ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ 1916

  Бібліографічне посилання: Волковинський В.М. БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ 1916 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Brusylovskyj_proryv_1916 (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ 1916

БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ 1916 (Луцький) – наступальна операція рос. Південно-Західного фронту проти австро-угор. і нім. військ у роки Першої світової війни. Проведена чотирма рос. арміями під командуванням ген. від кавалерії О.Брусилова з 4 черв. (22 трав.) до 20(07) верес. 1916 на фронті від Луцька до Чернівців. Переважаючи ворога в піхоті у 2–2,5 разу, артилерії у 1,5– 1,7 разу, рос. війська досить легко прорвали на широкому фронті оборону австрійс. військ. 7 черв. (25 трав.) 8-ма армія (команд. – ген.-лейтенант О.Каледін) взяла Луцьк, 18(05) черв. 9-та армія (команд. – ген. від інфантерії П.Лечицький) оволоділа Чернівцями.

Наступ продовжувався безупинно і з неослабною силою. За весь час операції втрати австро-угор. армії досягли 1,5 млн осіб, рос. військ – 500 тис. осіб. Австро-нім. командування змушене було перекинути на Сх. фронт із Франції та Італії 34 д-зії (переважно нім.).

Війська О.Брусилова зайняли Пд. Галичину, Буковину і знову підійшли до карпатських перевалів. Однак їх не підтримали армії ін. фронтів, почалися перебої з боєприпасами і вони зустріли потужний опір перекинутих із Зх. та Італ. фронтів підкріплень. У серед. верес. рос. війська зупинилися на лінії ЗолочівГалич–Станіслав (нині Івано-Франківськ) – Ворохта.

Б.п., який зарубіжні воєн. історики вважають найвдалішою бойовою операцією росіян за всю війну, істотно вплинув на її хід. Нім. командування змушене було остаточно припинити наступ на Верден (Франція) і перейти до позиційної війни. Італія була врятована від поразки, яка їй загрожувала, а Румунія виступила на боці Антанти. Для України, на тер. якої відбувалася ця грандіозна битва, вона принесла значні руйнування, загибель десятків тисяч солдатів та офіцерів, українців за походженням.

Рос. командування не змогло використати Б.п. для перелому ходу війни на користь Росії. Деякі іноз. історики вважають, що внаслідок цього революція в Росії стала неминучою.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Брусилов А.А. Мои воспоминания. М., 1963
  2. История первой мировой войны: 1914–1918, т. 2. М., 1975
  3. Дюпюи Р.Э., Дюпюи Т.Н. Всемирная история войн, т. 3. СПб.–М., 1998.

Посилання:
  • АНТАНТА
  • БРУСИЛОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БУКОВИНА
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ГАЛИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАЛЕДІН ОЛЕКСІЙ МАКСИМОВИЧ
  • ЛУЦЬК
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ВОРОХТА
  • ЗОЛОЧІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА У ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
  • БРУСИЛОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ АВСТРІЙСЬКОГО ТА РОСІЙСЬКОГО УРЯДІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • КАЛЕДІН ОЛЕКСІЙ МАКСИМОВИЧ
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • НІМЕЧЧИНА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПІДГАЙЦІ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПОЧАЇВСЬКА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЛАВРА
  • РОСІЯ
  • САННІКОВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ВОЛОЧИСЬК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)