  
|
|
|
| |
|---|
| |
| |
Бабаї, смт
|
|---|
| ... р-ну Харків. обл. Розташов. на р. Уди (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону), поблизу залізничної ст. Покотилівка. Перша згадка про Б. у писемних джерелах датується під 1643. Від 50-х рр. 17 ст. входило до Харківського полку. Під час ... |
|---|
| |
|---|
Бабель Ісаак Єммануїлович
|
|---|
| ... ).07.1894–27.01.1940) – рад. письменник. Н. в Одесі в єврейс. сім’ї торговця. Навч. в Одес. комерційному уч-щі. Закінчив Київ. комерційний ін-т (1915). 1920 пішов добровольцем до Першої Кінної армії ... |
|---|
| |
|---|
Бабенко Трохим Іванович
|
|---|
| ... олий; 1898–15.12.1921) – один з кер. повстанського сел. руху 1920–21. Н. в с. Хрещатик (нині село Черкас. р-ну Черкас. обл.). Працював офіціантом на річковому пароплаві (на р. Дніпро). Учасник Першої світової війни. Старшина ... |
|---|
| |
|---|
Баби кам’яні
|
|---|
| ... n_link href="../\.htm">Половецькі статуї. ... |
|---|
| |
|---|
Бабин Яр
|
|---|
| ... м’ятних місць, пов’язаних із людською трагедією. У роки Другої світової війни – місце нацистського геноциду. На тер. Б.Я. – у ті роки це була мережа глибоких ярів на пн.-зх. околиці Києва довжиною 2,5 км, оточених, з одног ... |
|---|
| |
|---|
Бабинська культура
|
|---|
| ... link href="../\.htm">Багатоваликової (багатопружкової) кераміки культура. ... |
|---|
| |
|---|
Бабич Михайло Павлович
|
|---|
| ... 44–07.08.1918) – наказний отаман Кубанського козацького війська від 3 лют. 1908 по 26 берез. 1917. Перший (од часу створення Кубанського війська) отаман-кубанець з родових кубанських козаків. Н. в сім’ї ген. П. Бабича. Закінчив Михайлівський кадетський корпус ... |
|---|
| |
|---|
Бабій Борис Мусійович
|
|---|
| ... 4–19.09.1993) – укр. правознавець, історик д-ви і права. Д-р юрид. н. (1964), проф. (1966), чл.- кор. (1967), акад. АН УРСР (1972). Засл. діяч н. і т. УРСР (1974). Н. в с. Гурівці (нині село Козятинського р-ну Він. обл.). Закін. юрид. ф-т Київ. ун-ту (1940). 1940–47 – на прокурорських посадах у Черв ... |
|---|
| |
|---|
Бабушкін Іван Васильович
|
|---|
| ... псевд.: Микола Миколайович, Богдан та ін.; 03.01.1873– 18.01.1906) – професіональний революціонер, більшовик. Н. в с. Леденське Тотемського пов. Вологодської губ. (нині с-ще міськ. типу ім. Бабушкіна Вологодської обл., РФ) в сім’ї селянина-бідняка. Протягом 1887–91 працював учнем слюсаря в торпедній ... |
|---|
| |
|---|
Баварія
|
|---|
| ... льна земля у ФРН. Пл. – 70,6 тис. км². Нас. 12 млн осіб (1996). На тер. Б. мешкають три групи нас., яких розрізняють за мовним діалектом та звичаями: на пд. і сх. землі – старобаварні німці (бавари), на пн. – франконці, на пд.-зх. – баварські шваби. Межує з Австрією та Чехією. Столиця – Мюнхен. ... |
|---|
| |
|---|
Баварський географ, "Опис міст та областей на північ від Дунаю"
|
|---|
| ... областей на північ від Дунаю» – геогр. твір, написаний у швабському монастирі Райхенау в 2-й пол. 9 ст. Це перелік понад півсотні племен і народів Центр. і Сх. Європи. Серед них згадано) русів (Ruzzi), бужан (Busani), ... |
|---|
| |
|---|
Багалій Дмитро Іванович
|
|---|
| ... 1857–09.02.1932) – укр. історик, громад. та політ. діяч. Акад. УАН (1918). Батько А.Багалій-Татаринової. Н. в м. Київ у сім’ї ремісника. Закінчив 1-шу Київ. класичну г-зію (1876). Того ж року вступив на істо ... |
|---|
| |
|---|
Багалій-Татаринова Ольга Дмитрівна
|
|---|
| ... t>(07.10.1890–1942) – укр. історик, архівіст, бібліограф, бібліотекознавець. Донька акад. Д. Багалія, його секретар і помічниця. Н. в м. Харків. Закінчила історико-філос. ф-т Вищих жін. курсів у ... |
|---|
| |
|---|
Багатоваликової (Багатопружкової) кераміки культура, Бабинська культура
|
|---|
| ...
Бабинська культура – археол. к-ра початку пізнього бронзового віку (16–14 ст. до н. е.). Виникла внаслідок трансформації к-р катакомбної культурно-історичної спільності, посиленої контакта ... |
|---|
| |
|---|
Багачка
|
|---|
| ... елика Багачка ... |
|---|
| |
|---|
Багге Джон Піктон
|
|---|
| ... 1967) – брит. дипломат.
Від 1903 перебував на консульській службі. 1905–17 працював у Російській імперії, 1917–18 – в. о. ген. консула в Одесі, у січ.–лют. 1918 – офіц. представник Великої Британії в ур ... |
|---|
| |
|---|
Багнет
|
|---|
| ... д франц. baionette, утвореного від назви м. Байонна, що, за традицією, вважається місцем винайдення Б.) – колюча та ріжуча холодна зброя, що кріпиться на дульній частині ствола ручної вогнепальної зброї і призначається для рукопашного бою. З’явився в серед. 17 ст. у Франції. Спочатку це був ніж (кор ... |
|---|
| |
|---|
Баграмян Іван Христофорович
|
|---|
| ... 12.1897–21.09.1982) – рад. військ. діяч. Маршал Рад. Союзу (1955), двічі Герой Рад. Союзу (1944, 1977). Н. на ст. Єлизаветполь (нині м. Гянджа, Азербайджан) в сім’ї залізничника. У Червоній армії (див. Радянська армія) від 1920, командував ескадроном, від 1923 ... |
|---|
| |
|---|
Багряний Іван Павлович
|
|---|
| ... прізв. – Лозов’ягін; 02.10 (19.09).1906–25.08.1963) – укр. публіцист, письменник, політ. діяч. Н. в с. Куземин (нині село Охтирського р-ну Сум. обл.). Закінчив Краснопільську худож.- керамічну шк., 1926–28 навч. у Київ. худож. ін-ті. Обіймав низку посад в різних орг-ціях, працював на шахтах Донбасу ... |
|---|
| |
|---|
Бадан-Яворенко Олександр Іванович
|
|---|
| ... >(01.03.1894–03.11.1937) – укр. політ. діяч, історик. Д-р права. Н. в с. Вілька Мазовецька (нині с. Волиця Жовківського р-ну Львів. обл.). Під час Першої світової війни служив в австро-угор. війську, учасник боїв за Львів ... |
|---|
| |
|---|
Бадені Казимир
|
|---|
| ... 46–09.07.1909) – депутат Галицького крайового сейму (1883–1909), намісник Галичини (1888–95), прем’єр-міністр Австрії (1895–97, див. Австро-Угорщина), граф. Д-р прав ... |
|---|
| |
|---|
Бадені Станіслав
|
|---|
| ... 9.1859–12.10.1912) – польс. громад. діяч, граф. Д-р права й філософії. Брат К.Бадені. Н. в с. Сурохів, біля Ярослава (нині Польща). Закінчив Краківський університет. 1883–1912 – посол (депутат) ... |
|---|
| |
|---|
Баденська школа
|
|---|
| ... zdan_link href="../\.htm">Неокантіанство в історичній науці. ... |
|---|
| |
|---|
Бадер Отто Миколайович
|
|---|
| ... 03–06.01.1980) – рос. археолог, педагог. Д-р істор. наук (1964). Н. в с. Олександрівське Гадяцького пов. Полтав. губ. Закінчив археол. від-ня ф-ту сусп. наук 1-го Моск. ун-ту (1926). Працював в Ін-ті антропології при цьому ун-ті. 1927–30 – вчений-спеціаліст з археології в музейному від. Головнауки Н ... |
|---|
| |
|---|
Бадзьо Юрій Васильович
|
|---|
| ... 1936) – громад. і політ. діяч, публіцист, учасник нац.-демократ. руху в Україні від поч. 1960-х рр. (див. Дисидентський рух 1960–1980-х років в Україні). Н. в с. Копинівці (нині село Мукачівського р-ну Закарп. обл.) в багатодітній сел. родині. 1958 закін. філол ... |
|---|
| |
|---|
Бажан Микола Платонович
|
|---|
| ... .09).1904–23.11.1983) – укр. поет, держ. і громад. діяч. Акад. АН УРСР (1951), Герой Соц. Праці (1974). Н. в м. Кам’янець-Подільський. 1923–25 навч. у Київ. ін-ті зовн. зносин. Друкуватися почав з 1919.
На початку своєї діяльності був зв’яза ... |
|---|
| |
|---|
Бажанський Михайло
|
|---|
| ... йло Вірлиний, Пелехатий, Кудеяр та ін.; 06.02.1910–18.01. 1994) – укр. громад. і політ. діяч, письменник, публіцист, краєзнавець. Н. в м. Снятин. Початкову освіту здобув у місц. нар. шк., г-зії та польс. серед. шк. м. Коломия ... |
|---|
| |
|---|
Базавлук
|
|---|
| ... , що лежав у Чортомлицькому рукаві Дніпра, навпроти р. Підпільна, поблизу нинішнього с. Капулівка Нікопольського р-ну Дніпроп. обл. Іноз. дослідники Б. Папроцький, Е. Лясота і Г. де Бопла ... |
|---|
| |
|---|
Базавлуцька січ
|
|---|
| ... , що лежав у Чортомлицькому рукаві Дніпра, навпроти р. Підпільна, поблизу нинішнього с. Капулівка Нікопольського р-ну Дніпроп. обл. Іноз. дослідники Б. Папроцький, Е. Лясота і Г. д ... |
|---|
| |
|---|
Базар, місце трагічної загибелі загону українсоьких вояків армії УНР 1921 р.
|
|---|
| ... гону українських вояків армії УНР 1921. Б. – село Народицького р-ну Житомир. обл., на сх. від м. Коростень. 1921 тут трагічно закінчився листопадовий похід (див. Другий Зимовий похід Армії УНР 1921) сформованої з інтернова ... |
|---|
| |
|---|
Базилевич Георгій Дмитрович
|
|---|
| ... 2(26.01).1889–03.03.1939) – рад. військ. діяч, комкор (1935). Н. в с. Криски (нині село Коропського р-ну Черніг. обл.) в сел. родині. Закінчив Київ. військ. уч-ще (1910), учасник Першої світової війни, підполковник. Після Лютн ... |
|---|
| |
|---|
Базилович Іоаникій та його "Короткий нарис фундації Федора Коріятовича"
|
|---|
| ... едора Коріятовича»
Б. (1742–1821) – церк. і громад. діяч, один із перших істориків Закарпатської України. Н. в с. Гливище Ужанського комітату (Сх. Словаччина). Освіту здобув в Ужгороді та Кошице (н ... |
|---|
| |
|---|
Бай Амур-Огюст-Луї-Жозеф-Бертельо де
|
|---|
| ... ss=zdan_just>(31.01.1853– 1931) – франц. археолог, етнограф, історик та мандрівник. Барон, згодом маркіз. Н. в м. Париж (Франція). 1870 відкрив у Шампані (істор. обл. на пн. сх. Франції) бл. 100 гротів доби неоліту, палеолітичні стоянки та могильники. Вивчав по ... |
|---|
| |
|---|
Байбуза Тихон
|
|---|
| ... д.) – ватажок запороз. козацтва. Син черкас. боярина Михайла Байбузи, який володів маєтностями в бас. р.Сула та її притоків Удай і Солониця на Лівобережжі Дніпра. У 90-х рр. 16 ст. Б. очолював реєстрове військо, брав участь у мор. експедиціях запорожців. Влітку 1598 разом з кошовим отаманом ... |
|---|
| |
|---|
Байда
|
|---|
| ... k href="../\.htm">Вишневецький. ... |
|---|
| |
|---|
Байдак
|
|---|
| ... щоглове дерев’яне судно зі стерном, довжиною 30–60 м, вантажопідйомністю до 200 т. Протягом 16–18 ст. використовувалося запороз. козаками як військ. судно, а також для перевезення вантажів по Дніпру та його притоках. Б. інколи називали берлином.
В.О. Щербак. ... |
|---|
| |
|---|
Байєр Готліб-Зігфрід
|
|---|
| ... ім. літ. Теофіл Зигфрид; 06.01. 1694–10.02.1738) – нім. історик, філолог. Акад. Петерб. АН (1725). Н. в м. Кенігсберг (нині м. Калінінград, РФ) у сім’ї емігрантів з Угорщини. Батько Б. підробляв живописом. До 1709 навч. у колегії Фрідріха в класі відомого гуманіста Еґерса, а 1710–13 – у Кенігсберзьк ... |
|---|
| |
|---|
Байковий цвинтар
|
|---|
| ... е у Києві й Україні кладовище. Відкрито 14 груд. 1833. Спочатку тер. становила бл. 5 десятин землі. В подальшому не раз розширювався: нині – понад 50 га. Назва походить від назви хутора ген. С.Байкова, учасника Війни 1812. Паралельно мав назви – «Либідський», « ... |
|---|
| |
|---|
Байов Олексій Костянтинович
|
|---|
| ... st>(06.02.1871–08.09.1935) – військ. історик і теоретик, генерал-лейтенант. Н. в м. Умань. Із полтав. дворян, син генерала. Закінчив Володимирський кадетський корпус у Києві, 2-ге військ. Костянтинівське уч-ще (1890) та Ім ... |
|---|
| |
|---|
Байрам
|
|---|
| ... тюркська назва визначного реліг. свята. Термін Б. є складовою частиною назв двох найголовніших мусульманських свят: Рамазан-Б. і Курбан-Б. Рамазан (ураза, кучук)-Б. («‘їд ал-фітр» арабів) – це свято розговіння на честь завершення місяця посту, починається 1 шеввала (на поч. жовт.). Курбан (буййук)- ... |
|---|
| |
|---|
Бакаїв шлях
|
|---|
| ... . шлях (сакма) на Лівобережній Україні. За переказом, названий так за прізвищем татар. мурзи Бакая, який здійснював цим шляхом набіги на порубіжні Курщину та Орловщину (нині тер. РФ), коли ще не існувала захисна ... |
|---|
| |
|---|
Бакалавр
|
|---|
| ... baccalaureătus – увінчаний лаврами) – 1) перший вчений ступінь в деяких країнах; 2) особа, яка одержала диплом про закінчення середньої освіти (у Франції та деяких ін. країнах); 3) перший вищий освітній ступінь.
У середньовічних ун-тах ступінь Б. надавався після складання іс ... |
|---|
| |
|---|
Бакало Іван Іванович
|
|---|
| ... Мар’єнко; 12.02(31.01).1898–08. 04.1972) – економіст, педагог, радянолог. Н. поблизу м. Миргород у сел. сім’ї. Закінчив екон. ф-т Київ. комерційного ін-ту (1922). Комендант Миргорода. Від 1922 викл. екон. географії у Миргород. соціально-екон. технікумі, організ ... |
|---|
| |
|---|
Баковецький-Мокосій Йосип
|
|---|
| ... невід. – бл. 1655) – церк. діяч, унійний єпископ Володимирський і Берестейський. Н. на Волині. Виходець з укр. шляхетського роду. Замолоду служив секретарем у польс. короля Сигізмунда III Ваза. Пізніше обіймав одну з земсь ... |
|---|
| |
|---|
Бакота
|
|---|
| ... гатошарове поселення; літописне давньорус. місто на Середньому Дністрі. Розташов. на тер. колиш. села Бакота Кам’янець-Подільського р-ну Хмельн. обл. (нині знято з облікових даних). Широко досліджувалася І.Винокуром 1963–64, 1980–91. Відкрито 54 житла черняхівської ... |
|---|
| |
|---|
Бакуль Валентин Миколайович
|
|---|
| ... 8(30.07).1908–05.06.1978) – вчений-матеріалознавець, організатор науки і вир-ва. Д-р тех. н. (1968). Герой Соц. Праці (1963), засл. діяч н. і т. УРСР (1968). Н. в с. Чернишівка (нині в межах с. Слобода Немирівського р-ну Він. обл.). Від 12 років наймитував. Після закінчення 1927 брацлав. профтехшкол ... |
|---|
| |
|---|
Бакунізм
|
|---|
| ... ass=zdan_link href="../A\Anarkhizm.htm">анархізму, заснований рос. анархістом М.Бакуніним (1814–76) (гол. роботи «Реакція в Німмечині», «Федералізм, соціалізм та антитеологізм», «Державність і анархія», «Бог і держава»). М.Бакунін і його прихильники вважали, що на зміну держ. централізації мають ... |
|---|
| |
|---|
Бакуринські
|
|---|
| ... , згодом дворянський рід, засн. якого був шляхтич Микола Б. (р. н. невід. – п. перед 1656), який брав участь у поході 1607 польс. короля Сигізмунда III Ваза на Смоленськ (нині місто в РФ; див. Польсько-російська війна 1607–160 ... |
|---|
| |
|---|
Балабан Гедеон
|
|---|
| ... ригорій; 1530 – 10.02.1607) – церк. і освіт. діяч. Н. в сім’ї Арсенія Балабана, майбутнього єпископа Галицького і Львівського (1549–65). Від 1566 номінальний, а з 1576 – фактичний єпископ Галицький і Львівський. 1582 виступив проти запровадження в Україні григоріанського календаря. 1585 сприяв викуп ... |
|---|
| |
|---|
Балабан Діонісій
|
|---|
| ... Іларіон; р. н. невід. – (10)05. 1663) – церк. і політ. діяч, митрополит Київ. і Галицький. Походив з давнього шляхетського роду з Волині і Галичини. Навч. в Києво-Могилянському колегіумі (див. ... |
|---|
| |
|---|
Балабан Ісая
|
|---|
| ... н; р. н. невід. – 1619, за ін. даними, 1620) – церк. і культ.-освіт. діяч. Походив із шляхетської родини Балабанів, небіж львів. єпископа Гедеона Балабана. Один із діячів Балабанівського літ.-видавничого гуртка в с. Стрятин (нині с. Стратин Рогатинськ ... |
|---|
| |
|---|
Балабан Майєр
|
|---|
| ... . і єврейс. історик. Працював у Львові, згодом у Варшаві, де був проф. Варшавського ун-ту. Автор праць з історії євреїв в Україні, Польщі, Австрії. Обґрунтував погляд, що найстаріша єврейс. громада Львова виникла в княжу д ... |
|---|
| |
|---|
Балабанов Михайло Соломонович
|
|---|
| ... _just>(псевд. – М.Дубровський; 09.01.1873 – р. с. невід.) – журналіст, історик, політ. діяч. Н. в м. Чернігів. Навч. у Черніг. і Новгород-Сіверській г-зіях, від 1892 – у Київ. ун-ті. Чл. Союзної ради об’єднаних студентських земляцтв і орг-цій, соціал-демократ. ... |
|---|
| |
|---|
Балабуєв Петро Васильович
|
|---|
| ... 05.1931) – укр. авіаконструктор. Д-р тех. н. (1988), дійсний чл. Інженерної акад. України. Засл. діяч н. і т. України (1991). Герой Соц. Праці (1975), Герой України (з врученням ордена Держави, 1999). Н. в с. Валуйське (нині село Станично-Луган. р-ну Луган. обл.). 1954 закінчив Харків. авіац. ін-т і ... |
|---|
| |
|---|
Балабуха Сергій Павлович
|
|---|
| ... 1.09).1857 – р. с. невід.) – революціонер-народник. Н. в м. Київ у дворянській родині. 1878 полишив навчання у Медико-хірургічній акад. в Санкт-Петербурзі, щоб взяти участь у «ходінні в н ... |
|---|
| |
|---|
Балаклава
|
|---|
| ... (нині переважно тер. Балаклавського міськ. р-ну м. Севастополь). На березі зручної для мореплавства Балаклавської бухти ще в 1 тис. до н. е. виникло поселення. У 7– 6 ст. до н. е. тут мешкали таври, які іменували своє с-ще ... |
|---|
| |
|---|
Балаклійський полк та його полковник Я. Черніговець
|
|---|
| ... Б.п. – козац. військ. й адм.-тер. одиниця в Слобідській Україні 2-ї пол. 17 ст. Утв. 1669–70. Його очолював колиш. черніг. полк. Я.Черніговець, який 1663 переселився на Бєлгородщину з полк. І.Безпалим. 1663–70 Я. Черніговець служив осадчим та ... |
|---|
| |
|---|
Балаклія
|
|---|
| ... – місто Харків. обл., райцентр. Розташов. на р. Сіверський Донець (прит. Дону). Залізнична ст. Тер. Б. була заселена з давніх часів; неподалік міста збереглися сліди двох неолітичних стоянок, поселення бронзового віку, скіф. курган (див. ... |
|---|
| |
|---|
Баласогло Олександр Пантелеймонович
|
|---|
| ... st>(04.11(23.10).1813–30 (18).01.1893) – моряк, чиновник, архівіст, поет, педагог, фольклорист. Чл. Рос. геогр. т-ва (1846). Н. в м. Херсон. Син обрусілого грека, мор. офіцера. До 12 років навч. вдома, перебуваючи з батьками у містах Таганрог ... |
|---|
| |
|---|
Балика Богдан
|
|---|
| ... 6 ст. – після 1621) – укр. літописець і мемуарист. Походив із відомого в 16–17 ст. київ. міщансько-шляхетського роду Баликів. Дружина Б. була дочкою київ. бурмистра Себастіяна Андрійовича. 1612–13 Б. брав участь у походах ... |
|---|
| |
|---|
Балики
|
|---|
| ... . міщансько-шляхетських родин 16–17 ст. Перша згадка про них міститься в ревізії 1552 Київ. замку, де як міщанин замкової юрисдикції фігурує Павло Балика. Його син Хатян Павлович, перейшовши під юрисдикцію київ. магістрату, став райцею, а 1577–79 – ... |
|---|
| |
|---|
Балицький Всеволод Аполлонович
|
|---|
| ... 7.11.1892–27.11.1937) – один з кер. ЧК в Україні. Н. в м. Верхньодніпровськ. 1912–15 навч. на юрид. ф-ті Моск. ун-ту. 1915 мобілізований до рос. армії, закінчив Тифліську шк. прапорщиків, служив у 14-му запасному полку на Кавказ. і Перському фронтах. 1913–15 – ... |
|---|
| |
|---|
Баліста
|
|---|
| ... о, метальний снаряд, з грец. βαλλω – кидаю) – давня метальна зброя, за допомогою якої на супротивника під невеликим кутом угору кидалося каміння (інколи вагою понад 200 кг) або довгі палі, на загостреному кінці обшиті залізом. Б., зокрема, застосовували за кілька столі ... |
|---|
| |
|---|
Балканські війни 1912-1913 рр.
|
|---|
| ... за перерозподіл земель Османської імперії на Балканах. Встановили нову геополіт. диспозицію в Пд.-Сх. Європі, зав’язали вузли складних етнополіт. та територіальних проблем на Балканах. Безпосереднім приводом до Б. в. стала відмова Туреччини надати автономію Ма ... |
|---|
| |
|---|
Балта
|
|---|
| ... р. Розташов. на р. Кодима (бас. Пд. Бугу), за 8 км від залізничної ст. Балта. Нас. 23,6 тис. осіб (1998). Поселення виникло біля збудованої турками в 1-й пол. 16 ст. фортеці й до 1791 перебувало під юрисдикцією Османської імперії. За ... |
|---|
| |
|---|
Балти
|
|---|
| ... ої групи, які в 1–11 ст. населяли пд.-сх. Прибалтику до Верхнього Дніпра. «Повість временних літ» згадує корсь, лівь, голядь, литву, ятвягів та ін. балтські племена, які платили данину князям ... |
|---|
| |
|---|
Балтійсько-чорноморська дуга
|
|---|
| ... торично сформований регіон, розташов. між Балтійським і Чорним морями. Розпад СРСР поставив питання геополіт. самовизначення нових незалежних д-в. У берез. 1992 Укр. респ. партія закликала створити балтійсько-чорномор. зону інтенсивної екон. співпраці. Незабаро ... |
|---|
| |
|---|
Балудянський Михайло Андрійович
|
|---|
| ... 09.1769–03.04.1847) – рос. учений-правознавець, держ. діяч і реформатор. Н. в с. Верхня Ольшава Бардіївського округу на Пряшівщині в сім’ї інтелігентів закарп. русинів-українців. Вчився на філос. ф-ті Угор. королів. акад. в Кошице (нині місто в Словаччині), 178 ... |
|---|
| |
|---|
Бальзак Оноре де
|
|---|
| ... 08.1850) – франц. письменник. Н. у м. Тур (Франція) в родині чиновника, селянина за походженням Бернара-Франсуа Бальзака (1746–1829) та його дружини Анни-Шарлотти-Лори, в дівоцтві Саламб’є (1778–1854). Навч. у різних заг.-освіт. закладах і в паризькій шк. права, практикував у нотаріальній конторі. Д ... |
|---|
| |
|---|
Бальмен Антон Богданович де
|
|---|
| ... –15(04).10.1790) – граф, військовик, ген.-поручик (1780). Син командира 2-го Моск. піх. полку Богдана де Бальмена, полеглого в рос.-швед. війні 1741. Приписаний 1751 до гвардії, 1758 – офіцер, 1762 – ад’ютант гетьмана К.Розумовського. Від зими 1768/69 – полковн ... |
|---|
| |
|---|
Бальмен Яків Петрович де
|
|---|
| ... 07.1813–26(14).07.1845) – військовик, художник, літератор. Онук А. де Бальмена. Н. у с. Линовиця Пирятинського пов. Полтав. губ. (нині с-ще міськ. типу Прилуцького р-ну Черніг. обл.) в родині відставного гвард. капітана Петра де Бальмена та його дружин ... |
|---|
| |
|---|
Бальцер Освальд-Мар'ян
|
|---|
| ... 23.01.1858–11.01.1933) – польс. історик права. Н. в м. Ходорів. Проф. Львів. ун-ту (1887), дир. Крайового архіву гродських і земських актів у Львові (1891), від 1901 засн. і довголітній голова Т-ва підтримки польс. науки ( ... |
|---|
| |
|---|
Балюз Жан Казимир
|
|---|
| ... –26.04.1718) – франц. дипломат кін. 17 – поч. 18 ст. Син придворного польс. королеви Марії Людовики, хрещеник польс. короля Яна II Казимира Ваза Н. в м. Варшава. Початкову освіту та виховання здобув при королів. дворі, де ... |
|---|
| |
|---|
Балюк Іван
|
|---|
| ... 5) – громад. діяч, поет, публіцист. Н. в с. Трибухівці (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.). Закінчив г-зію у м. Бучач (1914). Активний учасник нац. молодіжного руху, кер. драгоманівського гуртка, чл. повітового проводу філії «Просвіти» – « ... |
|---|
| |
|---|
Бан
|
|---|
| ... ана, тобто денарії правителя) – назва дрібних срібних монет серед. 16–18 ст. у Молдові та на Буковині. Ця високоякісна монета (0,5–0,35 г) – її карбували бани угор. Словенії за ... |
|---|
| |
|---|
Баналітет
|
|---|
| ... від banal – те, що належить сюзерену) – середньовічне монопольне право в Європі (у т. ч. в Україні), за яким власник землі, млина, озера тощо надавав можливість користуватися цими об’єктами залежним від нього селянам або міщанам (громаді) за плату натурою чи грішми. За порушення Б. встановлювався шт ... |
|---|
| |
|---|
Бандера Андрій
|
|---|
| ... – громад. і реліг. діяч. Галичини. Батько С.Бандери. Н. у м. Стрий. Закінчив Стрийську г-зію (1905), богословський ф-т Львів. ун-ту (1907), висвячений на священика. Брав уч ... |
|---|
| |
|---|
Бандера Степан Андрійович
|
|---|
| ... : Старий, Баба, Бийлихо; 01.12.1909–15.10.1959) – теоретик і провідний діяч укр. нац.- визвол. руху 1930–50-х рр. Син А.Бандери. Н. в с. Старий Угринів (нині село Калуського р-ну Івано-Франк. обл.). Чл. Української в ... |
|---|
| |
|---|
Бандолет
|
|---|
| ... рушниця (своєрідний видовжений пістолет), поширена в Україні у 17 ст. Цей тип ручної вогнепальної зброї використовувався здебільшого в кавалерії. Б. був на озброєнні козац. війська під час національної революції 1648–1676. Довжина ствола (на ньому монтувалися ... |
|---|
| |
|---|
Банки
|
|---|
| ... няйла) – фінансові установи, що акумулюють чинні грошові знаки та ін. нагромадження (золоті запаси, цінні папери тощо), надають кредити, випускають в обіг цінні папери, здійснюють валютні розрахунки, операції з дорогоцінними металами тощо.
Витоки банк. справи сягають ... |
|---|
| |
|---|
Банкноти, банківські білети
|
|---|
| ... м. banknote), банківські білети – грошові знаки, які випускають в обіг центр. банки.
Історично Б. виникли на базі металевого обігу, заміняли металеві гроші і спочатку були знаком золота й знаком кредиту. Вони слугували додатковим елеме ... |
|---|
| |
|---|
Баннівське
|
|---|
| ... class=zdan_link href="../\.htm">Святогірськ. ... |
|---|
| |
|---|
Банно-Тетянівка
|
|---|
| ... м. Святогірськ. ... |
|---|
| |
|---|
Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович
|
|---|
| ... ust>(16(05).11.1788– 06.02(25.01).1850) – історик і археограф. Син М.Бантиш-Каменського. Н. в м. Москва. Від 1800 – юнкер Моск. архіву Колегії закордонних справ. 1808 відвідав з дипломатичною місією Сер ... |
|---|
| |
|---|
Бантиш-Каменський Микола Миколайович
|
|---|
| ... ust> (27(16).12. 1737–01.02(20.01).1814) – історик і археограф. Батько Д.Бантиш-Каменського. Н. в м. Ніжин. Походив з роду рос. дворян молдов. походження. Його батько Микола Костянтинович Бантиш після о ... |
|---|
| |
|---|
Банулеско-Бодоні Гавріїл
|
|---|
| ... е ім’я та по батькові – Григорій Григорович; 1746–11.04(30. 03).1821) – київ. митрополит, проповідник. Н. в м. Бістріца, Трансільванія (нині Румунія). Освіту здобув у Семиградській шк., 1771 розпочав навчання у Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія), де ... |
|---|
| |
|---|
Баптизм в Україні
|
|---|
| ... ям у протестантизмі, що виник у 17 ст. в Англії. Перші євангельсько-баптистські общини в Україні з’явилися на пд. України та на пд. Лівобережної України в 60–80-ті рр. 19 ст. Упродовж десятиліть баптистські общини й окремі ... |
|---|
| |
|---|
Бар, м.Вінницької обл.
|
|---|
| ... Розташов. на р. Рів (прит. Пд. Бугу), за 6 км від залізничної ст. Бар. Нас. 19 тис. осіб (1998).
Уперше згадується під назвою Ров 1425. Місто, що належало тоді шляхтичу Стогнєву Рею, 1452 татар. військо взяло приступом. Через півстоліття замок було відбудовано і передано в управл ... |
|---|
| |
|---|
Бар’яхтар Віктор
|
|---|
| ... 9.08.1930) – фізик. Акад. АН УРСР (1978, з 1994 НАН України). Засл. діяч н. і т. УРСР (1980). Н. в м. Маріуполь. Закінчив Харків. ун-т (1953). 1954–73 працював у Харків. фіз.-тех. ін-ті, 1973–82 – зав. від. Донец. фіз.-тех. ін-ту АН УРСР, 1982–85 – Ін-ту теор. ... |
|---|
| |
|---|
Барабаш Іван
|
|---|
| ... 04.1648) – військ. осавул реєстрового Війська Запорозького. Належав до старшинського угруповання польс. орієнтації. У квіт. 1646 в складі козац. посольства взяв участь у таємних переговорах з польс. королем Владиславом IV ... |
|---|
| |
|---|
Барабаш Яків Федорович
|
|---|
| ... ід. – 1658) – кошовий отаман Запорозької Січі. Наприкінці 1657 вперше в історії Запорожжя прийняв титул кошового гетьмана. Разом із полтав. полк. М.Пушкарем підняв повстання проти гетьмана І. ... |
|---|
| |
|---|
Бараль Арнольд Густавович
|
|---|
| ... : Савка, Владислав; 31.05. 1890–07.10.1957) – політ. діяч. Н. в м. Львів. Гімназистом брав участь в укр. нац.-визвол. русі. Закінчив філос. ф-т Львів. ун-ту. Один із засн. Комуністичної партії Східної Галичини (1919), чл. ... |
|---|
| |
|---|
Баран Володимир Данилович
|
|---|
| ... 08.1927) – укр. археолог. Д-р істор. н. (1973), проф., чл.-кор. НАН України (1995). Н. в с. Дем’янів (нині село Галицького р-ну Івано-Франк. обл.). Закінчив Рогатинське пед. уч-ще (1946), істор. ф-т Львів. пед. ін-ту (1950). 1951–53 працював зав. від. держ. архіву Львів. обл., 1953–67 – н. с. Ін-ту ... |
|---|
| |
|---|
Баран Михайло Лукич
|
|---|
| ... 937) – укр. громад., політ. і військ. діяч. Н. в с. Скала-Подільська. Навч. в Терноп. г-зії, закінчив мат.-фіз. ф-т Чернів. ун-ту та однорічні курси Львів. торг. акад. Від 1903 – чл. Української соціал-демократичної партії ... |
|---|
| |
|---|
Баран Степан
|
|---|
| ... 953) – політ. та громад. діяч Галичини, публіцист, правознавець. Д-р права (1909), дійсний чл. НТШ. Н. в м-ку Крукеничі на Львівщині (нині село Мостиського р-ну Львів. обл.). 1913–39 чл. Укр. нац.-демократ. партії (див. Україн ... |
|---|
| |
|---|
Баран-Бутович Степан Гаврилович
|
|---|
| ... 17.05.1877–1944) – педагог, музейний працівник, археолог. Н. в с. Козел (нині смт Михайло-Коцюбинське). Навч. у Черніг. духовній семінарії. Закінчив Петерб. історико-філол. ін-т (1901). Працював у навч. закладах міст Олександрівськ (нині ... |
|---|
| |
|---|
Баранівка
|
|---|
| ... райцентр. Розташов. на обох берегах р. Случ (прит. Горині, бас. Дніпра) при впадінні в неї р. Душнівка, за 24 км від залізничної ст. Радушне. Вперше згадується 1565 як село, що входило до Великого князівства Литовського. На поч. 17 ст. – в складі Полонсько ... |
|---|
| |
|---|
Баранов Петро Йонович
|
|---|
| ... .1892–05.09.1933) – рад. військ. діяч. Н. в м. Санкт-Петербург в сім’ї робітника. Чл. РСДРП(б) – ВКП(б) з 1912. За революц. ді- яльність не раз був заарештований. Під час Першої світової війни 1915 його мобілізовано на вій ... |
|---|
| |
|---|
Баранович Лазар
|
|---|
| ... Лука; бл. 1620–13.09.1693, за ін. даними, 1694) – укр. письменник, церк. і політ. діяч 2-ї пол. 17 ст. Існують припущення, що його батьківщиною була Чернігівщина. Ймовірно, освіту здобув у Київ. колегіумі, навч. також у Віленському, Калішському єзуїтських колегіумах. Від 1642 – викл. граматики, пізн ... |
|---|
| |
|---|
Баранович Олексій Іванович
|
|---|
| ... 03.05.1961) – укр. історик. Д-р істор. н. (1951). Н. в м. Старокостянтинів. 1911–16 навч. на історико-філол. ф-ті Петрогр. ун- ту. 1916–20 викладав історію в г-зіях на Волині. 1918 працював у бібліографічно-архів. від. Гол ... |
|---|
| |
|---|
Барановський Анатолій Максимович
|
|---|
| ... (11.02.1906–01.02. 1987) – держ. діяч і дипломат рад. доби. Н. в м. Київ. 1920–30 – працівник податкової інспекції, комсомольських і рад. органів Житомирщини. Закінчив Харків. плановий ін-т Держплану УСРР (1933). 1933–40 – ст. економіст, нач. сектору, від., зас ... |
|---|
| |
|---|
Барановський Христофор Антонович
|
|---|
| ... (19.12.1874–1941) – укр. держ., громад. і кооп. діяч. Н. на Київщині. 1914 – чл. Ради київ. спілки установ дрібного кредиту. Засн. і дир. Союзбанку в Києві – центр. установи дрібного кредиту (1907–17). Перший ген. секретар фінансів ... |
|---|
| |
|---|
Барбаро Іосафат
|
|---|
| ... тний венеціанець, купець, дипломат і держ. діяч. 1436–52 жив у венеціанській колонії Тана (поблизу нинішнього м. Азов) в гирлі р. Дон. Повернувшись на батьківщину, став держ. діячем і виконував важливі д ... |
|---|
| |
|---|
Барбаросса, план "Барбаросса"
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Барвінкова стінка
|
|---|
| ... пол. 17 ст. м. Барвінкове ... |
|---|
| |
|---|
Барвінкове
|
|---|
| ... райцентр. Розташов. в долині р. Сухий Торець (бас. Сіверського Дінця). Залізнична ст. Про давнє заселення тер. міста свідчать кургани царських скіфів та печенізькі кам’яні баби. Слобода Барвінкова Стінка була заснована 1651–53 козаками на чолі з отаманом Iваном ... |
|---|
| |
|---|
Барвінково-Лозовська операція 1942 р.
