ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ХОЛМЩИНА

  Бібліографічне посилання: Макар Ю.І. ХОЛМЩИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kholmschyna (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ХОЛМЩИНА

ХОЛМЩИНА — один із заселених у минулому українцями регіонів, які лежать за межами сучасної держ. території України. Термін "Холмщина" застосовують як синонім колиш. адм.-тер. одиниць із центрами в Холмі — Холмської землі й Холмської губернії. Нині у складі Республіки Польща. До 1 січня 1999 охоплювала Замойське та Хелмське воєводства і частину Люблінського. Після адм. реформи — повністю в Люблінському воєводстві. Територія X. розташов. в межиріччі Вепша (Вепра; прит. Вісли) і Зх. Бугу (прит. Нарева, бас. Вісли), на пн. межує з Підляшшям, на пд. — з Галичиною. Якщо виходити з даних на 1912, коли з істор. області X. було створено окрему Холмську губ., то її площа становила 6572 км2, а населення — 720 тис. осіб.

Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) X. разом із Підляшшям дісталася Австрії. 1809—14 входила до Варшавського князівства, а 1815—1915 — до Королівства Польського (рос. Царства Польського), що належало Рос. імперії. Тут діяла польс. адміністрація. Польс. мова була урядовою (до утворення Холмської губ.). Після польського повстання 1830—1831 і польського повстання 1863—1864 посилено здійснювалася русифікація. Це загострило російсько-польс. протистояння, в якому жодна зі сторін не рахувалася з потребами й інтересами українців, які проживали на цій території. Одна сторона намагалася їх сполонізувати, друга — зрусифікувати. Осн. засобом досягнення мети було обрано релігію. До Берестейської церковної унії 1596 на X. панувало православ’я, після неї — греко-католицизм, що певною мірою посилювало надії на ополячення місц. українців. Однак із серед. 19 ст. рос. власті силоміць навертали уніатів у православ’я, уже в російському його варіанті, що викликало спротив і перехід значної частини місц. українців у римо-католицизм, оскільки царизм забороняв унію. Указ імп. Миколи II від 17 квітня 1905 дозволив зміну віри. У римо-католицизм на Х. і південному Підляшші перейшло майже 38 % православних. У результаті на 1909 етнічний склад населення Х. став таким: поляки — 493 134 (46,7 %), українці — 359 490 (33,7 %), євреї — 144 839 (13,6 %), німці — 38 422 (3,5 %), росіяни — 26 319 (2,5 %).

Після революції 1905—1907 на X. посилився укр. нац. рух. Жваву культ. діяльність провадило Холмське православне братство (1885—1917). Щоб позбутися польс. впливів, воно висунуло проект виокремлення X. і Підляшшя в окрему губернію. Державна дума Російської імперії ухвалила закон, який набув чинності 23 червня 1912. На практиці це означало, що припинялася полонізація, зате нового розмаху набула русифікація. Завершенню процесу перешкодила Перша світова війна. X. стала ареною воєнних дій. Перед відступом рос. військ влітку 1915 евакуювали майже все укр. населення. На X. і Підляшші залишилося приблизно 25 тис. українців. Початок революції 1917 (див. Українська революція 1917—1921) сприяв нац. самоусвідомленню евакуйованих холмщаків. У Києві 7—12 вересня 1917 відбувся Всехолмський з’їзд за участю М.Грушевського, уродженця Холма. З’їзд висунув вимогу включення X. і Підляшшя до складу Укр. д-ви. Українська Центральна Рада з ініціативи делегатів від X. ухвалила резолюцію, що X. і Підляшшя є складовою частиною Української Народної Республіки. Це також зафіксовано в Брестському мирному договорі УНР з державами Четверного союзу 9 лютого 1918, що викликало протести з боку поляків, у т. ч. і в австрійс. парламенті. А в цей час на X. вже почали повертатися українці-біженці з Росії та центр. і сх. України.

