ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Пінчук Ю.А. КОСТОМАРОВ Микола Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kostomarov_M (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ

КОСТОМАРОВ Микола Іванович (псевд. і криптоніми – Ієремія Галка, Иван Богучаров, Николай, Н., Н.К. та ін.; 16(04).05, за ін. даними, 17(05).05.1817–19(07).04.1885) – громад. і політ. діяч, дослідник історії, переважно України, Росії та Польщі, археограф і архівознавець, фольклорист і етнограф, письменник і публіцист. Д-р історії (1864), чл.-кор. Петерб. АН (1867). Н. в слободі Юрасовка Острогозького пов. Воронезької губ. (нині с-ще Воронезької обл., РФ; від 2-ї пол. 17 ст. і до ліквідації рос. владою козац. полкового устрою ця тер. належала до Острогозького полку – першого і найбільшого в Слобідській Україні, заснованого укр. переселенцями). Був позашлюбним сином (до 1832 – кріпаком) рос. дворянина, нащадка козаків-переселенців з Волині, і укр. селянки-кріпачки. З дитинства зазнавав впливів укр. к-ри. Навч. у приватних пансіонах Москви й Воронежа (нині місто в РФ). Закінчив Воронезьку г-зію (1833) і Харків. ун-т (1836), склав у ньому іспит на ступінь кандидата (1837) і магістра (1840). Володів кількома європ. і класичними мовами. Від 1837 – юнкер Кінбурнського драгунського полку в м. Острогожськ (нині місто Воронезької обл., РФ), досліджував матеріали місц. архіву. Захопився вивченням минулого Слобожанщини, згодом розширив коло своїх інтересів, зацікавився епохою Б.Хмельницького. Водночас займався літ. творчістю, публікував поезії – "Українські балади" (1839), прозу та драматургію – "Сава Чалий" (1838), "Переяславська ніч" (1841), переклади українською з "Краледворського рукопису" (див. В.Ганка), творів В.Шекспіра та ін. 1841 подав до ради Харків. ун-ту дис. – "О причинах и характере унии в Западной России", однак адміністрація заборонила проводити її захист. 1844 захистив ін. дис. – "Об историческом значении русской народной поэзии", за яку здобув ступінь магістра істор. наук. Опублікував "Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке" (1843). Збирав і вивчав фольклорні й етногр. матеріали. Відстоював право на самостійний і вільний розвиток укр. мови і літ. Був одним із яскравих представників харківської школи романтиків.

1844–45 викладав історію в г-зіях та ін. навч. закладах Рівного і Києва, від 1846 – ад'юнкт-проф. Київ. ун-ту, чл.-співробітник Тимчасової комісії для розбору давніх актів у Києві (див. Київська археографічна комісія). Тоді ж почав готувати до друку літопис С.Величка та монографію "Славянская мифология" (1847). Зійшовся з В.Білозерським, М.Гулаком, П.Кулішем, Т.Шевченком. Виступив разом з ними одним із засн. таємного політ. т-ва "Кирило-Мефодіївське (Украйно-Слов'янське) братство" (1845–47; див. Кирило-Мефодіївське товариство). Став ідеологом братства і автором його найголовнішого програмного документа "Книга буття українського народу". Майбутнє слов'ян. народів вбачав у побудові ними союзу (федерації) на зразок тодішніх Сполучених Штатів Пн. Америки. У берез. 1847 за участь у Кирило-Мефодіївському т-ві заарештований, ув'язнений на рік у Петропавловській фортеці, потім засланий до м. Саратов (нині місто в РФ) із забороною займатися наук. діяльністю і друкуватися.

1855 – амністований, 1859 – обраний проф. на каф-ру рос. історії Петерб. ун-ту, однак уже 1862 на знак протесту проти дій царської влади під час студентських заворушень залишив ун-т за власним бажанням. Від 1860 – чл. Археогр. комісії. Водночас співпрацював із журналами "Современник", "Отечественные записки" та ін., був одним з організаторів і активних співробітників часописів "Основа" і "Вестник Европы", друкувався в численних періодичних виданнях (зокрема в "Киевской старине"). Виступав як впливовий діяч укр. громади в Санкт-Петербурзі. 1867 за його активної участі (автор передмови, упорядник і редактор) вийшла у світ коштом Д.Кожанчикова перша посмертна збірка творів Т.Шевченка "Кобзар".

