ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПЧІЛКА ОЛЕНА

  Бібліографічне посилання: Янишин Б.М. ПЧІЛКА Олена [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Pchilka_O (останній перегляд: 28.03.2024)
ПЧІЛКА ОЛЕНА

ПЧІЛКА Олена (справжні прізв., ім'я та по батькові – Косач Ольга Петрівна; у дівоцтві – Драгоманова; 29(17).07.1849–04.10. 1930) – письменниця, перекладач, фольклорист і етнограф, публіцист, редактор та видавець. Чл.-кор. ВУАН (1927). Сестра М.Драгоманова, дружина П.Косача, мати М.Косача, Лесі Українки і О.Косач-Кривинюк. Н. в Гадячі у сім'ї поміщика П.Драгоманова. Початкову освіту отримала вдома. 1861–66 навч. в Київ. зразковому пансіоні шляхетних дівчат пані Нельговської, блискуче оволоділа франц. та нім. мовами, добре знала зарубіжну й рос. літературу, музикувала. Під час навчання жила у брата Михайла, під значним впливом якого і сформувався світогляд П. Він залучив її до київ. "Громади". Тут вона познайомилася з композитором М.В.Лисенком, письменником М.Старицьким, вченими етнографами і фольклористами П.Житецьким, О.Русовим та С.Русовою. До "Громади" входив також Петро Косач – тоді студент права Київ. ун-ту, з яким П. познайомилася і згодом – у 1868 – взяла шлюб. Жили Косачі з 1868 у м. Звягель (нині м. Новоград-Волинський), потім – у Луцьку (із 1879) та селі Колодяжному (нині село Ковельського р-ну Волин. обл.; із 1882).

Літ. діяльність розпочала з перекладів рос. і польс. письменників, підготувала книгу "Українським дітям" (вийшла друком 1882). Із 1883 друкувала вірші та оповідання у львів. час. "Зоря": "Пігмаліон" (1884), "Забавний вечір" (1885), "Чад" (1886), "Світло добра й любові" (1886–88), "За правдою" (1889). У цих творах, гол. чин., використано волин. та київ. враження із життя тогочасної інтелігенції. 1886 вийшла її перша збірка поезій "Думки-мережанки". Одночасно брала діяльну участь у жін. русі, разом із Н.Кобринською видала у Львові альманах жінок-письменниць "Перший вінок" (1887). Завдяки їй побачили світ "Співомовки" С.Руданського.

Наприкінці 1890-х рр. родина Косачів переїхала на постійне мешкання до Києва. П. завідувала літ. відділом Київського літературно-артистичного товариства, стала редактором і видавцем час. "Рідний край" із додатком "Молода Україна" (1908–14), виступала з доповідями про укр., рос. та польс. письменників, писала нариси і спогади про видатних діячів укр. к-ри: Т.Шевченка, Є.Гребінку, М.Лисенка, М.Старицького, М.Драгоманова, Б.Грінченка, П.Житецького та ін.

Початок нового століття приніс П. тяжкі особисті втрати – смерть сина Михайла (1903), чоловіка (1909), доньки Лесі (1913). П. переїхала до Гадяча, куди перевела редакцію "Рідного краю". 1920 за "контрреволюційні" виступи П. була заарештована більшовиками в Гадячі. Після звільнення виїхала до Могилева-Подільського, де перебувала до 1921, а відтоді жила в Києві. Із 1921 працювала членом Комісії етнографії та історії громад. течій ВУАН. Як видатного знавця в цій галузі 1927 її обрали членом-кореспондентом ВУАН. Автор праць "Українські колядки", "Український народний орнамент", "Українські народні легенди останнього часу", "Українська гумористика", "Українські узори", "Українське селянське малювання на стінах" та ін.

До кращих творів П. належать: "Товаришки" (1887), "Світло добра і любови" (1888), "Соловйовий спів" (1889), "За правдою" (1889), "Артишоки" (1907), "Півтора оселедця" (1908) та ін.

Багато писала для дітей. Крім численних поезій, казок, оповідань, їй належать також п'єси: "Весняний ранок Тарасовий" (1914), "Казка Зеленого гаю", "Щасливий день Тарасика Кравченка" (1920), "Киселик", "Скарб", "Мир миром" (1921), "Кобзареві діти" та ін. Деякі з них були поставлені на сцені організованого нею дитячого аматорського театру.

Автор перекладів і переспівів світової класики: Овідія, А.Міцкевича, О.Пушкіна, Й.-В.Гете, Г.-К.Андерсена, В.Гюго, а також публіцистичних, літературно-критичних статей і спогадів: "М.П. Старицький" (1904), "Марко Кропивницький яко артист і автор" (1910), "Євген Гребінка і його час" (1912), "Микола Лисенко" (1913), "Спогади про Михайла Драгоманова" (1926), "Автобіографія" (1930).

