  
|
|
|
| |
|---|
| |
| |
Абаза Віктор Іванович
|
|---|
| ... 64—28.07.1931) — укр. військ. діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Н. у Росії. Закінчив Костянтинівське артилер. уч-ще у Санкт-Петербурзі (1884). Учасник російсько-японської війни 1904—1 ... |
|---|
| |
|---|
Абаза Олександр Агейович
|
|---|
| ... 821—25.01.1895) — держ., культ., громад. та політ. діяч ліберально-демократ. спрямування Російської імперії. Із старовинного рос. дворянського роду молдов. походження. Н. в с. Винокуренний Завод Вишневолоцького пов. Тверської губ. Закінчив Пет ... |
|---|
| |
|---|
Абазин (Абазинець) Андрій
|
|---|
| ... невід. — 1703) — військ. і держ. діяч України, брацлав. полковник. Походження невідоме. Наприкінці 80-х рр. 17 ст. розпочав колонізаційну діяльність на Правобережній Україні. Користуючись королів. привілеями на заселення спустошених довго ... |
|---|
| |
|---|
Абат
|
|---|
| ... batis), з грец. àββâ арамейського абба — батько) — 1) настоятель абатства (у деяких катол. чол. монастирях — пріор). Спочатку А. обирали ченці й затверджував ... |
|---|
| |
|---|
Абатиса
|
|---|
| ... . монастиря (див. Абатство). ... |
|---|
| |
|---|
Абатство
|
|---|
| ... ін. монастир з належними йому володіннями. А. підпорядковане єпископу католицькому або безпосередньо римському папі. ... |
|---|
| |
|---|
Абвер
|
|---|
| ... оборона, відсіч, захист) — орган військ. розвідки і контррозвідки Німеччини. Від 1919 до 1938 офіційно підпорядковувався військ. мін-ву. Від 1935 А. очолив досвідчений розвідник Ф. Канаріс, який активно сприяв перетворенню служби на один із найважливіших інструментів гітлерівської політики. Після ск ... |
|---|
| |
|---|
Абданк
|
|---|
| ... назва шляхетського герба, що належав до польс. геральдичної системи (див. Геральдика). Гол. складовою герба є червоний щит, на якому зображено геральдичну фігуру за взірцем лат. літери «W». Інколи (напр., на титульному аркуші козац. реєстру 1649) увін ... |
|---|
| |
|---|
Абдул-Гамід І
|
|---|
| ... 1789) — султан Османської імперії (1774—89). За його правління продовжувалася військ. боротьба з Австрійс. імперією (див. Австрія) та Російськ ... |
|---|
| |
|---|
Абрагам (Abraham) Владислав
|
|---|
| ... 0—1941) — польс. історик, фахівець з історії польс. костьолу та права. Проф. Львів. ун-ту, чл. Польс. АН. Автор ґрунтовних робіт з історії середньовіччя, у яких досліджував діяльність перших орг-цій польс. катол. церкви, а також праць про історі ... |
|---|
| |
|---|
Абрамович Дмитро Іванович
|
|---|
| ... just>(07.08(26.07).1873 — 04.03.1955) — філолог, історик літ. Чл.-кор. РАН (1921, з 1925 — АН СРСР). Н. в м. Гулевичі Луцького пов. Волин. губ. (нині с. Гулівка Ковельського р-ну Волин. обл.). Закінчив Петерб. духовну акад. (1897), навч. у Петерб. ун-ті та Ар- хеол. ін-ті, де слухав лекції ... |
|---|
| |
|---|
Абсолютизм
|
|---|
| ... . absolutus — безумовний, необмежений) — форма держ. правління, за якої верховна влада повністю належить монархові (царю, імператорові, королю), здійснюється без представницьких інституцій та конституційних обмежень. Термін «А.» виник на рубежі 18— 19 ст. у середовищі вчених (уперше вжитий у Франції ... |
|---|
| |
|---|
Авари
|
|---|
| ... чові, переважно тюркомовні племена. З’явилися в Європі в 5— 6 ст. н. е., прийшовши з Центр. Азії. У серед. 6 ст. А. вдерлись у степи Пн. Причорномор’я, Подунав’я і на Балкани. Імп. Візантії Юстініан I (527—565) закликав А. на пн. землі імперії з метою ... |
|---|
| |
|---|
Август ІІ
|
|---|
| ... st II Fryderyk Mocny; 12.05.1670—01.02.1733) — польс. король з династії Веттінів (1697— 1706, 1709—33), курфюрст саксонський (Фрідріх Август I, 1694—1733). Домігся королів. трону в результаті боротьби зі ставлеником Франції принцом Конті за допомогою підкупу частини депутатів сейму та введення до По ... |
|---|
| |
|---|
Август ІІІ
|
|---|
| ... 17.10.1696 — 16.10.1763) — польс. король та саксонський курфюрст (1733–63). З династії Веттінів. Н. в м. Дрезден (нині ФРН). Був одружений (з 1719) з донькою імп. Йосифа I Марією. Обраний на польс. трон за сприяння рос. та саксонських військ. Визнаний королем ... |
|---|
| |
|---|
Августинці
|
|---|
| ... чернечого ордену (нині кілька конгрегацій), послідовники вчення Августина Блаженного Аврелія (354—430) — християн. теолога, філософа, родоначальника християн. філософії історії, видатного представника зх. патристики. В основу діяльності А. покладено ... |
|---|
| |
|---|
Авдаков Микола Степанович
|
|---|
| ... ).02.1847—24(11).09.1915) — один з найвідоміших і найвпливовіших промисловців Донец. бас. кін. 19 — поч. 20 ст. За фахом гірничий інженер. Розпочав діяльність як управитель вугільних копалень Російського товариства пароплавства і торгівлі. В ... |
|---|
| |
|---|
Авдикович Орест Львович
|
|---|
| ... Данило Троян; 06.02. 1876—28.10.1918) — укр. педагог, письменник, літературознавець. Н. в с. Сороки (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.). Навч. у Гірничій акад. м. Леобен (Австрія), закінчив філос. ф-т Львів. ун-ту (1901). Працював учителем г-зії у м. Перемишль (нині м. Пшемисль, Польща). А. — ... |
|---|
| |
|---|
Авдієвський
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Авдієнко Михайло Овер’янович
|
|---|
| ... 86 — 08.09.1937) — укр. громад. і політ. діяч, один із лідерів укр. націонал-комунізму. Мобілізований під час Першої світової війни до рос. армії, служив у Петрогр. гарнізоні, де став одни ... |
|---|
| |
|---|
Авенаріус Михайло Петрович
|
|---|
| ... 7).09.1835—6(04).09.1895) — фізик. Чл.-кор. Петерб. АН (1876), організатор і кер. київ. шк. фізиків-експериментаторів. Н. в м. Царське Село (нині м. Пушкін, підпорядковане С.-Петерб. міськраді, РФ). Після закінчення Петерб. ун-ту (1858) два роки викладав у петерб. г-зії. Перебував у закордонному від ... |
|---|
| |
|---|
Аверченко Аркадій Тимофійович
|
|---|
| ... 81 — 12.03.1925) — рос. письменник, видавець, театральний діяч, карикатурист. Н. в м. Севастополь у родині крамаря. Початки освіти здобув удома та в місц. школі. 1896 служив писарем у севастопольській транспортній конторі, із 1897 — в правлінні ... |
|---|
| |
|---|
Авраамки літопис
|
|---|
| ... адна за змістом літописно-літ. ком- піляція. Отримала назву за іменем білорус. книжника кін. 15 ст. Авраамки. Крім Віленського списку — єдиного, де збереглася приписка з іменем Авраамки (виконаний 1495 у Смоленську на замовлення єпископа цієї єпархії Йосифа Солтана; знайдений археографом О.Рачинськи ... |
|---|
| |
|---|
Авраменко Василь Кирилович
|
|---|
| ... 0).03.1895—06.05.1981) — укр. хореограф, режисер. Н. в м-ку Стеблів. 1913—15 навч. у м. Владивосток (нині місто в РФ). 1918 закінчив муз.-драм. шк. М.Лисенка у Києві. Працював у театрі М.К. Садовськог ... |
|---|
| |
|---|
Аврамов Іван Борисович
|
|---|
| ... (1802—29(17).09.1840) — декабрист, військовик, підприємець. З дворян. Освіту здобував удома, потім у тульському пансіоні та моск. уч-щі колоноводів. 1818 прийнятий на службу до імператорського почту (з квартирмейстерської частини). 1819 — прапорщик, дістав призначення до 2-ї армії, проводив топогр ... |
|---|
| |
|---|
Аврамов Павло Васильович
|
|---|
| ... st>(1790 або 1791—17(05).11. 1836) — військовик, полковник (з 1823), декабрист. Кавалер орденів св. Володимира 4-го ст. (1813) та св. Анни 2-го ст. (1821). З дворян Петерб. губ. Від 1798 навч. в 1-му кадетському корпусі (Санкт-Петербург). Од ... |
|---|
| |
|---|
Авріль Адольф
|
|---|
| ... 1822—27.10.1904) — франц. публіцист, дипломат. Н. в м. Париж (Франція). Вихованець Сорбонни. Подорожував по Україні. У своїх кн. «Сентиментальна мандрівка по слов’янських країнах» (1876), «З Парижа до острова Зміїного» (1876), «Дочка Слави» (1896) висвітлював проблему походження українців, історію п ... |
|---|
| |
|---|
Австралія
|
|---|
| ... встралійський Союз— держава у Пд. півкулі, на материку Австралія, о-ві Тасманія та дрібних прибережних о-вах. Омивається водами Індійського океану й морями Тихого океану. Пл. 7,68 млн км 2. Нас. 19,435 млн осіб (2001). Столиця — м. Канберра. Адм.-тер. поділ: 6 штатів і 2 території. Офіц. мова — англ ... |
|---|
| |
|---|
Австрійська валюта
|
|---|
| ... ошей в Австрійс. імперії (з 1867 — Австро-Угорщина) 1858—92. 1857 Австрія уклала з нім. д-вами монетну конвенцію про узгодження валют. На основі митного фунту (становив 500 г срібла) карбувалося ... |
|---|
| |
|---|
Австрійські федералізм
|
|---|
| ... >— політ. рух 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст. за перебудову монархії Габсбургів на федеративних засадах. Охоплював як соціал-демократів (К.Реннер, О.Бауер), так і частину консерваторів. Спрямований проти централізму, а від 1867 — австро-угор. двоєдиност ... |
|---|
| |
|---|
Австрія
|
|---|
| ... ська Республіка — д-ва в Центр. Європі, в бас. Дунаю. Пл. 83,9 тис. км 2. Нас. 8,151 млн осіб (2001). Столиця — Відень. Офіц. мова — нім. А. — федеративна республіка, складається з 9 федеральних земель: Бургенланд, Відень, Верхня Австрія, Зальцбург, К ... |
|---|
| |
|---|
Австромарксизм
|
|---|
| ... формістська ідеологічна та політ. течія; склалася на поч. 20 ст. в австрійс. соціал-демократії; набула поширення у міжвоєнну добу (1919—39); пішла на спад з початком Другої світової війни. Ідеї А., зокрема концепція культ.-нац. автономії, мали сво ... |
|---|
| |
|---|
Австро-німецьких військ контроль 1918
|
|---|
| ... НИ 1918
— військ. контроль над тер. України, здійснюваний армійськими підрозділами Німеччини та Австро-Угорщини протягом берез.—листоп. 1918. Був вирішальним чинником перебігу тогочасного внутрішньо- та зовнішньопол ... |
|---|
| |
|---|
Австрославізм
|
|---|
| ... на й громад.-політ. течія в Австрійс. імперії (див. Австрія). Ставила за мету здобуття рівноправності й автономії слов’ян. народів та об’єднання їх на федеративних засадах під егідою і в рамках монархії ... |
|---|
| |
|---|
Австро-Угорщина
|
|---|
| ... онархія — дуалістична (двоєдина) д-ва на чолі з династією Габсбургів. Утворилася 1867 в результаті перетворення адм.-тер. структури Австрійс. імперії (див. Австрія) на основі компромісної угоди між а ... |
|---|
| |
|---|
Автокефальна церква
|
|---|
| ... #x03B1;υτóς — сам, κεφαλη — голова) — самоуправна та адм. незалежна правосл. церква. Перші А.ц. виникли у Візантії після поділу Рим. імперії на Зх. та Сх. На тер. Візант. імперії в 4 с ... |
|---|
| |
|---|
Автократі
|
|---|
| ... x03C5;τóς — сам і κpατος — влада) — форма централізованого правління, за якої необмежена верховна влада в д-ві концентрується в руках однієї особи. Розрізняють такі форми А.: деспотію (тиранію), абсо ... |
|---|
| |
|---|
Автономізація радянських держав
|
|---|
| ... — спроба перетворення формально незалежних рад. д-в, у т. ч. УСРР, на автономні республіки РСФРР. Мета А.р.д — зменшення розриву між реально низьким і конституційно високим політ. статусом нац. республік. В ході Жовтневої революції 1917 ... |
|---|
| |
|---|
Автономія
|
|---|
| ... ;τονομια — самоуправління, незалежність) — термін для позначення: 1) особливого статусу нац.-тер. утворень, котрі існують у межах тієї чи ін. д-ви і функціонують на засадах широкого внутр. самоврядування, яке — за характером здійснення влади — має озн ... |
|---|
| |
|---|
Автономна православна церква в Україні
|
|---|
| ... an_just> — конфесія, що виникла й діяла на тер. Рейхскомісаріату «Україна» в роки гітлерівської окупації. На архієрейському соборі у серп. 1941 в Почаївській лаврі за участі архієп ... |
|---|
| |
|---|
Автономна республіка Крим
|
|---|
| ... -тер. одиниця у складі України. Статус АРСР у складі УРСР отримала 12 лют. 1991, перейменована на АР Крим 24 квіт. 1992. Розташов. на Крим. п-ові, є найпівденнішим регіоном України. На зх. та пд. омивається Чорним м., на сх. — Азовським м. Керченською протокою відділена від РФ. На пн. межує з ... |
|---|
| |
|---|
Автономно-землеробський союз
|
|---|
| ... dan_just>— назва колиш. партії «Підкарпатський землеробський союз», яка діяла в Закарпатській Україні з черв. 1920. Створений 1923 з ініціативи І.Куртяка, А. Бродія і М.Демка. Соціальна база: з ... |
|---|
| |
|---|
Авторитарні режими
|
|---|
| ... рми державного правління (франц. autoritarisme, від лат. autoritas — вплив, влада). А. р. мають такі осн. характеристики: правителі (владарюючі групи) самі призначають себе на високі посади, або, навіть якщо їх було обрано, громадяни не можуть змістити їх шляхом вільних виборів за участі ін. претен ... |
|---|
| |
|---|
Автохтони
|
|---|
| ... 3C5;τοχoων — корінний, місцевий) — 1) корінні жителі певної місцевості (те саме, що аборигени); 2) етнічні спільноти, що виникли на даній території.
К.Ю. Бацак. ... |
|---|
| |
|---|
Автуничі
|
|---|
| ... одне із найбільш досліджених поселень епохи Київської Русі. Знаходиться на пн. Черніг. обл., поблизу с. Автуничі Городнянського р-ну. На площі понад 2,5 га відкрито численні житлово-госп. споруди, серед яких — майстерні ремісників, залишки садибної ... |
|---|
| |
|---|
Авхати
|
|---|
| ... ароду, який, можливо, проживав на теренах України. В легенді про походження скіфів Геродот повідомляє, що, за скіфськими переказами, у першої людини Таргітая на ... |
|---|
| |
|---|
Ага
|
|---|
| ... одар, начальник у султанській Туреччині; складова частина найменувань багатьох посад і звань, здебільшого військ. У Кримському ханстві аги — наступний після мурз у соціальній ієрархії чиновницький ст ... |
|---|
| |
|---|
Агапій (Агапіт) Печерський
|
|---|
| ... 1095) — чернець Києво-Печерського монастиря, знаменитий лікар. Канонізований правосл. церквою як преподобний. Жив у 2-й пол. 11 ст. Набув слави як цілитель. Лікував молитвою і зіллям (яке приймав і сам). Вилікував Володимира Мономаха, якому переда ... |
|---|
| |
|---|
Агатірси
|
|---|
| ... лемен скіф. доби, про яке повідомляє Геродот. Були зх. сусідами скіфів, мешкали за Дунаєм (антич. Істром). За свідоцтвом Геродота, А. — найлагідніші люди, вони нося ... |
|---|
| |
|---|
Агін Олександр Олексійович
|
|---|
| ... —1875) — рос. графік, один із основоположників реалістичної книжкової ілюстрації. Н. в Росії, в Псковській губ. 1834—39 вчився у Акад. мист-в (Санкт-Петербург, учень К.Брюллова). Автор гравюр ... |
|---|
| |
|---|
Агіографія
|
|---|
| ... 1;γιος — святий і γpαφω — пишу) — різновид церк. літ., житійна літ. (житія) — розповіді про духовних і світських осіб, канонізованих християн. церквою (див. Християнство). Як літ. твір відзн ... |
|---|
| |
|---|
Агмед І
|
|---|
| ... ) — турец. султан (1603—17); 14-й султан династії Османів, син султана Мегмеда III. Н. у м. Маніса (Пд.-Зх. Туреччина). Успадкував батьківський трон у січ. 1603. Всупереч встановленому з часів Мегмеда II Завойовника звичаю, отримавши владу, не стратив ... |
|---|
| |
|---|
Агмед ІІІ
|
|---|
| ... ултан (1703—30); 23-й султан династії Османів, син султана Мегмеда IV. Прийшов до влади 21 серп. 1703 внаслідок яничарського повстання, але опісля намагався обмежити політ. вплив яничар. За його правлі ... |
|---|
| |
|---|
Агнон (Чачкес) Шмуель
|
|---|
| ... ізв. — Чачкес; 17.07.1888— 17.02.1970) — ізраїл. письменник, один з основоположників нової літ. мови іврит. Нобелівська премія (1966). Н. у м. Бучач. У своїх романах і оповіданнях, позначених містичним світосприйняттям, відобразив вплив сусп. змін к ... |
|---|
| |
|---|
Агора
|
|---|
| ... γopα — майдан, площа) — термін, який давні греки вживали для позначення: спочатку площі міста, на якій влаштовувалися торги та збиралися громадяни для вирішення держ. і громад. питань, а згодом — нар. зібрання — вищого органу влади в демократ. д-вах-містах. Археологи повністю розкрили ... |
|---|
| |
|---|
Агораном
|
|---|
| ... x03B3;opα — плoща та νομος — звичай, закон) — посадова особа в антич. містах Стародавньої Греції. Колегія А. з п’яти осіб вибиралася щорічно на нар. зборах. А. відповідав за порядок на ринках, стан торг. приміщень, якість продуктів і товарів, улагоджував суп ... |
|---|
| |
|---|
Аграризм
|
|---|
| ... а низки сел. партій та рухів Центр. та Пд.-Сх. Європи 1900—30-х рр. Учення А. наголошує на тому, що селянство зосереджує в собi гол. позитивнi цiнностi й якостi сусп-ва, є осердям стабiльностi д-ви й зберiгачем нац. iдентичностi і що вказанi чесноти ... |
|---|
| |
|---|
Аграрна реформа 16 ст.
