ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БІЛОРУСЬКА КАМПАНІЯ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ 1654-1655 Р.

  Бібліографічне посилання: Горобець В.М. БІЛОРУСЬКА КАМПАНІЯ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ 1654-1655 р. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Biloruska_kampaniia_1654 (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БІЛОРУСЬКА КАМПАНІЯ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ 1654-1655 Р.

БІЛОРУСЬКА КАМПАНІЯ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ 1654–1655 – наступальні операції 20-тис. укр. армії під командуванням наказного гетьмана І.Золотаренка проти Речі Посполитої на тер. Білорусі та частково Литви. Укр. контингент складали козаки Ніжинського полку, Чернігівського полку і Стародубського полку. План кампанії розроблявся і здійснювався у взаємодії з рос. командуванням. Наступ розвивався вгору по р. Дніпро та його притоці р. Сож у напрямку Гомель – Пропойськ (нині м. Славгород) – Старий Бихів (нині м. Бихов; обидва Могильовської обл.) – Могильов. Військ. результатом кампанії було оволодіння значними тер. білорус. Подніпров'я та Посожжя, взяття Гомеля, Рєчиці, Жлобіна, Рогачова (всі нині міста Гомельської обл.), Нового Бихова (нині село Могильовської обл.), Пропойська, Горваля (нині село Гомельської обл.), а також разом із рос. військами – лит. столиці Вільно (нині Вільнюс). У політ. відношенні кампанія сприяла активізації соціальних рухів у Пд.-Сх. Білорусі, масовому покозаченню місц. нас. Це започаткувало процес становлення на бі- лорус. землях полково-сотенного устрою (див. Полковий устрій, Сотенний устрій), козац. суду, а також елементів соціальних відносин, які були притаманні для України. Зважаючи на етнічну й культ. спорідненість українців і білорусів, належність їх до Київ. правосл. митрополії, а також важливе стратегічне значення цього регіону для д-ви, гетьман. уряд Б.Хмельницького всіляко заохочував перехід білорус. шляхти під гетьман. протекцію та покозачення білорус. нас., прагнучи закріпити цей регіон за Укр. козац. д-вою. Відвойовані в Речі Посполитої під час Білорус. кампанії землі Пд.-Сх. Білорусі стали базою для формування Білоруського полку. Політика укр. уряду щодо Білорусі зустріла протидію з боку рос. царя Олексія Михайловича, який хотів приєднати відвойовані землі до Рос. д-ви, а тому вимагав припинення практики покозачення білорус. нас., ліквідації полково-сотенного устрою, обмеження прерогатив козац. старшини суто військ. функціями та виведення укр. залог з місць, куди було введено рос. війська на чолі з воєводами. Внаслідок цього на білорус. землях виник перший гострий укр.-рос. конфлікт (про його перебіг див. Білоруський полк).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Акты Московского государства, т. 2. СПб., 1894
  2. Терлецький О. Козаки на Білій Русі в р. 1654–1656. "ЗНТШ", 1896, т. 14
  3. Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России, т. 1. К., 1911
  4. Белоруссия в эпоху феодализма: Сборник документов и материалов, т. 2. Минск, 1960
  5. Документы Богдана Хмельницкого (1648–1657). К., 1961. Мальцев А.Н. Россия и Белоруссия в середине XVII века. М., 1974
  6. Саганович Г. Невядомая вайна: 1654–1657. Мінск, 1995
  7. Горобець В.М. Білорусь козацька: Полковник Іван Нечай та українські змагання за Південно-Східну Білорусь (1655–1659). К., 1998.

Посилання:
  • БІЛОРУСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • НІЖИНСЬКИЙ ПОЛК
  • ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ПОЛКОВИЙ УСТРІЙ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СОТЕННИЙ УСТРІЙ
  • СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК
  • ВІЛЬНЮС
  • ЗОЛОТАРЕНКО ІВАН НЕЧИПОРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛОРУСЬКИЙ ПОЛК
  • ЗОЛОТАРЕНКО ІВАН НЕЧИПОРОВИЧ
  • ЗОЛОТАРЕНКО ВАСИЛЬ НЕЧИПОРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)