ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

САМОДЕРЖАВСТВО

  Бібліографічне посилання: Шаповал В.М. САМОДЕРЖАВСТВО [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Samoderzhavstvo (останній перегляд: 28.03.2024)
САМОДЕРЖАВСТВО

САМОДЕРЖАВСТВО — 1) держ. лад Московії і Рос. імперії, що існував у період із 2-ї пол. 15 ст. до лютого 1917; 2) характеристика влади моск. великого князя, царя, згодом — рос. імператора.

У широкому сенсі поняття самодержавства є синонімічним поняттю феодально-абсолютистської влади, уособленої монархом. Проте феод. абсолютизм мав різні істор. прояви за умов різних країн. У процесі формування централізованої феод. д-ви Московії відповідний термін "самодержавство" почали використовувати для позначення влади царя, а з утворенням Рос. імперії — як заг. визначення влади імператора. Прикметно, що титул царя був прийнятий у Московії практично одночасно із запровадженням в офіц. вжиток терміна "самодержавець" (рос. "самодержец"). Співвіднесене з такою практикою поняття самодержавства має вузький, конкретно-істор. сенс.

Першим, хто офіційно прийняв іменування "самодержавець", був вел. кн. моск. Іван III Васильович. У такий спосіб прагнули довести те, що моск. великий князь (згодом — цар, імператор) виконував роль наступника і політ. спадкоємця візант. імператорів, або імператорів ромеїв. Важливим є те, що термін "самодержавець" є, по суті, відтворенням частини грецькомовного титулу візант. імператорів — автократор. На думку багатьох рос. дослідників 19 — поч. 20 ст., прийняття моск. великими князями (царями) іменування "самодержавець" знаменувало звільнення від довготривалої політ. залежності від Золотої Орди.

Активне використання терміна "самодержавство" і похідних від нього почалося за часів правління Петра I. Про С. йшлося в маніфесті Анни Іванівни, виданому з приводу її сходження на престол, а також у наказі Катерини II. У Зводі законів Російської імперії, виданому за часів правління Миколи I, самодерж. характер влади імператора був відображений у багатьох положеннях. Так, уже в першій статті констатувалося, що "Імператор Всеросійський є монархом самодержавним і необмеженим". Із кінця 19 ст. відповідні терміни набули широкого вжитку в політ., юрид. і побутовому лексиконах. Сам титул монарха, що був визначений в Осн. Законах, містив слова "Імператор і Самодержавець Всеросійський".

Вважалося, що поняття самодержавства засвідчує особливі характеристики влади саме моск. великого князя, царя, імператора. Тому за цими характеристиками його відрізняли від ін. феод. монархів. У цьому контексті М.Палієнко відзначав, що "самодержавство означає не абсолютизм, необмежену владу, а ідею верховенства і повноту прав непохідної від когось влади монарха". За словами вченого, імператор був носієм "усіх верховних повноважень державної влади", а влада ін. суб’єктів виступала похідною від його волі. У зв’язку з викладеним самодерж. монарх характеризувався як носій "верховної влади" за власним правом, за фактично політ. "особистою потугою". Свідченням таких його якостей вважали, зокрема, те, що в процесі коронації всерос. імператор, на відміну від ін. монархів Європи, сам покладав на себе корону та брав регалії (скіпетр і державу). Відповідна потуга імператора розглядалася як одне із джерел його влади.

Як на ін. джерело влади імператора вказували на Божу волю. Зокрема, в Осн. Законах всерос. імператор характеризувався як "Монарх Божою ласкою". При цьому важливу роль визнавали за релігійно-моральним підґрунтям С. З одного боку, згідно з положеннями Осн. Законів імператор визначався "верховним захисником і охоронцем догматів панівної віри". З другого — сама правосл. церква до таких догматів відносила покірність владі імператора і, по суті, освячувала всі прояви самодержавства.


Література:
  1. Романович-Славатинский А.В. Система русского государственного права в его историко-догматическом развитии, сравнительно с государственным правом Западной Европы, ч. 1. К., 1886
  2. Палиенко Н.И. Основные Законы и форма правления в России. Х., 1910
  3. Казанский П.Е. Власть Всероссийского Императора. М., 1999
  4. Тихомиров Л.А. Монархическая государственность. М., 2006

