Бібліографічне посилання: Герасименко Н.О.
ЛІКОТЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Likot (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛІКОТЬ
ЛІКОТЬ – міра довжини антропометричного походження, становила собою відстань по прямій від ліктьового згину до кінця витягнутого середнього пальця руки. Відома в багатьох народів світу, на укр. землях – з часів Київської Русі. Уперше в текстах, що збереглися до наших днів, згадується в "Руській правді" вел. кн. київ. Ярослава Мудрого. Лікоть не мав сталої величини. Його розмір коливався (у різних місцевостях Давньорус. д-ви) у межах 38–46,6 см. Після входження у 14 ст. укр. земель до складу Великого князівства Литовського та Корони Польської, а з 1569 – до Речі Посполитої на розмір давньорус. Л. стали впливати відповідні польські та литовські стандарти Л. Згідно з конституцією 1565 (див. Конституції сеймові), за держ. міру в Короні Польс. було визнано краківський Л., довжиною в 54,9 см. Литовський Л. дорівнював 60,4 см. Розмір українського Л. під їхнім впливом змінився і став дорівнювати у 18 ст. бл. 58,5 см. |