ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

  Бібліографічне посилання: Леп’явко С.А. ЧЕРНІГІВ, обласний центр [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Chernihiv_mst (останній перегляд: 19.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

ЧЕРНІГІВ — місто обласного підпорядкування, центр Чернігівської області, одне з найдавніших міст України. Розташов. на річках Десна (прит. Дніпра) і Стрижень (прит. Десни, бас. Дніпра). Населення 296 тис. осіб (2011).

Найраніше поселення на території сучасного Ч. існувало понад 3 тис. років тому над р. Стрижень. Воно належить до тшинецького культурного кола доби бронзи. У межах сучасного міста зафіксовані поселення серед. — 2-ї пол. 1 тис. (київської культури, колочинської культури, волинцевської культури та роменської культури).

Згідно з літописом київ. правитель Олег приєднав Подесення і сіверян до Рус. д-ви наприкінці 9 ст. Перша літописна згадка про Ч. (міститься в договорі Київської Русі з Візантією 907, де Ч. згадується на почесному другому місці після Києва) є пізнішою вставкою. Однак уже в серед. 10 ст. Ч. саме як місто згаданий у трактаті "Про управління імперією" візант. імп. Константина VII Багрянородного. Археол. матеріали свідчать, що не пізніше серед. 10 ст. на місці більш раннього поселення (9 — поч. 10 ст.) на плато між Стрижнем та Десною були збудовані укріплення Дитинця. Зведення цих укріплень, що оточують територію в 16 га, потребувало значної концентрації населення. У межах 2-ї пол. 10 ст. потужними укріпленнями був оточений "Окольний град".

Уже на ранньому етапі свого існування Ч. входив до кола найважливіших міст Русі. Місто було центром великого регіону, і в ньому проживала впливова ранньофеод. знать. Про це свідчать численні черніг. кургани, які складали один з найбільших язичницьких некрополів на території Київської Русі. Найбільшим серед давньорус. курганів є черніг. Чорна могила.

На поч. 11 ст. розпочався князівський період історії Ч. 1024 місто зайняв Мстислав Володимирович. Після міжусобної боротьби з Ярославом Володимировичем (Ярославом Мудрим) брати поділили Русь по Дніпру. Ч. став столицею великого князівства. Щоб підкреслити значення міста, князь почав будувати величний Спаський собор. 1036 Мстислав Володимирович помер, і Ч. повернувся під владу Києва.

Ярослав Мудрий передав Ч. своєму синові Святославу Ярославичу, який тримав місто до 1076. За його правління закладено Чернігівський Свято-Успенський Єлецький монастир та Антонієві печери (див. також Чернігівський Троїцько-Іллінський монастир). Святослав Ярославич став засновником династії черніг. князів (див. Ольговичі), яка правила в Ч. понад 200 років.

Високий статус столиці Чернігівського князівства сприяв екон. і культ. піднесенню Ч., який був одним з найбільших міст Русі й тогочасної Європи. Припускають, що його населення на поч. 13 ст. становило до 20 тис. осіб. Місто займало площу понад 400 га. Воно складалося з Дитинця, Окольного града, Передгороддя і Подолу. Ч. мав одну з найбільших на Русі мережу приміських поселень.

Давньорус. Ч. був одним із найбільших центрів монументального зодчества. У місті існувало біля 20-ти мурованих споруд — храмів, теремів, надбрамних споруд. До наших днів збереглося 5 храмів часів Київ. Русі. У Ч. існувало розвинуте ремісниче вир-во, у т. ч. ювелірне. У місті велося літописання і складалися літ. твори.

У жовтні 1239 Ч. був зруйнований монгол. військом, населення переважно винищене або забране в полон. Монголо-татарська навала стала першою і найбільшою катастрофою в історії Ч. Однак життя міста тривало. Відомо, зокрема, що наприкінці 13 ст. діяв Спаський собор.