П. критично ставилася до сел. етнографізму Марка Вовчка, І.Нечуя-Левицького, О.Кониського. Вона рішуче ревізувала соціальну палітру своїх творів, уводячи до кола літ. героїв представників тогочасної інтелігенції. Впровадження нових тем у літературу мало на меті довести цілковиту спроможність української мови в опануванні складних філос., соціальних і суспільно-політ. явищ (усупереч твердженням деяких діячів рос. та укр. к-ри, які вважали, що укр. мова придатна лише для зображення побуту, природи й кохання).

П. не була прихильницею революц. методів боротьби за соціальну справедливість, соціалізм вважала утопією, а осн. засіб перебудови сусп-ва вбачала в к-рі та освіті. Ліберально-просвітительські ідеї знайшли відображення в творчості П., найбільше – в її драм. і прозових творах, присвячених змалюванню життя та пошуків його сенсу інтелігенцією українською.

П. у м. Київ, похована на Байковому цвинтарі поруч із донькою Лесею Українкою.


Праці:
  1. Оповідання, I (оповідання різдвяні). К., 1907
  2. Оповідання, II. К., 1909
  3. Оповідання, III (оповідання з учительського життя). К., 1911
  4. Оповідання. З автобіографією. Х., 1930
  5. Твори. К., 1972
  6. Моє "Curriculum Vitae". "Народна творчість та етнографія", 1999, № 4.
Література:
  1. Миронець І. Олена Пчілка. "Життя й революція" (К.), 1931, ч. 1–2
  2. Одарченко П. Недруковані поезії Олени Пчілки. "Наші дні" (Львів), 1943
  3. Чернишов А. Перша українська поетеса. "Вітчизна", 1963, № 8
  4. Його ж. В реалістичному руслі (проза Олени Пчілки). Там само, 1964, № 1
  5. Його ж. Мати невмирущої Лесі. "Прапор", 1969, № 7
  6. Одарченко П. Видатна діячка української культури кінця 19 ст. (до 150-річчя від дня народження Олени Пчілки). "Народна творчість та етнографія", 1999, № 2–3
  7. Іскорко-Ігнатенко В. Народознавчі праці члена-кореспондента Академії наук України Олени Пчілки. Там само, 1999, № 4.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАЙКОВЕ КЛАДОВИЩЕ, БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ ПЕТРО ЯКИМОВИЧ
  • ГАДЯЧ
  • ГРЕБІНКА ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ
  • ГРІНЧЕНКО БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • ГРОМАДИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • КОБРИНСЬКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА
  • КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • КОСАЧ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • КОСАЧ ПЕТРО АНТОНОВИЧ
  • КОСАЧ-КРИВИНЮК ОЛЬГА ПЕТРІВНА
  • КИЇВСЬКЕ ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • КИЇВ
  • ЛУЦЬК
  • ЛЬВІВ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • МАРКО ВОВЧОК
  • МІЦКЕВИЧ АДАМ
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
  • НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ОВІДІЙ
  • ПОМІЩИКИ
  • ПУШКІН ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • РІДНИЙ КРАЙ
  • РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • РУСОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РУСОВА СОФІЯ ФЕДОРІВНА
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СОЦІАЛІЗМ
  • СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • УКРАЇНКА ЛЕСЯ
  • УКРАЇНСЬКА МОВА
  • ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ГНАТОВИЧ
  • ЗОРЯ

  • Пов'язані терміни:
  • БОРОДАЙ МИХАЙЛО МАТВІЙОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ ПЕТРО ЯКИМОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ ЯКІВ ЯКИМОВИЧ
  • ГАДЯЧ
  • ГРОМАДСЬКИЙ ДРУГ
  • ГРИНЕВИЧЕВА КАТРЯ
  • КАЩЕНКО АДРІАН ФЕОФАНОВИЧ
  • КОБРИНСЬКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА
  • КОСАЧ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • КОСАЧ ОЛЬГА ПЕТРІВНА
  • КОСАЧ ПЕТРО АНТОНОВИЧ
  • КРИВІЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • МАЧТЕТ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • НАШІ ДНІ
  • ОЛЕНА ПЧІЛКА
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РІДНИЙ КРАЙ
  • СЛОВАЦЬКИЙ ЮЛІУШ
  • СТЕПОВИЙ ЯКІВ СТЕПАНОВИЧ
  • УКРАЇНКА ЛЕСЯ
  • УКРАЇНСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО В КИЄВІ (УНТ)
  • ЖІНОЧИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • ЗОРЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)