|
|---|
| ... just>– наступальна операція Червоної армії (див. Радянська армія), здійснена силами Південно-Західного фронту й Південного фронту, проведена 18–31 січ. в р-ні міст ... |
|---|
| |
|---|
Барвінок Володимир Іванович
|
|---|
| ... 7.1879 – р. с. невід.) – церк. історик-візантолог, бібліограф. Н. в м-ку Охрамієвичі (нині село Корюківського р-ну Черніг. обл.). Закінчив Київ. духовну акад. (1905), Петерб. археол. ін-т (1908). 1908– 11 навч. на історико-філол. ф-ті Петерб. ун-ту. 1911 дістав ступінь магістра богослов’я. До кін. 1 ... |
|---|
| |
|---|
Барвінок Ганна
|
|---|
| ... ім’я та по батькові Білозерська-Куліш Олександра Михайлівна, ін. псевд. – А.Нечуй-Вітер; 05.05(23.04).1828–06.07 (23. 06).1911) – письменниця.Сестра В.Білозерського, дружина П.Куліша. Н. на х. Мотронівка (нин ... |
|---|
| |
|---|
Барвінський Василь Олександрович
|
|---|
| ... (20.02.1888–09.06.1963) – укр. композитор, піаніст, музикознавець, педагог, громад. діяч. Д-р мистецтвознавства (1940). Почесний д-р Українського вільного університету в Празі (1938). Н. в м. Тернопіль. Закінчив муз. шк. ... |
|---|
| |
|---|
Барвінський Віктор Олександрович
|
|---|
| ... >(28.10.1885 – бл. 1940) – укр. історик, архівіст. Учень Д.Багалія. Н. в с. Базаліївка Вовчанського пов. Харків. губ. (нині село Чугуївського р-ну Харків. обл.). Закінчив історико-філол. ф-т Харків. ун-ту (1909), залишений при ун-ті як професорський с ... |
|---|
| |
|---|
Барвінський Володимир Григорович
|
|---|
| ... (псевд.: Василь Барвінок, Ришмидинов; 25.02.1850–03.02. 1883) – укр. політик, громад. ді- яч, публіцист, письменник. Брат Ол.Барвінського та Ос.Барвінського. Н. в с. Шляхтинці (нині село Терноп. ... |
|---|
| |
|---|
Барвінський Олександр Григорович
|
|---|
| ... (06.06.1847–25.12.1926) – укр. політик, історик, педагог. Брат В.Барвінського та Ос.Барвінського. Н. в с. Шляхтинці (нині село Терноп. р-ну Терноп. обл.). Від 1865 вивчав історію та слов’ян. філол ... |
|---|
| |
|---|
Барвінський Осип Григорович
|
|---|
| ... с.1844–08.02.1889) – укр. письменник, церк. та громад. діяч. Брат В.Барвінського та Ол.Барвінського. Н. в с. Шляхтинці (нині село Терноп. р-ну Терноп. обл.). Навч. у Львів. греко-катол. духовній ... |
|---|
| |
|---|
Барг Михайло Абрамович
|
|---|
| ... 15–21.05.1991) – рад. історик. Д-р істор. н. (1958), проф. (1960). Н. в м-ку Сатаново Подільської губ. (нині смт Сатанів). 1930–32 – студент автодорожнього технікуму, 1932–34 – Ін-ту нар. освіти (обидва у м. Кам’янець-Подільсь ... |
|---|
| |
|---|
Бардах Юліан
|
|---|
| ... 1914) – польс. історик д-ви і права. Проф. (1955), чл. Iтал. (1974) та Польс. (1983) АН. Н. в м. Одеса. Закінчив Вільнюський університет. У роки Другої світової війни – у сформованому ... |
|---|
| |
|---|
Бардіж Кіндрат Лукич
|
|---|
| ... –09.03.1918) – один із видатних політ. діячів Кубані. Н. в станиці Брюховецька (нині станиця Краснодарського краю, РФ). Навч. в Кубанській військ. г-зії, звідки 1885 за участь в укр. нелегальному гуртку був виключений. До 1898 перебував на військ. службі. Від 1 ... |
|---|
| |
|---|
Барділі Йоган Вендель
|
|---|
| ... 08.1740) – історик, теолог, духівник і секретар вюртемберзького принца Максиміліана Еммануеля. Н. в м. Ройтлінген (Німеччина). Вивчав теологію в Тюбінгенському ун-ті, де здобув ступінь магістра. Від 1703 був польовим капеланом Максиміліана Еммануеля. Разом з останнім, який із 1708 перебував на служб ... |
|---|
| |
|---|
Баренбойм Ісак Юлісович
|
|---|
| ... 10–27.08.1984) – укр. теоретик і практик мостобудування. Канд. тех. н., засл. будівельник УРСР, Герой Соц. Праці (1943). Н. в м. Вознесенськ. Закінчив Одес. ін-т цивільного та комунального буд-ва (1933). Нач. служби міськ. транспорту м. Сталіно (нині м. ... |
|---|
| |
|---|
Баришівка
|
|---|
| ... в. обл., райцентр. Розташов. на р. Трубіж (прит. Дніпра). Залізнична ст. Згадується від 1603 як «городище Баришовське», 1630 – як «місто Баришове», укріплений пункт. Нас. брало участь у Федоровича Тараса повстанні 1630. То ... |
|---|
| |
|---|
Баришництво
|
|---|
| ... . послуги. В Україні розвинулося за умов панування торг. складського права, що забороняло приїжджим купцям торгівлю між собою і гарантувало місц. жителям право на надання торг. послуг купецтву, яке прибуло в дану місцевість. Баришники обслуговували велику, наса ... |
|---|
| |
|---|
Баришове
|
|---|
| ... class=zdan_link href="../B\Baryshivka.htm">Баришівка. ... |
|---|
| |
|---|
Барка Василь Костянтинович
|
|---|
| ... вжнє прізв. – Очерет, псевд. – Iван Вершина; 16.07.1908–11.04. 2003) – укр. поет-модерніст, прозаїк, літературознавець, перекладач. Н. в с. Солониця (Полтавщина) в козац. родині. Вчився в духовному уч-щі м. Лубни, закінчив трудову шк. і пед. технікум (1927). Ви ... |
|---|
| |
|---|
Барклай де Толлі Михайло Богданович
|
|---|
| ... ust>(24.10.1761–26.05.1818) – рос. полководець, князь. Генерал-фельдмаршал (1814). Н. в с. Памушисе Ліфляндської губ. (нині Литва) в сім’ї військовика. 1770 був записаний до Псковського карабінерного полку рос. армії. Службу розпочав 1776 вахмістром. Під час російс ... |
|---|
| |
|---|
Баркулабівський літопис
|
|---|
| ... вський літопис – невелика за обсягом істор. хроніка, складена наприкінці 16 – поч. 17 ст. Вважають, що її автором був священик білорус. м-ка Баркулабово (нині с. Борколабово Могильовської обл., Білорусь) Федір Филипович. Уперше був опубл. 1877 П.Кулішем, який д ... |
|---|
| |
|---|
Бароко
|
|---|
| ... в історії європ. к-ри, співвідносних стилю світосприйняття і мислення, зрештою, стилю життя. Б. проявилося не лише в літ. й мист-ві, а й в ін. сферах духовної к-ри: філософії, науці, історіографії, педагогіці тощо, що дає змогу кваліфікувати його і як епоху кул ... |
|---|
| |
|---|
Бароній Цезар і його "Церковні аннали"
|
|---|
| ... Б. (31.10.1538– 30.06.1607) – італ. церк. історик, катол. чернець. Н. в м. Сора (Італія). Вчився у Вероні, Неаполі, Римі, став катол. священиком, 1596 отримав сан кардинала. Чл. чернечої конгрегації ораторіанців, які займалися проблемами історії та літ. (1557), сповідник Папи Клим ... |
|---|
| |
|---|
Баронч Садок
|
|---|
| ... Садок (справжнє ім’я – Вінцентій Фереріуш, Вінкентій Ферерт; 29.04.1814– 02.04.1892) – вірм.-польс. та укр. історик. Н. в м. Станіслав (нині Iвано-Франківськ). Навч. у Львів. ун-ті, який залишив і став ченцем-домініканцем. Автор праць польс. мовою з історії з ... |
|---|
| |
|---|
Барсов Микола Павлович
|
|---|
| ... 39–23.11.1889) – рос. історик, один із засн. рос. школи істор. географії. Проф. Варшавського ун-ту (1888). Н. в м. Болхов Орловської губ. (нині місто Орловської обл., РФ). Закінчив Петерб. ун-т (1861). Автор наук. праць з істор. географії Давньої Русі (див. Київськ ... |
|---|
| |
|---|
Барсук-Мойсеєв Хома Іванович
|
|---|
| ... и Мойся) Хома Іванович (1768 – черв. або лип. 1811) – лікар, учений, перекладач. Родом з України. Навч. в Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія). 1785 склав трактат «О превосходном блаженстве человеческом», присвячений київ. совісному судді Д.Оболонськом ... |
|---|
| |
|---|
Барсуков Микола Платонович
|
|---|
| ... 8).11.1838 – 06.12(23.11). 1906) – рос. археограф, бібліограф, історик. Працював в Археографічній комісії при Петерб. АН, в архіві Синоду (1863–83) та зав. архівом Мін-ва нар. освіти. Наук. діяльність Б ... |
|---|
| |
|---|
Барська конфедерація 1768
|
|---|
| ... ьк.-політ. союз частини польс. шляхти і магнатів, опозиційно налаштованих до офіц. курсу короля Станіслава-Августа Понятовського на дотримання умов ... |
|---|
| |
|---|
Барська облога 1648
|
|---|
| ... овстанських загонів протягом 25–31 лип. за м.Бар – резиденцію гетьманів великих коронних в Україні. В останній декаді лип. 1648 чисельність польс. залоги в Барі, очолюваної галицьким старостою А.Потоцьким, складала ... |
|---|
| |
|---|
Бартатуа
|
|---|
| ... ink href="../\.htm">Партатуа. ... |
|---|
| |
|---|
Бартелемі місія
|
|---|
| ... вальна й дипломатична місія, надіслана до Польщі головнокоманд. військами Антанти в Пд.-Сх. Європі маршалом Л.Франше Д’Еспре з метою врегулювання польс.-чеського й польс.-укр. збройних конфліктів. Складалася із 70 (переважно франц.) офіцерів на чолі з г ... |
|---|
| |
|---|
Барятинський Іван Федорович
|
|---|
| ... н. невід.–1738) – рос. військ. і держ. діяч, генерал-аншеф, князь. Брав активну участь у Північній війні 1700–1721, певний час у чині бригадира командував полком. За виявлену доблесть у мор. битві поблизу о-ва Гренгам у Балтійському м. (нині тер. Фінляндії) 27 ... |
|---|
| |
|---|
Барятинський Олександр Петрович
|
|---|
| ... (18(07).01.1798–31(19).08. 1844) – князь (до серед. 1826), декабрист, письменник. Син поміщика, чиновника. Вихований в єзуїтському пансіоні в Санкт-Петербурзі, слухав лекції юриста проф. В.Кукольника в Гол. пед. ін-ті (1815). Після нетривалої служби перекладачем Колегії закордонних справ вступив ... |
|---|
| |
|---|
Барятинський Юрій Микитович
|
|---|
| ... . і р. с. невід.) – рос. військ. діяч, князь, боярин, воєвода київ. і бєлгородський. 1658 разом із старшим воєводою В.Шереметєвим командував залогою у Києві. У серп.-верес. 1658 брав участь у відбитті наступу на Київ укр. військ під командуванням Д.Виговського ... |
|---|
| |
|---|
Басараб Матей
|
|---|
| ... 54) – господар Волощини 1632– 54. Послідовно зміцнював централізовану владу в країні, сприяв її екон. розвиткові. 1652 видав перший зб. писаних законів Волощини. За допомоги митрополита Київ. і Галицького П.Могили відкрив ... |
|---|
| |
|---|
Басараб Ольга
|
|---|
| ... ицька; 01.09.1889–12.02.1924) – громад. та політ. діячка. Н. в с. Підгороддя (нині село Рогатинського р-ну Iвано-Франк. обл.) в сім’ї священика. Навч. у нім. нар. шк. у Вайсваллері (Сілезія). 1909 закінчила ліцей для укр. дівчат у Перемишлі (нині Пшемисль, Польща). Студентка Торгової акад. у ... |
|---|
| |
|---|
Басаргін Микола Васильович
|
|---|
| ... або 1800–15(03).02.1861) – декабрист, військовик, історик, мемуарист. Н. у Владимирській губ., Росія. Походив з поміщицької родини. Здобув домашню освіту. Від зими 1817/18 до весни 1819 навч. у моск. уч-щі колоноводів; по закінченні був номінований прапорщиком і залишений викладати мат. науки. Від ... |
|---|
| |
|---|
Басаринка
|
|---|
| ... ітків укр. селян на можновладців у 19 – поч. 20 ст. За орендування землі, дозвіл випасати худобу, позички тощо селяни зобов’язувалися відпрацьовувати на поміщиків і заможну сільс. буржуазію власним реманентом і тяглом від одного і більше днів на тиждень протяго ... |
|---|
| |
|---|
Басилей, василевс
|
|---|
| ... aacute;óôëĺýň) – у Стародавній Греції (мікенська доба та часи «Іліади») правитель самоврядного поселення, вождь племені (як правило, спадковий). У Спарті, а потім в елліністичних д-вах (у т.ч. в Боспорському цар ... |
|---|
| |
|---|
Басистий Микола Єфремович
|
|---|
| ... .05.1898–20.10.1971) – рад. воєначальник, адмірал (1949). Н. в с. Юр’ївка (нині село Добровеличківського р-ну Кіровогр. обл.). Від 1915 проходив військ. службу на Чорномор. флоті. Від 1918 – у Робітн.-сел. червоному флоті, воював на кораблях Волзької і Каспійської флотилій. Від 1919 – чл. ВКП(б). Ві ... |
|---|
| |
|---|
Басистюк Ольга Іванівна
|
|---|
| ... 8.1950) – співачка (ліричне сопрано). Нар. арт. УРСР (1985; від 1991 – України). Н. в с. Поляни Волочиського р-ну Кам’янець-Подільської обл. (нині село Хмельн. обл.). 1974 закінчила Львів. консерваторію. Протягом 1975–84 – солістка Львів. філармонії. З 1981 – солістка Будинку органної та камерної му ... |
|---|
| |
|---|
Баскак
|
|---|
| ... го рангу адміністрації Монгол. імперії та Золотої Орди. Баскацтво – одна з гол. складових системи володарювання монгол. феод. еліти в завойованих країнах з осілим населенням. За свідченням Джованні да Плано ... |
|---|
| |
|---|
Бассалиго Дмитро Миколайович
|
|---|
| ... (13).11.1884–1969) – парт. і держ. діяч рад. доби. Н. в м-ку Дудичі (нині село Гомельської обл., Білорусь) в родині сільс. фельдшера. Чл. РСДРП(б) – КПРС (1903). Брав участь у революц. русі. Керував бойовими дружинами під час збройного повстання в Харкові (1905 ... |
|---|
| |
|---|
Бастарни
|
|---|
| ... і племена, які, згідно з антич. писемними джерелами, наприкінці 3 ст. до н. е. мігрували в Нижнє Подунав’я (імовірно, з Карпато-Дністровського регіону). Пи- тання про їхнє походження та етнічну належність дискусійне. Більшість учених, слідом за Тацітом, вважают ... |
|---|
| |
|---|
Батальйон Ріббентропа 1941-1944
|
|---|
| ... 4 – батальйон особливого призначення військ СС, ств. При МЗС Німеччини з ініціативи рейхсміністра Й.Ріббентропа, який був його шефом. Командир батальйону – штурмбанфюрер СС Кюнсберг. Завданням «Б.Р.» було після окупації великих міст захоплювати культ. Та істор. ... |
|---|
| |
|---|
Батальйон руських гірських стрільців
|
|---|
| ... ust> – військ. формування, ств. в Галичині з ініціативи Головної руської ради (ГРР) згідно з ухвалою австрійс. імп. Франца-Йосифа I від 10 берез ... |
|---|
| |
|---|
Батальйони хлопські
|
|---|
| ... 1 – Хлопська сторожа) – конспіративні польс. збройні формування в Другій світовій війні, засн. в листоп. 1940 еміграційним урядом Польщі в Лондоні. У своєму складі вони мали 1941 – 12, у лип. 1944 – 16 тис. бійців. Б.х. створювалися на окупованій тер. в сільс. ... |
|---|
| |
|---|
Батий, Бату, Саїн-хан
|
|---|
| ... ) – хан монголів, онук Чингізхана, другий син Джучі, володар зх. улусу Монгол. імперії. На курултаї 1235 призначений головнокоманд. походу монголо-татарів в Сх. і Центр. Європу. Війська Б. 1236–37 завоювали Волзьку Болгарію (див. ... |
|---|
| |
|---|
Батицький Павло Федорович
|
|---|
| ... ).06.1910–17.02.1984) – військ. діяч. Маршал Рад. Союзу (1968), Герой Рад. Союзу (1965). Н. в м. Харків. Закінчив Військ. акад. ім. М.Фрунзе (1938), Академію Генштабу (1948). До війни – командир ескадрону, нач. штабу мотобригади й д-зії. Під час ... |
|---|
| |
|---|
Батозька битва 1652 р.
|
|---|
| ... війська під командуванням Б.Хмельницького з польс. військом, очолюваним великим коронним гетьманом М.Калиновським, що відбулася 1–2 черв. (22– 23 трав.) неподалік гори Батіг і м-ка Батіг (нині с. Четвертинівка Тростянецьк ... |
|---|
| |
|---|
Батозька битва 1672 р.
|
|---|
| ... укр.-татар.-турец. військом на чолі з гетьманом Правобережної України П.Дорошенком і польс.-укр. військом під командуванням регіментаря К.Лужецького та гетьмана М.Ханенка, що відбулас ... |
|---|
| |
|---|
Батурин
|
|---|
| ... ького р-ну Черніг. обл. Розташов. на р. Сейм (прит. Десни, бас. Дніпра), за 19 км від залізничної ст. Бахмач. Час заснування Б. невідомий; в істор. джерелах вперше згадується 1625, коли польс. король Сигізмунд III Ваза після приєднання Чернігово-Сіверської земл ... |
|---|
| |
|---|
Батуринська змова 1672 р.
|
|---|
| ... Батурині вищої козац. старшини та рос. військових, у результаті якої було усунено від влади гетьмана Лівобережної України Д.Многогрішного. Причиною Б.з. стало невдоволенн ... |
|---|
| |
|---|
Батуринський Крупницький Свято-Миколаївський монастир
|
|---|
| ...
Розташов. на березі р. Сейм (прит. Десни, бас. Дніпра) на природному підвищенні біля с. Осіч Бахмацького р-ну Черніг. обл. За деякими даними, заснований за часів Київської Русі. Діяв як чол. монастир. Зазнав руйнувань у серед. 13 ст. Відбудо ... |
|---|
| |
|---|
Батуринські статті 1663 р.
|
|---|
| ... умов, що їх уклав 17 груд. в Батурині гетьман I.Брюховецький з представниками царського уряду дяками Башмаковим і Фроловим як додаток до осн. Переяславських ... |
|---|
| |
|---|
Батьківщина
|
|---|
| ... на політ.-наук., від 1892 – політ.-екон. газета, призначена для народу, здебільшого селянства. Заснована з ініціативи й за підтримки Ю.Романчука у Львові. Виходила 1879–96; спочатку і до 1893 – двічі на місяць, від 1893 – ... |
|---|
| |
|---|
Батьківщина (поняття)
|
|---|
| ... =zdan_link href="../\.htm">Вітчизна) – первісно термін вживався у сімейно-майновій сфері (споріднені поняття: отчина (вотчина) – вітчизна, материзна, дідизна тощо) та для позначення місця народження. З часом (бл. 16 ст.) став набувати широкого громад.-тер. ... |
|---|
| |
|---|
Батюшков Помпей Миколайович
|
|---|
| ... 1–20.03.1892) – рос. історик. Молодший брат поета К.Батюшкова. Дослідник історії, етнографії та археології пн.-зх. та пд.-зх. України. Його праці «Атлас народонаселения западно-русского края по исследованиям» (1865), «Памятники русской старины в Западных губерниях» (1865– 86), «Холмская Русь. Истори ... |
|---|
| |
|---|
Бах Олексій Миколайович
|
|---|
| ... щення – Абрам Літманович; 17(05).03.1857–13.05.1946) – революц. діяч, публіцист, учений. Д-р honoris causa Лозаннського ун-ту (1917), дійсний чл. АН СРСР (1929), Герой Соц. Праці (1945).
Н. в м. Золотоноша в родині техніка-винокура. Навч. у ... |
|---|
| |
|---|
Бахмач
|
|---|
| ... центр. Розташов. на р. Борзенка (прит. р. Борзна, бас. Дніпра). Залізничний вузол. Нас. 21,2 тис. осіб (2001).
Уперше згадується 1147 як Бохмач. Сучасне місто виникло в 60–70-х рр. 19 ст. у зв’язку з спорудженням Курсько-Київ. та Л ... |
|---|
| |
|---|
Бахмут - див.: Артемівськ
|
|---|
| ... ss=zdan_link href="../A\Artemivsk_mst.htm">Артемівськ. ... |
|---|
| |
|---|
Бахмутська провінція
|
|---|
| ... одиниця пн. ч. укр. степів 18 ст. Ств. 1719 на базі Бахмутського пов. Азовської губернії (з 1725 – Воронезька губ.). З 1710 в Бахмуті (нині Артемівськ) діяла воєводська, а з 1719 – провінці ... |
|---|
| |
|---|
Бахмутський соляний синдикат
|
|---|
| ... дне з монополістичних об’єднань добувної пром-сті Російській імперії поч. 20 ст. з осередком у м. Бахмут (нині Артемівськ). Виникло на базі Торських родовищ Катеринославщини. Осн. мета – регулювання вир-ва та ... |
|---|
| |
|---|
Бахмутський страйк 1765 р.
|
|---|
| ... перших в Україні виступів робітних людей на держ. соляних промислах Слобідської України. Причина страйку – збільшення повинностей на бахмутських і торських держ. солеварнях (Бахмут – нині м. Артемівськ, Тор ... |
|---|
| |
|---|
Бахмутські козаки
|
|---|
| ... ряд доручив охорону відібраних у казну Бахмутських соляних розробок бахмутським, торським і маяцьким козакам (Бахмут – нині м. Артемівськ, Тор – м. Слов’янськ, Маяки – село Слов’янського р-ну Донец. обл.), як ... |
|---|
| |
|---|
Бахтін Іван Іванович
|
|---|
| ... 56–26(14).04.1818) – військовик, урядовець, письменник. Дійсний статський радник (1803). Кавалер ордена св. Анни 1-го ст. (1806). Почесний чл. Харків. ун-ту (1809) і Філотех. т-ва (1815). Із дворян. 1772 вступив до армії сержантом, брав участь у російсько-турецькій ... |
|---|
| |
|---|
Бахчисарай
|
|---|
| ... ів», «сад-палац») – місто АР Крим, райцентр. Розташов. в долині р. Чурук-Су (прит. р. Кача). Залізнична ст. Нас. 27,9 тис. осіб (2000).
У минулому Б. був столицею Кримського ханства.
Уперше згадується 1502, хоча відомо, щ ... |
|---|
| |
|---|
Бахчисарайський договір 1648 р.
|
|---|
| ... кр.-крим. договір про військ.-політ. союз, укладений в берез. між Б.Хмельницьким та крим. ханом Іслам-Гіреєм III. Готуючи збройне повстання проти ... |
|---|
| |
|---|
Бахчисарайський історико-культурний заповідник
|
|---|
| ... lass=zdan_just> – комплекс пам’яток у м. Бахчисарай та на його околицях. Це, зокрема, стародавня Успенська церква, вирубана в скелі у 8 ст. (по дорозі на Чуфут-Кале). Ремонтно-реставраційними роботами 1965 ... |
|---|
| |
|---|
Бахчисарайський мир 1681 р.
|
|---|
| ... рний договір між Османською імперією та Кримським ханством, з одного боку, і Рос. д-вою з іншого боку, підписаний 13 січ. 1681 у м. Бахчисарай про 20-річне перемир’я. ... |
|---|
| |
|---|
Бачинський Анатолій Діамидович
|
|---|
| ... 21.05.1933–08.04.1995) – укр. історик, археограф. Заслужений працівник к-ри України. Н. в м. Одеса в родині лікарів. 1957 закінчив істор. ф-т Одес. ун-ту, з 1960 – викладач. Канд. дис. – «Народна колонізація придунайських степів у 18 – на поч. 19 ст.» (1969). Досліджував заселення Пд. України 18 ... |
|---|
| |
|---|
Бачинський Андрій Федорович
|
|---|
| ... 11.1732–19.12.1809) – греко-катол. церк. діяч і просвітитель Закарпатської України. Н. в с. Бенятино (нині Словаччина) у сім’ї священика. Закінчив г-зію в Ужгороді, філос. студії в Тирнові (нині місто Велико-Тирново в Болг ... |
|---|
| |
|---|
Бачинський Володимир Миколайович
|
|---|
| ... (25.05.1880–25.05.1927) – укр. політ. діяч, адвокат. Н. в м. Самбір. Напередодні та в роки Першої світової війни – депутат Галицького крайового сейму ... |
|---|
| |
|---|
Бачинський Едмунд
|
|---|
| ... укр. політ. та громад. діяч, суддя. Н. в с. Калини (нині село Тячівського р-ну Закарп. обл.). 1925–29 – депутат чехословац. парламенту. 1929–39 – сенатор від Респ. землеробської партії. Один із провідних діячів русофільської орієнтації. Голова культ.- просвітницького «Товариства Духновича», видавец ... |
|---|
| |
|---|
Бачинський Євген Васильович
|
|---|
| ... 08.1878–1978) – укр. політ. і церк. діяч, журналіст, дипломат. Н. у м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ) у високоосвіченій шляхетній родині (батько – колиш. капітан рос. армії, а мати – з роду гетьмана І.Виговського). По ... |
|---|
| |
|---|
Бачинський Лев Васильович
|
|---|
| ... .1872–11.04.1930) – укр. громад. і політ. діяч, правник. Н. в с. Серафинці (нині село Городенківського р-ну Iвано-Франк. обл.). Закінчив юрид. ф-т Чернів. ун-ту. У м. Станіслав (нині Iвано-Франківськ) відкрив адвокатську контору. 1900 брав участь у заснуванні с ... |
|---|
| |
|---|
Бачинський Омелян
|
|---|
| ... 1907) – укр. актор і режисер, кер. театру. Н. в с. Жукотин (нині село Турківського р-ну Львів. обл.). 1852–57 працював у польс. театрі, 1858–63 – антрепренер польс.-укр. трупи, що виступала на Сх. Поділлі (на Житомирщині та в Кам’янці-Подільському), в ... |
|---|
| |
|---|
Бачинський Юліян Олександрович
|
|---|
| ... псевд. і криптоніми: Сумний, Юродивий, Julian B., Ю.Б.; 28.03.1870–06.06.1940) – укр. громад. і політ. діяч, публіцист. Н. в с. Новосілка (нині село Підгаєцького р-ну Терноп. обл.). Навч. у Львів. (юрид. ф-т) та Берлінському ун-тах. Один із засн. Русько-української ... |
|---|
| |
|---|
Башенці
|
|---|
| ... а радикально налаштованої молоді, переважно студентів Новорос. ун-ту, які поділяли погляди ідеолога народництва П.Лаврова. Назва походить від місця зібрань у башті будинку Новикова в Одесі.
Навколо ліде ... |
|---|
| |
|---|
Башкири в Україні
|
|---|
| ... оселились в Україні за рад. часів унаслідок трудової міграції в СРСР. Тюркське походження (термін «башкир» утворився від тюркських «баш» – голова та «курт» – вовк) зближує башкирів в Україні з кримськими татарами. Вони ча ... |
|---|
| |
|---|
Башмачка, городище
|
|---|
| ... lass=zdan_link href="../\.htm">черняхівської культури. Розташов. біля с. Башмачка Солонянського р-ну Дніпроп. обл. Укріплення розміром 40ќ60 м, з поля захищене ровом та поділеною на кліті кам’яною стіною 3 м завтовшки з дерев’яним верхом, на відстані 24 м – ... |
|---|
| |
|---|
Баштанська республіка 1919
|
|---|
| ... територіальне протиденікінське формування (див. Денікіна режим в Україні 1919– 1920) з центром у с. Полтавка (Баштанка) на тер. сучасної Миколаїв. обл. (з 1928 Баштанка, нині місто). 15 верес. 1919 жителі с. Полтавка почали боротьбу проти денікінців. До них пр ... |
|---|
| |
|---|
Башуцький Олександр Павлович
|
|---|
| ... .04(30.03).1803–07.04 (26.03).1876) – військовик, журналіст, видавець, історик. Н. в Санкт-Петербурзі в родині дворянина з Черніг. губ. Павла Башуцького, петерб. коменданта. Навч. в Пажеському корпусі (1811– 22). Військ. службу почав прапорщиком лейб-гвардії Із ... |
|---|
| |
|---|
Баюрак Василь Гнатович
|
|---|
| ... .04.1754) – один із кер. руху опришків у 40–50-х рр. 18 ст. у Зх. Україні, соратник О.Довбуша. Н. в с. Дора (нині в межах м. Яремча) в сім’ї селянина-бідняка. Юнаком працював у с. Ясе ... |
|---|
| |
|---|
Баян
|
|---|
| ... ink href="../\.htm">каган (див. Авари), який жив у 2-й пол. 6 ст. н.е. і першим правив на новій батьківщині цього племені – в Паннонії (тер. сучасної зх. Угорщини, пн. ч. Югославії і сх. Австрії). Йому підпорядко ... |
|---|
| |
|---|
Бе(є)льовський Август
|
|---|
| ... t>(27.03.1806–12.10.1876) – польс. історик і археограф, поет, перекладач. Н. в с. Креховичі Долинського пов. (нині село Рожнятівського р-ну Івано-Франк. обл.) в сім’ї службовця. Вчився в школі (м. Станіслав, нині Івано-Франківськ), у греко-катол. г-зії оо. Васи ... |
|---|
| |
|---|
Бегма Василь Андрійович
|
|---|
| ... 1906–12.08.1965) – кер. партизан. руху в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. Н. в м. Одеса в робітн. родині. З 1928 займав керівні комсомольські, профспілкові та парт. посади в ... |
|---|
| |
|---|
Бежановський Станіслав Юзеф
|
|---|
| ... –10.11.1693) – польс. історик, поет. Н. в м. Львів у родині міщан. Навч. в Краківському ун-ті (1655 – магістр вільних мист-в). Від 1666 – проф. поетики в цьому ж ун-ті. Як історіограф Краківського ун-ту (від 1689) уклав хроніку ун-ту за 1666–88 («Annalium funda ... |
|---|
| |
|---|
Безак Олександр Павлович
|
|---|
| ... .01.1869 (30.12.1868)) – рос. держ. діяч. Н. в сім’ї колиш. секретаря правительствуючого Сенату. Закінчив Царськосельський ліцей (1819). Відзначився під час російсько-турецької війни 1828– 1829 та придушення польського повстан ... |
|---|
| |
|---|
Безбородьки
|
|---|
| ... ий, згодом дворянський рід з Переяславщини. Яків Іванович (р. н. невід. – бл. 1730) – значковий товариш, учасник походу укр. козац. полків у складі рос. армії в Персію (Іран) 1726. Мав маєтності в Переяслав. сотні Переяславськ ... |
|---|
| |
|---|
Безбородько Олександр Андрійович
|
|---|
| ... (25.03.1747–17.04.1799) укр. старшина, дипломат і держ. діяч Російської імперії. Від 1797 канцлер і найясніший князь. Чл. Петерб. АН (1784), мав звання почесного аматора петерб. Акад. мист-в. Н. в м. Глухів. Син Андрія Яко ... |
|---|
| |
|---|
Безкровний Кузьма Якимович
|
|---|
| ... –1937) – укр. громад. і політ. діяч, економіст. Н. в станиці Ахтирська (нині смт Ахтирський Краснодарського краю, РФ). Нащадок отамана Чорноморського козацького війська О.Безкровного (1780–1837). Голова кубанс ... |
|---|
| |
|---|
Безкровний Олексій Данилович
|
|---|
| ... 5–09.11.1833) – військовик, генерал-майор, наказний отаман Чорноморського козацького війська. Отримав домашню освіту. 1800 вступив на військ. службу, 1803 за хоробрість у боях з горцями став сотенним осавулом. 24 жовт. 1808 отримав чин хорунжого. 1811 Б. як одн ... |
|---|
| |
|---|
Безмін
|
|---|
| ... ад для зважування. На укр. землях у 14–18 ст. Б. зважували лій, сало, мед, прядиво, сіль тощо. Як міра ваги становив бл. двох пудів (32,76 кг).
Літ.: Сидоренко О.Ф. Історична метрологія Лівобережної України XVIII ст. К., 1976.
... |
|---|
| |
|---|
Безмонетний період
|
|---|
| ... ї товарного обігу в Давній Русі. В давньорус. монетному карбуванні, ймовірно, була перерва: від поч. 11 ст. (припинення випуску срібляників) до 2-ї пол. 14 ст. (відновлення монетного вир-ва в пн.-рус. князівствах, а також Києв ... |
|---|
| |
|---|
Безпалий Іван
|
|---|
| ... . 1718) – наказний гетьман України (1658–59). Належав до козац. старшини Уманського полку. До обрання гетьманом наказним обіймав посаду генерального судді. В листоп. 1658 під м-ком ... |
|---|
| |
|---|
Безпалко Йосип Іванович
|
|---|
| ... 881–1950) – громад. і політ. діяч. Н. в м. Чернівці у бідній міщанській родині. Через політ. діяльність виключено з г-зії. 1899 заснував таємний гурток гімназійної та студентської молоді. 1901–02 редагував газ. «Буковина» – орган буковинської нац. орг-ції. 1903 ... |
|---|
| |
|---|
Безпартійні робітничі й селянські конфереції
|
|---|
| ... ss=zdan_just>– одна з найпоширеніших форм виявлення настроїв та залучення ши- роких трудящих мас на бік більшовицького режиму впродовж 1-го 10-річчя його існування.
Перші безпарт. конф. почали проводитися: робітн. – наприкінці 1918 в Москві, ... |
|---|
| |
|---|
Безпритульність дитяча на початку 20 ст.
|
|---|
| ... у 20 ст. Б.д. (тобто таке становище неповнолітніх у сусп-ві, коли вони живуть без піклування з боку дорослих про їхнє фізичне і психічне життя, матеріальні потреби та духовний розвиток) вперше набула в Україні ознак соціального лиха у 2-й пол. 19 – на поч. 20 ст.
У ... |
|---|
| |
|---|
Безручко Марко Данилович
|
|---|
| ... 883–10.02.1944) – укр. військ. діяч, генерал-хорунжий Армії УНР (жовт. 1920). Н. в м. Великий Токмак Таврійської губ. (нині м. Токмак). Закінчив Одес. піх. юнкерське уч-ще (1908), Імператорську військ. акад. (1914) у Санкт-Пет ... |
|---|
| |
|---|
Бей
|
|---|
| ... в або військ. начальників у Османській імперії, Кримському ханстві та ін. тюркських д-вах. У султанській Туреччині бейлербей – князь, гол. бей, бей над беями, гол. правитель цивільної адміністрації та військ. сил, якими ві ... |
|---|
| |
|---|
Бей Василь
|
|---|
| ... Василенко, Василенко Улас; 1922 – трав. 1952) – публіцист, учасник визвол. змагань 1940– 50-х рр. Н. в с. Литвинів (нині село Підгаєцького р-ну Терноп. обл.). Закінчив г-зію в м. Бережани, 1939–41 – студент мед. ф-ту Львів. ун-ту. Провідник юнацтв ... |
|---|
| |
|---|
Бейлик
|
|---|
| ... архального родового об’єднання, удільне князівство на чолі з беєм у періоди родоплемінного ладу, середньовіччя, Нового часу на Бл. Сході, у Серед. Азії, Закавказзі, Пн. Африці, Кримсь ... |
|---|
| |
|---|
Бейліс Вольф Менделевич
|
|---|
| ... 923–15.02.2001) – арабіст, джерелознавець. Д-р істор. н. (1975), проф. (1978). Н. в м. Васильків у родині службовців. 1940– 41, 1946–50 навч. на істор. ф-ті Київ. ун-ту. Учасник Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941 ... |
|---|
| |
|---|
Бейліса справа
|
|---|
| ... організований 1913 у Києві над євреєм Менделем Бейлісом (н. 1874 у Києві – п. 1934 поблизу Нью-Йорка, США), прикажчиком цегляного з-ду київ. передмістя, звинуваченим у вбивстві укр. хлопчика А.Ющинського. Інспірована рос. чорносотенними орг-ціями (див. « ... |
|---|
| |
|---|
Бекетов Микола Миколайович
|
|---|
| ... ).01.1827–13.12(30.11).1911) – вчений, педагог, основоположник фіз.-хім. наук. школи. Голова Харків. від-ня Рос. тех. т-ва (1880), голова Рос. хім. т-ва, дійсний чл. Петерб. АН (1886). Батько О.Бекетова. Н. в с. Алфер’євка (Нова Бекетовка, нині село П ... |
|---|
| |
|---|
Бекетов Олексій Миколайович
|
|---|
| ... 1.1862–23.11.1941) – архітектор, педагог. Син М.Бекетова. Н. в м. Харків. Закінчив 1-ше реальне уч-ще в Харкові. 1881–88 навч. в петерб. Акад. мист-в. За дипломний проект курортного залу на березі моря одержав ве ... |
|---|
| |
|---|
Бекман Яків Миколайович
|
|---|
| ... .09).1836–18(06).10.1863) – революц. діяч, журналіст. Н. в м. Зіньків у родині дрібної шляхти. Серед. освіту здобував у Полтаві в кадетському корпусі та в г-зії, яку закінчив 1855. Навч. у Харків. ун-ті. Один із засн. місц ... |
|---|
| |
|---|
Бела ІV
|
|---|
| ... Угорщини (1235–70) з династії Арпадів. Продовжував політику батька та співправителя – короля Андраша II проти намагань Данила Галицького об’єднати ... |
|---|
| |
|---|
Беленкович Олександр Михайлович
|
|---|
| ... 11.04(30.03).1893–15. 12.1937) – рад. військ. діяч. Н. в м. Харків. Чл. РСДРП – ВКП(б) з 1917. У листоп. 1917 – нач. штабу Червоної гвардії Харкова, від груд. – комендант штабу військ РСЧА (див. ... |
|---|
| |
|---|
Белець
|
|---|
| ... сткості. У джерелах зафіксовано її застосування на Волині в 16 ст.
Літ.: Винник В.О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. К., 1966.
Н.О. Герасименко. ... |
|---|
| |
|---|
Белз
|
|---|
| ... ьвів. обл. Розташов. на р. Солокія (ліва прит. Зх. Бугу, бас. Вісли). Залізнична ст. Нас. 2,5 тис. осіб (1998). Перша згадка про Б. у писемних джерелах датується 1030 (див. Белзька земля). У 12–13 ст. Б. – центр ... |
|---|
| |
|---|
Белзька земля
|
|---|
| ... ворення у Побужжі (тер. бас Зх. Бугу). Була важливим територіальним компонентом формування Волинської землі. Склалася наприкінці 10 – поч. 11 ст. навколо м. Белз, відбитого 1030 у Польщі ... |
|---|
| |
|---|
Белзьке воєводство
|
|---|
| ... одиниця у складі Корони Польської (з 1569 – Речі Посполитої). Ств. 1462, коли тер. колиш. Белзького князівства було приєднано до Польщі. Займало регіон Серед. Побужжя (тер. бас. Зх. Бугу). Б. в. було ... |
|---|
| |
|---|
Белзьке князівство
|
|---|
| ... утворення, що склалось у 2-й пол. 12 ст. на тер. Серед. Побужжя (тер. бас. Зх. Бугу) навколо м. Белз. Першим белзьким кн. був Всеволод Мстиславич (1170–95), який після смерті свого брата Святослава Мстиславича зумів приєднати до князівства ... |
|---|
| |
|---|
Белліно-Фендеріх
|
|---|
| ... , що виникло 1873 з метою розширення вир-ва на заснованому 1860 в Одесі мех., чавуноливарному та суднобудівному з-ді, одному з найбільших за розмірами підпр-в відповідного профілю у тогочасній Україні. Правління, до складу якого входили Г.Коммерель, Г.Ган та І. ... |
|---|
| |
|---|
Белькевич Сильвестр
|
|---|
| ... я та по батькові – Степан Андрійович; р. н. невід. – 1567) – київ. правосл. митрополит (1555– 67). Шляхтич за походженням. До отримання митрополії був королів. віленським скарбником і мечником. За заслуги перед польс. королів. двором 1551 отримав привілей на митрополію ще за життя попереднього митро ... |
|---|
| |
|---|
Беля
|
|---|
| ... різних товарів, залежно від їх виду, розміру: а) сукна 10 поставів; б) паперу 10 риз; в) полотна 60 поставів.
Літ.: Торгівля на Україні XIV – середини XVII століття. Волинь і Наддніпрянщина. К., 1990.
Н.О. Герасименко. ... |
|---|
| |
|---|
Бенардос Микола Миколайович
|
|---|
| ... 7(26.06).1842–21(08).09. 1905) – винахідник. Н. в с. Бенардосівка Єлизаветградського пов. Херсон. губ. (нині с. Мостове Братського р-ну Миколаїв. обл.). 1862–66 навч. на мед. ф-ті Київ. ун-ту, 1866–67 – у Петровській землеробській і лісовій акад. у Москві (нині ... |
|---|
| |
|---|
Бендерська комісія 1709 р.
|
|---|
| ... . процес з розподілу майна щойно померлого гетьмана І.Мазепи, що проводився комісією, призначеною швед. королем Карлом XII 28–30 листоп. у м. Бендери (на той час – безпосереднє володіння ... |
|---|
| |
|---|
Бендерська Конституція 1710 р.
|
|---|
| ... ституція Пилипа Орлика) – документ під назвою «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького 1710, укладений на договірній основі 16(05) квіт. 1710 між гетьманом П.Орликом та козац. старшиною у м. Бендери (нин ... |
|---|
| |
|---|
Беневський Станіслав Казимір
|
|---|
| ... zdan_just>(1620–1676) – черніг. воєвода, польс. дипломат. Був прихильником порозуміння з Укр. козац. д-вою на основі визнання за нею автономії у складі Речі Посполитої. Мав гнучкий розум, умів іти на компроміси й майстерно інтригувати. 1657–60 очолював польс. д ... |
|---|
| |
|---|
Бенедикт XV
|
|---|
| ... із Джакомо делла К’єза; 21.11.1854–22.01.1922) – рим. папа з верес. 1914. Н. в м. Генуя (Італія). У роки Першої світової війни, дотримуючись нейтралітету, намагався запобігти розширенню війни, виступав з миротворчими ініціативами. 1914 створив Бюро опіки над ві ... |
|---|
| |
|---|
Бенедиктинці
|
|---|
| ... л. чернечого ордену, заснованого 530 Бенедиктом Нурсійським (480–543, за ін. даними 550) в Італії. Статут вимагав суворої дисципліни й дотримання трьох правил: постійного перебування в монастирі, утримання й послуху, обов’язкової праці. Із 7 ст. ці правила почали застосовуватися і до жінок-бенедикти ... |
|---|
| |
|---|
Бенефіцій
|
|---|
| ... благодіяння) – 1) у рим. праві – привілей, податкові пільги, що надавались окремій особі або групі осіб за особливі заслуги чи з ін. мотивів; 2) за часів середньовіччя – земельні чи ін. пожалування (зазвичай тимчасового характеру) за виконання військ. чи адм. ... |
|---|
| |
|---|
Бенеш Едвард
|
|---|
| ... 05. 1884–03.09.1948) – чехословацький політ. і держ. діяч. Н. в м. Кожлані (Чехія). Один із засн. й будівничих Чехословаччини. 1918– 35 – міністр закордонних справ, 1921–22 – прем’єр-міністр, 1935– 38 і 1940–48 – президент ЧСР. Один із кер. чехословац. делегаці ... |
|---|
| |
|---|
Бенкендорф Олександр Христофорович
|
|---|
| ... t>(04.07(23.06).1781 або 1783–05.10(23.09).1844) – рос. держ. діяч, генерал-ад’ютант (1819), сенатор (1826), граф (1832), один із гол. провідників консервативної політики імп. Миколи I. Почесний чл. Петерб. АН (1827). Походив з остзейських поміщиків. Закінчив є ... |
|---|
| |
|---|
Берві-Флеровський Василь Васильович
|
|---|
| ... st>(Вільгельм Вільгельмович; справжнє прізв. – Берві, псевд.: Флеровський та ін.; 10.05 (28.04).1829–04.10.1918) – рос. соціолог, економіст, публіцист, народник. Н. в м. Рязань (нині місто в РФ). Закінчив юрид. ф-т Казанського ун-ту (1849). 1849– 61 працював у ... |
|---|
| |
|---|
Берг Лев Семенович
|
|---|
| ... 76–24.12.1950) – рос. географ, біолог. Акад. АН СРСР (1946), засл. діяч н. РСФРР (1934; від 1937 – РРФСР). Н. в м. Бендери (нині місто в Молдові). Закінчив Моск. ун-т (1898). 1905– 13 – зав. від. Зоологічного музею Петерб. АН. 1916–50 – проф., зав. каф-ри фізичної географії Петрогр. (від 1924 – Лені ... |
|---|
| |
|---|
Берг Микола Васильович
|
|---|
| ... .03).1823–28(16).06.1884) – журналіст, художник, історик, перекладач, викладач, мемуарист. Н. в м. Москва в родині чиновника. Навч. в томському уч-щі, тамбовській та моск. г-зіях, Моск. ун-ті (три курси історико-філол. ф-ту). Як літератор дебютував 1845 у час. ... |
|---|
| |
|---|
Берди
|
|---|
| ... s=zdan_link href="../B\Berdiansk_mst.htm">Бердянськ. ... |
|---|
| |
|---|
Бердичів
|
|---|
| ... вання Житомир. обл., райцентр. Розташов. на р. Гнилоп’ять (прит. Тетерева, бас. Дніпра). Залізничний вузол. Нас. 88 тис. осіб (2001).