|
|---|
| ... заходи, що здійснювалися правителями Великого князівства Литовського (ВКЛ) задля зміцнення держ. казни за рахунок реформування усталених на той час аграрних відносин.Осн. засади А. р. були викладені у великокнязівс ... |
|---|
| |
|---|
Аграрне перенаселення
|
|---|
| ... br> наявність значного безробіття серед нас., зайнятого у сфері с.-г. вир-ва, а отже, і відсутність можливості для певної частини цього нас. забезпечити необхідний мінімум достатку для своєї родини. Характерним його проявом є, зокрема, істотні ... |
|---|
| |
|---|
Аграрне питання в українській революції
|
|---|
| ... — комплекс питань про власність на землі с.-г. призначення на тер. України.Напередодні Лютневої революції 1917 із 44,1 млн десятин заг. земельної пл. с.-г. призначення бл. 40 % становила власніст ... |
|---|
| |
|---|
Аграрне суспільство
|
|---|
| ... поняття, що характеризує доіндустріальну стадію розвитку сусп-ва (від виникнення продуктивного г-ва до промислового перевороту, пром. революції). Синоніми А. с. — «традиційне суспільство» та «селянське суспільство». Поняття «А.с.» почало а ... |
|---|
| |
|---|
Агроіндустріальні комбінати
|
|---|
| ... t> (АIК)— агропром. комбінати, що об’єднували радгоспи та колгоспи, діяли за єдиним вироб. планом. Виникли наприкінці 1929 і функціонували до 1-ї пол. 1931. На поч. 1930 було бл. 300 АIК. Вони з’являлися переважно біля новобудов 1-ї п’ятирічки. В р-ні Дніпробуду діяли електрифіковані АIК. Екон. обґр ... |
|---|
| |
|---|
Адальберт Магдебурзький
|
|---|
| ... dalbert von Magdeburg; р. н. невід. — до черв. 981) — єпископ-місіонер, перший архієпископ Магдебурзької єпархії (968— 981), хроніст, автор «Продовження хроніки Регінона Прюмського». Ця хроніка, а також незалежні від неї «Хільдесхаймські аннали» оповідають про посольство княгині ... |
|---|
| |
|---|
Адам Бременський
|
|---|
| ... von Bremen; р. н. невід. — бл. 1080) — бременський клірик, автор «Хроніки архієпископів Гамбурзької церкви» (70-ті рр. 11 ст.). До складу Гамбурзької (Бременської) архієпископії в 11 ст. входили сканд. країни. Тому в «Хроніці» А.Б. велику увагу приділено геогр. описам Пн. і Пн.-Сх. Європи. «Хроніка» ... |
|---|
| |
|---|
Адашев Данило Федорович
|
|---|
| ... о 1520—1563) — рос. військ. діяч. Походив з роду дрібних костромських дворян, які були у далекому родинному зв’язку з Головіними та Захар’їними, отже, і з царицею (від 1547) Анастасією Романівною Захар’їною, дружиною рос. царя Івана IV. Батько А. (Федір ... |
|---|
| |
|---|
Адвентизм в Україні
|
|---|
| ... від лат. adventus — пришестя) — течія пізнього протестантизму, яка виникла в 30-х рр. 19 ст. у США. Її засн. У.Міллер пророкував друге пришестя Ісуса Христа між 1843 та 1844. Попри провал пророкування, вчення про близьке друге пришестя Ісуса Христ ... |
|---|
| |
|---|
Аделфотес граматика
|
|---|
| ... x0391;δελфoτης — братство) — грец.-церковнослов’янська граматика, складена студентами львів. ставропігійської шк. (див. Ставропігія) під кер-вом ректора Ль ... |
|---|
| |
|---|
Адельгейм Євген Георгійович
|
|---|
| ... (01).11.1907—13.01.1982) — літературознавець, критик. Н. в м. Київ. Закінчив Київ. ун-т (1931). Учасник Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Досліджував творчість ... |
|---|
| |
|---|
Аджимушкайські катакомби
|
|---|
| ... меноломні) — штучні печери в р-ні с-ща Аджим-Ушкай (з 1948 с. Партизани, нині в межах м. Керч). Складаються із Малих і Великих (Центр.) каменоломень. Виникли в результаті тривалих розробок (протягом багатьох століть) каменя-черепашника.
... |
|---|
| |
|---|
Адинката
|
|---|
| ... 19 до 1940 м. Глибока. ... |
|---|
| |
|---|
Аділ-Гірей
|
|---|
| ... р. с. невід.) — крим. хан (1666—71). Зійшовши на трон у берез. 1666, розпочав боротьбу із знаттю за зміцнення центр. влади. Противник зближення Рос. д-ви і Речі Посполитої. До серед. 1668 підтримував зовн. політику правобереж. гетьмана ... |
|---|
| |
|---|
Адлерфельд Густав
|
|---|
| ... та його щоденник. А. (1671—08.07. 1709) — швед. історик. Офіц. історіограф швед. короля Карла XII. Н. в сім’ї королів. урядника в м. Стокгольм (Швеція). Після закінчення шк. навчався в ун-ті в Уппсалі (Швеція). 1697 подорожував по Зх. Європі. Повернувш ... |
|---|
| |
|---|
Адміністративно-територіальний устрій українських земель (6)
|
|---|
| ... ЕЛЬ
— поділ тер. розселення укр. етносу на певні частини (одиниці) з метою організації централізованого управління на місцях. Відображав як нац. традиції українців, так і політ. інтереси й систему управління д-в, до яких у різні часи входили укр. землі. Осн. одиницями адм.-те ... |
|---|
| |
|---|
Адміністрація допомоги і відбудови об’єднаних націй
|
|---|
| ...
ЮНРРА (англ. — United Nations Relief and Rehabilitation Administration, UNRRA) — міжнар. орг-ція ств. 9 листоп. 1943 у Вашингтоні д-вами-учасницями антигітлерівської коаліції з метою надання допомоги країнам, я ... |
|---|
| |
|---|
Адміралтейські поселення в Україні
|
|---|
| ... st> — особливі поселення казенних селян, де поселенці мали поєднувати с.-г. працю з обслуговуванням підпр-в мор. відомства (робота на верф’ях, у каменоломнях тощо). Існували в Україні від кін. 18 ст. до 1861: с. Богоявленське (нині в межах м. ... |
|---|
| |
|---|
Адріан
|
|---|
| ... ’я — Андрій; 02.10.1627, за ін. даними, 1636 — 15.10.1700) — останній патріарх Моск. та всія Русі (1690—1700) перед фактичним скасуванням патріаршества в Російській імперії (1721) ... |
|---|
| |
|---|
Адріанова-Перетц Варвара Павлівна
|
|---|
| ... ust> (12.05(30.04).1888—06. 06.1972) — літературознавець, текстолог, історик літ. Чл.-кор. ВУАН (1926), чл.-кор. АН СРСР (1943), засл. діяч н. РРФСР (1958).Н. в м. Ніжин. Дружина В. Перетца. Закінчила ... |
|---|
| |
|---|
Адріанопольський мирний договір 1713
|
|---|
| ... zdan_just> — договір між Османською імперією та Рос. д-вою, підписаний 24(13) черв. 1713 у м. Адріанополь (нині м. Едірне, Туреччина) терміном на 25 років. Повторив в основному умови Пр ... |
|---|
| |
|---|
Адріанопольський мирний договір 1829
|
|---|
| ... =zdan_just> — договір, який завершив російсько-турецьку війну 1828—1829. Переговори про мир відбувалися поблизу турец. столиці м. Стамбул у зайнятому рос. військами м. Адріанополь (нині ... |
|---|
| |
|---|
Азбука
|
|---|
| ... на білогвард. орг-ція, створена в Києві у берез. 1918 В.Шульгіним для ведення політ. та військ. розвідки, а також вербування й відправки офіцерів у антибільшовицькі рос. війська. Серед її агентів були чл. IV Держ. думи А.Савенко, В.Шульгін, І.Демидов, ... |
|---|
| |
|---|
Азбучна війна
|
|---|
| ... громад.-культ. рух українців Галичини, спричинений спробою австрійс. неоабсолютистського уряду перевести укр. письменство на лат. алфавіт. Галицький намісник граф А. Голуховський, спекулюючи на про ... |
|---|
| |
|---|
Азербайджан
|
|---|
| ... ська Республіка — д-ва, розташов. у сх. частині Закавказзя на березі Каспійського м. На пд. має кордон з Іраном і Туреччиною, на пн. — РФ, на пн. зх. — Грузією, на пд. зх. — Вірменією. До складу А. входять Нахічеванська автономна республіка, відділена тер. Вірменії, та самопроголошена як незалежна р ... |
|---|
| |
|---|
Азеф Євно Фішелевич
|
|---|
| ... : у поліції — Раскін, у революц. середовищі — Іван Миколайович; 1869—24.04.1918) — провідник тероризму, найвідоміший агент-провокатор у революц. орг- ціях Росії. Н. в м-ку Лисково Гродненської губ. (нині село, Білорусь). Навч. у Політехнічному ін-ті в м. Карлсруе (Німеччина), де 1885 мав зв’язок з е ... |
|---|
| |
|---|
Азов
|
|---|
| ... азак» — гирло) — місто обл. підпорядкування Ростовської обл., РФ, райцентр. Розташов. на лівому березі Дону, за 7 км від впадіння ріки у Таганрозьку затоку Азовського м. Залізнична ст., порт.
Поселення на тер. А. існувало з часів еллінської колонізації Пн. Причорномор’я і було в ... |
|---|
| |
|---|
Азовська військова флотилія
|
|---|
| ... n_just> — одне з формувань рад. ВМФ, ств. в квіт. 1918 на Азовському м. з базою в м. Єйськ (нині місто Краснодарського краю, РФ).У черв. 1918 ліквідована у зв’язку із захопленням узбережжя Азовського м. військами супротивників. У берез. 1920 відновлена, в трав. ввійшла до складу Морських сил Чорного ... |
|---|
| |
|---|
Азовська губернія
|
|---|
| ... ниця Російської імперії 18 cт. Створена (вперше) згідно з указом Петра І від 18 груд. 1708. Адм. центром її було м. Азов. 1719 поділено на ... |
|---|
| |
|---|
Азовська провінція
|
|---|
| ... м.-тер. одиниця, утворена 1775 у складі Азовської губернії. До А.п. входили: м. Азов, фортеця св. Димитрія Ростовського (нині м. Ростов-на-Дону), м. Таганрог, Старо-Черкаськ (нині станиця Староче ... |
|---|
| |
|---|
Азовське
|
|---|
| ... ялей, Колай) — с-ще міськ. типу Джанкойського р-ну АР Крим. Залізнична станція. Нас. 6,2 тис. осіб (2000). Виникло в 2-й пол. 17 ст. Назва Кялей, Колай в перекладі з татар. означає «зручне». Райцентр 1935—62. В роки Великої вітчизняної війн ... |
|---|
| |
|---|
Азовське козацьке військо
|
|---|
| ... очаток з 1828, коли під час російсько-турецької війни 1828—1829 на бік Росії перейшла частина козаків Задунайської Січі. З цих козаків та ін. вихідців з-за Дунаю було сформовано ... |
|---|
| |
|---|
Азовське море (Меотида)
|
|---|
| ... оре бас. Атлантичного океану, що знаходиться в межах України та РФ. А.м. з’єднано з Чорним м. Керченською протокоюзавширшки 3—15 км і завдовжки бл. 40 км. Пл. 39,1 тис. км 2. А.м. мілке: найбільша глибина — 15 м, середня — 7,4 м. В А. м. впадають ріки: Дон, Кубань, Кальміус, Міус та ін. Узбережжя по ... |
|---|
| |
|---|
Азовське сидіння
|
|---|
| ... борона донськими і запороз. козаками фортеці Азов протягом 1637—42. У 30-х рр. 17 ст. турец. фортеця Азов була міцним форпостом для крим. татар і ногайців у їх спустошливих нападах на рос. та укр. землі. Навесні 1637 донські козаки, довідавшись про нам ... |
|---|
| |
|---|
Азовське торгове пароплавство
|
|---|
| ... n_just>У бас. Азовського м. парове судноплавство почалося в 50-х рр. 19 ст. із заснування акціонерного «Общества пароходства по Дону, Азовскому и Черному морям». В 60—80-х рр. 19 ст. в бас. одне за одним виникли т-ва «Танаис» (1868), «Общество Азовского пароходства» (1871), т-во «Регир». Пароплавні ... |
|---|
| |
|---|
Азовський ейялет
|
|---|
| ... lass=zdan_link href="../O\Osmanska_imperiia.htm">Османської імперії у Пн.-Сх. Приазов’ї (на тер. сучасної Ростовської обл., РФ) у 2-й пол. 16 ст. (до 1700) та 1711—39. Адм. центр — м. Азов. Ця тер. була приєднана до Осман. імперії 1475. А.е. був ут ... |
|---|
| |
|---|
Азовсько-Дніпровські походи 1695-1696
|
|---|
| ... ss=zdan_just> — походи рос. військ та укр. козац. полків на тур. фортецю Азов і пониззя Дніпра під час російсько-турецької війни 1696—1699. З боку Рос. д-ви воєн. дії проти турец.-татар. вій ... |
|---|
| |
|---|
Азовсько-Донський банк
|
|---|
| ... розмірами й 3-й за значенням акціонерний комерційний банк Російської імперії. Заснований 1871 в м. Таганрог (нині місто Ростовської обл., РФ), 1903 переніс своє правління до Санкт-Петербург ... |
|---|
| |
|---|
Айвазовський Іван Костянтинович (1817-1900)
|
|---|
| ... вич
(29(17).07.1817—02.05(19.04). 1900) — рос. живописець. Акад. (1845), почесний чл. (з 1887) Акад. мист-в у м. Санкт-Петербург. Чл. Т-ва пд.-рос. художників (з 1894). Н. в м. ... |
|---|
| |
|---|
Айнали-Кавакська конвенція 1779
|
|---|
| ... =zdan_just>(Константинопольська конвенція). Укладена 21(10) берез. представниками Російської імперії й Османської імперії в султанському палаці Айнали- Кавак на березі протоки Босфор. Пр ... |
|---|
| |
|---|
Айналов Дмитро Власович
|
|---|
| ... .02.1862—12.12.1939) — рос. історик мист-ва. Чл.-кор. Петерб. АН (1914; з 1925 — АН СРСР). Н. в м. Маріуполь. Навч. в Одесі на історико-філол. від. Новорос. ун- ту у ... |
|---|
| |
|---|
Айнзатцгрупи
|
|---|
| ... дення до бою) — оперативні військ.-терористичні частини, створені гітлерівцями для ліквідації нас., знищення військовополонених на окупованих тер. Поділялися на зондер- й айнзатцкоманди, підпорядковувалися Головному управлінню імперської безпе ... |
|---|
| |
|---|
Академічна бесіда
|
|---|
| ... утне укр. студентське т-во, засноване 16 жовт. 1870 у Львові, яке виконувало функцію читальні. Перший голова т-ва — О.Авдиковський. Внаслідок розколу між прихильниками укр. і русофільської орієнтацій частина студентів покинула «А. б.» і заснувала русоф ... |
|---|
| |
|---|
Академічна гімназія у Львові
|
|---|
| ... айдавніша г-зія з укр. мовою викладання. Заснована 1784 при Львів. ун-ті. Від 1849 —8-класна класична г-зія. Од 1867 в молодших, а з 1874 в чотирьох старших класах навч. велося укр. мовою. Перший випускний іспит (матура) укр. мовою відбувс ... |
|---|
| |
|---|
Академічна громада
|
|---|
| ... тудентське т-во у м. Львів. Засноване 26 січ. 1896 внаслідок злиття т-в «Ватра» та «Академічне братство». «А. г.» поєднувала в собі функції читальні й самодопомогового т-ва. Органом «А. г.» був ... |
|---|
| |
|---|
Академічне братство
|
|---|
| ... дентське т-во у Львові народовського (див. Народовці) спрямування. Засноване 30 черв. 1882 внаслідок реформи т-ва «Дружній лихвар». «А.б.» ... |
|---|
| |
|---|
Академічний кружок
|
|---|
| ... ескій Кружокъ») — укр. студентське т-во русофільського спрямування. Засноване в листоп. 1870 у Львові. 1876 «А.к.» опубл. альманах «Дністрянка», а з квіт. 1874 по лип. 1877 видавав свій друкований орган «Друг ... |
|---|
| |
|---|
Академічний легіон
|
|---|
| ... тудентське формування у складі нац. гвардії у Львові під час революції 1848—49 в Австрії. Ств. у берез. 1848, налічував бл. 900 осіб. Брав участь у Львівському повстанні 1848, після придуше ... |
|---|
| |
|---|
Академія архітектури України (ААУ)
|
|---|
| ... У) — громад. наук.- творча орг-ція, що об’єднує архітекторів-практиків, теоретиків арх-ри та істориків. Заснована 14 лют. 1992 в Одесі, ... |
|---|
| |
|---|
Академія будівництва і архітектури УРСР
|
|---|
| ... =zdan_just>при Держбуді УРСР — наук. установа, ств. 1955 у Києві на базі Акад. арх-ри УРСР (заснована 1945) й низки галузевих НДІ Києва й Харкова. Першим президентом (акад. арх-ри УРСР) був архіт. ... |
|---|
| |
|---|
Академія будівництва України
|
|---|
| ... ) — всеукр. громад. орг-ція, яку створили на добровільних засадах провідні вчені й видатні інженери буд. галузі, пром-сті буд. матеріалів і буд. машинобудування. Вважає себе правонаступницею Академії будівництва та архітектури при Держб ... |
|---|
| |
|---|
Академія медичних наук України (АМНУ)
|
|---|
| ... just>Заснована 24 лют. 1993 у Києві. Президентом АМНУ з часу її заснування обрано акад. НАН України та АМНУ О.Возіанова. Персональний склад Акад. — 34 акад. і 45 чл.-кор. До АМНУ входять 36 н.-д. установ. Акад. здійснює роботу щодо консолідації інтелек ... |
|---|
| |
|---|
Академія мистецтв України
|
|---|
| ... — вища наук.-творча самоврядна держ. орг-ція у галузі професійного муз., образотворчого, театрального мист-в, кіномист-ва, арх-ри й дизайну, мистецтвознавства. Заснована 14 груд. 1996 у Києві з метою забезпечення розвитку укр. мист-ва, відродження нац. ... |
|---|
| |
|---|
Академія наук України - див. Національна академія наук України
|
|---|
| ... ss=zdan_link href="../N\Natsionalna_akademiia_UA.htm">Національна академія наук України. ... |
|---|
| |
|---|
Академія педагогічних наук України (АПНУ)
|
|---|
| ... dan_just> — вища галузева держ. наук. установа. Ств. 1992 у Києві з метою комплексного розвитку пед. наук, теорії й методики освіти в Україні, розроблення наук.-методичних засад відродження нац. шк. Президент- організатор — акад. М.Ярмаченко. Персональ ... |
|---|
| |
|---|
Академія правових наук України
|
|---|
| ... just>— наук. орг-ція у галузі д-ви і права, заснована на держ. власності. Ств. 23 лип. 1993 на основі організованої 1992 правової громад. акад. у м. Харків. Президентом-організатором АПНУ був призначений В.Тацій. Первісна чисельність персонального ... |
|---|
| |
|---|
Акерман - див.: Білгород-Дністровський
|
|---|
| ... lass=zdan_link href="../B\Bilhorod_Dnistrovskyj_mst.htm">Білгород-Дністровський. ... |
|---|
| |
|---|
Акерманська конвенція 1826
|
|---|
| ... заг. і дві додаткові угоди («Російсько-турецький окремий акт про Молдову й Валахію» й «Російсько-турецький окремий акт про Сербію»), підписані 7 жовт. (25 верес.) новорос. ген.-губернатором і повноважним намісником Бессарабії ... |
|---|
| |
|---|
Акерманська область
|
|---|
| ... до 7 груд. 1940 назва Ізмаїльської області. ... |
|---|
| |
|---|
Аккайська культура
|
|---|
| ... мустьєрської доби раннього палеоліту. Представлена майже 20 здебільшого печерними стоянками, зосередженими в сх. ч. Криму. Найкраще вивчені такі стоянки, як Заскельне V та VI, Сари-Кая I, Червона Балка, Пролом II та ін. Датується 100/110— 30/35 тис. років тому. Розкопано кам’яні знаряддя, серед ... |
|---|
| |
|---|
Аккембецький курган
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Ак-Мечеть
|
|---|
| ... Сімферополь; 2) назва до 1944 смт Чорноморське. ... |
|---|
| |
|---|
Аксаков Іван Сергійович
|
|---|
| ... 6.09).1823—08.02(27.01).1886) — юрист, літератор, журналіст, громад. діяч, ідеолог слов’янофільства (див. Слов’янофіли). Н. в с. Куроєдово (Надьожино) поблизу м. Бєлєбєй Оренбурзької губ. (нині Башкортостан, РФ). Зі старовинного дворянського роду. ... |
|---|
| |
|---|
Аксельрод Павло (Пінхус) Борисович
|
|---|
| ... t> (парт. псевдонім — Александрович; літ. — Н.Д., Робочий, Пітейнберг; 1850—16.04.1928) — політ. діяч, літератор. Н. поблизу м. Почеп Мглинського пов. Черніг. губ. (нині Брянська обл., РФ) в родині корчмаря. Навч. в єврейс. казенному уч-щі в м. Шклов, з 1863 — у г-зії в м. Могильов (обидва міста нин ... |
|---|
| |
|---|
Акт 30 червня 1941
|
|---|
| ... арація про відновлення Укр. д-ви, проголошена Організацією українських націоналістів під проводом С.Бандери у Львові всупереч волі німців, ... |
|---|
| |
|---|
Акт 5 листопада 1916 р.
|
|---|
| ... а нім. ген.-губернатора Г.Беселера у Варшаві й австро-угор. ген.-губернатора К.Кука в Любліні про намір їхніх монархів створити «Королівство Польське». Влітку 1916 послаблена наступом рос. військ Пд.-Зх. фронту ... |
|---|
| |
|---|
Акт злуки (1919)
|
|---|
| ... ня Директорією акта про об’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в єдину ... |
|---|
| |
|---|
Акт проголошення незалежності України
|
|---|
| ... just>— політико-правовий документ ВР України, прийнятий 24 серп. 1991, яким засвідчувався новий статус Української д-ви.
