ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ

  Бібліографічне посилання: Андрощук О.В. ПОЛІССЯ, Прип'ятське Полісся [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Polissia (останній перегляд: 29.03.2024)
ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ

ПОЛІССЯ, Прип'ятське Полісся – вкритий лісами та болотами малозалюднений регіон в басейні р. Прип'ять (північ Правобережної України і південь Білорусі). Природні умови зумовили тут низький рівень урбанізації, ізольованість населених пунктів, а це, у свою чергу, – добру збереженість багатьох елементів традиційної матеріальної та духовної к-ри населення П. (див. Поліщуки). Однозначне окреслення меж П. (утім, як і будь-якого ін. неадм. регіону) неможливе, оскільки залежить від завдань, які стоять перед конкретним дослідником.

Згідно з чинним адм.-тер. поділом, укр. частина П. охоплює пн. р-ни Київської області, Житомирську область (окрім пд. р-нів), Рівненську область та Волинську область (за винятком крайніх пд. частин двох останніх областей).

Уперше назва "Полісся" згадується в Іпатіївському літописі під 1274, коли луцький кн. Мстислав Данилович "шелъ бяшеть от Копыля воюя по Полѣсью" (нині м. Копиль – райцентр Мінської обл., Білорусь). З 15 ст. термін П. починає вживатися в писемних джерелах (вперше – в "Історії Польщі" Я.Длугоша), а з 17 ст. – на картах (вперше – на карті ВКЛ, укладеної Т.Маковським і виданої в Амстердамі 1613).

У ранньодерж. період (9–10 ст.) П. було контактною зоною слов'ян. племінних союзів дреговичів, волинян, древлян, а також балтського союзу ятвягів. П. ніколи не становило окремої територіальної одиниці. У 12–13 ст. входило до складу кількох давньорус. земель: Волинської землі, Київської землі, Чернігово-Сіверської землі, а також Туровського князівства. Протягом 14–15 ст. більша частина П. увійшла до складу Великого князівства Литовського, а менша (у верхній течії Прип'яті) – до складу Королівства Польського. У серед. 16 ст., згідно з новим адм. поділом ВКЛ, укр. частина П. ввійшла до складу Волинського воєводства та Київського воєводства. Після Люблінської унії 1569 пн. частина П. була включена до Берестейського, Мінського і Новгородського воєводств у складі ВКЛ, а пд. – до Київського, Волинського і Підляського воєводств у складі Королівства Польського. Під час національної революції 1648–1676 П. деякий час перебувало під контролем Війська Запорозького. 1657 у пн. частині П. сформовано Пінсько-Турівський полк. За Андрусівським договором (перемир'ям) 1667 Правобережне П. залишилося під владою Речі Посполитої. Після поділів Польщі 1793 і 1795 регіон відійшов до Рос. імперії і з поч. 19 ст. входив до складу Волинської губернії, Київської губернії, Гродненської та Мінської губерній.

Під час Першої світової війни через П. проходила лінія фронту (1915–17). В добу української революції 1917–1921 П. входило до складу Української Народної Республіки. Згідно з Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921, зх. частина П. відійшла до Польщі. 1920–39 П. входило до складу двох адм.-тер. одиниць 2-ї Речі Посполитої – Поліського воєводства (із центром у м. Брест; нині місто в Білорусі) та Волин. воєводства (із центром у м. Луцьк).

У вересні 1939 Волин. Полісся разом з ін. західноукр. землями ввійшло до СРСР і було включене до складу УРСР (15 листопада 1939). 4 грудня 1939 на його теренах сформовані Волинська та Ровенська (від 1991 – Рівненська) області УРСР. Впродовж 1939–54 у складі Білорус. РСР існувала Поліська обл. із центром у м. Мозир (нині місто Гомельської обл., Білорусь). У роки Другої світової війни на території П. діяли укр. збройні формування (Поліська Січ, Українська повстанська армія), рад. партизан. загони. Після Чорнобильської катастрофи 1986 частина П. опинилася в межах Чорнобильської зони відчуження.

У джерелах 13–19 ст., а також у працях істориків, військових та ін. назва "Полісся" означає перш за все басейн Прип'яті (прит. Дніпра). Проте в наш час термін "Полісся" вживається ще в кількох значеннях: 1) тип ландшафту, який сформувався в районах поширення давніх річкових та водно-льодовикових відкладів, пов'язаних з материковим зледенінням Євразії та Пн. Америки; 2) фізико-геогр. регіон – Поліська низовина; 3) зона мішаних лісів у межах України – Укр. Полісся; 4) етногр. регіон (макрорегіон) України – Укр. Полісся (див. Етнографічні регіони України); 5) лінгвістичний регіон – зона поширення північноукр. (поліських) говірок; 6) два етногр. регіони Білорусі: Західне і Східне Полісся.


Література:
  1. Крип'якевич І.П. Адміністративний поділ України 1648–1654 рр. В кн.: Історичні джерела та їх використання, вип. 2. К., 1966
  2. Чаквин І. Полісся і його локалізація (за історичними, історіографічними та польовими матеріалами). "Народна творчість та етнографія", 1984, № 2
  3. Полесье: Материальная культура. К., 1988
  4. Заставний Ф. Українські етнічні землі. Львів, 1993
  5. Полісся: Мова, культура, історія: Матеріали міжнародної конференції. К., 1996
  6. Полісся України: Матеріали історико-етнографічного дослідження, вип. 1: Київське Полісся. Львів, 1997
  7. Лоза Ю. Західне Полісся: Етнічні межі і політичні кордони. "Пам'ятки України: Історія та культура", 2002, № 3–4
  8. Минуле і сучасне Волині й Полісся: Край на межі тисячоліть: Матеріали X Наукової історико-краєзнавчої конференції, яка відбулася у Старому Чорторийську, Маневичах, Четверні та Нововолинську в 2000–2002 рр.: Збірник наукових праць. Луцьк, 2002.

