ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МІЗОЧ

  Бібліографічне посилання: Андрощук О.В. МІЗОЧ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Mizoch_smt (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІЗОЧ

МІЗОЧ (польс. Mizocz) – с-ще міськ. типу Здолбунівського р-ну Рівненської області. Розташов. на р. Стубелка (прит. Стубли, бас. Дніпра), за 18 км від Здолбунова . Залізнична станція. Населення 3,7 тис. осіб (2004).

Уперше згадується 1322 під назвами "Мізоч Великий" і "Мізоч Малий". У 16 ст. село належало до Луцького пов. Волин. воєводства. Після Люблінської унії 1569 М. відійшов до Корони Польської. 1676 поселення було повністю зруйноване татарами й залишалося пусткою до 90-х рр. 17 ст. Від 1720 М. належав родині магнатів Карвицьких. 1759 польс. король Август III надав М. магдебурзьке право. Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) місто ввійшло до складу Волинської губернії Російської імперії. Від 1866 – волосний центр з населенням 1,5 тис. осіб. У М. діяли пивоварня й шкіряний з-д. 1878 збудовано цукровий з-д, на базі якого 1895 підприємці Бродські заснували т-во Карвиць-Озерянського цукрового й рафінадного з-дів. На поч. 19 ст. в місті діяли земська амбулаторія, аптека, від 1911 – 2-класне уч-ще.

1918–19 М. почергово займали австро-нім. війська, військ. підрозділи С.Петлюри, більшовицькі та польс. частини. За умовами Ризького мирного договору між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 М. відійшов до Польщі. На початку Другої світової війни 1939 у М. вступили рад. війська. 1940–59 – райцентр Рівнен. обл. С-ще міськ. типу від 1940.

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 окупований гітлерівськими військами від 27 червня 1941 до 4 лютого 1944. У жовтні 1942 окупаційна влада розстріляла в М. 1,5 тис., а в січні 1943 – ще 3,5 тис. осіб, у т. ч. рад. військовополонених. Із 156 будинків М. під час окупації уцілів 21.

Пам'ятки історії та культури: колишній будинок ксьондза (18 ст.), оранжерея Карвицьких (18–19 ст.), парафіяльний костьол (1795).

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Słownik geograficzny Krόlestwa Polskiego i innych krajόw słowiańskich, t. 6. 1885
  2. ІМіС Української РСР: Ровенська область. К., 1973
  3. Івченко А. Містечка України: Довідник. К., 2000
  4. Офіційний сайт Здолбунівської районної державної адміністрації та районної ради: http://zdolbun.rv.ua.

Посилання:
  • АВГУСТ ІІІ
  • БРОДСЬКІ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921, РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР, БІЛОРУСЬКОЮ СРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЗДОЛБУНІВ

  • Пов'язані терміни:
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)