  
|
|
|
| |
|---|
| |
| |
М’ялиця А. К.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
М’ясоєдов І. Г.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
МААСТРИХТСЬКИЙ ДОГОВІР
|
|---|
| ... л. Maastricht Treaty) — угода про утворення Європейського Союзу. Підписаний 7 лютого 1992 в м. Маастрихт (Нідерланди). Набув чинності (після ратифікації 12-ма країнами-членами) 1 листопада 1993. Розроблений за підсумками окремих консультацій щодо політичного і валютного союзів, зокрема зустрічі глав ... |
|---|
| |
|---|
МАВЗОЛЕЇ, монументи ранньомусульманські на українських землях, кeшені
|
|---|
| ... х землях, кeшені
(ін. варіанти «кишинь», множина — «кишини»), кишинев. Кeшені — прийнята (кілька згадок 15—17 ст.) назва гробниць і склепів-мавзолеїв (місць поховань представників нобілітету номадів — послідовників ісламу) у Пд. (частково навіть у Центр.) Україні та суміжних райо ... |
|---|
| |
|---|
МАВРИКІЙ, Флавій Маврикій Тиберій
|
|---|
| ... >(бл. 539 — кінець листопада 602) — імператор Візантії (582—602). Н. в м-ку Аравісс у Каппадокії (сучасна Мала Азія — Туреччина) скоріш за все у вірм. сім’ї, хоча пізніше й було сфальсифіковано походження М. з рим. сенаторського роду. Почав службу в Константинополі з посади звичайного нотарія. Злету ... |
|---|
| |
|---|
МАВРОДІН Володимир Васильович
|
|---|
| ... (12).02.1908 — 20.11. 1987) — рос. історик-медієвіст. Н. в м. Кишинів (нині столиця Молдови). По закінченні середньої школи в Рильську (нині місто Курської обл., РФ) 1926 вступив до Ленінгр. ун-ту на ф-т мовознавства і матеріальної к-ри, де під кер-вом проф. Б.Грекова відбулося його становлення як у ... |
|---|
| |
|---|
МАГАЛА
|
|---|
| ... к біля с. Магала Новоселицького р-ну Чернів. обл. Серед них — поселення трипільської культури, площею 25 га, на якому виявлено 26 наземних жител, зібрано численну кераміку, крем’яні вироби (роботи проводили Ч.Амброжевич 1943 та І.Винокур 1958). На ін. багатошаровій пам’ятці Г.Смірновою 1955—62 та 19 ... |
|---|
| |
|---|
МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
|
|---|
| ... ирений у містах Центрально-Сх. Європи варіант нім. права (лат. Ius theuthonicum), що виник у 12 ст. в м. Магдебург (Німеччина). Незалежно від терену свого побутування, це право означало: міську автономію для нових поселенців (колоністів), міське самоврядування з власним судочинством, що здійснювалос ... |
|---|
| |
|---|
МАГДЕНКИ
|
|---|
| ... (згодом — дворянський) рід, що походить від Лаврентія Магденка (17 ст.), козака м-ка Опішня в Гадяцькому полку. Від його синів беруть початок дві гілки роду: старша — опішнянська, яка швидко згасла, та молодша — полтавська. Сидір Лаврентійович (2-га пол. 17 — 1-ша пол. 18 ст.), засновн ... |
|---|
| |
|---|
МАГЕРІВ
|
|---|
| ... ського р-ну Львівської області. Розташов. на р. Біла (прит. Рати, бас. Вісли), за 12 км від залізничної ст. Добросин. Населення бл. 2 тис. осіб (2009).
В околицях сучасного М. збереглося чимало залишків стародавніх валів, походження яких не відоме. Час виникнення М. датується при ... |
|---|
| |
|---|
МАГІДОВ Борис Йосипович
|
|---|
| ... 884—1972) — рад. парт. і держ. діяч. Н. в м. Санкт-Петербург. Закінчив середнє єврейс. уч-ще, член профспілки золотарів-сріблярів. Від 1905 — член Російської соціал-демократичної робітничої партії (меншовиків), від 1917 — член РСДРП(б). Від грудня 1917 — заст. голови Донецько-Криворізького обласного ... |
|---|
| |
|---|
МАГІСТРАТ
|
|---|
| ... чільний уряд, зверхня влада) — заг. назва міськ. уряду в містах, де функціонувало міське самоврядування.
В укр. містах така назва на означення міськ. уряду набула поширення з поч. 17 ст., причому в західноукр. містах, подібно до польських, цей термін заміщував інший — міську рад ... |
|---|
| |
|---|
МАГІСТРАТСЬКІ СЕЛЯНИ
|
|---|
| ... населення, яке залежало від органів міськ. управління в Україні 14—18 ст. Зростання магістратського (див. Магістрат) землеволодіння та кількості залежних М.с. ішло в міру виникнення і зміцнення функціонування міст: із зх. регіонів, Правобережної України на Лівобережну Україну та Слобідську Україну. ... |
|---|
| |
|---|
МАГНАТИ
|
|---|
| ... ati, magnatus — багатій, знатна людина) — аристократи, родовиті великі землевласники (бояри, князі, шляхтичі, пани, старшини та ін.) в Угорщині, Польщі, Литві, Латвії, Естонії, Білорусі, Україні та деяких ін. країнах Європи. У Речі Посполитій «магнатами» також називали вищих духовних осіб та сенатор ... |
|---|
| |
|---|
МАГОМЕДОВ Борис Вікторович
|
|---|
| ... .01.1949) — археолог. Д-р істор. н. (1999). Н. в м. Київ. Закінчив істор. ф-т Київ. ун-ту (1974). Від 1969 працює в Ін-ті археології АН УРСР (від 1991 — Ін-т археології АН України, від 1994 — Інститут археології НАН України): спочатку — реставратором, згодом — наук. співробітником. 1982 захистив кан ... |
|---|
| |
|---|
МАГОЧІЙ Павло-Роберт
|
|---|
| ... 45) — амер. учений-українознавець укр. походження. Проф. (1980). Дійсний член Канад. королів. АН (1996). Н. в м. Енгелвуд (шт. Нью-Джерсі, США) в сім’ї вихідців із Закарпаття, представник т. зв. третього покоління іммігрантів. Закінчив Рутгерський ун-т (1966) та аспірантуру Прінстонського ун-ту (д-р ... |
|---|
| |
|---|
МАГУРА Сильвестр Сильвестрович
|
|---|
| ... 2.01.1897—08.01.1938) — археолог, музеєзнавець, пам’яткоохоронець. Н. в с. Гусинне Холмського пов. Люблінської губ. Навч. в Київ. ун-ті (1917—20), Київ. ін-ті нар. освіти та Київ. археол. ін-ті (1922—25). 1927—30 — аспірант Всеукр. істор. музею ім. Т.Шевченка (нині Національний музей історії України ... |
|---|
| |
|---|
МАДЗАПЕТИ (Мазапети)
|
|---|
| ... ький, згодом — козацько-старшинський і дворянський рід грец. походження, засн. якого був Мануїл Мадзапет (2-га пол. 16 ст.) — львів. купець, член Львівського братства (1590). Його син — Костянтин Мануїлович (р. н. невід. — п. бл. 1656) — старший братчик (1637—40). Єдиний син Костянтина ... |
|---|
| |
|---|
МАДЗІНІ (Mazzini) Джузеппе
|
|---|
| ... .1805—10.03.1872) — італ. мислитель і революціонер, ідеолог і керівник республікансько-демократ. руху в період нац. визволення та об’єднання Італії. Н. в м. Генуя (Італія). Навч. в Генуезькому ун-ті. Політ. діяльність розпочав у лавах карбонаріїв, за що був ув’язнений і потім змушений емігрувати. 18 ... |
|---|
| |
|---|
МАЄВСЬКИЙ Йосип Альбінович
|
|---|
| ... 25.12.1937) — громад. і політ. діяч, публіцист, лікар за фахом. Н. в м.Трієст (Італія). Член Української партії соціалістів-революціонерів, 1917 обраний до ЦК УПСР. Член Української Центральної ради, Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради) і Всеукраїнської ради робітничих депутатів. В ... |
|---|
| |
|---|
МАЄВСЬКИЙ Казимир-Владислав
|
|---|
| ... 3.1903—27.07.1981) — польс. історик, археолог. Д-р історії (1935), проф. (1939). Дійсний член Польс. АН (1966) і Польс. археол. т-ва. Н. в м. Бережани. Навч. в г-зії в Бережанах та Львові. Закінчив Львів. ун-т (нині Львівський національний університет), працював у ньому до вересня 1939 на кафедрі а ... |
|---|
| |
|---|
МАЖУГА Юрій Миколайович
|
|---|
| ... .1931) — актор театру і кіно. Нар. арт. УРСР (1971), нар. арт. СРСР (1981). Проф. (1985). Н. в м. Київ. 1953 закінчив Київ. ін-т театрального мист-ва ім. І.Карпенка-Карого (у В.Неллі). Від 1953 працював у Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки (нині Національний академічний театр російської драми ... |
|---|
| |
|---|
МАЗАЙ Макар Микитович
|
|---|
| ... 03).1910—13.11.1941) — робітник-сталевар, зачинатель руху швидкісного сталеваріння. Н. в станиці Ольгинська (нині станиця Краснодарського краю, РФ). 1930 почав працювати на Маріупольському металургійному з-ді ім. Ілліча (з 1933 — сталевар). У жовтні 1936 встановив рекорд, скоротивши тривалість плавк ... |
|---|
| |
|---|
МАЗАРАКІ
|
|---|
| ... — козацько-старшинський і дворянський рід грец. походження, засн. якого був Христофор Мазаракі (р. н. невід. — п. 1641), грец. купець, відомий борець за правосл. віру та активний член Львівського братства. Його син Іван (Ян) Христофорович (р. н. невід. — п. до 1667) — відомий громад. ... |
|---|
| |
|---|
МАЗЕПА Іван Степанович
|
|---|
| ... 39—22.09.1709) — гетьман (1687—1709), військ. і політ. діяч, дипломат, князь (1707). Н. на хуторі на р. Кам’янка (прит. Росі, бас. Дніпра; згодом с. Мазепинці, нині село Білоцерківського р-ну Київ. обл.). Існують припущення про походження предків М. з князівського роду. Один із членів родини брав уч ... |
|---|
| |
|---|
МАЗЕПА Ісаак Прохорович
|
|---|
| ... 884—18.03.1952) — громад., політ. і держ. діяч, публіцист. Н. в с. Костобобрів (нині село Семенівського р-ну Черніг. обл.). Освіту здобув на природничому ф-ті Петерб. ун-ту (1904—10), був активним діячем укр. студентської громади в Санкт-Петербурзі. Від 1905 — член Революційної української партії, 1 ... |
|---|
| |
|---|
МАЗЛАХ Сергій Михайлович
|
|---|
| ... і прізвище, ім’я та по батькові — Робсман Сергій Григорович; 21(09).01.1878—26.11. 1937) — політ. діяч, один із фундаторів укр. націонал-комунізму. Н в. с. Іванівка (нині с-ще міськ. типу Антрацитівського р-ну Луган. обл.) в сім’ї крамаря. Закінчив 2-класне нар. уч-ще. З 16 років працював розвозчико ... |
|---|
| |
|---|
МАЗОН (Mazon) Андре
|
|---|
| ... 13.07.1967) — франц. славіст. Проф. (1919), член паризької Академії написів і красного письменства (з 1941). Іноз. член АН СРСР (1928), член Наукового товариства імені Шевченка, чл.-кор. ін. зарубіжних академій. Н. в м. Париж (Франція). Науково-пед. діяльність розпочав як викладач франц. мови в Харк ... |
|---|
| |
|---|
МАЗУРЕНКО Василь Петрович
|
|---|
| ... 1.11.1937) — політ., громад. і держ. діяч, інженер-технолог, економіст. Н. в слободі Криворіжжя (Криворядне) Донецького округу Області війська Донського (нині село Ростовської обл., РФ) в сім’ї заможного селянина-адвоката. Брат С.Мазуренка та Ю.Мазуренка. Навч. в сільс. та реальній школах. Революц. ... |
|---|
| |
|---|
МАЗУРЕНКО Олексій Юхимович
|
|---|
| ... .1917—14.03.2004) — військ. льотчик. Двічі Герой Рад. Союзу (1942, 1944). Н. в с. Ленінка (нині село Устинівського р-ну Кіровогр. обл.) в сім’ї селянина. Закінчив Єйське військово-мор. авіац. уч-ще (1940). Учасник Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 з червня 1941. Льотчик 67-го шту ... |
|---|
| |
|---|
МАЗУРЕНКО Семен Петрович
|
|---|
| ... р. с. невід.) — політ. діяч. Н. в слободі Криворіжжя (Криворядне) Донецького округу Області війська Донського (нині село Ростовської обл., РФ) в родині заможного селянина-адвоката. Брат В.Мазуренка та Ю.Мазуренка. Член Української соціал-демократичної робітничої партії. За часів революції 1905—1907 ... |
|---|
| |
|---|
МАЗУРЕНКО Юрій Петрович
|
|---|
| ... 11.1937) — держ. і громад. діяч. Н. в слободі Криворіжжя (Криворядне) Донецького округу Області війська Донського (нині село Ростовської обл., РФ) в родині заможного селянина-адвоката. Брат В.Мазуренка та С.Мазуренка. Закінчив приходське уч-ще, 6-ту Петерб. г-зію, юрид. ф-т Петерб. ун-ту (1914). З 1 ... |
|---|
| |
|---|
МАЙБОРОДА Георгій Іларіонович
|
|---|
| ... 1.12(18.11).1913—06.12. 1992) — композитор, нар. арт. СРСР (1960). Н. на х. Пелехівщина (нині село Глобинського р-ну Полтав. обл.). Брат П.Майбороди. 1936—41 навч. в Київ. консерваторії (клас композиції Л.Ревуцького); 1946—49 — в аспірантурі Київ. консерваторії (нині Національна музична академія Укр ... |
|---|
| |
|---|
МАЙБОРОДА Платон Іларіонович
|
|---|
| ... 12.1918—08.07.1989) — композитор, нар. арт. СРСР (1979). Н. на х. Пелехівщина (нині село Глобинського р-ну Полтав. обл.). Брат Г.Майбороди. 1939—41 навч. в Київ. консерваторії (клас композиції Л.Ревуцького), яку закінчив 1947. 1947—50 — викладач Київ. консерваторії (нині Національна музична академія ... |
|---|
| |
|---|
МАЙДАНЕК (Majdanek)
|
|---|
| ... концентраційний табір знищення, розташов. на території окупованої Польщі, на пд.-сх. околиці Любліна. Створений у жовтні 1941 за наказом рейхсфюрера СС Г.Гіммлера, який відвідав Люблін у липні 1941. Початково називався Люблінський табір військовополонених військ СС (Kriegsgefangenenlager Waffen SS ... |
|---|
| |
|---|
МАЙДАНЕЦЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ
|
|---|
| ... -протомісто трипільської культури (1-ша пол. 4 тис. до н. е.) біля с. Майданецьке Тальнівського р-ну Черкас. обл. Мало до 2 тис. будівель, 6—10 тис. мешканців. Розкопано двоповерхові житлово-госп. комплекси, громад. споруди, укріплення — т. зв. жилі стіни. Мешканці займалися хліборобством, тваринниц ... |
|---|
| |
|---|
МАЙЄВТИКА
|
|---|
| ... льно — повивальне ремесло; синонім — сократівська бесіда) — один із прийомів сократівського методу встановлення істини, добування прихованого знання, начебто невідомого заздалегідь ані учневі, ані вчителеві. Сократ (469—399 до н. е.) порівнював себе з повивальницею у тім, що хоча сам не може народит ... |
|---|
| |
|---|
МАЙЄР (Маєр, Mayer) Йоганн
|
|---|
| ... . дипломатичний агент, німець за походженням. Наприкінці 1650 посланий до Криму з листом швед. королеви Кристини-Августи до крим. хана Іслам-Гірея ІІІ. Склав щоденник про своє повернення з Бахчисарая через Молдову, Україну, Польщу до Швеції. Опубліковані Н.Молчановським 1908 уривки зі щоденника за ч ... |
|---|
| |
|---|
МАЙ-МАЄВСЬКИЙ Володимир Зенонович
|
|---|
| ... >(15.09.1867—30.11. 1920) — військ. діяч Росії, генерал-лейтенант (1917); воєнач. Білого руху в роки громадянської війни в Україні 1917—1921. Закінчив 1-й кадетський корпус, Миколаїв. інженерне уч-ще, Миколаїв. академію Генштабу (1896). Учасник російсько-японської війни 1904—1905, Першої світової ві ... |
|---|
| |
|---|
МАЙОРАТНЕ ПРАВО
|
|---|
| ... овічного права, що стосувалася наслідування маєтків, переданих верховним феодалам у спадкове володіння без права розподілу й передачі в сторонні руки. Принципи такого успадкування спостерігалися в законах Стародавньої Індії, стародавніх Афінах (нині столиця Греції) тощо. М.п. широко застосовувалося ... |
|---|
| |
|---|
МАЙОРЕЦЬ Анатолій Іванович
|
|---|
| ... .07.1929) — рад. держ. діяч. Н. в с. Семенів (нині село Білогірського р-ну Хмельн. обл.) в родині селянина. 1950 закінчив Кам’янець-Подільський індустріальний технікум, того ж року працював механіком елеваторної бази. Упродовж 1950—53 проходив військ. службу в лавах Радянської армії. Починаючи від 1 ... |
|---|
| |
|---|
МАЙОРОВ Михайло Мусійович
|
|---|
| ... ні прізв. та ім’я — Біберман Меєр; 10.01.1890, за ін. даними, 22.01.1890 — 20.01.1938) — рад. парт. і держ. діяч. Н. в с. Скородне (нині село Гомельської обл., Білорусь) у сім’ї кравця. Працювати розпочав у 10 років у кравецький майстерні. Відтоді розклеював революц. прокламації. З 1906 — член Росій ... |
|---|
| |
|---|
МАЙСТРЕНКО Іван Васильович
|
|---|
| ... оніми — І.Далекий, І.Зерницький, Радченко, Авгур, Гребінка, Котляр, Корсун, Бабенко та ін.; 28(16).08.1899—18.11.1984) — політ. і громад. діяч, історик, економіст, політолог, публіцист. Н. в м-ку Опішня в заможній сел. родині. Навч. у Великосорочинській учительській семінарії (закінчив 1918). Від 19 ... |
|---|
| |
|---|
МАЙСТРЕНКО Олексій
|
|---|
| ... яшок; р. н. і р. с. невід.) — запороз. козак, кер. загону гайдамаків під час нар. повстання в Правобережній Україні 1750 (див. Гайдамацький рух). На початку травня розгромив військ. табір польської шляхти в Корсуні (нині м. Корсунь-Шевченківський). Здійснив похід через Смілу, Таганчу (нині село Кан ... |
|---|
| |
|---|
МАКАРЕВИЧ Анна Мойсеївна
|
|---|
| ... тві — Розенштейн, псевдонім — Кулішова; 09.01.1854(28. 12.1853)—29.12.1925) — народниця, соціалістка, політ. діяч. Н. в м. Сімферополь у купецькій сім’ї. Закінчила Сімферопольську губернську г-зію (навч. разом із А.Желябовим), потім поступила в Цюріхський політехнікум (Швейцарія); 1873 через зв’язк ... |
|---|
| |
|---|
МАКАРЕВСЬКИЙ Олександр
|
|---|
| ... м’я — Феодосій; 03.05. 1822—05.02.1885) — церк. діяч, правосл. єпископ, історик. Н. на Чернігівщині. 1849 закінчив Київську духовну академію. Від 31 січня 1850 — професор Смоленської духовної семінарії. 28 травня 1852 висвячений на священика. 1853 — ректор Вяземського повітового та парафіяльного дух ... |
|---|
| |
|---|
МАКАРЕНКО Андрій Гаврилович
|
|---|
| ... 7.1886—28.11.1963) — громад. і політ. діяч. Н. в м. Гадяч. До 1917 служив в управлінні Пд.-Зх. залізниці (Київ). 1917 — один з організаторів укр. Спілки залізничників, яку очолював, ініціатор підпорядкування залізничного транспорту укр. адміністрації. 1918 — директор департаменту мін-ва шляхів сполу ... |
|---|
| |
|---|
МАКАРЕНКО Антон Семенович
|
|---|
| ... 1888—01.04.1939) — педагог, письменник. Н. в м. Білопілля. Випускник Кременчуцького міськ. уч-ща та пед. курсів при ньому (1905). Працював учителем у школах України. Закінчив Полтав. учительський ін-т (1917). Організатор і кер. трудової Колонії імені Максима Горького в с. Ковалівка (нині село Полтав ... |
|---|
| |
|---|
МАКАРЕНКО Микола Омелянович
|
|---|
| ... 2.1877—04.01.1938) — археолог, мистецтвознавець, музеєзнавець. Н. в с. Москалівка (нині село Роменського р-ну Сум. обл.). Після Лохвицької г-зії навч. в Петерб. школі тех. малювання барона А.Штиглиця, 1902—05 — у Петерб. археол. ін-ті. Свою дослідницьку діяльність розпочав у Ермітажі (нині Держ. Ерм ... |
|---|
| |
|---|
МАКАРЕНКО Петро Леонтійович
|
|---|
| ... 7.1888—13.05.1970) — громад. і політ. діяч, педагог, учений. Н. в станиці Новощербіновська (нині станиця Краснодарського краю, РФ). 1907 закінчив учительську семінарію. Викладав у станиці Незамаївська (нині станиця Краснодарського краю, РФ), екстерном закінчив Моск. пед. ін-т. У червні 1917 був деле ... |
|---|
| |
|---|
МАКАРІВ
|
|---|
| ... кої області, райцентр. Розташов. на р. Здвиж (прит. Тетерева, бас. Дніпра). Населення 11,8 тис. осіб (2005).