Наприкінці 14 ст. Сіверська земля перейшла до складу Великого князівства Литовського. Є згадка від 1380 про буд-во кн. Вітовтом замку в Ч. Після литовсько-московської війни 1500—1503 Ч. увійшов до складу Великого князівства Московського і слугував моск. фортецею на кордоні з ВКЛ. У ній несли військову службу стрільці та "діти боярські". 1 листопада 1604 чернігівці перейшли на бік Лжедмитрія I. У березні 1610, під час польсько-моск. війни, Ч. був спалений.

1618 Сіверська земля потрапила під владу Речі Посполитої. Ч. став центром Сіверського князівства (із 1635 — Чернігівського воєводства). 27 березня 1623 польс. король Сигізмунд III Ваза надав Ч. магдебурзьке право. У місті почав діяти магістрат, з’явилися ремісничі цехи пекарів, кравців, кушнірів, шевців і ковалів. У 1630-х рр. населення Ч. становило понад 2 тис. осіб. Швидко зростали міські околиці. У регіоні з’явилися католицька та унійна церкви. 1646 унійний єпископ Кирило (Ставровецький-Транквіліон) поклав початок друкарству в Ч., видавши збірник релігійних творів "Перло многоценноє".

У червні 1648 Ч. увійшов до складу новоутвореної козац. держави, а незабаром став центром Чернігівського полку. 1666 в місті проживало бл. 3 тис., а протягом 18 ст. — 4 тис. осіб. Упродовж 18 ст. в Ч. згадується 7—8 цехів. 1786 в місті працювало 185 майстрів. Щороку проводилося 4 ярмарки.

На козац. добу припало друге піднесення Ч. як центру к-ри. Зусиллями козацької старшини і духовенства були відновлені давньорус. церкви, в яких простежується унікальне поєднання давньорус. арх-ри й укр. бароко. Наприкінці 17 — на поч. 18 ст. Ч. прикрасили нові монументальні споруди — Свято-Троїцький собор, трапезна церква з дзвіницею Борисоглібського монастиря (відома як будинок колегіуму), Катерининська церква, кілька "кам’яниць", зокрема палац П.Полуботка та будинок полкової канцелярії у Чернігові. Значні кошти на церк. буд-во в Ч. виділяв гетьман І.Мазепа.

1680 єпископ Лазар (Баранович) створив Чернігівську друкарню, яка стала однією з найбільших в Україні. 1700 почав діяти Чернігівський колегіум, заснований Іоанном (Максимовичем). У місті існувало 4 монастирі — Єлецький, Троїцько-Іллінський, Борисоглібський і П’ятницький. Велику загрозу для дерев’яної забудови міста становили пожежі, які мали місце 1718, 1719, 1723, 1742, 1746. Найбільшого удару завдала пожежа 1750, коли повністю вигорів центр міста.

1782 Ч. став центром новоутвореного Чернігівського намісництва, 1797 — Малоросійської губернії, а з 1802 — центром Чернігівської губернії у складі Рос. імперії. 1785 магістрат було ліквідовано, натомість міське управління здійснювала "шестигласна дума" (див. Міська дума).

Протягом 1-ї пол. 19 ст. велася реконструкція Ч. на принципах регулярного планування. У серед. 19 ст. місто мало 3 площі (Соборна, Красна, Олександрівська), 38 вулиць і провулків. На околицях існували 4 передмістя: Лісковиця, Моск. слобода, Ковалівка та Берізки. За Ч. закріпилася слава міста-саду.

1870 в Ч. почала діяти дума, яка мала широкі повноваження у сфері самоврядування. 1875 дума відкрила один із перших у Російській імперії міський банк. У наступні десятиріччя велась модернізація міської інфраструктури — з’явилися бруковані вулиці, електричне освітлення, водогін із використанням артезіанських свердловин. Керівниками думи були авторитетні чернігівці В.Хижняков, А.Верзилов, І.Шраг та ін.

Незважаючи на високий адм. статус, екон. розвиток Ч. був сповільненим, зокрема через відсутність залізниці (споруджена в 1890-ті рр. вузькоколійка перевозила переважно пасажирів до станції Крути; нині в с. Пам’ятне Борзнянського р-ну Чернігівської обл.). 1897 в місті проживало 27 тис. осіб. Якщо наприкінці 18 ст. майже всі чернігівці були українцями, то тепер вони становили дещо більше третини населення. Приблизно по третині припадало на росіян і євреїв.

