  
|
|
|
| |
|---|
| |
| |
В’язлов Андрій Григорович
|
|---|
| ... 6.10.1919) – громад. та політ. діяч, юрист. Н. у Волин. губ. в сел. сім’ї. Закінчив Київ. ун-т. Працював мировим суддею у Звенигородському пов. Київ. губ. Був обраний депутатом I Держ. думи (див. Державні думи) від Київщини (1906). Чл. укр. фракц ... |
|---|
| |
|---|
В’язовиця
|
|---|
| ... а Волині в 17–18 ст. Застосовувалася в феод. маєтках переважно для визначення розміру сел. медової повинності. Дорівнювала 8 квартам (або жменям) сотового меду.
Н.О. Герасименко. ... |
|---|
| |
|---|
В’ятичі
|
|---|
| ... . племен у верхній течії р. Ока (прит. Волги). «Повість временних літ» дає легендарні свідчення про спільне походження в. і радимичів від братів Радима і В’ятко з «ляхів». До серед. 10 ст. В. залежали в ... |
|---|
| |
|---|
В’яхань
|
|---|
| ... ітописне місто Переяславського князівства, а з серед. 12 ст. – Новгород-Сіверського князівства, на пд.-зх. кордонах Вирської волості. Пам’ятка розташов. в центрі с. Городище Недригайлівського р-ну Сум. обл., в ур ... |
|---|
| |
|---|
В’ячеслав Володимирович
|
|---|
| ... ; бл. 1083 – зима 1154/55) – кн. смоленський, турівський, переяслав., пересопницький, київ.; 5-й син Володимира Мономаха і доньки останнього англосаксонського короля Гаральда Гіди. 1096–97 брав участь на боці батька в міжкнязівських усобицях. 1107 ... |
|---|
| |
|---|
Ваврисевич Микола
|
|---|
| ... .10.1978) – укр. педагог, письменник, журналіст і громад. діяч на Холмщині. Н. в м. Городло Грубешівського пов. Люблінської губ. (Польща). Навч. у Холмській г-зії, Київ. і Петрогр. ун-тах. 1921 вернувся на Холмщину. 1923 видав перший номер «Холмського народного ... |
|---|
| |
|---|
Ваґенбург
|
|---|
| ... Burg – сховище, захист, місто) – укріплення з обозних возів, поставлених поряд і скріплених мотузками й ланцюгами. Форма в. залежала від умов місцевості. Найчастіше вози ставили колом, півколом або чотирикутником. У серед. в. розміщувалися люди й коні. Якщо стоянка робилася надовго, ... |
|---|
| |
|---|
Вагилевич Іван Миколайович
|
|---|
| ... 9.1811–10.05.1866) письменник, фольклорист, філолог, громад. та культ. діяч, один із зачинателів укр. нац. відродження в Галичині. Н. в с. Ясень (нині село Рожнятівського р-ну Iвано-Франк. обл.) в сім’ї священика. Закінчив Львів. греко-катол. духовну семін ... |
|---|
| |
|---|
Вагове
|
|---|
| ... ня товарів на місц. торгах і ярмарках Лівобережної України у 2-й пол. 17–18 ст. Збирався власниками важниць. У деяких випадках в. надходило до Військ. скарбу Геть ... |
|---|
| |
|---|
Вадковський Олександр Федорович
|
|---|
| ... class=zdan_just> (1801 – р. с. невід.) – декабрист, військовик. Батько – колиш. сенатор Ф.Вадковський (1756– 1806), мати – Катерина, у дівоцтві графиня Чернишова, фрейліна. Брат Ф.Вадковського. Навч. у пансіоні при Моск. ун-ті та в петерб. приватних закладах, ... |
|---|
| |
|---|
Вадковський Федір Федорович
|
|---|
| ... ss=zdan_just> (1800– 20(08).01.1844) – декабрист, військовик, літератор, музикант, підприємець. Брат О.Вадковського. Н. в с. Пятницькоє Єлецького пов. Орловської губ. (нині Липецької обл., РФ). Освіту здобув у пансіоні при Моск. ун-ті та в петерб. ... |
|---|
| |
|---|
Вадовиці, табір для військовополонених
|
|---|
| ... ськовополонених. Вадовіце – місто, розташов. на тер. Польщі неподалік від Кракова. На його околиці функціонував табір для військовополонених, збудований під час Першої світової війни. Після репатріації військовополонених рос. армії уряд Польщі використовував його для утримування військовополонен ... |
|---|
| |
|---|
Важниці
|
|---|
| ... ольними вагами на торгах. Торг. право, чинне в Україні у 15–18 ст., зобов’язувало зважувати товари лише у в., за що з покупців і продавців стягувалося грошима й натурою вагове, яке фактично становило торг. податок. За законом, право звільняти в ... |
|---|
| |
|---|
Ваза
|
|---|
| ... инастія швед. і польс. королів. Дворянський рід в. походив з Упланда (істор. пров. у Швеції). На політ. арені з’являється на поч. 16 ст. Представники роду в. відігравали помітну роль у сусп.-політ. житті своєї країни, а згодом Європи, започаткувавши дві королів. династі ... |
|---|
| |
|---|
Вайнштейни
|
|---|
| ... мців єврейс. походження. Бере поч. з 2-ї пол. 17 ст. Впродовж 19 – поч. 20 ст. відомі щонайменше 8 представників сім’ї в., котрі займалися пром. діяльністю. Найвідомішим із них є Емануїл Вайнштейн, який жив та працював у м. Одеса. Ще за ... |
|---|
| |
|---|
Вакар Володимир Вікторович
|
|---|
| ... д.: літ. – в.Правдін, парт. – Антон; 1878–21.06. 1926) – соціал-демократ, літератор, історик, за фахом адвокат. Н. в м. Тамбов (нині місто в РФ) у сім’ї урядовця. Закінчив Київ. ун-т. 1898 за участь у революц. русі заарештований. 1902–05 – чл. Київ. к-ту ... |
|---|
| |
|---|
Вакаров Дмитро Онуфрійович
|
|---|
| ... псевд.: Діма, Явір; 03.11. 1920–07.03.1945) – поет. Н. в с. Iза (нині село Хустського р-ну Закарп. обл.) у сел. родині. Навч. у Хустській (1933–36, 1939–41) та Празькій (1936–39) г-зіях. 1940 його вірші з’явилися в пресі. Писав рос. мовою. 1941–44 вивчав рос. словесність у Будапештському ... |
|---|
| |
|---|
Ваксман Зельман Абрамович
|
|---|
| ... st> (22.07.1888–16.08.1973) – мікробіолог, біохімік. Чл. Нац. АН США (1942), Амер. акад. мист-в та наук (1948). Н. в м. Прилуки. 1910 екстерном закінчив Одес. г-зію. У жовт. 1910 емігрував до США. Освіту здобув у с.-г. коледжі ун-ту Роджерса 1915 (Нью-Бран ... |
|---|
| |
|---|
Вакф, вакуф
|
|---|
| ... имування) – нерухомість (насамперед земля), дохід з якої ішов на утримання: 1) мечетей, мусульманських шк. (В.-шер – в. духовний); 2) громад. інституцій (В.-адат – в. звичаєвий). Згідно з нормами шаріату, така нерухомість не підлягала відчуженню і оподаткуванню. У Криму в. існував з 1 ... |
|---|
| |
|---|
Вал, археологічна пам’ятка
|
|---|
| ... орус. городище, одна з небагатьох повністю досліджених пам’яток часів Київської Русі. Розташов. на правому березі р. Чорногузка (прит. Стиря, бас. Дніпра) біля с. Городище Луцького р-ну Волин. обл. Досліджено 34 житла-напівземлянки, 26 споруд вироб. і госп ... |
|---|
| |
|---|
Валахія
|
|---|
| ... k href="../V\Voloschyna.htm">Волощина. ... |
|---|
| |
|---|
Вали Змієві
|
|---|
| ... _link href="../\.htm">Змієві вали. ... |
|---|
| |
|---|
Вали Трояна
|
|---|
| ... _link href="../\.htm">Траянові вали. ... |
|---|
| |
|---|
Валки
|
|---|
| ... тр. Розташов. на р. Мож (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону), за 10 км од залізничної ст. Ков’яги.
У серед. 1 тис. до н.е. на тер. в. існувало скіф. поселення (див. Скіфи). Місто засноване 1646 як фортеця Рос. д-ви на її ... |
|---|
| |
|---|
Валле Пієтро делла
|
|---|
| ... 4.1586 – бл. 1652) – італ. поет та оратор, солдат папської армії. Н. в м. Рим. 1614 вирушив з Венеції до м. Стамбул, де перебував бл. року. Потім відвідав Єрусалим, здійснив подорож по Середньому Сходу. Жив 4 роки у Персії (нині Iран), де став радником шаха Абб ... |
|---|
| |
|---|
Валовий національний продукт
|
|---|
| ... t> в історичних дослідженнях. Макроекон. показник ВНП, який являє собою сукупність усіх вироблених у країні товарів і наданих послуг за рік, широко використовується істориками для зіставлення рівнів розвитку нац. економік. Історики доводять, що в доіндустріальних економіках держ. податки (бюджет) ст ... |
|---|
| |
|---|
Валуєв Петро Олександрович
|
|---|
| ... 09.1815–27.01.1890) – рос. держ. діяч, граф (1880), губернатор Курляндії (1853–58; нині частина Латвії), дир. 2-го департ. Мін-ва держ. маєтностей (1858–61), міністр внутр. справ (1861–68) та держ. маєтностей (1872–79), голова К-ту міністрів (1879–81); автор консервативного проекту конституційн ... |
|---|
| |
|---|
Валуєвський циркуляр
|
|---|
| ... орядження міністра внутр. справ Рос. імперії П.Валуєва про заборону друкування укр. мовою науК., навч. та реліг. книг. Виданий 30(18) лип. 1863, в. ц. дозволяв публікувати «тільки такі твори цією мовою, які належали до галузі красного письме ... |
|---|
| |
|---|
Валькевичі
|
|---|
| ... , згодом дворянський рід, що походив від Василя в., стародубського полкового хорунжого (1661–69), який виїхав, за родинними переказами, в Гетьманщину з Польщі. Його нащадки служили військовими товаришам ... |
|---|
| |
|---|
Вальний сейм
|
|---|
| ... ий станово-представницький орган (парламент) Корони Польської і Речі Посполитої у 15–18 ст. Виник у процесі еволюції королів. ради, заг.-держ. вічових з’їздів окремих польс. земель (воєводств) та малопольс. і ве ... |
|---|
| |
|---|
Ванат Іван
|
|---|
| ... 5) – історик і педагог. Д-р філософії (1968). Дійсний чл. історико-філос. секції НТШ (1992). Н. в с. Вишня Писана Свидницького округу Пряшівського краю (нині Словаччина) у сел. родині. Закінчив Пряшівську греко-катол. вчительську семінарію (1947) та Братиславсь ... |
|---|
| |
|---|
Ванатович Варлаам
|
|---|
| ... =zdan_just> (р. н. невід. – 1751) – архімандрит Тихвінський (1719–22), архієпископ Київ. і Галицький (1722–30). Н., ймовірно, в Перемишльській землі, в м. Ярослав (нині Польща). Навч. у Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія) та ... |
|---|
| |
|---|
Ванновський Петро Семенович
|
|---|
| ... 12(24.11).1822–29(17).02. 1904) – рос. держ. і військ. діяч, генерал від інфантерії (1883). Н. в м.Київ. Закінчив 1-й Моск. кадетський корпус. Учасник Кримської війни 1853–1856 та російсь ... |
|---|
| |
|---|
Ваннутеллі Вінченцо
|
|---|
| ... > (1841–1900) – ватиканський дипломат, історик, мандрівник. Н. в м. Рим. Автор 20-томної серії народо- і релігієзнавчих звітів про країни Сх. Європи та Бл. Сходу під заг. назвою «Погляд на Схід», де багато уваги приділено проблемам слов’янства. У кн. «Росія» (Рим, 1892, ч. 1–2) підбив підсумки своєї ... |
|---|
| |
|---|
Вантух
|
|---|
| ... л), як міра об’єму. Вживалась у середньовічній Україні. Походить від назви полотняного мішка місткістю бл. 5 пудів (81,9 кг) збіжжя. Найчастіше в. вимірювали хміль.
Літ.: Єрофієв І.Н. До питання про старі українські міри, вагу та грошовий обіг. В кн.: Роботи з ме ... |
|---|
| |
|---|
Вантух Мирослав Михайлович
|
|---|
| ... 8.01.1939) – хореограф. Нар. арт. УРСР (1977), чл.-засн. Акад. мист-в України (1996), проф. (1997). Н. в с. Великосілки (нині село Кам’янсько-Бузького р-ну Львів. обл.) в сел. сім’ї. Закінчив Львів. культ.-освіт. уч-ще (1958). 1962–80 – худож. кер. ансамблю танцю «Юність» при Львів. палаці ... |
|---|
| |
|---|
Ванчос
|
|---|
| ... ового дерева, довжиною бл. 3, шириною до 0,5 м. Від сотні в. на укр. землях у складі Великого князівства Литовського платили мито.
Літ.: Горбачевский Н. Словарь древнего актового языка Северо-Западного ... |
|---|
| |
|---|
Ванькович Станіслав
|
|---|
| ... (1860–1937) – голова польс. місії в Києві (1918) у ранзі надзвичайного посла і повноважного міністра Польщі при гетьмані П.Скоропадському (див. Українська Держава). Прибув до Києва на ... |
|---|
| |
|---|
Ваповський Бернард та його хроніка
|
|---|
| ... t>(р.н. невід. – 21.11.1535) – польс. хроніст і географ. Походив із шляхетського роду герба «Нечуй», який мав своїм родовим гніздом Ваповиці та Радохонці на Перемишльщині (нині тер. Польщі; з цього роду вийшло кілька впливових діячів катол. церкви у Польщі). Замолоду в. брав участь у військ. сп ... |
|---|
| |
|---|
Вар
|
|---|
| ... а місткості й об’єму. Використовувалася на укр. землях у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої в 14–18 ст. У писемних джерелах часів ... |
|---|
| |
|---|
Варва
|
|---|
| ... обл., райцентр. Розташов. на р. Удай (прит. Сули, бас. Дніпра), за 33 км від залізничної ст. Прилуки. Нас. 9,8 тис. осіб (2001).
В. виникла на місці давньорус. м. Варин, що згадується в літописі під 1079; поблизу нього військо ... |
|---|
| |
|---|
Варвара великомучениця
|
|---|
| ... ня її та її київських мощей. Св. Варвара – особливо вшановувана свята в укр. православ’ї. Згідно з житієм (див. Агіографія) Варвари, її батьки не знали істинного Бога – Він відкрився лише серцю їхньої доньки.
Варвара н. в рим. ко ... |
|---|
| |
|---|
Варвари, барбари
|
|---|
| ... ha;ρβαροι, лат. barbari) – звуконаслідувальне слово, яким давні греки, а згодом і римляни називали чужинців – тих, хто говорив незрозумілою їм мовою. ... |
|---|
| |
|---|
Варварство
|
|---|
| ... собою опозицію поняттю «цивілізація», своїм походженням пов’язане з протиставленням «ми–інші» («свої–чужі»). У давніх греків та римлян варварами були всі, хто не поділяв їхньої мови та к-ри. Негативний образ «чужого» став основою для вживання поняття « ... |
|---|
| |
|---|
Варвинське збройне повстання 1943 р.
|
|---|
| ... >– антифашист. виступ у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945, організований у Варвинському р-ні на Чернігівщині місц. підпільною орг-цією на чолі з І.Кисляком та І.Здоровцем. Приводом для повстання стало прибу ... |
|---|
| |
|---|
Варейкіс Йосип Михайлович
|
|---|
| ... ).10.1894–1938) – рад. парт. і держ. діяч, публіцист. Н. в с. Повінкшняй (Литва) у родині робітника. Закінчив ремісниче уч-ще. Чл. РСДРП(б) з 1913. Проводив парт. роботу в Моск. губ. Від серп. 1917 – в Україні. Чл. Катериносл. міськради, 1918 – секретар Донец.-Криворізького обкому РСД ... |
|---|
| |
|---|
Вареник Василь Степанович
|
|---|
| ... –1893) – генерал-майор Кубанського козацького війська, письменник, громад. діяч. Н. в сім’ї осавула Кубанського війська С.Вареника, здобув домашню освіту. Службу у війську почав 1837: спершу у кавалерійс. та кінноартилер. полках, був особистим ад’ютантом отаман ... |
|---|
| |
|---|
Варзар Василь Єгорович
|
|---|
| ... (1851–29.09.1940) – засн. пром. статистики в Росії. Н. в м. Люблін (Польща) в сім’ї держ. службовця. Навч. в Петерб. технологічному ін-ті. Під час навчання був зв’язаний з народниками. Автор виданої в Женеві (Швейцарія) 1874 брошури «Хитра механіка», в якій вик ... |
|---|
| |
|---|
Варивода Антін
|
|---|
| ... .1936) – військ. діяч, полковник. Н. в м. Серет (нині м. Сірет, Румунія). Закінчив г-зію, австрійс. старшинську школу. У роки Першої світової війни – командир сотні австро-угор. армії, Легіону Українських січових стрільців ... |
|---|
| |
|---|
Варинський Людвик Северинович
|
|---|
| ... ич
(1856–24(12) або 25(13).02.1889) – революціонер, публіцист. Н. в с. Мартинівка Канівського пов. Київ. губ. (нині село Канівського р-ну Черкас. обл.) в родині шляхтича, згодом – учасника польського повстання 1863–1864 С.Варинського. ... |
|---|
| |
|---|
Варкулабівський літопис
|
|---|
| ... class=zdan_link href="../B\Barkulabivskyj_litopys.htm">Баркулабівський літопис. ... |
|---|
| |
|---|
Варнеке Борис Васильович
|
|---|
| ... а ін. відомостями, 15(03).07.1874– 31.07.1944) – філолог, історик театру. Н. в м. Москва. Закінчив Петерб. історико-філол. ін-т (1898). Навч. в Ґеттінґенському ун-ті (Німеччина). Проф. Новорос. ун-ту (Одеса), потім Одес. і ... |
|---|
| |
|---|
Варпаховський Леонід Вікторович
|
|---|
| ... 29(16).03.1908–12.02. 1976) – театральний режисер. Нар. арт. РРФСР (1966). Н. в м. Москва. Закінчив Моск. ун-т (1931). 1933–35 – н. с. Театру ім. в.Мейєрхольда. 1955–57 – режисер Київ. рос. драм. театру ім. Лесі Українки. Серед вистав у Києві: на сцен ... |
|---|
| |
|---|
Варченко Василь
|
|---|
| ... січ. 1770) – укр. бандурист. Пристав до гайдамацького загону Ремези, з яким ходив по Звенигородському пов. Київ. губ., граючи гайдамакам на бандурі. Учасник Коліївщини. Був ув’язнений. За вироком шляхетського суду над повсталими 1770 у с. Кодня (нині село ... |
|---|
| |
|---|
Варшава
|
|---|
| ... шов. на березі р. Вісла. Поселення поблизу сучасної в. відомі з 10 ст. Наприкінці 13 ст. на лівому березі Вісли збудований замок – резиденція намісника мазовецького. Від поч. 14 ст. В. у складі Мазовецького князівства, а пізніше – його столиця. З кін. 16 ст.&n ... |
|---|
| |
|---|
Варшавська історична школа
|
|---|
| ... із провідних напрямів польс. історіографії останньої чв. 19 ст. Його прихильники дотримувалися ліберальних поглядів і позитивістської методології (див. Позитивізм в історичній науці). Засновники – професори Варш ... |
|---|
| |
|---|
Варшавське князівство
|
|---|
| ... о) – польс. д-ва, що перебувала у васальній залежності від Франц. імперії. За Тільзітським миром (договором) 1807 ств. Наполеоном I на відвойованій його військом у Пруссії частині тер. колиш. Речі Посполитої. Первісна пл. ... |
|---|
| |
|---|
Варшавський договір 1768 р.
|
|---|
| ... р.-правовий акт, укладений 6 берез. (24 лют.) між Російською імперією і Річчю Посполитою. Був результатом низки заходів царського уряду, спрямованих (під приводом захисту прав правосл. нас. королівства) на втягнення Польщі ... |
|---|
| |
|---|
Варшавський договір 1920 р.
|
|---|
| ... й військ. конвенції, підписані відповідно 21 і 24 квіт. представниками Польщі й Директорії УНР. Розроблення документів велося за безпосередньої участі Ю.Пілсудського й С.Петл ... |
|---|
| |
|---|
Варшавський договір 1955 р.
|
|---|
| ... про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Албанією, Болгарією, НДР, Польщею, Румунією, СРСР, Угорщиною та Чехословаччиною, підписана 14 трав. 1955 у Варшаві за п ... |
|---|
| |
|---|
Варшавський процес 1935-1936 рр.
|
|---|
| ... ин із найбільших суд. процесів проти Організації українських націоналістів. Відбувся 18 листоп. 1935 – 13 січ. 1936. На лаві підсудних перебували: С.Бандера (крайовий провідник ОУН на зх.-укр. землях), Д.Гнатків ... |
|---|
| |
|---|
Варяги
|
|---|
| ... бітниця, клятва) – найменування сканд. воїнів, що, очевидно, виникло на рус. ґрунті в середовищі скандинавів-найманців наприкінці 9 – поч. 10 ст. і первісно позначало сканд. воїнів, прийнятих на певних умовах (за угодою) до війська рус. князів. Перша згадка про найм в. міститься в ... |
|---|
| |
|---|
Василевська Ванда Львівна
|
|---|
| ... вна; 21.01.1905 – 29.07. 1964) – письменниця, громад. діячка. Н. в м. Краків (нині Польща). Дочка Л.Василевського. Дружина О.Корнійчука. Закінчила від-ня полоністики Краківс ... |
|---|
| |
|---|
Василевський Леон
|
|---|
| ... лохоцький; 24.08.1870–10.12. 1936) – польс. політ. діяч, дипломат, публіцист, історик. Н. в м. Санкт-Петербург. Батько в.Василевської. Наприкінці 80-х рр. 19 ст., навчаючись у С.-Петербурзі, спі ... |
|---|
| |
|---|
Василевський Олександр Михайлович
|
|---|
| ... > (30(18).09.1895– 05.12.1977) – рад. військ. діяч. Маршал Рад. Союзу (1943), двічі Герой Рад. Союзу (1944, 1945). Н. в с. Нова Гольчиха (нині Iвановської обл., РФ) в сім’ї священика. Учасник Першої світової війни у чині штабс-капітана і громадянської війни 191 ... |
|---|
| |
|---|
Василенко Костянтин Прокопович
|
|---|
| ... 02.04.1877 – лип. 1941) – журналіст, громад. та політ. діяч. Брат М.Василенка. Н. в м. Київ. Закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту (1902). Студентом прилучився до с.-д. руху. Від 1897 – чл. ... |
|---|
| |
|---|
Василенко Микола Прокопович
|
|---|
| ... 02).02.1866–03.10.1935) – укр. громад. та політ. діяч, історик д-ви і права. Брат К.Василенка. Чоловік Н.Полонської-Василенко. Проф., дійсний чл. НТШ (1911), Історичного ... |
|---|
| |
|---|
Василина Петро Кирилович
|
|---|
| ... .08.1899 – груд. 1941) – кер. парт. підпілля на Кіровоградщині в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945. Н. в с. Леськи (нині село Черкас. р-ну Черкас. обл.) в сел. сім’ї. Від 1923 – голова ... |
|---|
| |
|---|
Василіани
|
|---|
| ... чого чину св. Василія Великого (ЧСВВ), провідного чернечого ордену Української греко-католицької церкви. Статут чернечого життя ств. на основі правил одного з отців Церкви Василія Великого (див. Патристика) й укладений бл. ... |
|---|
| |
|---|
Василіанські школи
|
|---|
| ... , засновниками і керівниками яких були василіани. Перші в. ш. виникли на поч. 17 ст. у Білорусі. 1639 заснована Василіанська г-зія у м. Холм (нині Хелм, Польща). Бл. 1670 кафедральна шк. у м. Володимир (нині м. ... |
|---|
| |
|---|
Василів
|
|---|
| ... 1) давньорус. місто на березі Дністра, залишки якого розташов. біля сучасного с. Василів Заставнівського р-ну Чернів. обл. в. згадується в Галицько-Волинському літописі у розповіді про події 1230, коли кн. Данило Галицьк ... |
|---|
| |
|---|
Василівська дорога
|
|---|
| ... ass=zdan_link href="../\.htm">Києва через літописний Василів, Володарів (ймовірно, городище біля м. Фастів), Мунарів (нині с. Городище Андрушівського р-ну Житомир. обл.) на зх. Уперше згадується ... |
|---|
| |
|---|
Василій І Македонянин
|
|---|
| ... 3 і 839–29.08.886) – імператор Візантії (867–886), засн. Македонської династії. Придушив поширення серед християн Малої Азії єретичного руху павлікіан. «Життєопис імператора Василія» та «Продовжувач Феофана», частково приписуючи в. I заслуги Миха ... |
|---|
| |
|---|
Василій ІІ Болгаробійця
|
|---|
| ... .12.1025) – імператор Візантії (976–1025), співправитель з 960, імператор від 963 (фактично од 976). Придушив повстання в Малій Азії на чолі з Вардою Фокою за допомогою рус. дружини кн. Володимира Святос ... |
|---|
| |
|---|
Василій ІІІ Іванович
|
|---|
| ... – великий кн. моск. (1505–33), син вел. кн. моск. Івана III Васильовича та Софії Палеолог. Як правитель Великого князівства Московського в. III продовжував політику свого батька, прагнучи ... |
|---|
| |
|---|
Василія святого церква в Овручі
|
|---|
| ... – комплексна пам’ятка арх-ри і монументального мист-ва 2-ї пол. 12 ст. в м. Овруч. Для давньорус. буд-ва 2-ї пол. 12 ст. характерна тенденція до відродження архіт. стилю періоду розквіту Київської Русі ... |
|---|
| |
|---|
Васильєв Михайло Калинович
|
|---|
| ... 3–10.05.1912) – інженер-дослідник, етнограф. Н. в м. Лебедин. Після закінчення Петерб. технологічного ін-ту за фахом інженера цукрової пром-сті повернувся в Україну. Автор кількох наук. розробок у галузі цукроваріння та природознавства. Цікавився етнографією. О ... |
|---|
| |
|---|
Васильєвський Василь Григорович
|
|---|
| ... (02.02(21.01).1838–25(13). 05.1899) – рос. історик-візантолог. Акад. Петерб. АН (1890; чл.-кор. 1876). Започаткував вивчення аграрної політики Візантії, її податкової системи. У своїх наук. працях показав вплив слов’ян. колонізації Балканського п-ова ... |
|---|
| |
|---|
Васильєв-Южин Михайло Іванович
|
|---|
| ... 10.11(29.10).1876–08.11. 1937) – професійний революціонер, рад. держ. діяч, публіцист. Н. в м. П’ятигорськ (нині Ставропольського краю, РФ) в сім’ї робітника. Чл. РСДРП–ВКП(б) від 1898. Після II з’їзду РСДРП (1903) – більшовик. Учасник ... |
|---|
| |
|---|
Васильків
|
|---|
| ... ання Київ. обл., райцентр. Розташов. на лівому березі р. Стугна (прит. Дніпра). Залізн. станція. Нас. 39,7 тис. осіб.