Поблизу селища знайдено знаряддя праці та рештки поселень доби пізнього неоліту і бронзового віку, виявлено залишки давньорус. городищ 9—12 ст. Біля М. проходив один зі Зм ... |
|---|
| |
|---|
МАКАРІЙ І
|
|---|
| ... 5.1497) — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1494—97). Про походження Макарія відомостей немає. 1481—94 — архімандрит Віленського Свято-Троїцького монастиря. По смерті Йони І Глезни Макарія було наречено київ. митрополитом (1494), а наступного року обрано на церк. соборі. Після чого він н ... |
|---|
| |
|---|
МАКАРІЙ ІІ
|
|---|
| ... й 1556) — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1534—56). Н. в Моск. д-ві, там же був і рукопокладений на священика. Був одруженим, мав дітей, його брат 1537 став архімандритом Києво-Печерської лаври. Макарій, будучи священиком, входив до оточення вел. кн. литов. Олени Іванівни, доньки вел. ... |
|---|
| |
|---|
МАКАРОВ Степан Осипович
|
|---|
| ... 49(27.12.1848)—13.04 (31.03).1904) — рос. флотоводець, мореплавець, океанограф та суднобудівник. Віце-адмірал (1896). Н. в м. Миколаїв у родині прапорщика флоту. Закінчив Мор. уч-ще в Ніколаєвську (нині м. Ніколаєвськ-на-Амурі Хабаровського краю, РФ; 1865). Служив на кораблях Тихоокеанської ескадри ... |
|---|
| |
|---|
МАКАРУШКА Любомир
|
|---|
| ... .02.1986) — громад. і політ. діяч. Н. в с. Сивка-Войнилів (нині с. Сівка-Войнилівська Калуського р-ну Івано-Франк. обл.). Був активним учасником укр. студентського руху, першим ген. секретарем Центрального союзу українського студентства (від 1922). У серед. 1920-х рр. очолював Групу української наці ... |
|---|
| |
|---|
МАКАРЧУК Степан Арсентійович
|
|---|
| ... 3.01.1930) — історик, етнолог, джерелознавець, дослідник укр. етносу, етносоціальних відносин в істор. часи, укр. етнографії, історії західноукр. земель 19—20 ст. Д-р істор. н. (1985), професор (1987). Засл. діяч науки і техніки України (1999). Н. в с. Дуліби (нині село Гощанського р-ну Рівнен. обл. ... |
|---|
| |
|---|
МАКЕДОНІЯ, Республіка Македонія
|
|---|
| ... Македониjа, Република Македонjа) — д-ва у Пд.-Сх. Європі, на Балканському п-ові. Територія 25,7 тис. км2. Населення 2,045 млн осіб (2005). Етнічний склад: македонці (64,18 %), албанці (25,17 %), турки (3,85 %), цигани (2,66 %), серби (1,78 %) та ін. Столиця — м. Скоп’є. Адм.-тер. поділ: 30 районів, ... |
|---|
| |
|---|
МАКЕНЗЕН (Mackensen) Август фон
|
|---|
| ... 06.12.1849—08.11.1945) — військ. діяч Німеччини, генерал-фельдмаршал (1915). Н. в маєтку Ліпніц (Хауз-Лейпніц, округ Віттенберг провінція Саксонія, Пруссія) в сім’ї управляючого маєтком. На військ. службі — від 1868, учасник франко-прусської війни 1870—71. З початком Першої світової війни командував ... |
|---|
| |
|---|
МАКІВКА
|
|---|
| ... ів у Карпатах, висота 933 м; у Львів. обл. Місце переможних боїв Легіону Українських січових стрільців 29 квітня — 2 травня 1915 з частинами рос. 8-ї армії ген. О.Брусилова, які намагалися захопити й утримати карпатські перевали. У ході битви рос. частини переважаючими силами при підтримці артилерії ... |
|---|
| |
|---|
МАКІВКА Степан Адамович
|
|---|
| ... 889—24.01.1966) — громад. і політ. діяч на Підляшші. Н. в с. Коденець (нині село Люблінського воєводства, Польща). Закінчив учительську семінарію (1908) та ін-т (1912), працював у сільс. школах Білорусі. 1915—17 — служба в рос. армії. 1917 брав участь у роботі рад солдатських депутатів від Партії со ... |
|---|
| |
|---|
МАКІЇВКА
|
|---|
| ... ядкування Донецької області. Населення 401,3 тис. осіб (2009). Наприкінці 17 ст. на території сучасного міста існувало займище (див. Займанщина), засноване, за нар. переказами, Макеєвим. Перші письмові згадки про слободу Макіївку датуються 1815. 1875—77 у зв’язку з пром. розробкою кам’яного вугілля ... |
|---|
| |
|---|
МАКМЕРРІН Роджер
|
|---|
| ... н. 07.08.1939) — засн., худож. керівник і гол. диригент Київ. симфонічного оркестру та хору (від 1993). Громадянин США, який постійно проживає в Україні. Н. в м. Бедфорд (шт. Індіана, США) в родині, де шанувалися музика і спів. Від семи років співав у дитячому хорі протестантської церкви. Муз. осві ... |
|---|
| |
|---|
МАКОВЕЙ Осип Степанович
|
|---|
| ... ми і криптоніми — Євмен, Омікрон, Стефан Ярошенко, О.Степанович, Осип з Буковини, Spectator, Соколик, О.М., О.М-ей та ін.; 23.08.1867—21. 08.1925) — укр. поет, письменник, критик, історик літератури, публіцист, перекладач, педагог, громадський діяч. Д-р філософії (1901). Н. в м. Яворів у сім’ї селян ... |
|---|
| |
|---|
МАКОВЕЦЬКИЙ Станіслав
|
|---|
| ... ина 17 ст.) — мемуарист-поет. Походив зі шляхетської родини, вірогідно, з Добжинської землі на кордоні з Пруссією (нині Центр. Польща). Летичівський стольник 1672; посол на вальний сейм 1693. Учасник війн із Туреччиною на Поділлі 1672 і 1674, які описав у двох віршованих тв. хронікального характеру: ... |
|---|
| |
|---|
МАКОВІЙЧУК Іван Михайлович
|
|---|
| ... .1930—17.10.1991) — історик і журналіст, дослідник історії України 2-ї пол. 20 ст. Д-р істор. н. (1985). Н. в с. Новоселиця (нині село Літинського р-ну Він. обл.) в сел. родині. 1951 закінчив Він. пед. уч-ще, працював учителем, журналістом у районній та обласній газетах Він. області. 1962 закінчив з ... |
|---|
| |
|---|
МАКОВСЬКИЙ Володимир Єгорович
|
|---|
| ... .02(26.01).1846—21.02. 1920) — рос. живописець, майстер побутового жанру, педагог. Член Т-ва пересувних худож. виставок (1872), академік (1873), дійсний член петерб. Академії мист-в (1893), від 1895 — її ректор. Н. в м. Москва. Брат М. — Костянтин Єгорович — живописець та організатор Моск. уч-ща жив ... |
|---|
| |
|---|
МАКОГОН Дмитро Якович
|
|---|
| ... — Макогоненко, Іван Галайда, Хоростківський, М.Коко та ін.; 28.10.1881—14.10.1961) — укр. письменник і педагог. Батько І.Вільде. Н. в м. Хоростків (нині місто Терноп. обл.). Навч. в Терноп. г-зії, а згодом — у Заліщицькій учительській семінарії, яку закінчив 1902. Потім учителював у різних селах Бу ... |
|---|
| |
|---|
МАКОШИНСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
|
|---|
| ... dan_just>— правосл. чол. монастир, заснований у серед. 17 ст. київ. воєводою А.Киселем на правому березі р. Десна (прит. Дніпра) неподалік від с. Макошине (нині с-ще міського типу Менського р-ну Черніг. обл.). Перші споруди — Свято-Миколаївська церква і келії — були дерев’яні. 1687—1703 збудовано му ... |
|---|
| |
|---|
МАКОШИНСЬКИЙ СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ МОНАСТИР
|
|---|
| ... n_just>— правосл. жін. монастир, заснований 1640 черніг. каштеляном А.Киселем на березі р. Десна (прит. Дніпра) біля с. Макошине (нині с-ще міськ. типу Менського р-ну Черніг. обл.). Храм Покрови Богородиці, трапезна церква св. Петра, будинок ігумені, келії були споруджені з дерева. Монастир мав чима ... |
|---|
| |
|---|
МАКРОЕТНІЧНА СПІЛЬНІСТЬ
|
|---|
| ... спільність вищого ієрархічного рівня, що охоплює певну кількість близьких у культурно-мовному відношенні і пов’язаних між собою спорідненістю походження та істор. долею етнічних спільнот середньої (етносів) та нижчої (мікроетнічна спільність) ланок етнічної класифікації. Типологічно розрізняються е ... |
|---|
| |
|---|
МАКРОХРИСТИЯНСЬКИЙ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ СВІТ
|
|---|
| ... _just>— макроцивілізаційна структура, що охоплює народи і нації, чиє духовне коріння, а відтак ментально-ціннісно-мотиваційна основа буття, має християн. підґрунтя і, переважно через нього, є укоріненим в антично-давньохристиянську ідейно-культ. спадщину. Користуючись цим поняттям, необхідно врахову ... |
|---|
| |
|---|
МАКСАКІВСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
|
|---|
| ... _just>(до 1829 — Максаківський Спасо-Преображенський монастир) — правосл. чол. монастир. Заснований, імовірно, ще в часи Київської Русі на лівому березі р. Десна (біля переправи) поблизу с. Максаки (нині село Менського р-ну Черніг. обл.). Зруйнований, мабуть, монголами (див. також Монголо-татарська ... |
|---|
| |
|---|
МАКСАКІВСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
|
|---|
| ... s=zdan_just>— див. Максаківський Свято-Троїцький монастир. ... |
|---|
| |
|---|
МАКСИМ
|
|---|
| ... 305) — митрополит Київський і Владимирський (1283—1305). Грек за походженням. Після рукопокладення в Константинополі отримав ярлик на митрополію в Золотій Орді. 1284 скликав церк. собор у Києві. 1285 відвідав Пн.-Сх. Русь, Новгород Великий та Псков (нині місто в РФ), Галич (давній), Волинь. 1299 ніб ... |
|---|
| |
|---|
МАКСИМ ГРЕК
|
|---|
| ... оліс; бл. 1472 — 12.12. 1555) — правосл. чернець, автор низки теологічних трактатів, поетичних тв., полемічних листів, перекладач. Н. в м. Арта (колиш. столиця деспотату Епір, нині місто в Греції). Замолоду перебрався для навчання у Флоренцію (Італія), де зазнав впливу вчення домініканця Дж.Савонаро ... |
|---|
| |
|---|
МАКСИМЕЙКО Микола Олексійович
|
|---|
| ... (05).06.1870—14.04. 1941) — історик права. Професор (1903), д-р права (1914). Н. в с. Волошнівка (нині село Роменського р-ну Сум. обл.) в сел. родині. Початкову освіту здобув у приходській школі та прогімназії. Навч. в Колегії Павла Ґалаґана (1884—88) та на юрид. ф-ті Київ. ун-ту (1888—92). Після з ... |
|---|
| |
|---|
МАКСИМЕНКО Федір Пилипович
|
|---|
| ... (23.01).1896—06.07. 1983) — бібліограф-енциклопедист, книгознавець. Н. в с. Біленьке Катериносл. пов. Катериносл. губ. (нині село Запоріз. р-ну Запоріз. обл.) в сім’ї священика. Закінчив Катериносл. духовну семінарію, істор. відділ ф-ту професійної освіти Київ. ін-ту нар. освіти (1925). Працював у В ... |
|---|
| |
|---|
МАКСИМІВ Микола Лаврентійович
|
|---|
| ... .10.1880—02.11.1953) — військ. діяч, віце-адмірал Української Народної Республіки. Н. в Області Війська Донського. Закінчив Мор. корпус (1901), Мор. академію (1912), брав участь у російсько-японській війні 1904—1905 і Першій світовій війні. В Укр. військово-мор. флоті з весни 1918 — командуючий обор ... |
|---|
| |
|---|
МАКСИМОВ Євгеній Володимирович
|
|---|
| ... 8.01.1928—02.08.2008) — археолог-славіст, д-р істор. н. (1983), провідний наук. співробітник відділу археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України. Н. в м. Київ. Закінчив Київ. ун-т (1949). 1968 захистив кандидатську, а 1983 — докторську дисертації. З 1949 по 1998 працював в Ін-ті архео ... |
|---|
| |
|---|
МАКСИМОВИЧ Борис
|
|---|
| ... ) — піаніст і педагог. Проф. (1934). Н. в м. Київ. Походив з родини музикантів: батько — скрипаль, мати — піаністка. Закінчив Київ. музично-драм. ін-т ім. М.Лисенка (1924—28, клас фортепіано Г.Беклемішева і С.Барера). Широко проводив концертну діяльність у Києві та ін. містах України. 1934—44 — про ... |
|---|
| |
|---|
МАКСИМОВИЧ Георгій Андрійович
|
|---|
| ... .05(20.04).1877 — бл. 1954, за ін. даними, бл. 1970) — історик. Д-р істор. н. (1918). Професор (1919). Дійсний член Полтавської губернської вченої архівної комісії. Н. в м. Мена в родині землеміра, що належала до старого козацько-старшинського роду. Початкову освіту здобув у Черніг. та Ялтинській г- ... |
|---|
| |
|---|
МАКСИМОВИЧ Іоанн
|
|---|
| ... Іоанн; 1651—21(10).06. 1715) — архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський (1697), митрополит Тобольський і всього Сибіру, церк. та освіт. діяч, письменник, поет, перекладач. Н. в м. Ніжин. Походив з роду Максимовичів. Старший син Максима Васильківського, «обывателя Киево-Печерского», який оренд ... |
|---|
| |
|---|
МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович
|
|---|
| ... (15(03).09.1804—22(10). 11.1873) — історик, природознавець, археолог, фольклорист, етнограф, літературознавець, теоретик і практик вітчизн. краєзнавства, автор більше 100 наук. праць з різних галузей знань, педагог, громад. діяч. Проф. (1833). Перший ректор Київ. ун-ту (нині Київський національний у ... |
|---|
| |
|---|
МАКСИМОВИЧІ
|
|---|
| ... ко-старшинський, згодом — дворянський, рід 17—19 ст. Полковник Максимович згадується в джерелах серед запорожців, учасників походів проти Рос. д-ви 1618, однак і дотепер поширеною є думка, що засновником роду слід вважати шляхтича Максима Васильківського, або Печерського (п. 1698). Його дід і ... |
|---|
| |
|---|
МАКСУД-ҐЕРЕЙ
|
|---|
| ... хан від червня 1767 до листопада 1768. Син хана Селямет-Гірея II. Попередньо займав посади нуреддіна та калги. Призначений ханом замість Арслан-Ґерея, який помер по дорозі до Криму. Усунутий через невдале кер-во військом на початку російсько-турецької війни 1768—1774. Знову обраний на престол зборам ... |
|---|
| |
|---|
МАКУХ Іван Ілліч
|
|---|
| ... 9. 1946) — правник, громад. і політ. діяч. Н. в с. Дорожів (нині с. Верхній Дорожів Дрогобицького р-ну Львів. обл.). Від 1895 студіював право у Львів. ун-ті. 1901 здобув диплом д-ра права і філософії. Працював у Львові помічником адвоката, від 1907 мав власну адвокатську канцелярію в м-ку Товмач ( ... |
|---|
| |
|---|
МАЛ
|
|---|
| ... інний вождь літописних древлян (40-ві рр. X ст.). Згадується в літописі під 945, коли вел. кн. київ. Ігор, жадаючи більшої данини із древлян, пішов ще раз по «полюддя», за що був страчений останніми поблизу гол. центру Древлянської землі — м. Іскоростень. Дружина Ігоря — кн. київ. Ольга — жорстоко ... |
|---|
| |
|---|
МАЛА АНТАНТА
|
|---|
| ... оюз Чехословаччини, Румунії та Югославії 1920—38, створений за ініціативою й під егідою Франції для збереження статус-кво в Центр. та Пд.-Сх. Європі, що склався після Першої світової війни. Сформувався на основі двосторонніх угод між Югославією і Чехословаччиною (14 серпня 1920), Чехословаччиною і Р ... |
|---|
| |
|---|
МАЛА Любов Трохимівна
|
|---|
| ... 9—14.04.2003) — лікар-терапевт, науковець. Засл. діяч н. і т. України (1968). Герой Соц. Праці (1979), Герой України (1999). Дійсний член Академії мед. наук СРСР (1974; з 1992 — Рос. академія мед. наук), АН України (1992; з 1994 — Національна академія наук України), Академії мед. наук України (1993) ... |
|---|
| |
|---|
МАЛА РУСЬ
|
|---|
| ... ька Україна, Малоросія, Малоросійський край) — термін для позначення укр. земель у 14—20 ст. Упродовж різних істор. періодів застосовувався: 1) як церковно-адм. та адміністративно-тер. термін; 2) для локалізації певної території в етногеогр. та етнополіт. розумінні; 3) як історико-правнича дефініція ... |
|---|
| |
|---|
МАЛАВСЬКИЙ Володимир Євгенович
|
|---|
| ... 853—28(16).03.1886) — революціонер-народник. Н. в м. Кам’янець-Подільськ (нині м. Кам’янець-Подільський) у дворянській родині. Навч. в Кам’янецьПодільській г-зії. 1870 вступив до Київ. ун-ту, слухав лекції на юрид., природничому та мед. ф-тах. Від 1874 вів народницьку пропаганду (див. Народництво) с ... |
|---|
| |
|---|
МАЛАМИ
|
|---|
| ... годом — дворянський і баронський) рід молдов. походження, засновником якого був Андріяш (Андрій) Дмитрович М. (р. н. невід. — п. до 1730). Він 1706 виїхав з м. Дубоссари (нині місто в Молдові), оселився в Гетьманщині та обіймав посаду охочекомонного полковника (1708—09; див. Охочекомонні пол ... |
|---|
| |
|---|
МАЛАНЧУК Валентин Юхимович
|
|---|
| ... .1928—25.04.1984) — компарт. діяч. Н. в м. Проскурів (нині м. Хмельницький) у родині службовця. По закінченні навчання у Львів. ун-ті (1950) відразу обійняв посаду секретаря Львів. обкому ЛКСМУ. Від 1952 упродовж 12 років працював в апараті Львів. обкому КПУ: інструктором, лектором, пом. секретаря о ... |
|---|
| |
|---|
МАЛАНЮК Євген Филимонович
|
|---|
| ... 20.01).1897—16.02.1968) — поет укр. еміграції, публіцист, есеїст, літературо- та мистецтвознавець, перекладач, громад. і культ. діяч. Н. в с. Архангород (нині смт Новоархангельськ Кіровогр. обл.). Походив з чумацько-козац. роду. 1912 закінчив реальну школу в Єлизаветграді (нині м. Кіровоград), від ... |
|---|
| |
|---|
МАЛАХОВ КУРГАН
|
|---|
| ... плекс держ. значення. Включає 16 пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених подіям Кримської війни 1853—1856 та Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Розташов. у м. Севастополь. Походження назви пов’язане з ім’ям моряка М.Малахова, учасника збройного повстання 1830. Вперше назва з’ ... |
|---|
| |
|---|
МАЛАШЕВИЧ Іван Олексійович
|
|---|
| ... і р. с. невід.) — кошовий отаман, військ. і політ. діяч Запорозької Січі 1-ї пол. 18 ст., виходець з козаків м. Золотоноша Полтавського полку. Був кошовим отаманом 1714—16, 1719—20, 1731—33, 1734, 1736, 1743. Активно виступав за повернення запороз. козаків з території Кримського ханату на Запорожжя ... |
|---|
| |
|---|
МАЛЕВИЧ Казимир Северинович
|
|---|
| ... 1).02.1879—15.05.1935) — художник, теоретик мист-ва, педагог. Н. в м. Київ у незаможній дворянській родині польс. походження. Закінчив 5-класне с.-г. уч-ще в с. Пархомівка. Початкову художню освіту здобув у Київській рисувальній школі М.Мурашка (1895—96). З 1896 служив креслярем при тех. відділі упр ... |
|---|
| |
|---|
МАЛЕНКОВ Георгій Максиміліанович
|
|---|
| ... (08.01.1902(26.12.1901)—14.01.1988) — парт. і держ. діяч СРСР. Н. в м. Оренбург (нині місто в РФ) в сім’ї губернського чиновника. Від 1919 — у Червоній армії (див. Радянська армія) на політроботі. 1920 вступив до РКП(б). 1921 навч. в Моск. вищому тех. уч-щі (МВТУ), де привернув до себе увагу начальс ... |
|---|
| |
|---|
МАЛИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ
|
|---|
| ... ерджений Постановою ВР України «Про Державний герб України» від 19 лютого 1992, яка водночас визначає його гол. елементом Великого герба України. Натомість стаття 20 Конституції України 1996, схваленої 28 червня 1996 оперує при розкритті поняття «Малий герб України» терміном «знак княжої держави Вол ... |
|---|
| |
|---|
МАЛИКОВ Степан Федорович
|
|---|
| ... 12.1909—18.01.1983) — один з організаторів партизан. руху в Україні 1942—44. Н. в м. Горлівка в робітн. родині. Працював слюсарем на з-ді. Член КП(б)У з 1928. 1938 закінчив Моск. ін-т нар. госп-ва, далі був на парт. і госп. роботі в Харкові та Києві. Напередодні війни обіймав посаду заст. голови пра ... |
|---|
| |
|---|
МАЛИНКА Олександр Никифорович
|
|---|
| ... 65—1941) — етнограф і фольклорист, дійсний член Етнографічної комісії при ВУАН,
Т-ва любителів природознавства, антропології та етнографії при Моск. ун-ті та ін. Н. в містечку Мрин (нині село Носівського р-ну Черніг. обл.) в багатодітній родині священика. Закінчив Ніжинську гімна ... |
|---|
| |
|---|
МАЛИНОВИЙ КЛИН
|
|---|
| ... ані, що набула поширення в науково-публіцистичній і худож. літературі української діаспори та України. Обіймає зх. частину степового Передкавказзя та прилегле до неї Кавказ. передгір’я і Кавказ. гори. На зх. омивається водами Чорного та Азовського морів, на півночі межує з Ростовською обл. РФ, на сх ... |
|---|
| |
|---|
МАЛИНОВСЬКИЙ Іоанникій Олексійович
|
|---|
| ... t>(16(04).11.1868 — 12. 01.1932) — історик права. Академік ВУАН (нині Національна академія наук України; 30 березня 1919, фактично 1925) на кафедрі звичаєвого права. Н. в м. Острог. Викладав право в Томському та Ростовському-на-Дону (колиш. Варшавському) ун-тах. Заарештований 30 червня 1920 в Ростов ... |
|---|
| |
|---|
МАЛИНОВСЬКИЙ Михайло Іванович
|
|---|
| ... иптонім М.М.; 20.11. 1812 — 25.02.1894) — церковний та громадсько-політичний діяч, греко-католицький публіцист та історик. Н. в с. Новосілка (нині село Підгаєцького р-ну Терноп. обл.). Середню освіту здобув у Бережанській та Львівській гімназіях. Вивчав філософію у Львівському університеті та богос ... |
|---|
| |
|---|
МАЛИНОВСЬКИЙ Олексій Федорович
|
|---|
| ... 4.03.1762—08.12.1840) — історик-архівіст, археограф і письменник. Академік Петерб. АН (1835). Н. в м. Москва в сім’ї протоієрея, законовчителя Московського університету. Закінчив Моск. ун-т (1778), недовго служив у Межовій канцелярії, а потім протягом 60-ти років — у Моск. архіві Колегії закордонних ... |
|---|
| |
|---|
МАЛИНОВСЬКИЙ Родіон Якович
|
|---|
| ... ).11.1898—31.03.1967) — військ. і держ. діяч СРСР, полководець. Маршал Рад. Союзу (1944), Двічі Герой Рад. Союзу (1945, 1958), Нар. Герой Югославії (1964). Н. в м. Одеса. 1911 закінчив церковно-парафіяльну школу. Від 1914 добровольцем брав участь у Першій світовій війні. У жовтні 1915 поранений і о ... |
|---|
| |
|---|
МАЛИНСЬКИЙ (Єло-Малинський) Данило Матвійович
|
|---|
| ... ss=zdan_just>(бл. 1594 — бл. 1656) — укр. шляхтич, громад. діяч, фундатор монастирів. Н., імовірно, у м-ку Вербоє Кременецького повіту Волин. воєводства (нині с. Верба Дубенського р-ну Рівнен. обл.). Гніздом роду Єло-Малинських герба «П’ятирог» було с. Малин Луцького повіту (нині село Млинівського р ... |
|---|
| |
|---|
МАЛИЦЬКА Костянтина Іванівна
|
|---|
| ... вдоніми — Віра Лебедова, Чайка Дністрова, Віра Лужанська, Стефан Горський та ін.; 30.05.1872—17.03.1947) — укр. письменниця, перекладачка, культ. діячка. Н. у с. Кропивник (нині село Калуського р-ну Івано-Франк. обл.). 1891 закінчила Львів. вчительську семінарію, після чого вчителювала в школах Гали ... |
|---|
| |
|---|
МАЛИШЕВСЬКИЙ Іван Гнатович
|
|---|
| ... .1828—11.01.1897) — заслужений ординарний професор Київської духовної академії, історик. Н. в м-ку Негневичі Новогрудського пов. Мінської губ. (нині село Новогрудського р-ну Гродненської обл.). Закінчив Мінську духовну семінарію (1849), Київ. духовну академію зі ступенем магістра богослов’я (1853) і ... |
|---|
| |
|---|
МАЛИШКО Андрій Самійлович
|
|---|
| ... .11.1912—17.02.1970) — поет, перекладач, журналіст, літ. критик, громадський діяч. Н. в Обухові. Походив з козац. роду. Вчився в Обухівській трудовій школі (1920—27), Київ. мед. школі (1928—29) та на літ. ф-ті Київ. ін-ту нар. освіти (1930—32). Перші публікації — у ж. «Молодняк» (1930). 1933 виклада ... |
|---|
| |
|---|
МАЛОПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ СКАРБ
|
|---|
| ... пн. від с. Мала Перещепина (нині село Новосанжарського р-ну Полтав. обл.), на лівому березі р. Ворскла (прит. Дніпра) випадково було виявлено коштовності, до яких входили худож. вироби із золота (20 кг) й срібла (50 кг). Усі ці речі поділяються на 3 хронологічні групи: 1) кін. 6 — поч. 7 ст. (блюдо ... |
|---|
| |
|---|
МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
|
|---|
| ... . одиниця, створена урядом імп. Павла І 1796 з центром у м. Чернігів. До її складу належали землі колишніх Чернігівського намісництва, Новгород-Сіверського намісництва, Київського намісництва (без м. Київ з округою), м. Кременчук і території колишніх Полтавського полку та Миргородського полку. 1802 ... |
|---|
| |
|---|
МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
|
|---|
| ... м. орган Російської імперії, заснований указом імп. Петра І 27 (16) травня 1722 для управління Гетьманщиною. Створена ще за життя гетьмана І.Скоропадського як вища апеляційна інстанція та адм.-контролюючий орган рос. держ. структури в Україні. Після смерті гетьмана І.Скоропадського 14 (3) липня 1722 ... |
|---|
| |
|---|
МАЛОРОСІЙСЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
|
|---|
| ... ust>— адм.-тер. і політ. одиниця Російської імперії, створена 1802 для інкорпорації та інтеграції Лівобережної України у склад Рос. імперії. Спершу складалося з двох губерній — Полтавської та Чернігівської, 1836 приєднано Харківську губернію. Очолювалося генерал-губернатором, довіреною особою верхов ... |
|---|
| |
|---|
МАЛОРОСІЙСЬКЕ ТАЄМНЕ ТОВАРИСТВО
|
|---|
| ... Уперше чутки про його існування поширилися серед декабристів (див. Декабристів рух), які на допитах 1826 у Слідчій комісії в Санкт-Петербурзі (кн. С.Волконський, С.Муравйов-Апостол, П.Пестель, О.Бестужев-Рюмін, В.Давидов та ін.) свідчили, що про це вони нібито «чули від інших людей». Для перевірки ... |
|---|
| |
|---|
МАЛОРОСІЙСЬКИЙ ПРИКАЗ
|
|---|
| ... лыя Россіи») — один із центр. держ. органів Рос. д-ви 2-ї пол. 17 — поч. 18 ст. Засн. 10 січня 1663 (31 грудня 1662) як один із відділів Посольського приказу для відання укр. справами. Через М.п. царський уряд підтримував зв’язок з укр. кер-вом, здійснював контроль за політико-адм. діяльністю гетьма ... |
|---|
| |
|---|
МАЛОРОСІЙСЬКИХ ПІШИХ СТРІЛЬЦІВ КОРПУС
|
|---|
| ... just>був сформований з укр. козаків, міщан і селян 13 травня 1790 з ініціативи кн. Г.Потьомкіна для посилення рос. армії у війнах з Туреччиною та Швецією (див. Російсько-турецька війна 1787—1791). Корпус складався з 25-ти сотень заг. чисельністю в 5 тис. осіб.
20 липня 1792 корп ... |
|---|
| |
|---|
МАЛОРОСІЯ, Малоросійський край
|
|---|
| ... див. Мала Русь. ... |
|---|
| |
|---|
МАЛУША
|
|---|
| ... и кн. київ. Володимира Святославича. М., імовірно, була однією із дружин кн. київ. Святослава Ігоровича. Про її походження маємо літописне твердження, що була дочкою якогось Малка Любечанина, а також малоймовірні, хоча й популярні гіпотези (О.Прозоровського, О.Шахматова) про її древлянське походженн ... |
|---|
| |
|---|
МАЛЬОВАНИЙ Кондратій
|
|---|
| ... — засновник впливового сектантського руху у вітчизн. штундизмі. Н. в м. Тараща. 1884 приєднався до місц. штундистської громади й невдовзі після цього проголосив себе Ісусом Христом, Спасителем світу й розпочав проповідувати швидкий прихід Страшного Суду. Досить швидко згуртував навколо себе значну к ... |
|---|
| |
|---|
МАЛЬОВАНОЇ КЕРАМІКИ КУЛЬТУРА
|
|---|
| ... хеол. к-ра 2-ї пол. 5 — поч. 4 тис. до н. е. Її пам’ятки відомі в Угорщині, Румунії, Словаччині та в Україні (Закарпаття). Характерною ознакою кераміки є ангобування і рисунок чорною фарбою. Крем’яний інвентар близький мезолітичному. Дослідники — Т.Легоцький, Ф.Потушняк, М.Потушняк, В.Тітов, якими р ... |
|---|
| |
|---|
МАЛЬТ-БРУН (Malte-Brun) Конрад
|
|---|
| ... 775—1826) — франц. географ і історик. За походженням датчанин. Вітав Французьку революцію кінця 18 століття. Автор багатотомних праць з всесвітньої географії, істор. розвідок, публіцистичних нарисів. Досліджував проблеми України, які найбільш повно представив у монографії «Картина старої і сучасної ... |
|---|
| |
|---|
МАЛЮШИЦЬКІ
|
|---|
| ... ід власного герба, що походив з Новогородського воєводства Великого князівства Литовського.
Найвідоміший представник роду Василь Андрійович Малюшицький (п. між 1604 і 1606) був суразьким намісником (1594—1604) кн. В.-К.Острозького, «старшим строітелем і патроном острозьког ... |
|---|
| |
|---|
МАМАЙ
|
|---|
| ... виходець з князівського роду монгол. племені кіят, якому в 14 ст. належало Лівобережжя Подніпров’я на південь від дніпровських порогів. Нелегітимний правитель Золотої Орди, засн. т. зв. Мамаєвої орди — політично протиставленої «Волзькому царству» та його столиці — Сараю ал-Джедід (див. Сарай-Берке). ... |
|---|
| |
|---|
МАМОНИЧІ, Кузьма і Лукаш
|
|---|
| ... с. видавці, книготоргівці, громад. діячі 2-ї пол. 16 — поч. 17 ст. Родом з Могильовщини, оселилися у Вільно (нині м. Вільнюс) і займали високі посади у Великому князівстві Литовському. Лукаш був скарбником, Кузьма — бурмистром Вільно. При підтримці братів Зарецьких організували у Вільно друкарню, ку ... |
|---|
| |
|---|
МАМОНТОВ Альберт Якович
|
|---|
| ... 27—06.08.1999) — театральний педагог, майстер худож. слова, громад. і культ. діяч. Син укр. письменника та театрознавця Якова Андрійовича Мамонтова (1888—1940). На початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 1941 разом з сім’єю евакуйований до м. Чкалов (нині м. Оренбург, РФ). 1943 ... |
|---|
| |
|---|
МАНАСТИРСЬКИЙ Олександр
|
|---|
| ... ім’я — Артемон; 22.06. 1857—1920) — правосл. церк. діяч, архімандрит, історик, етнограф, письменник, поет, проповідник. Н. в с. Лужани (нині с-ще міськ. типу Кіцманського р-ну Чернів. обл.). Служив священиком у селах Буковини Північної. 1899 обраний уперше за багато років радником консисторії з укра ... |
|---|
| |
|---|
МАНАСТИРСЬКІ
|
|---|
| ... зажного та портретного жанрів, педагоги. Антон Іванович (2 листопада 1878 — 15 травня 1969) народився в с. Завалів (нині село Бережанського р-ну Терноп. обл.) в родині поштового службовця. Професійну освіту здобув у Львів. школі мистецького промислу (1895—99) та в краківській Академії мист-в ... |
|---|
| |
|---|
МАНГУП (Мангуп-Кале), археологічна пам’ятка і давнє місто
|
|---|
| ... істо
— найбільше з «печерних міст» Криму, у 14—15 ст. — столиця князівства Феодоро. Сучасна назва (про її походження є кілька версій) стала поширеною лише після 1475, у 14—15 ст. місто було відоме як Феодоро. Ототожнення пам’ятки з м. Дорос, яке згадується у візант. джерелах 7—9 ... |
|---|
| |
|---|
МАНДЗЮК Іван Данилович
|
|---|
| ... .02).1899 — п. імовірно, після 1940) — історик, економіст. Н. в с. Красносільці Чигиринського пов. Київ. губ. (нині с. Красносілка Олександрівського р-ну Кіровогр. обл.). Навч. в Київ. ін-ті нар. освіти (1920—23), закінчив етнологічне від-ня Київ. археол. ін-ту (1924). 1924—27 — кандидат в аспіранти ... |
|---|
| |
|---|
МАНДИЧЕВСЬКИЙ Євсебій Васильович
|
|---|
| ... (18.08.1857—18.07.1929) — композитор, музикознавець, педагог. Д-р музикознавства (1897). Н. в с. Молодія (нині село Герцаївського р-ну Чернів. обл.). Музичну освіту здобув у Чернівцях у С.Воробкевича та А.Гржімалі, потім — у Віденському ун-ті (1875—80) у Е.Гансліка (естетика та історія музики), М.-Г ... |
|---|
| |
|---|
МАНДРИКА Микита Іванович
|
|---|
| ... 886—20.08.1979) — літературознавець, публіцист, учений, дипломат, поет, громад. діяч. Д-р права (1925). Н. в м. Київ. Походив з козац. роду. Навч. в Київ. ун-ті. 1914—17 служив у царській армії. 1917 — член Української Центральної Ради. 1919—21 виконував дипломатичні доручення уряду Української Наро ... |
|---|
| |
|---|
МАНДРИКИ
|
|---|
| ... годом — дворянський) рід, що походить від Андрія Мандрики (1-ша пол. 17 ст.). Створили династію кобижчанських сотників. Василь Андрійович посідав цей уряд 1681, 1691, 1693, 1695, його брат Федір Андрійович — 1672, 1675 та 1676, сини — Матвій Васильович (р. н. невід. — п. 1705) — ... |
|---|
| |
|---|
МАНДРІВНІ ДРУКАРНІ
|
|---|
| ... карні, що не мали постійного осередку діяльності й власники яких, залежно від обставин та наявності замовників і меценатів, переїжджали від одного місця до іншого. Це зумовлено піднесенням культ. життя в Україні в 1-й пол. 17 ст., процесом секуляризації освіти, книгодрукування. Представлені діяльніс ... |
|---|
| |
|---|
МАНДРІВНІ ДЯКИ, мандровані дяки
|
|---|
| ... студенти Київської академії (див. Києво-Могилянська академія) та колегіумів, але іноді й духовні особи без посади, які мандрували Україною в пошуках місця вчителя в школах, що діяли у 18 ст. Ця традиція зберігалася ще в 19 ст. Студенти, прослухавши кілька навч. курсів, переважно поетики та риторики ... |
|---|
| |
|---|
МАНЖУЛА Степан Федорович
|
|---|
| ... р. с. невід.) — кубанський громад. і політ. діяч. Н. в станиці Дінська (нині станиця Краснодарського краю, РФ) в сім’ї станичного отамана. Закінчив Кубанську військ. г-зію, вчився на агрономічному ф-ті Київ. політех. ін-ту. 1917—20 — чл. Кубанської законодавчої ради та Кубанської крайової ради. Акти ... |
|---|
| |
|---|
МАНЖУРА Іван Іванович
|
|---|
| ... 10).1851—15(03).05.1893) — етнограф, фольклорист і поет. Н. в м. Харків, походив з родини дрібного чиновника. Рано осиротів. Близький до родини О.Потебні (одруженого з тіткою М.). Вищої освіти не здобув (хоча певний час навч. в Харків. ветеринарному ін-ті). На поч. 1870-х рр. почав збирати фольклорн ... |
|---|
| |
|---|
МАНІЗЕР Матвій Генріхович
|
|---|
| ... ).03.1891—20.12.1966) — рос. скульптор, педагог. Засл. діяч мист-в УРСР (1935), нар. худож. СРСР (1958). Дійсний член і віце-президент Академії мист-в СРСР (1947). Н. в м. Санкт-Петербург у родині художників. Навч. в Центр. уч-щі тех. малювання, у Рисувальній школі Т-ва заохочення мист-в. 1916 закін ... |
|---|
| |
|---|
МАНІФЕСТ 17 ЖОВТНЯ 1905, «Найвищий маніфест» («Высочайший манифест»)
|
|---|
| ... йший манифест»)
— октроїруваний акт, підготовлений з метою вдосконалення виконавчої влади Російської імперії, демонстрації турботи про підданців у розпалі революції 1905—1907, визнання насущності системних реформ. Підписаний рос. імп. Миколою II у резиденції м. Петергоф 30 (17) ж ... |
|---|
| |
|---|
МАНІФЕСТ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ УРЯДІВ 1712
|
|---|
| ... ust>— декларація гетьмана Війська Запорозького в еміграції, чільного представника мазепинської еміграції П.Орлика, що проголошувала відновлення укр. державності в Правобережній Україні та союз з Османською імперією, згідно з привілеєм султана Агмеда III від 16 березня 1712 та ін. документами. Написа ... |
|---|
| |
|---|
МАННЕРГЕЙМ Карл-Густав-Еміль
|
|---|
| ... 06.1867—28.01.1951) — держ. і військ. діяч Фінляндії, барон. Маршал (1933). Н. в м. Вільняс поблизу Турку (нині місто в Фінляндії). Закінчив Гельсінгфорський ліцей, Миколаївське кавалерійс. уч-ще (1889). Упродовж 1887—1917 — на службі в рос. армії, учасник Першої світової війни. Після проголошення в ... |
|---|
| |
|---|
МАНТЕЙФЕЛЬ (Manteuffel) Хассо, фон
|
|---|
| ... t>(14.01.1897— 24.09. 1978) — військ. діяч гітлерівської Німеччини, барон. Генерал танк. військ (1944). Н. в м. Потсдам (Німеччина). Учасник Першої світової війни. У роки Другої світової війни командував танк. дивізіями на Сх. і Зх. фронтах та в Пн. Африці. З поч. 1944 — команд. танк. д-зії СС «Вели ... |
|---|
| |
|---|
МАНУЇЛЬСЬКИЙ Дмитро Захарович
|
|---|
| ... .10(21.09).1883—22.02.1959) — рад. держ. і парт. діяч. Д-р істор. н. (1940), професор (1940). Дійсний член АН УРСР (нині Національна академія наук України; 1945). Н. в с. Святець (нині село Теофіпольського р-ну Хмельн. обл.) в сім’ї волосного писаря. 1903 закінчив Острозьку г-зію і вступив на істори ... |
|---|
| |
|---|
МАНУФАКТУРА
|
|---|
| ... ra, від лат. manus — рука та factura — виготовлення) — підприємство, що базується на поділі праці і ручній ремісничій техніці. М. формувалася двома шляхами: 1) об’єднанням в одній майстерні робітників різнорідних самостійних ремесел, через руки яких послідовно проходив продукт від початку аж до його ... |
|---|
| |
|---|
МАНЦЕВ Василь Миколайович
|
|---|
| ... 1889—19.08.1938) — один з керівників рад. органів держ. безпеки. Н. у с.Новорождественське (нині село Раменського р-ну Московської обл., РФ). Закінчив г-зію, навч. на юрид. ф-ті Моск. ун-ту та в Гренобльському електротех. технікумі (Франція). З серпня 1906 — член Російської соціал-демократичної робі ... |
|---|
| |
|---|
МАНШТЕЙН (Manstein) Еріх, фон
|
|---|
| ... ідрих фон Левінськи (Lewinski); 24.11.1887—10.06. 1973) — військ. діяч гітлерівської Німеччини, генерал-фельдмаршал (1942). Н. в м. Берлін (Німеччина). Син прусського генерала. На військ. службі — від 1906. Учасник Першої світової війни. У період таємного співробітництва СРСР з веймарською Німеччино ... |
|---|
| |
|---|
МАНЬКІВСЬКИЙ Федір (Теодор) Іванович
|
|---|
| ... ust>(р. н. та р. с. невід.) — козац. літописець. Належав до відомого старшинського роду, що веде свій початок від польс. шляхтича Казимира Маньківського, який перейшов на службу до гетьмана І.Мазепи і отримав від нього сотничий уряд у с. Шептаки Стародубського полку. (нині село Новгород-Сіверського ... |
|---|
| |
|---|
МАНЬКОВСЬКИЙ Пйотр-Ян
|
|---|
| ... —08.04.1933) — церк. діяч, римо-катол. архієпископ (1926), публіцист. Н. в с. Саїнка (нині село Чернівецького р-ну Він. обл.) в маєтку своїх батьків — Валерія і Теклі Маньковських, які належали до родовитої польс. знаті. З 1872 мешкав у Німеччині, куди після смерті батька переїхала родина. Виховував ... |
|---|
| |
|---|
МАНЯВСЬКИЙ СКИТ
|
|---|
| ... о-Воздвиженський чоловічий монастир, Хресто-Воздвиженський монастир «Манявський Скит» — правосл. монастир у Карпатах, поблизу с. Манява Богородчанського р-ну Івано-Франк. обл. на березі р. Батерс (Скитець; прит. Манявки, бас. Дністра) — місцевини, де, згідно з переказом, двічі являлася Пресвята Бого ... |
|---|
| |
|---|
МАНЯК Володимир Антонович
|
|---|
| ... 1934—15.06.1992) — укр. поет, прозаїк, публіцист, громад. діяч. Чоловік Л.Коваленко-Маняк. Н. в с. Криштопівка (нині село Волочиського р-ну Хмельн. обл.). Після закінчення 1956 ф-ту журналістики Львів. ун-ту працював у шахті, на з-ді, в редакціях часописів, на радіо, у вид-ві.
