Бібліографічне посилання: Шаповал Ю.І. ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ПАРТІЇ ПРИ ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Inst_ist_partii_pry_CK_Kompartii (останній перегляд: 28.06.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ПАРТІЇ ПРИ ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ – ФІЛІАЛ ІНСТИТУТУ МАРКСИЗМУ-ЛЕНІНІЗМУ ПРИ ЦК КПРС – н.-д. установа в складі ЦК Комуністичної партії України, один із 16 філіалів Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, що існували в СРСР. Діяв 1929–91. Попередником ін-ту була Комісія з вивчення історії Жовтневої революції та Комуніст. партії (див. Істпарти), створена відповідно до постанови ВУЦВК від 6 квіт. 1921 у Харкові. Від берез. 1922 Істпарт в Україні було підпорядковано (на правах від.) ЦК КП(б)У. Місц. (губернські, окружні) Істпарти керували діяльністю архівів, організовували музеї, виставки, публікували парт. документи, мемуари, істор. дослідження. Істпарт ЦК КП(б)У видавав ж. "Літопис революції". 1928 Істпарт ЦК ВКП(б) було об'єднано з Ін-том Леніна при ЦК ВКП(б), а Істпарт ЦК КП(б)У 1929 реорганізовано в Ін-т історії партії та Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У. Від 1934 містився в Києві. 1939 його перейменовано на Укр. філіал Ін-ту Маркса-Енгельса-Леніна при ЦК ВКП(б). Від 1956 отримав назву – Ін-т історії партії при ЦК Компартії України – філіал Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Офіц. завданнями ін-ту були: переклад і видання укр. мовою тв. К.Маркса, Ф.Енгельса, В.Леніна, їхніх біографій, документів комуніст. партії; розробка концепції історії КП(б)У–КПУ, дослідження проблем наук. комунізму, парт. буд-ва. Важливими складовими його діяльності були пропаганда парт. історії й політики та полеміка із зх. істориками щодо тлумачення історії й політики КП(б)У–КПУ. Структурною ланкою ін-ту був Парт. архів, що здійснював збирання, обробку та публікацію документів парт. і комсомольських органів. При ін-ті діяла б-ка з унікальним за своєю повнотою зібранням історико-парт. літ. та парт. преси. Ін-т здійснював кер-во парт. архівами обласних парт. к-тів, Київ. і Львів. філіалами Центр. музею В.Леніна. Разом з Ін-том історії АН УРСР був співвидавцем "Українського історичного журналу" (з 1957). Ін-т підготував до видання укр. мовою 2-ге, 4-те і 5-те (т. зв. повне) зібр. творів В.Леніна, 2-ге зібр. творів К.Маркса і Ф.Енгельса, низку тематичних видань творів В.Леніна, К.Маркса і Ф.Енгельса, зб. документів "Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з'їздів і конференцій" (1958), "Комуністична партія України в резолюціях з'їздів, конференцій і Пленумів ЦК" (т. 1–2; 1976–77), кілька видань "Нарисів історії Компартії України" та ін. Крім офіційно визначених, ін-т виконував ін. функції, до яких, зокрема, належали: підготовка проектів текстів виступів (часом текстів публікацій) керівників ЦК Компартії України, аналітичних і довідкових матеріалів, пристосування концепції історії партії до відповідної політ. кон'юнктури, участь у політико-ідеологічних кампаніях (критика троцькізму (див. Л.Троцький), "правого ухилу", "двокорінності" походження КП(б)У, "скрипниківщини" (див. М.Скрипник), "яворщини" (див. М.І.Яворський), викриття "буржуазно-націоналістичних перекручень" історії партії, апологетика, а згодом критика Й.Сталіна, М.Хрущова, П.Шелеста та ін.).

28 берез. 1988 ЦК КПУ ухвалив постанову "Про роботу Інституту історії партії при ЦК Компартії України – філіалу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС по підвищенню рівня наукових досліджень і посиленню їх зв'язку з практикою". З цього моменту інтенсифікувалася робота над підготовкою нового видання "Нарисів історії Компартії України" (було підготовлено рукопис). Було розроблено й здійснено спец. дослідницьку програму з вивчення найбільш дискусійних питань політ. історії СРСР. Відтоді розпочалося видання повних текстів протоколів і стенограм з'їздів і конф. КП(б)У (встигли вийти друком протоколи 1-го і 2-го з'їздів), видання повних текстів тв. відомих політ. діячів (вийшли друком тв. М.Скрипника). Великий резонанс одержали підготовлені співробітниками ін-ту зб. статей "Про минуле заради майбутнього" (1989) та "Маршрутами історії" (1990), наук. документальна зб. "Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів" (1990).

1990 за рішенням ЦК КПУ ін-т перейм. на Ін-т політ. досліджень. 1990 ін-т підготував книгу "Сторінки історії Компартії України: запитання і відповіді", а 1991 – довідник "Комуністична партія України: з'їзди і конференції".

Від 1991 ін-т функціонував як Ін-т нац. відносин і політології АН України (з 1998 Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України). Колиш. Парт. архів перейм. на Центральний державний архів громадських об'єднань України і введений у систему держ. архівів України.