Уперше згадується в «Повісті временних літ» як Василів ( ... |
|---|
| |
|---|
Васильківська управа
|
|---|
| ... к Пд. т-ва (див. Декабристів рух). Діяла з 1823 під орудою С.Муравйова-Апостола та М.Бестужева-Рюміна у м. Васильків і навколишньом ... |
|---|
| |
|---|
Васильківський Сергій Іванович
|
|---|
| ... 9(07).10.1854–07.10(24.09). 1917) – укр. живописець. Н. в м. Iзюм. Навч. в Харків. г-зії, де його першим учителем малювання був укр. худож. Д.Безперчий. 1876–85 навч. в петерб. Акад. мист-в у М.Клодта й в.Орловського; удосконалював майстерність у Франції. ... |
|---|
| |
|---|
Василько Василь Степанович
|
|---|
| ... жнє прізв. – Міляєв; 07.04 (26.03).1893–18.03.1972) – актор, режисер, педагог, театральний діяч, театрознавець. Нар. арт. СРСР (1944). Н. в с. Бурти (нині село Шполянського р-ну Черкас. обл.). Після закінчення г-зії навч. на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту. Ще студентом (1913) працював у театр ... |
|---|
| |
|---|
Василько Микола
|
|---|
| ... ) – укр. громад. і політ. діяч, барон. Н. в с. Луківці (нині село Вижницького р-ну Чернів. обл.). Закінчив у Відні серед. навч. заклад «Терезіанум». Від 1898 – посол (депутат) до буковинського сейму, 1899–1918 – посол до віденського парламенту, д ... |
|---|
| |
|---|
Василько Романович
|
|---|
| ... 3–1271, за ін. даними – 1269) – князь володимиро-волинський. Другий син Романа Мстиславича та його другої дружини Анни. Брат Данила Галицького. Н., здогадно, в м. Галич (давній). ... |
|---|
| |
|---|
Василько Ростиславич
|
|---|
| ... л. 1066–28.02.1124) – князь теребовльський, третій син кн. Ростислава Володимировича і, здогадно, доньки угор. короля Бели I Ланки. Н., мабуть, у Тмуторокані. По смерті батька (1067) разом із старшими братами ... |
|---|
| |
|---|
Василько Юрійович
|
|---|
| ... невід.) – князь з династії Рюриковичів, син Юрія Долгорукого. Згадується літописами 1149–62. 1149 отримав від батька м. Суздаль (нині місто Владимирської обл., РФ). 1152–55 мав уділ у Новгород-Сіверському князівстві. ... |
|---|
| |
|---|
Васильченко Гнат Михайлович
|
|---|
| ... 01.1872 – р. с. невід.) – рос. і укр. військ. діяч. Н. в м. Iзюм. Закінчив Моск. піх. юнкерське уч-ще (1895), Iмператорську військ. акад. (1906) у Санкт-Петербурзі. У роки Першої світової ... |
|---|
| |
|---|
Васильченко Степан Васильович
|
|---|
| ... правжнє прізв. – Панасенко; 08.01.1879(27.12.1878)–11. 08.1932) – письменник і педагог. Н. в м. Iчня в сел. родині. Закінчив Коростишівську вчительську семінарію (1898). Працював учителем на Київщині та Полтавщині. 1904 вступив до Глухівського учительського ін- ... |
|---|
| |
|---|
Васильчиков Іларіон Іларіонович
|
|---|
| ... (1805–1863) – київ. військ. та київ., подільський і волин. генерал-губернатор, князь. За його правління в підпорядкованих губ. проводилося значне буд-во проМ., культ., науК., мед. закладів. Зокрема, у Києві було збудовано кілька лікарень, у т. ч. ... |
|---|
| |
|---|
Васильчиков Олександр Олексійович
|
|---|
| ... > (30.09.1832–11.05.1890) – рос. історик, письменник. Правнук гетьмана К.Розумовського. Н. в м. Санкт-Петербург. Навч. у 1-й Моск. г-зії. Закінчив юрид. ф-т Моск. ун-ту (1855). Служив при рос. посольстві в Iталії. 1879– 89 ... |
|---|
| |
|---|
Васнєцов Віктор Михайлович
|
|---|
| ... .1848–23.07.1926) – рос. живописець. Проф. живопису (1892), дійсний чл. петерб. Акад. мист-в (1893), почесний чл. Реймської акад. (1895), Київського товариства старожитностей та мистецтв (1903), чл. худож. союзу «Узограф» (1917) та Союзу рос. художників (1918). ... |
|---|
| |
|---|
Вассиян Юліан
|
|---|
| ... 1953) – політ. діяч та ідеолог укр. націоналізму. Д-р філософії (1930). Н. в с. Колоденце (нині с. Колоденці Кам’янсько-Бузького р-ну Львів. обл.). Навч. у Львів. ун-ті. Під час Першої світової війни та ... |
|---|
| |
|---|
Васютін (Філюшкін) Василь Пилипович
|
|---|
| ... ust> (1900–1979) – держ. і комсомольський діяч, економгеограф. Професор. Н. на Рязанщині (нині тер. РФ) в сел. сім’ї. Від 1909 – в Одесі. 1913 почав працювати на судоремонтному з-ді «РОПИТ». 1918–19 – один із кер. комсомольського підпілля в Одесі. 1920–22 очолював Луган. місьК., Одес. губернськ ... |
|---|
| |
|---|
Ватикан
|
|---|
| ... lla Citt_ del Vaticano) – держава-місто, реліг., адМ., політ. центр катол. церкви (див. Католицизм), резиденція Папи («апостольська столиця»). Розташов. на однойменному пагорбі у м. Рим (Італія). Пл. – 0,44 км 2, поза межами якої ще розміщено низку ус ... |
|---|
| |
|---|
Ватутін Микола Федорович
|
|---|
| ... .12.1901–15.04.1944) – рад. воєначальник, генерал армії (1943). Герой Рад. Союзу (1965; звання присвоєно посмертно). Н. в с. Чепухино (нині село Бєлгородської обл., РФ). У РСЧА (див. Радянська армія) з 1920. Чл. РКП(б)– ВКП(б) від 1921. Навч. у Полтав. піх. шК. ... |
|---|
| |
|---|
Ватченко Олексій Федосійович
|
|---|
| ... 5(12).02.1914–22.11.1984) – укр. рад. парт. і держ. діяч. Герой Соц. Праці (1973). Н. в с. Єлизавето-Кам’янка (нині у межах м. Дніпропетровськ) в сел. сім’ї. Після закінчення фіз.-мат. ф-ту Дніпроп. ун-ту (1938) працював учителем, дир. шк. у Дніпропет ... |
|---|
| |
|---|
Вахнянин Анатоль
|
|---|
| ... псевд. і криптоніми: Наталь, Н. з-над Сяну, А.В. та ін.; 19.09.1841–11.02.1908) – укр. композитор, письменник, педагог, громад. діяч у Галичині. Н. в с. Синява (нині село Жешувського воєводства, Польща). Закінчив Перемишльську г-зію, духовну семінарію у Львові ... |
|---|
| |
|---|
Вацетіс Йоаким Йоакимович
|
|---|
| ... > (23(11).11.1873–28.07. 1938) – військ. діяч. Полковник рос. армії (1915), командарм РСЧА (див. Радянська армія) 2-го рангу (1936). Н. в Латвії (Лутрингенській волості) в сел. родині. Закінчив волосну шК., нар. уч-ще. Працював робітником на сірниковій ф-ц ... |
|---|
| |
|---|
Ваш Іван Михайлович
|
|---|
| ... 29.09.1966) – політ. діяч. Н. в с. Лоза (нині село Iршавського р-ну Закарп. обл.) в сел. родині. Засн. комсомольської орг-ції в рідному селі. 1924 вступив до Комуніст. партії Чехословаччини, 1931 як активіст направлений до СРСР. Навч. у Харкові у ... |
|---|
| |
|---|
Вашківці
|
|---|
| ... Чернів. обл. Розташов. на правому березі р. Черемош (прит. Пруту, бас. Дунаю). Залізнична ст. Нас. 5,9 тис. осіб (1988). На тер. міста виявлено залишки ранньослов’ян. поселень черняхівської культури. Перша письмова згадка 1431. 1433–1774 – у скла ... |
|---|
| |
|---|
Ващенко Григорій Григорович
|
|---|
| ... 8–1967) – укр. педагог, учений, громад. діяч. Канд. богослов’я (1903). Н. в с. Богданівка (нині село Прилуцького р-ну Черніг. обл.). Навч. в Моск. духовній акад. (1899–1903). Викл. рос. мови у церковнослов’ян. класах Кутаїського духовного уч-ща (1903– 06), рос. та церковнослов’ян. мов у Тихвінському ... |
|---|
| |
|---|
Ващенко Євген Петрович
|
|---|
| ... . с. невід.) – художник. Н. в м. Щигри (нині місто Курської обл., РФ). У Санкт-Петербурзі закінчив уч-ща: держ. реальне і приватне з живопису і малюнку. Тут же розпочав свою працю в галузі графіки, ілюстрації, декоративної скульптури і театрального живопису, співробітничав як художник і письменник в ... |
|---|
| |
|---|
Введенський Андрій Олександрович
|
|---|
| ... > (21.07.1891–13.09.1965) – історик. Д-р істор. наук (1946). Н. в м. Перм (нині місто в РФ) в сім’ї земського фельдшера. Закінчив Пермську класичну г-зію (1912), ф-т сусп. наук. Петрогр. ун-ту (1920). 1921 захистив канд. дис. з історії давньорус. адвокатури. Викладав у вузах Ленінграда (нині ... |
|---|
| |
|---|
Вебер Макс
|
|---|
| ... 4.06.1920) – нім. соціолог, філософ, історик. Його ідеї мали значний вплив на екон., сусп. та істор. думку як за його життя, так і після смерті, особливо в добу т. зв. веберівського ренесансу – 1970– 80-ті рр. Н. в м. Ерфурт (Німеччина). Наук. діяльність розпочав у 1880-ті рр. Викладав у Берлін ... |
|---|
| |
|---|
Вебер Християн Фрідріх
|
|---|
| ... а його праця «Перетворена Росія». в. – ганноверський (брауншвейг-люнебурзький) резидент в Рос. д-ві 1714–19. Подорожував по Україні. Залишив працю «Перетворена Росія» (т. 1–3, 1721– 40), яка була опубл. спочатку ніМ., а згодом франц., англ. та рос. мовами. Містить цінну інформацію про ... |
|---|
| |
|---|
Вегелін Олександр Іванович
|
|---|
| ... –1859, за ін. даними, 1860) – декабрист, військовик. Походив з волин. шляхти. Син д-ра медицини Йогана-Кристофера Вегеліна та його дружини Фридеріки-Августи, дочки графа Гаральда-Густава Iгельстрома. Вихований у 1-му кадетському корпусі (Санкт-Петербург). Від 1 ... |
|---|
| |
|---|
Вегер Євген Ілліч
|
|---|
| ... 0.07.1938) – рад. парт. діяч. Н. в с. Лисцово (нині село Костромської обл., РФ) у сім’ї службовця. В роки громадян. війни 1918–21 – в лавах Червоної армії (див. Радянська Армія). Закінчив Моск. вище тех. уч-ще. В 1920-х рр. – на керівній парт. роботі ... |
|---|
| |
|---|
Ведель Артем Лук'янович
|
|---|
| ... є прізв. – Ведельський; квіт. 1767, за ін. даними, 1770 або 1772–26 (14).07.1808) – укр. композитор, хоровий диригент, співак (тенор), скрипаль. Н. в м. Київ у сім’ї різьбяра іконостасів. Освіту здобув у Київ. акад. (див. ... |
|---|
| |
|---|
Веденяпін (Веденяпін 2-й) Олексій Васильович
|
|---|
| ... s=zdan_just> (14(02).03. 1804–25(13).03.1847) – декабрист, військовик. Брат А.Веденяпіна. Н. в м. Тьомніков Тамбовської губ. (нині місто, Мордовія, РФ). Освіту здобув у Тамбовському дворянському уч-щі та 1-му кадетському корпусі ( ... |
|---|
| |
|---|
Веденяпін Аполлон Васильович
|
|---|
| ... s=zdan_just> (1803–14(02 ). 07.1872) – декабрист, військовик, природознавець. Брат О.Веденяпіна. Н. в с. Веденяпіно Тьомніковського пов. Тамбовської губ. (нині Мордовія, РФ) в родині відставного майора Василя Веденяпіна та його дружини Дарії, в дівоцтві Кашкарової. Після закінчення Тамбовського двор ... |
|---|
| |
|---|
Вейс Годофред
|
|---|
| ... торична дисертація про козаків».
в. (1659– 1697) – нім. історик. Автор «Iсторичної дисертації про козаків» (лат. мовою), яку захистив 7 черв. 1684 на філос. ф-ті Лейпцизького ун-ту і того самого року видав окремою брошурою. У праці є низка легендарних відомостей, зокре ... |
|---|
| |
|---|
Вейцківський Іван Іванович
|
|---|
| ... 3.1900–02.11.1977) – укр. історик. Д-р істор. н. (1961), проф. (1962). Н. в м. Черкаси в сім’ї робітника. Закінчив г-зію. Продовжував вивчати історію, мову і літ. 1932 закінчив Пед. ін-т в м. Енгельс (нині місто Саратовської обл., РФ). 1934–37 навч. в аспі ... |
|---|
| |
|---|
Вексилологія
|
|---|
| ... авство, від лат. vexillum – прапор та грец. λογοs – наука) – спеціальна історична дисципліна, об’єктами дослідження якої є прапори, корогви, знамена, штандарти, транспаранти, вимпели та ін. засоби сигналізації, що виконують фун ... |
|---|
| |
|---|
Векша
|
|---|
| ... href="../V\Vyverytsia_moneta.htm">Вивериця. ... |
|---|
| |
|---|
Велеградські конгреси
|
|---|
| ... стрічі 1907, 1909, 1911, 1924, 1927, 1932, 1936, присвячені питанням екуменічного єднання (див. Екуменізм релігійний) християн (передусім слов’ян. народів). Проводилися у моравському м. Велеград (Чехія) – місці поховання св. Мефодія (див. ... |
|---|
| |
|---|
Велети, волоти
|
|---|
| ... логічні персонажі, відомі з фольклору та з деяких середньовічних пам’яток («Слів» Григорія Богослова, «Палеї» та ін. У давньорус. текстах в. – велетенські й гарні предки людей, що зросли з насіяних змієвих зубів. У фольклорних переказах в. – героїчні велетні, які виривали дерева, пересувал ... |
|---|
| |
|---|
Велика Акаржа
|
|---|
| ... тка – табір-поселення середнього періоду палеоліту пізнього. Розташов. біля смт Великодолинське Овідіопольського р-ну Одес. обл., на правому березі р. Акаржа. Відкрита 1955 археологом в.Красковським, досліджувалась у 1950–60-ті рр. ... |
|---|
| |
|---|
Велика Багачка
|
|---|
| ... ) – с-ще міськ. типу Полтав. обл., райцентр. Розташов. на правому березі р. Псел (прит. Дніпра), за 13 км від залізничної ст. Яреськи. Перші письмові згадки припадають на кін. 16 – поч. 17 ст. і пов’язані з козац. колонізацією Лівобережжя. Від 1644 Багачка – сотенне м-ко ... |
|---|
| |
|---|
Велика Болгарія
|
|---|
| ... гадки про болгар (протоболгар) належать до поч. 5 ст. Найпоширенішою є думка, що протоболгари входили до союзу племен на чолі з гунами: приєдналися до союзу в Зх. Сибіру і Приураллі під час руху гунів на зх. На поч. 7 ст. у Приазов’ї після к ... |
|---|
| |
|---|
Велика Британія
|
|---|
| ... Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії – д-ва, розташов. на пн. зх. Європи на о-ві Велика Британія, пн.-сх. ч. о-ва Ірландія і на прилеглих о-вах. Включає 4 істор.-географічні області: Англія, Уельс, Шотландія і Пн. Ірландія. Пл. – 244,862 тис. км 2. Нас. 58,5 млн осіб: англій ... |
|---|
| |
|---|
Велика війна 1409-1411 рр.
|
|---|
| ... ж Короною Польською і Великим князівством Литовським (ВКЛ), з одного боку, та Тевтонським орденом й Лівонським орденом – з другого. Розпочалася ... |
|---|
| |
|---|
Велика вітчизняна війна Радянського Союзу 1941-1945 рр.
|
|---|
| ...
– війна СРСР з нацистською Німеччиною та її союзниками – Iталією, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Фінляндією. Почалася 22 черв. 1941 вторгненням на тер. СРСР військ груп армій «Північ», «Центр» і «Південь», що загалом налічували: 190 д-зій ... |
|---|
| |
|---|
Велика дорога
|
|---|
| ... , що у 17–18 ст. вів зі Львова через міста Рогатин, Бережани до Теребовлі. Дорога з’єднувала ці торг. центри й водночас була сполучною ... |
|---|
| |
|---|
Велика Михайлівка
|
|---|
| ... осулове) – с-ще міськ. типу Одес. обл., райцентр. Розташов. на р. Кучурган (бас. Дністра), за 17 км від залізничної ст. Веселий Кут. Нас. 6 тис. осіб (2001).
С-ще виникло в часи заселення пд. України, після закінчення російсько-ту ... |
|---|
| |
|---|
Велика Русь
|
|---|
| ... ка Росія, Великоросія), термін. Характеризується синкретизмом, багатозначністю та розмитим змістом. У різні істор. періоди застосовувався: 1) для означення Моск. митрополії (з 1589 патріархату), яка існувала поряд з Галицькою митрополією та Київською митрополією ... |
|---|
| |
|---|
Велика Скіфія
|
|---|
| ... st>«книжний» термін. Використовувався в антич. та середньовічній традиції як одна з назв Сх. Європи. Від часів Геродота антич. автори скіфами називали не тільки кочові іраномовні племена Пн. Причорномор’я, а й частину нас. ... |
|---|
| |
|---|
Велика Україна
|
|---|
| ... М.Грушевського. Мріючи про Нову Україну на поч. 1918, М.Грушевський писав, що, усамостійнившись, українці отримали можливість творити не лише «свободну й незалежну Україну», а й «Україну Велику», велику не територією, чи багатством, чи пануванням над ін., а п ... |
|---|
| |
|---|
Велике зерцало (1633)
|
|---|
| ... х оповідань, притч, анекдотів, запозичених із зх.-європ. житійної літ., апокрифів і фольклору. 1481 в Нідерландах здійснено перше латиномовне вид. «В. З.», укладене невідомим автором для потреб церк. проповідників. Iснують деякі ін. пам’ятки такого типу, напр., ... |
|---|
| |
|---|
Велике Князівство Литовське
|
|---|
| ... Литовське, Руське й Жемайтійське (Литов. або Литов.-Рус. д-ва)
– держ. утворення, що постало в Поніманні у 13 ст. на основі союзу литов. князів (фіксується Галицько-Волинським літописом під 1219). ... |
|---|
| |
|---|
Велике Князівство Московське
|
|---|
| ... ерж. утворення у Пн.-Сх. Русі 13–15 ст. зі столицею у Москві.
Вперше Москва згадується у джерелах 1147 – у черніг. літописі (відображений у Іпатіївському літописі). Спочатку вона відігравала р ... |
|---|
| |
|---|
Велике Князівство Руське
|
|---|
| ... держ. утворення, що охоплювало землі Київського воєводства, Брацлавського воєводства та Чернігівського воєводства, проголошене Гадяцьким договором 1 ... |
|---|
| |
|---|
Велике переселення народів
|
|---|
| ... вна назва сукупності переселень та масових вторгнень племен на тер. Рим. імперії (див. Рим Стародавній) в 4–7 ст. Переселення змінили тодішню етнічну карту Європи, започаткувавши процеси формування багатьох народів сучасності. Причиною переселень був ... |
|---|
| |
|---|
Великий Атанасій Григор
|
|---|
| ... 11–24.12.1982) – церк. діяч, історик. Чл. НТШ (1953). Н. в с. Туринка (нині село Жовківського р-ну Львів. обл.). Студіював філософію і теологію в Кристинополі (1938–40, нині м. Червоноград), Укр. вільному ун-ті в Празі (д-р філософії, 1944), в Папському Григорі ... |
|---|
| |
|---|
Великий Березний
|
|---|
| ... у Закарп. обл., райцентр. Розташов. на р. Уж (прит. Лабірця, бас. Дунаю). Залізнична ст. Перша писемна згадка датується 1427. Наприкінці 17 ст. входило до складу Австрії (з 1867 – Австро-Угорщина). 1778 дістало привілеї торг. м-ка. Кін. ... |
|---|
| |
|---|
Великий Бичків
|
|---|
| ... й Бочків) – с-ще міськ. типу Рахівського р-ну Закарп. обл. Розташов. на р. Тиса (прит. Дунаю) при впадінні в неї правої прит. р. Шапурка. Залізнична ст. Відоме з кін. 15 ст. Жителі займалися скотарством, навіть на гербі с-ща здавна зображали бика. Гіпотетично звідси й п ... |
|---|
| |
|---|
Великий Бочків
|
|---|
| ... с-ща міськ. типу Великий Бичків. ... |
|---|
| |
|---|
Великий державний герб України
|
|---|
| ... just>– держ. символ України. Iстор. традиція побутування ВДГУ бере початок від закону, ухваленого Українською Центральною Радою 22 берез. 1918, яким затверджувалися великий і малий держ. герби УНР. Наприкінці 30-х рр. 20 ст. відомий укр. геральдист ... |
|---|
| |
|---|
Великий князь
|
|---|
| ... али верховному сюзеренові щодо залежних від нього князів. Вживався у Сх. Європі доби середньовіччя. Виник у часи Київської Русі. В 11–13 ст. його носив володар гол. князівського столу – Київського. Від 2-ї пол. 1 ... |
|---|
| |
|---|
Великий Луг
|
|---|
| ... овських плавнів нижче о-ва Хортиця (16–18 ст.). Завширшки бл. 20 км, завдовжки бл. 100 км. Плавні, порослі листяним лісом (дуб, осика, верба), мали численні луки, що були помережені протоками, озерами й болотами. в. Л. мав багатий тваринний світ (зайц ... |
|---|
| |
|---|
Великий Любінь
|
|---|
| ... Городоцького р-ну Львів. обл. Розташов. поблизу р. Верещиця (прит. Дністра). Залізнична ст. Любінь Великий. Перша згадка про в. Л. у писемних джерелах датується поч. 13 ст. У 40-х рр. 15 ст. у складі Галицької землі захоп ... |
|---|
| |
|---|
Великий перелом
|
|---|
| ... влади, починаючи з 1929, до форсованих соціально-екон. перетворень в СРСР. В рад. історіографії термін «В. п.» вживався без лапок, в антирад. і пострад. – у лапках, які підкреслюють його переосмислення. Походить від назви ... |
|---|
| |
|---|
Великий токмак
|
|---|
| ... 2 м. Токмак. ... |
|---|
| |
|---|
Великий шовковий шлях
|
|---|
| ... караванних торг. шляхів, що сформувалися у 2 ст. до н. е. (заг. довжина до 12 тис. км) та проіснували до 16 ст. і являли собою «коридори», по яких відбувався інтенсивний обмін товарами, ідеями та людьми між цивілізаціями Сходу і Заходу. Починався у центр. р-нах Китаю, далі йшов ч ... |
|---|
| |
|---|
Великі Будки
|
|---|
| ... ка – поселення колочинської культури. Пам’ятка розташов. поблизу с. Великі Будки Недригайлівського р-ну Сум. обл. Під час розкопок 1981 у верхньому шарі заповнення напівземлянки вироб. призначення знайдено скарб 7 ст. н. е., до складу якого, зокрема, ... |
|---|
| |
|---|
Великі географічні відкриття
|
|---|
| ... мовний термін для позначення істор. процесу, що розпочався на рубежі 15–16 ст. і був пов’язаний з розширенням однією із «локальних цивілізацій» – зх.-європ. – свого життєвого простору. Ідеологічним підґрунтям цього процесу стали устремління Відродження ... |
|---|
| |
|---|
Великі Коровинці
|
|---|
| ... у Чуднівського р-ну Житомир. обл. Розташов. за 2 км від залізничної ст. Михайленки. Вперше згадується 1585 серед міст і сіл, дарованих княгині С.Острозькій київ. воєводою кн. в.-К.Острозьким. Влітку 1592 с-ще – в центрі активних дій повстанців ... |
|---|
| |
|---|
Великі Мости
|
|---|
| ... о р-ну Львів. обл. Розташов. на р. Рата (прит. Зх. Бугу), за 16 км від залізничної ст. Гірник. Нас. 6,1 тис. осіб (1998).
Перша письмова згадка 1472. Спочатку відоме під назвою Мости. Біля поселення в кін. 15 ст. були збудовані чотири мости через р. Рата, ... |
|---|
| |
|---|
Великобудищанський Свято-Троїцький монастир
|
|---|
| ... =zdan_just>1672 на правому березі р. Ворскла (прит. Дніпра), поблизу Полтави (за 26 км; нині тер. Диканського р-ну Полтав. обл.) було засновано Спаський жін. скит. 1689 на місці скиту ген. суддя в.Кочубей з ... |
|---|
| |
|---|
Великодержавний шовінізм
|
|---|
| ... ізм – франц. chauvinisme – від прізв. солдата наполеонівської армії Н.Шовена (N.Chauvin), який був відомий жорстоким ставленням до завойованого араб. нас. під час єгип. експедиції франц. армії 1799– 1801) – ідеологія й практика правлячих верств панівної нації в багатонац. д-ві, що характеризується п ... |
|---|
| |
|---|
Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Національний музей" - меморіальний комплекс
|
|---|
| ... Й МУЗЕЙ
Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.» – культ.-освіт. заклад, найповніше в Україні зібр. пам’яток про історію боротьби укр. народу проти гітлерівської агресії. Роботи щодо його створення розпочато 1943. Відкрито 17 ... |
|---|
| |
|---|
Великої Вітчизняної війни Орден
|
|---|
| ... держ. нагорода СРСР. Заснований 20 трав. 1942 Указом Президії ВР СРСР для нагородження осіб рядового і керівного складу Червоної армії (див. Радянська армія), ВМФ, військ НКВС, партизанів, які виявили в боях хоробрість, с ... |
|---|
| |
|---|
Великоморавське князівство
|
|---|
| ... ка Моравія, Великоморавська держава, Моравське князівство) – слов’ян. ранньодерж. утворення кін. 8 – поч. 10 ст. у Середньому Подунав’ї. Постало на рубежі 8–9 ст. після розгрому Аварського каганату (див. Авари). У часи найбільшого піднесення ... |
|---|
| |
|---|
Величківський Микола
|
|---|
| ... – економіст. Перед Другою світовою війною викладав у Кам’янець-Подільському, Житомир. с.-г. ін-тах. За гітлерівської окупації – ректор Київ. політех. ін-ту, який, проте, фактично не діяв. Як позапарт. фігуру поставлено головою Української національно ... |
|---|
| |
|---|
Величківський Яків
|
|---|
| ... н. 17 ст. – після 1737) – церК., громад., політ. та освіт. діяч України. Очевидно, походив з козац.-старшинського роду Полтавського полку. У 1720-х рр. навч. в богословському класі Київ. акад. (див. Ки ... |
|---|
| |
|---|
Величко Григорій
|
|---|
| ... . галицький історик і економіст. Дійсний чл. НТШ (1899), проф. природничих наук. Автор праць «Політичні і торговельні взаємовідносини Руси і Візантії 9–11 ст.» (1891), «Народописна книга україно-руського народу» (1896) й популярних вид. із географії та економіки України.
... |
|---|
| |
|---|
Величко Самійло Васильович та його літопис
|
|---|
| ... В. (бл. 1670 – після 1728) – історик укр. козацтва, представник риторично-фактографічної течії у вітчизн. історіографії. Н. на Полтавщині. Освіту здобув, очевидно, у Києво-Могилянському колегіумі (див. Києво ... |
|---|
| |
|---|
Величковський Іван
|
|---|
| ... – 1701) – укр. поет, священик. У 60-х рр. 17 ст. навч. у Києво-Могилянському колегіумі (див. Києво-Могилянська академія). Його вчителем і покровителем був ректор колегіуму київ. митрополит в.Ясинський. У 1 ... |
|---|
| |
|---|
Величковський Паїсій
|
|---|
| ... Петро Iванович)
(1722–15.11.1794) – укр. церк. діяч, богослов, філософ, письменник. Правнук I.Величковського. Н. в м. Полтава. Протягом 1734–38 навч. у Київ. акад. (див. ... |
|---|
| |
|---|
Веллінг Готтард
|
|---|
| ... д. дипломат, посол Швеції у Трансільванії (істор. обл. на пн. Румунії). Під час укр.-швед. переговорів 1655–57 у січ. 1657 (див. Українсько-шведський договір 1657) його з дипломатичною місією було направлено до Б.Хмельницького ... |
|---|
| |
|---|
Вельбарська культура
|
|---|
| ... місцем розташування могильника у Мальборку-Вельбарку (нім. Willenberg) біля гирла р. Вісла. Iснувала протягом ранньорим. (любовідзька фаза), пізньорим. та поч. гунської доби (цецельська фаза). Сформувалася у Польс. Помор’ї на основі к-ри прибульців із Скандинавії, місц. оксивської та елементів ястро ... |
|---|
| |
|---|
Вельямінов Степан Лукич
|
|---|
| ... після 1736) – рос. військ. і держ. діяч, генерал-майор, президент Малоросійської колегії (1722–27), таємний радник, сенатор. Брав участь у Північній війні 1700–1721. Певний час виконував обов’язки воєн. коменданта ... |
|---|
| |
|---|
Вельямінов-Зернов Володимир Володимирович
|
|---|
| ... dan_just> (31.10.1830 – 17.01.1904) – сходознавець, історик та філолог. Акад. Петерб. АН (1861). Н. в м. Санкт-Петербург, там же закінчив Олександрівський ліцей (1850), після чого служив у Азіатському департ. МЗС. Не раз перебував у відрядженнях в Оренбурз ... |
|---|
| |
|---|
Венгржиновський Аркадій Миколайович
|
|---|
| ...
(1818 – після 1880) – чиновник, колезький асесор (1857). Н. в м. Проскурів (нині м. Хмельницький), родич З.Сєраковського. 1832 закінчив Подільську г-зію (м.Вінниця ... |
|---|
| |
|---|
Венгржиновський Сергій Олександрович
|
|---|
| ... гій Олександрович
(19(07).10. 1844, за ін. даними, 1850 – 08. 10(26.09).1913) – етнограф, фольклорист, історик, чл. Подільського єпархіального історико-стат. к-ту (церк. історико-археол. т-ва). Н. в Подільській губ. в родині священика. Закінчивши Кам’янець-Подільську духовн ... |
|---|
| |
|---|
Венеди, Венети
|
|---|
| ... , Venethi, Veneti) – давні племена, які згадуються антич. авторами 1–2 ст. і готським істориком серед. 6 ст. Йорданом. Зокрема, Пліній Старший та Птолемей локалізу ... |
|---|
| |
|---|
Венедиктов Євген Михайлович
|
|---|
| ... 5 – 04.05.1918) – військ. діяч. В роки Першої світової війни – штабс-капітан. Під час війни Радянської України за підтримки РСФРР проти УНР 1917–1918 – нач. штабу рад. військ Бессарабського р-ну, організатор і кер. Особлив ... |
|---|
| |
|---|
Венелін Юрій Іванович
|
|---|
| ... ass=zdan_just>(03.04(22.03). 1802 – 07.04(26.03).1839) – історик-славіст, етнограф, філолог. Н. в с. Тибава (нині село Свалявського р-ну Закарп. обл.) в сім’ї священика. Закінчив г-зію в м. Ужгород, навч. в греко-катол. духовній семінарії. 1822 вступив на філос ... |
|---|
| |
|---|
Венеціанов Олексій Гаврилович
|
|---|
| ... 8(07).02.1780–16(04).12.1847) – художник, чиновник, видавець, педагог, поміщик, «живописець Його Імператорської Величності» (1830). Син ніжин. купця, грека Гаврили Венеціанова (Венеціано) та його дружини Ганни (1794 Венеціанови були внесені до родовідної книги дворян Черніг. губ.). Н. в м. ... |
|---|
| |
|---|
Вентурі Франко
|
|---|
| ... 1914 – 14.12.1994) – італ. історик. Чл.-кор. Нац. акад. Де Лінчеї в Римі. Н. в м. Рим. 1947– 50 – аташе з питань к-ри в італ. посольстві в СРСР, одночасно займався істор. студіями. У подальшому – проф. ун-тів Iталії та зарубіжжя, досліджував ... |
|---|
| |
|---|
Венявський Генрик
|
|---|
| ... 10.07(28.06).1835–31(19).03. 1880) – польс. скрипаль, композитор, педагог. Почесний чл. Галицького муз. т-ва. Н. в м. Люблін (Польща). Син лікаря Тадея Венявського та його дружини Регіни (у дівоцтві Вольф), музикантки-аматорки. З восьми років коштом імп. Миколи I ... |
|---|
| |
|---|
Веприцька оборона 1708-1709 рр.
|
|---|
| ... хист рос. солдатами та укр. козаками сотенного м-ка Веприк Гадяцького полку (нині село Гадяцького р-ну Полтав. обл.) від швед. загонів Карла XII та союзних їм укр. військ I.Мазепи пр ... |
|---|
| |
|---|
Вербицький Михайло Михайлович
|
|---|
| ... 4.03.1815–19(07). 12.1870) – священик, композитор, автор мелодії нац. гімну, хоровий диригент. Автор музики до театральних і оркестрових тв. Н. в с. Яворник Руський біля Перемишля (нині Пшемисль, Польща). Навч. і співав у хорі співочої шк. при кафедральному соборі в Перемишлі (1829–33), Львів. ... |
|---|
| |
|---|
Вербицький Олександр Матвійович
|
|---|
| ... (27.09.1875–09.11.1958) – укр. архіт. і педагог. Почесний чл. Акад. буд-ва і арх-ри УРСР (1956). Н. в м. Севастополь. 1898 закінчив Петерб. ін-т цивільних інженерів. 1901–33 – архітектор в управлінні Пд.-Зх. залізниці. Автор споруди Київ. залізничного вокз ... |
|---|
| |
|---|
Вербицький Тимофій Олександрович
|
|---|
| ... (р. н. невід. – бл. 1642) – укр. друкар, видавець, письменник. Його ім’я як «майстра художества печатного» згадується серед друкарів, котрі працювали над виданням «Бесід Iоанна Златоуста на 14 послань св. апостола Павла» (1623). За підтримки київ. митрополита I. Й ... |
|---|
| |
|---|
Верв
|
|---|
| ... ни у сх. та пд. слов’ян у переддерж. та ранньодерж. періоди (Київська Русь та Хорватія).
