Бібліографічне посилання: Науменко К.Є.
БІЗАНЦ Альфред [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Bizants_A (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БІЗАНЦ АЛЬФРЕД
БІЗАНЦ Альфред (15.11.1890– 1949) – укр. військ. діяч. Н. в с. Дорнфельд (нині с. Тернопілля Миколаїв. р-ну Львів. обл.) в сім'ї нім. колоніста. Закінчив австрійс. кадетську шк. у Львові (1910), Військ. акад. (1914). У роки Першої світової війни – на італ. фронті. Від листоп. 1918 – старшина Української Галицької армії, командир бойової групи "Щирець", 7-ї Львів. бригади в боях на польс., більшовицькому та денікінському фронтах (1918–19). Нач. від. Генштабу Армії УНР (1920–21), підполковник. У період між світ. війнами перебував у відставці, мешкав у Львові. В період Другої світової війни – нач. від. соціального забезпечення укр. нас. Генеральної губернії (1939–41), дистрикту " ГаличGalychynaина" (1941–44), полковник. Сприяв визволенню понад 1500 військовополонених українців з концтабору "Цитадель" у Львові. Голова Військ. управи укр. д-зії СС "Галичина" (1943–44). Восени 1945 арештований рад. військ. контррозвідкою "Смерш" у Відні й переданий Польщі, звідти – до СРСР і відправлений до Потьми (нині с-ще міськ. типу в Республіці Мордовія, РФ), де за вироком суду страчений. |