Бібліографічне посилання: Осташко Т.С.
ГОЛУБОВИЧ Всеволод Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Golubovych_V (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці
ГОЛУБОВИЧ ВСЕВОЛОД ОЛЕКСАНДРОВИЧ
|
ГОЛУБОВИЧ Всеволод Олександрович (1885–16.05.1939) – політ. та держ. діяч. Н. в с. Молдавка Балтського пов. Подільської губ. (нині с. Молдовка Голованівського р-ну Кіровогр. обл.) в сім'ї священика. Закінчив духовну семінарію, Київ. політех. ін-т (1915). Чл. Революційної української партії (1903), 1912 приєднався до київ. групи Української партії соціалістів-революціонерів. Працював інженером на Південній залізниці, 1916–серп. 1917 – нач. від-ня водних, шосейних та ґрунтових шляхів Румунського фронту. Належав до Одес. укр. громади, від імені якої у квіт. 1917 звертався до Тимчасового уряду з вимогою територіальної автономії України. Чл. Української Центральної Ради і Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради) від УПСР, входив до складу ЦК партії. У Ген. секретаріаті – секретар шляхів сполучення (з 28(15) лип. 1917), секретар торгівлі й пром-сті (з листоп. 1917), депутат Всеросійських Установчих зборів від Херсон. губ. Від 31(18) січ. 1918 – голова Ради народних міністрів Української Народної Республіки і міністр закордонних справ УНР. Очолював укр. делегацію на мирних переговорах у Брест-Литовську (3–20 січ. 1918; нині м. Брест, Білорусь). 29 квіт. під час гетьманського перевороту 1918 заарештований нім. військ. владою (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918). До 16 груд. 1918 був ув'язнений в Лук'янівській тюрмі. У період Директорії УНР редагував періодичні вид. УПСР "Трудова республіка" (Київ) і "Трудова громада" (м. Кам'янець-Подільський), співробітничав з ін. укр. виданнями. У серп. 1920 заарештований в Кам'янці-Подільському Особливим від. 14-ї армії. У трав. 1921 засуджений надзвичайним трибуналом УСРР у справі ЦК УПСР (див. "Української партії соціалістів-революціонерів" справа 1921) до 5 років концтаборів. Амністований ВУЦВК наприкінці 1921. Деякий час працював в Укр. раді нар. госп-ва, очолював від. капітального буд-ва. 1931 заарештований, засуджений у справі "Українського національного центру" (див. "Українського національного центру" справа 1930–1931). Загинув у тюрмі м. Ярославль (нині місто в РФ). |
дата публікації: 2004 р.
Література: - Балабольченко А. Всеволод Голубович і справа УПСР. К., 1993
- Стрельський Г., Трубайчук А. Михайло Грушевський, його сподвижники й опоненти. К., 1996
- Українська Центральна рада: Документи і матеріали, т. 1–2. К., 1996–97
- Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998
- Уряди України у ХХ ст. Науково-документальне видання. К., 2002.
|