Бібліографічне посилання: Абашина Н.С.
РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Rajkovetska_k_ra (останній перегляд: 29.03.2024)
РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА
РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА – археол. к-ра, що існувала протягом кінця 7 – поч. 10 ст. на території Правобереж. України і Закарпаття та в суміжних регіонах Білорусі та Молдови. На тер. Румунії поширені пам'ятки типу Хлінча, споріднені з Р.к. Р.к. виникла на основі празької культури та, деякою мірою, пеньківської культури. Р.к. є гол. компонентом формування к-ри Київської Русі. Носіями Р.к. були літописні племена – поляни, уличі, древляни, волиняни, бужани, хорвати, тиверці. Р.к. виділена після розкопок В.Гончарова 1946–47 на поселенні в урочищі Лука поблизу с. Райки Бердичівського р-ну Житомир. обл. Найбільш повно досліджені поселення Тетерівка, Шумськ, Рашків I, городища Монастирьок, Ревне. Відомі святилища і культові центри. Неукріплені селища займають схили долин і тераси, заплавні підвищення. Вони розташовані окремими групами (гніздами), нерідко навколо городищ – ремісничих і політико-адм. центрів. Укріплення – дерев'яні стіни, земляні вали (часто з дерев'яними конструкціями) і рови. Найбільш поширений тип жител – прямокутні напівземлянки. Стіни здебільшого мали стовпову конструкцію з дерев'яною обшивкою, рідше – зрубну чи стовпову із плетеним каркасом. Переважають прямокутні печі, складені з каменю, менш поширені глинобитні печі. Госп. будівлі різні за призначенням: ремісничі майстерні, млинові споруди, хліви, зернові ями, ями-льохи. Поховальні пам'ятки представлені курганними та ґрунтовими могильниками. Небіжчиків спалювали, рештки кремації ховали в урні або без неї разом із речами особистого вжитку. Основу керамічного комплексу складають ліпні горщики з найбільшим розширенням у верхній частині у вигляді опуклого плеча, звужені до дна, із відхиленими назовні або прямими шийками. Менше мисок конічної та округлобокої форми, кухлів і сковорідок. Посуд часто прикрашений по вінцях защипами, ямками, насічкою, а ранньогончарні горщики – лінійно-хвилястим орнаментом по всій поверхні. Сільськогосподарські та ремісничі знаряддя, зброю й побутові речі зроблено із заліза та сталі. Із каменю робили жорна для ручних млинів, із глини – пряслиця, ливарні форми, із кістки – гребені, проколки, лощила тощо. Прикраси та деякі деталі одягу виготовлені з кольорових металів. |