ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЧОРНА РУСЬ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ЧОРНА РУСЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Chorna_Rus (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЧОРНА РУСЬ

ЧОРНА РУСЬ — назва земель Зх. Русі (переважно сучасної Білорусі). В історіографічній традиції вирізняється досить розмитим змістом та плутаною локалізацією. Побутувала в західноєвроп. пам’ятках і на картах 14—17 ст. як "Rossia Negra", "Russia Nigra" тощо, зокрема у хроніці Г. фон Мюгельна, у творах англ. дипломата Дж.Флетчера, голл. історика Г.Хорна та ін. Назва "Чорна Русь" була представлена на карті 15 ст. монаха Фра Мауро, карті 17 ст. Н.Сансона та ін. Назва "Чорна Русь" трапляється у хроніці М.Стрийковського, проте вживається щодо різних земель: 1) на південь від Києва; 2) Галичини. Натомість у хроніці О.Гваньїні "Чорною Руссю" іменувалися білорус. землі у складі Речі Посполитої. У 18 cт. назву "Чорна Русь" використовував рос. історик В.Татищев. В укр. історіописанні 19 — поч. 20 ст. ця назва побутує у працях В.Антоновича, М.Драгоманова, М.Грушевського та ін. учених, зокрема в 4-му та 5-му томах "Історії України-Руси". Із 18 ст. в історіографічній традиції назву "Чорна Русь" вживають переважно для позначення басейну Верхнього Німану (з містами Новогрудок, Гродно, Волковиськ, Слонім). Утім цією назвою часом означують усі землі Литов. Русі, зокрема в такому розумінні її споглядаємо в деяких працях К.Гуслистого. Циркулюють різні колористично-символічні та колористично-семантичні інтерпретації та потрактування назви "Чорна Русь" у вигляді низки трьохчленних чи двочленних схем, до яких включають "Білу Русь" та "Червону Русь", інколи "Велику Русь" і "Малу Русь"; це пов’язують як з азійськими (тюркськими, монгол.), так і західноєвроп. культ. традиціями.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Соловьев А. Белая и Черная Русь (опыт историко-типологического анализа). «Сборник Русского археологического общества в Югославии», 1940, т. 3
  2. Крапівін П.Ф. Паходжанне назваў «Белая Русь», «Чорная Русь» і «Чырвоная Русь». «Весці Акадэміі навук БССР: Серыя грамадскіх навук», 1956, № 3
  3. Иванов В.В. Цветовая символика в географических названиях в свете данных типологии (к названию Белоруссии). В кн.: Балто-славянские исследования: 1980. М., 1981
  4. Улащик Н.Н. Белая и Черная Русь в «Кронике» Матвея Стрыйковского. В кн.: Исследования по истории и историографии феодализма. М., 1982
  5. Ширяев Е.Е. Беларусь: Русь Белая, Русь Черная и Литва в картах. Минск, 1991
  6. Трубачев О.Н. В поисках единства: взгляд филолога на проблему истоков Руси. М., 2005

Посилання:
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • БІЛА РУСЬ (БІЛОРУСІЯ, БІЛОРУСЬ, БІЛАРУСЬ)
  • ЧЕРВОНА РУСЬ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГУСЛИСТИЙ КОСТЬ ГРИГОРОВИЧ
  • ГВАНЬЇНІ ОЛЕКСАНДР ТА ЙОГО ХРОНІКА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ САРМАТІЇ
  • КИЇВ
  • МАЛА РУСЬ
  • НОВОГРУДОК - НОВГОРОД ЛИТОВСЬКИЙ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СТРИЙКОВСЬКИЙ МАЦЕЙ
  • ТАТИЩЕВ ВАСИЛЬ МИКИТОВИЧ
  • ВЕЛИКА РУСЬ

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛА РУСЬ (БІЛОРУСІЯ, БІЛОРУСЬ, БІЛАРУСЬ)
  • КРИВИЧІ
  • МІНДОВГ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЙШЕЛК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)