Бібліографічне посилання: Фільц Б.М.
МУЗИКА ЯРОСЛАВА ЛЬВІВНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Muzyka_Y (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
МУЗИКА ЯРОСЛАВА ЛЬВІВНА
МУЗИКА Ярослава Львівна (у дівоцтві – Стефанович; 10.01.1894 –24.11.1973) – художниця, реставратор, художній декоратор ужиткового мист-ва, громадська діячка. Походила зі старовинного галицького роду Савчинських, до якого належать співачки С.Крушельницька, Г.Крушельницька, О.Бандрівська, композитори М.Скорик, Б.Фільц та ін., племінниця С.Крушельницької. Дружина вченого-мікробіолога М.Музики. Н. в с. Залісці (нині село Шумського р-ну Терноп. обл.). Художню освіту здобула у Львові в студії С.Батовського (1902) та Вільній академії красних мист-в у Л.Підгорецького, згодом – у худож. Академії А.Лота в Парижі (Франція; 1935). Опануванням багатовіковими здобутками світ. професійного мист-ва, зокрема знаннями в галузі реставрації давніх ікон і класичних традицій візант. мист-ва, завдячує укр. митцеві-новатору М.Бойчуку, з яким познайомилася 1910–14 у творчій робітні Наукового товариства імені Шевченка. За його порадою стажувалась як реставратор у Центр. науково-реставраційних майстернях у знавця старовини І.Грабаря в Москві (1928), вивчала мист-во реставрації також у Новгороді Великому, Пскові (нині міста в РФ), згодом – у Києві. Художниця вперше взяла участь у показі власних творів 1922 на 1-й виставці Гуртка діячів українського мистецтва, що відбулася у Львові. Від 1924 працювала рисувальницею в Національному музеї у Львові. 1931 М. стала одним із засновників і активних співучасників творчого об'єднання у Львові – Асоціації незалежних українських митців (АНУМ), створеної з метою моральної підтримки укр. митців, розсіяних у світі, а також задля широкого знайомства львів. громадськості з творчістю укр. художників і представників різних мистецьких шкіл Європи. 1-ша виставка АНУМу відбулась у Львові 1931, де експонувалися твори М., ін. укр. митців, а також були представлені твори франц., італ., бельг. художників та укр. Паризької групи. У 1930-х рр. М. багато подорожувала по країнах Скандинавії, знайомилася з мист-вом Франції, Венеції (Італія), Італії. Брала участь у т-ві "Союз українок", була делегаткою Укр. жін. конгресу в Станіславові (нині м. Івано-Франківськ) 1934. Своєю самобутньою творчістю, вродженим хистом, професійним вишколом європ. рівня, постійним пошуком у різних галузях мист-ва і розмаїтих видах техніки утвердила себе серед найяскравіших мистецьких особистостей Львова 20 ст., таких як І.Труш, О.Новаківський, М.Бойчук, М.Федюк, О.Кульчицька, М.Осінчук, С.Гординський, П.Холодний, П.Ковжун та ін. З ними М. тісно співпрацювала, організовувала художні виставки, виступала як автор фахових статей у львів. журналах "Нова хата", "Жіноча доля", "Жінка", ілюстрованому ж. "Мистецтво", що виходив під егідою творчого об'єднання АНУМ. Її роботи експонувалися на виставках у Львові, Рівному, Кременці, Станіславові, Києві, багатьох містах зарубіжних країн – Празі (Чехословаччина), Берліні (Німеччина), Неаполі, Римі (обидва міста в Італії), Варшаві, Чикаго, Лос-Анжелесі (обидва міста в США), Москві, Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург), Кишиневі (нині столиця Молдови; усього понад 50 укр. та міжнар. виставок). Пензлю художниці належать картини "Княгиня Ольга", "Гуцул з люлькою", кілька портретів Лесі Українки, 2 портрети М.Музики (чоловіка), низка портретів С.Крушельницької, письменника М.Рудницького, худож. М.Федюка, О.Савчинської-Ланцуцької (її тітки), 3 портрети Б.Фільц (її племінниці), 6 портретів В.Свєнціцької (один з них – на слюді, один виконаний маслом), з якою вона перебувала в сибірському Гулазі. М. є авторкою графічних серій "Шевченкові", "Символи Сковороди", композицій на склі ("Анна Ярославна"), емалей ("Народні повір'я", "Перебендя") тощо. У різних країнах, зокрема в Парижі, вона відвідувала безліч музеїв, картинних галерей, звідкіля привезла багато різноманітних зібрань худож. творів, про враження від яких залишила цікаві спогади із цінними спостереженнями фахівця-практика. Її поїздка до Швеції теж знайшла відбиток у статтях, де вона з просвітницькою метою розповідала про шанування шведками нац. одягу, звичаїв і вжиткового нар. мистецтва. М. під час перебування