М. ... |
|---|
| |
|---|
МАР’ЯНЕНКО Іван Олександрович
|
|---|
| ... равжнє прізв. — Петлішенко; 09.06(28.05)1878—04.11. 1962) — актор, режисер, педагог. Нар. арт. СРСР (1944). Професор (1946). Небіж М.Л.Кропивницького. Н. на х. Сочеванов, поблизу с. Мар’янівка (нині село Бобринецького р-ну, Кіровогр. обл.). Сценічну діяльність почав 1895 в трупі свого дядька М.Кропи ... |
|---|
| |
|---|
МАР’ЯНІВСЬКА КУЛЬТУРА
|
|---|
| ... -ра, виділена М.Рудинським у 1930-ті рр. У 2-й чв. 2 тис. до н. е. дістала поширення в Поліссі та на пн. лісостепу поміж Десною (прит. Дніпра) та Середнім Доном. М.к. сформувалася на основі неолiтичної ямково-гребінцевої кераміки культури, можливо, за участі середньодніпровської культури. У межах Ук ... |
|---|
| |
|---|
МАРАЗЛІ Григорій Григорович
|
|---|
| ... 7.1831—03.05.1907) — громад. діяч, філантроп. Н. в м. Одеса в сім’ї грец. комерсанта. Закінчив Рішельєвський ліцей. Адм. службу почав на посаді урядовця з особливих доручень при намісникові Кавказу, продовжив на такій саме посаді при генерал-губернаторові в Одесі. Обирався гласним Одес. міської думи ... |
|---|
| |
|---|
МАРАМОРОЩИНА
|
|---|
| ... ) — історико-геогр. край на лівобережжі р. Тиса (прит. Дунаю) в Карпатах. Уперше назва «Мараморош» згадується в грамоті з 1199. До 14 ст. край був малозаселеним і використовувався як терен для полювання угор. королів і бояр. З 1303 ним управляв підданий угор. королю воєвода. З 14 ст. почалася колоні ... |
|---|
| |
|---|
МАРГІНАЛІСТИКА
|
|---|
| ... ична дисципліна, яка вивчає, незалежно від часу появи, записи на полях, обкладинках та незаповнених сторінках рукописних і друкованих книг, що з’явилися після остаточного завершення авторської роботи над текстом або видання книги. Свою назву дисципліна отримала від лат. слова «margo» — край, кордон, ... |
|---|
| |
|---|
МАРГОЛІН Арнольд Давидович
|
|---|
| ... .1877—29.10.1956) — громад. і політ. діяч, учений, юрист. Член-кореспондент Української вільної академії наук у США. Син Д.Марголіна. Н. в м. Київ. Закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту (1900), навч. за кордоном у Німеччині і Франції. Був членом Колегії адвокатів Росії.
Брав участь у кі ... |
|---|
| |
|---|
МАРГОЛІН Давид Семенович
|
|---|
| ... не раніше середини 1920-х рр.) — підприємець, меценат і громад. діяч, гласний Київ. міської думи й неформальний лідер єврейської громади м. Київ. Батько А.Марголіна. Н. в м. Пінськ (нині місто Брестської обл., Білорусь). Не здобувши вищої освіти, зарекомендував себе найпалкішим прибічником тех. пр ... |
|---|
| |
|---|
МАРГОЛІС Юрій Давидович
|
|---|
| ... 30—14.02.1996) — рос. історик та педагог. Н. в м. Ленінград (нині м. Санкт-Петербург). Походив з родини відомих науковців: батько — Д.Марголіс, викладач політекономії; мати — В.Герасимова, історик. Закінчив Ленінгр. ун-т (1952) та аспірантуру цього навч. закладу (1960). Працював учителем у Калузькій ... |
|---|
| |
|---|
МАРДЖАНІШВІЛІ Коте
|
|---|
| ... вище, ім’я та по батькові — Марджанов Костянтин Олександрович; 09.06(28.05). 1872—17.04.1933) — режисер, театральний діяч. Нар. арт. Грузин. РСР (1931). Н. в м. Кварелі (нині місто в Грузії). Дебютував 1894 в п’єсі А.Дюма «Побічний син». З 1894 — актор грузин. трупи Тифліського театру. З 1897 — акто ... |
|---|
| |
|---|
МАРИНЕСКО Олександр Іванович
|
|---|
| ... 1930 — Маринеску; 15 (02).01.1913—25.11.1963) — військ. моряк-підводник. Капітан 3-го рангу (1942). Герой Рад. Союзу (1990, посмертно). Н. в м. Одеса. 1930—33 навч. в Одес. морехідному уч-щі. У ВМФ почав служити з 1934. 3-й і 2-й помічник капітана на кораблях «Ілліч», «Червоний флот». З 1936 — штурм ... |
|---|
| |
|---|
МАРИНОВИЧ Микола
|
|---|
| ... 4) — військ. діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки (1919). Н. в с. Ішків (нині село Козівського р-ну Терноп. обл.) в родині нар. учителів. Освіту здобув у гімназіях Бучача, Тернополя. З 1883 служив в австрійс. армії, закінчив старшинську школу (1887), військ. академію у Відні ... |
|---|
| |
|---|
МАРІЇНСЬКИЙ ПАЛАЦ
|
|---|
| ... м’ятка палацово-паркової арх-ри та історії (серед. 18 — 2-га пол. 19 ст.). Палацово-парковий ансамбль розташований на плато біля краю придніпровських круч в парковій зоні, що простягнулася вздовж вул. М. Грушевського у Печерському районі Києва. Разом з будинком Верховної Ради України М.п. тепер форм ... |
|---|
| |
|---|
МАРІУПОЛЬ
|
|---|
| ... 948—89 — Жданов) — місто обласного підпорядкування Донецької області. Розташов. при впадінні р. Кальміус в Азовське м. Мор. порт. Залізнична станція. Населення — 477,9 тис. осіб (2006). Заснований запороз. козаками на поч. 16 ст. як фортеця Кальміус (від р. Кальміус), яка убезпечувала їх від нападів ... |
|---|
| |
|---|
МАРІУПОЛЬСЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ОБЛАСТЬ
|
|---|
| ... dan_just>— область поширення кількох подібних між собою археологічних культур доби розвинутого неоліту — початку енеоліту (див. Мідно-кам’яний вік), виділена І.Васильєвим. Назва від могильника в м. Маріуполь. М.к.-і.о. включає культури: азово-дніпровську, нижньодонську, воронезько-донську, самарську ... |
|---|
| |
|---|
МАРІУПОЛЬСЬКА ОКРУГА
|
|---|
| ... одиниця у складі УСРР. Утворена 7 березня 1923 у складі Донецької губернії. Окружний центр — м. Маріуполь. Налічувала 8 районів. За даними на 1 жовтня 1925, складалася з 12 р-нів та 87 сільрад, населення 367 тис. осіб. Нац. склад населення за переписом 1926: українців — 54,7 %, росіян — 18,4, євреїв ... |
|---|
| |
|---|
МАРІУПОЛЬСЬКА СПІЛКА ЕЛЛІНІВ
|
|---|
| ... ц. організація надазовських греків, що діяла в листопаді—грудні 1917.
Безпосередній поштовх зародженню ідеї нац. єднання серед приазовських греків надала грец. торг. буржуазія Пн. Кавказу й Грузії. 7 травня 1917 у Тифлісі (нині м. Тбілісі, столиця Грузії) відбувся 1-й Крайовий з’ ... |
|---|
| |
|---|
МАРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
|
|---|
| ... имирівна; р. н. невід. — п. 20.01.1147) — дочка кн. Володимира Мономаха. Видана заміж за Леона, сина самозванця, який проголошував себе імператором Візантії Романом IV Діогеном. Батько Леона за допомогою половців намагався скинути імп. Алексія I Комніна, але зазнав поразки і був осліплений. Леон у с ... |
|---|
| |
|---|
МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ
|
|---|
| ... 780) — ерцгерцогиня Австрії та королева Угорщини й Чехії (1740—80), імператриця «Священної Римської імперії германської нації» (з 1745, від 1765 — імператриця-вдова). Н. в м. Відень. Донька герм. імп. і правителя Австрії Карла VI Габсбурга та Єлизавети-Кристини Брауншвейг-Вольфенбютельської. 12 лют ... |
|---|
| |
|---|
МАРКА ПОЛЬСЬКА
|
|---|
| ... що перебувала в обігу на території Польщі та окупованих нею західноукр. земель 1919—24. Банкноти у польс. марках, які, згідно з законом від 15 січня 1920, стали єдиною грошовою одиницею країни, не були забезпечені золотом чи ін. цінностями, що спричиняло їх постійне знецінення. Країна пережила широ ... |
|---|
| |
|---|
МАРКЕВИЧ Арсеній Іванович
|
|---|
| ... 1855—18.01.1942) — історик, краєзнавець Криму. Чл.-кор. АН СРСР (1927). Н. в м. Брест-Литовськ (нині м. Брест, Білорусь). Походив з відомого роду Марковичів-Маркевичів (див. Марковичі). Навчався в г-зії в м. Бєла Седлецької губ. (нині м. Бяла-Подляска, Польща). 1876 закінчив слов’яно-рос. відділення ... |
|---|
| |
|---|
МАРКЕВИЧ Микола Андрійович
|
|---|
| ... .(26.01)1804—21(09). 06.1860) — історик, етнограф, поет та музикознавець. Н. в маєтку в с. Дунаєць Глухівського пов. Черніг. губ. (нині село Глухівського р-ну Сум. обл.). Походив з давнього козацько-старшинського роду Марковичів-Маркевичів. Здобув освіту в Приватному пансіоні П.Білецького-Носенка (1 ... |
|---|
| |
|---|
МАРКЕВИЧ Олексій Іванович
|
|---|
| ... 1847—05.06.1903) — історик, громад. діяч. Проф. (1889). Н. в с. Смош (нині село Прилуцького р-ну Черніг. обл.) в родині прилуцького поміщика з давнього козацько-старшинського роду єврейс. походження (див. Марковичі). На поч. 1850-х рр. разом з батьками переїхав до Києва. У дитинстві залишився повним ... |
|---|
| |
|---|
МАРКІНА Валентина Олексіївна
|
|---|
| ... 12.1910—24.07.1990) — історик-медієвіст, дослідник історії Правобережної України 16—18 ст. Д-р істор. н. (1963), професор (1964). Н. в с. Теплівка (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.) в сім’ї вчителя О.Гетьман-Кравченка, репресованого, а потім страченого 1943.
1929, після ... |
|---|
| |
|---|
МАРКО ВОВЧОК
|
|---|
| ... (літ. псевд.; справжні прізв., ім’я та по батькові Вілінська Марія Олександрівна, по чоловікові Маркович). ... |
|---|
| |
|---|
МАРКО ЧЕРЕМШИНА
|
|---|
| ... Марко (літ. псевд.; справжні прізв., ім’я та по батькові Семанюк Іван Юрійович). ... |
|---|
| |
|---|
МАРКОВ Дмитро Андрійович
|
|---|
| ... 868—1938) — громад. і політ. діяч, лідер новокурсного москвофільського руху (див. Москвофільство), журналіст. Д-р юриспруденції. Брат О.Маркова. Н. в с. Грушів Дрогобицького пов. (нині село Дрогобицького р-ну Львів. обл.) в сел. родині. Після закінчення місц. початкової школи навч. в бурсі Народного ... |
|---|
| |
|---|
МАРКОВ Осип Андрійович
|
|---|
| ... ливо, 1850 — 10.11.1909) — громад. і політ. діяч русофільського спрямування, журналіст. Брат Д.Маркова. Н. в с. Грушів Дрогобицького пов. (нині село Дрогобицького р-ну Львів. обл.). Навч. в г-зіях Дрогобича, Самбора та Львова. 1882 заарештований австрійс. властями і звинувачений у держ. зраді (проце ... |
|---|
| |
|---|
МАРКОВИЧ Дмитро Васильович
|
|---|
| ... оніми та псевдоніми — Д. М., Волиняк, Гайдабура, Марківчанин, Оленин, Оленин
Дм., Оленин М.; 26.10.1848—09.12.1920) — правник, письменник, громад., політ. і держ. діяч. Небіж О.В.Марковича. Н. в м. Полтава. Походив з давнього козацько-старшинського роду Марковичів. Навч. в Новгор ... |
|---|
| |
|---|
МАРКОВИЧ Олександр Михайлович
|
|---|
| ... .07.1790—15.12.1865) — громад. діяч, філантроп, історик, етнограф. Брат Я.М.Марковича. Н. в с. Сварков (нині с. Сваркове Глухівського р-ну Сум. обл.). Освіту здобув у навч. закладах Харкова. Служив чиновником в адм. та суд. установах Глухова і Чернігова. Опублікував низку документів 17—18 ст. з роди ... |
|---|
| |
|---|
МАРКОВИЧ Опанас Васильович
|
|---|
| ... .1822—01.09.1867) — фольклорист і етнограф, член Кирило-Мефодіївського товариства, чоловік укр. письменниці Марка Вовчка. Дядько Д.Марковича. Н. в с. Кулажинці (нині село Гребінківського р-ну Полтав. обл.) в сім’ї збіднілого поміщика, нащадка старовинної козацько-старшинської родини Марковичів. Закі ... |
|---|
| |
|---|
МАРКОВИЧ Яків Андрійович
|
|---|
| ... 696—09.11.1770) — мемуарист і хроніст. Н. в м. Прилуки в багатій старшинській родині (див. Марковичі). Закінчив Київ. академію (див. Києво-Могилянська академія; 1713). Був улюбленим учнем Феофана (Прокоповича). Досяг вагомих успіхів у богослов’ї, але від духовної кар’єри відмовився. Його вабило світ ... |
|---|
| |
|---|
МАРКОВИЧ Яків Михайлович
|
|---|
| ... 776—29.01.1804) — історик, географ і етнограф. Н. в
Пирятинському пов. Полтав. губ. Початкову освіту дістав удома. Навч. в приватному пансіоні в Глухові, університетському благородному пансіоні в Москві (1792 —94). 1794 переїхав у Санкт-Петербург. З 1797 — на військовій службі. З ... |
|---|
| |
|---|
МАРКОВИЧІ (Маркевичі)
|
|---|
| ... старшинський, згодом дворянський рід міщанського єврейс. походження. Родозасновником був Марко Аврамович (р. н. невід. — п. 1712), орендар прилуцький та пирятинський. Його дочка — Анастасія Марківна (р. н. невід. — п. 1729), у першому шлюбі була за генеральним бунчужним К.Голубом, а в ... |
|---|
| |
|---|
МАРКС КАРЛ ТА УКРАЇНА
|
|---|
| ... матика в творчості К.Маркса репрезентована здебільшого в контексті його історико-філос. зацікавлень європ. минувшиною доби пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби. Крім того, вона порушується в межах провідної проблематики студій, присвячених зовн. політиці Російської імперії та дипломатичній ... |
|---|
| |
|---|
МАРКСИЗМ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ
|
|---|
| ... ористання теорії і методу людино- і суспільствознавства, розроблених К.Марксом і Ф.Енгельсом у серед. 19 ст., з метою пояснення історичного процесу. Теор. підстави запропонованої ними доктрини, що отримала назву марксизму, були сприйняті частиною інтелектуальних кіл Європи і світу як метод вивчення ... |
|---|
| |
|---|
МАРКСИЗМ ЯК ІДЕОЛОГІЧНА ТЕЧІЯ
|
|---|
| ... инципи марксистської теорії були сформульовані в праці К.Маркса та Ф.Енгельса «Маніфест Комуністичної партії» (1848), листі К.Маркса І.Вейдемейєру (1852), книзі К.Маркса «Капітал» (1867, 1-й т.) та його працях «Громадянська війна у Франції» (1871) і «Критика Готської програми» (1875), а також у прац ... |
|---|
| |
|---|
МАРКУСЬ Василь Васильович
|
|---|
| ... — Василь Марко; н. 27.12.1922) — політолог, історик, автор низки праць, присвячених порівнянню політ. систем, міжнар. політиці та міжнар. праву, викладач, редактор, видавець. Д-р права (1956). Іноз. член Національної академії наук України (1994), член Наукового товариства імені Шевченка, Українсько ... |
|---|
| |
|---|
МАРМОН (Marmont) Огюст-Фредерік-Луї
|
|---|
| ... st>(20.07.1774—03.03. 1852) — маршал Франції (1809), дипломат, мандрівник. Н. в Шатійон-сюр-Сен, Бургундія (істор. область на сх. Франції, в бас. р. Сона, прит. Рони). Найближчий помічник Наполеона Бонапарта (1804—14, 1815 — франц. імп. Наполеон I). 1814 після відречення Наполеона перейшов на бік Лю ... |
|---|
| |
|---|
МАРОЧКО Василь Іванович
|
|---|
| ... .1956) — дослідник історії кооперативного руху в Україні 2-ї пол. 19 — 1-ї третини 20 ст., аграрних відносин, голодомору 1932—1933 років в УСРР та масових політ. репресій в Україні. Д-р істор. н. (1996). Засл. діяч н. і т. України (2005). Н. в с. Велика Чернігівка Овруцького р-ну Житомир. обл. 1981 ... |
|---|
| |
|---|
МАРТИНЕНКО Володимир Никифорович
|
|---|
| ... (06.10.1923—18.04. 1988) — історик і держ. діяч, дослідник заг. історії, історії міжнар. відносин. Канд. істор. н. (1964). Н. в с. Горбулів (нині село Черняхівського р-ну Житомир. обл.). Після закінчення серед. школи вступив до Київ. авіац. ін-ту (1940). З початком Великої вітчизняної війни Радянськ ... |
|---|
| |
|---|
МАРТИНЕЦЬ Володимир Євгенович
|
|---|
| ... евдоніми — Волянський, Маруся, Я.Полянський, Сокирка, Трубкович, Тур, Тураті; 15.07.1899—10.12.1960) — політ. діяч, журналіст, публіцист. Н. в м. Львів. Початкову і середню освіту здобув там же. Доброволець корпусу січових стрільців у Києві 1918, секретар губернського комісара для Холмщини, Полісся ... |
|---|
| |
|---|
МАРТИНІВСЬКИЙ СКАРБ
|
|---|
| ... датується останньою чвертю 7 ст., випадково був знайдений у с. Мартинівка (нині село Канівського р-ну Черкас. обл.) 1907. До скарбу входило бл. 120 срібних ювелірних виробів. Це жін. прикраси та предмети чол. облаштунку. До перших належать очілля, скроневі підвіски, шийні гривни, наручні браслети, ... |
|---|
| |
|---|
МАРТИНОВИЧ Ісидор
|
|---|
| ... 8) — освіт. діяч Буковини, історик. Середню освіту здобув у м. Бучач, богословську — у Чернівцях. 1863—65 — перший викладач укр. мови Вищої реальної школи в Чернівцях, пізніше — парох у с. Оршівці (нині село Кіцманського р-ну Чернів. обл.), 1862—94 — шкільний інспектор Кіцманського повіту, з 1894 — ... |
|---|
| |
|---|
МАРТИРОЛОГИ
|
|---|
| ... від грец. ?????? — мученик — і ????? — слово) — списки мучеників, імена яких подаються в календарному порядку у відповідності з датою їх мучеництва (тобто «днями народження» до нового життя). Це стосувалося передусім мучеників, які постраждали за Ісуса Христа від язичників у перші 3 століття, до виз ... |
|---|
| |
|---|
МАРТІН І
|
|---|
| ... ) — Папа (05.07.649—653), християн. мученик (день пошанування 14 квітня за ст. ст.). Н. в м-ку Тудер (поблизу Перуджі, Італія). Син священика Фабріція. Правління М. I знаменувалося боротьбою з єрессю монофілітів та протистоянням з імператорами Візантії, які на той час контролювали Пд. та Центр. Італ ... |
|---|
| |
|---|
МАРТОВ Юлій Йосипович
|
|---|
| ... різв. — Цедербаум, псевдоніми — Алексей, Гамма, Берг, Егор, Л.Мартов та ін.; 12.11.1873—04.04.1923) — один із лідерів меншовизму, ідеолог рос. соціал-демократії. Н. в м. Стамбул. Син службовця. 1891 вступив на природничий ф-т Петерб. ун-ту. 1892 став лідером соціал-демократ. гуртка (Петерб. група ... |
|---|
| |
|---|
МАРТОВИЧ Лесь
|
|---|
| ... 12.11.1871—11.01.1916) — письменник, юрист, громад., культ. і політ. діяч. Д-р права (1914). Н. в с. Торговиця (нині село Городенківського р-ну Івано-Франк. обл.) в сім’ї сільс. писаря. Навч. в нар. школі, у г-зіях Коломиї (1882—90) та Дрогобича (1890—92). 1889 опублікував анонімно оповідання «Нечит ... |
|---|
| |
|---|
МАРТОС Борис Миколайович
|
|---|
| ... 879—19.09.1977) — держ., громад. і політ. діяч, учений-економіст, кооп. діяч. Професор (1924). Н. в м-ку Градизьк (нині с-ще міськ. типу Глобинського р-ну Полтав. обл.). Член Революційної української партії (з 1905 — Української соціал-демократичної робітничої партії). 1906—10 викладав у г-зіях і на ... |
|---|
| |
|---|
МАРТОС Іван Петрович
|
|---|
| ... во, 1752 чи 1753 — п. 05.04.1835) — скульптор. Академік петерб. Академії мист-в (з 1782), професор (1794). Батько О.Мартоса. Н. в м. Ічня в сім’ї ічнянського сотенного отамана, вихідця із козацько-старшинського роду з Полтавщини (див. Мартоси). Навч. в петерб. Академії мист-в (1764—73) у Л.Роллана і ... |
|---|
| |
|---|
МАРТОС Іван Романович
|
|---|
| ... 04.04.1831) — чиновник та історик-аматор. Н. в м. Глухів. Походив з відомого укр. козацько-старшинського роду (див. Мартоси). Син значкового товариша Романа Мартоса, небіж скульптора І.П.Мартоса, двоюрідний брат історика О.Мартоса. Закінчив Київ. академію (див. Києво-Могилянська академія; 1778). По ... |
|---|
| |
|---|
МАРТОС Олексій Іванович
|
|---|
| ... 42) — дослідник історії України. Син скульптора І.Мартоса. Походив з козацько-старшинського роду нащадків лубенського полкового обозного Павла Мартоса (див. Мартоси). Навч. в Санкт-Петерб. інженерній школі. Офіцер, брав участь у війнах поч. 19 ст. З 1822 — на цивільній службі, спочатку — в Сибіру, а ... |
|---|
| |
|---|
МАРТОСИ
|
|---|
| ... згодом — дворянський рід, що, згідно з родинними переказами, іде від польс. шляхтича Василя Мартоса, лохвицького козака (2-га пол. 17 ст.). Із кількох гілок роду найвідоміші лубенська та прилуцька.
