ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Корній Л.П. ЛИСЕНКО Микола Віталійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Lysenko_M_V (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ

ЛИСЕНКО Микола Віталійович (22(10).03.1842–06.11(24.10).1912) – композитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, педагог, громад. діяч, фундатор укр. композиторської школи. Н. в с. Гриньки (нині село Глобинського р-ну Полтав. обл.) у сім'ї полковника, старшого офіцера Орденського кірасирського полку, дворянина зі старовинного козацько-старшинського роду (див. Лисенки) Віталія Романовича Лисенка та Ольги Єреміївни з полтав. поміщицького роду Луценків. Зусиллями матері виховувався в дусі ідеалів аристократичної честі й чутливості, мати розмовляла з ним виключно франц. мовою, вона ж заохочувала його природні муз. здібності. Любов до укр. пісні й укр. мови перейняв від двоюрідних діда та баби по материнській лінії – Миколи й Марії Булюбашів (саме їм належало с. Гриньки). Рос. письма його навчив поет А.Фет, який служив у тому ж полку, що й батько Л. Від 1852 жив у Києві, спочатку – кілька місяців у приватному пансіоні Вейля, а потім – у приватному пансіоні Гедуена, його вчителями гри на фортепіано були чеські музиканти Нейнквич та Паночіні. Від 1855 учився в 2-й Харків. г-зії (водночас брав приватні уроки музики; як піаніст виступав на вечорах). 1859 закінчив г-зію й поступив до Харків. ун-ту на природничий ф-т. 1860 разом зі своїм родичем М.Старицьким перевівся до ун-ту в м. Київ, де в той час жили його батьки. Товаришував з П.Чубинським, їздив з ним на Полтавщину, там записав багато нар. пісень. 1865 захистив дис. (про розмноження нитчастих водоростей) й отримав наук. ступінь канд. природничих наук. 1867 вирішив стати музикантом і поступив до Лейпцизької консерваторії, фортепіано навч. в І.Мошелеса, К.Рейнеке, Е.Венцеля, композиції – в Е.Ріхтера. 1868 одружився зі своєю родичкою Ольгою О'Коннор, яка приїхала з ним до Лейпцига (через відсутність дітей вони згодом розійшлися, проте офіц. розлучення не оформлювали). Цього ж року побачили світ його обробки укр. нар. пісень для голосу з фортепіано. Тоді ж написав свою першу музику до віршів Т.Шевченка ("Заповіт"). Наступного року закінчив навчання в Лейпцигу й повернувся до Києва. Займався викладацькою діяльністю. 1872, отримавши дозвіл на публічні вистави укр. п'єс, написав оперету "Чорноморці" (лібрето М.Старицького за п'єсою Я.Кухаренка), а наступного року – оперу "Різдвяна ніч" (лібрето М.Старицького за повістю М.Гоголя). 1873 завершив свою першу музикознавчу працю "Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм" (опубл. 1874 в "Записках Юго-Западного отдела Русского географического общества"). 1874 поступив до Петерб. консерваторії, де в класі М.Римського-Корсакова удосконалював майстерність у галузі симфонічної інструментовки. Мешкаючи в Санкт-Петербурзі, виступав у концертах Рос. геогр. т-ва, організував кілька концертів, в яких звучала укр. музика. 1876 завершив навчання й повернувся до Києва, працював як педагог гри на фортепіано в приватних муз. школах. Виступав у концертах як піаніст і хоровий диригент. 1878 громадян. дружиною Л. стала його учениця, піаністка Ольга Лепська (мав з нею 5 дітей; після її смерті 1900 діти були записані на офіц. дружину Л., зі згоди останньої). 1880 розпочав роботу (завершив 1890) над оперою "Тарас Бульба" (лібрето М.Старицького за повістю М.Гоголя). Наприкінці 1880-х рр. почав писати дитячі опери ("Коза-дереза", 1888; "Пан Коцький", 1891; "Зима і Весна, або Снігова краля", 1992). У різні роки створив кілька хорових колективів, давав з ними концерти укр. музики по містах України ("хорові подорожі" 1893, 1897, 1899, 1902). 1904 відкрив Музично-драм. школу (це був перший укр. навч. заклад, в якому можна було отримати вищу муз. освіту за програмою консерваторії), викладав там фортепіанну гру. 1905 разом з О.Кошицем заснував хорове т-во "Боян", диригував на його концертах.