Відомості про в. здебільшого містяться у двох слов’ян. пам’ятках стародавнього права – «Руській правді» та П ... |
|---|
| |
|---|
Вервес Григорій Давидович
|
|---|
| ... .1920–09.01.2001) – укр. філолог-славіст. Д-р філол. н. (1960), чл.-кор. АН УРСР (1978; від 1991 – АН України, од 1994 – НАН України), акад. НАН України (1995). Н. в с. Петрове (нині с-ще міськ. типу Кіровогр. обл.). 1942 закінчив Об’єднаний укр. ун-т у м. Кзил-Орда (нині м. Кизилорда, Казахста ... |
|---|
| |
|---|
Вервольф
|
|---|
| ... еревертень») – 1) кодова назва ставки А.Гітлера, спорудженої поблизу Вінниці для координації дій військ вермахту. Будувалась протягом груд. 1941 – лип. 1942 (до серед. 1942 мала назв ... |
|---|
| |
|---|
Вергун Дмитро Миколайович
|
|---|
| ... .1871–03.09.1951) – публіцист, журналіст, поет, історик літератури. Н. в м. Городок (нині місто Львів. обл.). Захистив докторську дис. «Мелетій Смотрицький як західно-руський письменник та граматик» у Віденському ун-ті (1899). 1900–05 видавав у Відні час. неосл ... |
|---|
| |
|---|
Вергун Петро Іванович
|
|---|
| ... 90–07.02.1957) – церк. діяч, священик Української греко-католицької церкви, прелат. Від 23 жовт. 1940 – апостольський візитатор (з правами єпископа) греко-катол. парафій Німеччини, Австрії, Судетської обл. (нині Чехія) і ... |
|---|
| |
|---|
Вердум Ульріх фон
|
|---|
| ... zdan_just>В. (01.01.1632– 20.03.1681) – мандрівник з Фрісландії (істор. обл. на узбережжі Північного м.). Як співробітник агента франц. уряду абата Пом’є 1670–72 подорожував по Західній Україні і Поділлю. Нім. мовою мемуар ... |
|---|
| |
|---|
Веренка Данієль
|
|---|
| ... .1877 – р. с. невід.) – австрійс. і румун. історик. Н. в с. Роша, Буковина. Автор праць з історії Греції Стародавньої (Еллади) та Буковини кін. 18 – поч. 19 ст. Викл. середньої реальної шк. в Чернівцях, дир. г-зі ... |
|---|
| |
|---|
Вересай Остап Микитович
|
|---|
| ... (бл. 1803 – квіт. 1890) – видатний укр. кобзар. Н. в с. Калюжинці (нині село Срібнянського р-ну Черніг. обл.) в родині кріпаків-музикантів. Осліп на 4-му році життя. 15-річним хлопцем пішов навчатися гри на кобзі і, маючи гарний голос (тенор) та досконалий слух, швидко опанував кобзарське мист- ... |
|---|
| |
|---|
Вересневий пленум ЦК КПРС 1953 р.
|
|---|
| ... дбувся 3–7 верес. у Москві. Ввійшов в історію як політ. подія, що мала важливе значення для розвитку аграрного вир-ва в СРСР. Розглянув питання «Про заходи подальшого розвитку сільського господарства СРСР», вперше за ... |
|---|
| |
|---|
Веретенников Василь Іванович
|
|---|
| ... .08.1880–18.07.1942) – історик, архівіст, архівознавець, музеєзнавець. Н. в м. Воронеж (нині місто в РФ). Закінчив істор. від-ня історико-філол. ф-ту Петерб. ун-ту (1904), де був активним учасником семінару «по древнерусскому частному акту» О.Лаппо-Данилевського ... |
|---|
| |
|---|
Верещагін Василь Васильович
|
|---|
| ... 4).10.1842–13.04(31.03).1904) – рос. живописець і рисувальник, письменник і публіцист. За спрямуванням творчості був близький до передвижників. Н. в с. Череповці (нині м. Череповець Вологодської обл., РФ) у дворянській родині. Закінчив Мор. кадетський корпус у ... |
|---|
| |
|---|
Верещинський Йосип
|
|---|
| ... 8) – церк. та сусп.-політ. діяч. Д-р теології. Походив зі старовинного окатоличеного укр. шляхетського роду з Холмщини. Н. в с. Верещин (поблизу сучасного польс. м. Влодава). Шкільну освіту здобув у Красноставі (нині м. Краснистав, Польща). Навч. також за кордоном, де отримав ступінь д-ра ... |
|---|
| |
|---|
Верещинський Микола Михайлович
|
|---|
| ... 1793–05.02.1882) – укр. етнограф-фольклорист, педагог, меценат. Н. в м. Ходорів у сім’ї священика. Навч. у Львові та Відні. 1816, після висвячення на священика, виконував обов’яз ... |
|---|
| |
|---|
Вержбовський Станіслав
|
|---|
| ... ій»
в. (1659–1728) – польс. мемуарист. Н. в м. Краків (Польща) в шляхетській сім’ї. Дитинство провів у Варшаві та Вільні (нині Вільнюс). Навч. у Варшаві, згодом – у єзуїтських колегіумах (див ... |
|---|
| |
|---|
Верзилов Аркадій Васильович
|
|---|
| ... _just> (10.12.1867 – 14.07. 1931) – укр. історик-краєзнавець, архівіст, педагог, громад. діяч. Учень В.Антоновича. Н. в с. Ковчин (нині село Куликівського р-ну Черніг. обл.). Навч. на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту. 1888–90 працював у ... |
|---|
| |
|---|
Верига Василь Іванович
|
|---|
| ... 1922) – укр. історик, журналіст, громад. і політ. діяч. Дійсний чл. НТШ, УВАН, Укр. істор. т-ва. Н. в с. Колодрібка (нині село Заліщицького р-ну Терноп. обл.). Початкову освіту здобув у г-зіях в м. Заліщики і м. Коломия ... |
|---|
| |
|---|
Вериківський Михайло Іванович
|
|---|
| ... 0(08).11.1896–14.06.1962) – укр. композитор, диригент, педагог. Засл. діяч мист-в УРСР (1944), проф. (1946). Н. в м. Кременець. Закінчив Київ. консерваторію (1923). З 1926 – диригент Київ., 1928–35 – Харків. оперних театрів. Диригував симфонічними концертами, в ... |
|---|
| |
|---|
Веринь
|
|---|
| ... упа давніх, переважно багатошарових стоянок. Розташов. на околицях с. Веринь Миколаїв. р-ну Львів. обл. Тут представлені пам’ятки історії та к-ри від доби мезоліту до давньорус. часу включно. Найвідоміша стоянка доби пізнього мезоліту – Веринь V (досліджувалася ... |
|---|
| |
|---|
Верлан
|
|---|
| ... один з керівників нац.-визвол. і соціального руху проти польс. шляхти на Правобережній Україні в 30-х рр. 18 ст. Був сотником надвірних козаків князів Любомирських у м. ... |
|---|
| |
|---|
Вермахт
|
|---|
| ... r – зброя, оборона і Macht – сила) – назва ЗС нацистської Німеччини 1935–45. Базою для створення в. став рейхсвер, перейм. у в. після введення 1935 заг. військ. обов’язку. Очолювало в. верховне головнокомандування, якому підлягали сухопутні, повітряні та військ.-мор. сили, а з 1940 та ... |
|---|
| |
|---|
Вернадський Володимир Іванович
|
|---|
| ... 12.03(28.02).1863 – 06.01. 1945) – основоположник геохімії, біогеохімії та радіології, автор теорії ноосфери, філософ, мислитель. Акад. Петерб. АН (1909; з трав. 1917 РАН, з лип. 1925 АН СРСР), один із засн. УАН та її перший президент (1918–21), почесний чл. багатьох іноз. академій і наук. т-в. Бать ... |
|---|
| |
|---|
Вернадський Георгій Володимирович
|
|---|
| ... zdan_just> (20.08.1887–12.06. 1973) – рос. історик. Н. в м. Санкт-Петербург. Син в.Вернадського. Онук І.Вернадського. Закінчив Моск. ун-т. Захистив дис., присвячену рос. ... |
|---|
| |
|---|
Вернадський Іван Васильович
|
|---|
| ... 06(26.05), за ін. даними, 05.06 (24.05).1821 – 07 або 08.04(26 або 27.03).1884) – вчений, журналіст, чиновник, громад. діяч. Батько в.Вернадського, дід Г.Вернадського. Н. в м. Київ ... |
|---|
| |
|---|
Версальська система міжнародних відносин
|
|---|
| ... an_just>– система міжнар. устрою, встановлена державами-переможницями (гол. чин. Великою Британією, Францією, США і Японією) після Першої світової війни. Ств. на основі Версальського мирного договору 1919 (з Німеччиною) та ... |
|---|
| |
|---|
Версальський мирний договір
|
|---|
| ... >– перший і осн. договір між державами-переможницями у Першій світовій війні – Антантою і країнами, що приєдналися до неї (включно з Королівством сербів, хорватів і словенців (від 1929 – ... |
|---|
| |
|---|
Верста
|
|---|
| ... Слово «В.» первісно означало «поворот плуга». Відома з часів Київської Русі. Як метрологічна одиниця зафіксована в «Повісті временних літ». У 16–18 ст. частково витіснена з укр. земель офіційно прийнятою в ... |
|---|
| |
|---|
Вертеп
|
|---|
| ... . ляльковий театр; 2) сцена лялькового театру – двоповерховий будиночок; 3) театральне дійство. Вертепні вистави виникли в Україні, найімовірніше, в 2-й пол. 17 ст. і проіснували до поч. 20 ст. Дійство складалося з двох дій: реліг., що виникла під впливом різдвяних шкільних драм, ... |
|---|
| |
|---|
Вертов Дзига
|
|---|
| ... м’я та по батькові – Кауфман Денис Аркадійович; 02.01.1896 (21.12.1895)–12.02.1954) – кінорежисер, сценарист, теоретик кіно, один із засн. вітчизн. і світ. документального кіно. Н. в м. Білосток (нині Польща). Від 1918 працював у від. кінохроніки Моск. кінокомітету; з 1926 – у Всеукр. фотокіноу ... |
|---|
| |
|---|
Верхнє Синьовидне
|
|---|
| ... евидсько-Вижнє) – с-ще міськ. типу Сколівського р-ну Львів. обл. Розташов. поблизу впадіння р. Опір в р. Стрий (бас. Дністра), за 2 км від залізничної ст. Верхнє Синьовидне.
Перша згадка, ймовірно, у Галицько-Волинському літописі п ... |
|---|
| |
|---|
Верхній Салтів
|
|---|
| ... ятка – давні городище, поселення та могильники. Пам’ятка розташов. на околицях с. Верхній Салтів Вовчанського р-ну Харків. обл. До городища прилягають кілька поселень та могильників салтівської культури 8–10 ст. Археол. розкопки, які з перервами продо ... |
|---|
| |
|---|
Верхньодніпровськ
|
|---|
| ... п. обл., райцентр. Розташов. на р. Самоткань, при впадінні її в Дніпро, за 13 км від залізничної ст. Верхньодніпровськ. Засноване 1780 на місці запороз. зимівника. Від 1806 – повітове місто Катеринославської губернії ... |
|---|
| |
|---|
Верхня Липиця
|
|---|
| ... тка – давній могильник. Пам’ятка датується періодом від 70-х рр. 1 ст. до останньої чв. 2 ст. Від назви пам’ятки пішла назва липицької культури. Досліджено 1889–90 І.Коперницьким. Розташов. у с. Верхня ... |
|---|
| |
|---|
Верхня розправа
|
|---|
| ... інстанції, що розглядав цивільні й кримінальні справи однодвірців та державних селян у Російській імперії. В Україні в.р. функціонували протягом 1782– 96 у ... |
|---|
| |
|---|
Верховина
|
|---|
| ... у м. Стрий. Заснований 1932. Його організаторами були адвокат і громад. діяч Р.Домбчевський і педагог О.Сілецький, який залучив до збору експонатів учителів повіту. Серед фундаторів музею – громад. діяч і юрист I.Максимчук, колекціонерка вишивок О.Бачинська. 19 ... |
|---|
| |
|---|
Верховина (Жаб’є),
|
|---|
| ... ще міськ. типу Iвано-Франк. обл., райцентр. Розташов. на р. Чорний Черемош (прит. Черемошу, бас. Пруту), за 31 км від залізничної ст. Ворохта. У письмових джерелах Жаб’є вперше згадується 1424 як власність польс. князів. Основу нас. складали селяни, які займалися скотарством і мисливс ... |
|---|
| |
|---|
Верховинець Василь Миколайович
|
|---|
| ... справжнє прізв. – Костів; 18(05).01.1880–11.04.1938) – укр. композитор, хоровий диригент, хореограф, фольклорист, педагог. Н. в с. Старий Мізунь (нині село Долинського р-ну Iвано-Франк. обл.). 1899 закінчив Самбірську учительську семінарію. 1900–06 – хорист і актор професійного мандрівного укр. теат ... |
|---|
| |
|---|
Верховинська господарська акція
|
|---|
| ... >– назва проваджуваної Австро-Угорщиною у Закарпатській Україні наприкінці 19 – поч. 20 ст. програми соціально-екон. політики. Програма мала на меті піднесення економіки цього відсталого на той час краю шляхом ін ... |
|---|
| |
|---|
Верховинці
|
|---|
| ... в Вододільно-Верховинських Карпат, верхів’їв річок Дністер та його прит. Стрий; Прут та його прит. Черемош з Білим і Чорним Черемошем; Латориця, Уж, Боржава, Теребля та ін. (усі – бас. Дунаю). в. складаються з трьох етногр. груп – гуцулів, ... |
|---|
| |
|---|
Верховна автономна російсько-румунська колегія
|
|---|
| ... НСЬКИХ ТА БЕССАРАБСЬКИХ СПРАВАХ
– спец. орган, ств. Раднаркомом РСФРР 28 січ. 1918 для боротьби проти румун. військ, які окупували Бессарабію, здійснення в Румунії пролет. революції, а також боротьби з ... |
|---|
| |
|---|
Верховна Рада СРСР
|
|---|
| ... нодавчий, представницький орган держ. влади в СРСР. Уперше сформована на основі Конституції СРСР 1936. Перша сесія відбулася 17 січ. 1937. Складалася з двох рівноправних палат – Ради Союзу та Ради Національностей з однаковим представництвом депутатів. Конституц ... |
|---|
| |
|---|
Верховна Рада України
|
|---|
| ... ан законодавчої влади в Україні, парламент. Попередницею ВР України була Верховна Рада УРСР. До 24 серп. 1991 зберігала назву ВР УРСР. 4 берез. 1990 відбулися вільні вибори до ВР та місц. рад нар. депутатів. 15 трав. 1990 ВР УРСР 12-го скликання (2000 нуме ... |
|---|
| |
|---|
Верховна Рада УРСР
|
|---|
| ... держ. влади в УРСР, законодавчо визначена Конституцією УРСР 1937 замість Всеукраїнського центрального виконавчого комітету. За Конституцією 1937, ВР була найвищим органом держ. влади і єдиним законодавчим органом республіки.
Конституція вс ... |
|---|
| |
|---|
Верховські князі
|
|---|
| ... нязівських родів, які беруть початок від черніг. кн. Михаїла Всеволодича. Це роди: Новосильських, Бєльовських, Одоєвських, Воротинських, Мосальських, Торуських, Мезецьких, Оболенських, Перемишльських, Козельських, Карачовських, Волконських, Звенигородських, Хот ... |
|---|
| |
|---|
Верхрадський Іван Григорович
|
|---|
| ... евд.: Лютарт, Горовський, Лосун, Подоляк, Щипавка та ін.; 26.04.1846–29.11.1919) – укр. природодослідник, філолог. Почесний чл. НТШ. Н. в с. Більче (нині с. Більче Золоте Борщівського р-ну Терноп. обл.). Закінчив Академічну гімназію у Львові і філос. ф-т Львів. ... |
|---|
| |
|---|
Вершигора Петро Петрович
|
|---|
| ... .05.1905–27.03.1963) – один з кер. партизанського руху в Україні під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945, письменник. Герой Рад. Союзу (1944), генерал-майор (1944). Н. в с. Севериновка (нині Молдова) ... |
|---|
| |
|---|
Верьовка Григорій Гурійович
|
|---|
| ... 13).12.1895–21.10.1964) – укр. композитор, хоровий диригент, педагог, фольклорист. Засл. діяч мист-в УРСР (1946), нар. арт. УРСР (1960). Н. в м. Березна. 1918–21 вивчав теорію композиції у Б.Яворського в Київ. муз.- драм. ін-ті ім. М.Лисенка, де почав ... |
|---|
| |
|---|
Веселовський Микола Іванович
|
|---|
| ... стоп. 1848–30.03.1918) – рос. археолог, сходознавець. Н. в м. Москва. Проф. каф-ри сх. історії Петерб. ун-ту (1890), наглядач нумізматичного музею при ун-ті, голова Сх. від-ня Iмператорського археол. т-ва. Вивчав археологію та історію Серед. Азії, працював у га ... |
|---|
| |
|---|
Веселовський Сергій Феофанович
|
|---|
| ... 1878 – р. с. невід.) – інженер-економіст, громад. та політ. діяч. Н. на Поділлі в сім’ї священика. Закінчив Петерб. ун-т. Доцент Київ. політех. ін-ту, активно працював над розробкою укр. тех. термінології. Один із фундаторів і кер. Укр. тех.-аграрного ... |
|---|
| |
|---|
Веселовський Ярослав Іванович
|
|---|
| ... евд. і криптоніми: Я.В., Яв., Охрім Бодяк, Гіпопотам, Олег Сатир, Олег Сатр та ін.; 20.02.1881–26.10.1917) – громад., політ. та культ. діяч, публіцист, письменник, перекладач. За фахом – правник. Н. в с. Молодятин (нині село Коломийського р-ну Iвано-Франк. обл.). Закінчив юрид. ф-т Львів. ... |
|---|
| |
|---|
Весна
|
|---|
| ... нів ОДПУ, проведена 1930– 31 із метою «чистки» лав Червоної армії (див. Радянська армія) від спеціалістів колиш. царської армії. Офіц. мотивом для початку масових репресій щодо військ. фахівців «старої генерації» стало «викриття» в груд. 1930 антирад. військ. о ... |
|---|
| |
|---|
Вестернізація
|
|---|
| ... west – захід) – термін, що використовується переважно на позначення процесу запозичення елементів зх. к-ри ін. к-рами, але також ним позначають процес експансії масової амер. к-ри в усі ін. к-ри. Походить, імовірно, від назви жанру амер. кінематографу «вестерн». Інколи як синоніми терміна «В.» вжив ... |
|---|
| |
|---|
Вестерфельд Абрагам
|
|---|
| ... class=zdan_just> (р. н. невід. – 24, за ін. даними, 30.04.1692) – голл. художник. Працював при дворі польного гетьмана литов. кн. Я.Радзивілла. Разом з військом гетьмана перебував 1651 у Києві. Як безпосередній свідок ... |
|---|
| |
|---|
Вести из СССР
|
|---|
| ... – інформаційний бюл. низки міжнар. правозахисних орг-цій, що друкував матеріали про становище опозиційного руху в СРСР наприкінці 1970–80-х рр. Заснований 1978 з ініціативи рос. правозахисника К.Любарського. Періодичність виходу: 1978–79 – щомісяця, з 1980 – дв ... |
|---|
| |
|---|
Вестник народной воли
|
|---|
| ... рос. емігрантів, членів виконкому революц. орг-ції «Народна воля». Видавався 1883–86 у Женеві (Швейцарія). Вийшло п’ять номерів часопису. Чл. редакції (містилася в Парижі) були: Л.Тихомиров, М.Ошаніна, П.Лавров. «В.“Н.в.”» дуже тенденційно висвітлював події в ... |
|---|
| |
|---|
Вестник Юго-Западной и Западной России
|
|---|
| ... an_just>«Вeстникъ Юго-Западной и Западной Россіи» — щомісячний історико-літ. журнал. Виходив 1862—71 (до 1864 у Києві, потім — у Вільно, нині Вільнюс, під назвою «Вестник Западной России»). Протягом 1862—70 видавничим ... |
|---|
| |
|---|
Вестфальский мир 1648 р.
|
|---|
| ... рних договорів, укладена після завершення Тридцятилітньої війни 1618–48, до участі в якій залучалися й укр. козаки. Складається з двох міжнар. договорів, підписаних 24 жовт. у містах Вестфалії (Німеччина): договору імператора « Священної Римської імперії германської нації» з союзниками, з о ... |
|---|
| |
|---|
Ветухів Михайло Олексійович
|
|---|
| ... 07.1902–11.06.1959) – учений-біолог, організатор с.-г. науки в Україні, педагог, громад. та політ. діяч. Перший президент Української вільної академії наук у США, дійсний чл. НТШ. Н. в м. Харків. 1923 закінчив Харків. ... |
|---|
| |
|---|
Вехтер Отто
|
|---|
| ... – 1949) – нім. військ. і політ. діяч, губернатор дистрикту «Галичина». Н. в м. Відень. Виходець із родини австрійс. генерала, який тривалий час служив у Галичині. У 1920-х рр. пр ... |
|---|
| |
|---|
Вечерниці
|
|---|
| ... наук. тижневик, перший друкований орган галицьких народовців. Виходив з 1 лют. 1862 до 15 черв. 1863 у Львові. Ред. і видавець – Ф.Заревич, від лют. 1863 – в.Шашкевич. Усьо ... |
|---|
| |
|---|
Вечори -огляди української культури в Москві
|
|---|
| ... =zdan_just>Проводилися в період Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945, згідно з рішенням уряду СРСР з метою популяризації мист-ва і літ. України, тер. якої в цей час була окупована гітлерівцями. Перший ... |
|---|
| |
|---|
Вечорниці
|
|---|
| ... одіжного дозвілля в укр. селі у дорад. період. в. збиралися в зимовий час – від реліг. свята Миколи «зимнього» (6 груд. ст. ст.) й до початку Великого посту. Приміщення для в. зазвичай наймали дівчата у самітньої вдови або «солдатки», яку величали паніматкою. У в. брала учас ... |
|---|
| |
|---|
Вешняк-Якубович Федір
|
|---|
| ... д. – наприкінці 1650) – укр. військ. та держ. діяч, дипломат, чигиринський полковник (1648–50). Н., імовірно, на Полтавщині в родині шляхтича. Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі (див. Києво-Могилянська академія). Певний час перебував на Запорожжі. Сл ... |
|---|
| |
|---|
Вєркін Борис Ієремійович
|
|---|
| ... 1919–12.06.1990) – укр. фізик. Акад. АН УРСР (1972). Н. в м. Харків. Закінчив Харків. ун-т (1940). 1946–60 працював у Харків. фіз.-тех. ін-ті, 1960–88 – дир., з 1988 – почесний дир. Фіз.-тех. ін-ту низьких температур АН УРСР (Харків). Наук. праці стосуються фіз ... |
|---|
| |
|---|
Вєтошкін Михайло Кузьмич
|
|---|
| ... 1884–02.02.1958) – рад. парт. і держ. діяч, історик, учасник революц. руху в Росії та Україні. Н. в с. Усольє (нині м. Усольє-Сибірське Iркутської обл., РФ) у родині робітника. Від 1904 – чл. РСДРП(б). 1904–17 проводив підпільну парт. роботу в м. Харбін (Китай), в Сибіру і центр. губерніях ... |
|---|
| |
|---|
Виборзька акція депутатів І Державної Думи 1906
|
|---|
| ...
Вважаючи склад депутатів надто ліберальним і навіть революц., імп. Микола II 21(08) лип. видав рескрипт, за яким I Держ. дума (див. Державні думи), що пропрацювала лише 72 дні, розпускалася, а скликання ... |
|---|
| |
|---|
Вибори
|
|---|
| ... державної влади, місцевого самоврядування та на інші суспільні посади – процедура відбору кандидатів та обрання їх до відповідних органів чи на відповідні посади шляхом відкритого або закритого голосування (див. Виборча система). Суттю в. є делегування ... |
|---|
| |
|---|
Вибори до міських дум 1917 р.
|
|---|
| ... ципальна кампанія) – перші демократ. вибори в Україні, які проводилися згідно з постановою Тимчасового уряду від 28(15) квіт. 1917 на засадах заг., рівного, прямого і таємного голосування за пропорційною системою. Розглядалися правлячими колами країни ... |
|---|
| |
|---|
Виборні козаки
|
|---|
| ... упа військ. стану на Лівобережній Україні і Слобідській Україні 18 ст. 1698 уряд Мазепи видав розпорядження, за яким козаки Лівобереж. України, що не могли виконувати військ ... |
|---|
| |
|---|
Виборча сеймова ординація для Галичини
|
|---|
| ... _just>– додаток до цісарського патенту Франца-Йосифа I від 26 лют. 1861, який спільно з Крайовим статутом Галичини регламентував засади й процедуру виборів до Галицького крайового се ... |
|---|
| |
|---|
Виборча система
|
|---|
| ... зації і проведення виборів до представницьких органів держ. влади та до органів місц. самоврядування та на ін. сусп. посади, що забезпечує реалізацію певній групі громадян (нині – тим, які досягли визначеного віку, раніше також за ін. ознаками – майновими, стат ... |
|---|
| |
|---|
Виборче право
|
|---|
| ... радицією, конституцією або законом право громадянина обирати або бути обраним до складу представницьких органів держ. влади та органів місц. самоврядування чи на ін. сусп. посади, напр., на посаду голови д-ви. Раніше в.п. громадян обмежувалося, як правило, статевим та майновим цензом. У сучасно ... |
|---|
| |
|---|
Вибранці
|
|---|
| ... різновид військовиків (піхотинців) у Речі Посполитій. Вибранцями служили селяни з королівщин. Від 1578 кожне село королівщини з 20 ланів виставляло одного вояка. в. звільнялися в ... |
|---|
| |
|---|
Вивериця
|
|---|
| ... йдрібніша грошово-лічильна одиниця Київської Русі. Назва її сягає тих часів, коли шкурки хутрових звірів, у т.ч. білки (вивериці), використовувались як товаро-гроші. Вперше в. як дрібні гроші згадується у давньорус. літописах в оповіданнях про події серед. ... |
|---|
| |
|---|
Вивід прав України 1712
|
|---|
| ... ико-правовий трактат, автором якого вважається гетьман П.Орлик. Оригінал твору франц. мовою без підпису та дати знайшов 1922 в архіві замку Дентевіль (Франція) І.Борщак і датував його написання літом 1712 чи поч. 1713. Су ... |
|---|
| |
|---|
Виговський Іван Остапович
|
|---|
| ... невід. – 27(17).03.1664) – гетьман України (1657–59), талановитий адміністратор, воєначальник і дипломат часів національної революції 1648–1676. Н. на поч. 17 ст. (можливо, в м-ку Гоголів Київ. воєводства, нині село Броварського р-ну Київ. обл.) у сі ... |
|---|
| |
|---|
Виговський Остап Гнатович
|
|---|
| ... ич (р. н. невід. – 1663) – нащадок боярського роду Лучичів-Виговських Овруцького пов. Київ. воєводства, належав до герба «Абданк», батько I.Виговського. Був намісником київ. замку в київ. воєводи кн. ... |
|---|
| |
|---|
Виговські
|
|---|
| ... хетський рід, назва якого походить від Вигова Овруцького пов. Київ. воєводства (нині с. Вигів Коростенського р-ну Житомир. обл.). Родинна легенда пов’язує в. з князями Глинськими, до яких належала і мати рос. царя Iвана I ... |
|---|
| |
|---|
Вигодовський (Дунцов) Павло Хомич
|
|---|
| ... >(насправді по батькові – Тимофійович; 1802–24(12).12. 1881) – чиновник, декабрист (див. Декабристів рух). Н. в с. Ружичне Проскурівського пов. Подільської губ. (нині в складі м. Хмельницький). Син селянина Тимофія Дунцова ... |
|---|
| |
|---|
Виголексинський збірник
|
|---|
| ... . пергаментний кириличний зб. житій святих кін. 12 ст. Написаний напівуставом. У рукописі 171 арк. Зберігається в Рос. держ. б-ці у Москві. За походженням є пд.-рус., галицько-волин., проте вже з 13 ст. належав новгород. Юр’ївському монастир ... |
|---|
| |
|---|
Вигонці галицькі
|
|---|
| ... ність. Згадується в літописах під 1223: в описі спільного походу давньорус. та половецьких військ проти монг. полчищ (див. Калка, битва на річці 1223) давньорус. книжник розповідає про активну участь у поході «галицьких вигнанців». Є підстави думати, що мова йш ... |
|---|
| |
|---|
Видибіда-Руденко Палладій
|
|---|
| ... ьке ім’я – Петро; 29.06.1891– 01.09.1971) – укр. правосл. архієпископ, церк. і громад. діяч. Н. в с. Стрільчинці Брацлавського пов. Київ. губ. (нині село Немирівського р-ну Він. обл.). Закінчив Подільську духовну семінарію, фіз.-мат. ф-т Київ. ун-ту (1916). Працював у кредитовій кооперації на В ... |
|---|
| |
|---|
Видок
|
|---|
| ... lass=zdan_link href="../\.htm">«Руською правдою», той, хто бачив на власні очі й може підтвердити свідчення однієї зі сторін. «Руська правда» не обумовлює вимог до в. (як то зроблено у випадку з ін. різновидом свідків – послухами). Натомість визначається, яка кількість в. (один чи два) ... |
|---|
| |
|---|
Видубицький Свято-Михайлівськії монастир у Києві
|
|---|
| ... class=zdan_just>– чол. монастир, заснований у 1070-х рр. кн. Всеволодом Ярославичем на пд. околиці Києва – у Видубичах. Спочатку тут була збудована літня резиденція князя і дерев’яна ... |
|---|
| |
|---|
Видубичі
|
|---|
| ... і Києва. За літописом, назва походить від слова «видибати» – на цьому місці виплив дерев’яний ідол бога Перуна, якого було скинуто в Дніпро із Старокиївської гори під час ... |
|---|
| |
|---|
Виж
|
|---|
| ... zdan_link href="../\.htm">Великому князівстві Литовському, судовий урядовець нижчого рангу. Виконував допоміжні функції у старостинському і воєводському судах. За дорученням суду в. здійснював попереднє слідство, проводив «обдукції» з метою з’ясування заподіяних потерпілим фізичних ушкоджен ... |
|---|
| |
|---|
Вижниця
|
|---|
| ... йцентр. Розташов. у підніжжі Карпат, на правому березі р. Черемош (бас. Дунаю). Залізнична ст.
Вперше згадується в молдов. літописі Й.Некулче як поселення, що існувало наприкінці 15 ст. В. здавна розвивалася як торгове поселе ... |
|---|
| |
|---|
Визволення праці
|
|---|
| ... -ція (група), ств. 25 верес. 1883 у м. Женева (Швейцарія) колиш. народниками з «Чорного переділу» Г.Плехановим, П.Аксельродом, в.Засулич, в.Iгнатовим та Л.Дейчем. Чл. ... |
|---|
| |
|---|
Визвольний похід Червоної армії на території зарубіжних країн 1944-1945
|
|---|
| ... ИХ КРАЇН 1944–1945
Для остаточного розгрому військ країн-агресорів, що розв’язали Другу світову війну, Червона армія (див. Радянська армія) здійснила низку наступальних операцій на тер. зарубіжних країн ... |
|---|
| |
|---|
Визвольний шлях
|
|---|
| ... nbsp;і наук.-літ. щомісячник ОУН(б) у Великій Британії. Засн. у січ. 1948, фундатор Г. Драбат. Призначався для чл. Організації українських націоналістів; з 1951 став доступний широкій громадськості та з часом перетворився на один з кращих укр. журналі ... |
|---|
| |
|---|
Виїмчасті емалі
|
|---|
| ... ам’ятки) бронз. речі, прикрашені кольоровою емаллю, своєрідне явище ювелірного ремесла Сх. Європи. Ареал поширення в. е. охоплює тер. від Прибалтики, верхів’їв Волги та Оки до Пн. Кавказу. Переважна більшість в. е. зосереджена у Серед. Подніпров’ї: в р-ні ... |
|---|
| |
|---|
Викупна операція
|
|---|
| ... авно-кредитна операція з викупу землі у поміщиків, проведена в Російській імперії після скасування кріпацтва. Згідно з маніфестом імп. Олександра II від 19 лют. 1861, селян, які отримували надільну землю у безстро ... |
|---|
| |
|---|
Вилкове
|
|---|
| ... Одес. обл. Розташов. на лівому березі Кілійського гирла Дунаю, на о-вах, за 18 км од Чорного М., за 190 км від Одеси. Мор. аванпорт. Нас. 10,6 тис. осіб (2001).
Поселення засноване в 17 ст. на тер. Пд. ... |
|---|
| |
|---|
Вилок
|
|---|
| ... івського р-ну Закарп. обл. Розташов. на правому березі р. Тиса (прит. Дунаю). Залізнична ст.
Виникло 1304 на місці колиш. с. Нітерлек. Спочатку мало назву Уйлок (нове поселення) або Вуйлок, яка пізніше трансформувалась у Вилок. 1334 – значний населений пункт з катол. па ... |
|---|
| |
|---|
Вина
|
|---|
| ... в у литов.-рус. праві, що вирізнявся багатозначністю, а також поліфункціональністю застосування: 1) в., як і в часи давньорус. юрид. практики, – синонім провини, злочину, гріховного діяння взагалі. Литов. статути (див. Статути Великого князівства Литовського ... |
|---|
| |
|---|
Винар Любомир Роман
|
|---|
| ... 932) – амер. історик, громад. діяч укр. походження. Н. в м. Львів у родині укр. педагогів. 1944 разом з батьками емігрував до Чехословаччини, згодом – до Німеччини та США. У Мюнхенському ун-ті вивчав сусп. і політ. на ... |
|---|
| |
|---|
Винищувальні батальйони
|
|---|
| ... ройні іррегулярні формування періоду Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 для боротьби проти ворожих диверсантів, охорони оборонних об’єктів, врожаю, засобів комунікації, забезпечення порядку в прифронтовій зоні. На поч. війни на тер. 17 обл. У ... |
|---|
| |
|---|
Винники
|
|---|
| ... ass=zdan_link href="../\.htm">Жовква. ... |
|---|
| |
|---|
Винницький Юрій
|
|---|
| ... Гавриїл; 1660–22.09.1713) – київ. унійний митрополит (1708– 13). Походив з перемишльської шляхти. Від 1700 єпископ перемишльський, після смерті Йосифа Шумлянського 1708 – єпископ львів. та київ. митрополит. Продовжу ... |
|---|
| |
|---|
Винниченко Володимир Кирилович
|
|---|
| ... 28(16).07.1880–06.03.1951) – укр. політ. і держ. діяч, письменник. Н. в с. Веселий Кут Єлизаветградського пов. Херсонської губ. (нині тер. м. Кіровоград) в сел. родині. Закінчив г-зію, 1901 вступив на юрид. ф-т Київ. ун-ту. Під час навчання брав активну уч ... |
|---|
| |
|---|
Виноградів
|
|---|
| ... місто Закарп. обл., райцентр. Розташов. за 3 км на зх. від р. Тиса (прит. Дунаю). Залізнична ст. Нас. 27,6 тис. осіб (2001).