Лубенська гілка походить від лохвицького сотника (1693—98) і лубенського п ... |
|---|
| |
|---|
МАРУНЧАК Михайло Григорович
|
|---|
| ... 0.1914—21.11.2004) — дослідник історії укр. еміграції Канади, редактор, бібліограф, педагог, громад. діяч. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (з 1961), Української вільної академії наук (з 1961), президент УВАН у Канаді (1983—86). Н. в с. Далешове (нині село Городенківського р-ну Івано ... |
|---|
| |
|---|
МАРУНЯК Володимир
|
|---|
| ... 1913—28.06.1997) — історик і публіцист. Н. в с. Рожубовичі Перемишльського пов. (нині село в Польщі). У дитячому віці разом з матір’ю переїхав до Чехословаччини, де поселилися на околиці Праги (нині столиця Чехії) — Черношицях. Початкову освіту здобув в інтернаті Укр. реальної г-зії в м. Прага та Рж ... |
|---|
| |
|---|
МАРУСИК Тамара Володимирівна
|
|---|
| ... 22.04.1956) — дослідниця історії та к-ри України 20 ст., історії укр. діаспори Пн. Америки. Д-р істор. н. (2003), професор (2004). Відмінник освіти України (2002). Н. в м. Чернівці. 1973—78 навч. в Чернів. ун-ті. 1978—91 — методист заочного відділу Чернів. ун-ту (нині Чернівецький національний уніве ... |
|---|
| |
|---|
МАРУСИН Мирослав
|
|---|
| ... 09.2009) — церк. діяч, історик Церкви і богослов. Н. в с. Княже (нині село Золочівського р-ну Львів. обл.). Навч. в Малій семінарії та Греко-католицькій богословській академії у Львові, з 1944 — на еміграції. Продовжував навчання в Падеборні (Німеччина) та в Папському Сх. ін-ті в Римі (Італія). Висв ... |
|---|
| |
|---|
МАРУСЯК Дмитро
|
|---|
| ... ід.) — один з ватажків карпатського опришківства поч. 19 ст. Н. в с. Космач (нині село Богородчанського р-ну Івано-Франк. обл.) в бідняцькій родині. З дитинства служив у наймах: пас вівці, корчував ліс. Потрапивши до опришків, незабаром очолив їхній загін. З ним він напав на свого колиш. господаря І ... |
|---|
| |
|---|
МАРХОЦЬКИЙ Миколай-Сцібор
|
|---|
| ... 70 — бл. 1636) — мемуарист та історик. Брав участь у подіях Смутного часу поч. 17 ст. в Росії. Бився під Клушино (1610; нині село Смоленської обл., РФ), був серед польських військ, що зайняли Смоленськ (нині місто в РФ) та Москву. Наприкінці життя склав свої спомини про ці події під назвою «Historia ... |
|---|
| |
|---|
МАРЦІНКОВСЬКИЙ (Marcinkowski) Антоні
|
|---|
| ... ust>(псевдоніми — Новосельський (Nowosielski) та ін.; 29 (17).01.1823—12.09(31.08). 1880) — польс. етнограф, письменник і критик. Н. в с. Мостищі (нині в складі смт Гостомель Києво-Святошинського р-ну Київ. обл.). Навч. в Київ. г-зії та Київ. ун-ті. Перші літ. твори вмістив на сторінках журналів «Ty ... |
|---|
| |
|---|
МАРЧАК Микола Макарович
|
|---|
| ... 04(23.12.1903)—23.09. 1938) — держ. діяч УРСР, інженер-технолог металообробної пром-сті. Н. в с. Залісці (нині село Дунаєвецького р-ну Хмельн. обл.) в сел. родині. До вересня 1922 мешкав у рідному селі. Згодом навч. в Кам’янець-Подільському ін-ті нар. освіти (1922—23), вчителював (1923—27), працював ... |
|---|
| |
|---|
МАРЧЕНКО Валерій Веніамінович
|
|---|
| ... ізв. батька — Умрилов; псевд. — Валентин Розум; 16.09. 1947—07.10.1984) — правозахисник, журналіст, перекладач, учений-сходознавець. Онук історика М.Марченка. Н. в м. Київ. 1967—70 під час навчання на філол. ф-ті Київ. ун-ту перебував на стажуванні в Бакинському ун-ті, де широко друкувався в азерба ... |
|---|
| |
|---|
МАРЧЕНКО Михайло Іванович
|
|---|
| ... 1902—22.01.1983) — історик. Д-р істор. н. (1961), професор (1962). Дід В.Марченка. Н. в с. Гатне (нині село Києво-Святошинського р-ну Київ. обл.) в сел. родині. Секретар революц. к-ту і комітету бідноти с. Гатне (1919); зав. сільс. будинку Боярської с.-г. професійної школи (1920—23). До 1926 служив ... |
|---|
| |
|---|
МАРЧИШИН Петро
|
|---|
| ... ід.) — укр. громад. діяч на Далекому Сх. (див. Далекосхідні поселення українців). Студент юрид. ф-ту Львів. ун-ту, як військовополонений австро-угор. армії (див. Перша світова війна) потрапив до Забайкалля, де перебував у таборі в Березівці. З 1917 брав участь у діяльності місц. укр. орг-цій, заст. ... |
|---|
| |
|---|
МАРЧУК Євген Кирилович
|
|---|
| ... 1941) — держ. і політ. діяч, прем’єр-міністр України (1995—96). Генерал армії України (1994). Канд. юрид. н. (1998). Н. в с. Будьонівка Гайворонського р-ну Одес. обл. (нині с. Долинівка Гайворонського р-ну Кіровогр. обл.) в сім’ї селян. Після закінчення філол. ф-ту Кіровогр. пед. ін-ту (1963; спеціа ... |
|---|
| |
|---|
МАРШАЛОК
|
|---|
| ... их держ. посад у Великому князівстві Литовському (ВКЛ), Короні Польській і Речі Посполитій. У ВКЛ М. земельний головував на засіданнях аристократичної ради при великому князі (пани-рада), з 16 ст. — на соймі (сеймі). Своїх маршалків мали й повітові сеймики (див. Шляхетські сеймики), включаючи й укр. ... |
|---|
| |
|---|
МАРШИНСЬКИЙ Аполлінарій
|
|---|
| ... 07.1929) — громад. діяч, фінансист і педагог. Н. в м. Прага (нині столиця Чехії). Служив у мін-ві фінансів Російської імперії в Санкт-Петербурзі, Латвії та Естонії. Заснував укр. громаду в м. Юр’їв (нині м. Тарту, Естонія). М. — директор департаменту фінансових справ у ген. секретарстві фінансів УЦР ... |
|---|
| |
|---|
МАРЬЯШ
|
|---|
| ... нська та молдов. назва 15-крейцерових (до 1753; див. Крейцер) та 17-крейцерових (1753—80; див. Конвенційна система) білонних монет переважно угор. карбування, що містили з одного боку зображення правителя (переважно герм. імп. Франца I Стефана Лотаринзького і його дружини, герм. імп., угор. королеви ... |
|---|
| |
|---|
МАСАЛЬСЬКІ (Мосальські)
|
|---|
| ... язівський рід 15 — поч. 17 ст. з династії Рюриковичів, нащадки черніг. князів. Засн. роду — князь Юрій Святославич Масальський (2-га пол. 15 ст.). Його сини — Василь, Володимир (Володко) і Семен — поклали початок окремим гілкам роду М., представники яких мешкали також у Росії (князі Ко ... |
|---|
| |
|---|
МАСАНДРА
|
|---|
| ... отатар. Massandra) — с-ще міськ. типу, підпорядковане Ялтинській міській раді Автономної Республіки Крим. Розташов. на узбережжі Чорного моря, за 3 км від Ялти і за 76 км від залізничної ст. Сімферополь. На території селища протікає р. Гува. Населення 7,6 тис. осіб (2004).
Засно ... |
|---|
| |
|---|
МАСАРИК Томаш-Гарріг
|
|---|
| ... —14.09.1937) — учений, філософ-гуманіст, держ. і політ. діяч Чехословаччини, один з найвпливовіших європ. політиків-демократів 1-ї пол. 20 ст., погляди й діяльність якого впливали на формування нового політ. устрою в Центрально-Сх. Європі після Першої світової війни. Д-р філософії (1876), професор ... |
|---|
| |
|---|
МАСКЕВИЧ (Машкевич) Самуель
|
|---|
| ... 1580 — бл. 1640) — мемуарист. Походив з кальвіністського шляхетського роду. Батько Б.-К.Маскевича. Н. в с. Сервечі (нині с. Сервач Гродненської обл., Білорусь). Дворянин (див. Дворянин господарський) кн. А.Вишневецької, князів Радзивіллів, Сапіг. Від 1601 служив у війську — спочатку в Лівонії (істор ... |
|---|
| |
|---|
МАСКЕВИЧ Богуслав-Казимир
|
|---|
| ... 25 — 04.04.1683) — польс. мемуарист, автор «Щоденника» (1643—49) та «Щоденника московської війни у Великому князівстві Литовському». Н. в сім’ї польс. мемуариста С.Маскевича, закінчив єзуїтську школу в м. Новгородок (нині м. Новогрудок Гродненської обл., Білорусь). 1646 вступив на військ. службу до ... |
|---|
| |
|---|
МАСЛІВ СТАВ
|
|---|
| ... 17 ст. часто проходили козацькі ради (нині с. Маслівка Миронівського р-ну Київ. обл.). Однією з найвідоміших була рада 24 листопада 1638 після завершення козац. повстання (див. також Я.Острянин, Д.Гуня). Згідно з Ординацією Війська Запорозького 1938 гетьман польний коронний М.Потоцький призначив ком ... |
|---|
| |
|---|
МАСЛОВ Василь Іванович
|
|---|
| ... 85(21.12.1884)—22.03.1959) — літературознавець, історик літератури, етнограф. Брат С.Маслова. Н. в м. Ічня. Навч. в Прилуцькій г-зії, яку закінчив 1903 із золотою медаллю. 1903 вступив на історико-філол. ф-т Моск. ун-ту, потім перейшов до Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Та ... |
|---|
| |
|---|
МАСЛОВ Сергій Іванович
|
|---|
| ... 1.1880—11.01.1957) — літературознавець, книгознавець і педагог. Проф. (1934). Чл.-кор. АН УРСР (нині Національна академія наук України; 1939). Брат В.Маслова. Н. в м. Ічня. 1898—99 навч. в Київ. політех. ін-ті, 1900 та 1901—07 — у Київ. ун-ті. Брав активну участь у студентському революц. русі, за що ... |
|---|
| |
|---|
МАСЛОВЕ
|
|---|
| ... Вільшанка. ... |
|---|
| |
|---|
МАСЛЯНИЙ Антін Павлович
|
|---|
| ... 65—1929) — генерал-поручник Армії Української Народної Республіки. Н. в с. Кириківка Охтирського пов. Харків. губ. Закінчив Одес. піх. юнкерське уч-ще (1887), служив у 37-му піх. резервному кадровому батальйоні. З 19 червня 1902 — старший ад’ютант штабу Варшавського військ. округу. З 6 грудня 1904 — ... |
|---|
| |
|---|
МАСОВОГО СУСПІЛЬСТВА ТЕОРІЇ в суспільних науках
|
|---|
| ... lass=zdan_just>— концепції, що використовуються для визначення низки специфічних рис сучасного сусп-ва (див. також Модерну теорії, Індустріальне суспільство). Масове сусп-во (від англ. mass society) характеризується індустріалізацією, урбанізацією, стандартизацією життя та масовим попитом, бюрократи ... |
|---|
| |
|---|
МАСОЛ Віталій Андрійович
|
|---|
| ... 1.1928) — держ. діяч. Голова Ради міністрів УРСР (1987—90), Прем’єр-міністр України (1994—95). Канд. тех. н. (1972). Н. в с. Олишівка (нині с-ще міськ. типу Черніг. р-ну Черніг. обл.) в родині вчителів. 1951 закінчив мех. ф-т Київ. політех. ін-ту і здобув спеціальність інженер-механік. 1951—63 працю ... |
|---|
| |
|---|
МАСОНСТВО, франкмасонство
|
|---|
| ... franc-maonnerie, вільномулярство) — релігійно-етичний рух у багатьох країнах світу, що ставить за мету моральне самовдосконалення та об’єднання людства в релігійному братерському союзі.
Походження не з’ясоване. Найімовірніше, М. виросло із середньовічної цехової орг-ції (див. Ц ... |
|---|
| |
|---|
МАСУДІ
|
|---|
| ... — 956) — арабський середньовічний географ, учений-енциклопедист і мандрівник. Н. в м. Багдад (нині Ірак). Відвідав усі країни Араб. халіфату від Іспанії до Індії, узбережжя Каспійського моря. Автор «Хроніки», «Середньої книги» (обидві не збереглися) і їх скороченого популярного викладу під назвою « ... |
|---|
| |
|---|
МАСЮКОВИ
|
|---|
| ... згодом дворянський рід, що походить від Федора Юрійовича Масюка (р. н. невід — п. бл. 1711), веприцького сотника (1708—09). 1711—29 веприцьким сотником був його син Леонтій Федорович Масюк, який підписав Коломацькі чолобитні 1723 (див. також Д.Апостол). рокопій Леонтійович Масюков ... |
|---|
| |
|---|
МАТВЄЄВ Артамон Сергійович
|
|---|
| ... 25(15).05.1682) — рос. дипломат, письменник, історик, засновник придворного театру. Син урядовця — дяка. У червні—липні 1653 очолював посольство в Україну; брав участь у Переяславських переговорах 1654 (див. також Березневі статті 1654) та Західному поході українського та російського військ 1655. 16 ... |
|---|
| |
|---|
МАТВЄЄВ Євген Семенович
|
|---|
| ... 922—01.06.2003) — рос. актор, кінорежисер і сценарист. Нар. арт. СРСР (1974). Н. в с. Новоукраїнка (нині село Скадовського р-ну Херсон. обл.). Навчався в кіноакторській школі при Київ. кіностудії худож. фільмів (1940—41). Учасник Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. З 1946 — актор ... |
|---|
| |
|---|
МАТВЄЄВА Леся Василівна
|
|---|
| ... .1930) — історик науки. Д-р істор. н. (1996), професор (2007). Заслужений діяч н. і т. України (2004). Н. в с. Харківці (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.). 1955 закінчила істор. ф-т Київ. ун-ту. 1957—59 — референт відділу політ. економії Ін-ту економіки АН УРСР (див. Інститут економіки НАН ... |
|---|
| |
|---|
МАТВІЇВКА
|
|---|
| ... слободи на місці сучасного м. Павлоград. ... |
|---|
| |
|---|
МАТВІЙ З МЕХОВА
|
|---|
| ... віта, власне Мацей Карпіга; бл. 1457 — 08.09.1523) — польс. історик, географ, лікар та астролог. Походив з міщан. Навч. в Краківському університеті (магістрат 1479), а також у Болонському університеті (докторат бл. 1486 з медицини). Бл. 1500 став викладачем і проф. Краківського ун-ту, де до 1519 8 р ... |
|---|
| |
|---|
МАТЕРИЗНА
|
|---|
| ... еважно у вигляді нерухомості (маєтків). До складу М. інколи входило й віно. Ділилася між усіма дітьми порівну незалежно від статі. Попри статутову норму, спадкоємців свого майна могла визначати й сама жінка.
Літ.: Левицкий О. Черты семейного быта в Юго-Западной Руси в XVI—XVII вв ... |
|---|
| |
|---|
МАТЕРІАЛІЗМ ІСТОРИЧНИЙ, матеріалістичне розуміння історії
|
|---|
| ... орії
— теорія розвитку сусп-ва та методологія його пізнання, створена і розроблена К.Марксом і Ф.Енгельсом як складова частина доктрини марксизму (див. Марксизм як ідеологічна течія). Філос. підстави доктрини спиралися на діалектичний матеріалізм як науку про найбільш заг. закони ... |
|---|
| |
|---|
МАТЛА Зиновій
|
|---|
| ... слав Вовк, Чорний, Дніпровий; 26.11.1910—23.09.1993) — діяч Організації українських націоналістів, учасник визвол. змагань 1940—50-х рр. Н. в с. Містки (нині село Пустомитівського р-ну Львів. обл.). Студент мат. ф-ту Львів. ун-ту. 1933—34 — надобласний провідник ОУН (Львів, Бережани, Тернопіль, Пере ... |
|---|
| |
|---|
МАТРІАРХАТ
|
|---|
| ... s — мати і грец. ???? — влада) — термін, що використовується в істор. та суспільно-політ. літературі в різних значеннях (також: материнське право, матернітет, гінекократія). У 2-й пол. 19 ст., після досліджень І.-Я.Бахофена, Л.-Г.Моргана, Ф.Енгельса, затвердилось розуміння М. як початкової стадії р ... |
|---|
| |
|---|
МАТРОСОВ Олександр Матвійович
|
|---|
| ... 24—27.02.1943) — військовослужбовець, гвардії рядовий. Герой Рад. Союзу (1943, посмертно). Н. м. Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ). Втративши в ранньому дитинстві батьків, виховувався в дитячому будинку в Середньоволзькому краї РСФРР (з 1935 — Куйбишевський край, з 1936 — Куйбишевська обл. РРФС ... |
|---|
| |
|---|
МАТУШЕВСЬКИЙ Федір Павлович
|
|---|
| ... 6.1869—21.10.1919) — укр. громад. і політ. діяч, дипломат, публіцист. Н. в м-ку Сміла в сім’ї священика. По закінченні Київ. духовної семінарії працював учителем у Черкасах і Київ. духовній семінарії. Член Загальної безпартійної української організації, входив до складу видавничого гуртка, на основі ... |
|---|
| |
|---|
МАТФІЙ
|
|---|
| ... 220) — митрополит Київський (до 1210 — 1220). За походженням грек. Висвячений на керування Київ. митрополією в Константинополі. 1210 став посередником в укладенні угоди між черніг. Ольговичами і владимиро-суздальським кн. Всеволодом Юрійовичем. За цією угодою Всеволода Юрійовича було проголошено «ст ... |
|---|
| |
|---|
МАТЧАК Михайло
|
|---|
| ... 1958) — громад. і політ. діяч, видавець. Н. в с. Воля Якубова (нині село Дрогобицького р-ну Львів. обл.). Закінчив г-зію в Дрогобичі (1914). У роки Першої світової війни — старшина Легіону Українських січових стрільців (1914—16), перебув рос. полон у м. Царицин (нині м. Волгоград, РФ; 1916—17). З сі ... |
|---|
| |
|---|
МАТЮШЕНКО Борис Павлович
|
|---|
| ... 883—25.03.1944) — укр. громад., політ. і держ. діяч. Д-р медицини (1912), професор. Н. в м. Санкт-Петербург у сім’ї офіцера рос. армії. Закінчив мед. ф-т Київ. ун-ту (1909), працював військ. лікарем, асистентом у клініках при Київ. ун-ті, Жін. мед. ін-ті. 1912 склав іспити на звання д-ра медицини. З ... |
|---|
| |
|---|
МАТЮШЕНКО Панас (Опанас) Миколайович
|
|---|
| ... ust>(14.05.1879—02.11. 1907) — один з керівників повстання на броненосці «Князь Потьомкін» 1905. Н. в с. Деркачі (нині м. Дергачі Харків. обл.) в сім’ї дрібного кустаря-шевця. Працював робітником у Харків. паровозному депо, згодом — в Одес. порту. З 1900 служив матросом на Чорномор. флоті. На бронен ... |
|---|
| |
|---|
МАТЯШ Ірина Борисівна
|
|---|
| ... 961) — історик-архівознавець, фахівець з історії укр. к-ри, архівознавства, біографістики, книгознавства, історії укр. дипломатії. Д-р істор. н. (2001), професор (2004). Засл. діяч н. і т. України (2008). Віце-президент Укр. біографічного т-ва (1998), член к-ту з професійної освіти Міжнародної ради ... |
|---|
| |
|---|
МАТЯШ Кость Олексійович
|
|---|
| ... 10.1937) — один із організаторів укр. селянсько-повстан-ського руху 1918—19 (див. Повстанський рух в Україні 1918—1922). Н. в с. Огуївка Костянтиноградського пов. Полтав. губ. (нині село Машівського р-ну Полтав. обл.) в сел. родині. Учасник Першої світової війни, унтер-офіцер артилерії. 1917 — коміс ... |
|---|
| |
|---|
МАТЯШ Роман Якович
|
|---|
| ... 894—18.11.1919) — політ. діяч. Н. в с. Мокрий Тагамлик Костянтиноградського пов. Полтав. губ (нині у складі с. Базилівщина Машівського р-ну Полтав. обл.) в сел. родині. Закінчив Полтав. фельдшерську школу. З 1914 — у рос. армії. Після Лютневої революції 1917 — один із керівників організації Українсь ... |
|---|
| |
|---|
МАУТГАУЗЕН
|
|---|
| ... — нацистський концентраційний табір поблизу міста Маутгаузен і с. Гузен (обидва в Австрії). Створений 8 серпня 1938 як філіал концтабору Дахау, з березня 1939 — самостійний табір. Мав 52 філії, з яких найбільшими були Гузен (бл. 26 тис. в’язнів), Ебензеє (понад 18 тис.), Лінц (понад 6 тис.), Мельк ... |
|---|
| |
|---|
МАХНО (Міхненко) Нестор Іванович
|
|---|
| ... (08.11.1888—25.07.1934) — ватажок сел. повстанського руху на пд. України 1918—21, анархо-комуніст. Н. в с. Гуляйполе в багатодітній сел. сім’ї, рано втратив батька, з дитинства працював у наймах, отримав лише початкову освіту. 1903 розпочав роботу на чавуноливарному з-ді М.Кернера в Гуляйполі. Непов ... |
|---|
| |
|---|
МАХНОВЕЦЬ Леонід Єфремович
|
|---|
| ... .1919—19.01.1993) — літературознавець, археолог, історик, перекладач, д-р філол. н. (1966). Н. в с. Озера (нині село Бородянського р-ну Київської обл.) в сел. родині. Після 4-го курсу філол. ф-ту Київ. ун-ту пішов на фронт (див. Друга світова війна), отримав 10 бойових нагород. Закінчив Київ. ун-т ( ... |
|---|
| |
|---|
МАЦЕЇВ
|
|---|
| ... в. ... |
|---|
| |
|---|
МАЦЕЙКО Григорій
|
|---|
| ... 08.08.1913—13.08.1966) — учасник визвол. змагань 1930-х рр., бойовик Організації україн-ських націоналістів. Н. в м. Щирець. Закінчив 7-класну школу в Щирці (1929), тех. школу у Львові (1932), працював у львів. друкарні «Унія». З 1932 — член бойового відділу Крайового проводу ОУН. Переслідувався по ... |
|---|
| |
|---|
МАЦЕЙОВСЬКИЙ (Maciejowski) Вацлав-Олександр
|
|---|
| ... =zdan_just>(1793—09.02.1883) — польський історик к-ри, права і літератури ліберального напряму. Юрист за фахом. Навч. в Краківській академії (1812—14), Бреславському, Берлінському, Геттінгенському ун-тах (1814—18). 1818—31 — професор Варшавського ун-ту. Викладав загальне і римське право. Від 1838 — ... |
|---|
| |
|---|
МАЦІЄВИЧ Костянтин Андріанович
|
|---|
| ... 8.05.1873—02.04.1942) — держ., громад. і політ. діяч, учений-агроном, професор. Н. в с. Деремезна (нині село Обухівського р-ну Київ. обл.). 1899 закінчив с.-г. ін-т в Новоалександрії (нині м. Пулави, Польща), де очолював укр. студентську громаду. Працював ученим секретарем Полтав. с.-г. т-ва, губерн ... |
|---|
| |
|---|
МАЦІЄВИЧ Левко Макарович
|
|---|
| ... 01.1877—07.10(24.09). 1910) — корабельний інженер, винахідник, один з перших вітчизн. авіаторів. Н. в с. Олександрівка (нині с-ще міськ. типу Кіровогр. обл.). За походженням з козац. роду, що одержав дворянство, батько був священиком, пізніше працював бухгалтером на цукрових з-дах Київ. та Харків. г ... |
|---|
| |
|---|
МАЦКЕВИЧ Володимир Володимирович
|
|---|
| ... (14(01).12.1909—07.11. 1998) — держ. діяч доби СРСР. Н. в с. Привільне (нині с. Придніпровське Запоріз. р-ну Запоріз. обл.). 1932 закінчив Харків. зоотех. ін-т. Протягом 1932—46 був на викладацькій та адм. роботі в середніх спец. та вищих навч. закладах. 1939 вступив до ВКП(б). 1946—52 працював на д ... |
|---|
| |
|---|
МАЦЬКІВ Теодор Іванович
|
|---|
| ... .1918) — історик. Н. в Струтині (нині Золочівського р-ну Івано-Франківської обл.). Закінчив Академічну гімназію у Львові (1938). У лавах польс. війська брав участь у Другій світовій війні. Після капітуляції Польщі емігрував на Захід. По закінченні II світ. війни вивчав історію та славістику в ун-ті ... |
|---|
| |
|---|
МАЦЮК Орест-Нестор Ярославович
|
|---|
| ... 4.06.1932—17.07.1999) — історик паперу, архівіст, краєзнавець, д-р істор. н. (1995), професор (1997). Заслужений працівник к-ри України (1994). Н. в м. Трускавець. 1956 закінчив Львів. с.-г. ін-т. 1960 розпочав роботу в ЦДІА УРСР м. Львів. Працював на різних посадах: архіваріуса, наук. співробітник ... |
|---|
| |
|---|
МАЧТЕТ Григорій Олександрович
|
|---|
| ... .09.1852—27.08.1901) — рос. та укр. письменник, революц. діяч (народник). Батько М. закінчив Київ. ун-т і був призначений повітовим суддею в м. Луцьк, де і народився майбутній письменник. Навчання ще за життя батька М. почав в Немирівській г-зії, з якої був виключений в 1865 за прихильність до «поль ... |
|---|
| |
|---|
МАШИННО-ТРАКТОРНІ СТАНЦІЇ (МТС)
|
|---|
| ... Машинно-тракторна станція — тип держ. с.-г. підпр-ва, орг. форма раціонального використання матеріально-тех. потенціалу країни для форсування суцільної колективізації сільського господарства, агротех. обслуговування та організаційно-госп. зміцнення колгоспів. Перша в СРСР МТС виникла весною 1928 на ... |
|---|
| |
|---|
МАШІВСЬКЕ ЗАВОРУШЕННЯ 1823
|
|---|
| ... феод. виступ кріпосних робітників (див. Кріпацтво) суконної мануфактури в с. Машеве (нині село Семенівського р-ну Черніг. обл.), що належала графу С.Уварову — тодішньому директорові департаменту мануфактур і внутр. торгівлі. Причиною страйку стали тривалий робочий день по 15—18 годин, голодування, ж ... |
|---|
| |
|---|
МАЩЕНКО Микола Павлович
|
|---|
| ... .1929) — кінорежисер. Нар. арт. УРСР (1983), доцент (2002), академік Академії мист-в України (1997). Н. в с. Мілуватка (нині село Сватівського р-ну Луган. обл.). Закінчив Харків. театральний ін-т (1953). Від 1957 працює на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О.Довженка (нині Національна кіностудія і ... |
|---|
| |
|---|
МАЯКОВСЬКИЙ Володимир Володимирович
|
|---|
| ... st>(19(07).07.1893—14.04.1930) — рос. поет, художник, кіноактор укр. походження. За визнанням самого поета: «Я з діда — козак, з другого — січовик» («Нашому юнацтву», 1927). Родина батька — лісничого Володимира Костянтиновича походила від козаків с. Маяки на Катеринославщині; бабуся М. по батьківсь ... |
|---|
| |
|---|
МГАРСЬКИЙ ЛУБЕНСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
|
|---|
| ... — правосл. чол. монастир, заснований на правому березі р. Сула поблизу с. Мгар, неподалік м. Лубни Ісаєю Копинським та дружиною кн. Михаїла Вишневецького Раїною (див. Р.Вишневецька). У січні 1619 Р.Вишневецька надала майбутньому монастиреві землю й подарувала йому все дерево, що з ... |
|---|
| |
|---|
МЕГАЛІТИ
|
|---|
| ... т) — величезний і лЯћпт — камінь) — прадавні монументальні кам’яні споруди, пам’ятки археології чи історії первісного суспільства, датовані від енеоліту (див. Мідний вік) до залізного віку. Як правило, назва мало використовується щодо монументальних споруд доби цивілізації і об’єднує споруди, що ма ... |
|---|
| |
|---|
МЕГИК Петро
|
|---|
| ... 92) — художник, засновник Укр. студії мист-в у Філадельфії, організатор культурно-мистецького життя українців в Америці. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та член-кореспондент Української вільної академії наук у Нью-Йорку. Н. в с. Бочківці Хотинського повіту (нині Хотинського р-ну Чер ... |
|---|
| |
|---|
МЕГМЕД II аль Фатіх
|
|---|
| ... II. ... |
|---|
| |
|---|
МЕГМЕД IV, Мегмед (Магомед, Мехмед) IV Авджи «Мисливець»
|
|---|
| ... ць»
(1642 — 1692) — султан Османської імперії (1648—87). Єдиний син султана Ібрагіма від дружини укр. походження, султанши Хатідже Турхан. За спогадами очевидців був схожий лицем «на козака». Зведений на престол у семилітньому віці в результаті змови матері з яничарами. Вів пост ... |
|---|
| |
|---|
МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ II Семіз («гладкий»)
|
|---|
| ... >— крим. хан з 25 червня 1577 по квітень 1584. Зведений на престол після смерті батька Девлет-Ґерея І з посади калги. Для зміцнення ханської влади спирався на ногайський клан Мансур як противагу до крим. кланів (див. Бейлик) і запровадив посаду нуреддіна (другого престолонаслідника; див. Нуреддін), ... |
|---|
| |
|---|
МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ III
|
|---|
| ... им. хан (травень 1623 — червень 1628). Н. у вигнанні на Кавказі в родині Саадет-Ґерея (сина Мегмед-Ґерея II), який зазнав поразки в боротьбі за престол батька. Відомий авантюрними пригодами. Юнаком приєднався до антиурядових повстанців «джелялі» в Анатолії (за часів Османської імперії так називалася ... |
|---|
| |
|---|
МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ IV Софу
|
|---|
| ... 10—1674) — крим. хан; займав престол у жовтні 1641 — червні 1644 та липні 1654 — 1666. Син хана Селямет-Ґерея I, був калгою за правління брата в перших Джанібек-Ґерея. Призначений на ханство огляду на миролюбну вдачу. Під час першого правління утримував кримців від набігів, що спричинило невдоволенн ... |
|---|
| |
|---|
МЕДАЛІ СРСР
|
|---|
| ... городні відзнаки СРСР, якими здійснювалося нагородження відповідно до характеру заслуг і видів заохочувальної діяльності. До медалей відносилися: знаки особливого відзначення (медаль «Золота Зірка» і медаль «Серп і Молот»), медалі за трудові заслуги, за заслуги у вирішенні важливих народно-госп. зав ... |
|---|
| |
|---|
МЕДАЛІ УКРАЇНИ
|
|---|
| ... д України, встановлених Законом України «Про державні нагороди України» від 16 березня 2000. Нагородження медалями здійснюється указами Президента України.