Був активним діячем громад. інституцій, зокрема: київ. Старої громади (див. Громади), Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Київського літературно-артистичного товариства; був засн. і головою ради правління київ. Українського клубу (1908–11), членом Загальної української безпартійної демократичної організації, брав участь у проведенні ювілейних заходів, присвячених І.Котляревському, Т.Шевченкові та ін. За його участю 1906 була заснована всеукр. орг-ція "Об'єднаний комітет по спорудженню пам'ятника Т.Г. Шевченка в Києві". Мав тісні творчі контакти з багатьма тогочасними діячами укр. к-ри: М.Драгомановим, Лесею Українкою, І.Нечуєм-Левицьким, І.Франком, М.К.Садовським, М.Л.Кропивницьким, О.Русовим та ін. У лютому 1907 був заарештований, проте вже наступного дня після затримання його звільнили. В останні роки життя почав писати духовну музику.

На думку критиків його творчості, для музики Л. характерними є загальноєвроп. романтичний стиль, нац. своєрідність і опора на фольклор. Він утілив у своїй музиці різноманітні нар. образи (героїчні, епічні, ліричні, жартівливо-гумористичні), синтезував у її мові різні укр. фольклорні жанри. Значна частина муз. творів Л. присвячена козац. тематиці (див. Козацька тематика в українському та світовому музичному мистецтві), у них домінують ідеї патріотизму та нар. волі. Разом з тим він захоплювався й універсальною романтичною тематикою (багатогранна лірика).

У цілому його муз. спадщина складається з 10 опер, серед них: "Андріашіада" (лібрето М.Старицького і М.Драгоманова, 1866–77), "Утоплена" (лібрето М.Старицького за повістю М.Гоголя "Майська ніч", 1883), "Наталка Полтавка" (за п'єсою І.Котляревського, 1889), "Енеїда" (лібрето М.Садовського за твором І.Котляревського, 1910), "Ноктюрн" (лібрето Л.Старицької-Черняхівської, 1912), 4-х музично-театральних творів ("Чарівний сон", "Сафо", "Відьма", "Літньої ночі"), оперет, музики до театральних вистав ("Простак", "Гамлет", "Остання ніч", "Гетьман Дорошенко"), 120 камерно-вокальних творів (більшість на тексти Т.Шевченка – понад 80, а також на вірші А.Міцкевича, Г.Гейне, І.Франка, Лесі Українки, О.Олеся, М.Вороного та ін.), 40 хорових творів, серед них 4 кантати для солістів, хору та симфонічного оркестру, симфонічних творів (симфонія, фантазія, увертюра), камерно-інструментальних творів, з них бл. 60 фортепіанних; понад 500 опрацювань укр. нар. пісень для голосу з фортепіано або для хору.

Він започаткував також наук. укр. муз. фольклористику. Записав бл. 1500 укр. нар. пісень, опублікував кілька фольклористичних праць, зокрема, "Про торбан і музику пісень Відорта" ("Киевская старина", 1892, кн. 2), "Народні музичні інструменти на Україні" ("Зоря" (Львів), 1894, № 1, 4–10); уперше оприлюднив нотні тексти дум і наук. розвідку про них.

Критики вважають, що значення Л. в укр. музиці зіставне з роллю Т.Шевченка в укр. літературі. Його послідовниками були М.Леонтович, К.Стеценко, Я.Степовий, С.Людкевич, Л.Ревуцький та ін.

П. у м. Київ. Похований на Байковому цвинтарі (на могилі встановлено погруддя).

1913 його ім'я присвоєно київ. Музично-драм. школі (див. Музично-драматична школа імені М.Лисенка). 1927 його ім'ям названо одну з вулиць у центрі Києва.

