Бібліографічне посилання: Войцехівська І.Н.
НЕВОЛІН Костянтин Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Nevolin_K (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
НЕВОЛІН КОСТЯНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ
НЕВОЛІН Костянтин Олексійович (1806–18(06).10.1855) – юрист, д-р права (1835), ординарний професор (1836) по кафедрі енциклопедії права і держ. установ, ректор (1837–43) Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Н. в м. Орлов В'ятської губ. (нині Кіровської обл., РФ) в сім'ї священика. Початкову освіту здобув у В'ятській духовній семінарії. 1827 закінчив Моск. духовну академію. 1828–34 навч. в Петерб. ун-ті. Стажувався за кордоном, слухав лекції в Берлінському, Геттінгенському та Гейдельберзькому ун-тах (1829–32). 1835 захистив докторську дис. на тему: "О философии законодательства у древних" і призначений на посаду професора Київ. ун-ту. Від травня 1837 до березня 1843 – ректор Київ. ун-ту. Від 1843 очолював кафедру цивільного права Петербурзького університету. Водночас читав лекції в Імператорському уч-щі правознавства. 1847 – проректор, декан юрид. ф-ту Петерб. ун-ту. Лауреат повної Демидовської премії за працю "История Российских гражданских законов" (3 т., СПб., 1851). Відзначений Петерб. АН присудженням половинної Демидовської премії за "Енциклопедію законодавства" (К., 1839–40). За працю "О пятинах и погостах Новгородских в ХVI веке" відзначений Костянтинівською медаллю Рос. геогр. т-ва, а за "Разбор сочинения Линовского "Исследование начал уголовного права, изложенного в Уложении ц. Алексея Михайловича" нагороджений Петерб. АН Золотою медаллю. 1853 – дійсний статський радник, член консультації при мін-ві юстиції Рос. імперії. Н. був членом Імператорського Рос. геогр. т-ва, Комітету із дослідження старожитностей у Києві, кількох ін. т-в і комісій. 1854 обраний почесним членом Київ. ун-ту. Нагороджений орденами св. Володимира 4-го ст. (1840), св. Станіслава 2-го ст. (1842), св. Володимира 3-го ст. (1851). П. у м. Бриксен (Тироль, Австрія). Тіло перевезено в Санкт-Петербург. Похований на Смоленському кладовищі. 1857 вийшло друком "Полное собрание сочинений К.А. Неволина" (СПб.). |