Бібліографічне посилання: Бондарчук П.М. КОМУНІСТИЧНА АКАДЕМІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Komunistychna_akademiya (останній перегляд: 14.06.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОМУНІСТИЧНА АКАДЕМІЯ (до 1924 – Соціалістична академія) – вища навч. і н.-д. установа з сусп. і природничих наук. Заснована згідно з декретом Всерос. ЦВК РСФРР від 25 черв. 1918. За положенням, затвердженим Всерос. ЦВК РСФРР 15 квіт. 1919, іменувалася Соціаліст. акад. Відкрита 1 жовт. 1919. Від 17 квітня 1924 – К.а. Згідно зі Статутом акад. від 1919, головною в її діяльності була дослідницька робота в галузі сусп. наук. Статут акад. 1926 поставив у центр її діяльності також дослідницьку роботу в галузі природничих наук. Більшовицьке кер-во розглядало К.а. як інституцію з розробки і пристосування своєї ідеології до рівня розвитку сучасної науки. До акад. були направлені віддані партії кадри. Серед її дійсних членів, членів-кореспондентів, професорів були: М.Покровський (голова), В.Бонч-Бруєвич, Н.Крупська,А.Луначарський, І.Скворцов-Степанов, П.Стучка, О.Шмідт, В.Волгін, М.Лукін, В.Мілютін, М.Рейснер, М.Павлович-Вельтман, Ф.Ротштейн, Л.Кріцлан, Е.Квірінг та ін. На поч. 30-х рр. акад. мала бл. 100 дійсних чл., 800 співробітників, 700 аспірантів, а також членів-кореспондентів. До складу акад. входили НДІ (зокрема, філософії, історії, літ. і мови, суспільствознавства, рад. буд-ва і права, світ. г-ва і світ. політики, економіки, аграрний), а також секції і комісії. У груд. 1926 було створено Ленінгр. від-ня К.а. При акад. в 2-й пол. 1920 – поч. 1930-х рр. діяли т-ва: аграрників-марксистів, істориків-марксистів, педагогів-марксистів, техніків-марксистів, сходознавців-марксистів та ін. Склад акад. не раз змінювався. Після її реорганізації (1932) в її системі залишились ін-ти: філософії, історії (до 1934), літ. і мови, світ. г-ва і світ. політики, економіки, аграрний. Існували також секції та комісії. Академія та її установи видавали свої періодичні органи: "Вестник Коммунистической академии" (раніше – "Вестник Социалистической академии"), "Революция права", "Историк-марксист"; "Мировое хозяйство и мировая политика", "Борьба классов", "На аграрном фронте", "Международная летопись", "История пролетариата СССР", "Пробы экономики", "Естествознание и марксизм", "Литература и искусство", "Революция и национальности" та ін. Академія брала участь у конгресі істориків в Осло (1928; Норвегія), "Тижні радянських істориків" в Берліні (1928; Німеччина), Женевській міжнар. конф. з екон. статистики (1929; Швейцарія), сесії міжнар. істор. к-ту, Міжнар. барселонській конф. психотехніків (1930; Іспанія), Лондонському міжнар. конгресі з історії і техніки (Велика Британія), Амстердамському конгресі соціально-екон. наук (1931; Нідерланди), Міжнар. мат. конгресі в Цюриху (Швейцарія), Міжнар. конгресі біологів у Римі (Італія; обидва 1932), 7-му Міжнар. конгресі істориків у Варшаві (1933) та ін. міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах.

1936, згідно з постановою РНК СРСР і ЦК ВКП(б) (опубл. 8 лют. 1936), К.а. була ліквідована. Її установи перейшли у відання АН СРСР.