Бібліографічне посилання: Рубльов О.С.
ГАЛАН Ярослав Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Galan_Ja (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці
ГАЛАН ЯРОСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
|
ГАЛАН Ярослав Олександрович (псевдоніми – Яга, Мирон Яро, Володимир Росович, Ігор Семенюк та ін.; 27.07.1902–24.10. 1949) – письменник, громад. та політ. діяч. Чл. Спілки рад. пи-сьменників України (1940). Н. в м. Динув (нині Польща) у сім'ї службовця. Закінчив г-зію у Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща), навчався у Віденському ун-ті (1922–26) та Краківському ун-ті (1926–28). Від 1924 – чл. Комуністичної партії Західної України. Викладав польс. словесність в укр. приватній г-зії у м. Луцьк. 1929 позбавлений права на пед. роботу в межах тогочасної Польщі як чл. КПЗУ та активіст прокомуніст. орг-ції революц. письменників "Горно" у Львові. 1930–32 – співробітник львів. часописів "Вікна" (друкованого органу "Горна") та "Нові шляхи". 1932–39 жив із випадкових заробітків. 1932 до УСРР на навчання виїхала його дружина – Г.Галан (Геник). 1937 її, студентку Харків. мед. ін-ту, за фальшивим звинуваченням арештували та невдовзі стратили. 1935 Г. було відмовлено у рад. громадянстві. Брав активну участь у комуніст. підпіллі, підготовці й проведенні Антифашистського конгресу діячів культури 1936 у Львові. Перебував під наглядом поліції, двічі (1936, 1937) був заарештований. Після приєднання Західної України до СРСР пра-цював кореспондентом львів. обласної газ. "Вільна Україна" (1939–41), респ. газет – "Правда Украины" та "Радянська Україна" (1942–48). У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 – коментатор на радіостанції імені Тараса Шевченка (Саратов, нині місто в РФ, 1942), радіостанції "Радянська Україна" (Москва, 1943) та пересувній прифронтовій радіостанції "Дніпро" (1943), працював у групі журналістів при ЦК КП(б)У. Від листопада 1945 по квіт. 1946 – спец. кореспондент газети "Радянська Україна" на Нюрнберзькому процесі 1945–1946 . У повоєнні роки Г. активно виступав проти русифікації нас. Львова, за об'єктивне висвітлення історії КПЗУ. 1949 – канд. у чл. ВКП(б). За офіц. версією, загинув від рук "українських буржуазних націоналістів". Автор драматичних творів (п'єси "Дон-Кіхот із Еттенгайму" (1927); "Вантаж", "Вероніка", "99 %" (всі – 1930); "Осередок" (1932); "Недоспівана пісня" ("Під золотим орлом", 1947); "Любов на світанні" (1949)), прози (найбільший тв. – повість "Гори димлять" польс. мовою, 1939), публіцистики (збірки "Їх обличчя", 1948, "Перед лицем фактів", 1949 та ін.), збірки радіокоментарів "Фронт в ефірі" (1943). Антиунійна публіцистика Г. (памфлети "Я і Папа", "Отець тьми і присні", "Присмерк чужих богів", "На службі у сатани", "Годі!") активно використовувалася владою для ідеологічного забезпечення насильницької ліквідації УГКЦ (див. Львівський собор Української греко-католицької церкви 1946). За кн. "Вибране" удостоєний Сталінської премії (1952, посмертно). |
дата публікації: 2004 р.
Праці: - Твори, т. 1–4. К., 1977–80.
Література: - Ярослав Галан: Спогади про письменника. Львів, 1965
- Вальо М.А. Ярослав Галан (1902–1949): До 80-річчя з дня народження. Бібліографічний покажчик. Львів, 1982
- Про Ярослава Галана: Спогади, статті. К., 1987
- Ярослав Галан – борець за правду і справедливість: Документи. "УІЖ", 1990, № 2–3
- Рубльов О.С., Черченко Ю.А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції (20–50-ті роки ХХ ст.). К., 1994
- Бантышев А.Ф., Ухаль А.М. Убийство на заказ: кто же организовал убийство Ярослава Галана? Опыт независимого расследования. Ужгород, 2002.
|