  
|
|
|
| |
|---|
| |
| |
ЛОСЬ Федір Євдокимович
|
|---|
| ... 08—21.06.1980) — історик. Д-р істор. н. (1953), професор (1954). Засл. діяч н. УРСР (1961). Н. в с. Півнівщина (нині село Городнянського р-ну Черніг. обл.), у сел. родині. Після закінчення 1931 Черніг. ін-ту соціального виховання вчителював у серед. школі м. Волочиськ, а згодом — у Городянському пе ... |
|---|
| |
|---|
ЛОСЬ Ян-Станіслав
|
|---|
| ... law; 21.10.1890—14.01.1974) — польс. політик, дипломат, публіцист, історик, речник польсько-укр. порозуміння, граф. Д-р права (1913). Професор (1961). Н. в маєтку Чишки (нині село Мостиського р-ну Львів. обл.) у графській родині. 1908 закінчив приватну г-зію отців єзуїтів у с. Буньковичі (нині село ... |
|---|
| |
|---|
ЛОСЬКИЙ Кость (Костянтин) Володимирович
|
|---|
| ... n_just>(28.01.1874—14. 10.1933) — історик права, громад. і політ. діяч, дипломат. Професор (1921). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1928). Н. в м. Санкт-Петербург. Історію вивчав у Варшавському, а право — у Петерб. ун-тах. Від 1896 — у редакції ж. «Исторический вестник». Переїхав на ... |
|---|
| |
|---|
ЛОТОЦЬКИЙ Антін Львович
|
|---|
| ... ми і криптоніми — А.Бей, А.Вільшенко, Лотан, Тото-Долото, Самособою не Руданський, А.Л., Л.А. та ін.; 13.01.1881—28.05.1949) — письменник, педагог, історик, видавець, перекладач. Н. в с. Вільховець (нині село Бережанського р-ну Терноп. обл.). Син галицького педагога і письменника Л.Лотоцького (1850— ... |
|---|
| |
|---|
ЛОТОЦЬКИЙ Олександр Гнатович
|
|---|
| ... вдоніми та криптоніми — Білоусенко О., Купер’ян Спориш, Лотоцці, О.І.Подоляк, О.Липовецький, О.Лобанський, О.Любенький, П.Краєвський, П.Сухоцький, Чиж, Spektator, А.Б., А.Л., О.Б., О.І.Л., О.Л-ий (усього 56); 21(09).03.1870—22.10. 1939) — громад., політ. і держ. діяч, учений, видавець, публіцист, пи ... |
|---|
| |
|---|
ЛОХВИЦЬКИЙ Кіндрат Андрійович
|
|---|
| ... 70—23(11).09.1849) — археолог, пам’яткознавець, музейний діяч. Після того, як залишився сиротою, був узятий на виховання професором історії та словесності Х.Чеботарьовим (1746—1815; від 1804 — ректор Моск. ун-ту). 1790—1823 служив у держ. установах Російської імперії: спочатку — в Експедиції держ. ... |
|---|
| |
|---|
ЛОХВИЦЯ
|
|---|
| ... ті, райцентр. Розташов. на р. Лохвиця (прит. Сули, бас. Дніпра), за 12 км від залізнич. ст. Сула. Населення 12,2 тис. осіб (2004).
Уперше згадується в істор. джерелах під 1320 як давньорус. с-ще у Переяславській землі (було одним з укріплень Посульської оборонної лінії). На думку ... |
|---|
| |
|---|
ЛУБЕНСЬКА ОКРУГА
|
|---|
| ... иця у складі УСРР (див. Округа). Утворена 7 березня 1923 у складі Полтавської губернії. Налічувала 16 р-нів. Окружний центр — м. Лубни. За даними на 1 жовтня 1925, складалася з 16 р-нів та 251 сільради, населення 548 тис. осіб. Нац. склад населення за переписом 1926: українці — 96 %, росіяни — 0,9, ... |
|---|
| |
|---|
ЛУБЕНСЬКИЙ ПОЛК
|
|---|
| ... й адм.-тер. одиниця в Лівобережній Україні. Утворений 1648. Після Зборівського договору Криму з Польщею 1649 включений до складу Миргородського полку. Відновлений за гетьманування І.Виговського (1658). Перші полковники Л.п. — Павло Швець-Омелянович (1657—59), Яків Засядько (1659—60), Степан Шамриц ... |
|---|
| |
|---|
ЛУБЕНСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МГАРСЬКИЙ МОНАСТИР
|
|---|
| ... — див. Мгарський Лубенський Спасо-Преображенський монастир. ... |
|---|
| |
|---|
ЛУБНИ
|
|---|
| ... , райцентр. Розташов. на узвишші правого берега р. Сула (прит. Дніпра). Залізнична станція. Населення 50,8 тис. осіб (2004).
Попередником сучасного міста була фортеця Лубно («Лубьно»), що згадується в «Повісті временних літ» під 1107. Ця фортеця була одним з пунктів Посульської о ... |
|---|
| |
|---|
ЛУГАНСЬК
|
|---|
| ... рошиловград) — місто, адм. центр Луганської області. Розташов. в пн.-сх. частині Донбасу при впадінні р. Вільхова в р. Лугань (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону). Вузол залізничних і автомобільних шляхів. Аеропорт. Населення 442 тис. осіб (2008).
Археологічна спадщина тутешніх з ... |
|---|
| |
|---|
ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
|
|---|
| ... 90 — Ворошиловградська область) — адм.-тер. одиниця у складі України. Утворена 3 червня 1938. Розташов. в сх. частині укр. Донбасу, у бас. середньої течії Сіверського Дінця (прит. Дону). Межує на пн., сх. і пд. з Бєлгородською, Воронезькою і Ростовською областями РФ (найбільша довжина лінії кордону ... |
|---|
| |
|---|
ЛУГАНСЬКА ОКРУГА
|
|---|
| ... иця у складі УСРР (див. Округа). Утворена 7 березня 1923 у складі Донецької губернії. Окружний центр — м. Луганськ. Налічувала 10 районів. Від 1924 межі і склад округи не раз змінювалися. За даними на 1 жовтня 1925, вона складалася з 12 р-нів і 160 сільрад; на її тер. проживало 544 тис. осіб. Згідно ... |
|---|
| |
|---|
ЛУГАНСЬКЕ
|
|---|
| ... оград. ... |
|---|
| |
|---|
ЛУГАНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
|
|---|
| ... нований 1920 як музей живопису та старожитностей (біля витоків його створення стояли викл. Луганської г-зії М.Стефанович та археолог С.Локтюшев). 1921 об’єднаний з місц. природничо-геогр. закладом. Від 1924 став діяти як краєзнавчий музей. 1938 одержав статус обласного музею. Значна частина його екс ... |
|---|
| |
|---|
ЛУГАНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД, Луганський завод
|
|---|
| ... s=zdan_just>Заснований 25 (14) листопада 1795, почав працювати наприкінці 1797, закритий 20 червня 1887 через тех. відсталість. Був першим металургійним, гірничим та маш.-буд. підпр-вом на укр. землях. За перші 9 років роботи виготовив 369 гармат і 178,8 тис. пудів снарядів (для кораблів Чорноморськ ... |
|---|
| |
|---|
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
|
|---|
| ... нальний університет імені Тараса Шевченка
(ЛНУ; з 1923 до 1934 — Донец. ін-т нар. освіти; з 1934 до 1998 — Луган. держ. пед. ін-т; з 1998 до 2008 — Луган. пед. ун-т). Днем заснування вважається 1 березня 1921 (тоді були відкриті губернські вищі пед. курси, на базі яких через два ... |
|---|
| |
|---|
ЛУГАНСЬКИЙ ПАРАВОЗОБУДІВНИЙ ЗАВОД
|
|---|
| ... t>Історія з-ду пов’язана з діяльністю нім. капіталіста Г.Гартмана, власника започаткованого напередодні Рос. т-ва маш.-буд. з-дів. Улітку 1896 Г.Гартман почав зводити в м. Луганськ паровозобудівне підпр-во. Буд-во було завершене 1900. Увійшовши до ладу діючих, з-д став одним з найпотужніших в усій Р ... |
|---|
| |
|---|
ЛУГОВСЬКИЙ Борис Львович
|
|---|
| ... 05.1898 — жовтень 1937) — історик, етнограф, музейний працівник. Н. в м. Тобольськ (нині місто Тюменської обл., РФ). 1916 закінчив Черніг. реальне уч-ще. Потому навчався: у Петрогр. політех. ін-ті, Київ. ун-ті й Черніг. ін-ті нар. освіти. Викладав у середніх навч. закладах м. Чернігів. Від 1924 — уч ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЖАНИ
|
|---|
| ... міськ. типу Кіцманського р-ну Чернівецької області. Розташов. на р. Совиця (прит. Пруту, бас. Дунаю). Населення 4,7 тис. осіб (2008).
На території сучасних Л. виявлені археол. залишки поселення черняхівської культури (3—5 ст.).
Перша письмова згадка — 1421 у г ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЖИЦЬКА КУЛЬТУРА
|
|---|
| ... культура. Існувала в 14—3 ст. до н. е. Назва походить від історично-геогр. області Лужиці на пн. сх. Німеччини (тут уперше були знайдені поселення і могильники, що згодом стали вважатися типовими для цієї археол. к-ри). Характерні для неї пам’ятки (у т. ч. скарби бронз. речей) знайдено на значній за ... |
|---|
| |
|---|
ЛУК’ЯНЕНКО Левко Григорович
|
|---|
| ... 4.08.1927) — правозахисник, політ. і держ. діяч. Д-р права Ун-ту Альберти (Канада; 1993). Герой України (2005). Голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні (1994—96, 1998—2008). Н. в с. Хрипівка (нині село Городнянського р-ну Черніг. обл.) в сім’ї колгоспників Григорія Максимовича (1905—83) і ... |
|---|
| |
|---|
ЛУК’ЯНІВСЬКА ТЮРМА
|
|---|
| ... а назва комплексу будівель, розташованих на Лук’янівці (істор. іменування території) в Києві, переважна більшість яких призначена для утримування в них засуджених чи підозрюваних у скоєнні злочину людей, а решта — для розміщення обслуговуючого персоналу такого закладу. Найстаріша з цих будівель — «Л ... |
|---|
| |
|---|
ЛУК’ЯНІВСЬКИЙ НЕКРОПОЛЬ
|
|---|
| ... с кладовищ, розташов. у пн.-зх. частині Києва по вул. Дорогожицькій (дещо умовно тут виділяють цивільне, єврейс. і військ. кладовища). До останньої чв. 19 ст. перебувало в неофіц. статусі, з 1863 тут ховали померлих у Лук’янівській тюрмі. 26 липня 1878 отримало офіц. статус і назву центрального. 189 ... |
|---|
| |
|---|
ЛУК’ЯНОВ Іоанн та його твір «Хождения в Святую землю московского священника Иоанна Лукьянова: 1701—1703».
|
|---|
| ... московского священника Иоанна Лукьянова: 1701—1703».
Л. (р. н. і р. с. невід.) — старообрядницький священик (див. Старообрядництво), мандрівник, чернець. Продовжувач традиції літ. школи протопопа Аввакума. Здійснив подорож до Палестини та Єгипту. Під час мандрівки побував, зокрем ... |
|---|
| |
|---|
ЛУК’ЯНОВИЧІ
|
|---|
| ... кий (згодом — дворянський) рід. Походить від козака Полтавського полку Лук’яна Лисого (2-га пол. 17 ст.). Його нащадки взяли собі за прізвище слово, утворене від імені свого предка. Його син — Яків Лук’янович старший (р. н. невід. — п. 1725) — був роменським городовим отаманом (1707—09 ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКА ЖИДЯТА (Жирята), Лука Новгородський
|
|---|
| ... an_just>(р. н. невід. — 15.10.1059) — реліг. діяч, проповідник. Був одним із книжників кн. Ярослава Мудрого. 1036 кн. Ярослав Мудрий віддав Новгородське князівство своєму синові Володимиру (1020—1052) і своєю волею (усупереч традиції призначати на вищі реліг. посади греків) поставив єпископом Новгор ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКА-ВРУБЛЕВЕЦЬКА, Лука-Врублівецька
|
|---|
| ... ust>— багатошарова пам’ятка біля колиш. с. Лука-Врубловецька Кам’янець-Подільського р-ну Хмельн. обл. (нині село знято з облікових даних; розташовувалося на лівому березі Дністра за 22 км на пд. сх. від м. Кам’янець-Подільський). Відкрита 1946 С.Бібіковим і П.Борисковським. Найбільш досліджений шар ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКАСЕВИЧ Євмен
|
|---|
| ... 2.1929) — громад. діяч, видавець, дипломат. Н. в м-ку Біла Чортківського округу Галичини (нині село Чортківського р-ну Терноп. обл.). Деякий час навч. у Львові та Відні. Здобув мед. освіту в Цюрихському ун-ті (Швейцарія). 1905 у Харкові отримав підтвердження чинності в Російській імперії свого дипло ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКАШ з Нового Міста
|
|---|
| ... de Nova Civitate Ruthenus; р. н. невід. — бл. 1542) — мислитель-гуманіст, філософ, педагог. Н. в м-ку Нове Місто (нині село Старосамбірського р-ну Львів. обл.). Навч. в Краківському університеті (1513—15), згодом викладав там як бакалавр (від 1517) і доцент філософії (від 1521), потім — як магістр в ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКАШЕВИЧ Антін
|
|---|
| ... мад., політ. та освітянський діяч Буковини. Н. в с. Бабин (нині село Заставнівського р-ну Чернів. обл.). Брав участь у розбудові укр. шкільництва на Буковині. Перед Першою світовою війною став дир. Крайової шкільної ради. Був членом укр. політ. партій та громад. організацій народовського спрямування ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКАШЕВИЧ Василь Лукич
|
|---|
| ... — 16.10.1866) — громад. і політ. діяч, меценат, землевласник. По батьковій лінії походив з давнього козацько-старшинського роду (див. Лукашевичі). Закінчив Пажеський корпус при Імператорському дворі (1803). Згодом працював перекладачем, спочатку в Колегії закордонних справ, потім — у мін-ві внутр. с ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКАШЕВИЧ Платон Якимович
|
|---|
| ... 06—1887) — фольклорист, етнограф і мовознавець, громад. діяч. Н. в м-ку Березань у дворянській родині. Закінчив Ніжинську г-зію вищих наук (товаришував з М.Гоголем) і Рішельєвський ліцей (Одеса, 1828). Здійснив поїздку за кордон. У Празі (нині столиця Чехії) познайомився зі збирачем нар. епосу В.Ган ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКАШЕВИЧІ
|
|---|
| ... ий (згодом — дворянський) рід. Походить від Лукаша (Луки) Васильовича Коломійченка (р. н. невід. — п. до 1736), переяслав. полкового осавула (1716—33) і наказного переяслав. полковника (1722—32), переяслав. полкового обозного (1735). Прізвищем його нащадків стало ім’я їхнього предка. Його си ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКІАН САМОСАТСЬКИЙ
|
|---|
| ... ньт Убмоуфеэт, лат. Lucianus; 120—180) — грец. письменник. Автор творів різних жанрів; найбільш уславлені його сатиричні твори, що стали класикою цього роду літератури. Н. в Самосаті (Сирія). Жив у Римі, Галлії, Афінах. П. в Єгипті.
У діалогах «Токсарсис або про дружбу» і «Скіф ч ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКІВ
|
|---|
| ... міськ. типу Турійського р-ну Волинської області. Розташов. за 2 км від залізничної ст. Мацеїв. Населення 3,0 тис. осіб (2005).
Село Л. відоме з поч. 16 ст. На той час було адміністративно підпорядковане Холмській землі. 1510 датується згадка про луківську парафіяльну церкву, що ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКІНОВ Іван Іларіонович
|
|---|
| ... 1927—04.12.2004) — учений-економіст, член Всесоюзної академії с.-г. наук (1973; з 1992 — Рос. академії с.-г. наук), член Швед. королів. академії сільс. і лісового госп-ва (1975), дійсний член АН УРСР (1976; з 1994 — Національна академія наук України), АН СРСР (1984; з 1991 — Рос. академія наук), Укр ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКІЯНОВИЧ Денис Якович
|
|---|
| ... 73—28.01.1965) — письменник, літературознавець, педагог. Н. в с. Городниця (нині село Гусятинського р-ну Терноп. обл.). Закінчив юрид. і філос. ф-ти Львів. ун-ту, працював учителем у г-зіях Галичини та Буковини, співробітничав з часописами «Буковина», «Народ», «Літературно-науковий вістник», редагув ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКОМСЬКИЙ Георгій Крискентійович
|
|---|
| ... >(14(02).03.1884—05.03. 1952) — мистецтвознавець, архітектор, художник. Н. в м. Калуга (нині місто в РФ), у сім’ї інженера. Навч. в приватних мистецьких школах у м. Казань (нині місто РФ). Першу вищу освіту здобув у Петерб. ін-ті цивільних інженерів. 1907—13 навч. у моск. студії К.Юона. У цей час та ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКОМСЬКИЙ Олександр Сергійович
|
|---|
| ... 22(10).07.1868—25.02. 1939) — військовик, генерал-лейтенант (1914), діяч Білого руху, мемуарист. По батьківській лінії походив від литов. князів Лукомських (один з їхніх представників наприкінці 17 ст. переїхав на Полтавщину, його нащадки мешкали у с. Журавка — нині село Варвинського р-ну Черніг. ... |
|---|
| |
|---|
ЛУКОМСЬКИЙ Стефан Васильович
|
|---|
| ... 1—1779) — історик, перекладач і правник. Походив з козац. роду. Навч. в Київ. академії (1712—26; див. Києво-Могилянська академія) та в Польщі. Служив канцеляристом у Генеральній військовій канцелярії, потім — сотником Прилуцької сотні Прилуцького полку (наказний — 1735—37, повноправний — 1737—47), с ... |
|---|
| |
|---|
ЛУНАЧАРСЬКИЙ Анатолій Васильович
|
|---|
| ... (23(11).11.1875—26.12. 1933) — рад. держ. діяч, письменник, драматург, літ. критик, мистецтвознавець. Академік АН СРСР (1930). Н. в м. Полтава в сім’ї чиновника О.Антонова. Прізвище і по батькові отримав від вітчима. Навчався в 1-й Київ. г-зії. 1892 став членом нелегальної марксистської учнівської ... |
|---|
| |
|---|
ЛУНІН Михайло Михайлович
|
|---|
| ... а ін. даними, 1809 — 14.10.1844) — історик. Професор (1837). Н. в м. Дерпт (нині м. Тарту, Естонія) в купецькій родині. 1828 закінчив Дерптський ун-т із ступенем кандидата і працював чиновником департаменту податків. 1830—33 навч. в Професорському ін-ті при Дерптському ун-ті, під кер-вом проф. К.М ... |
|---|
| |
|---|
ЛУПИНІС Анатолій Іванович
|
|---|
| ... 1937—05.02.2000) — правозахисник, громад. діяч. Н. в с. Новоолександрівка (нині с-ще Красноармійського р-ну Донец. обл.) в сім’ї утікачів (переслідувалися більшовиками як заможні селяни) із с. Дібрівка Івана та Галини (у дівоцтві Збаразької) Лупиносів. У роки окупації УРСР вермахтом (див. Друга світ ... |
|---|
| |
|---|
ЛУПУ (Лупул) Василь
|
|---|
| ... бисте та родові імена Лупу Кочі; р. н. невід. — п. 1661) — молдов. господар (1634—53). У деяких джерелах його називають Василем Албанцем і виводять його походження з македонців із с. Албанітокорі (Арвані-токорі), що розташов. неподалік м. Тирново (Болгарія). Дехто вважає, що його матір була за поход ... |
|---|
| |
|---|
ЛУПУЛ Манолій
|
|---|
| ... сторик, педагог, організатор укр. науки в Канаді. Професор (1958). Н. в м. Віллінгтон (Канада) у родині укр. емігрантів. Навч. в Альбертському ун-ті, де 1950 отримав ст. бакалавра мист-ва, 1951 — бакалавра освіти, 1955 у Міннесотському ун-ті — магістра, 1963 у Гарвардському ун-ті — д-ра історії. 19 ... |
|---|
| |
|---|
ЛУТАВА, літописне місто
|
|---|
| ... ся в Іпатіївському літописі під 1155, 1159 та 1175 у зв’язку з мирними переговорами і снемом (з’їздом) чернігово-сіверських Ольговичів. Розташовувалося на пд.-зх. кордоні Чернігівського князівства. Зруйноване в серед. 13 ст. Ототожнюється з городищем, залишки якого (дитинець міста) виявлені на узвиш ... |
|---|
| |
|---|
ЛУТУГIН Леонід Іванович
|
|---|
| ... 1.02).1864—30(17).08.1915) — геолог. Професор (1897). Н. в м. Санкт-Петербург у купецькій родині. 1889 закінчив Петерб. гірничий ін-т. 1890—91 брав участь у наук. експедиціях на Півночі Росії. За результати, отримані під час експедицій, нагороджений срібною медаллю Рос. геогр. т-ва. Від 1892 працюва ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦIВ Лука
|
|---|
| ... 4) — громад. діяч, літературознавець, публіцист. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Н. в с. Грушів (нині село Дрогобицького р-ну Львів. обл.). Навч. в Дрогобицькій г-зії. З початком Першої світової війни від 1914 — у Легіоні Українських січових стрільців, під час українсько-польської ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЕНКО Дмитро Омелянович
|
|---|
| ... 1921—16.01.1989) — поет. Засл. діяч мист-в УРСР (1974). Н. в с. Березова Рудка (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.). З дитинства знав багато пісень, які чув від батька та гостей, котрі відвідували родинну хату. Одразу після голодомору 1932—1933 років в УСРР підлітком виїхав на Донбас, працюв ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЕНКО Іван Митрофанович
|
|---|
| ... 23.02).1863—25.03.1919) — лікар, громад., політ. і військ. діяч. Д-р медицини (1893). Н. в с. Кейбалівка (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.). Закінчив Петерб. військово-мед. академію. 1893 захистив там докторську дисертацію. Потому переїхав до м. Одеса, займався приватною лікарською справою. ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬК
|
|---|
| ... ор. місто України, адм. центр Волинської області. Розташоване на р. Стир (прит. Прип’яті, бас. Дніпра). Населення 208 тис. осіб (2008).
На території міста відкрито залишки 2-х поселень доби неоліту (4 і 3 тис. до н. е.) і 2-х поселень доби бронзи (2 тис. до н. е.; див. Бронзовий ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬКА ПОВІТОВА «ПРОСВІТА»
|
|---|
| ... ад. організація, що діяла 1918—35 в м. Луцьк. Її засновниками були вчителі Ільченко, П.Голубович, В.Федоренко, Р.Шкляр, С.Богуславський, І.Власовський. За польс. влади була формально легалізована. На заг. зборах 14 березня 1920 обрано її раду, головою став А.Пашук. У складі орг-ції були створені сек ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬКЕ БРАТСТВО
|
|---|
| ... здвиженське братство в Луцьку, Чеснохрестське братство в Луцьку — реліг. громадсько-політ. орг-ція укр. шляхтичів Волині та міщан м. Луцьк і пов’язаного з ними духовенства. Засноване бл. 1617. Оскільки в той час польс. влада вважала законною в Київ. митрополії сх. обряду лише унійну церкву, іні ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ (апракос)
|
|---|
| ... ятка укр. мови. Належало свого часу Спаському монастиреві біля Луцька. Переписане, очевидно, у серед. 14 ст. (опосередковано про це може свідчити дарчий запис землі цьому монастиреві, який зробив у Л.Є. Порфирій Кирдієвич — онук Васька Кирдієвича; Порфирій Кирдієвич згадується в одній із грамот, дат ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
|
|---|
| ... -держ. утворення, що склалося наприкінці 11 ст. в процесі формування Волинської землі навколо одного з її центрів — Луцька. З «Повісті временних літ» відомо, що 1083 в Лучеську (нині м. Луцьк) сидів Ярополк Ізяславич, який скоро по тому втік «у Ляхы» від гніву дядька — вел. кн. київ. Всеволода Яросл ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬКИЙ ДОМІНІКАНСЬКИЙ МОНАСТИР
|
|---|
| ... уцький монастир Внебовзяття Богородиці оо. Домінікан — осідок домініканського ордену на території Волині. Перші відомості про домінікан у Луцьку датуються 3-ю чв. 14 ст. 1390 король польс. і вел. кн. литов. Владислав II Ягайло, а 1393 вел. кн. литов. Вітовт надали монастирю земельні володіння. Від 1 ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬКИЙ З’ЇЗД МОНАРХІВ 1429
|
|---|
| ... тріч у Луцьку короля польс. і верховного кн. литов. Владислава II Ягайла та вел. кн. литов. Вітовта з герм. імп. і королем угор. Сигізмундом I Люксембургом. У ній також брали участь мазовецькі князі й представники Тевтонського ордену. З’їзд відбувся у січні. На ньому розглядалися проблеми участі Пол ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
|
|---|
| ... n_just>Створений як Держ. історико-культ. заповідник згідно з постановою РМ УРСР від 26 березня 1985 за № 130 на базі пам’яток 14—19 ст. в істор. центрі Луцька. Займає 48,5 га і налічує 58 пам’яток історії та к-ри (19 — нац. значення), в т. ч.: Верхній замок, Окольний замок, монастирі: єзуїтів, шари ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬКИЙ Олександр Андрійович
|
|---|
| ... вдоніми — Довбня, Богун, Марко, Беркут, Богдан, Андрієнко, Клименко, Боднар; 1910—13.11.1946) — діяч руху укр. націоналістів, один з організаторів та воєначальників Української повстанської армії. Н. в с. Боднарів (нині село Калуського р-ну Івано-Франк. обл.) у сел. родині. Навч. в Станіславській г- ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬКИЙ Остап Михайлович
|
|---|
| ... іми і криптоніми — О.Люнатик, Немирич, О.Л-ий, О-п, Л-й та ін.; 08.11.1883—08.10.1941) — громад. і політ. діяч, кооператор, поет, критик, перекладач, публіцист. Н. в с. Луки (нині село Самбірського р-ну Львів. обл.). Навч. в г-зіях міст Бучач, Станіслав (нині м. Івано-Франківськ), Самбір. Вищу освіт ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬКИЙ ПОЛІСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
|
|---|
| ... ше згадується у фундушному записі грамоти 1322 луцького і володимирського кн. Любарта-Дмитра Ґедиміновича.
У 16—18 ст. цим шляхом на волин. Полісся, Білорусь та Литву возили, зокрема, галицьку сіль з «жуп руських» (див. Жупа).
