ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ФАЛЕРИСТИКА

  Бібліографічне посилання: Дмитрієнко М.Ф. ФАЛЕРИСТИКА [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Falerystyka (останній перегляд: 28.03.2024)
ФАЛЕРИСТИКА

ФАЛЕРИСТИКА (від лат. falerae, phalerae; грец. φάλαρον — металева прикраса у вигляді бляхи, жетона) — спеціальна історична дисципліна, об’єктом дослідження якої є ордени, медалі, знаки вирізнення, значки, документи та матеріали нагородної статистики. Ф. вивчає історію виникнення та розвитку системи нагород, зокрема державних, відповідні супутні правові документи їх функціонування (статути, положення, закони, розпорядження, Янжул И.И.держави у певний період, вживаної символіки та її пріоритетів. Ф. сприяє дослідженню подій і фактів становлення та розвитку систем держ. нагород та різного типу відзнак, їхній оцінці. Особливо важливі дані Ф. для вивчення історії війн, датування місць битв та поховань. Разом із супутніми документами ордени та відзнаки при допомозі зображального ряду іконографічних творів (портретів, фотографій) допомагають встановленню портретованих осіб, зокрема їхніх біографічних даних. У Ф. використовуються такі методи дослідження: порівняльно-історичний, класифікації та типологічний, вживаються методи та методики і низки ін. галузей істор. знань, зокрема археології, палеографії (написи), хронології історичної, медальєрики, точних і прикладних наук.

У 14—16 ст. вже широко вживалися ордени для придворних, засновані монархами. Особи, відзначені ними, носили багаті орденські костюми (однострої), особливі знаки вирізнення та іменувалися кавалерами. Поступово ці знаки набули чинності держ. нагород. До числа найстаріших за часом появи належать: ордени Підв’язки (Англія, 1348); бургундський, потім — іспанський та австрійський орден Золотого Руна (1429); шведський — Меча (1522) і французький Святого Духа (1579). Орденами відзначалися, як правило, представники дворянських родів, улюбленці королів, ієрархи Церкви. Ордени надавали чимало привілеїв нагородженим, серед яких важливе місце займало отримання кавалером рицарського звання, пізніше — права на особисте або спадкове дворянство.

Сучасна вітчизн. Ф. всі нагородні матеріали вивчає в межах таких хронологічних періодів: кінець 10 — кінець 17 ст. — від першої згадки в літописах про нагородження золотою гривною до створення спец. нагородної медалі, що не є грошовою монетою; кінець 17 ст. — 1917 — від створення першого рос. ордена при Петрі I до декрету РНК Росії про скасування старих орденів та знаків вирізнення, пам’ятних знаків, медалей, тобто дореволюц. нагородної системи. Окремо в межах останнього періоду розглядається практика впровадження системи нагород у час революц. змагань урядами Української Народної Республіки та Української Держави. Післяреволюц. період охоплює такі етапи: формування рад. нагородної системи (1918—40); розвиток її в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 — встановлення орденів та медалей для бійців і воєначальників Червоної армії та трудівників тилу; післявоєнний період (1946—91) і створення та функціонування системи держ. нагород у незалежній Україні (з 1992).

Значний матеріал для дослідників надає історія рос. фалеристики (1698—1917). 23 (10) листопада 1917 Всерос. ЦВК та РНК Росії ухвалили декрет "Об уничтожении сословий и гражданских чинов". Про ордени і медалі конкретно мова не йшла, однак їх скасували разом із чинами. Офіційно скасовано ордени (як зовн. відзнаки чинів та титулів) декретом 29 (16) грудня 1917.

У роки визвол. змагань в Україні зароджувалася і складалася своя нагородна система (див. Державні нагороди Української Народної Республіки). До 1918 Україна не мала особистих державних нагород. У часи Директорії УНР було розроблено закони, грамоти і проекти 7-ми бойових хрестів і медалей 4-х ступенів на стрічці.

У роки громадян. війни 1918—22 бере початок формування рад. нагородної системи. Нагородження проводилися без будь-яких застережень чи обмежень (нац., класових, станових, вікових). Право нагородження орденами та медалями в СРСР належало Президії ВР СРСР або за її дорученням — президіям Верховних Рад союзних республік (тільки кілька медалей).