Тер., на якій розташов. місто, заселена з 2 тис. до н. е. Тут виявлено поселення бронзового віку та залишки двох поселень черняхівської культури. ... |
|---|
| |
|---|
Бердичівська округа
|
|---|
| ... одиниця УСРР (див. Округа). Утв. 1923 у складі Київської губернії. Окружний центр – м. Бердичів. Налічувала 13 р-нів. Протягом 1924–30 змінювалися межі округи. Ліквідована 2 верес. 1930.
Літ.: Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні ха ... |
|---|
| |
|---|
Бердиш
|
|---|
| ... колун) – вид зброї, яка використовувалася в 14–17 ст. Це була сокира із загостреним лезом у вигляді півмісяця (бл. 60– 100 см), насаджена на довгий держак (топорище бл. 2 м). Внизу держака нерідко знаходився т.зв. стоп або залізна оковка. Мав кілька модифікацій, різну величину. Застосовувався в боях ... |
|---|
| |
|---|
Бердник Олесь (Олександр) Павлович
|
|---|
| ... ч (25.12.1927–18.03.2003) – письменник, правозахисник. Н. в с. Вавилове (нині село Снігурівського р-ну Миколаїв. обл.). 1945–49 навч. у театрі-студії ім. І.Франка. Працював актором, декоратором-вітражистом в об-ні «Художник». 1949 заарештований за звинуваченням в «антирадянській діяльності» і засудж ... |
|---|
| |
|---|
Бердяєв Микола Олександрович
|
|---|
| ... 06).03.1874–24.03.1948) – рос. філософ, публіцист. Н. в м. Київ. Виховувався в Київ. кадетському корпусі. З 1894 навч. на природничому, потім на юрид. ф-ті Київ. ун-ту. Участь у с.-д. русі стала причиною арешту Б. та виключення його з ун-ту (1898). Вже в першій ... |
|---|
| |
|---|
Бердяєв Сергій Олександрович
|
|---|
| ... більш поширені псевд.: С.Обуховець, С.Киевский, Старий театрал, Е.Велизарий; 30.01. 1860–06.11.1914) – поет, прозаїк, літ. критик, перекладач-поліглот, мистецтвознавець, театральний оглядач, журналіст, публіцист, популяризатор науки. Н. в м. Київ. Батько – офіц ... |
|---|
| |
|---|
Бердянськ
|
|---|
| ... 39 до 1958 – Осипенко) – місто обласного підпорядкування За- поріз. обл., райцентр. Розташов. на узбережжі Азовського м. Залізнична ст., мор. порт, аеропорт. Нас. 122 тис. осіб (2001).
Спорудження 1770 Дніпровської лінії 1768–1774 викликало ... |
|---|
| |
|---|
Берегині
|
|---|
| ... н. міфології. Давньорус. «Слово об идолах» (тлумачення «Слова Григория Богослова на св. Крещение») говорить, що слов’яни початково «клали требы оупирем берегыням». «Слово Иоанна Златоустого» зазначає, що Б. було «три девять сестрениць» (тобто багато). Там же шанування Б. згадується поряд із поклонін ... |
|---|
| |
|---|
Берегове
|
|---|
| ... айцентр. Розташов. у долині р. Тиса (бас. Дунаю). Залізнична ст. Нас. 30,1 тис. осіб (1998). На тер. міста виявлено залишки пізньопалеолітичної стоянки (понад 12 тис. років тому), поселення епохи неоліту (4–5 тис. до н. е.), доби пізньої бронзи (кін. 2 тис. до ... |
|---|
| |
|---|
Береговий Георгій Тимофійович
|
|---|
| ... .04.1921–30.06.1995) – військовик, льотчик-космонавт СРСР, генерал-лейтенант авіації. Двічі Герой Рад. Союзу (1944, 1968), засл. льотчик-випробувач СРСР (1961), канд. психол. н. Н. в с. Федорівка (нині село Карлівського р-ну Полтав. обл.). У роки Великої вітчизняно ... |
|---|
| |
|---|
Береговський Мусій Якови
|
|---|
| ... 2.08.1961) – музикант, збирач та дослідник муз. фольклору. Н. в м-ку Термахівка (нині село Іванківського р-ну Київ. обл.) в сім’ї вчителя. У Києві закінчив г-зію та Київ. консерваторію (1920) з класу композиції. Одночасно викладав музику в єврейс. школах, керув ... |
|---|
| |
|---|
Бережани
|
|---|
| ... айцентр. Розташов. на р. Зо- лота Липа (прит. Дністра). Залізнична ст. Нас. 18,3 тис. осіб (1998). Перша письмова згадка 1375. 14–18 ст. – під владою Польщі. 1530 надано магдебурзьке право. 1554 польс. магнати Сенявські збудували замок-фортецю, що 1675–76 витримав облогу турец. військ. Нас. Б. брало ... |
|---|
| |
|---|
Бережицький Прокіп
|
|---|
| ... невід.) – чигиринський полковник, генеральний суддя. Походив із шляхетської родини Семена Бережицького, яка проживала у Київському воєводстві й перебувала у родинному зв’язку з Б. ... |
|---|
| |
|---|
Бережков Михайло Миколайович
|
|---|
| ... 0–1935) – укр. історик. Проф. Ніжин. історико-філол. ін-ту, дослідник історії Ніжина. На каф-рі заг. історії вивчав археол. пам’ятки та архів. джерела з історії Криму, Пд. України, Чернігівщини. Осн. праці опублікував у 1890–1900-х рр.: «Блаженный Игорь Ольгови ... |
|---|
| |
|---|
Береза Картузька
|
|---|
| ... ний табір, призначений для утримання політв’язнів. Ств. згідно з декретом президента Польщі І.Мосціцького від 18 черв. 1934 поблизу однойменного м-ка (нині м. Береза Брестської обл., Білорусь). Більшість ув’язнених складали українці (члени Організації українських н ... |
|---|
| |
|---|
Березанське поселення
|
|---|
| ... рец. поселення міськ. типу в Пн. Причорномор’ї. Розташов. на о-ві Березань. У давнину це був п-ів. Б. п. засноване вихідцями з м. Мілет (нині тер. Туреччини) у 2-й пол. 7 ст. до н. е. і проіснувало до 3 ст. н. е. (див. ... |
|---|
| |
|---|
Березанської фортеці штурм 1788)
|
|---|
| ... здійснено 7 листоп. 1788 козаками Чорноморcького козацького війська під час російсько-турецької війни 1787– 1791. Восени 1788 Гасан-паша, команд. турец. флотилією, що стояла біля Очакова ... |
|---|
| |
|---|
Березань, місто
|
|---|
| ... підпорядкування Київ. обл. Розташов. на р. Недра (прит. Трубежа, бас. Дніпра). Залізнична ст. Нас. 15,7 тис. осіб (1998). Засноване на поч. 17 ст. переселенцями з Правобережної України, які тікали сюди від панського гніту. Вперше згадується 1616. Це було м-ко ... |
|---|
| |
|---|
Березань, острів
|
|---|
| ... еніда, Св. Еферія – антич.; Дольний, Буян – давньорус.; Бурю-узень-ада – турец.; Барберезе – італ.) – о-в у пн. частині Чорного м., за 12,8 км від Очакова. Довжина – бл. 850 м, ширина – від 200 м на пд. до 850 м на пн. Висота – до 20 м. У давнину це був п-ів. Д ... |
|---|
| |
|---|
Березий
|
|---|
| ... s=zdan_link href="../\.htm">Чернігівського князівства на правому березі р. Десна (прит. Дніпра), за 36 км на сх. від Чернігова. Нині тут смт Березна. Уперше згадується в ... |
|---|
| |
|---|
Березна
|
|---|
| ... кого р-ну Черніг. обл. Розташов. за 36 км на сх. від залізничної ст. Чернігів. Нас. 5,8 тис. осіб (2001). Вперше (під назвою Березий) згадується в Іпатіївському літописі під 1152 з приводу відбиття на ... |
|---|
| |
|---|
Березне
|
|---|
| ... н. обл., райцентр. Розташов. на лівому березі р. Случ (прит. Горині, бас. Дніпра) за 20 км від залізничної ст. Малинськ. Перша писемна згадка – 1584 (Березне або Андріїв). Назва змінювалася: Береженка, Бережне, в 19 ст. закріпилася нинішня. У 1-й третині 17 ст. м-ко, оточене муром з двома брамами, в ... |
|---|
| |
|---|
Березнева маніфестація в Києві 1917, Українська (березнева) маніфестація в Києві
|
|---|
| ... st>Українська (березнева) маніфестація в Києві – відбулася 1 квіт. (9 берез.) 1917 як свято вільної України і стала першим оглядом сил укр. нац. руху. Організована за ініціативи Української Центральної Ради, вона зібрала під жовто-блакитні знамена бл. 100 тис. ... |
|---|
| |
|---|
Березневі статті 1654 р.
|
|---|
| ... в історіографії назва комплексу документів, якими було юридично оформлено укр.- рос. договір 1654. Вони називалися ще «Переяславським договором», «Договором Богдана Хмельницького» тощо. Оригінали документів договору не збереглися. Відомі тільки їхні копії та че ... |
|---|
| |
|---|
Березнегувате
|
|---|
| ... Миколаїв. обл., райцентр. Розташов. на р. Висунь (прит. Інгульця, бас. Дніпра), за 12 км від залізничної ст. Березнегувата. Запороз. козаки оселилися тут у 80-х рр. 18 ст. 1795 сюди прибуло багато селян-втікачів з Чернігівщини й Полтавщини. Від 1820 – ... |
|---|
| |
|---|
Березнегувато-Снігірівська наступальна операція 1944 р.
|
|---|
| ...
Проводилася 6–18 берез. військами Третього Українського фронту на пд. Правобереж. України на миколаїв.-одес. напрямку з метою розгрому противника між річками Інгулець (прит. Дніпра) та Пд. Буг. Гол. удару завдано з плацдармів на р. Інгулець ... |
|---|
| |
|---|
Березняк Євген Степанович
|
|---|
| ... 11).02.1914) – освітянин, в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 – партизан, розвідник. Канд. пед. н. (1968). Засл. учитель України (1961). Герой України (2001). Н. в м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ ... |
|---|
| |
|---|
Березовський Лесь (Олександр) Іванович
|
|---|
| ... _just>(р. н. і р. с. невід.) – учасник нар. повстання на Покутті восени 1648. Походив з дрібної укр. шляхти, мешкав у с. Березів Коломийського пов. Приєднався до повстанських загонів С. В ... |
|---|
| |
|---|
Березовський Максим Созонович
|
|---|
| ... 6.10.1745–22.03.1777) – укр. композитор, співак. Н. в м. Глухів в козац. родині. Навч. у Глухівській співацькій школі та Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія), де почав писати ... |
|---|
| |
|---|
Берендеї
|
|---|
| ... одження. Наприкінці 11–13 ст. населяли лісостеповий кордон Київської Русі від Владимиро-Суздальського князівства до Галицько-Волинського князівства. 30-тис. орда Б. згадується у 12 ст ... |
|---|
| |
|---|
Берестейська земля, Берестейщина
|
|---|
| ... істор. Регіон у середній течії р. Зх. Буг (бас. Вісли). 7–9 ст. Належала до тер. Розселення сх.-слов’ян. Племені дулібів. З 10 ст. – у складі Київської Русі, з 2-ї пол. 12 ст. – у складі ... |
|---|
| |
|---|
Берестейська церковна унія 1596 р.
|
|---|
| ... церк.-істор. подія, внаслідок якої більшість ієрархів Київської митрополії перейшла з-під юрисдикційного підпорядкування Константинопольському патріархату під верховенство Рим. престолу ... |
|---|
| |
|---|
Берестейське воєводство
|
|---|
| ... р. одиниця у Речі Посполитій. Утворена 1566 на теренах давньорус. Берестейської землі і Турово-Пінської землі, які від 1320 входили до складу Трокського князівства Вели ... |
|---|
| |
|---|
Берестецька битва 1651 р.
|
|---|
| ... я 28 (18) черв. – 10 лип. (30 черв.) 1651 неподалік від м. Берестечко між укр. Військом на чолі з Б.Хмельницьким і польс. Військом під проводом короля ... |
|---|
| |
|---|
Берестечко
|
|---|
| ... р-ну Волин. обл. Розташов. у верхів’ї р. Стир (прит. Прип’яті, бас. Дніпра), за 25 км від залізничної ст. Горохів. Нас. 1,9 тис. осіб (1998).
Б. виникло як передмістя адм. центру удільного князівства – м. Перемиль (нині село Горохівського р- ... |
|---|
| |
|---|
Берестове
|
|---|
| ... міська резиденція вел. князів київ., що було неподалік від Києво-Печерської лаври. Вперше згадується у «Повісті временних літ» під 980. У 10–11 ст. в Б. розташовувалася церква св. Апостолів, де пресвітером був майбутній ми ... |
|---|
| |
|---|
Берестологія
|
|---|
| ... href="../\.htm">спеціальна історична дисципліна, що досліджує середньовічне письмове джерело – берестяні грамоти, відкриті 26 лип. 1951 при розкопках Новгорода експедицією під кер-вом рос. археолога А.Арциховського. Осн. маса цих грамот знайдена у м. Новгород ... |
|---|
| |
|---|
Берестя
|
|---|
| ... р однойменного удільного князівства. Розташов. при впадінні р. Мухавець у р. Зх. Буг, нині тер. сучасного м. Брест (Білорусь). Вперше згадано в Новгородському першому літописі під 1017 як місто древлян. Засновано як укріпл ... |
|---|
| |
|---|
Берестяне, комплекс археологічних пам’яток
|
|---|
| ... пам’яток – ранньосередньовічні пам’ятки (городище, селища, курганні могильники) біля с. Берестяне Ківерцівського р-ну Волин. обл. Проведені розкопки могильників (1983–94), які розміщені у трьох групах. Кургани в урочищі Сермень (11 могил) з ті- лопокладаннями на рівні давнього горизонту зх. орієнтац ... |
|---|
| |
|---|
Беретті Вінченцо та Алессандро
|
|---|
| ... батько і син. Вінченцо (Вікентій Іванович) Б. (14.06.1781, Італія – 18(06).08.1842, Київ) та Алессандро (Олександр Вікентійович) Б. (07.10.1817, за ін. даними, 1815 чи 1816, Санкт-Петербург – 06.06. 1895, Київ). Фахову ос ... |
|---|
| |
|---|
Берзін Рейнгольд Йосипович
|
|---|
| ... just>(Язепович; 04.07.1888–11.11.1939) – рад. військ. діяч. Н. у Вальмієрському (Вольмарському) пов. Ліфляндської губ. (нині тер. Латвії) в сім’ї наймита. Змалку працював пастухом, робітником, від 1909 – вчителював. Од. 1905 чл. РСДРП(б)–ВКП(б). 1911 за розповсюдження більшовицької літ. заарештовани ... |
|---|
| |
|---|
Беринда Памво
|
|---|
| ... вло; між 1555 та 1560 – 23(13). 07.1632) – укр. поет, друкар, гравер, лексикограф. Невідомо, де здобув освіту, але був блискучим знавцем церковнослов’ян., грец. й лат. мов. Розпочав свою діяльність як друкар і гравер у Стрятинській друкарні та Крилоській друкар ... |
|---|
| |
|---|
Берислав
|
|---|
| ... айцентр. Пристань на Каховському водосховищі на Дніпрі, за 12 км від залізничної ст. Козацька. Нас. 17,1 тис. осіб (1998).
Уперше згадується на поч. 15 ст. як литов. фортеця та митниця під назвою «Вітовтова митниця». Після смерті вел. кн. литов. ... |
|---|
| |
|---|
Берія Лаврентій Павлович
|
|---|
| ... .03.1899–23.12.1953) – парт. і держ. діяч СРСР, один з кер. рад. органів держ. безпеки. Н. в с. Мерхеулі (нині Абхазія, Грузія). Закінчив мех.-буд. тех. уч-ще в Баку (1919). Чл. РСДРП(б) – КПРС з 1917. 1921–31 працював в органах розвідки і контррозвідки ЧК–ДПУ ... |
|---|
| |
|---|
Беркут Леонід Миколайович
|
|---|
| ... 1879–12.02.1940) – укр. історик. Д-р історії європ. к-ри (1928). Н. в м. Київ. 1901 по закінченні історико-філол. ф-ту Київ. ун-ту залишений там як професорський стипендіат. 1907–09 перебував у наук. відрядженні в Німеччині та Франції, де студіював зх.-європ. с ... |
|---|
| |
|---|
Берладники
|
|---|
| ... ого Подунав’я і Подністров’я (див. Берладь), різновид бродників. Двічі згадуються в Київському літописі: 1158 у Подунав’ї Б. підтримали князя-ізгоя ... |
|---|
| |
|---|
Берладь, місцевість
|
|---|
| ... іж річками Дністер і Дунай, що не входила до жодного рус. князівства. Названа за м. Берладь (нині м. Бирлад у Румунії, на р. Бирлад, що впадає в Сірет, прит. Дунаю). Там переховувався небіж галицького кн. Володимирка Володаревича – ... |
|---|
| |
|---|
Берли
|
|---|
| ... рід, відомий від 2-ї пол. 17 ст. до 20 ст. Походив від реєстрового козака Корсунського полку Олександра Берло (1649). Іван Б. – піх. полковник (1669), мглинський сотник (1671–72). Ін. Іван Б. – вороньківський сотник (1678, ... |
|---|
| |
|---|
Берлинський Максим Федорович
|
|---|
| ... 06).07.1764–18(06).11. 1848) – укр. історик і археолог. Н. в с. Нова Слобода (нині село Путивльського р-ну Сум. обл.) в родині священика. Освіту здобув 1776–86 у Київ. акад., 1787–88 – в Петерб. учительській семінарії. Від 1788 працював у Києві учителем і дир. ... |
|---|
| |
|---|
Берлінська (Потсдамська) конференція 1945 р.
|
|---|
| ... zdan_just>– переговори голови РНК СРСР Й.Сталіна, президента США Г.Трумена, прем’єр-міністра Великої Британії У.Черчілля (в ході конференції його замінив новий прем’єр-міністр К.Еттлі) про перехід Європи від війни до миру. Відбулася 17 лип. – 2 серп. у пригород ... |
|---|
| |
|---|
Берлінська наступальна операція 1945 р.
|
|---|
| ... 1945 – операція Першого Білоруського фронту, 2-го Білорус. фронту та Першого Українського фронту 16 квіт. – 8 трав. (команд. відповідно маршали Г.Жуков, К. ... |
|---|
| |
|---|
Берлінський конгрес 1878 р.
|
|---|
| ... . конгрес (1 черв. – 1 лип.), скликаний для переговорів щодо перегляду умов Сан-Стефанського мирного договору 1878, що завершив російсько-турецьку війну 1877–1878. Ініціаторами конгре ... |
|---|
| |
|---|
Берлінський університет
|
|---|
| ... найбільших ун-тів Німеччини. Заснований 1809. Спочатку складався з 7-ми ф-тів: права, філос., мед., теології, фармацевтичний, зуболікарський і с.-г. Незабаром до нього було приєднано низку ін-тів. З Б.у. пов’язана діяльність багатьох видатних учених: філософів Г.Геґеля, Й.Фіхте, філологів Якоба і В ... |
|---|
| |
|---|
Берло Ганна Львівна
|
|---|
| ... 1942) – укр. історик, філолог, педагог. Походила з укр. козац.-старшинського роду (див. Берли). Н. в м-ку Вороньків Переяслав. пов. Полтав. губ. (нині село Бориспільського р-ну Київ. обл.). Чл. Українського наукового ... |
|---|
| |
|---|
Бернардацці Олександр Йосипович
|
|---|
| ... 1831–13.08.1907) – архітектор. Н. в м. П’ятигорськ (нині місто Ставропольського краю, РФ). Закінчив Петерб. буд. уч-ще (1850). Працював міськ. архітектором міст Кишинів (1856–58) та Одеса (1878–1907), де спорудив багато урядових, громад. і приватних будівель. С ... |
|---|
| |
|---|
Бернардинці
|
|---|
| ... в катол. ордену цистерціанців після його реорганізації 1115 Бернаром Клервоським (1090– 1153); 2) назва ченців ордену францисканців, що були прихильниками франц. теолога-францисканця Бернардина Сієнського. Оновлений Статут затверджено 1119. Один із впливових ор ... |
|---|
| |
|---|
Бернацький Михайло Володимирович
|
|---|
| ... (04.10.1876–16 або 17.07. 1943) – економіст, політ. діяч, публіцист. Масон (див. Масонство). Закінчив 1-шу Київ. г-зію (1894) з золотою медаллю та Київ. ун-т. Слухав лекції у Берліні. Проф. політ. економії. Читав лекції в Петерб. політех. та Петерб. технологічн ... |
|---|
| |
|---|
Бернашівка, багатошарове поселення
|
|---|
| ... – археол. об’єкти біля с. Бернашівка Могилів-Подільського р-ну Він. обл., в урочищі Верхня Долина на лівому березі р. Дністер. 1977–78, 1987, 1989– 95 досліджені об’єкти трипільської культури (4 тис. до н. е.), поєнешті-лукаш ... |
|---|
| |
|---|
Бернштейн Михайло Давидович
|
|---|
| ... 1.1911(21.12.1910) – 07.12.2002) – укр. літературознавець, критик. Канд. філол. н. (1948), д-р філол. н. (1960). Н. в м-ку Великий Токмак Бердянського пов. Таврійської губ. (нині м. Токмак). Свою наук.-дослідницьку й літ. діяльність почав у 1930-х рр. (статті т ... |
|---|
| |
|---|
Бернштейн Сергій Натанович
|
|---|
| ... (22.02).1880–26.10.1968) – математик. Акад. ВУАН (1925; з 1936 АН УРСР) та АН СРСР (1929), д-р математики (1904, Париж), д-р чистої математики (1914, Харків), проф. (1907). Н. в м. Одеса. 1899 закінчив Паризький ун-т (Сорбонну) та (1901) Паризьку вищу електроте ... |
|---|
| |
|---|
Берстель Олександр Карлович
|
|---|
| ... або 1789–23(11).11.1830, за ін. даними, 1835) – декабрист, військовик. Із дворян Казанської губ., син рос. урядовця Карла Берстеля, уродженця м. Штеттін (нині м. Щецин, Польща). По закінченні 2-го кадетського корпусу (Санкт-Петербург) з осені 1805 – підпоручик 11-го артилер. полку в ... |
|---|
| |
|---|
Бертинські аннали
|
|---|
| ... Пруденцієм – придворним капеланом імператорів франків Людовіка Благочестивого (814–840) і його сина Карла II Лисого (король Зх.-Франкського королівства з 840; імператор франків 875–877). Названа за абатством св. Бертина (Пн. Франція), де було знайдено рукопис Б. а. За свідченням Б.а., 839 імп. ... |
|---|
| |
|---|
Бертьє-Делагард Олександр Львович
|
|---|
| ... >(1842–1920) – рос. інженер, археолог, нумізмат. Н. в м. Севастополь. 1870–90 працював інженером у Таврійській губ. Багато зробив для поліпшення благоустрою краю: Одес., Ялтинський, Севастопольський і Феодосійський торг. порти, Феодосійська гілка залізниці, пер ... |
|---|
| |
|---|
Бершадь
|
|---|
| ... тр. Розташов. при впадінні р. Берладинка (Бершадка) в р. Дохна (прит. Пд. Бугу). Залізнична ст. Нас. 14,3 тис. осіб (1999).
Уперше згадується під 1459. У 1610-х рр. осадчий князя Я.Збаразького В.Босий заклав замок на Бершадці, що став пристанищем подільських козаків. 1617 замок н ... |
|---|
| |
|---|
Бесідовський Гірш Зелікович
|
|---|
| ... довський) Гірш Зелікович (Грицько; Григорій Семенович, Григорій Зіновійович; 1896 – імовірно, 1976 або 1977) – дипломат УСРР та СРСР, перебіжчик (1929). Н. в м. Полтава в міщанській єврейс. родині. Закінчив лісовий ф-т Хар ... |
|---|
| |
|---|
Бескид Антон Григорович
|
|---|
| ... 3) – правник, політ. діяч Закарпатської України. Д-р права. Дотримувався чехословац. і русофільської орієнтації. Н. в с. Ганігівка Шаришського комітату (нині – Сх. Словаччина). Закінчив Ужгород. г-зію і Будапештський ун-т. ... |
|---|
| |
|---|
Бессарабія
|
|---|
| ... ками Дністер, Прут (прит. Дунаю) і гирлом Дунаю. Нині на його теренах – значна ч. Одес. обл., Чернів. обл. (див. Хотинщина) та осн. ч. тер. Молдови. До поч. 19 ст. Б. називалася лише пд. частина цього регіону. Назва походи ... |
|---|
| |
|---|
Бестужев-Рюмін Михайло Павлович
|
|---|
| ... (04.06(23.05).1801–25 (13).07.1826) – декабрист, військовик. Н. в с. Кудрьошки Горбатовського пов. Нижегородської губ. у родині дворянина Павла Бестужева-Рюміна та його дружини Катерини (в дівоцтві – Грушецької). Від 1816 мешкав у м. Москва. Освіту здобув удома ... |
|---|
| |
|---|
Бетанкур Огюстен
|
|---|
| ... urt у Molina) Огюстен (Августин Августинович; 01.02.1758–26(14).07. 1824) – іспан. інженер і вчений, один із фундаторів політех. освіти в Європі. Н. на о-ві Тенеріфе (Канарські о-ви, Іспанія). За посередництвом рос. посла в Мадриді І.Муравйова-Апостола 1808 переїхав на службу до ... |
|---|
| |
|---|
Бехтер
|
|---|
| ... дунок воїна, поширений в Україні у 15–17 ст. Призначався для захисту від холодної, а також ручної вогнепальної зброї. Набирався з металевих квадратних пластинок, що з’єднувалися кільцями у кілька рядів. Внизу робилося кольчужне облямування або залізна сітка. Бокові й плечові розрізи застібалися пряж ... |
|---|
| |
|---|
Бец Володимир Олексійович
|
|---|
| ... 1834–12.10.1894) – укр. лі- кар-анатом та гістолог, громад. діяч. Д-р медицини (1863). Н. в м. Остер. Освіту здобув у Ніжин. та 2-й Київ. г-зіях. Закінчив Київ. ун-т (1860). Працював на каф-рі анатомії цього ун-ту. Від 1868 – екстраординарний проф. каф-ри анато ... |
|---|
| |
|---|
Бецький Іван Єгорович
|
|---|
| ... ) – літератор, видавець, чиновник, доброчинець. Чл.-кор. Петерб. АН (1857), почесний чл. Харків. ун-ту (1869). Почесний чл. Імператорської публічної б-ки (1869), дійсний чл. Моск. т-ва давньорус. мист-ва (1878). Позашлюбний син кн. Ю.Трубецького, записаний моск. міщанином. Вихований М. ... |
|---|
| |
|---|
Бечаснов (Бечасний) Володимир Олександрович
|
|---|
| ... ss=zdan_just>(1802–23(11). 10.1859) – декабрист, військовик. З дворян Рязанської губ. Син майора Олександра Бечаснова та його дружини Надії, яка по смерті чоловіка мешкала в м. Кременчук (1826). Навч. у рязанських освіт. закладах – уч-щі та г-зії (не закінчив), ... |
|---|
| |
|---|
Бєлгородська оборонна лінія 16-17 ст.
|
|---|
| ... ерта)
– лінія оборонних укріплень на пд. кордоні Рос. д-ви (Московії), створена наприкінці 16–17 ст. для захисту нас. від грабіжницьких наскоків крим. та ногайських татар (див. Ногайська орда). Починалася від Охтирки, прямувала до Бєлгор ... |
|---|
| |
|---|
Бєлгородсько-Харківська наступальна операція 1943 р.
|
|---|
| ... class=zdan_just>– військ. операція Червоної армії (див. Радянська армія) у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. Здійснювалася в ході Курської битви 1943 силами ... |
|---|
| |
|---|
Бєлградська конференція 1948 р.
|
|---|
| ... дбулася 1948 на виконання постанови Ради міністрів закордонних справ (РМЗС; заснована за рішенням Берлінської (Потсдамської) конференції 1945 для підготовки мирних договорів з колиш. країнами-учасницями гітлерівського блоку, а також ... |
|---|
| |
|---|
Бєлградський мирний договір 1739 р.
|
|---|
| ... >Укладений 29(18) верес. 1739 між Російською імперією й Османською імперією після припинення російсько-турецької війни 1735–1739. Від Росії трактат до договору підписав посол Франції ... |
|---|
| |
|---|
Бєліков Михайло Олександрович
|
|---|
| ... 28.02.1940) – кінооператор та режисер. Засл. діяч мист-в УРСР (1988), акад. Акад. мист-в України (1996), нар. арт. України (2000). Н. в м. Харків. 1963 закінчив Всесоюзний держ. ін-т кінематографії, 1973 – Вищі режисерські курси (обидва – м. ... |
|---|
| |
|---|
Бєлоусов Сергій Миколайович
|
|---|
| ... 3.1897–11.07.1985) – історик. Канд. істор. н. (1947), дир. Ін-ту історії України АН УРСР (1936–41). Н. в м. Тула (нині місто в РФ) у сім’ї робітника. Закінчив початкову шк., від 1909 працював у зброярській майстерні, друкарні, на Тульському збройовому з-ді. Від 1920 – на парт.-комсомольській роботі. ... |
|---|
| |
|---|
Бєльська
|
|---|
| ... т. м. Старобільськ. ... |
|---|
| |
|---|
Бєльський Федір Іванович
|
|---|
| ... евід. – після 1506) – князь з литов. династії Гедиміновичів, володар Білої Русі й земель в Україні. Перша звістка про Б. сягає 1476, коли він підписав лист митрополита Мисаїла до рим. папи Сікста IV, виразно проун ... |
|---|
| |
|---|
Бєльські Мартин та його син Йоахим і їхня "Польська хроніка"
|
|---|
| ... .1575) та його син Йоахим (1550–1599) і їхня «Польська хроніка».
Обидва – польс. історики, письменники. Походили з роду мазовецької шляхти м. Бяла (Польща). Мартин навчався в Краківській акад., був послом сейму. Йоахим закінчив ... |
|---|
| |
|---|
Бєляєв Іван Дмитрович
|
|---|
| ... 2(19.11).1873) – рос. історик. Н. в м. Москва в родині священика. Закінчив юрид. ф-т Моск. ун-ту (1833). Проф. історії права Моск. ун-ту (1852–73), секретар «Московского общества истории и древностей российских». За редакцією вченого виходив часопис т-ва «Време ... |
|---|
| |
|---|
Бжезинський Збігнев
|
|---|
| ... 28) – вчений, держ. і політ. діяч США. Н. в м. Варшава в сім’ї дипломата Т.Бжезинського. 1950 закінчив ун-т Макгіл (Монреаль, Канада), 1953 здобув ступінь д-ра філософії в Гарвардському ун-ті (США). 1954 видав першу кн. «Політичний контроль в Радянській армії». ... |
|---|
| |
|---|
Бжеський Роман Стефанович
|
|---|
| ... і криптоніми: Роман Млиновецький, Роберт Паклен, Роман Задеснянський, Роман Задніпровський, І.М., М.Р. та ін.; 04.04(23.03).1894–04.04.1982) – літературознавець, історик, прозаїк, поет, журналіст, ред., худож., громад. і політ. діяч. Н. в м. Ніжин у польс.-укр ... |
|---|
| |
|---|
Биківня
|
|---|
| ... оліт. репресій 1937–41. Розташов. за 1,5 км від колиш. х. Биківня на околиці Києва, поблизу автостради Київ–Бровари. Вперше останки жертв були виявлені місц. жителями восени 1941. 1944, вже після визволення від гітлерівців, рад. комісія у справі воєн. злочинів ... |
|---|
| |
|---|
Биков Леонід Федорович
|
|---|
| ... 28–11.04.1979) – укр. актор театру і кіно, кінорежисер, сценарист. Нар. арт. УРСР (1974). Н. в с. Знам’янка (нині у складі смт Черкаське Слов’ян. р-ну Донец. обл.) в родині робітника, яка від 1929 жила у м. Краматорськ, а під час евакуації – у м. Барнаул (Алтай ... |
|---|
| |
|---|
Биковський Лев Юстинович
|
|---|
| ... 1895–11.01.1992) – укр. бібліограф, книгознавець, бібліотекознавець, геополітик, історик та мемуарист. Н. в с. Вільхівка Звенигородського пов. Київ. губ. у сім’ї лісничого. Закінчив 1912 комерційну шк. у м. Звенигородка, навч. у Політех., згодом Лісовому ін-тах ... |
|---|
| |
|---|
Билини
|
|---|
| ... о епосу. Билинні сюжети створені переважно в часи Київської Русі. Здебільшого Б. прославляють подвиги нар. героїв-богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та кн. Володимиром Святослав ... |
|---|
| |
|---|
Бистрицький Андрій Андрійович
|
|---|
| ... s=zdan_just>(1799–1872) – декабрист, військовик. З дворян Київської губернії. Військ. службу розпочав 1817 юнкером Черніг. кінно-єгерського полку. До Черніг. піх. полку переведений 1819 (від цього ж року – прапорщик, 1823 – підпоручик).
Не н ... |
|---|
| |
|---|
Битва за Дніпро 1943 р.
|
|---|
| ... і операції Червоної армії (див. Радянська армія), здійснені із серп. по груд. силами Центрального фронту, Воронезького фронту, Степового фронту, ... |
|---|
| |
|---|
Битва під Москвою 1941-1942 рр.
|
|---|
| ... вська битва 1941– 1942 – одна з вирішальних битв Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 і Другої світової війни. Поділялася на оборонні (30 верес. – 5 груд. 1941) та наступальні (5 груд. 1941 – 20 квіт. 1942 ... |
|---|
| |
|---|
Битва танкова в Західній Україні 1941 р.
|
|---|
| ... just>– бої механізованих корпусів Південно-Західного фронту Червоної армії (див. Радянська армія) 23–29 черв. з нім. 1-ю танк. групою на тер. Волин., Львів. та Ровен. (нині Рівнен.) обл. на початку ... |
|---|
| |
|---|
Битинський Микола
|
|---|
| ... ркович; 24.11.1893–24.12. 1972) – мистецтвознавець, художник, геральдист. Автор кількох десятків наук. розвідок та малярських тв. у царині геральдики, вексилології, фалеристики та сфр ... |
|---|
| |
|---|
Битицьке городище
|
|---|
| ... олинцівської культури, найбільш імовірними носіями якої вважають сіверян. На сьогодні це єдине відоме городище цієї к-ри. Розташов. у Сум. р-ні Сум. обл. Датується з серед. 8 ст., занепало на межі 8–9 ст. Вирізняється за топографією (високий останець корінн ... |
|---|
| |
|---|
Бихівський полк
|
|---|
| ... я, що протягом листоп. 1658 – груд. 1659 дислокувалася на тер. Пд.-Сх. Білорусі й підпорядковувалася білорус. полк. І.Нечаю. На чолі Б.п. стояв полк. Д.Виговський (див. Виговські). Особовий склад сформовано з 2 тис. укр. к ... |
|---|
| |
|---|
Биховця хроніка
|
|---|
| ... орус.-литов. літописів; містить цінні відомості з історії України. Названий за прізв. власника, поміщика О.Биховця. Єдиний список цієї пам’ятки зник невдовзі після її публікації 1846 литов. істориком Т.Нарбутом; тож тривалий час Б.х. вважалася фальсифікатом. Нині її автентичність не викликає сумніві ... |
|---|
| |
|---|
Бич Лука Лаврентійович
|
|---|
| ... 2.01.1944) – укр. політ. і громад. діяч Кубані, правник, економіст. Н. в станиці Павловська (нині станиця Краснодарського краю, РФ). Закінчив Моск. ун-т. Тривалий час працював секретарем новорос. міськ. управи. Через укр. погляди не був затверджений на посаду г ... |
|---|
| |
|---|
Бібіков Дмитро Гаврилович
|
|---|
| ... 1792–22.02.1870) – рос. військ. і держ. діяч. Чл. Держ. ради, сенатор. Учасник Війни 1812. Походив із дворян Моск. губ. Н. в сім’ї генерал-майора. Отримав домашню освіту. Генерал-ад’ютант, генерал від інфантерії. Перебував на посадах віце-губернатора у Владимир ... |
|---|
| |
|---|
Бібіков Сергій Миколайович
|
|---|
| ... ).09.1908–21.11.1988) – укр. археолог. Д-р істор. н., чл.-кор. АН УРСР (1958), чл.-кор. Центр. археол. ін-ту в Берліні, засл. діяч н. УРСР (1975). Н. в м. Севастополь, де здобув середню освіту. Наприкінці 1920-х рр. доля звела його з відомим археологом, фахівце ... |
|---|
| |
|---|
Біблії переклади українською мовою
|
|---|
| ... t> Першими з бібл. текстів (див. Біблія) перекладено укр. мовою Євангелія. Вважається, що перший переклад виконано у волин. монастирях архімандритом Григорієм, це – Пересопницьке Євангеліє (1556–61). Пізнішим часом ... |
|---|
| |
|---|
Бібліографічна комісія ВУАН
|
|---|
| ... вана 1927. Голова – акад. М.Птуха, секретар – М.Сагарда. Активну участь у роботі комісії брали книгознавець М.Годкевич, С.Єфремов, С. ... |
|---|
| |
|---|
Бібліографія історії України
|
|---|
| ... новником ретроспективної бібліографії історії України вважається О.Лазаревський («Опыт указателя источников для изучения Малороссийского края»). Реєстрація поточної українознавчої літ. проводилась у журналах «Киевская старина ... |
|---|
| |
|---|
Бібліографія національна
|
|---|
| ... бліографії, що забезпечує облік документів, ств. або виданих певною нацією на її етнічній тер., а також документів, які ств. або видані за територіальними межами її суцільного проживання, але пов’язані з нею змістом, мовою, походженням авторів. Б. н. називають «візитною карткою національної культури ... |
|---|
| |
|---|
Бібліографознавство
|
|---|
| ... пліна, об’єктом вивчення якої є діяльність, що забезпечує вир-во та функціонування бібліографічної інформації у сусп-ві. Предмет Б. – вивчення закономірностей виникнення, ста- новлення, функціонування й розвитку бібліографічної діяльності. У структурі Б. виділяють заг. та галузеву частини (перша вив ... |
|---|
| |
|---|
Бібліологія
|
|---|
| ... a;βλιον – книга, λογος – слово, вчення) – 1) термін, що до 1950-х рр. широко використовувався для означення міждисциплінарної галузі, яка охоплює кілька споріднених дисциплін – бібліографію, бібліотекознавство, книгознавство та ін. і ви ... |
|---|
| |
|---|
Бібліотека державна історична України
|
|---|
| ... just>Державна історична бібліотека України – книгосховище істор. книги, центр бібліографічної роботи з питань краєзнавства історичного. Заснована 1939 на базі книжкових фондів київ. Істор. та Антиреліг. музеїв. Під час гітлерівської окупації ... |
|---|
| |
|---|
Бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі
|
|---|
| ... an_just>Українська бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі – найстаріша укр. інституція в Зх. Європі, осередок укр. культ. життя у Франції. Започаткована 1926 з ініціативи К-ту вшанування пам’яті С.Петлюри, який передав на її створення перші фонди. Значну підт ... |
|---|
| |
|---|
Бібліотека наукова імені В. Г. Короленка в Харкові
|
|---|
| ... class=zdan_just>Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка – друга в Україні за обсягом фондів після НБУВ. Заснована 1886 місц. інтелігенцією як Харків. громад. б-ка. Першим головою правління був Б.Філонов. Від 1893 до 1905 на чолі правління стояв видатний історик Д. ... |
|---|
| |
|---|
Бібліотека Наукового товариства імені Шевченка у Львові
|
|---|
| ... ВІ
– наук. б-ка, заснована 1894 Науковим товариством імені Шевченка; перша і протягом тривалого часу єдина наук. українознавча книгозбірня. Одним із її засн. був О.Кониський. 1914 ма ... |
|---|
| |
|---|
Бібліотека Національна імені В. І. Вернадського
|
|---|
| ... О
– гол. всеукр. книгозбірня, заг.-держ. комплексний наук.-інформаційний, наук.-дослідний, наук.-методичний та культ.-просвітницький центр, найбільше за обсягом документно-інформаційних ресурсів книгосховище України.