Протягом 1919—39 X. — під владою Польщі. Остаточно закріплена у складі Польщі Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921. До 1922 завершилося повернення до X. біженців. За різними даними, не повернулося до 120 тис. українців. Власті заборонили вживання укр. мови й навчання нею в школах. Заборонялася діяльність укр. т-в. Зокрема, зазнали переслідувань "Рідна хата", заснована на поч. 1920-х рр., укр. кооперативи. У 1930-ті рр. застосовувалася т. зв. держ. асиміляція. Вважаючи правосл. церкву носієм укр. нац. духу, польс. власті безперервно чинили на неї тиск, а влітку 1938 в ході т. зв. Катол. акції вирішили остаточно її ліквідувати. У результаті з 389 правосл. церков, що діяли 1914, залишилася 51; 149 церков перетворено на костьоли, 189 — зруйновано. Під час Другої світової війни X. входила до складу Генеральної губернії, створеної німцями. Нім. окупаційні власті згодилися на поновлення діяльності укр. громад. орг-цій, дозволили відкрити укр. школи. У червні 1940 у Кракові виник Український центральний комітет на чолі з В.Кубійовичем, на X. — 9 укр. допомогових к-тів. До поч. 1940 кількість укр. правосл. церков зросла до 91. Відновлено Холмську правосл. єпархію. Архієпископом (із 1944 — митрополитом) став Іларіон (Огієнко). Проте нім. власті толерували укр. нац. відродження виключно у своїх цілях. Вони крізь пальці дивилися на те, що до кінця 1943 на X. польс. боївками, часто за допомогою рад. партизанів, знищено понад 500 представників укр. інтелігенції. Кульмінація в польсько-укр. протистоянні настала взимку і навесні 1944, коли, за різними даними, було знищено від 2,5 до 5 тис. укр. селян. Після вступу на X. в липні 1944 рад. військ у Холмі створено Польс. к-т нац. визволення, щоб підкреслити її приналежність до Польщі. 1-й секретар ЦК КП(б)У М.Хрущов подав ген. секретареві ЦК ВКП(б) і голові РНК СРСР Й.Сталіну проект створення Xолмської обл. у складі УРСР. Проте він був залишений без уваги. Між Польщею і УРСР 9 вересня 1944 підписано угоду про взаємний обмін населенням, внаслідок якої до серпня 1946 до УРСР було перевезено майже 200 тис. холмщаків-українців. Решта під час "Вісла" акції 1947 депортована на т. зв. понімецькі землі на заході та півночі Польщі. Якась частина залишилася на прадідівських землях, проте ціною зречення віри й національності. Було безповоротно знищено багату, значною мірою унікальну, матеріальну і духовну к-ру місц. населення.

У червні 1956 в Польщі створено Українське суспільно-культурне товариство, із лютого 1990 діє Об’єднання українців у Польщі, яке має осередки в багатьох місцевостях, серед них — і на Х. На Підляшші діє окремо Союз українців Підляшшя, який видає укр. час. "Над Бугом і Нарвою". 1989 поновлено Люблінсько-Холмську єпархію (частина Польської православної церкви), до якої належить X. Тут діють 31 правосл. парафія і 5 філій, які мають майже 50 храмів. Власністю Польс. правосл. церкви на Х. і Підляшші є також бл. 270 кладовищ. Усі вони були зруйновані після депортації українців, частина з них тепер впорядковуються. Діють українознавчі центри в Люблінських ун-тах ім. М.Кюрі-Склодовської та Католицькому. Видається "Холмський вісник" як неперіодичне видання. Мають місце спроби відкрити пункти навчання укр. мови. Укр. школи на Х. відсутні. Із 1999 діє Укр. т-во — громад. орг-ція з відділами в Любліні й Холмі. Голова — Г.Купріянович.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Батюшков П. Холмская Русь: исторические судьбы Русского Забужья. СПб., 1887
  2. Kolberg O. Chełmskie: Obraz etnograficzny, t. 1—2. Kraków, 1890—91
  3. Площанский В. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV—XVIII веков и другим источникам, т. 1—2. Вильна, 1899—1901
  4. Материалы к вопросу об образовании Холмской губернии. Варшава, 1908
  5. Крип’якевич І. Холмщина. Львів, 1915
  6. Wasilewski L. Dzieje męczeńskie Podlasia i Chełmszczyzny. Kraków, 1916
  7. Антонович П. Из записок беженца-священника: в Рославль с холмичами. Житомир, 1917
  8. Корнилович М. Біженська трагедія Холмщини і Підляшшя. «Україна», 1923, кн. 3
  9. Кордуба М. Історія Холмщини і Підляшшя. Краків, 1941
  10. Храпливий Є. Господарство Холмщини і Підляшшя. Краків, 1944
  11. Пастернак Є. Нарис історії Холмщини і Підляшшя. Вінніпег—Торонто, 1989
  12. Галицько-Волинська держава: передумови, виникнення, історія, культура, традиції. Львів, 1993
  13. Chełm i Chełmskie w dziejach. Chełm, 1996
  14. Винниченко І. Українці Берестейщини, Підляшшя і Холмщини у першій половині ХХ ст.: хроніка подій. К., 1997
  15. Горний М. Українці Холмщини і Підляшшя. Львів, 1997
  16. Холмщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження. К., 1997
  17. Gil A. Prawosławna eparchia chełmska do 1596 roku. Lublin—Chełm, 1999
  18. Макар Ю. Холмщина і Підляшшя в першій половині ХХ століття: Історико-політична проблематика. Львів, 2003
  19. Купріянович Г. 1938: акція руйнування православних церков на Холмщині і Південному Підляшші. Холм, 2008
  20. Вишневська Г. Холмщина і Підляшшя: обереги пам’яті: історія, культура, спомини. К., 2010
  21. Онуфрійчук М., Журавльова Н. Нас поріднили Холмщина й Волинь. Луцьк, 2010
  22. Макар Ю. та ін. Від депортації до депортації: суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915 —1947): Дослідження. Спогади. Документи, т. 1. Чернівці, 2011

