ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Galycko_Volynske_knjazivstvo (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО – держ. утворення на зх. Київської Русі, що склалося з Галицької землі й Волинської землі зі столицею в м. Галич (давній). Засноване 1199 Романом Мстиславичем, який об'єднав Волинське князівство з Галицьким князівством. Ця подія реконструюється за свідоцтвами польс. хроністів, насамперед Вінцентія Кадлубка. Певно, Роман утвердився в Галичі за підтримки краківського кн. Лєшека Білого. Нове держ. утворення трималося переважно на військ. силі та авторитеті князя. До смерті князя (1205) в ньому так і не склалися спільний адм. апарат, системи судочинства й збирання данини, неоднаково міцною була влада князя на всій його тер.: Волин. князівство мало усталену центр. владу, його земельна аристократія гуртувалася навколо князя; Галицьке князівство мало послаблену князівську владу і сильне та політично амбіційне боярство (див. Галицькі бояри). Тер. Г.-В.к. більш-менш остаточно сформувалася лише в 40-ві – 50-ті рр. 13 ст. На поч. 13 ст. виникли міста на пн.-зх. рубежі Волині з Польщею: Уг-ровськ (нині с. Угрусь), Верещин (нині с. Верещин), Стовп (нині с. Столпьє) і Комів (нині с. Кумов; усі в Польщі), що разом із Берестям склали міцну оборонну лінію. У 1-й чв. 13 ст. уперше названі в літописі на рубежі Волині з Польщею м. Орельськ (нині не існує), Ухані (нині с. Хасиньє) і Щекарів (нині м. Краснистав, обидва в Польщі), наприкінці 30-х рр. на зх. кордоні побудовано Холм. З'явилися фортеці на галицькому пд. рубежі, по середньому Дністрі: Каліус (пізніше с. Калюс у Хмельн. обл.; нині виключено з облікових даних), Рогожин (нині с. Рогізне Жидачівського р-ну Львів. обл.), Онут (нині село Заставнівського р-ну Чернів. обл.) і Плав. У 2-й пол. 1220–30 рр. на Волині зводяться могутні фортеці Кременець і Данилів, які 1241 не змогло здобути військо Батия. На сх. рубежі Волині збудовано фортеці Торчев, Колодяжин та Ізяслав . Князівська влада в Г.-В.к. майже завжди була не досить сильною, аби об'єднати під однією рукою удільні князівства на Волині й придушити боярську опозицію в Галичині. Наслідком цього були, зокрема, нерівномірність заселення територій обох земель і виникнення там міст, різна ефективність держ. управління та збирання данини і діяльності суду. На місцях, особливо в Галицькій землі, була майже необмеженою влада феодалів, васалами котрим служили середні й дрібні землевласники. Галицькі бояри мали великі земельні володіння, будували могутні замки, нерідко володіли цілими містами. Вони були величезною соціально-політ. силою, яка успішно протистояла князям аж до середини 1240-х рр.: спочатку Романові Мстиславичу, а далі його наступникам – Романовичам. Консолідацію держ. структури Г.-В.к. загальмувала феод. війна, розпочата галицьким боярством проти центр. влади після смерті Романа Мстиславича 1205. Бояри повстали проти вдови Романа Анни та її малолітніх синів Данила і Василька (див. Данило Галицький, Василько Романович). Г.-В.к. розпалося на удільні князівства. В його окремих волостях і містах влада перейшла до удільних князів і навіть бояр, які раніше сиділи там намісниками і "держателями" галицького та волин. князя. У зх. ч. Волині самостійними князями стали небожі Романа Мстиславича – Олександр Всеволодич у Белзі та його брат Всеволод у Червені, у сх. – брати Романа в перших – Інгвар Ярославич у Луцьку (деякий час володів і Володимиром, нині м. Володимир-Волинський) і Мстислав Ярославич Німий у Пересопниці. У Галицькій землі стали князювати закликані боярством і підтримані київ. кн. Рюриком Ростиславичем Ігоровичі (сини черніг. кн. Ігоря Святославича): Володимир Ігорович (у Галичі), Роман (у Звенигороді Галицькому), Святослав і Ростислав, які претендували і на Волинь. Княгиня Анна з дітьми подалася до Польщі. Союзники Романа – угор. король Андраш II і краківський кн. Лєшек Білий, які зобов'язалися захистити права його дітей на галицько-волин. престол, самі прагнули заволодіти Г.-В.к. Ігоровичі спробували придушити боярську опозицію, стративши кількох бояр. Та при підтримці угрів восени 1211 бояри скинули Ігоровичів і повісили в Галичі Романа, Ростислава та Святослава. Далі Галич не раз переходив з одних рук до ін., там майже постійно стояла угор. застава та інколи правили сини угор. короля. На Волині утвердився ворог Романовичів – белзький кн. Олександр Всеволодич. У боротьбі за відновлення Г.