Днем заснування б-ки вважається 15(02) серп ... |
|---|
| |
|---|
Бібліотека національна парламентська України
|
|---|
| ... Національна парламентська бібліотека України – всеукр. книгосховище та наук. центр у галузі бібліотекознавства та бібліографії. Заснована 1866 як Київ. публічна б-ка. Від 1957 – Держ. респ. б-ка УРСР ім. КПРС. Від 1991 – Держ. респ. б-ка Укра ... |
|---|
| |
|---|
Бібліотека Ніжинського державного педагогічного університету імені М. Гоголя
|
|---|
| ... РСИТЕТУ ІМЕНІ М.ГОГОЛЯ
Ств. на основі б-ки ім. кн. О.Безбородька (заснована 1820, див. О.Безбородько), що зберігала таку назву до 1917. Сучасний книжковий фонд комплектується літ. з історії, філології, математики, фізики та ін. ... |
|---|
| |
|---|
Бібліотека Ярослава Мудрого
|
|---|
| ... ї заснування невідомий. У «Повісті временних літ» про неї згадується під 1037. Віддаючи належне Ярославу Мудрому, літописець після розповіді про користь книг, які – «суть реки напояющие вселенную», говорить, що «Ярославъ ж ... |
|---|
| |
|---|
Бібліотеки
|
|---|
| ... рають, опрацьовують за спец. методиками, зберігають і вивчають різні види друкованої, а нині також – аудіовізуальної продукції, обслуговують відвідувачів і надають їм бібліографічну інформацію.
Початок історії книгозбирання пов’язується з Б. ассірійського царя Ашшурбаніпала у м. ... |
|---|
| |
|---|
Бібліотекознавство
|
|---|
| ... ліна, яка вивчає цілі, принципи, зміст, систему і форми сусп. використання друкованих тв., а також функції, організацію та призначення б-к у конкретних соціокульт. умовах певної істор. доби. Структура сучасного Б. складається з теорії, методології, методики та історії бібліотечної справи, прикладног ... |
|---|
| |
|---|
Біблія
|
|---|
| ... ta;λια – книжки) – сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма християн. конфесіями (див. Християнство) як Священне Писання. Результат складної праці з селекції цих текстів прийнято називати каноном, а більш або менш близь ... |
|---|
| |
|---|
Біблос, "Біблос: Журнал української бібліографії"
|
|---|
| ... нал української бібліографії» – бібліографічний ілюстрований часопис (двомісячник). Видавався в США протягом 1954– 74, усього 167 чисел. Виходив під редакцією Н.Сидора-Чарторийського. У «Б.» розміщувалися переліки нових видань книг укр. еміграційних вид-в із різних галузей ... |
|---|
| |
|---|
Бібрка
|
|---|
| ... -ну Львів. обл. Розташов. у долині р. Бібрка (ліва прит. Дністра), за 6 км від залізничної ст. Глібовичі. Нас. 4,4 тис. осіб (1998).
Уперше назва Б. згадується в Галицько-Волинському літописі під 1211. Існувало як м-ко вже в 1-й пол. 15 ст. ... |
|---|
| |
|---|
Біда Костянтин Йосипович
|
|---|
| ... 1916–11.04.1979) – укр. мовознавець, літературознавець. Д-р слов’ян. філології (1943), проф. (1957), дійсний чл. НТШ, УВАН, Канад. та Амер. асоц. компаративного літературознавства та ін. наук. інституцій. Закінчив гуманітарний ф-т Львів. ун-ту (1939), у Віденському ун-ті отримав звання д-ра слов’ян. ... |
|---|
| |
|---|
Біда Леонід Гнатович
|
|---|
| ... 8.1920–26.12.1976) – військовик. Засл. військ. льотчик СРСР, ген.-лейтенант авіації (1972). Дві- чі Герой Рад. Союзу (1944, 1945). Н. в с. Новопокровка (нині Кустанайської обл., Казахстан) в сел. родині. Закінчив Уральський учительський ін-т (1940) і з цього року в Червоній армії (див. ... |
|---|
| |
|---|
Бідерман Герман-Ігнац
|
|---|
| ... >(1831–1892) – австрійс. історик та економіст. Н. в м. Відень. Освіту здобув в ун-тах Відня, Інсбрука, Геттінгена й Лейпцига. Від 1855 – приват-доц. держ. наук Пештського ун-ту, від 1858 – ординарний проф. держ. наук Кашауської (Кишицької) юрид. акад., від 1860 ... |
|---|
| |
|---|
Бідло Ярослав
|
|---|
| ... 8–01.12.1937) – чеський історик. Проф. Карлового ун-ту в Празі. Дійсний чл. НТШ у Львові. Займався історією Візантії та Польщі, історією реліг. общини «чеських братів». Активно працював на ниві чесько-укр. наук. зв’язків: ... |
|---|
| |
|---|
Біднов Василь Олексійович
|
|---|
| ... .: В.Широчанський, В.Степовий, В.Поперешній; 14(02).01. 1874–01.04.1935) – укр. історик, бібліограф, архівіст, дослідник історії Церкви. Н. в с. Широке (нині с-ще міськ. типу Дніпроп. обл.) в родині заможних селян. Закінчив Херсон. духовне уч-ще (1889), Одес. духовну семінарію (1896), Київ. духовну ... |
|---|
| |
|---|
Бідняк Микола Петрович
|
|---|
| ... 30–29.10.2000) – укр. художник-символіст. Проф. Львів. акад. мист-в, чл. Спілки худож. України (1994). Н. у м. Торонто (Канада). Батько Б. 1923 переселився в Канаду з буковинського с. Ленківці (нині село Кельменецького р-ну Чернів. обл.). 1937 Б. поїхав до батькових родичів на ... |
|---|
| |
|---|
Біженці і переміщені особи
|
|---|
| ... егорії осіб, які після подій Другої світової війни були спеціально саме так визначені документами Організації Об’єднаних Націй. «Біженець» – це особа, яка покинула країну, громадянином якої вона є, чи попереднє звичне місц ... |
|---|
| |
|---|
Бізанц Альфред
|
|---|
| ... – укр. військ. діяч. Н. в с. Дорнфельд (нині с. Тернопілля Миколаїв. р-ну Львів. обл.) в сім’ї нім. колоніста. Закінчив австрійс. кадетську шк. у Львові (1910), Військ. акад. (1914). У роки Першої світової війни – на італ ... |
|---|
| |
|---|
Бізаччіоні Майоліно
|
|---|
| ... . невід.) – італ. історик 17 ст., автор «Історії громадянських війн останнього часу» – циклу монографій про соціальні й нац.-визвол. рухи в європ. країнах серед. 17 ст. (Англії, Італії, Франції та ін.). На основі використання багатого фактичного матеріалу відтворив об’єктивну панораму сусп.-політ. б ... |
|---|
| |
|---|
Біла Орда
|
|---|
| ... крайньої зх. ч. Монгол. феод. імперії; володіння старшого сина Чингізхана. Ця назва виникла й закріпилася за правим (зх.) крилом Золотої Орди згідно з загальними кольорово-просторовими уявленнями, притаманними євразійськи ... |
|---|
| |
|---|
Біла Русь (Білорусія, Білорусь, Біларусь)
|
|---|
| ... dan_just>– термін для позначення: різних регіонів пн.-сх. Русі в 12–16 ст.; білорус. земель у верхів’ях Дніпра, Зх. Двіни та Німану в 14–20 ст. Відзначається синкретизмом та багатозначністю. Впродовж різних істор. періодів використовувався як: 1) назва пн.-зх. тер. в етногеогр. та етнополіт. контекс ... |
|---|
| |
|---|
Біла Церква
|
|---|
| ... порядкування Київ. обл., райцентр. Розташов. на р. Рось (прит. Дніпра). Залізнична ст. Нас. 200 тис. осіб (2001).
Істор. попередником Б.Ц. було м. Юр’їв (Георгів, Гюргев, Юргев), засноване 1032 Ярославом Му ... |
|---|
| |
|---|
Біланюк Петро Борис
|
|---|
| ... 08.09.1998) – укр. катол. священик, теолог, ред. час. «За рідну церкву» (1966–72). Чл. НТШ, Укр. істор. т-ва, Канад. теологічного т-ва, Амер. катол. істор. асоц., Міжнар. т-ва політ. психології, Середньовічної акад. Америки та ін. Н. в м-ку Заліщики. Закінчив Д ... |
|---|
| |
|---|
Білас Василь
|
|---|
| ... 23.12.1932) – чл. Української військової організації і Організації українських націоналістів. Н. в м. Трускавець. Закінчив 7 класів нар. шк. Активно діяв у складі бойової п’ятірки, ор ... |
|---|
| |
|---|
Білас Лев-Ростислав Ростиславович
|
|---|
| ... н. 07.08.1922) – історик, політолог, бібліотекознавець. Н. в м.Львів. Навч. у Відні та Гейдельберзі (Німеччина), 1954 – докторант у Гейдельберзькому ун-ті. 1957–59 – ред. часописів «Сучасна Україна» і «Українська літератур ... |
|---|
| |
|---|
Білаш Борислав Миколайович
|
|---|
| ... .05.1929) – громад. діяч, дослідник історії укр. шкільництва, поборник багатокультурності й мовної мозаїки в Канаді. Дійсний чл. УВАН.
Н. в м. Вінніпег (Канада) в родині вчителя. Навч. в Манітобському ун-ті. 1957 дістав ступінь бакалавра, 1960 – магістра. 1971 захистив докторську ... |
|---|
| |
|---|
Білаш Віктор Федорович
|
|---|
| ... 1.1938) – один з кер. махновського руху (див. Н.Махно). Н. в с. Новоспасівка (нині с. Осипенко Бердянського р-ну Запоріз. обл.). 1918 на чолі новоспасівського партизан. загону вів боротьбу проти австро-нім. військ (див. ... |
|---|
| |
|---|
Білаш Олександр Іванович
|
|---|
| ... 931 – 06.05.2003) – укр. композитор і поет. Засл. діяч мист-в УРСР (1969) Нар. арт. УРСР (1977; від 1991 – нар. арт. України), нар. арт. СРСР (1990). Герой України (2001). Н. в с. Градизьк (нині с-ще міськ. типу Глобинського р-ну Полтав. обл.) в сел. родині. Протягом 1951–57 навч. на композиторськом ... |
|---|
| |
|---|
Білгород
|
|---|
| ... вому березі р. Ірпінь (прит. Дніпра); нині с. Білогородка Києво-Святошинського р-ну Київ. обл. Було другим (як і Вишгород) значним передмістям столиці Київської Русі. ... |
|---|
| |
|---|
Білгород-Дністровська фортеця
|
|---|
| ... д 1503 до 1944 – Акерманська фортеця) – пам’ятка арх-ри фортифікаційних споруд 15 ст. у м. Білгород-Дністровський. Фортеця (під назвою Білгородська) споруджена 1438–54 майстром Федорком. Заг. пл. фортеці – бл. 8 га, а разом з прифортеч ... |
|---|
| |
|---|
Білгород-Дністровський
|
|---|
| ... Акерман) – місто обласного підпорядкування Одес. обл., райцентр. Розташов. на правому березі Дніпровського лиману, за 100 км від Одеси. Мор. порт, залізнична ст. Нас. 52 тис. осіб (2001).
У 6 ст. до н. е. на цьому місці виникла грец. колонія Ті ... |
|---|
| |
|---|
Білгородська орда
|
|---|
| ... бруджська, Мала Ногайська) – об’єднання напівкочових ногайських племен, що сформувалося у 2-му десятиріччі 14 ст. і зайняло степи між гирлами Дністра й Дунаю від Білгорода (нині Білгород-Дністровський) до ... |
|---|
| |
|---|
Білгородський гостинець, Стара житомирська дорога
|
|---|
| ... омирська дорога (Старе путище) – давній шлях, який з Києва через Білгород (Білогородку) вів на Житомир, Пересопницю і ... |
|---|
| |
|---|
Біленький Ярослав
|
|---|
| ... едагог і науковець, громад. та політ. діяч. Н. в м. Самбір. Нар. шк. закінчив у Самборі, пізніше навч. в Сокальській г-зії. Вищу освіту розпочав на філос. ф-ті Львів. ун-ту, а завершив у Віденському університеті.
... |
|---|
| |
|---|
Білець
|
|---|
| ... кварти (бл. 1 л). Поширена на тер. Волині і Наддніпрянської України в 14 – серед. 17 ст. Служила для виміру меду та горілки.
Літ.: Торгівля на Україні. XIV – середина XVII століття. Волинь і Наддніпрянщи ... |
|---|
| |
|---|
Білецький Андрій Олександрович
|
|---|
| ... 2.08.1911–10.04.1995) – укр. вчений-філолог, антикознавець, перекладач. Д-р філол. н. (1952), проф. (1953). Син О.Білецького, брат П.Білецького. Н. в м. Харків. Закінчив філол. ф-т Харків. ін-ту ... |
|---|
| |
|---|
Білецький Леонід Тимофійович та його концепція поступу українського літературознавства
|
|---|
| ... у українського літературознавства
Б. (05.05.1882–05.02.1955) – укр. літературознавець. Д-р філології (1936), президент Української вільної академії наук (1948–52), дійсний чл. НТШ. Н. в с. Листвинівка Київ. губ. (нині село Народицького р-ну ... |
|---|
| |
|---|
Білецький Олександр Іванович
|
|---|
| ... 11(21.10).1884–02.08.1961) – укр. історик літератури. Акад. АН УРСР (1939), акад. АН СРСР (1958). Засл. діяч н. УРСР (1941). Батько А.Білецького і П.Білецького ... |
|---|
| |
|---|
Білецький Платон Олександрович
|
|---|
| ... 8.11.1922–05.05.1998) – укр. мистецтвознавець і художник. Син О.Білецького, брат А.Білецького. Н. в м. Харків. Навч. 1939–41 у Харків. худож. уч-щі, 1943–44 – ... |
|---|
| |
|---|
Білецький-Носенко Павло Павлович
|
|---|
| ... (27(16).08.1774 – 23 (11).06.1856) – педагог, етнограф, письменник. Н. в м. Прилуки. Походив із старовинного козац.-старшинського роду. 1793 закінчив шляхетський сухопутний кадетський корпус у Санкт-Петербурзі. Деякий час ... |
|---|
| |
|---|
Білецькі-Носенки
|
|---|
| ... ський, згодом дворянський рід, що походив від правобереж. шляхтича Івана Білецького (р. н. невід. – перед 1665). Іван був одружений з сестрою прилуцького полкового писаря Семена Раковича Анастасією (р. н. невід. – 1721), яка після його смерті вдруге вийшла заміж – за прилуцького полк. (1708–14) і ... |
|---|
| |
|---|
Білий Володимир Васильович
|
|---|
| ... .1894–22.11.1937) – педагог, етнограф, один із організаторів краєзнавчого руху в Україні. Н. в с. Костянтинівка Полтав. губ. (нині село Сахновщинського р-ну Харків. обл.). 1920 закінчив історико-філол. ф-т Київ. ун-ту. Працював викл. народознавства, укр. мови та літ. у Переяслав. пед. технікумі, від ... |
|---|
| |
|---|
Білий рух в Україні
|
|---|
| ... ільшовицький рух 1917–20. Отримав назву за аналогією з монархістським повстанським рухом під час Французької революції кінця 18 століття (прапор монархістів був білого кольору). Осн. політ. платформа Б. р. в Україні – встановлення військ. диктатури для порятунк ... |
|---|
| |
|---|
Білий Сава
|
|---|
| ... – полковник Чорноморського козацького війська. Брав активну участь у російсько-турецькій війні 1787–1791, зокрема у Березанської фортеці штурмі 1788, битвах ... |
|---|
| |
|---|
Білий Сидір Гнатович
|
|---|
| ... – кошовий отаман Війська вірних козаків, яке було ств. перед початком російсько-турецької війни 1787–1791 з колиш. запороз. козаків. Наприкінці 1774, перебуваючи на посаді військ. ос ... |
|---|
| |
|---|
Білик Іван Іванович
|
|---|
| ... 29) – письменник, журналіст, перекладач. Н. в с. Градизьк (нині с-ще міськ. типу Глобинського р-ну Полтав. обл.) в сел. родині. Викладав у сільс. шк. Від 1956 почав друкуватися. По закінченні ф-ту журналістики Київ. ун-ту, де вчився 1956–61, працював у редакціях газ. «Робітнича газета», «Молодь Укра ... |
|---|
| |
|---|
Білики
|
|---|
| ... ького р-ну Полтав. обл. Розташов. на правому березі р. Ворскла (прит. Дніпра). Нас. 6,4 тис. осіб (1990).
Засноване як стратегічний пункт у 1-й пол. 17 ст. За переписом 1765 – козац. поселення, що входило до складу Полтавського полку.
... |
|---|
| |
|---|
Білинський Михайло Іванович
|
|---|
| ... 1.1888–17.11.1921) – укр. військ. діяч, контр-адмірал ВМФ УНР. Н. в с. Драбове-Барятинське (нині смт Драбів Черкас. обл.). Закінчив Мор. кадетський корпус (1909, Санкт-Петербург), служив на Балт. флоті. Учасник Першої світової ... |
|---|
| |
|---|
Білімович Атон Дмитрович
|
|---|
| ... 1879–17.09.1970) – укр. математик, механік. Чл.-кор. (1925), дійсний чл. (1936) Сербської АН та мист-в. Н. в м. Житомир у сім’ї військ. лікаря. 1903 закінчив з відзнакою мат. від-ня фіз.-мат. ф-ту Київ. ун-ту. 1912 захистив магістерську дис. Від 1915 – ординарн ... |
|---|
| |
|---|
Білобоцький Ян
|
|---|
| ... . 1600 – після 1661) – польс. поет, історик. Походив із шляхетської родини з с-ща Білобоки поблизу Пшеворська (Польща). Вірогідно, навч. в Замойській академії. Мав зв’язки з домом князів Острозьких та з кн. С.Любомирським ... |
|---|
| |
|---|
Біловежа
|
|---|
| ... кордонах Черніг. землі. Засноване в 11 ст. Уперше згадується в «Повчанні» Володимира Мономаха при описі подій 1085, коли біля Б. був розбитий загін половців із 900 осіб. Городище Б. ... |
|---|
| |
|---|
Біловезька угода про створення СНД 1991
|
|---|
| ... n_just>Підписана 8 груд. в держ. резиденції Віскулі (Зх. Білорусь). Угода проголошувала створення Співдружності Незалежних Держав – Білорусі, Росії та України. Її підписали: за Республіку Білорусь – голова ВР С.Шушкевич та голова РМ В.Кебіч, за РФ – президент Б ... |
|---|
| |
|---|
Білогір’я
|
|---|
| ... -ще міськ. типу Хмельн. обл., райцентр. Розташов. на р. Горинь (прит. Прип’яті, бас. Дніпра). Залізнична ст. Суховоля. Нас. 5,3 тис. осіб (1998). Уперше згадується 1441. Назва походить від «бі- лих гір» – оголених покладів крейди навколо с-ща. Від 1569 під владою Польщі. 1583 надано ... |
|---|
| |
|---|
Білогірськ
|
|---|
| ... ) – місто АР Крим, райцентр. Розташов. на р. Біюк-Карасу, в центр. ч. Крим. п-ва, за 43 км від залізничної ст. Сімферополь. Нас. 17,8 тис. осіб (1998). Перші письмові згадки про Карасу-базар (у пер. з татар. – базар Чорної річки) від 13 ст. Від 1783 – у складі ... |
|---|
| |
|---|
Білогородка
|
|---|
| ... иєво-Святошинського р-ну Київ. Обл. Розташов. На правому березі р. Ірпінь (прит. Дніпра), за 22 км від м. Київ та 8 км від залізничної ст. Боярка.
Перша згадка в літописі належить до 980. В ній ідеться як про замісь ... |
|---|
| |
|---|
Білогородський шлях
|
|---|
| ... вела з Криму на Очаків до Акермана (Білий камінь; нині м. Білгород-Дністровський). Згаданий у грамоті 1694 моск. патріарха Адріана до І. ... |
|---|
| |
|---|
Білогруд Григорій
|
|---|
| ... невід.) – уман. полк., дипломат Укр. козац. д-ви 2-ї пол. 17 ст. Н., імовірно, в с. Бабанка (нині с-ще міськ. типу Уманського р-ну Черкас. обл.). У 2-й пол. 50-х рр. 17 ст. став бабанським сотником Уманського полку. 2 трав ... |
|---|
| |
|---|
Білогрудівська культура
|
|---|
| ... к-ра пізнього періоду бронзового віку (12–9 ст. до н.е.) на тер. Лісостепової зони Правобережної України. Названа за місцем розкопок 1919–26 зольників в Білогрудівському лісі поблизу с. Піковець (нині село У ... |
|---|
| |
|---|
Білодід Іван Костянтинович
|
|---|
| ... .1906–02.09.1981) – укр. мовознавець. Д-р філол. н. і проф. (1952), акад. АН УРСР (1957). Засл. діяч н. УРСР (1966). Н. в с. Успенське (нині с. Успенка Онуфріївського р-ну Кіровогр. обл.) в сел. родині. Закінчив Харків. ін-т проф. освіти (1932). Викладав у вищих школах Харкова та Львова (1932–41). У ... |
|---|
| |
|---|
Білозерська культура
|
|---|
| ... ра пізнього періоду бронзового віку, поширена в степовій смузі України та Молдови у 12–10 ст. до н.е. Назва походить від поселення на березі Білозерського лиману (нині Каховського водосховища) в м. Кам’янка-Дніпр ... |
|---|
| |
|---|
Білозерська Надія Олександрівна
|
|---|
| ... дівоче прізв. – Ген; 10.04 (29.03).1838–09.03(25.02).1912) – перекладач, педагог, історик, журналіст. Н. в маєтку Софіївка Бєлозерського пов. Новгородської губ. в сім’ї лісничого. Змалку мешкала в м. Петрозаводськ (нині місто в РФ). Освіту здобула вдома. Взимку 1855/56 вийшла заміж за В. ... |
|---|
| |
|---|
Білозерський Василь Михайлович
|
|---|
| ... 825–04.03(20.02).1899) – укр. громад. діяч, журналіст, учений та педагог. Брат М.Білозерського. Н. на х. Мотронівка (нині в складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Черніг. обл.) у дворянській родині. Закінчив Київ. ун-т (1846). Викладав у Петровсько ... |
|---|
| |
|---|
Білозерський Микола Михайлович
|
|---|
| ... 833–11.06.1896) – укр. історик та етнограф. Брат В.Білозерського. Н. на х. Мотронівка (нині в складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Черніг. обл.). Учився в Петровському кадетському корпусі у Полтаві, але навч ... |
|---|
| |
|---|
Білокінь Сергій Іванович
|
|---|
| ... 07.1948) – джерелознавець, дослідник історії укр. к-ри, історії Церкви та більшовицького терору. Д-р істор. наук (2000), чл.-кор. УВАН (Нью-Йорк, 2000). Н. в м. Київ. Закінчив істор. ф-т Київ. ун-ту (1971) та аспірантуру філол. ф-ту Моск. ун-ту (1977). Канд. дис. на тему «Предмет і завдання літ ... |
|---|
| |
|---|
Білоколос Дмитро Захарович
|
|---|
| ... .1912–09.02.1993) – дипломат рад. доби. Канд. філос. н. (1955). Н. в с. Єгорівка (нині село Волноваського р-ну Донец. обл.). Закінчив Бердянський пед. технікум (1931), потім учителював у містах Сталіно (нині Донецьк) і Макіївк ... |
|---|
| |
|---|
Білокриницька (австрійська) ієрархія
|
|---|
| ... ust>– старообрядницька церква попівського напряму (див. Старообрядництво). Виникла в старообрядському с. Біла Криниця на Буковині (на той час тер. Австрії, нині село Глибоцького р-ну Чернів. обл.) у 40-х рр. 19 ст. як відповідь на зменшення кількості священ ... |
|---|
| |
|---|
Білокур Катерина Василівна
|
|---|
| ... .1900–10.06.1961) – укр. жи- вописець. Нар. худож. УРСР (1956). Н. в с. Богданівка (нині село Яготинського р-ну Київ. обл.) в бідній сел. родині. Читати, писати й малювати навчилася самотужки. З 14 років працювала в економіях та в заможних селян. У колгоспі керувала драм. гуртком. Не змогла отримати ... |
|---|
| |
|---|
Білолісся
|
|---|
| ... в. Мезоліт) поселення (10–9 тис. до н.е.) на правому березі р. Сарата між сучасними селами Білолісся Татарбунарського р-ну і Михайлівка Саратського р-ну Одес. обл. Відкрито А.Кремером. Палеографічна ситуація в межиріччі Дунаю та Дністра на час існування там пос ... |
|---|
| |
|---|
Білопілля
|
|---|
| ... центр. Розташов. на р. Вир (прит. р. Сейм, бас. Дніпра). Залізнична ст. Нас. 19 тис. осіб (1998).
Тер. сучасного Білопілля була заселена у 2–6 ст. племенами доби черняхівської культури. За часів Київської ... |
|---|
| |
|---|
Білоруси в Україні
|
|---|
| ... пису 2001, білоруси зай- мають в Україні третє місце за чисельністю (після українців і росіян) – 275,8 тис. осіб, що становить 0,6 % нас. країни. Разом з українцями й росіянами білоруси належать до сх. слов’ян. Перша згадка про поселення білорусів на етнічній укр. тер. стосується раннього середньові ... |
|---|
| |
|---|
Білорусь, Республіка Білорусь
|
|---|
| ... an_just>– д-ва, розташов. в Сх. Європі. Тер. 207,6 тис. км². Нас. 10,019 млн осіб (2001): білоруси – 81,2 %, росіяни – 11,4 %, поляки – 3,9 %, українці – 2,4 %. Столиця – м. Мінськ. Адм.-тер. поділ: 6 областей, 118 сільс. р-нів, 25 р-нів у містах, 104 міста і 108 с-щ міськ. типу. Держ. мови – б ... |
|---|
| |
|---|
Білоруська кампанія української армії 1654-1655 р.
|
|---|
| ... lass=zdan_just>– наступальні операції 20-тис. укр. армії під командуванням наказного гетьмана І.Золотаренка проти Речі Посполитої на тер. Білорусі та частково Литви. Укр. контингент складали козаки ... |
|---|
| |
|---|
Білоруська наступальна операція 1944
|
|---|
| ... ust>– одна з найбільших військових операцій Червоної армії (див. Радянська армія) в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. Проведена 23 черв. – 29 серп. 1944 в Білорусії військами 1-го Прибалт., 1-го, 2-го та 3-го Білорус. фронтів за участю ... |
|---|
| |
|---|
Білоруський полк
|
|---|
| ... ьовський, Гомельський, Биховський) – козац. військ. та адм.-тер. одиниця, ств. на землях Пд.-Сх. Білорусі, що були звільнені з-під влади польс. короля в ході Білоруської кампанії української армії 1654–1655. Часом правового оформлення Б ... |
|---|
| |
|---|
Білорусько-литовські літописи
|
|---|
| ... . назви – литов. літописи, західнорус. літописи, літописи Великого князівства Литовського) – пам’ятки середньовічної книжності, ств. у 15–17 ст. на тер. Литов. д-ви. Виділяють три типи (чи зводи) цих пам’яток: короткої редакції (Никифорівський, Слуцький, Супрас ... |
|---|
| |
|---|
Білоус Дмитро Григорович
|
|---|
| ... 4.1920) – поет, перекладач, літ. критик, громад. діяч. Чл.-кор. Акад. пед. н. України. Н. в с. Курмани (нині село Недригайлівського р-ну Сум. обл.) в сел. багатодітній сім’ї (був десятою дитиною). Після закінчення школи поїхав до Харкова, вчився на ... |
|---|
| |
|---|
Білоцерківська битва 1664 р.
|
|---|
| ... а загонів повсталого нас. Правобережної України з польс. жовнірами та підрозділами гетьмана П.Тетері в ході правобережного повстання 1664–1665. Піднявши повстання в м-ку Торговиці (ни ... |
|---|
| |
|---|
Білоцерківська дорога
|
|---|
| ... іксований 1639 у книзі Київ. підкоморського суду. Йшов з Києва на Хотів (нині село Києво-Святошинського р-ну), далі на Янковичі (нині с. Іванковичі), на Крушинку (нині село; обидва Васильківського р-ну, усі Київ. обл.), ... |
|---|
| |
|---|
Білоцерківська округа
|
|---|
| ... одиниця УСРР (див. Округа). Утв. 1923 у складі Київської губернії. Окружний центр – м. Біла Церква. Налічувала 28 р-нів. Протягом 1925–30 межі округи кілька разів зм ... |
|---|
| |
|---|
Білоцерківське міське повстання 1589 р.
|
|---|
| ... dan_just>Виникло внаслідок конфлікту міщан м. Біла Церква з київ. воєводою кн. В.-К.Острозьким. Останній дістав привілей на «доживотне» держання міста і збір місц. по ... |
|---|
| |
|---|
Білоцерківське повстання козаків 1651 р.
|
|---|
| ... just>– збройний виступ ч. козаків проти укладання мирного договору з Річчю Посполитою, що відбувся в м. Біла Церква 16–17(6–7) верес. Після поразки у ... |
|---|
| |
|---|
Білоцерківський договір 1651 р.
|
|---|
| ... рна угода між гетьман. урядом Б.Хмельницького і представниками польс. короля Яна II Казимира Ваза, укладена 28(18) верес. в м. Біла ... |
|---|
| |
|---|
Білоцерківський полк
|
|---|
| ... йськ. й адм.-тер. одиниця в Правобережній Україні. Сформований в 30-х рр. 17 ст. як полк реєстрових козаків. Перші полковники – Яцина Люторенко і Яцько Клиша – сподвижники Б.Хмельницького ... |
|---|
| |
|---|
Білу
|
|---|
| ... врейс. сіоністських орг-цій. Назва «Білу» утворена з перших літер слів з вірша Тори «Бейт- (І)Яаков леху (у)венелха» – «Дім (рід) Якова, піднімаймося та йдемо». Ств. євреями-студентами 1882 в Харкові. Кер. Б. були І.Белкінд і Х.Хісін. Після єврейс. погромів 188 ... |
|---|
| |
|---|
Більбасов Василь Олексійович
|
|---|
| ... 07.1838 – 05.09.1904) – укр. історик і публіцист. Н. в м. Полтава. Після закінчення Петерб. ун-ту (1861) захистив магістерську (1863), згодом (1867) докторську дис. з історії середньовічної Німеччини і Франції. 1867–71 – проф. Київ. ун-ту. Займався літ.-публіци ... |
|---|
| |
|---|
Більське городище
|
|---|
| ... доби (7–4 ст. до н. е.). Розташов. в середній течії р. Ворскла (прит. Дніпра), поблизу с. Більськ Котелевського р-ну Полтав. обл. Одне з найбільших стародавніх поселень у Європі. Його заг. пл. перевищує 4000 га, а довжина валів, що і нині сягають 9–10 м висоти, становить понад 36 км. У системі обор ... |
|---|
| |
|---|
Більче-Золоте
|
|---|
| ... поселення часів середнього палеоліту і палеоліту пізнього, неоліту, енеоліту. Розташов. в знаменитій печері Вертеба, за 2 км від с. Більче-Золоте ... |
|---|
| |
|---|
Більшовизація рад
|
|---|
| ... ду рад робітн. і солдатських депутатів на більшовицькі позиції (див. Більшовики) з одночасним послабленням впливу на них меншовиків, есерів (див. ... |
|---|
| |
|---|
Більшовизм
|
|---|
| ... Більшовики) радикальної течії в рос. С.-д. Русі, синонім рос. Комунізму. ... |
|---|
| |
|---|
Більшовик України - журнал
|
|---|
| ... іт. журнал, орган ЦК КП(б)У. Виходив з лип. 1926 в Харкові, з лип. 1934 – у Києві (з перервою – лип. 1941 – листоп. 1946). Від жовт. 1927 – двотижневик, з 1934 – щомісячник. 1926–49 друкувався укр., з 1950 – укр. та рос. м ... |
|---|
| |
|---|
Більшовики
|
|---|
| ... їзді (серп. 1903, Лондон) Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) під час виборів керівних органів більшість голосів одержали прихильники В. ... |
|---|
| |
|---|
Білянський Петро
|
|---|
| ... 8) – греко-катол. священик, львів. єпископ (1779–98). Перший представник білого (мирського) духовенства на Львів. єпископській каф-рі. Його призначення було наслідком церк. політики австрійс. освіченого абсолютизму. Б. досяг істотного поліпшення статусу греко-к ... |
|---|
| |
|---|
Біляшівський Микола Федотович
|
|---|
| ... .10.1867–21.04.1926) – укр. археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Почесний акад. Укр. акад. мист-в (1918), дійсний чл. УАН (1919). Н. в м. Умань. Навч. 1887–91 в Київ. ун-ті (випускні іспити склав у Новорос. ун-ті (Одеса) й Моск. ун-ті (1892–93)) ... |
|---|
| |
|---|
Бінвільський (Більвінський) Ян
|
|---|
| ... 600 – після 1647) – укр. лі- тописець. Син Семена Бінвільського, покойового литов.-рус. воє- начальника Філона Кміти (п. 1596). Н. в м. Київ. Вчився у шк. київ. міськ. писаря Василя. 1633 обіймав адм. посаду в м. Миргород. ... |
|---|
| |
|---|
Біографістика
|
|---|
| ... , яка вивчає теорію, методологію, методику, історіографію, практику та термінологічний апарат історико-біографічних досліджень, джерелознавчі проблеми біографій та різноманітні види біографічної продукції. Термін «Б.» введений в ужиток як замінник терміна «біог ... |
|---|
| |
|---|
Біпатриди
|
|---|
| ... та грец. πατρις (πατριδις) – батьківщина) – особи, які водночас є громадянами двох або більше д-в. Подвійне громадянство з’являється внаслідок суперечностей законодавства про громадянство різних д-в, напр., принципу «права крові» т ... |
|---|
| |
|---|
Біржа
|
|---|
| ... рів, що продаються за певними зразками і стандартами, а також цінних паперів (акцій, облігацій) та іноз. валют. Розрізняють товарні, фондові та валютні біржі. Зародження товарних і валютних Б. відбулося у 15–16 ст. в містах Середземномор’я, розквіт їх припадає на 2-гу пол. 19 ст. Важливе місце в еко ... |
|---|
| |
|---|
Біржа парці, біржа робочої сили
|
|---|
| ... заклад, що здійснює посередництво між працівниками і підприємцями як надавачами та споживачами робочої сили. Б.п. виникли в 1-й пол. 19 ст. в Німеччині та Великій Британії спочатку як приватні заклади. 1906–14 перший коаліційний ліберально-лейбористський уряд Великої Британії заснував у країні заг. ... |
|---|
| |
|---|
Біржові комітети
|
|---|
| ... і виборні органи при біржах. Б.к. діяли згідно зі статутами. У Російській імперії через відстороненість торг.-пром. класу від політ. влади Б.к. виконували ще й представницьку функцію. 1905 Б.к. було надано право пос ... |
|---|
| |
|---|
Бірман Іштван
|
|---|
| ... 1.07.1891–16.08.1937) – угор. соціаліст, кер. у 1920– 30-х рр. металургійної пром-сті СРСР. Н. в м. Відень у бідній багатодітній єврейс. сім’ї. Після закінчення 1908 комерційної шк. (акад.) в Будапешті працював у Аграрному ... |
|---|
| |
|---|
Біробіджанський проект
|
|---|
| ... щодо переселення євреїв із зх. регіонів СРСР, передусім з України, до Хабаровського краю РСФРР в р-н м. Біробіджан з метою утворення там с.-г. поселень і облаштування нац. єврейс. тер. Здійснювався за планом рад. уряду щодо докорінної зміни «соціально-економічн ... |
|---|
| |
|---|
Бірчак Володимир Іванович
|
|---|
| ... .1881–21.09.1952) – укр. письменник, філолог, педагог, публіцист, освітянин, громад. діяч. Дійсний чл. НТШ (співпрацював з М. Грушевським). Н. в с. Любинці (нині село Стрийського р-ну Львів. обл.) у сім’ї священика. Навч. ... |
|---|
| |
|---|
Бірюзов Сергій Семенович
|
|---|
| ... 904–19.10.1964) – рад. військ. діяч. Маршал Рад. Союзу (1955), Герой Рад. Союзу (1958). Н. в м. Скопін (нині місто в Рязанській обл., РФ) в сім’ї робітника. З 1922 у РСЧА (від 1946 – Радянська армія). Закінчив Військ. акад. ім ... |
|---|
| |
|---|
Біскуп
|
|---|
| ... вою чергу походить від лат. та грец. слова «єпископ») – назва єпископа католицького, як правило, в межах Польщі або Речі Посполитої.
Ю.А. Мицик. ... |
|---|
| |
|---|
Бісмарк Отто Едуард Леопольд фон Шьонгаузен
|
|---|
| ... н
(01.04.1815–30.07.1898) – прусський та нім. держ. діяч. Н. в маєтку Шьонгаузен (Schönhausen) у дворянській родині. 1859–62 – посланник Пруссії в Російській імперії, з 1862 – міністр-президент і міністр закордонних справ Прусського кор ... |
|---|
| |
|---|
Бістром Федір Антонович
|
|---|
| ... =zdan_just>(1781–12.07(30. 06).1825) – військовик, революц. діяч. На рос. військ. службі з 1798. 1802 за власним бажанням увільнений з армії. 1804 одружився із Кароліною фон Барановою, мав трьох дітей. Від 1806 – на цивільній службі, титулярний радник. 25(13) берез. 1810 переведений до корпусу інжен ... |
|---|
| |
|---|
Біфони
|
|---|
| ... вий фронт революції» (на бойовий фронт УПА) (1941–52). Виконували дві функції: позикову та обігової розписки. Розповсюджували їх серед українців на зх.-укр. землях. Б. не зберігалися, бо рад. влада карала їх власників тюремним ув’язненням на 10– 25 років. Найвідоміші – «Галицька і Волинська серії», ... |
|---|
| |
|---|
Біціллі Петро Михайлович
|
|---|
| ... 09.1879–25.08.1958) – історик-медієвіст, літературо- і мовознавець, культуролог. Н. в м. Одеса в дворянській родині, що мала предків-італійців, які мешкали в Албанії і брали участь у визвол. боротьбі греків проти Османської імперії, а перебравшись до Росії, ... |
|---|
| |
|---|
Блаватська Олена Петрівна
|
|---|
| ... цтві Ган; 12.08(31.07).1831– 08.05(26.04).1891) – мислитель, окультист, митець, письменниця. Н. в м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ) в сім’ї офіцера. Двоюрідна сестра С.Вітте. Початкову освіту здобула вдома. Від 11 рок ... |
|---|
| |
|---|
Блаватський Володимир Дмитрович
|
|---|
| ... 12.09(30.08).1899–10.11. 1980) – археолог, антикознавець. Н. в м. Санкт-Петербург в родині службовця. 1920–23 навч. в Моск. ун-ті, від 1924 – н. с. Музею витончених мист-в у Москві. Свою працю як археолог розпочав на розко ... |
|---|
| |
|---|
Благодійне Товариство видання загальнокорисних та дешевих книг
|
|---|
| ... ШЕВИХ КНИГ»
вид-во, засноване 1898 в м. Санкт- Петербург під назвою «Благодійне товариство». Фундатор – ген. М.Федоровський, члени в різні часи: П.Потоцький, П.Стебницький, О. ... |
|---|
| |
|---|
Благодійництво
|
|---|
| ... ть ... |
|---|
| |
|---|
Блажевський Євген Вікторович
|
|---|
| ... 03(23.02).1884–28.08.1973) – новатор с.-г. вир-ва. Двічі Герой Соц. Праці (1950, 1958). Н. в с. Любомирка (нині село Котовського р-ну Одес. обл.) в сім’ї селянина-бідняка. Впродовж 1931– 63 працював у колгоспі ім. М.Горького Котовського р-ну Одес. обл. 1948 очолив ланку з вир-ва кукурудзи. З мі ... |
|---|
| |
|---|
Блакитний Василь Михайлович
|
|---|
| ... вжнє прізв. – Елланський; 12.01.1894 (31.12.1893)–04.12. 1925) – укр. письменник, політ. і громад. діяч. Н. в с. Козел (нині смт Михайло-Коцюбинське) у сім’ї священика. Навч. в Черніг. семі-нарії та Київ. комерційному ін-ті. В студентські роки брав участь у під ... |
|---|
| |
|---|
Блакитний Костянтин Юрійович
|
|---|
| ... авжнє прізв. – Пестушко; прізвисько – Степовий; 10.02. 1898–1921) – отаман повстанців. Георгіївський кавалер. Н. в с. Ганнівка (нині село Петрівського р-ну Кіровогр. обл.). Закінчив двокласну шк., вчився в Олександрівському мех.-тех. уч-щі. Учасник Першої світової війни, закінчив офі- церську шк ... |
|---|
| |
|---|
Бланкізм
|
|---|
| ... вана франц. соціалістом О.Бланкі, який розробив доктрину «революційної змови». За цією доктриною, для захоплення влади (з метою встановлення «справедливого соціального ладу») необхідно створити глибоко законспіровану невелику бойову орг-цію революціонерів, яка за допомогою політ. терору проти кер-ва ... |
|---|
| |
|---|
Бларамберг Іван Павлович
|
|---|
| ... ет де Бларамберг; 1772– 1831) – археолог, нумізмат. Н. у Фландрії (істор. обл. в Зх. Європі). Від 1797 жив у Росії (в Санкт-Петербурзі та Москві), з 1808 – в Одесі. Очолював музеї ста ... |
|---|
| |
|---|
Блестовит
|
|---|
| ... дище розташов. у пд. ч. с. Блистова Менського р-ну Черніг. обл., на мисі високої правобереж. тераси р. Десна (прит. Дніпра), над її старицею (р. Пулка). Вперше згадано в Іпатіївському літописі під 1151 у зв’язку з перебуванням у Б. на Великдень новгород-сіверського кн. ... |
|---|
| |
|---|
Близькосхідний інcтитут
|
|---|
| ... ще як «Інститут східних мов»). Заснований у Києві навесні 1918 зусиллями професорів Є.Сташевського, П.Богаєвського та І.Бабата (вони ж були, послідовно, його ректорами) ... |
|---|
| |
|---|
Бліцкриг
|
|---|
| ... krieg – війна), «блискавична війна» – одна з теорій ведення наступальної війни, розроблена нім. ген.-фельдмаршалом А. фон Шліффеном (1905).
