Бібліографічне посилання: Шабульдо Ф.М. ОЛЬГЕРДОВИЧІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Olherdovychi_rid (останній перегляд: 18.06.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОЛЬГЕРДОВИЧІ – гілка правлячої великокнязівської династії Гедиміновичів у Великому князівстві Литовському; 12 синів і 9 дочок Ольгерда та їхні нащадки. Від О. походили кілька князівських, великокнязівська і королівська династії. Великими князями литовськими були Ягайло (Яків, Владислав), великий князь литовський 1377–92 з перервами, король польський 1386–1434, і Свидригайло (Лев, Болеслав), великий князь литовський 1430–32. Сини Ягайла – Владислав (див. Владислав III), король Польщі 1434–44, і Казимир (див. Казимир IV), великий князь литовський 1440–92 і король Польщі 1447–92, – та їхні потомки називалися Ягеллонами. Ця династія, представники якої панували в Польщі, ВКЛ, Угорщині та Чехії, згасла 1572. Інші сини Ольгерда володіли уділами в землях Білорусі, України, Росії. Їхні потомки мали вже ін. прізвища, утворені здебільшого від імені безпосереднього предка чи від назви уділу. Зокрема, нащадки брянського, трубчевського і стародубського кн. Дмитрія Ольгердовича називалися князями Трубецькими (як князівський рід проіснував до 20 ст.); нащадки київ. кн. Володимира Ольгердовича і його сина Олександра Володимировича (Олелька Володимировича) – Олельковичами, а їхні потомки – Пінськими і Слуцькими (вигасли на поч. 1590-х рр.); нащадки Івана Володимировича, князя на Білій (Смоленщина), – князями Бєльськими; від Костянтина Ольгердовича виводили свій рід, що проіснував на Волині до 1793, князі Чорторийські; від Федора Ольгердовича – волин. князі Сангушки, старша родова гілка яких вигасла 1653, а молодша існувала ще в 19 ст.; від Лугвена-Семена Ольгердовича (Лінгвена-Семена Ольгердовича) – князі Мстиславські; від новгород-сіверського кн. Дмитра-Корибута Ольгердовича – князі Збаразькі, Вишневецькі, Порицькі й Воронецькі на Волині та Переяславщині. 1386 деякі з О. прийняли католицтво, але більшість залишалися православними до кінця 16 – поч. 17 ст. Як найближчі родичі панівної династії Ягеллонів О. мали певні привілеї, засідали в пани-раді ВКЛ на основі спадкового права, деякі з них користалися гербом великокнязівської династії Ягеллонів і всієї д-ви – "Погонею" – і претендували на великокнязівський трон, мали значний вплив на магнатів і шляхту й часто очолювали політ. угруповання.