Дорога йшла з Луцька у пн. напрям ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬКИЙ ТРИБУНАЛ 1578-1589
|
|---|
| ... ища апеляційна інстанція (для гродських судів, земських судів, підкоморських судів і позовів шляхти) Брацлавського воєводства, Волинського воєводства та Київського воєводства (найвищим апеляційним судом для воєводств ін. земель Польщі було визначено Коронний трибунал). Утворений згідно з рішенням ва ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЬКО БРАТСЬКА ШКОЛА
|
|---|
| ... лад, заснований бл. 1617 Луцьким Хрестовоздвиженським (Чеснохрестським) братством (див. Луцьке братство). Діяльну участь у її створенні взяли Л.Древинський, Д.Малинський, А.Пузина. Зберігся рукопис (нині він знаходиться в Бібліотеці національній України імені В.І. Вернадського), до якого 1624 були п ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЦЮК Любомир-Ярослав
|
|---|
| ... omyr Yaroslav; н. 09.07.1953) — канад. історик і географ укр. походження. Професор (1999). Н. в м. Кінгстон, шт. Онтаріо, Канада. Від 1972 (і до 1997) — наук. співробітник дослідницької програми заповідників Мін-ва природних ресурсів у пров. Онтаріо. 1975—78 — асистент геогр. від-ня Ін-ту Квінз, та ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЧEСЬК
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЧИЦЬКИЙ Іван Васильович
|
|---|
| ... .06.1845—22.08.1918) — учений, один із представників (разом з М.Кареєвим і Макс. Ковалевським) російсько-укр. істор. школи, знаної своїми дослідженнями аграрних відносин у Франції перехідної доби від середньовіччя до капіталізму (франц. історик і соціаліст Ж.Жорес, 1859—1914, називав цю школу «e`col ... |
|---|
| |
|---|
ЛУЧКАЙ Михайло Михайлович
|
|---|
| ... нє прізвище — Поп; 19.11.1789—03.12.1843) — мовознавець, фольклорист, історик. Н. у с. Великі Лучки (нині село Мукачівського р-ну Закарпат. обл.; бл. 11 км від м. Мукачеве). Гімназійну освіту здобув (1805—12) в Ужгороді та Великому Варадині (нині м. Орадя, Румунія). Навч. в духовній семінарії (конві ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВ
|
|---|
| ... кої області. Екон. і культурний центр зх. регіону України. Розташов. на гол. європ. вододілі: частина районів міста належить до бас. Зх. Бугу (прит. Вісли), зх. і пд. окраїни — до бас. Дністра. Вузол залізничних, у т. ч. й міжнар., та автомобільних шляхів. Населення 735 тис. осіб (2008).
... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКА БОГОСЛОВСЬКА АКАДЕМІЯ
|
|---|
| ... див. Греко-католицька богословська академія у Львові, Український католицький університет у Львові. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ДРУКАРНЯ
|
|---|
| ... авниче підпр-во при Львівському братстві. Створена на базі обладнання друкарні І.Федорова, викупленого після його смерті у лихварів. Додаткові кириличні й грец. шрифти для неї на замовлення виготовив краківський «словолитник» К.Форстер. Організацією друкарні займалися, зокрема, чернець Мина і Фед ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА
|
|---|
| ... рша братська школа в Україні. Її заснували при Свято-Успенській церкві бл. 1585 активні діячі Львівського братства Ю.Рогатинець, І.Рогатинець, І.Красовський та ін. Її статут («Порядок шкільний»; розроблений львів. міщанами; є визначною пам’яткою укр. пед. думки) передбачав демократ. засади організац ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКА ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ
|
|---|
| ... лютого 1998: Львів. публічна галерея, Міська галерея, Львівська обласна картинна галерея). Створювалася, починаючи з 1902 — тоді в бюджет міста було включено статтю «На закупівлю творів мистецтва». 1903—06 ініціативна група купила для майбутньої галереї кілька десятків картин. Наприкінці 1906 міська ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКА ДОРОГА
|
|---|
| ... тракт, вів з м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський) до Львова. Уперше згадується в тексті угоди під 1366 луцького і володимирського кн. Любарта-Дмитра Ґедиміновича з польс. королем Казимиром III Великим про розмежування їхніх володінь. Проходив, імовірно, через Зимно (нині с. Зимне Володимир-В ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКА ІСТОРИЧНА ШКОЛА
|
|---|
| ... а назва групи польс. істориків, які працювали в останній чв. 19 — на поч. 20 ст. у Львові й об’єднувалися навколо Товариства історичного у Львові та його органу «Kwartalnik Historyczny». Серед них були, зокрема, К.Ліске, Т.Войцеховський, О.-М.Бальцер, Л.Фінкель. На відміну від краківської істор. шк ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКА МАЇВКА 1890
|
|---|
| ... вка на укр. землях. Організована к-том, створеним у березні 1890 австрійськими і польськими соціал-демократами у Львові у зв’язку з прийнятою в липні 1889 Паризьким конгресом Інтернаціоналу II ухвалою про проведення 1 травня щорічних демонстрацій солідарності трудящих. Ці демонстрації мали проводити ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ В.СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ (ЛННБУ)
|
|---|
| ... АНИКА НАН УКРАЇНИ (ЛННБУ).
Заснована 1940 на основі фондів понад 100 б-к. У різні роки змінювалися її підпорядкування і назва: 1940—41 — Львівський філіал Бібліотеки АН УРСР; з 1944 — Львівська бібліотека АН УРСР; з липня 1963 — Львівська державна наукова бібліотека Міністерства ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
|
|---|
| ... ниця у складі України. Утворена 4 грудня 1939. Розташов. на зх. України. На пн. і пн. сх. межує з Волинською областю і Рівненською областю, на пд. — із Закарпатською областю, на сх. і пд. сх. — з Тернопільською областю та Івано-Франківською областю, на зх. — з Польщею. Територія 21,8 тис. км2 (3,6 % ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1920
|
|---|
| ... рад. Південно-Західного фронту (команд. — О.Єгоров, представник Реввійськради — Й.Сталін). Проводилася з 23 липня до 24 серпня в ході польсько-радянської війни 1920 з метою розгрому львів. угруповання противника і оволодіння Львовом. Здійснювалася силами Дванадцятої армії (команд. — Г.Восканов), 14- ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО, СВЯТО-УСПЕНСЬКЕ СТАВРОПІГІЙСЬКЕ БРАТСТВО У ЛЬВОВІ, ЛЬВІВСЬКА СТАВРОПІГІЯ
|
|---|
| ... РАТСТВО У ЛЬВОВІ, ЛЬВІВСЬКА СТАВРОПІГІЯ
— національно-реліг. громад. організація православних, а згодом — греко-катол. укр. міщан Львова. Зародком братства стало існуюче здавна об’єднання правосл. міщан — опікунів місц. церкви Успіння Пресвятої Богородиці і Свято-Онуфріївського м ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1848
|
|---|
| ... ий виступ міських низів і студентської молоді Львова в листопаді 1848. Відбувся на ґрунті зіткнення інтересів монархічного табору, що намагався зберегти недоторканними свої позиції, і ліберально-демократ. сил, зацікавлених у здобутті більшого впливу в сусп. житті. Повстання було інспіроване в умовах ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА»
|
|---|
| ... громад. орг-ція, заснована в січні 1868 у Львові представниками народовської течії (див. Народовці) як координаційний центр просвітницького руху в західноукр. землях. Була першою орг-цією, що діяла на нац. принципах в укр. землях (див. Просвіти; з часом такі т-ва українці почали створювати в Російс ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК.
|
|---|
| ... К.
Постановою РМ УРСР від 12 червня 1975 в м. Львів на території площею 120 га, на якій існували пам’ятки княжого та пізньосередньовічного періодів, було створено Львів. держ. історико-архіт. заповідник. Після ліквідації 1990 дирекції цього заповідника ухвалою виконкому Львів. об ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ
|
|---|
| ... початок від Історичного музею міста Львова, засновником, першим хранителем та багаторічним дир. якого був історик О.Чоловський. Після приєднання Зх. України до УРСР (див. Возз’єднання українських земель в єдиній державі) у ході здійснюваної там рад. властями музейної реформи Істор. музей міста Льво ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
|
|---|
| ... одного з найбільш ранніх із відомих нині укр. літописів 17 ст. Виявлений на поч. 1830-х рр. істориком Д.Зубрицьким в архіві Ставропігійського інституту у Львові. Був розміщений у рукописній книзі, упорядкованій з різних документів у 1-й пол. 17 ст. колиш. студентом Замойської академії Михайлом Гуна ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
|
|---|
| ... навч. заклад у Львові проміжного (між середньою і вищою школою) типу, заснований на базі ліквідованого австрійс. урядом наприкінці 1805 львів. Йосифинського ун-ту (див. Львівський національний університет). Мав відділи філософії, права, богослов’я і хірургії, на них щороку навч. від 500 до 800 студ ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ МУЗЕЙ
|
|---|
| ... just>Заснований на поч. 1870-х рр. з ініціативи ремісників та інтелігенції м. Львів. Мета ініціативи полягала в тому, щоб шляхом комплектування і систематизації зразків продукції значної мистецької та наук. цінності сприяти вдосконалюванню в краї технологій виготовлення та естетики пром. і ремісничи ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ РЕЛІГІЇ
|
|---|
| ... (до 1990 — Львівський музей історії релігії та атеїзму). Заснований 1970 як філія істор. музею у Львові (див. Львівський історичний музей). Від квітня 1973 — самостійна юрид. установа. Розташов. у приміщеннях колиш. домініканського монастиря 14—18 ст. Складається з 8 тематичних розділів: «Релігії Ст ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
|
|---|
| ... нальний університет імені Івана Франка
— один з найстаріших вищих навч. закладів Європи. Є спадкоємцем Львівської єзуїтської колегії (1608—1661), Львів. єзуїтської академії (1661—1773), Йосифинського ун-ту (1784—1805), Львівського ліцею (1805—17), Францового ун-ту (1817—1918), Л ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНО-УНІЙНИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР 1629
|
|---|
| ...
Згідно з універсалом польс. короля Сигізмунда III Ваза проведення собору було призначено на 28 жовтня 1629 у Львові. Цій події передувала спец. політ. підготовка. У лютому 1629 на варшавському вальному сеймі група правосл. шляхетських послів (зокрема Л.Древинський, М.С.Кропивниц ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКИЙ ПРОЦЕС ОУН 1936
|
|---|
| ... ана в укр. літературі умовна назва суд. процесу над 23-ма укр. націоналістами, що відбувався у Львові з 25 травня до 27 червня 1936. Інша його назва — «Львівський процес Бандери і товаришів». Під час цього процесу на лаві підсудних була майже вся Крайова екзекутива ОУН на зх. укр. землях, серед них ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКИЙ СОБОР 1946
|
|---|
| ... представників духовенства і віруючих греко-катол. єпархій Галичини, на ньому було прийнято ухвалу про скасування Берестейської церковної унії 1596 і підпорядкування Української греко-католицької церкви юрисдикції РПЦ (див. Московський патріархат). Відбувся 8—10 березня 1946 у Львові в кафедральному ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКИЙ ТАЄМНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
|
|---|
| ... zdan_just>— символічна назва нелегального (офіційно не зареєстрованого польс. властями) вищого навч. закладу, що діяв у Львові на громад. засадах з вересня 1921 до кінця 1925. Заснований у липні 1921 на з’їзді укр. студентства з ініціативи Наукового товариства імені Шевченка, Т-ва укр. наук. викладі ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКІ ОБЛОГИ 1648, 1655, 1672
|
|---|
| ... t>— спроби укр. і крим., потім — укр. і рос., згодом — турец., крим. і укр. військ оволодіти містом.
Львівська облога 1648. Після Пилявецької битви 1648 Б.Хмельницький і Крим-Гірей вирушили до м. Львів. 6 жовтня (26 вересня) 1648 передові підрозділи їхніх військ з’явилися ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬВІВСЬКО-CАНДОМИРСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
|
|---|
| ... class=zdan_just>— стратегічна наступальна операція військ Першого Українського фронту (команд. — маршал І.Конєв), проводилася з 13 липня до 29 серпня 1944 з метою розгрому нім. групи армій «Північна Україна» (команд. — генерал-фельдмаршал В.Модель, з 28 липня — генерал-полк. Й.Гарпе), визволення зх. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЬОДОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 1921
|
|---|
| ... ив. Другий зимовий похід Армії УНР 1921. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБАВСЬКИЙ МАТВІЙ КУЗЬМИЧ
|
|---|
| ... 1860—22.11.1936) — рос. історик. Професор (1901), академік АН СРСР (1929). Н. в с. Большиє Можари Сапожковського пов. Рязанської губ. (нині село Сараївського р-ну Рязанської обл., РФ) в сім’ї сільс. дяка. Від 1870 навч. в Сапожковському духовному уч-щі, з 1874 — у Рязанській духовній семінарії. По з ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБАР
|
|---|
| ... ької області, райцентр. Розташов. на берегах р. Случ (права прит. Горині, бас. Дніпра), за 24 км від залізничної ст. Печанівка. Населення (Центру) 2,4 тис. осіб (2004).
На території Л. знайдено рештки давньорус. городища. Деякі дослідники ототожнюють Л. з літописним містом Боло ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБАРСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
|
|---|
| ... n_just>— монастир, що існував на території с. Громада (колиш. Казенна Громада Любарського р-ну Житомир. обл.) біля смт Любар. Заснований як чол. правосл. монастир 1604 кн. Станіславом Любомирським і «дозорцею» монастирів Волин. повіту Кирилом, останній став першим ігуменом монастиря. Завершення буд. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБАРТ, Любарт-Дмитро Гедимінович
|
|---|
| ... >(бл. 1311—1315 — бл. 1384) — князь волинський (1340 —84) і галицький (1340—43 — номінальний, 1344—49 — реальний). Один з молодших синів вел. кн. литов. Гедиміна. «Літописець великих князів литовських» (створений близько серед. 15 ст.) повідомляє, ніби Л. одружився з донькою володимирського князя, з ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБАЧІВ, літописне місто
|
|---|
| ... і м. Любачув Підкарпатського воєводства, Польща) був заснований на межі 12 і 13 ст. на пн. зх. Галицької землі на р. Любачівка (прит. Сану, бас. Вісли). Відомий з тексту Галицько-Волинського літопису за 1214 про угоду між угор. королем Андрашем II і краківським кн. Лєшеком Білим, згідно з якою було ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБАЧІВСЬКИЙ Мирослав-Іван
|
|---|
| ... .1914—14.12.2000) — кардинал (1985), глава Української греко-католицької церкви, Верховний архієпископ Львова (1984—2000), реліг. і громад. діяч, богослов, перекладач. Д–р теології (1941), професор (1971). Н. в м. Долина в родині Євстахія і Анни (в дівоцтві — Олійник) Любачівських. З відзнакою закін ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЕНСЬКИЙ Станіслав
|
|---|
| ... .1640) — польс. історик. Походив із серадзької землі (Великопольща), був братом примаса Польс. королівства Мацея Любенського. Навч. в Польщі та в Італії, де здобув титул д-ра обох прав (світського та церк.); тоді ж прийняв священицький сан. Повернувшись до Речі Посполитої, став прихильником короля С ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЕЦЬКА БИТВА 1016
|
|---|
| ... менних літ» під 1016 оповідає, що в перебігу війни за спадщину вел. кн. київ. Володимира Святославича — за київ. стіл — упродовж 3-х місяців одне напроти одного на берегах Дніпра біля м. Любеч стояли війська новгород. кн. Ярослава Володимировича (див. Ярослав Мудрий) і його брата в перших кн. Святоп ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД 1097
|
|---|
| ... князівського снему в Любечі (Чернігово-Сіверська земля) були вел. кн. київ. Святополк Ізяславич, переяслав. кн. Володимир Мономах, черніг. кн. Олег Святославич, смоленський кн. Давид Святославич, волин. кн. Давид Ігорович і теребовльський кн. Василько Ростиславич. Князі ухвалили припинити усобиці, щ ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЕЦЬКИЙ ЗАМОК
|
|---|
| ... а. Розташов. на крутому пагорбі-останці площею 0,3 га і відносною висотою бл. 40 м (Замкова гора, Мазепина гора) в центрі сучасного Любеча. 1957—60 пам’ятка повністю розкопана Б.Рибаковим. Культ. шар містив матеріали милоградської культури, зарубинецької культури, роменської культури, райковецької к ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЕЦЬКИЙ СВЯТО-АНТОНІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
|
|---|
| ... _just>— правосл. чол. монастир, заснований на місці печери, яку на поч. 11 ст. викопав на околиці м. Любеч місц. мешканець Антип — згодом церк. діяч, св. Антоній Печерський. Зруйнований у серед. 13 ст. Відновлений із благословення і за особистою участю святителя Феодосія Чернігівського 1692—94 монах ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЕЦЬКИЙ СИНОДИК
|
|---|
| ... ою в науці відомий поминальник, складений у Любецькому Свято-Антоніївському монастирі. Рукопис Л.с. дійшов у копії 18 ст., хоча вважається, що текст — оформлення 1694. У ньому є розділ, у якому перераховано черніг. князів 11—14 ст. та їхні родини. Л.с. віддавна визнано цінним, хоча й проблематичним, ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЕЧ
|
|---|
| ... кого р-ну Чернігівської області. Розташов. на лівобережжі Дніпра, за 60 км на пн. зх. від Чернігова, за 38 км від залізничної ст. Неданчичі. Населення 2,6 тис. осіб (2004).
Любеч давній. Згадується в літописах 13 разів. Перша згадка — у «Повісті временних літ» під 882, у ній ідет ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЕШІВ
|
|---|
| ... ької області, райцентр. Розташов. на березі р. Стохід (прит. Прип’яті, бас. Дніпра), за 63 км від залізничної ст. Камінь-Каширський. Населення 5,5 тис. осіб (2005).
Перша письмова згадка про Л. (18 вересня 1484) міститься в «Декреті про поділ маєтків Ольбяза, Любешова, Бискупича ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБИНСЬКИЙ Микола Михайлович
|
|---|
| ... 10.1891—08.01.1938) — громад. і політ. діяч, дипломат, учений-філолог. Н. в с. Стріхівці (нині село Ярмолинецького р-ну Хмельн. обл.) в сім’ї священика. 1910 закінчив Кам’янець-Подільську г-зію. 1911 поступив на історико-філол. ф-т Київ. ун-ту, закінчив навчання в ун-ті 1916. 1917 став членом Україн ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБИЧ-РОМАНОВИЧ Василь (Валеріан) Гнатович
|
|---|
| ... zdan_just>(24.04.1805—29.02.1888) — поет, перекладач. Н. в м. Санкт-Петербург. Походив зі стародавнього дворянського литов. роду. Закінчив курс Полоцького єзуїтського колегіуму. 1821—26 навч. у Ніжинській гімназії вищих наук кн. Безбородька (одночасно з М.Гоголем, О.С.Данилевським, М.В.Кукольником, ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБІНЬ ВЕЛИКИЙ
|
|---|
| ... т Великий Любінь. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЛІНЕР Стефан
|
|---|
| ... 01.10.1890 — листопад 1942) — газетяр, публіцист, українознавець. Н. в м. Варшава в єврейс. сім’ї (батько — Станіслав-Леопольд — за фахом лікар, написав кілька мед. розвідок, що до сьогодні не втратили своєї наук. цінності; мати — Євгенія, уроджена Коген — педагог, авторка праць з виховання дітей). ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
|
|---|
| ... Корони Польської та Великого князівства Литовського (ВКЛ) в одну складну д-ву — Річ Посполиту (буквально — Республіка) на підставі рішення спільного сейму обох д-в, проведеного в червні 1569 в Любліні (звідси назва унії). Процес зближення Корони Польської і ВКЛ був започаткований ще Кревською уніє ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЛІНСЬКИЙ (Мотошнович, Мотошнович Люблинський, Motosznowicz LubliЅski) Юліан (Юлій) Казимирович
|
|---|
| ... sznowicz Lublinski) Юліан (Юлій) Казимирович
(1798 або 1799 — 07.09(26.08).1873) — один із засновників Товариства з’єднаних слов’ян, мемуарист. Дістав прізвище від назви села Люблинець (нині с-ще міськ. типу Ковельського р-ну Волин. обл.), яким володіли його предки. Н. в сім’ї ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЛІНСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
|
|---|
| ... еляційна суд. інстанція для станових шляхетських судів малопольс. та укр. воєводств (у т. ч. Брацлавського воєводства, Волинського воєводства, Київського воєводства, Подільського воєводства, Руського воєводства, Чернігівського воєводства). Назва походить від назви міста — Люблін (місто в Польщі), де ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБОВИЧ Микола Миколайович
|
|---|
| ... ).03.1855—01.08.1933) — історик-славіст і дослідник заг. історії. Чл.-кор. Рос. АН (1924; з 1925 — АН СРСР). Н. в м. Тульчин у родині офіцера рос. армії. Закінчив 1-шу Київ. г-зію та Київ. ун-т (1877). Вивчав заг. історію під кер-вом І.Лучицького. Після ун-ту деякий час викладав історію в Кам’янець- ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБОМИРСЬКИЙ Єжи-Себастіян
|
|---|
| ... .1616—31.01.1667) — держ. і військ. діяч Речі Посполитої, дипломат, граф, князь (з 1647). Н. під Краковом. Походив зі старовинного шляхетського роду Любомирських герба «Шенява», спорідненого в 16—17 ст. з Браницькими, Зебжидовськими, Конецпольськими, Олесницькими та ін. Батько (Станіслав) був крайчи ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБОМИРСЬКІ (LUBOMIRSCY)
|
|---|
| ... . магнатський рід, його осн. земельні володіння з 16 ст. зосереджувалися на укр. землях, гол. чин. у Руському воєводстві та на Поділлі. Щоб надати давності своєму родові, на поч. 18 ст. тогочасні його представники проголосили себе нащадками волин. кн. Давида Ігоровича. Найвідоміші Л.: Себастіян ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБОМЛЬ
|
|---|
| ... і, райцентр. Розташоване за 123 км від обласного центру м. Луцьк. Залізнична станція. Населення 9,8 тис. осіб (2008).
На території сучасного Л. знайдені археол. залишки городища 2 тис. до н. е. Перша письмова згадка про Л. міститься в Іпатіївському літописі під 1281. Його розвито ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБОТИН
|
|---|
| ... дкування Харківської області. Розташов. за 24 км від Харкова. Залізнична станція Населення 24,0 тис. осіб (2005).
Слобода Л. виникла в серед. 17 ст. під час заселення Слобідської України вихідцями з Правобережної України та Лівобережної України. У праці Філарета (Гумілевського) « ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮБЧЕНКО Панас Петрович
|
|---|
| ... 1.1897—30.08.1937) — парт. і держ. діяч. Н. в м. Кагарлик у сел. родині. Закінчив 2-класну сільс. школу, з 1909 навч. в Київ. військово-фельдшерській школі. Від 1913 — учасник есерівської течії революц. руху (див. Партія соціалістів-революціонерів). 1914 став військ. фельдшером. З початком Першої св ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮДЕНДОРФ (Ludendorff) Еріх
|
|---|
| ... 4.1865—20.12.1937) — військ. і політ. діяч Німеччини, один з чільників нім. армії в роки Першої світової війни, генерал піхоти (1916). Н. в Крушевні поблизу м. Познань (нині місто в Польщі). Син збіднілого землевласника, мати походила з аристократичної військ. родини. Військ. освіту здобув у Вищому ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮДКЕВИЧ Станіслав Пилипович
|
|---|
| ... 01.1879—10.09.1979) — композитор, музикознавець, фольклорист, педагог, публіцист, упорядник і редактор муз. видань. Д-р музикознавства (1908), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1935). Професор (1939). Нар. арт. СРСР (1969), Герой Соц. Праці (1979). Н. в м. Ярослав (нині місто в Польщ ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮЗНІ ЛЮДИ (loпni, гультяї)
|
|---|
| ... а з категорій сільс. населення на укр. землях у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської. Здебільшого не вели власного госп-ва, а наймалися на службу до заможних господарів та шляхти. У пошуках кращих заробітків вільно переходили з місця на місце. Інколи на короткий час осідали на ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮКСЕМБУРГ Володимир Сергійович
|
|---|
| ... жовтень 1888 — червень 1971) — парт. і держ. діяч, нар. секретар суд. справ у першому уряді Рад. України. Н. в м. Санкт-Петербург. Від 1905 був членом учнівських і студентських більшовицьких орг-цій. Від 1907 займався парт. пропагандою і створенням на підпр-вах профспілок. 1907 поступив на юрид. ф-т ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮКСЕМБУРЗЬКИЙ НІМЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ОКРУГ
|
|---|
| ... =zdan_just>— див. Національне адміністративно-територіальне будівництво в УРСР (1924—1940). ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮЛЬКА Архип Михайлович
|
|---|
| ... 3.1908—01.06.1984) — конструктор авіац. двигунів, один із фундаторів теорії повітряно-реактивних двигунів. Академік АН СРСР (1968), генерал-полковник-інженер, Герой Соц. Праці (1957). Н. в с. Саварка (нині село Богуславського р-ну Київ. обл.) в багатодітній сел. родині. Навч. в сільс. школі, де під ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮПЕРСОЛЬСЬКИЙ Петро Іванович
|
|---|
| ... 836—1903) — історик-античник. Професор (1872). Н. в с. Можга В’ятської губ. в сім’ї священика. Здобув освіту в Петерб. духовній академії. 1859 — викл. грец. мови та історії в Петерб. духовній семінарії. 1859 зарахований стипендіатом мін-ва нар. освіти для підготовки на професорську кафедру зі всесві ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮСТРАЦІЯ
|
|---|
| ... равового змісту (від лат. lustrum — спокутувальна жертва, податковий період) в історичних джерелах Корони Польської, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Російської імперії.
