ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

  Бібліографічне посилання: Марусик Т.В. ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Chernivetskyj_Fedkovycha (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один із найстаріших класичних ун-тів в Україні. Є спадкоємцем Чернів. імператорського і королів. ун-ту ім. Франца-Йосифа (1875—1920), Чернів. ун-ту короля Фердинанда I (1920—33), Чернів. ун-ту ім. Кароля II (1933—40), Чернів. держ. ун-ту (1940—41, 1944—89), Чернів. держ. ун-ту ім. Ю.Федьковича (1989—2000). Чернівецький імператорський і королівський університет ім. Франца-Йосифа. Питання про заснування вищого навч. закладу в м. Чернівці вперше порушувалося 1848 в "Петиції краю" до уряду Австрійс. імперії депутатами від Буковини, проте безуспішно. Лише через 20 років депутат Буковинського крайового сейму Й.Помпе повторив спробу відкрити в Чернівцях Академію права, однак не знайшов підтримки. 1872 за справу відкриття ун-ту взявся енергійний політ. діяч, уродженець Буковини, депутат Буковинського крайового сейму і парламенту Австрії К.Томащук. На засіданні сейму він доводив необхідність створення на далекому сході Габсбурзької монархії німецькомовного ун-ту — форпосту нім. к-ри, центру підготовки держ. службовців, що мало б піднести авторитет Австрії в цьому регіоні. Водночас наближалося 100-річчя приєднання Буковини до Австрії, і заснування ун-ту було б гідною відзнакою цієї дати. 1873 з цього ж приводу до австрійс. уряду звернувся голова Чернів. магістрату А.Кохановський. Після тривалих дебатів у березні 1875 австрійс. парламент ухвалив закон про відкриття ун-ту в Чернівцях. Урочисте відкриття ун-ту з присвоєнням офіц. назви "Чернівецький імператорський і королівський імені Франца-Йосифа університет" відбулося 4 жовтня 1875 у приміщенні вчительської семінарії (нині корпус № 1; вул. Університетська, 28). Першим ректором став К.Томащук.

Мовою викладання та діловодства в ун-ті на 3-х ф-тах — теологічному, юридичному та філософському — законом визначалася німецька. В ун-ті працювали визначні вчені: юристи Є.Ерліх і Г.Гросс, економіст Й.Шумпетер, історик Р.-Ф.Кайндль, філологи С.Смаль-Стоцький, О.Калужняцький, Й.Сбієра, математик Л.Гегенбауер, біолог Е.Тангль, хімік Р.Пшібрам та ін.

Хоча ун-т був німецькомовним, існувало й кілька кафедр з укр. й румун. мовами викладання. Викладачі поділялися на ординарних (штатних) та екстраординарних (позаштатних) професорів, приват-доцентів, асистентів, лекторів. Нац. склад викладачів був приблизно таким: німці — 83 особи, румуни — 20, євреї — 16, українці — 5, ін. національності — 10 осіб.

В ун-ті навчалися студенти, які згодом стали визначними громад., політ., культ. діячами, науковцями, зокрема С.Смаль-Стоцький, І.Франко, Л.Мартович, В.Сімович, Ю.Кобилянський, С.Шпойнаровський, Д.Лукіянович, О.Колесса та ін.

Спочатку в ун-ті навч. лише хлопці, із 1879 приймали на навчання й дівчат. Навчання було платним. Студенти з бідних родин за відповідними довідками "про убожество" звільнялися від плати за навчання повністю чи частково. Незначна частина бідних, але здібних студентів одержувала держ. чи меценатські стипендії.

В ун-ті діяло чимало студентських т-в (загалом у різний час до 25), які засновувалися в основному за нац. приналежністю студентів.

Загалом за 44 роки існування німецькомовного ун-ту в Чернівцях з його стін вийшло понад 4 тис. висококваліфікованих спеціалістів, які працювали на Буковині й у Галичині, в ін. провінціях Австро-Угорщини та різних країнах Європи й Америки, гідно представляючи свою alma mater. З їхнього середовища вийшли відомі діячі нім., укр., румун. к-ри, які зробили помітний внесок у вивчення природних ресурсів Буковини, її історії, етнографії, нар. творчості. Ун-т підтримував зв’язки з навч. закладами Австро-Угорщини, Німеччини, ін. країн Європи. Хоча в духовному житті ун-ту переважала нім. к-ра, він певною мірою сприяв розвитку к-ри представників ін. національностей, зокрема українців, румунів, вихованню серед студентів міжнац. та міжконфесійної толерантності, утвердженню загальнолюдських цінностей. Через ун-т Буковина прилучалася до здобутків європ. науки та к-ри.

