Інститут історії України НАН України
Національна Академія Наук України
Інститут Історії України
Цей день в історії XXст.:
27 листопада   1921  -  Харків. РНК УСРР визначили порядок умовно-дострокового звільнення та заміни встановленої кари засудженим. Умовно-дострокове звільнення чи умовне встановлення пільгової кари дозволялося застосовувати до всіх осіб, що несли покарання, й щодо всякої кари. Дострокове звільнення дозволялося тільки у випадку, коли засуджений відбув пів строку покарання, призначеного судом, або за амністією, якщо засуджений підлягав під неї. Прохання про пом’якшення покарання мало надаватися до судового органу, що виніс вирок, якщо засуджений відбував кару в тому ж районі, чи до однорідного судового органу за місцем відбуття покарання. Клопотання мали розглядатися впродовж місяця. Якщо достроково звільнений засуджений скоював за час не відбутої кари новий злочин, рівноцінний попередньому, він підлягав негайному відправленню судовими органами для відбування незакінченої кари, незалежно від відповідальності за новий злочин.          27 листопада   1921  -  Харків. РНК УСРР визнала доцільним надати небезпечним для суспільства правопорушникам, що підлягали ізоляції в концентраційному таборі, право на пристосовування до трудового життя. Зважаючи на це, максимальний строк ув’язнення із залученням до примусових робіт і без них, мав обмежитися 5 роками, причому в судових вироках про притягання до примусової праці належало визначати, чи потрібно утримувати засудженого під охороною, та чи підлягав він примусовим громадським роботам або роботі за фахом.          27 листопада   1921  -  Харків. РНК УСРР встановила міру покарання неплатників продовольчого податку та податку на сировину. Злісні неплатники податку підлягали примусовим роботам із позбавленням волі та конфіскацією майна. Щодо осіб, які по змові чи з інших причин штучно підвищили вартість краму, або продавали чи купували продукти та матеріали, товарообіг якими заборонявся, застосовувалося такі само покарання.          27 листопада   1921  -  Харків. РНК УСРР скасувала всі обмеження на прийом посилок з продовольством від приватних осіб. Пересилка солі як продукту, на який було встановлено державну монополію, заборонялася.          27 листопада   1921  -  Вознесенськ Одеської губернії. Повітовий виконком прийняв рішення про економічну блокаду сіл, які ухилялися від здачі продподатку: заборону торгівлі в цих селах; позбавлення їх державної посівної та продовольчої допомоги; розквартирування на їх території військових частин із покладанням на їх населення продовольчого та фуражного забезпечення цих військ по військовій нормі.          
       

Пошук по сайту:
UKR ENG
        
Національна академія наук України
Український національний
комітет істориків
LIKБЕЗ
ИСТОРИЧЕСКИЙ ФРОНТ
Архіви
України
Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського
Український інститут національної пам'яті
Інститут української археографії
та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського НАН України

а  б  в  г  ґ  д  е  є  ж  з  и  і  ї  й  к  л  м  н  о  п  р  с  т  у  ф  х  ц  ч  ш  щ  ю  я 



<<< АРТЕМЕНКО Степан Єлизарович АРТЕМІВСЬК (Бахмут)АРТЕМІВСЬКА ОКРУГА >>>

Переглядів: 1857 | Рейтінг: 0/0    

Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. АРТЕМІВСЬК (Бахмут) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Artemivsk_mst (останній перегляд: 27-11-2014).

АРТЕМІВСЬК

(до 1924 — Бахмут) — місто Донец. обл., райцентр. Розташов. у пн.-сх. ч. облсті, на р. Бахмутка (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону), за 89 км на пн. сх. від м. ДОНЕЦЬК. Залізнична ст. Нас. 83 тис. осіб (2001).

Про Бахмутську сторожу, солеварні якої охоронялися рос. військами від набігів татар, вперше згадується 1571. Назва походить від татар. (турец.) імені Махмуд або Махмет. 1703 збудовано фортецю Бахмут, яка згодом стала с-щем. 1704 датована грамота Петра I про поселення укр. козаків на р. Бахмутка. Бахмут — один з осередків БУЛАВІНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1707-1709 РР.. Тут відбувся БАХМУТСЬКИЙ СТРАЙК 1765 р.. 1765— 74 — у складі Новоросійської губернії, 1775—82 — АЗОВСЬКА ГУБЕРНІЯ, з 1783 — повітове місто КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ. 1787—1917 — центр Бахмутського повіту. У 2-й пол. 19 ст. рос. геолог О.Карпінський та укр. геолог Н.Борисяк розвідали тут найбільші у світі родовища кам. солі. З 1920 — у складі Донецької губ. 1923—30 — центр округи (до 1924 — Бахмутської). 1924 місто перейменовано в А. на честь парт. діяча Ф.Сергеєва ( Артема). З 1932 — у складі Донец. обл. Райцентр 1923—32 та з 1939. Від 1932 — місто обл. підпорядкування. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 від 31 жовт. 1941 до 5 верес. 1943 окуповане гітлерівцями.

А. — найбільший в Україні центр соледобування. Гол. пром. підп-ва — держ. ВО «Артемсіль», ЗАТ «Артемівський завод шампанських вин», ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів».

Уродженцями міста є кінорежисер Л.Шепітько, нар. арт. СРСР Й.Кобзон. 1923 засновано істор.-краєзнавчий музей.

Архіт. пам’ятка — Свято-Миколаївський храм (18 ст.).


Література:

ІМіС УРСР. Донецька область. К., 1970; Винк Н.В., Кацель В.Ф. Артемовск: Путеводитель. Донецк, 1971; Рева А.А. и др. История Бахмута—Артемовска: Краткий очерк. Артемовск, 1996.