Медаль «За військову службу Україні» встановлена як відзнака Президента України Указом Президента України № 931 від 5 жовтня ... |
|---|
| |
|---|
МЕДАЛЬЄРИКА
|
|---|
| ... бо лат. metallum — метал) — спеціальна історична дисципліна, що вивчає виникнення та історію медалей (металічний знак, платівка круглої, овальної або багатокутної форми з зображенням на двох боках (рідше однобічна), що випущена на честь якоїсь події чи видатної особи) та медальєрного мист-ва. Об’єкт ... |
|---|
| |
|---|
МЕДВЕДЄВ Дмитро Миколайович
|
|---|
| ... 8.1898—14.12.1954) — учасник партизанського руху в Україні в роки Другої світової війни, письменник. Капітан держ. безпеки, полковник. Герой Рад. Союзу (1944). Н. в м. Бежиця (нині в складі м. Брянськ, РФ) в сім’ї робітника. Закінчив 1909 два класи початкової школи та 1917 — г-зію. З листопада 1917 ... |
|---|
| |
|---|
МЕДВЕДЄВ Олексій Васильович
|
|---|
| ... 3.1884—23.08.1940) — рад. держ. діяч. Н. в с. Сернозаводське Калузької губ. З 1904 — член РСДРП(б), член Харків. к-ту РСДРП(б). Займався революц. діяльністю в Луганську, Харкові, Ризі (нині столиця Латвії), Санкт-Петербурзі, член Петерб. комітету РСДРП(б) та Петрогр. ради робітн. і солдатських депу ... |
|---|
| |
|---|
МЕДВЕДЄВ Юхим Григорович
|
|---|
| ... 886—11.05.1938) — рад. діяч, перший голова президії ЦВК Рад. України. Н. в м. Бахмут (нині м. Артемівськ) в сім’ї шахтаря. Закінчив 2-класне земське уч-ще, Бахмутське ремісниче уч-ще. Від 1902 працював робітником на з-дах Бахмута, Костянтинівки (нині місто Донец. обл.), Катеринослава (нині м. Дніпро ... |
|---|
| |
|---|
МЕДВЕДІВСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
|
|---|
| ... =zdan_just>Знаходився на острові широкого русла р. Тясмин. Назву отримав від найближчого м-ка Медведівка.
Виникнення монастиря пов’язують із заснуванням міста-фортеці Чигирина та швидким заселенням краю наприкінці 16 — на поч. 17 ст. Першою згадкою про монастир є спогад про ігуме ... |
|---|
| |
|---|
МЕДВЕДСЬКИЙ (Niedzwiedzki) Юліян
|
|---|
| ... (28.10.1845—07.01.1918) — учений-геолог. Професор (1873). Член-співзасновник Наукового товариства імені Шевченка (1892), дійсний член Краківської АН (1893). Н. в м. Перемишль (нині м. Пшемисль, Польща) в сім’ї урядника магістрату. 1870 закінчив Віденський ун-т. Член т-ва укр. студентів «Січ», «Просв ... |
|---|
| |
|---|
МЕДВІДЬ Григорій
|
|---|
| ... евід.) — один з ватажків гайдамацького руху на Правобережній Україні серед. 1730-х рр. 1734 брав участь у повстанні на чолі з Верланом. Після придушення повстання М. з частиною гайдамаків відступив на Запорозьку Січ, де спочатку перебував у Конеловському курені й діяв під проводом С.Чалого. 1735 раз ... |
|---|
| |
|---|
МЕДВІДЬ Любомир Мирославович
|
|---|
| ... 10.07.1941) — живописець, графік, педагог. Чл.-кор. (2002), академік (2004) Академії мист-в України. Член Нац. спілки художників України (1970). Засл. діяч. мист-в УРСР (1987), нар. художник України (1999). Н. в м. Варяж (Польща; нині с. Варяж Сокальського р-ну Львів. обл.). 1965 закінчив Львів. ін- ... |
|---|
| |
|---|
МЕДВІДЬ Михайло
|
|---|
| ... пович, Кременецький, Кремінь, Чучкевич; 1913—04. 06.1945) — військ. діяч, учасник національно-визвол. змагань. Підполковник Української повстанської армії. Н. в м. Тисмениця. Закінчив торг. школу в Станіславі (нині м. Івано-Франківськ). Член Організації українських націоналістів (від 1933). Політв’я ... |
|---|
| |
|---|
МЕДЕНИЦЯ
|
|---|
| ... деничі. ... |
|---|
| |
|---|
МЕДЕНИЧІ
|
|---|
| ... 1989 — Медениця, від 1989 — Меденичі) — с-ще міськ. типу Дрогобицького р-ну Львівської області. Розташоване в Передкарпатті, на берегах р. Літнянка (прит. Дністра), за 20 км від залізничної ст. Дрогобич. Нас. 3,4 тис. осіб (2004).
Уперше згадується 1395 у документах короля польс. ... |
|---|
| |
|---|
МЕДЖИБІЖ
|
|---|
| ... івського р-ну Хмельницької області. Розташоване при впадінні р. Бужок у Пд. Буг, за 20 км від залізничної ст. Деражня. Назва походить від розташування поселення «межи Бугами». Нас. 1,7 тис. осіб (2004).
Уперше згадується 1146 в Іпатіївському літописі: вел. кн. київ. Ізяслав Мстис ... |
|---|
| |
|---|
МЕДЖЛІС КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
|
|---|
| ... t>— координаційний орган кримських татар, який визнається ними їх повноважним представником. Покликаний представляти кримськотатарські інтереси перед ін. політ. суб’єктами і спрямовувати місц. органи самоврядування крим. татар на реалізацію рішень Курултаю кримськотатарського народу, забезпечення на ... |
|---|
| |
|---|
МЕДІЄВІСТИКА
|
|---|
| ... um — середня доба) — наука про середньовіччя; у вузькому сенсі: розділ історичної науки, присвячений вивченню західноєвроп. середньовіччя.
Існують різні варіанти датування цього періоду, залежно від того, який аспект середньовічної історії вважається найхарактернішим. Традиційною ... |
|---|
| |
|---|
МЕЖЕНКО Юрій Олексійович
|
|---|
| ... ) Юрій Олексійович (18 (06).06.1892—24.11.1969) — книгознавець, бібліограф, історик к-ри, літературознавець. Н. в м. Харків у сім’ї лікаря. Закінчив філол. ф-т Моск. ун-ту (1917). Співробітник бібліотечно-архів. відділу мін-ва нар. освіти (1918), зав. справами (директор) Гол. книжкової палати (1919) ... |
|---|
| |
|---|
МЕЖИГІРСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ЛІТОПИС
|
|---|
| ... визначна пам’ятка укр. історіографії 17 ст. Зберігся в Київському Межигірському Спасо-Преображенському монастирі як частина рукописної збірки уставника цього монастиря Іллі (Кощаківського), який помер 1720. Це типовий взірець т. зв. короткого козац. літопису 17 ст. (див. Козацькі літописи). Згідно з ... |
|---|
| |
|---|
МЕЖИГІРСЬКИЙ СКАРБ
|
|---|
| ... крас 3 ст. кола виїмчастих емалей. Випадково знайдений наприкінці 19 ст. поблизу Київського Межигірського Спасо-Преображенського монастиря неподалік від м. Вишгород. До скарбу входили бронзові фібула та ланцюг складної конструкції з ажурних ланок, прикрашені червоною та зеленою емаллю, а також фрагм ... |
|---|
| |
|---|
МЕЖИРІЧ
|
|---|
| ... івненської області. Розташоване при впадінні р. Свитенька в р. Вілія (прит. Горині, бас. Дніпра), за 3 км від м. Острог. Уперше згадується в писемних джерелах під 1396. У 15—17 ст. належало до родової власності князів Острозьких і було приписане до Острозького замку. 1605 отримало магдебурзьке право ... |
|---|
| |
|---|
МЕЖИРІЧ, археологічна пам’ятка
|
|---|
| ... унікальна пам’ятка палеоліту пізнього. Розташовується в с. Межиріч Канівського р-ну Черкас. обл., на мисі, проти впадінні р. Росава в Рось (прит. Дніпра). Відкрита І.Підоплічком. Тут, на глибині біля 3 м у лесоподібному суглинку, досліджено залишки 4-х господарсько-побутових комплексів. Пам’ятка вкл ... |
|---|
| |
|---|
МЕЖЛАУК Валерій Іванович
|
|---|
| ... 893—29.07.1938) — рад. діяч. Брат І.Межлаука. Н. в м. Харків у сім’ї вчителя. Закінчив історико-філол. (1914) та юрид. (1917) ф-ти Харків. ун-ту. В революц. русі з 1907. Був членом Російської соціал-демократичної робітничої партії (меншовиків). Працював викладачем у Харків. ун-ті (нині Харківський н ... |
|---|
| |
|---|
МЕЖЛАУК Іван Іванович
|
|---|
| ... 09).1891—26.04.1938) — рад. і парт. діяч. Брат В.Межлаука. Н. в м. Харків у сім’ї вчителя. З 1911 брав участь у революц. русі. Після закінчення 1912 історико-філол. відділення Харків. ун-ту працював учителем у г-зіях Харкова. 1916 склав екзамени за навч. курс юрид. ф-ту Харків. ун-ту. 1917 став член ... |
|---|
| |
|---|
МЕЖОВА КОМІСІЯ 1705
|
|---|
| ... комісія Рос. д-ви та Османської імперії, створена на виконання положень Константинопольського мирного договору 1700 для делімітації кордонів цих д-в.
Попередні переговори представників сторін відбулися влітку 1704.
Куратором рос. делегації був генерал-фельд ... |
|---|
| |
|---|
МЕЗЕНЦЕВА Галина Георгіївна
|
|---|
| ... 9.1923—24.11.1997) — археолог, музеєзнавець, фахівець у галузі археології давніх слов’ян та Київської Русі. Д-р істор. н. (1969), проф. (1970). Н. в м. Київ. Закінчила істор. ф-т (1946), аспірантуру при кафедрі археології Київ. ун-ту (1946—49). 1950 захистила канд. дис. на тему: «Теракоти Ольвії та ... |
|---|
| |
|---|
МЕЗЛЕВА
|
|---|
| ... дарських (великокнязівських) і панських маєтках Великого князівства Литовського. На укр. землях поширений у 15—16 ст. Назва походить від литов. mezlawa (mezlowa) — данина. Податок платили як натурою — худобою, домашньою птицею, яйцями, так і грішми.
Літ.: Любавский М. Областное де ... |
|---|
| |
|---|
МЕЗОЛІТ
|
|---|
| ... ив. також Археологічна періодизація). Вища фаза розвитку мисливського госп-ва, у надрах якої зріє його остаточна криза. Основою мезолітичної економіки було неспеціалізоване індивідуальне полювання за допомогою лука та стріл на лісових нестадних копитних. Археол. ознакою М. є повсюдне поширення лука, ... |
|---|
| |
|---|
МЕЇР (Меєрсон) Голда
|
|---|
| ... бович; 1898—1978) — прем’єр-міністр Ізраїлю 1969—74. Н. в м. Київ у сім’ї теслі, яка 1906 емігрувала до США й оселилася в Мілуокі (шт. Вісконсін). 1917 вийшла заміж за Моріса Меєрсона.
Спогади раннього дитинства про єврейс. погроми в Російській імперії, звістки про масові вбивств ... |
|---|
| |
|---|
МЕЇР, Меїр бен Самуель зі Щебжешина
|
|---|
| ... st>(серед. 17 ст.) — єврейс. реліг. поет і хроніст. Автор віршованої хроніки «Цок га-іттім» («Важкі часи»; Краків, 1650), що була призначена для читання під час постів, пов’язаних з єврейс. мучениками. Хроніка містить важливі відомості про події початку національної революції 1648—1676, основані на ... |
|---|
| |
|---|
МЕЙС Джеймс-Ернест
|
|---|
| ... 3.05.2004) — історик України, політолог, громад. діяч. Д-р історії (1981), професор. Н. у м. Мускогі (шт. Оклахома, США) в амер. робітн. родині. 1973 зі званням бакалавра закінчив істор. ф-т ун-ту штату Оклахома. 1973—81 — аспірант істор. ф-ту Мічиганського ун-ту. 1978 отримав ступінь магістра. 1978 ... |
|---|
| |
|---|
МЕЙСАРОШ Карой
|
|---|
| ... .1890) — юрист, журналіст, історик. Н. в с. Гойдудорог (нині село в Угорщині) в сел. сім’ї. Навч. в Дебреценській г-зії, на юрид. ф-ті Будапештського ун-ту. Брав участь у революції 1848—49 (див. Революції 1848—1849 років в Європі), а після її поразки переїхав в Ужгород, де зайнявся юриспруденцією. О ... |
|---|
| |
|---|
МЕЙТУС Юлій Сергійович
|
|---|
| ... 1.1903—02.04.1997) — композитор. Засл. діяч мист-в Туркменської РСР (1944), засл. діяч мист-в УРСР (1948). Нар. артист УРСР (1973). Н. в м. Єлизаветград (нині м. Кіровоград). Брав уроки фортепіанної гри в Г.Нейгауза. 1920—21 працював піаністом у клубах частин Першої кінної армії. 1923—31 навч. в Хар ... |
|---|
| |
|---|
МЕКЛЕНБУРГ-СТРЕЛИЦЬКІ
|
|---|
| ... з Саксонії, герцоги, члени царської родини, великі поміщики і підприємці Російської імперії. На рубежі 19 і 20 ст. вони володіли більше як 123 тис. десятин землі. В Україні їм належав Карлівський маєток (м-ко Карлівка, нині місто Полтав. обл.), якому не було рівних за тех. оснащенням, організацією с ... |
|---|
| |
|---|
МЕКСИКА, Мексиканські Сполучені Штати
|
|---|
| ... just>— федеративна республіка в пд.-зх. частині Пн. Америки. Площа — 1964,375 тис. км2 (15 місце у світі). Омивається водами Тихого океану на зх. і Мексиканської затоки Карібського моря на сх. Межує зі США — на пн. (кордон — 3152 км), з Гватемалою (956 км) і Белізом (193 км) — на пд. сх. Населення ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛА ПОМПОНІЙ
|
|---|
| ... ст. ) — рим. письменник, автор «Землеопису», складеного за творами різних авторів у 40-ві рр. 1 ст. У частині, де йдеться про Пн. Причорномор’я, використано в основному стародавні джерела, названі скіф. племена (див. Скіфи), які давно залишили істор. сцену. Праця М.П. є важливою у справі відтворення ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛАНХЛЕНИ (чорноризці)
|
|---|
| ... (IV, 20) називає М. особливим, не скіф. племенем. Згідно з Геродотом, усі М. носили чорний одяг, від якого вони отримали свою назву. Володіння їх межували з територією царських скіфів (див. Скіфи) на пд., андрофагів на зх. та гелонів з будинами на сх. Геродот повідомляє також, що від моря до країни ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЕК-ЧЕСМЕНСЬКИЙ КУРГАН
|
|---|
| ... на антична поховальна пам’ятка кінця 4 — поч. 3 ст. до н. е. Був зведений неподалік пн. околиці Пантікапея. Діаметр насипу — понад 60 м, висота — 8 м. Кам’яний склеп під насипом складався із дромоса, критого уступчастим склепінням та поховальної камери (3,7—4 м), перекритої ступінчатою банею. Дослід ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЕНЕВСЬКИЙ Маркіян (Мар’ян, Юлій) Мар’янович
|
|---|
| ... ass=zdan_just>(Іванович; псевдоніми — Басок, Гилька, Масойлович та ін.; 1878 — 1930-ті рр.) — політ. діяч, публіцист. Н. в с. Федюківка Таращанського пов. Київ. губ. (нині село Лисянського р-ну Черкас. обл.) в родині поміщика. Закінчив г-зію в м. Київ. За участь у студентському русі виключений з Но ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЕНСЬКИЙ Андрій Іванович
|
|---|
| ... — січень 1833) — архітектор, представник стилю класицизму, перший київ. міськ. архітектор (1799—1829). Н. в м. Москва в сім’ї військовослужбовця. Після навчання в Москві у архіт. К. Бланка (від 1775) і згодом в «Експедиції Кремлівського строєнія» (1780—86), де сформувався як майстер-архітектор під в ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЕС Анатолій
|
|---|
| ... олій; р. н. невід. — 02.02. 1775) — єпископ, з ім’ям якого пов’язана спроба запорожців створити самостійну архієрейську кафедру. 1749 М. отримав сан архімандрита в Свято-Георгіївському монастирі на Афоні. 1750 прибув до Російської імперії для збирання милостині. 1756 знов приїхав до Росії в сані арх ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛІТОПОЛЬ
|
|---|
| ... орядкування Запорізької області, райцентр. Розташований на р. Молочна. Залізнична станція. Нас. 159 тис. осіб (2007). Виникло на місці слободи Новоолександрівка, заснованої 1816 й перейменованої 1841 на Мелітополь. З 1842 М. — центр Мелітопольського повіту Таврійської губернії. Розташов. у центрі Пн ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛІТОПОЛЬСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943
|
|---|
| ... an_just>— бойові дії Південного фронту (з 20 жовтня 1943 — Четвертий Український фронт; команд. — генерал армії Ф.Толбухін) проти угруповання військ вермахту, що обороняли рубіж на р. Молочна, проведені 26 вересня — 5 листопада в ході битви за Дніпро 1943. На початку операції рад. військам протистоя ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛІТОПОЛЬСЬКА ОКРУГА
|
|---|
| ... ативно-територіальна одиниця у складі УСРР. Утворена 7 березня 1923 у складі Катеринославської губернії. Окружний центр — м. Мелітополь. Налічувала 15 р-нів. За даними на 1 жовтня 1925 складалася з 21 р-ну та 250 сільрад, нас. 678 тис. осіб. Національний склад нас. за переписом 1926: українців 57,7 ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ КУРГАН
|
|---|
| ... арський курган» 2-ї пол. 4 ст. до н. е. (див. Скіфи, Курган). Розкопаний 1954 О.Тереножкіним у м. Мелітополь. Висота — 6 м. У кургані виявлено пограбовані жіноче та чоловіче поховання в супроводі двох коней, похованих окремо. Центральне поховання — жіноче, влаштоване у великій катакомбі глибиною 7 м ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЬГУНІВСЬКИЙ КУРГАН (Лита Могила)
|
|---|
| ... st>— скіфський царський курган 2-ї пол. 7 ст. до н. е. Розкопаний 1763 біля с. Копані Знам’янського р-ну Кіровогр. обл. Роботи проведені за вказівкою генерала-губернатора Новоросійської губернії О.Мельгунова. Додатково досліджувався В.Ястребовим 1892 та Н.Бокій 1989. Відомості про розкопки уривчасті ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЬНИК
|
|---|
| ... ого воєводства, Польща) — істор. місто в Берестейській землі. Уперше згадане в Галицько-Волинському літописі під 1258 у зв’язку з обітницею кн. Данила Галицького прикрасити чудотворну ікону Спаса в церкві Богородиці в М.
З 14 ст. — у складі Великого князівства Литовського, 23 жов ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЬНИК Андрій Атанасович
|
|---|
| ... 1890—01.11.1964) — військ. і політ. діяч укр. національно-визвол. руху. Н. в с. Воля Якубова (нині село Дрогобицького р-ну Львів. обл.). Протягом 1900—12 навч. в г-зіях Дрогобича і Стрия, вступив до Вищого земельного ін-ту у Відні. 1914 вступив добровольцем до Легіону Українських січових стрільців, ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЬНИК Зіновій-Лев
|
|---|
| ... 28) — учений-економіст, фінансист, громад. діяч, меценат. Професор (1967). Н. в с. Яблунів (нині с-ще міськ. типу Косівського р-ну Івано-Франк. обл.). У роки Другої світової війни з батьками виїхав до Німеччини. 1947—50 навч. на екон. ф-ті Українського технічно-господарського інституту в м. Регенсбу ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЬНИК-АНТОНОВИЧ (Антонович-Мельник) Катерина Миколаївна
|
|---|
| ... аївна
(криптонім К.М.; 01.12(19.11).1859—12.01.1942) — археолог, історик та громад. діячка. Член Наукового товариства імені Шевченка, Українського наукового товариства в Києві. Друга дружина В.Антоновича (від 1902), мати Д.Антоновича, бабуся Марка Антоновича та Михайла Антоновича ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЬНИКОВ Леонід Георгійович
|
|---|
| ... 31).05—16.04.1981) — рад. і парт. діяч. Н. в с. Дегтярьовка (нині село Брянської обл., РФ). З п’ятнадцятирічного віку працював робітником цукрового з-ду в Полтав. губ. Починаючи з 1921 — на комсомольській роботі та навчанні. 1928—30 проходив строкову військову службу у лавах Червоної армії (див. Ра ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЬНИКОВ Ювеналій Дмитрович
|
|---|
| ... 04.1868—24.04.1900) — один з перших укр. марксистів. Н. в с. Митченки (нині село Бахмацького р-ну Черніг. обл.). Походив з дворянської родини. Навч. в реальному уч-щі м. Ромни. До політ. боротьби прилучився під впливом ідей народництва, утім, від початку орієнтувався на роботу в робітн. середовищі ( ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЬНИКОВА Ірина Миколаївна
|
|---|
| ... 4.10.1918) — історик. Д-р істор. н. (1962), професор (1967), чл.-кор. АН УРСР (1973; з 1991 — АН України, з 1994 — Національна академія наук України). Засл. працівник освіти України (1996), засл. діяч н. і т. України (2002). Н. в м. Мена. 1940 закінчила істор. ф-т Київ. ун-ту. 1941—42 — викл. вузів ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЬНИЦЯ-НАД-ДНІСТРОМ
|
|---|
| ... 1940 смт Мельниця-Подільська. ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЬНИЦЯ-ПОДІЛЬСЬКА
|
|---|
| ... льниця-над-Дністром) — с-ще міськ. типу Борщівського р-ну Тернопільської області. Розташов. на р. Дністер, за 35 км від районного центру та за 4 км від залізничної ст. Іване-Пусте. Нас. 3,8 тис. осіб (2004).
Біля сучасної М.-П. знайдені залишки поселення трипільської культури і с ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЬНИЧЕНКО Володимир Юхимович
|
|---|
| ... . 20.02.1946) — історик, архівіст, публіцист. Д-р істор. н. (1987), чл.-кор. Академії пед. наук України (2003). Засл. діяч н. і т. України (2004). Закінчив істор. ф-т Київ. ун-ту. 1971—75 працював в Інституті історії партії при ЦК Компартії України — філіалі Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС ... |
|---|
| |
|---|
МЕЛЬНИЧУК Юрій Степанович
|
|---|
| ... 1921—12.08.1963) — письменник-публіцист, літературознавець, громад. діяч. Н. в с. Мала Кам’янка (нині Коломийського р-ну Івано-Франк. обл.). Навч. в ремісничій г-зії, з якої 1938 за участь у робітн. русі був виключений і переданий до суду. Позбавлений права на подальше навчання, 1938—39 працював сто ... |
|---|
| |
|---|
МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
|
|---|
| ... но-архіт. ансамбль або комплекс, споруджений з метою увічнення пам’яті про особливо значущі події в історії народу, держави, краю, населеного пункту. Створюється на основі автентичного істор. середовища, елементи якого пов’язані з конкретним меморіальним змістом. Особливістю меморіалів є синтез істо ... |
|---|
| |
|---|
МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС НА ЧЕСТЬ ЗАГИБЛИХ РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ У ДАРНИЦЬКОМУ НАЦИСТСЬКОМУ ТАБОРІ в м. Київ.
|
|---|
| ... ЇНІВ У ДАРНИЦЬКОМУ НАЦИСТСЬКОМУ ТАБОРІ в м. Київ.
Відкритий 1968 в Дарницькому лісі на місці, де був розташований гітлерівський Дарницький табір військовополонених. Після визволення Києва в листопаді 1943 на околиці міста, у Дарниці, встановлені місця розташування двох відділень ... |
|---|
| |
|---|
МЕМУАРИ
|
|---|
| ... . memoria — пам’ять) — 1) систематичні чи фрагментарні записи особистості про події минулого, в яких вона брала участь чи була очевидцем, що зазвичай супроводжуються їхньою хронологічною фіксацією; 2) літ. твір у формі спогадів про минувшину; 3) архаїчна назва наук. праць чи записок ученого т-ва; 4 ... |
|---|
| |
|---|
МЕМУАРИСТИКА
|
|---|
| ... — спогади) — 1) різновид документальної літератури або літ. жанр, який містить публіцистичний чи хронікальний виклад учасника суспільно-політ., громад., літ., мистецького, військ. чи повсякденного життя про події, особистості, процеси, явища та ін., сучасником яких він був, або їхній переказ на осн ... |
|---|
| |
|---|
МЕНА
|
|---|
| ... і, райцентр. Розташов. на р. Мена (прит. Десни, бас. Дніпра). Населення 12,5 тис. осіб (2005).
Археол. дослідженнями вияв-лені залишки поселення бронзового віку, юхновської к-ри, часів Київської Русі, городище 11—12 ст., а також 7 курганів, серед яких — «Юркова могила» 11—12 ст. ... |
|---|
| |
|---|
МЕНАНДР ПРОТИКТОР
|
|---|
| ... невід.) — візант. історик 6 ст. Його «Історія» збереглася лише в ексцерптах (витягах) візант. імп. Константина VII Багрянородного (10 ст.). Н. в м. Константинополь, в юні роки навч. юриспруденції. Щоб завоювати прихильність імп. Маврикія, який прийшов до влади 582, М.П. почав писати істор. працю. Фр ... |
|---|
| |
|---|
МЕНГЛІ-ҐЕРЕЙ I
|
|---|
| ... 5—1515) — крим. хан, син Гаджжі-Ґерея (див. Хаджі-Гірей). 1466—67 і 1469—74 відбирав владу в брата по батькові Нур-Девлета. Конфлікт з Емінеком, беґом (див. Бей) наймогутнішого в Криму клану Ширін, змусив М.-Г. I тікати в Кафу (нині м. Феодосія). Османці, скориставшись безвладдям у Кримскому ханаті, ... |
|---|
| |
|---|
МЕНГЛІ-ҐЕРЕЙ ІІ
|
|---|
| ... 1678—1740) — крим. хан 1724—30 та 1737—40, син ель-Гаджжа Селім-Ґерея I. Жорстокістю та амністіями зумів придушити заколоти знаті на чолі з Ширінським беґом (див. Бей, Бейлик) у Криму, ногайців у Буджаку та племінника Багта Ґерея на Кавказі. Зречення осман. султана Агмеда ІІІ 1730 привело й до змін ... |
|---|
| |
|---|
МЕНЖИНСЬКИЙ (Mienzynski, Mezynski) В’ячеслав (Wiaczeslaw) Рудольфович
|
|---|
| ... slaw) Рудольфович
(31(19).08.1874—10.05.1934) — політ. і держ. діяч, літератор, один з керівників органів держ. безпеки СРСР. Н. в м. Санкт-Петербург у польс. шляхетській сім’ї правосл. віросповідання. Батько Рудольф Гнатович Менжинський — статський радник, випускник Петерб. ун-т ... |
|---|
| |
|---|
МЕННІНГ Кларенс-Огастус
|
|---|
| ... Clarence Augustus; 01.04.1893—04.10.1972) — амер. історик, літературознавець, перекладач, спеціаліст із славістики та українознавства. Н. в м. Нью-Йорк (США). 1912 отримав ступінь бакалавра, 1913 — магістра, 1915 — д-ра в Колумбійському ун-ті (Нью-Йорк). 1917—58 — співробітник цього ун-ту, з 1924 — ... |
|---|
| |
|---|
МЕНОНІТИ В УКРАЇНІ
|
|---|
| ... на з релігійно-протестантських громад (див. Протестантизм), назва якої походить від імені її ідейного фундатора, голл. сільс. священика Менно Симонса (1496—1561). Очевидець жахливої розправи урядових військ над анабаптистами, жертвою якої став його рідний брат, М.Симонс зрікся сану катол. священика, ... |
|---|
| |
|---|
МЕНТАЛЬНІСТЬ, менталітет
|
|---|
| ... лат. mens (mentis) — розум, мислення, душевний склад) — сукупність соціально-психологічних настанов, автоматизмів та навичок свідомості, які формують способи бачення світу та уявлення людей, що належать до тої або ін. культ. спільноти. Як будь-який соціальний феномен, ментальності історично мінливі ... |
|---|
| |
|---|
МЕНЦЕЛЬ Владислав Михайлович
|
|---|
| ... дприємець у галузі вир-ва с.-г. знарядь та машин. Походив з міщанської родини. Отримав тех. освіту. Як інженер деякий час стажувався в Німеччині. Після повернення в Україну працював на маш.-буд. з-дах Київ., Волин. та Подільської губерній. Врешті-решт осів у м. Біла Церква, де почав орендувати з-д г ... |
|---|
| |
|---|
МЕНЦИНСЬКИЙ Модест Омелянович
|
|---|
| ... .04.1875—11.12.1935) — співак, драм. тенор. Н. в с. Новосілки (нині с. Великі Новосілки Мостиського р-ну Львів. обл.). Походив з родини сільського священика. Закінчив духовну семінарію у Львові і теологічний ф-т Львів. ун-ту (1899). Вокальну освіту здобув у Львівській (1897—99, клас В.Висоцького) та ... |
|---|
| |
|---|
МЕНЧИЦЬ Володимир Амвросійович
|
|---|
| ... 837—16.03.1916) — фольклорист. Н. в с. Вчорайше (нині село Ружинського р-ну Житомир. обл.) в родині священика. Початкову освіту отримав удома. На поч. 1850-х рр. вступив до Київ. духовної семінарії, а після її закінчення — до Київської духовної академії, яку через хворобу не закінчив.