Основу економіки міста складало дрібне вир-во, яке зосереджувалося в майстернях. Станом на 1906 їх налічувалося 180. Швидко розвивалося пивоваріння. Існувала добре розвинута сфера послуг — перукарні, фотографії, пральні тощо. Діяло 15 готелів, до 500 магазинів і крамничок. Найбільше значення для торгівлі мав літній, т. зв. Десятинний, ярмарок. 1913 населення Ч. зросло до 36 тис. осіб.

На кінець 19 — поч. 20 ст. припав новий період піднесення культ. життя Ч. У місті працювали письменники Л.Глібов, Б.Грінченко, А.Казка, М.Коцюбинський, В.Самійленко, церковний історик Філарет (Гумілевський), художники М.Жук та І.Рашевський, розпочалася творча діяльність М.Заньковецької, П.Тичини, Г.Верьовки та ін. 1877 відкрито міську б-ку. Відкрився й один із найкращих укр. істор. музеїв, створений на основі колекції В.Тарновського (див. також Музей українських старожитностей імені В.Тарновського Чернігівського губернського земства). У Ч. діяли орг-ції патріотичного спрямування — "Громада" (із 1893; див. Громади) і "Просвіта" (із 1906). На поч. 20 ст. Ч. прикрасили оригінальні споруди. Разом з тим, неповторною окрасою міста була дерев’яна арх-ра.

Протягом революц. подій 1917—19 міська дума незмінно підтримувала укр. уряди. Ч. не раз потрапляв під владу різних політ. сил. У листопаді 1919 в Ч. остаточно утвердилась рад. влада. Населення Ч. скоротилося на 6 тис. осіб.

1925 Ч. став центром Чернігівської округи, а 1932 — Черніг. обл. У 2-й пол. 1920-х рр. місто отримало залізничне сполучення. У 1930-х рр. побудовано численні підпр-ва, найбільшим серед яких стала ф-ка муз. інструментів. Населення швидко зростало і на 1941 становило понад 70 тис. осіб. Під час сталінського терору 1937—38 (див. "Єжовщина") понад 1 тис. чернігівців зазнали репресій.

Із 23 серпня 1941 гітлерівська авіація вела масове бомбардування міста (див. Друга світова війна). Його центр. частина була спалена і зруйнована. Протягом 2-х тижнів рад. війська обороняли місто, однак 10 вересня 1941 його зайняли гітлерівці. У листопаді 1941 окупанти розстріляли євреїв. У черніг. тюрмі та приміських лісах регулярно здійснювалися масові розстріли, які тривали до вигнання гітлерівців 21 вересня 1943. Населення міста скоротилося до 11 тис. осіб.Надзвичайна державна комісія визнала Ч. одним із найбільш зруйнованих міст СРСР. Ч. включили до переліку найважливіших істор. міст СРСР, що сприяло збереженню його пам’яток. Відбудова міста стала найважливішою справою в наступні півтора десятиріччя.

Протягом 1960—70-х рр. відбулася швидка індустріалізація Ч. Були споруджені й діяли великі підпр-ва, які належали до лідерів своїх галузей у СРСР. Продукцію камвольно-суконного комбінату і комбінату "Хімволокно" знали в багатьох країнах світу. Велося масове буд-во нових житлових масивів, найбільшим серед яких став район вул. Рокосовського, де нині проживає бл. 100 тис. осіб. Місто отримало розвинену мережу закладів освіти й к-ри. 1951—96 в Ч. діяло вище військ. авіац. уч-ще, в якому підготовлено понад 6 тис. льотчиків, серед них — 11 космонавтів. 1989 населення Ч. досягло 300 тис. осіб.

У місті діють драм., молодіжний і ляльковий театри, 2 ун-ти. Ч. входить до числа екологічно найчистіших міст України.

