Бібліографічне посилання: Макар Ю.І.
ХОЛМЩИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kholmschyna (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці
ХОЛМЩИНА
ХОЛМЩИНА — один із заселених у минулому українцями регіонів, які лежать за межами сучасної держ. території України. Термін "Холмщина" застосовують як синонім колиш. адм.-тер. одиниць із центрами в Холмі — Холмської землі й Холмської губернії. Нині у складі Республіки Польща. До 1 січня 1999 охоплювала Замойське та Хелмське воєводства і частину Люблінського. Після адм. реформи — повністю в Люблінському воєводстві. Територія X. розташов. в межиріччі Вепша (Вепра; прит. Вісли) і Зх. Бугу (прит. Нарева, бас. Вісли), на пн. межує з Підляшшям, на пд. — з Галичиною. Якщо виходити з даних на 1912, коли з істор. області X. було створено окрему Холмську губ., то її площа становила 6572 км2, а населення — 720 тис. осіб. Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) X. разом із Підляшшям дісталася Австрії. 1809—14 входила до Варшавського князівства, а 1815—1915 — до Королівства Польського (рос. Царства Польського), що належало Рос. імперії. Тут діяла польс. адміністрація. Польс. мова була урядовою (до утворення Холмської губ.). Після польського повстання 1830—1831 і польського повстання 1863—1864 посилено здійснювалася русифікація. Це загострило російсько-польс. протистояння, в якому жодна зі сторін не рахувалася з потребами й інтересами українців, які проживали на цій території. Одна сторона намагалася їх сполонізувати, друга — зрусифікувати. Осн. засобом досягнення мети було обрано релігію. До Берестейської церковної унії 1596 на X. панувало православ’я, після неї — греко-католицизм, що певною мірою посилювало надії на ополячення місц. українців. Однак із серед. 19 ст. рос. власті силоміць навертали уніатів у православ’я, уже в російському його варіанті, що викликало спротив і перехід значної частини місц. українців у римо-католицизм, оскільки царизм забороняв унію. Указ імп. Миколи II від 17 квітня 1905 дозволив зміну віри. У римо-католицизм на Х. і південному Підляшші перейшло майже 38 % православних. У результаті на 1909 етнічний склад населення Х. став таким: поляки — 493 134 (46,7 %), українці — 359 490 (33,7 %), євреї — 144 839 (13,6 %), німці — 38 422 (3,5 %), росіяни — 26 319 (2,5 %). Після революції 1905—1907 на X. посилився укр. нац. рух. Жваву культ. діяльність провадило Холмське православне братство (1885—1917). Щоб позбутися польс. впливів, воно висунуло проект виокремлення X. і Підляшшя в окрему губернію. Державна дума Російської імперії ухвалила закон, який набув чинності 23 червня 1912. На практиці це означало, що припинялася полонізація, зате нового розмаху набула русифікація. Завершенню процесу перешкодила Перша світова війна. X. стала ареною воєнних дій. Перед відступом рос. військ влітку 1915 евакуювали майже все укр. населення. На X. і Підляшші залишилося приблизно 25 тис. українців. Початок революції 1917 (див. Українська революція 1917—1921) сприяв нац. самоусвідомленню евакуйованих холмщаків. У Києві 7—12 вересня 1917 відбувся Всехолмський з’їзд за участю М.Грушевського, уродженця Холма. З’їзд висунув вимогу включення X. і Підляшшя до складу Укр. д-ви. Українська Центральна Рада з ініціативи делегатів від X. ухвалила резолюцію, що X. і Підляшшя є складовою частиною Української Народної Республіки. Це також зафіксовано в Брестському мирному договорі УНР з державами Четверного союзу 9 лютого 1918, що викликало протести з боку поляків, у т. ч. і в австрійс. парламенті. А в цей час на X. вже почали повертатися українці-біженці з Росії та центр. і сх. України. Протягом 1919—39 X. — під владою Польщі. Остаточно закріплена у складі Польщі Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921. До 1922 завершилося повернення до X. біженців. За різними даними, не повернулося до 120 тис. українців. Власті заборонили вживання укр. мови й навчання нею в школах. Заборонялася діяльність укр. т-в. Зокрема, зазнали переслідувань "Рідна хата", заснована на поч. 1920-х рр., укр. кооперативи. У 1930-ті рр. застосовувалася т. зв. держ. асиміляція. Вважаючи правосл. церкву носієм укр. нац. духу, польс. власті безперервно чинили на неї тиск, а влітку 1938 в ході т. зв. Катол. акції вирішили остаточно її ліквідувати. У результаті з 389 правосл. церков, що діяли 1914, залишилася 51; 149 церков перетворено на костьоли, 189 — зруйновано. Під час Другої світової війни X. входила до складу Генеральної губернії, створеної німцями. Нім. окупаційні власті згодилися на поновлення діяльності укр. громад. орг-цій, дозволили відкрити укр. школи. У червні 1940 у Кракові виник Український центральний комітет на чолі з В.