Цій події передувало прийняття ВР України 16 лип. 1990 Декларації про державний суверенітет України ... |
|---|
| |
|---|
Акти земські та гродські
|
|---|
| ... terrestria et castrensia; Akta ziemskie i grodzkie) — збірки розрізнених чи оформлених у книги актів та документів земських і гродських судів воєводських і повітових міст та м-к укр. земель, що входили до Речі Посполитої та ... |
|---|
| |
|---|
Акти історичні
|
|---|
| ... и, у яких в юрид. формі зафіксовано постановку чи вирішення питань договірно-правового змісту між певними юрид. сторонами і зазначено безпосередньо чи опосередковано конкретного автора та адресата. За ознакою походження чи авторством А. і. бувають публічні, приватні, приватно-публічні, публічно-прив ... |
|---|
| |
|---|
Акты Виленской Археографической комиссии
|
|---|
| ... zdan_just>«Акты, издаваемые Виленскою Археографическою коммиссіею» (38 т., 1865 — поч. 20 ст.) — зб. істор. документів з фондів Віленського центр. архіву та архівів пн.-зх. губ. Російської імперії. Охоплює актовий матеріал та ін. джерела з іст ... |
|---|
| |
|---|
Акты Западной России
|
|---|
| ... осящіеся къ исторіи Западной Россіи, собранные иизданные Археографическою коммиссіею»(т. 1—5, 1846—53) — зб. істор. документів за 1340—1699, більшість з яких була вперше введена до наук. обігу. Містить полемічні тв. 16 ст. Має важливе значення для дослідників середньовічної історії України, Білорусі ... |
|---|
| |
|---|
Акты Московского государства
|
|---|
| ... кты Московскаго государства, изданные Императорскою Академіею наукъ» (т. 1—3., 1890, 1894, 1901) — зб. документів з політ. та військ. історії, вибраних з діловодства Моск. столу Розрядного приказу — центр. урядової установи 16—18 ст., яка відала служилими людьми, військ. управлінням, пд. р-нами Рос. ... |
|---|
| |
|---|
Акты Южной и Западной России
|
|---|
| ... кты, относящіесякъ исторіи Южной и Западной Россіи, собранные и изданные Археографическою коммиссіею»(т. 1—15, СПб., 1863—92) — зб. істор. документів 14—17 ст. із фондів Польс. приказу й Малоросійського приказу, які зберігалися в моск. архівах МЗС і Міністерств ... |
|---|
| |
|---|
Акулов Іван Олексійович
|
|---|
| ... 4.1888—30.10.1937) — рад. парт., держ., профспілковий діяч. Н. в м. Санкт-Петербург у бідній міщанській сім’ї. Освіта середня. Чл. РСДРП(б) від 1907. Активний учасник Жовтневої ре ... |
|---|
| |
|---|
Акциз
|
|---|
| ... cido — обрізаю) — вид непрямого податку на товари, переважно широкого вжитку, а також на певні послуги. З ранньофеодального часу став важливим джерелом прибутків держ. бюджету, а також дієвим інструментом внутр. екон. політики багатьох країн. На укр. землях А. запроваджений за доби ... |
|---|
| |
|---|
Акціонерні товариства
|
|---|
| ... оч. 20 ст.(АТ) — вид госп. товариств (пром. підпр-в чи торг. об’єднань), статутний капітал яких поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Кількістю акцій, що належать тому чи ін. акціонерові, визначаються права цього акціонера на: дивіденди; управління підпр-вом; ч. майн ... |
|---|
| |
|---|
Акче
|
|---|
| ... ц. «білий») — дрібна турец. срібна монета (карбована до 1836), відома в Молдові та на Буковині 15—17 ст. як аспр. Перші А. (вагою 1,2 г срібла 900-ї проби) карбував 1328—29 султан Орхан. Вага та проба ... |
|---|
| |
|---|
Алазони
|
|---|
| ... ього залізного віку, які згадує Геродот. У землях А., там, де ріки Тірас (нині Дністер) та Гіпаніс (нині Пд. Буг) зближують свої річища, знаходилося священне джерело Ексампей. По Ексампею проходив кордон між А. і скіфами-орачами. А. — пн. сусіди калліпідів. За свідченням Геродота, А. займалися земле ... |
|---|
| |
|---|
Алани
|
|---|
| ... атських угруповань. Уперше згадані в джерелах 1 ст. н. е. (Валерій Флакк, Марк Лукан, Сенека, Пліній Старший, Йосиф Флавій). Походженням пов’язані з кочовими племенами Центр. та Серед. Азії. З’явившись на землях ... |
|---|
| |
|---|
Алебарда
|
|---|
| ... м. helmbarte — helm (давньонім. helmo) — руків’я і barte (від давньонім. barta) — сокира; звідси франц. hаllebarde, з італ. alabarda) — різновид холодної древкової зброї поліфункціонального призначення. Складається з древка та прикріпленої до нього бойової частини, яка спочатку була комбінацією двох ... |
|---|
| |
|---|
Александра Македонського грамота
|
|---|
| ... t>— вигаданий привілей на право володіння тер. від Пн. до Адріатичного м. і підкорення тамтешніх народів, що його нібито надав Александр Македонський своїм «союзникам — слов’янам» за виявлену ними військ. доблесть, хоробрість і вірність. Походження цього істор. фальсифіката до кінця не з’ясоване. Оч ... |
|---|
| |
|---|
Александрійський патріархат
|
|---|
| ... н з найдавніших патріархатів християн. церкви сх. обряду, свого часу як патріархат — осн. одиниця устрою Церкви — посідав 2-ге місце після Риму. Пізніше, після Халкідонського собору 451 (див. Собори вселенські), християни Єгипту вже не були об’ ... |
|---|
| |
|---|
Александров Анатолій Петрович
|
|---|
| ... 3.02(31.01).1903—03.02. 1994) — фахівець у галузі атомної фізики та енергетики. Акад. АН СРСР (1953; від 1992 — РАН). Тричі Герой Соц. Праці (1954, 1960, 1973). Н. у м. Тараща. Закінчив Київ. ун-т (1930). Працював у Фізико-тех. ін-ті АН СРСР. Автор ... |
|---|
| |
|---|
Александров Володимир Степанович
|
|---|
| ... (Александрів, Олександрів) (02.07(20.06).1825—10.01.1894 (29.12.1893)) — лікар, літератор, музикант, фольклорист, краєзнавець. Д-р медицини (1859). Н. в с. Бугаївка (нині село Iзюмського р-ну Харків. обл.). Син сільс. священика Степана Александрова, автора бурлескної поеми «Вовкулака».
... |
|---|
| |
|---|
Александров Іван Гаврилович
|
|---|
| ... 9(20.08).1875—02.05.1936) — інженер, вчений у галузі енергетики й гідротехніки. Акад. АН СРСР (1932). Н. у м. Москва. Закінчив Моск. інженерне уч-ще шляхів сполучення. Від 1921 — чл. президії Держплану. Брав участь у розробці плану ... |
|---|
| |
|---|
Алексєєв Михайло Васильович
|
|---|
| ... 11.1857—25.09.1918) — генерал від інфантерії (1914). Н. в сім’ї солдата. Офіцером брав участь у Російсько-турецькій війні 1877— 1878. Закінчив Iмператорську військ. акад. у Санкт-Пете ... |
|---|
| |
|---|
Алексій І
|
|---|
| ... мирович Сіманський; 08.11 (27.10).1877—17.04.1970) — патріарх РПЦ. Н. в Москві. 1896 закінчив юрид. ф-т Моск. ун-ту. 1900 вступив до Моск. духовної акад., 1902 прийняв чернецтво з ім’ям Алексій. Після закінчення акад. в сані архімандрита був ректором Тул ... |
|---|
| |
|---|
Алексій ІІ
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Алексяну Георге
|
|---|
| ... мун. політ. діяч. Проф. права Бухарестського ун-ту, призначений урядом Й. Антонеску цивільним губернатором окупованих Румунією під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 ... |
|---|
| |
|---|
Алелюхін Олексій Васильович
|
|---|
| ... 03.1920—29.10.1990) — військовик, генерал-майор авіації (1971). Двічі Герой Рад. Союзу (серп., листоп. 1943). Н. в с. Кесова Гора (нині село Тверської обл., РФ). Закінчив військ.-авіац. шк. ім. В.Чкалова (1939). Під час Великої вітчизняної ... |
|---|
| |
|---|
Алембек Іван
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Алеппський Павло
|
|---|
| ... zdan_link href="../\.htm">Павло Алеппський. ... |
|---|
| |
|---|
Алешо Олександр Гаврилович
|
|---|
| ... 1(28.10).1890—04.04.1922) — укр. антрополог та етнограф. Н. в с. Грушки Балтського пов. Подільської губ. (нині м. Ульяновка Кіровогр. обл.). Після закінчення Уманської класичної г-зії (1910) навч. в Київ. та Петерб. ун-тах у групі географії та етнографії природничого від-ня фіз.-мат. ф-ту. Учасник к ... |
|---|
| |
|---|
Алімпій Печерський
|
|---|
| ... 50—17.08.1114) — чернець-ізограф Києво-Печерського монастиря. Канонізований правосл. церквою як преподобний. Можливо, учасник розпису Успенського собору Києво-Печерської лаври. Зажив слави серед своїх сучасників написанням чудотворних ікон ... |
|---|
| |
|---|
Алма-Атинська декларація 1991
|
|---|
| ... документ, що підтвердив припинення існування СРСР й разом з Угодою про створення Співдружності Незалежних Держав (Мінськ, 8 груд. 1991) визначив принципи взаємовідносин і співробітництва країн-членів ... |
|---|
| |
|---|
Алмазов Олексій Дмитрович
|
|---|
| ... 1886—13.12.1936) — укр. військ. діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Н. в м. Херсон. Закінчив Михайлівське артилерійське уч-ще в Санкт-Петербурзі. Учасник ... |
|---|
| |
|---|
Алтин
|
|---|
| ... во-лічильна одиниця. Термін походить від татар. слова «алти» (шість) і виник на пн.-сх. землях Русі в останні десятиріччя 14 ст. (перша письмова згадка бл. 1375). Як одиниця грошової лічби А. дорівнював 6 денгам або 3 ... |
|---|
| |
|---|
Алтун
|
|---|
| ... ерше відкарбована 1454 султаном Мегмедом II (1451—81) після здобуття Константинополя. Маса А. складала 3,43 г золота 995—800-ї проби. Зразком для його карбування слугували венеціанські ... |
|---|
| |
|---|
Алупка
|
|---|
| ... іко) — місто АР Крим, підпорядковане Ялтинській міськраді. Розташов. на Пд. березі Криму, на схилах Кримських гір, біля підніжжя г. Ай-Петрі, за 17 км від Ялти та за 70 км від Севастополя. Нас. 10 ... |
|---|
| |
|---|
Алупкинський історико-архітектурний заповідник
|
|---|
| ... ass=zdan_just>— палацово-парковий ансамбль у м. Алупка, побудований на замовлення М.Воронцова за проектами архітекторів Е.Блера, В.Гунта, Ф.Ельсона 1829—48. Палац зведений у стилі пізньої англ. готик ... |
|---|
| |
|---|
Алушта
|
|---|
| ... істо респ. підпорядкування АР Крим. Розташов. на березі Чорного м., у долинах річок Улу-Узень і Демерджі, за 32 км від Ялти та за 45 км від Сімферополя. Нас. 34 тис. осіб (2001).
... |
|---|
| |
|---|
Алчевськ
|
|---|
| ... Комунарськ) — місто обл. підпорядкування Луган. обл. Залізнична ст. Нас. 117,3 тис. осіб (2001).
Засноване 1895 у зв’язку з буд-вом Донецько-Юр’ївського металургійного з-ду (назване на честь засн. заводу О.Алчевського). Входило ... |
|---|
| |
|---|
Алчевська Христина Данилівна
|
|---|
| ... (04).04.1841—15.08.1920) — укр. діячка нар. освіти, педагог. Дружина О.Алчевського. Мати Г.Алчевського, І.Алчевського, ... |
|---|
| |
|---|
Алчевська Христя Олексіївна
|
|---|
| ... _just> (16(04).03.1882—27. 10.1931) — укр. поетеса, перекладач, педагог. Н. у м. Харків. Дочка О.Алчевського та Х.Д.Алчевської. Сестра ... |
|---|
| |
|---|
Алчевський Григорій Олексійович
|
|---|
| ... (1866—1920) — композитор, педагог-вокаліст, піаніст. Син О.Алчевського та Х.Д. Алчевської. Брат І.Алчевського та ... |
|---|
| |
|---|
Алчевський Іван Олексійович
|
|---|
| ... 15).12.1876—10.05(27.04).1917) — укр. співак (лірико-драм. тенор). Син О.Алчевського та Х.Д. Алчевської. Брат Г.Алчевського та ... |
|---|
| |
|---|
Алчевський Олексій Кирилович
|
|---|
| ... 5—07.05.1901) — укр. купець, гірничозаводчик та банкір. Чоловік Х.Д.Алчевської. Батько Г.Алчевського, І.Алчевського, ... |
|---|
| |
|---|
Альбертусталер
|
|---|
| ... r) — срібна монета талерного типу, яку карбували з 1612 у Пд. Нідерландах, тодішніх іспанських володіннях (нині тер. Бельгії). Назва походить від імені одного з намісників цієї частини Iспанського королівства — Альберта (1599—1621). Номінальна вартість А. — 48 стюверів. А. містив 24,65 г чистого срі ... |
|---|
| |
|---|
Альбрік
|
|---|
| ... а. А. — франц. канонік 2-ї пол. 13 ст., мешкав у цистерціанському абатстві Тріум фонті- ум (Трьох джерел) в окрузі Шанон, на р. Марна (прит. Сени). У 60-х рр. 13 ст. завершив написання хроніки, в якій вміщено повідомлення про похід галицько-волин. кн. Роман ... |
|---|
| |
|---|
Альгаротті Франческота
|
|---|
| ... t>його «Листи про Росію». А. (11.12.1712—03.05.1764) — учений і дипломат, один із провідних діячів Просвітництва доби. Н. у м. Венеція (Iталія). Автор праць з різних галузей знань — від астрономії до історії. 1739 здійснив поїздку з Англії д ... |
|---|
| |
|---|
Альдини
|
|---|
| ... ’ям італ. видавця Альда Пія Мануція (1449—1515). Видавалися у його друкарні у Венеції, згодом у Болоньї та Римі, відзначалися поліграфічною довершеністю та високим наук. рівнем підготовки антич. текстів. 1500 А.Мануцій створив у Венеції «Нову Академію», покликану згуртувати вчених-гуманістів, філоло ... |
|---|
| |
|---|
Альнпек Іоанн
|
|---|
| ... хг, Алембер) Іоанн (р. н. невід. — 1636) — львів. аптекар, громад. діяч, письменник. Н. в сім’ї нім. бюргера. 1582—88 навч. на аптекарських курсах у Вроцлаві (Польща), здобув фах аптекаря. 1591 навч. в ... |
|---|
| |
|---|
Альошин Павло Федотович
|
|---|
| ... 02.1881—07.10.1961) — укр. архіт. і педагог. Д-р арх-ри (1946). Дійсний чл. Акад. арх-ри УРСР (1945—58), почесний чл. Акад. буд-ва і арх-ри УРСР (1958). Н. у м. Київ. Закінчив Iн-т цивільних інженерів (1904, ... |
|---|
| |
|---|
Альта, битва на річці 1068
|
|---|
| ... альші події. На поч. верес. половці напали на Переяславську землю. Переяслав. кн. Всеволод Ярославич звернувся по допомогу до своїх братів Ізяслава Ярослави ... |
|---|
| |
|---|
Альтернативне тлумачення історії
|
|---|
| ... альтернативна історія— сучасний теор. напрям в істор. науці, який доводить багатоваріантність істор. розвитку, незумовленість його якимось сенсом, спрямуванням чи метою.
Початок становленню А. т. і. покладений теор. працями Брюссельської шк. термодинаміки і теор. механіки (I.Приг ... |
|---|
| |
|---|
Альтман Мойсей Ельович
|
|---|
| ... .04).1890—21.10.1981) — єврейс. письменник. Н. в м. Липкани (нині с-ще міськ. типу в Молдові) в родині бідного ремісника. 1908 закінчив Кам’янець-Подільську г-зію. З дитячих років почав друкувати вірші в одес. єврейс. газ. «Унзер Лєбен» («Наше життя»). Першу прозову книжку видав 1919. Згодом вийшли ... |
|---|
| |
|---|
Альтона
|
|---|
| ... зпорядженням головнокоманд. сухопутними військами Німеччини (від 10 черв. 1941) на випадок перенесення дня «Д» (сигнал «Дортмунд» — початок нападу на СРСР) на ін. день (див.« Барбаросса» план).
Літ.: Органы государственной безопаснос ... |
|---|
| |
|---|
Амага
|
|---|
| ... а за легендою в переказі Поліена (2 ст. до н.е.). Вважається, що діяльність А. датується 2—1 ст. до н.е. Її чоловік, цар Медоссак, пиячив і занедбав держ. справи. А. «сама розставляла по країні гарнізони та допомагала сусідам, яких ображали». ... |
|---|
| |
|---|
Амартол Георгій
|
|---|
| ... Георгій Мніх) та його «Хроніка». А. (р. н. і р. с. невід.) — візант. хроніст 9 ст. Чернецьке ім’я Амартол (що у пер. з грец. означає грішник) узяв собі сам. «Хроніка» А. — одна з найпопулярніших пам’яток візант. письменства, виклад подій в ній ведеться від Адама до 842. Джерелами праці А. були бібл ... |
|---|
| |
|---|
Амбодик-Максимович Нестор Максимович
|
|---|
| ... ass=zdan_just> (07.11. 1744—05.08.1812) — один із засн. акушерства та фітотерапії, лі- кар-просвітитель, педагог. Н. в с. Веприк (нині село Гадяцького р-ну Полтав. обл.). Навч. в Київ. акад. (1757—68), Страсбурзькому ун-ті (з 1773), де захистив докторську дис. (1775). 1782 став першим у Росії проф. ... |
|---|
| |
|---|
Амвросіївська стоянка
|
|---|
| ... zdan_just>, археологічна пам’ятка. Розташов. біля м. Амвросіївка Донец. обл., у верхів’ї балки Казенної, прит. р. Кринка (прит. Міусу, бас. Азовського м.). Відкрита 1935 В. Євсєєвим. Досліджувалася у 1940—50-ті рр. I.Підоплічком і П.Борисковським, у 1980—90-ті — О.Кротовою. Заг. відкрита пл. — 450 м ... |
|---|
| |
|---|
Амелін Михайло Петрович
|
|---|
| ... 12.1896—09.09.1937) — рад. військ. діяч, армійський комісар 2-го рангу (1935). Н. в с. Соломіна Курської губ., Росія. Від 1909 працював на рудниках Донбасу, 1915 мобілізований до рос. армії. Учасник Першо ... |
|---|
| |
|---|
Америкa
|
|---|
| ... ША. Видавався від 15 серп. 1886 до 22 лют. 1890 в м. Шенандоа (шт. Пенсільванія) спочатку як неперіодичний двотижневик, пізніше — тижневик. Засн., видавець і перший ред. — о. Іван Волянський, з берез. 1887 — В. Сіменович, з квіт. 1889 — К. Андрохович.
