Бібліографічне посилання: Гуцал П.З.
КОНАР Федір Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Konar_F (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КОНАР ФЕДІР МИХАЙЛОВИЧ
КОНАР (Палащук) Федір Михайлович (20.02.1895–12.03.1933) – громад. і політ. діяч. Н. в с. Рудники (нині село Підгаєцького р-ну Терноп. обл.). Від 1912 навчався на правничому ф-ті Львів. ун-ту. Там же став чл. Української соціал-демократичної партії. 1913 обраний секретарем Спілки соціаліст. молоді Галичини і Буковини, редагував газ. "Життя". Під час Першої світової війни воював у лавах УСС (див. Легіон Українських січових стрільців). У листоп. 1918 – один з організаторів протигетьманського повстання на Волині. 1919 був заст. губернського комісара (див. Губернські комісари) Подільської губернії. Входив до Ради республіки, що діяла в м-ках Хмільник та Літин (нині с-ще міськ. типу Він. обл.) під кер-вом І.П.Мазепи. У берез. 1920 вступив у КП(б)У, увійшов до складу командування Червоної Української Галицької армії. Брав участь у створенні Комуніст. партії Сх. Галичини (див. Комуністична партія Західної України). У лип.–верес. 1920 – чл. Галицького революційного комітету, очолював відділ внутр. справ. Від груд. 1920 перебував у м. Москва, завідував відділом інформації, преси і пропаганди Червоного інтернаціоналу профспілок. Делегат 3-го конгресу Інтернаціоналу Комуністичного (1921). Надалі завідував вид-вом "Красная новь", був чл. правління Держ. вид-ва, Всесоюзного текстильного синдикату і Промбанку СРСР, головою правління Всесоюзного синдикату паперової пром-сті. У листопаді 1930 призначений зав. фінансового сектору і одночасно заст. наркома земельних справ СРСР, чл. колегії наркомату землеробства СРСР. Від берез. 1932 працював у Союзколгоспбанку. Заарештований органами ОДПУ СРСР 9 січ. 1933, безпідставно звинувачений як "учасник контрреволюційної організації галичан" і "польський шпигун". Страчений згідно з постановою Особливої колегії ОДПУ СРСР від 11 берез. 1933. Похований у спільній могилі на Ваганьковському кладовищі в Москві. Реабілітований 12 берез. 1957. |