Бібліографічне посилання: Любченко В.Б. БОБРИНСЬКИЙ Володимир Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Bobrynskyj_V (останній перегляд: 13.06.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОБРИНСЬКИЙ Володимир Олексійович (28.12.1867–1927) – земський діяч, граф. Н. в м. Санкт-Петербург. Чл. 2-ї (фракція октябристів), 3-ї (фракція помірно правих і рос. націоналістів) та 4-ї (фракція рос. націоналістів) Державної думи. 1908–17 – голова "Галицко-русского благотворительного общества" в С.-Петербурзі (ГРБО). Здійснивши 1908 (після закінчення всеслов'ян. з'їзду в Празі) поїздку по Галичині та Буковині, зав'язав тісні особисті контакти з місц. діячами москвофільського напряму (див. Москвофільство), які надалі користувалися широкою матеріальною підтримкою з боку ГРБО. У Думі – активний прихильник виведення Холмщини зі складу Люблінської губ. (1912). У лют. 1912 та лют. 1914 – доповідач про становище в Галичині та Угорській Русі на 1-му та 2-му з'їздах партії рос. націоналістів – "Всероссийского национального союза". 1913 – 1-ша пол. 1914 – ініціатор гучних пропагандистських антиавстрійс. кампаній, пов'язаних з подіями на Балканах та суд. процесами проти москвофілів в Австро-Угорщині. Від лип. 1914 – корнет лейб-гвардії гусарського полку в розпорядженні командира 8-го корпусу. Особисто займався на щойно окупованих тер. звільненням із тюрем репресованих австрійс. владою москвофілів. За бій під м. Городок (нині місто Львів. обл.) 26 серп. 1914 підвищений в чині до поручика. Від верес. 1914 до 8 лип. 1915 (залишення служби) – у розпорядженні тимчасового військ. генерал-губернатора Галичини. Мав великий вплив на формування політики останнього в шкільному та віросповідному питаннях. Автор схваленої імп. Миколою II заг. програми з устрою правосл. та обмеження унійної церков у Галичині. Призначений головою Гол. крайового благодійного к-ту у Львові, який здійснював продовольчу допомогу населенню. У лип.–серп. 1915 – один з ініціаторів утворення прогресивного блоку в 4-й Держ. думі та групи прогресивних рос. націоналістів, головою якої й був обраний. Одночасно зайняв посаду товариша голови Держ. думи. Наприкінці літа 1918 приїхав до Києва, де брав активну участь у нарадах членів Держ. думи та Держ. ради, а також очолив політ. від. союзу "Наша Родина". Був чл. комісії, яка проводила ревізію Мін-ва продовольства Української Держави. У груд. 1918 виїхав до Одеси, звідки незабаром емігрував до Франції.

П. у м. Париж.