До 1991 в СРСР існував 21 орден. Найстаріший із них — орден Червоного Прапора (1918), що розглядався спочатку як бойова нагорода. Вища нагорода СРСР — Леніна орден (1930); з 1988 став виключно особистою, а не колективною нагородою. 1941—45 засновано ряд орденів за ратні подвиги: Великої Вітчизняної війни орден (1-го і 2-го ст.); Слави (3-х ст.); полководницькі відзнаки: орден Суворова, Кутузова орден (обидва 3-х ст.), Богдана Хмельницького орден (3-х ст., із назвою на знаку укр. мовою); орден Ушакова і Нахімова орден (обидва 2-х ст.), Олександра Невського орден, а найвищою нагородою став орден "Перемога".

Серед почесних відзначень — нагород революц. доби — система особистих почесних звань (почесний червоноармієць, кіннотник; звання "вождь революційного пролетаріату"), почесні Червоні Прапори для військ. з’єднань; почесна революційна зброя (січна — шаблі; пістолет — "маузер"); а також речові відзнаки — годинники, портсигари тощо. Із кінця 1930-х рр. у СРСР усталилася складна нагородна система з кількох видів нагород: 1) ордени СРСР; 2) медалі СРСР (з 1938); 3) почесні звання; 4) Почесний Революц. Червоний Прапор; 5) Почесна революц. зброя; 6) Почесна грамота ВР СРСР (з 1936); 7) грошова винагорода (Держ. премії). Наявні почесні звання в союзних республіках ставилися на нижчий щабель у даній системі, що автоматично закріплювало їхню другорядність.

Із 1992 в Україні почала формуватися нагородна система у вигляді відзнак Президента України. Правове поле визначало існування двох рівнів нагород: держ. нагороди (засновані законодавчою владою — поправки 1992 до Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки 1978) і президентські відзнаки. До 2000 в Україні склалася струнка нагородна система зі своєю ієрархією: вищим ступенем відзнаки є звання Герой України (1998, складається з 2-х орденів: "Золотої Зірки" і ордена Д-ви; прийнятий ВР України закон затверджено Президентом України 2002). Орден Держави № 1 вручено 26 листопада 1998 президентові НАН України акад. Б.Патону. За ним іде елітарний орден кн. Ярослава Мудрого (5-х ст., 1995), багатофункціональний. Третє місце посідає орден "За заслуги" (3-х ст., 1996), що замінив Почесну відзнаку Президента України (1992, засновану до першої річниці незалежності України), орден Богдана Хмельницького (3-х ст., 1995) призначено для нагородження військовослужбовців та ветеранів Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45 за проявлений героїзм і мужність, заслуги при захисті Вітчизни. Орден "За мужність" засновано для відзначення особистої мужності та героїзму, виявлених за надзвичайних обставин і спрямованих на захист людини, її прав і свобод, сусп. інтересів. До 1996 нагороджували зіркою "За мужність" і хрестом "За мужність" (засновані 1995), тепер — орденом "За мужність" (3-х ст.). У системі відзнак існує орден кн. Ольги (3-х ст., 1997), яким нагороджуються жінки за визначні особисті заслуги в держ., громад., вироб., наук., освіт., культ. та ін. сферах сусп. діяльності.

16 березня 2000 Президент України Л.Кучма підписав ухвалений ВР України Закон України "Про Державні нагороди". Статус Державних нагород України отримали такі 7 їх видів: звання Героя України; орден; медаль; відзнака "Іменна вогнепальна зброя" (заснована 1995); Почесне звання України; Держ. премія України; президентська відзнака. Згодом, відповідно до указів Президента України та законів України, до згаданих вище нагород було долучено: орден кн. Данила Галицького (2003), орден "За бездоганну шахтарську працю" (2008, 3-х ст.), орден Свободи (2008). До нагородної системи д-ви увійшли: 41 почесне звання (4 з них мають вищий ступінь — народний артист, художник, архітектор, вчитель); 7 медалей, відзнаки Президента України — медалі: "За працю та звитяги" (2001), ювілейна — "60 років визволення України від фашистських загарбників" (2004), "20 років незалежності України" (2011) та Хрест Івана Мазепи (2009); 5 держ. премій (серед них — Національна премія імені Тараса Шевченка та Держ. премія ім. О.Довженка).

