Енциклопедія
Електронна бібліотека
Періодичні та серійні видання
e-Каталог бібліотеки
Інтернет - ресурси
Проекти
Історики України
  

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Пошук
у тексті
статей 		логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках) 		логіка:
КУЛЬБАКИН СТЕПАН МИХАЙЛОВИЧ
  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. КУЛЬБАКИН Степан Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kulbakin_S (останній перегляд: 15.07.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КУЛЬБАКИН СТЕПАН МИХАЙЛОВИЧ

КУЛЬБАКИН (Кульбакін) Степан Михайлович (08 або 09.08(27 чи 28.07).1873–22.12.1941) – учений, педагог. Чл.-кор. Рос. АН (1919), чл.-кор. (1920) і дійсний чл. (1925) Сербської АН. Н. в м. Тифліс (нині м. Тбілісі, столиця Грузії) у сім'ї міщанина. Закінчив тамтешню г-зію з золотою медаллю. 1892 вступив на історико-філол. ф-т Новорос. ун-ту в Одесі (нині Одеський національний університет). 1896 здобув диплом 1-го ст. Від січ. 1897 – на держ. службі, працював у фондах книгосховищ Санкт-Петербурга та Москви, студіював слов'ян. мови. За кандидатське дослідження проблем, пов'язаних з глаголицею та кирилицею, був нагороджений золотою медаллю. У квіт. 1900 зарахований приват-доцентом Новорос. ун-ту, водночас викладав у місцевих гімназіях. 1901–03 мав наук. відрядження за кордон. 1903 оприлюднив магістерську розвідку "К истории и диалектологии польського языка".

1904 обраний на кафедру слов'ян. філології у Харків. ун-ті (нині Харківський національний університет), з 1905 виконував обов'язки екстраординарного професора. 1907 захистив докторську дисертацію на тему: "Охридская рукопись Апостола конца XII века" (того ж року ця праця була видана в Софії, Болгарія). Займаючи від 1908 посаду ординарного професора в Харків. ун-ті, читав лекції також на Вищих жін. курсах (1911 став ректором цього навчального закладу).

Брав участь у діяльності Харківського історико-філологічного товариства. Друкувався в часописах "Славянский край", "Известия Отделения русского языка и словесности Академии наук", "Известия Петербургского благотворительного общества" та ін.

У роки української революції 1917–1921 оприлюднив 1919 у Харкові книгу "Украинский язык: Краткий очерк исторической фонетики и морфологии". Згодом емігрував. Від 1920 – проф. ун-ту в м. Скоп'є (нині столиця Македонії), від 1924 жив у Белграді (на той час – столиця Королівства сербів, хорватів і словенців; нині столиця Сербії). 1929 у Парижі (Франція) опублікував франц. мовою книгу, присвячену старослов'ян. мові.

Лауреат премій ім. О.Котляревського та М.Ахматова.

П. у м. Белград.

дата публікації: 2008 р.
Праці:
  1. Отчет Отделению русского языка и словесности Императорской Академии наук о занятиях в книгохранилищах Москвы и Петербурга с 25-го сентября по 23-е декабря 1898 г. В кн.: Сборник Отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук, т. 59. СПб., 1901
  2. Речь, произнесенная 11 мая 1903 года в Императорском Новороссийском университете перед защитой диссертации, представленной на степень магистра славянской филологии "К истории и диалектологии польского языка" приват-доцентом С.М. Кульбакиным. Одесса, 1903
  3. Материалы и заметки по славяноведению (Из отчета о заграничной командировке). "Журнал Министерства народного просвещения", 1904, № 7
  4. Историческое развитие и современное состояние славянского языкознания. Там само, 1906, № 5
  5. Вопросы исторической фонетики польского языка. СПб., 1906
  6. М.С. Дринов: Некролог. "Южный край", 1906, 4 марта
  7. Памяти Марина Степановича Дринова, как ученого. В кн.: Почесть. Х., 1908
  8. История славян. Х., 1908
  9. O pracach Szachmatowa, dotyczących języka polskiego. "Rocznik sławistyczny", 1908, t. 1
  10. Петр Хельчицкий, чешский Толстой XV столетия. "Вестник Европы", 1909, № 11
  11. Отчет о заграничной командировке. "Записки Императорского Харьковского университета", 1911, № 1
  12. Языкознание. В кн.: Народная энциклопедия научных и прикладных знаний. М., 1911
  13. С дороги. "Южный край", 1912, 19 июня – 7 июля
  14. Ярослав Верхлицкий (Эмиль Фрида). Там само, 4 сентября
  15. Грамматика древнецерковнославянского языка по древнейшим памятникам. Пг., 1915
  16. Сербский язык, т. 1–2. Х., 1915
  17. Древнецерковнославянский язык. Х., 1917
  18. Акценатске питања. "Jужнословенски филолог", 1921, кн. 1–2
  19. Белешке о Храбровоj апологиjи. "Глас Српске краљевске академиjе", 1935, т. 168
  20. Mluvnica jazyka staroslovénského. Praha, 1948.
Література:
  1. Васильев Л.Л. С.М. Кульбакин. К истории и диалектологии польского языка. "Журнал Министерства народного просвещения", 1904, № 8
  2. Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1905). Х., 1908
  3. Грунский Н.К. По поводу моих "Лекций по древнославянскому языку" (Ответ на рец. проф. С.Кульбакина). "Русский филологический вестник", 1910, № 2
  4. Його ж. Ответ на "Несколько разъяснений проф. С.М.Кульбакина. Там само, 1911, № 1–2
  5. Стеван Куљбакин. "Глас Cpпcke краљевске академиjе", 1920, т. 29
  6. А.Б. [Белић А.] Степан Михаjлович Куљбакин. "Jужнословенски филолог", 1949–50, кн. 18
  7. Колесов В.В. Кульбакин. В кн.: Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. М., 1979
  8. Славяноведение в дореволюционной России: Изучение южных и западных славян. М., 1988.
Посилання:
  • ГЛАГОЛИЦЯ
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКЕ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.КАРАЗІНА
  • КИРИЛИЦЯ
  • МОСКВА
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917–1921
    • Пов'язані терміни:
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО (СЛАВІСТИКА) В УКРАЇНІ

    • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)