АРТЕМІВСЬК

(до 1924 — Бахмут) — місто Донец. обл., райцентр. Розташов. у пн.-сх. ч. облсті, на р. Бахмутка (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону), за 89 км на пн. сх. від м. ДОНЕЦЬК. Залізнична ст. Нас. 83 тис. осіб (2001).

Про Бахмутську сторожу, солеварні якої охоронялися рос. військами від набігів татар, вперше згадується 1571. Назва походить від татар. (турец.) імені Махмуд або Махмет. 1703 збудовано фортецю Бахмут, яка згодом стала с-щем. 1704 датована грамота Петра I про поселення укр. козаків на р. Бахмутка. Бахмут — один з осередків БУЛАВІНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1707-1709 РР.. Тут відбувся БАХМУТСЬКИЙ СТРАЙК 1765 р.. 1765— 74 — у складі Новоросійської губернії, 1775—82 — АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ, з 1783 — повітове місто КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ. 1787—1917 — центр Бахмутського повіту. У 2-й пол. 19 ст. рос. геолог О.Карпінський та укр. геолог Н.Борисяк розвідали тут найбільші у світі родовища кам. солі. З 1920 — у складі Донецької губ. 1923—30 — центр округи (до 1924 — Бахмутської). 1924 місто перейменовано в А. на честь парт. діяча Ф.Сергеєва ( Артема). З 1932 — у складі Донец. обл. Райцентр 1923—32 та з 1939. Від 1932 — місто обл. підпорядкування. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 від 31 жовт. 1941 до 5 верес. 1943 окуповане гітлерівцями.

А. — найбільший в Україні центр соледобування. Гол. пром. підп-ва — держ. ВО «Артемсіль», ЗАТ «Артемівський завод шампанських вин», ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів».

Уродженцями міста є кінорежисер Л.Шепітько, нар. арт. СРСР Й.Кобзон. 1923 засновано істор.-краєзнавчий музей.

Архіт. пам’ятка — Свято-Миколаївський храм (18 ст.).