Чернівецький університет короля Фердинанда I та Чернівецький університет ім. Кароля II. Після окупації Буковини Північної восени 1918 військами Румунії Чернів. ун-т декретом короля Фердинанда I Гогенцоллерн-Зігмарінгена від 1 жовтня 1919 був оголошений румуномовним. Офіц. інавгурація ун-ту, названого іменем короля Фердинанда I, як румун. вищого навч. закладу відбулася 20 жовтня 1920. У травні 1933 ун-т одержав нову назву — ун-т Кароля II. Першим ректором румун. ун-ту був історик, колиш. професор німецькомовного ун-ту Й.-Я.Ністор. Усього за 1920—30-ті рр. в ун-ті було обрано 9 ректорів — 7 осіб (2 повторно).

Спочатку ун-т діяв у складі тих самих 3-х ф-тів, а з 1923 на базі філос. ф-ту створено філософсько-філол. і науково-природничий ф-ти. Кафедру україністики ліквідовано.

В ун-ті працювали відомі науковці: математик С.Стоїлов, зоолог Є.Ботезат, філолог А.Прокопович, історик Й.-Я.Ністор.

Наприкінці 1930-х рр. у зв’язку із встановленням у Румунії диктаторського режиму студентські т-ва були ліквідовані. Влада створила лише одне т-во для виховання студентів у дусі відданості королю, монархії, "Великій Румунії".

Чернівецький університет в УРСР і незалежній Україні.

Входження 1940 Пн. Буковини до складу УРСР зумовило реорганізацію ун-ту в держ. вищий навч. заклад з укр. мовою навчання. 1989 Чернів. ун-ту присвоєно ім’я визначного буковинського письменника Ю.Федьковича.

Враховуючи загальнодерж. і міжнар. визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток нац. вищої освіти і науки, 2000 Чернів. держ. ун-ту ім. Ю.Федьковича надано статус національного.

Сьогодні в ун-ті функціонують 16 ф-тів, загальноуніверситетська кафедра арх-ри і буд-ва, військ. кафедра. Підготовку понад 16 тис. студентів здійснюють 87 кафедр за 54 напрямами, 69 спеціальностями. Навчально-наук. роботу забезпечують майже 1200 викладачів, у т. ч. 125 д-рів наук, професорів, майже 700 канд. наук, доцентів; серед яких 10 лауреатів Держ. премій України, 16 академіків Національної академії наук України та Академії наук вищої школи України, 40 відзначено держ. нагородами.

В ун-ті діють аспірантура та докторантура, 12 спеціалізованих учених рад із захисту канд. і докторських дисертацій. Ч.н.у. має 15 навч. корпусів, 7 гуртожитків, спорткомплекс, дослідне господарство, ботанічний сад, зоологічний, геологічний та етнографічний музеї, вид-во "Рута". Наук. б-ка налічує майже 3 млн примірників, серед яких інкунабули, стародруки. Діє австрійс. б-ка. Видаються газети "Університетський вісник" та студентська "Ньюформати".

Викладачі та студенти ун-ту беруть участь у спільних наук. програмах, які здійснюються згідно з угодами про творчу співпрацю з провідними навч. закладами та наук. інституціями США, Канади, Австрії, Німеччини, Польщі, Румунії, Китаю, Росії, Білорусі, Ізраїлю, Молдови та ін. країн. Міжнар. авторитет ун-ту зріс завдяки визнанню Міжнар. біографічним центром у Кембриджі (Велика Британія) двох професорів ун-ту "Людиною року", присвоєнню провідним науковцям звань "Почесний доктор" Саскачеванського (Канада), Сучавського (Румунія), Ризького (Латвія), Варшавського, Ягеллонського, Жешовського (усі в Польші), Карлового (Чехія) та Бельцького (Молдова) ун-тів, отримання соросівських грантів 20 викладачами, аспірантами та студентами ун-ту. Проф. О.Ангельський удостоєний премії Галілео Галілея, яка щорічно присуджується міжнар. оптичною комісією одному науковцеві у світі.