У Ч. жили та працювали Лазар (Баранович), В.Блакитний, Г.Верьовка, М.Вороний, Марко Вовчок, Л.Глібов, Б.Грінченко, Філарет (Гумілевський), Іоаникій (Ґалятовський), О.Десняк, М.Жук, М.Заньковецька, А.Казка, М.Коцюбинський, І.Кочерга, О.Лазаревський, Іоанн (Максимович), М.Маркевич, О.М.Маркович, О.Ніс, І.Рашевський, О.Русов, С.Русова, В.Самійленко, П.Тичина, Д.Туптало (див. Димитрій Ростовський), Г.Успенський, О.Шафонський.

Археол. пам’ятки: давньорус. Дитинець (10—13 ст.), курганний могильник "Болдині гори" з курганами Гульбище та Безіменний (10—12 ст.), курган Чорна могила (10 ст.), городище "Ялівщина" (1 тис. до н. е., 10—13 ст.).

Архіт. пам’ятки: Антонієві печери (11—18 ст.), Борисоглібський собор (поч. 12 ст.), Спаський собор (серед. 11 ст.), Успенський собор (поч. 12 ст.), Троїцький собор (1696), Іллінська церква (поч. 12 ст.), П’ятницька церква (кінець 12 ст.), архіт. комплекси Єлецького і Троїцько-Іллінського монастирів (11—18 ст.), Катерининська церква (1715), будинок колегіуму (17—18 ст.), полкова канцелярія (кінець 17 ст.), Воскресенська церква (1775), будинок архієпископа (1780).

Музеї: історичний (див. Чернігівський історичний музей), літературний, художній. Історико- архіт. заповідник "Чернігів стародавній".

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Самоквасов Д. Северянская земля и северяне по городищам и могилам. М., 1908
  2. Рыбаков Б.А. Древности Чернигова. «Материалы и исследования по археологии СССР», 1949, № 11
  3. Карнабіда А. Чернігів: Архітектурно-історичний нарис. К., 1980
  4. Коваленко В. К исторической топографии Черниговского Детинца. В кн.: Проблемы археологии Южной Руси. К., 1990
  5. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. К., 1990
  6. Віроцький В. Храми Чернігова. К., 1998
  7. Самойленко Г.В. Громадсько-культурне та літературне життя в Чернігові у кінці ХIХ — на початку ХХ ст. Ніжин, 1999
  8. Руденок В. Наш губернский хутор (Чернигов в ХIХ столетии). Чернигов, 2002
  9. Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України. К., 2005
  10. Тарасенко А. Святитель Феодосий, архиепископ Черниговский. Дубно, 2005
  11. Байнетов Д. Черниговские авиаторы. Чернигов, 2006
  12. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618—1648). К., 2006
  13. Адруг А. Архітектура Чернігова другої половини XVII — початку XVIII ст. Чернігів, 2008
  14. Демченко Т. Батько Шраг. Чернігів, 2008
  15. Моця О., Казаков А. Моця О., Казаков А~. Давньоруський Чернігів. К., 2011
  16. Леп’явко С. Чернігів: історія міста. К., 2012
  17. Травкіна О. та ін. Чернігівський колегіум. Чернігів, 2012. Web: http:// www.chernigiv-rada.gov.ua/ (офіційний веб-портал міської ради)

