Бібліографічне посилання: Ковальчук О.О. МАНДРИКА Микита Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Mandrika_M_I (останній перегляд: 30.07.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАНДРИКА Микита Іванович (28.09.1886–20.08.1979) – літературознавець, публіцист, учений, дипломат, поет, громад. діяч. Д-р права (1925). Н. в м. Київ. Походив з козац. роду. Навч. в Київ. ун-ті. 1914–17 служив у царській армії. 1917 – член Української Центральної Ради. 1919–21 виконував дипломатичні доручення уряду Української Народної Республіки на Далекому Сході, в Китаї, Японії, Грузії, Туреччині. Вищу освіту, яку розпочав на поч. 1900-х у Києві, 1922–25 продовжив у Софійському ун-ті (Болгарія). 1925 в Українському вільному університеті в Празі (Чехословаччина) отримав наук. ступінь д-ра права. Викладав міжнар. право, історію дипломатії. Працював наук. секретарем Укр. соціологічного інституту, за дорученням якого 1928 переїхав до США, 1929 – до Канади. Один з організаторів т-ва "Українське трудове об'єднання", редактор час. "Правда і воля", член редакції і президент (1970–73) Осередку укр. к-ри і освіти у Вінніпезі. Брав активну участь у створенні і діяльності К-ту українців Канади (див. Конгрес українців Канади) і Української вільної академії наук у Канаді (1970–73 – її президент) та ін. Був редактором серій УВАН у Канаді "Література" та "Українські вчені".

Писати вірші почав ще в Україні, з 1905 друкувався. 1907 вийшла у світ збірка "Пісні" двох авторів під псевдонімами Самотнього (О.Грузький) і Гамалії (М.Мандрика). 1917 у Києві була видана його перша індивідуальна збірка "Пісні про Анемону". Окремі поезії друкував у журналах. 1918 назавжди покинув Україну. З 1926 почав регулярно друкувати свої поезії в ж. "Нова Україна". Нова збірка поезій "Мій сад" побачила світ 1941 в Канаді. Серед ін. (усі були видані в Канаді): "Золота осінь" (1958); "Радість" (1959); "Сонцецвіт" (1965); "Вино життя" (1970); "Завершення літа" (1975) та ін. Поеми: "Мазепа" (1960), "Канада" (1961, була одночасно видана двома мовами: укр. і англ.), "Симфонія віків" (1961), "Україна" (1963), "Вік Петлюри" (1966) та ін. М. – один із найпомітніших поетів першої укр. літ. генерації в Канаді. Відомий укр. літературознавець, учений Я.Славутич називав його патріархом укр. поезії в Канаді.

М. – автор низки наук. праць, у т. ч. "Національні меншості в міжнародному праві" (1925), "Історія консульського права й інститутів" (1927), "Суспільні антагонізми і їх вплив на історичний процес" (1927), "Теорія господарської дипломатії" (1934), "Теорія економічної демократії" (1934) та ін. Праця "Історія української літератури в Канаді", видана англ. мовою (Вінніпег–Оттава, 1968), була підготовлена за ухвалою й асигнуванням "Комісії століття Канади". Вона є одним із важливих джерел поширення знання про укр. к-ру в англомовному світі та серед укр. молоді, яка не володіє укр. мовою.

П. у м. Вінніпег.