У жовтні 1999 Чернів. ун-т прийняли в почесні члени Міжнар. асоціації ун-тів "Рhi Beta Delta" (СШA). У січні 2009 ун-т увійшов до Європ. асоціації ун-тів, приєднався до Угоди про партнерство у створенні електронної б-ки України (ELibUkr). Ще одним визначальним моментом є позитивне рішення про приєднання Ч.н.у. до Великої хартії ун-тів.

Згідно з рейтингом вишів за версією наукометричної бази даних SciVerse Scopus Ч.н.у. посідає 6-те місце серед вищих навч. закладів України. Ун-т — колективний член Укр. нац. к-ту Міжнар. ради з питань пам’яток і визначних місць.

Міжнар. діяльність ун-ту доповнюють спеціалізовані центри, а саме: Н.-д. центр буковинознавства, Центр канад. студій ім. Р.Гнатишина, Центр амер. студій, Центр "Східна школа польських студій імені Антона Кохановського", Центр євроатлантичної інтеграції та безпеки, Центр богемістики, Центр німецькомовних студій "Gedankendach", Центр порівняльної румун. філології ім. Г.Бостана, Центр славістичних студій. Партнерські стосунки з посольствами Канади, Польщі, Чехії, Румунії, Австрії, Німеччини в Україні сприяють розвиткові міжнар. діяльності ун-ту в освіт. галузі, наближаючи її до європ. освіт. простору в рамках дії Болонського процесу. На базі ун-ту проводяться міжнар. семінари спільно з Центром інформації та документації НАТО в Україні.

Важливою подією стало включення Архіт. ансамблю Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, де розташовано ун-т, до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (2011).

2012 в ун-ті створено Центр управління об’єктом ЮНЕСКО, завданням якого є розробка менеджмент-плану щодо управління об’єктом ЮНЕСКО — Архіт. ансамблем Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Ун-т включено до міжнар. мережі "Форум ЮНЕСКО: Університети та спадщина", до складу якої входить більше 100 ун-тів світу.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Norst A. Alma mater Francisco Josephina. Czernowitz, 1900
  2. Alma mater Francisco Josephina. Munchen, 1975
  3. Чернівецький університет: сторінки історії. Чернівці, 1995
  4. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. К., 2005
  5. Бадені Я. В Чернівцях: враження з кількаденної поїздки. Чернівці, 2006
  6. Чернівці: історія і сучасність. Чернівці, 2009

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БУКОВИНА
  • БУКОВИНА ПІВНІЧНА
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЕРЛІХ (EHRLICH) ЄВГЕН
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • КАЛУЖНЯЦЬКИЙ ОМЕЛЯН ІЄРОНІМОВИЧ
  • КАЙНДЛЬ РАЙМУНД-ФРІДРІХ
  • КОБИЛЯНСЬКИЙ ЮЛІАН ЮЛІАНОВИЧ
  • КОХАНОВСЬКИЙ АНТОН
  • КОЛЕССА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛУКІЯНОВИЧ ДЕНИС ЯКОВИЧ
  • МАРТОВИЧ ЛЕСЬ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НІСТОР ЙОН-ЯНКУ
  • СІМОВИЧ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ СТЕПАН ЙОСИПОВИЧ
  • ТОМАЩУК КОСТЯНТИН ПАРФЕНІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АРХІТЕКТУРНИЙ КОМПЛЕКС БУКОВИНСЬКИХ МИТРОПОЛІТІВ В ЧЕРНІВЦЯХ
  • ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ФІЛАРЕТ, ДЕНИСЕНКО МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ
  • ГЛАВКА ЙОЗЕФ
  • КАЛУЖНЯЦЬКИЙ ОМЕЛЯН ІЄРОНІМОВИЧ
  • КОТЛЯРЧУК НЕКТАРІЙ
  • МАКОВЕЙ ОСИП СТЕПАНОВИЧ
  • МАРУСИК ТАМАРА ВОЛОДИМИРІВНА
  • МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ
  • МИХАЙЛИНА ПАВЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • РУМУНИ В УКРАЇНІ
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)