1939 вищі навч. муз. заклади в м. Львів були об'єднані в єдину Львів. держ. консерваторію ім. М.Лисенка (нині Львів. нац. муз. академія ім. М.Лисенка).

У грудні 1944 його ім'я присвоєно Харків. театрові опери та балету, там свого часу вперше була поставлена опера "Тарас Бульба".

1957 у с. Гриньки встановлено пам'ятник Л. (погруддя роботи місц. майстра В.Полівара), відкрито кімнату-музей (за участю його сина – професора Київ. консерваторії Остапа Лисенка).

1962 (у зв'язку зі 120-річчям від дня народження митця) його ім'я присвоєно струнному квартету Київ. філармонії, а концертний зал цієї установи названо Колонним залом імені М.Лисенка, цього ж року засновано муз. конкурс його імені (з 1992 має статус міжнародного).

29 грудня 1965 на Театральній площі поряд з Нац. оперою України йому відкрито пам'ятник (скульп. О.Ковальов, архіт. В.Гнєздилов).

У Києві по вул. П.Саксаганського, 95, у квартирі, де свого часу мешкав Л. (неподалік проживала родина Лесі Українки), створено меморіальний музей композитора.

Його ім'я присвоєно також Полтав. муз. уч-щу. Київ. муз. школі-інтернату, ін. муз. установам.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Старицький М. До біографії М.В. Лисенка. К., 1905
  2. Лисенко О. Про Миколу Лисенка: Спогади сина. К., 1957, 1959
  3. Булат Т.П. Героїко-патріотична тема в творчості М.В. Лисенка. К., 1965
  4. Архімович Л.Б., Гордійчук М.М. М.Лисенко: Життя і творчість. К., 1992
  5. Українське музикознавство, вип. 27. К., 1992 (до 150-річчя від дня народження М.Лисенка)
  6. Корній Л. Історія української музики, ч. 3. К.–Нью-Йорк, 2001
  7. Микола Лисенко у спогадах сучасників, т. 1. К., 2003
  8. Українське музикознавство, вип. 32. К., 2003 (до 160-річчя від дня народження М.Лисенка)
  9. Микола Лисенко: Листи. К., 2004.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАЙКОВЕ КЛАДОВИЩЕ, БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР
  • БОЯН, НАЗВА МУЗ. Т-ВА
  • ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО ПЛАТОНОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГНЄЗДИЛОВ ВАСИЛЬ ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГРОМАДИ
  • КОШИЦЬ ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КОЗАЦЬКА ТЕМАТИКА В УКРАЇНСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО ЛУКИЧ
  • КУХАРЕНКО ЯКІВ ГЕРАСИМОВИЧ
  • КИЇВСЬКЕ ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • КИЇВ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • ЛЕОНТОВИЧ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • ЛИСЕНКИ
  • ЛИСЕНКИ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЮДКЕВИЧ СТАНІСЛАВ ПИЛИПОВИЧ
  • МІЦКЕВИЧ АДАМ
  • МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНА ШКОЛА ІМЕНІ М.ЛИСЕНКА
  • НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
  • ОЛЕСЬ ОЛЕКСАНДР
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІДДІЛ РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА
  • РЕВУЦЬКИЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • РУСОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА
  • СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • СТЕПОВИЙ ЯКІВ СТЕПАНОВИЧ
  • СТЕЦЕНКО КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • УКРАЇНКА ЛЕСЯ
  • УКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ
  • ВОРОНИЙ МИКОЛА КІНДРАТОВИЧ
  • ЗАПИСКИ ЮГО–ЗАПАДНОГО ОТДЕЛА ИМПЕРАТОРСКОГО РУССКОГО ГЕОГРАФИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА
  • ЗАГАЛЬНА УКРАЇНСЬКА БЕЗПАРТІЙНА ДЕМОКРАТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ (ЗУБДО)

