ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕРИСЛАВ

  Бібліографічне посилання: БЕРИСЛАВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Beryslav_mst (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕРИСЛАВ

БЕРИСЛАВ – місто Херсонської області, райцентр. Пристань на Каховському водосховищі (раніше – на Дніпрі). Населення 12,4 тис. осіб (2019).

Місто засноване не пізніше 1781 поруч з руїнами фортеці Казікермен, на Таванській переправі через Дніпро, на території, що була приєднана до Російської імперії за Кючук-Кайнарджийським мирним договором 1774. Спочатку мало назву Казікермен, 1784 його перейменували на Б. У 1781-84 було центром повіту у складі Херсонської провінції Новоросійської губернії. Від 1803 – заштатне місто Херсонського повіту Херсонської губернії. Згідно з планом, укладеним у 1780-ті рр., отримало регулярну мережу вулиць. Заселялося переважно переселенцями з Полтавської та Чернігівської губерній.

Розвитку міста як торгового центру сприяло розташування біля переправи, через яку проходив шлях чумаків до Криму. На пристані йшла перевалка вантажів (переважно збіжжя) з річкових суден на морські. У 2-й половині 19 ст. зароджується промисловість; 1901 відкрився завод з ремонту сільськогосподарських машин, що став найбільшим підприємством міста (1901; існує дотепер під назвою "Бериславський машинобудівний завод"). Напередодні Першої світової війни кількість населення досягла 16 тис. осіб. У Б. була значна єврейська громада (за переписом 1897 – 28 % мешканців).

У 1917–20 влада неодноразово змінювалася. Радянську владу остаточно встановлено у січні 1920. Від 1923 – райцентр (спочатку у складі Херсонської округи, від 1932 – Одеської області, від 1937 – Миколаївської області, від 1944 – Херсонської області). У 1926–38 Б. мав статус селища міського типу. Від 23 серпня 1941 по 11 березня 1944 був окупований гітлерівцями.

Пам'ятки архітектури: дерев’яна Введенська церква (1725 споруджена у м-ку Переволочна, 1784 перенесена до Б.; до 1853 мала іншу посвяту – Воскресенська); меморіальна каплиця на кладовищі на честь похованих тут воїнів – учасників Кримської війни 1853–1856 (1903?).

дата публікації: 2022 р.
остання редакція: 2022 р.

Література:
  1. [Спаський Г.І.] Берислав. «Москвитянин», 1844, № 5
  2. ІМіС УРСР. Херсонська область. К., 1972
  3. Вечерський В. Збережені дерев’яні церкви Лівобережжя. В кн.: Таранушенко С.А. Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України. 2-ге вид. Харків, 2017

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)



Посилання:
  • ЧУМАКИ
  • ДНІПРО
  • КАЗІКЕРМЕН, КИЗИКЕРМЕН
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХЕРСОНСЬКА ОКРУГА
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • КЮЧУК-КАЙНАРДЖІЙСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1774
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПЕРЕВОЛОЧНА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ТАВАНСЬКА ПЕРЕПРАВА

  • Пов'язані терміни:
  • АБАЗИН (АБАЗИНЕЦЬ) АНДРІЙ
  • АЗОВСЬКО-ДНІПРОВСЬКІ ПОХОДИ 1695-1696
  • БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧЕЧЕЛЬ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЧОРНИЙ ШЛЯХ
  • ЧУМАЦТВО
  • ДОРОЖНІЙ ПРИМУС
  • ДИКУН ФЕДІР
  • ДЖАМБУЙЛУЦЬКА ОРДА
  • ЄДИЧКУЛЬСЬКА ОРДА
  • ГАРДОВИЙ АБО КОРОЛІВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • ГРИГОР'ЄВА ПОВСТАННЯ 1919
  • ІВАНЕНКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • КАЗІКЕРМЕН, КИЗИКЕРМЕН
  • ХАНЕНКИ
  • ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МЕЖИГІРСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ЛІТОПИС
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1686–1700
  • СІЧ, ЯК ТЕРМІН
  • ВІТОВТОВА МИТНИЦЯ
  • ВОЗНЕСЕНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)