Найважливіші положення Б.: випередження противника в зосередженні та розгортанні військ; досягнення переваги на вирішаль- них напрямах; рап ... |
|---|
| |
|---|
Блок Марк
|
|---|
| ... 6.07.1886–16.06.1944) – франц. історик-медієвіст, один із засн. істор. шк. «Анналів» (див. Анналів школа). Н. в м. Ліон (Франція) в сім’ї професора-античника Гюстава Блока. Закінчив Вищу нормальну шк. в Парижі (1908), слухав курси в ун-тах Лейпци ... |
|---|
| |
|---|
Блок національних меншин
|
|---|
| ... ція політ. угруповань непольс. народів Польс. д-ви 1922–30. Сформована для спільної виборної акції та координації дій у сеймі. Утворена 17 серп. 1922 на нараді у Варшаві. До Об’єднаного виборчого к-ту ввійшло по 3 представники від білорусів, євреїв, німців, рос ... |
|---|
| |
|---|
Блокада міждержавна
|
|---|
| ... вна – одна із форм міждерж. тиску, здебільшого в умовах війни. Найбільш застосовуваним різновидом Б. є мор. Б., що зводиться до перекриття ВМС одних д-в доступу з моря до берегів, які перебувають під владою чи контролем ін. д-ви. Згідно з вимогами мор. права, д-ва, що оголошує Б., зобов’язана спочат ... |
|---|
| |
|---|
Блонський Кирило Іванович
|
|---|
| ... 1.07.1852) – укр. громад. і культ. діяч. Н. в с. Уторопи (нині село Косівського р-ну Івано-Франк. обл.). Навч. у Львів. ун-ті та Віденському університеті. Від 1828 – священик у селах Товмач (нині м. Тлумач), Битків (нині с ... |
|---|
| |
|---|
Блох Йозеф Самуїль
|
|---|
| ... єврейс. громад., реліг. і політ. діяч, письменник. Н. в м. Дукла (нині м. Дукля в Польщі). Отримав традиційну єврейс. (йешива – реліг. шк., Львів) та європ. (Мюнхенський і Цюріхський ун-ти) освіту. До 1894 – равин у пром. передмісті ... |
|---|
| |
|---|
Блуд
|
|---|
| ... – воєвода князів Ярополка Святославича, Володимира Святославича, Ярослава Мудрого. «Повість временних літ» розповідає, що Б. допоміг Володимиру вбити його старшого брата вел. кн. ... |
|---|
| |
|---|
Блюмкін Яків Григорович
|
|---|
| ... ім’я та прізв. – Сімха-Янкель Гершев; 1898 – груд. 1929) – терорист, розвідник. Н. в м. Сосниця. Навч. в єврейс. шк., Одес. тех. уч-щі. Від 1917 – лівий есер. Діяв в Одесі, Харкові, ... |
|---|
| |
|---|
Блюхер Василь Костянтинович
|
|---|
| ... 2(19.11).1890–09.11.1938) – рад. військ. діяч. Маршал Рад. Союзу (1935). Н. в с. Барщинка (поблизу м. Рибінськ Ярославської губ., РФ) в сел. родині. Від 1909 працював слюсарем на Митищинському вагонобуд. з-ді під Москвою. Учасник Першої світової війни, моло ... |
|---|
| |
|---|
Боберський Іван
|
|---|
| ... німи: Бб, І.Б., Оей, Рек, Ий та ін.; 14.08.1873–17.08. 1947) – педагог, перший популяризатор укр. фізичної к-ри як засобу пробудження нац. свідомості народу. Н. в с. Доброгостів (нині село Дрогобицького р-ну Львів. обл.). Закінчив Львів. ун-т і продовжував навчання у ... |
|---|
| |
|---|
Бобжинський Міхал
|
|---|
| ... st>(30.09.1849–03.07.1935) – польс. історик та політик. Н. в м. Краків (Польща). Від 1877 – проф. права Краківського університету. Автор праці «Dzieje Polski w zarysie», в якій розглядав польс. минуле крізь призму історії д-ви і права, пояснював занепад Польщі ... |
|---|
| |
|---|
Бобикевич Олекса Христофорович
|
|---|
| ... 0.08.1865–08.12.1902) – греко-катол. священик, громад. діяч і письменник. Н. в с. Малі Дідушичі (нині Стрийського р-ну Львів. обл.). Після закінчення 1888 Львів. греко-катол. духовної семінарії висвячений на священика. Був парохом у м. Стрий. Разом із Є. ... |
|---|
| |
|---|
Бобилі
|
|---|
| ... дньовічної доби і Нового часу – феодально залежні селяни, які не мали власної орної землі, ніяких угідь і сплачували щорічний податок (відомий під назвою «бобильщина») натурою чи грошима. Нерідко, як і захребетники, ставали наймитами «на чужих тяглах», вступали ... |
|---|
| |
|---|
Бобирі
|
|---|
| ... дом дворянський рід, що походив від шляхтича Данила Федоровича Б., корсунського старости (1686) та полк. правобереж. Війська Запорозького (1686). Згодом Данило оселився в Гетьманщині та обіймав уряд ... |
|---|
| |
|---|
Боболинський Леонтій
|
|---|
| ... . Б.
(р. н. невід. – 1717) – укр. літописець, упорядник-переписувач хронографа. Н. в м. Новгород-Сіверський. Навч. в Києво-Могилянському колегіумі (див. Києво-Могилянс ... |
|---|
| |
|---|
Бобринець
|
|---|
| ... , райцентр. Залізнична ст. Нас. 12,8 тис. осіб.
Вперше згадується під 1767 у зв’язку з повідомленням запороз. полк. А.Кийнаша, що поблизу р. Сугоклія (прит. Інгулу, бас. Пд. Бугу) з’явилося поселення Малий Бобринець. 1829–65 Б. – повітове місто Херсон. губ. З розвитком капіталіс ... |
|---|
| |
|---|
Бобринський Володимир Олексійович
|
|---|
| ... >(28.12.1867–1927) – земський діяч, граф. Н. в м. Санкт-Петербург. Чл. 2-ї (фракція октябристів), 3-ї (фракція помірно правих і рос. націоналістів) та 4-ї (фракція рос. націоналістів) Державної думи. 1908–17 – голова ... |
|---|
| |
|---|
Бобринський Георгій Олександрович
|
|---|
| ... >(1863–1928) – генерал-лейтенант (1910), генерал-ад’ютант (1915), у верес.(серп.) 1914 – квіт.(берез.) 1916 – тимчасовий військ. генерал-губернатор Галичини, граф. 23(10) серп. 1914 направлений до Києва в розпорядження нач ... |
|---|
| |
|---|
Бобринський Олексій Олександрович
|
|---|
| ... >(19.05.1852–02.09.1927) – археолог та політ. діяч, цукрозаводчик (мав в Україні 5 цукроварень), граф. Н. в м. Санкт- Петербург. Син генеалога Олександра Олексійовича Бобринського (1823–1903) та Софії Андріївни (дівоче прізв. Шувалова). Навч. на юрид. ф-ті Пете ... |
|---|
| |
|---|
Бобринськимй Олексій Олексійович
|
|---|
| ... 1800–1868) – сусп.-по- літ., громад. та культ. діяч Російської імперії, промисловець, винахідник, граф. Патріарх смілянської гілки Бобринських. Зробив значний внесок у справу торгово-пром. розвитку ... |
|---|
| |
|---|
Бобринські, смілянська гілка
|
|---|
| ... инські-Смілянські) – графський рід, великі землевласники, промисловці, держ. і громад. діячі, агрономи та генеалоги. Патріархом смілянської гілки Бобринських був Олексій Олексійович Бобринський. Сини Олексія Олексійовича – Олександр, Лев та Володимир, прикуповуючи до отриманої у спадок землі нов ... |
|---|
| |
|---|
Бобрищеви-Пушкіни
|
|---|
| ... екабристи, брати Микола Сергійович (02.09.1800–25.05.1871) і Павло Сергійович (24.07.1802–25.02.1865). Н. в м. Москва в дворянській сім’ї. Навч. в Благородному пансіоні при Моск. ун-ті, по закінченні якого стали поручиками штабу 2-ї армії, що був розташов. ... |
|---|
| |
|---|
Бобровиця
|
|---|
| ... райцентр. Розташов. на р. Би- стриця (прит. Трубежу, бас. Дніпра). Залізнична ст. Нас. 13,5 тис. осіб (2001).
Про давнє заселення тер. сучасного міста свідчать залишки двох городищ і поселення часів Київської Русі. З серед. 14 ст. Б. перебув ... |
|---|
| |
|---|
Бобровники
|
|---|
| ... ні й Росії 14–18 ст. тих осіб, які займалися бобровим промислом у володіннях можновладців. Їх кількість не була сталою і значною – до кількохсот осіб, поділених на окремі «ватаги». Із серед. 17 ст. у Гетьманщині Б. перебували в підпорядкуванні гетьманів. Промис ... |
|---|
| |
|---|
Бобровничий
|
|---|
| ... бо королів. урядовець на укр. землях у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської, який опікувався організацією бобрового промислу, доглядав за бобровими гонами та своєчасним надходженням відповідних податків.
Літ.: Лю ... |
|---|
| |
|---|
Бобровський Борис Павлович
|
|---|
| ... .1868–лют.1918) – військ. діяч, генерал-поручник Армії Української Народної Республіки. Н. на Полтавщині. Закінчив Полтав. кадетський корпус (1885), 1-ше Павловське військ. уч-ще (1886), Імператорську військ. акад. у ... |
|---|
| |
|---|
Боброк-Волинський Дмитро Михайлович
|
|---|
| ... st>(р. н. невід. – після 1389) – полководець і політ. діяч Великого князівства Московського останньої третини 14 ст. з династії Гедиміновичів. Син Коріята-Михайла, князя Новгородка Литовського (сучасне м. Новогрудок у Біло ... |
|---|
| |
|---|
Бованенко Дмитро Євменович
|
|---|
| ... .1900–12.02.1942) – історик-економіст. Н. в м. Київ. Закінчив початкову шк. і г-зію в м. Канів. 1920–24 навч. в Київ. ін-ті нар. освіти. 1926–27 – аспірант н.-д. каф-ри історії України, а 1927–30 – каф-ри марксизму-ленініз ... |
|---|
| |
|---|
Бовуа Даніель
|
|---|
| ... 5.1938) – франц. історик, публіцист, перекладач, редактор, організатор науки. Іноз. чл.-кор. НАН України (2000), іноз. чл.-кор. Польс. АН (1991), почесний д-р Вроцлавського (1993) та Варшавського (1999) ун-тів, дійсний чл. Міжнар. асоц. україністів. Н. в м. Аннезен-ле-Бетюн (Франція) в сім’ї шахтаря ... |
|---|
| |
|---|
Богаєвський Петро Михайлович
|
|---|
| ... 01.1866–01.02.1929) – юрист. Д-р юрид. н. (1914). Н. в м. Москва. Закінчив Моск. ун-т (1891). Проходив стажування в ун-тах за кордоном (1898–1901), в архіві Женевського міжнар. к-ту Червоного Хреста (1902–03). Проф. Моск. (1906–09), Томського (1909– 12) ун-тів. ... |
|---|
| |
|---|
Богатирчук Федір Парфенович
|
|---|
| ... 5).11.1892–04.09.1984) – рентгенолог, шахіст. Д-р мед. н. (1940), проф. (1942). Міжнар. майстер Міжнар. шахової федерації (1954), міжнар. майстер Міжнар. федерації шахової гри шляхом листування (1967). Н. в м. Київ в сім’ї київ. домовласника, регента хору ... |
|---|
| |
|---|
Богатський Олексій Всеволодович
|
|---|
| ... 25.08.1929–19.12.1985) – укр. хімік-органік. Д-р хім. н. (1968), проф. (1968), чл.-кор. АН УРСР (1972), акад. АН УРСР (1976). Н. в м. Одеса в сім’ї вчених. Закінчив Одес. ун-т (1951) за спеціальністю органічна хімія. 1962–70 – декан хім. ф-ту, 1970–75 – ре ... |
|---|
| |
|---|
Богацький Павло Олександрович
|
|---|
| ... (04).03.1883–22.12.1962) – письменник та літературознавець, шевченкознавець, театрознавець, педагог і пластовий діяч (див. «Пласт»). Н. в м-ку Купин (нині село Городоцького р-ну Хмельн. обл.) в сім’ї священика. Після закінчення Кам’янець-Подільської духовної се ... |
|---|
| |
|---|
Богачевська-Хом’як Марта
|
|---|
| ... 6.1938) – історик, дослідниця укр. жін. руху, громад. діячка. Чл. НТШ, Амер. істор. т-ва. Н. в м. Сокаль. З кін. 1940-х рр. – у США. Закінчила коледж в Нью-Йорку. 1960 дістала ступінь бакалавра у Пенсільванському ун-ті, 1961 – магістра в Колумбійському ун-ті. В ... |
|---|
| |
|---|
Богаченко Семен
|
|---|
| ... від.) – генеральний суддя Правобережної України в 60–70-х рр. 17 ст. Ймовірно, походив з чигиринської козац. родини Богаченків, представники якої брали участь у на ... |
|---|
| |
|---|
Богдан ІІІ Одноокий
|
|---|
| ... сподар (1504–17), син Стефана III Великого. Волів порозумітися з Польс. королівством щодо Покуття (захоплене 1502 його батьком). Просив руки сестри короля Польщі Олександра Казимировича (див. Олександр) Єлизавети, обіцяючи ... |
|---|
| |
|---|
Богдана Хмельницького орден
|
|---|
| ... нагорода СРСР, заснована 10 жовт. 1943 Постановою Президії ВР СРСР. Мав три ступеня. Встановлено для нагородження осіб рядового та сержантського складу, офіцерів і генералів Червоної армії (див. Радянська армія) і ВМФ, ко ... |
|---|
| |
|---|
Богданівський полк, Перший український козачий імені Б.Хмельницького полк
|
|---|
| ... ький козачий імені гетьмана Б.Хмельницького полк – перша укр. військ. частина, сформована на охочекомонних (добровільних) засадах 1 трав. (18 квіт.) 1917 у м. Київ, чим було покладено початок українізації військ. частин у рос. армії. 24(11) берез. 1917 військ. ... |
|---|
| |
|---|
Богданов Михайло Сергійович
|
|---|
| ... 9.1881–1937) – рад. держ. і військ. діяч, учасник боротьби за встановлення рад. влади в Україні. Н. в м. Курськ (нині місто в РФ) в сім’ї робітника. Працював у залізничних майстернях ст. Ворожба, Льгов (нині місто в Курській обл., РФ). 1902–06 перебував на війс ... |
|---|
| |
|---|
Богданов Семен Ілліч
|
|---|
| ... 1894–12.03.1960) – рад. військ. діяч. Маршал бронетанкових військ (1945), двічі Герой Рад. Союзу (1944, 1945). Учасник Першої світової війни і громадян. війни 1918–21. Н. в м. Санкт-Петербург. 1923 закінчив Моск. вищу війс ... |
|---|
| |
|---|
Богданович Ангел Іванович
|
|---|
| ... 6.04(24.03).1907) – журналіст, революціонер. Н. в м. Городок (нині місто Вітебської обл., Білорусь) у шляхетській родині Яна (Івана) Богдановича. Закінчив г-зію у м. Нижній Новгород (нині місто в РФ). 1880 вступив на мед. ф-т Київ. ун-ту. Входив до київ. групи «Нар ... |
|---|
| |
|---|
Богданович Модест Іванович
|
|---|
| ... (26.08).1805–06.08(25.07). 1883) – рос. воєн. історик. Ген.- лейтенант (1863). Н. в м. Суми. Навч. в Дворянському полку. 1835 закінчив воєн. акад., де від 1843 працював проф. каф-ри воєн. історії і стратегії. Автор багатьох праць з воєн. історії ... |
|---|
| |
|---|
Богданович Тетяна Олександрівна
|
|---|
| ... у дівоцтві – Кріль) Тетяна Олександрівна (15 (03).08. 1872, за ін. даними 1873– 31.12. 1942) – письменниця, історик. Дружина А.Богдановича. Н. в м. Санкт-Петербург у дворянській родині. Змалку виховувалась у ... |
|---|
| |
|---|
Богданович-Зарудний Самійло
|
|---|
| ... . і р. с. невід.) – укр. військ. і держ. діяч Укр. козац. д-ви 2-ї пол. 17 ст. У 2-й пол. 1640-х рр. служив товаришем козац. корогви (осн. контингент її складала малозаможна шляхта) у війську Владислава IV Ваза. У ... |
|---|
| |
|---|
Богогласник
|
|---|
| ... ь, які виконувалися поза церк. обрядом. В піснях прославлялися Ісус Христос і Пресвята Богородиця, святі й преподобні, місц. чудотворні ікони. «Б.» виник на основі рукописних співаників 17–18 ст. і під такою назвою з’явився у 18 ст. Перше друковане вид. побачило світ 1790 в ... |
|---|
| |
|---|
Богодухів
|
|---|
| ... айцентр. Розташов. на р. Мерло (прит. Ворскли, бас. Дніпра). Залізнична ст. Нас. 18,2 тис. осіб (1998).
Під назвою Дяків остріг Б. відомий з 1571. Датою заснування міста вважається 1662, коли сюди прибуло понад 1200 переселенців на чолі з отаманом Т.Крисою і побудували ... |
|---|
| |
|---|
Боголюбов Микола Миколайович
|
|---|
| ... 08).08.1909–13.02.1992) – фізик-теоретик і математик. Акад. АН УРСР (1948; з 1991 – АН України), акад. АН СРСР (1953; з 1991 – РАН), двічі Герой Соц. Праці (1969, 1979). Засл. діяч н. УРСР (1970). Н. в м. Нижній Новгород (нині місто в РФ). 1925–43 працював на каф-рі мат. фізики ВУАН (з 1936 – А ... |
|---|
| |
|---|
Богомазов Олександр Костянтинович
|
|---|
| ... >(07.04(26, за ін. даними, 27.03).1880–03.06.1930) – укр. художник, теоретик образотворчого мист-ва, культ. діяч, педагог. Провідний майстер укр. та рос. авангарду, один із засн. нац. кубофутуризму. Н. в с. Ямпіль. 1902 вступив до Київ. худож. уч-ща, де вчився ... |
|---|
| |
|---|
Богомильство
|
|---|
| ... істичне єретичне вчення. Виникло в 10 ст. в Болгарії, близьке до малоазійського павликанства (сусідня візант. Фракія була місцем заслання багатьох павликан). Засн. вчення вважають болг. попа Богомила. Б. не визнавало божественного походження матеріального світу, сприймало людське життя як вічну боро ... |
|---|
| |
|---|
Богомолець Олександр Михайлович
|
|---|
| ... 12.08.1850 – р. с. невід.) – революціонер-народник, родовий дворянин Черніг. губ., лікар. Батько О.О.Богомольця. Закінчив мед. ф-т Київ. ун-ту. 1876 одружився з С.Присецькою (див. С. ... |
|---|
| |
|---|
Богомолець Олександр Олександрович
|
|---|
| ... t>(24(12).05.1881–19.07. 1946) – видатний вчений-патофізіолог, держ. і громад. діяч, організатор науки. Д-р мед. н. (1909). Акад. ВУАН (1929), президент АН УРСР (1930–46; до 1936 – ВУАН), акад. АН СРСР (1932), акад. АН Білорус. РСР (1939), віце-президент АН СРСР (1942), дійсний чл. Акад. м ... |
|---|
| |
|---|
Богомолець Софія Миколаївна
|
|---|
| ... че прізв. – Присецька; 09.10.1856–23.01.1892) – укр. революціонерка-народниця. Н. в с. Ковалівка (нині село Шишацького р-ну Полтав. обл.) в дворянській родині. Після закінчення жін. г-зії навч. на Вищих жін. мед. курсах у Санкт-Петербурзі (1877–78). 1876 одружи ... |
|---|
| |
|---|
Богораз Володимир Германович
|
|---|
| ... н-Богораз) Володимир Германович (справжнє ім’я та прізв. – Натан Менделевич; псевд.: Н. А. Тан, В. Г. Тан; 27(15).04. 1865–10.05.1936) – етнограф, письменник, публіцист, громад. і політ. діяч. Н. в м. Овруч у родині рабина. Навч. в Таганрозькій г-зії, Петерб. у ... |
|---|
| |
|---|
Богородицька фортеця
|
|---|
| ... я в нижній течії р. Самара (прит. Дніпра), на правому її березі біля запороз. м-ка Самара (нині це тер. м. Новомосковськ). Її спорудження (розпочалося 22(12) лип. 1687 і наступного року здебільшого завершилося) було пов’язане з підготовкою до Кримського походу ... |
|---|
| |
|---|
Богородчани
|
|---|
| ... ано-Франк. обл., райцентр. Розташов. на р. Бистриці-Солотвинській (прит. Бистриці, бас. Дністра), за 22 км від залізничної ст. Івано-Франківськ.
Перша згадка про Б. у писемних джерелах належить до 1441. Мешканці Б. брали участь у русі опришків ... |
|---|
| |
|---|
Богословська академія УАПЦ
|
|---|
| ... уд. 1947 – Богословсько-педагогічна академія УАПЦ) – навч. та наук. заклад укр. еміграції. Діяла в Мюнхені (Німеччина). Заснована 17 листоп. 1946 з богословським і пед. ф-тами. Базою для створення акад. стала Свято-Покровська церква як кафедральна церква Мюнхенської дієцезії в Німеччині архієпископа ... |
|---|
| |
|---|
Богословські наукові товариства
|
|---|
| ... у 2-й пол. 19 – на поч. 20 ст. важливі осередки науки й освіти. 1872 при Київській духовній академії засновано Церк.- істор. та археол. т-во (видавало «Чтения»), а також Церковно-археологічний музей (містився на нижньому ... |
|---|
| |
|---|
Богослужбові книги в православ’ї
|
|---|
| ... – книги, за якими в церкві відбуваються богослужіння. Формування системи Б.к. в п. завершилося бл. 9 ст. У Київській Русі вони з’явилися разом із прийняттям християнства. Перший пер. з грец. на церковнослов’ян. мову Єванге ... |
|---|
| |
|---|
Богров Дмитро Григорович
|
|---|
| ... є ім’я та по батькові – Мордко Гершкович; 10.02(29.01). 1887–25(12).09.1911) – агент охоронного від-ня Департаменту поліції МВС і одночасно терорист. Н. в м. Київ у заможній єврейс. родині. Його дід Г.Богров, уродженець Полтавщини, був одним із перших рос.-євре ... |
|---|
| |
|---|
Богун Іван
|
|---|
| ... 1664) – кальницький (він.) полковник (1650, 1651, 1653–57), один з видатних військ. діячів національної революції 1648–1676. Ймовірно, походив з укр. дрібної шляхти. З поч. 40-х рр. 17 ст. брав участь у боротьбі донських і запороз. козаків проти турец. та татар ... |
|---|
| |
|---|
Богуна повстання 1659 р.
|
|---|
| ... бройний виступ нас. України проти гетьмана І.Виговського на чолі з І.Богуном. Наприкінці 1657 – поч. 1658 в Укр. козац. д-ві фактично розпочалася громадян. війна (див. ... |
|---|
| |
|---|
Богунія
|
|---|
| ... лерівських таборів для військовополонених, розташов. у колиш. військ. казармах в с. Богунія поблизу Житомира (нині в межах міста). Улітку 1941 в ньому було бл. 100 тис. військовополонених. Людей тримали в умовах неймовірної скупченості, морили голодом (осн. їжа ... |
|---|
| |
|---|
Богунський (Шарий) Антон Савович
|
|---|
| ... (16.01.1899–лип.1919) – рад. військ. діяч. Н. в с. Погоріле Вереміївської волості Золотоніського пов. Полтав. губ. в сел. родині. Закінчив Гурбинецьку пед. шк., Київ. річкове уч-ще. 1915 мобілізований до рос. армії. Чл. РСДРП(б) з трав. 1917. Учасник війни Радянськ ... |
|---|
| |
|---|
Богуслав
|
|---|
| ... ентр. Розташов. на берегах р. Рось (прит. Дніпра). Залізнична ст. Нас. 19 тис. осіб (1998).
Перші літописні згадки про Б. належать до 1195. Укріплений пункт прикордоння Київської Русі, р-н осадництва чорних клобуків (див. ... |
|---|
| |
|---|
Богуславський полк
|
|---|
| ... к. й адм.-тер. одиниця в Правобережній Україні наприкінці 17 – поч. 18 ст. Центром полку було м. Богуслав, сотенними м-ками – Медвин, Синиця (нині села Богуславського р-ну Київ. обл.), ... |
|---|
| |
|---|
Боденштедт Фрідріх
|
|---|
| ... 22.04.1819–18.04.1892) – нім. Поет, перекладач. 1840–45 подорожував по Росії, Україні, Криму, Кавказу й Персії (нині Іран). 1841 працював у Москві домашнім учителем у родині кн. Голіцина. У цей час він познайомився з відомими рос. Поетами, серед них – Василь Кр ... |
|---|
| |
|---|
Боднарський Богдан Степанович
|
|---|
| ... .06.1874–24.11.1968) – книгознавець, бібліограф. Н. в м. Радзивилів (нині Радивилів). Проф. (1921), д-р пед. н. (1943), засл. діяч н. РРФСР (1945). Закінчив юрид. ф-т Моск. ун-ту (1901) та Археол. ін-ту (1910). Чл. (1909), секретар (1910), голова (1920–29) Рос. ... |
|---|
| |
|---|
Бодуен де Куртене Ян
|
|---|
| ... s=zdan_just>(13.03.1845– 03.11.1929) – польс. мовознавець, основоположник науки про фонетичний рівень мови, а також психологічної шк. мовознавства. Проф. Казанського (1875–83), Дерптського (нині Тартуського, 1883–93), Краківського (1893– 1900), Петерб. (1900–18), Варшавського ун-тів, дійсний чл. Кра ... |
|---|
| |
|---|
Бодяннський Павло Ілліч
|
|---|
| ... або 10.06(28 або 29.05). 1867) – педагог, учений, журналіст. Чл.-кор. Моск. с.-г. т-ва. Н. в м. Прилуки в родині священика. 1829 закінчив Переясл. духовну семінарію. 1830 призначений вчителем математики Кременчуцького повітового уч-ща, від 1838 до поч. 1850-х р ... |
|---|
| |
|---|
Бодянський Осип Максимович
|
|---|
| ... t>(псевд.: Запорожець, І.Мастак та ін.; 12.11(31.10).1808– 18(06).09.1877) – філолог, історик, письменник, перекладач. Д-р слов’ян. філології (1855), чл.-кор. Петерб. АН (1854). Н. в с. Варва в родині священика. Навч. в Переяслав. та Полтав. духовних семінаріях ... |
|---|
| |
|---|
Бож
|
|---|
| ... племінного союзу антів. Готський історик Йордан повідомляє у своєму тв. «Про походження і діяння готів» (550 р. н. е.), що 375 король остроготів (див. Готи) ... |
|---|
| |
|---|
Боженко Василь Назарович
|
|---|
| ... а ін. даними, 1867, 1869–21.08.1919) – учасник громадянської війни в Україні 1917–1921, командир Червоної армії (див. Радянська армія). Н. в с. Бережинка (нині село Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл.) в сел. сім’ї. Учасник ... |
|---|
| |
|---|
Божій Михайло Михайлович
|
|---|
| ... 09.1911–01.01.1990) – живописець. Нар. худож. СРСР (1963), дійсний чл. Акад. мист-в СРСР (1962). Н. в м. Миколаїв у сім’ї робітника. 1930–33 навч. в Миколаїв. худож. технікумі в Д.Крайнєва, після закінчення технікуму працював у цинкографії, разом із групою ін. ... |
|---|
| |
|---|
Божко Юхим
|
|---|
| ... . військ. діяч, один з кер. повстанського руху. Учасник Першої світової війни, підполковник рос. армії. В період Української Держави – організатор і кер. повстанського формування «Запорізька Січ» на Катеринославщині. Став ... |
|---|
| |
|---|
Бої оборонні 1941
|
|---|
| ... онні СРСР з 22 черв. до поч. липня 1941 в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. Найзапекліший характер мали у пд.-зх. ч. кордону, на тер. зх. областей України. На цій ділянці війська нім. групи армій ... |
|---|
| |
|---|
Боївка Служби безпеки
|
|---|
| ... уктурний підрозділ Служби безпеки (СБ) Організації українських націоналістів періоду нац. визвол. змагань 1940–50-х рр. Боївки діяли при референтурах СБ і виконували спец., охоронні та бойові функції. Керував БСБ командир, який підпорядковувався референтурі СБ, ... |
|---|
| |
|---|
Бойдуник Осип
|
|---|
| ... публіцист, політ. діяч. Старшина УГА й Армії УНР. Від 1920 – чл. УВО. Закінчив Вищу торгову шк. в Празі (1929). Учасник установчого конгресу Організації українських націоналістів; чл. Крайової екзекутиви на зх.-укр. землях (1930–31), співред. тижневиків «Голос ... |
|---|
| |
|---|
Бойки
|
|---|
| ... , що розселена в гірських р-нах Українських Карпат і Закарпатті (Долинський р-н та ч. Рожнятівського р-ну Івано-Франк. обл., Сколівський, Турківський, ч. Стрийського, Дрогобицького, Самбірського та Старосамбірського р-нів Львів. обл., Воловецький та ч. Міжгірського і Великоберезнянського р-нів Закар ... |
|---|
| |
|---|
Бойківська радянська республіка
|
|---|
| ... утворена у серп. 1920 під час збройного повстання на Прикарпатті. Повстання готувала Комуністична партія Східної Галичини серед вояків Української Галицької армії, інтернованих у Чехосло ... |
|---|
| |
|---|
Бойківщина
|
|---|
| ... іон в Укр. Карпатах, що охоплює пд. гірські ч. Івано-Франк. і Львів. обл. і пн. ч. Верховинської смуги Закарп. обл. На сх. межує з Гуцульщиною по р. Лімниця (прит. Дністра), на зх. – з Лемківщиною по р. Солинка (прит. Сану ... |
|---|
| |
|---|
Бойко Іван Давидович
|
|---|
| ... 1899–05.06.1971) – укр. рад. історик. Н. в с. Володькова Дівиця Ніжин. пов. Черніг. губ. (нині с. Червоні Партизани Носівського р-ну Черніг. обл.). Після закінчення історико-екон. ф-ту Ні- жин. ін-ту нар. освіти викладав суспільствознавство в Бориспільській семирічній школі. 1929–32 навч. в аспірант ... |
|---|
| |
|---|
Бойко Іван Никифорович
|
|---|
| ... 10–12.05.1975) – військовик, полковник. Двічі Герой Рад. Союзу. Н. в с. Жорнище (нині село Іллінецького р-ну Він. обл.). Закінчив бронетанк. шк. (1936). Брав участь у боях на р. Халхін-Гол (1939). У роки Великої вітчиз няної війни Радянського Союзу 1941–1945 пр ... |
|---|
| |
|---|
Бойко Максим Симонович
|
|---|
| ... аксим Волинський, Роман Сосна та ін.; н. 22(09).02. 1912) – бібліотекар, бібліограф, публіцист, історик. Н. в с. Лопушне (нині село Кременецького р-ну Терноп. обл.). Навч. в Укр. тех.-госп. ін-ті у Подєбрадах (1943–45, Чехія). Закінчив Укр. екон. вищу шк. в Мюнхені (1948, Німеччина), Оттавський ун-т ... |
|---|
| |
|---|
Бойко Степан Іванович
|
|---|
| ... 1–19.11.1930) – громад. і політ. діяч. Н. в с. Потуржин Томашівського пов. (нині Польща). У роки Першої світової війни був евакуйований вглиб Росії, навч. у г-зії, учительській семінарії, перебував у Казані (1915–18; нині місто в Татарстані, РФ). Після повернен ... |
|---|
| |
|---|
Бойко-Блохин Юрій Гаврилович
|
|---|
| ... авжнє прізв. Блохин; 25(12).03.1909–2002) – укр. літературознавець, театрознавець, педагог. Н. в м. Миколаїв. 1931 закінчив Одес. ін-т професійної освіти, 1931–32 – зав. пед. частиною технікуму точної механіки і викл. укр. мови і літ. у шк. фабрично-заводського ... |
|---|
| |
|---|
Бойова організація партії соціалістів-революціонерів
|
|---|
| ... (БО ПСР)
– терористична орг-ція, яка боролася з самодержавством шляхом здійснення замахів на царських міністрів, генерал-губернаторів, високих жандармських та поліцейських чинів. БО ПСР створено колиш. студентом Київ. ун-ту Г.Гершуні восени ... |
|---|
| |
|---|
Бойові дії радянських партизанів України 1941-1944
|
|---|
| ... p class=zdan_just>Здійснювалися в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 з метою надання допомоги Червоній армії (див. Радянська армія). Спочатку велися на захопленій гітлерівськими військами тер. Украї ... |
|---|
| |
|---|
Бойові страйкові комітети
|
|---|
| ... н. бойові революц. орг-ції, створені в ході революції 1905–1907 для координації страй- кової боротьби й кер-ва збройним повстанням проти царату. Найчастіше створювалися за коаліційним принципом – з представників усіх партій і революц. орг-цій. На Україні Б. с. ... |
|---|
| |
|---|
Бойченко Олександр Максимович
|
|---|
| ... .11.1903–30.05.1950) – один з кер. ЛКСМУ, письменник. Н. в м. Київ у сім’ї робітника-залізничника. Навч. у київ. залізничному початковому міськ. уч-щі та уч-щі Пд.-Зх. залізниці. Працював за фахом, очолював комсомольський осередок залізничного вузла Київ-2. 192 ... |
|---|
| |
|---|
Бойчук Іван
|
|---|
| ... ) – один з учасників, а потім ватажків руху карпатських опришків 40–50-х рр. 18 ст. Н. в с. Ясенів (нині с. Верхній Ясенів Верховинського р-ну Івано-Франк. обл.) у заможній сел. родині. Соратник О.Довбуша та В. ... |
|---|
| |
|---|
Бойчук Михайло Львович
|
|---|
| ... 82–13.07.1937) – митець-монументаліст, графік, фундатор потужної шк. художників-бойчукістів в укр. мист-ві 1920-х рр. Чл. НТШ (1912) та Укр. наук. т-ва (після 1917). Н. в с. Романівка (нині село Теребовлянського р-ну Терноп. обл.) в сім’ї незаможного селянина. Отримавши матеріальну допомогу від НТШ ... |
|---|
| |
|---|
Бок Федір фон
|
|---|
| ... –03.05.1945) – військ. ді- яч нацистської Німеччини, генерал-фельдмаршал (1940). Н. в м. Кюстрин (нині Костшин, Польща). Походив із старовинної сім’ї прусських юнкерів. У роки Першої світової війни служив у Генштабі нім. армії, друг імп. ... |
|---|
| |
|---|
Боково-Антрацит
|
|---|
| ... . Антрацит ... |
|---|
| |
|---|
Бокораші
|
|---|
| ... кора – «пліт», запозиченого з угор., можливо, через румун.) – назва гуцульських плотогонів, які сплавляли деревину гірськими карпатськими річками, зокрема Тереблею (прит. Тиси, бас. Дунаю). Сплав припинено 1954 у зв’язку з буд-вом Теребле-Ріцької ГЕС.
Д.С. Вирський. ... |
|---|
| |
|---|
Бокотей Андрій Андрійович
|
|---|
| ... 03.1938) – укр. митець-склодув. Дійсн. чл. Акад. мист-в України (2001), проф., засл. діяч мист-в (1989). Н. в с. Брід (нині село Іршавського р-ну Закарп. обл.). 1965 закінчив Львів. держ. ін-т прикладного і декоративного мист-ва. Працював викл. каф-ри кераміки, зав. каф-ри худож. скла, проректором з ... |
|---|
| |
|---|
Бокшай Йосип Йосипович
|
|---|
| ... 09).1891–19.10.1975) – укр. живописець. Нар. худож. УРСР (1960), нар. худож. СРСР (1963), чл.-кор. Акад. мист-в СРСР (1958). Н. в с. Кобилецька Поляна (нині с-ще міськ. типу Рахівського р-ну Закарп. обл.). Закінчив Будапештську акад. образотворчих мист-в (1914). Автор жанрових картин, пейзажів і пор ... |
|---|
| |
|---|
Болбочан Петро Федорович
|
|---|
| ... 883–29.06.1919) – військ. діяч, полк. Армії УНР. Н. в с. Геджев (Гиждево) Хотинського пов. Бессарабської губ. (нині с. Ярівка Хотинського р-ну Чернів. обл.) у сім’ї священика. Освіту здобув у Кишинівській духовній семінарії і Чугуївській юнкерській шк. (1909). Полковий ад’ютант 38-го Тобольського пі ... |
|---|
| |
|---|
Болгари в Україні
|
|---|
| ... ння болгар на пд. Російської імперії і заснування ними там колоній розпочалося в 2-й пол. 18 ст. і тривало до кінця 70-х рр. 19 ст. Цей процес був зумовлений пануванням Османської імперії в Болгарії, йому поклала край пере ... |
|---|
| |
|---|
Болгари Волзькі
|
|---|
| ... редньому Поволжі та Прикам’ї (нині тер. РФ) у добу середньовіччя (з 7 ст.). У 9 ст. Б. в. утворили власне держ. об-ня – Волзьку Болгарію з містами Булгар Великий, Біляр та ін. Держ. релігією став іслам. ... |
|---|
| |
|---|
Болгари Дунайські
|
|---|
| ... народність на Балканському п-ові. Склалася шляхом асиміляції прибулих тюркомовних праболг. племен з слов’ян. племінними об’єднаннями в Подунав’ї. З часом тут утворилося т. зв. Перше Болг. царство (бл. 680–1018), до складу якого входило також межиріччя Пруту (прит. Дунаю) і Дністра. Перше Болг. царс ... |
|---|
| |
|---|
Болгарія та українська еміграція
|
|---|
| ... Територіальна близькість України і Болгарії, мовна і культ. спорідненість укр. й болг. народів стали причиною того, що багато заробітчан і політ. емігрантів з України вибрали Болгарію місцем свого проживання. Здебільшого це були представники укр. інтелігенції, котрих переслідував рос. царизм. Емігру ... |
|---|
| |
|---|
Болград
|
|---|
| ... нтр. Розташов. на сх. березі оз. Ялпуг, за 7 км на пд. від залізничної ст. Болград. Нас. 17 тис. осіб (2001).