Кубійовичем, на X. — 9 укр. допомогових к-тів. До поч. 1940 кількість укр. правосл. церков зросла до 91. Відновлено Холмську правосл. єпархію. Архієпископом (із 1944 — митрополитом) став Іларіон (Огієнко). Проте нім. власті толерували укр. нац. відродження виключно у своїх цілях. Вони крізь пальці дивилися на те, що до кінця 1943 на X. польс. боївками, часто за допомогою рад. партизанів, знищено понад 500 представників укр. інтелігенції. Кульмінація в польсько-укр. протистоянні настала взимку і навесні 1944, коли, за різними даними, було знищено від 2,5 до 5 тис. укр. селян. Після вступу на X. в липні 1944 рад. військ у Холмі створено Польс. к-т нац. визволення, щоб підкреслити її приналежність до Польщі. 1-й секретар ЦК КП(б)У М.Хрущов подав ген. секретареві ЦК ВКП(б) і голові РНК СРСР Й.Сталіну проект створення Xолмської обл. у складі УРСР. Проте він був залишений без уваги. Між Польщею і УРСР 9 вересня 1944 підписано угоду про взаємний обмін населенням, внаслідок якої до серпня 1946 до УРСР було перевезено майже 200 тис. холмщаків-українців. Решта під час "Вісла" акції 1947 депортована на т. зв. понімецькі землі на заході та півночі Польщі. Якась частина залишилася на прадідівських землях, проте ціною зречення віри й національності. Було безповоротно знищено багату, значною мірою унікальну, матеріальну і духовну к-ру місц. населення. У червні 1956 в Польщі створено Українське суспільно-культурне товариство, із лютого 1990 діє Об’єднання українців у Польщі, яке має осередки в багатьох місцевостях, серед них — і на Х. На Підляшші діє окремо Союз українців Підляшшя, який видає укр. час. "Над Бугом і Нарвою". 1989 поновлено Люблінсько-Холмську єпархію (частина Польської православної церкви), до якої належить X. Тут діють 31 правосл. парафія і 5 філій, які мають майже 50 храмів. Власністю Польс. правосл. церкви на Х. і Підляшші є також бл. 270 кладовищ. Усі вони були зруйновані після депортації українців, частина з них тепер впорядковуються. Діють українознавчі центри в Люблінських ун-тах ім. М.Кюрі-Склодовської та Католицькому. Видається "Холмський вісник" як неперіодичне видання. Мають місце спроби відкрити пункти навчання укр. мови. Укр. школи на Х. відсутні. Із 1999 діє Укр. т-во — громад. орг-ція з відділами в Любліні й Холмі. Голова — Г.Купріянович. |
дата публікації: 2013 р.
Література: - Батюшков П. Холмская Русь: исторические судьбы Русского Забужья. СПб., 1887
- Kolberg O. Chełmskie: Obraz etnograficzny, t. 1—2. Kraków, 1890—91
- Площанский В. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV—XVIII веков и другим источникам, т. 1—2. Вильна, 1899—1901
- Материалы к вопросу об образовании Холмской губернии. Варшава, 1908
- Крип’якевич І. Холмщина. Львів, 1915
- Wasilewski L. Dzieje męczeńskie Podlasia i Chełmszczyzny. Kraków, 1916
- Антонович П. Из записок беженца-священника: в Рославль с холмичами. Житомир, 1917
- Корнилович М. Біженська трагедія Холмщини і Підляшшя. «Україна», 1923, кн. 3
- Кордуба М. Історія Холмщини і Підляшшя. Краків, 1941
- Храпливий Є. Господарство Холмщини і Підляшшя. Краків, 1944
- Пастернак Є. Нарис історії Холмщини і Підляшшя. Вінніпег—Торонто, 1989
- Галицько-Волинська держава: передумови, виникнення, історія, культура, традиції. Львів, 1993
- Chełm i Chełmskie w dziejach. Chełm, 1996
- Винниченко І. Українці Берестейщини, Підляшшя і Холмщини у першій половині ХХ ст.: хроніка подій. К., 1997
- Горний М. Українці Холмщини і Підляшшя. Львів, 1997
- Холмщина і Підляшшя: Історико-етнографічне дослідження. К., 1997
- Gil A. Prawosławna eparchia chełmska do 1596 roku. Lublin—Chełm, 1999
- Макар Ю. Холмщина і Підляшшя в першій половині ХХ століття: Історико-політична проблематика. Львів, 2003
- Купріянович Г. 1938: акція руйнування православних церков на Холмщині і Південному Підляшші. Холм, 2008
- Вишневська Г. Холмщина і Підляшшя: обереги пам’яті: історія, культура, спомини. К., 2010
- Онуфрійчук М., Журавльова Н. Нас поріднили Холмщина й Волинь. Луцьк, 2010
- Макар Ю. та ін. Від депортації до депортації: суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915 —1947): Дослідження. Спогади. Документи, т. 1. Чернівці, 2011
|