1262 Севлюш отримав привілеї королів. міста. 29 серп. 1399 угор. король Сигізмунд I Люксембург подарував місто феодалові П.Перені, нащадки я ... |
|---|
| |
|---|
Виноградний Сад
|
|---|
| ... ятка – поселення 15–13 ст. до н.е. Пам’ятка розташов. біля с. Виноградний Сад Доманівського р-ну Миколаїв. обл., в заплаві правого берега р. Пд. Буг. Належить до поселень сабатинівської культури пізнього періоду брон ... |
|---|
| |
|---|
Виноградський Юрій Степанович
|
|---|
| ... 873–04.03.1965) – дослідник історії, географії і нар. к-ри Пн.-Сх. України, укр. народознавець. Н. в Сосниці в сім’ї священика. Закінчив Черніг. г-зію, 1896 юрид. ф-т Київ. ун-ту. Працював у Варшаві юристом. 1913 обраний ч ... |
|---|
| |
|---|
Винський Григорій Степанович
|
|---|
| ... 52 – після 1818) – укр. просвітник, письменник-мемуарист, перекладач. Н. в м. Почеп Стародубського полку (нині місто Брянської обл., РФ) в сім’ї дрібного укр. шляхтича. Освіту здобув у парафіяльній шк. м. Почеп, Чернігівському ... |
|---|
| |
|---|
Виписні козаки, випищики
|
|---|
| ... оз. козаки, яких протягом 1-ї пол. 17 ст. на вимогу польс. уряду не включали до списків війська реєстрових козаків. в.к. позбавлялися права перебувати на держ. військ. службі, а також користуватися козац. імунітетом. Польс. влада намагалася обмежити коло козаків, які користувалися ... |
|---|
| |
|---|
Вир
|
|---|
| ... є місто на лівому березі р. Вир (прит. Сейму, бас. Дніпра), у гирлі її прит. р. Крига. Нині тут розташов. м. Білопілля. Вперше в. згадано в Iпатіївському літописі під 1113. Місто складалося з ... |
|---|
| |
|---|
Вира
|
|---|
| ... вільної людини в Київській Русі. Існувала також половинна в. – штрафи за заподіяння людині тяжких ушкоджень. За «Руською правдою», в. замінювала кровну помсту. За «Правдою Ярослава», накладалася, якщо не було ме ... |
|---|
| |
|---|
Вирій
|
|---|
| ... class=zdan_link href="../\.htm">слов’ян давніх, в. – потойбічний світ. Як правило, його локалізовували або на зх., куди ввечері сідає сонце, або на пд., куди на зиму відлітають птахи. У «Повчанні» Володимира Мономаха є такі слова: «И сему ся поди ... |
|---|
| |
|---|
Вислоух Болеслав
|
|---|
| ... .09.1937) – польс. громад. та політ. діяч, публіцист, видавець. Н. в с. Соха Дрогичинського пов., Польща. Закінчив Технологічний ін-т у Санкт-Петербурзі. За участь у соціаліст. русі 1881–84 був ув’язнений. 1885 поселився у ... |
|---|
| |
|---|
Вислуга
|
|---|
| ... землею, що полягав у тимчасовому держанні земельної власності, наданої держателю, або як винагорода за виконання певних обов’язків, найчастіше за відбування військ. служби, або як умова виконання обов’язків. Система в. характерна для феод. сусп-в з розвинутими формами сюзеренітету–васалітету. В ... |
|---|
| |
|---|
Висоцька культура
|
|---|
| ... нця бронзового віку – початку залізного віку (10–7 ст. до н.е.). Назва походить від могильника в с. Висоцьке Бродівського р-ну Львів. обл. Виділена польс. археологом Сулімірськи ... |
|---|
| |
|---|
Висоцький Сергій Олександрович
|
|---|
| ... 5.07.1923–19.12.1998) – укр. історик та археолог, фахівець у галузі історії к-ри Київської Русі. Д-р істор. н. (1979). Н. в м.Полтава в сім’ї службовців. Після закінчення історико-філос. ф-ту Київ. ун-ту (1956) тривалий ча ... |
|---|
| |
|---|
Височан Гнат
|
|---|
| ... ід.) – кер. сел. руху в Галичині 20–30-х рр. 17 ст. Н. в с. Вікторів (нині село Галицького р-ну Iвано-Франк. обл.) в сел. сім’ї. Вперше про в. згадується в галицьких міськ. актах 1609. Будучи осадчим, він заснував с. Слобода Височанська (нині с. ... |
|---|
| |
|---|
Височан Семен (Сень) Гнатович
|
|---|
| ... . н. невід. – 1666) – кер. Покутського повстання 1648, яке вибухнуло під впливом національної революції 1648–1676. Син Г.Височана. Восени 1648, під час походу сел.-козац. військ ... |
|---|
| |
|---|
Височиненко Семен Дмитрович
|
|---|
| ... 09.1900–13.01.1938) – комсомольський, рад. та парт. діяч. Н. в м. Харків. Од 1912 працював на з-ді т-ва «Гельферіх-Саде». 1917 брав активну участь у створенні Соціаліст. спілки робітн. молоді в Харкові. 1918 ... |
|---|
| |
|---|
Виставки промислові та сільськогосподарські 19 - поч. 20 ст.
|
|---|
| ... 20 ст.
Початковою формою виставок в Україні були невеликі, локальні конкурси, на яких разом із с.-г. продукцією були представлені й вироби місц. ремісничо-кустарного вир-ва. Один із перших конкурсів було проведено в Одесі 1823, більш ... |
|---|
| |
|---|
Висуванство
|
|---|
| ... в РСФРР, згодом у СРСР прошарку управлінських кадрів у 1920–30-ті рр. з метою заміни старого корпусу кер. усіх ланок управління людьми, які б беззастережно підтримували рад. владу та безвідмовно втілювали в життя всі настанови комуніст. партії. Найбільшого ... |
|---|
| |
|---|
Витанович Ілля
|
|---|
| ... 2.1973) – укр. економіст, історик, соціолог, кооператор і громад. діяч. Н. в с. Бурштин. Навч. в укр. г-зії м. Рогатин. 1914 пристав до Легіону Українських січових стрільців, 1918–20 ... |
|---|
| |
|---|
Витачів
|
|---|
| ... близу сучасного с. Витачів Обухівського р-ну Київ. обл., на правому березі р. Дніпро. Досліджені два городища (пд. й пн.). Пн. (урочище Городок) займає розрізане ярами плато, сильно деформоване зсувами. Пл. збереженої частини – бл. 80 тис. м 2. Під час археол. розкопок тут відкрито оборонні споруди, ... |
|---|
| |
|---|
Витвицький Василь Васильович
|
|---|
| ... .10.1905–31.12.1999) – укр. музикознавець, композитор, громад. та культ. діяч. Д-р мистецтвознавства (1932). Н. в м. Коломия. З дитинства цікавився музикою. Гри на фортепіано вчився у Львові, серед. освіту здобув у Ко ... |
|---|
| |
|---|
Витвицький Степан
|
|---|
| ... .10.1965) – громад. та політ. діяч, адвокат. Н. в с. Угорники, на Станіславщині. Голова «Академічної громади» у Львові та т-ва «Січ» у Від ... |
|---|
| |
|---|
Витічевський з’їзд 1100 р.
|
|---|
| ... just>– відомий з «Повісті временних літ» князівський з’їзд, що зібрався в с. Витичів (Уветич) поблизу Вишгорода 30 серп. На ньому було поновлено мирний договір (див. Любецький з’їзд 1097 ... |
|---|
| |
|---|
Вихвостівська трагедія 1905 р.
|
|---|
| ... гатих заможних селян (т. зв. куркулів) над незаможними селянами, учасниками революц. руху в с. Вихвостів (нині село Городнянського р-ну Черніг. обл.) у жовт. 1905. Під впливом жовтн. всерос. політ. страйку (див. Революція 1905–1907) невдоволення ... |
|---|
| |
|---|
Вихід селянський
|
|---|
| ... >– право залежних селян за визначених законом чи традицією обставин і в певний час піти від свого володаря. Діяло за часів середньовіччя та Нового часу. Регламентувалося заг.-держ. законодавством і регіональними постановами й грамотами. В період ... |
|---|
| |
|---|
Вишата
|
|---|
| ... редставник старовинного боярського роду, син новгород. посадника Остромира. За припущенням Д.Прозоровського, підтриманим О.Шахматовим та Д.Лихачовим, в. був нащадком воєводи кн. Воло ... |
|---|
| |
|---|
Вишгород
|
|---|
| ... обл., райцентр. Розташов. на правому березі Київського водосховища на Дніпрі, трохи вище від Києва (звідси назва), за 18 км від залізничної ст. Київ-Пасажирський. Нас. 22,4 тис. осіб (1998). в. є одним з найперших супутників Києва (найраніша зга ... |
|---|
| |
|---|
Вишгород (археологічна пам’ятка)
|
|---|
| ... археологічна пам’ятка – давньоруське місто на тер. сучасного м. Вишгород. Пам’ятка розташов. на березі Київ. водосховища на Дніпрі. Місто вперше згадується в «Повісті временних літ» під 946 як резиденція вел. кн. ... |
|---|
| |
|---|
Вишгородська дорога
|
|---|
| ... шлях з Києва на Вишгород, де був перевіз через Дніпро, і далі через Лютіж (нині село Вишгородського р-ну Київ. обл.) до Чорнобиля. Одна з ланок пн. торг. шляху Київ– ... |
|---|
| |
|---|
Вишгородська ікона Богоматері
|
|---|
| ... оматері
– одна із найбільш давніх і славнозвісних ікон. За переказами, була написана євангелістом Лукою в Єрусалимі й зберігалася там до 450, коли при візант. імп. Феодосії II її було перенесено до Константинополя. Привезена до ... |
|---|
| |
|---|
Вишенський Іван
|
|---|
| ... 0 – після 1620) – чернець, письменник-полеміст. Походив з м. Судова Вишня. Деякий час жив і навч. в Луцьку, був близький до Острозького літ.-наук. гуртка. У 1580-х рр. переселився на ... |
|---|
| |
|---|
Вишеньки
|
|---|
| ... ’ятка зарубинецької культури біля с. Вишеньки Бориспільського р-ну Київ. обл. Могильник (2 ст. до н.е.) розташов. на піщаній дюні в заплаві лівого берега Дніпра. Відомий з часів В.Хвойки, але розкопаний у 80-ті р ... |
|---|
| |
|---|
Вишинський Андрій Януарович
|
|---|
| ... 12(28.11).1883–22.11.1954) – рад. держ. діяч, юрист і дипломат. Акад. АН СРСР (1939). Н. в м. Одеса. Закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту (1913). Займався літ. і пед. діяльністю. Від 1917 до 1925 працював у системі Наркомосу РСФРР і одночасно був проф. Моск ... |
|---|
| |
|---|
Вишневецька (Могилянка) Раїна
|
|---|
| ... 589 – 1619) – укр. меценатка. Старша з чотирьох дочок молдов. господаря Iєремії Могили (1593–1606). Бл. 1605 Раїна одружилася з кн. Михайлом Вишневецьким (див. Вишневецькі), одним із найбагатших укр. князів. Три її сестри також взяли шлюб з представниками відом ... |
|---|
| |
|---|
Вишневецький Дмитро Іванович
|
|---|
| ... just>(?. i. iaa?a. — 1563) — oe?. iie?o. ? a?enue. a?y?, iaei c i?aai?caoi??a caii?ic. eicaooaa. A ?noi??ia?ao?? ?nio? aoiea, ui a?i — cani. 1-? Caii?icuei? N??? (Oi?oeouei?). Iioiaea c eiyc?anueiai ?iao Aeoiaaaoueeo. Aaouei A. — Iaai Ieoaeeiae? (i. 1543) aoa noa?inoi? aeoeinueei ? ai??einueei (1533 ... |
|---|
| |
|---|
Вишневецький Міхал-Корибут
|
|---|
| ... Міхал-Корибут Вишневецький. ... |
|---|
| |
|---|
Вишневецький Ярема (Ієремія)
|
|---|
| ... 2–20.08.1651) – один з наймогутніших магнатів Речі Посполитої. Походив з укр. князівського роду Вишневецьких, син Михайла Вишневецького та Раїни Могилянки (див. Раїна Вишневецька). ... |
|---|
| |
|---|
Вишневецькі
|
|---|
| ... ід 14–17 ст. (у 17 ст. сполонізований). Родоначальником роду вважається син вел. кн. литов. Ольгерда Дмитро-Корибут Ольгердович. Вел. кн. литов.Вітовт перевів Дмитра-Корибута з Сіверщини на ... |
|---|
| |
|---|
Вишневський Дмитро
|
|---|
| ... just>(р. н. невід. — 1563) — укр. політ. і військ. діяч, один з організаторів запороз. козацтва. В історіографії існує думка, що він — засн. 1-ї Запорозької Січі (Хортицької). Походив з князівського роду Вишневецьких. Батько В. — Iван Михайлович (п. 1543) був старостою ейшинським і ворчинським (1533 ... |
|---|
| |
|---|
Вишнєградський Іван Олексійович
|
|---|
| ... (01.01.1832(20.12.1831)– 06.04(25.03).1895) – вчений (один із основоположників теорії автоматичного регулювання, засн. наук. шк. з конструювання машин), держ. діяч. Почесний чл. Петерб. АН (1888). Закінчив Гол. пед. ін-т (1851) у Санкт-Петербурзі. Від 1862 – пр ... |
|---|
| |
|---|
Вишнівець
|
|---|
| ... разького р-ну Терноп. обл. Розташов. у пн. ч. Терноп. обл., на р. Горинь (прит. Прип’яті, бас. Дніпра) за 16 км від залізничної ст. Карначівка.
Перша письмова згадка про в. – 1395: вел. кн. литов. Вітовт позбавив ... |
|---|
| |
|---|
Вишнівецька битва 1512
|
|---|
| ... – битва під Лопушином)– битва між укр.-польс. військом і крим.-татар. військом. Навесні 1512, порушуючи мирну угоду, підписану напередодні, крим. хан Менглі-Гірей на чолі 25-тис. війська напав на укр. землі у складі Корони По ... |
|---|
| |
|---|
Вишнівчицька катастрофа трансільванської армії 1657 р.
|
|---|
| ...
– знищення крим.- татар. військом трансільванської армії під Вишнівчиком (Галичина). Протягом 1-ї пол. 1657, в ході національної революції 1648–1676, гетьман Б.Хмельн ... |
|---|
| |
|---|
Вишня
|
|---|
| ... =zdan_link href="../\.htm">Судова Вишня. ... |
|---|
| |
|---|
Вишня
|
|---|
| ... вні городища. Пам’ятка розташов. у межах м. Судова Вишня. Єдиний раз в. згадана у Галицько-Волинському літописі під 1230, коли нею володів галицький боярин ... |
|---|
| |
|---|
Вишня Остап
|
|---|
| ... ’я та по батькові – Губенко Павло Михайлович; 11.11(31.10). 1889–28.09.1956) – укр. письменник-сатирик, гуморист, перекладач. Н. в с. Грунь (нині село Охтирського р-ну Сум. обл.). 1907 закінчив Київ. військ.-фельдшерську шк. 1917 вступив на історико-філол. ф-т Київ. ун-ту (не закінчив). Літ. ді ... |
|---|
| |
|---|
Вища освіта в Україні
|
|---|
| ... вані заклади вищої освіти – вищі школи (ВШ) – в Україні з’явилися досить пізно. З часів Київської Русі при монастирях та митрополичій кафедрі діяли лише вищі студії з філософії та богослов’я. Поступу вищої освіти й заснуванню на укр. землях ВШ за зразком зх.-єв ... |
|---|
| |
|---|
Вища Рада народного господарства
|
|---|
| ... n_just>1917–1932 – перший рад. орган з регулювання й управління осн. галузями нар. г-ва. Заснована при РНК РСФРР у груд. 1917. Спочатку тут зосереджувались усі екон. важелі д-ви. Від осені 1918 у її віданні залишилася тільки пром-сть, управління якою здійснювалося на принципах ... |
|---|
| |
|---|
Вища рада народного господарства СРСР при Раді Міністрів СРСР 1963-1965
|
|---|
| ... РІВ СРСР 1963–1965 (ВРНГ СРСР)
– вищий держ. орган СРСР з управління пром-стю і буд-вом. Керувала діяльністю Раднаргоспу СРСР, Держплану СРСР, Держбуду СРСР, к-тами, створеними замість ліквідованих мін-в. Утворення ВРНГ СРСР завершило реформ ... |
|---|
| |
|---|
Віденська битва 1683 р.
|
|---|
| ... нтр. битв австрійс.-турец. війни 1683–84. в.б. відбувалася 22 (12) верес. після тривалої облоги австрійс. столиці м. Відень більш ніж 100-тис. армією Османської імперії під кер-вом великого візира ... |
|---|
| |
|---|
Відродження
|
|---|
| ... якого була боротьба проти вживання алкоголю й нікотину. Засноване 1909 у Львові. У 1930-х рр. мало 18 філій та 122 гуртки, які охоплювали 6400 чл. Т-во організовувало у містах і селах Галичини протиалкогольні курси, лекції, влаштовувало віча, видавало у м. ... |
|---|
| |
|---|
Відродження і Україна
|
|---|
| ... bsp;ст. культ. рух в. охоплює й слов’ян. світ, передусім ті його країни, які належали до катол. Європи як певної культ.-ідеологічної спільності, що склалася в часи середньовіччя. В складі однієї з них – Польщі, перебувала Україна, яка, однак, разом з ін. східно- та пд.-слов’ян. країна ... |
|---|
| |
|---|
Відродження, Ренесанс
|
|---|
| ... ascita або Rinasciameto, франц. Renaissance) – одна з епох в історії європ. к-ри. Вирізняється з-поміж ін. культ. епох особливостями стилю, зумовленими орієнтацією на спадщину антич. греко-рим. цивілізації (див. Античність). Раннє в. («передренесанс») ... |
|---|
| |
|---|
Відумерщина
|
|---|
| ... майно, яке, згідно з давнім укр. правом, переходило після смерті господаря, в якого не залишалося спадкоємців чол. статі, до сюзерена або д-ви. У давньорус. період в. надходила великому князеві, з якої, у разі наявності у померлого доньок, останнім виділял ... |
|---|
| |
|---|
Відхідництво
|
|---|
| ... й відхід селян з місць постійного проживання на заробітки в р-ни розвиненої пром-сті та с. госп-ва, а також за кордон, де є сезонний попит на робочі руки. Пром. в. у вигляді уходництва було відоме в Україні ще в 16 ст. Мало місце в 17–18 ст. ... |
|---|
| |
|---|
Відхідництво з колгоспів в УСРР
|
|---|
| ... контрольно-регулятивна система вербування робочої сили з колгоспів, запроваджена в роки перших п’ятирічок (див. П’ятирічні плани). Перехід до планового найму робочої сили з колгоспів і сел. г-в започаткувала постанова Наркомату праці та Колгоспцентру СРСР «Про ... |
|---|
| |
|---|
Відьма
|
|---|
| ... ання, чаклунство) – найпоширеніший жін. персонаж укр. (загалом слов’ян.) демонології, яскрава представниця т. зв. нечистої сили (чоловік – відьмач, відьмак). Образ в. пов’язаний з первісною вірою у здатність людини через особливі магічні дії впливати певним чином на природу та повсякденне ... |
|---|
| |
|---|
Віженер Блез де
|
|---|
| ... вства» (Vigenêre Blaise de)
(1523–1596) – франц. дипломат, історик та археолог. 1573 у Парижі франц. мовою видав кн. «Опис Польського королівства». У ній міститься багато відомостей про природні умови, вироб. відносини і етногр. особливості ... |
|---|
| |
|---|
Візантія
|
|---|
| ... умовна назва середньовічної д-ви, що була наступницею сх. ч. колиш. Рим. імперії (див. Рим Стародавній), введена істориками у 18 ст. Утворена від назви колиш. мегарської колонії Візантій на узбережжі Босфору Фракійського (нині протока Босфор), на місц ... |
|---|
| |
|---|
Візир
|
|---|
| ... a class=zdan_link href="../\.htm">Османській імперії. в. були членами ради при султані (диван), призначалися на посади бейлербеїв. Гол. з них – великий в. (від 1327) – очолював вищу держ. адміністрацію, відав фінансами і військ. справами, виконува ... |
|---|
| |
|---|
Війна 1812 р.
|
|---|
| ... йна Наполеона I Бонапарта, ведена ним в оперті на альянс більшості зх.-європ. країн; визвол. війна в Росії проти наполеонівської Великої армії. Точилася на литов., білорус., латис., укр. і рос. землях. Розв’язувала насамперед питання про виборювану Франц. та Ро ... |
|---|
| |
|---|
Війна на рейках
|
|---|
| ... s=zdan_link href="../\.htm">«Рейкова війна». ... |
|---|
| |
|---|
Війна РСФРР і УНР 1918-1919 рр.
|
|---|
| ... 1917-1918 (Перша війна РСФРР і УНР)
20(07) листоп. 1917 УЦР III Універсалом проголосила Українську Народну Республіку і розпочала розбудову нац. д-ви. Однак з цим рішенням погодилися не всі політ. сили країни. Представники рад робітн. ... |
|---|
| |
|---|
Війни Радянської України проти УНР 1917-1918 рр.
|
|---|
| ...
– була розв’язана 20 груд. командуванням прорад. укр. формувань (див. Група військ Курського напряму 1918–1919) без будь-якого оголошення війни Директорії, яка на цей час вела боротьбу з гетьман. підр ... |
|---|
| |
|---|
Війська СС
|
|---|
| ... скорочене від Schutzstaffeln – охоронні загони) – війська однієї із гол. орг-цій гітлерівської Німеччини – СС. Schutzstaffeln як охоронні загони нацистської партії Німеччини було створено 1925. З 1929 їх кер. був Г.Гіммлер. 1933 А.Гітлер перейменував охорону п ... |
|---|
| |
|---|
Військо грецько-албанське
|
|---|
| ... назва військ. формувань, створених у Російській імперії з грец. і албанських переселенців. Було сформоване здебільшого з греків і албанців, які служили на боці Рос. імперії під час російсько-турецької війни 1768–1774, а п ... |
|---|
| |
|---|
Військо Запорозьке
|
|---|
| ... поративне об’єднання, військ. структура, політ. і соціальний інститут укр. козацтва 2-ї пол. 16 – 1-ї пол. 17 ст. Виникнення в.З. як військ. козац. спільноти, що спиралася на певний політ. інституційний механізм, зумовлювалося комплексом соціальних, геополіт., політ. та ... |
|---|
| |
|---|
Військо кримсько-татарське
|
|---|
| ... вна назва військ. формувань, створених з мешканців Крим. п-ва після приєднання Криму до Російської імперії (1783). За указом імп. Катерини II від 1 берез. 1784 з нас. Криму мало бути сформовано п’ять кримськотатар. дивізіо ... |
|---|
| |
|---|
Військо Польське
|
|---|
| ... Андерса армії з тер. СРСР з ініціативи спілки польс. патріотів у СРСР і за підтримки рад. уряду в СРСР розпочалося формування регулярних польс. військ. Першим таким військ. з’єднанням була д-зія ім. Т.Косцюшка, сформована ... |
|---|
| |
|---|
Військова історія
|
|---|
| ... . науки, що вивчає в хронологічній послідовності причини, хід, рушійні сили і наслідки війн (збройних локальних конфліктів), розвиток воєн. мист-ва, думки та будівництва армій. Їй підпорядковані такі спеціальні історичні дисципліни: воєнні історіографія, археог ... |
|---|
| |
|---|
Військова повинність загальна
|
|---|
| ... становлений законом обов’язок нас. відбувати військ. службу в ЗС своєї країни. в.п.з. вперше запроваджена у Франції 1793 згідно з декретом Конвенту. В Російській імперії в.п.з. введена 1 січ. 1874 під час проведення ... |
|---|
| |
|---|
Військова реформа 1924-1928d СРСР
|
|---|
| ... st>– корінна реорганізація всієї системи військ. буд-ва, приведення її у відповідність до вимог рад. воєн. доктрини. Осн. заходами реформи були: запровадження змішаної (територіально-міліційної та кадрової) системи комплектування військ, створення нац. військ. формувань, перебудова органів військ. у ... |
|---|
| |
|---|
Військовий округ
|
|---|
| ... ’єднання частин, з’єднань, а також ін. військ. установ на певній тер. д-ви. У Російській імперії в.о. (всього 15) утворено внаслідок впровадження військових реформ 1860–1870-х років. Очолювали в.о. команд., що пр ... |
|---|
| |
|---|
Військові відзнаки
|
|---|
| ... ів та символів, що дає змогу вирізняти військ. формування (та належних до них осіб) з-поміж ін. інститутів сусп-ва, а також фіксувати внутрішньосистемні функціональні відносини чл. військ. формувань. в.в. склалися історично. Осн. функції в.в.:
1) означення приналежності ... |
|---|
| |
|---|
Військові відзнаки рангові в збройних формуваннях України
|
|---|
| ... АЇНИ
– відзнаки на уніформі військовослужбовців у вигляді погонів, петлиць, еполетів, нарукавних нашивок, які визначають їх персональні військ. звання (див. Військові звання та військові ранги збройних формувань України).
... |
|---|
| |
|---|
Військові губернатори
|
|---|
| ... ада в Російській імперії з адМ., поліцейськими та військ. функціями місц. управління. Введена імп. Павлом І 1796 після відміни намісництв і утворення ... |
|---|
| |
|---|
Військові звання
|
|---|
| ... Ь УКРАЇНИ
Військ. звання (ВЗ) – персональні ранги військовослужбовців і військовозобов’язаних запасу, які визначають їх службово-правовий стан і підпорядкування. Система ВЗ склалася на основі системи військ. рангів (ВР), у процесі розбудови регулярних військ європ. д-вами у 15–16 ... |
|---|
| |
|---|
Військові канцеляристи
|
|---|
| ... Генеральної військової канцелярії (ГВК) в 2-й пол. 17–18 ст. Штат ГВК складали підписарі, протоколісти, реєстратори, копіїсти, товмачі, повитчики. На посади канцеляристів та старших канцеляристів ГВК брали освічених юнаків, здебільшого після закінчен ... |
|---|
| |
|---|
Військові комісари
|
|---|
| ... ники уряду чи правлячої партії у військах. Уперше з’явились 18 ст. у найманих військах італ. республік. У період Французької революції кінця 18 століття в.к. як представників Конвенту направляли до військ та в департаменти, де відбувалися військ. ... |
|---|
| |
|---|
Військові наради по боротьбі з бандитизмом
|
|---|
| ... =zdan_just>– надзвичайні органи рад. влади, ств. нею на заключному етапі громадянської війни в Україні 1917– 1921 для безпосереднього керування боротьбою з повстанським рухом (див. Повстанський рух в Україні 1918–1922). Бу ... |
|---|
| |
|---|
Військові обивателі
|
|---|
| ... ва група в Україні, що існувала до селянської реформи 1861 і складалася з потомків колиш. козаків слобідських (слобожанських) козацьких полків в 17 столітті. Походження назви в.о. належить до 1764 і пов’язане із знище ... |
|---|
| |
|---|
Військові поселення
|
|---|
| ... анізації частини військ. сил Російської імперії доби кріпацтва, коли військ. служба поєднувалася з госп. діяльністю. Організовувалися ще в 17 ст. на пд. і сх. рубежах Рос. д-ви для захисту її кордонів. На поч. 18 ... |
|---|
| |
|---|
Військові реформи 60-70-х рр. ХІХ ст.
|
|---|
| ... рії
– заходи з реорганізації рос. армії задля її модернізації. Реформи здійснювалися під кер-вом військ. міністра Д.Мілютіна, і тому в істор. літ. часто називаються «реформами Мілютіна». Осн. їхнім завданням було переоснащення армії найновішими видами зброї, збільшення чисе ... |
|---|
| |
|---|
Військові товариші
|
|---|
| ... частина козацтва в Гетьманщині 2-ї пол. 17–18 ст., яка за соціальним статусом наближалася до полкової старшини і мала значний вплив на військ. й держ. справи. в.т. походили з т. зв. військ. т-ва, яке в ... |
|---|
| |
|---|
Військово-історичний музей О.В.Суворова в Очакові
|
|---|
| ... just>Відкритий у м. Очаків у будинку колиш. турец. мечеті – єдиної, що збереглася тут з давніх часів. Експозиція має три відділи. Перший висвітлює історію найдавніших поселень до заснування Очакова; другий – боротьбу за приєднання Пн. Причорномор’я до ... |
|---|
| |
|---|
Військово-історичний музей Чорноморського флоту
|
|---|
| ... lass=zdan_just>Засновано 1869 в Севастополі з ініціативи тих, хто захищав місто під час Кримської війни 1853–1856, для увічнення пам’яті учасників героїчної оборони міста. Ств. на добровільні пожертвування. Відкритий у вла ... |
|---|
| |
|---|
Військовополонені Червоної армії в гітлерівських спецтаборах
|
|---|
| ... ТАБОРАХ НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 1941–1944
Величезна кількість рад. військовиків опинилась у полоні на поч. Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 внаслідок невдалих бойових дій і відступу Червоної армії (див. ... |
|---|
| |
|---|
Військово-польові суди
|
|---|
| ... ві або надзвичайні суди зі спрощеною або прискореною суд. процедурою, що діють на підставі особливих положень поза нормами кримінального законодавства та без дотримання процесуальних гарантій для обвинувачуваного. В Російській імперії в.-п.с. ств. указом і ... |
|---|
| |
|---|
Військово-революційні комітети
|
|---|
| ... И (ВРК, РК)
– тимчасові надзвичайні органи рад. влади, що діяли в Україні 1917– 20. У період громадян. війни ВРК і РК організовували боротьбу широких верств нас. проти т. зв. зовн. (див. Австро-німецьких військ контроль над територією Украї ... |
|---|
| |
|---|
Війт
|
|---|
| ... 14–18 ст., наділена адм. та суд. повноваженнями щодо сільс. та міськ. станових соціальних спільнот. Виборний в. («староста») очолював сільс. громаду і діяв за нормами звичаєвого права або руського права. Йог ... |
|---|
| |
|---|
Вік
|
|---|
| ... Києві за ініціативи О.Кониського. Назву дістало після виходу зб. тв. укр. поетів «Вік». Його фундатори: В.Доманицький, В.Дурдуківський, ... |
|---|
| |
|---|
Вікенгаузер Франц Адольф
|
|---|
| ... n_just> (1809–06.06.1891) – буковинський краєзнавець і видавець. Н. у Вурцбаху (Нижня Австрія). Від 1837 – урядовець фінансових установ на Буковині. Видав істор. нариси і добірки документів (нім. переклади) про деякі місцевості Буковини, а також історію Манявсь ... |
|---|
| |
|---|
Вікна
|
|---|
| ... -політ. щомісячний журнал радянофільської орієнтації, орган літ. групи «Горно». Виходив 1927– 32 у м. Львів. Від поч. заснування (листоп. 1927) і до черв. 1930 ред. та видавцем був в.Бобинський, після його переїзду в УСРР видавцем став С.Олексюк ... |
|---|
| |
|---|
Вікул Сергій Павлович
|
|---|
| ... 90–09.10.1937) – укр. громад. і політ. діяч, журналіст. Н. в м. Вінниця в сім’ї священика. Навч. у реальній шк. у Вінниці, на юрид. ф-ті Петерб. ун-ту. Чл. УСДРП, 1916–17 редагував газ. «Наше життя» (орган Петрогр. к-ту УСДРП). 1917 – чл. ... |
|---|
| |
|---|
Віленське перемір'я 1656 р.