Літ: Кравченюк О. Іва ... |
|---|
| |
|---|
Американська адміністрація допомоги (АРА)
|
|---|
| ... ss=zdan_just>АРА (англ. — American Relief Administration, АRА) — добродійницька орг-ція США, яка надавала гуманітарну допомогу європ. країнам, що потерпіли від Першої світової війни. Діяла під головуванням міністра торгівлі Г.Гувера. Об’єднувала добродійницькі к-ти Сполучених Штатів Америки. В У ... |
|---|
| |
|---|
Американська Асоціація Українознавства
|
|---|
| ... _just>ААУ(англ. — American Association for Ukrainian Studes, AAUS) — об-ня дослідників історії і к-ри України та укр. народу, які працюють у США. Заснована на установчій конф., скликаній Українським науковим інститутом Гарвардського універси ... |
|---|
| |
|---|
Американська меннонітська допомога
|
|---|
| ... >— перша іноз. реліг.-благодійницька орг-ція, яка надала допомогу голодуючим України 1922. Розгорнула діяльність у колоніях укр. менонітів у Запоріз. губ., але допомагала голодуючим й ін. віросповідань. Розподілила 7,1 млн продовольчих пайків. Для подо ... |
|---|
| |
|---|
Американська народна рада угро-русинів
|
|---|
| ... _just>Американська Руська Народна Рада (АРНР) — орг-ція закарпатських емігрантів у США (вихідців із Угорської Русі). Заснована 23 лип. 1918 шляхом об’єднання у м. Гомстед (Хомстед, шт. Пенсільванія) двох орг-цій укр. діаспори: «З’єднання греко-к ... |
|---|
| |
|---|
Амет-хан
|
|---|
| ... — військ. льотчик. Двічі Герой Рад. Союзу (1943, 1945), підполковник (1946), засл. льотчик-випробувачСРСР (1961). Н. у м. Алупка в сім’ї робітника. За походженням — кримський татарин. Закінчив Качинське військ.- авіац. уч-ще (1940). 1941—45 — льотчик-винищувач ... |
|---|
| |
|---|
Амміан Марцеллін
|
|---|
| ... llinus) та його «Історія».А.М. (бл. 330 — кін. 400) — військ. діяч і письменник. За походженням — грек з Антіохії (нині м. Антак’я, Пд. Туреччина). У його «Історії», написаній лат. мовою, висвітлюються події 1—4 ст. Найбільшу цінність для дослідників минулого Пн. Причорномор’я становлять описи ... |
|---|
| |
|---|
Амосов Микола Михайлович
|
|---|
| ... Михайлович(19(06).12.1913—12.12.2002) — хі- рург, один із основоположників легеневої й серцевої хірургії в Україні та СРСР, біокібернетик і письменник. Засн. і кер. Ін-ту серцево-судинної хірургії в Києві. Чл ... |
|---|
| |
|---|
Амфора
|
|---|
| ... ше — металева, посудина з виділеним горлом, округлим конічним корпусом та загостреним або плоским дном. А. із загостреним дном правили за тару для вина, олії, ін. рідких або сипучих продуктів, плоскодонні — за столовий посуд. Мали стандартні розміри. Часто на них робили клейма з назвою центру вир-ва ... |
|---|
| |
|---|
Анабаптисти
|
|---|
| ... нурюю, тобто перехрещую) — представники радикальних протестантських течій епохи Реформації. Анабаптизм виник у Швейцарії. Його творцями були гуманісти К.Гребель і Ф.Манц. А. не визнають хрещення немовлят, бо вважають, що тільки дорослі люди здатні свідомо і віл ... |
|---|
| |
|---|
Анадольський скарб
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Ананьїв
|
|---|
| ... ентр. Розташов. на р. Тилігул, за 15 км від залізничної ст. Жеребкове. Нас. 9,4 тис. осіб (2001).
Вперше згадується 1767 як козац. слобода Анані (від імені першопоселенця — запороз. козака Ананія), що виникла на тер., підвладній ... |
|---|
| |
|---|
Анархізм
|
|---|
| ... — соціально-політ. вчення, яке заперечує позитивну роль д-ви та пропагує звільнення особистості від усіх форм політ., екон. й духовної влади. А. сформувався в окрему течію в 40-х рр. 19 ст. в Європі. Засн. цього вчення вважають М.Штірнера, П.Прудона (останньому належить термін) та М.Бакуніна. На дум ... |
|---|
| |
|---|
Анархо-індивідуалісти
|
|---|
| ... анархістського руху (див. Анархізм), які найбільш послідовно пропагували теорію абсолютної свободи особистості. Анархо-індивідуалізм зародився в Російській імперії у серед. 19 ст. Філос. основою його бул ... |
|---|
| |
|---|
Анархо-комуністи
|
|---|
| ... хістського руху (див. Анархізм), які сповідували доктрину, розроблену наприкінці 19 ст. П.Кропоткіним. А.-к. вважали страйк та індивідуальний терор універсальними засобами боротьби проти існуючих держ. інститутів та устано ... |
|---|
| |
|---|
Анархо-синдикалізм
|
|---|
| ... ька ідейно-політ. течія в робітн. русі, яка сформувалася під впливом анархізму в багатьох країнах Європи та Лат. Америки на зламі 19—20 ст. Прихильники А.-с. заперечували необхідність централізованого держ. устрою, закликали до експропріації великих власників, ... |
|---|
| |
|---|
Анастас
|
|---|
| ... і р. с. невід.) — діяч доби Руїни, один із керівників оборони Ладижина (нині місто Він. обл.) під час турец. наступу на Поділля 1674 (див. Ладижинська оборона 1674). А. був греком за ... |
|---|
| |
|---|
Анастас Корсунянин
|
|---|
| ... с. невід.) — корсунський правосл. священик, який допоміг київ. кн. Володимиру Святославичу здобути грец. м. Корсунь (антич. Херсонес Таврійський) на узбережжі Чорного м. Після спорудження в ... |
|---|
| |
|---|
Анастасевич Василь Григорович
|
|---|
| ... 1.03(28.02).1775—28(16).02. 1845) — бібліограф, книгознавець, письменник і перекладач. Н. у м. Київ. Син чл. Київ. магістрату. Вихованець Київ. академії, де дійшов до філос. класу (1793). Навч. в І.Фальковського, ... |
|---|
| |
|---|
Анастасія Ярославна
|
|---|
| ... . — після 1074) — дочка Ярослава Мудрого, дружина угор. короля Андраша I (Андрія, Ендре; 1046—60). Шлюб А.Я. з Андрашем відбувся, мабуть, бл. 1046, коли той з рус. допомогою заволодів угор. троном. Джерела 11 ст. не називають дружину Андраша на ім’я, воно з’явл ... |
|---|
| |
|---|
Анафема
|
|---|
| ... окляття) — у християнстві відлучення від Церкви єретиків (див. Єресі) або непокаянних грішників з оголошенням довічного прокляття. Застосовується від часів Халкідонського собору 451 (див. ... |
|---|
| |
|---|
Анахарсіс
|
|---|
| ... — серед. 6 ст. до н.е.) — напівлегендарний скіф. мудрець. За деякими антич. авторами, один з канонічної групи «Семи мудреців». Батько — скіф. цар Гнур (син Ліка), мати — еллінка. Подорожував по Елладі (сучас. Греція), де здобув славу мудреця; спілкувався з багатьма політ. діячами. Статуя А. стояла ... |
|---|
| |
|---|
Ангеліна Парасковія Микитівна
|
|---|
| ... 2.01.1913—21.01.1959) — механізатор, організатор першої вСРСР жін. тракторної бригади. Двічі Герой Соц. Праці (1947 і 1958). Н. в с. Старобешеве (нині с-ще міськ. типу Донец. обл.) в сел. родині. Грекиня за походженням. 1930 стала трактористкою, 1933 очоли ... |
|---|
| |
|---|
Ангеллович Антін
|
|---|
| ... .1814) — укр. греко-катол. церк. діяч. Н. в с. Гринів (нині село Пустомитівського р-ну Львів. обл.) у сім’ї священика. За рекомендацією єпископа Льва Шептицького посланий на навч. до нововідкритої ген. духовної семінарії для греко-католиків «Барбареум» у м. ... |
|---|
| |
|---|
Англія - див. Велика Британія
|
|---|
| ... href="../\.htm">Велика Британія. ... |
|---|
| |
|---|
Англо-українські комітети
|
|---|
| ... ько-британські комітети — заг. назва громад. об’єднань різного політ. спрямування у Великій Британії 1910—30-х рр., які ставили за мету підтримувати і пропагувати ідеї укр. руху.
Перший Укр.-брит. к-т (The Ukraine-British Committee) заснували у Лондоні в берез. 1913 ... |
|---|
| |
|---|
Англо-французська угода про розподіл сфер впливу 23 грудня 1917
|
|---|
| ... ІЇ 1917
— таємний документ гол. д-в Антанти про розгортання й координацію акцій, спрямованих на протидію німцям і «відновлення порядку» в стратегічно важливих регіонах колиш. Російської ім ... |
|---|
| |
|---|
Андерса армія, 1942-1945
|
|---|
| ... збройне формування періоду Другої світової війни. 14 серп. 1941 у Москві між Верховним головнокомандуванням СРСР і Верховним командуванням Польщі було підписано угоду, яка передбачала створення на тер ... |
|---|
| |
|---|
Андраш ІІ
|
|---|
| ... re; 1175—1235) — угор. король (1205—35) з династії Арпадів. Проводив активну зовн. політику, спрямовану проти намагань Данила Галицького, який свого часу виховувався при дворі А.II, об’єднати ... |
|---|
| |
|---|
Андрелла Михайло
|
|---|
| ... Оросвигівський; 1637—1710) — громад. та церк. діяч, письменник-полеміст Закарпатської України. Н. у с. Оросвигово, нині передмістя м. Мукачеве. Навч. у Відні, Братиславі, Трнаві (обид ... |
|---|
| |
|---|
Андрєєв Сергій Ілліч
|
|---|
| ... 5—27.11.1937) — комсомольський діяч. Н. в м. Сестрорєцьк (нині підпорядковане С.-Петерб. міськраді, РФ). Працював на з-дах. Від 1925 — на комсомольській роботі: секретар Ковровського повітового, Владимирського губернського к-тів ВЛКСМ. 1928 — перший секретар Центрально-чорноземного к-ту ВЛКСМ, 1929 ... |
|---|
| |
|---|
Андрієвич Каленик
|
|---|
| ... ч. 17 ст.) — гетьман реєстрових козаків. Походив, ймовірно, з козац. або міщанського роду. Відзначився під час походів запороз. козацтва на Рос. д-ву в роки «смутного времени», особливо під час Смоленської кампанії (1609—10). Брав участь в успішній облозі м. См ... |
|---|
| |
|---|
Андрієвич Яків Максимович
|
|---|
| ... 1801 — 18.04.1840) — декабрист, нащадок запороз. козаків. Н. в с. Ярешки (нині село Баришівського р-ну Київ. обл.). Служив у Тверському драгунському полку в Молдові, дворянському кавалерійс. ескадроні у Санкт-Петербурзі (1811—12). Навч. у 2 ... |
|---|
| |
|---|
Андрієвська Ольга
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Андрієвський Віктор Іванович
|
|---|
| ... (псевд. — Ліберець; 11.11. 1885—15.09.1967) — укр. громад. та політ. діяч. Закінчив природничий ф-т Київ. ун-ту (1909). Був чл. студентської громади. Співпрацював у часописах «Рідний край», «Сніп», «Літературно-науковий вістни ... |
|---|
| |
|---|
Андрієвський Дмитро
|
|---|
| ... —30.08.1976) — політ. діяч та ідеолог укр. націоналізму, публіцист. За фахом інженер. Н. в с. Будки (нині село Зіньківського р-ну Полтав. обл.). 1919—20 працював у складі дипломатичної місії Української Народної Республіки у Швеції; 192 ... |
|---|
| |
|---|
Андрієвський Олександр Юхимович
|
|---|
| ... (15(03).08.1869—15.06. 1930) — укр. бібліограф-фольклорист, педагог. Н. в с. Бирине (нині село Новгород-Сіверського р-ну Черніг. обл.) у сім’ї селянина. Вищу освіту здобув у Києві. 1893—1917 працював учителем г-зій, інспектором і дир. Читин-ської та Вл ... |
|---|
| |
|---|
Андрієвський Олексій Олександрович
|
|---|
| ... t> (псевд.: Андибер, А.Каневський, Ол.Канівець; 28(16).03. 1845—22(09).07.1902) — укр. історик, літератор, педагог, громад. діяч. Н. у м. Канів. По закінченні Київ. ун-ту 1865 працював викл. у г-зіях міст Катеринослав (нині Д ... |
|---|
| |
|---|
Андрієвський Опанас Михайлович
|
|---|
| ... 1878—16.05.1955) — держ. і політ. діяч, вчений-правник. Н. в Уманському пов. на Київщині. Після закінчення 1906 Демидівського юрид. ліцею у м. Ярославль (нині місто в РФ) деякий час займався наук. роботою, згодом — адвокатською практикою у Києві. Був м ... |
|---|
| |
|---|
Андріївська церква у Києві
|
|---|
| ... ятка укр. арх-ри і монументального мист-ва 18 ст. Збудована 1749—54 у Києві в стилі бароко за проектом архіт. В.Растреллі на Андріївській горі. Є одним з осн. архіт. акцентів, які формують панораму міста з боку Дніпра. У с ... |
|---|
| |
|---|
Андрій
|
|---|
| ... укр. живописець 15 ст. Працював на Волині. Керував артіллю малярів, яка розписувала замкову каплицю св. Трійці в Любліні (Польща). Можливо, артіль була послана луцьким єпископом Іваном, який підтримував дружні стосунки з польс. королем Владиславом II ... |
|---|
| |
|---|
Андрій Боголюбський
|
|---|
| ... вич Боголюбський (бл. 1120—30.06.1174) — кн. вишгородський, пересопницький, владимиро-суздальський (1155—74). 2-й або 3-й син Юрія Долгорукого, внук Володимира Мономаха. Мати — дочка половецького хана Аепи Осеневича. Перша ... |
|---|
| |
|---|
Андрій Володимирович Добрий
|
|---|
| ... ич Добрий (11.07.1102— 22.01.1142) — князь волин. і переяслав., молодший син Володимира Мономаха й Гіди, дочки останнього англо-саксонського короля Гаральда. 1117 Андрій одружився з онукою половецького хана Тугоркана. 1119 ... |
|---|
| |
|---|
Андрій Первозванний
|
|---|
| ... постолів, учнів Ісуса Христа. Згідно з церк. традицією, вважається рідним братом ап. Петра. Первозванним А. нарекли через те, що Ісус першим покликав його до себе в учні. Традиція пошанування ап. Андрія у Візантії склалася на межі 8—9 ст. За свідчення ... |
|---|
| |
|---|
Андрій Юрійович
|
|---|
| ... бл. 1323) — князь галицько-волин., другий син Юрія Львовича і невідомої з джерел на ім’я дочки вел. кн. владимирського та тверського Ярослава Ярославича. Правив у князівстві разом із молодшим братом ... |
|---|
| |
|---|
Андрія Первозванного орден
|
|---|
| ... св. апостола Андрія Первозванного —нагорода і орденська корпорація в Рос. д-ві, заснована Петром I 1698. Як нагорода займав найвищу сходинку в системі рос. нагород. Мав знак ордена (носився на широкій блакитній стрічці через праве плече, а в урочистих в ... |
|---|
| |
|---|
Андріяшев Олександр Михайлович
|
|---|
| ... 01.09(20.08).1863—08.02. 1939) — укр. історик, архівіст, археограф. Н. у м. Чернігів. Учень В.Антоновича. 1886 закінчив історико-філол. ф-т Київ. ун-ту. За дис. «Очерк истории Волынской земли до конца XIV ст ... |
|---|
| |
|---|
Андріяшик Роман Васильович
|
|---|
| ... .1933—02.10.2000) — укр. письменник і журналіст. Н. в с. Королівка (нині село Борщівського р-ну Терноп. обл.) у сел. родині. По закінченні серед. шк.служив у Рад. армії. Закінчив заочно ф-т журналістики Львів. ун-ту. Перебував на журналістській та видавничій роботі.