... |
|---|
| |
|---|
МЕНШИКОВ Олександр Данилович
|
|---|
| ... 06).11.1673—23(12).11. 1729) — рос. держ. і військ. діяч, фаворит Петра І, князь (1707). Н. в м. Москва. Походження достеменно не відоме. Замолоду торгував пирогами в Москві (за ін. даними — був конюхом при царському дворі). Не мав жодної освіти, навіть був неписьменним. Завдяки своїй енергії та під ... |
|---|
| |
|---|
МЕНШОВИКИ
|
|---|
| ... ціал-демократичної робітничої партії; організаційно оформилася після II з’їзду РСДРП (1903), який прийняв програму і статут партії. Отримала назву за результатами виборів до керівних органів РСДРП. При обговоренні статуту виявилось ідейне розходження всередині партії. Ті, що висловилися за побудову ... |
|---|
| |
|---|
МЕОТИ
|
|---|
| ... (з 6 ст. до н. е. і аж до візантійських) та матеріалами археології, складали великий масив споріднених осілих племен, що займали значну територію в Приазов’ї та Прикубанні у 8 ст. до н. е. — 3 ст., у дельті Дону — у 1 ст. до н е. — 3 ст. У розвитку М. виділяються періоди: протомеотський (8 — 1-ша п ... |
|---|
| |
|---|
МЕОТІДА
|
|---|
| ... зва Азовського моря. Антична традиція (Есхіл, Геродот, Арістотель, Псевдо-Скілак та ін.) називає М. озером чи, навіть, болотом.
В.В. Назаров. ... |
|---|
| |
|---|
МЕРЕФА
|
|---|
| ... івської області. Розташов. на р. Мерефа (прит. Мжі, бас. Сіверського Дінця). Залізничний вузол. Населення 25,1 тис. осіб (2005).
Поселення отримало назву від р. Мерефа, про яку є згадка в «Большому чертежу книге» 1627. 1645 на р. Мерефа була заснована козац. слобода, а вже через ... |
|---|
| |
|---|
МЕРІМЕ (Merimee) Проспер
|
|---|
| ... 803—23.09.1870) — франц. письменник й історик, сенатор (1853). Автор п’єс, новел, роману «Хроніка царювання Карла IХ» (1829). Н. в м. Париж (Франція). Свою літ. творчість тісно поєднував із студіями минувщини Франції, Іспанії, Риму Стародавнього, України, Росії та ін. країн. За працю в галузі істори ... |
|---|
| |
|---|
МЕРЧІСОН (Мурчісон; Murchison) Родерік-Імпі
|
|---|
| ... =zdan_just>(19.02.1792—22.10.1871) — англ. геолог та географ, дослідник Донецького басейну, баронет (1846). Поступив до військового уч-ща в Марло й 15-літнім хлопцем вже воював під знаменами А.Уелслі (майбутнього графа, потім — герцога Веллінгтона) в Іспанії. 1815 вийшов у відставку і певний час пр ... |
|---|
| |
|---|
МЕРЯ
|
|---|
| ... о-Окському межиріччі. На рубежі 9—10 ст. увійшли до складу Київської Русі. Згадуються в «Повісті временних літ» як корінне населення м. Ростов (нині місто Ярославської обл., РФ), навколо якого пізніше сформувалося Ростово-Суздальське князівство. Літописець згадує М. серед учасників походу кн. Олега ... |
|---|
| |
|---|
МЕТАІСТОРІЯ
|
|---|
| ... я» вживається переважно в історіософському (див. Історіософія), релігійно-філос. дискурсі, який передбачає наявність позачасової реальності — Вічності, що містить у собі вищі цінності, які проявляються в часі історичному (біблійне «Царство Боже», «Град Божий» блаженного Августіна тощо). За М.Бердяєв ... |
|---|
| |
|---|
МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ, методологія історичної науки
|
|---|
| ... class=zdan_just>(з грец. ?????? — шлях, дослідження, спосіб пізнання і ????? — слово, вчення) — теор. дисципліна історичної науки, що досліджує і впроваджує вироблену істор. думкою та історіографічною практикою систему пізнавальних правил, принципів, операцій і методів, які використовуються в проф ... |
|---|
| |
|---|
МЕТРИКА ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО
|
|---|
| ... n_just>— див. Литовська метрика. ... |
|---|
| |
|---|
МЕТРИЧНІ КНИГИ
|
|---|
| ... що містять інформацію про громадян. стан людини — народження та хрещення, вінчання, смерть і відспівування тощо. Перші М.к. на укр. теренах датуються кін. 16 ст. Багато зусиль для поширення практики ведення М.к. доклали такі церк. діячі, як Петро (Могила; Требник Петра Могили 1646), Антоній (Винниц ... |
|---|
| |
|---|
МЕТРОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
|
|---|
| ... історична дисципліна, що вивчає міри та їх системи в істор. розвитку. Термін «метрологія» походить від грецького «??????» — міра — і «?????» — слово, вчення. У завдання М.і. входять дослідження номенклатури давніх метрологічних одиниць, встановлення співвідношення між ними і відповідність їх сучасн ... |
|---|
| |
|---|
МЕТТЕРНІХ Клеменс-Венцель-Непомук-Лотарь
|
|---|
| ... an_just>(15.05.1773—11. 06.1859) — австрійс. держ. діяч, граф Кьонігсварту, князь (1813), герцог Портельський (1818), держ. канцлер (25 березня 1821 — 1848). Н. в м. Кобленц (Німеччина). Покинувши через Французьку революцію кінця 18 століття землі Рейну, став на австрійс. дипломатичну службу та одру ... |
|---|
| |
|---|
МЕХМЕД ІІ (Магмед II) аль Фатих
|
|---|
| ... Завойовник; 1429—03.05. 1481) — осман. султан 1444 і 1451—81. Син Мурада II, осман. султана (1421 — лютий 1451). Дістав добру освіту, знав грец., персидську, сербську та ін. мови, спілкувався з відомими вченими та гуманістами, у т. ч. й християнами, водночас був аморальною і жорстокою людиною. Увійш ... |
|---|
| |
|---|
МЕЧНИК
|
|---|
| ... й Русі, появу якого дослідники відносять до 2-ї пол. 10 ст. У законодавчому кодексі 11 ст. «Руська правда» його життя захищається 40-гривенним штрафом (вирою). У статті 41 Короткої редакції «Руської правди» він виступає як судово-урядовий виконавець: на його користь надходить частина прибутків від с ... |
|---|
| |
|---|
МЕЧНИКОВ Ілля Ілліч
|
|---|
| ... 845—15(02).07.1916) — біолог, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, мікробіології та імунології. Д-р біології (1868), почесний член Петерб. АН (1902). Н. в с. Іванівка (нині село Куп’янського р-ну Харків. обл.). 1864 закінчив фіз.-мат. ф-т Харків. ун-ту. 1864—67 с ... |
|---|
| |
|---|
МЕШИК Павло Якович
|
|---|
| ... 53) — один з керівників рад. органів держ. безпеки. Н. в м. Конотоп. Після закінчення семирічки працював слюсарем на з-ді. 1931 за путівкою комсомолу вступив до Самарського енергетичного ін-ту. 1932 за парт. набором направлений на роботу до органів держ. безпеки. 1933 закінчив Вищу школу ОДПУ СРСР у ... |
|---|
| |
|---|
МЕШКО І, Мечислав I
|
|---|
| ... — п. 992) — польс. князь (бл. 960 — 992). Перший достовірно відомий польс. володар. Представник династії, що веде початки від міфічного Пяста (див. Пясти). Столиця д-ви — м. Гнезно (нині місто в Польщі). 966 запровадив християнство за катол. обрядом. Реліг. центр д-ви — м. Познань. М. I вів тривалу ... |
|---|
| |
|---|
МЕШКО ІІ
|
|---|
| ... 1034) — польс. князь 1025—34, король Польщі 1025—32. Середній син польс. князя і короля Болеслава І Хороброго. З початку правління мав напружені відносини із «Священною Римською імперією» (див. «Священна Римська імперія германської нації»), Чехією та Київською Руссю. 1030 вел. кн. київ. Ярослав Мудр ... |
|---|
| |
|---|
МЕШКО ІІІ, Мешко III Старий
|
|---|
| ... 1122 та 1125 — 13 або 14 березня 1202)— польс. князь 2-ї пол. 13 ст. з династії Пястів, 3-й син польс. князя Болеслава ІІІ Кривоустого. Довголітній володар Великопольс. князівства. Вів боротьбу за оволодіння краківським столом (Мала Польща), прагнув стати великим князем (принцепсом) Польщі. 1195 вою ... |
|---|
| |
|---|
МЕШКО Оксана Яківна
|
|---|
| ... 02.01.1991) — правозахисниця. Н. в с. Старі Санжари (нині село Новосанжарського р-ну Полтав. обл.). 1931 закінчила хімічний ф-т Ін-ту нар. освіти в Дніпропетровську. У лютому 1947 заарештована органами НКВС УРСР за «підготовку» замаху на 1-го секретаря ЦК КП(б)У М.Хрущова. Покарання відбувала в ірк ... |
|---|
| |
|---|
МЕЩЕРЯКОВ Володимир Миколайович
|
|---|
| ... 1885—1946) — парт. і держ. діяч. З 1905 — член Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків). Учасник Жовтневого перевороту в Петрограді 1917. 1919 — нар. комісар земельних справ УСРР, кандидат у члени політбюро ЦК КП(б)У. Разом з головою РНК УСРР Х.Раковським і секретарем ЦК КП(б ... |
|---|
| |
|---|
МЄШКОВСЬКИЙ (Мишківський) Євген Васильович
|
|---|
| ... zdan_just>(12.02. 1882—09.07.1920) — генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки (посмертно). Н. в м. Київ, походив із дворянської родини Полтавської губернії. Закінчив Переяслав. духовну школу, 2 класи Полтав. духовної семінарії, яку залишив і вступив однорічником до 174-го Роменського п ... |
|---|
| |
|---|
МИГУЛИН Василь
|
|---|
| ... ід.) — укр. громад. і культ. діяч на Далекому Сході (див. Далекосхідні поселення українців), організатор вид-ва «Сяйво» в м. Нікольськ-Уссурійський (нині м. Уссурійськ Примор. краю, РФ; 1920), режисер та уповноважений 1-го Далекосх. т-ва укр. артистів, голова Нікольськ-Уссурiйського укр. нац. к-ту ( ... |
|---|
| |
|---|
МИКЕШИН Михайло Йосипович
|
|---|
| ... .02.1835—31(19).01. 1896) — художник, автор проектів пам’ятників. Н. в с. Платоново Смоленської губ. 1852—58 навч. в петерб. Академії мист-в (у Б.Віллевальде). Спроектував пам’ятники «Тисячоліття Росії» для Новгорода Великого (1862), імп. Катерині II для Санкт-Петербурга (1873) і Єкатеринодара (нині ... |
|---|
| |
|---|
МИКИТЕЙ Григорій
|
|---|
| ... 5) — громад. діяч, журналіст і дипломат. Н. в с. Городище Королівське (нині с. Городище) поблизу Ходорова. Закінчив філос. ф-т Віденського ун-ту. У травні—листопаді 1918 — працівник посольства Австро-Угорщини до Української Держави в Києві; навесні—влітку 1919 — нач. «пресової квартири» Начальної ко ... |
|---|
| |
|---|
МИКИТЕНКО Іван Кіндратович
|
|---|
| ... (25.08).1897—18.10.1937) — драматург, прозаїк, поет, публіцист, громад. і держ. діяч. Н. в с. Рівне Єлизаветградського пов. Херсон. губ. (нині село Новоукраїнського р-ну Кіровогр. обл.) в сел. сім’ї. Був наймитом. Закінчив Херсон. військово-фельдшерську школу. 1915—17 — у військ. лазаретах, 1919—22 ... |
|---|
| |
|---|
МИКИТИНСЬКА СІЧ
|
|---|
| ... заснована козаками на Микитиному Розі, де з давніх часів розташовувалася переправа через Дніпро, а з поч. 17 ст. існувало с-ще Микитине. Після козац. повстання 1637—38 (див. Павлюка повстання 1637, Я.Острянин, Д.Гуня) і ліквідації Базавлуцької Січі влітку 1639 запорожці звели нову твердиню, яка з т ... |
|---|
| |
|---|
МИКИТИНСЬКИЙ ШЛЯХ, Січовий шлях
|
|---|
| ... дорога на степових кряжах, що була продовженням Батуринського шляху, який вів із Гетьманщини на Запорожжя. Розпочинався біля Переволочної та Мишуриного Рогу на правому березі Дніпра, де була козац. переправа, у Кодацькій паланці Вольностей Війська Запорозького низового (з 1743 Переволочну та Мишури ... |
|---|
| |
|---|
МИКИТКА Осип
|
|---|
| ... ь 1920) — військ. діяч, генерал-чотар Української Галицької армії. Н. в с. Заланів (нині село Рогатинського р-ну Івано-Франк. обл.) в сім’ї нар. учителів. Закінчив г-зію в Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща), кадетську школу у Відні (1902). Офіцер австрійс. армії. У роки Першої світової війни — ко ... |
|---|
| |
|---|
МИКИША Михайло Венедиктович
|
|---|
| ... 6(25.05).1885—20.11. 1971) — співак (драм. тенор), педагог. Професор (1946). Нар. арт. УРСР (1971). Батько Т.Микиші. Н. в м. Миргород. Спочатку навч. в Миргородській художньо-пром. школі ім. М.Гоголя, 1904—10 — у Музично-драм. школі М.Лисенка (в О.Мишуги). Співав у театрі М.Садовського (1910—14), Ки ... |
|---|
| |
|---|
МИКИША Тарас Михайлович
|
|---|
| ... 13—14.03.1958) — піаніст, композитор і педагог. Син М.Микиші. Н. в с. Приймівка (нині с. Приймівщина Оржицького р-ну Полтав. обл.). Муз. освіту здобув спочатку в Києві в піаністки В.Сімхович, потім — у Москві (клас композиції Б.Яворського). З 1927 навч. у Віденській муз. академії (клас фортепіано Й. ... |
|---|
| |
|---|
МИКЛАШЕВСЬКИЙ (Міклашевський) Іван Миколайович
|
|---|
| ... ass=zdan_just>(4.10 (22.09).1858—15/16(02/03).12. 1901) — учений, педагог, громад. діяч. Член Моск. т-ва сільс. госп-ва (1888), К-ту грамотності (1890), Історико-філологічного товариства при Харківському університеті. З давнього козацько-старшинського роду Миклашевських. Син засідателя Черніг. палат ... |
|---|
| |
|---|
МИКЛАШЕВСЬКИЙ Михайло Андрійович
|
|---|
| ... (1640-і рр. — 19.03. 1706) — військ. і політ. діяч часів Гетьманщини. Його батько Андрій Миклашевський, імовірно, був реєстровим козаком Чигиринської сотні (див. Миклашевські). 1671 отримав уряд військового товариша. Від 1672 — наближений до гетьмана Д.Многогрішного, при особі якого виконував функц ... |
|---|
| |
|---|
МИКЛАШЕВСЬКИЙ Михайло Павлович
|
|---|
| ... 756 або 1757 — 26.08. 1847) — військовик, громад. і політ. діяч, прихильник автономістичного руху в Лівобережній Україні. Н. в с. Демьяни Стародубського пов. Черніг. губ. (нині село Брянської обл., РФ). Зробив блискучу військ. кар’єру, під час російсько-турецької війни 1787—1791 відзначився в битвах ... |
|---|
| |
|---|
МИКЛАШЕВСЬКИЙ Олександр Михайлович
|
|---|
| ... t>(1798 або 1799 — 13(01).12.1831) — військовик, декабрист (див. Декабристів рух), репресований. З укр. старшинського роду Миклашевських, син М.Миклашевського та його дружини Настасії з Бакуринських, онук таємного радника Рос. імперії Я.Бакуринського.
Дитинство провів у с. Понурі ... |
|---|
| |
|---|
МИКЛАШЕВСЬКІ
|
|---|
| ... кий, згодом — дворянський рід. Згідно з родовою легендою походить від польс. шляхтича Станіслава, який 1618 отримав нобілітацію від польс. короля Сигізмунда III Ваза. За ін. версією, родоначальником був Андрій Миклашенко (17 ст.), реєстровий козак Чигиринської сотні (1649). Син Андрія ... |
|---|
| |
|---|
МИКЛУХО-МАКЛАЙ Микола Миколайович
|
|---|
| ... >(05.07.1846—02.04. 1888) — учений-природознавець, антрополог, етнограф, мандрівник і сусп. діяч. Нащадок запороз. козац. сотника Степана Макухи, що відзначився зі своєю сотнею під час російсько-турец. війни 1722 під м. Очаків. За це отримав з рук імп. Катерини II дворянське звання, а своє прізвище ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛА II
|
|---|
| ... оманов; 18(06).05.1868 — вночі з 16 на 17.07.1918) — останній рос. імператор (02.11 (21.10).1894—15(02).03.1917). Н. в Царському Селі (нині м. Пушкін Санкт-Петерб. міськ. ради, РФ). Із династії Романових, старший син рос. імп. Олександра III й імператриці Марії Федорівни. Його царювання відзначено з ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛА І, Микола Павлович
|
|---|
| ... 1796—02.03.1855) — рос. імператор (1825—55). Третій син рос. імп. Павла І. Н. в Царському Селі (нині м. Пушкін Санкт-Петерб. міськ. ради, РФ). Його вчитель генерал-лейтенант (з 1810 — генерал від інфантерії) М.Ламздорф, дир. сухопутного кадетського корпусу, не маючи глибокої освіти, постійно спонука ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВ
|
|---|
| ... ня Львівської області, райцентр. Розташов. на лівому березі р. Дністер, за 38 км від Львова та за 3 км від залізничної ст. Миколаїв-Дністровський. Населення 14,7 тис. осіб (2009).
У 2-й пол. 16 ст. територія майбутнього міста належала до Дроговизького староства (див. Староство) К ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВ
|
|---|
| ... ульт. центр Миколаївської області. Розташов. на лівому березі Бузького лиману на півострові при злитті рік Пд. Буг та Інгул, за 50 км від Чорного моря. Мор. порт, залізничний вузол. Населення 506 тис. осіб (2008).
На території міста виявлені залишки поселень неоліту, некрополі ра ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
|
|---|
| ... ер. одиниця на Пд. України, створена сенатським указом від 8 жовтня 1802. Центр — м. Миколаїв. 15 травня 1803 губернське управління переведено з Миколаєва до Херсона. Від 31 серпня 1803 М.г. стала називатися Херсонською губернією. Складалася з 4-х повітів — Херсон., Єлизаветградського, Ольвіопольськ ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
|
|---|
| ... одиниця у складі України. Створена 22 вересня 1937 після розукрупнення Одеської області. Розташов. на пд. України, в басейні нижньої течії Пд. Бугу. Межує: на пн. — з Кіровоградською областю, на зх. — з Одес. обл., на сх. — з Дніпропетровською областю і Херсонською областю. На пд. омивається Чорним ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВСЬКА ОКРУГА
|
|---|
| ... диниця у складі УСРР. Утворена 7 березня 1923 у складі Одеської губернії. Окружний центр — м. Миколаїв. Налічувала 8 районів. За даними на 1 жовтня 1925, складалася з 9 районів та 166 сільрад, населення 466 тис. осіб. Нац. склад населення за переписом 1926: українців 61,1 %, росіян — 17,7, євреїв — ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВСЬКЕ І СЕВАСТОПОЛЬСЬКЕ ВІЙСЬКОВЕ ГУБЕРНАТОРСТВО
|
|---|
| ... ВО
— спец. інститут управління, що діяв 1805—1900. Військ. губернаторства утворювалися царизмом у прикордонних («на особых правах состоящих») регіонах та в місцях зосередження підпр-в, що обслуговували військ. потреби. Посади військових губернаторів були остаточно узаконені полож ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВСЬКЕ УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА»
|
|---|
| ... ss=zdan_just>— громад. орг-ція, зареєстрована 16 лютого 1907. 25 лютого відбулись орг. збори т-ва, на яких його головою обрали М.Аркаса. До ради т-ва увійшли: А.Крижанівський (товариш (заст.) голови), Ю.Литвин (писар), П.Скляр (скарбник), С.Гайдученко, Ю.Маковський, кандидати у раду — П.Дюмін, М.Мес ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВСЬКИЙ «ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИЙ РОБІТНИЧИЙ СОЮЗ»
|
|---|
| ... p class=zdan_just>— нелегальна соціал-демократ. орг-ція, заснована весною 1897 в Миколаєві. Об’єднував 8 робітн. гуртків, до яких входило понад 250 фабрично-заводських робітників міста. Організаторами й керівниками М.«П.р.с.» були Р.Коротков та І.Мухін. «Союз» проводив пропагандистську й агітаційну ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕСАНТ 1944
|
|---|
| ... т 55-ти моряків-добровольців з 384-го окремого батальйону мор. піхоти (командир — старший лейтенант К.Ольшанський), 2-х зв’язківців командуючого Двадцять восьмою армією і 10-ти саперів з 57-го окремого інженерно-саперного батальйону, які в ході Одеської наступальної операції 1944 за завданням команд ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
|
|---|
| ... й 1913 як історично-археологічний у Миколаєві.
Ініціаторами його заснування були голова міськ. думи М.Леонтович (також причетний до створення в місті зоопарку), юрист, член міськ. думи С.Гайдученко та Є.Францев. Основу музею склала колекція «Кабінету рідких речей», створена 1803. ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ПІДПІЛЬНИЙ ЦЕНТР
|
|---|
| ... антифашист. орг-ція, що діяла в м. Миколаїв на чолі з командиром розвідгрупи майором В.Лягіним (Корнєвим). Виник у грудні 1941. З представників окремих груп було обрано к-т у складі П.Защука (голова), В.Бондаренка, П.Комкова, Ф.Воробйова, В.Соколова. В.Лягін з метою конспірації в к-т не входив. Цент ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВСЬКИЙ СОБОР у Ніжині
|
|---|
| ... м’ятка укр. арх-ри і монументального мист-ва 17 ст. Збудований не пізніше 1655 на кошти козаків і міщан, у т. ч. ніжин. полковників І.Золотаренка та В.Золотаренка і їх матері. На думку більшості дослідників укр. мист-ва 17—18 ст., собор є прототипом мурованих хрещатих п’ятибаневих храмів в укр. баро ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЇВСЬКИЙ СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД
|
|---|
| ... >— флагман сучасного укр. суднобудування. Назва підпр-ва (яке ще інколи називають Чорномор. суднобудівним з-дом) тісно пов’язана з містом, де воно розташоване. 1895—1897 в Миколаєві виникло одразу 2 великих з-ди — бельг. акціонерного Т-ва суднобудівних, мех. і ливарних з-дів (т. зв. Франц. з-д) і Чо ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЙ
|
|---|
| ... Дорофійович; 13.01.1892 (31.12.1891)—13.12.1961) — рос. церк. діяч. Н. в м. Ковно (нині м. Каунас, Литва) в сім’ї протоієрея. Закінчив Петерб. духовну академію (1914) зі ступенем кандидата богослов’я. 1914 прийняв чернецтво. Від 1915 викладав літургіку, гомілетику, практичне кер-во для пастирів, цер ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЙЧУК Іван Васильович
|
|---|
| ... 6.1941—03.08.1987) — актор, сценарист, режисер. Засл. арт. УРСР (1968). Н. в с. Чортория (нині село Кіцманського р-ну Чернів. обл.). Закінчив муз. уч-ще, 1957 — театр-студію при Чернів. укр. драм. театрі ім. О.Кобилянської, працював у цьому ж театрі. 1965 закінчив Київ. ін-т театрального мист-ва ім. ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЯ СВЯТОГО КОСТЬОЛ у Києві
|
|---|
| ... римо-катол. костьол св. Миколая, пам’ятка арх-ри. Споруджений у Києві 1899—1909 згідно з конкурсним проектом студента С.Воловського під кер-вом архіт. В.Городецького в стилізованих готичних формах, з двома високими стрільчастими баштами. При буд-ві фундаменту храму вперше в тогочасній Європі було з ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛАЯ СВЯТОГО ЦЕРКВА В с. СЕРЕДНЄ ВОДЯНЕ
|
|---|
| ... zdan_just>— пам’ятка нар. арх-ри та монументального живопису 15—18 ст. в с. Середнє Водяне Рахівського р-ну Закарпат. обл. Збудована в 1428 (за ін. даними, наприкінці 16 ст.), належить до найдавніших закарпат. храмів потисської групи. У 17 ст. добудовані зруби над опасанням усіх 3-х частин споруди. ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛИ МОКРОГО ІКОНА
|
|---|
| ... чудотворна ікона кафедрального Софійського собору в Києві. Зберігалася на хорах ліворуч — у дубовому різьбленому кіоті на стіні Миколаївського нефу. Геральдист і мистецтвознавець М.Битинський, який бачив її бл. 1954 на еміграції, писав: «Розмір образа досить великий, у площі 43ґ33Ѕ інчів [дюймів]; ... |
|---|
| |
|---|
МИКОЛИ СВЯТОГО ЦЕРКВА В СЕЛІ ГОРЯНИ
|
|---|
| ... st>— див. Горянська церква-ротонда Святого Миколая. ... |
|---|
| |
|---|
МИКОШИНСЬКИЙ Богдан
|
|---|
| ... . невід.) — козац. старшина, гетьман Війська Запорозького. Перша згадка (1586) про М. пов’язана з боротьбою проти татар на дніпровських переправах. У червні 1594 запорожці на чолі з М. протягом кількох днів стримували переправу татар. війська через Дніпро, але після підходу турец. флотилії змушені б ... |
|---|
| |
|---|
МИКУЛИНЦІ
|
|---|
| ... -ще міськ. типу Теребовлянського р-ну Тернопільської області. Розташов. на р. Серет (прит. Дністра), за 13 км від райцентру та за 4 км від залізничної ст. Микулинці-Струсів. Населення 3,4 тис. осіб (2005).
Уперше згаданий у Київському літописі під 1144. Тоді галицький кн. Володим ... |
|---|
| |
|---|
МИЛЕЦЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
|
|---|
| ... _just>— правосл. монастир у с. Мильці (нині село Старовижівського р-ну Волин. обл.). Найдавнішу документальну згадку про чернечий осідок маємо в записі кн. Сангушка (ім’я не зазначене) про передачу ним своїх володінь дружині «Ганці», серед яких «monastyr S. Nikolaja Milcze». Дослідники вважають, що ... |
|---|
| |
|---|
МИЛОВИДОВ Лев Вікторович
|
|---|
| ... 9.02).1901—30.07.1930) — літературознавець, історик, краєзнавець. Н. в с. Лапино Мглінського пов. Черніг. губ. (нині село Брянської обл., РФ). Закінчив Ніжинський ін-т нар. освіти (1923). Викладав у ніжинських (1919—24), черніг. (1924—25), могилів-подільських (1927—28) середніх навч. закладах. Служб ... |
|---|
| |
|---|
МИЛОГРАДСЬКА КУЛЬТУРА
|
|---|
| ... ені зараховують археол. пам’ятки 6—3 ст. до н. е. на території Пд. Білорусі та Укр. Полісся, які належать стародавнім племенам, що не входили до складу Скіфії (див. Скіфи). Уперше поселення цієї к-ри знайдено 1950 Вал.Даниленком біля с. Підгірці Обухівського р-ну Київ. обл., а тому в укр. літературі ... |
|---|
| |
|---|
МИЛОНІГ Петро
|
|---|
| ... д.) — київ. художник і архітектор 2-ї пол. 12 ст. Жив і працював при дворі кн. Рюрика Ростиславича. На замовлення свого патрона 1199/1200 звів складну гідротех. споруду — опорну стіну під собором св. архістратига Михаїла Видубицького Свято-Михайлівського монастиря біля Києва. Уславлюючи його майстер ... |
|---|
| |
|---|
МИЛОРАДОВИЧ Григорій Олександрович
|
|---|
| ... t>(24.09.1839—14.08. 1905) — громад. діяч, історик, граф (з 1873), сенатор (1904). Генерал-лейтенант (1888). Н. в м. Чернігів. Освіту здобув у Пажеському корпусі в Санкт-Петербурзі. Служив при імператорському дворі, в армії, учасник російсько-турецької війни 1877—1878. Мировий посередник у Городнянс ... |
|---|
| |
|---|
МИЛОРАДОВИЧ Єлизавета Іванівна
|
|---|
| ... дівоцтві — Скоропадська; 01.01.1832—15.03.1890) — графиня, відома громад. діячка, меценатка, українофілка. Рідна тітка П.Скоропадського. Н. в с. Качанівка Борзянського пов. Черніг. губ. (нині с-ще Ічнянського р-ну Черніг. обл.). Походила з дворянського роду козацько-старшинського походження (див. С ... |
|---|
| |
|---|
МИЛОРАДОВИЧІ
|
|---|
| ... кий, згодом — дворянський і графський рід, що, згідно з родинними переказами, походить від сербських графів Охмукевичів. За часів російсько-турец. війни 1711 (див. Прутський похід 1711) брати Олександр, Михайло і Гаврило Милорадовичі виїхали до Росії, одержали уряди та маєтки в Гетьман ... |
|---|
| |
|---|
МИЛЯ
|
|---|
| ... ат. mille, повна назва терміна — mille passus — у перекладі «тисяча кроків». Набула широкого поширення в Зх. і Центр. Європі, звідки через Польщу засвоєна в Україні. Застосовувалася в 14—19 ст. На укр. землях Речі Посполитої функціонували польс. М. завдовжки 7496 м; литов. милі: велика — 8910 м, сер ... |
|---|
| |
|---|
МИНАКОВ Єгор Іванович
|
|---|
| ... 4—21.09.1884) — революціонер-народник. Н. в м. Одеса в сім’ї чиновника. Закінчив Херсон. г-зію, 1878—79 навч. на фіз.-мат. ф-ті Новорос. ун-ту в Одесі. Увійшов до складу одес. народницького гуртка, де розповсюджував агітаційну літературу, вів пропаганду серед робітників. 9 лютого 1879 заарештований ... |
|---|
| |
|---|
МИРГОРОД
|
|---|
| ... ської області. Розташов. на р. Хорол (притока р. Псел, бас. Дніпра). Залізнична станція. Населення 42,2 тис. осіб. (2001).