В юрид. практиці Корони Польської і Великого князівства Литовського слово lustracja викорис ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮТЕР Мартін
|
|---|
| ... —1546) — нім. реформатор, засн. лютеранства. Д-р богослов’я (1512). Н. в м. Ейслебен (Німеччина) в родині рудокопа. 1488—97 навч. у школах Мансфельда, Магдебурга, Ейзенаха (нині всі міста в Німеччині). 1501 вступив до Ерфуртського ун-ту, потрапив там під вплив гуманістичного гуртка, членами якого бу ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮТЕРАНСТВО
|
|---|
| ... an Church) — протестантська течія (див. Протестантизм), що виникла в 16 ст. у ході нім. Реформації, об’єднує послідовників учення М.Лютера (1483—1546). На її становлення вплинула низка істор. подій, зокрема: підтримка М.Лютера після його офіц. розриву (1521) з Римом (див. Ватикан) деякими північноні ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮТИЙ-ЛЮТЕНКО Іван Макарович
|
|---|
| ... ман Іван Гонта; 24.06.1897—19.03.1989) — один з керівників повстанського руху в Україні 1918—1922, підприємець, меценат. Н. в Капустянському лісництві поблизу с. Товмач (нині село Шполянського р-ну Черкас. обл.) в сім’ї лісника. Батько — Макар Минович. Мати — Євгенія Цибульська. Закінчив 4-класну зе ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮТІЖ, археологічна пам’ятка
|
|---|
| ... еціалізований залізодобувний і залізообробний центр 1 ст. до н. е. — 1 ст. н. е. (у ті часи належав до території розселення племен зарубинецької культури). Знаходиться поблизу с. Лютіж Вишгородського р-ну Київ. обл. в заплаві правого берега Дніпра на піщаному підвищенні серед боліт неподалік гирла р ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮТІЗЬКИЙ ПЛАЦДАРМ
|
|---|
| ... лацдармів, захоплених у вересні 1943 військами Воронезького фронту (з 10 жовтня — Перший Український фронт) генерала армії М.Ватутіна (6 армій, з них 1 танкова) на правому березі Дніпра в ході переслідування відступаючих з’єднань нім. групи армій «Південь» генерал-фельдмаршала Е. фон Манштейна (3 ар ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮТКОВИЧ Павло, Домжив-Люткович-Телиця Павло
|
|---|
| ... s=zdan_just>(р. н. невід. — п. 1634) — мандрівний друкар, письменник і перекладач. У ченці постригся в Києво-Печерській лаврі, 1611 був ігуменом Мінського Петропавлівського монастиря. 1618—22 разом зі своїм помічником ієродияконом Сільверстом видавав книжки в с. Угерці (нині с. Нагірне Самбірського ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
|
|---|
| ... назва буржуазно-демократ. революції в Російській імперії, яка ліквідувала в країні монархію. Революція стала результатом тривалих зусиль рос. суспільства замінити авторитарну форму управління в державі на демократичну й розв’язати на засадах, притаманних громадянському суспільству, тогочасні пробле ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮЦЕНКО Олександр Юхимович
|
|---|
| ... 28.01.1884) — археолог, музеєзнавець. Син письменника Ю.Люценка (1776—1869; виходець з Гетьманщини). Закінчив Ін-т Корпусу інженерів шляхів сполучення в Санкт-Петербурзі. Захоплювався нумізматикою, створив колекцію давньогрец. монет. 30 травня 1853 призначений директором Керченського музею старожитн ... |
|---|
| |
|---|
ЛЮШКОВ Генріх Самійлович
|
|---|
| ... 900 — за деякими джерелами 19.08.1945) — один з керівників рад. органів держ. безпеки, перебіжчик. Н. в м. Одеса в єврейс. сім’ї ремісника-кравця. Закінчив казенне початкове 6-класне уч-ще та вечірні загальноосвіт. курси в обсязі 6-ти класів г-зії. Від 1915 працював пом. конторника, став членом бой ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯБУРБ (Labourbe) Жанна-Марі
|
|---|
| ... 04.1877—02.03.1919) — організатор Франц. комуніст. групи в Москві, член Іноземної колегії при підпільному Одес. обласному к-ті КП(б)У. Н. в м. Ла-Паліс (Франція), у сім’ї Клода Лябурба, наймита-поденника, і його дружини Марі Лаббе. Від 13 років працювала в пральні. Багато читала. 1896 разом із польс ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ (Бжезє) Станіслав
|
|---|
| ... (р. н. невід. — п. у лютому 1657) — воєначальник, дипломат і держ. діяч Речі Посполитої. Представник одного з найзначніших магнатських родів Польщі. Обіймав посади скальського старости (див. Староство; 1641—57), каштеляна галицького (1646—49) і кам’янецького (1649), коронного регіментаря (1649—50), ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ Прецлав
|
|---|
| ... н., імовірно, у 1480-ті рр. — п. 1531) — військ. діяч Польщі 16 ст. Походив з одного з найзначніших магнатських родів Польщі, який мав родовим гніздом Бжезє. 1520—31 займав посаду хмельницького старости (див. Староство) і відав обороною прикордонних земель від ординських наскоків (його брат Станісл ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯПУНОВ Олександр Михайлович
|
|---|
| ... 06(25.05).1857—03.11. 1918) — математик і механік. Професор (1893), академік Петерб. АН (1901; з 1914 — Петрогр., з 1917 — Рос. АН). Брат С.Ляпунова (1859—1924, був композитором) і Б.Ляпунова (1862—1943, учений-славіст, з 1923 — академік Рос. АН). Н. в м. Ярославль (нині місто в РФ) у сім’ї Михайла ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯПУШКІН Іван Іванович
|
|---|
| ... 02—23.09.1968) — рос. археолог-славіст. Д-р істор. н. (1961). Н. в слободі Савруха (нині село Самарської обл., РФ). 1930 закінчив істор. від-ня Ленінгр. пед. ін-ту. Від 1935 навч. в аспірантурі Ін-ту історії матеріальної к-ри. Від 1937 і до кінця життя працював у Ленінгр. від-ні Ін-ту археології АН ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯСКОРОНСЬКИЙ Василь Григорович
|
|---|
| ... 24.12.1859—01.01.1928) — історик, археолог, етнограф, нумізмат і картограф. Професор (1909). Н. в м. Золотоноша в сім’ї вчителя. 1885 закінчив Київ. ун-т (випускна робота була відзначена срібною медаллю). Був учнем В.Антоновича, за порадою останнього досліджував творчість Г. де Боплана як картографа ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯСОТА (Ласота) фон Стеблау
|
|---|
| ... ota fon Steblau) Epix (бл. 1550—1616) — австрійс. дипломат. Походив із понімеченого моравського шляхетського роду герба Одровонж. Н. в м. Герліц (Верхня Силезія, нині місто в Німеччині). Навч. в Лейпцизькому та Падуанському ун-тах. Потому займав різні адм. посади в Силезії (істор. слов’ян. обл. у ве ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯТІФЕ
|
|---|
| ... — жарт) — кримськотатар. нар. прозаїчні розповіді короткого змісту повчально-жартівливого характеру. Виникли за середньовіччя, містять низку етногр. свідчень, відображають тогочасні, переважно побутові, інколи суспільно-політ., явища. Чимало їхніх сюжетів запозичено з фольклорних традицій, що відом ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯТОС (Лятош) Іван
|
|---|
| ... — перед 1608) — медик, астроном і астролог. Н., імовірно, у м. Краків, у сім’ї краківського міщанина. Два роки навч. в Падуанській академії, отримав там ступінь д-ра медицини. 1565 почав викладати в Краківській академії (нині Краківський університет). 1582 став професором Краківської академії, 1584 ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯТОШИНСЬКИЙ Борис Миколайович
|
|---|
| ... 3.01.1895(22.12.1894) —15.04.1968) — композитор, диригент, педагог, муз. громад. діяч. Професор (1935). Засл. діяч мист-в УРСР (1945), нар. арт. УРСР (1968). Член Музичного товариства імені Леонтовича. Н. в м. Житомир у сім’ї вчителя історії, початкову освіту отримав удома. Мати добре грала на форте ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯХІВЦІ
|
|---|
| ... ір’я. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯШ Карл фон
|
|---|
| ... 42) — активний діяч нацистської партії в Австрії. 1 серпня 1941 розпорядженням ген. губернатора Генеральної губернії Г.Франка призначений губернатором новоутвореного в складі Ген. губернії дистрикту «Галичина» з адм. центром у м. Львів (на думку деяких істориків, створюючи дистрикт «Галичина», гітле ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯШКО Олександр Павлович
|
|---|
| ... 12.1915—09.10.2002) — держ. діяч доби СРСР. Голова РМ УРСР (1972—87). Герой Соц. Праці (1985). Н. на залізничній ст. Родакове (нині смт Родакове Слов’яносербського р-ну Луган. обл.), у сім’ї робітника-залізничника. Трудовий шлях розпочав 1930 учнем слюсаря-інструментальника в залізничному депо. 1931 ... |
|---|
| |
|---|
ЛЯЩЕНКО Петро Іванович
|
|---|
| ... 0.1876—24.07.1955) — економіст, спеціаліст із аграрних проблем та екон. історії. Професор (1913), чл.-кор. АН СРСР (1943), академік АН УРСР (1945). Н. в м. Саратов (нині місто в РФ) у родині земського службовця з роду черніг. козаків. 1894 закінчив класичну г-зію в Саратові й поступив на фіз.-мат. ф ... |
|---|
| |
|---|
ЛEВЕНЦІ
|
|---|
| ... ських (згодом — дворянських) родів різного походження. Найбільш відомі з них два. Один з них веде свій початок від Прокопа Л. (Левенка; р. н. невід. — п. 1691) — полтав. полковника (1674—75, 1677—78), полтав. городового отамана (1675—77) та полтав. полкового обозного (1687); учасника російсько-турец ... |
|---|
| |
|---|
ЛАБА Василь
|
|---|
| ... 76) — греко-катол. душпастир, митрат, патролог і каноніст, церк. діяч. Н. в с. Бертишів (нині село Перемишлянського р-ну Львів. обл.). Закінчив г-зію у Львові. Потому студіював теологію у Львові, Інсбруку (Австрія) й Відні, де 1914 отримав ступінь д-ра богослов’я. У роки Першої світової війни служив ... |
|---|
| |
|---|
ЛАБУНЬКА Мирослав Олексійович
|
|---|
| ... .03.1927—02.12.2003) — громад., політ., церк. і наук. діяч. Професор, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук, ректор Українського вільного університету в Мюнхені (ФРН). Н. в с. Котів (на той час — територія Польщі, від 1939 — в складі УРСР; нині село Бере ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВА
|
|---|
| ... магістрату в польс., литов., а також укр. містах, яким було надано магдебурзьке право. Займалася переважно кримінальними справами. Розгляд цивільних справ було віднесено до компетенції ін. складової частини магістрату — ради. Тяжкі злочини і складні цивільні справи Л. розглядала на спільних засідан ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВНИКИ
|
|---|
| ... кого суду з кримінальних справ — лави, передбаченого магдебурзьким правом. Згідно з нормами цього права їх обирали на довічний термін. Їхнім обов’язком було вислуховувати свідчення сторін під час суд. засідань і подавати своє рішення на розгляд голови суд. колегії — війта. В укр. містах поширилася п ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРА
|
|---|
| ... провулок, ущелина) — усталена нині офіц. назва найбільш впливових православних і неофіц. назва деяких греко-катол. чол. монастирів. Правосл. лаври очолюють настоятелі в сані не нижче архімандрита.
У давній Александрії (Єгипет) «лаврою» називали вулицю, на якій розташовувався хрис ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРЕНТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
|
|---|
| ... найдавніших рус. літописних зведень (див. Літописання). Виконане 1377 на пергаменті ченцем Лаврентієм на замовлення вел. кн. суздальсько-нижегородського Дмитрія Костянтиновича. Текст літопису доведено до 1305. У шести місцях є пропуски аркушів. Посеред статті 1096 вміщено «Повчання» Володимира Моном ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРЕНТЬЄВ Михайло Олексійович
|
|---|
| ... 9(06).11.1900—15.10.1980) — математик і механік, відзначився в галузі літакобудування, розроблянні електронно-обчислювальних машин. Засн. школи госп. використання вибуху. Академік АН УРСР (1939), академік АН СРСР (1946). Герой Соц. Праці (1967). Дійсний і почесний член багатьох зарубіжних АН. Н. в м ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРИНЕНКОВ Володимир Дмитрович
|
|---|
| ... 17.05.1919—14.01. 1988) — військ. льотчик, генерал-полковник (1971). Двічі Герой Рад. Союзу (1943, 1944). Н. в с. Птахіно (нині село Смоленської обл., РФ) у сім’ї селянина. 1934 закінчив 7-річку і поступив до фабрично-заводського уч-ща в м. Смоленськ. Працював столяром і водночас відвідував аероклуб ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРИШІВСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ, Лаврашівське євангеліє
|
|---|
| ... ass=zdan_just>— рукописне Євангеліє 13—14 ст. (апракос; див. Богослужбові книги в православ’ї). У 15—16 ст. книга належала Лавришівському монастиреві Пресвятої Богородиці (розташов. біля м. Новогрудок; нині місто Гроденської обл., Білорусь), звідси її назва. пам’ятка української мови. У церковнослов ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРІВСЬКИЙ Іван (Іоанн) Андрійович
|
|---|
| ... st>(10.09.1823—24.05.1873) — греко-катол. священик, композитор, музикознавець, педагог. Н. на Лемківщині в с. Лопінка (знищене в ході примусового виселення укр. населення з рідних земель 1946—47, нині — урочище на території гміни Цісна Підкарпатського воєводства, Польща) в родині настоятеля греко-ка ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРІВСЬКИЙ Іван (Іоанн) Васильович
|
|---|
| ... st>(15.05.1773—25.06.1846) — греко-католицький священик, громад. діяч, бібліофіл, мовознавець, історик, педагог. Професор (1801). Н. на Західній Бойківщині в с. Терка (нині село Підкарпатського воєводства, Польща) в родині настоятеля греко-катол. парафії. 1891 закінчив г-зію в Перемишлі (нині м. Пш ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРІВСЬКИЙ Юліан Григорович
|
|---|
| ... 1—05.05.1873) — політ., громад. і культ. діяч. Н. в с. Мшана на Лемківщині (нині Кросненський пов. Підкарпатського воєводства, Польща) в сім’ї греко-катол. священика. Навч. у Перемишлі в г-зії і на т. зв. філос. студіях, які відкривали шлях до університетської освіти. Здобув вищу юрид. освіту у Льві ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРІНЕНКО Юрій Андріанович
|
|---|
| ... доніми — Ю.Ясен, Ю.Дивнич, Ю.Гайдар; 03.05.1905—14.12.1987) — літературознавець і публіцист. Н. в с. Хижинці (нині село Лисянського р-ну Черкас. обл.) в сел. родині. 1920 вступив до Уманської с.-г. школи, отримав диплом 1925 (на той час школа мала статус ін-ту); 1930 закінчив історико-філол. ф-т Хар ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРОВ Павло Арсентійович
|
|---|
| ... 29.06).1903—01.06.1973) — історик, історіограф, дослідник історії робітн. і сел. руху в Україні, організатор істор. освіти в Україні. Д-р істор. н. (1957), професор (1958). Н. в с. Радівці (нині село Деражнянського р-ну Хмельн. обл.). 1915 закінчив сільс. школу. Навч. в Кам’янець-Подільській радянсь ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРОВ Юрій Сергійович
|
|---|
| ... 3.1905—20.08.1980) — актор, театральний режисер. Нар. арт. СРСР (1960). Н. в м. Санкт-Петербург у сім’ї вчителя грец. і лат. мов Сергія Васильовича Лаврова. Після того, як 1917 батько емігрував за кордон, а мати — Єлизавета Якимівна — категорично відмовилася покидати Росію й залишилася в Петрограді ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРОВСЬКИЙ Микола Олексійович
|
|---|
| ... 3.12(21.11).1825—30(18). 09.1899) — історик, філололог, педагог, сановник, дійсний член Імператорської АН (1890). Член-засновник Харківського історико-філологічного товариства, член Історичного товариства Нестора-літописця. Брат П.Лавровського, брат у перших І.Вишнеградського. Н. в с. Видропузьк Тв ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРОВСЬКИЙ Петро Олексійович
|
|---|
| ... .04(31.03), за ін. даними, 25(13).05.1827—12.03(28.02). 1886) — учений, педагог, публіцист, сановник. Чл.-кор. Імператорської АН (1856). Брат М.Лавровського, брат у перших І.Вишнеградського. Н. в с. Видропузьк Новоторзького пов. Тверської губ. (нині село Тверської обл., РФ) в сім’ї протоієрея (був н ... |
|---|
| |
|---|
ЛАВРСЬКА ІКОНОПИСНА ТА МАЛЯРСЬКА МАЙСТЕРНЯ
|
|---|
| ... zdan_just>Іконописна та малярська майстерня Києво-Печерської лаври. Згідно з літописами і Патериком Києво-Печерським майстерня була заснована наприкінці 11 ст. й невдовзі стала визначним центром іконопису Київської Русі. Фахова худож. школа виникла тут, однак, лише наприкінці 17 ст. У зв’язку з цим ... |
|---|
| |
|---|
ЛАГОДИ
|
|---|
| ... ських (згодом — дворянських) родів, з яких найбільш відомий походить від Василя Лагоди (р. н. невід. — п. бл. 1702) — хорольського сотника (1685) та миргородського полкового осавула (1691—1701). Його син — Олександр Васильович (р. н. невід. — п. після 1732) — посідав уряд миргородськог ... |
|---|
| |
|---|
ЛАГОДИНСЬКИЙ Микола Гнатович
|
|---|
| ... 10.1866—12.05.1919) — правник, громад. і політ. діяч.
Д-р права (1899). Н. в с. Доброводи (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.) у сім’ї священика. Навч. в г-зії в Тернополі й Золочеві. Закінчив правничий ф-т Львів. ун-ту (1890). Проходив адвокатське стажування в канцеляріях К ... |
|---|
| |
|---|
ЛАГОДІВ, комплекс археологічних пам’яток.
|
|---|
| ... dan_just>Розташований біля с. Лагодів Перемишлянського р-ну Львів. обл. До його складу входять: поселення лійчастого посуду культури (4 тис. до н. е.), висоцької культури (1-ша пол. 1 тис. до н. е.), поселення і могильник ранньоскіф. часу (7—5 ст. до н. е.) і поселення липицької культури (1—3 ст.). ... |
|---|
| |
|---|
ЛАГОДОВСЬКА Олена Федорівна
|
|---|
| ... 7.1899—13.12.1958) — археолог. Канд. істор. н. Н. в м. Одеса в сім’ї вчителів. Закінчила ф-т сусп. наук Ін-ту нар. госп-ва в м. Житомир (1925), 1926—30 проходила аспірантську підготовку при Держ. археол. ін-ті матеріальної к-ри і при Ленінгр. ун-ті. Від 1939 до 1958 працювала в Ін-ті археології АН У ... |
|---|
| |
|---|
ЛАДАН Павло Степанович
|
|---|
| ... и — Недобитий, П.Нетяга, П.Сіромаха; 29.02.1892—27.04. 1933) — активний учасник революц. руху, видавець і газетяр. Н. в с. Улашківці (нині село Чортківського р-ну Терноп. обл.) в заможній сел. родині. Закінчив Бучацьку г-зію. Щоб уникнути військ. служби й «побачити світ», у березні 1910 емігрував до ... |
|---|
| |
|---|
ЛАДИЖИНСЬКА ОБОРОНА 1674
|
|---|
| ... козаками під проводом старшин А.Мурашки (А.Мурашка), В.Сербина й А.Дмитрієва м. Ладижин (нині місто Він. обл.) від турец. армії. Обороні передували такі події. В лютому 1674 підрозділи рос. воєначальника кн. Г.Ромодановського й лівобереж. гетьмана І.Самойловича розпочали воєн. операції в Правобере ... |
|---|
| |
|---|
ЛАДИНСЬКИЙ (ПІДГІРСЬКИЙ) СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ МОНАСТИР
|
|---|
| ... — правосл. монастир. Заснований у 16 ст. біля с. Ладин (розташоване за 17 км від м. Прилуки, нині смт Ладан Прилуцького р-ну Черніг. обл.) на високому березі тамтешньої р. Ладинка (впадає в Удай, що є прит. Сули, бас. Дніпра). Після того, як монастир запустів, за його відродження ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАР
|
|---|
| ... єпископ Переяславський (12 листопада 1105—1117). Настоятель храму святих Бориса та Гліба у Вишгороді (1072), ігумен Видубецького Свято-Михайлівського монастиря (1088). За припущенням М.Вороніна, Л. був автором «Казання і страсті і похвали святим Борису та Глібу» (див. «Сказанія і страсті і похвали с ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАР Євзибій Єлизарович
|
|---|
| ... 1904—01.09.1940) — археолог, краєзнавець і фольклорист. Н. в с. Карапчів на Черемоші (нині село Вижницького р-ну Чернів. обл.) у сім’ї вчителів. Закінчив початкову школу в Карапчеві та 4-ту Чернів. укр. г-зію. Деякий час навч. в Ясському мед. ін-ті, потім — у Бухарестській малярській академії, яку, ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАРЕВСЬКА Катерина Олександрiвна
|
|---|
| ... t>(20.08.1879—16.09.1939) — археограф, палеограф. Молодша дочка О.Лазаревського від його другого шлюбу — з Ганною Миколаївною Шрамченко. Сестра Б.Лазаревського та Г.Лазаревського. Одержала домашню освіту. Закінчила київ. жін. приватну г-зію А.Бейтель (1898). Навч. 1901—04 у Київ. худож. уч-щі. У сво ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАРЕВСЬКИЙ Борис Олександрович
|
|---|
| ... (псевдоніми — Хтось, Борис Л., Б.Л.; 07.04(26.03). 1871—24.09.1936) — письменник, правник. Син О.Лазаревського, брат Г.Лазаревського та К.Лазаревської. Н. в м. Полтава. Деякий час навч. в 2-й Київ. г-зії, потім — у Колегії Павла Ґалаґана. 1892 завершив курс у колегії й поступив на юрид. ф-т Новорос. ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАРЕВСЬКИЙ Василь Матвійович
|
|---|
| ... 6/27.02.1817 — 28.04. 1890) — перекладач, белетрист. Брат О.Лазаревського. Н. в с. Гирявка (нині с. Шевченкове Конотопського р-ну Сум. обл.) в родині суд. службовця Матфтея (Матвія) Ілліча (від 1836 — дворянина; див. Лазаревські). Отримав домашню освіту. 1829—33 навч. в Черніг. г-зії. 1841 закінчив ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАРЕВСЬКИЙ Гліб Олександрович
|
|---|
| ... 26(14).05.1877—15.01.1949) — правник і літературознавець. Один з представників родини Лазаревських, син О.Лазаревського, брат К.Лазаревської та Б.Лазаревського. Н. в с. Підлипне Конотопського пов. Черніг. губ. (нині село Конотопського р-ну Сум. обл.). Потому з батьками жив у Києві. Середню освіту зд ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАРЕВСЬКИЙ Микола Іванович
|
|---|
| ... 6, за ін. даними, 1868 — 24.08.1921) — правознавець, один з фундаторів конституціоналізму в Росії, професор, сенатор. По батьківській лінії походив з укр. козацько-старшинського роду Лазаревських, по материнській — з дворянського роду Шеншиних (мати — Марія Миколаївна — була родичкою І.Тургенєва та ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАРЕВСЬКИЙ Олександр Матвійович
|
|---|
| ... >(08.06.1834—31.03. 1902) — історик, археограф, суд. і громад. діяч. Брат В.Лазаревського. Батько К.Лазаревської, Б.Лазаревського та Г.Лазаревського. Н. в с. Гирявка (нині с. Шевченкове Конотопського р-ну Сум. обл.) в сім’ї службовця з дрібнопомісних дворян, предки якого належали до козац. старшини ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАРЕВСЬКІ
|
|---|
| ... й (згодом — дворянський) рід. Походить від козаків Лазоренків, які за реєстрами 1711 і 1736 були приписані до Конотопської сотні Ніжинського полку. Одна з відомих гілок цього роду була заснована військовим товаришем Ананієм Лазоренком. Його онук — Степан Леонтійович (р. н. невід. — п. ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАРЕНКО Антон
|
|---|
| ... від.) — запороз. полковник. За наказом запороз. гетьмана К.Андрієвича на поч. 1625 разом з полк. Я.Чигиринцем керував антиунійно спрямованою силовою акцією козаків у Києві. Приводом до виступу стали чутки про нібито «запечатування» правосл. церков й антиправосл. наміри та дії членів Київ. магістрату ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАРЕНКО Євген Костьович
|
|---|
| ... тинович; 26(13).12.1912—01.01.1979) — вчений-мінералог, педагог, організатор науки і подвижник укр. к-ри. Академік АН УРСР (1969; нині Національна академія наук України). Д-р геолого-мінералогічних наук (1948), професор (1948), засл. діяч н. УРСР (1961). Н. в м. Харків у сім’ї робітника. 1934 закінч ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАРЕНКО Павло Іванович
|
|---|
| ... 1.1953) — держ. і громад. діяч. Н. в с. Вільне (нині с. Карпівка Широківського р-ну Дніпроп. обл.) в сел. сім’ї. 1978 закінчив Дніпроп. с.-г. ін-т і набув спеціальність агронома. Від 1979 очолював колгосп ім. М.Калініна Новомоск. р-ну в Дніпроп. обл.
Від серед. 1980-х рр. займавс ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАРЄВ Борис Георгiйович
|
|---|
| ... .1906—20.03.2001) — фiзик, академік АН УРСР (1951; від 1994 — Національна академія наук України). Засл. діяч н. УРСР (1966). Н. в с. Миропiлля (нині село Краснопільського р-ну Сум. обл.). 1930 закiнчив Ленiнгр. полiтех. iн-т. Деякий час працював у Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург), потім — у Свер ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЗАРЄВ Михайло Петрович
|
|---|
| ... .11.1788—23(11).04.1851) — моряк, флотоводець, військ. і держ. діяч Російської імперії, генерал-ад’ютант (1833), адмірал (1843). Член Одеського товариства історії та старожитностей, почесний член Рос. геогр. т-ва. Зі старовинного дворянського роду. Н. в м. Владимир (нині місто в РФ). 1800 вступив д ... |
|---|
| |
|---|
ЛАКОТА Григорій
|
|---|
| ... п., згідно з довідкою з архіву СБУ, 04.11.1950) — єпископ Української греко-католицької церкви, реліг. і громад. діяч, богослов, історик церкви. Д-р богослов’я (1913), професор (1913). Н. в с. Голодівка (нині с. Задністряни Самбірського р-ну Львів. обл.) в сел. родині Івана Григоровича Лакоти і його ... |
|---|
| |
|---|
ЛАМАНСЬКИЙ Володимир Іванович
|
|---|
| ... .06.1833—19.11.1914) — рос. історик, славіст, геополітик і філософ. Академік Петерб. АН (1900). Н. в м. Санкт-Петербург у сім’ї службовця мін-ва фінансів, дворянина. Здобув освіту в 1-й Петерб. г-зії та на історико-філол. ф-ті Петерб. ун-ту, який закінчив 1854. Учень акад. І.Срезневського. 1859 опуб ... |
|---|
| |
|---|
ЛАМБЕРТ Карл Йосифович (Йосипович), де
|
|---|
| ... _just>(1772 або 1773 — 11.06(30.05).1843) — військовик, поміщик, держ. діяч, генерал-ад’ютант (1811), генерал од кавалерії (1823), сенатор (1826), граф Російської імперії (1836), мемуарист. Син генерала-емігранта франц. маркіза Генриха-Йосифа де Ламберта (р. н. невід. — п. 1808). На батьківщині був ... |
|---|
| |
|---|
ЛАН
|
|---|
| ... зва походить від нім. Lehen, що означає — лен, ленний маєток. Термін поширився через посередництво польс. мови, де слово «лан» вживалося як назва земельної ділянки (13 ст.), що площею була ідентична слов’ян. мірі «плуг». На укр. землях відома від кінця 14 — поч. 15 ст. Існувало кілька типів Л.: фран ... |
|---|
| |
|---|
ЛАНГАНС Мартин Рудольфович
|
|---|
| ... удольфович
(1852—23(11).09. 1883) — революц. діяч, мемуарист. З родини прусського підданого, управителя маєтку в Херсонській губернії. Н. в м. Херсон. Навч. у місц. г-зії, 1871—72 — в Петерб. технологічному ін-ті. Через матеріальні нестатки займався репетиторством. Пристав до сту ... |
|---|
| |
|---|
ЛАНГЕ Микола Іванович
|
|---|
| ... 0—15.07.1894) — правознавець у галузі істор. права, публіцист, сенатор (1877), таємний радник (1877). Н. в м. Чернігів у дворянській родині. Закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту зі ступенем канд. прав (1841). Деякий час працював учителем повітового уч-ща, служив у Олонецькому губернському правлінні (Петро ... |
|---|
| |
|---|
ЛАНГЕМАК Георгій Еріхович
|
|---|
| ... ).07.1898—11.01.1938) — військ. інженер, один із гол. розроблювачів реактивних снарядів на твердому паливі, що використовувалися в реактивному мінометі, названому в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 «катюшою». Герой Соц. Праці (1991, посмертно). Н. в м. Старобільськ в сім’ї ... |
|---|
| |
|---|
ЛАНГЛУА Шарль-Виктор
|
|---|
| ... 25.05.1863—26.06.1929) — франц. історик-медієвіст, спеціаліст з історії франц. середньовіччя, професор історії середніх віків і палеографії в Сорбонні, дир. Нац. архіву (з 1912), член Академії написів (1917). Н. в м. Руан (Франція). Осн. праці присвячені франц. середньовіччю, істор. бібліографії та ... |
|---|
| |
|---|
ЛАНДАУ Лев Давидович
|
|---|
| ... —01.04.1968) — фізик-теоретик. Акад. АН СРСР (1946). Н. в м. Баку (нині столиця Азербайджану). Закінчив Ленінгр. ун-т (1927). 1927—32 — аспірант, наук. співробітник Ленінгр. фізико-тех. ін-ту, 1932—37 — зав. відділу Харків. фізико-тех. ін-ту, водночас з 1935 — зав. кафедри Харків. механіко-машинобуд ... |
|---|
| |
|---|
ЛАНДАУСЬКИЙ НІМЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ОКРУГ
|
|---|
| ... an_just>(з 1926 Карл-Лібнехтівський німецький національний округ) — див. Національне адміністративно-територіальне будівництво в УРСР (1924—1940). ... |
|---|
| |
|---|
ЛАНДМІЛІЦІЯ, Українська ландміліція
|
|---|
| ... ust>Л. (від нім. land — земля, країна — і лат. militia — військо) — вид військ. формувань, призначених для охорони кордонів Рос. д-ви у 18 ст. і розселених на прикордонних територіях. Крім Укр. Л., існували Закамська, Сибірська і Смоленська. Заснована 2 лютого 1713 указом рос. царя Петра I для захи ... |
|---|
| |
|---|
ЛАНДШАФТ, історико-географічне поняття
|
|---|
| ... n_just>Слово «ландшафт» має нім. походження (Land — земля, Schaft — стебло) і буквально означає землю, що покрита рослинами. В регіоналістиці історичній цим терміном означають природний територіальний комплекс, що історично відокремився від ін. природно-територіальних комплексів, має притаманне лише ... |
|---|
| |
|---|
ЛАНЖЕРОН Олександр Федорович
|
|---|
| ... овик—Олександр—Андре; 13.01.1763—04.06.1831) — військ. і держ. діяч, генерал від інфантерії (1811), граф. Нар. і отримав освіту у Франції. Від 1779 служив у франц. війську, воював проти Англії в Пн. та Пд. Америці, був знаний як літератор та драматург. З початком Французької революції кінця 18 столі ... |
|---|
| |
|---|
ЛАНІВЦІ
|
|---|
| ... ільської області, райцентр. Розташов. на р. Жирак (прит. Горині, бас. Дніпра), за 65 км залізницею і 57 км шосейним шляхом від обласного центру. Залізнична станція. Населення 8,5 тис. осіб (2008).