Входив до складу багатьох вітчизн. та зарубіжних наук. установ, закладів і т-в (Історичне товариство Нестора-літописця, Південнослов'ян. акад. та ін.), від 1884 – почесний чл. Київ. ун-ту.

Його літературна спадщина складається з десятків томів поезії, повістей, оповідань, наук.-публіцистичних і полемічних статей (дискусії з М.Погодіним стосовно походження Русі, С.Соловйовим – про значення козацтва тощо), серед яких такі "канонічні", за визначенням М.Грушевського, як "Две русские народности", "Мысли о федеративном начале в древней Руси", "Об отношении русской истории к географии и этнографии".

Популярність йому принесли також редаговані й рецензовані ним видання унікальних зібрань документів, якими є "Акты Южной и Западной России" (т. 1–9, 11, 13) та "Архив Юго-Западной России". У наук.-пошуковій і видавничій діяльності він використав матеріали 65 вітчизн. і зарубіжних архівів і б-к. На думку І.Крип'якевича, його археогр. роботи є величезним пам'ятником грандіозної праці, який залишиться назавжди.

У різні роки написав кілька серій істор. творів, найвідоміші з них: з укр. історії – "Богдан Хмельницкий" (1859), "Руина" (1879–80), "Мазепа" (1882), "Мазепинцы" (1884); з рос. історії – "Бунт Стеньки Разина" (1858), "Севернорусские народоправства во времена удельно-вечевого уклада. Новгород–Псков–Вятка" (1863), "Смутное время Московского государства в начале ХVII столетия" (1863); з польс. історії – "Последние годы Речи Посполитой" (1869); із всесвітньої історії – "Патриарх Фотий и первое разделение церквей" (1868).

Плідно працював у галузі історіографії та джерелознавства, здійснив глибокий наук. огляд майже всього комплексу вітчизн. літописів. Одним із перших висунув вимогу до історіографів вивчати нар. діяльність в усіх сферах життєвого процесу суспільств і обґрунтував необхідність з'ясування взаємодії народності й державності. Запроваджені ним концепції вічового начала, демократизму та державотворення зайняли чільне місце в укр. історіографії й помітно вплинули не лише на розвиток вітчизняної історичної науки, а й на ідеологію національно-визвол. руху. Започаткував і розвинув ідею істор. дослідження всіх верств сусп-ва. Створив життєписи вітчизн. політ. та культ. діячів – вел. кн. київ. Володимира Святославича, Петра (Могили), І.Сірка, П.Орлика, Г.Сковороди та ін., завдяки чому неабияк зацікавив громадськість укр. історією.

Серед опрацьованих ним найважливіших тем виділяється тема козацтва, зокрема укр. ("Южная Русь и казачество до восстания Богдана Хмельницкого" та ін. праці). Він максимально "очистив" первісну історію козацтва від різного роду вигадок. Досліджував склад козацтва, козац. рухи, причини їх виникнення та поразки. Вважав, що козацтво не є негативним чинником для розвитку державності, й підкреслював, що притаманні козацтву традиції нар. "вольниці" та демократизму справляли позитивний вплив на тогочасне суспільство. Простежив процес виникнення і розвитку ядра вільного козацтва – Війська Запорозького, основу якого складав "народний елемент", першим увів до наук. обігу визначення Запорозької Січі як християн. козац. республіки.

П. у м. С.-Петербург. Похований на петерб. Волковському кладовищі.

дата публікації: 2008 р.

