ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АНТОНОВИЧ МАКСИМ ОЛЕКСІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Пустарнаков В.Ф. АНТОНОВИЧ Максим Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Antonovych_Mak (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АНТОНОВИЧ МАКСИМ ОЛЕКСІЙОВИЧ

АНТОНОВИЧ Максим Олексійович (09.05(27.04).1835–14.11. 1918) – рос. публіцист, літ. критик, філософ-матеріаліст. Н. в м. Білопілля у сім'ї дяка. Закінчив Охтирське духовне уч-ще, Харків. духовну семінарію (1855) та Петерб. духовну акад. зі ступенем канд. богослов'я (1859). Після знайомства з М.Добролюбовим та М.Чернишевським (з останнім у нього зав'язалася особиста дружба) розпочав 1859 публіцистичну діяльність у ж. " Современник". 1862 вийшов із духовного сану. Після смерті Добролюбова (1861) – провідний літ. критик журналу, після арешту Чернишевського (1862) – один із його керівників. Коли "Современник" було закрито, зайнявся перекладами, друкувався у низці вид., до кін. життя лишався вірним ідеалам 60-х рр. 19 ст. А. розробляв філос. концепцію, типологічно подібну до філософії класичного франц. Просвітництва 18 ст. В її основі – матеріалістично сприйнятий антропологічний принцип, ідея всемогутності розуму, заперечення теології та метафізики, містицизму, спіритуалізму, супранатуралізму. Природа, космос цікавлять А. лише настільки, наскільки вони є основою існування людини. В галузі гносеології він – прихильник сенсуалізму, який спирається на ідеї І.Сєченова та К.Льюїса. Критикував ідеї слов'янофілів та почвенників, виступав за "європеїзацію" Росії. Свої естетичні погляди, близькі принципам М.Чернишевського та М.Добролюбова, відстоював дуже прямолінійно, даючи тенденційні оцінки тв. І.Тургенєва та Ф.Достоєвського. Виходячи з антропологічного принципу, вважав естетичну насолоду нормальною потребою людської природи, заперечував теорію "мистецтва для мистецтва", разом з тим критикував суто утилітарні погляди на мист-во публіцистів "Русского слова" (Д.Писарєва). Виступав з різкою критикою реліг.-філос. ідей зб. "Вехи".

П. у м. Петроград (нині Санкт- Петербург).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Пеунова М.Н. Мировоззрение М.А.Антоновича. М., 1960
  2. Чубинский В.В. М.А.Антонович. Очерк жизни и публицистической деятельности. Л., 1961.

Посилання:
  • БІЛОПІЛЛЯ
  • ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ МИКОЛА ГАВРИЛОВИЧ
  • СЕЧЕНОВ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • СОВРЕМЕННИК - ЖУРНАЛ (1836-1866)

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛОПІЛЛЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)