  • Пов'язані терміни:
  • ПОЛІТИЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ
  • АЛЧЕВСЬКИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • АРКАС МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • БАЙКОВЕ КЛАДОВИЩЕ, БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР
  • БОГОГЛАСНИК
  • БОРОДАЙ МИХАЙЛО МАТВІЙОВИЧ
  • ЧАЙКОВСЬКИЙ ПЕТРО ІЛЛІЧ
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ДЕМУЦЬКИЙ ПОРФИРІЙ ДАНИЛОВИЧ
  • ДНІПРОВА ЧАЙКА
  • ДОНЕЦЬ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ДУМИ
  • ЄМЕЦЬ ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАЙДАЙ ЗОЯ МИХАЙЛІВНА
  • ГЕРЦЕН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ГЛІЕР РЕЙНГОЛЬД МОРІЦОВИЧ
  • ГМИРЯ БОРИС РОМАНОВИЧ
  • ГНАТЮК ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ГНЄЗДИЛОВ ВАСИЛЬ ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ГНИЛОСИРОВ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ГРІНЧЕНКО БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • ГРІНЧЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ГРИШКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ГУЖОВА ВІРА МИКИТІВНА
  • ІДЗІКОВСЬКІ
  • ІРПІНЬ
  • ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
  • ІВАНОВ АНДРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КАЧЕНОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЛЬВОВИЧ
  • КАЛИНОВСЬКА-ДОКТОР НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА
  • КАРМАЛЮК ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • ХОТКЕВИЧ ГНАТ МАРТИНОВИЧ
  • ХВОСТЕНКО-ХВОСТОВ ОЛЕКСАНДР ВЕНІАМІНОВИЧ
  • КІПА ВАДИМ ВЕРЕМІЙОВИЧ
  • КОБЗАР
  • КОЧЕРГА АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
  • КОЛЕСНИК ЄВДОКІЯ ВАСИЛІВНА
  • КОЛЕССА ФІЛАРЕТ МИХАЙЛОВИЧ
  • КОЛЕССА ЛЮБКА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • КОЛОМИЯ
  • КОНДРАТЮК МИКОЛА КІНДРАТОВИЧ
  • КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • КОНОНЕНКО МУСІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • КОРЬЮС МІЛІЦА
  • КОС-АНАТОЛЬСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ЙОСИПОВИЧ
  • КОСАЧ ПЕТРО АНТОНОВИЧ
  • КОШИЦЬ ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ
  • КОШИЦЬ ПАВЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • КОЦЮБИНСЬКОГО МИХАЙЛА ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНІ МУЗЕЇ
  • КОВАЛЕНКО МАРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
  • КОЗАЦЬКА ТЕМАТИКА В УКРАЇНСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КОЗАК СЕРГІЙ ДАВИДОВИЧ
  • КОЗЛОВСЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
  • КРАСИЦЬКИЙ ФОТІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • КРАТКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ УЧЕНЫХ И ПИСАТЕЛЕЙ ПОЛТАВСКОЙ ГУБЕРНИИ С ПОЛОВИНЫ XVIII В. (КБС) ТА СЛОВНИК ПОЛТАВЦЫ: ИЕРАРХИ, ГОСУДАРСТВЕННЫЕ И ОБЩЕСТВЕННЫЕ ДЕЯТЕЛИ И БЛАГОТВОРИТЕЛИ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ФЕДІР ГРИГОРОВИЧ
  • КРИВЧЕНЯ ОЛЕКСІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • КРОПИВНИЦЬКА ОЛЕКСАНДРА МАРКІВНА
  • КРУК ГРИГОРІЙ ЯКОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА СОЛОМІЯ АМВРОСІЇВНА
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКІ
  • КУХАР ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУХАРЕНКО ЯКІВ ГЕРАСИМОВИЧ
  • КИЇВСЬКЕ ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • КИПОРЕНКО-ДОМАНСЬКИЙ ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • КИРЧІВ БОГДАР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КИТАЙЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛЕОНТОВИЧ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКА (ЛЕВИЦЬКА-КРУШЕЛЬНИЦЬКА) ГАЛИНА ЛЬВІВНА