Праці:
  1. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования, кн. 1–8, т. 1–21. СПб., 1903–06
  2. Науково-публіцистичні і полемічні писання Костомарова. К., 1928
  3. Етнографічні писання Костомарова. К., 1930
  4. Твори, т. 1–2. К., 1990
  5. Исторические монографии и исследования, т. 1–17. М., 1994–97.
Література:
  1. Антонович В.Б. Н.И. Костомаров как историк. "Киевская старина", 1885, № 5
  2. Семевский В.И. Николай Иванович Костомаров: 1817–1885. "Русская старина", 1886, № 1
  3. Драгоманов М. Микола Іванович Костомаров. Львів, 1901
  4. Дорошенко Д. Огляд української історіографії. Прага, 1923; К., 1996
  5. Грушевський М. Костомаров і новітня Україна. "Україна", 1925, № 3; Шабліовський Є.С. Микола Костомаров і Україна. "Жовтень", 1967, № 4
  6. Пінчук Ю.А. Микола Іванович Костомаров. К., 1992
  7. Його ж. Дослідження про принципи демократичного федералізму. "УІЖ", 1993, № 10
  8. Prymak T.M. Mykola Kostomarov: a Biography. Toronto–Buffalo–London, 1996
  9. Чалая Т.П. О дате рождения и родителях Н.И. Костомарова. "Вопросы истории", 2002, № 3; Козачок Я.В. Українська ідея: з вузької стежки на широку дорогу (художня і науково-публіцистична творчість Миколи Костомарова): Монографія. К., 2004
  10. Пінчук Ю.А. Мемуари про Миколу Костомарова графині Катерини Юнге, Надії Білозерської, Аліни Костомарової: історіографічні нариси з доданням спогадів Олександри Куліш, Віри Мордовцевої та статті Ольги Багалій. К., 2005
  11. Смолій В.А. та ін. Микола Костомаров: віхи життя і творчості: Енциклопедичний довідник. К., 2005
  12. Пінчук Ю.А. Відображення елементів української національної ідеї в науковій творчості М.І.Костомарова. "УІЖ", 2007, № 2
  13. Чалая Т.П. Славянский мир Н.И. Костомарова. Воронеж, 2007
  14. Ясь О.В. Історія як сюжет. Представлення образу Богдана Хмельницького в однойменній монографії М.І.Костомарова. "УІЖ", 2007, № 2
  15. Пінчук Ю.А. Розгляд монографії М. Костомарова "Гетманство Юрия Хмельницкого". "Історичний журнал", 2008, № 2.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АКТЫ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
  • ГАНКА ВАЦЛАВ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГУЛАК МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА
  • ХАРКІВСЬКА ШКОЛА РОМАНТИКІВ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КНИГА БУТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ АБО ЗАКОН БОЖИЙ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, УКРАЇНО-СЛОВ'ЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО, КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО
  • МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ
  • МОСКВА
  • ОРЛИК ПИЛИП
  • ОСНОВА - ЧАСОПИС
  • ОСТРОГОЗЬКИЙ ПОЛК
  • ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ ЗАПИСКИ
  • ПЕТРОПАВЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • ПОГОДІН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • РЕСПУБЛІКА
  • РІВНЕ
  • РУСЬ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СІРКО ІВАН
  • СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ САВИЧ
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • СОЛОВЙОВ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • СОВРЕМЕННИК - ЖУРНАЛ (1836-1866)
  • ВЕЛИЧКО САМІЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ТА ЙОГО ЛІТОПИС
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВОЛИНЬ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ІСТОРІОГРАФІЯ
  • СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО МОДЕРНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ
  • АКТЫ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • АНТОНОВИЧА ВОЛОДИМИРА КИЇВСЬКА ШКОЛА ІСТОРИКІВ
  • АРАБАЖИН КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ
  • АРХЕОГРАФІЧНІ КОМІСІЇ УКРАЇНИ
  • АРИСТОКРАТІЯ
  • БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ПАЛАЦ
  • БАЛЬМЕН ЯКІВ ПЕТРОВИЧ ДЕ
  • БІЛЕЦЬКИЙ ЛЕОНІД ТИМОФІЙОВИЧ ТА ЙОГО КОНЦЕПЦІЯ ПОСТУПУ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА
  • БІЛОЗЕРСЬКА НАДІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
  • БОТЕВ ХРИСТО
  • ЧАЛИЙ САВА
  • ЧЕХІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЧУЙКЕВИЧИ
  • ДАВНЬОРУСЬКОЇ НАРОДНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ
  • ДАВНЬОРУСЬКА ЕТНОКУЛЬТУРНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ДЕ ГУБЕРНАТІС АНДЖЕЛО
  • ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН (ФЕОДОСІЙ) АНДРІЙОВИЧ
  • ДІЛО
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ДУХІНСЬКИЙ (DUCHINSKI) ФРАНЦІШЕК
  • ДУМИ
  • ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ
  • ФОЛЬКЛОР
  • ГАЙДЕБУРОВ ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ
  • ГЕ (ҐЕ) МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГЕРБЕЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГЕРЦЕН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ГНИЛОСИРОВ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ СЕМЕН СТЕПАНОВИЧ
  • ГУЛАК МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ІСТОРИЧНО-ФІЛОСОФІЧНА СЕКЦІЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ В 19 СТОЛІТТІ
  • ИСТОРИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРІЯ РУСІВ, ИСТОРІЯ РУСОВЪ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЯСЬ ОЛЕКСІЙ
  • КАРПОВ ГЕННАДІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КАВЕЛІН КОСТЯНТИН ДМИТРОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.КАРАЗІНА
  • КЛЮЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЙОСИПОВИЧ
  • КНИГА БУТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ АБО ЗАКОН БОЖИЙ
  • КОЛОКОЛ
  • КОМАРОВ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОРСУН ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОЯЛОВИЧ МИХАЙЛО ЙОСИПОВИЧ
  • КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ФЕДІР ГРИГОРОВИЧ
  • КУХАРЕНКО ЯКІВ ГЕРАСИМОВИЧ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КУЛЬЖИНСЬКИЙ ІВАН ГРИГОРОВИЧ
  • КУШЕЛЬОВ-БЕЗБОРОДЬКО ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, УКРАЇНО-СЛОВ'ЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО, КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО
  • КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ТОВАРИСТВА СТАТУТ
  • ЛАМАНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ЛАШНЮКОВ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛЕБЕДИНЦЕВ ФЕОФАН (ТЕОФАН) ГАВРИЛОВИЧ
  • ЛЕБЕДИНЦЕВ ПЕТРО ГАВРИЛОВИЧ
  • ЛЕЛЕВЕЛЬ ЙОАХИМ
  • ЛЄСКОВ МИКОЛА СЕМЕНОВИЧ
  • ЛЕТОПИСЬ ЗАНЯТИЙ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМИССИИ
  • ЛИННИЧЕНКО ІВАН АНДРІЙОВИЧ
  • ЛИПИНСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ (ВАЦЛАВ-ВІКЕНТІЙ) КАЗИМИРОВИЧ
  • ЛІСТ (LIST) ФЕРЕНЦ
  • ЛУНІН МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МАНЯВСЬКИЙ СКИТ
  • МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • МАРКС КАРЛ ТА УКРАЇНА
  • МАСЛОВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • МАЗЕПИНСТВО
  • МЕДВЕДІВСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МЕМУАРИ