Як населений пункт згадується в 15—16 ст. 1575 польс. король Стефан Баторій визначив М. центром реєстрового козац. полку. Населення М. брало активну участь ... |
|---|
| |
|---|
МИРГОРОДСЬКИЙ ПОЛК
|
|---|
| ... к. й адм.-тер. одиниця в Лівобережній Україні. Створений 1648. Межував з Чернігівським полком, Ніжинським полком, Прилуцьким полком, Кропивнянським полком, Полтавським полком і Сумським полком. Перші полковники М.п. — М.Гладкий (1649—52), Г.Лесницький (1653—54, 1657—58, 1660), Д.Постоленко (1664—66) ... |
|---|
| |
|---|
МИРНИЙ Панас
|
|---|
| ... ко — 01.05.1849 — 28.01. 1920) — укр. письменник-реаліст, творець новаторських соціальних романів і повістей із життя народу. Н. в м. Миргород у родині дрібного урядовця. Навч. в Гадяцькій повітовій школі. 14-річним хлопчиною розпочав трудове життя. Працював у канцеляріях Гадяча (1863—64), Прилук (1 ... |
|---|
| |
|---|
МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ТА РСФРР 1918
|
|---|
| ... 18
відбулися 23 травня — 4 жовтня 1918 на мирній конференції в Києві. Для укр. сторони переговори з РСФРР диктувалися необхідністю вирішення проблем, що об’єктивно постали внаслідок розпаду Рос. д-ви і самовизначення України. Для рос. сторони — були вимушеним заходом, до якого її ... |
|---|
| |
|---|
МИРОВИЙ ПОСЕРЕДНИК
|
|---|
| ... овник у Російській імперії, обов’язком якого була посередницька робота щодо врегулювання відносин між поміщиками та селянами під час проведення селянської реформи 1861. М.п. після узгодження його кандидатури з предводителями дворянства призначався губернатором і затверджувався Правительствуючим Сена ... |
|---|
| |
|---|
МИРОВИЙ СУД
|
|---|
| ... о розглядає дрібні кримінальні справи та цивільні справи з невеликою сумою позову. Вперше виникли в Англії. Згідно з судовою реформою 1864, що ліквідувала станові суди, мирові суди запроваджувалися по всій Російській імперії. Обиралися на 3 роки на зборах міськ. і земських гласних (див. Міська дума, ... |
|---|
| |
|---|
МИРОВИЧІ
|
|---|
| ... ий з 2-ї пол. 17 ст. Іван Мирович (р. н. невід. — п. 1706) — переяслав. полковник (1692—1706). У 1690-х рр. брав участь у боях з Кримським ханатом, у 1700-х рр. — із Швед. королівством. 1706 потрапив у полон, був відправлений до Швеції, де й помер. Одружений з Пелагією Захарівною Сологуб.
... |
|---|
| |
|---|
МИРОН Дмитро
|
|---|
| ... , Роберт, Брюс, Максим Орлик, Орлик, Піп, Мудрий, Свєнціцький; 05.11.1911—25.07. 1942) — діяч Організації українських націоналістів, публіцист, учасник визвол. змагань 1930—40-х рр. Н. в с. Рай (нині село Бережанського р-ну Терноп. обл.). Походив із сім’ї робітника. Навч. в Бережанській г-зії, був ч ... |
|---|
| |
|---|
МИРОНОВ Пилип Кузьмич
|
|---|
| ... 2—02.04.1921) — рад. військ. діяч. Н. в станиці Усть-Медведицька (нині м. Серафимович Волгоградської обл., РФ). Закінчив Новочеркаське козац. юнкерське уч-ще (1898). Учасник російсько-японської війни 1904—1905 та Першої світової війни, військ. старшина.
У грудні 1917 обраний кома ... |
|---|
| |
|---|
МИРОПІЛЬ
|
|---|
| ... івського р-ну Житомирської області. Розташов. на берегах р. Случ (прит. Горині, бас. Дніпра). Населення 5,2 тис. осіб (2007).
Перші ознаки людської життєдіяльності на території майбутнього селища датуються археологами добою неоліту (IV тисячоліття до н. е.). Але найпримітнішими а ... |
|---|
| |
|---|
МИРОСЛАВ
|
|---|
| ... 1235) — волин. боярин, воєначальник, дипломат, один з найближчих сподвижників кн. Данила Галицького і його матері кн. Анни. 1206 допоміг кн. Анні з малими волин. князями Данилом Галицьким і Васильком Романовичем утекти з Володимира (нині м. Володимир-Волинський) до Польщі. 1211 кн. Анна послала йог ... |
|---|
| |
|---|
МИРСЬКІ ЗБОРИ
|
|---|
| ... ські збори. ... |
|---|
| |
|---|
МИСАЇЛ
|
|---|
| ... линський-Бабич; р. н. невід. — п. восени 1480, за ін. даними, взимку 1480/81) — митрополит Київський (1474—80). Походив з білорус. боярського роду. Заснував своїм коштом Свято-Троїцький монастир у Череї (нині місто у Вітебській обл., Білорусь), був архімандритом цієї обителі. На поч. 1450 призначени ... |
|---|
| |
|---|
МИСЛАВСЬКИЙ Самуїл
|
|---|
| ... та по батькові — Семен Григорович; 24.05.1731—05.01. 1796) — митрополит Київський (1783—96). Н. в с. Полошки Глухівської сотні Ніжинського полку (нині село Глухівського р-ну Сум. обл.) в сім’ї священика Г.Миславського. Закінчив Київ. академію (див. Києво-Могилянська академія), 1754 прийняв чернечий ... |
|---|
| |
|---|
МИСТЕЦТВО
|
|---|
| ... , що визначається їхньою спрямованістю на плекання людської чуттєвості. Подібно до того, як наука являє собою спеціалізовану галузь діяльності, метою якої є пізнання істини (здобуття істинних знань про існуюче), а моральність постає спеціалізованим способом артикуляції воління добра — так М. засадни ... |
|---|
| |
|---|
МИСЮРКА
|
|---|
| ... никло у 15 ст. на Бл. Сході, було складовою частиною захисного обладунку воїна, поширеного в Україні в 16—17 ст. (див. Зброї). М. використовували переважно шляхтичі, певною мірою — козацька старшина. Конструктивно вона нагадувала прилбицю. Як правило, до М. зсередини припасовувалася м’яка підкладка ... |
|---|
| |
|---|
МИТА ТОРГОВІ
|
|---|
| ... и. ... |
|---|
| |
|---|
МИТНА КОМОРА
|
|---|
| ... na, mytna) — місце стягнення митних оплат та контролю за провезенням товарів, також орган держ. адміністрації, покликаний до накладення та стягнення митних оплат. На укр. землях митні комори фіксуються вже в 14 ст. До найдавніших належать львівська (1350—60) та володимирська (1320). Митні комори, як ... |
|---|
| |
|---|
МИТНА СИСТЕМА
|
|---|
| ... в міських республіках-полісах Пн. Причорномор’я у вигляді експортно-імпортного мита («тридцяте» — ?????????, «шістдесяте» — ???????? — та «дев’яносте» — ?????????), що стягувалося із суми оплати, а не з кількості товару. Знаходилося у віданні діойкета (верховного розпорядника фінансів; Боспорське ца ... |
|---|
| |
|---|
МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
|
|---|
| ... спеціально уповноважених органів виконавчої влади, які здійснюють захист екон. інтересів держави шляхом митного контролю та оформлення товарів, які переміщуються через кордон, стягнення митних зборів, протидію контрабанді й порушенням митних правил.
Митна служба України-Русі. ... |
|---|
| |
|---|
МИТНИЙ ТАРИФ
|
|---|
| ... а такса, митний устав, ординація, польс. taryfa mytna, celna, instruktaу celny) — положення та приписи щодо унормування стягнення митних оплат. Носили характер загальний або стосувалися окремих видів товарів.
Виникли на рубежі 12—13 ст. як приписи, що видавалися від імені корол ... |
|---|
| |
|---|
МИТНИК
|
|---|
| ... а, яка відповідає за стягнення митних (цельних) та торг. оплат. У 15—18 ст. — орендар митної (цельної) комори (див. Митна комора) або прикоморку. До обов’язків М. належав нагляд за діяльністю підлеглих йому комор та прикоморків, боротьба з премитниками (польс. przemytniki) — особами, що ухиляються в ... |
|---|
| |
|---|
МИТО
|
|---|
| ... ец. ?????) — непрямий податок, що стягується з товарів, транспортних засобів, ін. предметів, які переміщуються через певний окреслений пункт або митний кордон країни. Початково — грошовий збір з купців за експорт та імпорт товарів через кордони держави.
Протягом 14—16 ст. з М. в ... |
|---|
| |
|---|
МИТО ГОЛОВНЕ
|
|---|
| ... м. durchfuhrzolle, zolle, лат. theloneum) — оплати, що стягувалися публічною владою або за її дорученням, від товарів, що перетинали кордони держави. Вперше фіксується 1267 як один з типів митних зборів. Відносно укр. земель вперше згадується в тарифі 1320. У 14—15 ст. виділилося в окремий вид оплат ... |
|---|
| |
|---|
МИТРАК Олександр Андрійович
|
|---|
| ... д. — Материн; 16.10.1837—17.03.1913) — поет, прозаїк, публіцист і лексикограф. Н. в с. Плоске (нині село Свалявського р-ну Закарпат. обл.) в сім’ї священнослужителя. Закінчив г-зії в містах Ужгород і Сатмар (нині м. Сату-Маре, Румунія) і Ужгородську духовну семінарію. Намагався вступити на пед. ниву ... |
|---|
| |
|---|
МИТРОПОЛИТ
|
|---|
| ... ід ?????????? — столиця, митрополія) — титул єпископа гол. міста (столиці), де знаходилася резиденція М. Раніше деякі єпископи мали у своєму підпорядкуванні кілька єпископів, які керували єпархіями. Кафедра М. знаходилася в гол. місті провінції Рим. імперії (див. Рим Стародавній), згодом — Візантії. ... |
|---|
| |
|---|
МИТРОПОЛЬСЬКИЙ Юрій Олексійович
|
|---|
| ... 03.01.1917(21.12. 1916—14.06.2008) — математик і механік, педагог, громад. діяч. Д-р тех. н. (1951), професор (1954), чл.-кор. АН УРСР (1958), академік АН УРСР (1961; з 1991 — АН України, з 1994 — Національна академія наук України). Засл. діяч науки УРСР (1967). Герой Соц. Праці (1986), Герой Украї ... |
|---|
| |
|---|
МИТУСА
|
|---|
| ... разок західноєвроп. трубадурів. Як оповідає Галицько-Волинський літопис, свого часу відмовився співати для кн. Данила Галицького. Знайшов прихисток при дворі ворога князя, перемишльського єпископа. Оспівував, імовірно, феод. анархію і був ворогом централізаторської політики кн. Данила Галицького. На ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЇЛ
|
|---|
| ... Єрмаков; 12.08 (31.07). 1862—17.03.1929) — митрополит Київський, екзарх України. Н. в м. Санкт-Петербург. Закінчив Київ. духовну семінарію та Київську духовну академію (1887) зі ступенем кандидата богослов’я. 19 червня 1887 прийняв чернецтво. Викладав у Київ. та Орловській духовних семінаріях та Пе ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЇЛ I
|
|---|
| ... — митрополит Київський (1130—1145/46). Грек за походженням. Призначений та рукопокладений у Константинополі. 1130 прибув до Києва. Одразу ж по прибутті вступив у конфлікт як з духовенством, так і зі світською владою. У зв’язку з виділенням ним зі складу переяславської єпархії смоленської, переяслав ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЇЛ II
|
|---|
| ... — митрополит Київський (1170-ті рр.). Грек за походженням. Призначений і поставлений у Константинополі після відкликання з Русі київ. митрополита Константина II. Згадується єдиним джерелом — у синодальній постанові патріарха Михаїла III від 24 березня 1171 з нагоди надання присяги імператорам Мануїл ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЇЛ АРХАНГЕЛ
|
|---|
| ... один із семи архангелів. Він іменується як архістратиг (грец. ????????????? — головнокомандуючий). Церква вшановує М.а. як захисника віри та незмінного борця із силами зла. На іконах його зображують з вогненним мечем у руці або зі списом, яким він звалює диявола. На поч. 4 ст. Церква установила свя ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЇЛ ВСЕВОЛОДИЧ
|
|---|
| ... п. 20.09.1246) — князь черніг., новгород., галицький і київський; другий син кн. Всеволода Святославича Чермного і доньки (незнаної на ім’я) краківського кн. Казимира II Справедливого. Був типовим представником князівського стану доби удільної роздробленості: усе життя воював з ін. князями, охоче р ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙ I Хоробрий
|
|---|
| ... —1602) — господар Молдови (1593—1595, травень 1600 — 1601) і Валахії (жовтень 1600 — червень 1601, липень 1601 — серпень 1602), намісник Трансильванії (істор. область на пн. Румунії), фактично трансильванський князь (1599 — лютий 1601, серпень 1601), видатний держ. і політ. діяч, талановитий полково ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙЛИНА Павло Васильович
|
|---|
| ... .01.1923) — історик, дослідник соціально-екон. та суспільно-політ. історії України 16—17 ст. Д-р істор. н. (1981), професор (1988). Н. в с. Винятинці (нині село Заліщицького р-ну Терноп. обл.). Після закінчення місц. нар. школи продовжував навчання в Заліщицькій г-зії, Чернів. вчительському ін-ті ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙЛИЧЕНКО Гнат Васильович
|
|---|
| ... 15).09.1892—21.11. 1919) — політ. і держ. діяч, письменник, публіцист. Н. в с. Студенок Курської губ. (нині село у складі с. Миропілля Краснопільського р-ну Сум. обл.) в сел. родині. 1909 вступив до Дергачівської с.-г. школи під Харковом, виключений за участь в есерівському гуртку (див. Партія соціа ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙЛИЧЕНКО Іван Харлампович
|
|---|
| ... .09.1920—02.06.1982) — військ. льотчик. Полковник (1975). Двічі Герой Рад. Союзу (1944, 1945). Н. на ст. Алмазна (нині в межах м. Стаханов Луган. обл.). У Червоній армії (див. Радянська армія) — від 1940. 1943 закінчив Ворошиловградську військ. авіац. школу пілотів. Льотчик 667-го штурмового авіац. ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙЛІВ Юхим Спиридонович
|
|---|
| ... ).09.1885—15.07.1935) — художник-символіст, пам’яткоохоронець та мистецтвознавець. Н. в м-ку Олешки (нині м. Цюрупинськ). Син майстра корабельної справи. Коштом Херсон. земства закінчив Строгановське мистецько-пром. уч-ще в Москві (1906) та «Училище живописи, ваяния и зодчества» (майстерня В.Сєрова; ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙЛІВСЬКА ЦЕРКВА в Чернігові
|
|---|
| ... Закладена 1174: «Того же лета Святослав Всеволодовичь заложил церковь в Чернигове на княжем дворе святого Михаила» — гласить літопис. Знаходилася на новому княжому дворі в пн.-сх. частині черніг. дитинця. Зруйнована в серед. 13 ст., розібрана в 17 ст.
Руїни чотириапсидного чотир ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙЛІВСЬКА ЦЕРКВА, Свято-Михайлівська церква в с. Зіньків
|
|---|
| ... іньків
— одна з найвиразніших пам’яток подільської дерев’яної церк. арх-ри. Споруджена в с. Зіньків (нині село Віньковецького р-ну Хмельн. обл.) 1769 коштом парафіян. Тризрубна, до бабинця в 19 ст. прибудовано невеликий закритий ґанок зі співмірним з усією спорудою верхом. Середн ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙЛІВСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ
|
|---|
| ... рове поселення доби міді — ранньої бронзи (див. Мідно-кам’яний вік, Бронзовий вік), залишки якого відкриті поблизу с. Михайлівка Нововоронцовського р-ну Херсон. обл. Досліджувалося 1952—55 (під кер-вом О.Лагодовської) та 1964. При розкопках нижнього культ. шару кінця 4 — 1-ї пол. 3 тис. до н. е. від ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙЛІВСЬКИЙ СОБОР у Переяславі
|
|---|
| ... >Гол. спорудою єпископського двору і всього Переяслава (нині м. Переяслав-Хмельницький) був М.с., про освячення якого під 1089 повідомляє «Повість временних літ». Дослідженнями встановлено, що собор мав розміри 27,6 ґ 33 м і в плані був близьким за розміром до Софійського собору в Києві. Всередині ч ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
|
|---|
| ... 6—23(13).07.1645) — рос. цар, родоначальник династії Романових. Син боярина Федора Романова (від 1619 — моск. патріарх Філарет). Обраний на трон земським собором 3 березня (21 лютого) 1613. За М.Ф. провідну роль в управлінні д-вою відігравали його близькі родичі (1619—33 правив фактично його батько) ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙЛОВ Леонід Дмитрович
|
|---|
| ... р. с. невід.) — громад. і політ. діяч, дипломат, член Української соціал-демократичної робітничої партії. 14 серпня 1917 — 18 березня 1918 — товариш (заст.) ген. секретаря (нар. міністра) праці в урядах В.Винниченка і В.Голубовича, 19 березня — 29 квітня 1918 — керуючий мін-вом праці УНР; 26 грудня ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙЛОВ Олександр Олександрович
|
|---|
| ... (1908—1969) — історик, канд. істор. н. (1939). Н. в м. Санкт-Петербург у сім’ї робітника. 1933 закінчив істор. ф-т Ленінгр. ун-ту. Викладав історію СРСР у вищих навч. закладах міст Могильов (нині місто в Білорусі), Ленінград (нині м. С.-Петербург), Караганда (нині м. Караганди, Казахстан), Дніпропет ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЙЛОВ Федір Михайлович
|
|---|
| ... 1898—02.08.1942) — лікар, один з організаторів підпільного антифашист. руху Опору на теренах пн. р-нів Хмельницької області. Посмертно удостоєний звання Героя Рад. Союзу (8 травня 1965). Н. в с. Перелуч (нині село Новгород. обл., РФ). 1915 вступив до школи юнг у Кронштадті, по закінченні якої був ск ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЛКІВСЬКИЙ СКАРБ
|
|---|
| ... них скарби (вагою бл. 7 кг) золотих речей раннього залізного віку. Знайдені 1878 і 1896 біля с. Михалків (нині село Борщівського р-ну Терноп. обл.). Скарби виявлено на незначній відстані один від одного і за характером предметів, що до них входили, вони становили єдине ціле. До скарбів входили: дві ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЛКО ЮРІЙОВИЧ
|
|---|
| ... ; р. н. невід. — п. 20.06.1176) — князь торчеський, київ., переяславльський, владимиро-суздальський. Син кн. Юрія Долгорукого. У роки київ. княжіння батька тримав Торчеськ у Руській землі. Про його володіння в 1160-ті рр. нічого не відомо — мабуть, він служив у свого брата — переяслав. кн. Гліба Юрі ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЛОН ЛИТВИН
|
|---|
| ... втора латиномовного полемічного трактату «Про норови татар, литовців і московитів», піднесеного 1550 королю польс. і вел. кн. литов. Сигізмундові II Августу. Цей твір дійшов до нас у 10 фрагментах, видрукуваних Й.Грассером за оригіналом (доля якого залишається невід.) у конволюті з працею Я.Ласицько ... |
|---|
| |
|---|
МИХАЛЬЧУК Костянтин Петрович
|
|---|
| ... вдоніми — К.М., М., Мих. К., Х-л, Пивовар, Українець, Хохол та ін.; 02.01.1841 (21.12.1840)—20(07).04.1914) — мовознавець, публіцист, громад. діяч. Основоположник наук. укр. діалектології. Чл.-кор. Імператорської Санкт-Петерб. АН. Н. в с. Зозулинці (нині село Козятинського р-ну Він. обл.). Син польс ... |
|---|
| |
|---|
МИЦИК Юрій Андрійович
|
|---|
| ... 1949) — історик, джерелознавець, археограф, дослідник історії України козац. доби, церк. історії, збирач усних свідчень про голодомор 1932—1933 років в УСРР, публіцист, знавець зарубіжної архів. україніки. Д-р істор. н. (1989), професор (1992). Засл. діяч н. і т. України (2007). Почесний член Всеукр ... |
|---|
| |
|---|
МИЦЮК Олександр
|
|---|
| ... 2.1943) — політ. і держ. діяч, учений. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Н. в Золотоніському пов. Полтав. губ. (нині — Черкащина). За організацію Селянської спілки 1905 був висланий на заслання. Після повернення — активний член Української партії соціалістів-революціонерів.
... |
|---|
| |
|---|
МИШЕЦЬКИЙ Семен Іванович
|
|---|
| ... 73) — російський князь, військ. інженер, автор праці з історії Запорозької Січі. 1736—40 перебував на Запорожжі, де керував спорудженням Новосіченського ретраншементу (див. Нова Січ). 1740 завершив написання «Історії про козаків запорозьких», поклавши в її основу переважно матеріали, які він зібрав ... |
|---|
| |
|---|
МИШКИ-ВАРКОВСЬКІ ТА МИШКИ-ХОЛОНЕВСЬКІ
|
|---|
| ... just>— волин. шляхетські роди спільного походження, герба «Корчак». У серед. 15 ст. виходець з Руського воєводства Корони Польської Петро Мишчич отримав за свою службу привілеї від волин. кн. Свидригайла (1451) та короля польс. і вел. кн. литов. Казимира IV Ягеллончика (1452) на села Холонів (нині с ... |
|---|
| |
|---|
МИШКО Дмитро Іванович
|
|---|
| ... 907—1979(?)) — дослідник історії України середніх віків. Д-р істор. н. (1966). Н. в с. Карпилівка (нині село Лубенського р-ну Полтав. обл.) в сел. родині. До 1930 працював у сільс. госп-ві. 1930—32 навч. в Ніжинському пед. технікумі. Працював зав. початкової школи с. Малютинці (нині село Пирятинс ... |
|---|
| |
|---|
МИШУГА Лука
|
|---|
| ... 5) — держ. і громад. діяч, журналіст, редактор, юрист, дослідник історії України 1-ї пол. 20 ст., укр. діаспори в США. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Н. в с. Новий Витків (нині село Радехівського р-ну Львів. обл.). 1906 закінчив г-зію у Львові, 1911 — юрид. ф-т Віденського ун-ту. ... |
|---|
| |
|---|
МИШУГА Олександр Пилипович
|
|---|
| ... . — Філіппі-Мишуга; 07.06. 1853—09.03.1922) — співак (лірико-драм. тенор), вокальний педагог, меценат. Н. в с. Новий Витків (нині село Радехівського р-ну Львів. обл.) в сім’ї селянина-шевця. Зростав у важких умовах. Від 1868 навч. в дяківській школі при соборі святого Юра, пізніше — в учительській с ... |
|---|
| |
|---|
МИЩЕНКО Федір Герасимович
|
|---|
| ... .02.1848—10.11(28.10). 1906) — історик і філолог. Професор (1889), чл.-кор. Петерб. АН (1895). Н. в м. Прилуки. Походив з купецької родини. Початкову освіту здобув у Прилуцькому повітовому уч-щі та 2-й Київ. г-зії (1866), вищу — на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту (нині Київський національний універ ... |
|---|
| |
|---|
МІГРАЦІЯ внутрішня
|
|---|
| ... просторове пересування, переміщення мешканців країни, пов’язане зі зміною місця проживання в межах цієї країни.
Найпомітнішою ознакою внутр. міграцій населення України після 1991 було зменшення їх інтенсивності (наприкінці 1980-х рр. мігрували 3—3,5 млн осіб щорічно, нині — 1,6 ... |
|---|
| |
|---|
МІГРАЦІЯ зовнішня (міждержавна)
|
|---|
| ... переміщення з однієї д-ви на територію іншої для постійного або тимчасового проживання.
Кількість мігрантів, тобто осіб, які проживають не в тих країнах, де вони народилися, 1910 становила 33 млн в усьому світі. Через 55 років вона подвоїлася (65 млн у 1965). Однак у 1990 у світ ... |
|---|
| |
|---|
МІГУЛІН Петро Петрович
|
|---|
| ... ) — учений-фінансист, фахівець у галузі історії фінансів і теорії держ. кредиту. Д-р фінансового права (1901), професор (1901). Н. у м. Харків у сім’ї священика. Після закінчення г-зії вступив на юрид. ф-т Харків. ун-ту, який закінчив 1893. Протягом 1894—96 перебував у наук. відрядженні за кордоном ... |
|---|
| |
|---|
МІДНО-КАМ’ЯНИЙ ВІК, уживаніше
|
|---|
| ... b>енеоліт (від лат. aeneus — мідний — і грец. ????? — камінь), рідше — халколіт (від грец. ?????? — мідь — і ????? — камінь), мідний вік — самостійна й важлива доба праісторії, пов’язана з освоєнням людством першого металу — міді (6—4 тис. до н. е.). М.-к.в., за критеріями археолог ... |
|---|
| |
|---|
МІЖГІР’Я
|
|---|
| ... е міськ. типу Закарпатської області, райцентр. Розташов. на р. Ріка (прит. Тиси, бас. Дунаю), в гірській улоговині між полонинами гір Боржава і Красна, за 40 км від залізничної ст. Воловець. Площа 458 га. Населення 9,6 тис. осіб (2004).
Уперше згадується в документах 1415 як влас ... |
|---|
| |
|---|
МІЖДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ КОМІТЕТ (МЕК)
|
|---|
| ... економічний комітет Співдружності Незалежних Держав
— координаційний орган міждерж. екон. співробітництва країн-членів Співдружності Незалежних Держав, ств. відповідно до Угоди про екон. союз СНД від 24 вересня 1993. Метою діяльності МЕК є формування й розвиток спільного екон. пр ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ ТА МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ УКРАЇНІСТІВ
|
|---|
| ... СИ УКРАЇНІСТІВ.
Міжнар. асоціація україністів (МАУ) — об’єднання дослідників історії та к-ри України й укр. народу. Заснована 1989 на установчій конференції, скликаній представниками АН УРСР (нині Національна академія наук України), Українського наукового інституту Гарвардського ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНА КОМІСІЯ З РОЗСЛІДУВАННЯ ГОЛОДУ В УКРАЇНІ 1932—1933 РОКІВ
|
|---|
| ... 932—1933 РОКІВ.
Утворена у зв’язку зі зверненням Світового конгресу вільних українців (СКВУ) до юристів і вчених-правознавців із проханням взяти участь у розслідуванні голодомору 1932—1933 років в УСРР.
12—14 лютого 1988 в Торонто (Канада) була скликана Міжнар ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНА КОНВЕНЦІЯ ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ВСІХ ФОРМ РАСОВОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ
|
|---|
| ... ДИСКРИМІНАЦІЇ
схвалена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 21 грудня 1965 на основі проголошення 1963 Декларації про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Положення конвенції покладають на д-ви-учасниці зобов’язання вжити заходів для ліквідації всіх форм рас ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЖІНОЧА ГРОМАДА»
|
|---|
| ... n_just>(МЖГ, МО «Жіноча громада») — добровільна незалежна громад. орг-ція, попередником якої на поч. 20 ст. був гурт під такою ж назвою (1901). 1989 орг-ція відновила свою діяльність у складі Народного руху України як «Жіноча громада Руху».