|
|---|
| ... да про припинення війни між Рос. д-вою та Річчю Посполитою, підписана 24 жовт. повноважними представниками польс. короля Яна ІІ Казимира Ваза та рос. царя Олексія Михайловича, що ... |
|---|
| |
|---|
Віленський Святого духа монастир
|
|---|
| ... Заснований 1584 Віленським братством, яке об’єднувало правосл. нас. столиці Великого князівства Литовського – Вільно (нині Вільнюс). Спочатку братство існувало при Свято-Троїцькому монастирі, однак після ... |
|---|
| |
|---|
Віленсько-Радомська унія 1401 р.
|
|---|
| ... угода між правлячими елітами Великого князівства Литовського (ВКЛ) і Корони Польської (КП), що відновила держ.- політ. союз між цими країнами, фактично розірваний Салінською угодою 1398. в.-Р.у. стала продовження ... |
|---|
| |
|---|
Вілінський Василь Михайлович
|
|---|
| ... dan_just> (03.09(22.08). 1842–01.01.1875(20.12.1874)) – музикант, артист, театральний і громад. діяч. Н. в Санкт-Петербурзі. Нащадок Василя Велінського, стародубського городового отамана серед. 18 ст. Закінчив ки ... |
|---|
| |
|---|
Вільгельм ІІ
|
|---|
| ... 59–04.06.1941) – імп. Німеччини і король Пруссії (1888–1918) з династії Гогенцоллернів. Н. в м. Потсдам. 1890 проголосив т. зв. новий курс у зовн. політиці Німеччини, посилив ЗС країни, активізував колоніальну політику і підготовку до війни за переділ світу. Активно підтримував експансію ... |
|---|
| |
|---|
Вільде Ірина
|
|---|
| ... н, по чоловікові Полотнюк)
(05.05.1907–30.10.1982) – укр. письменниця. Дочка письменника Д.Макогона. Н. в м. Чернівці. 1928–33 навч. у Львів. ун-ті. Працювала вчителькою; 1933–39 у ж. «Жіноча доля» в м. Ко ... |
|---|
| |
|---|
Вільна академія пролетарської літератури ВАПЛІТЕ
|
|---|
| ... p class=zdan_just> літ. орг-ція 1925–28. Об’єднувала ідейних і творчих однодумців із «Плуга», «Гарту», «Жовтня», «Комункульту» та ін. груп. У різний час до орг-ції входили О.Досвітній, М.Йогансен, ... |
|---|
| |
|---|
Вільна думка
|
|---|
| ... опис в Австралії. Почав виходити 10 лип. 1949 у Беррі (шт. Новий Південний Уельс), від 1950 видається у Сіднеї. Засн., власник і ред. (понад 40 років) – журналіст, громад. діяч в.Шумський. Від 1990 – ред. і кер. «В.д.» його син Марко. Виходить щотижня, за винятком невеликого проміжку часу, ... |
|---|
| |
|---|
Вільна королівська дрога
|
|---|
| ... libera regalіs) – шлях у пд.-сх. ч. Львів. землі Руського воєводства 17–18 ст., який вів зі Львова через м. Дунаїв (нині село Перемишлянського р-ну Львів. обл.; літня резиденція львів. римо-катол. архієпископів), вздовж дунаївського рукава р. Золота Липа (прит. Дністра) через села сучасно ... |
|---|
| |
|---|
Вільна російська друкарня
|
|---|
| ... арня, заснована 1853 у Лондоні рос. емігрантом, революц. демократом, письменником О.Герценом на власний кошт для систематичного позацензурного видання літ., призначеної читачам у Російській імперії. В її організації допомогли емігранти-поляки ... |
|---|
| |
|---|
Вільне козацтво
|
|---|
| ... військ.-міліцейські формування в Україні та на Кубані 1917–18. Створювалися за територіальним принципом, на традиціях запорозьких козаків, гол. чин. для охорони правопорядку. До осені 1917 складалися переважно з селян. Ініціатором руху за утворення в.к. б ... |
|---|
| |
|---|
Вільний народ
|
|---|
| ... ія укр. політ. та правової думки 17–18 ст. Нею оперували тогочасні державотворці та історики, зокрема Б.Хмельницький, С.Величко, Г.Граб’янка, ... |
|---|
| |
|---|
Вільні військові маєтності
|
|---|
| ... а з категорій маєтностей, земельних угідь (нерідко з руднями, будами, млинами, гуральнями, лісами, пасовиськами тощо), сіл і м-к у Гетьманщині 2-ї пол. 17–18 ст., які юридично становили держ. власність. Утворилися в х ... |
|---|
| |
|---|
Вільні мистецтва
|
|---|
| ... =zdan_just>– «універсальні», тобто корисні для кожної людини, навч. предмети, що від часів «високого середньовіччя» (12–13 ст.) й до епохи Відродження викладалися в зх.-європ. традиційних шк. (див. «Сім вільних наук») ... |
|---|
| |
|---|
Вільні хлібороби
|
|---|
| ... , що склалася на поч. 19 ст. на основі указу імп. Олександра I від 20 лют. 1803. Згідно з указом, поміщики за певний викуп могли відпускати на волю кріпосних селян поодинці або цілими селами, наділивши їх землею та правами власності, а з 1809 – і ... |
|---|
| |
|---|
Вільнодумний союз
|
|---|
| ... ’єднання депутатів буковинського сейму (1903–05). Ств. за ініціативи укр. політика М.Василька, лідера румун. нар. демократів А.Ончула та кер. єврейс. сіоністської партії Б.Штраухера. ... |
|---|
| |
|---|
Вільнюс
|
|---|
| ... Вильна, польс., нім. Wilna/о) – місто, столиця Литов. Республіки. Розташов. біля злиття річок Няріс (Вілія) і Вільня (остання дала назву місту). Нас. 542,3 тис. осіб (2001; литовців – 57,8 %, поляків – 18,7 %, росіян – 14 %, українців – 1,3 %). Тут працює Сейм, уряд, знаходиться резиденція президент ... |
|---|
| |
|---|
Вільнюський університет
|
|---|
| ... орію розпочинає з колегіуму, заснованого 1570 єзуїтами (див. Єзуїтські школи) при підтримці віленського єпископа Валеріана Протасевича та вел. кн. литов. і польс. короля Сигізмунда ІІ ... |
|---|
| |
|---|
Вільсон Ендрю Лівінгстон
|
|---|
| ... > (н. 15.10.1961) – брит. історик, політолог, дослідник сучасної історії та політики України. Закінчив Оксфордський ун-т (1984, за спеціальностями політологія, філософія та економіка), докторат у Лондонській шк. економіки та політ. наук (1992), отримав ступінь д-ра наук за дослідження «Суч ... |
|---|
| |
|---|
Вільсон Томас Вудро
|
|---|
| ... .12.1856–03.02.1924) – 28-й президент США (1913–21) від Демократ. партії. Н. в м. Стентон (шт. Віргінія) у сім’ї пресвітеріанського пастиря. Закінчив Прінстонський ун-т (1879, м. Прінстон, шт. Нью-Джерсі), 1890–1902 – проф., 1902–10 – ректор цього ун-ту. 1910–12 – губернатор шт. ... |
|---|
| |
|---|
Вільшана
|
|---|
| ... дищенського р-ну Черкас. обл. Розташов. на р. Вільшанка (прит. Дніпра), за 23 км від залізничної ст. Городище. Нас. 4,8 тис. осіб.
Перша писемна згадка датується 1598. Назва походить від назви річки. 1648–54 – сотенне м-ко Корсунс ... |
|---|
| |
|---|
Вільшанка
|
|---|
| ... вогр. обл., райцентр. Розташов. на лівому березі р. Синюха (прит. Пд. Бугу), за 7 км від залізничної ст. Синюха.
Археологи виявили в цьому р-ні поселення доби палеоліту. Інтенсивне заселення місцевості відбувалося в 17–18 ... |
|---|
| |
|---|
Вільшанська угода 1617 р.
|
|---|
| ... пороз. угода, укладена 28 жовт. в урочищі Суха Вільшанка поблизу Таращі. Згідно з розробленим польс. стороною проектом угоди, козац. реєстр встановлювався в 1 тис. осіб, решта козаків мали повертатися під владу панів. Місце перебування ... |
|---|
| |
|---|
Віміна да Ченеда Альберто
|
|---|
| ... s=zdan_just> (справжнє ім’я та прізв. – Мікеле Б’янкі; 01.03. 1603–11.01.1667) – італ. поет, дипломат, священик. Н. в м. Венеція (Італія). 1647 приїхав до Варшави, де перебував при папському нунції Д.Торессі. За рекомендацією останнього венеціанський посол у ... |
|---|
| |
|---|
Віндельбанд Вільгельм
|
|---|
| ... t> (11.05.1848–22.10.1915) – визначний нім. філософ, методолог науки, зокрема історичної. Голова баденської шк. неокантіанства. Н. в м. Потсдам. В центрі досліджень в. – проблеми методології науки. Філософію визначав як вчення про загальноприйняті цінності. Історію розглядав як процес усвідомле ... |
|---|
| |
|---|
Вінітар
|
|---|
| ... .)
– король готів, наступник Германаріха, який згадується готським істориком Йорданом (серед. 6 ст. н. е.) у зв’язку з подіями кін. 4 ст. н. е. ... |
|---|
| |
|---|
Вінницька область
|
|---|
| ... диниця в складі України. Утворена 27 лют. 1932. Розташов. у центр. ч. Правобережної України. Межує на пд. зх. із Молдовою, на зх. – з Чернівецькою областю та ... |
|---|
| |
|---|
Вінницька округа
|
|---|
| ... .- тер. одиниця в УСРР 1923–30. Утв. 1923 у складі Подільської губ. Окружний центр – м. Вінниця. Налічувала 18 р-нів. Від 1925 округа – найвища адм.-тер. одиниця УСРР. Протягом 1924– 30 межі в.о. кілька разів змінювалися. Ліквідована 2 верес. 1930.
... |
|---|
| |
|---|
Вінницька трагедія 1938 р.
|
|---|
| ... ивих злочинів комуніст. режиму: знищення Він. обласним управлінням НКВС в’язнів тюрми.
Більшість людей були заарештовані 1936–38 як «вороги народу». Розстріли й поховання проводилися у трьох місцях Вінниці: в центр. парку к-ри та відпоч ... |
|---|
| |
|---|
Вінницький гостинець
|
|---|
| ... пов. Подільської землі, який з Вінниці через Якушинці (нині село Він. р-ну), Літин йшов до Широкої Греблі на р. Пд. Буг (нині село Хмільницького р-ну; усі Він. обл.), далі через Красилів ... |
|---|
| |
|---|
Вінницький краєзнавчий музей
|
|---|
| ... ований у м. Вінниця в трав. 1918. Відкритий для відвідування 1919 як історико-побутовий музей. Iні ціаторами його створення були місц. краєзнавці Г.Брілінг (перший дир. музею), в.Коренєв, Г.Александрович, С.Слободянюк-Подолян та ін. Початкова колекція ново ... |
|---|
| |
|---|
Вінницький полк
|
|---|
| ... – козац. військ. й адм.-тер. одиниця на Правобережній Україні 2-ї пол. 17 ст. Ств. 1648 на тер. Він. пов. Брацлавського воєводства з полковим центром у м-ку Кальник (нині село Iллінецького р-ну). Звідси його назва – Кальницький полк. Того ж року до нього приєднано Живото ... |
|---|
| |
|---|
Вінницькі оборони 1651, 1671, 1674 рр.
|
|---|
| ... ероїчні оборони міщанами і козаками від польс. підрозділів м. Вінниця у роки національної революції 1648–1676. Оборона 1651 тривала від 1 до 10 берез. Польс. військо (разом зі слугами 24–26 тис. осіб), очолюване ... |
|---|
| |
|---|
Вінниця
|
|---|
| ... нний центр України. Розташов. на Сх. Поділлі, на березі р. Пд. Буг, при впадінні в неї правої прит. р. Вишня та лівої – р. Вінничка. Вузол залізничних і автомобільних доріг. Аеропорт. Нас. 357 тис. осіб (2001).
Вперше згадується пі ... |
|---|
| |
|---|
Віно
|
|---|
| ... н. походження. Вживався в кількох значеннях: 1) викуп за наречену; 2) посаг дружини; 3) привенок (частина майна, що забезпечує придане дружини). Традиція викупу походить від часів, коли жених брав (викрадав) молоду з ін. племені, а її батькові зазвичай приносив харчі. ... |
|---|
| |
|---|
Вінок русинам на обжинки
|
|---|
| ... .-наук. альманах, виданий у Відні I.Головацьким за участі Я.Головацького (1846–47, кн. 1–2). Основу альманаху склали передруки із «Русалки Дністрово ... |
|---|
| |
|---|
Вінтер Едуард
|
|---|
| ... 896–03.03.1982) – нім. історик-славіст. Дійсний чл. АН НДР (1948). Н. в м. Ґроттау (нині Ґрадец, Чехія) у сім’ї робітника. Вищу освіту отримав в Iнсбрукському ун-ті та Нім. ун-ті Фердінанда в Празі (Чехія). Після подорожі по Закарпатській Україні в лип.–се ... |
|---|
| |
|---|
Вінтер Олександр Васильович
|
|---|
| ... 10.1878–09.03.1958) – енергетик. Акад. АН СРСР (1932). Н. в с-щі Старосельці Гродненської губ. (нині тер. Польщі). Від 1898 навч. у Київ. політех. ін-ті, з якого був виключений за участь у студентському революц. гуртку, заарештований та засланий до Баку (Азербайджан). Закінчив Петерб. політех. ін-т ... |
|---|
| |
|---|
Вінтоняк Олександр
|
|---|
| ... 5) – історик, книговидавець. Н. в с. Струпків Коломийського пов., Галичина (нині село Коломийського р-ну Iвано-Франк. обл.) у сел. родині. Навч. 1938–39 у греко-катол. семінарії у Станіславі (нині м. Iвано-Франківськ) та 1946–50 – ... |
|---|
| |
|---|
Вінцентій Кадлубек
|
|---|
| ... ій та його «Хроніка Поляків».
В. (1150– 60-ті рр. – 08.03.1223) – польс. хроніст, політ. та реліг. діяч. Н. в м. Каргов під Стойбницею. Отримав блискучу освіту, мав титул магістра. 1207 в. призначений краківським єпископом, 1218 за невідомих обставин зрікся сану. На зам ... |
|---|
| |
|---|
Віппер Роберт
|
|---|
| ... 7.1859 – 30.12.1954) – історик. Акад. АН СРСР (1943). Н. в м. Москва в сім’ї педагога. Закінчив історико-філол. ф-т Моск. ун-ту (1880). Викладав у Моск. жін. г-зії (1880–85), Моск. уч-щі живопису (1881–91). Приват-доц. Моск. ун-ту (1891–94). Захистив магістерсь ... |
|---|
| |
|---|
Вір Джон (Вив'юрський Іван Федорович)
|
|---|
| ... just>(23.10.1906 – 23.11.1983) – журналіст, письменник, діяч укр. діаспори в Канаді. Н. в м. Брод-Веллі (Канада) в сім’ї лісоруба, емігранта з України. Брав участь у робітн. русі. Від 1927 – чл. Комуніст. партії Канади, пізніше – чл. її ЦК, ред. її друкованих органів – «The Worker» («Робітник», ... |
|---|
| |
|---|
Вірменія
|
|---|
| ... д-ва, розташов. у пд. ч. Закавказзя. Тер. – 29,8 тис. км 2. Нас. 3,8 млн осіб (кін. 1999): вірмени (89 %), решта – азербайджанці, росіяни, курди, українці та ін. Адм.-тер. поділ – марзи (губернії), міськ. і сільс. громади. Столиця – Єреван. У в. запропонована змішана форма держ. правління. Офіц ... |
|---|
| |
|---|
Вірмено-католицька церква
|
|---|
| ... з вірм. християн. церков (див. також Вірменська Апостольська церква). Переважна більшість вірних цієї церкви мешкає в діаспорі (див. також Вірменські колонії в Україні 16–18 ст.). Підпорядкована римо-катол. церкві. В ... |
|---|
| |
|---|
Вірменська апостольська церква
|
|---|
| ... одна з вірм. християн. церков (див. також Вірмено-католицька церква); сх.-християн. нац. церква Вірменії. Побутує думка, що у Вірменії проповідували Євангеліє апостоли Варфоломій та Фаддей (звідки й назва «апостольська»). Християнство стало держ. релігією вірм ... |
|---|
| |
|---|
Вірменські колонії в Україні 16-18 ст.
|
|---|
| ... =zdan_just>«Вірменські колонії» – традиційна назва в укр. історіографії для міськ. кварталів та окремих сіл, де проживали консолідовані нац.-реліг. громади вірм. іммігрантів, які часто користувалися самоврядуванням, деколи суд. автономією. У вірм. історіографії ... |
|---|
| |
|---|
Вірський Павло Павлович
|
|---|
| ... 02.1905–05.07.1975) – балетмейстер. Нар. арт. УРСР (1957), нар. арт. СРСР (1960). Н. в м. Одеса. Закінчив Одес. муз.-драм. уч-ще (1927), 1927–28 – навч. у Моск. хореографічному технікумі. Від 1928 – соліст і худож. кер. танцювальних колективів у ... |
|---|
| |
|---|
Вісімнадцята армія
|
|---|
| ... к. об-ня рад. військ, сформоване наприкінці черв. 1941 на базі управління Харківського військового округу і військ Київ. особливого військ. округу (див. Київський військовий округ). Спочатку до складу її входили 17-й стріл ... |
|---|
| |
|---|
Вісла
|
|---|
| ... етап примусової депортації українців 28 квіт. – 12 серп. з прабатьківських земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя, формально передбаченої вересневою 1944 угодою між у ... |
|---|
| |
|---|
Вісло-Одерська наступальна операція 1945 р.
|
|---|
| ... an_just>– операція військ Першого Білоруського фронту та Першого Українського фронту 12 січ. – 7 лют. на тер. Польщі у межиріччі Вісли й Одера, складова частина стратегічного наступу Червоної армії (див. ... |
|---|
| |
|---|
Вісник Генерального Секретаріату України
|
|---|
| ... zdan_just>– офіц. друкований орган Генерального секретаріату Української Центральної Ради. Був продовженням ж. «Вісті з Української Центральної Ради». Видавався в Києві з листоп. 1917. До кін. 1917 вийшло 8 чисел. Виходив ... |
|---|
| |
|---|
Вісник для русинів Австрійської держави
|
|---|
| ... для Русиновъ Аустрїскои державы»
– урядовий час. для українців монархії Габсбургів. Від лип. 1849 до лют. 1850 виходив у Львові під назвою «Галичо-рускій в_стникъ» (ред. ... |
|---|
| |
|---|
Вісник Національної Академії України
|
|---|
| ... s=zdan_just>– щомісячний заг.-наук. та громад.-політ. журнал. Заснований у жовт. 1928 у Києві. Перша назва – «Вісті Всеукраїнської Академії наук», з 1936 – «Вісник АН УРСР», 1947 – «Вісник Академії наук Української РСР», 1991 – «Вісник Академії наук України», квіт. 1994 – «Вісник Наці ... |
|---|
| |
|---|
Вісник репресій в Україні
|
|---|
| ... коване щомісячне вид. закордонного представництва «Української Гельсінкської групи» (Нью-Йорк, США, див. Українська Гельсінкська спілка). Виходив з січ. 1980 паралельно укр. й англ. мовами. Видавався частково за рахунок надходжень від передплати, частково за ра ... |
|---|
| |
|---|
Вісник СВУ
|
|---|
| ... > (з 1918 – «Вісник політики, літератури й життя») – друкований орган Союзу визволення України (СВУ). Виходив з 5 жовт. 1914 до 13 листоп. 1918 у Відні, опубл. 226 чисел, тираж – 5 тис. прим. Редагували: ... |
|---|
| |
|---|
Вісник українського відділу НК справ національностей
|
|---|
| ... РАВ НАЦIОНАЛЬНИХ»
– офіц. орган укр. від. Нар. комісаріату національностей РСФРР, створеного у листоп. 1917 на базі Обласного укр. комісаріату Петрогр. ради робітн. депутатів. За первинним задумом мав бути україномовним щотижневиком. Видавався 1918–22 нерегулярно. Здійснював біль ... |
|---|
| |
|---|
Вісті ВУЦВК
|
|---|
| ... видавалася з груд. 1918 у Харкові як орган Харків. ради робітн. депутатів, з січ. 1919 – як орган Тимчасового робітничо-сел. уряду України і Харків. ради робітн. депутатів, з берез. 1919 стала органом Всеукр. центр. виконкому (ВУЦВК) рад робітн., сел. та черво ... |
|---|
| |
|---|
Вісті з Українського наукового інституту
|
|---|
| ...
україномовне періодичне вид. Ред. – З.Кузеля. «Вісті…» виходили 1933–38 для укр. загалу з метою інформувати його про культ.-наук. життя нім. народу та укр. еміграції (гол. чин. у Німеччині). «Вісті...» повідомляли про нове нім. законодавств ... |
|---|
| |
|---|
Вісті з Української Центральної Ради
|
|---|
| ... n_just>– офіц. друкований орган Української Центральної Ради. Виходив з квіт. по листоп. 1917 у Києві. Перші 3 номери мали назву «Вісті з Української Центральної Ради у Києві». Всього вийшло 25 номерів, 19 із них вида ... |
|---|
| |
|---|
Вісті: орган військово-політичної думки
|
|---|
| ... zdan_just>– україномовний часопис. Видавався з деякими перервами (через фінансові труднощі) від кін. 1940-х рр. до серед. 1970-х рр. Крайовою управою Братства колиш. вояків Першої укр. д-зії – Укр. нар. армії (д-зія СС «Галичина») у Мюнхені (Німеччина). Загалом ... |
|---|
| |
|---|
Вістник
|
|---|
| ... стецтва, науки й громадського життя – незалежний укр. журнал, видавався 1933–39 у Львові під редакцією Д.Донцова. Наступник «Літературно-наукового вістника». Видавці так визначили гол ... |
|---|
| |
|---|
Вісь Рим-Берлін
|
|---|
| ... лок тоталітарних д-в, які розв’язали Другу світову війну. Його започаткувала укладена 25 жовт. 1936 угода фашист. Iталії та нацистської Німеччини про політ. й збройну підтримку ген. Ф.Франко, який підняв заколот проти прокомуніст. уряду в Iс ... |
|---|
| |
|---|
Віталій із Дубна
|
|---|
| ... між 1607–12) – письменник і перекладач. Чл. Острозького літ.-наук. гуртка. Походив з Великого князівства Литовського. За деякими даними, був ченцем Унівського монастиря. 1603–07 – ігумен монастиря у м. ... |
|---|
| |
|---|
Віташевський Микола Олексійович
|
|---|
| ... (20(08).09.1857 – 21.06. 1918) – літератор, актор, етнограф, революціонер, мемуарист. Н. в м. Одеса. Із дворян Херсонської губернії, син тираспольського нотаріуса О.Віташевського. 1875 закінчив реальне уч-ще в ... |
|---|
| |
|---|
Вітгенштейн Лев Петрович
|
|---|
| ... дольф Фрідрих)
(1799–1866) – декабрист, військовик, поміщик, граф, з 1834 – князь. Син П.Вітгенштейна та Антоніни (Антуанети) Снарської. Вихований у Пажеському корпусі. 1817 – корнет Кавалергардського полку, 1818 – полковий ад’ютант, 1819 – ... |
|---|
| |
|---|
Вітгенштейн Петро Християнович
|
|---|
| ... янович (Людвиг Адольф Петер)
(1768, за ін. даними, 1767 або 1769 – 11.06(30.05).1843) – військовий, граф, чл. Держ. ради (1818), князь (1834), найясніший князь (1836). Н. в м. Ніжин або, за його словами, в м. Переяслав (нині м. ... |
|---|
| |
|---|
Вітик Семен Гнатович
|
|---|
| ... 10.1937) – галицький політик. Н. в с. Верхні Гаї (нині село Дрогобицького р-ну Львів. обл.) у сім’ї залізничника. Навч. у Дрогобицькій г-зії. Закінчив Перемишльську г-зію та Львів. ун-т. 1892 познайомився з I.Франком, був секретарем ... |
|---|
| |
|---|
Вітовський Дмитро
|
|---|
| ... n_just>(08.11.1887–04.08. 1919) – військ. та політ. діяч, полковник УГА. Батько Я.Вітовського. Н. в с. Медуха (нині село Галицького р-ну Iвано-Франк. обл.). Закінчив (1907) г-зію у Станіславі (нині м. Iвано-Франківськ ... |
|---|
| |
|---|
Вітовський Ярослав Дмитрович
|
|---|
| ... евд.: Зміюка, Андрієнко; 07.07.1919–29.04.1947) – військ. діяч. Син Д.Вітовського. Н. в м-ку Рожнятів. Закінчив 1938 польс. г-зію ім. А.Міцкевича у Вільно (нині Вільнюс). 1939–40 вчив ... |
|---|
| |
|---|
Вітовт (Вітаутас)
|
|---|
| ... ім’я Олександр, катол. – Вігант; бл. 1348–27.10.1430) – кн. Городенський (нині Гродно, Білорусь; 1370–82, 1383–1430), вел. кн. литов. (з 1392). Один із синів Кейстута Гедиміновича (див. Гедиміновичі), удільного володаря Т ... |
|---|
| |
|---|
Вітовтова дорога
|
|---|
| ... го тракту 14–17 ст. з Берестя до Володимира (нині Володимир-Волинський) через Вижву (нині тер. смт Стара Вижівка), якою, за переказом, часто проїжджав вел. кн. литов. ... |
|---|
| |
|---|
Вітовтова митниця
|
|---|
| ... м. Берислав. ... |
|---|
| |
|---|
Вітошинський-Доброволя Йосип-Михайло
|
|---|
| ... ust> (1857– 09.12.1931) – військ. діяч, генерал-майор. Н. на Лемківщині (нині Польща). Закінчив г-зію, австрійс. офіцерську шк. і Військ. акад. у Відні. У роки Першої світової війни – ... |
|---|
| |
|---|
Вітрова Марія Федосіївна
|
|---|
| ... ass=zdan_just> (1870–24(12). 02.1897) – революціонерка, акторка, вчителька. Н. в с. Солонівка Черніг. губ. (нині село Городнянського р-ну Черніг. обл.), за ін. даними, в м. Чернігів. Була позашлюбною дитиною Ганни Вєтрової, дружини козака. Виховувалась у сирітс ... |
|---|
| |
|---|
Вітт Іван Йосипович
|
|---|
| ... class=zdan_just> (1781–1840) – граф, військ. та держ. діяч. Н. в м. Париж (Франція). Син шефа піх. полку Речі Посполитої графа Й.Вітта та його дружини – грекині Софії, славнозвісної красуні, яка пізніше побралася з магнатом С.-Ф.Потоцьким, чільником ... |
|---|
| |
|---|
Вітте Сергій Юлійович
|
|---|
| ... 6.1849–13.03(28.02).1915) – держ. діяч Російської імперії кін. 19 – поч. 20 ст., статс-секретар, граф (1905). Н. в м. Тифліс (нині Тбілісі, Грузія) в родині держ. чиновника. Вищу освіту здобув на фіз.-мат. ф-ті Новорос. ун-ту (Одеса). 1869 почав працю ... |
|---|
| |
|---|
Віттенберг Соломон Якович
|
|---|
| ... 23(11).08.1879) – революціонер. Н. в м. Миколаїв у родині ремісника. Навч. в Миколаїв. г-зії (не закінчив), у Віденському технологічному ін-ті. 1876 повернувся в Україну. Заробляв репетиторством. Зажив слави талановитого вчителя математики. Вів антиурядову проп ... |
|---|
| |
|---|
Вітчизна
|
|---|
| ... н «В.» набув поширення в Речі Посполитій від 16 ст., коли влада почала апелювати не до «підданих», а до «громадян». У політико-правових документах, що походять з тер. Корони Польської, слово «В.» у 1520–1540-х рр. вик ... |
|---|
| |
|---|
Віче
|
|---|
| ... авній Русі, на яких обговорювались і вирішувались важливі громадські справи. Розвинулося з нар. зібрань у сх. слов’ян, описаних візант. істориками 6 ст. Цей архаїчний інститут народовладдя набуває нових форм і змісту в часи завершення буд-ва Давньорус. д-ви (див. ... |
|---|
| |
|---|
Вічний мир 1686 р.