Посилання:
  • АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1667
  • ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА 1986
  • ДЛУГОШ ЯН
  • ДРЕГОВИЧІ
  • ДРЕВЛЯНИ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ЕТНОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ УКРАЇНИ
  • ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЛУЦЬК
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МСТИСЛАВ ДАНИЛОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПІНСЬКО-ТУРІВСЬКИЙ ПОЛК, ТУРОВО-ПІНСЬКИЙ ПОЛК
  • ПОЛІЩУКИ
  • ПОЛІСЬКА СІЧ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921, РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР, БІЛОРУСЬКОЮ СРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921
  • СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
  • ТУРОВО-ПІНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО, ТУРОВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917–1921
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВОЛИНЯНИ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЯТВЯГИ
  • ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ТРАНСПОРТ
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ХАРЧУВАННЯ ТА ЇЖА
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ЖИТЛО
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ОДЯГ
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: МЕТРОЛОГІЯ
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: МІФОЛОГІЧНІ ВІРУВАННЯ
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: МУЗИЧНИЙ ФОЛЬКЛОР
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: БІЛОРУСИ
  • БЛОК НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
  • БОЙОВІ ДІЇ РАДЯНСЬКИХ ПАРТИЗАНІВ УКРАЇНИ 1941-1944
  • БОРОВЕЦЬ ТАРАС ДМИТРОВИЧ
  • БОРТНИКИ
  • БУСЕЛ ЯКІВ
  • ДЕЦИК
  • ДНІПРО-ДОНЕЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ДВОРИЩЕ
  • ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
  • ЄПИСКОПСТВА ІНСТИТУТ У КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ
  • ЕТНОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ УКРАЇНИ
  • ГОЛОВНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ШТАБ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ (ГВШ УПА)
  • ГОСТИНЕЦЬ
  • ГРОМАДЯНСЬКІ ВІЙНИ В УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 1650 – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 1660-Х РОКІВ
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ ЕТНІЧНА
  • ІСТОРИЧНО-АРХЕОГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ ВУАН
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ РЕГІОН
  • ІВНИЦЬКА ДОРОГА
  • КАБІНЕТ ПРИМІТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ТА НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ ПРИ ВУАН
  • ХАСЕВИЧ НІЛ АНТОНОВИЧ
  • КОЛЬБЕРГ ОСКАР
  • КОЛКІВСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • КОЛОНІЗАЦІЯ ДАВНЬОГРЕЦЬКА ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я
  • КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
  • КОНОНЕНКО МУСІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • КОНТАРІНІ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОСЦЮШКО ТАДЕЙ
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУДЛАЇВСЬКА КУЛЬТУРА
  • КУПРІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • КУТУЗОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛІТОПИС УПА
  • ЛУЦЬКИЙ ПОЛІСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • ЛЮТИЙ-ЛЮТЕНКО ІВАН МАКАРОВИЧ
  • МАКАРІВ
  • МАКАРІЙ ІІ
  • МАР'ЯНІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • МІДНО-КАМ'ЯНИЙ ВІК, УЖИВАНІШЕ
  • МУЛИК-ЛУЦИК ЮРІЙ
  • МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ПОБУТУ У ЛЬВОВІ
  • МИЛОГРАДСЬКА КУЛЬТУРА
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • ОХРИМОВИЧ ВАСИЛЬ ОСТАПОВИЧ
  • ОЛЕВСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ОЛЯНЧИН ДОМЕТ ГЕРАСИМОВИЧ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПАРАГВАЙ
  • ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • ПЕРДЕНІЯ ЯН
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПІНЧУКИ
  • ПІНСЬК
  • СЛОВ’ЯНИ (ДАВНІ). ЧАСТИНА 2
  • ПОЛІЩУКИ
  • ПОЛІСЬКА СІЧ
  • ПОЛОУС ФЕДІР
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • ПОПОВИЧІ
  • ПИСЬМЕННИЙ ОЛЕКСІЙ
  • РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921, РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР, БІЛОРУСЬКОЮ СРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921
  • СЕЛО
  • СЕРЕДНЬОДНІПРОВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
  • ШЛЯХТА ЗАГРОДОВА
  • ШНУРОВОЇ КЕРАМІКИ (БОЙОВИХ СОКИР) КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ШУХЕВИЧ РОМАН ОСИПОВИЧ
  • СКОМОРОХИ
  • СУЛІМІРСЬКИЙ ТАДЕУШ
  • СВІДЕРСЬКА КУЛЬТУРА
  • ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА. ХАРЧУВАННЯ ТА ЇЖА
  • ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА. ОДЯГ
  • ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА. ТРАНСПОРТ
  • ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА. ЖИТЛО
  • ТШИНЕЦЬКЕ КУЛЬТУРНЕ КОЛО, ТШИНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКО-СОСНИЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ЦІЛИННИХ ЗЕМЕЛЬ ОСВОЄННЯ
  • ТУТКОВСЬКИЙ ПАВЛО АПОЛЛОНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА САМООБОРОНА (УНС)
  • УКРАЇНСЬКА ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ (УПР)
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
  • ВІЙНА 1812 Р.
  • ВІЙСЬКА СС
  • ВОЛОДИМИР ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СТРАЙК ЗАЛІЗНИЧНИКІВ 1918 Р.
  • ЯЗИЧНИЦТВО
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН
  • ЗАЛІЗНИЙ ВІК
  • ЗУБРИЦЬКА КУЛЬТУРА
  • ЗИМІВНИКІВСЬКА КУЛЬТУРА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)