На околицях Л. знайдено залишки поселення трипільської культури. Перша з відомих на ... |
|---|
| |
|---|
ЛАНОВЕ
|
|---|
| ... винність на укр. землях у складі Польщі і Речі Посполитої в 14—18 ст. Обчислювався з одиниці оподаткування лану.
Розмір ланового не було точно встановлено. Так, на Волині у другій половині 16 ст. міщани платили з лану по 30 грошей, а селяни — по 50 грошей.
У 1 ... |
|---|
| |
|---|
ЛАНЦУТ
|
|---|
| ... Польща), в ньому 1918—21 перебували полонені, інтерновані військові зі складу Української Галицької армії та Армії Української Народної Республіки, а також інтерновані цивільні зі Східної Галичини. 1918 тут розміщувалися також полонені українці з рос. армії (бл. 10 тис.), а також вояки сформованої і ... |
|---|
| |
|---|
ЛАПІДАРНІ НАПИСИ
|
|---|
| ... античних держав Північного Причорномор’я. Термін «лапідарний» походить від лат. слова lapidarius, що в перекладі означає каменотес, різник по каменю. Лапідарними написами антич. д-в Пн. Причорномор’я археологи й історики називають вирізьблені на мармурі та вапнякові, здебільшого давньогрец., рідше ... |
|---|
| |
|---|
ЛАППО Іван Іванович
|
|---|
| ... 944) — історик, фахівець з історії права, дослідник джерел з історії Великого князівства Литовського (ВКЛ). Н. в Білорусі (це дало підстави декому з істориків, зокрема Д.Дорошенку та Д.Карєву, зарахувати його до представників білорус. історіографії). 1892 закінчив історико-філол. ф-т Петерб. ун-ту. ... |
|---|
| |
|---|
ЛАППО-ДАНИЛЕВСЬКИЙ Олександр Сергійович
|
|---|
| ... n_just>(27(15).01. 1863—07.02.1919) — рос. історик, археограф та соціолог. Ординарний академік Петерб. АН (1905). Член Міжнар. соціологічного ін-ту, Міжнар. асоціації академій (1913). Почесний д-р права Кембриджського ун-ту (1916). Координатор діяльності низки губернських учених архівних комісій. Н. ... |
|---|
| |
|---|
ЛАПЧИНСЬКИЙ Георгій (Юрій) Федорович
|
|---|
| ... ust>(19(07).04.1887—16.10. 1937) — політ. і держ. діяч, один з фундаторів українського націонал-комунізму. Н. в м. Царське Село (нині м. Пушкін, підпорядковане С.-Петерб. міськраді, РФ) у сім’ї лікаря. Закінчив юрид. ф-т Петерб. ун-ту (1911). Гімназистом приєднався до соціал-демократ. руху, від 1905 ... |
|---|
| |
|---|
ЛАРОШ Гастон
|
|---|
| ... ім’я та прізвище — Борис Матлін; 31.05.1902—03.09. 1964) — франц. громад. та політ. діяч, історик. Виходець з Росії, яку залишив у дитинстві. Під час Другої світової війни керував центром антифашистів іноз. походження на пн. окупованої гітлерівцями Франції. Нагороджений орденом Почесного легіону. Пі ... |
|---|
| |
|---|
ЛАСКАРЄВ Володимир Дмитрович
|
|---|
| ... 07.1868—10.04.1954) — геолог, палеонтолог, геоморфолог. Професор (1903). Член Сербської академії наук і мист-в. Н. в м. Бірючі (нині село Бєлгородської обл., РФ) в сім’ї військовика. 1887 закінчив Черніг. г-зію і вступив на природничий відділ фіз.-мат. ф-ту Новорос. ун-ту в Одесі. По завершенні навч ... |
|---|
| |
|---|
ЛАСОТА фон Стеблау Еріх
|
|---|
| ... сота фон Стеблау Еріх. ... |
|---|
| |
|---|
ЛАСТ
|
|---|
| ... вала від 90 до 120 пудів московських (бл. 1475—1960 кг). У 15 ст. була уніфікована і до кінця 17 ст. дорівнювала 72 пудам (1179 кг). Витіснена з ужитку у 18 ст. (див. також Лашт).
Літ.: Шостьин Н.А. Очерки истории русской метрологии. М., 1975.
Н.О. Герасименко ... |
|---|
| |
|---|
ЛАТАЧ Євгеніуш
|
|---|
| ... 1943) — польс. історик козац. воєн 17 ст. Навч. в Ягеллонському ун-ті в Кракові. Провадив джерельні пошуки в Польщі та за кордоном. 1933 опублікував працю «Ugoda zborowska a plany tureckie Jana Kazimierza». Був активним учасником дискусії на шпальтах час. «Kurier Literacko-Naukowy» (1934, № 12, 13, ... |
|---|
| |
|---|
ЛАТВІЯ , Латвійська Республіка
|
|---|
| ... n_just>(Latvijas Republika) — д-ва в Сх. Європі. На зх. омивається Балтійським морем і Ризькою затокою. На пн. межує з Естонією, на сх. — з РФ, на пд. сх. — з Білоруссю, на пд. — з Литвою. Територія 64 589 км2. Населення 2281,2 тис. осіб (2007). Адм.-тер. поділ — 26 районів (повітів) та 7 міст респу ... |
|---|
| |
|---|
ЛАТЕНСЬКІ ПАМ’ЯТКИ на території України.
|
|---|
| ... an_just>Л.п. — пам’ятки латенської к-ри, яка, згідно з узагальненнями археологів, склалася на рубежі 6—5 ст. до н. е. в міжріччі верхів’їв Дунаю та Рейну на ґрунті місц. к-р гальштатського періоду (див. Гальштатська культура) під сильним впливом антич. цивілізації й проіснувала до рубежу ер. Творцям ... |
|---|
| |
|---|
ЛАТИНІНА Лариса Семенівна
|
|---|
| ... прізв. — Дирій; н. 27.12.1934) — спортсменка, багаторазова чемпіонка Олімпійських ігор, світу, Європи, СРСР зі спортивної гімнастики. Засл. майстер спорту СРСР (1956), суддя міжнар. категорії (1968), засл. тренер СРСР (1972). Н.в м. Херсон у сім’ї робітника. З дитинства мріяла стати балериною. Рік ... |
|---|
| |
|---|
ЛАТИФУНДІЇ
|
|---|
| ... тифундія, від latus — великий — і fundus — помістя) — великі приватні маєтки (земельні володіння), де використовувалася підневільна праця рабів чи, пізніше, ін. залежних від власника маєтку верств населення. Перші Л. з’явилися у 2 ст. до н. е. в Римі Стародавньому, набули поширення за доби середньов ... |
|---|
| |
|---|
ЛАТИШЕВ Василь Васильович
|
|---|
| ... 1855—02.05.1921) — філолог-класик, фахівець у галузі антич. джерелознавства та епіграфіки. Академік Петерб. АН (1893; від 1914 — Петрогр., від 1917 — Рос. АН), професор. Дир. Петерб. історико-філол. ін-ту. Н. в с. Дієво (нині село Тверської обл., РФ).
Досі підручними книжками всі ... |
|---|
| |
|---|
ЛАТКІН Василь Миколайович
|
|---|
| ... 1858—1927) — рос. історик права, політ. діяч. Д-р держ. права (1887), професор (1889). Н. в м. Красноярськ (нині місто РФ). По батькові походив зі старовинного новгород. купецького роду, син золотопромисловця і водночас географа та статистика Миколи Васильовича Латкіна (1832—1904). Мати — Шарлотта Е ... |
|---|
| |
|---|
ЛАУДИ СIЙМИКОВІ
|
|---|
| ... ід лат. particularis — окремий, частковий) правові норми для тих чи ін. земель Корони Польської та Речі Посполитої (стосувалися насамперед суд. права), що схвалювалися шляхетськими сеймиками. Набували чинності без затвердження королів. владою. Записувалися до суд. книг, що було формою їхньої публіка ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЦИС (Лацис-Судрабс) Мартин (Мартиньш) Іванович (Янович)
|
|---|
| ... вич)
(справжні прізв., ім’я та по батькові — Судрабс Ян Фрідріхович; парт. псевдоніми — Дядя, Гарайс, Мілнс; 28.12.1888—20.03. 1938) — парт. і держ. діяч, ідеолог і практик «червоного терору», автор праць з історії ЧК (див. ВЧК) та спогадів істор. характеру. Згідно з автобіографі ... |
|---|
| |
|---|
ЛАШКАРЬОВ Вадим Євгенович
|
|---|
| ... 1903—01.12.1974) — фізик. Академік АН УРСР (1945). Н. в м. Київ. 1924 закінчив Київ. ін-т нар. освіти. 1924—27 —аспірант, викладач Київ. н.-д. кафедри фізики. Від 1928 працював у Ленінгр. фізико-тех. ін-ті, 1930 очолював там відділ рентгенівської та електронної оптики, а з 1933 — лабораторію дифракц ... |
|---|
| |
|---|
ЛАШКЕВИЧ Олександр Степанович
|
|---|
| ... .07.1842—31.10.1889) — громад. діяч, видавець «Киевской старины» (з 1887). Н. в с. Брахлов Черніг. губ. (нині село Брянської обл., РФ) у дворянській сім’ї (козацько-старшинського походження; див. Лашкевичі). З дитячих років мешкав у Києві. Навч. в 1-й Київ. г-зії, 1864 закінчив історико-філол. ф-т К ... |
|---|
| |
|---|
ЛАШКЕВИЧІ
|
|---|
| ... й (згодом — дворянський) рід, який, згідно з родинними переказами, походить від білорус. шляхти. Укр. гілка бере початок від козака Стародубського полку Тихона (Тишка) Гавриловича, на прізвисько Лашко (2-га пол. 17 ст.). Його син — Семен Тихонович Л. (Тищенко; бл. 1665 — 1743) — війт с ... |
|---|
| |
|---|
ЛАШКОВ Федір Федорович
|
|---|
| ... .08).1858—22(09). 12.1917) — історик, археограф, архівіст. Н. в с. Киперчени Оргіївського пов. Бессарабської губ. в родині протоієрея, яка походила з молдов. роду Лашко. Пройшов курс навчання в Кишинівській духовній семінарії. 1879 закінчив Новорос. ун-т в Одесі і став працювати викладачем історії т ... |
|---|
| |
|---|
ЛАШНЮКОВ Іван Васильович
|
|---|
| ... 823—25.10.1869) — історик, професор історії та статистики. Н. в м. Конотоп у родині священика. Закінчив Черніг. духовну семінарію з відзнакою і як кращий учень був рекомендований до Київ. духовної академії. Однак поїхав до Санкт-Петербурга і спробував поступити до Медично-хірургічної академії, але н ... |
|---|
| |
|---|
ЛАШТ
|
|---|
| ... від нім. Last — тягар, вантаж. Вживалася на означення ваги вантажу (зазвичай зерна), що поміщався на одному возі, запряженому четвериком коней, чи на двох парокінних фурах. У 16—17 ст., за відсутності спец. одиниць місткості суден (тоннажу), була осн. оптовою одиницею ваги в мор. торгівлі країн басе ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЩ (Лащ-Тучапський) Самуїл
|
|---|
| ... . невід. — п., імовірно, 1649) — польс. коронний стражник, подільський хорунжий. Фактично перебував на службі в краківського каштеляна, гетьмана польного коронного С.Конецпольського. Відзначився у війнах з татарами і козаками. Чинив найжорстокіші для свого часу розправи над укр. селянами і шляхтою н ... |
|---|
| |
|---|
ЛАЩЕНКО Ростислав Митрофанович
|
|---|
| ... 3(01).09.1878—30.10. 1929) — учений-правознавець, історик права, громад. і політ. діяч. Професор (1923). Н. в м. Єлизаветград (нині м. Кіровоград) у сім’ї інспектора духовного уч-ща, засновника місц. укр. громади Митрофана Лащенка (1832—1903). Брат поета, освіт. і громад. діяча В’ячеслава Лащенка ( ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕ Іван
|
|---|
| ... по батькові — Мойся Іван Леонтійович; 22(10).03.1895—09.10. 1978) — письменник, громад. діяч. Н. в с. Мойсинці (згодом с. Придніпровське Чорнобаївського р-ну Черкас. обл., нині затоплене водами Кременчуцького водосховища) в сім’ї безземельного селянина. З 8-ми років наймитував (пас худобу). 1906 за ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕБЕДЄВ Амфіан Степанович
|
|---|
| ... .02.1833—09.02(27.01). 1910) — історик, магістр богослов’я (1858), дійсний статський радник (від 26 грудня 1891 за ст. ст.), доктор honoris causa «за праці з російської історії, здебільшого стосовно території Слобідської України», та засл. професор (1894), член Імператорського т-ва історії та старож ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕБЕДЄВ Сергій Олексійович
|
|---|
| ... .1902—03.07.1974) — учений у галузі електротехніки, розробник i конструктор першого комп’ютера в СРСР. Академік АН УРСР (1946), академік АН СРСР (1953). Герой Соц. Праці (1956). Н. в м. Нижній Новгород (нині місто в РФ). 1920 разом із сім’єю переїхав до Москви. 1921 екстерном склав екзамени за серед ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕБЕДИН
|
|---|
| ... дкування Сумської області, райцентр. Розташов. на р. Вільшанка (прит. р. Псел, бас. Дніпра). Залізнична ст. Лебединська. Населення 27,1 тис. осіб. (2008).
Територія міста була заселена здавна, про що свідчать знайдені тут знаряддя праці і посуд бронзового віку (2 тис. до н. е.), ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕБЕДИНЕЦЬ Михайло Мусійович
|
|---|
| ... 11(29.10).1888—17.12.1934) — політ., держ. і громад. діяч, письменник. Н. в м. Гадяч в сім’ї місц. купця. Згідно з даними автобіографії, 1905 звільнений з 6-го класу Лубенської г-зії за належність до есерівського гуртка. Потому півтора місяця утримувався у в’язниці. Екстерном склав екзамени за 6-й і ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР ТА ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР.
|
|---|
| ... ЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР.
Православний чоловічий Лебединський Свято-Георгіївський монастир розташовувався в урочищі Чичкова, у верхів’ях р. Турія при с. Лебедин (нині село Шполянського району Черкаської обл.). За деякими свідченнями, монастир збудований за благословінн ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕБЕДИНЦЕВ Петро Гаврилович
|
|---|
| ... 1.1820(21.12.1819)—15 (03).12.1896) — учений, педагог, журналіст, реліг. та освіт. діяч, почесний член Імператорського Моск. археол. т-ва, Київської духовної академії, Ун-ту св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), член-засн. Історичного товариства Нестора-літо ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕБЕДИНЦЕВ Феофан (Теофан) Гаврилович
|
|---|
| ... just>(псевдоніми — Лобода Ф., Кулюмбаш И., Холмский Братчик, Фратеркулюс, Холмский Старожил, Цибульский К., Цибульский Кс., Шнейдер К., Шнейдер Т., Б. Д-р, Іер. Ф-л, К.Ц., Л-в Ф; 24(12).03. 1828—24(12).03.1888) — учений, педагог, чиновник, дійсний статський радник (1874), журналіст, видавець, церк. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕБЕДИНЦЕВИ
|
|---|
| ... від священика с. Зелена Діброва (нині село Городищенського р-ну Черкас. обл.) о. Гавриїла Лебединцева (н. наприкінці 18 ст. — п. у 1-й пол. 19 ст.; мав 5 синів і 4 доньки). Його старший син Арсеній Гаврилович (1818—02.02.1898 в м. Одеса) закінчив Київ. духовну семінарію і Київ. духов ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕБЕДІВСЬКА КУЛЬТУРА
|
|---|
| ... ра бронзового віку (11—8 ст. до н. е.). Виділена як така наприкінці 1970-х рр. Пам’ятки, що належать цій к-рі, виявлені в Київ. Подніпров’ї, пониззі Прип’яті (прит. Дніпра), межиріччі Десни (прит. Дніпра) і Сейму (прит. Десни). Представлена поселеннями та могильниками. Поселення невеликих розмірів ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕБЕДЬ Микола
|
|---|
| ... м Рубан, Олег, Ігор, Ярополк, Вільний, Марко та ін.; 24.11.1910—19.07.1998) — політ. діяч, учасник визвол. змагань 1940—50-х рр. Н. в с. Нові Стрілища (нині с-ще міськ. типу Жидачівського р-ну Львів. обл.) у сім’ї кравця. Випускник Академічної гімназії у Львові (1930). Активний організатор націоналі ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕБІДЬ Дмитро Захарович
|
|---|
| ... 893—30.10.1937) — парт. та рад. діяч, канд. у члени політбюро ЦК КП(б)У (1921—22), член політбюро ЦК КП(б)У (1922—24). Н. в с. Єлецько-Миколаєвське (нині с. Євецько-Миколаївка Новомоск. р-ну Дніпроп. обл.) в сел. родині. 1905 вчився у 2-річному залізничному уч-щі. 1908—12 працював слюсарем на з-ді ш ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕБІДЬ-ЮРЧИК Харитон Михайлович
|
|---|
| ... 1877—1945) — учений-економіст, держ. діяч. Н. на сх. Поділлі. 1904 закінчив Кам’янець-Подільську г-зію. Деякий час працював податковим інспектором Могилівського пов. Достовірних даних про життя Л.-Ю. до 1918 в літературі поки що немає. 1918 він очолював департамент мін-ва фінансів Української Народн ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ
|
|---|
| ... 0) — галицький і перемишльський князь, 2-й син Данила Галицького і доньки Мстислава Мстиславича Удатного Анни. 1247 Л.Д. одружився з донькою угор. короля Бели IV Констанцією. На політ. арену виступив на поч. 1250-х рр., відбиваючи за наказом батька наступ татар. воєводи Куремси на пд. рубежі Галицьк ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВ ДІАКОН
|
|---|
| ... — візант. історик. Походив з м. Калое у Фракії (істор. область у сх. частині Балканського п-ова між Егейським, Мармуровим і Чорним морями). Освіту здобув у м. Константинополь. Служив при патріархові Василієві I. На поч. 980-х рр. одержав чин придворного диякона, став довіреною особою імп. Василія II ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ
|
|---|
| ... л. 1323) — князь галицький, правнук Данила Галицького, третій син Юрія Львовича і доньки (невідомої з джерел на ім’я) вел. кн. владимирського й тверського Ярослава Ярославича. Формально вважався співправителем із братом Андрієм Юрійовичем у Галицько-Волинському князівстві, яке на той час, однак, роз ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВ, Леу
|
|---|
| ... а назва левкового талера (див. також Левендаальдер); 2) з 1650-х рр. — буковинська назва всіх типів талерів; 3) наприкінці 17 ст. левами («новими левами») позначали турец. куруші, що замінили талери; 4) з часів австрійс. анексії Буковини (1774) — назва австрійс. гульденів, що мали приблизно таку ж в ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВАНДА Іван (Іоанн) Васильович
|
|---|
| ... справжнє прізв. Сікачка; 1734—25.06.1814) — церк. проповідник, протоієрей. Н. в м. Київ на Подолі в сім’ї шевця Василя Сікачки. Змалку допомагав батькові, розносив по домівках виконані замовлення, близько зійшовся із сином о. Іоанна Леванди — священика Свято-Воскресенської церкви на Подолі. Жага до ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВАНДОВСЬКИЙ Вячеслав Вячеславович
|
|---|
| ... st>(23(11).02.1897—18.04.1962) — графік, засновник укр. мультиплікації. Н. у Києві. Син спадкового почесного громадянина Києва, директора 3-ї Київ. г-зії. Закінчив 1-шу Київ. г-зію (1917). У серпні 1917 зарахований студентом хімічного відділку фіз.-мат. ф-ту Київ. ун-ту (не закінчив). Навч. в Театра ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВАНЕВСЬКИЙ Сигізмунд Олександрович
|
|---|
| ... ust>(Levanevsky Sigismund; 15(02).05.1902 — ймовірно, 13.08.1937) — льотчик. Герой Рад. Союзу (1934). Н. в м. Санкт-Петербург у сім’ї збіднілого польс. шляхтича. За словами самого Л., його батько працював двірником і помер, коли Л. було 8 років. Деякий час потому жив у с. Сокулка Гродненської губ. ( ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВАНІДОВ Андрій Якович
|
|---|
| ... від. — п. 26.02.1802) — рос. воєначальник, намісник Слобідської України, збирач укр. старовини і меценат. 1785 — шеф Стародубського карабінерного полку (див. Карабінери). 1787 — командувач 2-ї кавалерійс. бригади (т. зв. Укр. армії), куди входили Стародубський та Київський карабінерні полки. 1790—94 ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР, Левантинський талер Марії Терезії
|
|---|
| ... ї
— найпопулярніша на західноукр. землях талерна монета (див. Талер) із зображенням ерцгерцогині Австрії та королеви Угорщини й Чехії (з 1740), імператриці «Священної Римської імперії германської нації» (з 1745) Марії Терезії, карбована за конвенційною стопою (діаметр 39,5 мм, ва ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВАШОВ Василь Васильович
|
|---|
| ... .10.1783—05.10(23.09).1848) — військ. і держ. діяч Російської імперії, генерал-ад’ютант (1817), генерал од кавалерії (1833), граф (1833), член Держ. ради Рос. імперії (1838). Позашлюбний син генерала (з 1800 — обер-єгермейстера) В.Левашова (1740—1804). Дворянські права набув за імп. Павла I. 17 (6) ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВАШОВ Сергій Васильович
|
|---|
| ... 1857 — 24.05(06.06).1919) — терапевт, держ. діяч Російської імперії. Н. в с. Погорелоє Бєльовського пов. Тульської губ. в сім’ї дворянина. 1873 закінчив Тульську г-зію й поступив на мед. ф-т Моск. ун-ту, звідти перевівся до С.-Петербурга. 1878 з відзнакою закінчив Петерб. медико-хірургічну академію ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВЕНДААЛЬДЕР
|
|---|
| ... lder — талер з левом) — монета талерного типу (див. Талер). Її карбування для потреб внутр. ринку започаткувала 1575 незалежна Республіка Сполучених Провінцій під час визвольної війни з Іспанією. На аверсі (лицьовому боці) зображалася фігура воїна в латах, який тримав щит із гербом Сполучених Прові ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВЕНЕЦЬ Юрій Анатолійович
|
|---|
| ... .08.1961) — учений-історик, політолог. Д-р політ. н. (2001), академік НАН України (2009). Н. в м. Бугуруслан Оренбурзької обл. (РФ). 1983 закінчив Київ. ун-т. У липні—грудні 1983 — асистент Полтав. пед. ін-ту. Від 1983 — аспірант, з 1987 — асистент цього ж ін-ту. Канд. істор. н. (1987). Від березня ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИНСЬКИЙ (Левінський) Степан Іванович
|
|---|
| ... n_just>(1897—08.10. 1946) — письменник, культуролог, дипломат. Син архітектора. Закінчив «Львівську політехніку» зі ступенем інженера-хіміка. Студіював у Брюсселі (Бельгія). 1922 виїхав до Парижа (Франція). Закінчив япон. відділ Школи держ. мов (1929) та Школу політ. наук (обидві в Парижі). За реком ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИНСЬКИЙ Іван Іванович
|
|---|
| ... 851—07.07.1919) — архітектор, підприємець, громад. діяч. Н. в м. Долина в родині директора укр. нар. школи. Від 1859, по смерті батька, разом із матір’ю мешкав у м. Стрий, закінчив там 4 класи початкової школи. Згодом переїхав до м. Львів і закінчив там реальну школу. 1868 поступив на буд. ф-т Льв ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИТСЬКИЙ Володимир Фавстович
|
|---|
| ... 6.06.1854—26.10.1939) — історик нар. госп-ва та екон. думки. Д-р політ. економії та статистики (1899), професор (1900). Академік ВУАН (1925; з 1936 — АН УСРР, з 1937 — АН УРСР, нині Національна академія наук України). Н. в с. Старостинець Сквирського пов. Київ. губ. (нині с. Старостинці Погребищенсь ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИТСЬКИЙ Леонід Макарович
|
|---|
| ... 8).03.1892 — після 1960, за окр. відомостями — 1973) — освітній діяч, науковець, д-р мед. наук. Н. в м. Богуслав у сім’ї викладача Богуславського духовного уч-ща. Навч. спочатку в Богуславському духовному уч-щі (1902 уч-ще було переведене до Києва і об’єднане з Києво-Подольським духовним уч-щем), а ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИТСЬКИЙ Микола Васильович
|
|---|
| ... 03(07.04).1859— грудень 1936) — організатор кооперативного руху, публіцист. Н. в с. Хмільна (нині село Канівського р-ну Черкас. обл.) в родині священика. Невдовзі потому сім’я переїхала у Чигирин, а 1861 — у с. Федвар Олександрійського пов. на Херсонщині. Початкову освіту здобув у класах для дітей д ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИТСЬКИЙ Микола Григорович
|
|---|
| ... 07(07.08)1883—05.09. 1939) — громад. та політ. діяч, дипломат, правник. Н. в с. Хрінівка (нині село Іллінецького р-ну Він. обл.). Закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту (1909) і Вищу політ. школу у Берліні (1924, Німеччина). 1906 вступив до УСДРП, брав участь у революц. роботі серед селянства, працював у пр ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКА (Левицька-Крушельницька) Галина Львівна
|
|---|
| ... class=zdan_just>(псевд. — Олена П’ятигорська; 23.01.1901—13.07.1949) — піаністка і педагог. Н. в м. Порохник Ярославського пов. (нині Польща). Дружина І.Крушельницького. Мати Л.Крушельницької. Гри на фортепіано спочатку навч. у своєї матері М.Левицької, потім — в Укр. дівочому ін-ті в Перемишлі. 192 ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Анатоль
|
|---|
| ... ; 04.04.1841—25.04.1899) — історик-медієвіст, видавець джерел. Професор (1887). Чл.-кор. краківської Академії мист-в (1889). Н. в с. Присівці (нині село Зборівського р-ну Терноп. обл.). Син греко-катол. священика. Навч. і склав докторат (1875) у Львів. ун-ті. Працював учителем середніх шкіл у Переми ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Борис Васильович
|
|---|
| ... .1915—28.10.1984) — історик, суспільствознавець, журналіст і публіцист, громад. та політ. діяч. Член Наукового товариства імені Шевченка, Нім. т-ва вивчення Сх. Європи (Штутгарт, ФРН), Економіко-політ. т-ва (Франкфурт-на-Майні, ФРН), Т-ва вивчення іноз. країн (ФРН). Н. в м. Відень у сім’ї професора ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Венедикт
|
|---|
| ... 4.01.1851) — діяч Української греко-католицької церкви, педагог. Професор (1817). Н. в с. Іванівці (нині село Жидачівського р-ну Львів. обл.). 1802 закінчив Львів. г-зію. 1803—05 вивчав філософію і право у Львів. ун-ті, 1805—10 навч. у Віденському конвікті (семінарії). Був священиком у соборі святог ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Володимир Лукич
|
|---|
| ... німи — Василь Лукич, Володимир Лукич, Л.Лукич та ін.; 02.09.1856—06.10.1938) — укр. правник, громад. діяч, видавець, літературознавець, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1926), почесний член т-ва «Просвіта» (див. Просвіти). Н. в с. Белець (нині с. Гончарівка Золочівського р-ну Львів. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Дмитро Григорович
|
|---|
| ... —07.04.1822) — живописець-портретист реалістичного напряму. Походив зі старовинного священицького роду Носів. Батько — Г.Левицький-Ніс — священик, відомий укр. графік. Мати — Агафія, уроджена Левицька. Л. здобув фундаментальну освіту (існує припущення, що він деякий час навч. в Києво-Могилянській ак ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Дмитро Павлович
|
|---|
| ... 1877—31.10.1942) — правник, громад. і політ. діяч, дипломат Західноукраїнської Народної Республіки. Д-р права (1910). Н. в с. Добрачин (нині с. Добрячин Сокальського р-ну Львів. обл.). Навч. у Львів. та Віденському ун-тах. Працював адвокатом у містах Рава-Руська (від 1912) і Бережани (від 1914). Влі ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Євген Йосипович
|
|---|