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 9 ЛЮТОГО 1918 Р.
  • ДЕРЖАВНА ДУМА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГАЛИЧИНА
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ХОЛМ
  • ХОЛМСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХРУЩОВ МИКИТА СЕРГІЙОВИЧ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КРАКІВ
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КИЇВ
  • МИКОЛА II
  • ОБ'ЄДНАННЯ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ
  • ОГІЄНКО ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ПАРАФІЯ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОЛОНІЗАЦІЯ
  • ПОЛЬСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1830–1831
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1863 –1864
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921, РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР, БІЛОРУСЬКОЮ СРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ЦАРСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ТОВАРИСТВО (УСКТ)
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917–1921
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА (УЦР)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
  • ВАРШАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВІСЛА, АКЦІЯ 1947

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ХАРЧУВАННЯ ТА ЇЖА
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: МІФОЛОГІЧНІ ВІРУВАННЯ
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ УНР ПРОЕКТ
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • АВРАМЕНКО ВАСИЛЬ КИРИЛОВИЧ
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЗЕМЛЯ, БЕРЕСТЕЙЩИНА
  • БЛОК НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
  • БОБРИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 9 ЛЮТОГО 1918 Р.
  • ДЕКЛАРАЦІЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ УНР У ВАРШАВІ ВІД 2 ГРУДНЯ 1919
  • ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ УКРАЇНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 20 СТ.
  • ДРОГОБИЧ ЮРІЙ
  • ЕКЗЕКУЦІЙНИЙ РУХ
  • ЕТНІЧНІ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ ЯКІВ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГРАБЕЦЬ ОМЕЛЯН
  • ГУБЕРНСЬКІ І ПОВІТОВІ СТАРОСТИ 1918
  • ІКОНИ, УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ І.КРИП'ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ РЕГІОН
  • ХОЛМ
  • ХОЛМСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КОЛЬБЕРГ ОСКАР
  • КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОРНИЛОВИЧ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КОСЦЮШКО ТАДЕЙ
  • КРАКІВСЬКІ ВІСТІ
  • КРИМСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945, ЯЛТИНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1945
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУТУЗОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ
  • КЮЛЬМАН РІХАРД ФОН
  • КИВЕЛЮК ІВАН
  • ЛЕБЕДИНЦЕВ ФЕОФАН (ТЕОФАН) ГАВРИЛОВИЧ
  • ЛЕМКІВЩИНА
  • ЛЕВИТСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛІТОПИС УПА
  • ЛОСЬКИЙ КОСТЬ (КОСТЯНТИН) ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЛЮБАРТ, ЛЮБАРТ-ДМИТРО ГЕДИМІНОВИЧ
  • ЛЮТЕРАНСТВО
  • МАКІВКА СТЕПАН АДАМОВИЧ
  • МЕДВІДЬ МИХАЙЛО
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • МУЛИК-ЛУЦИК ЮРІЙ
  • МИКОЛА II
  • НАДСЯННЯ
  • НАРОДОЛЮБЦІ
  • НАШІ ДНІ
  • ОЛЕСІЮК ТИМІШ
  • ОНУФРІЇВСЬКИЙ ЯБЛОЧИНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ОСАДЧУК БОГДАН ІВАНОВИЧ
  • ОСТРОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ
  • ПЕРФЕЦЬКИЙ РОМАН
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПІДПІЛЛЯ НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ В УКРАЇНІ
  • ПОХІДНІ ГРУПИ ОУН
  • ПОЛОНІЗАЦІЯ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • ПОСТІЙНА КОМІСІЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ІСТОРИЧНО-ГЕОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
  • РЕФОРМАТСЬКІ ЦЕРКВИ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • СЕВРЮК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
  • ШРАМЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ШТЕНДЕРА ЄВГЕН
  • ШУХЕВИЧ РОМАН ОСИПОВИЧ
  • СІКОРСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ-ЕВГЕНІУШ
  • СКОРОПИС-ЙОЛТУХОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФІЛАРЕТОВИЧ
  • ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА. ХАРЧУВАННЯ ТА ЇЖА
  • ЦАРСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА У ЛЬВОВІ (УНРАДА У ЛЬВОВІ)
  • УКРАЇНСЬКА ПАРЛАМЕНТСЬКА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ (УПР)
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА В ПЕТРОГРАДІ
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ ВІСНИК, ЧАСОПИС 1941
  • УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО
  • УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1942–1947, ДРУГА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА
  • УКРАЇНСЬКИЙ ЛЕГІОН САМООБОРОНИ, ВОЛИНСЬКИЙ ЛЕГІОН, 31-Й БАТАЛЬЙОН СД
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (УНДП)
  • ВАРШАВА
  • ВАРШАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВАВРИСЕВИЧ МИКОЛА
  • ВЕРДУМ УЛЬРІХ ФОН
  • ВІСЛА, АКЦІЯ 1947
  • ВОЄВОДСТВО
  • ВОЛОСТЬ
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКА ТРАГЕДІЯ 1943 Р.
  • ВРОНА ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ВИБРАНЦІ
  • ЗАБУЖЖЯ
  • ЗАКЕРЗОННЯ
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН
  • ЗАКОН БОЖИЙ
  • ЗЕМЛЯ, ЯК ТЕРМІН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)