в будинку творчості в Гурзуфі влітку 1948 було заарештовано органами НКВС РРФСР за "націоналістичну діяльність" і засуджено до 25-ти років виховно-трудових робіт у знаному багатьом політв'язням Тайшеті Кемеровської обл. та 3-х ін. сибірських таборах, де вона працювала на важких роботах – лісозаготівлі, розколюванні слюди тощо. Останню їй вдавалося часом використовувати як матеріал для своєї творчості, яку вона і тут у надзвичайно важких умовах продовжувала плекати. З дому їй висилали папір і фарби, що давало змогу займатися улюбленою справою. У зв'язку з амністією М. через 8 років була звільнена й 1956 повернулася до Львова. Із заслання вона привезла велику колекцію творів: 130 пейзажів Сибіру та малюнків цікавих різнобарвних квітів; 12 мініатюр на слюді, 20 портретів жінок, які разом з нею відбували заслання. Роботи ці виставлялись на посмертній персональній виставці у Львів. картинній галереї (нині Львівська галерея мистецтв), присвяченій 100-річчю від дня народження художниці (у січні 1994). М. зробила значний внесок у заг. мистецьку скарбницю укр. народу. Вона працювала в галузі станкового та монументального малярства, станкової книжкової та пром. графіки, емальєрства, декоративного мист-ва. У каталозі персональної виставки, що відбулась у Львові 1968, згодом – у Києві 1970, подано 967 позицій її творів, які упорядковані за окремими розділами: живопис; живопис на склі; графіка з підрозділами: рисунки, монотипїї, естампи. Крім того, екслібриси, батік, емаль, серед них і серії – "На теми творів Т.Шевченка", "Гуцульські народні повір'я"; мініатюри на слюді (інкрустації), золото- і срібно-чорні мініатюри, мозаїка. У Львів. картинній галереї здійснено 4 персональні виставки – до 70-, 80-, 90- та 100-річчя від дня її народження. 12 січня 2010 в 3-х залах Львів. галереї мист-в відкрито постійно діючу експозицію, присвячену життю та творчості М. під назвою: "Ярослава Музика: “Творчість і колекція”". Усю свою художню спадщину М. заповіла Львів. картинній галереї, де тепер зберігається понад 1130 її творів, а також архів, багатюща колекція нар. мист-ва, зібрана з любов'ю і смаком упродовж усього життя. П. в м. Львів, похована на Личаківському цвинтарі в родинній гробниці Савчинських. На будинку НТШ у Львові по вул. В.Винниченка, 26, де проживала М. (1909–73), встановлено меморіальну дошку з бронзовим барельєфом роботи скульптора Е.Миська, на гробниці – бронзовий барельєф мисткині роботи скульп. Є.Дзиндри. Одну з вулиць Львова названо її іменем. |
дата публікації: 2010 р.
Праці: - Завдання консервації і реставрації. "Мистецтво" (Львів), 1932
- Сучасні українські графіки: На виставці української графіки у Львові. "Нова зоря" (Львів), 1932, ч. 55
- Буклет-проспект "Український жіночий конгрес". Львів, 1934
- Жіночі сильветки з шостої виставки Українських незалежних митців. "Жінка", 1935, № 2
- Малюємо і різьбимо. Там само, 1935, № 12
- Забавки. Там само, 1936, № 6–7
- Павло Ковжун – товариш. Там само, 1939, травень.
Література: - Ярослава Музика: Каталог виставки. Львів, 1968
- Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Каталог виставки. Львів, 1990
- Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Виставки. Львів, 1991
- Шимчук Є. Призначення, що природнє, як небо: Виставка творів та колекції, присвячена 100-річчю від дня народження Ярослави Музики. "Шлях перемоги", 1994, ч. 6, 15 січня
- Ріпко О. У пошуках минулого. Ретроспектива мистецької культури Львова ХХ ст.: Світлій пам'яті Ярослави Музики присв'ячується. Львів, 1996
- Фільц Б. Родовід Григорія Савчинського, священика і письменника зі Звенигорода. В кн.: Шоста наукова геральдична конференція (Львів, 27–29 березня 1997 р.): Матеріали. Львів, 1997
- Веденеев Д., Шевченко С. "Сова" призывалa к примирению: Исторический этюд по документам Госархива СБУ. "Зеркало недели", 2000, 15 июля
- Фільц Б. Мирослав Скорик – нащадок старовинного галицького роду Савчинських. В кн.: Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, вип. l0. К., 2000
- Її ж. Мистецькі здобутки Ярослави Музики. "Народна творчість та етнографія", 2002, № 5–6
- Її ж. Славетна українська співачка Соломія Крушельницька – найяскравіша представниця старовинного роду Савчинських. В кн.: Соломія Крушельницька та світовий простір. Тернопіль, 2007.
|