|
|---|
| ... ос. д-вою та Річчю Посполитою, підписаний 6 трав. у Москві. Укладений в результаті складних польс.-рос. переговорів, які розпочалися в лют. 1686. Його текст (складався із 33 статей) підтверджував домовленості ... |
|---|
| |
|---|
Влада
|
|---|
| ... відображає здатність людей підпорядковувати своїм цілям або нав’язувати свою волю ін. людям, розпоряджатися та керувати їхніми діями за допомогою насильницьких або ненасильницьких засобів. Владарювання є необхідним елементом соціального життя і проявляється через функції регулювання взаємовідносин ... |
|---|
| |
|---|
Владимир
|
|---|
| ... ойових чорноморських кораблів – 1) 66-гарматний лінійний корабель, спущений на воду 26(15) трав. 1787 у Херсоні (коли там перебувала імп. Катерина II). Споруджувався майстром Іваном Афонасьєвим із 20(09) лип. 1780. Довжин ... |
|---|
| |
|---|
Владимиров Мирон Костянтинович
|
|---|
| ... s=zdan_just> (парт. псевд. – Льова; 27(15).11.1879 – 20.03.1925) – парт. і держ. діяч. Н. в м. Херсон у родині с.-г. орендаря. 1892 вступив до Херсон. с.-г. уч-ща, яке не закінчив. 1898–99 працював у губернському стат. управлінні. 1902 виїхав за ... |
|---|
| |
|---|
Владимиров Михайло Іванович
|
|---|
| ... 11.1914 – 08.03.1982) – один із організаторів партизанського руху в Україні під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. У Червоній армії (див. Радянська армія) з 19 ... |
|---|
| |
|---|
Владимиро-Суздальське князівство
|
|---|
| ... Сформувалося в 12–13 ст. на теренах гол. чин. Ростовської землі, однієї з складових ч. Давньорус. д-ви (див. Київська Русь), що почала утворюватися з кін. 9 ст. Його рубежі сягали на пн. Білоозера (нині м. Бєлозерськ Вологодської обл., РФ), ... |
|---|
| |
|---|
Владимирський Лев Анатолійович
|
|---|
| ... 27.09.1903–07.09.1973) – військовик, адмірал (1954). Н. в м. Гур’єв (нині Атирау, Казахстан). Від 1921 у ВМФ. Закінчив Військ.-мор. уч-ще ім. М.Фрунзе (1925), Військ. акад. Генштабу (1952). Від 1939 – команд. ескадрою на Чорному м. Під час Великої вітчизняної війни ... |
|---|
| |
|---|
Владимирський Михайло Федорович
|
|---|
| ... (04.03(20.02).1874 – 02.04.1951) – рад. парт. і держ. діяч. Н. в м. Арзамас (нині місто Нижегородської обл., РФ) в родині священика. Закінчив духовну семінарію в м. Арзамас. 1894– 95 навч. у Томському та Моск. ун-тах на мед. ф-ті. Брав участь у створенні с.-д. «Московського робітничого союзу». ... |
|---|
| |
|---|
Владимирський-Буданов Михайло Флегонтович
|
|---|
| ... dan_just> (1838 – 24.03.1916) – історик, фахівець у галузі історії д-ви і права, укр. і рос. літератор, археограф. Один із засн. київ. історико-юрид. школи. Чл.-кор. Петерб. АН (1903). Н. в с. Бороздин Тульської губ. (Росія) в родині священика. Вищу освіту здобув у Київ. духовній акад. та Київ. ун-т ... |
|---|
| |
|---|
Владислав IV Ваза
|
|---|
| ... .05.1648) – польс. король (з 1632), титулярний король Швеції, син Сигізмунда III і Анни Габсбурзької, брат Яна II Казимира Ваза. 1610 запрошений моск. боярами на престол царя Рос. д-ви. Двічі, 1612 і 1617–18, здійснював бе ... |
|---|
| |
|---|
Владислав ІІІ Варненьчик
|
|---|
| ... 1424–10.11.1444) – король Польщі (1434–44) і Угорщини (під ім’ям Ласло V з 1440). Син Владислава II Ягайла. Під час правління в. III шляхті були надані нові привілеї, що посилило її вплив на держ. життя. Разом з угор. ... |
|---|
| |
|---|
Власність
|
|---|
| ... , що відображає належність засобів і продуктів вир-ва, матеріальних та духовних благ окремій людині, групі людей, сусп-ву, д-ві. в. реалізується через володіння, користування та розпорядження майном. Обґрунтування прав в. є однією з найбільш важливих складових будь-якої сусп. ідеології. Ві ... |
|---|
| |
|---|
Власовський Іван Федорович
|
|---|
| ... –1969) – церк. та громад. діяч, історик. Н. на Харківщині. 1908–18 працював у г-зіях на Полтавщині, від 1918 – дир. г-зії у Луцьку. У 1920– 30-х рр. – учасник українізації правосл. життя на Волині; чл. комісії для пер. бог ... |
|---|
| |
|---|
Воблий Борис
|
|---|
| ... невід.) – укр. громад. діяч на Далекому Сході. Н. в с. Великі Бучки (нині село Сахновщинського р-ну Харків. обл.) в сім’ї псаломщика. Закінчив Полтав. духовне уч-ще та духовну семінарію (1904). Служив псаломщиком Свято-Миколаївської церкви на ст. Погранична (Примор’є). 1906– 12 – студент ... |
|---|
| |
|---|
Воблий Костянтин Григорович
|
|---|
| ... (15).05.1876–12.09.1947) – економіст, статистик, географ. Акад. УАН (1919), віце-президент АН УСРР (1928–30). Засл. діяч н. УРСР (1944). Н. в с. Царичанка Полтав. губ. (нині с-ще міськ. типу Дніпроп. обл.) в сім’ї сільс. священика. 1896–1900 навч. в Київ. духовній акад. 1900 вступив на юрид. ф-т Тар ... |
|---|
| |
|---|
Вовк (Волков) Федір Кіндратович
|
|---|
| ... an_just> (літ. псевд.: Кондратович Ф., Яструбець та ін.; 17 (05).03.1847–25.08(13.07).1918)– антрополог, етнограф, археолог, громад. діяч. Н. в с. Крячківка (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.) в старовинній козац. родині. По закінченні Ніжин. ліцею вступив до Новорос. ун-ту в ... |
|---|
| |
|---|
Вовк Андрій Миколайович
|
|---|
| ... 882–11.02.1969) – укр. військ. та громад. діяч, ген.-хорунжий Армії Української Народної Республіки. Н. в с. Демки Черкас. пов. Київ. губ. (нині село Драбівського р-ну Черкас. обл.). Закінчив Костянтинівське військ. уч-ще у Києві, учасник ... |
|---|
| |
|---|
Вовк-Карачевський Василь Никодимович
|
|---|
| ... just> (08.05(26.04).1834– 08.03(24.02).1893) – громад. діяч, публіцист, перекладач. Родом з Чернігівщини, за фахом лікар. Друг О.Кониського. Належав до Київ. старої громади, брав участь у київ. громад. справах. Його помешкання було місцем зборів для приватних в ... |
|---|
| |
|---|
Вовковинці
|
|---|
| ... ражнянського р-ну Хмельн. обл. Залізнична ст. Комарівці. Вперше згадується в істор. джерелах 1559. У лип. 1648 місц. селяни в складі повстанських загонів М.Кривоноса брали участь у Барській облозі 1648 і ... |
|---|
| |
|---|
Вовкоріз Данило Савинович
|
|---|
| ... 1824) – перший міськ. голова м. Єкатеринодар (нині м. Краснодар, РФ). До Чорноморського козацького війська вступив 1789, воював з турками біля Акермана (нині м. Білгород-Дністровський), Хаджибея (нині на тер. Одеси), ... |
|---|
| |
|---|
Вовкулака
|
|---|
| ... логії в. – людина, що може обертатися на вовка, ведмедя та ін. тварин. Витоки уявлень про перевертнів-В. пов’язані з добою первісного тотемізму, з його світоглядною настановою на спорідненість людей і звірів, практикою мисливського маскування і магічних обрядів із перевдягненням у шкури тварин. ... |
|---|
| |
|---|
Вовчанськ
|
|---|
| ... райцентр. Розташов. на обох берегах р. Вовча (бас. Дону). Залізнична ст. Нас. 23 тис. осіб (1998). Про давнє заселення тер. міста свідчать неолітичні поселення, кургани ранньобронзового віку, поселення черняхівської культури та ... |
|---|
| |
|---|
Вовче
|
|---|
| ... ол. 17 і 18 ст. м. Вовчанськ. ... |
|---|
| |
|---|
Вовчок Марко
|
|---|
| ... правжні прізв., ім’я та по батькові Вілінська Марія Олександрівна, по чоловікові Маркович; 22 (10).12.1833–10.08(28.07).1907) – письменниця демократ. напряму. Н. в маєтку Єкатерининське (поблизу сучасного с. Казаки Єлецького р-ну Липецької обл., РФ) у дворянській родині укр.-польс. походження. ... |
|---|
| |
|---|
Вовчухівська операція 1919
|
|---|
| ... ший етап стратегічної наступальної операції Української Галицької армії в лют.–берез. 1919, що мала на меті визволення Львова і Перемишля (нині Пшемисль, Польща). В ході в.о. планувалося оволодіння залізницею Львів–Пе ... |
|---|
| |
|---|
Водовозов Василь Васильович
|
|---|
| ... 2.1864–07.10.1933) – журналіст, публіцист, громад. та політ. діяч. Н. в м. Санкт-Петербург у родині педагогів. Від 1883 навч. на історико-філол., а з 1885 на юрид. ф-ті Петерб. ун-ту, брав участь у студентському русі, з 1886 вів міжнар. від. у газ. «Неделя ... |
|---|
| |
|---|
Водолажченко Ольга Гаврилівна
|
|---|
| ... 8.05.1888–30.10.1972) – укр. історик, архівіст, джерелознавець, філолог. Учениця Д.Багалія. Н. в м. Севастополь у сім’ї військового. Закінчила Севастопольську жін. г-зію і отримала звання вчительки історії і географії (190 ... |
|---|
| |
|---|
Водяний Яків Михайлович
|
|---|
| ... 886–10.05.1940) – укр. політ. діяч, учасник української революції 1917–1921. Н. в м. Сміла. За фахом учитель. Від 1905 – чл. партії есерів (див. Українська партія соціалістів-революц ... |
|---|
| |
|---|
Водяник
|
|---|
| ... рсонаж у давніх слов’ян, господар річки або озера. Вважається, що він викликає бурю, рве рибальські мережі, затоплює запруди, шкодить пасічникам, затягує під воду необережних плавців, які наважилися купатися вночі або ополудні. Рятувати потопаючого небезпечно: розгніваний в. може втопити того, ... |
|---|
| |
|---|
Военно-исторический журнал
|
|---|
| ... омісячний журнал Мін-ва оборони СРСР (нині – Мін-ва оборони Рос. Федерації). Видається з 1939 (перерва 1941–59). Висвітлює питання військ. історії, зокрема історії Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945.
Л.В. Гриневич. ... |
|---|
| |
|---|
Воєвідка Ярослав
|
|---|
| ... .03.1920) – укр. військ. діяч. Д-р права. Н. в с. Петранці (нині с. Петранка Рожнятівського р-ну Iвано-Франк. обл.) в сім’ї священика. Закінчив Академічну г-зію у Львові, навч. у Львів., Карловому (Прага, закінчив 1910) ун-тах. Працював адвокатом у м. Чортків. ... |
|---|
| |
|---|
Воєвода
|
|---|
| ... і уряди в. (адм. та військ. посади) з’являються в усіх ранньослов’ян. д-вах на початку їхнього формування. Термін «В.» початково мав два значення: а) головнокоманд. війська (під цим титулом, очевидно, міг виступати і князь); б) урядовець при князеві, його ... |
|---|
| |
|---|
Воєводство
|
|---|
| ... я на укр. землях у складі Великого князівства Литовського (ВКЛ) та Корони Польської у 15–18 ст. Воєводська модель адм.-тер. устрою земель сформувалася в Польщі у 14 ст. і була поширена в Галицькій Русі ... |
|---|
| |
|---|
Воєнна демократія
|
|---|
| ... дних форм організації сусп-ва на шляху становлення класо- та політогенезу в епоху розкладу первісного ладу; термін, введений амер. етнографом Л.Морганом (1818–1881). Війна як один із засобів отримання сусп. продукту стає у цей час постійним промислом, тоді ж відбувався процес виокремлення прошарку л ... |
|---|
| |
|---|
Воєнна економіка
|
|---|
| ... ма нар. г-ва, що забезпечує воєн. потреби, мобілізацію всіх ресурсів д-ви під час війни. Характеризується всебічним розширенням вир-ва воєн. продукції і скороченням випуску цивільної продукції, підпорядкуванням розподілу нац. доходу військ. потребам за рахунок скорочення цивільного споживання. В стр ... |
|---|
| |
|---|
Воєнна історія
|
|---|
| ... ний журнал, заснований Українським інститутом воєнної історії 2002 у Києві. Виходить 6 разів на рік. До складу редколегії входять учені-історики, юристи, військові. Журнал пропагує укр. нац. цінності, висвітлює маловідомі ... |
|---|
| |
|---|
Воєнний комунізм
|
|---|
| ... більшовиками з кін. 1917 до весни 1921 соціально-екон. перетворення на підконтрольній їм тер. колиш. Рос. імперії. Власне термін «В.к.» вперше з’явився тільки у берез. 1921, коли В.Ленін заявив, що тогочасний «надто поспі ... |
|---|
| |
|---|
Воєнний податок 1941-1945 рр.
|
|---|
| ... ня, запроваджений 1 січ. 1942 Указом Президії ВР СРСР від 29 груд. 1941 замість надбавок до прибуткового і с.-г. податків. Стягнення в.п. було викликано потребою залучення коштів нас. для фінансування держ. витрат у роки Великої вітчизняної війни Радянського С ... |
|---|
| |
|---|
Воєнні злочинці
|
|---|
| ... ли злочини проти миру та людства, воєн. злочини чи злочини проти людяності. Норми про індивідуальну кримінальну відповідальність в.з. закріплені низкою міжнар. договорів і конвенцій про закони і звичаї війни, а також у нац. законодавствах. У СРСР для облік ... |
|---|
| |
|---|
Воєнні спеціалісти в РСЧА
|
|---|
| ... МІЇ
– офіцери і чиновники армії Російської імперії, які добровільно або примусово були залучені на службу в Червону армію (див. Радянська армія) в період громадян. війни 1918–21. 1920 складали 37 % ком ... |
|---|
| |
|---|
Воєнній державні позики СРСР
|
|---|
| ... just>Були випущені в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 для розміщення по передплаті серед нас., колгоспів і пром. артілей. Емітовано чотири в.д.п. СРСР (1942, 1943, 1944, 1945). Передплатна ціна на них перевищувала їхню номінальну ... |
|---|
| |
|---|
Воєнно-політичний союз радянських республік
|
|---|
| ... =zdan_just>– формально «міждержавне» об’єднання воєн., політ. і екон. ресурсів самостійних нац. рад. республік у 1919 – поч. 1920-х рр., насправді – спроба правлячої партії РКП(б) здійснити централізацію військ. і нар.-госп. управління на тер. рад. республік як передумови створення унітарної д- ... |
|---|
| |
|---|
Воєнно-промисловий комплекс (ВПК)
|
|---|
| ... t>– 1) сукупність підпр-в і орг-цій тієї чи ін. країни, які виготовляють озброєння і військ. техніку (ОВТ) для потреб ЗС своєї д-ви та на експорт; 2) сусп. феномен, у підґрунті якого лежить збіг інтересів кер. воєн. корпорацій, вищого командного складу ЗС і високих посадових осіб д-ви, а одним з гол ... |
|---|
| |
|---|
Воєнно-промислові комітети
|
|---|
| ... >– громад. орг-ції буржуазії, утворені в Російській імперії під час Першої світової війни (трав. 1915), через які проходив розподіл військ. замовлень. До них входили промисловці, фінансисти, представники тех. інтелігенції, ... |
|---|
| |
|---|
Воєнно-шефські комісії 1941-1945 рр.
|
|---|
| ... ромад. самодіяльні утворення періоду Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945, ств. для зміцнення зв’язків фронту й тилу та надання практичної допомоги Червоній армії (див. Радянська армія) з боку нас. На поч. ... |
|---|
| |
|---|
Вожаківський Симон
|
|---|
| ... 984) – організатор укр. підпілля й УПА-Південь на пд.-сх. і центр. укр. землях, громад. діяч. 1941 встановив контакти з похідною групою Організації українських націоналістів в Кіровогр. обл., допомагав організувати підпільну оунівську мережу й осередки, з яких ... |
|---|
| |
|---|
Возвягль
|
|---|
| ... ам’ятка – давньоруське місто Болоховської землі, нині тер. м. Новоград-Волинський. Вперше згадане в літописі під 1256 як місто, куди кн. Данило Галицький направив власного ... |
|---|
| |
|---|
Возз'єднання українськихземель в єдиній державі
|
|---|
| ... class=zdan_just>– один із найвизначніших об’єктивних результатів тривалого нац.-визвол. поступу укр. народу до соборності та держ. незалежності. Важливим етапом на цьому шляху став Акт злуки УНР із ЗУНР, схвалений 3 січ. 1919 Укр. нац. радою у Станіславі (нині ... |
|---|
| |
|---|
Вознесенка
|
|---|
| ... Розташов. на високому плато лівого берега Дніпра в межах м. Запоріжжя. 1930 В.Грінченко повністю розкопав чотирикутних обрисів обваловану тер. розміром 82x51 м. На внутр. пл. розчищено дві ями, які були оточені камінням, ... |
|---|
| |
|---|
Вознесенськ
|
|---|
| ... дпорядкування Миколаїв. обл., райцентр. Розташов. на р. Пд. Буг. Залізнична ст. Нас. 42,3 тис. осіб (2001).
Виник 1795 на місці колиш. запороз. зимівника, потім села Соколи, що входило до Бугогард ... |
|---|
| |
|---|
Вознесенська церква
|
|---|
| ... ам’ятка галицької шк. нар. арх-ри та монументального мист-ва 17 ст. у с. Волиця-Деревлянська Буського р-ну Львів. обл. Збудована 1680–82. Дерев’яна, тризрубна, одноверха. По периметру оточена широким опасанням. У композиції домінує високий восьмигранний верх. Низький притвор-бабинець і вла ... |
|---|
| |
|---|
Вознесенське намісництво
|
|---|
| ... тер. одиниця у Пд. Україні кін. 18 ст. Згідно з указом імп. Катерини II від 27 січ. 1795, з частини тер. Брацлавського намісництва, земель між Дністром і Пд. Бугом, визволених з-під влади ... |
|---|
| |
|---|
Вознесенський Микола Олексійович
|
|---|
| ... (01.12(18.11).1903 – 03. 09.1950) – учений, рад. парт. і держ. діяч. Акад. АН СРСР (1943). Н. в с. Тепле (нині с-ще міськ. типу Тульської обл., РФ). З 1924– 28 – на парт. роботі в Донбасі. Навч. і працював у Iнституті червоної професури та органах ра ... |
|---|
| |
|---|
Возний
|
|---|
| ... урядовець у Польщі, Литві, Білорусі й Україні. Офіц. посада в., що замінила давньоукр. посади децьких та вижів, була введена 2-м Литовським статутом (1566) і проіснувала до поч. 19 ст. Повноваження в. поширювалися на кілька ... |
|---|
| |
|---|
Возницький Борис Григорович
|
|---|
| ... 16.04.1926) – укр. музейний діяч та історик мист-ва. Президент Нац. к-ту Міжнар. ради музеїв. Засл. працівник к-ри України (1972). Н. в с. Ульбарів (нині с. Нагірне Дубенського р-ну Рівнен. обл.). Навч. в серед. шк. міст Дубно й Рівне. 1944–50 – в Рад. армії. Закінчив Львів. уч-ще прикладного мист-в ... |
|---|
| |
|---|
Возняк Михайло Степанович
|
|---|
| ... 0.1881–20.11.1954) – укр. літературознавець. Акад. ВУАН (1929, від 1936 – АН УРСР). Н. в с. Вілька Мазовецька (нині с. Волиця Жовківського р-ну Львів. обл.). Закінчив Львів. ун-т (1908). До 1914 – учитель г-зії. 1920–39 працював у ж. «Вікна», «Культура», «Нові шляхи» та ін. Від 1939 – проф., з 1944 ... |
|---|
| |
|---|
Возове
|
|---|
| ... даток у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, поширений на укр. землях у 15– 18 ст. Як митний збір стягувалося з іноз. купців за кожний окремий віз (понад мито, сплачене ними за товари), як податок ... |
|---|
| |
|---|
Вої
|
|---|
| ... ська) в Київській Русі, які не входили до дружини князя. Початково – чл. слов’ян. ополчення, що доповнювало складену з вікінгів (руську) дружину перших київ. князів. Згодом – війська, озброєні списами, сокирами, луками, но ... |
|---|
| |
|---|
Воїнь
|
|---|
| ... ньорус. місто-фортеця. Вперше згадане у літописі під 1055, знаходилось у заплаві р. Сула (прит. Дніпра), біля с. Воїнська Гребля, колиш. Градизького р-ну Полтав. обл. (нині затопленого водами Кременчуцького водосховища). Розташування в. на кордоні з кочівницьким Степом і поблизу Дніпра виз ... |
|---|
| |
|---|
Война и революция
|
|---|
| ... військ.-політ. і військ.- наук. журнал РСЧА (див. Радянська армія). Видавався протягом січ. 1925 – груд. 1936. Публікував статті з проблем теорії і практики воєн. справи, розвідки з військ. історії, в т. ч. України, а також огляди рад. та іноземної в ... |
|---|
| |
|---|
Война Олексій Дорофійович
|
|---|
| ... .: О.Д.Войтенко, Олексеєнко, Дорошенко, Дніпровський, Волощук, О.Д.Тесленко, Гриценко, Снятенко; 07.02.1907– 23.09.1957) – дипломат, дослідник проблем заг. історії та міжнар. відносин. Н. в м. Бар у сел. родині. Працював чорноробом, візником, молотобойцем, коте ... |
|---|
| |
|---|
Войнар Мелетій Михайло
|
|---|
| ... 11–22.07.1988) – катол. священик, церк. історик, педагог. Н. в с. Боськ (нині Польща). 1929 вступив до чернечого ордену (чину) св. Василія Великого (див. Василіани). 16 жовт. 1938 висвячений на священика. На еміграції з 1944. Навч. у Григоріанському папськ ... |
|---|
| |
|---|
Войнаровський Андрій
|
|---|
| ... 740, за ін. даними, 1741) – укр. військ. і політ. діяч. Небіж і довірена особа гетьмана I.Мазепи. Н. в м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський). Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі (див. ... |
|---|
| |
|---|
Войнаровський-Столодуб Тит Євген
|
|---|
| ... авель)
(16.02.1856–21.02.1938) – економіст, громад. діяч, греко-катол. священик. Н. на Станіславщині. 1876 закінчив Львів. духовну греко-катол. семінарію. Митрат, кустос Львів. греко-катол. капітули. Довголітній адміністратор митрополичих маєтків, нащадок роду Войнаровських. Депу ... |
|---|
| |
|---|
Войнилів
|
|---|
| ... ського р-ну Івано-Франк. обл. Розташов. на правому березі р. Сивка (прит. Дністра), за 17 км від залізничної ст. Калуш. Уперше згадується в письмових джерелах 1443. З набуттям статусу м-ка тут почали активно розвиватися ремесла й торгівля, двічі на рік проводилися ярмарки. 1552 в ... |
|---|
| |
|---|
Войнич Етель Ліліан
|
|---|
| ... воче прізв. – Буль; 11.05.1864– 28.07.1960) – англ. письменниця, перекладачка, громад. діяч. Н. в м. Корк (Ірландія). Дружба і співробітництво з політ. емігрантами С.Кравчинським (Степняком), Ф.Волховським, в.Вой ... |
|---|
| |
|---|
Войнович Марко Іванович
|
|---|
| ... 07) – граф, військовий, землевласник. Кавалер ордена св. Георгія 4-го (1773) і 3-го (1788) ст. Виходець з Далмації (істор. обл. на Балканському п-ві). Н. у підвладному Венеції регіоні Которської бухти Адріатичного м. Від 1769 – офіцер рос. флоту. В Архіпелазькій експедиції кін. 1760-х – по ... |
|---|
| |
|---|
Войноральський Порфирій Іванович
|
|---|
| ... class=zdan_just> (1844–29(17).07.1898) – революціонер-народник. Н. в с. Линовка Мокшанського пов. Пензенської губ. Позашлюбний син княгині Варвари Кугушевої та дворянина Всеволода Ларіонова. Зареєстрований спочатку на прізвище Іванов, потім – міщанином Войноральським. 1855–60 навч. в Пензенській г- ... |
|---|
| |
|---|
Войський
|
|---|
| ... ських посад (т. зв. урядів) у системі обласного управління у Короні Польській, Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій у 14–17 ст. У зх.-укр. землях посада&n ... |
|---|
| |
|---|
Войшелк
|
|---|
| ... еликий князь Литовський (1264), старший син литов. вел. кн. Міндовга. Бл. 1254 від імені батька в. уклав мирну угоду з Галицько-Волинським князівством і видав сестру за сина Данила Г ... |
|---|
| |
|---|
Волзьке козацьке військо
|
|---|
| ... мп. Анни Іванівни від 15 січ. 1732 з Дону на Волгу було переселено 1057 сімей козаків, з них 537 – укр., які мешкали на Дону. Їх поселили на землях між Царициним (нині м. Волгоград, РФ) та Камишиним (нині місто Волгоградської обл.). 10 берез. 1732 козакам, посе ... |
|---|
| |
|---|
Волинець Ананій Гаврилович
|
|---|
| ... –14.05.1941) – укр. військ. діяч, один із кер. повстанського руху. Н. в с. Карбівка (нині село Гайсинського р-ну Він. обл.). Закінчив двокласну шк. в Гайсині, вчився у Верхньодніпровському с.-г. уч-щі (1913). 1917 – чл. УПСР, нач. міліції Гайсинського пов., орг ... |
|---|
| |
|---|
Волинська губернія
|
|---|
| ... диниця на Правобережній Україні. Ств. за указом імп. Павла I від 29 серп. 1797. До складу в.г. увійшла тер. колиш. Волинського намісництва (за винятком Радомишльського пов.) і Кр ... |
|---|
| |
|---|
Волинська земля
|
|---|
| ... утворення Пд.-Зх. Русі, що склалося навколо м. Володимир (нині Володимир-Волинський). Почала формуватися в 2-й пол. 11 ст. із об’єднанням тер. Червенських градів і Белзької земл ... |
|---|
| |
|---|
Волинська область
|
|---|
| ... иниця в складі України. Утворена 4 груд. 1939. Розташов. на пн. зх. України. Межує на пн. із Білоруссю, на зх. – з Польщею, на сх. – з Рівненською областю, на пд. – з ... |
|---|
| |
|---|
Волинська округа
|
|---|
| ... dan_just>– адм.-тер. одиниця в УСРР 1923–30 (див. Округа). Утв. 1923 у складі Волинської губ. Окружний центр – м. Житомир. Налічувала 14 р-нів. Протягом 1924–30 межі в.о. кілька разів змінювались. Ліквідована 2 верес. ... |
|---|
| |
|---|
Волинська Спілка Сільської Молоді (ВССМ)
|
|---|
| ... dan_just>– польс.-укр. молодіжна орг-ція. Утв. 1922 у Польщі. 1939 ВССМ об’єднувала бл. 10 тис. молодих селян, з яких 80 % були українцями. В програмних документах говорилося, що гол. її мета – «аби поляк серед українців і українець серед поляків почували себе не як серед ворогів ані не як у гостях, ... |
|---|
| |
|---|
Волинська трагедія 1943 р.
|
|---|
| ... з кривавих епізодів укр.-польс. конфлікту часів Другої світової війни на Волині, який багатьма істориками, в першу чергу польс., виокремлюється з заг. картини тогочасного міжнац. укр.-польс. збройного протистояння на тер. ... |
|---|
| |
|---|
Волинська тривога 1789 р.
|
|---|
| ... , пов’язані із загостренням соціальних і нац.-реліг. суперечностей на Правобережній Україні. Центр. і місц. польс. влада, налякана чутками про можливість великого сел. повстання (цьому сприяв розголос про вбивство кріпаками с. Невірків (нині Корецького р-ну Рів ... |
|---|
| |
|---|
Волинське воєводство
|
|---|
| ... ер. одиниця у складі Речі Посполитої. Ств. 1566 у складі Великого князівства Литовського; після Люблінської унії 1569 відійшла до Корони Польської ... |
|---|
| |
|---|
Волинське епархіальне давньосховище
|
|---|
| ... st>Засноване в м. Житомир за ініціативи архієпископа Модеста (Стрільбицького). Урочисте відкриття (15 трав. 1893) було приурочене до 100-річчя приєднання більшої частини Волині до складу ... |
|---|
| |
|---|
Волинське князівство
|
|---|
| ... рення у Волинській землі, що склалося протягом 11 – 1-ї пол. 12 ст. навколо м. Володимир (нині Володимир-Волинський). Після смерті Ярослава Мудрого (1054) його старший (сере ... |
|---|
| |
|---|
Волинське намісництво
|
|---|
| ... во)
– адм.-тер. одиниця у складі Російської імперії, утворена після 2-го поділу Польщі (1793) і включення Правобережної України до складу Рос. імперії. Указом імп. Ка ... |
|---|
| |
|---|
Волинське Українське об’єднання
|
|---|
| ... _just>– регіональна проурядова партія у Волинському воєводстві 1931–39. Організаційно оформлена на Установчому конгресі в Луцьку 29 черв. 1931. Кількість чл. – бл. 5–6 тис. Партія пропагувала ідеї польс.-укр. співжиття, ви ... |
|---|
| |
|---|
Волинське церковно-археологичне товариство
|
|---|
| ... zdan_just>– регіональна громад.-наук. і просвітницько-краєзнавча орг-ція. Відкрите 2 січ. 1894 в Житомирі при Волинському єпархіальному давньосховищі. Об’єднувало 15 почесних і 42 дійсних чл. ( ... |
|---|
| |
|---|
Волинський державний університет ім. Лесі Українки
|
|---|
| ... p class=zdan_just> Ств. 1993 у м. Луцьк. Спадкоємець Луцького держ. учительського (1940) та Луцького держ. пед. ін-тів (1952). У складі ун-ту три ін-ти – соціальних наук, здоров’я, фіз. к-ри, а також 15 ф-тів – мат., фізичний, хімічний, біологічний, геогр., іст ... |
|---|
| |
|---|
Волинський короткий літопис
|
|---|
| ... овна назва пам’ятки, що входить до складу Супрасльського літопису поч. 16 ст., знайденого у Супрасльському монастирі (нині тер. Польщі, поблизу м. Білосток). Власне в.к.л. охоплював події від 1487 до 1500. Творцем його був, очевидно, священик кафедрал ... |
|---|
| |
|---|
Волинський краєзнавчий музей
|
|---|
| ... узейна установа. Ств. 16 черв. 1929 у м. Луцьк. 1938 у 4-х від. музею – природи, доістор. минулого, мист-ва, етнографії – нараховувалося 9 тис. експонатів. У трав. 1940 на його базі ств. обласний історико-краєзнавчий музей.
В.к.м. має філіал ... |
|---|
| |
|---|
Волинський полк
|
|---|
| ... -тер. одиниця на Волині. З джерел відомо лише про початкову стадію організації полку. Наприкінці гетьманства Б.Хмельницького укр. козац. полки зайняли частину Волині. За часів гетьманства ... |
|---|
| |
|---|
Волинцівська культура
|
|---|
| ... 7–8 ст. в Лісостепу та пд. р-нах Полісся Дніпровського Лівобережжя до Київ. Подніпров’я на зх. та в суміжних областях Росії. Розкопки поселення і могильника біля с. Волинцеве Путивльського р-ну Сум. обл. 1948–49 дали змогу Д.Березовцю виділити к-ру – в.К., що сформувалась внаслі ... |
|---|
| |
|---|
Волинь
|
|---|
| ... . України. За сучасним адм. поділом – це тер. Волин., Рівнен., зх. ч. Житомир. обл., пн. ч. Терноп. і Хмельн. областей, між р. Зх. Буг і верхньою течією р. Тетерів (прит. Дніпра). У ранньому середньовіччі охоплювала також терени Холмщини і ... |
|---|
| |
|---|
Волиняк Петро
|
|---|
| ... Чечет; 28.09.1907–29.12. 1969) – журналіст, письменник, історик, редактор, видавець, педагог. Н. в с. Гульськ (нині село Новоград-Волинського р-ну Житомир. обл.). 1927 у Житомирі закінчив землевпорядну шк. Навч. на філол. ф-ті ун-ту в Ташкенті (Узбекистан). Продовжив навчання в Укр. ін-ті лінгвістич ... |
|---|
| |
|---|
Волиняни
|
|---|
| ... ’єднання східнослов’ян. племен в межиріччі Зх. Бугу, Прип’яті з прит. Горинь (бас. Дніпра). Згадуються у «Повісті временних літ». За арабським середньовічним географом та істориком ал-Масуді (10 ст.), в давнину п ... |
|---|
| |
|---|
Волкенштейн Людмила Олександрівна
|
|---|
| ... class=zdan_just> (30.09.1857–19.01.1906) – учасниця руху народників в Рос. імперії наприкінці 19 – поч. 20 ст. Н. в м. Київ. Після закінчення 1875 Київ. г-зії навчалася на жін. мед. курсах у Санкт-Петербурзі. На ... |
|---|
| |
|---|
Волков Дмитро Васильович
|
|---|
| ... 1925–05.01.1996) – фізик- теоретик. Акад. АН УРСР (1988, від 1994 НАН України). Н. у Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Закінчив Харків. ун-т (1952). Від 1956 працював у Харків. фіз.-тех. ін-ті (з 1967 – кер. лабораторії).
Наук. праці в галу ... |
|---|
| |
|---|
Волконська Марія Миколаївна
|
|---|
| ... 01.1806 (25.12.1805), за ін. даними, 13(01).04.1806 або 1807– 22(10).08. 1863) – княгиня, доброчинниця. Дочка ген. М.Раєвського та його дружини Софії (у дівоцтві Константинової), племінниця В.Давидова, правнучка ... |
|---|
| |
|---|
Волконський Сергій Григорович
|
|---|
| ... .12.1788–10.12.1865) – декабрист, ген.-майор, князь. Н. в м. Очаків. Закінчив єзуїтський пансіон у Санкт-Петербурзі. Учасник Війни 1812 та закордонних походів рос. армії 1813–14. Кома ... |
|---|
| |
|---|
Волобуєв Михайло Симонович
|
|---|
| ... о проблеми української економіки»
в. (24(11).01.1903–20.06.1972) – економіст. Н. в м. Миколаїв. Навч. у г-зії, екстерном закінчив екон. від. Харків. ін-ту професійної освіти. 1921–22 – заст. зав. Миколаїв., 1922 – Він. губернського від. нар. освіти. З 1923 працюва ... |
|---|
| |
|---|
Волове
|
|---|
| ... ss=zdan_link href="../\.htm">Міжгір’я. ... |
|---|
| |
|---|
Воловець
|
|---|
| ... рп. обл., райцентр. Розташов. на р. Віча (прит. Латориці, бас. Дунаю). Залізнична ст.
Вперше згадується в документах 15 ст. З 1625 – у володінні Олекси Шимонова, з 1645 – власність кн. Ракоці Дєрдя I. Імперською гра ... |
|---|
| |
|---|
Володар Ростиславич
|
|---|
| ... 124)
– князь перемишльський (1092–1124), 2-й син Ростислава Володимировича, князя тмутороканського, і, здогадно, дочки угор. короля Бели I Ланки. Князь-ізгой. Ймовірно, був одружений з поморською княжн ... |
|---|
| |
|---|
Володарка
|
|---|
| ... в. обл., райцентр. Розташов. на р. Рось (прит. Дніпра), за 40 км від залізничної ст. Біла Церква.