Почав друкува ... |
|---|
| |
|---|
Андровський карб
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Андронік І Комнін
|
|---|
| ... рес. 1185) — імп. Візантії (1183—85), племінник імп. Іоанна II Комніна, син севастократора Ісаака та Ірини Володарівни (доньки перемишльського кн. Володаря Ростиславича). Відомий авантюрист та заколотник. У пошук ... |
|---|
| |
|---|
Андропов Юрій Володимирович
|
|---|
| ... 02).06.1914—09.02.1984) — парт. і держ. діяч СРСР. Ген. армії (з 1976). Герой Соц. Праці (1974). Н. в станиці Нагутська (нині станиця Ставропольського краю, РФ). Закінчив Рибінський технікум річкового транспорту (1936). Навч. у Петрозаводському ун-ті та ВП ... |
|---|
| |
|---|
Андрофаги
|
|---|
| ... на пн. Скіфії (Геродот. Історії.., IV, 18, 106, 125). Прізвисько своє (з грец. — «людожери») одержали, мабуть, через звичаї ритуального канібалізму. Вели рухливий спосіб життя і одягалися, як і скіфи, але мова в них була і ... |
|---|
| |
|---|
Андрузький Георгій Львович
|
|---|
| ... 6.1827 — р. с. невід.) — укр. громад. діяч, поет. Н. в с. Вечірки (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.) у родині дрібного поміщика. Навч. в Київ. ун-ті. Чл. Кирило-Мефодіївського товариства (1846). Арештований та висланий 1847 під нагляд поліції до Казані ... |
|---|
| |
|---|
Андрусишин Костянтин
|
|---|
| ... 7—13.05.1983) — літературознавець, мовознавець, перекладач, громад. діяч. Проф., д-р філософії. Н. у м. Вінніпег (Канада). 1912—20 навч. в держ. шк., укр. початковій шк. ім. св. Миколая у Вінніпезі. У Манітобському ун-ті (Канада) вивчав франц. й англ. літ. 1929 отримав ступінь ... |
|---|
| |
|---|
Андрусівський договір 1667
|
|---|
| ... _just>— договір між Рос. д-вою і Річчю Посполитою про припинення війни 1654— 67 за право володіння Україною. Підписаний 30(20) січ. 1667 терміном на 13,5 років у с. Андрусов біля Смоленська (нині місто в РФ). Укладений всупереч укр.-рос. договора ... |
|---|
| |
|---|
Андрусяк Микола Григорович
|
|---|
| ... 2.1902—25.01.1985) — укр. історик і публіцист. Н. у с. Переволочна (нині село Буського р-ну Львів. обл.). Закінчив Львів. ун-т (1928). Дійсний чл. НТШ, проф. УВУ в Празі та ун-ту в Пн. Огайо (США). Чл. Церк.-археографічної комісії апостольського візитатора для українців у Зх. Європі. На еміграції з ... |
|---|
| |
|---|
Андрух Іван
|
|---|
| ... 1921) — укр. військ.-політ. діяч, активний учасник укр. нац.-визвол. боротьби 1914—21. Н. в с. Болестрашичі біля м. Перемишль (нині м. Пшемисль, Польща). Закінчив г-зію у Перемишлі (1916 — екстерном, виїжджав із фронту), учасник нац. молодіжного й січового рухів. У роки ... |
|---|
| |
|---|
Андрущенко Кость
|
|---|
| ... . с. невід.) — громад. та політ. діяч на Далекому Сх. Н. в Києві в родині козака, відставного унтер-офіцера. 1904 закінчив 1-ше Київ. комерційне уч-ще. 1905 поступив до Східного (Орієнтального) ін-ту у Владивостоці (нині — Далекосх. держ. ун-т, РФ), де ... |
|---|
| |
|---|
Анекдоти
|
|---|
| ... ец. — «не готовий у люди», у переносному значенні — неопубл., невиданий) — коротка забавна оповідь актуального сусп.-політ., побутового чи ін. значення із дотепним, сатиричним або жартівливим забарвленням. Має багатофункціональний характер. Уперше термін «А.» вжив візант. історик 6 ст. Прокопій Кеса ... |
|---|
| |
|---|
Анексія
|
|---|
| ... днання) — насильницьке приєднання однією д-вою тер. іншої. А. може виявлятися у приєднанні або усієї тер. (напр., А. Російською імперією тер. Кримського ханства 1783, аншлюс Австрії Німеч ... |
|---|
| |
|---|
Анетівська к-ра
|
|---|
| ... часів палеоліту пізнього (22—10 тис. років тому). Область поширення — Степове Побужжя. Найвиразніші археол. пам’ятки — поселення Анетівка I і II біля с. Анетівка Доманівського р-ну Миколаїв. обл. (досліджуються укр. археологом В.Станко). Госп.-побутові комплекси представлені скупченнями кре ... |
|---|
| |
|---|
Анна (візант. царівна)
|
|---|
| ... від. — 1011) — візант. царівна, дочка імп. Романа II і сестра Василія II Болгаробійця, дружина київ. кн. Володимира Святославича. Від шлюбу з А. у Володимира народилася дочка Марія Добронєга (див. ... |
|---|
| |
|---|
Анна (мати Данила Галицького)
|
|---|
| ... . н. невід. — після 1253) — друга дружина галицько-волин. кн. Романа Мстиславича (з 1199 або 1200). Після смерті чоловіка (1205) була регентом при неповнолітніх синах Данилові (див. Данило Галицький) і Васильку (див. ... |
|---|
| |
|---|
Анна Всеволодівна (Янка)
|
|---|
| ... 6 і 1067—07.10.1110, за Іпатіївським літописом, або 03.11. 1112 вел. — за Лаврентіївським) — дочка вел. київ. кн. Всеволода Ярославича й (згідно з відомостями В.Татищева) дочки візант. імп. ... |
|---|
| |
|---|
Анна Іванівна
|
|---|
| ... 28(17).10.1740) — рос. імператриця (1730—40), дочка рос. царя Івана V Олексійовича та цариці Парасковії Федорівни (уродженої Салтикової). 1710 вийшла заміж за курляндського герцога Фрідріха Вільгельма, але вже наступного року овдовіла. По смерті імп. Петра II двірцевою верхівкою (Верховною таємною р ... |
|---|
| |
|---|
Анна Ярославна
|
|---|
| ... 1075, не пізніше 1089) — середуща дочка київ. кн. Ярослава Мудрого. Згадується лише в іноз. джерелах. Друга дружина франц. короля Генріха I Капета (1031— 61), з яким урочисто побралася у м. Реймс (Франція) 19 трав. 1051. Цей шлюб деякі вчені розглядають як наслідок охолодження русько-герм. відно ... |
|---|
| |
|---|
Аннали (хроніки, літописи)
|
|---|
| ... рік) — 1) записи по роках найважливіших подій у Римі Стародавньому, а також у деяких країнах Зх. Європи за середніх віків. (На Русі їхніми відповідниками були літописи.) Вони є найдавнішою формою історіографічних творів (див. ... |
|---|
| |
|---|
Анналів школа
|
|---|
| ... ослідницьких напрямів у сучасній істор. науці. Назва напряму є умовною, походить від назви ж. «Аннали економічної та соціальної історії» (Annales d’histoire _conomique et sociale, 1939— 1941; 1945—1946 — Annales d’histoire sociale; 1942—1944 — Melanges d’histoire sociale; з 1946 — «Аннали: Економіка ... |
|---|
| |
|---|
Аномія
|
|---|
| ... аномія соціальна— неврегульованість, дезорганізація традиційних цінностей, інституцій, зв’язків у період соціальних потрясінь. Термін А. вперше запровадили антич. автори, зокрема він трапляється в творах Еврипіда та Платона, пізніше його використовували у свої ... |
|---|
| |
|---|
Анонім Угорський
|
|---|
| ... ороля Бели III (1172— 96), автор «Діянь угрів» (Gesta Hungarorum, 1196—1203). Твір ді- йшов до нас у єдиному списку, який датується кін. 13 ст. А.У., розповідаючи про переселення в 9 ст. угрів до Середнього Подунав’я, повідомляв про підкорення ними Києва ... |
|---|
| |
|---|
Анський Семен
|
|---|
| ... прізв. Шломо Раппопорт; 27(15).10.1863—08.11.1920) — єврейс. письменник, етнограф, громад. діяч. Н. у м-ку Чашники (нині місто Вітебської обл., Білорусь). Виріс в реліг. родині, здобув традиційну єврейс. освіту. Після 17 років вивчив рос. мову, займався самоосвітою. На поч. 1880-х рр. захопився ... |
|---|
| |
|---|
Антанта
|
|---|
| ... — військ.-політ. угруповання. Домінувало в міжнар. відносинах перших десятиліть 20 ст. Виникло у відповідь на створення 1882 і подовження 1891 Троїстого союзу Німеччини, Австро-Угорщини та Італії. Веде поч. від франко-рос. союзу 1891—93, офор ... |
|---|
| |
|---|
Антанти військова присутність на півдні України
|
|---|
| ... —1919
Розв’язання більшовиками громадян. війни на тер. колишньої Російської імперії, у т. ч. в Україні, протигетьманське повстання 1918, революц ... |
|---|
| |
|---|
Анти
|
|---|
| ... я. За готським істориком Йорданом та візант. Прокопієм Кесарійським, межі розташування антів окреслені Дніпром і Дністром. Перша згадка про А. належить до кін. 4 — поч. 5 ст. Йордан повідомляє, що германське плем’я остроготів (див. ... |
|---|
| |
|---|
Антибільшовистський блок народів (АБН)
|
|---|
| ... just>— об-ня політ. орг-цій різних народів для боротьби з більшовиками. Ств. 21—22 листоп. 1943 з ініціативи Організації українських націоналістів на таємній 1-й Конф. поневолених народів Сх. Європи і Азії в с. Будераж (то ... |
|---|
| |
|---|
Антигітлерівська коаліція у ІІ Світовій війні
|
|---|
| ... ьк.-політ. союз д-в, спрямований проти нацистської Німеччини та її європ. союзників у Другій світовій війні. А.к. виникла внаслідок гітлерівського нападу на Польщу 1 верес. 1939. Велика Британія і Франція в ультимативній формі зажадали від Німеччи ... |
|---|
| |
|---|
Антиклерикалізм
|
|---|
| ... ти та від лат. clericalis — церковний) — сусп. течія, що має на меті обмежити, а то й зовсім унеможливити вплив церк. влади (кліру) на політику, освіту й виховання, к-ру, громад. життя. Набув поширення в добу Просвітництва (див. Просвітництва доба). Радикалізув ... |
|---|
| |
|---|
Антикомінтернівський пакт (25.11.1936)
|
|---|
| ... ір, укладений 25 листоп. 1936 в Берліні між Німеччиною і Японією з метою боротьби проти Комінтерну (див. Інтернаціонал III). 1937 до нього приєдналася Італія, 1939 — Угорщина, Маньчжоу-Го (існувала 1932—45 на тер. Пн.-Сх. Китаю — Маньчжурії), Іспанія. 1941 його ... |
|---|
| |
|---|
Антипович Костянтин Єрофійович
|
|---|
| ... 25.12.1899—1949) — укр. історик. Н. в м. Луков Люблінської губ. (нині м. Лукув, Польща). 1918—19 навч. на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту, 1921— 23 — Ін-ті нар. освіти (Київ). 1925—28 — аспірант н.-д. каф-ри історії України при ВУАН у Києві (кер. М.Грушевський ... |
|---|
| |
|---|
Антисемітизм в Україні
|
|---|
| ... ява євреїв в Україні відбулася після поглинення укр. етнічних земель Річчю Посполитою (див. Люблінська унія 1569). Польс. або полонізовані укр. магнати активно сприяли ... |
|---|
| |
|---|
Антитринітарії
|
|---|
| ... та від лат. Тrinitas — Трійця) — термін, що вживається для означення тих віруючих (окремих християнських угруповань), які не визнають з тих чи ін. міркувань догмату Святої Трійці про єдину сутність трьох іпостасей Бога — Бога-Отця, Сина Божого і Святого Духа. В період ствердження канонічного догмат ... |
|---|
| |
|---|
Антифашистське комуністичне підпілля в Україні
|
|---|
| ... 944
— сукупність створених ВКП(б) орг-цій опору на тимчасово захопленій гітлерівськими окупантами тер. України в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. На-лічувало понад 100 тис. осіб, об’єднаних ... |
|---|
| |
|---|
Антифашистський конгрес діячів культури у Львові 1936
|
|---|
| ...
— форум представників ліворадикальної та радянофільної інтелігенції Польщі, Зх. України та Зх. Білорусі, в якому взяли участь понад 100 осіб. Скликаний за ініціативи Компартії Польщі та КПЗУ 16—17 трав. 1936 на виконання рішень VII конгресу Комінтерну (1935; див. ... |
|---|
| |
|---|
Антична культура в Північному Причорномор’ї
|
|---|
| ... =zdan_just>У Пн. Причорномор’ї антич. к-ра з’являється разом із прибулими сюди стародавніми греками. Згодом зазнала рим. впливу, ще пізніше — візант. Існувала від 2-ї пол. 7 ст. до н. е. до 1-ї чв. 6 ст. н. е. Відповідно до поділу антич. к-ри Середземномор’я в А.к. у П.П. виділяють 5 етапів розвитку ... |
|---|
| |
|---|
Античні автори
|
|---|
| ... свідоцтва про терени України. А. а. — грец. і рим. письменники. В їхніх тв. збереглися найдавніші письмові оповіді про людність та природу тогочасних укр. земель. Найдокладніше вони характеризують фізичну географію і склад нас. Пн. Причорномор’я; набагато менше — політ. й екон. життя народів цього р ... |
|---|
| |
|---|
Античні держави Північного Причорномор"я
|
|---|
| ... an_just>Перше давньогрец. поселення у Пн. Причорномор’ї — Борисфеніда — виникає на о-ві (тоді п-ові) Березань у 2-й пол. 7 ст. до н. е. В 6 ст. засновуються майже всі найбільш значні пн.-причорномор. міста: біля гирла р. Тірас (нині Дністер) — ... |
|---|
| |
|---|
Античність
|
|---|
| ... — древній) — назва греко-рим. періоду стародавньої історії; давньогрец. і рим. цивілізації, що існували понад тисячоліття, приблизно з 9—8 ст. до н. е. до 4— 5 ст. н. е. Антична цивілізація охоплювала не лише власне Елладу та Рим Стародавній, але також грец. ко ... |
|---|
| |
|---|
Антіохійський патріархат
|
|---|
| ... найдавніших патріархатів християн. церкви сх. обряду. Свого часу як патріархат — основна одиниця устрою церкви — посідав 3-тє місце після Риму і Александрії (Єгипет). До його складу входили християн. громади сх. пров. Рим. імперії. 330 проти нього розпочали боротьбу аріани (див. ... |
|---|
| |
|---|
Антоненко-Давидович Борис Дмитрович
|
|---|
| ... st> (справжнє прізв. — Давидов; 05.08(24.07).1899 — 08.05. 1984) — укр. письменник, науковець, публіцист, критик, перекладач. Н. в м. Ромнив родині залізничника. 1917 закінчив Охтирську г-зію. ... |
|---|
| |
|---|
Антонеску (Antonescu) Йон
|
|---|
| ... ).06.1882—01.06.1946) — воєн.-фашист. диктатор Румунії 1940—44. Від 1933 — нач. румун. генштабу, від 1938 — міністр оборони, від 1940 — прем’єр-міністр. В листоп. 1940 уряд А. приєднався до Берлінського пакту 1940, в листоп. 1941 — до Антикомінтернівського пакту ... |
|---|
| |
|---|
Антонич Богдан-Ігор
|
|---|
| ... —06.07.1937) — укр. поет. Н. в с. Новиця на Лемківщині (нині Польща) в сім’ї священика. 1928 закінчив г-зію. Мав неабияке музичне обдарування, добре грав на скрипці. Закінчив Львів. ун-т (1933). Автор поетичних зб. «Привітання життя» (1931), «Три перстені» (193 ... |
|---|
| |
|---|
Антонівська культура
|
|---|
| ... к-ра мустьєрської доби (див. Мустьєр) раннього палеоліту в Донбасі. Представлена трьома стоянками — Антонівка I, Антонівка II та Олександрівка поблизу с. Антонівка і смт Олександрівка у Мар’їнському р-ні Донец. обл. Стоянк ... |
|---|
| |
|---|
Антонієви печери
|
|---|
| ... ир св. Богородиці 11— 19 ст. в Чернігові. Заснований 1069 Антонієм Печерським на пд.-зх. околиці Чернігова (урочище Болдині гори). Другий за віком (після Києво-Печерського) печерний монастир Київської Русі. ... |
|---|
| |
|---|
Антоній Печерський
|
|---|
| ... 7.1073) — зачинатель чернецтва на Русі, засн. Києво-Печерського монастиря (див. Києво-Печерська лавра) та печерного монастиря на Болдиних горах у Чернігові (див. Антонієві печери). Н. в м. ... |
|---|
| |
|---|
Антоній Храповицький
|
|---|
| ... n_just> (в миру Олексій Павлович Храповицький; 30(17).03. 1864—1936) — правосл. митрополит, рос. церк. і громад. діяч. Н. в Новгородській губ. (нині тер. РФ). 1902—13 — єпископ Волин. і Житомир. (з 1906 — архієпископ, з 1911 — д-р теології), 1913—17 — архієпископ Харків. 1917 відомий гострими виступ ... |
|---|
| |
|---|
Антонін (Андрій Іванович Капустін)
|
|---|
| ... Капустін; 12.08.1817—24.03. 1894) — церк. діяч, учений, письменник. Н. в с. Батуринське Пермської губ. (нині с. Батурино Курганської обл., РФ) у сім’ї священика. Навч. в Далматовському духовному уч-щі, Пермській та Катериносл. духовних семінаріях, Київській духовн ... |
|---|
| |
|---|
Антоніни
|
|---|
| ... . Голодьки) — с-ще міськ. типу Красилівського р-ну Хмельн. обл. Розташов. на р. Ікопоть (прит. Случі, бас. Дніпра), за 8 км від залізничної ст. Антоніни. Перша писемна згадка належить до 2-ї пол. 14 ст. 1539 пограбоване і спалене татарами. Від 1770 — сучасна назва на честь дружини власника села з кн ... |
|---|
| |
|---|
Антонов Олег Костянтинович
|
|---|
| ... 2(25.01).1906—04.04.1984) — авіаконструктор. Д-р тех. н. (1960), акад. АН УРСР (1967), акад. АН СРСР (1981), Герой Соц. Праці (1966), засл. діяч н. УРСР (1976). Н. в с. Троїця (нині смт Троїцьке Моск. обл., РФ) в сім’ї інженера-будівельника. Після закінчення Саратовської трудової шк. (1922) працював ... |
|---|
| |
|---|
Антонович Володимир Боніфатійович
|
|---|
| ... > (підписувався також: А., А.В., В., В.А., В.Б., П.С.К., А-ич, В., Вл.А., Д-ис-в, П-с-к, Маринчук В., Мельник К., Низенко, Пасічник, Турист, Ткаченко М. (спільно з львів. народовцями-видавцями); 18(06).01.1834— 21(08).03.1908) — історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат та громад.-політ. діяч ... |
|---|
| |
|---|
Антонович Дмитро Володимирович
|
|---|
| ... псевд. та криптоніми: Вой- наровський, Северин Войнилович, Муха, Подорожний, Скриптор, Шельменко, Gutta, Simplissimus, А.Д., Д.А., С.В.; 14(02).11. 1877 — 12.10.1945) — укр. історик мист-ва і театру, архівознавець і музеєзнавець, політ. діяч. Н. в м. Київ ... |
|---|
| |
|---|
Антонович Максим Олексійович
|
|---|
| ... 05(27.04).1835—14.11. 1918) — рос. публіцист, літ. критик, філософ-матеріаліст. Н. в м. Білопілля у сім’ї дяка. Закінчив Охтирське духовне уч-ще, Харків. духовну семінарію (1855) та Петерб. духовну акад. зі ступенем канд. богослов’я (1859). Після знайомства з М ... |
|---|
| |
|---|
Антонович Марко Дмитрович
|
|---|
| ... .07.1916) — укр. історик, публіцист, організатор наук. праці у діаспорі. Президент УВАН у США (від 1992), видавець ж. «Розбудова держави», співредактор ж. «Український історик». Н. в м. Київ у родині укр. історика Д.А ... |
|---|
| |
|---|
Антонович Мирослав
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Антонович Михайло Дмитрович
|
|---|
| ... 0 — осінь 1955) — укр. історик. Онук В.Антоновича і син Д.Антоновича, брат Марка Антоновича. Н. в м. Флоренція (Італія). Закінчив УВУ у м. Прага (Че ... |
|---|
| |
|---|
Антоновича Володимира київська школа істориків
|
|---|
| ... ass=zdan_just>— історіографічна шк. при Київ. ун-ті. Ств. у 1880-х рр. з учнів і послідовників укр. вченого В.Антоновича. Зокрема, до неї належали такі відомі історики, як Д.Багалій, П.Го ... |
|---|
| |
|---|
Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович
|
|---|
| ... an_just> (парт. псевд. — Штик, літ. псевд. — А.Гальський; 21(09).03.1883—09.02.1938) — революціонер, держ. і військ. діяч. рад. періоду. Н. в м. Чернігів. Закінчив Владимирське піхотне уч-ще (1904, ... |
|---|
| |
|---|
Антоновський Михайло Іванович
|
|---|
| ... 1.10(30.09).1759—1816) — укр. історик, публіцист і видавець. 1772 навч. в Київ. акад., 1779—83 — в Моск. ун-ті. Служив у Санкт-Петербурзі в Адміралтейській колегії, працював бібліотекарем Імператорської публічної б-ки. Близький друг прогреси ... |
|---|
| |
|---|
Антрацит
|
|---|
| ... цит) — місто обласного підпорядкування Луган. обл., райцентр. Залізнична ст. Нас. 64 тис. осіб (2001).