Заснування Б. пов’язано з переселенням з Македонії та Болгарії болгар, які шукали порятунку від турец. гніту на землях Будж ... |
|---|
| |
|---|
Болеслав І Хоробрий
|
|---|
| ... 025) – польс. князь від 992 і король з 1025 із династії Пястів. Старший син кн. Мєшка I від першого шлюбу з донькою чеського кн. Болеслава I Пшемисла. В союзі з імп. Оттоном III, вел. кн. київ. ... |
|---|
| |
|---|
Болеслав ІІ Сміливий
|
|---|
| ... – польс. князь від 1058, король – з 1076 із династії Пястів. Гол. увагу приділяв боротьбі проти експансії «Священної Римської імперії германської нації» та її союзника – Чеського королівства, тому прагнув зберігати добросу ... |
|---|
| |
|---|
Болеслав ІІІ Кривоустий
|
|---|
| ... 085–28.10.1138) – польс. князь з 1102 із династії Пястів. Вів війни зі «Священною Римською імперією германської нації». Багато уваги приділив боротьбі за повернення Польщі Зх. і Сх. Помор’я. Був прихильником розвитку союзн ... |
|---|
| |
|---|
Болехів
|
|---|
| ... Івано-Франк. обл. Розташов. на р. Сукель (прит. Свічі, бас. Дністра), в передгір’ї Карпат. Залізнична станція. Нас. 11,3 тис. осіб (1998).
Перша письмова згадка датується 1371. У місті виварювали сіль (1546 споруджено першу солеварню), торгували худобою, виробляли шкіри. 1603 міс ... |
|---|
| |
|---|
Болеховер Бер
|
|---|
| ... 1805) – єврейс. мемуарист і перекладач. Жив у м. Болехів. Відомо, що він часто їздив у справах до Угорщини, Львова та ін. міст України, торгував вином. Писав мовою іврит. Його автобіографічні записки є цінним ... |
|---|
| |
|---|
Болонський університет
|
|---|
| ... найстаріших ун-тів Європи. Постав наприкінці 12 ст. у м. Болонья (Пн. Італія) з двох правничих шкіл: шк. цивільного права, організованої на поч. 11 ст. громадянином міста Ірнерієм, і шк. церк. або канонічного права, заснованої бенедиктинським ченцем Граціаном (див. ... |
|---|
| |
|---|
Болотников Іван Ісайович
|
|---|
| ... евід. – 1608) – кер. повстання 1606–07 в Росії. Був бойовим холопом (входив до складу озброєної боярської свити) власника значних маєтностей на Чернігівщині боярина О.Телятевського. Втік до запороз. козаків, був захоплений татарами в полон, проданий в турец. рабство на галери. Звільнений з полону іт ... |
|---|
| |
|---|
Болотня, могильник
|
|---|
| ... с. Болотня Перемишлянського р-ну Львів. обл. Відкритий випадково 1953; розвідувальні розкопки здійснив 1954 І.Свєшніков. Досліджений В.Цигиликом 1977, 1985–86, 1992. Відкрито 78 поховань липицької культури (1 ст. н. е.), ... |
|---|
| |
|---|
Болохов
|
|---|
| ... ідченнями Галицько-Волинського літопису 13 ст., – назва міста, що було розташов. у землях, які дослідники розміщують на тер. у верхів’ях р. Пд. Буг, в басейнах річок Горинь (прит. Прип’яті), Случ (прит. Горині, бас. Дніпра) й Тетерев (прит. Дніпра). Назва «Б.» ... |
|---|
| |
|---|
Болоховська земля
|
|---|
| ... убіжжі Київської землі, Галицької землі та Волинської землі, на пд. від р. Хомора (прит. Случі, бас. Дніпра), що охоплювала верхів’я р. Случ з правими притоками і ч. бас. Пд. Бугу. По ... |
|---|
| |
|---|
Болсуновський Карл Васильович
|
|---|
| ... 38–1924) – історик-нумізмат, археолог, музейний діяч. Н. в м. Сквира. Навч. у Київ. ун-ті. Істор. дослідження розпочав під впливом В.Антоновича. Певний час (на поч. 20 ст.) працював хранителем Мінц-кабінету ... |
|---|
| |
|---|
Болтенко Михайло Федорович
|
|---|
| ... ).09.1888–06.05.1959) – укр. історик, археолог, педагог. Н. в м. Осовець (нині Польща). Закінчив Новорос. ун-т в Одесі (1912). Від 1913 – дійсний чл. Одеського товариства історії та старожитностей. Від 1921 працював в ... |
|---|
| |
|---|
Болтін Іван Микитович
|
|---|
| ... 1.1735–17(06).10.1792) – рос. історик. Н. в с. Жданово Алатирського пов. Симбірської губ. у дворянській сім’ї. 1751 вступив на військ. службу до імператорської гвардії. Деякий час служив в одному полку з Г.Потьомкіним, знайомство з яким стало в нагоді в подальш ... |
|---|
| |
|---|
Болфосов (Валер) Михайло Іванович
|
|---|
| ... >(15.02.1888 – після 16.12.1919) – чекіст. Н. в с. Троїцьке Бендерського пов. (Бессарабія) в сім’ї педагога. 1909 склав іспити на атестат зрілості в 1-й Кишинівській г-зії. Від 1910 навч. на мат., потім юрид. ф-тах Новорос. ун-ту в ... |
|---|
| |
|---|
Болховітінов Євген
|
|---|
| ... – Євфимій Олексійович; 29.12.1767–07.03.1837) – церк. діяч, історик, археограф, бібліограф, письменник, перекладач. Чл.-кор. Петерб. АН (1806), акад. Петерб. АН (1829). Чл. Синоду. Н. в м. Воронеж (нині місто в РФ) в родині священика. Закінчив Воронезьку духов ... |
|---|
| |
|---|
Большая советская энциклопедия
|
|---|
| ... універсальна енциклопедія, видавалася в СРСР вид-вом «Советская энциклопедия». Одна з найґрунтовніших сучасних енциклопедій. Вийшло 3 вид. «БСЭ», кожне з яких створювалося заново.
Рішення про видання «БСЭ» було ухвалено Президією ЦВК СРСР 19 ... |
|---|
| |
|---|
Большая энциклопедия
|
|---|
| ... ловник загальнодоступних відомостей з усіх галузей знань. Друкувався 1900–09 відомим дореволюц. вид-вом «Просвещение». Опубл. 22 т., які вийшли окремими випусками (кожен том складався з 20 вип.). Редактором усіх томів був С.Южаков, а 2–5 т. також історик П.Мілюков. Основу вид. «БЭ» становили статті ... |
|---|
| |
|---|
Большому чертежу книга
|
|---|
| ... вальний текст до двох карт – «Старого чертежа» та «Большого чертежа», що до наших днів не збереглися, є одним із перших, з відомих на сьогодні, геогр. описів України та цінним джерелом інформації з істор. географії та картографії. Була складена в Розрядному приказі Рос. д-ви 1627. Відомо кілька спис ... |
|---|
| |
|---|
Бомбарда
|
|---|
| ... давня гармата, яка застосовувалася в арміях багатьох країн світу. Спочатку її зварювали із залізних штаб, які опісля стягували металевими обручами. Заряджалася в казенній (задній) частині, куди нагвинчувалася спец. камера, причому меншого діаметру, ніж канал гармати. Б. ззовні нагадувала колоду і в ... |
|---|
| |
|---|
Бонапартизм
|
|---|
| ... кін. 18 – поч. 20 ст. спосіб вирішення назрілих проблем сусп. розвитку «зверху», недемократ. шляхом, на основі лавірування між інтересами великої буржуазії, старої феод. еліти і, певною мірою, дрібних власників. Зародився у Франції у формі авторитар ... |
|---|
| |
|---|
Бондаренко Василь Архипович
|
|---|
| ... –1929) – громад. і політ. діяч. Н. в с. Медвин (нині або село Іванківського р-ну, або село Богуславського р-ну, обидва – Київ. обл.). Студент Київ. кооп. ін-ту. Ідеолог і кер. підпільної орг-ції «Комітет визволення України» («КВУ»), яку створив разом із М. ... |
|---|
| |
|---|
Бондаренко Михайло Захарович
|
|---|
| ... 10.1913–27.07.1947) – рад. військ. льотчик. Двічі Герой Рад. Союзу (1942, 1943). Н. в с. Богданівка (нині село Яготинського р-ну Київ. обл.) в сел. сім’ї. Закінчив Качинське військ.- авіац. уч-ще (1939). Брав участь у радянсько-фі ... |
|---|
| |
|---|
Бондаренко Михайло Ілліч
|
|---|
| ... 903–10.02.1938) – рад. держ. та парт. діяч. Н. в м. Єлизаветград (нині м. Кіровоград). Закінчив вище початкове уч-ще. Працював токарем на з-ді «Червона зірка» у Єлизаветграді (1917– 18), зав. культ. від. заводського к-ту цього підпр-ва (1919–22), зав. клубом у ... |
|---|
| |
|---|
Бондарихинська культура
|
|---|
| ... к-ра пізнього періоду бронзового віку, яка в останній чверті 2 тис. до н. е. сформувалась і поширилась у межах лісостепового Лівобережжя Дніпра до верхньої та середньої течії Сіверського Дінця (прит. Дону), а на сх. й пн. сх. досягла Донщини та Ц ... |
|---|
| |
|---|
Бондарчук Сергій Федорович
|
|---|
| ... .1920–20.10.1994) – актор, режисер кіно. Нар. арт. СРСР (1952), Герой Соц. Праці (1980). Н. в с. Білозерка (нині с-ще міськ. типу Херсон. обл.). Навч. в театральному уч-щі в Ростові-на-Дону (нині місто в РФ). 1948 закінчив Всесоюзний держ. ін-т кінематографії (майстерня С.Герасимова та Т.Макарової), ... |
|---|
| |
|---|
Боністика
|
|---|
| ... , чек; лат. bonus – добрий, зручний) – спеціальна історична дисципліна, що вивчає паперові грошові знаки. Термін «bon» виник у 19 ст. у Франції для означення окремих видів цінних паперів: чеків, талонів тощо. Пізніше поширений для позначення всіх грошових знакі ... |
|---|
| |
|---|
Бонкало Шандор
|
|---|
| ... Олександр; псевд. – О.Рахівський; 22.01.1880–03.02.1959) – славіст, літературознавець, етнограф та історик Закарпаття, перекладач, педагог. Н. в м. Рахів у сім’ї вчителя. Початкову шк. закінчив у Рахові, г-зію і духовну семінарію – в Ужгороді. Вивчав слов’я ... |
|---|
| |
|---|
Бонн Франц Ксаверій
|
|---|
| ... 21.11.1945) – укр. громад., політ. і реліг. діяч бельг. походження. Н. в м. Брюгге-Брюж (Бельгія). Монах ордену редемптористів (1902, див. Католицькі чернечі ордени), священик (1908), від 1911 перебував у Галичині в монаст ... |
|---|
| |
|---|
Бонч-Бруєвич Володимир Дмитрович
|
|---|
| ... >(28.06.1873–14.07. 1955) – рад. держ. і парт. діяч. Н. в м. Москва в дворянській родині. Від 1892 – учасник марксистських гуртків. 1896 емігрував до Швейцарії, де встановив зв’язки з плехановською групою «Визволення праці ... |
|---|
| |
|---|
Бончковський Володимир
|
|---|
| ... kowski Włodzimierz; 26.03. 1905–19.08.2000) – польс. публіцист і політолог, україніст. Н. на залізничній ст. поблизу оз. Байкал (Росія) в родині польс. політ. засланця, педагога за фахом. Закінчив г-зію в м. Чита (нині місто в РФ). 1921 родина перебралася до Харбіна (Маньчжурія, Китай), 1925 ве ... |
|---|
| |
|---|
Бонч-Осмоловський Гліб Анатолійович
|
|---|
| ... st>(22.10.1890–01.11. 1943) – антрополог, етнограф, археолог. Д-р істор. н. (1940). Н. в с. Блонь (нині Мінської обл., Білорусь) у сім’ї поміщиків, ві- домих революціонерів-народників. 1909 закінчив комерційне уч-ще і вступив на природниче від-ня фізико-мат. ф-ту Петерб. ун-ту. Перша друкована праця ... |
|---|
| |
|---|
Боняк
|
|---|
| ... ан куманів, зх. гілки половецького етносу (див. Половці). Очолював об’єднання половецьких орд на Правобережжі Дніпра. У 90-ті рр. 11 ст. Б. і хан Тугоркан із візант. імп. Алексєєм I Комніним ... |
|---|
| |
|---|
Боплан (Beauplan) Гійом-Левассер де
|
|---|
| ... st>(бл. 1600–06.12.1673) – франц. військ. інженер-фортифікатор, картограф, архітектор, письменник. Н. в м. Дьєпп (Франція). Із дворянського гугенотського роду, син відомого гідрографа, математика і картографа Вільгельма Левассера. Прізвисько «сір Боплан» узяв, очевидно, від назви маєтку першої дружи ... |
|---|
| |
|---|
Бора Богдан
|
|---|
| ... зв. – Борис Шкандрій; 11.04. 1920–20.08.1997) – поет, педагог, журналіст, громад. і культ. діяч. Н. в с. Павелче (нині с. Павлівка Тисменицького р-ну Івано-Франк. обл.) у сел. родині. Початкову освіту здобув у рідному селі, середню – у Станіславській г-зії (де почав писати вірші, 1940), пед. освіту ... |
|---|
| |
|---|
Борани
|
|---|
| ... a class=zdan_link href="../\.htm">Великого переселення народів (найвірогідніше герм. походження). Було союзником готам під час т.зв. готських або скіф. війн 3 ст. проти Рим. імперії. Б. згадуються в творі візант. історика Зосима (5 ст.). У рад. історіографі ... |
|---|
| |
|---|
Боратинка
|
|---|
| ... аджена в 2-й пол. 19 ст. в польс. нумізматичній літ. для означення мідних шелягів Речі Посполитої, які карбувалися 1659–61, 1663–66. Походить від прізв. ініціатора емісії цих монет – орендаря монетних дворів італійця Тіта Ліві ... |
|---|
| |
|---|
Борецький Адальберт Адальбертович
|
|---|
| ... >(Войтех Войтехович; н. 14.02.1911) – художник, педагог, громад. діяч. Н. в с. Убля (нині Словаччина). Жив у м. Ужгород, вчився малювання у А.Ерделі в Ужгородській публічній худож. шк. (1927–31). Чл. Т-ва карпато-рус. худо ... |
|---|
| |
|---|
Борецький Іов
|
|---|
| ... о батькові – Іван Матвійович; р. н. невід. – 12(02).03. 1631) – укр. церк., політ. і культ.-освіт. діяч, публіцист. Виходець із дрібної укр. шляхти. Н. в с. Борче (нині с. Бірче Городоцького р-ну Львів. обл.), де мав спадкові права на церкву і монастир св. Онуфрія. Вірогідно, здобув освіту у ... |
|---|
| |
|---|
Борецький Микола
|
|---|
| ... . с. невід.) – учитель, церк. і громад. діяч, митрополит УАПЦ. Н. в м-ку Сарни Липовецького пов. Київ. губ. (нині село Монастирищенського р-ну Черкас. обл.) в родині священика. Навч. в Уманському духовному уч-щі; 1901 закінчив Київ. духовну семінарію. 1901–02 – учитель двокласної церк.-парафіяльної ... |
|---|
| |
|---|
Боржковський Валеріан Васильович
|
|---|
| ... (1846–1919) – етнограф, археолог, краєзнавець, громад. і політ. діяч. Н. в м-ку Мізяков (нині с. Мізяків Калинівського р-ну Він. обл.). Навч. у Шаргородському духовному уч-щі, Кам’янець-Подільській духовній семінарії (1880–82), з якої виключений за приналежність до народницької орг-ції ... |
|---|
| |
|---|
Борзаковський Пилип
|
|---|
| ... . невід.) – військ. канцелярист Генеральної військової канцелярії. Автор діаріуша (щоденника), що охоплює події в Україні від 13(02) лип. 1722 до 10 берез. (27 лют.) 1723. У ньому коротко занотовано зміст прийнятих укр. урядом постанов, розпоряджень, інструкцій ... |
|---|
| |
|---|
Борзенко Олександр Олександрович
|
|---|
| ... (1806–14.06.1867) – перекладач, дослідник араб. і турец. пам’яток. Родом з Катериносл. губ. Після закінчення 1828 філол. від-ня Харків. ун-ту служив у канцелярії Новорос. і Бессарабського генерал-губернатора. Удосконалював знання з іноз. мов у Стамбулі, Смирні ... |
|---|
| |
|---|
Борзна
|
|---|
| ... ентр. Розташов. на р. Борзенка (прит. р. Борзна, бас. Дніпра), за 14 км від залізничної ст. Доч. Нас. 14,2 тис. осіб (2001).
Тер. Б. заселена у найдавніші часи. Розкопано 2 кургани зі скіф. похованнями, виявлено залишки городища часів Київської ... |
|---|
| |
|---|
Борзнянський полк
|
|---|
| ... к. й адм.-тер. одиниця (1648–49 та 1654–55) Укр. козац. д-ви. Формування Б.п. розпочалося влітку 1648 в умовах піднесення нац.-визвол. і соціальної боротьби нас. Черніг. воєводства. Центром полку була Борзна, а організатором – полк. М. ... |
|---|
| |
|---|
Борис В’ячелавич
|
|---|
| ... .1078) – князь-ізгой; старший син смоленського кн. В’ячеслава Ярославича, онук Ярослава Мудрого. Після смерті батька (1057) Б.В. втратив смоленський престол, куди тріумвірат Ярославичів, що правив тоді Руссю, перевів із м. Володимир (нині м. ... |
|---|
| |
|---|
Борис і Гліб
|
|---|
| ... і Давид) – сини вел. кн. київ. Володимира Святославича (980–1015). Відомо, що Б. і Г. народилися від однієї матері, про яку в давньорус. літописі зазначено лише, що вона була болгаркою, проте чимало дослідників на підставі аналізу більш пізніх пам’яток доходять ... |
|---|
| |
|---|
Борисикевич Іван
|
|---|
| ... ) – укр. громад. та політ. діяч Галичини. Н. в с. Увисла (нині село Гусятинського р-ну Терноп. обл.) в сім’ї сільс. священика. Закінчив юрид. ф-т Львів. ун-ту (1839). Під час революції 1848 в Австрії – один з діячів укр. визвол. руху, співзасн. і заст. голови ... |
|---|
| |
|---|
Борисковський Павло Йосипович
|
|---|
| ... (14).05.1911–1991) – археолог, фахівець з питань палеоліту України. Н. в м. Санкт-Петербург. Закінчив історико-лінгвістичний ф-т Ленінгр. ун-ту за фахом археолога-музеєзнавця (1930; учень П. ... |
|---|
| |
|---|
Борислав
|
|---|
| ... ядкування Львів. обл. Розташов. у передгір’ях Карпат, на р. Тисмениця (прит. Бистриці-Тисменицької, бас. Дністра). Залізнична ст. Нас. 41,2 тис. осіб (1998).
Перша згадка про Б. у писемних джерелах датується 1387. В результаті 1-го поділу Польщі 1772 (див. ... |
|---|
| |
|---|
Борисов Андрій Іванович
|
|---|
| ... 1798–12.10(30.09).1854) – декабрист (див. Декабристів рух). Прийнятий до масонської ложі Трьох царств природи в Одесі (1818). Брат П.Борисова. Старший син викл. освіт. закладів Чорномор. флоту Івана Борисова та ... |
|---|
| |
|---|
Борисов Петро Іванович
|
|---|
| ... 0(30.09).1854) – військовик, декабрист (див. Декабристів рух), голова Товариства з’єднаних слов’ян. Брат А.Борисова. Від 1816 – на військ. службі, прапорщик, поручик. 1818 в ... |
|---|
| |
|---|
Борисовець Валентин Павлович
|
|---|
| ... 01.1910–04.05.1979) – рад. художник театру. Засл. діяч мист-в УРСР (1957). Н. в м. Владивосток (нині місто Приморського краю, РФ). Закінчив Київ. худож. ін-т (1931). Працював художником у Львів. драм. театрі ім. Лесі Українки (1939–41), Казах. театрі опери та балету (1941– 42), Київ. театрі муз. ком ... |
|---|
| |
|---|
Борисоглібський собор у Чернігові
|
|---|
| ... t>Розташов. у центрі дитинця в Чернігові. Являє собою однобаневу, тринефну, триапсидну хрестово-купольну (27 ќ 18,25 м, висота до склепіння бл. 25 м) з 6 хрещатими стовпами церк. споруду. Над нартексом, пн. та пд. нефами розміщувалися хори. Збудований в техніці рівношарового (порядового) мурування з ... |
|---|
| |
|---|
Бориспіль
|
|---|
| ... орядкування Київ. обл., райцентр. Залізнична ст. Аеропорт (1965). Нас. 54 тис. осіб (2001).
Перші згадки про місцевість у р-ні сучасного Б. зустрічаються у літописах під 1015–1154 (ця місцевість мала назву Лто, Льто, Алто, Альто, Олто). Тут на місці загибелі сина кн. ... |
|---|
| |
|---|
Борисфен
|
|---|
| ... ч. м. Ольвія; 2) скіф. божества однойменної річки. Дочка Б. побралася з богом Папаєм (головний бог скіфського пантеону, аналог грец. Зевса) та стала матір’ю Таргітая, тобто – праматір’ю с ... |
|---|
| |
|---|
Борисфени
|
|---|
| ... . назва мідних, а згодом – бронз. монет давньогрец. колонії Ольвія, що карбувалися впродовж 330–240 до н. е. Спочатку Б. важили бл. 11 г, а згодом – 5–6 г. 400 Б. дорівнювали одному золотому статеру. На аверсі монети вміщено зображення лука, сокири, а тако ... |
|---|
| |
|---|
Борисфеніти
|
|---|
| ... ;ρνσυγνειται від давньої назви Дніпра – Борисфен) – 1) давнє нас. Лісостепового Подніпров’я 7–4 ст. до н.е., т.зв. скіфи-хлібороби (самоназва «сколоти»), вірогідні предки ... |
|---|
| |
|---|
Борисюк Михайло Дем’янович
|
|---|
| ... .11.1934) – укр. конструктор бронетанк. техніки. Д-р тех. н., проф. Засл. машинобудівник України (1995), Герой України (з врученням ордена Держави; 2000). Н. в с. Харлєєвка (нині село Орловської обл., РФ). Закінчив Саратовське танк. уч-ще (1956), Військ. акад. бронетанк. військ (1964). Працював нач. ... |
|---|
| |
|---|
Борітеся - поборете!
|
|---|
| ... ичний орган Закордонної делегації Української партії соціалістів-революціонерів. Видавався у Відні 1920–22 за редакцією К-ту в складі М.Грушевського ... |
|---|
| |
|---|
Борканюк Олекса Олексійович
|
|---|
| ... 1.1901–03.10.1942) – діяч революц. руху на Закарпатській Україні. Герой Рад. Союзу (посмертно – 1965). Н. в с. Ясіня в родині селянина. Склав екстерном 4-річний курс навчання в горожанській шк., закінчив торг. шк. в м. ... |
|---|
| |
|---|
Борковський Іван
|
|---|
| ... 03.1976) – чеський археолог укр. походження. Н. в с. Чортовець (нині село Городенківського р-ну Івано-Франк. обл.). Після Першої світової війни емігрував до Чехословаччини, де 1920 за ... |
|---|
| |
|---|
Борковський Олександер
|
|---|
| ... ) – громад. діяч, один із піонерів відродження Галичини, публіцист, педагог. Дир. г-зій в Дрогобичі; ред. ж. «Зоря» (1886– 97), співзасн. і співред. газ. « ... |
|---|
| |
|---|
Борова
|
|---|
| ... обл., райцентр. Залізнична ст. Переддонбасівська. Перша згадка про Б. у писемних джерелах датується 1790. Заснована втікачами з Правобережної України. Входила до складу Горохівської волості Куп’янського пов. Воронезького намісництва, а від 1796 – Ізюмського по ... |
|---|
| |
|---|
Боровець Тарас Дмитрович
|
|---|
| ... – Бульба; 09.03.1908–15. 05.1981) – діяч укр. повстанського руху часів Другої світової війни. Н. в с. Бистричі (нині село Березнівського р-ну Рівнен. обл.). Засн. військ. формувань «Поліс ... |
|---|
| |
|---|
Боровик Віталій Гаврилович
|
|---|
| ... жнє прізв. – Боровиков; 30(18).10.1864 – після 1938) – укр. громад. діяч, письменник, перекладач. Н. в м. Ніжин. 1891 закінчив природниче від-ня фіз.- мат. ф-ту Київ. ун-ту. Влітку цього ж року брав участь в організованому О.Р ... |
|---|
| |
|---|
Боровик Дмитро
|
|---|
| ... 1920) – громад. діяч, один із фундаторів укр. руху на Далекому Сході, ред. і видавець першої на Далекому Сході укр. газ. «Українець на Зеленому Клині». Н. на хуторі біля с. Булгаково (нині с. Новогеоргіївка Баштанського р-ну Миколаїв. обл.). Після закінчення Одес. реальної шк. «Святого Павла» поступ ... |
|---|
| |
|---|
Боровик Михайло
|
|---|
| ... 6.1992) – дослідник історії укр. еміграції та її преси, громад. і політ. діяч. Дійсний чл. НТШ, Української вільної академії наук і Української Могилянсько-Мазепинської акад. наук. Н. в Галичині, г-зію закінчив у Львові. 1 ... |
|---|
| |
|---|
Боровиковський Володимир Лукич
|
|---|
| ... 4.08(24.07).1757–18(06). 04.1825) – живописець-портретист, іконописець, мініатюрист. Значковий товариш Миргородського полку. Н. в м. Миргород в козац.-старшинській родині. Перші уроки малювання одержав від батька-іконописц ... |
|---|
| |
|---|
Боровиковський Левко Іванович
|
|---|
| ... .02.1806–06.12.1889) – укр. поет-романтик, етнограф, філолог. Н. в с. Мелюшки (нині село Хорольського р-ну Полтав. обл.). 1826–30 навч. на філос. ф-ті Харків. ун-ту, приєднався до групи поетів-романтиків. 1838– 55 викладав історію, рос. словесність та лат. мову в г-зіях. Дебютував поемою-билиною «Пи ... |
|---|
| |
|---|
Боровой Саул Якович
|
|---|
| ... ).1903–30.08.1989) – історик, економіст, книгознавець, краєзнавець. Н. в м. Одеса. Навч. в Одес. археол. ін-ті, закінчив юрид. ф-т Одес. ін-ту нар. госп-ва (1924). 1921–34 працював у місц. архіві, в Європ. акад. та Одес. публічній б-ці. Співпрацював з Укр. наук ... |
|---|
| |
|---|
Боровський Владислав
|
|---|
| ... – революц. та військ. діяч. Походив з волин. шляхти. Навч. в петерб. інженерному уч-щі та Інженерній акад., звідки був виключений 1861 за вияв непокори начальству. Відправлений до Києва підпоручиком 2-ї саперної бригади, розгорнув підготовку збройного виступу ... |
|---|
| |
|---|
Бородавка Яків
|
|---|
| ... від. – бл. 1624) – гетьман Війська Запорозького. Про походження і ранній період життя Б. не збереглося відомостей. Його родовим прізв. було «Нерода», ним він підписував документи, а прізвисько «Бородавка» йому дали козаки. Б. не раз обирали гетьманом Війська За ... |
|---|
| |
|---|
Бородаєвський Сергій Васильович
|
|---|
| ... 1870–1942) – теоретик та організатор кооп. руху в Україні, громад. діяч. Н. в м. Охтирка. Закінчив юрид. ф-т Харків. ун-ту. Співробітник від. дрібного кредиту Держ. банку, секретар С.-Петерб. від. Моск. к-ту сел. кооп. т-в, старший ревізор Управління дрібного к ... |
|---|
| |
|---|
Бородай Василь Захарович
|
|---|
| ... 08.1917) – укр. скульптор. Нар. худож. СРСР (1977), дійсний чл. Акад. мист-в СРСР (1973, нині Рос. акад. мист-в). Учасник Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. Н. в м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ). ... |
|---|
| |
|---|
Бородай Михайло Матвійович
|
|---|
| ... 1929) – театральний діяч, антрепренер (утримувач театральної трупи). У 1870-х рр. працював у Харкові в театрі М.Дюкова актором на вихідних ролях. Створив «Товариство драматичних акторів», яке вісім сезонів працювало в Харкові, десять сезонів – у Катеринославі ( ... |
|---|
| |
|---|
Бородачі
|
|---|
| ... rodacze) – назва литов. чвораків (4 грошовиків), карбованих за польс. короля та вел. кн. литов. Сигізмунда II Августа 1565–69 на Віленському монетному дворі. Виготовлялися вони з високопробного срібла, тому широко використовувались у міжнар. торгівлі Литви й По ... |
|---|
| |
|---|
Бородін Олексій Артемович
|
|---|
| ... 1908–19.05.1995) – історик. Засл. діяч н. УРСР, д-р істор. н. (1967), проф. Н. в с. Піски, (нині село Козельщинського р-ну Полтав. обл.). Трудову діяльність розпочав наймитом, потім – голова районного комітету незаможних селян, перебував на політроботі в Червон ... |
|---|
| |
|---|
Бородінська битва 1812 р.
|
|---|
| ... ва у Війні 1812 між рос. і франц. арміями. Відбулася 7 верес. (26 серп.) в районі с. Бородіно, за 110 км на зх. від Москви. Армії під командуванням імп. Наполеона І (135 тис. осіб і 5 ... |
|---|
| |
|---|
Бородінський скарб, Бессарабський скарб
|
|---|
| ... скарб – речі бронзового віку (16–15 ст. до н. е.). Виявлений 1912 біля с. Бородіно (нині с-ще міськ. типу Тарутинського р-ну Одес. обл.). Складається з 17 предметів: срібні з позолотою вістря списів, кинджал, шпилька, бронз. окуття дерев’яної чаші ... |
|---|
| |
|---|
Бороздни (Борозни)
|
|---|
| ... -старшинський, згодом дворянський рід 2-ї пол. 17–19 ст. Походив з укр. шляхти. Іван Б. та його сини Яків, Дмитро, Осип і Володимир були зем’янами Стародубського полку, володіли значними маєтностями, на які мали підтверджувальний лист польс. короля ... |
|---|
| |
|---|
Борсуки
|
|---|
| ... ц.-старшинських, згодом дворянських родів, що, можливо, мають спільне походження. Найвідоміший з них бере початок від ніжин. полкового сотника (1649– 54) Івана Б. Його син – Марко Іванович Б. – був сотником 3-ї полкової ніжин. сотні (1672) та ніжин. полковником ... |
|---|
| |
|---|
Бортники
|
|---|
| ... на укр. землях, яка від найдавніших часів і до поч. 20 ст. займалася бджільництвом. Б. збирали мед диких бджіл у дуплах дерев, згодом – у власноруч зроблених дуплах-бортях та вуликах-колодах. Унаслідок винайдення 1814 укр. бджолярем П.Прокоповичем рамкового вул ... |
|---|
| |
|---|
Бортництво
|
|---|
| ... ерева) – спосіб бджільництва, відомий в Україні з найдавніших часів. Прийшло на зміну «вибиранню» меду диких бджіл із природних гнізд. Бортники робили штучні вулики-дупла в деревах або підвішували вулики-колоди високо на гілках і в ті дупла пускали рої. Б. було однією з важливих галузей г-ва. Реглам ... |
|---|
| |
|---|
Бортнянський Дмитро Степанович
|
|---|
| ... 751–28.09.1825) – композитор, хоровий диригент, муз. педагог, реформатор духовної музики. Н. в м. Глухів у сім’ї міщанина, пізніше – козака Ніжинського полку (з 1755). Вчився у Глухівські ... |
|---|
| |
|---|
Борщак Ілько
|
|---|
| ... ; 19.07.1895–11.10.1959) – історик, літературознавець. Дійсний чл. НТШ. Н. в єврейс. колонії Нагартав Херсон. губ. (пізніше с. Нагартава, нині в межах смт Березнегувате). Після закінчення початкової шк. навч. в Херсон. г-зії. Вищу юрид. та істор. освіту здобував у Петерб., Київ. та Новорос. (Оде ... |
|---|
| |
|---|
Борщевський Валентин Якович
|
|---|
| ... 4.1910–03.04.1989) – укр. джерелознавець, історіограф, краєзнавець. Д-р істор. н. (1964), проф. (1967). Н. в с. Валегуцулове (нині село Долинське Ананьївського р-ну Одес. обл.) в сім’ї ветлікаря. 1930–33 навч. у с.-г. технікумі, працював дільничним агрономом. 1935 вступив на істор. ф-т Одес. ун-ту. ... |
|---|
| |
|---|
Борщів
|
|---|
| ... ентр. Розташов. на р. Нічлава (прит. Дністра). Залізнична ст. Нас. 12,2 тис. осіб (1998).
Уперше письмово згадується 1456 як місто, що належить приватним особам. У 16 – 1-й пол. 17 ст. Б. володіли шляхтичі Дудинські, а потім Золотницькі. 1629 королів. привілеєм місту надане ... |
|---|
| |
|---|
Боснія і Герцеговина
|
|---|
| ... Боснія і Герцеговина (Bosna i Hercegovina) – д-ва у Пд.-Сх. Європі (пн.-зх. ч. Балкан- ського п-ва). Тер. – 51,1 тис. км². Нас. 3,5 млн осіб (1995): боснійці – 43,6 %, серби – 31,4 %, хорвати – 17,3 %. Найбільшою після перерахованих нац. груп у Б. і Г. є боснійські українці (8,2 тис. осіб). Офі ... |
|---|
| |
|---|
Боспор Кіммерійський
|
|---|
| ... ron;σπορος ο Κιμμεριος) – давньогрец. назва Керченської протоки, що сполучає Азовське та Чорне моря. Прикметник «кіммерійський» відрізняв найменування цієї протоки від назви ін. протоки – Боспору Фракійськог ... |
|---|
| |
|---|
Боспорське царство
|
|---|
| ... lass=zdan_link href="../A\Antychni_derzhavy.htm">античних держав Північного Причорномор’я, яка знаходилася на берегах Боспору Кіммерійського. Серед грец. полісів (міст-держав) цього регіону провідну роль відігравав ... |
|---|
| |
|---|
Боспору царі
|
|---|
| ... lass=zdan_link href="../B\Bosporske_tsarstvo.htm">Боспорського царства належали до роду Археанактідів, що були, як вважають деякі вчені, нащадками ойкіста (засновника) м. Пантікапей. Давньогрец. історик Діодор Сицилійський ... |
|---|
| |
|---|
Бострем Іван Федорович
|
|---|
| ... 57–02.01.1934) – віце-адмірал. Закінчив Мор. корпус (1878). Від 1898 командував на Чорному м. військ. яхтою «Колхіда», потім – мінним крейсером «Капітан Сакен», учбовим судном «Прут» і канонерським човном «Чорноморець». 1901–05 – мор. агент у Великій Британії. Од 1906 – контр-адмірал, командував кре ... |
|---|
| |
|---|
Бостунич Григорій Васильович
|
|---|
| ... ) Григорій Васильович (Вільгельмович; псевд. – Маркіз Поза; 19.11.1883 – імовірно, 1945) – драматург, видавець, дослідник масонства. Н. в м. Київ у сім’ї страхового чиновника Вільгельма-Бартольда Шварца. 1915 прийняв прізв ... |
|---|
| |
|---|
Ботвин Нафталі
|
|---|
| ... вінек, Пилип; 19.02.1905– 06.08.1925) – активіст комуніст. руху в Зх. Україні. Н. в с. Руда-Сілецька (нині село Кам’янсько-Бузького р-ну Львів. обл.). Чл. Комуністичної спілки молоді Західної України (1921), чл. КПЗУ (1923), один з кер. профспілки шевців і крав ... |
|---|
| |
|---|
Ботев Христо
|
|---|
| ... 876) – болг. революц. діяч, поет, публіцист. Н. в м. Калофер (Болгарія). 1863–66 мешкав в Україні, навч. в Одес. г-зії, яку залишив наприкінці 1865. Протягом 1866 працював учителем у с. Задунаївка (нині село Арцизького р-ну Одес. обл.). Зблизився з учасниками польс ... |
|---|
| |
|---|
Ботеро Джованні
|
|---|
| ... л. гуманіст, географ, правник. Автор низки праць, присвячених історико-геогр. опису різних регіонів світу, насамперед Європи, а також конкретних країн (Англія, Польща, Франція). Найважливішою працею Б. є кн. «Універсальні реляції» (Рим, 1591–92), яка витримала чимало перевидань та перекладів. В Укра ... |
|---|
| |
|---|
Боти комісія
|
|---|
| ... прізв. голови, прем’єр-міністра Пд.-Африканського Союзу ген. Л.Боти) «Міжсоюзної комісії з переговорів про перемир’я між Польщею та Україною». Ств. 2 квіт. 1919 Радою чотирьох д-в (Великої Британії, Італії, США, Франції) Паризької мирної конференції 1919–1920 ... |
|---|
| |
|---|
Ботте Зіна
|
|---|
| ... йко; 05.10.1940 – лип. 1996) – австрал. громад. і політ. діячка укр. походження, педагог, філолог. Перший почесний консул України в Мельбурні (консульський округ – Австралія) на громад. засадах 1992.
Н. в с. Глобине в сел. родині. Дитиною в ... |
|---|
| |
|---|
Боумен Ісайя
|
|---|
| ... географії, чл. амер. делегації на Паризькій мирній конференції 1919–1920, де брав участь у роботі комісії з укр.-польс. відносин. Позитивно ставився до укр. інтересів. З ініціативи Б. 2 трав. 1919 американці припинили військ. постачання Польщі на знак протесту ... |
|---|
| |
|---|
Боффо Франческо
|
|---|
| ... рлович; 1796–1867) – міськ. архіт. Одеси 1822–44. Виходець із Сардинського королівства. Відіграв провідну роль у розвитку укр. зодчества 1-ї пол. 19 ст., збагативши його зразками зх.-європ. шк. класицизму, формами італ. Ренесансу (див. ... |
|---|
| |
|---|
Бохановський Іван Васильович
|
|---|
| ... class=zdan_just>(08. 07(26.06).1848–11.07.1917) – революціонер. З дворян Переяславського пов. Полтав. губ. Навч. у Київ. г-зії. 1870 вступив на юрид. ф-т Київ. ун-ту (1875 виключений через причетність до студентських заворушень). Брав участь у «ходінні в народ ... |
|---|
| |
|---|
Бохмач
|
|---|
| ... х. рубежах Чернігівського кня- зівства, на тер. Задесення. Вперше згадано в Іпатіївському літописі під 1147, тоді Б. було спалено військами вел. кн. київ. Ізяслава Мстиславича. Городи ... |
|---|
| |
|---|
Боцюрків Богдан
|
|---|
| ... 0.1998) – політ. та громад. діяч, дослідник історії Церкви в СРСР і Україні. Дійсний чл. НТШ. Н. в м. Бучач у сім’ї адвоката. У Львові з ... |
|---|
| |
|---|
Боцян Йосиф
|
|---|
| ... 26) – греко-катол. церк. діяч. Н. в м. Буськ. Навч. у Львів. греко-катол. духовній семінарії (1902–05) і теологічному колегіумі в Інсбруку (нині місто в Австрії). 1904 висвячений на священика. В Ін-ті св. Августина захистив докторську дис. з теології ( ... |
|---|
| |
|---|
Бочковський Леонард
|
|---|
| ... 26.01).1918) – укр. політ. діяч. Н. в м. Умань в польс. шляхетській родині. Навч. у Київ. комерційному ін-ті. 1913 увійшов до Київ. групи укр. соціалістів-революціонерів, за політ. поглядами тяжів до анархізму. 1914 заареш ... |
|---|
| |
|---|
Бочковський Ольгерд Іпполіт
|
|---|
| ... 3.1884–09.11.1939) – укр. соціолог, публіцист і політ. діяч. Н. в с-щі Долинське Херсон. губ. (нині м. Долинська Кіровогр. обл.). 1905, після закінчення Лісового ін-ту в Санкт-Петербурзі, емігрував у Чехію. 1909 закінчив філос. ф-т Карлового ун-ту в Празі. 1918 ... |
|---|
| |
|---|
Бош Євгенія Богданівна
|
|---|
| ... 8.1879–05.01.1925) – рад. парт. і держ. діячка. Н. в м. Очаків у сім’ї механіка. Від 1901 – чл. РСДРП, 1903 примкнула до більшовиків. Наприкінці 1909 – кер. Київ. к-ту РСДРП. Після арешту 1912 – на засланні у Сибіру. У жовт. 1914 втекла звідти і через Японію ем ... |
|---|
| |
|---|
Бошняк Олександр Карлович
|
|---|
| ... t>(1786, за ін. даними, 1787–1831) – чиновник, виконавець агентурних завдань, літератор. Дійсний чл. моск. т-ва дослідників природи (1820). Н. в маєтку Єсіпово Нерехтського пов. Костромської губ. у поміщицькій родині (батько – спадковий військовик Карл Башняк, мати – Надія Аже). Навч. у Моск. ун-ті. ... |
|---|
| |
|---|
Боян
|
|---|
| ... гадується у «Слові о полку Ігоревім», а також «Задонщині». У тексті «Слова...» його названо «віщим», а манера його «співу» протиставлена стилю самого автора «Слова...». Можливо, він жив при дворі кн. Святослава Ярославича, ... |
|---|
| |
|---|
Боян, назва муз. т-ва
|
|---|
| ... , що виникли наприкінці 19 ст. в Зх. Україні (1-ше – у Львові 1891; голова – В.Шухевич) і проіснували до поч. Другої світової війни (1939). Такі т-ва були у Перемишлі (1891, нині Пшем ... |
|---|
| |
|---|
Бояри
|
|---|
| ... », «боіла» – благородний, знатний) – панівний (поряд із князями) прошарок людності Київської Русі й середньовічної України. У давньорус. джерелах виступають ще й під назвами «княжі мужі», «кращі мужі» та ін. Уперше з’являю ... |
|---|
| |
|---|
Бояри путні
|
|---|
| ... боярського стану (див. Бояри) на укр. землях у складі Великого князівства Литовського, який виник внаслідок зближення «панцирних бояр» (див. Бояри-слуги) ... |
|---|
| |
|---|
Бояри-слуги
|
|---|
| ... о прошарку боярського стану (див. Бояри), які зобов’язані були відбувати нормовану військ. та ін. служби у князів і панів за право користування землею. Починаючи з 14 ст., вони ... |
|---|
| |
|---|
Бояри-шляхта
|
|---|
| ... ярство, яке фіксується в латиномовних документах на укр. землях у 14–15 ст. під назвою «boiarini nobiles» (в польс. мові «шляхтич» – людина благородного походження). Найвищий прошарок боярського стану, який у процесі еволюції злився з ін. привілейованими станами (п ... |
|---|
| |
|---|
Боярка
|
|---|
| ... ївка) – місто Києво-Святошинського р-ну Київ. обл. Залізнична ст.