-В.к. Романовичі спиралися на ч. відданого їм боярства (переважно волин.) та ремісничо-торг. верхівку волин. і галицьких міст. Бл. 1209 віче Берестя запросило княжити Василька Романовича. З утвердженням його в Берестейській волості почалося збирання Романовичами волин. "полуотчины". Наступного року Олександр Всеволодич, який захопив Володимир, змушений був віддати їм Белз. У верес. 1211 волин. й галицькі бояри урочисто посадили Данила в Галичі, та вже на поч. 1212 його вигнали. Анна з Данилом змушена була від'їхати до Угорщини і звернутися по допомогу до короля Андрія (Андраша) II, а в Галичі самочинно став князювати боярин Володислав Кормильчич (1213). 1214 угри скинули його й посадили князем у Галичі малолітнього королевича Коломана. Перемишльське князівство дісталося Лєшекові згідно з угодою 1214 між ним і угор. королем у Спіші, за якою вони поділили між собою Галицьку землю. Олександр при підтримці Лєшека вигнав Романовичів із Белза, і вони отаборилися в малих волин. містах Тихомль та Перемиль. Та на межі 1214–15 за виконання Спішської угоди Романовичі одержали від Лєшека (який панував і на ч. Волині) м. Володимир. На поч. 1219 у Галичі, вибивши угор. залогу, утвердився Мстислав Мстиславич Удатний, який, незважаючи на шлюб Данила з його дочкою, відмовився підтримати Романовичів у намаганнях об'єднати Волин. землю. Однак Романовичі все ж таки 1219 відвоювали у поляків забузькі землі Волині, завдавши Лєшекові відчутної поразки. Князювання недолугого політика Мстислава в Галичі ознаменувалося посиленням боярства. Двічі (1219 і 1221) угри витісняли його з Галича. 1226 він розбив угрів біля Звенигорода Галицького, та 1227 бояри змусили Мстислава поступитися Галичем на користь його зятя – угор. королевича Андрія. У 1220-ті рр. Романовичі наполегливо й послідовно збирали волин. "полуотчину". Кілька разів вони оволодівали Белзькою й Червенською волостями Олександра Всеволодича, але, за вимогою Мстислава, змушені були їх повертати. 1227–28 Данило й Василько поширили свою владу на Сх. Волинь, заволодівши Луцьком і Пересопницею, заповіданими їм Мстиславом Ярославичем Німим. Лише після смерті Мстислава (1228) Данило почав відвойовувати у бояр і маріонеткових князів Галицьку землю. На поч. 1234 він приєднав Белзьку волость, відновивши політ. єдність Волин. землі. Романовичі успішно реформували військо, готуючись до оволодіння галицькою "полуотчиною". Кілька разів вони входили до Галича, але не могли утриматися там через опір бояр, яких підтримувала Угорщина. Лише 1238 Данило зміг утвердитися на галицькому столі, протиставивши боярству підтримку городян. Г.-В.к. було відновлено. Та його стабілізації завадив Батиїв погром 1241 (див. Монголо-татарська навала), хоча напередодні навали Романовичі поставили під свою владу Київ. У вирішальній Ярославській битві 1245 Данило розгромив війська угор. та польс. государів і галицьких бояр, завершивши боротьбу за відновлення єдності Г.-В.к. Пізніше Романовичі прагнули створити антимонг. коаліцію, успішно воювали з монг. полководцем Куремсою. Після смерті Данила Романовича (1264) Г.-В.к. було поділено між його синами і братом Васильком Романовичем.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Дашкевич Н. Княжение Даниила Галицкого по русским и иностранным известиям. К., 1873
  2. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 3. Львів, 1905
  3. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М.–Л., 1950
  4. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX–XIII вв. К., 1985
  5. Його ж. Галицько-Волинська Русь. К., 1998. Галицько-Волинський літопис. Дослідження. Текст. Коментар. К., 2002.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНДРАШ ІІ
  • АННА (МАТИ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО)
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • БЕЛЗ
  • БЕРЕСТЯ
  • БОЯРИ
  • ЧЕРВЕН, ДАВНЬОРУС. МІСТО
  • ДАНИЛІВ
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ДАНИНА
  • ГАЛИЧ (ДАВНІЙ)
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКІ БОЯРИ
  • ІГОР СВЯТОСЛАВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ
  • ХОЛМ
  • КОЛОДЯЖИН, ГОРОДИЩЕ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КУРЕМСА
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛЄШЕК БІЛИЙ
  • ЛУЦЬК