Виник наприкінці 19 ст. 1896 на тер. с-ща засновано акціонерне «Товариство Боковських антрацитівських рудників Красильщикова і Шарапова». Райцентр з 1936. Місто з 1938. В роки ... |
|---|
| |
|---|
Антропогенез
|
|---|
| ... с становлення сусп. людини, соціальної життєдіяльності й всього соціального комплексу; 2) перехідний період від тваринного світу до людського сусп-ва. Витоки А. містилися в екваторіальній зоні Африки, де бл. 2 млн років тому в середовищі наземних мавп — австралопітеків склалися всі необхідні передум ... |
|---|
| |
|---|
Антропологія
|
|---|
| ... ту антропології ім. Ф.Вовка при ВУАН. Провідну роль в його діяльності відіграли учні Ф.Вовка (зокрема, ред. часопису був А.Носов). Вони утворили київ. антропологічну шк., що працювала переважно в галузі етнічної антропології, збираючи й аналізуючи матеріали з р ... |
|---|
| |
|---|
Антропологія історична
|
|---|
| ... істор. науки (а в більш вузькому значенні — теоретико-методологічний підхід в істор. науці), для якої гол. об’єктом дослідження є людина, зокрема її істор. та етнічні типи, а не окремі істор. події та процеси. Для А.і. властиве цілісне розуміння сусп-ва як єдності екон. структури, соціальної організ ... |
|---|
| |
|---|
Антропоніміка
|
|---|
| ... а і — ім’я) — спеціальна історична дисципліна, розділ ономастики і лексикології, що вивчає власні імена людей, спадкові особові назви, прізвища, прізвиська, а також псевдоніми, криптоніми, імена персонажів фольклору і худо ... |
|---|
| |
|---|
Анфологіон 1619
|
|---|
| ... ій, Цветослов, Цвітна мінея, Святкова мінея) — зб. текстів святкових служб правосл. церкви на всі свята року (див. Богослужбові книги в православ’ї). До 17 ст. існував у рукописній традиції. Найдавніше в історії України фундам ... |
|---|
| |
|---|
Аорси
|
|---|
| ... н (див. Сармати) або племінне сарматське угруповання, назване за ім’ям головуючого племені. Вперше згадані Страбоном; за його даними, мешкали в степах Пн. Прикаспію («верхні аорси») та між Волгою і Доном. З А. ототожнюютьс ... |
|---|
| |
|---|
Апанович Олена Михайлівна
|
|---|
| ... .1919—21.02.2000) — укр. історик-медієвіст, письменниця. Н. в м. Мелекес (нині м. Димитровград Ульяновської обл., РФ). 1937 закінчила в Харкові серед. шк. й вступила до Всесоюзного комуніст. ін-ту журналістики (Москва ... |
|---|
| |
|---|
Апокаліптична православна церква
|
|---|
| ... — реліг. течія у християнстві. Виникла у 1920— 30-х рр. на Вінниччині. Засн. церкви вважають уродженця м. Бердичів, людину на ім’я Нарцис, який проголосив себе Господнім пророком Іллею Хрестителем. А.п.ц. значною мірою мод ... |
|---|
| |
|---|
Апокрисис XVI ст.
|
|---|
| ... — полемічний трактат, спрямований проти Берестейської церковної унії 1596 та її апологетики в анонімно виданому на поч. 1597 творі «Берестейський собор. Оборона Берестейського собору», що належав перу єзуїта П.Скарги. «А. ... |
|---|
| |
|---|
Апокрифи
|
|---|
| ... — реліг. твори, близькі за жанром до біблійних (див. Біблія), але які не увійшли до канону — Святого Письма. А. оповідають про події, які у Святому Письмі згадані побіжно. Первісно церква не забороняла А. На їхній основі створювалися перекази й легенди, які до ... |
|---|
| |
|---|
Апостол Данило Павлович
|
|---|
| ... 12.1654—29(17).01.1734) — військ. і держ. діяч України, гетьман (1727—34) Лівобережної України. Походив з відомого козац. роду (див. Апостоли). 1682 обрано миргород. полковником. Полковий уряд у ... |
|---|
| |
|---|
Апостол Львіський 1574
|
|---|
| ... надрукована в Україні книга. Друкар Іван Федоров працював над нею у своїй львів. друкарні від 25 лют. 1573 до 15 лют. 1574. Містить традиційний церковнослов’ян. пер. «Діянь і послань апостольських» у варіанті, вперше надрукованому Федоровим і ... |
|---|
| |
|---|
Апостоли
|
|---|
| ... ський рід 16—18 ст., який відіграв помітну роль в історії України. Вперше прізвище А. з’являється в козац. реєстрі війська Б.Хмельницького 1649 у списку Андріївської сотні Миргородського полку. Звали цього ... |
|---|
| |
|---|
Апостол-Кегич Єгор Іванович
|
|---|
| ... або 1803 — після 1850) — військовик, декабрист, поміщик. Зі старшинського роду, син офіцера. Виховувався вдома. Службу розпочав 1820 підпрапорщиком Черніг. піх. полку. Від 1824 — прапорщик, ад’ютант розміщеного у Василькові 2-го батальйону. Не будучи членом та ... |
|---|
| |
|---|
Апостолове
|
|---|
| ... 18—1923 — Покровське) — місто Дніпроп. обл., райцентр. Залізничний вузол. Нас. 18,1 тис. осіб (1998). Засноване у 18 ст. Уперше згадується 1812 як с. Вошиве, власність офіцера у відставці М.Апостола (див. Апостоли). 1818 внесено до єпархіальних ресурсів під наз ... |
|---|
| |
|---|
Аппіан
|
|---|
| ... 2 ст. н. е.) — рим. історик. Жив у Римі та Єгипті. В його написаній грец. мовою «Історії Риму» важливе місце посідає частина, присвячена війнам Риму з Мітрідатом VI Євпатором. А. докладно описав політику Мітрідата стосовно пн.-причорномор. греків та ... |
|---|
| |
|---|
Апрілов Василь Євстатієв
|
|---|
| ... 789—02.10.1847) — діяч болг. нац. відродження, один із перших ідеологів освіт. руху 19 ст. Н. в м. Габрово (Болгарія). Від 1811 проживав у Одесі, де розгорнув успішну торгово-пром. діяльність, кошти від якої витрачав спочатку на допомогу грец. борцям за незалежність. Під впливом книжки українця ... |
|---|
| |
|---|
Аптека-музей у Львові
|
|---|
| ... вих пам’яток і документів з історії фармації та медицини. Заснований 1966 в старовинному інтер’єрі аптеки «Під золотим орлом», яка наприкінці 18 ст. була окружною. Експозиція ств. з обладнання цієї аптеки та ін. аптек Львів. обл. і експонатів фармацевтичного музею, що діяв при Львів. мед. ін-ті (зас ... |
|---|
| |
|---|
Аптекман Йосип Васильович
|
|---|
| ... ).03.1849—08.07.1926) — революц. діяч, лікар, історик, мемуарист. Н. в м. Павлоград в купецькій родині. Початкову освіту здобув у місц. хедері (єврейс. реліг. шк.). Від 1867 навч. в Катериносл. г-зії. З 1870 — на мед. ф-ті Харків. ун-ту, прилучився до культ.-пр ... |
|---|
| |
|---|
Арабажин Костянтин Іванович
|
|---|
| ... st> (псевд.: К.Не-я, К.Недоля та ін.;14(02).01.1866—13.07.1929) — науковець, письменник, педагог, громад. діяч. Н. в м. Канів у родині дворянина. До 1883 навч. у 1-й Київ. г-зії. Видав комедію «Поперед спитайся, а тоді й лайся» (1885). Переклав укр. мовою моног ... |
|---|
| |
|---|
Арабські середньовічні географи і історики про землі Східної Європи
|
|---|
| ... СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Поширення в Араб. халіфаті світської освіти і науки, залучення до вжитку антич. спадщини привели до розквіту в арабів астрономії, географії та історії як осн. засобів пізнання навколишнього сві- ту. Зовн.-політ. й торг. контакти Араб. халіфату сприяли ознайомленню ... |
|---|
| |
|---|
Аракчеєвщина
|
|---|
| ... ають для позначення системи військ. та поліційних заходів і реформ у Російській імперії 1-ї чв. 19 ст., зокрема створення військових поселень. Походить від прізв. гол. ініціатора реформ ген. від артилерії ... |
|---|
| |
|---|
Аралов Семен Іванович
|
|---|
| ... 2.1880—22.05.1969) — рад. держ. і військ. діяч. Н. в м. Москва в купецькій сім’ї. Закінчив комерційне уч-ще та Комерційний ін-т у Москві. З 1903 — в революц. русі, меншовик. 1905 мобілізований до армії, учасник російськ ... |
|---|
| |
|---|
Арандаренко Микола Іванович
|
|---|
| ... 5—1867) — укр. історик, статистик, етнограф. У 40-х рр. 19 ст. очолював Полтав. скарбову палату. 1848—52 опублікував «Записки о Полтавской губерніи, составленные в 1846 году» (т. I— III, М., 1848—52), в яких подано відомості з історії економіки Полтавщини від найдавніших часів, діяльності держ. уста ... |
|---|
| |
|---|
Арбузинка
|
|---|
| ... — с-ще міськ. типу Микол. обл., райцентр. Розташов. на р. Арбузинка (бас. Пд. Бугу), за 4 км від залізничної ст. Кавуни. Нас. 8,3 тис. осіб (1999). У серед. 18 ст. місцевість почали заселяти селяни — втікачі з Брацлавщини, Київщини, Поділля, ... |
|---|
| |
|---|
Аргати
|
|---|
| ... бота) — назва наймитів із січовиків, а також бродяг на Запорозькій Січі 18 ст., які заробляли засоби для існування на промислах, а також працею в різних регіонах України, Кримського ханства, ... |
|---|
| |
|---|
Аргентина
|
|---|
| ... ка Республіка — д-ва у Пд. Америці. Розташов. в пд.-сх. частині материка. Омивається водами Атлантичного океану. Пл. 2,8 млн км_2. Нас. 37,4 млн осіб (2001). Столиця — м. Буенос- Айрес. Офіц. мова — іспанська. А. — республіка. За формою держ. устрою — федерація. Глава д-ви — президент. Законодавчу в ... |
|---|
| |
|---|
Ардагаст
|
|---|
| ... ьк.-тер. союзів склавенів Нижнього Подунав’я, який згадується Феофілактом Симокаттою (поч. 7 ст. н. е.) у зв’язку з подіями кін. 6 ст. н. е. Воював з Візантією в союзі з ... |
|---|
| |
|---|
Арендт Микола Андрійович
|
|---|
| ... 10.1833—24(12).12.1893) — лікар, громад. діяч, учений. Д-р медицини (1862). Н. в м. Сімферополь в родині лікаря-чиновника, землевласника Андрія Арендта (1795—1862). Закінчив Сімферопольську г-зію та Медико-хірургічну акад. у ... |
|---|
| |
|---|
Арендт Ханна
|
|---|
| ... 06—04.12.1975) — нім.-амер. по- літолог, філософ, наук. розробки якої широко використовуються, зокрема й укр. науковцями, при аналізі соціальної історії 20 ст. Н. в м. Лінден, поблизу Ганновера. Учениця К.Ясперса, М.Гайдеґґера, Е.Гуссерля. Здобула освіту з класичної філології та теології в ун-тах Ке ... |
|---|
| |
|---|
Аристов Микола Якович
|
|---|
| ... 9(26.08).1882) — історик. Н. в Тамбовській губ. Закінчив Казанську духовну акад. (1858), де під впливом рос. історика А.Щапова сформувався його інтерес до істор. науки. Викладав рос. історію в ун-тах: Казанському (1867—69), Варшавському (1869—73), Харків. (1873—75). З 1875 — проф. Ніжинського істори ... |
|---|
| |
|---|
Аристократія
|
|---|
| ... , — влада, сила, у буквальному розумінні — влада найкращих) — 1) форма держ. ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті; 2) спадкова знать, вищий стан, привілейована соціальна група, верства або прошарок традиційного сусп-ва з особливим статусом, котрий має виняткові права, пе ... |
|---|
| |
|---|
Аріанство
|
|---|
| ... ому християнстві, що виникла на поч. 4 ст. Засн. був александрійський священик Арій (256— 336). За вченням А., Cин Божий (Христос) є творінням Бога-Отця, отже, Він нижчий від Бога. Він — Людина-Божество. А. заперечувало єд ... |
|---|
| |
|---|
Аріапіф
|
|---|
| ... від.) — один із скіф. царів. Час життя та правління А. визначається в межах 5 ст. до н.е., відомо лише, що він підступно вбитий царем агатірсів Спаргапіфом, а його син Скіл був сучасником царя фракійського племені одріссів ... |
|---|
| |
|---|
Арії
|
|---|
| ... — термін для позначення: 1) народів індоєвроп. мовної спільноти (1786 англ. учений В.Джонс висунув гіпотезу, що санскрит, давньогрец., лат., перська та деякі ін. мови мають спільне походження; ідея В.Джонса була поглиблена й розроблена у працях нім. учених Ф.Боппа, А.В.Шлегеля та ін.); 2) прадавньо ... |
|---|
| |
|---|
Арістов Микола
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Арістов Федір Федорович
|
|---|
| ... 10.1888—05.11.1932) — рос. вчений-славіст, літературознавець, історик, етнограф. Н. в м. Варнавіно Костромської губ. (нині с-ще міськ. типу Нижегородської обл., РФ) в родині службовця. Закінчив екон. від-ня Моск. комерційного ін-ту та історико-філол. ф-т Моск. ун-ту (1912). Учасник ... |
|---|
| |
|---|
Арістотель
|
|---|
| ... давньогрец. мислитель, філософ. Один із найбільш обдарованих людей в історії людства. Н. в м. Стагір, сх. узбережжя п-ова Халкідікі (нині тер. Греції). А. поділяв свої тв. на теор. й практичні. До перших належать «Фізика», «Метафізика», дослідження з логіки та психології, праці про тварин, в яких з ... |
|---|
| |
|---|
Арїієрей
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Аркас Захарій Андрійович
|
|---|
| ... 23.03.1866) — генерал-лейтенант, історик, археолог. Дійсний чл. Одеського товариства історії та старожитностей (1846). Н. в м. Літохорон (Греція). 1811—16 навч. у Миколаїв. штурманському уч-щі. 1816—39 — мічман на флоті. 1839 за станом здоров’я залишив службу ... |
|---|
| |
|---|
Аркас Микола Миколайович
|
|---|
| ... 1853(26.12.1852) — 26(13). 03.1909) — укр. історик, композитор. Н. в м. Миколаїв у сім’ї гол. командира Чорномор. флоту і портів — адмірала М.Аркаса. Закінчив Новорос. ун-т в Одесі (1875). До 1898 сл ... |
|---|
| |
|---|
Аркебуз
|
|---|
| ... нструйовано в Іспанії у 2-й пол. 15 ст. Набула поширення в Україні у 16—17 ст. (в шляхетському середовищі та серед козаків), з часом її виготовлення було освоєне місц. ремісниками. Довжина ствола у різних модифікаціях від 1,2 до 2,4 м, калібр — 12,5— 18,5 мм, дальність польоту кулі — до 250 м. Споча ... |
|---|
| |
|---|
Армия и революция
|
|---|
| ... наук. військ.-політ. ж., орган військ.-наук. т-ва при команд. Збройними силами України і Криму. Ств. за ініціативи М.Фрунзе в черв. 1921. Журнал публікував статті, присвячені питанням тактики, навчання і виховання військ, ... |
|---|
| |
|---|
Армійські комітети
|
|---|
| ... оліт. орг-ції в рос. армії, які керували діяльністю військ. к-тів, що виникли в ході Лютневої революції 1917 і виконували у військах функції рад. Обирались явочним порядком на заг. зборах після виходу 14(01) берез. 1917 наказу № 1 Петрогр. ради робітн. і солдат ... |
|---|
| |
|---|
Армія Галлера
|
|---|
| ... днання, сформоване 1917. Названа за прізвищем команд. Ю.Галлера. Комплектувалася з поляків у країнах Антанти та США і польс. військовополонених армій ... |
|---|
| |
|---|
Армія Крайова
|
|---|
| ... ільна військ. орг-ція, що діяла на окупованій гітлерівцями тер. Польщі та Західної Україний Зх. Білорусі в часи Другої світової війни. Ств. 14 лют. 1942 шляхом об’єднання «Союзу збройної боротьби» з ін. консп ... |
|---|
| |
|---|
Армія Людова
|
|---|
| ... уніст. військ. партизан. орг-ція, що діяла на окупованій гітлерівцями тер. Польщі наприкінці Другої світової війни. Постала після оголошення в декларації Крайової ради народової від 1 січ. 1944 про створення армії на базі партизан. загонів Гвардії ... |
|---|
| |
|---|
Армія Польська в СРСР
|
|---|
| ... class=zdan_link href="../\.htm">Андерса армія; 2) у трав. 1943 ліві сили польс. еміграції, об’єднані в Союз польс. патріотів у СРСР, за підтримки й допомоги рад. властей почали формувати у с. Сельце біля Рязані (РФ) 1-шу піх. д-зію ім. Т.Косцюшка. Ком ... |
|---|
| |
|---|
Армія УНР
|
|---|
| ... just> (Армія УНР)— формування, ств. на основі українізованих частин рос. армії, загонів добровольців, Січових стрільців, Вільного козацтва та колиш. військовополонених галичан. Ядром був Перший український корпус ген. П.Скороп ... |
|---|
| |
|---|
Армстронг Джон Александр
|
|---|
| ... ust> (н. 04.05.1922) — амер. історик і політолог. Н. в м. Сент-Огастин (шт. Флорида, США). Учасник Другої світової війни. Навч. в ун-ті шт. Колорадо. Продовжив навчання і захистив докторську дис. в Колумбійському ун-ті. Від 1954 і до виходу на пен ... |
|---|
| |
|---|
Армянськ (Армянський Базар)
|
|---|
| ... 921 — Армянський Базар) — місто респ. підпорядкування АР Крим. Розташов. у пн. частині Кримського п-ова на Перекопському перешийку між Чорним м. і затокою Сиваш Азовського м. Залізнична ст. Нас. 24,2 тис. осіб (2001).
