Бібліографічне посилання: Маркова О.Є.
АЗОВСЬКЕ МОРЕ (МЕОТИДА) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Azovske_more (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
АЗОВСЬКЕ МОРЕ (МЕОТИДА)
АЗОВСЬКЕ МОРЕ (Меотида) внутр. море бас. Атлантичного океану, що знаходиться в межах України та РФ. А.м. з'єднано з Чорним м. Керченською протокоюзавширшки 3–15 км і завдовжки бл. 40 км. Пл. 39,1 тис. км 2. А.м. мілке: найбільша глибина – 15 м, середня – 7,4 м. В А. м. впадають ріки: Дон, Кубань, Кальміус, Міус та ін. Узбережжя посічене затоками: найбільші – Темрюцька і Таганрозька, а також – Обитічна, Арабатська, Бердянська та ін. Характерною рисою берегів є намивні піщані коси – Крива, Білосарайська, Бердянська, Федотова, Єйська, Довга. Коса Арабатська Стрілка відокремлює солоноводну затоку Сиваш (Гниле м.) від А. м. Солоність води в А.м. не вища від 14 ‰, а біля берегів ще менша. Влітку біля берегів вода прогрівається до 25–30 С і вище. Взимку море на короткий час частково замерзає: край берегів стоїть нерухома крига, а центр. частина – плавуча. Прозорість води мала. У різних народів А.м. мало різні назви. Стародавні греки називали його Меотідою (Меотійським оз.), римляни – Маеотіс палюс, скіфи – морем Карачулак (Рибне), слов'яни – Сурозьким і Синім. Сучасна назва від араб. Бахр аль-Азов (Темно-синє м.). У слов'ян вперше море названо Азовським 1389. Існують тлумачення походження назви моря від назви м. Азов. В антич. добу на А. м. існували грец. колонії, Боспорське царство, в 10–12 ст. – Тмутороканське князівство. В 13 ст. Приазов'я – в складі Золотої Орди, потім КРИМСЬКЕ ХАНСТВО(васала Османської імперії). Укр. козаки в Азовсько-Дніпровських походах 1695–1696 під проводом наказного гетьмана Я.Лизогуба брали участь у здобутті турец. фортеці Азов. У 18 ст. Російська імперія опанувала А.м. На укр. узбережжі між містамиБердянськ і Ногайськ (нині м. Приморськ Запоріз. обл.) розміщувалося Азовське козацьке військо. На А.м. періодично створювалися Азовські військ. флотилії. Зараз А.м. має велике транспортне значення для внутр. і зовн. перевезень. Гол. порти: укр. – Маріуполь і Бердянськ, рос. – Ростов-на-Дону, Таганрог (до портів прокладено мор. канали). Відоме як рекреаційний регіон. |