Установчий з’їзд орг-ції відбувся 12 гр ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМОГИ БОРЦЯМ РЕВОЛЮЦІЇ (МОДР)
|
|---|
| ... Р) за кордоном ще часто іменувалася як Міжнародна червона допомога, створена 30 листопада 1922 на 4-му конгресі Інтернаціоналу Комуністичного. Керівний орган — виконком — обирався на всесвітніх конгресах МОДР, місце осідку — спочатку Москва, а від кінця 1937 — Париж (Франція). Най ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ (МОП)
|
|---|
| ... st>Створена 1919 в Женеві (Швейцарія). Членами МОП є 176 д-в, у т. ч. Україна (від 1954). У жовтні 1946 на конференції в Монреалі (Канада) був прийнятий її статут, який діє досі. Того ж року МОП стала спеціалізованою установою Організації Об’єднаних Націй. Це єдина орг-ція в системі ООН, де трудящі ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ У СПРАВАХ БІЖЕНЦІВ
|
|---|
| ... zdan_just>(ІРО — від англ. International Refugee Organisation; IRO) — була ств. замість ЮНРРА (див. Адміністрація допомоги і відбудови Об’єднаних Націй), компетентність якої після Другої світової війни виявилася недостатньою у вирішенні таких питань, як встановлення громадянства, виявлення воєнних з ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНА РАДА АРХІВІВ (МРА)
|
|---|
| ... еурядова професійна орг-ція, яка сприяє створенню, розвиткові та використанню світ. архів. спадщини. Об’єднує бл. 1700 членів у понад 180 країнах. Створена у червні 1948. Штаб-квартира МРА розташов. у Парижі (Франція). Перший президент МРА — ген. дир. архівів Франції Ш.Самаран, віце-президенти — Х.Д ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНА РАДА ДЛЯ ЦЕНТРАЛЬНО- ТА СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ СТУДІЙ
|
|---|
| ... СТУДІЙ
(International Council for Central and East European Studies) — неурядова орг-ція, яка має на меті сприяння співпраці вчених різних країн, зокрема підготовку і проведення кожні 5 років міжнар. конференцій, видання конференційних матеріалів та довідкових бюлетенів. Виникла ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНА РАДА З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК І ВИЗНАЧНИХ МІСЦЬ
|
|---|
| ... МІСЦЬ
(ІКОМОС — від англ. International Council of Monuments and Sites; ICOMOS) — неурядова орг-ція, створена 1965 з метою забезпечення захисту і збереження пам’яток історії та к-ри. Штаб-квартира розташов. у Парижі (Франція). До її складу входять фахівці різних спеціальностей, ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНА РАДА МУЗЕЇВ (МРМ)
|
|---|
| ... М — від англ. International Concil of Museums; ICOM) — всесвітня демократ. громад. орг-ція зі сприяння розвиткові зв’язків та взаємодопомозі між музеями та музейними працівниками різних країн. Створена 1946 в м. Париж (Франція) під егідою ЮНЕСКО. Вищий керівний орган МРМ — ген. асамблея (збирається ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНА РОБІТНИЧА ДОПОМОГА (Міжробдоп)
|
|---|
| ... dan_just>— міжнар. орг-ція пролетарської солідарності. Створена Виконкомом Комінтерну (див. Інтернаціонал Комуністичний) 12 серпня 1921 в Берліні (Німеччина) з метою координації інтернаціональної робітн. допомоги голодуючим рад. Росії (див. також Голод 1921 —1923 років в УСРР). Первісна назва — Тимч ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНЕ АГЕНТСТВО З АТОМНОЇ ЕНЕРГІЇ
|
|---|
| ... _just>(англ. — International Atomic Energy Agency) (МАГАТЕ) — працює під заг. кер-вом Організації Об’єднаних Націй і несе відповідальність за міжнар. дії з використання атомної енергії в мирних цілях. З огляду на поширення використання атомної енергії та на необхідність контролю за цим процесом амер ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ М.ГРУШЕВСЬКОГО
|
|---|
| ... =zdan_just>Створене 1992 при Українському історичному товаристві, яке займається поширенням грушевськознавства на міжнар. форумі, діє як автономна орг-ція. Т-во співпрацює з установами й поодинокими вченими, які займаються дослідженням спадщини М.Грушевського, його здобутків та його доби. Грушевсько ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД (МВФ)
|
|---|
| ... інтернаціональна фінансова структура, покликана сприяти подоланню кризових явищ, забезпечувати стабільний розвиток світ. економіки. 1945 Міжнар. банк реконструкції та розвитку (або Світовий банк) та МВФ були створені як спеціалізовані установи Організації Об’єднаних Націй. Гол. метою МВФ, членами я ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНИЙ КОДЕКС ЕТИКИ АРХІВІСТІВ (МКЕА)
|
|---|
| ... zdan_just>— документ, що містить етичні норми, які регламентують поведінку представників професії архівіста. Прийнятий на 13-й сесії Ген. асамблеї Міжнародної ради архівів (Пекін, Китай, 6 вересня 1996). Зміни й доповнення до МКЕА розглядалися на 15-му Міжнар. конгресі архівів (Відень, серпень 2004; ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНИЙ КОМІТЕТ ІСТОРИЧНИХ НАУК (МКІН)
|
|---|
| ... zdan_just>— неурядова орг-ція, створена для налагодження співпраці істориків з різних д-в світу. Гол. формою діяльності к-ту є проведення кожні п’ять років міжнар. конгресів істор. наук (див. Міжнародні конгреси істориків). МКІН заснований на установчому засіданні в Женеві (Швейцарія) 14 травня 1926 ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР З ДОСЛІДЖЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РЕСТАВРАЦІЇ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
|
|---|
| ... АЦІЇ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ,
Римський центр (International Centre for the Study of the Preservation and Restoration of Cultural Property, з 1978 була прийнята й почала широко використовуватися абревіатура ICСROM — від. англ. The International Centre for Conservation in Rome, The Ro ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНИЙ ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ПРОЕКТ (МЧП)
|
|---|
| ... n_just>— акція, ініційована урядом СРСР у жовтні 1989 та реалізована Міжнародним агентством з атомної енергії з метою оцінки заходів, проведених владою щодо населення, яке мешкало на радіаційно забруднених в результаті аварії на ЧАЕС у квітні 1986 територіях (див. Чорнобильська катастрофа 1986). Пер ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
|
|---|
| ... сформовані різноманітні зв’язки поміж державами та ін. суб’єктами міжнар. права. Зовн. політика як заг. курс д-в у міжнар. справах є втіленням міжнар. відносин. Найважливішим засобом здійснення зовн. політики є дипломатія як раціонально організована системна діяльність, спрямована на ведення перегов ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ АРХІВІВ
|
|---|
| ... нар. форум зі статусом тимчасово діючих органів Міжнародної ради архівів (МРА). Перший конгрес, що відбувся в серпні 1950 в Парижі (Франція) за участю 350 представників 24 країн, затвердив статут МРА. 1950—56 конгреси збиралися раз на три роки, а після 1956 — раз на чотири. Упродовж 1950—2008 відбу ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ АРХІВІВ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ І СХІДНОЇ ЄВРОПИ
|
|---|
| ... ІДНОЇ ЄВРОПИ
(Сковронеківські читання) — щорічні зібрання архівістів країн Центр. і Сх. Європи, що проводилися впродовж 1995—2005 у Польщі Ген. дирекцією держ. архівів Польщі з ініціативи проф. Єжи Сковронека. Перша конференція відбулася 28 вересня 1995 в м. Стара Вєсь. Вона при ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ З РОЗЗБРОЄННЯ
|
|---|
| ... just>які відбувалися впродовж 1932—1935, були присвячені проблемі скорочення звичайних видів озброєнь у Європі, що була однією з найбільш актуальних та гострих у міжвоєнний період (1919—39). Версальський мирний договір 1919, висунувши вимогу роззброєння Німеччини, констатував також потребу скороченн ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНІ КОНФЕРЕНЦІЇ КРУГЛОГО СТОЛУ АРХІВІВ (МККСА)
|
|---|
| ...
— форма професійного спілкування архівістів різних країн світу з питань, що становлять спільний інтерес. У межах діяльності Міжнародної ради архівів (МРА) започаткована 1954 з ініціативи Ш.Бребана. Засідання скликаються щорічно, у період між конгресами МРА, з метою поглибленого ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ в історії міжнародних відносин є формою міждерж. співробітництва і МІЖНАРОДНІ ПАКТИ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ.
|
|---|
| ... є формою міждерж. співробітництва і багатосторонньої дипломатії.
Виникнення М.о. у 19 ст. стало результатом тенденції до інтернаціоналізації багатьох аспектів сусп. життя. 1815 була створена перша європ. міжнар. орг-ція — Центр. комісія навігації по Рейну. Новим етапом історії М ... |
|---|
| |
|---|
МІЖНАРОДНІ РЕГІОНАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ об’єднують країни певного регіону.
|
|---|
| ... певного регіону.
Вони створюються на основі договору з метою вирішення спільних проблем відповідно до нац. інтересів держав-членів. Сферою діяльності М.р.о. можуть бути питання в межах регіонального співробітництва: спільна безпека, екон., політ., культ. взаємодія. Глава 8 Статут ... |
|---|
| |
|---|
МІЖПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ (МПА)
|
|---|
| ... Міжпарламентська асамблея Співдружності Незалежних Держав була створена відповідно до 7-го розділу Мінської угоди 8 грудня 1991 про створення СНД (див. Біловезька угода про створення СНД 1991) як орг-ція, покликана формалізувати співробітництво вищих законодавчих органів країн-членів Співдружності Н ... |
|---|
| |
|---|
МІЖПАРТІЙНА РАДА
|
|---|
| ... орган укр. партій політичних, що діяв у Львові 1921—23. Ще з 1919 у Львові відбувалися наради представників Української народної трудової партії (УНТП), Української радикальної партії, Української соціал-демократичної партії (УСДП) та Укр. християнсько-сусп. партії. Після 1-го міжпарт. з’їзду (3—4 ... |
|---|
| |
|---|
МІЗЕС Людвіг фон
|
|---|
| ... 0.1973) — австрійс. економіст, прихильник ліберального напряму в екон. науці. Н. в м. Львів. Його батько Артур фон Мізес працював експертом Австрійс. держ. залізниць. Молодший брат Ріхард був відомим математиком та механіком.
Після закінчення з відзнакою г-зії 1900 М. поступив на ... |
|---|
| |
|---|
МІЗИН
|
|---|
| ... ьопалеолітичних пам’яток Європи (див. Палеоліт пізній). Відкрита у 1907 р. та розкопувалась Ф.Вовком з 1908 р. Розташов. в с. Мізин Коропського р-ну Черніг. обл., на правому березі р. Десна (прит. Дніпра). Тут на схилі балки в лесові, на глибині бл. 1,5—3 м, було досліджено кілька господарсько-побут ... |
|---|
| |
|---|
МІЗОЧ
|
|---|
| ... к. типу Здолбунівського р-ну Рівненської області. Розташов. на р. Стубелка (прит. Стубли, бас. Дніпра), за 18 км від Здолбунова. Залізнична станція. Населення 3,7 тис. осіб (2004).
Уперше згадується 1322 під назвами «Мізоч Великий» і «Мізоч Малий». У 16 ст. село належало до Луць ... |
|---|
| |
|---|
МІКЕНСЬКІ ЗНАХІДКИ У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї
|
|---|
| ... ss=zdan_just>(16—13 ст. до н. е.) — скарби металевих виробів, до яких зараховують Бородінський скарб, Щотківський та Козорізовський скарби бронз. дволезових сокир і серпів, золотий дворучний келих із Крижовлина (нині село Балтського р-ну Одес. обл.). М.з. у П.П. свідчать про культурно-екон. стосунки ... |
|---|
| |
|---|
МІКРОЕТНІЧНІ СПІЛЬНОСТІ
|
|---|
| ... спільність нижчого ієрархічного рівня, що входить до складу близьких в культурно-мовному відношенні і пов’язаних між собою спорідненістю походження та історичних доль етнічних спільностей середньої (етносів) та вищої (макроетнічна спільність) ланок етнічної класифікації. Л.Гумільов такі таксони ниж ... |
|---|
| |
|---|
МІКРОІСТОРІЯ
|
|---|
| ... єнтований експериментальний напрям історіографії, що виник наприкінці 70-х рр. 20 ст. як реакція на кризу старої моделі соціальної історії, що ґрунтувалася на дослідженні структур «довгої тривалості», глобальних трансформацій і оперувала переважно серійними джерелами.
Термін «мік ... |
|---|
| |
|---|
МІКУЛІЧ Андреас фон
|
|---|
| ... 13.04.1881) — австрійс. архітектор. Батько Й. фон Мікуліча-Радецкі. Н. в с. Кривча нині село Терноп. обл. в сім’ї онімеченого польсько-укр. шляхтича. Закінчив нижчу г-зію в Чернівцях, до 1832 працював помічником лісника. Здобувши архіт. освіту у Львів. ун-ті (1836), став міським службовцем, а згодом ... |
|---|
| |
|---|
МІКУЛІЧ-РАДЕЦКІ Йоганн фон
|
|---|
| ... .1850—14.06.1905) — австро-нім. хірург, засн. гастроскопії. Віце-президент і президент Краківського мед. т-ва (1885—87), почесний д-р в Едінбурзі, Глазго (столиця і місто Шотландії, Велика Британія), Філадельфії (США), почесний член Нью-Йоркської академії медицини, Т-ва медиків у Гельсінгфорсі (нині ... |
|---|
| |
|---|
МІЛЄЄВ Дмитро Васильович
|
|---|
| ... .08(19.07).1914) — рос. архітектор, художник, мистецтвознавець, археолог. Н. в Симбірській губ. Закінчив архіт. відділ петерб. Академії мист-в (1906). Вивчав старовинну рос. арх-ру під час поїздок на рос. північ, до Новгорода Великого. Від 1908 — співробітник Імператорської археол. комісії. 1908—14 ... |
|---|
| |
|---|
МІЛІАРІСІЙ
|
|---|
| ... ож візант. срібна монета, вартість якої складала 1/1000 золотого фунта. Запроваджена в обіг бл. 310 імп. Константином I Великим (306—37). Вартість М. наприкінці 4 ст. складала 2 сілікви. Карбування М. припинив 1092 імп. Алексій I Комнін (1081—1118), після чого М. став лише лічильною одиницею. Упродо ... |
|---|
| |
|---|
МІЛЛЕР (Шепте) Жан Августович
|
|---|
| ... 80—1942) — професійний революціонер. Н. в Ренненській волості Гольдінгенського пов. Курляндської губ. Член РСДРП(б) із 1905. Під час революції 1905—1907 — на «військово-бойовій роботі» в Латвії. Брав участь у Кулдігському збройному повстанні, потім перебував у складі «лісних братів». Делегат Першої ... |
|---|
| |
|---|
МІЛЛЕР Всеволод Федорович
|
|---|
| ... .04.1848—05.11(18.10)1913) — рос. філолог, фольклорист, етнограф, археолог. Проф. (1884). Дійсний чл. Петерб. АН (1911). Н. в м. Москва. Навчався в пансіоні Еннеса, на історико-філол. ф-ті Моск. ун-ту (1870). Вивчав санскрит, займався історією італійського живопису і класичного мистецтва. По закінч ... |
|---|
| |
|---|
МІЛЛЕР Герард-Фрідріх
|
|---|
| ... ович; 29(18).10.1705—22(11). 10.1783) — рос. історик, географ, етнограф та археограф, німець за походженням. Член Петерб. АН (з 1731). З 1725 — ад’юнкт, з 1731 — професор історії, 1728—30 та 1754—65 — конференц-секретар Петерб. АН. З 1730 — почесний член Королів. наук. т-ва в Лондоні (Велика Британі ... |
|---|
| |
|---|
МІЛЛЕР Дмитро Петрович
|
|---|
| ... 62—27.06.1913) — історик, архівіст, дослідник історії укр. права, учень Д.Багалія. Н. в м-ку Котельва Охтирського пов. Харків. губ. (нині с-ще міськ. типу Полтав. обл.) в дворянській сім’ї. Закінчив історико-філол. ф-т Харків. ун-ту (1888). Працював у газ. «Южный край» та одночасно (від 1895) помічн ... |
|---|
| |
|---|
МІЛЛЕР Ілля Соломонович
|
|---|
| ... 78) — історик-полоніст, учень В.Пічети. Д-р істор. н. (1965). Закінчив Моск. ун-т. Канд. істор. н. (1941). Учасник Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Від 1946 — в Ін-ті слов’янознавства (нині Ін-т слов’янства та балканістики). Тематика наук. досліджень М. розширювалася за рахунок ... |
|---|
| |
|---|
МІЛЛЕР Михайло Олександрович
|
|---|
| ... 13).11.1883—15.02.1968) — археолог, історик. Професор (1934). Дійсний член Української вільної академії наук у Мюнхені (ФРН), д-р філософії Українського вільного університету, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1949). Н. в слободі Кам’яно-Міллеровській Області Війська Донського (нині ... |
|---|
| |
|---|
МІЛЛІ-ФІРКА
|
|---|
| ... ія) — політ. партія кримських татар, ідеологічний та орг. центр всього кримськотатар. руху та його органів. Парт. газетою була «Міллет» (1917—20). М.-ф. об’єднала членів створеного раніше татар. доброчинного т-ва «Джеміет-Хайріе», а також членів різних нелегальних татар. орг-цій. Сформована в липні ... |
|---|
| |
|---|
МІЛОГРАДСЬКА КУЛЬТУРА
|
|---|
| ... градська культура. ... |
|---|
| |
|---|
МІЛЬЧАКОВ Олександр Іванович
|
|---|
| ... 09.1903 — 17.07.1973) — комсомольський діяч. Н. в м. В’ятка (нині м. Кіров, РФ). Навч. в реальному уч-щі. 1918 вступив у Соціаліст. спілку молоді. З 1919 — на комсомольській роботі в Пермі (нині місто в РФ), Верхньоуральську (нині місто Челябінської обл., РФ), був секретарем Сибірського бюро ЦК Рос. ... |
|---|
| |
|---|
МІЛЮКОВ Павло Миколайович
|
|---|
| ... .01.1859—31.03.1943) — рос. історик, політ. діяч, публіцист і культуролог. В його особі органічно співіснували політик та історик. Істор. освіта й заняття історією допомагали йому в політ. діяльності, а політ. життя сприяло глибині проникнення в істор. минуле.
Н. в м. Москва в сі ... |
|---|
| |
|---|
МІЛЮТЕНКО Дмитро Омелянович
|
|---|
| ... 9).02.1899—25.01.1966) — драм. актор театру і кіно, педагог. Нар. арт. Узбекистану (1945), нар. арт. України (1946), нар. арт. СРСР. Н в м. Слов’янськ. 1916 закінчив Слов’янську чол. г-зію, на сцені — з 1919: перша роль М. була зіграна в документальній драмі О.Суходольського «Хмара» (Андрій). 1920—2 ... |
|---|
| |
|---|
МІНДОВГ
|
|---|
| ... — 1263) — засн. Литов. д-ви. Уперше згадується в джерелах (Іпатіївському літопису) під 1219, коли він разом зі своїм старшим братом Довспрунгом контролював території на пд. сх. сучасної Литви, які входили до складу конфедерації литов. земель. Зрештою, М. підкорив собі всі литов. землі й став литов. ... |
|---|
| |
|---|
МІНІАТЮРА КНИЖКОВА
|
|---|
| ... «мініатюра» означав червоний (писаний циноброю) малюнок у рукопису, що ілюстрував та доповнював текст. Характеризувався малим розміром, часто розміщувався на полі або між рядками рукописів, хоча трапляються мініатюри і на весь аркуш. Найдавніші відомі на наш час мініатюри знайдені в Єгипті («Книга ... |
|---|
| |
|---|
МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
|
|---|
| ... ЕСПУБЛІКИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ.
Мін-во закордонних справ під назвою «Секретаріат справ міжнаціональних» (згодом — справ міжнародних) було засноване влітку 1917, наприкінці 1917 було перейменоване в Нар. мін-во справ закордонних. Його очолювали О.Шульгін (О.Шульгин), а від 1918 ... |
|---|
| |
|---|
МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УРСР
|
|---|
| ... st>(до березня 1946 — Народний комісаріат закордонних справ УРСР; НКЗС УРСР) — центр. зовнішньополіт. відомство Української Радянської Соціалістичної Республіки, створене 5 лютого 1944 постановою політбюро ЦК КП(б)У згідно з ухваленим 10-ю сесією ВР СРСР 1 лютого того ж року законом «Про надання сою ... |
|---|
| |
|---|
МІНІСТЕРСТВО ОКУПОВАНИХ СХІДНИХ ТЕРИТОРІЙ
|
|---|
| ... dan_just>(Reichsministerium fur die besetzten Ostgebiete, ще Рейхсміністерство у справах окупованих східних територій, «Ostministerium» (Східне міністерство)) — вищий орган цивільної влади, створений на підставі наказу А.Гітлера «Про цивільне управління на окупованих східних територіях» від 17 липня ... |
|---|
| |
|---|
МІНІХ Бургард-Крістоф
|
|---|
| ... 3—27(16).10.1767) — рос. військ. і держ. діяч нім. походження. Службу в Росії розпочав 1721 як військ. і гірничий інженер. За наказом імп. Петра I М. перебрав у кн. О.Меншикова кер-во спорудженням (копанням) Ладозького каналу, що здійснювалося, гол. чин., руками укр. козаків. На буд. роботах від неп ... |
|---|
| |
|---|
МІНСЬК
|
|---|
| ... усь, обласний та районний центр. Розташов. на березі р. Свіслач (прит. Бярезіни, бас. Дніпра). Площа — 256 км2. Населення 1,78 млн осіб (2006). Нац. склад населення за даними перепису 1999: 79,3 % — білоруси, 15,7 — росіяни, 2,4 — українці, 1 — поляки, 0,6 — євреї, 0,1 — литовці, 0,1 — татари, 0,1 % ... |
|---|
| |
|---|
МІНЦ Ісаак Ізраїлович
|
|---|
| ... 01).1896—05.04.1991) — рос. рад. історик, професор, академік АН СРСР (1946). Герой Соц. Праці (1946). Н. в с. Кринички Катеринославської губ. (нині с-ще міськ. типу Дніпроп. обл.) в сім’ї дрібного крамаря. Навч. у Верхньодніпровській чол. г-зії, Харків. фельдшерській школі. З 1917 — член Російської ... |
|---|
| |
|---|
МІНЬКІВСЬКИЙ Олександр Захарович
|
|---|
| ... (25(13).12.1900—12.04. 1979) — хоровий диригент, педагог. Нар. арт. СРСР (1960). Професор (1965). Н. в с. Сніжна (нині село Погребищенського р-ну Він. обл.). Після закінчення дирижерського ф-ту Київ. музично-драм. інституту ім. М.Лисенка (1930) викладав у муз. та пед. закладах Києва. 1934—41 — худож ... |
|---|
| |
|---|
МІРЗА-АВАК’ЯНЦ Наталя Юстівна
|
|---|
| ... воче прізвище — Дворянська) (23(11).10.1889 — можливо, 1942) — історик. Професор (1920). Н. в м. Бориспіль у сім’ї лікаря. Закінчила київ. міністерську г-зію св. кн. Ольги (1907) і київ. Вищі жін. курси. Переїхавши 1913 до Москви, склала іспит за курсом істор. ф-ту. Слухала лекції В.Ключевського та ... |
|---|
| |
|---|
МІРИЛО ПРАВЕДНЕ
|
|---|
| ... ю відомий збірник морально-повчальних та юрид. пам’яток. М.П. складається із 2-х частин, перша з яких містить підбірку виписок із Біблії, «Повісті временних літ», Ізборника 1073, Хроніки Георгія Амартола, (див. Георгій Амартол), Пчели, Шестоднева, книги Єноха та повчань отців Церкви (див. Патристика ... |
|---|
| |
|---|
МІРКА СОЛОДОВА
|
|---|
| ... олоду зерна, пророщеного для вир-ва вару пива або горілки. Прирівнювалася до трьох солянок.
Літ.: Торгівля на Україні ХIV — середина ХVII століття: Волинь і Наддніпрянщина. К., 1990.
Н.О. Герасименко. ... |
|---|
| |
|---|
МІРМЕКІЙ
|
|---|
| ... Боспорі Кімерійському, за 4 км на схід від Пантікапея. Займало площу 6 га. Входило до Боспорського царства. Засноване в 2-й чв. — серед. 6 ст. до н. е. переселенцями з Іонії (істор. область на зх. узбережжі Малої Азії). На поч. 5 ст. до н. е. місто обноситься оборонною стіною, в межах якої землянк ... |
|---|
| |
|---|
МІРНИЙ Іван Іванович
|
|---|
| ... —17.03.1937) — держ., громад. і політ. діяч. Н. на Харківщині. Член київ. осередку Товариства українських поступовців, Київського товариства «Просвіта», співробітник К-ту Пд.-Зх. фронту Всерос. союзу міст (див. Союзи земств і міст). Член Української Центральної Ради і в. о. заст. губернського коміса ... |
|---|
| |
|---|
МІРНИК
|
|---|
| ... оведенні межової процедури: обмірюванні ґрунтів, встановленні меж маєтків тощо. Призначався підкоморієм. М. мусив бути осілим на даній території, а також складати присягу.
Дж.: Книга Київського підкоморського суду (1584—1644). К., 1991.
Літ.: Лаппо И. Подкоморск ... |
|---|
| |
|---|
Млинів - смт Рівненської обл.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Млотковський Людвиг
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Многогрішний Д. Г.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мобілізація промисловості
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мова-Лиманський В. С.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мовчани
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мовчанівський Т. М.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могила (Могиленко, Мигула) Андрій
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могила Петро Симеонович
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могила царів кіммерійських
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могилів-Подільська оборона (1660)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могилів-Подільська округа
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могилів-Подільське повстання (1918)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могилів-Подільський, місто Вінницької обл.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молода Польща
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молодик
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молодики
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молодіжний рух
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молодіжні бригади
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молодове V
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молодове І
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молодовська к-ра
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молодожанин Леонід
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молодої генерації - справа (1938)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молодцов В. О. (Бадаєв)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молодчий О. Г.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молокани
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молостова І. О.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молотівський скарб
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молотов (Скрябін) В. М.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молчановський Н.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молченський монастир
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Монархія
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Монастириська, місто Тернопольської обл.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Монастирищенська оборона (1653)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Монастирьок
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Монголо-татарська навала
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мондок Іван
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Монета
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Монетний двір
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Монисто
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мономашичі
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Монометаліз
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Монополізація капіталістична
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Монополії капіталістичні на Україні
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Монополія зовнішньої торговлі
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Морар-Андрієвич
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Морг
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Моргилевський Іполіт
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мордва
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мордехей
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мстислав Мстиславич Удатний
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мстислав Ярославович Німий
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мстислав-Борис Романович
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мстиславець (Мстисловець) Петро
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мстиславичи
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мстиславове євангеліє
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мудрий Василь
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муж
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мужиловський С. А.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музагет - літературно-мистецьке об’єднання у Києві (1919)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музафаров Рафік
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музеї історичні
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музеї української діаспори
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей антропології та етнології ім. М. В. Вовка (1921)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей визвольної боротьби України - Прага
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей гетьманства у Києві
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей етнографії та художнього промислу
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей Історичних коштовностей України
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей історії Києва
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей історії релігії - Львів
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей Київського відділу Імп. т-ва правильного полювання
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей книги і друкарства України
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей Легоцького у Мукачеві
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей мистецтв ім. Ханенків (Музей західного та східного мистецтва )
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей народної архітектури і побуту - Львів
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей народної архітектури та побуту України
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей Одеського товариства історії і старожитностей
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей Ставропігії - Львів ( ХІХ - ХХ ст.)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муравйов М. А.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муравйов М. М.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муравйов-Апостол Іван Матвійович
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муравйов-Апостол Іполіт
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муравйов-Апостол Матвій
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муравйов-Апостол Сергій
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муравйови-Апостоли
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муравський шлях
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мурад Герей
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муратова Кіра
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мурашко М. І.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мурашко О. О.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мурза
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мурзакевич М. Н.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мурзак-Кобинська к-ра
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мурзін
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муровані Курилівці, смт Вінницької обл.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мурський Володимир
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мусін-Пушкін О. І.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мусокій
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мусоргський М. П.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муссоліні
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мустафаєв Нурі-ефенді
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мустьє - епоха палеатропа
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мусульбас І. А.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мухамед-Гірей ІV
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мухамед-Гірей Ш
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мухаммед-Гірей І
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мухаммед-Гірей ІІ
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мухи повстання (1490-1492)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мухтасибатське управління мусульман
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мушинка Михайло
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мушкет
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мушкетик Юрій
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мюнхенська угода (1938)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мюнц
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мясковський Войцех
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могилівська округа
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могилівський полк
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могильники
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могильницький А. Л.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могильницький Іван
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могильченко Г. В.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Могилянський Микола
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Модернізації теорії
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Модерну теорія
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Модзалевський В. Л.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Модзалевські
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мозаїка
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мозалевський І. І.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мозгова битва
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мозиря Лук'ян (Лукаш)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мозолевський Б. М.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Моісей
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мойсеєнко П.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мокош
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мокрієвичі
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мокроусов О. В.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молдавська АРСР
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молдавське князівство
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молдавський торговий шлях
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молдавські грамоти
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молдавські походи (1594)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молдавські походи війська Б. Хмельницького (1650, 1652, 1653)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молдова
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молдовани в Україні
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Моленіє Данила Заточника
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молода гвардія - місто Краснодон
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молода Європа - міжнарод. рев.-дем. організація (1834)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молода Італія - італ. рев.-демократ. організація (1831)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Молода муза
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мордка
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Моровійськ
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мороз О. О.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Морозенко Нестор (спр. - Мрозовицький Станіслав)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Моршин, місто Львівської обл.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мосендз Леонід
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Москаленко К. С.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Москва
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Москвофільство
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Московська битва (1941-1942)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Московська слов’яно-греко-латинська академія
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Московське велике князівство - див. Велике князівство Московське
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Московський патріархат
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Московський університет
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Московські статті (1665)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Москожовський Ян
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мостипан Іван
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мостиська, місто Львівської обл. (ХV ст.)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мостове, мостовщина
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мостовничий
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мосціпанов Максим
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мотовилівка, бій (листопад 1918)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мотоніс М. М.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мотор-Січ
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мотронинський Троїцький монастир
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Моця О. П.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мошинський Казимір
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мошногірський вознесенський чоловічий монастр
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мощенський Адам
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мстислав (Скрипник)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мстислав Великий
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мстислав Володимирович Лютий
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мстислав Данилович
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мстислав Ізяславич
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей Таврійської архівної комісії
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей товариства "Народна школа" - Тернопіль
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей товариства дослідників Волині
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей товарознавства при Київському комерційному інституті (1911)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей України - структурний підрозділ Всеукраїнського музейного містечка (Києво-Печерський заповідник)
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей українських діячві науки та мистецтва
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей українських старожитностей Чернігівського губернського земства ім. В. Тарновського
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей українського народного декоративного мистецтва
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей української культури у Свіднику - Словаччина
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей університету св. Володимира
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей Харківського історико-філол. Товариства
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей Чернігівської архівної комісії
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музей Чорноморського флоту
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музейна справа в Україні
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музика Ярослава
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музичне мистецтво України
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музичне товариство ім. Леонтовича
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Музично-драматична школа ім. М. Лисенка
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мукарер
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мукачеве, місто Закарпатської обл.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мукачівський замок
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мукачівський монастир - Закарпаття
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мулик-Луцик Юрій
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мултих Г. М.
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Мумм фон Шварценштейн
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Муравйов Андрій
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
|
|
|
|
|