Фалеристичне надбання д-ви включає: урядові, парламентські, відомчі, посадові відзнаки, відзнаки громад., творчих орг-цій та спец. відзнаки різних релігійних конфесій. Дослідники-фалеристи, знаючи нагородні системи різних епох, особливо медалі, ордени, зірки до них, знаки вирізнення, вповні можуть отримувати інформацію, зчитуючи знакову систему, присутню на одностроях осіб, портрети яких можна атрибутувати саме через відомості про власників нагород, дізнатися про їхню службу (військ., мор., цивільну), її тривалість (відтак — встановлення віку портретованого).

Ф., розглядувана нами як атрибут д-ви (системи орденів, медалей), важливий і складний за своєю природою феномен у державно-правовому і суспільно-психологічному житті країн, і одночасно — як спеціальна галузь історичних знань — надає надзвичайної ваги специфічну інформацію про особливості держ. устрою, систему взаємовідносин у суспільстві.


Література:
  1. Гельбке К., фон. Кавалерские ордена, знаки отличия и медали Росийского государства. Лейпциг, 1839
  2. Винклер П., фон. Очерки истории орденов и знаков отличия в России от Петра Великого до наших дней. СПб., 1899
  3. Битинський М. Українські військові відзначення. «Вісті комбатанта» (Торонто—Нью-Йорк), 1968, ч. 1—3
  4. Відзнаки Української РСР: Довідник. К., 1971
  5. Барштейн Ю. Пам’ятні медалі. К., 1976
  6. Ордени і медалі Союзу РСР. К., 1982
  7. Єрисов О. Бойові нагороди: від Київської Русі до Великої Вітчизняної. «Наука і суспільство», 1982, № 7
  8. Дуров В. Наградные именные медали для запорожских и черноморских казаков. В кн.: Геральдика: Материалы и исследования: Сборник научных трудов. Л., 1983
  9. Бурков В. Фалеристика: Учебное пособие. Л., 1985
  10. Ордена и медали СССР. Минск, 1986
  11. Государственные награды Союза ССР. К., 1987
  12. Бурков В. Историография отечественных фалеронимов и фалеристики: Учебное пособие. Л., 1990
  13. Дуров В. Русские и советские боевые награды. М., 1990
  14. Кузнецов А. О Белой армии и ее наградах: 1917—1922 гг. М., 1991
  15. Семотюк Я. Українські військові відзнаки: ордени, хрести, медалі та нашивки. К.—Торонто, 1991
  16. Фалеристика. В кн.: Специальные исторические дисциплины. К., 1992
  17. Шевелева Е. Нагрудные знаки русской армии. СПб., 1993
  18. Нагороди України: Історія, факти, документи, т. 1—3. К., 1996
  19. Табачник Д. та ін. Українська фалеристика: з історії нагородної спадщини, кн. 1. К., 2004
  20. Дмитрієнко М., Іщенко Я. Фалеристика. В кн.: Войцехівська І. та |ін. Спеціальні історичні дисципліни: Довідник. К., 2008
  21. Рудиченко А., Тинченко Я. Награды и знаки национальных армий и правительств: Украина. Белоруссия. Литва. К., 2011

Посилання:
  • АРХЕОЛОГІЯ
  • БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОРДЕН
  • ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ УКРАЇНИ (ВІД 1991)
  • ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ДЕРЖАВА
  • ДВОРЯНСТВО
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГЕРОЙ УКРАЇНИ
  • ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1978 (ПІСЛЯ ВНЕСЕНИХ 1991 ДО ТЕКСТУ КОНСТИТУЦІЇ ЗМІН – КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ)
  • КУЧМА ЛЕОНІД ДАНИЛОВИЧ
  • КУТУЗОВА ОРДЕН
  • ЛЕНІНА ОРДЕН
  • ЛІТОПИС, ЛІТОПИСАННЯ, ЛІТОПИСОЗНАВСТВО
  • МЕДАЛЬЄРИКА
  • НАХІМОВА ОРДЕН
  • НАЦІОНАЛЬНА ПРЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ОЛЕКСАНДРА НЕВСЬКОГО ОРДЕН
  • ОРДЕН
  • ПАЛЕОГРАФІЯ
  • ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (СІД)
  • СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ ОРДЕН

  • Пов'язані терміни:
  • АТРИБУТИКА
  • БИТИНСЬКИЙ МИКОЛА
  • ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНІ
  • НАГРУДНІ ЗНАКИ
  • ОРДЕН
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (СІД)
  • СТАРОЖИТНОСТІ, ГАЗЕТА
  • ТАБАЧНИК ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКЕ ГЕРАЛЬДИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ВЕКСИЛОЛОГІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)