Перша літописна згадка про с-ще Володарев належить до 1150, коли під час міжусобної боротьби за великокнязівський престол у Києві на допомогу ... |
|---|
| |
|---|
Володарськ-Волинський
|
|---|
| ... Олександропіль, до 1912 – Горошки, 1912–23 – Кутузове, до 1933 – Володарськ) – с-ще міськ. типу Житомир. обл., райцентр. Розташов. на р. Ірша (прит. Тетерева, бас. Дніпра), за 22 км від залізничної ст. Нова Борова. Нас. 8,8 тис. осіб (1999).
На тер. сучасного ... |
|---|
| |
|---|
Володимир
|
|---|
| ... олодимир-Волинський. ... |
|---|
| |
|---|
Володимир (Василь Омелянович Романюк)
|
|---|
| ... just>(в миру – Василь Омелянович Романюк; 09.12. 1925–14.07.1995) – правосл. церков. діяч, богослов, патріарх Київ. і всієї Русі-України Української православної церкви Київського патріархату (з 1993).
Н. в с. Химчин (нині село Косівського р ... |
|---|
| |
|---|
Володимир (Віктор Маркіянович Сабодан)
|
|---|
| ... lass=zdan_just> (н. 23.11. 1935) – митрополит Київ. і всієї України УПЦ (МП) від 27 трав. 1992. Н. в с.Марківці (нині село Летичівського р-ну Хмельн. обл.) в сел. сім’ї. Закінчив Одес. духовну семінарію (1958), Ленінгр. духовну акад. (1962), аспірантуру при Моск. духовній акад. (1965). 15 черв. 1962 ... |
|---|
| |
|---|
Володимир Василькович
|
|---|
| ... 1250–10.12.1288) – князь володимиро-волинський. Єдиний син Василька Романовича і дочки краківського кн. Лєшека Білого Олени. Був одружений з донькою брянського кн. Романа Старого Оленою (бл. 1263). Став княжити у Володимир ... |
|---|
| |
|---|
Володимир Ігоревич
|
|---|
| ... s=zdan_just> (08.10.1170 – верес. 1211, за ін. даними, 1212) – князь путивльський і галицький; старший син кн. Ігоря Святославича. З малих років брав участь у походах на половців (1183 і 1185). 1185 потрапив разом з Ігорем ... |
|---|
| |
|---|
Володимир Мономах
|
|---|
| ... ах
(1053–19.05.1125) – князь черніг., переяслав. і київ. Син Всеволода Ярославича і дочки візант. імп. Константина IX Мономаха Марії (її походження досі залишається спірним). Шлюб Всеволода з візант. принцесою скріпив рус.-візант. ... |
|---|
| |
|---|
Володимир Мстиславич
|
|---|
| ... p class=zdan_just> (1131 або 1132–10.05.1171) – кн. дорогобузький, володимиро-волин., київ.; 5-й син Мстислава Великого. 1151 одружився з донькою угор. бана, здогадно Уроша (Белуша?), радника короля Гези ІІ. 1146 в.М. ... |
|---|
| |
|---|
Володимир Ольгердович
|
|---|
| ... – бл. 1398) – перший удільний київ. князь з литов. правлячої династії Ольгердовичів (1362–94), один із старших синів вел. кн. литов. Ольгерда від його першого шлюбу. Охрещений матір’ю за християн. обрядом і вихований у сло ... |
|---|
| |
|---|
Володимир Рюрикович
|
|---|
| ... class=zdan_just> (осінь 1187 – берез. 1239) – князь смоленський і київ.; 2-й син Рюрика Ростиславича і доньки турівського кн. Георгія Ростиславича Анни. 1203 Роман Мстиславич примусово постриг Рюрика в ченці, а його синів ... |
|---|
| |
|---|
Володимир Святославич Святий
|
|---|
| ... Святий
(р.н. невід.–15.07.1015) – князь новгородський (від 969) і київ. (бл. 980). Позашлюбний син київ. кн. Святослава Ігоревича та Малуші (здогадно, доньки древлянського кн. ... |
|---|
| |
|---|
Володимир Ярославич
|
|---|
| ... 9) – князь перемишльський, галицький; єдиний законний син Ярослава Володимировича, кн. галицького, і дочки Юрія Долгорукого Ольги. 1167 одружився з дочкою черніг. кн. Святослава Всеволоди ... |
|---|
| |
|---|
Володимира місто
|
|---|
| ... назва істор. р-ну давнього Києва, що оформився за правління Володимира Святославича і у 10–13 ст. був дитинцем Києва. в.м. виросло з «града Кия» 6 ст., що займало зх. відріг ... |
|---|
| |
|---|
Володимир-Волинськ
|
|---|
| ... 944 м. Володимир-Волинський. ... |
|---|
| |
|---|
Володимир-Волинський
|
|---|
| ... Володимир, 1795– 1944 – Володимир-Волинськ) – місто обл. підпорядкування Волин. обл., райцентр. Розташов. на р. Луга (прит. Зх. Бугу). Залізнична ст.
На тер. сучасного міста археологами виявлено залишки поселень мідного віку (3 тис ... |
|---|
| |
|---|
Володимирець
|
|---|
| ... Рівнен. обл., райцентр. Розташов. у межиріччі річок Стир і Горинь (обидві прит. Прип’яті, бас. Дніпра), за 18 км від залізничної ст. Антонівка.
Письмові джерела 1570 називають Володимирець «старою осадою». На поч. 17 ст. належало князям ... |
|---|
| |
|---|
Володимирко Володаревич
|
|---|
| ... lass=zdan_just>(1104–1152) – князь звенигородський (від 1124), перемишльський (від 1129), галицький (від 1141); 2-й син перемишльського кн. Володаря Ростиславича і (здогадно) поморської княжни. По смерті Володаря (1124) його старший син Ростислав одержав ... |
|---|
| |
|---|
Володимирська дорога
|
|---|
| ... – «дорога ізвечна на Володимир») – продовження пн. гілки Київського шляху. В 16– 18 ст. вела з Луцька, від Глушецьких воріт, через села Торчин (нині с-ще міськ. типу), Сірнички (обидва нині Луцького р-ну), Затур ... |
|---|
| |
|---|
Володимирський собор у Києві
|
|---|
| ... ам’ятка арх-ри і монументального мист-ва. Споруджений 1862–82. Первинні проекти, складені архіт. I.Штромом (1859), П.Спарро (1861), пізніше істотно перероблені О.Беретті (див. Беретті). У буд-ві взяли участь архітектори Ю.Бернгардт, К.Маєвський, в.Нік ... |
|---|
| |
|---|
Володислав Кормильчич
|
|---|
| ... ід. – бл. 1214) – галицький боярин, глава боярської партії, ворожої князям Данилові Романовичу (див. Данило Галицький) й Василькові Романовичу. Прізвисько вказує на те, що він був сином княжого «кормильца» (вихователя), на ... |
|---|
| |
|---|
Володкович Пилип
|
|---|
| ... t>(06.06.1697–1778) – київ. унійний митрополит (1762– 78). Н. в с. Новосілки Віленського пов. В молоді роки вступив до чину св. Василія Великого (див. Василіани), навч. у папській семінарії в м. Браунсберг (нині м. Бранєво, Польща). Намісник монастиря і шк. у В ... |
|---|
| |
|---|
Володченко Микола Герасимович
|
|---|
| ... 0.11.1862 – р. с. невід.) – військ. діяч, ген.-поручник Армії УНР. Н. в м. Глухів. Закінчив 3-тю Петерб. військ. г-зію, Михайлівське артилер. уч-ще (1884), Імператорську військ. акад. (1892). Учасник рос.-япон. війни 1904– 05. У роки ... |
|---|
| |
|---|
Волока
|
|---|
| ... иця вимірювання с.-г. землі; побутувала у Великому князівстві Литовському (ВКЛ) та Короні Польській у 16–18 ст. Відома на Підляшші з 14–15 ст. Протягом 1-ї пол. 16 ... |
|---|
| |
|---|
Волосний суд
|
|---|
| ... уд для селян у Російській імперії. Запроваджений згідно з селянською реформою 1861. Діяв у складі голови та 3 суддів. Обирався щорічно волосним сходом. Протягом 1889–1904 мав право засуджувати селян до тілесних покарань. Л ... |
|---|
| |
|---|
Волость
|
|---|
| ... – будь-яка тер., підпорядкована владі однієї особи, часто – синонім князівства;
2) адм.-тер. одиниця, що об’єднувала певну кількість вільних сільс. громад під владою призначуваного князем волостителя. Набула поширення в 11–13 ст. Розпад волосного устрою самоврядних сіл ... |
|---|
| |
|---|
Волоське право
|
|---|
| ... ss=zdan_link href="../\.htm">звичаєвого права, яке поширилося в 14–15 ст. на зх.-укр. землі з тер. Молдови. Першими носіями в.п. були волоські переселенці-пастухи, які колонізували Карпатський регіон та Галичину. Найраніші відомості про села ... |
|---|
| |
|---|
Волоський шлях
|
|---|
| ... =zdan_just>– один з чотирьох найбільших татар. шляхів, яким у 16 – 1-й пол. 18 ст. здійснювалися татар. набіги за ясиром на тер. Волощини (Валахії), Молдови (звідси ін. назва – Молдовський), ... |
|---|
| |
|---|
Волох Омелян Іванович
|
|---|
| ... 6 – жовт. 1937) – військ. діяч. Н. на Кубані в станиці Калниболотська (нині станиця Краснодарського краю, РФ). Восени 1917 – командир 2-го Укр. полку Армії УНР, 1918 – сотник Гайдамацького коша Слобідської України. Ві ... |
|---|
| |
|---|
Волохи
|
|---|
| ... х – назва різних романських народів, у т. ч. італійців, франкських племен, предків румунів;
2) у істор. джерелах 14– 18 ст. – назва молдован і всіх мешканців Молдови, рідше – назва румунів Волощини і Трансільванії (нині тер. Р ... |
|---|
| |
|---|
Волочиськ
|
|---|
| ... місто Хмельн. обл., райцентр. Розташов. на р. Збруч (прит. Дністра). Залізнична ст.
Вперше згадується 1463 як поселення Волочище. Назва від слова «волочити» – тягти волоком. Від 1545 – сучасна назва. Із 1569 до 1793 – під владою Польщі. Після 2-го поділу Польщі 1 ... |
|---|
| |
|---|
Волочище
|
|---|
| ... ass=zdan_link href="../\.htm">Волочиськ. ... |
|---|
| |
|---|
Волочна поміра
|
|---|
| ... ція землеподілу – перемірювання та перерозподіл землі у великокнязівських і приватних маєтках Великого князівства Литовського (ВКЛ), які проводилися переважно в рамках аграрної реформи 16 століття. (Перші спроби впровадити ... |
|---|
| |
|---|
Волошенко Інокентій Федорович
|
|---|
| ... влов)
(1848 або 1849 – січ. 1909) – революц. діяч. Свояк В.Короленка. З родини чиновника. Н. в м. Бердянськ. Навч. в Новорос. ун-ті (Одеса), де захопився соціаліст ... |
|---|
| |
|---|
Волошин Августин Іванович
|
|---|
| ... 1874–19.07.1945) – педагог, просвітитель, громад.-політ. і церк.-реліг. діяч, президент Карпатської України. Н. в с. Келечин Воловської округи (нині село Міжгірського р-ну Закарп. обл.) в сім’ї священика. Навч. в ужгородській г-зії (1883–92), на теологічно ... |
|---|
| |
|---|
Волошин Максиміліан Олександрович
|
|---|
| ... Кирієнко-Волошин)
28(16).05.1877– 11.08.1932) – поет, художник, краєзнавець. Н. в м. Київ у сім’ї юриста. Навч. у Моск. приватній Поливановській, 1-й Моск. казенній та Феодосійській г-зіях. 1897–98 – студент юрид. ф-ту Моск. ун-ту. 1898 вик ... |
|---|
| |
|---|
Волощина
|
|---|
| ... живана в 14–18 ст. у слов’ян. мовах назва Молдови; 2) назва істор. обл. в Пд. Румунії, між Карпатами і р. Дунай, відома в 16–18 ст. також як Цара Роминяска, Мунтянська земля, а з 19 ст. – переважно як Валахія. Річка Олт (прит. ... |
|---|
| |
|---|
Волхви
|
|---|
| ... ій Русі (див. Язичництво, Київська Русь). Вперше згадуються у «Повісті временних літ» під 912 як провісники смерті кн. Олега. Стаття під 1044 згадує в. у зв’язку з обставинами на ... |
|---|
| |
|---|
Волховський Фелікс Вадимович
|
|---|
| ... евд.: Ф.Полтавчук, А.Чепа, А.Чорний та ін.; 15(03). 08.1846–03.08(21.07).1914) – революц. діяч, журналіст, письменник. Н. на Полтавщині. З дворян, син чиновника. Дитинство провів у м. Новоград-Волинський і с. Мойсівка Пирятинського пов. Полтав. губ. (нині Драбі ... |
|---|
| |
|---|
Волш Едмунд
|
|---|
| ... катол. священик, чернець ордену єзуїтів, проф. (з 1918) катол. ун-ту у Джорджтауні (США), кер. Папської місії допомоги голодуючим у Росії, яка у серп. 1922 – черв. 1924 щоденно забезпечувала обідами та пайками в цілому 150–160 тис. осіб, насамперед дітей, в т. ... |
|---|
| |
|---|
Волынские епархиальные ведомости
|
|---|
| ... s=zdan_just>– журнал, друкований орган Волин. єпархії, який виходив два-три рази на місяць, потім – щотижнево, спочатку в м-ку Почаїв, від 1908 – у Житомирі. Редакція розміщувалася спершу в ... |
|---|
| |
|---|
Волынь
|
|---|
| ... а 1882–1918 в Житомирі. Вважалася політ., літ. і громад. виданням. Насправді газета не висвітлювала цих питань, а була рекламно-інформаційним вид., розрахованим на дрібного провінційного обивателя.
О.В. Лисенко. ... |
|---|
| |
|---|
Вольное экономическое общество
|
|---|
| ... an_just>– перше в Рос. імперії наук.-екон. т-во, формально незалежне від будь-яких урядових інституцій. Засноване 1765 у Санкт-Петербурзі великими землевласниками з метою реформувати с. госп-во. Намагалося поширювати наук. знання, для чого був створений власний ... |
|---|
| |
|---|
Вольності Війська Запорізького низового
|
|---|
| ... n_just>– офіц., хоч і не зовсім точна, назва Запорозької Січі та належних їй земель, що охоплювали значну тер. Центр. та Пд. України у пониззі: Дніпра та його прит. – Оріль, Самара, Протовча, Конка, Інгулець, Чортомлик, Томаківка; Пд. Бугу і його прит.&nbs ... |
|---|
| |
|---|
Вольтер
|
|---|
| ... уа Аруе)
(21.11.1694–30.05.1778) – франц. філософ-просвітитель, історик, письменник, чл. Франц. акад. (1745), почесний чл. Петерб. АН (1746). Н. в Парижі в сім’ї нотаріуса. Закінчив єзуїтський коледж. У своїх працях неодноразово звертався до укр. істор. досвіду. Так, його «Історі ... |
|---|
| |
|---|
Вольф Арнольд
|
|---|
| ... – військ. діяч, ген.-хорунжий УГА. Н. в м. Простейов (Чехія) в сім’ї нім. купця. Закінчив г-зію, кадетську і старшинську (1901) військ. шК., служив на командних посадах австрійс. армії. У роки Першої світової війни – на італ. фронті, підполК., команд ... |
|---|
| |
|---|
Вольф Фердінанд Богданович
|
|---|
| ... або серед. 1790-х рр. – 05.01.1855(24.12.1854)) – декабрист, лікар. Н. в м. Москва в родині аптекаря, титулярного радника Б.Вольфа. Вихований у пансіоні при лютеранській церкві в Москві. 1810 – волонтер моск. від-ня петерб. Медико-хірургічної акад., 1812 – доб ... |
|---|
| |
|---|
Вольховський Володимир
|
|---|
| ... митрович
(1798 – 19(07).03. 1841) – декабрист, військовик, ген.-майор Генштабу (1831).
Н. у Полтав. губ. в сім’ї офіцера. Виховувався у Моск. університетському пансіоні, звідки 1811 за відмінні успіхи переведений до Царськосельського ліцею. Однокашник ... |
|---|
| |
|---|
Волюміна Легум
|
|---|
| ... egum. ... |
|---|
| |
|---|
Волюнтаризм
|
|---|
| ... tarius – залежний від волі) – 1) філос. напрям, що розглядає волю людини як основну рушійну силу сусп. розвитку, заперечує існування законів соціального поступу і причинно-наслідкову природу сусп. явищ і процесів. Термін введений у наук. обіг нім. соціологом Ф.Теннісом 1883;
2) р ... |
|---|
| |
|---|
Воля
|
|---|
| ... bsp;та культ. життя. Виходив у Відні з черв. 1919 до листоп. 1921. Останні три вип. журналу з’явилися під назвою «Воля України». Видавцем і ред. «В.» був в.Піснячевський (псевд. – А.Горленко). У редакції працювали З.Адельсбергер, в.Даскалюк, ... |
|---|
| |
|---|
Воля і Батьківщина
|
|---|
| ... ний журнал підпільної орг-ції Український національний фронт (УНФ). Виходив з жовт. 1964 до черв. 1966 (всього 16 чисел), обсягом 13–22 сторінки машинопису через 1,5 інтервалу. Автор більшості статей – кер. УНФ Д.Квецко ... |
|---|
| |
|---|
Вопросы истории
|
|---|
| ... аук. журнал. Виходить у Москві. Ств. у верес. 1945 на базі ж. «Историк-марксист» (друкувався з січ. 1926) та «Исторического журнала» (виходив з січ. 1937) як орган Від-ня істор. наук АН СРСР та Мін-ва вищої і серед. спец. освіти. Від верес. 1996 – орган РАН. «В ... |
|---|
| |
|---|
Вопросы истории КПСС
|
|---|
| ... оп. 1991 – «Кентавр») – щомісячний наук. журнал. Виходив у Москві від лип. 1957 як орган Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. До листоп. 1991 публікувалися теор. та проблемні статті з історії КПРС, комуніст. та робітн. партій, міжнар. робітн. руху та ін ... |
|---|
| |
|---|
Воробець Федір Васильович
|
|---|
| ... 1959) – активний діяч ОУН, поручник УПА. Н. в с. Горожанка (нині село Монастириського р-ну Терноп. обл.). Закінчив Станіславську г-зію (1939). Учасник похідної групи ОУН на Житомирщині. Районний, згодом (1941) надрайонний провідник ОУН у смт Олевськ Житомир. обл. 1943 – окружний провідник ОУН на Жит ... |
|---|
| |
|---|
Воробйов Володимир Петрович
|
|---|
| ... 07.1876–31.10.1937) – лікар, анатом. Д-р мед. н. (1908), засл. проф. СРСР (1924), акад. ВУАН (1934; від 1936 – АН УРСР). Н. в м. Одеса. 1897–1903 навч. на мед. ф-ті Харків. ун-ту. 1910–17 – зав. каф-ри Харків. жін. мед. ін-ту, 1919–21 – Софійського ун-ту в Болг ... |
|---|
| |
|---|
Воробйов Іван Олексійович
|
|---|
| ... .1921–17.03.1991) – військовик, полковник (1956). Двічі Герой Рад. Союзу (19 серп. 1944, 29 черв. 1945). Н. в с. Горбачово (нині село Тульської обл., РФ). У Червоній армії від 1940 (див. Радянська армія). Закінчив Тамбовську військ.-авіац. шк. пілотів (1941), В ... |
|---|
| |
|---|
Воробйов-Семенов Павло Ілліч
|
|---|
| ... 6–1941) – один з організаторів та перший кер. комсомолу України (див. Ленінська комуністична спілка молоді України). Н. в с. Артюшково (нині село Курської обл., РФ). 1898 його родина переїхала до Києва. Закінчив учительськ ... |
|---|
| |
|---|
Воробкевич Григорій Іванович
|
|---|
| ... вд. – Наум Шрам; 10.01. 1838–24.11.1884) – поет. Брат С.Воробкевича. Н. в м. Чернівці в сім’ї священика. Закінчив Чернів. духовну семінарію. Висвячений на правосл. священика. Служив у ... |
|---|
| |
|---|
Воробкевич Сидір (Ісидор) Іванович
|
|---|
| ... t>(псевд.: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Исодор в., С.Волох, Сирота з Буковини, Іван Іванів з Кіцманя; 05.05.1836–19.09.1903) – правосл. богослов, письменник, композитор, педагог, культ. діяч. Брат Г.Воробкевича. Н. в м. ... |
|---|
| |
|---|
Воровський Вацлав Вацлавович
|
|---|
| ... т. та парт. псевд.: П.Орловський, Шварц, Жозефіна, Фавн та ін.; 27(15).10.1871–10.05.1923) – публіцист, дипломат. Н. в м. Москва в дворянській родині обрусілих поляків. Закінчив г-зію і вступив 1890 до Моск. ун-ту на мат. від-ня фіз.-мат.&nb ... |
|---|
| |
|---|
Ворожба
|
|---|
| ... -ну Сум. обл. Розташов. на р. Вир (прит. Сейму, бас. Дніпра). Залізничний вузол.
Уперше згадується в істор. джерелах під 1653. Назва походить від р. Ворожба, що протікала поблизу населеного пункту. 1687 в. – військ. слобода Сумського ... |
|---|
| |
|---|
Ворожейкин Арсеній Васильович
|
|---|
| ... . 28(15).10.1912) – військовик, ген.-майор авіації (1954). Двічі Герой Рад. Союзу (4 лют. 1944, 19 серп. 1944). Н. в с. Прокофьєво (нині село Нижегородської обл., РФ). У Червоній армії з 1931. Закінчив Харків. військ.-авіац. шк. льотчиків (1937), Військ.-повітряну акад. (1942). Учасник боїв на ... |
|---|
| |
|---|
Ворожіння
|
|---|
| ... відування про долю людини та спосіб безпосереднього впливу на неї з допомогою спец. магічних дій (гадання, зняття порчі тощо). Вважається, що спершу в. було скероване на убезпечення від ворога. У язичницькі часи у слов’ян в. було прерогативою волхвів ... |
|---|
| |
|---|
Воронезький фронт
|
|---|
| ... тратегічне об’єднання (група армій) в період Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. Сформований 7 лип. 1942 для оборони воронезького відтинку фронту та ударів по пн. флангу ворожого угруповання, що наступало на Сталінград (нині м. Волгоград, РФ) ... |
|---|
| |
|---|
Воронезько-Ворошиловоградська операція
|
|---|
| ... p class=zdan_just>– вимушений тактичний відступ у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 військ Брянського фронту, Воронезького фронту, ... |
|---|
| |
|---|
Воронезько-Харківська операція
|
|---|
| ... class=zdan_just>– стратегічна наступальна операція, здійснена повним складом військ Воронезького фронту спільно з 13-ю армією Брянського фронту і 6-ю армією Південно-Західного фронту ... |
|---|
| |
|---|
Воронецькі
|
|---|
| ...
– князівський рід з династії литов. Гедиміновичів по лінії Дмитра-Корибута Ольгердовича і близький до князівських родів Вишневецьких, ... |
|---|
| |
|---|
Вороний Микола Кіндратович
|
|---|
| ... nbsp;псевд.: Арлекін, Віщий Олег, Кондратович, Микольчик та ін.; 24.11.1871–07.06.1938) – укр. поет, театрознавець, перекладач, громад.-політ. діяч. Н. на Катеринославщині в сел. сім’ї. Освіту здобув у Харків. реальному уч-щі, згодом – Ростовському реальному уч-щі, з якого був виключений за зв’ ... |
|---|
| |
|---|
Вороніж
|
|---|
| ... іж Глухівський) – с-ще міськ. типу Шосткинського р-ну Сум. обл. Розташов. по обидва береги р. Осота (прит. Есані, бас. Дніпра). Залізнична ст. Воронізька.
Згадується в істор. документах від 1177. 1654 – сотенне м-ко Ніжинського по ... |
|---|
| |
|---|
Вороновиця
|
|---|
| ... . р-ну Він. обл. Розташов. на р. Воронка (прит. Пд. Бугу), за 4 км від залізничної ст. Вороновиця. Нас. 7,1 тис. осіб (1999).
Уперше згадується під 1545. Через в. пролягав торговий шлях з Вінниці на Брацлав та ... |
|---|
| |
|---|
Воронцов Михайло Семенович
|
|---|
| ... 0).05.1782–06(18).11.1856) – держ. та військ. діяч Рос. імперії, генерал-ад’ютант (1815), чл. Держ. ради (1826), почесний чл. Петерб. АН, граф, найясніший князь (1852), генерал-фельдмаршал (1856). Від 1823 обіймав посаду новорос. ген.-губернатора і повноважного намісника Бессарабської обл., 1828–44 ... |
|---|
| |
|---|
Воронцова (у дівоцтві Браницька) Єлизавета
|
|---|
| ... на
(1792–27(15).04.1880) – графиня, найясніша княгиня (1852). Одна з найвідоміших жінок України та Росії свого часу. Дружина М.Воронцова. Нагороджена орденом св. Катерини малого хреста (1823), Катерининською стрічкою з великим хрестом (1850). Дочка ... |
|---|
| |
|---|
Воронько Павло Микитович
|
|---|
| ... 18.11).1913–10.08.1988) – поет, журналіст, громад. діяч. Н. в с. Чернеччина (нині село Охтирського р-ну Сум. обл.) в сім’ї коваля. 1929 вступив до Харків. автошляхового технікуму; закінчивши навчання, працював у Таджикистані, служив у Червоній армії. 1938–41 навч. в Літ. ін-ті ім. О.Горького у ... |
|---|
| |
|---|
Воропай Олексій Іванович
|
|---|
| ... ass=zdan_just>(09.11. 1913–20.07.1989) – етнограф, фольклорист, письменник, мемуарист. Д-р слов’ян. етнології (1958) та біології (1961). Н. в м. Одеса. Через еміграцію батька (1917) родина жила з тавром «неблагонадійної», тому мати в. з 4 дітьми переї ... |
|---|
| |
|---|
Ворохта
|
|---|
| ... -Франк. обл., підпорядковане Яремчанській міськраді. Розташов. у верхів’ї р. Прут (прит. Дунаю). Залізнична ст.
За усними переказами, в. заснована у 17 ст. Основу нас. складали селяни, які займалися скотарством, землеробством та кустарними промислами. Міс ... |
|---|
| |
|---|
Ворошилов Климент Єфремович
|
|---|
| ... 02(23.01).1881–02.12.1969) – рад. військ. і держ. діяч. Н. в с. Верхнє (потім місто, нині в складі м. Лисичанськ) у сім’ї робітника-залізничника. Від 1896 почав працювати слюсарем на підпр-вах Донбасу. Чл. РСДРП(б) від 1903, восени 1905 очолив Луган. раду робіт ... |
|---|
| |
|---|
Ворошиловград
|
|---|
| ... 70–90 м. Луганськ. ... |
|---|
| |
|---|
Ворошиловградська область
|
|---|
| ... 1935–58 та 1970–90 Луганської області. ... |
|---|
| |
|---|
Ворошиловградська операція
|
|---|
| ... =zdan_just>наступальна операція військ Південно-Західного фронту (команд. – ген.-полк. М.Ватутін), здійснена 29 січ. – 18 лют. Задум операції полягав у тому, щоб скористатися пла ... |
|---|
| |
|---|
Ворошиловськ
|
|---|
| ... a class=zdan_link href="../\.htm">Алчевськ. ... |
|---|
| |
|---|
Ворскла
|
|---|
| ... ентр. й вирішальна подія у політ. відносинах між Великим князівством Литовським (ВКЛ) і Золотою Ордою наприкінці 90-х рр. 14 ст. Їй передували два походи литов.-рус. війська на тер. Орди: 1397 на пониззя Дон ... |
|---|
| |
|---|
Ворцель Станіслав Габрієль
|
|---|
| ... ust>(23.03.1799 – 03.02.1857) – польс. політик-радикал, соціаліст-утопіст, граф. Н. в с. Степанія (Волинь). Учасник польського повстання 1830–1831, кер. повстанських військ на Волині. Після поразки повстання емігрував до В ... |
|---|
| |
|---|
Воссоединение Украины с Россией
|
|---|
| ... t>тритомний корпус документів і матеріалів, виданий 1953 з нагоди 300-річчя входження України до складу Рос. д-ви. Підготовлений спільно Ін-том історії АН СРСР, Ін-том історії АН УРСР та Архів. управлінням України. Вміщено 747 документів, що охоплюють період від 1620 до 1654 і відбивають складний і ... |
|---|
| |
|---|
Востоков Олександр Олександрович
|
|---|
| ... (15(03).06.1857–25(13).12. 1891) – історик, археограф та архівіст. Н. в с. Воздвиженський-Селін Богородського пов. Моск. губ. в сім’ї священика. Навч. в Коломенському духовному уч-щі (1866–67). Закінчив Моск. духовне уч-ще (1876), юрид. ф-т Петерб. ун-ту (1882). Від 1884 – співробітник Архіву ... |
|---|
| |
|---|
Востоков Олександр Христофорович
|
|---|
| ... форович
(27(16).03.1781–20(08).02.1864) – філолог-славіст, поет. Акад. Петерб. АН (1841). Один із засн. рос. мовознавства. Н. в м. Аренсбург (нині Курессааре, Естонія). Навч. в Санкт-Петербурзі в кадетському корпусі. Від 1815 працював ... |
|---|
| |
|---|
Восьма гвардійська армія
|
|---|
| ... ійськ. з’єднання рад. військ, ств. в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 (16 квіт. 1943) із 62-ї армії. У складі Південно-Західного фронту (від 20 жовт. 1943 – ... |
|---|
| |
|---|
Восьма повітряна армія
|
|---|
| ... а в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 (черв. 1942). Підтримувала оборонні бойові дії Південно-Західного фронту на полтав., куп’янському й валуйсько-росошанському напрямах у черв. – лип. 1942. Під ч ... |
|---|
| |
|---|
Вотчина
|
|---|
| ... атьківська власність) – спадкова земельна власність князів, бояр та ін. чл. панівної верхівки у Київській Русі й середньовічній Україні. Перші в. виникають у 2-й пол. 11 ст. ... |
|---|
| |
|---|
Вотчинна промисловість
|
|---|
| ... промисли й пром. підпр-ва, в основі яких лежала примусова праця особисто чи поземельно залежних посполитих, переважно селян. Мала витоки з вотчинного ремесла, яке оформилося в Київській Р ... |
|---|
| |
|---|
Вотчинний суд
|
|---|
| ... ад своїми підданими власник вотчини або помістя. У Київській Русі вотчинне судочинство здійснювалося феод. знаттю щодо невільників та закупів. Н ... |
|---|
| |
|---|
Врангель Петро Миколайович
|
|---|
| ... 6.1878–25.04.1928) – рос. військ. та політ. діяч. Н. в м. Ново-Олександрівськ Ковенської губ. (нині м. Зарасай, Литва). Закінчив Гірничий ін-т (1901, Санкт-Петербург), склав іспит на офіцерський чин при Миколаївському імператорському кавалерійс. уч-щі (190 ... |
|---|
| |
|---|
Врангеля режим на півдні України
|
|---|
| ... just> – військ. диктатура, встановлена на поч. 1920 головнокоманд. Російської армії ген. П.Врангелем на тер., контрольованій його армією. Врангель проводив більш гнучку і помірковану політику, ніж його попередник ... |
|---|
| |
|---|
Враницький Василь Іванович
|
|---|
| ... н. невід. – 14(02).12.1832) – декабрист, полковник. Від 1824 – чл. Пд. т-ва (див. Декабристів рух), належав до його поміркованої частини, яка виступала за встановлення в Рос. імперії конституційної монархії. Був заарештований у ... |
|---|
| |
|---|
Враницький Франц
|
|---|
| ... ) – політ., держ. і громад. діяч Австрії. Н. в м. Відень. 1960 закінчив Віденську ВШ світ. торгівлі (нині – Екон. ун-т). Професійну кар’єру розпочав у фінансовому від. фірми «Сіменс-Шуккерт» і Австрійс. нац. банку. Від 1970 – радник міністра фінансів, голо ... |
|---|
| |
|---|
Врецьона Євген
|
|---|
| ... just>(01.10.1905–04.02.1975) – політ. і військ. діяч. Чл. УВО та ОУН, один із найближчих сподвижників Є.Коновальця, учасник конф. Проводу ОУН, чл. Укр. гол. визвол. ради (УГВР). Н. у м. Винники (нині підпорядковане Львів. міськраді). За спеціальністю – ін ... |
|---|
| |
|---|
Врона Іван Іванович
|
|---|
| ... 1887–05.01.1970) – мистецтвознавець, критик, художник. Чл. Спілки художників УРСР. Засл. працівник к-ри УРСР (1968). Н. в с. Отроч Люблінської губ. на Холмщині. 1914 закінчив юрид. ф-т Моск. ун-ту. 1912–14 навч. в худож. студії К.Юона в ... |
|---|
| |
|---|
Вроцлавська дорога
|
|---|
| ... –18 ст., що зі Львова проходив через міста Жовква, Белз, Грубешів (нині Грубєшув), Красностав, Люблін, Казимир Дольний (нині Казимеж-Дольни), Радом (усі Польща) і вів до відомого ... |
|---|
| |
|---|
Врубель Михайло Олександрович
|
|---|
| ... (05).03.1856–14(01).04. 1910) – художник. Акад. петерб. Акад. мист-в (1905). Н. в м. Омськ (нині місто в РФ) в сім’ї військ. юриста.