| ... 1870—21.11.1925) — правник, громад. і політ. діяч, дипломат. Д-р права. Н. в с. Качанівка (нині село Підволочиського р-ну Терноп. обл.) Навч. в г-зії в Тернополі, на правничих ф-тах Львів. та Віденського ун-тів. Здобувши докторат, працював адвокатом у Відні. Брав активну участь у громад. й політ. жи ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Омелянович
|
|---|
| ... 1850—30.01.1913) — бібліограф, письменник, журналіст. Н. в с. Берлоги (нині село Рожнятівського р-ну Івано-Франк. обл.). Закінчив Віденський ун-т. Від 1909 — голова бібліографічної комісії НТШ (див. Наукове товариство імені Шевченка). Спочатку був прибічником москвофільства, але згодом став відстою ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Кость Антонович
|
|---|
| ... 1859—12.11.1941) — держ. і громад. діяч, дійсний (1899) та почесний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член т-ва «Просвіта» (див. Просвіти). Н. в м. Тисмениця в сім’ї священика. Навч. на юрид. ф-тах Віденського та Львів. ун-тів. Будучи студентом ун-ту, став одним з ініціаторів створе ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Михаїл (Михайло)
|
|---|
| ... ).08.1774—14.01.1858) — діяч Української греко-католицької церкви. Н. в с. Ланчин (нині смт. Надвірнянського р-ну Івано-Франк. обл.). 1790 закінчив Станіславську г-зію, згодом — теологічний ф-т Віденського ун-ту. Здобув наук. ступінь д-ра богослов’я. Від 1797 працював префектом Львів. духовної семін ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Модест Пилипович
|
|---|
| ... оніми і псевдоніми — М.Л., М.П., Виборний Макогоненко, Дід Модест, М.Пилипович, М.Рогаль та ін.; 13(25). 07.1866—16.06.1932) — лікар, письменник, публіцист, перекладач-поліглот, мовознавець, педагог, композитор, дипломат, громад. і політ. діяч. Н. в с. Вихилівка (нині село Ярмолинецького р-ну Хмельн ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Орест Іванович
|
|---|
| ... Маяченець; 13(25).12. 1848—09.05.1922) — історик, правознавець, архівіст, археограф, белетрист. Академік УАН (1918; від 1921 — ВУАН; нині Національна академія наук України). Н. в с. Маячка Кобеляцького пов. (нині село Новосанжарського р-ну Полтав. обл.) в сім’ї диякона (батько походив з козацько-ста ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ Панфил (Парфеній)
|
|---|
| ... . Парфеній Левицький. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВИЦЬКИЙ-НІС Григорій Кирилович
|
|---|
| ... (бл. 1697—19(08).05.1769) — гравер, представник бароко, з його творчістю пов’язані найвищі здобутки укр. естампа 18 ст. Батько Д.Левицького. Н. в с. Маячка (нині село Новосанжарського р-ну Полтав. обл.) в сім’ї священика. Походив зі старовинного козац. роду Носів. Перші мистецькі навички отримав у р ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВКЕ
|
|---|
| ... ньогрец. назва одного з островів у Чорному морі, що нині відомий як Зміїний (розташов. неподалік гирла Дунаю). Згадується в творах Арктіна, Алкея, Піндара, Флавія Арріана та ін. антич. авторів. Тут знаходилося святилище героя Троянської війни Ахілла, покровителя мореплавців і купців, та його дружини ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВКОН I
|
|---|
| ... витель Боспорського царства. Успадкував владу після смерті батька — Сатира I. Запровадив низку реформ, зокрема, створив греко-варварську монархію з деякими демократ. елементами. За його правління площа д-ви мала прибл. 5 тис. км2. На той час це була 2-га (після Сиракуз — давньогрец. полісу на пд. сх ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВКОН II
|
|---|
| ... 5 до н. е.) Боспорського царства. Служив жерцем Аполлона Лікаря. Відзначився енергійною діяльністю, спрямованою на подолання фінансової кризи. Випустив царську серію монет (уперше в Боспорському царстві) з власним іменем і титулом «басилевс» (див. Басилей) та воєн. символікою, що вказувала на його п ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВКОПОЛЬ
|
|---|
| ... ий Крим. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВЧЕНКО Микола Захарович
|
|---|
| ... 934) — історик, етнограф, літературознавець. Н. в м. Київ. Закінчив 2-гу Київ. класичну г-зію (1920), істор. від-ня Київ. ін-ту нар. освіти (1923). Також навч. в Київ. археол. ін-ті (1921) та одночасно працював бібліотекарем у Всенар. б-ці України (нині Бібліотека національна України імені В.І. Верн ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВЧЕНКО Митрофан Васильович
|
|---|
| ... 12.1890—22.01.1955) — рос. історик-візантиніст, професор (1938), д-р істор. н. (1941). Н. в м. Суджа (нині місто Курської обл., РФ). 1915 закінчив у Ніжині історико-філол. ін-т. Опісля вчився в Петрограді (нині м. Санкт-Петербург). 1939 започаткував у Ленінгр. від-ні Ін-ту історії АН СРСР діяльність ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВЧЕНКО Михайло Михайлович
|
|---|
| ... доніми — Лучинський Богуслав, Лучинський Болеслав, Незначний Борис; 1830 — 9.10.1891) — лексикограф і етнограф. Н. в м. Київ. Отримавши освіту, прагнув поширювати знання серед своїх земляків, які через матеріальну скруту були обмежені в можливостях вчитися. У зв’язку з цим писав, що «людям, пользующ ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВЧЕНКО Петро Олексійович
|
|---|
| ... .1856—27.01.1917) — живописець, пейзажист і рисувальник. Н. в м. Харків у незаможній купецькій родині. Навч. в 2-й Харків. г-зії (у той час малювання там викладав худож. і педагог Д.Безперчий). Од 1878 до 1883 — вільний слухач петерб. Академії мист-в. Його учителями були М.Клодт та В.Орловський. Худ ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВЧУК Тимофій Васильович
|
|---|
| ... .01.1912—14.12.1998) — кінорежисер, педагог. Професор (1970). Нар. арт. СРСР (1972). Н. в с. Бистріївка (нині село Ружинського р-ну Житомир. обл.). 1934 закінчив Київ. кіноін-т і з цього ж року почав працювати на Київ. кіностудії худож. фільмів (нині Національна кіностудія художніх фільмів імені О.Д ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕВШИН Олексій Іраклієвич
|
|---|
| ... 879) — держ. діяч і письменник. Походив з обрусілого нім. роду Левенштейнів. Випускник Харків. ун-ту. 1820 вступив на службу до азіатського департаменту і протягом 2-х років збирав у Оренбурзькому краї відомості про киргиз-кайсацькі орди. Потому займав посаду дир. Департаменту с.-г. та одночасно був ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕГАЛЬНИЙ МАРКСИЗМ
|
|---|
| ... іт. течія в Російській імперії. Виникла в середовищі інтелігенції в ході обговорення питань, пов’язаних з осмисленням поступу капіталізму, а також критики доктрини народництва на ґрунті окремих філос., суспільно-політ. і екон. ідей марксизму. Означення цієї течії як особливого різновиду марксизму — ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕГАЛЬНІСТЬ, ЛЕГАЛІЗАЦІЯ, ЛЕГІТИМАЦІЯ
|
|---|
| ... just>(як юридичниі терміни). В юрид. сенсі словом «легальність» (від лат. legalis — законний) означають: 1) відповідність чинним законам (дозволеність законом, узаконення); 2) визнання певного суб’єкта, сусп. відношення, процедури, дії такими, що існуюють або вчинені на законних підставах; 3) оформл ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
|
|---|
| ... ust>(Легіон УСС) — укр. добровольче військ. формування у складі австро-угор. армії в роки Першої світової війни. Його утворенню передувало масове поширення в Галичині 1911—14 військово-спортивного, т. зв. січово-стрілецького руху (див. «Січі»), а також оприлюднення 6 серпня 1914 маніфесту Головної у ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕГІОНИ ПОЛЬСЬКІ
|
|---|
| ... ьс. добровольчих військ. формувань, які діяли в складі військ іноз. д-в після того, як Польща втратила свою незалежність (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795). Перші такі військ. формування були сформовані 1797 й діяли до 1803. Вдруге вони були створені й воювали 1848—49. Втретє були сформовані й бр ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕГІТИМНІСТЬ як політико-правове поняття
|
|---|
| ... an_just>означає підтримку, позитивне ставлення, довіру або визнання авторитету влади та державно-правових інститутів сусп. думкою (у т. ч. зарубіжною), населенням країни або великими групами населення. Л. виключає застосування примусу з боку влади. Чим більший примус, тим нижчий рівень Л.
... |
|---|
| |
|---|
ЛЕГІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
|
|---|
| ... ЛУН) — укр. орг-ція за кордоном. Виникла восени 1925 в результаті злиття Українського національного об’єднання, Союзу визволення України і Союзу укр. фашистів, що діяли в містах Прага, Брно і Подєбради (усі — Чехословаччина). Була першою укр. орг-цією, що у власній назві стала вживати означення «нац ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕГОЦЬКИЙ Тиводар
|
|---|
| ... .11.1915) — правник, археолог, історик, організатор музейної справи. Н. в с. Фунжіне (нині у Хорватії, біля м. Рієки) в сім’ї лісника-переселенця зі Словаччини. Початкову школу й г-зію закінчив у м. Рожогедь (нині м. Ружомберок, Словаччина). Потому відвідував філос. курси в м. Рожнява. Від 1847 навч ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕЖА
|
|---|
| ... рцяного війська Речі Посполитої в межах королівщин чи панських маєтностей, що практикувався в мирний час для матеріального утримання військ. Мешканці села чи міста, де стояв військ. загін, мусили давати воякам житло для квартирування та продукти (див. Стація). До Л. вдавалися також реєстрові козаки, ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕЖЕ Луї-Поль-Марія
|
|---|
| ... 1.1843—30.04.1923) — франц. славіст, член Академії написів і красного письменства Франції (1880), чл.-кор. (1884), дійсний член (1890) Петерб. АН (з 1914 — Петрогр., з 1917 — Рос. АН). Н. в м. Тулуза (Франція). Отримав юрид. освіту в Парижі. Зацікавившися слов’янознавством, захистив у Сорбонні докто ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕЗЮР Шарль-Луї
|
|---|
| ... 770—1849) — франц. письменник, публіцист, історик. Н. в м. Гіз (Франція). З початком Французької революції кінця 18 століття переїхав у Париж, став там відомим як автор популярних поетичних творів і театральних п’єс. У роки Директорії був співробітником МЗС Франції, редагував час. «Argus», створений ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕЙ
|
|---|
| ... — 1) типова буковинська і молдов. назва талерів (з 1630-х рр.; за зображенням на реверсі голл. «левиного талера» — левендаальдера — лева на задніх лапах), а згодом — також турец. піастрів (1690—1800-ті рр.; див. Куруш) та австрійс. флоринів (1800—40-ві рр.). Термін Л. вживався з означеннями «битий» ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕЙПУНСЬКИЙ Олександр Ілліч
|
|---|
| ... 2.1903—14.08.1972) — фізик-експериментатор, академік АН УСРР/УРСР (1934; нині Національна академія наук України). Герой Соц. Праці (1963). Н. в с. Драглі (нині село в Польщі) в родині десятника з буд-ва шосейних доріг. 1926 закінчив Ленінгр. політех. ін-т, з 1927 працював в Ленінгр. фізико-тех. ін-т ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕЙЦА
|
|---|
| ... льна форма до румун. lei; див. Лей) — поширена в Молдові та Пд. Буковині у 18 — на поч. 19 ст. назва турец. монети в півкуруша (див. Куруш, Ігірмілік). У Буковині Північній переважала ін. назва — поллеу (див. Поллев). Монету карбували дедалі більш полегшеними емісіями (напр., 1203 року хіджри (1788/ ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕКЛЕРК Ніколя-Габріель
|
|---|
| ... t>(1726—1798) — франц. лікар, історик, граф. 1759 вперше прибув до Російської імперії, де був прийнятий на службу лікарем при Кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі. Згодом став лейб-медиком гетьмана К.Розумовського. Виконував ці обов’язки до 1762. Водночас займався вивченням істор. минулого і сучас ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕЛЕВЕЛЬ Йоахим
|
|---|
| ... .1861) — польс. історик, громад. і політ. діяч; ідеолог польс. демократ. руху 1-ї пол. 19 ст. Професор (1815), д-р філософії (1820). Н. в м. Варшава. 1807 pакінчив Віленський ун-т. 1808—10 працював викладачем Кременецького ліцею. Потому був професором Віленського ун-ту (нині Вільнюський університет; ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕЛЕКАЧ Микола Михайлович
|
|---|
| ... 1907—06.09.1975) — учений-історик. Н. в м-ку Коритняни (нині село Ужгородського р-ну Закарпат. обл.) в сім’ї робітника. Закінчив філос. ф-т Празького ун-ту (1934). Служив у чехословац. армії (1934—36). Працював у земському архіві Підкарпатської Русі (назва Закарпатської України в складі Чехословаччи ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕЛЬЧИЦЬКА НАРАДА ПАРТИЗАНІВ УКРАЇНИ 1943
|
|---|
| ... dan_just>— розширена нарада нелегального ЦК КП(б)У і командно-політ. складу партизан. з’єднань України. Відбулася 28—29 травня 1943 на території партизан. краю в Лельчицькому р-ні Поліської (нині Гомельської) обл. Білорус. РСР (на той час край був окупований і підпорядкований генерал-комісаріату «Жи ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕЛЮШЕНКО Дмитро Данилович
|
|---|
| ... .1901—20.07.1987) — військ. діяч, генерал армії (1959). Двічі Герой Рад. Союзу (1940, 1945), Герой Чехословац. Соціаліст. Республіки (1970). Н. на х. Новокузнецький (нині с. Новокузнецовка Ростовської обл., РФ) у сел. родині. У РСЧА (див. Радянська армія) — від 1919. Учасник громадян. війни 1917—21. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕМКИ
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕМКІВЩИНА
|
|---|
| ... м. Сянок (нині м. Санок, Польща), діяв від 1930 (засновники: Л.Ґец, С.Венгринович, І.Добрянська, Ф.Коковський, І.Фюнт) до середини 1940-х рр. (після Другої світової війни ліквідований, фонди передані місц. Держ. музею). Проводив науково-дослідницьку роботу на Лемківщині, видав 3 томи «Бібліотеки Ле ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕМКІВЩИНА
|
|---|
| ... Бескидах (середньогірська, й найнижча, частина Карпат). Пн. терени Л. (за площею найбільші) перебувають у складі Польщі — у Малопольс. і Підкарпатському воєводствах. Її пд. (менша) частина розташов. у складі Словаччини (Пряшівщина). Невеликий р-н Л. перебуває у складі України: його межі більш-менш ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕМКІН Рафаел
|
|---|
| ... 959) — юрист, правозахисник, розробник концепції геноциду, один з перших, хто запропонував кваліфікувати голодомор 1932—1933 років в УСРР як геноцид укр. народу. Д-р права (1926). Н. в с. Безводне біля м. Волковиськ (нині м. Вовкависьк Гродненської обл., Білорусь) у родині польс. євреїв-хліборобів ( ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕНДВІЙТ, земський війт
|
|---|
| ... а особа в сільс. поселенні, яке було створено на засадах нім. права. Такі поселення набули поширення на укр. землях із серед. 14 ст. Л. надавалася певна ділянка землі під власне госп-во та визначалася територія, яку він мав право заселити, новопоселенці на деякий термін звільнялися від сплати чиншу ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕНДЕЛЬ, лендельська культура
|
|---|
| ... ультурно-істор. спільність доби мідно-кам’яного віку. Дослідники включають до неї такі близькі між собою археологічні культури, як моравська мальована, пізньострічкова мальована, зимно-злота та ін. (виявлені на територіях Угорщини, Словаччини, Австрії, Польщі й України). Її назва запозичена від наук ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕНД-ЛІЗ
|
|---|
| ... позика-оренда) — заг. назва системи надання одними країнами-союзницями по антигітлерівській коаліції ін. країнам-союзницям допомоги у військ. техніці, зброї, боєприпасах, спорядженні, сировині, продовольстві та послугах. Походить від назви закону США про Л.-л. від 11 березня 1941, згідно з яким уряд ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕНІН Володимир Ілліч
|
|---|
| ... різв. — Ульянов; 22(10).04.1870—21.01.1924) — рос. політ. і держ. діяч. Н. в м. Симбірськ (нині м. Ульяновськ, РФ) у дворянській сім’ї. Брат О.Ульянова (страчений 1887 за замах на життя рос. імп. Олександра III) та Д.Ульянова. Батько — І.Ульянов, інспектор, згодом — директор нар. уч-щ Симбірської гу ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕНІНА ОРДЕН
|
|---|
| ... РСР. Заснований постановою Президії ЦВК СРСР від 6 квітня 1930. Статут ордена затверджено постановою Президії ЦВК СРСР від 5 травня 1930. У подальшому до статуту ордена і його опису вносилися зміни: постановою ЦВК СРСР від 27 вересня 1934, указами Президії ВР СРСР від 19 червня 1943, 16 грудня 19 ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ УКРАЇНИ
|
|---|
| ... s=zdan_just>(ЛКСМУ; до 1920 — Комуністична спілка робітничої молоді України, КСРМУ, до 1924 — Комуністична спілка молоді України, КСМУ) — молодіжна орг-ція, що діяла на території УСРР/ УРСР під кер-вом і контролем КП(б)У/КПУ (див. Комуністична партія України). Складова частина Всесоюзної Ленінської ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕНІНСЬКІ ПРЕМІЇ ТА ПРЕМІЇ ІМЕНІ ЛЕНІНА
|
|---|
| ... an_just>— почесні державні нагороди СРСР.
Премії імені Леніна були засновані згідно з постановою РНК СРСР від 23 червня 1925 «Про затвердження премій імені В.І. Леніна за наукові праці». Цю постанову було прийнято у зв’язку із схваленням ЦВК СРСР внесеної на його розгляд 22 січн ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕНКАВСЬКИЙ Степан
|
|---|
| ... Коваль, Залужний; 06.07.1904—30.10.1977) — ідеолог Організації українських націоналістів, публіцист, учасник визвол. змагань 1940—50-х рр. Н. в с. Угорники (нині село підпорядковане Івано-Франк. міськраді Івано-Франк. обл.) в родині священика. Навч. в Станіславівській г-зії. Від 5-го класу — активни ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕНУНГИ
|
|---|
| ... мання каральних загонів, яку в 17—18 ст. запроваджували уряд Речі Посполитої або окремі польс. магнати в місцевостях, що були охоплені повстанською соціальною боротьбою. Селян і міщан змушували сплачувати Л. з розрахунку 2—3 злотих на жовніра за тиждень. Насильне стягнення Л. посилювало соціальну на ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕОНТОВИЧ Володимир Михайлович
|
|---|
| ... севдоніми — В.Левенко, Давній та ін.; 05.08.1866—10.12.1933) — укр. громад. і політ. діяч, письменник, меценат. Н. на х. Оріхівщина (нині село Хорольського р-ну Полтав. обл.). Його батько належав до давнього укр. шляхетського роду (див. Леонтовичі), а мати походила з франц. роду Альбрандів, який осе ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕОНТОВИЧ Микола Дмитрович
|
|---|
| ... ).12.1877—23.01.1921) — композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, муз. громад. діяч, збирач муз. фольклору. Н. в с. Селевинці (нині село Немирівського р-ну Він. обл.) у сім’ї священика. Початки муз. освіти здобув удома. Його батько — Дмитро Федорович — чудово співав, грав на контрабасі, скрипц ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕОНТОВИЧ Федір Іванович
|
|---|
| ... .01.1833—21.12.1910(03.01. 1011)) — історик права. Д-р державного права (1868). Професор (1888). Н. в с. Попівка (нині село Конотопського р-ну Сум. обл.). Виходець з духовенства. 1855 закінчив Ніжинський ліцей кн. Безбородька (див. Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька). Від 18 ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕОНТОВИЧІ
|
|---|
| ... козацько-старшинських (згодом — дворянських) родів різного походження. Один з них бере початок від Миколи Олексійовича (р. н. невід. — п. бл. 1789), райця київ. магістрату (1781) та бунчукового товариша (1781—83). Його нащадками є Іван Миколайович (1860—1926), член Держ. ради Рос. імпе ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕОПАРДОВ Микола Олександрович
|
|---|
| ... 820—12.08.1895) — колекціонер, меценат. Н. у Вологодській губ. (Росія) в сім’ї священика. Закінчив Вологодську духовну семінарію. Від 1842 служив у Петерб. духовній консисторії (див. Консисторія), з 1845 — у комісаріатському департаменті Мор. мін-ва. Попечитель к-ту кронштадтського сирітського будин ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕОПОЛЬД ІІ Габсбург
|
|---|
| ... —01.03.1792) — імператор «Священної Римської імперії германської нації» і австрійс. правитель (1790—92). Молодший син герм. імп. Франца I Стефана Лотаринзького та його дружини Марії-Терезії Габсбург. Н. в резиденції Шенбрунн (м. Відень, Австрія). 18 серпня 1765 став під іменем Петер-Леопольд великим ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕПЕСІВКА, археологічна пам’ятка
|
|---|
| ... — поселення вельбарської культури, має характерні ознаки торгово-ремісничого центру. Розташов. на околиці с. Лепесівка Білогірського р-ну Хмельн. обл. Під час розкопок 1957—62 тут на площі 5800 м2 досліджено залишки 20 великих будинків північногерм. типу з житловою та госп. частинами, 2 гончарні го ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕПЕШИНСЬКА Ольга Василівна
|
|---|
| ... 5).09.1916—20.12.2008) — балерина, педагог. Нар. артистка СРСР (1951). Н. в м. Київ у сім’ї інженера шляхів сполучень зі старого дворянського роду. Онука В.Лепешинського (був активним учасником «Народної волі»). З дитинства любила танцювати. 1933 закінчила Моск. хореографічне уч-ще (педагог О.Чекриг ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕПКИЙ Богдан Сильвестрович
|
|---|
| ... доніми і криптонім — Нестор, Л.Богдан, Б.Л. та ін.; 04.11.1872—21.07.1941) — поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, художник, педагог. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний д-р Українського вільного університету та «Просвіти» (див. Просвіта). Професор (1932). Брат Л.Лепко ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕПКИЙ Лев Сильвестрович
|
|---|
| ... іми — Леле, Оровець, Льоньо, Швунг, Зазик та ін.; 07.12.1889—28.10.1971) — письменник, журналіст, громад. діяч. Брат Б.Лепкого. Н. в с. Поручин (нині в складі с. Біще Бережанського р-ну Терноп. обл.) у родині священика Сильвестра Лепкого (виступав у літературі під псевдонімом Марко Мурава). Початков ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕ-ПЛЕ Фредерик
|
|---|
| ... 806—05.04.1882) — франц. геолог (професор гірничої школи в м. Париж), економіст, соціолог (його дослідження робітн. сімей та їхніх бюджетів вважаються класичними і є нині важливим джерелом інформації про тогочасний стан робітн. класу). Н. в комуні Ла-Рив’єр-Сен-Совер (департамент Кальвадос, Франція) ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕПЛЕВСЬКИЙ Ізраїль Мойсейович
|
|---|
| ... 894, за ін. даними, 1895 або 1896 — 28.07.1938) — один з керівників рад. органів держ. безпеки, 1919—31, 1933 та 1937 працював в УСРР/УРСР. Н. в м. Брест-Литовськ (нині м. Брест, Білорусь) у сім’ї робітника, єврей. Самоук. 1909—14 — робітник шапкової майстерні, конторник аптекарського складу в Брест ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕРІТЬЄ (Lhеritier) Мішель
|
|---|
| ... 1950) — франц. історик, співзасновник і довголітній (1926—45) ген. секретар Міжнародного комітету історичних наук (МКІН). Від 1926 — професор Вищої школи сусп. наук у Парижі (Франція). В останні роки життя — професор ун-ту Екс-ан-Прованс поблизу м. Марсель (Франція). Наук. діяльність почав як дослід ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕСЕВИЧ Володимир Вікторович
|
|---|
| ... вдоніми — Вл.Викторов, Украинец; 14(26)01.1837—13.11.1905) — публіцист, філософ, громад. діяч. Н. в с. Денисовка, Лубенського пов. Полтав. губ. (нині с. Денисівка Оржицького р-ну Полтав. обл.) в дворянській родині. Рано залишився без батьків, виховувався бабусею в сім’ї родичів. Закінчив Київ. г-зію ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕСЕВИЧІ (Лесеневичі)
|
|---|
| ... ацько-старшинський рід 18—20 ст. Родоначальником його був Костянтин Л., який походив із с. Лісовичі (нині село Таращанського р-ну Київ. обл.). Він згадується як значний товариш Лубенського полку 1724. Його син Данило (р. н. невід. — п. після 1779) був з 1735 військовим канцеляристом, п ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕСІ УКРАЇНКИ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНІ МУЗЕЇ
|
|---|
| ... ss=zdan_just>Музей-садиба Лесі Українки в с. Колодяжне, Державний літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Києві, Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Музей Лесі Українки в Ялті — культурно-освіт. заклади, в яких представлено меморіальні речі, документи, літ ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕСНИЦЬКИЙ Григорій
|
|---|
| ... Сахненко, Сахнович, Костиря, Сахнович-Лесницький) (р. н. невід. — п. 1664) — укр. військ. і держ. діяч, дипломат, миргородський полковник, генеральний суддя. Походив зі шляхетської правосл. родини Київщини. З перших днів національної революції 1648—1676 приєднався до повсталих. Восени 1648 згадуєть ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕСТВИЧНЫЙ ПОРЯДОК заміщення княжих столів на Русі
|
|---|
| ...