Виникнення А. пов’язане з історією заснування м. Перекоп (нині ... |
|---|
| |
|---|
Арон Реймон Клод Фердінанд
|
|---|
| ... t> (14.03.1905—17.10.1983) — франц. мислитель та публіцист, наук. напрацювання якого широко використовуються, в т. ч. укр. дослідниками, в аналізі соціальної історії 20 ст. Н. в м. Рамбервіллер, Франція. 1928 закінчив Еколь Нормаль в Парижі (де разом із ним вчилися ... |
|---|
| |
|---|
Арпади
|
|---|
| ... в’язки з Рюриковичами. А. — династія князів (889—1000) угрів та королів (1000—1301) Угорщини. За свідченням «Повісті временних літ», племена угрів на чолі з Алмошем, переселяючись у 9 ст. з причорномор. степів до Паннонії ... |
|---|
| |
|---|
Арпоксай
|
|---|
| ... тногенезної легенди. За Геродотом, це середній син міфічного першопредка скіфів Таргітая, прабатько катіарів і ... |
|---|
| |
|---|
Арріан Флавій
|
|---|
| ... від.) — грец. письменник, прокуратор рим. пров. Каппадокія (істор. тер., розташов. в центрі азійської ч. сучасної Туреччини). Його твір «Об’їзд Евксінського Понту» є звітом рим. імп. Адріану про плавання по Чорному м. На відміну від пд. узбережжя, схарактеризованого А. на підставі власних вражень, п ... |
|---|
| |
|---|
Арсанія, Артанія, Арта
|
|---|
| ... йа) — одна з трьох груп русів (дві ін. — Куйаба, ас-Славійа) 9—10 ст., що згадуються в араб. середньовічній географії. Неодноразові спроби локалізації А. (в Пн. Причорномор’ї, Ростовській землі, Середньому Подніпров’ї, Смоленську, на Уралі, в Скандинавії тощо) так і не завершилися успіхом. Частина і ... |
|---|
| |
|---|
Арсеналець
|
|---|
| ... тифашист. комуніст. підпілля (див. Антифашистське комуністичне підпілля в Україні 1941— 1944) у Києві. Діяла під час гітлерівської окупації у листоп. 1941 — листоп. 1943. Кер. — Д.Нестеровський, заст. — М.Гайцан, ... |
|---|
| |
|---|
Арсенич Микола Васильович
|
|---|
| ... .1910—23.01.1947) — учасник нац.-визвол. руху 1930— 40-х рр., діяч ОУН. Н. в с. Березів (нині село Косівського р-ну Івано-Франк. обл.). Навч. у Коломийській г-зії та Львів. ун-ті на юрид. ф-ті (1930—36). Чл. Української військової організації, в’язень польс. тю ... |
|---|
| |
|---|
Арсеній Еласонський
|
|---|
| ... к, до постригу — Апостоліс; 1549—1626) — грец. церк. діяч і педагог. Н. в м. Калоріана, Фессалія (Греція). Навч. у шк. м. Трікала. У 1580-х рр. висвячений на еласонського єпископа. 1586—88 як екзарх константиноп. патріарха Єремії II Траноса перебував у ... |
|---|
| |
|---|
Арсеній Могилянський
|
|---|
| ... ксій Васильович Могилянський; 17.03.1704— 08.06.1770) — митрополит Київ. і Галицький. Н. в м-ку Решетилівка. Вихованець Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія; 1721—27) та Харківськ ... |
|---|
| |
|---|
Арсеньєв Костянтин Іванович
|
|---|
| ... 12).10.1789 — 11.12 (29.11). 1865) — рос. географ, статистик, історик. Акад. Петерб. АН (1841). Н. в с. Міроханово (нині село Костромської обл., РФ) у сім’ї священика. 1810 закінчив Петерб. пед. ін-т, 1819—21 — проф. Петерб. ун-ту. 1835—53 — голова стат. від. МВС Рос. імперії. Засн. рос. наук. шк. в ... |
|---|
| |
|---|
Артамонов Михайло Іларіонович
|
|---|
| ... 5.12(23.11).1898—29.07. 1972) — рос. історик, археолог, педагог. Н. в с. Виголево (нині село Тверської обл., РФ). Закінчив Ленінгр. ун-т (1924). 1935— 37 — проф. істор. ф-ту, 1948—51 — зав. каф. археології, 1964—72 — проректор цього вузу. Від 1938 до 1945 — дир. Ін-ту матеріальної к-ри АН СРСР, де п ... |
|---|
| |
|---|
Артек
|
|---|
| ... аїни «Міжнародний дитячий центр“Артек”»— дитячий оздоровчий центр. Попередні назви: від 1925 — дитячий оздоровчий табір санаторного типу, від 1945 — піонерський табір «Артек» ім. В.Молотова, від 1957 — Всесоюзний піонерський табір «Артек» ім. В.Леніна. Сучасна назва — з 1991. Засн. за ініціативи зас ... |
|---|
| |
|---|
Артем (Сергєєв Федір Андрійович)
|
|---|
| ... (справжнє прізвище, ім’я та по батькові Сергєєв Федір Андрійович; 18(06).03. 1883—24.07. 1921) — революціонер, держ. та профспілковий діяч рад. періоду. Н. в с. Глєбово (нині село Глєбовщина Курської обл., РФ) в заможній сел. родині. 1901—02 навч. у Вищому тех. уч-щі в ... |
|---|
| |
|---|
Артеменко Іван Іванович
|
|---|
| ... 924—24.04.1989) — археолог. Чл.-кор. АН УРСР (1982). Н. в с. Гаврилівка (нині село Нововоронцовського р-ну Херсон. обл.). Закінчив істор. ф-т Дніпроп. ун-ту (1948), працював у Дніпроп. істор. музеї, спочатку н. с., 1951—55 — заст. дир. з наук. частини. Брав участь в археол. експедиціях музею та Ін-т ... |
|---|
| |
|---|
Артеменко Степан Єлизарович
|
|---|
| ... 09).01.1913—05.05.1977) — військовик, полковник. Двічі Герой Рад. Союзу (лют., трав. 1945). Н. в с. Рацулово (нині с. Малинівка Іванівського р-ну Одес. обл.). Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 — рядовий, кома ... |
|---|
| |
|---|
Артемівськ (Бахмут)
|
|---|
| ... істо Донец. обл., райцентр. Розташов. у пн.-сх. ч. облсті, на р. Бахмутка (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону), за 89 км на пн. сх. від м. Донецьк. Залізнична ст. Нас. 83 тис. осіб (2001).
Про Бахмутську сторожу, солеварні якої охоронялися р ... |
|---|
| |
|---|
Артемівська округа
|
|---|
| ... хмутська) — адм.-тер. одиниця УСРР. Утворена 12 квіт. 1923 у складі Донецької губернії. Окружний центр — м. Артемівськ(до 1924 — Бахмут). Налічувала 15 р-нів. Протягом 1924—30 межі округи ... |
|---|
| |
|---|
Артемій (галицький єпископ)
|
|---|
| ... н. і р. с. невід.) — галицький єпископ 1238—42. Підтримував боярську опозицію Данилові Галицькому і Василькові Романовичу, що противилася об’єднанню Галичини й ... |
|---|
| |
|---|
Артемій (ігумен Троїце-Сергієвого монастиря)
|
|---|
| ... s=zdan_just> (р.н. невід. — 1570-ті рр.) — рос. церк. діяч, публіцист. Ігумен Троїце-Сергієвого монастиря, прихильник течії «нестяжательства», ідеологом якої в Росії був Ніл Сорський. Виступав проти церк. привілеїв та монастирського землеволодіння, поклоніння іконам; засуджував духовенство за його н ... |
|---|
| |
|---|
Артилерія
|
|---|
| ... д пізньолат. artillum — снаряд, машина) — 1) рід сухопутних військ, який від доби пізнього середньовіччя до серед. 20 ст. складав їх гол. вогневу силу; 2) сукупність певного типу предметів і засобів військ. озброєння; 3) наука про устрій, організацію та бойове ... |
|---|
| |
|---|
Артіль
|
|---|
| ... б для досягнення спільної госп. мети. Назва походить від тюркського «орта» — община. Гол. ознакою «класичної» А. є рівноправність її членів, які беруть участь у спільному вир-ві й розподілі прибутків, нарівні несуть тягар збитків. Витоки артільних традицій існували в землеробстві й скотарстві в різн ... |
|---|
| |
|---|
Артіль сільськогосподарська в УСРР
|
|---|
| ... t>Артілі с.-г. почали масово виникати в Україні наприкінці 1917 — поч. 1918 та особливо упродовж 1920-х рр. 7 черв. 1924 Нар. комісаріат землеробства УСРР зареєстрував «Типовий статут трудової сільськогосподарської артілі». А.с. мала права юрид. особи. Упродовж 1922—29 А.с. належала до системи с ... |
|---|
| |
|---|
Артюхов Іван Олександрович
|
|---|
| ... 2.1907—03.02.1977) — учасник партизан. руху в Україні під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Н. в с. Філіпково (нині село Калузької обл., РФ). У серп. 1941 як досвідченого організатора його було залишено у м. ... |
|---|
| |
|---|
Археографический ежегодник
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Археографічна комісія при Петербурзькій АН
|
|---|
| ... zdan_just> (1834—1917) — наук. установа для збирання і публікації істор. документів і пам’яток. Діяла з 1834 при Мін-ві нар. освіти. 1837 перетв. в постійну установу, на яку покладалися обов’язки щодо систематичного видання джерел з вітчизн. історії. Чл. комісії призначало Мін-во нар. освіти, а голо ... |
|---|
| |
|---|
Археографічна комісія Центрального Архівного Управління
|
|---|
| ... НЯ УСРР
(АК ЦАУ)— наук. установа, ств. наприкінці 1928 при Центр. архів. управлінні УСРР для науково-методичного кер-ва роботою архівів та видання архів. документів з історії революц. руху, Жовтневої революції 1917 ... |
|---|
| |
|---|
Археографічні комісії України
|
|---|
| ... К) — спеціалізовані наук. інституції, що займаються практичними, теор. і методичними проблемами археографії. Свого часу в Україні діяли такі АК:
Тимчасова комісія для розбору давніх актів (у літ., за традицією, іменується — ... |
|---|
| |
|---|
Археографія
|
|---|
| ... — пишу) — спец. істор. дисципліна, що вивчає архів. документальні інформаційні ресурси та писемні пам’ятки з метою залучення їх до наук. та культурологічного обігу. Теор. А. розробляє сукупність питань інформаційної репрезентації досліджуваних нею джерел. Практична А. складається із напрямів: збира ... |
|---|
| |
|---|
Археологическая летопись Южной России
|
|---|
| ... n_just>«Археологическая летопись Южной Россїи» — часопис, заснований М.Біляшівським. Видавався за його редагуванням спочатку як додаток до «Киевской старины» (1899—1901), згодом (1903—05) як самостійне видання. Відіграв зн ... |
|---|
| |
|---|
Археологічна комісія ВУАН
|
|---|
| ... во-дослідна установа з охорони пам’яток історії та к-ри. Ств. 30 трав. 1921 рішенням заг. зборів ВУАН у результаті об’єднання секцій археології, мист-в та матеріальної етнографії ліквідованого Українського наукового товариства в ... |
|---|
| |
|---|
Археологічна культура
|
|---|
| ... рупа) подібних між собою за низкою ознак археол. пам’яток, поширених на певній тер. в межах певного істор. часу. Подібність археол. пам’яток простежується за різними їхніми рисами, напр., за формами та оздобленням посуду, прикрасами, прийомами домобуд-ва та оформленням інтер’єру осель, поховальними ... |
|---|
| |
|---|
Археологічна періодизація
|
|---|
| ... ма періодизації культ.-істор. поступу; складається із трьох віків — кам’яного (останнім періодом якого деякі вчені вважають енеоліт — мідно-кам’яний вік), бронз. та залізного (див. Кам’яний вік, Мідний вік, Бронзовий вік, Залізний вік). Розроблена у 1-й пол. 19 ... |
|---|
| |
|---|
Археологічні з'їзди
|
|---|
| ... археологічні з’їзди.Всього відбулося 15 А.з. 1-й А.з. відбувся 1869 в Москві, останній, 15-й, 1911 в Новгороді Великому. Шість А.з. пройшли в укр. містах: Києві (1874, ... |
|---|
| |
|---|
Археологічні інститути у Києві та Одесі
|
|---|
| ... чні інститути в Києві та Одесі (1917—24) — наук.-навч. «корпорації», вищі навч. багатопрофільні заклади для підготовки археологів, архівістів, музеєзнавців, бібліотекознавців та етнографів. Відомі Київ. археол. ін-т (КАІ, 1917—24) та Одес. археол. ін-т (ОАІ, 1922—24).
Ідея створе ... |
|---|
| |
|---|
Археологічні пам’ятки УРСР
|
|---|
| ... рія видань Ін-ту археології АН УРСР (нині НАН України), в яких публікувалися наук. звіти й матеріали польових археол. досліджень та монографії про окремі визначні пам’ятки від раннього палеоліту до Київської Русі ... |
|---|
| |
|---|
Археологія
|
|---|
| ... ї історії України. А. (від грец.— давній і слово, наука) — галузь істор. науки, що вивчає речові пам’ятки від палеоліту до пізнього середньовіччя включно і реконструює за ними давню історію сусп-ва. Речові джерела — рештки поселень, могильники, знаряддя праці, ... |
|---|
| |
|---|
Археологія Української РСР
|
|---|
| ... -х т.) — колективна монографія, яка вийшла друком у вид-ві «Наукова думка» 1971—75. Це фундаментальне дослідження підсумовувало найважливіші на той час досягнення археол. науки в Україні. У монографії йдеться про розвиток первісного сусп-ва: кам’яний вік, ... |
|---|
| |
|---|
Архив князя Воронцова
|
|---|
| ... документів (автобіографічні записки, листування тощо) фамільного архіву графів (з 1845 — князів) Воронцових, цінне джерело з історії зовн. і внутр. політики Російської імперії 18 — серед. 19 ст. і зх.-європ. д-в. Частково видано у 40 т. (1870— ... |
|---|
| |
|---|
Архив русской революции
|
|---|
| ... русской революціи» — історико-археогр. альманах рос. еміграції, що виходив у Берліні 1921—37. Видавець — І.Гессен (1865—1943). Друком вийшло 22 т. Перші випуски витримали два-три вид., чергові томи виходили із значними інтервалами. Альманах мав неабияку популярність серед рос. інтелігенції на емігр ... |
|---|
| |
|---|
Архив Юго-Западной России
|
|---|
| ... въ Юго-Западной Россіи, издаваемый Временною коммиссіею для разбора древнихъ актовъ, Высочайше учрежденною при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ генералъ-губернатор_»— зібр. істор. документів і літ. пам’яток України 14—19 ст. Видавець — Тимчасова комісія з упорядкування давніх актів, заснована при ... |
|---|
| |
|---|
Архивное дело
|
|---|
| ... ознавчий журнал, що виходив 1923—41 з перервою 1924 і 1934 (вийшло 58 вип.). Орган Центр. архіву РСФРР (1923—28), Центр. архів. управління РСФРР (1929—33), Центр. архів. управління СРСР та Центр. архів. управління РСФРР—РРФСР (1935—37). Гол. архів управління НКВС СРСР (1938—41).
... |
|---|
| |
|---|
Архипенко Євген Порфирович
|
|---|
| ... 1959) — укр. політ. і держ. діяч, вчений-агроном, видавець. Н. в м. Кагарлик. За освітою агроном. Видавав укр. ж. «Українське бджільництво» (Санкт-Петербург, 1906—09; Київ, 1909—10), « ... |
|---|
| |
|---|
Архипенко Олександр Порфирович
|
|---|
| ... 0(18).05.1887—25.02. 1964) — укр. скульптор, живописець, графік. Н. в м. Київ у сім’ї інженера, викладача Київ. ун-ту. З 1902 навч. в Київ. худож. уч-щі, з якого був виключений 1905 за участь у студентських виступах, пов’язаних з поч. ... |
|---|
| |
|---|
Архипов Василь Сергійович
|
|---|
| ... 1906—13.06.1985) — військовик, рад. військ. діяч. Двічі Герой Рад. Союзу (1940, 1944), генерал-полковник танк. військ (1963). Н. в с. Тютняри (нині село Челябінської обл., РФ). В Червоній армії (див. Радянська армія) з 1928. 1931 закінчив курси командирів взвод ... |
|---|
| |
|---|
Архів Генеральний
|
|---|
| ... нтів та установа, що збирала і зберігала документи реєстрового козацтва (див. Реєстрові козаки), з 1648 — Укр. козац. д-ви. За свідченням польс. мемуариста Я.Собеського, А.г. перебував при ... |
|---|
| |
|---|
Архів Коша Запорізької Січі
|
|---|
| ... у широкому розумінні: увесь комплекс документів центр. і місц. органів влади Запорозької Січі за весь період її існування (16—18 ст.). З багатьох причин чимало документів не збереглися, насамперед періоду т. зв. Старої Січі. Частина документів, п ... |
|---|
| |
|---|
Архів радянської України
|
|---|
| ... рико-архівознавчий журнал. Орган Центр. архів. управління (ЦАУ) УСРР. Ств. на основі ж. «Радянський архів» та офіц. органу «Бюлетень Центральної архівної управи УСРР». Видавався в Харкові 1932—33. Вийшло 8 номерів (5 книг). Відп. ред. С.Семко.
... |
|---|
| |
|---|
Архіви в Україні
|
|---|
| ... тер. України виникли у період формування державності у Київській Русі, розвивалися у польс.-литов. добу (Литовська метрика, Коронна метрика). Як організоване структурне ціле архів. система виникла в 16 ст., ко ... |
|---|
| |
|---|
Архіви України
|
|---|
| ... ган Держ. к-ту архівів України та Ін-ту української археографії і джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України (від 1993). Засн. 1947 як «Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління при МВС УРСР» для службового користування. Виходив нерегулярно, до 1957 рос. мовою, наклад — 200—300 прим. П ... |
|---|
| |
|---|
Архів-музей літератури і мистецтва України
|
|---|
| ... zdan_just>Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України— архівосховище й музей, в яких зберігаються та експонуються документи і матеріали з історії укр. к-ри, літ. та мист-ва. Ств. 1966. У фондах є документи з літ., мист-ва й к-ри України 18—20 ст., біографічні та епістолярні мате ... |
|---|
| |
|---|
Архівна справа
|
|---|
| ... ний історії, теорії, практиці архів. буд-ва. Видавався в Харкові 1926—31. Започаткований як спец. наук. неперіодичне (кн. 1) вид., з 1927 (кн. 2—3) виходив як періодичне наук.-популярне вид. Мова — укр. Друкований орган Центр. архів. управління (ЦАУ) УСРР. 1931 ... |
|---|
| |
|---|
Архівна справа в Україні
|
|---|
| ... ування перших архівів до сьогодення А.с. в У. пройшла складний шлях становлення й розвитку, перетворившись на специфічну галузь держ. діяльності, що охоплює політ., правові та ін. наук. питання роботи архів. інституцій (архів. менеджмент, принципи відбору, формування та використання архів. фонду, те ... |
|---|
| |
|---|
Архівні видання в Україні
|
|---|
| ... кації істор. джерел, зб. документів з історії соціально-екон., політ., культ. та мистецького життя укр. народу, здійснювані держ. архів. установами та рукописними від. б-к і музеїв за результатами проведення наук.-до- слідних робіт.
Систематичне вид. істор. джерел започатковано в ... |
|---|
| |
|---|
Архівознавство
|
|---|
| ... m — письмосховище) — наук. дисципліна, яка вивчає історію, теорію та практику архів. справи, її правові та екон. засади, пов’язана з археографією та ін. спеціальними історичними дисциплінами. Завданнями А. є, зокрема, розр ... |
|---|
| |
|---|
Архієпископ
|
|---|
| ... й, старший та dрЯу‚прпт — наглядач, охоронець) — вищий духовний сан і титул у християн. церк. ієрархії. Виник у 2—3 ст. в добу виокремлення екзархатів і патріархатів. У різні істор. періоди і в різних патріархатах статус А. визначався по-різному. В ... |
|---|
| |
|---|
Архієпископство
|
|---|
| ... a class=zdan_link href="../\.htm">єпархія) вищого рангу, яким управляє архієпископ.
Літ.: Лебедев А.П. Духовенство древней вселенской церкви от времен апостольских до 9 в. М., 1905.
