ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АВЕРЧЕНКО АРКАДІЙ ТИМОФІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. АВЕРЧЕНКО Аркадій Тимофійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Averchenko_A (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АВЕРЧЕНКО АРКАДІЙ ТИМОФІЙОВИЧ

АВЕРЧЕНКО Аркадій Тимофійович (1881 – 12.03.1925) – рос. письменник, видавець, театральний діяч, карикатурист. Н. в м. Севастополь у родині крамаря. Початки освіти здобув удома та в місц. школі. 1896 служив писарем у севастопольській транспортній конторі, із 1897 – в правлінні Брянських рудників, з поч. 1900-х рр. – у Харкові. Від 1903 друкувався у пресі. 1906–07 випускав часописи "Штык" і "Меч". Від 1908 – у Санкт-Петербурзі, став співробітником газ. "Свободные мысли", журналів "Стрекоза", "Сатирикон" (в останньому був ред. до 1913). Репрезентуючи свої твори, здійснював турне містами Рос. імперії, в ході яких відвідав Одесу, Київ, Харків. 1913 очолив "Новый сатирикон". Публікував гумористичні оповідання, фельєтони, п'єси, водевілі, мініатюри, монологи для сцени як у пресі (столичній і провінційній, зокрема регулярно в газ. "Одесские новости"), так і окремими книжками, що вийшли десятками видань.

Вважався в Росії "королем сміху". За його редакцією підготовлена пародійна "Всеобщая история, обработанная "Сатириконом"" (С.-Петербург, 1911), для якої написав розділ "Новая история". На той же кшталт 1917 створив цикл "Исторические нравоучительные рассказы".

Вітав повалення самодержавства (див. Лютнева революція 1917). Не визнав владу більшовиків (див. Жовтнева революція 1917). Після закриття ж. "Новый Сатирикон" 1918 виступав на вечорах гумору в Києві, Харкові та Ростові-на-Дону, 1919 повернувся до Криму, гастролював із концертними програмами (в т. ч. спільно з О. Купріним). Співробітничав із газетами "Юг", "Юг России" та ін., завідував літ. ч. севастопольського театру-кабаре "Дом артиста", брав участь у постановці власних п'єс. Підтримував Добровольчу армію. 1920 включився в організацію нового театру "Гнездо перелетных птиц", того ж року емігрував до Стамбула. 1921 у Парижі опубл. зб. памфлетів "Дюжина ножей в спину революции", яку В.Ленін у спец. критичній статті характеризував: "Талановита книжка". З 1922 виступав у різних містах Європи (в т.ч. в Ужгороді, Мукачевому, Рівному, в Бессарабії), мешкав у Празі (Чехія), де й помер.

1925 світ побачив його роман "Шутка Мецената", протягом кількох років – зібр. тв. А. чеською мовою. Укр. переклади вміщено в газетах "Буковина", "Діло", час. "Літературно-науковий вістник", у серії "Загальна бібліотека" (друкувалася Галицькою накладнею) – "Гуморески" (Коломия, 1912).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Алексеев А.Д. А.Т. Аверченко: Автобиография. В кн.: Ежегодник рукописного отдела Пушкинского дома на 1973 год. Л., 1976
  2. Спиридонова Л.А. Аверченко. В кн.: Русские писатели, ч. 1. М., 1990
  3. Сергеев О. Белые мысли Аркадия Аверченко. В кн.: Аверченко А. Записки Простодушного. М., 1992
  4. Николаенко Н.В. Он покорял. В кн.: Крымский альбом. Феодосия.–М., 1997
  5. Левицкий Д.А. Жизнь и творческий путь Аркадия Аверченко. М., 1999.

Посилання:
  • БЕССАРАБІЯ
  • ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ
  • ХАРКІВ
  • КУПРІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МУКАЧЕВЕ
  • ОДЕСА
  • ПРАГА
  • РІВНЕ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • СТАМБУЛ
  • УЖГОРОД
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • КУПРІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)