Перші згадки про с. Городище-Будаївка, що було на місці сучасної Б., припадають на поч. 16 ст. У зв’язку з буд-вом у 60-х рр. 19 ст. залізниці Київ– ... |
|---|
| |
|---|
Боярка-Будаївка
|
|---|
| ... м. Боярка. ... |
|---|
| |
|---|
Боярська дума
|
|---|
| ... Русі – неформальна рада при князеві без чітко окреслених функцій. Склад «думців» – «княжих мужів» (див. Бояри) – залежав виключно від княжої волі. Б.д. виникає як наслідок інституалізації патріархальної традиції, що ... |
|---|
| |
|---|
Бравлін
|
|---|
| ... князь русів. Візант. агіографічне джерело «Житіє Стефана Сурозького» (відоме лише в давньорус. перекладі), створене на межі 8–9 ст., розповідає, що з Новгорода Великого прийшла велика рус. рать на чолі з кн. Б., полонила з ... |
|---|
| |
|---|
Брагинський полк
|
|---|
| ... структурних одиниць у Правобережній Україні. Сформований після 1650. Назва походить від волосного м-ка Брагинь (Брагинець) Київського воєводства (очевидно, сучасне с. Браженець Коростишівського р-ну Житомир. обл.). Існував ... |
|---|
| |
|---|
Бразилія (Brasil), Федеративна Республіка Бразилія
|
|---|
| ... еспубліка Бразилія – д-ва в Пд. Америці. Пл. 8,5 млн км². Нас. 169,5 млн осіб (2000). Столиця – м. Бразиліа. Тер. Б. поділяється на 25 штатів, федеральний (столичний) округ і 3 федеральні території. Держ. мова – португальська. Б. – президентська республіка. За формою держ. устрою – федерація. Г ... |
|---|
| |
|---|
Бразолі
|
|---|
| ... одом дворянський рід, що походив від грунського сотника (1763– 75) Василя Трохимовича Б. (1723 – бл. 1803). Його син – Григорій Васильович Б. (1761 – р.с. невід.) – голова Катериносл. палати карного суду, а онук – Євген Григорович Б. (1799–1879) – відомий полта ... |
|---|
| |
|---|
Браїлів
|
|---|
| ... типу Жмеринського р-ну Він. обл. Розташов. на р. Рів (прит. Пд. Бугу), за 4 км від залізничної ст. Браїлів. Нас. 5,4 тис. осіб (1999).
Заснований 15 ст. За часів національної революції 1648–1676 – сотенне м-ко ... |
|---|
| |
|---|
Браїлівська битва 1666 р.
|
|---|
| ... ж укр. та польс. військами, що відбулася 28–29(18–19) груд. поблизу м-ка Браїлів під час національної революції 1648–1676. Після проголошення П.Дорошенка гетьманом останні ... |
|---|
| |
|---|
Брайчевський Михайло Юліанович
|
|---|
| ... 6.09.1924–23.10.2001) – історик та археолог, нумізмат, громад. діяч. Д-р істор. н. (1989), проф. (1992), чл. УВАН (США), голова київ. осередку Укр. істор. т-ва. Н. в м. Київ. Після закінчення історико-філол. ф-ту Київ. ун-ту (1948) працював в Ін-ті археології А ... |
|---|
| |
|---|
Бранденбург Микола Юхимович
|
|---|
| ... 8.1839–13.09.1903) – рос. археолог і військ. історик. Генерал-лейтенант (1896). Н. в м. Санкт-Петербург у дворянській родині. 1870 закінчив Петерб. ун-т. Брав участь у російсько-турецькій війні 1877–1878. Засн. і дир. арти ... |
|---|
| |
|---|
Бранденбург-800
|
|---|
| ... сійний спец. підрозділ особливого призначення у системі абверу. Ств. 1939 в курортному м-ку Слияч (Чехія) спочатку під назвою «Навчальна будівельна рота № 800», потім «батальйон Баулера», 1940 – полк «Бранден- бург-800». 1942 став д-зією. В абвері вона ма ... |
|---|
| |
|---|
Брандис Анатолій Якович
|
|---|
| ... .1923) – військовик, генерал-лейтенант авіації. Двічі Герой Рад. Союзу (лют., черв. 1945). Канд. воєн. н. Н. в м. Катерино- слав (нині Дніпропетровськ). Закінчив Пермську військ. шк. пілотів (1943). У Червоній армії (див. Радя ... |
|---|
| |
|---|
Брандтнер Людвик Карлович
|
|---|
| ... t>(прибл. 1853–26(14).05. 1879) – революц. діяч. Прусський підданий. Навч. в 3-й Харків. г-зії, Харків. ветеринарному ін-ті (не закінчив). 1874 взяв участь у народницькому гуртку С.Ковалика. 1875 заарештований. На «процесі 193-х» виправданий, проте відданий під ... |
|---|
| |
|---|
Браницький Франциск-Ксаверій
|
|---|
| ...
(прибл. 1730–1819) – граф, магнат, військ. і держ. діяч Речі Посполитої, генерал-аншеф (1793) і генерал від інфантерії (1798) Російської імперії. Кавалер орденів св. ... |
|---|
| |
|---|
Браницькі
|
|---|
| ... шляхетських роди. Користувалися різними гербами: «Гриф», «Корчак», «Голобог» та «Янина». Найбільш старовинний рід – Браницькі герба «Гриф». Своє походження ведуть від сербського князя Якси, який грав помітну роль при дворі короля Болеслава III Кри ... |
|---|
| |
|---|
Братання фронтове
|
|---|
| ... ротесту проти війни солдатів країн, що воюють між собою. Найбільшого поширення Б.ф. набуло під час Першої світової війни. На рос.-нім. фронті почалось у жовт. 1915.
Б.ф. виникало спочатку стихійно. З білими прапорами солдати виходили з окопі ... |
|---|
| |
|---|
Братіану Йон
|
|---|
| ... 864–24.11.1927) – румун. політ. і держ. діяч. Н. в м. Флоріка (Румунія). Від 1909 – лідер Націонал-ліберальної партії. 1908–10, 1914–19 (з короткою перервою 1918), 1922–26 і 1927 – голова РМ Румунії. У своїй зовн. політиці орієнтувався на Велику Британію та Францію. 1916 підписав угоду про вступ Рум ... |
|---|
| |
|---|
Братковський Данило Богданович
|
|---|
| ... . н. невід. – 26.11. 1702) – укр. громад. діяч, письменник. Належав до давнього укр. шляхетського роду. Автор зб. віршів «Світ, розглянутий по частинах» (польс. мовою, Краків, 1697), в якій критикував сусп. відносини у Речі Посполитій та виступив на захист її п ... |
|---|
| |
|---|
Братства
|
|---|
| ... ації при правосл. (згодом і греко-катол.) парафіях в Україні та Білорусі 16–19 ст. Ґрунт для них підготували традиційні парафіяльні орг-ції опікунів (ктиторів) святинь. Юридично оформлені правосл. церквою (див. Православ’я). Б. відомі з серед. 16 ст.: 1538 – бр ... |
|---|
| |
|---|
Братство українських класократів-монархістів, гетьманців
|
|---|
| ... ЦІВ
– укр. політ. орг-ція, заснована 18 серп. 1931 В.Липинським та його однодумцями В.Залозецьким-Сасом, В.Кучабським, М.Кочубеє ... |
|---|
| |
|---|
Братське об’єднання парафій українських православних автокефальних церков
|
|---|
| ... АВТОКЕФАЛЬНИХ ЦЕРКОВ (БО УПАЦ)
– реліг. орг-ція з виразною ідеєю нац. незалежної Церкви, що діяла в Україні в 20–30-х рр. 20 ст. Виникла не без допомоги Державного політичного управління на хвилі незадоволення частини духовенства нетрадиційн ... |
|---|
| |
|---|
Братські друкарні
|
|---|
| ... братствах. Випускали полемічно-реліг. і світську літ. Одне з найдавніших – Львівське братство отримало 1592 королів. грамоту, яка підтверджувала його право на утримання друкарні. Чимало цінних пам’яток письменства ... |
|---|
| |
|---|
Братські школи
|
|---|
| ... Україні та Білорусі кін. 16–17 ст., які організовувалися і утримувалися правосл. братствами. Мета шкіл – давати таку освіту, яка б ґрунтувалася на власних культ. традиціях і водночас не відрізнялася від польс. і зх.- європ. шкіл. У програму найбільших ... |
|---|
| |
|---|
Братунь Ростислав Андрійович
|
|---|
| ... 01.1927–07.03.1995) – укр. поет. Н. в м. Любомль у сім’ї вчителя. 1950 закінчив Львів. ун-т. Був на журналістській роботі. 1965–66 – гол. ред. ж. «Жовтень» (нині «Дзвін»), 1966–80 – голова правління Львів. орг-ції Спілки письменників України. Наприкінці 1980 – ... |
|---|
| |
|---|
Брауде Семен Якович
|
|---|
| ... 29.07.2003) – радіофізик. Акад. АН УРСР (1969, нині НАН України). Засл. діяч н. і т. України (1991). Н. в м. Полтава. Закінчив Харків. фіз.-мат. ін-т (1932). 1931–55 працював у Харків. фіз.- тех. ін-ті АН УРСР, 1955–80 – заст. дир. Ін-ту радіофізики і електроні ... |
|---|
| |
|---|
Брацлав
|
|---|
| ... ипу Немирівського р-ну Він. обл. Розташов. на р. Пд. Буг, за 15 км від залізничної ст. Кароліна. Нас. 6,4 тис. осіб (1999).
Уперше згаданий під 1362 як Бряславль, збудований князями Коріятовичами для захисту ... |
|---|
| |
|---|
Брацлавська облога 1671
|
|---|
| ... польс. військами м. Брацлав, один із центр. епізодів укр.- польс. війни 1671. Розпочалася 26 серп. після того, як під натиском переважаючих сил – 12 тис. військ під командою великого коронного гетьмана Я.Собеського (див. Ян III Собеський) та коронного гетьм ... |
|---|
| |
|---|
Брацлавська прикордонна комісія
|
|---|
| ... – інституція, через яку 2-га Малоросійська колегія здійснювала контакти з Брацлавським воєводством Речі Посполитої. Перебувала в подвійному підпорядкуванні. В орг., фінансових та питаннях комплектув ... |
|---|
| |
|---|
Брацлавське воєводство
|
|---|
| ... . одиниця в Правобережній Україні, яку 1566 виділено з Волинської землі в ході політико-адм. реформи у Великому князівстві Литовському. Адм. центр – м. ... |
|---|
| |
|---|
Брацлавське міське повстання 1593-1595 рр.
|
|---|
| ... n_just>– збройний виступ міщан м. Брацлав проти влади місц. старости Ю.Струся. Очолив повстання війт Р.Тищенко (Тикович). Міщани паралізували роботу адміністрації ... |
|---|
| |
|---|
Брацлавське намісництво
|
|---|
| ... р. одиниця на Правобережній Україні кін. 18 ст. Утворилося внаслідок реорганізації Брацлав. губ., що існувала від трав. 1793 (у січ. 1795 частину її земель включено до новоутвореної Вознесенської губ.). У трав. 1795 тер. колиш. Ізяславської та Брацлав. губ. і д ... |
|---|
| |
|---|
Брацлавський гостинець
|
|---|
| ... о вів із центру Брацлавського воєводства – м. Брацлав через Звенигородку до Черкас і тут з’єднувався з Трип ... |
|---|
| |
|---|
Брацлавський Михайло Степанович
|
|---|
| ... 1903–1929) – громад. і політ. діяч, активний борець проти комуніст. влади. Н. в Маньківській волості Уманського пов. Київ. губ. Закінчив Уманську кооп. професійну шк. Від 1927 – студент Київ. кооп. ін-ту. Один із керівників підпільної орг-ції «Комітет визволення України» («КВУ»), яку створив разом з ... |
|---|
| |
|---|
Брацлавський полк
|
|---|
| ... . та адм.-тер. одиниця в Правобережній Україні. Сформований 1648 як полк реєстрових козаків. Брацлав. полк. Д.Нечай (1648–51) – сподвижник Б.Хмельни ... |
|---|
| |
|---|
Брацлавські хасиди
|
|---|
| ... цадика (праведника) Нахмана Брацлавського (1772–1810). Нахман вважав основними складовими етики іудаїзму (див. Іудаїзм в Україні) простий спосіб життя, самопожертву, відвертість, щирість, безпосередність у молитвах. Молитві, наголошував Нахман, мають промовлят ... |
|---|
| |
|---|
Бращайки
|
|---|
| ... Закарпатської України. Юлій Михайлович Б. (1879–1955, за ін. даними, 1946) н. в с. Глибоке (нині село Ужгородського р-ну Закарп. обл.). Навч. у Мараморош-Сигетській (нині м. Сігету-Мармацієй, Румунія) та Ужгородській г-зіях, на юрид. ф-ті Будапештського ун-ту. ... |
|---|
| |
|---|
Брега Галина Степанівна
|
|---|
| ... 04.1935) – історик. Канд. істор. н. (1973). Н. в с. Хутір (нині село Шепетівського р-ну Хмельн. обл.). 1958 закінчила історико-філол. ф-т Луцького пед. ін-ту. 1958–60 – викладач історії в технікумі (м. Ровно, нині Рівне). 1960–66 – інструктор, секретар, 1-й сек ... |
|---|
| |
|---|
Бредов Микола Емілійович
|
|---|
| ... 873 – р.с. невід.) – військ. діяч. Закінчив 1-й Моск. кадетський корпус, 2-ге Костянтинівське військ. уч-ще (Київ, 1891), Імператорську військ. акад. (1901). Проходив службу в Київському військовому окрузі. Учасник російсько-я ... |
|---|
| |
|---|
Брежнєв Леонід Ілліч
|
|---|
| ... 1906–10.11.1982) – один із кер. Комуністичної партії Радянського Союзу. Н. в с. Кам’янське (нині м. Дніпродзержинськ). 1927 закінчив Курський землевпорядно-меліоративний технікум, 193 ... |
|---|
| |
|---|
Брестський мирний договір з державами четверного союзу 9 лютого 1918 р.
|
|---|
| ... СОЮЗУ 9 лютого 1918
Укладений між Українською Народною Республікою та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією. Це перший міжнар.-правовий акт, який визначав УНР суб’єктом м ... |
|---|
| |
|---|
Брестський мирний договір РСФРР з державами четверного союзу 3 березня 1918 р.
|
|---|
| ... О СОЮЗУ 3 березня 1918
Укладений між РСФРР та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією у Брест-Литовському (нині м. Брест, Білорусь). Передбачав припинення війни між РСФРР і д-вами Четверного союзу. За умовами до ... |
|---|
| |
|---|
Брестської фортеці оборона 1941 р.
|
|---|
| ... – 1) символ героїзму воїнів Червоної армії (див. Радянська армія), у т. ч. й українців, у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945; 2) героїчна оборона на початку війни (від 22 черв. до 28 лип.) Брестсько ... |
|---|
| |
|---|
Бречицький Благовіщенський Андроників монастир
|
|---|
| ... ass=zdan_just>Заснований у 80-х рр. 17 ст. ченцем Андроником Василевичем як чол. монастир у лісовому масиві на березі р. Бречиця (прит. р. Бреч, бас. Дніпра); тер. сучасного с. Андроники Корюківського р-ну Черніг. обл. Коштом А.Зеленської-Носенко було споруджено дерев’яні келії, храм Благовіщення Бо ... |
|---|
| |
|---|
Бречкевич Митрофан Васильович
|
|---|
| ... .06.1870–26.08.1963) – укр. історик-славіст. Засл. діяч н. УРСР (1948). Н. в с. Бакоти (нині село Кременецького р-ну Терноп. обл.). 1901 закінчив історико-філол. ф-т Юр’євського (нині – Тартуського) ун-ту. Працював на викладацькій роботі: 1906–11 – приват-доц. Юр’євського ун-ту, 1913–22 – проф. Каза ... |
|---|
| |
|---|
Брешко-Брешковська Катерина Костянтинівна
|
|---|
| ... dan_just>(1843 або 1844, за ін. даними, 1848–12.09. 1934) – революц. діячка, публіцист, мемуарист. Дочка відставного гвард. поручика Костянтина Верига. Була в шлюбі з поміщиком Миколою Брешко-Брешковським. Здобула домашню освіту. Викладала в нар. шк., ств. батьком. Після закриття шк. і встановлення ... |
|---|
| |
|---|
Бриген Олександр Федорович фон дер
|
|---|
| ... class=zdan_just>(1792–09. 07(27.06).1859) – декабрист, військовик, чиновник, історик, ма- сон. Н. у м. Санкт-Петербург. Зі шляхетного ліфляндського роду. Син офіцера рос. армії (у минулому – придворного в Речі Посполитій) ... |
|---|
| |
|---|
Бригідки
|
|---|
| ... я; кримінально-слідча тюрма у м. Львів. В минулому костел і жін. монастир св. Бригіди; заснований 1614, 1782 за розпорядженням імп. Йосифа II перетворений на чол. карний заклад. Життя карного закладу регламентувалося кримі ... |
|---|
| |
|---|
Бридько Іван Іванович
|
|---|
| ... .1905–08.12.1980) – шахтар, новатор вугільної пром-сті. Двічі Герой Соц. Праці (1948, 1957). Н. у с. Іванівка (нині село Волноваського р-ну Донец. обл.). 1925–65 працював на шахті № 5–6 ім. Г.Димитрова в Донец. обл. Іні- ціатор високопродуктивного методу циклічного видобутку вугілля. 1946 – нач. діл ... |
|---|
| |
|---|
Брик Іван Станіславович
|
|---|
| ... 879–17.09.1947) – укр. філолог-славіст та історик, громад. діяч, педагог. Д-р філософії (1903). Чл. НТШ (1919). Автор численних наук. і наук.-популярних праць з укр. історії й к-ри, літературознавства, укр.-чеських культ. взаємин. Н. в с. Устрики Долішні (нині Устшики-Дольне) біля Перемишля (нині Пш ... |
|---|
| |
|---|
Бринцева Марія Олександрівна
|
|---|
| ... 06).12.1906–28.06.1985) – новатор с.-г. вир-ва. Двічі Герой Соц. Праці (1949, 1958). Н. в с. Отузи (нині смт Щебетовка АР Крим, підпорядковане Феодосійській міськраді). Впродовж 1931– 41 працювала на виноградниках радгоспу «Судак», від 1944 – в радгоспі «Коктебель» (м. ... |
|---|
| |
|---|
Британські військові місії
|
|---|
| ... пи брит. військ. експертів, що діяли після Першої світової війни при арміях новоутв. д-в і урядів, союзних або дружніх до Великої Британії, з метою збору інформації про військ.-політ. становище і координації надання брит. військ. допомоги. На тер. України пошир ... |
|---|
| |
|---|
Брілінг Густав Вольдемарович
|
|---|
| ... 7 – р. с. невід.) – музейний та культ. діяч, краєзнавець. Н. в м. Борисів (нині місто Мінської обл., Білорусь). Навч. у Немирівській г-зії (1888), на юрид. ф-ті Київ. ун-ту (1893). Закінчив Київ. рисувальну шк. М.Мурашка. Брав участь у розписах ... |
|---|
| |
|---|
Брінтон Крейн Кларенс
|
|---|
| ... 02.02.1898–07.09.1968) – амер. історик, педагог, дослідник історії ідей. Н. в м. Вінстед (Уінстед; шт. Коннектікут, США). Закінчив Гарвардський ун-т (1919). Отримав ступінь д-ра філософії в Оксфордському ун-ті за працю «Rhodes Scolarship» (1923). Проф., викл. Гарвардського ун-ту (1923– 68). Автор чи ... |
|---|
| |
|---|
Бровари
|
|---|
| ... дкування Київ. обл., райцентр. Залізнична ст. Нас. 87 тис. осіб (2001).
Перша згадка про Б. у писемних джерелах належить до 1630. Назва пов’язана з наявністю на тер. с-ща великої кількості броварень, в яких варили пиво (див. Брова ... |
|---|
| |
|---|
Бровартництво
|
|---|
| ... р. запозичення за польс. посередництвом з нім. мови) – пивоварний промисел. Зазвичай сполучався з гуральництвом (винокурінням) та шинкарством. У 17–18 ст. належав до комплексу т.зв. укр. прав. Необмежене для всіх груп укр. нас. право займатися Б. було в цей час предметом постійних нападів з боку рос ... |
|---|
| |
|---|
Броди
|
|---|
| ... тр. Розташов. над р. Бовдурка (прит. р. Стир, бас. Дніпра). Залізнична станція. Нас. 24,8 тис. осіб (1998).
Б. відомі ще в період Київської Русі. 1241 знищені ордами хана Батия. В 40-х рр. 14 ст. ... |
|---|
| |
|---|
Бродин Михайло Семенович
|
|---|
| ... 1.1931) – укр. фізик. Акад. АН УРСР (1982, нині НАН України). Засл. діяч н. і т. України (1992). Н. в с. Сивка-Войнилів (нині с. Сівка-Войнилівська Калуського р-ну Івано-Франк. обл.). Закінчив Львів. ун-т (1953) і працював в Ін-ті фізики АН УРСР (з 1965 – зав. від., з 1987 – дир.). З 1990 – акад.-се ... |
|---|
| |
|---|
Бродій Андрій Іванович
|
|---|
| ... 6) – громад. та політ. діяч русофільського напряму Закарпатської України 20–30-х рр. 20 ст. Н. в с. Кив’яжд (нині с. Кам’янське Іршавського р-ну Закарп. обл.). 1914 закінчив Ужгородську вчительську семінарію, учителював у с. В ... |
|---|
| |
|---|
Бродники
|
|---|
| ... Причорномор’я. Згадуються в літописах між 1147 і 1216 як учасники суперечок і війн поміж рус. князями. 1223 у битві на р. Калка (див. Калка, битва на річці 1223) Б. зрадили руських і перейшли на бік монголо-татарів. У наук. літ. поширена думка, начебто Б. жили ... |
|---|
| |
|---|
Бродович Теодосій
|
|---|
| ... невід. – 22.05.1803) – греко-катол. церк. діяч. Походив з укр. дрібношляхетського роду. Був священиком у Луцьку, займав високі посади в Луцькій греко-катол. єпархіальній адміністрації. Запідозрений у підготовці сел. повстання, яке начебто мало початися весною ... |
|---|
| |
|---|
Бродський Лазар Ізраїлевич
|
|---|
| ... 02.10(19.09).1904) – київ. цукрозаводчик та благодійник. Брат Лева Бродського. Н. в м-ку Златопіль (нині у складі м. Новомиргород). Походив з відомої єврейс. династії Бр ... |
|---|
| |
|---|
Бродський Лев Ізраїлевич
|
|---|
| ... 23) – київ. цукрозаводчик і благодійник. Брат Лазаря Бродського. Н. в м-ку Златопіль (нині у складі м. Новомиргород). Походив з відомої єврейс. династії Бродських. Очолював ... |
|---|
| |
|---|
Бродський Олександр Ілліч
|
|---|
| ... .06.1895–21.08.1969) – учений в галузі фізичної хімії. Акад. АН УРСР (1939), чл.-кор. АН СРСР (1943). Герой Соц. Праці (1969). Н. в м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ). Закінчив Моск. ун-т (1922). Від 1939 очолював Ін-т фізичної хімії АН УРСР. Праці Б. присв ... |
|---|
| |
|---|
Бродські
|
|---|
| ... – на поч. 20 ст. в Україні цукрозаводчиків і капіталістів. Вихідці з м-ка Броди. Засн. династії Ізраїль Маркович (п. у верес. 1888) розпочинав справу як купець, маючи 40 тис. руб. початкового капіталу, отриманого у спадок від батька Марка (Меїра). У 4 ... |
|---|
| |
|---|
Брокгауза и Ефрона энциклопедический словарь
|
|---|
| ... ass=zdan_just>– універсальна енциклопедія, що видавалася спільно Ф.Брокгаузом (Лейпциг, Німеччина) та І.Єфроном (Санкт-Петербург). Всього протягом 1890–1904 вийшов 41 т. (82 півтоми). 1905–07 вийшли 4 додаткові півтоми (містять відомості про сусп.-політ. д ... |
|---|
| |
|---|
Броневський Володимир Богданович
|
|---|
| ... (1782, за ін. даними, 1784 або 1786–19(07).04.1835) – військ. моряк, педагог, письменник, історик. Чл. Рос. АН і Т-ва історії та старожитностей при Моск. ун-ті (1829). Н. в с. Астахово Більовського пов. Тульської губ. у дворянській родині. Навч. в Мор. кадетському корпусі (1794– 1802), випущений міч ... |
|---|
| |
|---|
Броневський Мартин
|
|---|
| ... – після 07.12.1650) – польс. шляхтич, діяч протестантського руху (див. Протестантизм), належав до общини «чеських братів». На запрошення кн. В.-К.Острозького став активним діячем літ.-освіт. гуртка. Мав володіння у Київ., ... |
|---|
| |
|---|
Бронєвой Олександр Йосипович
|
|---|
| ... dan_just>(30.05.1898– 1940) – чекіст. Н. в м. Одеса в сім’ї кондитера. Освіта – три класи Одес. казенного уч-ща. Чл. РСДРП(б) з берез. 1917. Від 1918 співробітничав в органах ЧК– ДПУ–НКВС України. Служив у Одес. ЧК, з 1919 – у Волин. губернській ЧК, з 1927 – в ... |
|---|
| |
|---|
Бронзовий вік
|
|---|
| ... ріодів в культ.-істор. бутті людства (див. Археологічна періодизація), коли набули значного поширення вироби з бронзи (сплав міді з оловом, миш’яком, рідше – зі свинцем та ін. металами). Б.в. прийшов на зміну ... |
|---|
| |
|---|
Бронь
|
|---|
| ... – узагальнена назва бойової зброї, поширеної в Україні в 16–17 ст. Синонімом терміна «Б.» було слово «оружє». Під Б. розуміли: 1) холодну зброю, що поділялася на т. зв. білу – меч, шабля, рапіра, шпага, корд (шпага з коротким клинком), ніж тощо та зброю на древках – спис, рогатина, бердиш; ударну з ... |
|---|
| |
|---|
Бруз Семен Григорович
|
|---|
| ... .1905–02.06.1942) – секретар запасного підпільного міськ. к-ту КП(б)У під час окупації гітлерівцями Києва. Н. в м. Херсон у робітн. сім’ї. Чл. РКП(б), згодом (з 1924) ВКП(б). 1926 – секретар Цюрупинського райкому ЛКСМУ (Хе ... |
|---|
| |
|---|
Брук Соломон Соломонович
|
|---|
| ... лют. 1938) – чекіст. Н. в м. Рудня (нині місто Смоленської обл., РФ) в сім’ї орендаря. До 1917 – прикажчик. Чл. РКП(б) з 1920. Допитував В.Міяковського та ін. діячів укр. к-ри. Взяв активну участь у підготовці процесу по «Спіл ... |
|---|
| |
|---|
Брун Пилип Карлович
|
|---|
| ... 15.06.1880) – історик, археолог і перекладач. Н. в с. Фрідріхсгам (нині м. Хаміна, Фінляндія). Закінчив Дерптський ун-т (1825). Викладав у Вітебській г-зії (1830–32). Проф. Рішельєвського ліцею та Новорос. ун-ту в Одесі. Ч ... |
|---|
| |
|---|
Бруно Кверфуртський
|
|---|
| ... 1009) – капелан герм. імп. Оттона III (983–1002), від 1002 – місійний архієпископ. Походив з родини графів Кверфуртських (Тюрінгія). Очолював місії до «чорних угрів» (Трансільванія, істор. обл. на пн. зх. Румунії), печенігів, пруссів,– на землі останніх («на ко ... |
|---|
| |
|---|
Брусилівське збройне повстання 1918 р.
|
|---|
| ... ust>– виступ селян Радомишльського пов. Київ. губ. проти австро-нім. окупантів і режиму П.Скоропадського (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918, Г ... |
|---|
| |
|---|
Брусилов Олексій Олексійович
|
|---|
| ... 19).08.1853–17.03.1926) – військ. діяч, ген. від кавалерії (1912). Н. в м. Тифліс (нині Тбілісі, Грузія) у дворянській родині. Закінчив Пажеський корпус (1872). Проходив військ. службу на Кавказі, учасник російсько-турецької війни 1877– 1878. 1883 закінчив ... |
|---|
| |
|---|
Брусиловський прорив 1916
|
|---|
| ... st>– наступальна операція рос. Південно-Західного фронту проти австро-угор. і нім. військ у роки Першої світової війни. Проведена чотирма рос. арміями під командуванням ген. від кавалерії О. ... |
|---|
| |
|---|
Брюкнер Александер
|
|---|
| ... Александер (29.01.1856–24.05. 1939) – польс. філолог-славіст та історик к-ри. Чл. низки наук. акад. і т-в, у т. ч. НТШ. Н. у м. Тернопіль. Доц. Львів. і Віденського ун-тів, 1881–1924 – проф. Берлінського ун-ту. У своїх синтетичних культ.-істор. працях поєднува ... |
|---|
| |
|---|
Брюллов Карл Павлович
|
|---|
| ... ) Карл Павлович (12.12. 1799–23.06.1852) – живописець і педагог. Син скульптора П.Брюлла. Н. у м. Санкт-Петербург. З 9-ти років навч. в петерб. Акад. мист-в (закінчив 1821 з великою золотою медаллю). Протягом 1822– 35 працював у Німеччині, Італії та Греції. 1830–33 написав знамениту картину «Ост ... |
|---|
| |
|---|
Брюховецький Іван Мартинович
|
|---|
| ... 1623–17(07).06.1668) – укр. військ. діяч, гетьман Лівобережної України 1663–68. Н., ймовірно, в шляхетській родині. З початком національної революції 1648–1676 перебував при дворі Б.Хмел ... |
|---|
| |
|---|
Брюховичі
|
|---|
| ... о р-ну Львів. обл. Розташов. на р. Гнила Липа (прит. Дністра), за 19 км від залізничної ст. Рогатин.
Перша письмова згадка 1464. 1648 село зруйноване татар. військами.
Архіт. пам’ятки 17 ст. – дерев’яні церква і дзвіниця.
В.В. Головко. ... |
|---|
| |
|---|
Брянський фронт
|
|---|
| ... тегічне об’єднання Червоної армії (див. Радянська армія) на зх. напрямі. Ств. на початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. 16 серп. до нього входили 13-та, 50-та, а з 25 серп. – 3-тя і 21-ша армії. На ... |
|---|
| |
|---|
Бубела Петро
|
|---|
| ... . діяч Західноукраїнської Народної Республіки. Н. в с. Лисиничі (нині село Пустомитівського р-ну Львів. обл.). Закінчив г-зію, студіював право у Львів. ун-ті. Військ. освіту здобув у австрійс. старшинській шк., учасник Першої ... |
|---|
| |
|---|
Бубнов Андрій Сергійович
|
|---|
| ... севд.: Хімік, Яків; літ. псевд.: А.Глотов, С.Яглов, А.Б. та ін.; 04.04.1883–12.01.1940) – революціонер, рад. парт., держ. і військ. діяч. Н. в м. Іваново-Вознесенськ (нині м. Іваново, РФ) в купецькій родині. Закінчив реальне уч-ще (1903), навч. у Моск. с.-г. ін-ті. Від 1903 – чл. РСДРП(б)–ВКП(б). 19 ... |
|---|
| |
|---|
Бубнов Микола Михайлович
|
|---|
| ... 858–1943) – історик-медієвіст. Д-р істор. н., проф. (1891). Н. в м. Київ у сім’ї купця. Після закінчення історико-філол. ф-ту Петерб. ун-ту (1881) залишений на каф-рі заг. історії для підготовки до професорського звання. 1882–85 мав закордонне відрядження, досл ... |
|---|
| |
|---|
Буглів
|
|---|
| ... палеоліту. Розташов. біля с. Буглів Лановецького р-ну Терноп. обл. Відкрита 1989 О.Ситником та М.Левчуком. Досліджувалася Палеолітичною експедицією Ін-ту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України (до 1991 – Ін-т сусп. наук АН УРСР) 1989, 1990, 1992–95. Роз ... |
|---|
| |
|---|
Бугогардівська паланка
|
|---|
| ... р. одиниця Вольностей Війська Запорозького низового часів Нової Січі (1734–75). Пл. Б.п. дорівнювала 20 984 км², займала степову смугу між лівим берегом Пд. Бугу на зх. і правим берегом Інгульця (прит. Дніпра) на сх. ... |
|---|
| |
|---|
Буго-Дністровська культура
|
|---|
| ... ологічна к-ра доби неоліту (серед. 6–поч. 4 тис. до н. е.). Поширена на тер. Молдови та Правобережної України між течіями рік Прут (прит. Дунаю) та Інгул (прит. Пд. Бугу), у лісостеповій і степовій фізико-геогр. зонах. У її розвитку виділяються три періоди: ... |
|---|
| |
|---|
Буда
|
|---|
| ... власне, саме вир-во) із деревини поташу, виготовлення дьогтю і вугілля (див. Буди поташні). Були поширені у лісовій пн.-сх. ч. України в 16–19 ст. У Стародубському полку, Ч ... |
|---|
| |
|---|
Буда Сергій Олексійович
|
|---|
| ... 1866–1942) – укр. історик, жур- наліст, перекладач. Н. в м. Миргород. Закінчив 1890 Полтав. г-зію. 1896–98 навч. в Юр’євському (Дерптському) ветеринарному ін-ті. 1899–1914 – співробітник київ. періодичних вид., у т. ч. газет «Киевские вести», «Киевская мыс ... |
|---|
| |
|---|
Будапештська наступальна операція 1944-1945
|
|---|
| ... >1944–1945 – операція Другого Українського фронту і Третього Українського фронту при підтримці Дунайської військової флотилії 29 жовт. 1944 – 27 лют. 1945 в Угорщині в ході ... |
|---|
| |
|---|
Буддисти в Україні
|
|---|
| ... еліг.-філос. система (комплекс ідей та спосіб життя), що виникла в Стародавній Індії (6–5 ст. до н.е.); 2) одна з трьох світ. релігій, що розвинулась на ґрунті цієї реліг.-філос. системи. Назва походить від прозвища царевича Сіддхартхи Гаутами (623– 544 до н.е.) – Будда, що означає «пробуджений». Ос ... |
|---|
| |
|---|
Буджак
|
|---|
| ... назва пд. ч. Бессарабії. У 16–18 ст. ці землі населяли татари-ногайці (див. Білгородська орда). Після того, як вони покинули їх, тут поселилися колоністи, переважно болгари й ... |
|---|
| |
|---|
Будзиновський В’ячеслав
|
|---|
| ... 68–14.02.1935) – письменник, історик, громад. і політ. діяч. Н. в с. Баворів (нині село Терноп. р-ну Терноп. обл.). Навч. у Львів. та Віденському ун-тах. 1890 – один із фундаторів Русько-української радикальної партії, домагався включення до її програми пункту ... |
|---|
| |
|---|
Буди поташні
|
|---|
| ... промислу в Україні у 16–18 ст. Це були відносно розвинені вир-ва мануфактурного типу. Розташов. за місцем заготівлі сировини – у лісових масивах, особливо на Волині, Закарпатській Україні, пн. ... |
|---|
| |
|---|
Будило, будильський поріг
|
|---|
| ... з колиш. Дніпрових порогів між сучасним м. Дніпропетровськ та о-вом Хортиця. Виходив з води двома пасмами. Мав завдовжки бл. 265 м, падіння води становило 1 м, швидкість течії – 2,6 ... |
|---|
| |
|---|
Будини
|
|---|
| ... о, корінні мешканці лісостепового Подніпров’я скіф. доби. Б. вели рухливий спосіб життя, носили одяг, оздоблений хутром. Мова не скіф., можливо, балтська. За свідченням Геродота, союзники скіфів у війні з персами, активні ... |
|---|
| |
|---|
Будинок Полкової канцелярії у Чернігові
|
|---|
| ... n_just>– один із небагатьох зразків житлової арх-ри України кін. 17 ст. Споруджений на тер. колиш. дитинця, з пд. боку міськ. майдану. Належав черніг. полк. Я.Лизогубу (див. Лизогуби). Увійшов у мистецтвознавчу літ. під на ... |
|---|
| |
|---|
Будка Никита
|
|---|
| ... 949) – єпископ Української греко-католицької церкви, теолог, просвітницький діяч. Д-р теології (1909). Н. в с. Добромірка (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.) в сел. родині. 1897 закінчив Терноп. г-зію. Навч. екстерном на правничому ф-ті Львів. ун-ту, одно ... |
|---|
| |
|---|
Будний Симон
|
|---|
| ... 3) – письменник, філософ, діяч Реформації у Великому князівстві Литовському, просвітник. Н. в с. Буди (Мазовія, Польща). Навч. у Краківському університеті та Базельському ун-ті, прихи ... |
|---|
| |
|---|
Будьонний Семен Михайлович
|
|---|
| ... ).04.1883–26.10.1973) – держ., військ. і парт. діяч СРСР. Повний Георгіївський кавалер. Тричі Герой Рад. Союзу (1958, 1963, 1968), Маршал Рад. Союзу (1935). Н. на х. Козюрин Сальської округи Області Війська Донського (нині тер. Ростовської обл., РФ). В рос. арм ... |
|---|
| |
|---|
Бужа
|
|---|
| ... зва плану військ. операції формувань Армії Крайової (АК) проти військ вермахту на тер. Польс. д-ви (в межах її кордонів до Другої світової війни). План розроблено за ух ... |
|---|
| |
|---|
Бужани
|
|---|
| ... племен у верхній течії Зх. Бугу (прит. Вісли), що мешкало поруч з об’єднаннями дулібів і волинян. Б. згадуються в Баварському географі та « ... |
|---|
| |
|---|
Бужинська битва 1662
|
|---|
| ... козаками на чолі з Ю.Хмельницьким та рос. військами, що відбулася 22–23 (12–13) серп. 1662 поблизу м-ка Бужин (нині у складі с. Тіньки Чигиринського р-ну Черкас. обл.) під час національної революції 1648–1676. Після того, ... |
|---|
| |
|---|
Бужинський Гавриїл
|
|---|
| ... 1680– 14.04.1731) – церк. і культ. діяч. Н. в Слобідській Україні. Освіту здобув у Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія). 1706 викликаний ... |
|---|
| |
|---|
Бужинський Михайло Михайлович
|
|---|
| ... .05.1879–1937) – укр. історик, архівіст, археограф, краєзнавець, літературознавець. Н. в м. Полтава. Після закінчення 1-ї Полтав. чол. г-зії навч. у Моск. юнкерській шк. (1900–02), закінчив вищі курси при Військ. акад. Вихователь і викл. Моск. (1905–09) і Петро ... |
|---|
| |
|---|
Бужськ
|
|---|
| ... ) – давньорус. волин. місто. На його місці нині м. Буськ (раніше – Бузок) Львів. обл. Уперше згадується в літописі під 1097. Назву отримав від племінного союзу бужан, древнім осередком якого він був. Розта ... |
|---|
| |
|---|
Бужське князівство
|
|---|
| ... тво – територіально-держ. утворення, яке сформувалося на поч. 11 ст. навколо м. Бужськ у верхів’ях Зх. Бугу. Першим князем став Давид Ігоревич, якого на Витичівському з’їзді 1100 ... |
|---|
| |
|---|
Бузескул Владислав Петрович
|
|---|
| ... 3.1858–01.06.1931) – укр. історик. Д-р істор. н. (1895), проф. (1890), акад. РАН (1922; з 1925 – АН СРСР), акад. ВУАН (1925). Н. в с. Попівка на Катеринославщині. Середню й вищу освіту здобув у Харкові. 1880 закінчив Харків. ун-т і з того часу майже 40 років пр ... |
|---|
| |
|---|
Бузинний Олександр Тихонович
|
|---|
| ... 10.1889 – р. с. невід.) – укр. літературознавець, архівіст, педагог. Н. в с. Топори (нині село Ружинського р-ну Житомир. обл.). 1914 закінчив історико-філол. ф-т (словесний від.) Ніжинського історико-філол. ін-ту ім. кн. О.Безбородька. 1914–18 працював у Богодухівській чол. г-зії на Харківщині. 1919 ... |
|---|
| |
|---|
Бузьке козацьке військо
|
|---|
| ... поселення та військ. формування на пд. України. Виникненню його передувало створення 1769 козац. полку під началом ген. О.Прозоровського. Полк брав участь у російсько-турецькій війні 1768–1774, по закінченні якої козаків о ... |
|---|
| |
|---|
Бузьких козаків повстання 1817 р.
|
|---|
| ... штовхом до нього став наказ про скасування Бузького козацького війська і перетворення козаків на військ. поселенців (див. Військові поселення). У лип. заворушення в бузьких станицях охопило майже все військо ... |
|---|
| |
|---|
Буйко Петро Михайлович
|
|---|
| ... 95–15.10.1943) – лікар. Герой Рад. Союзу (1944, посмертно). Н. в м. Бєльськ (нині м. Бєльськ-Подляскі, Польща). Брав участь у Київському січневому збройному повстанні 1918 проти Української Центральної Ради. 1922 закінчив ... |
|---|
| |
|---|
Букачівці
|
|---|
| ... тинського р-ну Івано-Франк. обл. Розташов. на р. Свірж (прит. Дністра). Залізнична станція.
