ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1918

  Бібліографічне посилання: Гриценко А.П. ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1918 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Drugy_vsukr_zizd_rad_1918 (останній перегляд: 19.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1918

ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1918, Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, солдатських та селянських депутатів. Відбувся 17–19 берез. 1918 у м. Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ). На з'їзд прибуло 964 делегати: більшовиків – 401, співчуваючих їм – 27, російських та українських лівих есерів (див. Партія лівих соціалістів-революціонерів, Українська партія соціалістів-революціонерів; із співчуваючими) – 414, лівих Української соціал-демократичної робітничої партії – 13, позапарт. – 82 та ін. На момент завершення роботи з'їзду кількість делегатів перевищила 1250. До президії увійшли 4 більшовики, 5 рос. лівих есерів, 1 укр. лівий есер.

З'їзд розглянув питання про поточний момент (ставлення до Української Центральної Ради, війни та миру), про організацію військ. сил, про Україну та РСФРР, земельне та фінансове питання та ін. Попри гостру міжфракційну боротьбу, пройшли всі більшовицькі резолюції, було схвалено Брестський мирний договір РСФРР з державами Четверного союзу 3 березня 1918. З'їзд декларував незалежність рад. УНР і водночас заявив, що взаємини рад. республік залишаються у рамках, які були визначені раніше. В резолюції "Про політичний момент" засуджувалася політика УЦР, вимагалося виведення австро-нім. військ з тер. України (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918) і містилися заклики до боротьби за повсюдне встановлення влади рад. Представники лівого крила укр. партій пропонували пошуки компромісу з УЦР із метою консолідації сил нації, але більшість не підтримала їхніх пропозицій. З'їзд ухвалив закон про соціалізацію землі, прийнятий на 3-му Всерос. з'їзді рад, резолюції "Про державний устрій", "Про декрети про 8-годинний робочий день та робітничий контроль", про організацію РСЧА України (див. Радянська армія).

З'їзд обрав ЦВК рад України у складі 102 чл.: 47 більшовиків, 49 рос. та укр. есерів, 5 лівих укр. соціал-демократів, 1 чл. Польс. соціаліст. партії (лівиці). ЦВК рад очолив більшовик В.Затонський.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Резолюції Всеукраїнських з'їздів Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. Х., 1932
  2. Гриценко А. Політичні сили у боротьбі за владу в Україні (кінець 1917 р. – початок 1919 р.). К., 1993.

Посилання:
  • АВСТРО-НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК КОНТРОЛЬ 1918
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР РСФРР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 3 БЕРЕЗНЯ 1918 Р.
  • ДНІПРО, МІСТО
  • ПАРТІЯ ЛІВИХ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (ПЛСР), ЛІВІ ЕСЕРИ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (УСДРП)
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА (УЦР)
  • УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (УПСР, УКРАЇНСЬКІ ЕСЕРИ)
  • ЗАТОНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ДОНЕЦЬКО-КРИВОРІЗЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА (ДКРР)
  • МЕДВЕДЄВ ЮХИМ ГРИГОРОВИЧ
  • НАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ ПОВСТАНСЬКИЙ
  • РАДГОСПИ
  • ЗАКОН ПРО СОЦІАЛІЗАЦІЮ ЗЕМЛІ 1918
  • ЗЕМЕЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ 1917–1920


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)