Посилання:
  • АБСОЛЮТИЗМ
  • АННА ІВАНІВНА
  • ІМПЕРАТОР
  • ІВАН III, ІВАН III ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ЦАР
  • ВЕЛИКІ КНЯЗІ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ
  • ЗВІД ЗАКОНІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • Пов'язані терміни:
  • БЕНКЕНДОРФ ОЛЕКСАНДР ХРИСТОФОРОВИЧ
  • БОЯРСЬКА ДУМА
  • ДЕКАБРИСТІВ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРОЕКТИ
  • ДЕКАБРИСТІВ РУХ В УКРАЇНІ
  • ДЕМОКРАТИЧНОГО ЦЕНТРАЛІЗМУ ПРИНЦИП
  • ДУРНОВО ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДВОРЯНСТВО
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1789–1804
  • ГОЛІЦИН ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ГУЛАК МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ІЛОВАЙСЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ІМЕННИЙ УКАЗ
  • ІМПЕРІЯ
  • ІВАН III, ІВАН III ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАПНІСТ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАРАМЗІН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХЛІБОРОБ, УКР. ГАЗЕТА 1905
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ БОГДАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОМІСІЯ ЗАКОНОДАВЧА 1767–1768
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОНІ АНАТОЛІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОРОЛЕНКО ВОЛОДИМИР ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • КОСТЕНЕЦЬКИЙ ЯКІВ ІВАНОВИЧ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КРАШЕВСЬКИЙ (KRASZEWSKI) ЮЗЕФ-ІГНАЦИ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • КУРБСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КВІТНЕВІ ТЕЗИ В.ЛЕНІНА
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, УКРАЇНО-СЛОВ'ЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО, КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЛЕГАЛЬНИЙ МАРКСИЗМ
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ЛЄСКОВ МИКОЛА СЕМЕНОВИЧ
  • ЛЮКСЕМБУРГ ВОЛОДИМИР СЕРГІЙОВИЧ
  • МАСОНСТВО, ФРАНКМАСОНСТВО
  • МІЛЮКОВ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • МОНДОК ІВАН
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • МИКОЛА II
  • НАРОДНА ВОЛЯ
  • ОХОРОННІ ВІДДІЛЕННЯ
  • ОКРУЖНИЙ СУД
  • ОКТЯБРИСТИ
  • ОЛЕКСАНДР І
  • ОЛЕКСАНДР ІІІ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ОСВІЧЕНИЙ АБСОЛЮТИЗМ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • ПАВЛО І ПЕТРОВИЧ
  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  • ПЕТРАШЕВЦІ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПОБЄДОНОСЦЕВ КОСТЯНТИН ПЕТРОВИЧ
  • ПОДЖІО ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ
  • ПОГОДІН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ПОЛЕВОЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ПОЛЬЩА, РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1830–1831
  • ПОМІЩИКИ
  • ПОТЬОМКІН, ПОВСТАННЯ НА БРОНЕНОСЦІ 1905
  • ПРАВОСЛАВНИЙ КАТЕХІЗИС
  • ПРОХАННЯ МАЛОРОСІЙСЬКОГО ШЛЯХЕТСТВА 1764
  • ПРОСВІТНИЦТВО
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • РОСІЯ
  • РУСЬКА ПРАВДА П.ПЕСТЕЛЯ, РУССКАЯ ПРАВДА, ИЛИ ЗАПОВЕДНАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ ГРАМОТА, СЛУЖАЩАЯ ЗАВЕТОМ ДЛЯ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ РОССИИ И СОДЕРЖАЩАЯ ВЕРНЫЙ НАКАЗ КАК ДЛЯ НАРОДА, ТАК И ДЛЯ ВРЕМЕННОГО ВЕРХОВНОГО ПРАВЛЕНИЯ
  • РУССКАЯ БЕСЕДА
  • РИЛЄЄВ КІНДРАТ ФЕДОРОВИЧ
  • ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ, НАЦ. І ДЕРЖ. ГІМН УКРАЇНИ
  • СЕНАТ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, ПРАВИТЕЛЬСТВУЮЧИЙ СЕНАТ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СЛОВ’ЯНОФІЛЬСТВО, СЛОВ’ЯНОЛЮБСТВО
  • СОБОРНЕ УЛОЖЕННЯ 1649
  • СОЮЗ БЛАГОДЕНСТВА
  • СОЮЗ РУССКОГО НАРОДА
  • СОЮЗ МІСТ - ГРОМАДСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ
  • СОВРЕМЕННИК - ЖУРНАЛ (1836-1866)
  • СТРІЛЬЦІ
  • ТАБЕЛЬ ПРО РАНГИ 1722
  • ТАДЖИКИСТАН, РЕСПУБЛІКА ТАДЖИКИСТАН
  • ТРЕТІЙ ВІДДІЛ
  • ТРЕТЬОЧЕРВНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ (1907)
  • ЦЕНЗУРА В УКРАЇНІ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (УДП)
  • УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (УРДП; УКРАЇНСЬКА ДЕМОКРАТИЧНО-РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ; УДРП)
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (УСДРП)
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ (УСП)
  • ВСЕРОСІЙСЬКІ УСТАНОВЧІ ЗБОРИ
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
  • ЮЗЕФОВИЧ МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКІ СТУДЕНТСЬКІ З'ЇЗДИ
  • ЗАСЛАВСЬКИЙ ЄВГЕН ОСИПОВИЧ
  • ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ 1862–1864
  • ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ 1876–1879
  • ЗЕМСЬКИЙ РУХ
  • ЗУБРИЦЬКИЙ ДЕНИС ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)