Посилання:
  • АНТОНІЄВИ ПЕЧЕРИ
  • БАРАНОВИЧ ЛАЗАР
  • БАРОКО
  • БЛАКИТНИЙ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ
  • БУДИНОК ПОЛКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ У ЧЕРНІГОВІ
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ ЄЛЕЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ТРОЇЦЬКО-ІЛЛІНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ - ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОКРУГА
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ІМЕНІ В.ТАРНОВСЬКОГО
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧОРНА МОГИЛА
  • ДОГОВОРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ З ВІЗАНТІЄЮ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ
  • ЄЖОВЩИНА
  • ФІЛАРЕТ, У МИРУ – ГУМІЛЕВСЬКИЙ ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ
  • ҐАЛЯТОВСЬКИЙ
  • ГЛІБОВ ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ
  • ГРІНЧЕНКО БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • ГРОМАДИ
  • ГУЛЬБИЩЕ
  • КОЧЕРГА ІВАН АНТОНОВИЧ
  • КОЛОЧИНСЬКА КУЛЬТУРА
  • КОНСТАНТИН VII БАГРЯНОРОДНИЙ
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • КОЗАЦЬКІ СТАРШИНИ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА КУЛЬТУРА, КИЇВСЬКА АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1500–1503
  • ЛЖЕДМИТРІЙ I
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАГІСТРАТ
  • МАКСИМОВИЧ ІОАНН
  • МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МАРКЕВИЧ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • МАРКОВИЧ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МІСЬКА ДУМА
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ СТАРОЖИТНОСТЕЙ ІМЕНІ В.В.ТАРНОВСЬКОГО ЧЕРНІГІВСЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО ЗЕМСТВА.
  • НАДЗВИЧАЙНА ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ ПО ВСТАНОВЛЕННЮ ТА РОЗСЛІДУВАННЮ ЗЛОЧИНІВ ФАШИСТІВ
  • ОЛЕГ
  • ОЛЬГОВИЧІ
  • ПЕРЛО МНОГОЦЕННОЄ
  • ПОЛУБОТОК ПАВЛО ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОМЕНСЬКА КУЛЬТУРА
  • РУСОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РУСОВА СОФІЯ ФЕДОРІВНА
  • САМІЙЛЕНКО ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ШРАГ ІЛЛЯ ЛЮДВИГОВИЧ
  • СІВЕРЯНИ
  • СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • СПАСЬКИЙ СОБОР У ЧЕРНІГОВІ
  • СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
  • СТАВРОВЕЦЬКИЙ-ТРАНКВІЛІОН КИРИЛО
  • СТРІЛЬЦІ
  • СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
  • ТАРНОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЦЕХИ
  • ТШИНЕЦЬКЕ КУЛЬТУРНЕ КОЛО, ТШИНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКО-СОСНИЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ТИЧИНА ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВЕРЬОВКА ГРИГОРІЙ ГУРІЙОВИЧ
  • ВЕРЗИЛОВ АРКАДІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВОЛИНЦЕВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ВОРОНИЙ МИКОЛА КІНДРАТОВИЧ
  • ВОВЧОК МАРКО
  • ЯРМАРОК
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА

  • Пов'язані терміни:
  • ХРЕЩЕННЯ РУСІ ВОЛОДИМИРОМ СВЯТОСЛАВИЧЕМ
  • АБАЗА ВІКТОР ІВАНОВИЧ
  • АГАПІТ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • АЙНАЛОВ ДМИТРО ВЛАСОВИЧ
  • АЛЬТА, БИТВА НА РІЧЦІ 1068
  • АНДРІЯШЕВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • АНТОНІЄВИ ПЕЧЕРИ
  • АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ
  • АНТОНОВ-ОВСІЄНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ
  • АРХЕОЛОГІЯ
  • БАЛАБАНОВ МИХАЙЛО СОЛОМОНОВИЧ
  • БАРАН-БУТОВИЧ СТЕПАН ГАВРИЛОВИЧ
  • БЕРЕЗИЙ
  • БІЛОВЕЖА
  • БОБОЛИНСЬКИЙ ЛЕОНТІЙ
  • БОДЕНШТЕДТ ФРІДРІХ
  • БОРИС В'ЯЧЕСЛАВИЧ
  • БОРЗНЯНСЬКИЙ ПОЛК
  • БРАЙЧЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО ЮЛІАНОВИЧ
  • БРАТЕРСТВО ТАРАСІВЦІВ
  • БУДИНОК ПОЛКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ У ЧЕРНІГОВІ
  • БУКВАРЬ ЮЖНОРУССКІЙ
  • БИЛИНИ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМЛЯ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВЕЛИКЕ КНЯЖІННЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ ЄЛЕЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ТРОЇЦЬКО-ІЛЛІНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ - ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ДРУКАРНЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГРИВНА
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОКРУГА
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ЄПАРХІАЛЬНЕ СХОВИЩЕ СТАРОЖИТНОСТЕЙ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧЕРНІГІВСЬКО-ПРИП'ЯТСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧОРНА МОГИЛА
  • ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА 1986
  • ДАВНЬОРУСЬКА ЕТНОКУЛЬТУРНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ДЕ ЛЯ ФЛІЗ ДОМІНІК
  • ДЕБАГОРІЙ-МОКРІЄВИЧ
  • ДЕБРЯНСЬК
  • ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ДОМОНТОВИЧІ
  • ДОРОШЕНКО ПЕТРО ЯКОВИЧ
  • ДОРОШЕНКИ
  • ДРОЗДОВ ВОЛОДИМИР ГЕННАДІЙОВИЧ
  • ДРУГИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПАВЛА ПОЛУБОТКА
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ДУБРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ДУУМВІРАТИ НА РУСІ
  • ДВАНАДЦЯТА АРМІЯ
  • ДЯДИЧЕНКО ВАДИМ АРХИПОВИЧ
  • ДИТЯЧІ ТА ПІДЛІТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ СКАУТІВ І ПІОНЕРІВ В УКРАЇНІ
  • ДИТИНЕЦЬ
  • ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВНИЙ ФОНД УСРР/УРСР (ЄДАФ УСРР/УРСР)
  • ЄФИМЕНКО ОЛЕКСАНДРА ЯКІВНА
  • ЄФИМЕНКО ПЕТРО САВИЧ
  • ФІЛАТЕЛІЯ
  • ФІЛІГРАНОЛОГІЯ, ФІЛІГРАНОЗНАВСТВО
  • ФРЕСКА
  • ГАЙДАМАКА АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ МАЛОРОСІЙСЬКИЙ СУД
  • ГЕНЕРАЛЬНЕ СЛІДСТВО ПРО МАЄТНОСТІ
  • ГЕСТЕ ВІЛЬЯМС
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ГЛІБОВ ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ
  • ГЛУХІВСЬКІ СТАТТІ 1669
  • ГЛИНКА МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ГОЛИК ТРОХИМ НЕЧИПОРОВИЧ
  • ГОРИСЛАВИЧІ
  • ГРІНЧЕНКО АНАСТАСІЯ БОРИСІВНА
  • ГРОМАДИ
  • ГУЦУЛЬСЬКО-БУКОВИНСЬКИЙ ЛЕГІОН
  • ГУЛЬБИЩЕ
  • ГУРИЧІВ
  • ГУСЕЛЬНИКОВА ТАМАРА ВАЛЕНТИНІВНА
  • ІГОР ЯРОСЛАВИЧ, ІГОР-ГЕОРГІЙ ЯРОСЛАВИЧ
  • ІГОР ОЛЬГОВИЧ, ІГОР-ГЕОРГІЙ ОЛЬГОВИЧ
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • ІКОНИ, УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ (ІНО)
  • ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛИ
  • ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ У МОСКВІ
  • ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЗАПОВІДНИКИ
  • ІЗЯСЛАВ ДАВИДОВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • КАЛИНСЬКИЙ ТИМОФІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАЙНДЛЬ РАЙМУНД-ФРІДРІХ
  • ХЛОПОМАНСТВО, НАРОДНИЦЬКО-КУЛЬТ. ТЕЧІЯ
  • ХИТРОВО БОГДАНА ДИПЛОМАТИЧНА МІСІЯ 1658
  • КОЧЕРГА ІВАН АНТОНОВИЧ