Перша письмова згадка належить до 1438. Наприкінці 15 ст. Б. набули статус м-ка і отримали магдебурзьке право. Торг. шлях ... |
|---|
| |
|---|
Буквар" львівський
|
|---|
| ... укований в Україні буквар. Упорядкований і виданий у Львові І.Федоровим. Його видання дослідники пов’язують з освіт. діяльністю львів. укр. громади, яка 1572 домоглася від королів. влади права посилати синів до г-зій і шкіл. Друкувався після ... |
|---|
| |
|---|
Букварь южнорусскій"
|
|---|
| ... для початкового навчання грамоти дорослих українців рідною мовою в безплатних недільних школах. За царату на Наддніпрянській Україні не було жодної шк., в якій би навчання велося укр. мовою. Уклав «Б.ю.» Т. ... |
|---|
| |
|---|
Буки, городище та некрополь
|
|---|
| ... лекс пам’яток 11–13 ст. біля с. Буки Сквирського р-ну Київ. обл. Складається з городища (дитинець і посад), відкритого поселення, 2 курганних та 2 ґрунтових могильників. Городище розт ... |
|---|
| |
|---|
Буковецький Євген Йосипович
|
|---|
| ... 5).12.1866–27.07.1948) – укр. живописець. Н. в м. Одеса. 1890 закінчив Одес. малювальну шк., де навч. в укр. живописця К.Костанді і в якій пізніше викладав. Відвідував також заняття у петерб. Акад. мист-в (не закінчив) та ... |
|---|
| |
|---|
Буковина
|
|---|
| ... я, один із р-нів зх. пограниччя істор. й сучасного компактного проживання укр. етносу. Нині пн. ч. Б. (див. Буковина Північна) – це Чернівецька область України. Пд. ... |
|---|
| |
|---|
Буковина
|
|---|
| ... a class=zdan_link href="../B\Bukovyna.htm"> Буковини. Виходила в Чернівцях: 1885–92 двічі на місяць; 1892–95 – раз на тиждень; 1896–98 – щоденно; 1898–1910 – тричі на тиждень; 1910–12 не виходила; 1913–14 – тричі на тиждень під назвою «Нова Буковина»; 1915–17 – раз на тиждень, виходила у ... |
|---|
| |
|---|
Буковина Північна
|
|---|
| ... тер. сучасної Чернівецької області України. У 1 тис. н. е. заселена сх.-слов’ян. племенами. З серед. 14 – у 1-й пол. 15 ст. тер. Б.П. відома під назвою Шипинська земля із замками Цецин, Хотин, Хмелів і Шипинці. З 1349 пере ... |
|---|
| |
|---|
Буковинська зоря
|
|---|
| ... літ. та наук. часопис на Буковині, який видавався 1870 у Чернівцях. Видавець – викл. Чернів. г-зії І.Глібовецький. Співробітники: І.Браник, С.Воробкевич, Ф.Калитовський, С.Мартинович, О.Прокопович та ін. Спершу виходив як ... |
|---|
| |
|---|
Буковинська православна церква
|
|---|
| ... авославна церква на Буковині. В різні часи була підпорядкована різним патріархатам. У 14 ст. перебувала в складі Галицької митрополії, 1401–1630 це самостійна Сучавська митрополія з староукр. богослужбовою й діловою мовою. Опікувалася слабкою на той час правосл. церквою у ... |
|---|
| |
|---|
Буковинська українська самооборонна армія (БУСА)
|
|---|
| ... class=zdan_just>– військ. формування періоду Другої світової війни, що виникло в черв. 1944 на базі повстанських загонів Організації українських націоналістів на тер. Буковини ... |
|---|
| |
|---|
Буковинське народне віче 1918
|
|---|
| ... ар. збори (бл. 10 тис. осіб), організовані 3 листоп. в Чернівцях Укр. крайовим к-том, утв. там 25 жовт. як складова ч. Української національної ради у Львові. Віче проголосило возз’єднання Буковини Північної ... |
|---|
| |
|---|
Буковинське селянське заворушення 1838-39 рр.
|
|---|
| ... =zdan_just>– один із найбільших сел. виступів на Буковині в 1-й пол. 19 ст. Приводом до нього було оголошення циркуляра буковинського старости від 29 черв. 1838, яким визнавалися недійсними угоди дідичів з селянам ... |
|---|
| |
|---|
Буковинське селянське повстання 1848-49 рр.
|
|---|
| ... dan_just>– одне з найбільших сел. заворушень на Буковині в 19 ст. супроти соціального гніту румун. поміщиків. Охопило всі гірські села Рус.-Довгопільського округу. Приводом стали постійні спроби землевласників примусити ... |
|---|
| |
|---|
Буковинський крайовий музей
|
|---|
| ... ваний 1865 у Чернівцях місц. краєзнавцями за діяльної участі музейного т-ва м. Серет (нині Сірет, Румунія). Здійснював збір матеріалів з археології, нумізматики та природи краю. 1877 припинив свою діяльність за браком коштів. Частину його колекцій передано Черн ... |
|---|
| |
|---|
Буковинський курінь
|
|---|
| ... формування біженців з Буковини, окупованої 1918 Румунією. Ств. на поч. 1919 в м. Коломия М.Топущаком. Бійці куреня воювали у складі Української Галицької армії проти Польщі т ... |
|---|
| |
|---|
Букрєєв Борис Якович
|
|---|
| ... 8).1859–02.10.1962) – математик. Засл. діяч н. УРСР (1941). Н. в м. Льгов (нині місто Курської обл., РФ). Вищу освіту здобув у Київ. та Берлін. ун-тах. З 1887 – викл., з 1889 – проф. Київ. ун-ту. Від 1898 – проф. Київ. політех. ін-ту (1922–30 – зав. каф-ри вищої математики). Читав лекції з мат. анал ... |
|---|
| |
|---|
Букринський плацдарм
|
|---|
| ... ка на правому березі Дніпра біля с. Великий Букрин (нині село Миронівського р-ну Київ. обл.), за 80 км на пд. від Києва, куди висадився десант військ Воронезького фронту (команд. ген. армії М. ... |
|---|
| |
|---|
Букшований Осип Іванович
|
|---|
| ... (01.06.1890 – після 25. 11.1937) – укр. військ., громад. і політ. діяч. Н. в с. Жаб’є (нині смт Верховина). Закінчив г-зію у Коломиї, Львів. політехніку (1914). У роки Першої світової вій ... |
|---|
| |
|---|
Булава
|
|---|
| ... л верховної влади. У 16– 17 ст. – один з клейнодів козацьких, символ влади запороз. кошових отаманів і гетьманів України. На тер. сучасної України відома з мідного віку (3 тис. до н. е.). В давньорус. часи використовувалас ... |
|---|
| |
|---|
Булавінське повстання 1707-1709 рр.
|
|---|
| ... великий збройний виступ козаків і селян (нерідко визначається як війна) у Росії та Україні проти соціального гноблення. Названо за ім’ям її кер. К.Булавіна. Однією з найважливіших причин Б.п. стало прагнення Петра I скасу ... |
|---|
| |
|---|
Булатницький (Булатинський) Єгор
|
|---|
| ... (1-ша пол. 18 ст. – 1767) – викладач, перекладач. У 2-й пол. 40-х – на поч. 50-х рр. 18 ст. навч. у Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія), пізніше – в одному з італ. ун-тів. Один із перших укр. студентів Моск. ун-т ... |
|---|
| |
|---|
Булаховський Леонід Арсенійович
|
|---|
| ... 14.04.1888–04.04.1961) – мовознавець. Д-р філол. н. (1936), проф. (1917), акад. АН УРСР (1939), чл.-кор. АН СРСР (1946). Засл. діяч н. УРСР (1941). Н. в м. Харків у родині майстра-механіка. Закінчив історико-філол. ф-т Харків. ун-ту (1910). Від 1916 – доц. цьог ... |
|---|
| |
|---|
Булгаков Михайло Опанасович
|
|---|
| ... 3).05.1891–10.03.1940) – рос. письменник, драматург. Н. в м. Київ. Батько О.Булгаков – проф. Київ. духовної акад. Навч. у 1-й Київ. г-зії (1901–09). Закінчив мед. ф-т Київ. ун-ту (1916). Під час Першої світової війни служи ... |
|---|
| |
|---|
Булгаков Олександр Олександрович
|
|---|
| ... (19(06).03.1907–31.05.1996) – рад. держ. і парт. діяч. Н. в м. Харків у сім’ї робітника. Від 1920 – склографіст, учень статистика, відп. секретар Пд. маш.-буд. тресту. 1929–31 проходив службу в Червоній армії (див. Радянська а ... |
|---|
| |
|---|
Булгаков Сергій Миколайович
|
|---|
| ... 6).06.1871 – 13.07.1944) – учений, педагог, журналіст, священик (від 1918). Н. в м. Лівни (нині Орловської обл., РФ) у сім’ї провінційного цвинтарного священика. Освіту здобував у Лівенському духовному уч-щі (1881– 84), Орловській духовній семінарії (1885–88), Єлецькій г-зії (1889–90) і на юрид. ф-т ... |
|---|
| |
|---|
Булганін Микола Олександрович
|
|---|
| ... .06(30.05).1895–24.02. 1975) – держ., парт. і військ. діяч СРСР. Герой Соц. Праці (1955), 1947–58 Маршал Рад. Союзу, генерал-полковник (1958). Н. в м. Нижній Новгород (нині місто в РФ) у сім’ї службовця. Від 1917 – чл. РСДРП(б)–КПРС. 1918–22 працював в органах ... |
|---|
| |
|---|
Булгар Великий
|
|---|
| ... class=zdan_link href="../B\Bolhary_Volzki.htm">болгар волзьких в Серед. Поволжі та Прикам’ї. Заснований бл. 10 ст. Центр ремісництва, міжнар. торгівлі. Торг. шляхами був пов’язаний з Києвом, Владимиро-Суздальським князівст ... |
|---|
| |
|---|
Булгарі Євгеній
|
|---|
| ... , Булгаріс, Болгарський, Вулгарис) Євгеній (світське ім’я – Елевферій (Єлефтерій); 22(11).08.1716– 09. 07(27.06).1806) – церк. та освіт. діяч, науковець, письменник. Почесний чл. Петерб. АН (1776). Н. на о-ві Корфу (нині Керкіра, Греція) в родині чиновника венеціанської адміністрації на Іонічних о-в ... |
|---|
| |
|---|
Булгарі Микола Якович
|
|---|
| ... 1806, за ін. даними, 1803–1841) – граф (до серед. 1826), декабрист, військовик. Син Я.Булгарі та Єлизавети з роду Кричулесків. Вихований у приватних пансіонах, навч. вдома з професорами Пажеського корпусу (до цього закладу був записаний 1809). Від 2 ... |
|---|
| |
|---|
Булгарі Яків Миколайович
|
|---|
| ... від. – 16(04).08.1828) – граф, чиновник, поміщик, чл. Т-ва наук при Харків. ун-ті (1823) та конспірації «Філікі Етерія». Батько М. Булгарі.
Прибув з Іонічних о-вів (поблизу Балканського п-ва). ... |
|---|
| |
|---|
Булига Максим
|
|---|
| ... . невід. – 1687) – наказний гетьман Правобережної України (1686–87), дипломат. Походження та родовід невідомі. Чл. посольств гетьманів І.Виговського та Ю.Хмельницького до ... |
|---|
| |
|---|
Булигінська дума
|
|---|
| ... s=zdan_link href="../\.htm">Державної думи Російської імперії, скликання якої передбачалося законом від 19(06) серп. 1905. Проект підготував міністр внутр. справ О. Булигін (звідси й назва думи). Дума мала мінімізувати революц. досягнення, здобуті завдяки громадян. піднесенню 1905 (див. ... |
|---|
| |
|---|
Булли папські
|
|---|
| ... им. (папської) курії (центральних установ, що управляють катол. церквою). Зберігаються в т. зв. Таємній канцелярії Ватикану. Б.п., крім ін., проливають світло на політику папства щодо Сх. Європи. Чимало Б.п. було підготовлено у зв’язку з діяльністю пап Інокенті ... |
|---|
| |
|---|
Бульбенко Федір Павлович
|
|---|
| ... 896–17.05.1981) – історик Української автокефальної православної церкви на еміграції. Н. в с. Романкове (нині в межах м. Дніпродзержинськ). Закінчив Київ. військ.-інженерну юнацьку шк. та Харків. фінансово-екон. ін-т. Кіль ... |
|---|
| |
|---|
Бунге Микола Християнович
|
|---|
| ... 1823–03.06.1895) – фінансист, економіст, держ. діяч. Н. в м. Київ. Навч. у 1-й Київ. г-зії. Закінчив Київ. ун-т (1845). Почав працювати в Ніжин. ліцеї, де захистив магістерську дис. з торг. законодавства. Від 1850 – викл. Київ. ун-ту на каф-рі політ. економії й ... |
|---|
| |
|---|
Бунд
|
|---|
| ... . єврейс. робітн. союз у Литві, Польщі та Росії, одна з найстаріших політ. партій у Російській імперії. Заснований 1897 у Вільнюсі. 1898–1903 та 1906–12 входив до РСДРП на правах автономної орг-ції – самостійної при вирі- ... |
|---|
| |
|---|
Бундур Марко
|
|---|
| ... .1654) – укр. переписувач літопису. Чернець Пустинно-Микільського монастиря у Києві. 1651 закінчив переписувати Волин. літописне зведення кін. 13 – поч. 14 ст., за складом близьке до Іпатіївського і Хлєбниковського літописних описів ... |
|---|
| |
|---|
Бунін Іван Олексійович
|
|---|
| ... 0.1870–08.11.1953) – рос. письменник. Н. в м. Воронеж (нині місто в РФ). Перший поетичний твір надрукував 1887. У ранній поезії і прозі змальовував природу сільс. Росії (поетична зб. «Під відкритим небом», оповідання «Танька», «На хуторі»). Почесний акад. Петерб. АН (1909). На поч. 90-х рр. 19 ст. ж ... |
|---|
| |
|---|
Бунт як одиниця лічби різних товарів
|
|---|
| ... . Застосовувався на укр. землях у складі Речі Посполитої в 16–18 ст. Дорівнював 15 штукам (штука – окремий предмет, а також непочатий сувій матерії певної довжини).
Літ.: Ісаєвич Я. Деякі питання української метрології XVI–XVIII с ... |
|---|
| |
|---|
Бунчук
|
|---|
| ... держака, увінчаного голівкою, з-під якої звисали косиці кінського волосся різного кольору. В козац. часи запозичений від турків. Турки виробили цілу ієрархічну систему вжитку Б. Зокрема, перед султаном носили Б. із золотою голівкою та сімома хвостами, перед візиром – з трьома. Як символ гетьман. вл ... |
|---|
| |
|---|
Бунчукові товариші
|
|---|
| ... ина кін. 17–18 ст. в Гетьманщині. Підпорядковувалася гетьману, перебувала під його знаком – бунчуком. Чин Б.т. запроваджений І.Мазепою. ... |
|---|
| |
|---|
Буран-Кая 3
|
|---|
| ... а кам’яного віку в скельному навісі в серед. течії р. Бурульча (Гірський Крим). Містить археол. культ. шари таш-аїрської культури (шар 3), свідерської культури (шар 4), ... |
|---|
| |
|---|
Бурачек Микола Григорович
|
|---|
| ... .03.1871–12.08.1942) – укр. живописець, педагог. Засл. діяч мист-в УРСР (1941). Н. в м-ку Летичів. Навч. у Краківській акад. красних мист-в (1905–10), у Парижі (1910–12). Тв. Б. позначені впливом імпресіонізму. У кращих тв. пе ... |
|---|
| |
|---|
Бурачков Платон Йосипович
|
|---|
| ... 3.10.1894) – археолог і нумізмат. Закінчив Харків. ун-т. Працював чиновником у держ. установах Таврійської губ. З 1870 пішов у відставку і мешкав у Херсоні. Досліджував і колекціонував старожитності цього краю. Займався вивченням, класифіка- цією, каталогізаціє ... |
|---|
| |
|---|
Бурачок Степан Онисимович
|
|---|
| ... 07.01.1877 (26.12.1876)) – викл., учений, письменник, видавець, генерал-лейтенант корпусу корабельних інженерів (1864). Н. в с. Заньки Ніжин. пов. Малорос. губ. (нині село Ніжин. р-ну Черніг. обл.). Син адмірала.
Протягом 1812–17 навч. в Петерб. уч-щі корабельної арх-ри, а після ... |
|---|
| |
|---|
Бурдей
|
|---|
| ... емлянка) – найпростіше житло самітного козака на Запорожжі 18 ст. Його споруджували в степу на займищах: у викопаній ямі ставили чотири стінки з плоту, навколо них нагортали землю, зверху монтували крівлю і все разом ззовні обмазували глиною з кизяком та накривали кураєм (рослина з групи перекотипол ... |
|---|
| |
|---|
Буревій (Буровій) Кость Степанович
|
|---|
| ... t>(псевд.: Едвард Стріха, Кость Соколовський, Варвара Жу- кова, Нехтенборенг; 02.08.1888– 18.12.1934) – письменник, публіцист, літ. критик, мистецтвознавець, педагог, громад. і політ. діяч; один з найвизначніших майстрів пародії та літ. містифікації. Н. в с. Великі Меженки (Воронежчина) в бідній сел ... |
|---|
| |
|---|
Буржуазія
|
|---|
| ... д пізньолат. burgus – укріплене місто) – один з термінів для позначення того класу індустріального суспільства, який, за Е.Райтом, володіє інструментами контролю над: інвестиціями або грошовим капіталом; фізичними засобами вир-ва (земля, ф-ки та установи); робо ... |
|---|
| |
|---|
Буржуазна революція
|
|---|
| ... бний перехід від традиційного сусп-ва, заснованого на феод. ієрархії, до приватно- власницького сусп-ва, яке ґрунтується на рівності всіх громадян перед законом, визнанні принципу суверенітету народу і демократ. свобод. У ході Б.р. завершується перетворення станів ... |
|---|
| |
|---|
Буржуазно-націоналістичної організації кодишніх боротьбистів справа 1937
|
|---|
| ... Ї КОЛИШНІХ БОРОТЬБИСТІВ» СПРАВА 1937
– одна з політ. справ доби єжовщини, сфабрикована під безпосереднім кер-вом наркома внутр. справ УРСР І.Леплевського, який працював над «компроматами» проти членів ... |
|---|
| |
|---|
Буринь
|
|---|
| ... р. Розташов. на р. Чаша (прит. Сейму, бас. Дніпра). Залізнична ст. Путивль. Нас. 11,8 тис. осіб (1998).
Тер. Б. була заселеною за часів черняхівської культури. Місто засноване 1392. Згадується в геогр. літ. пам’ятці 14 ст. « ... |
|---|
| |
|---|
Буркацька Галина Євгенівна
|
|---|
| ... (04).12.1916) – новатор с.-г. вир-ва. Двічі Герой Соц. Праці (1951, 1958). Н. в с. Геронимівка (нині село Черкас. р-ну Черкас. обл.) у бідній сел. сім’ї.
1932–35 працювала секретарем і головою кількох сільрад Черкас. р-ну. 1935 закінчила Харків. с.-г. шк., після чого була на комс ... |
|---|
| |
|---|
Буркгардт Якоб Кристоф
|
|---|
| ... st>(25.15.1818–08.08.1897) – швейцарський історик к-ри й мист-ва. Н. в м. Базель (Швейцарія). Вивчав історію к-ри та історію мист-в у Берлінському (1839– 42, у Л. фон Ранке, Ф.Кугеля, Й.Г.Дройзена) і Боннському ун-тах. Проф. історії та історії мист-в Базельського ун-ту (1858–93). Досліджував історію ... |
|---|
| |
|---|
Бурко (Бурко-Корецький) Демид
|
|---|
| ... евд. – Данило Святогірський; 29.08.1894–09.06.1989) – про- топресвітер, церк. історик. Н. в с. Пирогів Він. пов. Подільської губ. (нині село Тиврівського р-ну Він. обл.). Освіту здобув у Він. церк.-учительській шк. (1913). Був мобілізований до війська і брав участь у Першій світовій війні. Під ч ... |
|---|
| |
|---|
Бурлаки
|
|---|
| ... ужені чоловіки; 2) збірна назва наймитів в Україні 16 – 1-ї пол. 19 ст. Походили із зубожілих селян, міщан та козаків. Працювали в г-вах заможних верств нас., допоміжними робітниками на пром. підпр-вах, рибних промислах і в портах на Дніпрі, Дністрі, Дунаї й Чорному м. Їх працю використовували чумак ... |
|---|
| |
|---|
Бурляй Кіндрат Дмитрович
|
|---|
| ... р. с. невід.) – гадяцький полк. (1648–49), один із найближчих сподвижників Б.Хмельницького. Очевидно, брав участь у козац. поході 1624 на Сіноп (Туреччина). У лип. 1640 очолював один із мор. походів донських козаків. 1647 доклав чимало зусиль до схилення С.-М. ... |
|---|
| |
|---|
Бурмистенко Михайло Олексійович
|
|---|
| ... 22(09).11.1902–22.09. 1941) – парт. і держ. діяч УРСР, політпрацівник Червоної армії (див. Радянська армія). Н. в с. Александровка (нині село Саратовської обл., РФ). 1918–22 працював в органах ВЧК у Пензі та Покровську (нині м. Енгельс; обидва РФ), після служби ... |
|---|
| |
|---|
Бурмистер
|
|---|
| ... r) – в Україні 14–18 ст. посадова особа в міськ. самоврядуванні, яке ґрунтувалося на магдебурзькому праві. Б., за «Саксонським вейхбільдом», називався голова станового самоврядування. Бурмистери (від 2 до 12) обиралися виборними ратманами. В Україні терміни пов ... |
|---|
| |
|---|
Бурса
|
|---|
| ... нтів часів середньовіччя. Походить від назви гаманця з цупкої шовкової тканини; вживалося у значенні спільної каси якої-небудь корпорації. Як притулки, де утримувалися на благодійницькі кошти бідні студенти, виникли у Франції. Б. була при Київ. колегіумі (див. ... |
|---|
| |
|---|
Бурсак Федір Якович
|
|---|
| ... – військовик, отаман Чорноморського козацького війська (1799–1816). Походив з дворянського роду Антоновичів (Харків. губ.). Батько його був священиком. Б. навч. в Київ. духовній семінарії, але, не закінчивши її, втік на Запоро ... |
|---|
| |
|---|
Бурундай, Бурондай
|
|---|
| ... невід.) – монгол. полководець серед. та 3-ї чверті 13 ст. Київський літопис під 1240 називає його, поряд з Субедеєм, одним з найбільш досвідчених «воєвод» хана Батия. Брав активну участь у поході монголо-татар. орд ... |
|---|
| |
|---|
Бурцов Іван Григорович
|
|---|
| ... 2.1795, за ін. даними, 1794– 04.08(23.07).1829) – військовик, історик. З дворян Рязанської губ. Вчився в Благородному пансіоні при Моск. ун-ті. На військ. службі з 11 серп. (30 лип.) 1812, офіцером. Учасник Війни 1812 та закордонних походів рос. армії 1813–14, ... |
|---|
| |
|---|
Бурченко Дмитро Тимофійович
|
|---|
| ... 5.1904–15.09.1983) – учасник партизанського руху на тер. України під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. Н. в с. Новгородка. 1931 закінчив Ленінгр. комуніст. ун ... |
|---|
| |
|---|
Бурштин
|
|---|
| ... вано-Франк. обл. Розташов. на р. Гнила Липа (прит. Дністра). Залізнична ст. Нас. 15,7 тис. осіб (1998).
Поблизу Б. знайдені кам’яні знаряддя доби бронзи, є стародавні кургани. Перші письмові згадки датуються 1554. У 2-й пол. 16 ст. Б. належав польс. графу Скарбеку, з 1630 його в ... |
|---|
| |
|---|
Бусел Яків
|
|---|
| ... ький, Дніпровський, Шахтар; 1910–15.09.1945) – політ. діяч, публіцист, учасник нац. визвол. змагань 1940-х рр. Н. в м-ку Клевань. Орг., військ. і політ. референт Крайової екзекутиви ОУН пн.-зх. укр. земель (ПЗУЗ, 1935– 37), один із засн. революц. нац. руху на ... |
|---|
| |
|---|
Бускевича Лукаша дипломатична місія до Туреччини 1668
|
|---|
| ...
Після Андрусівського договору (перемир’я) 1667 гетьман П.Дорошенко і більшість правобереж. козацтва переконалися у марності сподівань на ... |
|---|
| |
|---|
Бусурман
|
|---|
| ... урман, бесурмен), бусурмен (бусурманець) – давньоукр. запозичення з тюркських мов, найімовірніше з кримськотатар., у діалектах якої форма «Б.» могла бути результатом фонетичної видозміни араб.-перської форми «мусульман» («муслім-ун» – «мусульмани»). Вживалося для означення людини ін. віри. Як наслід ... |
|---|
| |
|---|
Буськ
|
|---|
| ... о Львів. обл., райцентр. Розташов. на правому березі р. Зх. Буг (прит. Вісли), при впадінні в неї р. Полтва та за 5 км від залізничної ст. Красне. Нас. 8,6 тис. осіб (1998).
Перша згадка про Б. (див. Бужськ) в писемних дж. датується 1 ... |
|---|
| |
|---|
Бут (Павлюк) Павло Михнович
|
|---|
| ... . невід. – 1638) – один із ватажків Павлюка повстання 1637. Протягом багатьох років на поч. 17 ст. брав участь у козац. походах проти турків і татар. Під час виступу запорожців проти Польщі і зруйнування фортеці Кодак 1635 був схоплений королів. комісарами ... |
|---|
| |
|---|
Бутаков Григорій Іванович
|
|---|
| ... (27.09).1820–12.06(31.05). 1882) – військ. моряк, дипломат, ген.-ад’ютант (1869), адмірал (1878). Брат О. Бутакова. Н. в м. Рига (нині Латвійська Республіка) в родині офіцера. По закінченні Мор. кадетського корпусу в Санкт-Петербурзі – на Балтиці, ... |
|---|
| |
|---|
Бутаков Олексій Іванович
|
|---|
| ... .02.1816–28.06.1869) – військ. моряк, контр-адмірал із зарахуванням до імператорського почту (1864), мандрівник, письменник. Брат Г.Бутакова. Чл. Рос., почесний чл. Берлінського геогр. т-в. Н. в м. Кронштадт (нині С.-Петерб. міськради, РФ). Закінчив М ... |
|---|
| |
|---|
Бутирський Василь Петрович
|
|---|
| ... .1896–1938) – рад. військ. діяч. Н. в с. Воздвиженка Серпуховського пов. Моск. губ. Закінчив Полівановську вчительську семінарію, 2-гу Моск. військ. шк., прапорщик. Учасник Першої світової війни. 1919 вступив до Червоної армії (див. ... |
|---|
| |
|---|
Бутич Іван Лукич
|
|---|
| ... – історик-джерелознавець і архівіст. Канд. істор. наук (1950). Дійсний чл. НТШ (1992). Н. в с. Усівка (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.). Закінчив Київ. ун-т (1945). 1954–71 – нач. наук.-видавничого від. Архів. управління при РМ УРСР, 1958– 65 – відп. ред. «Науково-інформаційного бюлетеня ... |
|---|
| |
|---|
Бутівка
|
|---|
| ... т. смт Павлиш. ... |
|---|
| |
|---|
Бутков Петро Григорович
|
|---|
| ... 2.1775–24(12).12.1857) – рос. історик, держ. діяч. Акад. Петерб. АН (1841), генерал-лейтенант. Н. у слободі Осинова (нині с. Осинове Новопсковського р-ну Луган. обл.). Освіту здобув самостійно. 1791–1811 на військ. службі. З 1825 обіймав різні посади в Мін-ві фінансів та МВС ... |
|---|
| |
|---|
Бутовичі
|
|---|
| ... ьких родів різного походження серед. 17 ст. Перший рід започаткований шляхтичем Богданом Б. Від польс. короля Яна II Казимира Ваза отримав два привілеї на маєтності (1649). Його син Іван Б. згадується в документах як військови ... |
|---|
| |
|---|
Бутурлін Василь Васильович
|
|---|
| ... невід. – 31(21).12.1656) – рос. військ. діяч, дипломат, ближній боярин, дворецький і воєвода. В січ. 1654 Б. очолював повноважне рос. посольство на переговорах з гетьман. урядом Б.Хмельницького під час Переяслав. ради (див. ... |
|---|
| |
|---|
Бухарестський мирний договір 1812 р.
|
|---|
| ... >Завершив російсько-турецьку війну 1806–1812. Усвідомлюючи небезпеку неминучої війни з Францією (див. Війна 1812 ), царський уряд відмовився від далекосяжних планів приєднати до Рос. імперії Дунайські князівства. 3 квіт. ( ... |
|---|
| |
|---|
Бухарестський мирний договір 1918 р.
|
|---|
| ... >Завершив війну між Румунією та Четверним союзом (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною й Болгарією), остаточно ліквідувавши Сх. фронт Першої світової війни. Розроблення умов Б.м.д. затяглося на піврок ... |
|---|
| |
|---|
Бухарестський протокол 1878 р.
|
|---|
| ... саний 17(05) груд. військ. уповноваженими С.-Петербурга та Бухареста в рамках Берлінського трактату 13(01) лип. 1878; остаточно визначив рос.-румун. кордон, повернувши до складу Російської імперії Пд. Бессарабію ... |
|---|
| |
|---|
Бухарін Микола Іванович
|
|---|
| ... 7.09).1888–15.03.1938) – рад. політ. діяч, публіцист. З родини педагогів. Дійсний чл. АН СРСР (1929–37). Навч. у моск. г-зії (1901–06), на екон. від-ні юрид. ф-ту Моск. ун-ту (1907–09). Від 1905 чл. РСДРП(б), обраний до складу Моск. к-ту РСДРП(б). За революц. діяльність ув’язнений (1909 – черв. 1911 ... |
|---|
| |
|---|
Бухенвальд
|
|---|
| ... р поблизу м. Веймар (нині ФРН), який існував 1934–45. В Б. за весь період його існування відбували ув’язнення бл. 250 тис. осіб різних національностей, з них понад 55 тис., в т.ч. більше 7 тис. рад. громадян, було закатовано. 18 серп. 1944 у Б. гітлерівці стратили голову ЦК Комуніст. партії Німеччин ... |
|---|
| |
|---|
Буценко Панас Іванович
|
|---|
| ... 89–21.03.1965) – рад. держ. і парт. діяч. Н. в с. Таранівка (нині село Зміївського р-ну Харків. обл.). З 1909 чл. РСДРП(б). Деякий час (1917) примикав до укр. соціал-демократів. Учасник Таганрозької парт. наради (квіт. 1918). На I з’їзді КП(б)У обраний чл. ЦК, в 1918 – на підпільній роботі в Харків. ... |
|---|
| |
|---|
Буцинський Дмитро Тимофійович
|
|---|
| ... 51, за ін. даними, 1855–16(04).07.1891) – революціонер. Н. в Курській губ. у сім’ї священика. Навч. в Курському духовному уч-щі, Бєлгородській духовній семінарії, на мед. ф-ті Харків. ун-ту, звідки виключений за участь у студентських заворушеннях 1878. Створив у Ха ... |
|---|
| |
|---|
Буцинський Петро Микитович
|
|---|
| ... 1916) – історик. Д-р рос. історії (1890). Н. в Курській губ. в родині священика. Навч. у Бєлгородській духовній семінарії, закінчив Харків. ун-т (1879). Залишений стипендіатом при каф-рі рос. історії. Магістр рос. історії (1881). У тому ж році був відряджений до Мо ... |
|---|
| |
|---|
Буча
|
|---|
| ... ., підпорядковане Ірпінській міськраді. Розташов. між невеликими річками Буча та Рокач (притоки Ірпеня, бас. Дніпра). Залізнична ст. На місці с-ща існувало с. Яблунька, згадки в літописах про нього належать до 1630.
1900 біля села збудовано станцію з назвою Буча, де жили залізнич ... |
|---|
| |
|---|
Бучацьке Євангеліє
|
|---|
| ... жної писемності 12–13 ст., збірник євангельських читань, виписаних з Четвероєвангелія та призначених на кожне свято. Написане уставом на пергаменті. Походить з Галицько-Волин. землі. У 15 ст. зберігалося в монастирі в с. Городище (Галичина), про що свідчить дарчий запис Андрушки Мушатича, пізніше – ... |
|---|
| |
|---|
Бучацький мирний договір 1672 р.
|
|---|
| ... оговір, підписаний 28(18) жовт. 1672 між Османською імперією і Річчю Посполитою у м. Бучач після зайняття турец. військами Поділля. ... |
|---|
| |
|---|
Бучач
|
|---|
| ... нтр. Розташов. на р. Стрипа (прит. Дністра). Залізнична ст. Нас. 14,6 тис. осіб (1998). На околиці міста виявлені залишки поселень трипільської культури та поховання бронзового віку. Перша письмова згадка нал ... |
|---|
| |
|---|
Бучинський Мелітон Осипович
|
|---|
| ... 2.1847–25.04.1903) – адвокат, громад. діяч, фольклорист і етнограф. Н. в с. Криве (нині село Підволочиського р-ну Терноп. обл.). Під час навчання у м. Станіслав (нині м. Івано-Франківськ) у 1860-х рр. належав до народовської громади (див. ... |
|---|
| |
|---|
Бучинський-Яскольд Олександр
|
|---|
| ... н. і р. с. невід.) – поет 2-ї пол. 17 ст. Очевидно, навч. в Київ. колегіумі (див. Києво-Могилянська академія), був учителем у м. Новгород-Сіверський. Автор польськомовного панегірика, присвяченого гетьману І. ... |
|---|
| |
|---|
Бучкевич Василь
|
|---|
| ... еолог і краєзнавець. Досліджував пам’ятки старовини на Полтавщині. Співробітничав з ж. «Киевская старина» та полтав. часописами, в яких опублікував значну кількість описів істор. місцевостей, населених пунктів та археол. пам’яток.
С.І. Кот. ... |
|---|
| |
|---|
Бучко Іван
|
|---|
| ... 4) – церк. і громад. діяч, архієпископ Української греко-католицької церкви. Д-р богослов’я (1923). Почесний чл. НТШ, д-р УВУ. Н. в с. Германів (нині с. Тарасівка Пустомитівського р-ну Львів. обл.). Навч. у Львів. академічній г-зії. Вищу богословську освіту здо ... |
|---|
| |
|---|
Бучма Амвросій Максиміліанович
|
|---|
| ... 4.03.1891–06.01.1957) – укр. актор, режисер і педагог. Нар. арт. СРСР (1944). Н. в м. Львів у сім’ї залізничника. Закінчив чотирикласне уч-ще. Працював на різних роботах. 1905 прийнятий хористом, а потім актором до укр. драм. театру « ... |
|---|
| |
|---|
Буши оборона 1654
|
|---|
| ... она козаками і місц. нас. м-ка Буша (нині село Ямпільського р-ну Він. обл.) під час наступу військ Речі Посполитої на Поділля восени 1654 (див. Національна революція 1648–1676). Поляк ... |
|---|
| |
|---|
Буштино
|
|---|
| ... ького р-ну Закарп. обл. Розташов. при впадінні р. Теребля в р. Тиса (прит. Дунаю). Залізнична ст.
Б. виникло в серед. 14 ст. Нас. складали укр. і угор. вільні землероби. На 16 – поч. 17 ст. припадає період закріпачення селян. У 17 ст. село знаходилося під зверхністю Хустського за ... |
|---|
| |
|---|
Буяк Францішек
|
|---|
| ... ез, Ліповскі, Лотни; 16.08. 1875–21.03.1953) – польс. історик, економіст, соціолог. Д-р філософії (1899), чл. НТШ (1920), Чехословац. с.-г. акад., Чехословац. наук. т-ва, Слов’ян. ін-ту в Празі (нині Чехія) та ін. Н. в с. Машкєнціце (Польща), у сел. родині. Закінчив г-зію в Бочні (1894). Вчився на ф ... |
|---|
| |
|---|
Бьок Август
|
|---|
| ... 1785–03.08.1867) – нім. філолог-класик, філософ і історик. Учень Ф.Шлейєрмахера і Ф.Вольфа. Вчився в ун-тах Галле і Берліна, від 1807 – проф. ун-ту у Гейдельберзі, 1811 – Берліні. Іні- ціатор істор. підходу до античності, закликав вивчати політ., соціальне і госп. життя стародавніх греків та римлян ... |
|---|
| |
|---|
Бюджет
|
|---|
| ... скарбника) – 1) кошторис доходів і витрат, складений на певний термін. Розрізняють Б. держ., Б. місц., Б. сімейний і т.д. У Венеції (Італія) урядовий Б. відомий з 13 ст. (Bilanci), в Бургундії (істор. область на сх. Франції) – з 15 ст. Заг.-європ. практикою держ. Б. стає протягом 16– 17 ст. Сучасні ... |
|---|
| |
|---|
Бюлетень Українського генеалогічного і геральдичного товариства
|
|---|
| ... ТОВАРИСТВА»
– інформаційний вісник для членів Українського генеалогічного і геральдичного товариства. Виходив друком укр. мовою 1963–71 у Маямі (шт. Флорида, США). 1963– 68 – двомісячник, 1969–70 – квартальник, 1971 з’являвся раз на піврічч ... |
|---|
| |
|---|
Бюлетень УРЕ
|
|---|
| ... ан Гол. редакції «Української Радянської Енциклопедії» під головуванням М.Скрипника. Вийшло три номери (№ 1 – квіт. 1931; № 2 – верес. 1931; № 3 – січ. 1932). Відп. ред. А.Ґеттлер. Наклад – 3 тис. прим. (№ 2, 3). Бюлетень № 1 містив ред. ст. «Зав ... |
|---|
| |
|---|
Бюргери, бюргерство
|
|---|
| ... 52;rger – городянин) – термін, яким за доби середньовіччя та Нового часу в країнах Зх. Європи означали громадян (повноправних мешканців) міста (аналог терміна «міщанин»). Виник бл. 12 ст., але поширення набув лише наприкінці 16 ст. чи навіть пізніше. Загальновж ... |
|---|
| |
|---|
Бюро української преси
|
|---|
| ... ган інформації, ств. у груд. 1918 при Тимчасовому робітничо-селянському уряді України. Діяло у Києві до серп. 1919. Підпорядковувалося Наркомату рад. пропаганди. Очолював БУП В.Люксембург. Вид. – «Стінна газета БУП». На по ... |
|---|
| |
|---|
Бюрократизація суспільного життя
|
|---|
| ... (бюрократія: буквально – панування канцелярії, від франц. bureau – бюро, канцелярія і грец. κρατος – влада) – сусп. явище, пов’язане з процесами розподілу праці та виокремленням прошарку професійних управлінців. Особливо швидкий розвиток Б.с.ж. спостерігається з кі ... |
|---|
| |
|---|
Бюшині Антон Фрідріх
|
|---|
| ... ріх (1724–1793) – нім. географ і статистик, творець нового політико-статистичного методу в географії. В праці «Нові описи землі», що видана у 13 ч. в Гамбурзі 1754–77, наводить істор. відомості про Україну, зокрема описує козаків і Запорозьку Січ, зруйнування р ... |
|---|
| |
|---|
Бялковський Леон Ігнацій
|
|---|
| ... он Ігнацій (01.02.1885–21.01. 1952) – польс. історик. Акад. Польс. АН (1949). Н. в с. Пасинки (нині село Шаргородського р-ну Він. обл.). Закінчив Краківський університет. 1918–20 – приват-доц. Українського державного Кам’янець ... |
|---|
| |
|---|
|
|
|
|
|