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • МСТИСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • ОЛЕКСАНДР ВСЕВОЛОДОВИЧ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПЕРЕМИШЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПЕРЕСОПНИЦЯ
  • ПЛАВ
  • РЮРИК РОСТИСЛАВИЧ
  • РОМАН МСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ
  • РОМАНОВИЧІ
  • ТИХОМЕЛЬ
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ВІНЦЕНТІЙ КАДЛУБЕК
  • ВОЛОДИМИР ІГОРЕВИЧ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛОДИСЛАВ КОРМИЛЬЧИЧ
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЯРОСЛАВСЬКА БИТВА 1245
  • ЗВЕНИГОРОД ГАЛИЦЬКИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • БОРОТЬБА ЗА КИЇВ У СЕРЕДИНІ 12 – 1-Й ПОЛОВИНІ 13 СТ. ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ У ПІВДЕННОРУСЬКИХ КНЯЗІВСТВАХ
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • АНДРАШ ІІ
  • АНДРУСЯК МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • АРПАДИ
  • АРТЕМІЙ (ГАЛИЦЬКИЙ ЄПИСКОП)
  • БЕЛЗЬКА ЗЕМЛЯ
  • БЕЛЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • БЕРЕНДЕЇ
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЗЕМЛЯ, БЕРЕСТЕЙЩИНА
  • БЕССАРАБІЯ
  • БЄЛЬСЬКІ МАРТИН ТА ЙОГО СИН ЙОАХИМ І ЇХНЯ ПОЛЬСЬКА ХРОНІКА
  • БОЯРИ
  • БУКОВИНА
  • БУРУНДАЙ, БУРОНДАЙ
  • БУСЬК
  • ЧЕРВОНА РУСЬ
  • ЧОЛОВСЬКИЙ-САС ОЛЕКСАНДЕР
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ДЕМОКРАТІЯ
  • ДМИТРО ДЕДЬКО
  • ДНІСТЕР, ДНІСТРО
  • ДОРОГОБУЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ДОРОГИЧИН, ДРОГИЧИН
  • ДВІР
  • ФЕОДАЛІЗМ В УКРАЇНІ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАЛИЧ (ДАВНІЙ)
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКЕ КОРОЛІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКІ БОЯРИ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ГУЦУЛЬЩИНА
  • ГУЦУЛИ
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ І.КРИП'ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ В 19 СТОЛІТТІ
  • ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ІЗЯСЛАВ
  • ІЗМАЇЛ
  • КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАРПАТИ УКРАЇНСЬКІ
  • ХОТИНСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • КНЯЗІВСТВО, ТЕРМІН
  • КОРОЛІВСТВО РУСЬ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КУРЕМСА
  • КИЄВО-ХОЛМСЬКИЙ ШЛЯХ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА (11-14 СТ.)
  • КИРИЛИЧНА УКРАЇНСЬКА РУКОПИСНА ПИСЕМНІСТЬ 11–17 СТ.
  • ЛЄШЕК БІЛИЙ
  • ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ
  • ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ
  • ЛИННИЧЕНКО ІВАН АНДРІЙОВИЧ
  • ЛИТВА, ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЛУЦЬК
  • ЛУЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МЕДЖИБІЖ
  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ ТА МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ УКРАЇНІСТІВ
  • МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ
  • МОЛДОВА
  • МОНАСТИРИСЬКА
  • МИКУЛИНЦІ
  • НЕМЕШІ, НЯМЕШІ
  • НІСТОР ЙОН-ЯНКУ
  • ОНУФРІЇВСЬКИЙ ЛАВРІВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ОРДИНСЬКИЙ ВИХІД
  • ПАНИ ХОРУГОВНІ
  • ПАПРОЦЬКИЙ БАРТОШ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПЕРЕМИШЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПІНСЬК
  • ПЛАНО КАРПІНІ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛОВЦІ
  • ПОЛЬЩА, РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА
  • ПОВІТ
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РОМАН МСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ
  • РОМАНОВИЧІ
  • РУСЬКА ТРІЙЦЯ
  • РУСЬКЕ ГЕНЕРАЛЬНЕ СТАРОСТВО
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • РУСЬКИЙ ДОМЕН КОРОЛЯ
  • ШВАРНО ДАНИЛОВИЧ
  • ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН
  • ТУРОВО-ПІНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО, ТУРОВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ТИВУН
  • УГОРЩИНА
  • УКРАЇНСЬКА МОВА
  • УЛУС, УДІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ В ПОСТМОНГОЛ
  • ВАСИЛІВ
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ВАТИКАН
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВІРМЕНСЬКІ КОЛОНІЇ В УКРАЇНІ 16-18 СТ.
  • ВОЙШЕЛК
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛОДИМИРКО ВОЛОДАРЕВИЧ
  • ВОЛОДИСЛАВ КОРМИЛЬЧИЧ
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВИГОНЦІ ГАЛИЦЬКІ
  • ЗБАРАЖ
  • ЗІМОРОВИЧ ВАРФОЛОМЕЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)