  • ЛИПКОВСЬКА ЛІДІЯ ЯКІВНА
  • ЛІРНИЦТВО, ЛІРА, ЛІРНИКИ, ЛІРНИЦЬКА МОВА, ЛІРНИЦТВО ЯК ЯВИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ.
  • ЛИСЕНКИ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛИТОВСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО
  • ЛИТВИНЕНКО-ВОЛЬГЕМУТ МАРІЯ ІВАНІВНА
  • ЛОПАТИНСЬКА ФІЛОМЕНА МИКОЛАЇВНА
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ В.СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ (ЛННБУ)
  • ЛЬВІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • ЛЮДКЕВИЧ СТАНІСЛАВ ПИЛИПОВИЧ
  • МАКМЕРРІН РОДЖЕР
  • МАКОВЕЙ ОСИП СТЕПАНОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ БОРИС
  • МАНАСТИРСЬКІ
  • МЕНЦИНСЬКИЙ МОДЕСТ ОМЕЛЯНОВИЧ
  • МІРОШНИЧЕНКО ЄВГЕНІЯ СЕМЕНІВНА
  • МІЦКЕВИЧ АДАМ
  • МОРДОВЕЦЬ ДАНИЛО ЛУКИЧ
  • МУСОРГСЬКИЙ МОДЕСТ ПЕТРОВИЧ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА МИСТЕЦТВА
  • МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНА ШКОЛА ІМЕНІ М.ЛИСЕНКА
  • МИКИША МИХАЙЛО ВЕНЕДИКТОВИЧ
  • МИРНИЙ ПАНАС
  • МИШУГА ОЛЕКСАНДР ПИЛИПОВИЧ
  • НАШІ ДНІ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • НЕЖДАНОВА АНТОНІНА
  • НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ
  • ОЛЕСЬ ОЛЕКСАНДР
  • ОСВІТНІ ТОВАРИСТВА В УКРАЇНІ
  • ПАТОРЖИНСЬКИЙ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ
  • ПЧІЛКА ОЛЕНА
  • ПЕТРУСЕНКО ОКСАНА АНДРІЇВНА
  • ПЕТРИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ГАЛАКТІОНОВИЧ
  • ПЛЕЯДА
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РЕВУЦЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • РЕВУЦЬКИЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • РОДИНА
  • РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІДДІЛ
  • РУДЕНКО БЕЛЛА АНДРІЇВНА
  • РУДЕНКО ЛАРИСА АРХИПІВНА
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ
  • РИМСЬКИЙ-КОРСАКОВ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ, НАЦ. І ДЕРЖ. ГІМН УКРАЇНИ
  • ЩЕПОТЬЄВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЩЕРБАКІВСЬКИЙ ВАДИМ МИХАЙЛОВИЧ
  • ШАЛЯПІН ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • СКОРИК МИРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • СОКИРИНЦІ, СЕЛО ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА
  • СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • СТОРОЖЕНКО МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • СВІТЛИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • СИМИРЕНКИ
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • ТОВАРИСТВО ІМЕНІ Т.ШЕВЧЕНКА ДЛЯ ДОПОМОГИ НУЖДЕННИМ УРОДЖЕНЦЯМ ПІВДЕННОЇ РОСІЇ, ЩО ВЧАТЬСЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ САНКТ-ПЕТЕРБУРГА
  • УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКАНСЬКА КАПЕЛА
  • УКРАЇНКА ЛЕСЯ
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ У БЕРЛІНІ
  • УКРАЇНСЬКИЙ ФОНД КУЛЬТУРИ (УФК)
  • УКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ
  • УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО
  • ВЕНГРЖИНОВСЬКИЙ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ВЕРЕСАЙ ОСТАП МИКИТОВИЧ
  • ВІЛІНСЬКИЙ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
  • ВИТВИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЯХНЕНКО КІНДРАТ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЗАПИСКИ ЮГО–ЗАПАДНОГО ОТДЕЛА ИМПЕРАТОРСКОГО РУССКОГО ГЕОГРАФИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА
  • ЗАГАЛЬНА УКРАЇНСЬКА БЕЗПАРТІЙНА ДЕМОКРАТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ (ЗУБДО)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)