ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН, КРИВБАС

  Бібліографічне посилання: Плющ М.Р., Грузін Д.В. КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН, Кривбас [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Krivorizkiy_Zalizorudniy_Basein (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН, КРИВБАС

КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН, Кривбас. Розташов. у межах Дніпропетровської області та частково Кіровоградської області, в басейнах рік Саксагань та Інгулець (прит. Дніпра). Простягається вузькою смугою (2–7 км) з пн. на пд. майже на100 км(від Жовтих Вод до широти Каховського водосховища). Заг. пл. – бл. 300 км².

Перші наук. відомості про геол. будову К.з.б. належать до 2-ї пол. 18 ст. В 19 ст. проведені узагальнюючі дослідження. Всього в басейні налічується бл. 300 рудних тіл, глибина залягання їх понад2700 м, подекуди вони виходять на поверхню, вміст заліза в деяких з них – від 50 до 60 %, поряд з ними є значні запаси бідних (від 22 до 38 %) руд залізистих кварцитів. Пром. видобуток багатих руд здійснюється підземним способом (глибина видобутку на поч. 21 ст. досягла 850–1200 м). Залізисті кварцити видобуваються переважно відкритим способом, на більшості кар'єрів глибина видобутку становить бл.300 м.

Початок пром. освоєння залізних руд у басейні припадає на 2-гу пол. 19 ст. і пов'язаний з діяльністю створеного 1880 у Парижі (Франція) з ініціативи і за безпосередньою участю О.Поля акціонерного т-ва "Железные руды Кривого Рога" з уставним капіталом 5 млн франків (залізну руду в К.з.б. О.Поль знайшов під час археол. досліджень урочища Дубова Балка). У трав. 1881 це т-во розпочало видобуток руди на Саксаганському руднику.

Від 1884, після побудови Катерининської залізниці (див. Залізничне будівництво в Україні 19 – початку 20 століть), що з'єднала К.з.б. з Донбасом, у басейні почалося швидке зростання гірничорудної пром-сті. Наприкінці 19 ст. К.з.б. посідав перше місце в Російській імперії за кількістю видобутої руди, а 1913 тут було видобуто 6,9 млн т, що становило 74,5 % усього видобутку руди в імперії.

У роки громадян. війни 1919–21 (див. Громадянська війна в Україні 1917–1921) значна частина шахт була затоплена. Після їх відбудови на поч. 1930-х рр. рівень видобутку руди в К.з.б. перевищив дореволюц. рівень 1913, а 1940 він досяг 19 млн т. Поряд із відбудовою і реконструкцією старих шахт велося буд-во нових, здійснювалася електрифікація і механізація осн. вироб. процесів.

Басейн зазнав великих руйнувань у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. У повоєн. роки тут велося велике шахтне буд-во, впроваджувалися ефективні системи розробки руди, а також технології збагачення й пром. освоєння бідних залізних руд. Зростав і видобуток руди. На кін. 1950-х рр. він зріс проти 1940 більше ніж у 2,5 раза. Від 1955 розпочато видобування залізистих кварцитів. Для їхнього збагачення було споруджено 5 гірничозбагачувальних комбінатів: Пд., Новокриворізький, Центр., Пн. та Інгулецький. На поч. 1970-х рр. у К.з.б. діяло 11 рудоуправлінь, що об'єднували 24 шахти. До найбільших шахт басейну належали "Гігант–Глибока", "Саксагань" і "Гвардійська". У 1980–90-х рр. більшість руди (до 80 % всього обсягу) видобувалася відкритим способом. Чим далі вглиб просувалася така виробка, тим більше земної поверхні треба було розкривати та відправляти у відвали. Від кін. 1990-х рр. у К.з.б. почала впроваджуватися технологія видобутку залізистих кварцитів з внутр. складуванням порожніх порід (ств. у співавт. гірничих фахівців і екологів під егідою Ін-ту проблем природокористування та екології НАН України).

На поч. 21 ст. в басейні діяли 9 шахт, 5 гірничо-збагачувальних комбінатів, що вели видобуток руди на 9 кар'єрах. Усього на цей час з початку пром. освоєння К.з.б. тут видобуто 5,5 млрд т залізорудної сировини.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Егоров Н.А. и др. Рудные ресурсы Украины. К., 1964
  2. Варгатюк П.Л., Дольчук А.В. Рудна скарбниця Півдня. Дніпропетровськ, 1966
  3. Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. Донецьк, 2004.

Посилання:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В УКРАЇНІ 1917–1921
  • КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОЛЬ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ЗАЛІЗНИЧНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ

  • Пов'язані терміни:
  • КРИВБАС
  • КРИВИЙ РІГ
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)