Бібліографічне посилання: Вілкул Т.Л.
ДАНИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Danyna (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці
ДАНИНА
ДАНИНА – 1) контрибуції, побори – регулярне відчуження переможеними, які після визнання своєї поразки не втрачають традиційних для них екон. та соціально-потестарної структур, частини (розмір якої узаконювався переможцями) виробленого власними силами продукту на користь переможців. У Давній Русі (див. Київська Русь) збиралася в певних розмірах (урок) на спеціально встановлених місцях (погости); сплачували її хутром, воском ("скорою"), медом, пізніше – сріблом. Спочатку на Русі Д., відома під назвою полюддя, збиралася русами (див. Русь) та полянами з древлян, сіверян та ін. слов'ян. племен, які були їм підвладні; пізніше – слов'янами з неслов'ян. (фінно-угор., литов.) племен. Від 2-ї пол. 13 ст. після монголо-татарської навали і з встановленням золотоординського панування Д. з рус. князівств збиралася Золотою Ордою. Є відомості з легенд про незвичну Д. – "мечами" (хозарська Д. з полян), "вінниками" (з литов. племен); 2) форма податків з нас. в епоху раннього феодалізму, зокрема на Русі – збір у княжу казну з окольних (навколишніх) волостей. |