  • КОЛЕГІЯ ПАВЛА ҐАЛАҐАНА
  • КОЛОГРИВИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КОМЕНДАНТИ РОСІЙСЬКІ В ГЕТЬМАНЩИНІ 18 СТ.
  • КОМУНІСТИЧНА ЮНАЦЬКА СПІЛКА
  • КОНОНЕНКО МУСІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • КОНРАД ДЖОЗЕФ
  • КОНСТАНТИН I
  • КОНТРОЛЬНІ ПАЛАТИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
  • КОРІЯТОВИЧІ
  • КОРНОУХОВ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОРОБКА ПАВЛО СТЕПАНОВИЧ
  • КОСЦЮШКО ТАДЕЙ
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КОВАЛЕНКО-МАНЯК ЛІДІЯ БОРИСІВНА
  • КОВАЛЕНКО ОЛЕКСАНДР БОРИСОВИЧ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КРАВЧЕНКО ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ФЕДІР ГРИГОРОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА
  • КУРАКІН ОЛЕКСІЙ БОРИСОВИЧ, ЙОГО ДІЯЛЬНІСТЬ НА ПОСАДІ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА МАЛОРОСІЇ В 1802–1807
  • КУРСЬК, ДАВНЬОРУСЬКЕ МІСТО
  • КВЯТЕК КАЗИМИР ФРАНЦОВИЧ
  • КИЇВСЬКЕ ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • КИСІЛЬ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • КИТАЙ
  • ЛАДИНСЬКИЙ (ПІДГІРСЬКИЙ) СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛАНГЕ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЛАТВІЯ , ЛАТВІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЛЕБЕДЄВ
  • ЛЕБЕДИНЕЦЬ МИХАЙЛО МУСІЙОВИЧ
  • ЛИСТВЕН
  • ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1024
  • ЛОВМЯНСЬКИЙ ГЕНРИК
  • ЛУК'ЯНЕНКО ЛЕВКО ГРИГОРОВИЧ
  • ЛУТАВА, ЛІТОПИСНЕ МІСТО
  • ЛЮБЕЧ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАКАРЕНКО МИКОЛА ОМЕЛЯНОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ ГЕОРГІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МАНДРІВНІ ДРУКАРНІ
  • МАРКОВИЧ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • МАРКОВИЧ ОПАНАС ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАРКОВИЧІ (МАРКЕВИЧІ)
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МІХНОВСЬКИЙ ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • МІСТО
  • МНОГОГРІШНИЙ ДЕМ'ЯН ГНАТОВИЧ
  • МОБІЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ 20 СТ.
  • МОГИЛЯНСЬКИЙ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • МОЛОДЧИЙ ОЛЕКСАНДР ГНАТОВИЧ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МОСКАЛЕНКО КИРИЛО СЕМЕНОВИЧ
  • МОСКОВСЬКІ СТАТТІ 1665
  • МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МУЗЕЙ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ВЧЕНОЇ АРХІВНОЇ КОМІСІЇ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ СТАРОЖИТНОСТЕЙ ІМЕНІ В.В.ТАРНОВСЬКОГО ЧЕРНІГІВСЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО ЗЕМСТВА.
  • МУЗИЧНЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ М.ЛЕОНТОВИЧА
  • МИХАЇЛ ВСЕВОЛОДИЧ
  • МИКЛАШЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • МИКОЛА II
  • МИКОЛАЇВСЬКИЙ СОБОР У НІЖИНІ
  • МИЛОРАДОВИЧ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МИЛОВИДОВ ЛЕВ ВІКТОРОВИЧ
  • МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ТА РСФРР 1918
  • МИТНА КОМОРА
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • НАРОДОЛЮБЦІ
  • НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНОЗНАВЦІВ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • НЕЖАТИНА НИВА, БИТВА 1078
  • НІС СТЕПАН ДАНИЛОВИЧ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКА ДРУКАРНЯ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • ОДИНЦОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ОЛЕГ СВЯТОСЛАВИЧ
  • ОЛЕКСАНДРІВКА
  • ОРГОЩ
  • ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ ЗАПИСКИ
  • ОТРОЩЕНКО ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПАЛАТИ ДЕРЖАВНИХ МАЄТНОСТЕЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКІ СТАТТІ 1659
  • П'ЯТНИЦЬКА ЦЕРКВА В ЧЕРНІГОВІ
  • ПЛАТОНОВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ПОХІДНІ ГРУПИ ОУН
  • ПОХОДИ РУСІВ НА КАСПІЙСЬКЕ МОРЕ
  • ПОЛЯНІВСЬКИЙ МИР 1634
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ
  • ПОЛУБОТКІВЦІВ ВИСТУП 1917
  • ПОЛУБОТКИ
  • ПОПУДРЕНКО МИКОЛА МИКИТОВИЧ
  • ПОРОКИ
  • ПОШТА РЕГУЛЯРНА В УКРАЇНІ
  • ПОВІТ
  • ПОВСТАННЯ ЛІВОБЕРЕЖНЕ 1668
  • ПРАХОВ АДРІАН ВІКТОРОВИЧ
  • ПРИГАРА АНДРІЙ
  • ПРИКОРДОННА БИТВА 1941
  • ПУШКІН ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • РЕМІСНИЧА УПРАВА
  • РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
  • РІГЕЛЬМАН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • РОМАНОВ ОЛЕКСІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • РОМИ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РОСІЙСЬКЕ ВОЄННО-ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • РОСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • РОСТИСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • РУКОПИСНА КНИГА
  • РУСОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • РИБАКОВ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • САМОКВАСОВ ДМИТРО ЯКОВИЧ
  • СЕЙМИКИ
  • СЕЛЯНСЬКА ВІЙНА
  • ШАФОНСЬКИЙ ОПАНАС ФИЛИМОНОВИЧ
  • ШАМРАЙ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ
  • ШЕЛУХИН СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ
  • ШЕСТОВИЦЯ
  • ШЕВЧЕНКА ТАРАСА НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ, НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ШЕВЕЛІВ Б
  • ШЛЯХ ІЗ ВАРЯГІВ У ГРЕКИ
  • ШРАГ МИКОЛА ІЛЛІЧ
  • ШУМИЦЬКИЙ МИКОЛА
  • СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • СІВРЮКИ
  • СОФІЯ ОЛЕКСІЇВНА
  • СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • СОЮЗ РУССКОГО НАРОДА
  • СПАСЬКИЙ СОБОР У ЧЕРНІГОВІ, СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР
  • СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ
  • СТАРОДУБСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • СТАРОУКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
  • СТАРІНОВ ІЛЛЯ ГРИГОРОВИЧ
  • СТАРИЦЬКІ
  • СТРІЛЬЦІ
  • ТАРАСЕВИЧ ЛЕОНТІЙ
  • ТАРНОВСЬКІ
  • ТОЛСТОЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЦЕХИ
  • ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ УСТАНОВИ
  • ТИЧИНА ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • ТИМЧЕНКО ЄВГЕН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ 1919
  • УКРАЇНСЬКА ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (УДП)
  • УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ (УТОПІК)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ФОНД КУЛЬТУРИ (УФК)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ВОЄННОЇ ІСТОРІЇ
  • УКРАЇНСЬКЕ ПОЛІССЯ, ЧАСОПИС
  • УКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОГРАФІЧНИЙ ЩОРІЧНИК
  • УКРАЇНСЬКИЙ КУР’ЄР
  • УСПЕНСЬКИЙ СОБОР У ЧЕРНІГОВІ
  • ВЕРЗИЛОВ АРКАДІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ВІТРОВА МАРІЯ ФЕДОСІЇВНА
  • ВЛАДИМИРОВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ВОВЧОК МАРКО
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОМІТЕТ СПРИЯННЯ ВЧЕНИМ (ВУКСВ)
  • ВСЕВОЛОД ЮРІЙОВИЧ ВЕЛИКЕ ГНІЗДО
  • ВСЕВОЛОД ОЛЬГОВИЧ
  • ВСЕВОЛОЖ
  • ВИНОГРАДСЬКИЙ ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
  • ЯРОПОЛК ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЯРОСЛАВ ВСЕВОЛОДИЧ, ЯРОСЛАВ-ПРОКОПІЙ ВСЕВОЛОДИЧ
  • ЯРОСЛАВСЬКА БИТВА 1245
  • ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЗАЛЄСЬКИЙ БРОНІСЛАВ
  • ЗАЛИВЧИЙ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА
  • ЗБОРОВСЬКИЙ ІПОЛИТ ЧЕСЛАВОВИЧ
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ
  • ЗЕМСЬКИЙ РУХ
  • ЗМІЙОВИКИ
  • ЗОНДЕРШТАБ Р
  • ЗУБРИЦЬКИЙ НИКОДИМ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)