Творчість в. посіла провідне місце у формуванні рос. та укр. модерну. Навчаючись в одес. г-зії, відвідував малювальну шк. (1870– 72). Закінчив ... |
|---|
| |
|---|
Врублевський Микола Євтихійович
|
|---|
| ... (парт. псевд. – Сергій; 16.02.1897–25.12.1918) – революц., громад.-політ. діяч, учасник боротьби за владу Рад в Україні. Н. в с. Рункошів (нині село Кам’янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.). 1915–16 навч. в Київ. комерційному ін-ті. Від груд. 1916 – в армії, де вів революц. роботу. 1917 – ... |
|---|
| |
|---|
Вручий
|
|---|
| ... s=zdan_link href="../\.htm">Овруч. ... |
|---|
| |
|---|
Всевелике Військо Донське
|
|---|
| ... В)
– іррегулярне військо, а також адм.-тер. одиниця – Область Війська Донського (ОВД) – в царській Росії. Утворилось у 15 ст. з місц. нас. та переселенців з тер. Моск. д-ви й укр. земель. Організаційно оформилося 1570 у вигляді общ ... |
|---|
| |
|---|
Всеволод Ольгович
|
|---|
| ... =zdan_just> (р. н. невід. – 01.08.1146) – князь черніг. (1127– 39) і київ. (1139–46), старший син Олега Святославича й візант. патриціанки Феофано Музалон. Одружився з донькою київ. кн. Мстислава Великого Марією. ... |
|---|
| |
|---|
Всеволод Святославич
|
|---|
| ... 7.05.1196) – удільний князь трубчевський та курський, з молодшої гілки чернігово-сіверської династії Ольговичів (син черніг. князя Святослава Ольговича та доньки новгород. посадника Марії), один з гол. героїв « ... |
|---|
| |
|---|
Всеволод Святославич Чермний
|
|---|
| ... мний, Рудий
(р. н. невід. – після 1214) – князь черніг., київ., 3-й син Святослава Всеволодича і доньки полоцького кн. Василька Святославича. 1179 в.С. одружився з донькою краківського кн. Казимира II. 1183 брав участь у великому перем ... |
|---|
| |
|---|
Всеволод Юрійович Велике Гніздо
|
|---|
| ... Гніздо
(19.10.1154–14.04.1212) – молодший син Юрія Долгорукого від 2-го шлюбу. Князь владимиро-суздальський з 1176. Перша дружина до 1175 – осетинська княжна Марія (п. 19 берез. 1206), друга – донька вітебського кн. Василька Любов; третя (з ... |
|---|
| |
|---|
Всеволод Ярославич
|
|---|
| ... 093) – князь переяславський, черніг. і київ. Четвертий син Ярослава Мудрого і швед. принцеси Iнгігерди. Перший шлюб – 1046 з дочкою (Марією?) візант. імп. Константина IX Мономаха (п. бл. 1067), другий – з Анною, можли ... |
|---|
| |
|---|
Всеволож
|
|---|
| ... lass=zdan_link href="../\.htm">Чернігівського князівства, центр волості Задесення (межиріччя р. Десна та її лівої прит. р. Остер), за 120 км на пд. сх. від Чернігова. Було розташов. в центрі сучасного с. Сиволож Борзнянського р-ну Черніг. обл., в урочи ... |
|---|
| |
|---|
Всемирная история
|
|---|
| ... рад. курс всесвітньої історії. Видавався у Москві протягом 1955–83, підготовлений низкою ін-тів АН СРСР (Ін-том історії, Ін-том етнографії, Ін-том сходознавства, Ін-том історії матеріальної к-ри, Ін-том китаєзнавства, Ін-том слов’янознавства, Ін-том Африки, Ін- ... |
|---|
| |
|---|
Всенародні збори угорських русинів в Хусті
|
|---|
| ... n_just> Відбулися 21 січ. в м. Хуст. На зборах (конгресі, з’їзді) прийнято рішення про возз’єднання Закарпатської України з Великою Україною. Складні процеси в сусп.-політ. житті краю й міжнар. відносинах – розпад ... |
|---|
| |
|---|
Всеробітземліс
|
|---|
| ... робітників землі і лісу (з 1926 – профспілка с.-г. і лісових робітників, а з жовт. 1930 – профспілка с.-г. робітників). Профспілкова орг-ція пролетарських і напівпролетарських верств (наймитів, робітників радгоспів, лісництв, земельних та лісових установ, а пізніше – МТС) та фахівців сільс. та ... |
|---|
| |
|---|
Всеросійський загальноказачий фронтовий з'їзд. 1917 р.
|
|---|
| ... p class=zdan_just> Відбувався 3–8 листоп. (21–26 жовт.) і 13 листоп. (31 жовт.) у Києві за участі 600 делегатів від козачих частин діючої рос. армії і тилових гарнізонів. Більшість засідань проходила за зачиненими дверима. Делегація козачого з’їзду привітала II ... |
|---|
| |
|---|
Всеросійський селянський союз
|
|---|
| ... n_just>Вперше сел. союзи виникли під час революції 1905–1907. Це були масові орг-ції, що вимагали скасування приватної власності на землю та передачі селянам без викупу монастирських, церК., удільних, кабінетових і держ. земель. Під час столипінської реакц ... |
|---|
| |
|---|
Всеросійські археологічні з’їзди
|
|---|
| ... – див. Археологічні з’їзди. ... |
|---|
| |
|---|
Всеросійські з’їзди трудівників цукрової промисловості
|
|---|
| ... I 1917
Відбулося три з’їзди: 16–17 трав., 5–12 лип., 23–25 жовт. у Києві (із 257 цукрових з-дів Росії 198 діяли в Україні). На I з’їзді, який відразу оголосив себе всерос., було 200 делегатів від 140 з-дів, а на двох наступних – по 500 ... |
|---|
| |
|---|
Всеросійські Установчі Збори
|
|---|
| ... г.-нац. з’їзд депутатів, який мав визначити засади держ. устрою Російської імперії після повалення самодержавства і відповідно до них виробити осн. закон (конституцію) країни. Зх.-європ. ідея установчих зборів з’явилась у ... |
|---|
| |
|---|
Всесвіт
|
|---|
| ... -мистецький і громад.-політ. журнал. Заснований 1925. Виходив 1925–34 у Харкові як ілюстроване двотижневе вид., потім щодекади, пізніше – знову як двотижневе вид. Від лип. 1958 вид. відновлено в Києві як щомісячник. «В.» – орган Спілки письменників України, Укр. т-ва дружби і культ. зв’язк ... |
|---|
| |
|---|
Всесвітні форуми українців
|
|---|
| ... Iдея всесвітнього зібрання українців належала Українському клубу в Женеві (Швейцарія), зокрема його голові П.Чижевському. У час. «Український голос» (1920) була вміщена відповідна відозва «До всіх громадян-українців Великої Наддніпрянської України, Бессарабії, ... |
|---|
| |
|---|
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)
|
|---|
| ... )
Засн. 1967 у Стокгольмі (Швеція) як міжнар. міжурядова орг-ція. Від 1974 – спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй. До її складу входять 157 країн. Штаб-квартира – у Женеві (Швейцарія). ВОIВ покликана сприяти охороні інтелекту ... |
|---|
| |
|---|
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ)
|
|---|
| ... ss=zdan_just>Міжнар. міжурядова орг-ція, спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй. Статут прийнято на Міжнар. конф. охорони здоров’я 22 лип. 1946 (Нью-Йорк) представниками 61 д-ви- чл. ООН (у т. ч. України) й ратифіковано 7 квіт. 1948. Цей ... |
|---|
| |
|---|
Всесвітня рада церков (ВРЦ)
|
|---|
| ... а з міжхристиян. орг-цій; керівний центр екуменічного руху (див. Екуменізм релігійний). Ств. 1948 на I Ген. асамблеї в Амстердамі (Нідерланди) на базі трьох протестантських рухів («Віра і порядок», «Життя і діяльність» та «Міжнародна місіонерська рада»). Керівн ... |
|---|
| |
|---|
Всесвітня федерація демократичної молоді
|
|---|
| ... class=zdan_just>– міжнар. орг-ція молодіжних союзів (різних реліг. поглядів, різного соціального походження, раси, національностей) переважно лівої ідейно-політ. орієнтації. Ств. на Всесвітній конф. молоді в Лондоні, яка проходила з 29 жовт. по 10 листоп. 1945. Безпосередню участь у роботі ... |
|---|
| |
|---|
Всесвітня Федерація поріднених міст
|
|---|
| ... =zdan_just>– міжнар. неурядова орг-ція, що сприяє встановленню й розвиткові дружби та співробітництва між містами різних країн і їх нас. незалежно від раси, мови, релігійної приналежності й політ. переконань. Заснована 28 квіт. 1957 на I Всесвітньому конгресі поріднених міст в м. Екс-ле-Бе ... |
|---|
| |
|---|
Всеслав Брячиславич
|
|---|
| ... – квіт. 1101) – кн. полоцький (1044–67; 1069; 1071; 1072– 1101), київ. (1068–69). Правнук Володимира Святославича. У перші роки свого правління в.Б. мав мирні стосунки з київ. князями. 1060 брав участь у поході на т ... |
|---|
| |
|---|
Всеслов’янський антифашистський комітет
|
|---|
| ... ss=zdan_just>Ств. 5 жовт. 1941 у Москві на чолі з ген.-лейтенантом О.Гундоровим. Мета – координація зв’язків з нац.-визвол. рухом Опору в слов’ян. країнах. Складався з президії, 6-ти секцій (рос., укр., білорус., чесь ... |
|---|
| |
|---|
Всесоюзна асоціація робітників науки і техніки для сприяння соціалістичному будівництву
|
|---|
| ... РИЯННЯ СОЦIАЛIСТИЧНОМУ БУДIВНИЦТВУ В СРСР(ВАРНIТСО).
Ств. у жовт. 1927. Офіційно ініціаторами були відомі діячі вітчизн. науки і техніки: патологоанатом О.Абрикосов, гідробудівник I.Александров, біохіміки ... |
|---|
| |
|---|
Всесоюзна ленінська комуністична сілка молоді (ВЛКСМ)
|
|---|
| ... )
( до 1924 – Рос. комуніст. спілка молоді, від 1924 до 1926 – Рос. ленінська комуніст. спілка молоді, з 1926 до 1991 – ВЛКСМ) – громад.-політ. молодіжна орг-ція, філія Комуністичної партії Радянського Союзу, важлива складова ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська асоціація марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів ВУАМЛІН
|
|---|
| ... ТУТІВ(ВУАМЛІН)
Ств. за постановою ЦК КП(б)У від 28 черв. 1931 у Харкові на противагу існуючій АН УСРР, яка на той час ще не повністю контролювалася комуніст. тоталітарною системою. Спочатку включала шість НДІ (Ін-т історії, Ін-т філософ ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська контора Банку фінансування соціалістичного сільського господарства (Союзколгоспбанк)
|
|---|
| ... ОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА СРСР(Союзколгоспбанк)
– банк. установа в УСРР, підпорядкована «Союзколгоспбанкові» СРСР. Здійснювала кредитування с. госп-ва України, перебравши на себе функції відділу довгострокового кредитування с. госп-ва Всеукр. контори Держбанку СРСР (колишнього, ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська кооперативна рада
|
|---|
| ... =zdan_just>– заг.-кооп. орг-ція, заснована декретом Раднаркому УСРР від 31 жовт. 1921 для регулювання кооп. руху, формування єдиних принципів функціонування різних видів кооперації, скликання кооп. з’їздів, встановлення зносин з держ. органами влади, опрацювання та видання нормативно-регулятивн ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська надзвичайна комісія по боротьбі з неписьменністю (ВУНКЛН, "ВСЕУКРГРАМЧЕКА")
|
|---|
| ... ЬМЕННIСТЮ (ВУНКЛН, «ВСЕУКРГРАМЧЕКА»)
Всеукраїнська надзвичайна комісія з ліквідації неписьменності – спец. орган, ств. при Наркомосі УСРР, що здійснював держ. кер-во роботою з ліквідації неписьменності. Заснована за постановою Раднаркому УСРР від 21 трав. 1921 і спочатку складала ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська нарада жінок-колгоспниць
|
|---|
| ... =zdan_just>Скликана 8 черв. в Харкові. Була заходом з підготовки проведення в УСРР суцільної колективізації сільського господарства та ліквідації прошарку заможних селян. На ній були присутні 150 делегаток. У роботі наради ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська нарада з роботи серед нацменшин
|
|---|
| ... ИН 1930
Була скликана напередодні виборів до рад 1930 за ініціативою ВУЦВК та Центр. к-ту нац. меншин (ЦКНМ). Проходила 27–30 листоп. в Харкові. У роботі брали участь делегати з України, які репрезентували місц. орг-ції ЦКНМ та виконавчі орг ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська наукова асоціація сходознавців
|
|---|
| ...
– громад. наук. орг-ція. Ств. 10 січ. 1926 шляхом об’єднання Київ. та Харків. т-в сходознавців. Згідно зі статутом, завдання орг-ції полягали у вивченні країн і народів Сходу, підготовці досвідчених науковців, виданні наук. та просвітницької літ., зміцненні наук. і культ. з ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська православна церковна рада
|
|---|
| ... class=zdan_just>– тимчасовий керівний орган Укр. правосл. церкви. Ств. на поч. груд. 1917 орг. к-том зі скликання Всеукр. церк. собору. Діяла при Софійському соборі у Києві. До складу Ради входили представники духовенства ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська Рада військових депутатів
|
|---|
| ... n_just>– виборна політ. орг-ція військовиків-українців. Ств. на пропозицію М.Грушевського 24(11) черв. 1917 на II Всеукр. військ. з’їзді. До її складу увійшло 132 чл., з яких 60 % становили солдати, 40 % – офіцери (було ухвалено, що це тимчасова Рада, решт ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська рада професійних спілок (ВУРПС)
|
|---|
| ... ss=zdan_just>Ств. за проектом ВЦРПС на II Всеукр. з’їзді профспілок, що проходив 3–8 листоп. 1924. За пропозиціями ВЦРПС Укр. бюро ВЦРПС, яке до II Всеукр. з’їзду виконувало функції обласного профспілкового центру, перетворювалося у ВУРПС, а Українські бюро (уповноважених) ЦК галузевих спілок – у Вс ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська Рада робітничих депутатів
|
|---|
| ... an_just>– виборна нац. орг-ція укр. робітників. Ств. 27(14) лип. 1917 на Всеукр. робітн. з’їзді у Києві. Після гострої дискусії щодо принципу її формування (територіального чи парт.) дійшли компромісу: 75 чл. (52 – від УСДРП та 23 – від УПСР) обрали від тер., а ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська рада селянських депутатів
|
|---|
| ... n_just>– виборна нац. орг-ція укр. селянства. Ств. на Всеукраїнському селянському з’їзді 1917 15(02) черв., складалася з депутатів, обраних за територіальним принципом (134 особи) та чл. ЦК Сел. спілки (15 осіб); після дообрання депутатів від повітів, які не бу ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська Рада церков
|
|---|
| ... .-громад. об’єднання. Незалежний консультативно-дорадчий орган, рішення якого мають рекомендаційний характер. Ств. 1997 при Держ. к-ті України у справах релігій. Мета – координація міжконфесійного діалогу, об’єднання зусиль церков у здійсненні благодійництва, вироблення взаємоузгоджених пропозицій д ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська редакція історії фабрик і заводів
|
|---|
| ... lass=zdan_just>Ств. за рішенням директивних органів у листоп. 1931 для координації зусиль науковців, письменників, журналістів з підготовки книг з історії пром. підпр-в республіки. Її очолив голова Всеукр. ради профспілок М.Чувирін. До неї увійшли представники ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська селянська конференція 1918 р.
|
|---|
| ... an_just>Всеукраїнська конференція рад селянських депутатів.Відбулася 2–4 лют. (20–22 січ.) у Харкові. Скликана згідно з постановою I Всеукр. з’їзду рад (груд. 1917) для включення представників селянства до складу ЦВК рад України. У зв’язку з тогочасними ві ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська спілка краєзнавців
|
|---|
| ... an_just>– творча громад. орг-ція, яка об’єднала активних учасників краєзнавчого руху, що ведуть цілеспрямовану дослідницьку, пошукову і культ.- просвітницьку роботу з краєзнавства й будують свою діяльність відповідно до статуту, затвердженого постановою РМ України 24 серп. 1990 і зареєстрованого в н ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська спілка пролетарських письменників (ВУСПП)
|
|---|
| ... П)
– літ. орг-ція, що існувала в Україні 1927–32. Правління знаходилось у Харкові. Склад її не був постійним. У різний час до орг-ції входили відомі письменники і критики: I.Микитенко, ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська спілка спілок сільськогосподарської кооперації і колективізації
|
|---|
| ... ПЕРАЦIЇ I КОЛЕКТИВIЗАЦIЇ
Ств. в жовт. 1929 у Харкові. Сприяла нагромадженню паїв у кооперації, наданню допомоги батрацько-бідняцьким верствам при вступі до колгоспів, визначала порядок їх прилучення до споживчих кооп. орг-цій, займалася ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнська учительська спілка
|
|---|
| ... n_just>– професійна орг-ція вчителів і діячів нар. освіти. Ств. в Києві навесні 1905 за ініціативи й участі Б.Грінченка, в.Доманицького, С.Єфре ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнське братство апостола Андрія Первозванного
|
|---|
| ...
– див. Українське православне братство при Українській православній церкві Київського патріархату. ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнське етнографічне товариство
|
|---|
| ... s=zdan_just>– об-ня науковців, викладачів вузів, студентів, учителів, краєзнавців для розгортання етногр. роботи в Україні, ств. у берез. 1928 на базі Київ. етногр. т-ва (заснованого 1925). Складалося з наук. музейної та орг.-фінансової комісій і єврейс. та польс. секцій. На місцях ВУЕТ мало від. та ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнське музейне містечко
|
|---|
| ... dan_just>– держ. культ.-істор. заповідник, ств. на тер. Києво-Печерської лаври за постановою ВУЦВК і РНК від 29 верес. 1926. До 1928 тут було відкрито низку музеїв; серед них: Музей історії Лаври, Портретна галерея, Музей станкового малярства, Музей тканин і ши ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнське товариство революційних музикантів
|
|---|
| ... ОРМ)
– музично-громад. орг-ція, що діяла в Україні 1928–31. Утворилася внаслідок реорганізації муз. т-ва ім. М. Леонтовича Об’єднувала композиторів і музикантів-виконавців. Кер-во культивувало групівщину й адміністрування, що не сприяло розв ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнське фотокіноуправління
|
|---|
| ... an_just>Ств. за постановою РНК УСРР 1922 в Харкові (у жовт. 1926 правління переведене до Києва) на базі Всеукр. кінок-ту (1919) з метою організації кіновир-ва в Україні. В листоп. 1922 III сесія ВУЦВК законодавчо закр ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський археологічний комітет (ВУАК)
|
|---|
| ... s=zdan_just>– н.-д. та пам’яткоохоронна установа, ств. 1924 на базі Археол. к-ту при 1-му історико-філол. від. ВУАН. Складався з археол. та мистецтвознавчого від., софійської, золотарської та трипільської комісій. Згодом до структури к-ту входило чотири секції – заг.-орг., археол., мистецька, охорон ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський жіночий з’їзд
|
|---|
| ... >Працював у Києві 27–29(14–16) верес.; являв собою представницькі збори укр. жін. орг-цій. Майже половину делегатів складали селянки. З’їзд утвердив Укр. жін. спілку, розробив і затвердив її статут, обрав керівну раду. До порядку денного з’їзду увійшли питання ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва у Чигирині 1917 р.
|
|---|
| ... =zdan_just>– з’їзд представників революц. нар.-військ. орг-ції Вільного козацтва, утвореної в квіт. 1917. Проходив 16–20(3–7) жовт. у м. Чигирин. 200 делегатів з’їзду представляли 60 тис. організованих вільних ко ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський з’їзд Рад селянських, роб. і солдат. депутатів 1917 р.
|
|---|
| ... ДАТСЬКИХ ДЕПУТАТІВ 1917
Скликаний Київ. обласною радою робітн. і солдатських депутатів 17–19 (4–6) груд. на вимогу більшовицьких орг-цій України, які розраховували добитися ухвали з’їзду про перехід влади в Україні до рад та про переобрання або повне усунення від влади ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський з'їзд робітниць і селянок 1920 р.
|
|---|
| ... ass=zdan_just>– перший всеукр. з’їзд жінок-робітниць України. Проходив 3–8 листоп. у м. Харків. На з’їзд прибуло 1105 делегаток, серед яких 707 робітниць, 366 селянок і 32 представниці інтелігенції. За парт. приналежністю: 454 комуністки і 436 їм співчуваю ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський істпарт
|
|---|
| ... ust>(Iстпарт – Комісія із збирання та вивчення матеріалів з історії Жовтн. революції РКП(б)). Ств. за постановою ВУЦВК 6 квіт. 1921 у Харкові як Комісію з вивчення історії Жовтневої революції та громадян. війни в Україні (див. Жовтнева революція 1917; ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський комітет охорони пам'яток мистецтва і старовини (ВУКОПМИС)
|
|---|
| ... АРОВИНИ (ВУКОПМIС)
– держ. орган, ств. 3 лют. 1919 в Харкові при від. мист-в Наркомосу УСРР з метою здійснення обліку, реєстрації, охорони, вивчення та популяризації пам’яток. Від 2-ї пол. лют. – окрема установа в структурі Наркомосу. Працював у лют.–берез. 1919 в Харко ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський комітет сприяння вченим (ВУКСУ)
|
|---|
| ... ass=zdan_just> Ств. як напівурядова орг-ція при уряді УСРР наприкінці жовт. 1921. За своєю структурою повторювала Центр. комісію з поліпшення побуту вчених (рос. ЦеКУБУ) при РНК РСФРР. К-т очолював Д.Мануїльський. До складу к-ту входили як парт. і дер ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський національний конгрес 1917 р.
|
|---|
| ... an_just>Відбувся 19–21(6–8) квіт. у Києві. На конгрес прибуло 1500 учасників, у т. ч. 700 осіб з правом вирішального голосу, 200 – дорадчого, решта – 600 – були запрошеними чи гостями. Центр. були такі питання: остаточне визнання Української Центральної Р ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський повстанський комітет
|
|---|
| ... an_just>(Центральний український повстанський комітет, Цупком) – підпільний військ.-політ. центр з кер-ва укр. антибільшовицьким рухом опору на тер. УСРР. Ств. 18 берез. у Києві. Повинен був забезпечити підготовку, початок та успішний хід заг.-укр. повстання проти більшовицького режиму, результ ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський православний церковний собор
|
|---|
| ... class=zdan_just>Відбувся 14–30 жовт. у Києві в Софійському соборі. Скликання собору було підготовлене Всеукраїнською православною церковною радою. Збереглися списки делегатів (432 особи із семи губ. України); склад де ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський революційний комітет (Всеукревком)
|
|---|
| ... – керівний орган нац. повстанського руху, що розгортався в Україні проти рад. уряду Х.Раковського. Ств. на поч. квіт. 1919 УСДРП (незалежних). Всеукрревком очолив А.Драгомирецький, військ. командува ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський робітничий з’їзд 1917 р.
|
|---|
| ... ust>Відбувся 24– 27(11–14) лип. у Києві. Скликаний з метою організації «українського робітництва як в Україні, так і поза її межами» та обрання представників до Української Центральної Ради. Кожна робітнича орг-ція чи груп ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський робітничий з’їзд 1918 р.
|
|---|
| ... ust>Відбувся нелегально 13–14 трав. у Києві, його скликала Всеукраїнська рада робітничих депутатів. Через заборону проведення з’їзду гетьман. владою на нього прибуло лише бл. 200 депутатів – представників восьми соціаліст. партій, які очолювали робітн. рух в Україні: УСДРП, УПСР, РСДРП (меншови ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський селянський з’їзд 1918
|
|---|
| ... ust>Відбувся нелегально 10–12 трав. у Києві. Скликаний Укр. сел. спілкою. На момент гетьманського перевороту 1918 делегати уже були обрані, проте новий уряд заборонив проведення з’їзду. Iз обраних 12 тис. делегатів на з’їзд прибуло значно менше, частину їх затримано німцями та гетьманцями на під’їзд ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський селянський з'їзд 1917 р.
|
|---|
| ... ust>Перший Всеукраїнський селянський з’їзд. Відбувався в Києві 10–15 черв. (28 трав. – 2 черв.). Підготовча робота з його скликання була покладена на орг. к-т Укр. сел. спілки. Обраний на поч. квіт. 1917, к-т розробив порядок денний та норми представництва ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський страйк залізничників. 1918 р.
|
|---|
| ... dan_just>– один із найбільших виступів робітників України проти австро-німецьких військ контролю над територією України 1918 та гетьман. уряду (див. Українська Держава, П.Скоропадський ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський фонд відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара
|
|---|
| ... ОРИКО-АРХIТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
– благодійна орг-ція, ств. Указом Президента України № 422 від 12 черв. 1996. Фонд названо іменем О.Гончара, який був одним з перших ініціаторів відтворення видатних пам’яток історії та к ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК)
|
|---|
| ...
– законодавчий, розпорядчий та контролюючий орган держ. влади УСРР. Діяв 1917–37 між Всеукраїнськими з’їздами рад. Уперше цей орган під назвою ЦВК рад України проголошено й обрано на Першому Всеукраїнсько ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнський Центральний Військово-Революційний Комітет, 1918 (Всеукрревком)
|
|---|
| ... IТЕТ (ВЦВРК)
– керівний орган з підготовки й проведення повстання робітників і селян України проти австро-німецьких військ контролю над територією України 1918 і режиму П.Скоропадського (див. також ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнські вчительські з’їзди
|
|---|
| ... just>I з’їзд відбувся в Києві 5–6 квіт. у складі бл. 500 делегатів. Iніціатором скликання виступило Т-во шкільної освіти. З’їзд прийняв резолюції про повну українізацію нижчої освіти; обов’язкове запровадження укр. мови, літ., історії і географії в серед. ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнські з’їзди архівістів
|
|---|
| ... =zdan_just>– з’їзди працівників укр. архівів, присвячені питанням організації архів. справи в Україні. I – відбувся 8–13 трав. 1926, II – 29 листоп. – 4 груд. 1931 (обидва – у Харкові). На з’їздах розглядалися питання комплектування держ. архівів документальними матеріалами, наук.-видавничої діяльно ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнські з’їзди залізничників 1917 р.
|
|---|
| ... s=zdan_just> I з’їзд відбувся 12–14 лип. (29 черв. – 1 лип.) 1917 у Харкові за участі понад 300 делегатів від 12 залізниць України. З’їзд заслухав I Універсал УЦР (див. Універсали Української Центральної Ради) і визнав УЦР «найвищим органом влади».
... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнські з’їзди рад
|
|---|
| ... д. 1917 до прийняття Конституції УРСР 1937 Всеукраїнський з’їзд рад був формально найвищим органом рад. влади в Україні. За Конституцією УСРР 1919, яку було складено за зразком Конституції рад. Росії, в.з.р. скликалися ВУЦВК (найвищим органом держ. влади м ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнські з'їзди студентів
|
|---|
| ... з’їзди представників укр. студентських орг-цій наприкінці 19 – поч. 20 ст. Мали на меті об’єднання укр. молоді під нац. гаслами. в.з.с. (1898, 1899, 1908 – у Києві, 1901 – у Полтаві, 1904 – у ... |
|---|
| |
|---|
Всеукраїнські православні церковні собори 1921, 1927, 1930 рр.
|
|---|
| ... 1927, 1930
Скликалися за ініціативи Всеукраїнської православної церковної ради. На 1-му соборі 14–30 жовт. 1921 ухвалено, що церква в Україні є автокефальною, й пресвітерським чином висвячено В.Липків ... |
|---|
| |
|---|
Вспомагателі
|
|---|
| ... виборні козаки в Гетьманщині 18 ст., які замість особистого відбування військ. повинності посилали до козац. війська найманців, як правило, збіднілих козаків, споряджаючи їх власним коштом. «В.» називали також козаків, які за віком або станом здоров’я були ... |
|---|
| |
|---|
Втрати людські України в Другій вітчизняній війні 1941-1945 рр
|
|---|
| ... lass=zdan_just>– людські жертви, яких зазнала Україна в ході та внаслідок Другої світової війни. Геноцид, здійснений окупантами, спричинив загибель понад 4 млн цивільного нас. України. Більше 2,4 млн осіб вивезено на примусові роботи до Німеччини, значна ч. з я ... |
|---|
| |
|---|
Вуйцік Збігнєв
|
|---|
| ... . 29.10.1922) – польс. історик. Н. в м. Варшава. Там же закінчив г-зію і ліцей ім. Стефана Баторія. За часів гітлерівської окупації відвідував студії в таємному Варшавському ун-ті. Належав до угруповання «Ломбард». 1944–47 навч. в Люблінському катол. і Варшавсь ... |
|---|
| |
|---|
Вурцбах-Танненберг Констант
|
|---|
| ... class=zdan_just> (1818– 1893) – австрійс. письменник, історик-архівіст. Н. в м. Любляна (нині Словенія). Від 1841 жив у Львові, працював у б-ці ун-ту; згодом в редакції «Amts-Zeitung» (урядової газ. при губернаторові Ф.Стадіоні). Від 1848 – у Відні в прид ... |
|---|
| |
|---|
ВУЧК (Всеукраїнська надзвичайна комісія)
|
|---|
| ... орьбе с контрреволюцией, спекуляцией, саботажем и преступлениями по должности)
Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем та службовими злочинами. Орган комуніст. терору й утвердження більшовицької диктатури в Україні. Ств. в Укр ... |
|---|
| |
|---|
Вуяхевич-Височинський Мелентій
|
|---|
| ... ло)
(бл. 1630–06.02.1697) – політ. діяч 2-ї пол. 17 ст., архімандрит Києво-Печерської лаври. Закінчив шкільний курс, можливо, у Києво-Могилянському колегіумі (див. Києво-Могилянська академія). ... |
|---|
| |
|---|
Вчений гурток Києво-Печерської Лаври
|
|---|
| ... ust>Об’єднував навколо Києво-Печерської друкарні, заснованої архімандритом Є.Плетенецьким, та Київ. (Богоявленської) братської шк. (див. Братства), пізніше Києво-Могилянського колегіу ... |
|---|
| |
|---|
ВЧК (Всеросійська надзвичайна комісія)
|
|---|
| ... сійська надзвичайна комісія
Ств. у Петрограді (нині Санкт-Петербург) за постановою РНК (із кін. січ. 1918 – РНК РСФРР) від 20(07) груд. 1917 для боротьби з контрреволюцією та саботажем. Ці функції перед тим виконував Петрогр. військ.- револю ... |
|---|
| |
|---|
Вщиж
|
|---|
| ... розташов. на р. Десна (прит. Дніпра), за 50 км на пн. зх. від м. Брянськ (нині місто в РФ). Центр удільного князівства в 40–60-х рр. 12 ст. 1142 київ. кн. Всеволод Ольгович посадив у в. свого брата у перших Володимира Давидовича. Під 1156 ... |
|---|
| |
|---|
|
|
|
|
|