— система престолонаслідування, що встановилася й діяла на Русі після Ярослава Мудрого — у 2-й пол. 11—13 ст. — і яка засновувалася на його заповіті-«ряді» (1054; див. Ряд Ярослава Мудрого). Згідно з цим порядком, княжі столи передавалися старшому в роді. На практиці це означало ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
|
|---|
| ... я. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕТИЧІВ
|
|---|
| ... ицької області, райцентр. Розташов. на правому березі р. Вовк при впадінні до р. Пд. Буг, за 51 км на сх. від обласного центру та за 33 км від залізничної ст. Деражня. Населення 10,9 тис. осіб (2004).
Першу відому рукописну згадку про Л. дослідники датують 1404 — це документ для ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕТИЧІВСЬКИЙ ДОМІНІКАНСЬКИЙ МОНАСТИР УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ
|
|---|
| ... Ї ДІВИ МАРІЇ
— римо-катол. монастир у смт Летичів, пам’ятка арх-ри нац. значення. Заснований бл. 1606 ченцями-домініканцями, які принесли з собою до Летичева копію ікони Богоматері Сніжної, створеної в Римі (Італія) на поч. 16 ст. (згодом ця копія стала відомою як Летичівська Бог ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕТОПИСЕЦ КРАТКІЙ
|
|---|
| ... раткій от початку Великороссийских и прочих князей и монархов, хто, в котором году имел при титле Великороссийской княжити и кто в Малой России был гетманом, в котором году и что в тех годах деялося, выписано в лето от создания мира 7248, а от рождества Христова 1740» — пам’ятка укр. істор. думки 18 ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕТОПИСЬ ЕКАТЕРИНОСЛАВСКОЙ УЧЕНОЙ АРХИВНОЙ КОМИССИИ
|
|---|
| ...
— друковане видання Катеринославської губернської вченої архівної комісії (1903—16) — науково-істор. т-ва катериносл. істориків, етнографів, археологів, археографів, краєзнавців, літературознавців, громад. діячів. Побачило світ 10 вип. «Летописи...» (1-й вип. — 1904; 2-й та 3-й ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕТОПИСЬ ЗАНЯТИЙ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМИССИИ
|
|---|
| ... s=zdan_just>— неперіодичне видання Археографічної комісії при С.-Петербурзькій АН (з 1917 — при Російській АН, з 1922 — Археографічна комісія Російської АН, з 1926 — Історико-археографічна комісія АН СРСР) у С.-Петербурзі (Петрограді, Ленінграді) протягом 1862—1928. Вийшло 35 випусків. Первісно «Лет ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕТОПИСЬ ИСТОРИКО-ФИЛОЛОГИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА ПРИ ИМПЕРАТОРСКОМ НОВОРОССИЙСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ
|
|---|
| ... АТОРСКОМ НОВОРОССИЙСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ»
— періодичний наук. орган, що виходив в Одесі з 1890 по 1916 (25 т.). Друкувався за постановою правління Історико-філологічного товариства при Імператорському Новоросійському університеті. 1892 у складі «Летописи…» виокремилося особливе від-н ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕТОПИСЬ РЕВОЛЮЦИИ
|
|---|
| ... пис революції». ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕТОПИСЬ САМОВИДЦА О ВОЙНАХ Б.ХМЕЛЬНИЦКОГО И О МЕЖДОУСОБИЯХ, БЫВШИХ В МАЛОЙ РОССИИ ПО ЕГО СМЕРТИ
|
|---|
| ... УСОБИЯХ, БЫВШИХ В МАЛОЙ РОССИИ ПО ЕГО СМЕРТИ»
— див. Літопис самовидця. ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕЩЕНКО Микола Никифорович
|
|---|
| ... .1911—09.02.1991) — історик, дослідник історії України 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., історії міжнац. зв’язків. Старший наук. співробітник (1951), д-р істор. н. (1960). Н. в с. Бурчак (нині село Михайлівського р-ну Запоріз. обл.) в сел. родині. Закінчив істор. ф-т Одес. ун-ту. Від 1933 служив у Червоній ... |
|---|
| |
|---|
ЛЕЩЕНКО Петро Костянтинович
|
|---|
| ... д. — Мартинович; за деякими джерелами — за псевд. обрав прізвище свого батька; 03.07, за ін. даними, 14.06.1898 — 14, за ін. даними, 16.07.1954) — естрадний співак (ліричний баритон), виконавець нар. і характерних танців, гітарист, аранжувальник усіх пісень свого репертуару; член Румун. театрального ... |
|---|
| |
|---|
ЛЄСКОВ Микола Семенович
|
|---|
| ... 2.1831—05.03(21.02).1895) — письменник, журналіст, чиновник, перекладач. Дійсний член Рос. географічного т-ва (1862). Нагороджений темнобронзовою медаллю на Андріївській стрічці «В память Восточной (Крымской) войны 1853—1856 гг.». Н. в с. Горохово Орловського повіту Орловської губ. (нині село Орлов ... |
|---|
| |
|---|
ЛЄШЕК БІЛИЙ
|
|---|
| ... 1186 — п. 23.11.1227). Син краківського кн. Казимира II Справедливого і рус. княжни Єлени, доньки смоленського, згодом — київ. вел. кн. Ростислава Мстиславича. Князь сандомирський (з 1194) і краківський (1194—98, 1201—27). Дружина — Гремислава (з 1207), донька луцького кн. Інгвара Ярославича. По за ... |
|---|
| |
|---|
ЛЄШКОВ Василь Миколайович
|
|---|
| ... .08.1810—02.02(21.01).1881) — правознавець, історик, публіцист, громад. діяч. Д-р права (1841), професор (1842). Н. в с. Медведів Стародубського пов. Черніг. губ. в сім’ї церк. служителя. Від 1820 навч. в Черніг. духовному уч-щі, з 1825 — у Черніг. духовній семінарії. 1829 закінчив семінарію і посту ... |
|---|
| |
|---|
ЛЖЕДМИТРІЙ I
|
|---|
| ... 7(17).05.1606) — усталене серед істориків іменування політ. авантюриста, який видавав себе за сина Івана ІV Грозного — Дмитрія — і який став рос. царем (1605—06). Істор. джерела містять чимало повідомлень, що дають для дослідників підстави вважати його самозванцем, хоча в багатьох своїх вчинках він ... |
|---|
| |
|---|
ЛЖЕДМИТРІЙ II
|
|---|
| ... . н. невід. — 21(11).12. 1610) — політ. авантюрист, видавав себе за рос. царя Дмитрія (див. Лжедмитрій І), який нібито врятувався під час повстання в травні 1606. Особу Л. II не з’ясовано. Чутки про те, що цар Дмитрій залишився живим, а вбито було ін. особу, почали поширюватися як у Москві, так і за ... |
|---|
| |
|---|
ЛИБІДЬ
|
|---|
| ... и — сестра Кия, легендарного полянського князя (див. Поляни). У фольклорно-епічній традиції рос. Півночі вона постає войовничою і хороброю жінкою, яка разом зі своїми легендарними братами чинила розбійницькі напади в Новгородській землі. Тамтешні «мужи» упіймали цих «лютих розбійників» і кинули увес ... |
|---|
| |
|---|
ЛИЗАКЕВИЧІ
|
|---|
| ... ий (згодом — дворянський) рід. Походить від Григорія Федоровича (р. н. невід. — п. 1772), баришівського сотника (1738—44). Його сини: Яким Григорович (р. н. невід. — п. бл. 1810), таємний радник (1803), повірений у справах Російської імперії в Генуї (Італія; 1794—97) та надзвичайний і ... |
|---|
| |
|---|
ЛИЗАНІВСЬКИЙ Іван Миколайович
|
|---|
| ... 92—1937) — громад. і політ. діяч, видавець, літературознавець. Н. в с. Заріччя поблизу м. Золочів (нині ця територія у складі міста). Закінчив Золочівську г-зію та історико-філол. ф-т Львів. ун-ту (1914), учень М.Грушевського. 1910—12 — особистий секретар І.Франка. Від 1914 жив у Наддніпрянській Ук ... |
|---|
| |
|---|
ЛИЗЛОВ Андрій Іванович
|
|---|
| ... 1697) — історик і перекладач. Походив з рос. роду служилих дворян, відомого з 16 ст. Його батько (п. 1684) відзначився в боротьбі проти татар, деякий час служив у м. Путивль (1679), був наближеною особою до моск. патріарха Іоакима (Савєлова). Л. отримав добру освіту, знав польс., лат. і церковнослов ... |
|---|
| |
|---|
ЛИЗОГУБ Дмитро Андрійович
|
|---|
| ... 29.07).1849—22(10).08.1879) — революціонер-народник, один з організаторів політ. тероризму в Російській імперії. Н. на Чернігівщині в родині багатих землевласників, які належали до роду Лизогубів. Брат Ф.Лизогуба. 1865—68 навч. в коледжі Монпельє (Франція). Після повернення на Батьківщину здав екзам ... |
|---|
| |
|---|
ЛИЗОГУБ Федір Андрійович
|
|---|
| ... 1851—1928) — громад. і держ. діяч. Н. в м-ку Седнів. Походив зі старовинного козацько-старшинського роду Лизогубів, син А.І.Лизогуба, брат Д.Лизогуба. 1888—97 був гласним Городнянської повітової управи, згодом — Черніг. губернської земської управи (див. Земські управи). Від грудня 1901 займав посад ... |
|---|
| |
|---|
ЛИЗОГУБИ
|
|---|
| ... ський (згодом — дворянський) рід 17—20 ст. Його представники мали значні земельні володіння на Полтавщині і Чернігівщині. Засновники роду походили з м-ка Гельм’язів (нині село Золотоніського р-ну Черкас. обл.). Висунулися із рядових козаків на високі старшинської посади в 2-й пол. 17 ст. Іван Кін ... |
|---|
| |
|---|
ЛИЗОГУБІВСЬКИЙ ЛІТОПИС
|
|---|
| ... ц или описание краткое знатнійшихъ дійств и случаев, что въ котором году діялося въ Украини малороссийской обіих сторон Дніпра и кто именно когда гетманом был козацким» — укр. козацький літопис, в якому висвітлювалися події 1506—1742, фактично — до 1738. Упорядником пам’ятки або ініціатором її створ ... |
|---|
| |
|---|
ЛИМАНСЬКА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ЦЕРКОВНОГО БУДІВНИЦТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 18 СТОЛІТТЯ.
|
|---|
| ... ІВНИЦТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 18 СТОЛІТТЯ.
Сформувалася на основі традицій нар. храмового буд-ва Слобожанщини. Виділяється яскравою оригінальністю архіт. форм, особливістю конструктивних рішень у дереві. Храми цього типу зосереджувалися довкола с. Лиман (нині село Зміївського р-ну Хар ... |
|---|
| |
|---|
ЛИННИЧЕНКО Іван Андрійович
|
|---|
| ... ).10.1857—09.06.1926) — історик, археограф, педагог. Професор (1895). Чл.-кор. Петерб. АН (1900) та Краківської АН (1901). Н. в м. Київ у сім’ї дир. Фундукліївської жін. г-зії. По матері — нащадок роду Балабух. 1875 закінчив 1-шу Київ. г-зію зі срібною медаллю і поступив до Київ. ун-ту, 1879 закінчи ... |
|---|
| |
|---|
ЛИННИЧЕНКО Платон Костянтинович
|
|---|
| ... 1885 — листопад 1937) — правознавець, земський і громад. діяч. Н. в маєтку свого батька (відставного суд. діяча, колезького радника Костянтина Івановича Линниченка) у с. Гармацьке Цибулівської волості Балтського пов. Подільської губ. (нині територія Республіки Молдова). Бл. 1905 закінчив г-зію, а б ... |
|---|
| |
|---|
ЛИНОВСЬКИЙ Володимир Альбертович
|
|---|
| ... (1818—1863) — укр. правознавець, історик, професор (1844), статський радник. Н. в Київ. губ. в дворянській родині. Після закінчення Уманської гімназії разом із братом-близнюком Ярославом вступив до Моск. ун-ту: Володимир — на юрид. ф-т, брат — на природознавчий. 1839 призначений ад’юнктом кафедри пр ... |
|---|
| |
|---|
ЛИПА Іван Львович
|
|---|
| ... риптоніми — Іван Степовик, Петро Шелест, Петро Марієнко, Літописець, М. Л., М. М. та ін.; 24.02.1865—13.11.1923) — громад. і політ. діяч, лікар, письменник. Батько Ю.Липи. Н. в м. Керч. Там закінчив церковнопарафіяльну школу, а потім — г-зію. 1888 вступив на мед. ф-т Харків. ун-ту. Мешкаючи в Харков ... |
|---|
| |
|---|
ЛИПА Юрій Іванович
|
|---|
| ... даними, 22.04.1900—20.08. 1944) — громад. і політ. діяч, лікар, письменник, публіцист. Один з ідеологів укр. націоналізму. Син І.Липи. Питання про те, де народився Л. — в Одесі (як зазначається в більшості довідок про нього) чи в Полтаві (як написав він сам в одній з анкет), а також, хто є його мат ... |
|---|
| |
|---|
ЛИПИНСЬКИЙ В’ячеслав (Вацлав-Вікентій) Казимирович
|
|---|
| ... p class=zdan_just>(криптоніми і псевдоніми — В.Л., W.L., Василь Безрідний, В.Правобережець, Civis, Ukrainiec; 05.04.1882—14.06.1931) — історик, соціолог, публіцист, громад. і політ. діяч, ідеолог консервативного напряму в укр. суспільно-політ. думці (див. Консерватизм) й основоположник державницьког ... |
|---|
| |
|---|
ЛИПИЦЬКА КУЛЬТУРА
|
|---|
| ... культура 1—2 ст. Характерні для неї пам’ятки знайдені на території Верхнього Подністров’я та Верхнього Попруття, виділені в окрему к-ру 1932 М.Смішком. Назва походить від дослідженої 1889—90 І.Коперницьким пам’ятки — могильника поблизу с. Верхня Липиця (нині село Рогатинського р-ну Івано-Франк. обл. ... |
|---|
| |
|---|
ЛИПКИ
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
ЛИПКІВСЬКИЙ Василь Костянтинович
|
|---|
| ... (19(07).03.1864—27.11. 1937) — церк. і освіт. діяч, історик, перший митрополит Української автокефальної православної церкви (1921—27). Н. в с. Попудня Липовецького пов. Київ. губ. (нині село Монастирищенського р-ну Черкас. обл.) в родині священика. Від 1873 вчився в духовному уч-щі в м. Умань, з 18 ... |
|---|
| |
|---|
ЛИПКОВСЬКА Лідія Яківна
|
|---|
| ... вікові — Машнер) (10.05(28. 04).1884—22.03.1958) — оперна та камерна співачка (колоратурне сопрано) і педагог. Племінниця М.Заньковецької. Н. в с. Бабин (нині село Кельменецького р-ну Чернів. обл.) в сім’ї сільс. вчителя. Деякий час жила в м. Кам’янець-Подільськ (нині м. Кам’янець-Подільський), спів ... |
|---|
| |
|---|
ЛИПОВАНИ
|
|---|
| ... чних груп рос. старообрядців. Більша частина Л. мешкає в Пд. Бессарабії (нині Ізмаїльський та Кілійський р-ни Одеської області), а також на Буковині (м. Чернівці та Глибоцький р-н Чернівецької області), решта — у Добруджі (Румунія) і пд. районах Республіки Молдова.
Умовний кордон ... |
|---|
| |
|---|
ЛИПОВЕ
|
|---|
| ... к (городище, неукріплене поселення та курганний могильник) доби Київської Русі. Знаходиться на території с. Липове (звідси його назва) Талалаївського р-ну Черніг. обл., на березі р. Ромен (прит. Сули, бас. Дніпра). Залишки укріплення — городища (площею 1 га) — і неукріпленого селища (площею 20 га) р ... |
|---|
| |
|---|
ЛИПСЬКИЙ Володимир Іполитович
|
|---|
| ... .03(27.02).1863—24.02. 1937) — природознавець, ботанік, фахівець з ботанічної географії. Академік УАН (1919; з 1921 — ВУАН, з 1936 — АН УСРР, нині — Національна академія наук України), президент ВУАН (1922—28), чл.-кор. АН СРСР (1928). Н. в с. Самостріли (нині село Корецького р-ну Рівнен. обл.) в р ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСЕНКИ
|
|---|
| ... ький рід у Лівобережній Україні. Найвідоміші його представники: Іван Якович (р. н. невід. — п. 1699) — черніг. полковник (1669—71), генеральний осавул (1672—76), переяслав. полковник (1677—78, 1690—92), учасник російсько-турецької війни 1676—1681, Кримських походів 1687 і 1689 та Азовсько-Дні ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСЕНКО Іван Максимович
|
|---|
| ... .1938) — дослідник історії укр. муз. к-ри, літературознавець, краєзнавець, видавець. Член Спілки журналістів України (1977; з 1998 — Нац. спілка журналістів України) та Нац. спілки письменників України (2005). Засл. діяч мист-в України (2009). Н. в с. Черемушна Валкiвського р-ну Xapків. обл. в сім’ї ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСЕНКО Микола Віталійович
|
|---|
| ... ).03.1842—06.11(24.10).1912) — композитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, педагог, громад. діяч, фундатор укр. композиторської школи. Н. в с. Гриньки (нині село Глобинського р-ну Полтав. обл.) у сім’ї полковника, старшого офіцера Орденського кірасирського полку, дворянина зі старовинного ко ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСЕНКО Микола Миколайович
|
|---|
| ... .1914—02.01.1995) — історик. Н. в с. Харсіки (нині село Чорнухинського р-ну Полтав. обл.) в сел. родині. Деякий час навч. в 7-річній трудовій школі, потім — у Чорнухинському с.-г. технікумі. Від 1932 працював агрономом. 1935 поступив на істор. ф-т Харків. ун-ту. По закінченні ун-ту (1940) був учител ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСЕНКО Трохим Денисович
|
|---|
| ... 09.1898—20.11.1976) — учений-аграрник, один з ініціаторів розгрому генетики в СРСР. Академік ВУАН (1934), академік ВАСГНІЛ (1935), академік АН СРСР (1939), Герой Соц. Праці (1945). Н. в с. Карлівка (нині місто Полтавської обл.) в сел. сім’ї. 1922—25 — старший спеціаліст Білоцерківської селекційної ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСИЙ Анатолій
|
|---|
| ... лікар, громад. і політ. діяч, меценат. Професор (1975). Н. в с. Підлипне (нині село Конотопського р-ну Сум. обл.) в сім’ї сільс. учителів. Батько був звинувачений у «петлюрівщині» й 1935 репресований. Сім’я в роки окупації УРСР вермахтом (див. Друга світова війна) переїхала до Львова, де Л. закінчив ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСИЙ Володимир Данилович
|
|---|
| ... 1893—26.12.1966) — правник, громад. і політ. діяч. Д-р права (1916). Н. в м. Копичинці. Навч. у Львів. і Віденському ун-тах. Від літа 1917 служив у австрійс. армії. У лютому—квітні 1918 — офіцер з доручень австрійс. командування при Українській Центральній Раді в Києві. Від січня 1919 працював у Ста ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСИЦІ
|
|---|
| ... ід 2-ї пол. 17—18 ст. Походив від полковника чечельницького (1673) і брацлавського (1674) Павла Л. Його син — Іван Павлович (р. н. невід. — п. бл. 1700) — служив полковником брацлавським (1785) і охочепехотним (див. Охотницькі полки). 1685 був послом від Київ. митрополії до константино ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСИЧАНСЬК
|
|---|
| ... Байрак, Лисича Балка) — місто обласного підпорядкування Луганської області. Розташов. на правому березі р. Сіверський Донець (прит. Дону) в р-ні впадіння в неї р. Верхня Біленька. Залізнична станція.
Населення 90,7 тис. осіб (2008). Адміністративно Л. підпорядковані міста Новод ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСОВЕЦЬ Демко
|
|---|
| ... 1654) — генеральний осавул, гетьман наказний. Від 1648 — учасник національної революції 1648—1676. Різні джерела містять про нього такі відомості. Весною 1649 він став ген. осавулом. Улітку 1650 як наказний гетьман вирушив на чолі 5—6 тис. козаків на допомогу крим. ханові Іслам-Гірею III у поході н ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСТВЕН
|
|---|
| ... істі временних літ» згадується під 1024. Контролював водний шлях Чернігів—Любеч приблизно на його середині і, вірогідно, входив до складу вотчини черніг. князів. Під Л. відбулася нічна Лиственська битва 1024, в якій чернігівсько-тмутороканська дружина черніг. кн. Мстислава Володимировича розгромила ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1024
|
|---|
| ... між військами, очолюваними братами Ярославом Мудрим і Мстиславом Володимировичем. За рік до цієї битви, 1023, коли вел. кн. київ. Ярослав Мудрий поїхав до Новгорода Великого, його брат, тмутороканський кн. Мстислав Володимирович з Тмуторокані (де княжив з кінця 10 ст.), рушив на Київ з дружиною, яка ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСТОПАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В ГАЛИЧИНІ 1918.
|
|---|
| ... ЧИНІ 1918.
Поразка Австро-Угорщини в Першій світовій війні посилила боротьбу народів колиш. імперії Габсбургів за побудову своїх нац. держав. 18 жовтня 1918 у Львові члени Укр. парламентської репрезентації, представники укр. партій політичних, ієрархи Української греко-католицько ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСТОПАДОВА РЕВОЛЮЦІЯ В НІМЕЧЧИНІ 1918
|
|---|
| ... n_just>Стала наслідком військово-політ. краху імперії Гогенцоллернів у Першій світовій війні. Укладений на початку цієї війни «громадянський мир» в Німеччині було підірвано низкою військ. поразок і наростанням напруження між партіями політичними, урядом та військ. командуванням. Соціальне невдоволе ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСТОПАДОВИЙ РЕЙД АРМІЇ УНР 1921
|
|---|
| ... — див. Другий зимовий похід Армії УНР 1921. ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСТОПАДОВИЙ ЧИН
|
|---|
| ... ва національно-демократична революція в Галичині 1918. ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСЬКО Зіновій
|
|---|
| ... 1969) — композитор, музикознавець, фольклорист, педагог. Д-р музикознавства (1926). Член Наукового товариства імені Шевченка і Української вільної академії наук у Нью-Йорку (США). Н. в с. Ракобовти (нині село Буського р-ну Львів. обл.) в сім’ї священика. У ранньому віці разом з батьками переїхав до ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ Іван Павлович
|
|---|
| ... 7.10.1919—25.04.1984) — мислитель, науковець. Н. в м. Відень у сім’ї укр. інтелектуалів і політ. діячів Павла Лисяка і Мілени Рудницької (батько був адвокатом, співпрацював з багатьма укр. виданнями, деякі з них редагував, обирався послом до польс. сейму від Українського національно-демократичного о ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСЯНКА
|
|---|
| ... ької області, райцентр. Розташ. на р. Гнилий Тікич (прит. Тікичу, бас. Пд. Бугу). Вантажна залізнична станція. Автостанція. Нас. — 8,1 тис. осіб (2008).
Знайдені поблизу Л., на пагорбі в дузі Гнилого Тікича, знаряддя праці та залишки посуду первісної людини свідчать, що на цій ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСЯНСЬКА ОБОРОНА 1664
|
|---|
| ... м-ка Лисянка козаками та місц. жителями під час повстання 1663—64 проти Речі Посполитої. Після кількох спроб взяти Лисянку штурмом (лют., черв. 1664) польс. війська на чолі з руським воєводою С.Чарнецьким наприкінці жовт. 1664 розпочали облогу містечка. Оборону Лисянки очолив прилуцький полковник Л. ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСЯНСЬКИЙ Платон Юрійович
|
|---|
| ... 1900) — адмірал рос. флоту (1892). Син Ю.Лисянського. По закінченні Мор. кадетського корпусу (1836) служив мічманом гвард. флотського екіпажу в Санкт-Петербурзі. Невдовзі за особистим проханням був переведений на Чорноморський флот. Від 1842 в чині лейтенанта служив ад’ютантом при нач. штабу Чорномо ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСЯНСЬКИЙ ПОЛК
|
|---|
| ... козац. війська за гетьманства Б.Хмельницького. Створений (1648) шляхом відокремлення від Корсунського полку кількох сотень. Існував нетривалий час. Його полковником був Данило Якимович. Відомо, що навесні 1649 козац. військо Б.Хмельницького поділялося на 30 полків. Однак уже в складеному цього ж ро ... |
|---|
| |
|---|
ЛИСЯНСЬКИЙ Юрій Федорович
|
|---|
| ... 837) — військовий моряк, гідрограф, перекладач, підприємець, колекціонер. Батько П.Лисянського. Н. в м. Ніжин. З родини місц. священика (1785 батько був затверджений у дворянстві). Від 1783 навчався в Морському шляхетському корпусі у Кронштадті (нині місто підпорядковане С.-Петербурзькій міськраді, ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТВА, Литовська республіка
|
|---|
| ... а у Сх. Європі, на пд.-сх. узбережжі Балтійського моря. Межує на пн. з Латвією, на сх. і пд. — з Білоруссю, на пд. зх. — з Польщею та Калінінградською обл. РФ. Територія 65,2 тис. км2. Столиця — м. Вільнюс. Адм.-тер. поділ — 10 повітів. Населення бл. 3,6 млн осіб (2006). Етнічний склад — литовці (83 ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТВИН Володимир Михайлович
|
|---|
| ... 28.04.1956) — історик, держ. і політ. діяч, фахівець з новітньої історії України, історії міжнар. відносин, конституційного права. Д-р істор. н. (1995), професор (1996). Засл. діяч н. і т. України (1998). Дійсний член Академії правових наук України (2000) та Національної академії наук України (2003) ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТВИН Юрій Тимонович
|
|---|
| ... 4—05.09.1984) — правозахисник. Н. в с. Ксаверівка (нині село Васильківського р-ну Київ. обл.) у сім’ї сільс. вчителів. У роки окупації УРСР вермахтом (див. Друга світова війна) переїхав з матір’ю (батько був на фронті) в c. Барахти Васильківського р-ну Київ. обл. Закінчив 7-річну школу і поступив на ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТВИНЕНКО Іван Данилович
|
|---|
| ... п., імовірно, 1947) — військ. діяч, полковник Армії Української Народної Республіки. Н. в с. Хоружівка (нині село Недригайлівського р-ну Сум. обл.). З початком Першої світової війни був мобілізований до армії. Навч. у шк. прапорщиків. Отримав 1-й офіцерський чин. За часів Української Центральної Ра ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТВИНЕНКО Сергій
|
|---|
| ... .06.1964) — скульптор, громад. діяч. Н. на Полтавщині (за деякими джерелами — в м. Пирятин). Від січня 1919 до листопада 1920 служив у Армії Української Народної Республіки в ранзі хорунжого. Потім упродовж 2-х років як інтернований мешкав у Ланцуті і Вадовицях. 1924—29 навч. в краківській Академії ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТВИНЕНКО-ВОЛЬГЕМУТ Марія Іванівна
|
|---|
| ... st>(дівоче прізв. — Литвиненко, за чоловіком — Вольгемут; 13(01).02.1892—03.04.1966) — оперна й камерна співачка (лірико-драм. сопрано), драм. актриса, педагог, музично-громадська діячка. Нар. арт. СРСР (1936). Професор (1944). Н. в м. Київ. Із 7-и років співала в церк. хорі, оволоділа там основами ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТВИНОВ Максим Максимович
|
|---|
| ... жні ім’я та прізв. — Макс Валлах, парт. псевдоніми — Папаша, Граф, Ниц, Лувіньє, Кузнєцов, Латішев, Фелікс Теофиля, Максимович, Гаррисон, Казимир; 17(05).07.1876—31.12.1951) — парт. і держ. діяч. Н. в м. Білосток (нині місто в Польщі) в родині дрібного банк. службовця. Навч. в хедері (єврейс. реліг. ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТВИНОВА (Литвинова-Бартош) Пелагея (Поліна) Яківна
|
|---|
| ...
