ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БОЯРСЬКА ДУМА

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. БОЯРСЬКА ДУМА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Bojarska_duma (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОЯРСЬКА ДУМА

БОЯРСЬКА ДУМА За часів Київської Русі – неформальна рада при князеві без чітко окреслених функцій. Склад "думців" – "княжих мужів" (див. Бояри) – залежав виключно від княжої волі. Б.д. виникає як наслідок інституалізації патріархальної традиції, що змушувала володаря радитись із підданими при прийнятті рі- шень. З часом цей первісно неформальний орган урядування усталився, професіоналізувався, стало обмеженим коло осіб, з яких могли рекрутуватися "думці". Б.д. перетворилася на конкурента та обмежувача князівської влади. Останнє особливо помітне, напр., у Галицькій землі (див. Галицькі бояри).

Вищі дорадчі органи влади еволюціонували по-різному у Великому князівстві Литовському (ВКЛ) та Великому князівстві Московському (ВКМ), які наслідували давньорус. політ. спадщину. У ВКЛ рада панів (пани-рада) стала оплотом аристократичного конституціоналізму. У ВКМ Б.д. після підриву позицій рос. родової аристократії за опричнини (1564–72) та "смутного часу" (1605–13) бюрократизувалася. До складу останньої протягом 16–17 ст. крім родової аристократії (бояри та окольничі) вводять представників дворянства (думні дворяни) та чиновництва (думні дяки). Політ. значення Б.д. в Рос. д-ві було обмежене і залежало від особистих якостей монарха. Наприкінці 17 ст. самодержавство вдається до створення паралельних Б.д. органів влади, а 1711 Петро I остаточно замінив її Сенатом.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Ключевский О.В. Боярская дума. М., 1882
  2. Пресняков А.Е. Московское царство. В кн.: Российские самодержцы. М., 1990
  3. Кинан Е. Традиції московської політичної культури. В кн.: Російські історичні міфи. К., 2001.

Посилання:
  • БОЯРИ
  • ДВОРЯНСТВО
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГАЛИЦЬКІ БОЯРИ
  • КНЯЗЬ
  • ПАНИ-РАДА
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • САМОДЕРЖАВСТВО
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • ФЕДІР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КЛЮЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЙОСИПОВИЧ
  • КУРБСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • РОСІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1654–1667
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1676–1681
  • СЕНАТ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, ПРАВИТЕЛЬСТВУЮЧИЙ СЕНАТ
  • СОБОРНЕ УЛОЖЕННЯ 1649
  • УЛЬЯНОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ІРИНАРХОВИЧ
  • ЗЕМСЬКИЙ СОБОР
  • ЗИМІН ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)