Я.В. Верменич

Текст статті: Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2003. - 688 с.: іл.

Cc.logo.circle.svg Cc-by new.svg Cc-sa.svg
Тексти доступні на умовах ліцензії
"Creative Commons Із зазначенням авторства
— Розповсюдження на тих самих умовах"

Постiйна web-адреса статтi: http://history.org.ua/?encyclop&termin=Artemivsk_mst

Ваш відгук може стати першим >>>

Робота над Енциклопедією історії України триває: певна кількість статей знаходиться на стадії підготовки до друку. Зверніть увагу, що гіперпосилання на ще неопубліковані матеріали позначені напівпрозорим шрифтом.

Вікіпедія
ВІКІДЖЕРЕЛА
ВИКИТЕКА
Енциклопедія українознавства
The Internet Encyclopedia of Ukraine
Енциклопедія УСЕ
Українська енциклопедія
Малий словник історії України
Довідник з історії України: e-версія
Ілюстрована енциклопедія історії України
Енциклопедія українського козацтва
Енциклопедія Києва
Гасла до енциклопедії Львова
Гасла до енциклопедії НТШ
Острозька академія:
енциклопедичне видання
КАМ’ЯНЕЦЬ І КАМ’ЯНЕЧЧИНА
ВІД А ДО Я
Українці в Сполученому Королівстві
Інтернет-енциклопедія
Поп Иван
Энциклопедия Подкарпатской Руси
Україна в міжнародних відносинах Енциклопедичний словник-довідник
Міжнародний біографічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР
Квазіенциклопедія ОУН-УПА
Электронная историческая энциклопедия
Николаевская область
slounik.org: беларускія слоўнікі і энцыкляпэдыі
Беларускія слоўнікі і энцыкляпэдыі
Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich
Slownik Staropolski
Советская историческая энциклопедия
Holocaust Encyclopedia
Енциклопедiя полiтичної думки
Юридична енциклопедія
Юридична енциклопедія
Енциклопедія української літератури
Енциклопедія пам’яток
Україна XIII–XVIII ст. :
Eнциклопедичний бібліографічний довідник
100 видатних імен України
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Энциклопедия культур
Українська Радянська Енциклопедія
Encyklopedia
PWN
Мир
энциклопедий
Большая
советская
энциклопедия
Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
academic.ru
Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
RUBRICON.COM
Енциклопедія постмодернізму
Encyklopedia PWN
Большая военная энциклопедия
Электронная энциклопедия "История университета в биографиях и портретах
[Таврійський національний
університет ім. В.І.Вернадського]
Енциклопедія Трипільської цивілізації
Шевченківська енциклопедія
Живая филокартическая энциклопедия
Новая философская энциклопедия
Енциклопедія Української діаспори
The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe
Велика українська енциклопедія


Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Таким же чином можете повідомити про непрацюючі посилання
Система Orphus

Етичний кодекс
членів Фулбрайтівського
товариства України

Recommendation Rec(2001)15 on history teaching in twenty-first-century Europe.
(переклад з англійської)«Про викладання історії в Європі у ХХІ столітті»

European Parliament resolution of 2 April 2009 on European conscience and totalitarianism
(переклад з англійської)«Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року щодо європейської свідомості та тоталітаризму»

L`association Liberté pour l`histoire
(переклад з англійської)«Блуазьке звернення» Асоціації французьких істориків «Свободу історії!»

Міжнародний комітет
історичних наук (ICHS)

Універсальна декларація архівів

Підтримати

Principles of Access to Archives
Adopted by International Council on Archives
Annual General Meeting on August 24, 2012
Internet Encyclopedia Of Ukraine
The Internet Encyclopedia
of Ukraine

Український історичний
портал
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.
ІЗБОРНИК:
Історія України IX-XVIII ст.
Першоджерела та інтерпретації

Web-бібліографія старої України.1240–1800

Європейська бібліотека:
Ресурси 47 національних бібліотек

Портал Ukrainica

VIFAOST
Віртуальна бібліотека "Східна Європа"

Історія та гуманітарні дисципліни

"Міста та села України"
Багатотомне енциклопедичне видання

Фонд «Osrodka KARTA»

Портал
«Уроки истории»

EuroDocs: Online Sources
for European History

"Відлуння віків"

The History Network for Young Europeans

Military Ukraine
Воєнно-історичний форум

Історія цивілізацій

"Історична правда"

Україна Incognita:
Історичний веб-проект

"Український воєнно-історичний портал"

Історія:
Сумський історичний портал

Historians.in.ua

КРИТИКА
простір незалежної думки

История городов и сел

Фото-Планета.
Фотографії міст,
селищ, сіл.
Україна

АРГУМЕНТ:
История

Старожитності

CEJSH – The Central European Journal of Social Sciences and Humanities

Российский индекс научного цитирования – портал е-Library.ru

Slavic
Humanities Index

___________________________________

Керівник проекту – Валерій Смолій
Концепція проекту – Геннадій Боряк
Редакція і переклад текстів – Ольга Шаленко
Програмування – Олексій Жданович
Макет і редакція сайту – Сергій Балик, Тетяна Водотика, Оксана Ганжа, Наталія Кашеварова,
Олена Ковальчук, Надія Лісунова, Кирило Мачача, Тетяна Омельчук,
Георгій Папакін, Оксана Юркова
Copyright © 2008 – 2011 Інститут історії України Національної академії наук України
Всі права застережені

mobil porn türbanlı porno türk porno hd porno mobil porno xhamster