(криптоніми Л-ва, П; 15(03).10. 1833—21(08).09.1904) — етнограф, письменниця, громад. діячка. Н. на х. Теребень (Теребенька Теребені) Глухівського пов. Черніг. губ. в родині дрібного землевласника, якому не вдалося підтвердити право на дворянство, титулярного радника Якова Якович ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТВИНОВИЧ Спиридон
|
|---|
| ... 04.06.1869) — греко-катол. церк. діяч, унійний митрополит Галицький (1863—69), д-р богослов’я. Н. в с. Дрищів (нині с. Надрічне Бережанського р-ну Терноп. обл.). Навч. в г-зії у м. Бережани, на богословських ф-тах Львів. і Віденського ун-тів. Потому був кафедральним проповідником собору святого Юра ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
|
|---|
| ... ca — книга записів, інвентар) — 1) пам’ятка держ. діловодства Великого князівства Литовського (ВКЛ). Являє собою комплекс упорядкованих і об’єднаних у вигляді зшитків або книг різноманітних матеріалів з діловодства великокнязівської канцелярії ВКЛ 15—18 ст. Головним з-поміж цих матеріалів є копії до ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТОВСЬКІ СТАТУТИ
|
|---|
| ... Великого князівства Литовського. ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1500—1503
|
|---|
| ... just>Поклала початок низці військ. конфліктів між Великим князівством Литовським і Великим князівством Московським за давньорус. спадщину (її також називають першою війною; про другу 1507—08, третю 1512—22 і четверту 1534—37 війни див. відповідні статті). Приводом до воєн. дій став самовільний перех ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1507—1508
|
|---|
| ... just>Причиною конфлікту було невдоволення правлячих кіл Литов. і Моск. держав результатами «першої» війни (див. Литовсько-московська війна 1500—1503). Приводом став конфлікт між литов. владою й кн. М.Глинським, який для боротьби за поновлення своїх посад, відібраних у нього новим королем польс. і ве ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1512—1522
|
|---|
| ... just>У двох попередніх війнах (див. Литовсько-московська війна 1500—1503 і Литовсько-московська війна 1507—1508) Великому князівству Московському так і не вдалося реалізувати ідею повернення собі всієї «давньоруської спадщини» — земель Смоленщини, Полоччини і Київщини. Не змирилося з результатами ци ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1534—1537
|
|---|
| ... just>Незадоволення Великого князівства Литовського і Великого князівства Московського результатами попередньої війни (див. Литовсько-московська війна 1512—1522) обумовило черговий збройний конфлікт між ними (в історіографії він також називається «Стародубською війною»).
Фактично ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТОВСЬКО-РУСЬКА ДЕРЖАВА
|
|---|
| ... елике князівство Литовське. ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТОВСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО
|
|---|
| ... громадсько-культ. організація, заснована 1928 в м. Каунас (тодішній держ. центр Литов. Республіки, нині місто в Литві) з ініціативи професорів місц. ун-ту М.Біржішки (був головою т-ва) і В.Креве-Міцкявічюса та голови Спілки письменників і журналістів Литви Ю.Пуріцкіса. Активну участь у діяльності т ... |
|---|
| |
|---|
ЛИТОВЦІ В УКРАЇНІ
|
|---|
| ... раїнсько-литов. контактів було пов’язано з литов. експансією (з 13 ст.) на білорус. та укр. землі (див. Велике князівство Литовське; Литва). Відбувалася ця експансія здебільшого шляхом мирної інкорпорації, оскільки литов. князі послуговувалися принципом: «Старого не рушимо, нового не вводимо». Така ... |
|---|
| |
|---|
ЛИФАР Серж
|
|---|
| ... .04.1904—15.12.1986) — танцівник, хореограф-постановник, педагог; теоретик, історик і реформатор балетного мист-ва 20 ст. Походив з укр. дворянської родини, яка мала козац. коріння. Н. в с. Пирогово (нині в межах м. Київ), де його батько (у чині колезького реєстратора) працював лісничим; мати — Софі ... |
|---|
| |
|---|
ЛИХАЧОВ Дмитро Сергійович
|
|---|
| ... .11.1906—30.09.1999) — рос. літературознавець, історик к-ри та текстолог. Чл.-кор. (1953), академік АН СРСР (1970; з 1991 — Рос. АН). Герой Соц. Праці (1986). Іноз. член Болг. (1963), Австрійс. (1968), Сербської (1971), Угор. (1973), Брит. (1976), Італ. (1987), Геттінгенської (ФРН, 1988) академій на ... |
|---|
| |
|---|
ЛИХАЧОВ Микола Петрович
|
|---|
| ... 62—14.04.1936) — рос. історик, археограф, палеограф, мистецтвознавець, бібліограф, колекціонер. Дійсний член АН СРСР (1925). Н. в м. Чистополь (нині місто в Татарстані, РФ). Походив з рос. дворянського роду. 1880 закінчив із золотою медаллю г-зію в Казані (нині столиця Татарстану). Навч. на історико ... |
|---|
| |
|---|
ЛИХОЛАТ Андрій Васильович
|
|---|
| ... 1914—16.12.1993) — історик, д-р істор. н. (1963), професор (1978), засл. діяч науки УРСР (1984). Н. в с. Розсохуватка (нині село Катеринопільського р-ну Черкас. обл.). 1935—40 навч. на істор. ф-ті Київ. ун-ту. 1940 вступив до аспірантури по кафедрі історії України. Цього ж року був направлений до Мо ... |
|---|
| |
|---|
ЛИХОЛОБОВА Зоя Григорівна
|
|---|
| ... 09.1926) — дослідниця історії України 20 ст. Д-р істор. н. (1974), заслужений професор (1999). Н. в м. Сталіно (нині м. Донецьк). 1948 закінчила істор. ф-т Донец. пед. ін-ту. Від 1956 працювала в Сталінському (з 1961 — Донец.) ун-ті: старший викладач (1956—63), доцент (1964—73); декан істор. ф-ту (1 ... |
|---|
| |
|---|
ЛИХОПОЇ ТА ЛИХОПОЇ-БАШЕВСЬКІ
|
|---|
| ... озацько-старшинський, згодом — дворянський рід. Бере початок від Филона Лихопоя (2-га пол. 17 — поч. 18 ст.), кошового отамана Чортомлицької Січі (1688), посла Запорозької Січі до Москви (1689), опішнянського сотника Гадяцького полку (1697—1703). Від одного з правнуків родозасновника — канцел ... |
|---|
| |
|---|
ЛИЧАКІВСЬКИЙ ЦВИНТАР
|
|---|
| ... а узгір’ї сх. частини м. Львів, званої місц. жителями «пісками». Має характер парку. Є одним з найстаріших кладовищ у Європі. У письмових джерелах уперше згадується 1667 як місце поховання померлих від епідемій. Наприкінці 18 ст., після того, як були заборонені погребіння біля церков, став місцем по ... |
|---|
| |
|---|
ЛИШНІ
|
|---|
| ... , згодом — дворянські роди, імовірно, різного походження.
Один з них веде початок від Діонісія Івановича (р. н. невід. — п. бл. 1722), військового товариша Гадяцького полку (1720). Його нащадки посідали уряди сотенної старшини Зіньківської сотні. Цей рід внесений до 2-ї т ... |
|---|
| |
|---|
ЛІБЕРБЕРГ Йосип Ізраїльович
|
|---|
| ... 0.1897—09.03.1937) — історик, мовознавець, державний діяч. Чл.-кор. ВУАН (нині Національна академія наук України; 1934). Н. в м. Старокостянтинів. Навч. на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту. Входив до Єврейс. соціал-демократ. робітн. партії «Поалей Ціон» (див. Поалей Ціон). Від 1918 служив добровольц ... |
|---|
| |
|---|
ЛІБЕРМАН Овсій
|
|---|
| ... горович (02.12.1897—11.11. 1981) — учений-економіст, д-р екон. н. (1956), професор (1959), автор концепції екон. реформи, що, починаючи з 1965, впроваджувалася в нар. госп-ві СРСР під кер-вом голови РМ СРСР А.Косигіна (деякі дослідники історії СРСР, перш за все — іноземні, називають цей період істор ... |
|---|
| |
|---|
ЛІБЕРОВ Петро Дмитрович
|
|---|
| ... 01.1904—1977) — археолог-скіфолог. Н. в с. Труфаногори Пінезького пов. Архангельської губ. Закінчив істор. ф-т Моск. ін-ту історії, філософії і літ. наук (1939), навч. там в аспірантурі під кер-вом проф. Б.Гракова. Від початку окупації вермахтом зх. регіонів СРСР (див. Друга світова війна) — у Черво ... |
|---|
| |
|---|
ЛІБРА
|
|---|
| ... ) старовинна рим. одиниця ваги (327,45 г);
2) міра лічби паперу; була поширена на укр. землях у складі Речі Посполитої в 16—18 ст. Становила 24 (25) аркуші;
3) аптекарська міра ваги (бл. 344,6 г); поширена в Австрійс. імперії (з 1867 — Австро-Угорщина), у т. ... |
|---|
| |
|---|
ЛІВАДІЯ
|
|---|
| ... мної Республіки Крим, підпорядковане Ялтинській міськ. раді. Розташов. на узбережжі Чорного моря, за 3 км на пд. зх. від Ялти. Населення — 889 осіб (2005).
Територія селища була заселена з часів бронзового віку. Тут знайдені залишки великого гончарного комплексу, середньовічне по ... |
|---|
| |
|---|
ЛІВИЦЬКИЙ (Левицький) Андрій Миколайович
|
|---|
| ... an_just>(08.04(27.03), за ін. даними, 12.04(31.03).1879 — 17.01.1954) — громад., політ. і держ. діяч, правознавець. Батько М.Лівицького. Н. на х. Красний Кут Золотоніського пов. Полтав. губ. (за ін. даними — у с. Ліпляве, нині Канівського р-ну Черкас. обл.). Походив із дворянської родини. Середню ос ... |
|---|
| |
|---|
ЛІВИЦЬКИЙ Микола Андрійович
|
|---|
| ... доніми — Богдан Войнарович, Тиміш Сотниченко, В.Ткач, М.Платковський, М.Євшанський та ін.; 22(09).01.1907—08.12.1989) — держ., громад. і політ. діяч, президент УНР в еміграції (1967—89). Н. в м. Жмеринка. Син А.Лівицького. Вчився в 1-й Укр. шк. ім. Шевченка (м. Київ). 1920 разом з батьком — на той ч ... |
|---|
| |
|---|
ЛІВІЙ Тіт
|
|---|
| ... е. — 17 н. е.) — рим. історик, автор праці «Ab urbe condita» («Історія від заснування міста»; мається на увазі м. Рим; див. Рим Стародавній). Із 142 книг цієї праці збереглося 35, решта відомі за переказами ін. письменників. Л. почав «Ab urbe condita» з міфологічних часів (прибуття Енея до Італії) ... |
|---|
| |
|---|
ЛІВІЯ, Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія
|
|---|
| ... хірія
(Al-Libiya, Al-Jamahiriya al-Arabiya al-Libiya ash-Shaabiya al-Ishtirakiya) — д-ва в Пн. Африці. На пн. омивається Середземним морем. Територія 1759,5 тис. км2. Столиця — м. Тріполі. Адм.-тер. поділ — 13 муніципалітетів. Населення 5,9 млн осіб (2006). Етнічний склад — бербе ... |
|---|
| |
|---|
ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, Лівобережжя
|
|---|
| ... — 1) загальноприйнятий історично-геогр. термін, який вживається, гол. чин., для означення укр. земель (у різні часи, проте, не однакових за заг. площею) на лівому березі Дніпра;
2) у серед. 17 ст. так називали ту частину Укр. козац. д-ви (див. Гетьманщина), яка 1654 на правах авт ... |
|---|
| |
|---|
ЛІВОБЕРЕЖНЕ ПОВСТАННЯ 1687
|
|---|
| ... ійний селянсько-козац. рух проти пануючих верств сусп-ва в Лівобережній Україні. Приводом до непокори стало зміщення з гетьман. посади І.Самойловича. Ініціаторами повстання були козаки, які самовільно полишили військо в липні 1687 під час повернення з походу на Крим (див. Кримські походи 1687 і 1689 ... |
|---|
| |
|---|
ЛІВОНСЬКА ВІЙНА 1558—1583
|
|---|
| ... назва воєн. дій Росії, Польщі, Литви, Швеції та Данії за землі Лівонського ордену. Розпочата наступом військ рос. царя Івана IV на територію Лівонського ордену з метою утвердити рос. владу на Балт. узбережжі. Успіхи рос. армії на початковому етапі війни (захоплення Нарви та Дерпта, нині м. Тарту, об ... |
|---|
| |
|---|
ЛІВОНСЬКИЙ ОРДЕН
|
|---|
| ... miliciae Christi de Livonia), Лівонське ландмейстерство Тевтонського ордену — 1) військово-політ. катол. орг-ція рицарів — учасників хрестових походів (див. також Католицькі чернечі ордени). Заснована 1202 як Орден мечоносців на землях Лівонії (до 1561 назва земель нинішніх Латвії та Естонії). Після ... |
|---|
| |
|---|
ЛІВШИЦЬ (Ліфшиць) Яків Абрамович
|
|---|
| ... (03.01.1896—01.02.1937) — один з кер. рад. органів держ. безпеки. Н. в м. Мозир (нині місто Гомельської обл., Білорусь) у родині вчителя-міщанина, єврей. Самоук. Працював токарем на з-дах Одеси, Києва, Вітебська, Мозиря, Гомеля (нині всі в Білорусі), Смоленська (нині місто в РФ). 1913—14 — член Парт ... |
|---|
| |
|---|
ЛІВШИЦЬ Бенедикт Костянтинович
|
|---|
| ... ервісно — до хрещення — по батькові — Наумович; 06.01.1887(25.12.1886)—21.09. 1938) — поет, перекладач, мемуарист. Н. в м. Одеса в заможній єврейс. родині. Початкову освіту здобув удома під наглядом гувернера-бельгійця. Читав франц. поезію, знав на пам’ять багато творів О.Пушкіна, зокрема в 7-літньо ... |
|---|
| |
|---|
ЛІГА НАЦІЙ
|
|---|
| ... ns, франц. Societe des Nations) — міжнар. міжурядова організація, заснована на Паризькій мирній конференції 1919—1920. Мала осідок у м. Женева (Швейцарія). Її статут був розроблений спец. комісією на чолі з президентом США Т.-В.Вільсоном і схвалений 28 квітня 1919. Його підписали 44 д-ви, серед них ... |
|---|
| |
|---|
ЛІГА УКРАЇНСЬКИХ МЕЦЕНАТІВ
|
|---|
| ... родний благодійний фонд «Ліга українських меценатів» — міжнар. доброчинний фонд (зареєстрований у Києві Мін-вом юстиції України 12 жовтня 1995). Ініціатор створення (і перший її президент) — громад. діяч, бізнесмен і доброчинець з Канади П.Яцик. Мета ліги — підтримка розвитку освіти, науки, к-ри, зо ... |
|---|
| |
|---|
ЛІДЕР Данило Данилович
|
|---|
| ... .04).1917—29.12.2002) — художник театру, педагог, автор праць із теорії театру. Нар. художник УРСР (1982). Професор (1994). Дійсний член Академії мист-в України (1997). Н. в с. Вікторфельд (нині с. Вікторівка Ростовської обл., РФ) у нім. родині. Від 1933 навч. в Ростовському худож. уч-щі, по його за ... |
|---|
| |
|---|
ЛІЙЧАСТОГО ПОСУДУ КУЛЬТУРА
|
|---|
| ... з археологічних культур 4 тис. до н. е. На думку фахівців, є одним із наймасштабніших явищ Пн. та Центр. Європи. Її ареал визначається від пд. Швеції до волин. земель в Україні. Сформувалася на основі кількох археол. к-р, зокрема полгарської, лендельської (див. Лендель) та галицької.
... |
|---|
| |
|---|
ЛІКАРНЯНІ КАСИ 1912—1920
|
|---|
| ... ид органів соціального страхування в Російській імперії, а після її розпаду — в країнах, що утворились на її території. Надавали своїм членам (застрахованим) переважно грошову, зрідка — медикаментозну та лікувальну допомогу у випадку тимчасової їх непрацездатності (каліцтва на вир-ві, ін. хвороб або ... |
|---|
| |
|---|
ЛІКВІДАЦІЯ КУРКУЛЬСТВА ЯК КЛАСУ
|
|---|
| ... >— назва здійснюваної 1930—31 кер-вом СРСР політики примусового безоплатного відчуження майна (див. Експропріація) у частини селянства та ізоляції постраждалих від таких дій шляхом як насильницької висилки їх із місць їхнього проживання, так і фізичного знищення. Така терористична політика мала за м ... |
|---|
| |
|---|
ЛІКВІДАЦІЯ НЕПИСЬМЕННОСТІ (лікнеп), кампанії лікнепу в УСРР—УРСР
|
|---|
| ... в УСРР—УРСР.
На укр. землях, що входили до складу УСРР—УРСР, кампанія лікнепу здійснювалася впродовж 1920—1930-х рр., на укр. землях, що увійшли до складу УРСР пізніше (див. Возз’єднання українських земель в єдиній державі), — до 1954. На поч. 20 ст. неписьменних серед населення ... |
|---|
| |
|---|
ЛІКОВСЬКИЙ Едвард
|
|---|
| ... .02.1915) — польс. історик церкви. Професор (1865), д-р теології (1886). Член краківської Академії мист-в (1887). Навч. теології в Мюнстері (Німеччина). Професор історії церкви в Познанській духовній семінарії (1865—73). Від 1887 — єпископ-суфраган Познанський. 1895—1914 — голова Познанського т-ва п ... |
|---|
| |
|---|
ЛІКОТЬ
|
|---|
| ... ичного походження, становила собою відстань по прямій від ліктьового згину до кінця витягнутого середнього пальця руки. Відома в багатьох народів світу, на укр. землях — з часів Київської Русі. Уперше в текстах, що збереглися до наших днів, згадується в «Руській правді» вел. кн. київ. Ярослава Мудро ... |
|---|
| |
|---|
ЛІЛЕЄВ Михайло Іванович
|
|---|
| ... 849—27.11.1911) — історик, археолог, громад. діяч. Член Київського істор. т-ва, Т-ва історії та старожитностей російських при Моск. ун-ті (1879), Історичного товариства Нестора-літописця (1879). Н. в с. Нікольське Ярославської губ. в сім’ї священика. Отримав освіту в Ярославській духовній семінарії ... |
|---|
| |
|---|
ЛІЛІЄКРОНА (Лільєкрона; Liliencrona) Густав
|
|---|
| ... =zdan_just>(10.10.1623—19.04.1687) — швед. держ. діяч, дипломат, посол Швеції до України, Молдавського князівства, Кримського ханату. Походив із дворянського роду, гол. маєтністю якого був Гальштадт. Здобув добру освіту, служив камергером швед. короля Карла Х Густава, супроводжував останнього у вій ... |
|---|
| |
|---|
ЛІМ’Є (de Limiers) Анрі-Філіпп де
|
|---|
| ... >(1664—1725) — франц. історик, філолог, журналіст. Н. і жив у Голландії (нині Нідерланди). Д-р права, член Болонської академії. Редагував газ. «L’Utrechste Courant». Написав кілька істор. праць (усі франц. мовою): «Історія Людовіка ХIV» (1717), «Аннали з історії Франції до Людовіка ХV» (1721), «Істо ... |
|---|
| |
|---|
ЛІМАНОВСЬКИЙ Болеслав
|
|---|
| ... —01.02.1935) — політик, історик польс. нац. та соціаліст. руху 19 ст., публіцист. Н. в Латвії. Став одним з перших пропагандистів соціалізму в Галичині, співпрацював на цьому ґрунті з М.Павликом та І.Франком. Був заарештований разом з ними 1877, уникнув суду через брак у слідства доказів щодо його в ... |
|---|
| |
|---|
ЛІМЕС
|
|---|
| ... ма різноманітних прикордонних укріплень Рим. імперії (див. Рим Стародавній). Це були стратегічні військ. шляхи, а також загороджувальні вали, рови, вартові вежі, палісади, малі та великі кастеллі (фортеці), що охоронялись легіонерами. Рештки цих споруд збереглися до нашої доби, ними є, зокрема, Адрі ... |
|---|
| |
|---|
ЛІНДЕ (Linde) Самуїл (Самуєль, Samuel) Готліб (Богумил, Феофіл, Bogumi») Іванович
|
|---|
| ... л, Феофіл, Bogumi») Іванович
(крипт. — X.Y. von Z.; 11.04.1771—20(08). 08.1847) — польський філолог, історик, славіст, освіт. діяч. Н. в м. Торунь (на той час прусське місто, нині у складі Польщі). Закінчив школу за місцем проживання в передмісті Нове Място і 1783 вступив відразу ... |
|---|
| |
|---|
ЛІНЕВИЧІ (Леневичі)
|
|---|
| ... таршинський (згодом — дворянський) рід. Походить від Карпа Ліневича (Леневича; р. н. невід. — п. 1735), волинського сотника Чернігівського полку (1718—34; Волинка — нині село Сосницького р-ну Черніг. обл.). Його нащадки посідали уряди бунчукових товаришів і військових товаришів. Один із предс ... |
|---|
| |
|---|
ЛІНИЦЬКА Любов Павлівна
|
|---|
| ... іком — Загорська; 27.12. 1865—05.02.1924) — актриса. Н. в слободі Преображенська (нині с. Преображенське Васильківського р-ну Дніпроп. обл.). Навч. в Харків. г-зії, брала участь в аматорських спектаклях. Сценічну діяльність розпочала 1887 у складі рос. трупи Муравйова-Михайлова. На професійній сцені ... |
|---|
| |
|---|
ЛІНІЙНЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО, Кавказьке лінійне козацьке військо
|
|---|
| ... військо
— одне з козац. військ Російської імперії 2-ї третини 19 ст. Було сформоване з різноетнічних козаків, дислокувалося вздовж р. Терек та р. Кубань (по Кавказ. прикордонній лінії — звідси означення війська «кавказьке» і «лінійне»). Створене 25 жовтня 1832 шляхом об’єднання к ... |
|---|
| |
|---|
ЛІНІЙНО-СТРІЧКОВОЇ КЕРАМІКИ КУЛЬТУРА, Волютова культура
|
|---|
| ... ра
— одна з археологічних культур періоду неоліту в Європі. Характерні для неї пам’ятки виявлені на землях, що нині є територіями Франції, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Угорщини, Німеччини, Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії, Молдови та України (Зх. Волинь і Верхнє Подн ... |
|---|
| |
|---|
ЛІНТУР Петро Васильович
|
|---|
| ... 909—03.02.1969) — фольклорист, літературознавець, педагог. Н. в с. Горонда (нині село Мукачівського р-ну Закарп. обл.) в сел. родині. 1930 закінчив Мукачівську г-зію, 1935 — історико-філол. ф-т Карлового ун-ту в Празі (Чехословаччина). Потому до 1936 поглиблював знання зі слов’ян. філології у Белгра ... |
|---|
| |
|---|
ЛІНЬ Шарль-Жозеф де
|
|---|
| ... ph de Ligne; 23.05.1735—13.12.1814) — принц, австрійс. фельдмаршал, дипломат, автор низки публікацій з описами різних побутових сцен із життя України кінця 18 ст. Походив зі старовинного бельг. роду. Ще юнаком таємно залишив родину й поступив на службу до франц. армії. 1752 перейшов на службу до авс ... |
|---|
| |
|---|
ЛІПЕЦЬКИЙ Євсевій Олександрович
|
|---|
| ... 05.06.1889—18.06.1970) — художник. Н. в с. Вербівці (нині село Заставнівського р-ну Чернів. обл.). Від 1910 навч. коштом Буковинського реліг. фонду в Баварській академії худож. мист-в. Після цього продовжив студії у Віденській академії худож. мист-в. Потому працював художником у Віденському військ. ... |
|---|
| |
|---|
ЛІПОКСАЙ
|
|---|
| ... о з Геродотом, старший із трьох синів (два інших — Арпоксай та Колаксай) міфічного першопредка скіфів Таргітая, прабатько авхатів, що входили до племені сколотів. Етимологія імені Ліпоксай дискусійна — одні з дослідників тлумачать його на основі іранських діалектів, інші вважають, що воно не може бу ... |
|---|
| |
|---|
ЛІРА
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
ЛІРВАК З-НАД СЯНА
|
|---|
| ... ах, виданий 1852 в м. Перемишль (нині м. Пшемисль, Польща). Продовжив традицію «Русалки Дністрової» (1837). Містить поетичні і прозові твори, а також наук. статті. Серед них — поезії П.Леонтовича, А.Кульчицького, К.Антонія, С.Осташевського. Поезії мають романтичний характер, у них відчуваються захоп ... |
|---|
| |
|---|
ЛІРНИКИ
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
ЛІРНИЦТВО, ліра, лірники, лірницька мова, лірництво як явище української духовної культури.
|
|---|
| ... к явище української духовної культури.
