Бібліографічне посилання: Кріль М.М.
БРИК Іван Станіславович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Bryk_I (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БРИК ІВАН СТАНІСЛАВОВИЧ
|
БРИК Іван Станіславович (08.07. 1879–17.09.1947) – укр. філолог-славіст та історик, громад. діяч, педагог. Д-р філософії (1903). Чл. НТШ (1919). Автор численних наук. і наук.-популярних праць з укр. історії й к-ри, літературознавства, укр.-чеських культ. взаємин. Н. в с. Устрики Долішні (нині Устшики-Дольне) біля Перемишля (нині Пшемисль, Польща). Освіту здобув у Перемишльській г-зії (1891–98), ун-тах Львова (1898–1901), Лейпцига (1901), Праги (1902) та Відня (1902–03). Викл. укр. мови й літ. наук. курсів у Львові (1904), Академічної гімназії у Львові (1905–06), 2-ї (1906–10), 4-ї г-зій, Львівського таємного українського університету. Під час Першої світової війни як військовополонений був у Серед. Азії (1915–18). Поряд з пед. працею Б. велику увагу приділяв громад. роботі. Брав активну участь у студентських вічах, організованих укр. та чеськими студентами на підтримку відкриття укр. ун-ту у Львові (1902). За його ініціативи й участі засновано "Українську громаду" в Празі (1902), проведено чимало різних освіт.-пед. заходів. Секретар "Шкільного союзу". Особливо помітна його діяльність у "Просвіті": чл. гол. к-ту, секретар, дир. канцелярії, голова т-ва (1932–39). Ред. "Письма з “Просвіти”" (1923–25). Представник "Просвіти" на Кембриджському з'їзді "Всесвітньої освітянської спілки для дорослих" (1929). Наук. інтереси Б.: укр. й слов'ян. мови, літ. здобутки європ. народів, історія укр. літ., насамперед періоду нац. відродження та сфери шевченкознавства, укр.-слов'ян. культ. взаємини тощо. Його наук. розвідки опубл. переважно у "ЗНТШ", "ЛНВ", а популярні праці, рецензії й полемічні нотатки – у різноманітних періодичних виданнях ("Діло", "Стара Україна", "Життя і знання" тощо). Найважливіші праці: "Столітє уродин Маркіяна Шашкевича" (1911), "Шевченкова поема “Іван Гус”" (1918), "Матеріали до українсько-чеських взаємин" (1921), "Історія товариства “Просвіта” у Львові" (1932), "Омелян Огоновський: У 100-ліття народин великого громадянина" (1933), "Боротьба чехів за волю" (1937). Володів польс., чеською, рос., нім., франц., італ., англ. мовами. П. у м. Ландек (Австрія). |