  • МЕМУАРИСТИКА
  • МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР АМВРОСІЙОВИЧ
  • МЕРІМЕ (MÉRIMÉE) ПРОСПЕР
  • МГАРСЬКИЙ ЛУБЕНСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МІЛЛЕР ВСЕВОЛОД ФЕДОРОВИЧ
  • МОДЕРНІЗАЦІЇ ТЕОРІЇ
  • МОЛОДИК
  • МОРДОВЕЦЬ ДАНИЛО ЛУКИЧ
  • МУСОРГСЬКИЙ МОДЕСТ ПЕТРОВИЧ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА МИСТЕЦТВА
  • МУЗЕЙ УКРАЇНИ
  • НАРОДНИЦЬКИЙ НАПРЯМ В ІСТОРІОГРАФІЇ
  • НАРОДОЛЮБЦІ
  • НАРОДОВЦІ
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • НОРМАНСЬКА ПРОБЛЕМА
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • ОБЩЕСТВО ДЛЯ ПОСОБИЯ НУЖДАЮЩИМСЯ ЛИТЕРАТОРАМ И УЧЕНЫМ
  • ОРГАНІЦИЗМ
  • ОСНОВА - ЧАСОПИС
  • ОСОБИСТІСТЬ В ІСТОРІЇ
  • ОСВІТНІ ТОВАРИСТВА В УКРАЇНІ
  • ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ ЗАПИСКИ
  • ПАВЛОВ ПЛАТОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ПЕТРОПАВЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • ПЕТРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ПІНЧУК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
  • ПОГОДІН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ПОЛЕВОЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ПРАВДА
  • ПИПІН ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • РІГЕЛЬМАН МИКОЛА АРКАДІЙОВИЧ
  • РІВНЕ
  • РОМАНТИЗМ
  • РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ - АЛЬМАНАХ (1837)
  • РУСЬКА ІСТОРИЧНА БІБЛІОТЕКА
  • РУССКАЯ СТАРИНА
  • РУССКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ БИБИЛИОТЕКА
  • РУССКОЕ ИСТОРИЧЕСКОЕ ОБЩЕСТВО
  • РУССКИЙ АРХИВ
  • РУССКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • САРБЕЙ ВІТАЛІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • СЕМЕНТОВСЬКИЙ КОСТЯНТИН МАКСИМОВИЧ
  • СЕМЕНТОВСЬКИЙ МИКОЛА МАКСИМОВИЧ
  • СЕМЕНТОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАКСИМОВИЧ
  • СЕРЕДНІ ВІКИ ПЕРІОД
  • ШЕВАЛЬЄ П'ЄР
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СЄРАКОВСЬКИЙ ЗИГМУНТ
  • СКЕПТИЧНА ШКОЛА
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО (СЛАВІСТИКА) В УКРАЇНІ
  • СЛОВ’ЯНОФІЛЬСТВО, СЛОВ’ЯНОЛЮБСТВО
  • СЛОВО - ЧАСОПИС
  • СОЛОВЙОВ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • СОНДЕРС ДЕВІД
  • СОВРЕМЕННИК - ЖУРНАЛ (1836-1866)
  • СУХОМЛИНОВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ТАРНОВСЬКІ
  • ТАРНОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЦИХ ВОЛОДИМИР ФРАНЦЕВИЧ
  • УКРАЇНА, ЩОМІСЯЧНИЙ ІСТОРИКО-ЕТНОГР. ТА ЛІТЕРАТУРНО-ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ЧАСОПИС (КИЇВ, 1907)
  • УКРАЇНЦІ
  • УКРАЇНА-РУСЬ, ТЕРМІН
  • УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ
  • УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА МІФОЛОГІЯ
  • УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ КАБІНЕТ У ПРАЗІ
  • УКРАИНСКИЙ НАРОД В ЕГО ПРОШЛОМ И НАСТОЯЩЕМ – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ (1914-1916)
  • ВАРШАВА
  • ВЕЧЕРНИЦІ
  • ВЕСТНИК ЮГО-ЗАПАДНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ
  • ВІЙСЬКОВА ІСТОРІЯ
  • ВОВК-КАРАЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ НИКОДИМОВИЧ
  • ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЯЗИЧНИЦТВО
  • ЮРКЕВИЧ ВІКТОР ДМИТРОВИЧ
  • ЮЗЕФОВИЧ МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЮЖНЫЙ КРАЙ
  • ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЗАМЛИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЗАПИСКИ О ЮЖНОЙ РУСИ
  • ЖИТЕЦЬКИЙ ГНАТ (ІГНАТ) ПАВЛОВИЧ
  • ЗОРЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)