Ліра — нар. струнно-клавішево-смичковий інструмент. Одним з найбільш поширених його різновидів на укр. землях, починаючи з 15—16 ст., була т. зв. колісна ліра (ін. назви — рила, рела). Вона має резонатор (коробку) із прикріпленими на ... |
|---|
| |
|---|
ЛІРНИЦЬКА МОВА
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
ЛІСКЕ Францішек-Ксавери
|
|---|
| ... anciszek Ksawery; 18.10.1838—27.02.1891) — польський історик і археограф. Н. в с. Сльонскув (Шльонськов. Рl-skо`w) на Познанщині. Навч. у Вроцлавському та Берлінському ун-тах. Д-р філософії (від 1867). Наприкінці 1868 переїхав з Німеччини до Львова. Професор (з 1871), декан філос. ф-ту (1876—77) і ... |
|---|
| |
|---|
ЛІСНА, БІЙ 1708
|
|---|
| ... та швед. військами біля с. Лісна (нині село Могильовської обл., Білорусь). Відбулася 9 жовтня (28 вересня) 1708. Цього року в ході Північної війни 1700—1721 швед. король Карл XII, маючи намір захопити Москву, просувався з гол. силами свого війська вглиб Рос. д-ви. У травні він наказав ген. А.-Л.Леве ... |
|---|
| |
|---|
ЛІСНИЦЬКІ (Лесницькі)
|
|---|
| ... -старшинський (згодом — дворянський) рід. Походить від шляхтича Григорія Софоновича (Грицько Сахнович, Григорій Сахненкович; р. н. невід. — п. 1664, страчений поляками), миргородського полковника (1648, 1651, 1653—54, 1654—58), генерального судді (1657) та гетьмана наказного (1657), одного з ... |
|---|
| |
|---|
ЛІСОВА ВАРТА
|
|---|
| ... ів, створюваних для несення караульної і конвойної служби та розвідки під час Війни 1812 за указом імп. Олександра І з лісових наглядачів і лісової охорони Правобережної України. Зарахованим до цих загонів надавалися права й привілеї козаків. Наказ про формування таких загонів у Київській губернії, ... |
|---|
| |
|---|
ЛІСОВИК Олександр Григорович
|
|---|
| ... авжнє прізв. — Гнида; 22 (10).12.1897—24.10.1937) — політ. і держ. діяч. Н. в с. Горби (нині село Глобинського р-ну Полтав. обл.). Закінчив Полтав. ремісничу школу (1916), отримав фах токаря-металіста. Під час навчання став членом нелегальної революційно-соціаліст. орг-ції Юнацька спілка. 1917 приєд ... |
|---|
| |
|---|
ЛІСОВСЬКИЙ Микола Федорович
|
|---|
| ... чи 1803, за ін. даними, 1799 — п. 18(06) або 19(07).01. 1844) — декабрист, військовик, репресований, підприємець. З родини дрібного поміщика Полтавської губернії, чиновника Федора Лісовського, та його дружини Явдохи (Євдокії). 1811—15 навч. в Кременчуцькому нар. уч-щі. 1 квітня (20 березня) 1815 в ... |
|---|
| |
|---|
ЛІСОВСЬКИЙ Роберт Антонович
|
|---|
| ... 2.1893—28.12.1982) — графік. Н. в c. Каменському Катериносл. губ. (місце народження подано за автографом Л., що зберігається в Держ. архіві м. Києва). Його батько працював завідувачем мех. майстернями. Мати — Юлія фон Андер — була німкенею. Охрестив його євангеліко-лютеранський пастор. Від 1906 він ... |
|---|
| |
|---|
ЛІСОВЧИКИ
|
|---|
| ... ольс. легкої кавалерії 1-ї пол. 17 ст. Мав специфічну орг. структуру. Існував до 2-ї пол. 1630-х рр. Був створений в ході жовнірської конфедерації 1608 полк. Олександром Лісовським (звідси — за прізвищем полковника — і його назва) із тих жовнірів, які погодилися служити під його кер-вом без поточног ... |
|---|
| |
|---|
ЛІСТ (List) Ференц
|
|---|
| ... 1811—31.07.1886) — угор. композитор, піаніст, диригент, педагог, музично-громад. діяч. Н. в м. Добор’ян (поблизу м. Шопрон, Угорщина). Музики навч. у свого батька, потому — у Відні в австрійс. композитора Карла Черні. Як піаніст виступав з 9 років, згодом став віртуозом. Від 1823 жив у Парижі (Франц ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТЕРАТУРНА ДИСКУСІЯ 1925—1928: політичні аспекти
|
|---|
| ... p class=zdan_just>Термін «Літературна дискусія 1925—1928» вживається в істор. літературі як заг. назва подій, пов’язаних з публічним обговоренням проблем ідейно-естетичної спрямованості, шляхів розвитку та завдань укр. рад. літератури, місця й ролі письменника в сусп-ві, що відбувалися у період вста ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТЕРАТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЗАХІДНЯ УКРАЇНА», Спілка революційних письменників «Західня Україна», ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ
|
|---|
| ... олюційних письменників «Західня Україна», репресії щодо її членів.
Задум створити в УСРР літ. об’єднання, до якого входили б письменники — вихідці із Західної України, які проживали в УСРР (з часів Першої світової війни, а також «політемігранти»; див. Еміграція західноукраїнська ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТЕРАТУРНО-АРТИСТИЧНЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ
|
|---|
| ... dan_just>— див. Київське літературно-артистичне товариство. ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ Т. ШЕВЧЕНКА
|
|---|
| ... class=zdan_just>— див. Наукове товариство імені Шевченка. ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
|
|---|
| ... щомісячний журнал; видавався: з січня 1898 до грудня 1906 та з травня 1922 до липня 1932 — у Львові, з січня 1907 до серпня 1914 та з липня 1917 до вересня 1919 — у Києві. 1948—49 побачили світ два номери відновленого журналу, надруковані в Регенсбурзі та Мюнхені (Німеччина). Відповідно до років та ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТКІВСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ
|
|---|
| ... євангеліє на 255 арк. Більша частина тексту написана церковнослов’ян. мовою, а один фрагмент — переважно староукр. Даний фрагмент, ймовірно, має найраніше походження, він схожий з Пересопницьким Євангелієм серед. 16 ст., Євангелієм 1570, Волин. Євангелієм 1571, а також із сербським євангелієм серед. ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТНІВЦІ
|
|---|
| ... Ушиця. ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИС “Червоної Калини”
|
|---|
| ... стрований історико-мистецький щомісячний журнал. Виходив у Львові від серпня 1929 до 1939 при вид-ві «Червона калина» під редакцією Л.Лепкого та В.Софронова-Левицького (від 1991 традиції тогочасного видання продовжує новий львів. літопис під такою само назвою). Заснований учасниками укр. січового ст ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИС КОРОТКИЙ
|
|---|
| ... сец краткій». ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИС ОСТРОЗЬКИЙ, Острозький літописець
|
|---|
| ... dan_just>— умовна назва літописного зводу 1-ї пол. 17 ст. Відомі кілька його повних редакцій (Музейна, Харківська, Розанівська), одна з них охоплює події 1500—1636, інші — 1500—1621 або 1494—1649, а також скорочена — охоплює події 1494—1649 і має умовну назву «Крехівська кройніка». Ядро пам’ятки най ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИС ПОДІЙ у Південній Русі
|
|---|
| ... див. Хроніка Юзефовича. ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИС РЕВОЛЮЦІЇ
|
|---|
| ... ал, видавався 1922—33 в м. Харків. До 1929 був друкованим органом Істпарту ЦК КП(б)У (див. Істпарти), потім — друкованим органом Ін-ту історії партії і Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У (див. Інститут історії партії при ЦК Компартії України — філіал Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КП ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ
|
|---|
| ... з історії Укр. козац. д-ви 2-ї пол. 17 ст., пам’ятка нац. писемності. Створений на Стародубщині в останній чв. 17 ст. сучасником (самовидцем) описаних у ньому подій. Зберігся на Лівобережній Україні в кількох списках 18 ст. (кожен зі списків має деякі доповнення і скорочення; жоден не містить назви ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИС УПА
|
|---|
| ... ання документів і матеріалів з історії Української повстанської армії. Започатковане 1976 в м. Торонто (Канада) з ініціативи Об’єднання колиш. вояків УПА в США і Канаді та укр. дослідників з діаспори (Є.Штендера, П.Потічний, Т.Гунчак та ін.). Від 1995 паралельно з Основною видається Київ. серія, ств ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИС, літописання, літописознавство
|
|---|
| ... n_just>Л. в широкому значенні називають історико-літ. твір, в якому оповідь ведеться за роками. Назва походить від слів «въ лўто», якими в 11—17 ст. укладачі Л. починали опис подій певного року, вони ж (ці слова) передували написанню хронографічних (річних), часто календарних, а іноді й хронометричн ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИСАННЯ
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИСЕЦЬ АБО ХРОНІЧКА ЙОАХИМА ЄРЛИЧА
|
|---|
| ... an_just>— історико-мемуарний твір правосл. шляхтича Якима (Йоахима) Єрлича (1598—1674). Пам’ятка створена 1648—73, складається з 2-х частин. Її оригінал-автограф у 19 ст. зберігався в зібр. польс. історика Я.-Б.Альбертранді, звідти потрапив до відділу рукописів Б-ки Красинських у Варшаві, під час ок ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИСЕЦЬ, ЩО СЯ В РУСЬКИХ І ПОЛЬСЬКИХ СТОРОНАХ ДІЯЛО І ЯКОГО РОКУ
|
|---|
| ... ЛО І ЯКОГО РОКУ»
— див. Чернігівський літопис. ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИСИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО
|
|---|
| ... an_just>— заг. назва кількох літописних текстів, що були створені у Великому князівстві Литовському (за змістом це власне литовські, а також білорусько-литовські й українські літописи). Найдавнішою з належних до цієї групи пам’яток вважається «Літописец великих князей литовських». Його почали склада ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИСНІ ПЛЕМЕНА
|
|---|
| ... ивається істориками для означення тих слов’ян. союзів племен, які згадані літописцем у «Повісті временних літ». Загалом літописець подає більше 25 їхніх найменувань. Частина з них згадується у певній послідовності — в складі груп, що виокремлюються літописцем за геогр. принципом. Порядок їх згадуван ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИСОЗНАВСТВО
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИСЦІ ВОЛИНІ ТА УКРАЇНИ
|
|---|
| ... ив. «Летописцы волыни и Украины». ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТОПИСЦЫ ВОЛЫНИ И УКРАИНЫ
|
|---|
| ... овна назва об’єднаних в одній великій збірці 12 менших за обсягом збірок творів 17—18 ст. (заг. назва, зроблена на палітурці під час оправлення книги). У текстах збірок викладається політ. історія Київ. та Смоленського князівств, Києво-Печерської лаври з часів Київської Русі й до поч. 16 ст., подают ... |
|---|
| |
|---|
ЛІТРА
|
|---|
| ... ) давньогрец. міра ваги (= 219,7 г); 2) осн. одиниця ваги (= 327,45 г) у Візантії (прирівнювалася до рим. лібри). Згадується в Біблії. На землях, що нині є територією України, відома з часів Київської Русі. Вживалася в договорах вел. князів київ. Олега (911) та Ігоря (945) з Візантією.
... |
|---|
| |
|---|
ЛІТУРГІЯ
|
|---|
| ... а добового кола богослужінь у християн. церквах. Кульмінаційним моментом Л. вважається таїнство Євхаристії (від грец. ?????????? — благодаріння, подяка) — таїнство співучасті (Причастя чи Сакраменту) присутніх на Л. в Тайній Вечері Господній.
Таїнство Євхаристії тлумачилося отцям ... |
|---|
| |
|---|
ЛІФШИЦЬ Євген Михайлович
|
|---|
| ... 02.1915—29.10.1985) — фізик-теоретик, академік АН СРСР (1979), іноз. член Лондонського королів. т-ва (1983). Брат І.Ліфшиця. Н. в м. Харків. 1933 закінчив Харків. механіко-машинобуд. ін-т і став працювати в Харків. фізико-тех. ін-ті. Був одним з перших учнів Л.Ландау. 1935 разом з Л.Ландау побудував ... |
|---|
| |
|---|
ЛІФШИЦЬ Ілля Михайлович
|
|---|
| ... 17(31.12.1916)—23.10. 1982) — фізик-теоретик. Академік АН УРСР (1967), академік АН СРСР (1970). Н. в м. Харків у сім’ї лікаря, проф. Михайла Ілліча Ліфшиця. Брат Є.Ліфшиця. Змалку писав вірші, грав на фортепіано. 1936 закінчив Харків. ун-т (нині Харківський національний університет). Від 1937 працюв ... |
|---|
| |
|---|
ЛІХТАН
|
|---|
| ... йомністю 2—3 лашти, використовувалося для навантаження і розвантаження ком’яги (шкути).
Літ.: Торгівля на Україні XIV — середина XVII ст.: Волинь і Наддніпрянщина. К., 1990.
Б.В. Черкас. ... |
|---|
| |
|---|
ЛО ГАТТО (Lo Gatto) Етторе
|
|---|
| ... .1890—16.03.1983) — один з фундаторів італ. славістики 20 ст., дослідник рос., болгар., польс., чеської, білорус. та укр. літератур, перекладач на італ. мову творів Ф.Достоєвського, О.Пушкіна, ін. слов’ян. письменників. Член нац. Академії деї Лінчеї (Accademia dei Lincei) в Римі (Італія), чл.-кор ... |
|---|
| |
|---|
ЛОБАНОВ-РОСТОВСЬКИЙ Дмитро Іванович
|
|---|
| ... st>(01.10(20.09). 1758—06.08(25.07).1838) — військовий і держ. діяч Російської імперії, дипломат, генерал від інфантерії (1807), член Держ. ради Рос. імперії (1813), князь. Почесний член Харків. ун-ту, Рос. академії (1823). Син офіцера. Вихований удома. 1772 номінально записаний сержантом лейб-гвард ... |
|---|
| |
|---|
ЛОБАНОВСЬКИЙ Валерій Васильович
|
|---|
| ... 06.01.1939—13.05.2002) — футболіст і тренер. Майстер спорту СРСР (1960), засл. тренер СРСР (1975) та України. Герой України (2002, посмертно). Н. в м. Київ у сім’ї робітника. Футболом захоплювався з дитинства, а почав системно займатися з 1951 у дитячій футбольній школі № 1. 1955 був зарахований до ... |
|---|
| |
|---|
ЛОБИСЕВИЧ Опанас Кирилович
|
|---|
| ... 1805) — письменник, один з піонерів укр. літ. відродження, попередник І.Котляревського в жанрі травестії. Н. в м-ку Погар на Чернігівщині (нині с-ще міськ. типу Брянської обл., РФ) в козац. родині (див. Лобисевичі). 1747—52 навч. в Київ. академії (див. Києво-Могилянська академія), 1754—60 — в ун-ті ... |
|---|
| |
|---|
ЛОБИСЕВИЧІ
|
|---|
| ... ий (згодом — дворянський) рід міщанського походження. Засновником роду був Филон Корнійович Лобасов (Коновал; серед. — 2-га пол. 17 ст.) — міщанин та обиватель погарський. Його нащадки обіймали посади значкових товаришів Стародубського полку. Один із правнуків — Кирило Кирилович (р. н. ... |
|---|
| |
|---|
ЛОБОДА Андрій Митрофанович
|
|---|
| ... ).06.1871—01.01.1931) — фольклорист, літературознавець, етнограф, педагог, історик театру. Академік ВУАН (нині Національна академія наук України; 1922), чл.-кор. Рос. АН (1924; з 1925 — АН СРСР), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1924). Н. в м. Свенцяни (нині м. Швянчьоніс, Литва) в ... |
|---|
| |
|---|
ЛОБОДА Григорій
|
|---|
| ... . у червні 1596) — козац. старшина, організатор походів проти турків, гетьман Війська Запорозького 1594—96. Першою згадкою про нього вважається запис, зроблений наприкінці 1593, там повідомляється, що Л. здійснив похід на Оргіїв (Молдова). У березні—квітні 1594 він керував загоном козаків під час по ... |
|---|
| |
|---|
ЛОБОДА Микола Іванович
|
|---|
| ... .04).1894 — листопад 1941) — освіт. діяч, суспільствознавець. Н. в м. Київ, у сім’ї звільненого в запас старшого унтер-офіцера.
Його дід по батьковій лінії належав до селян Седлецької губ. 1904—12 навч. в 2-й Київ. г-зії. По її закінченні поступив до Київ. ун-ту. 1913 одружився ... |
|---|
| |
|---|
ЛОБОДОВСЬКИЙ Юзеф
|
|---|
| ... севдоніми — Кравченко, Стефан Курилло, Маїнський, Марієнгольц, Пшонка, С.К. Шперач; 19.03.1909—18.04.1988) — польс. письменник, перекладач, публіцист, українознавець. Н. в с. Пурвішки (нині село Сувалківського воєводства, Польща), в сім’ї офіцера рос. армії. Мав по батьковій лінії предка з укр. коза ... |
|---|
| |
|---|
ЛОВМЯНСЬКИЙ Генрик
|
|---|
| ... nryk; 22.08.1898—04.09. 1984) — польс. історик-медієвіст. Професор (1932), дійсний член Польс. АН (1956). Н. в с. Даугудзі Вількомірського пов. (нині с. Даугуджяй, Литва). Навч. в середніх школах м. Вільно (нині м. Вільнюс) і Чернігова (з 1915). Деякий час був студентом історико-філол. ф-ту Київ. ун ... |
|---|
| |
|---|
ЛОВЧИЙ
|
|---|
| ... урядів у Великому князівстві Литовському та Короні Польській. У різних джерелах є згадки про уряди «ловчого господарського», «ловчого надвірного» та «ловчого земського». Зокрема, уряд Л. господарського вперше в рукописних джерелах фіксується 1437 при дворі кн. Свидригайла. Правова компетенція цього ... |
|---|
| |
|---|
ЛОГАНОВСЬКИЙ Мечислав Антонович
|
|---|
| ... 1895—29.07.1938) — революціонер, розвідник, перший офіц. дипломатичний представник УСРР в Польщі. Н. в м. Кельці (нині м. Кельце, Польща). Від 1914 — член Польс. соціаліст. партії, входив до складу її моск. к-ту. Був особисто знайомий з Ф.Дзержинським та багатьма діячами польс. революц. руху. У лист ... |
|---|
| |
|---|
ЛОГВИН Григорій Никонович
|
|---|
| ... 1910—07.03.2001) — архітектор, мистецтвознавець, аквареліст, фотограф. Засл. діяч мист-в України (1996), засл. архітектор України (1999). Почесний член Укр. академії арх-ри. Батько Ю.Логвина. Н. в с. Косівка (нині село Олександрійського р-ну Кіровогр. обл.) в сел. родині. Освіту здобув у Харків. ху ... |
|---|
| |
|---|
ЛОГВИН Юрій Григорович
|
|---|
| ... 1939) — графік, письменник. Член Спілки письменників України (1970) та Спілки художників України (1977). Син Г.Логвина. Н. в м. Кременчук. Закінчив Київ. середню художню школу ім. Т.Шевченка (1958) та Київ. держ. худож. ін-т (1965), де навч. на від-ні графіки живописного ф-ту (майстерність офорту оп ... |
|---|
| |
|---|
ЛОДІЙ Петро Дмитрович
|
|---|
| ... .1764—22(10).06.1829) — філософ, правознавець, педагог, літератор. Д-р вільних мист-в і філософії (1801), професор (1801). Н. в м. Мукачеве (за ін. даними — у с. Збій Земплинського комітату) в сім’ї греко-катол. священика. Вивчав філософію в Надьвараді (нині м. Орадя, Румунія), теологію — в Ужгородс ... |
|---|
| |
|---|
ЛОЄВСЬКА БИТВА 1649
|
|---|
| ... наступу польс. військ на землі, що 1648 стали підвладними Б.Хмельницькому, польний гетьман литов. кн. Я.Радзивілл (згідно з задумом, він мав завдати удар укр. гетьманові з тилу) після перемоги литовців 17 (7) червня 1649 під м-ком Загалле (нині село Гомельської обл., Білорусь) вирушив на Київ. 23 (1 ... |
|---|
| |
|---|
ЛОЄК Єжи
|
|---|
| ... — Leopold Jerzewski, Antoni Jalowiecki, Lukasz Jodko; 03.09. 1932—07.10.1986) — польс. історик, публіцист, українознавець. Н. в м. Варшава, в родині військ. лікаря, майора Війська Польс. Леопольда Лоєка (1897—1940; замордований НКВС у Катині; див. Катинський розстріл 1940). 1952—56 вивчав історію у ... |
|---|
| |
|---|
ЛОЗИНСЬКИЙ Йосип Іванович
|
|---|
| ... німи і криптоніми — І. Л.; Л.; Л. из-над Скла; Л-скій; Л. из Перемышльского; Самоук Гриць; Ruthene; 20.12.1807—11.08.1889; за ін. даними, 30.07. 1889) — етнограф, мовознавець і публіцист. Н., за деякими даними, в с. Гурку біля Перемишля (нині м. Пшемисль, Польща), за іншими — в с. Вірко (нині с. Нич ... |
|---|
| |
|---|
ЛОЗИНСЬКИЙ Михайло Михайлович
|
|---|
| ... .07.1880—03.11.1937) — правознавець, політ. діяч, дипломат, публіцист, перекладач. Професор (1921). Н. в с. Бабине (нині с. Бабин-Зарічний Калуського р-ну Івано-Франк. обл.). 1900 — студент юридичного ф-ту Львів., 1901—03 — Віденського ун-тів. 1903, після перебування в Швейцарії, повернувся до Львов ... |
|---|
| |
|---|
ЛОЗІНСЬКИЙ Владислав
|
|---|
| ... псевдоніми — Wojtek ze Smolnicy, Hizop Ziolka та ін.; 29.03.1843—20.05.1913) — польс. історик звичаїв і побуту, письменник, журналіст, колекціонер мистецьких пам’яток. Депутат Галицького крайового сейму та австрійс. парламенту 1883—89, член верхньої палати австрійс. парламенту (з 1902). Н. в с. Опар ... |
|---|
| |
|---|
ЛОЗОВИК Григорій Натанович
|
|---|
| ... ).08.1885—22.10.1936) — історик, професор давньої історії та середньовіччя. Н. в м-ку Брусилів (нині с-ще міськ. типу Житомир. обл.) в сім’ї вчителя. 1910 закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту. 1912 поступив на історико-філол. ф-т цього ж вузу. Став учнем проф. Ю.Кулаковського. Після початку Першої світово ... |
|---|
| |
|---|
ЛОЗОВСЬКИЙ Лесь
|
|---|
| ... вич; 12.09(30.08).1900—22.03.1922) — графік. Н. в м. Київ. Син акторки й молочаря. Виховувався на селі (Погребищенська волость Бердичівського пов.). Навч. в Київ. худож. (майстерня М.Козіка) та Строгановському (в м. Москва) уч-щах. Повернувшись до Києва, 1918 продовжив навчання в Укр. держ. академії ... |
|---|
| |
|---|
ЛОЗОВСЬКИЙ Соломон Абрамович
|
|---|
| ... авжнє прізвище — Дрідзо; парт. псевдоніми — Матвій Григорович, робітник Олексій; 16.03.1878—12.08.1952) — парт., профспілковий і держ. діяч. Д-р істор. н. (1939). Н. в с. Данилівка (нині с. Нововасилівське Гуляйпільського р-ну Запоріз. обл.) в родині вчителя. Дитинство провів у с. Царедарівка (нині ... |
|---|
| |
|---|
ЛОКАЦІЙНІ ПРИВІЛЕЇ
|
|---|
| ... . ... |
|---|
| |
|---|
ЛОКАЦІЯ
|
|---|
| ... вовій та істор. літературі термін для означення дій та документів (локаційних привілеїв) з надання населеним пунктам магдебурзького права й ін. різновидів нім. права. У польс. джерелах цей термін вживається щодо документів, у яких йдеться про: а) заснування міста або села на ще не заселеній територі ... |
|---|
| |
|---|
ЛОЛА Оксен (Оксентій) Миколайович
|
|---|
| ... >(1884—1919) — соціал-демократ, діяч нац. руху. Н. в м. Ніжин, у родині козац. походження. 1900 вступив до Революційної української партії, 1906 — до «Спілки», потім — до Української соціал-демократичної робітничої партії. Прихильник порозуміння з Російською соціал-демократичною робітничою партією, ... |
|---|
| |
|---|
ЛОМИКОВСЬКИЙ Василь Якович
|
|---|
| ... .1777 — бл. 1848) — агроном, історик-аматор, етнограф, перекладач. Н. в м-ку Мелюшки (нині село Хорольського р-ну Полтав. обл.) в сім’ї службовця з роду Ломиковських і гетьмана Данила Апостола. Від 1785 вчився в сухопутному шляхетському кадетському корпусі, після його закінчення служив в армії. Вийш ... |
|---|
| |
|---|
ЛОМИКОВСЬКИЙ Іван Васильович
|
|---|
| ... 4—1714) — військ. і держ. діяч України, генеральний обозний (1707—14), сподвижник І.Мазепи. Н. на Волині, освіту здобув, очевидно, у Київ. колегіумі (див. Києво-Могилянська академія). Службу в козац. війську розпочав у гетьмана М.Ханенка як канцелярист. Після зречення М.Ханенком гетьманства в серед. ... |
|---|
| |
|---|
ЛОМИКОВСЬКІ
|
|---|
| ... кий рід Гетьманщини, вихідці з Волині. Найбільш відомим його представником був держ. діяч мазепинської доби, генеральний обозний Іван Васильович (див. І.Ломиковський). Від шлюбу з донькою генерального писаря Карпа Мокрієвича Марією мав синів Івана, Володимира, Іллю та Михайла. Іван ... |
|---|
| |
|---|
ЛОМОВ (Оппоков) Георгій Іполитович
|
|---|
| ... t>(09.02(28.01).1888—30.12. 1938) — парт. і рад. діяч, член політбюро ЦК КП(б)У (1927—28), член ЦК КП(б)У (1927—29). Н. в м. Саратов (нині місто в РФ) у родині управляючого Саратовським від-ням держ. банку. Від 1903 — член РСДРП (див. Російська соціал-демократична робітнича партія). Від 1905 (і до 1 ... |
|---|
| |
|---|
ЛОМОНОСОВ Михайло Васильович
|
|---|
| ... 08).11.1711—15(04).04. 1765) — рос. учений-енциклопедист, знаний насамперед своїми природознавчими працями (у галузі фізики, хімії, астрономії, метеорології, мінералогії, геології, географії, геофізики, фізичної хімії). Відомий також як економіст, педагог, художник, філолог, поет, перекладач (володі ... |
|---|
| |
|---|
ЛОПАТИН
|
|---|
| ... вського р-ну Львівської області. Розташов. на лівому березі р. Острівка (ліва прит. Стиру, бас. Дніпра), за 20 км від залізничної ст. Радехів. Населення 3,4 тис. осіб (2009).
Про давнє заселення території с-ща свідчать залишки земляних валів і мурів старовинного укріплення Замчис ... |
|---|
| |
|---|
ЛОПАТИНСЬКА Філомена Миколаївна
|
|---|
| ... дівоче прізв. Кравчук; 1873, за іншими джерелами, 1874 —26.03.1940) — драм. актриса, співачка (сопрано), дружина театрального актора і режисера, письменника Л.Лопатинського (1868—1914; загинув на полі бою в Першій світовій війні). Н. в м. Чернівці в сім’ї дрібного урядовця. Співала в аматорському хо ... |
|---|
| |
|---|
ЛОПАТИНСЬКИЙ Юрій
|
|---|
| ... лина, Шейк; 04.02. 1906—16.11.1982) — учасник національно-визвол. змагань на зх. укр. землях, член УВО та ОУН, підполковник Української повстанської армії, голова об’єднання вояків УПА у США, член закордонного представництва Української головної визвольної ради (УГВР). Н. в м. Тернопіль у родині св ... |
|---|
| |
|---|
ЛОРЕР Микола Іванович
|
|---|
| ... н. даними, 1797 або 1798 — 1873) — військовик, декабрист, поет, колекціонер, мемуарист, масон. З дворян Херсонської губернії. Син чиновника, радника вознесенського губернського правління Івана Івановича Лорера (згодом — херсон. віце-губернатора) та Катерини Овсіївни (у дівоцтві — княжни Циціанової) ... |
|---|
| |
|---|
ЛОРИС-МЕЛИКОВ (Лоріс-Меліков) Михайло Таріелович
|
|---|
| ... class=zdan_just>(1825—24(12).12.1888) — військ. і держ. діяч, генерал-ад’ютант (1865), генерал од кавалерії (1875), граф (1878), член Держ. ради (1880). Походив з давнього вірм. роду, що прийняв підданство Грузин. царства. Н. в м. Тифліс (нині м. Тбілісі, Грузія), 1832 разом з батьком, який був підп ... |
|---|
| |
|---|
ЛОСЕНКО Антон Павлович
|
|---|
| ... .07).1737—04.12(23. 11).1773) — живописець, рисувальник, педагог, культ. діяч. Академік петерб. Академії мист-в (1770), професор (1772). Основоположник рос. істор. живопису. Н. в м. Глухів у козац. родині. Навч. в Глухівській школі співу та інструментальної музики. Рано став сиротою. У 7 років (1744 ... |
|---|
| |
|---|
ЛОСИЦЬКА ДОРОГА
|
|---|
| ... ень Муравського шляху. Перетинала Ізюмський шлях і Бакаїв шлях. Перші рукописні згадки про неї є в розписах роз’їздів путивльських і рильських сторож за 1571. Дорога як така (шлях просування від одних бродів на річках до ін. бродів) існувала, імовірно, ще з доби княжих часів Київської Русі. Її назва ... |
|---|
| |
|---|
|
|
|
|
|