Т.А. Балабушевич. ... |
|---|
| |
|---|
Архієрей
|
|---|
| ... старший та — духовна особа, священик) у правосл. церкві (див. православ’я) спільна назва вищих церк. ієрархів (єпископ православний, архієпископ, ... |
|---|
| |
|---|
Архімандрит
|
|---|
| ... ад паствою) — у правосл. церкві (див. православ’я) найвищий сан і титул ченця, ігумена (настоятеля) чол. монастиря. Вперше згаданий в актах Ефеського собору 431 (див. Собори вселенські). Константинопольський со ... |
|---|
| |
|---|
Архіпресвитер
|
|---|
| ... ий, старійшина) — старший пресвітер (священнослужитель) в християн. церк. ієрархії. Після собору в Турі 576 А. стали називати також настоятеля сільс. хрестильної церкви. Від 9 ст. А. називають деканами. Вони призначали і контролювали місц. духовенство, скликали ... |
|---|
| |
|---|
Архітектурний комплекс буковинських митрополітів в Чернівцях
|
|---|
| ... РНІВЦЯХ
Побудований 1864—82 як митрополича резиденція за проектом і під кер-вом чеського архіт. Й.Главки. Споруджений на місці старовинної садиби, на пагорбі над р. Прут (прит. Дунаю). Ансамбль архіт. споруд складається з 3 корпусів (митрополичого, семінарського з церквою та буди ... |
|---|
| |
|---|
Архонти
|
|---|
| ... щі посадові особи в антич. грец. містах-д-вах. В демократ. полісах Пн. Причорномор’я щорічно вибиралася колегія А. (5—6 осіб) — вищий адм. орган. А. керували ін. колегіями, складали проекти законів і почесних декретів для ухвалення на нар. зборах, наглядали за станом фінансів, військ. оборони, храмо ... |
|---|
| |
|---|
Аршин
|
|---|
| ... д персидського aras, ars — лікоть. Величина його була від 66 до 106,6 см, на укр. землях в 16—18 ст. застосовувався для вимірювання тканин сх. походження, значного поширення не мав. З 18 ст. на Лівобережній Україні запроваджено рос. А. Його ... |
|---|
| |
|---|
Аршинов (Марін) Петро Андрійович
|
|---|
| ... (1887 — після 1931) — учасник революц. руху, громадянської війни в Україні 1917—1921, літератор. Н. в м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ) у родині робітника. Від 1904 у революц. русі. 1905 працював слюсарем у залізничн ... |
|---|
| |
|---|
Ас
|
|---|
| ... Римі Стародавньому . Випуск А. розпочався у 2-й пол. 4 ст. до н.е. В цей час він був одиницею маси мідного фунта (лібри). Спочатку використовувався фунт вагою 272,88 г, а згодом — 327,45 г. На поч. 3 ст. до н.е. вага монети номіналом 1 А. зменшилася до 54,59 г ... |
|---|
| |
|---|
Асандр
|
|---|
| ... ) — боспорський намісник понтійського царя Фарнака, сина Мітрідата VI Євпатора. У 47 до н.е. після поразки Фарнака у війні проти Риму проголосив себе спочатку архонтом (див. Архонти), ... |
|---|
| |
|---|
Асаріон
|
|---|
| ... ї та на Сході назва рим. грошової одиниці «aes» (див. Ас). Антич. д-ви у Пн. Причорномор’ї (Херсонес Таврійський, Тіра, Ольвія, ... |
|---|
| |
|---|
Асєєв Юрій Сергійович
|
|---|
| ... .12.1917) — укр. архітектор, мистецтвознавець, педагог. Засл. архіт. України (1991), почесний чл. Акад. арх-ри України (1992), дійсний чл. ІКОМОСу (Всесвітньої організації охорони пам’ятників). Н. в м. Київ. Навч. в 1-й зразково-показовій шк. ім. Т.Шев ... |
|---|
| |
|---|
Асигнації
|
|---|
| ... перше випущені 1769 за правління імп. Катерини II. Номінальна вартість — 25, 50, 75 (невдовзі вилучені з обігу) та 100 руб. З 1786 запроваджено А. номіналом 5 та 10 руб. А. забезпечувались мідною монетою, що надавалася асигнаційним банкам у ... |
|---|
| |
|---|
Асиміляція
|
|---|
| ... — уподібнення). Термін «асиміляція» широко застосовується в етнографії, етнології, етнопсихології, соціології, культурології, соціальній психології та ін. соціогуманітарних дисциплінах, а також (в ін. тлумаченні) у лінгвістиці й біології. В заг. соціогуманітарному сенсі термін «асиміляція» означає: ... |
|---|
| |
|---|
Асканія-Нова
|
|---|
| ... ник ім. Ф.Фальц-Фейна— степовий біосферний заповідник у Чаплинському р-ні Херсон. обл. Закладено Ф.Фальц-Фейном (див. Фальц-Фейни) як приватний степовий заповідник. Складався з заповідних ділянок (перші ділянки створено 1883), зоопарку з вільним і напіввільним ... |
|---|
| |
|---|
Аскольд
|
|---|
| ... їв. князь, скандинав за походженням. Один із засн. першого сх.-слов’ян. держ. утворення у Наддніпрянщині (Київського князівства). Сучасна наука вважає, що наприкінці 8 — поч. 9 ст. вихідці зі Скандинавії (купці й воїни) почали спускатися Дніпром і осідати у Серед. Наддніпрянщині. Поряд з ... |
|---|
| |
|---|
Аскольдова могила
|
|---|
| ... вість на схилах правого берега Дніпра у Києві. Ототожнюється з літописним урочищем Угорським (назва походить або від давньорус. «угор» — крутий берег, або від угрів-кочовиків, які зупинялися тут у 9 ст., див. Арпади ... |
|---|
| |
|---|
Аскоченський Віктор Іпатович
|
|---|
| ... 3(01).10.1813, за ін. даними,1820—30(18).05.1879) — рос. історик, письменник і журналіст. Н. в м. Воронеж (нині місто в РФ) у родині священика. Вихованець Воронезької духовної семінарії. Після закінчення Київ. духовної акад. (1839) працював у ній бакалавром, пр ... |
|---|
| |
|---|
Асмолов Олексій Микитович
|
|---|
| ... .03.1906—03.09.1981) — один з організаторів партизанського руху в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945, генерал-майор (1945). Н. в с. Олексашкіно (нині село Саратовської обл., ... |
|---|
| |
|---|
Асоціація дослідників голодоморів в Україні
|
|---|
| ... =zdan_just>— всеукр. громад. науково-дослідницька культ.-просвіт. орг-ція, засн. 27 черв. 1992 на Установчому з’їзді у Києві як «Асоціація дослідників голодомору-геноциду в 1932—1933 роках в Україні». Керівний орган — з’їзд, у період між з’їздами — Рад ... |
|---|
| |
|---|
Асоціація міст України
|
|---|
| ... едерж. орг-ція голів міст України. Утворена в черв. 1992 у м. Дніпропетровськ на міжрегіональній нараді керівників міськ. рад нар. депутатів з метою становлення, розвитку та зміцнення місц. самоврядування в країні. У січ. 1995 на заг. зборах прийнято новий Стат ... |
|---|
| |
|---|
Асоціація незалежних українських митців
|
|---|
| ... n_just>(АНУМ). Ств. наприкінці 1930 у Львові (тоді у складі Польщі) з ініціативи художників Я.Музики, П.Ковжуна, М.Осіньчука. Діяла до 1939. Об’єднувала більшість митців Зх. України, а також тих, хто постійно жив ... |
|---|
| |
|---|
Асоціація пролетарських музикантів України
|
|---|
| ... zdan_just>(АПМУ) — музично-громад. орг-ція. Діяла в УСРР 1928—32. Ств. переважно з молодих композиторів і виконавців, які вийшли з Всеукр. муз. т-ва ім. М.Леонтовича. У своїй діяльності чл. АПМУ заперечували значення муз. класичної спадщини, вимагали заборони діяльності тих, хто стояв на старих світ ... |
|---|
| |
|---|
Асоціація революційних композиторів України
|
|---|
| ... =zdan_just>(АРКУ) — музично-громад. орг-ція в УСРР. Засн. 1927 у Харкові. Голова — В.Костенко. 1927 АРКУ виступила з відозвою, в якій викладались осн. принципи її діяльності: культивування оперно-симфонічної та камерно-інструментальної музики, поєднання нац. на ... |
|---|
| |
|---|
Асоціація революційного мистецтва України
|
|---|
| ... dan_just>(АРМУ) — творче об-ня укр. художників УСРР. Засн. 1925 у Києві. Мала філії в Києві, Харкові, Одесі, Катеринославі (нині ... |
|---|
| |
|---|
Асоціація художників Червоної України
|
|---|
| ... just>(АХЧУ)— творче та ідейне угруповання художників УСРР. Засн. 1926 у Києві. Мала філії та окремих представників у багатьох містах України. АХЧУ зобов’язувала членів пристосувати свою роботу до обслуговування політосвіт. завдань рад. влади. Чл. АХЧУ ... |
|---|
| |
|---|
Аспр
|
|---|
| ... зундської імперії (1236— 1461), важила спочатку 2,8 г, а згодом 1,1 г срібла; 2) срібна монета, що впродовж 14—15 ст. (до 1475) карбувалась у генуезькій колонії Кафа в Криму. Вага — бл. 1,1 г. На аверсі вміщено зображення герба м. Генуя (Італія), назву міста та ... |
|---|
| |
|---|
Астаматій (Остаматенко) Остафій
|
|---|
| ... р. н. невід. — 1678) — наказний гетьман Правобережної України (1677—78), один із кер. митної служби гетьмана Б.Хмельницького (1654—56), посол України в ... |
|---|
| |
|---|
Астафієв Олелько Сергійович
|
|---|
| ... жнє прізв. — Остапура-Степовий (р.н. і р.с. невід.) — військ. і громад. діяч, геолог, педагог. Чл.-кор. Петерб. АН. Н. в м. Чугуїв. З козацько-шляхетської родини Остапур. Закінчив Михайлівське артилер. уч-ще (1886), Військ.- інженерну акад. (1892, обидва у ... |
|---|
| |
|---|
Астахов Федір Олексійович
|
|---|
| ... 27.01).1892—09.10.1966) — рад. військ. діяч, комкор (1935), маршал авіації (1944). Н. в с. Дєдовські Виселки Моск. губ. Закінчив Каширське міське уч-ще (1908), Моск. тех. уч-ще (1911), Качинську військ.-авіац. шк. (1916), прапорщик. У Червоній армії (див. Радянська ... |
|---|
| |
|---|
Астином
|
|---|
| ... — 1) посадова особа в антич. містах. А. стежили за порядком у портах, на вулицях і ринках, правильністю вагової, метричної систем, якістю продуктів і товарів, контролювали керамічне вир-во тощо. Збереглося чимало імен А. з м. Сінопа (нині м. Сіноп, Туреччина) і м. ... |
|---|
| |
|---|
Астряб Матвій Григорович
|
|---|
| ... 843—18.01.1925) — педагог, історик, краєзнавець. Дійсний чл. Полтавської вченої архівної комісії. Родом з Лемківщини. 1873 закінчив історико-філол. ф-т Київ. ун-ту. Викладав у г-зіях Києва, ... |
|---|
| |
|---|
Атанасій Кальнофойський
|
|---|
| ... вір «Тератургіма». Кальнофойський Атанасій (кін. 16 ст. — після 1638) — відомий укр. церк. і культ. діяч. Походив з укр. правосл. шляхти, уродженець Галичини. Його батьком, очевидно, був Габрієль Кальнофойський, благодійник ... |
|---|
| |
|---|
Атеїзм
|
|---|
| ... ц. ___ — безбожний) — термін для позначення: 1) різноманітних радикальних форм заперечення реліг. уявлень, культів та віри у надприродні сили, яке спирається на ствердження самоцінності буття світу і людини; 2) системи поглядів із доказовою критикою реліг. ідеології, спрямованою на спростування церк ... |
|---|
| |
|---|
Атей
|
|---|
| ... — скіф. цар, який, за повідомленнями Поліена, Страбона та Юстіна, жив у 4 ст. до н.е. Вихідне значення його імені, за В.Абаєвим, — «правдивий», «істинний». З А. більшість дослідників пов’язує об’єднувальні процеси у Скіфі ... |
|---|
| |
|---|
Атлас
|
|---|
| ... у Львові. Одне з найбільших поліграфічних підп-в Зх. регіону України. Як книжкова ф-ка засн. 1882, до 1939 стала однією з найпотужніших у міжвоєн. Польщі, випускала різну полігра ... |
|---|
| |
|---|
Атрибутика
|
|---|
| ... — наділяти, давати) — спеціальна історична дисципліна (СІД), що вивчає зовн. ознаки влади (держ. символи), які є свідченням легітимності цієї влади. Атрибути влади виконують функцію носія державницької ідеї та є невід’ємною частиною ідеологічної доктрини влади. ... |
|---|
| |
|---|
Атрощенко Василь Іванович
|
|---|
| ... (21.06).1906—15.06.1991) — хімік. Акад. АН УРСР (1972), Герой Соц. Праці (1971), засл. діяч н. і т. УРСР (1958). Н. в м. Юзівка (нині Донецьк). Закінчив Одес. хіміко-технологічний ін-т (1931). Од 1935 працював у Харків. хіміко-технологічному (з 1950 — політех.) ... |
|---|
| |
|---|
Аттіла
|
|---|
| ... дь гунів і союзних їм герм. і сарматських (див. Сармати) племен. Об-ня сх. гунів склалося наприкінці 3 ст. н. е. поблизу пн. кордонів Китаю. Частина їх залишилась у степах Монголії, але осн. маса рушила на зх. і в 2-й пол. ... |
|---|
| |
|---|
Ауербах Олександр Андрійович
|
|---|
| ... .02.1844—1916) — гірничий інженер. Н. в м. Кашин (нині місто Тверської обл., РФ) в сім’ї лікаря. 1856 вступив до Гірничого корпусу, після закінчення якого 1868 захистив магістерську дис. з мінералогії. Ад’юнкт-проф. каф-ри мінералогії Гірничого ін-ту. 1871 залишив викладацьку роботу, переїхав у Доне ... |
|---|
| |
|---|
Аули
|
|---|
| ... ського р-ну Дніпроп. обл. Розташов. на правому березі Дніпродзержинського водосховища на р. Дніпро, за 2 км від залізничної ст. Воскобійня. У серед. 18 ст. існував зимівник запороз. козаків, котрий після ліквідації ... |
|---|
| |
|---|
Ауліх Вітольд Вітольдович
|
|---|
| ... .1928—21.11.1994) — укр. археолог, дослідник пам’яток слов’ян та княжої доби Прикарпаття і Волині. Закінчив Львів. ун-т (1950). Від 1953 — в Ін-ті сусп. наук АН УРСР (нині Ін-т українознавства НАН України). 1960 захистив к ... |
|---|
| |
|---|
Ауссем Володимир Християнович
|
|---|
| ... .07.1879—1936) — рад. держ. і військ. діяч. Н. в м. Орел (нині місто в РФ) у дворянській родині. Виховувався в кадетському корпусі, навч. в Харків. технологічному ін-ті, політехнікумі в Німеччині (земля Брауншвейг). У революц. русі з 1901, меншовик. Учасник ... |
|---|
| |
|---|
Ауфбау Ост
|
|---|
| ... «Відбудова Сходу») — кодова назва підготовчих заходів до нападу на СРСР, що передували безпосередній реалізації плану «Барбаросса». Перекидання величезної кількості військ до кордонів Рад. Союзу здійснювалося в обста ... |
|---|
| |
|---|
Афанасьєв Георгій (Юрій) Омелянович
|
|---|
| ... st>(1848—1925) — історик, громад. діяч. Н. в родині військовика. Тема наук. розробок — історія Єгипту Стародавнього, історія слов’янства та Російської імперії, історія серед. віків і новітнього часу (Велика Британія та Франція), рос. літ., політекономія. Від 1879 — викл. Новорос. ун-ту в Одесі, водн ... |
|---|
| |
|---|
Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович
|
|---|
| ... zdan_just> (справжнє прізв. — Афанасьєв, псевд.: Невідомий, Лубенец, Пустинник та ін.; 12.03(28.02).1817—18(06).09. 1875)— укр. і рос. історик, мовознавець, етнограф, письменник. Н. в с. Ісківці (нині село Лубен. р-ну Полтав. обл.) в сім’ї дрібного поміщика. Освіту здобув 1829—35 в Ніжин. ліцеї. 183 ... |
|---|
| |
|---|
Афганська війна 1979-1989
|
|---|
| ... з регіональних «гарячих точок» часів «холодної війни». Велася рад. військами проти афг. моджахедів, які намагалися скинути прорад. режим у країні. Причиною війни стало іноз. втручання в афг. внутрішньополіт. кризу, що була наслідком боротьби за владу між місц. ... |
|---|
| |
|---|
Афендики
|
|---|
| ... згодом дворянський рід грец. походження. Імовірно, бере початок від родини громад. діячів з м. Львів, з яких найбільш відомі Яней, Петро та Іван. Яней А.(р.н. і р.с. невід.) уславився як борець за права пр ... |
|---|
| |
|---|
Афіней
|
|---|
| ... авньогрец. письменник. Уродженець Єгипту. До його твору «Бенкетуючі софісти» включено багато уривків із втрачених праць антич. авторів. Серед них є фрагменти, в яких описано географію й історію Скіфії (див. Скіфи) та античних ... |
|---|
| |
|---|
Афон
|
|---|
| ... стирський комплекс у Пн.- Сх. Греції, на п-ові Халкідікі. Перші поселення християн-анахоретів, які започаткували первісну форму афонського чернецтва та його к-ру, з’явилися тут у 5—6 ст. Наприкінці 1 тис. н. е. став визначним осередком чернецтва, що мав вел. вп ... |
|---|
| |
|---|
Афонасьєв Іван Іванович
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Ахієзер Наум Ілліч
|
|---|
| ... 1901—03.06.1980) — математик. Чл.-кор. АН УРСР (1934). Брат О.Ахієзера. Н. в м. Чериков (нині місто Могильовської обл., Білорусь). Закінчив Київ. ін-т нар. освіти (1923). До 1933 викладав у цьому та ін. вузах ... |
|---|
| |
|---|
Ахієзер Олександр
|
|---|
| ... 10.1911—04.05.2000) — укр. фізик-теоретик. Акад. АН УРСР (1964, від 1991 АН України, з 1994 НАН України). Брат Н.Ахієзера. Н. в м. Чериков (нині місто Могильовської обл., Білорусь). Закінчив Київ. політех. ін-т (1934). 1938—88 — зав. від., з 1988 — радник при ... |
|---|
| |
|---|
Ахіллеї
|
|---|
| ... ... |
|---|
| |
|---|
Ахмат
|
|---|
| ... го оповідання про події, що відбувалися між 1287—91 у Посейм’ї, на тер. давньої Чернігівщини (у літописах фігурує під 1283—84). А. порядкував у Курському князівстві, відкупивши в Золотій Орді право збору данини ... |
|---|
| |
|---|
Ахматов Лев Соломонович
|
|---|
| ... 899—08.03.1937) — один з організаторів і провідників, а згодом і сам жертва комуніст. терору в Україні. Н. в м-ку Жашків. Освіта вища, за фахом юрист. 1917—18 — чл. Української комуністичної партії ( ... |
|---|
| |
|---|
Ахматова (Горенко) Анна Андріївна
|
|---|
| ... різв. — Горенко; 23(11). 06.1889—05.03.1966) — рос. поетеса, перекладачка. Н. в м. Одеса в сім’ї відставного інженера-механіка флоту. По лінії матері належала до старовинного дворянського роду. 1890 родина переїжджає з України в Царське Село (нині м. ... |
|---|
| |
|---|
Ахтіар
|
|---|
| ... ss=zdan_link href="../\.htm">Севастополь. ... |
|---|
| |
|---|
Ахшарумов Дмитро Володимирович
|
|---|
| ... (20(08).09.1864—03.01.1938) — музичний діяч. Н. у м. Одеса. Муз. освіту здобув у Петерб. та Віденській консерваторіях. З 1886 розпочав діяльність як скрипаль. Протягом наступного десятиріччя виступив з 200 концертами, виконав чимало складних творів кл ... |
|---|
| |
|---|
Ашельські пам’ятники Криму
|
|---|
| ... пам’яток ашельської доби раннього палеоліту. Найдавнішими є відкриті в різних частинах п-ова стоянки із знаряддями на основі гальок (Ечкі-Даг та ін.), але вивчені вони поки що недостатньо. Більш повними є відомості про пізньоашельські стоянки під відкритим небо ... |
|---|
| |
|---|
Ашенбреннер Михайло Юлійович
|
|---|
| ... 09).09.1842—11.11.1926) — революц. діяч, офіцер, мемуарист. Н. в м. Москва в родині інженера, обрусілого німця. Від 1853 навч. в моск. кадетському корпусі (одним із його викладачів був С.Соловйов), 1860 номінований ... |
|---|
| |
|---|
Ашик Антон Балтазарович
|
|---|
| ... 06.(26.05).1854) — чиновник, історик, дійсний чл. Одеського товариства історії та старожитностей (1839). Н. в м. Дубровнік (нині Республіка Хорватія) в родині купця. З батьком-іммігрантом 1812 поселився в Одесі. ... |
|---|
| |
|---|
Ашкеназі
|
|---|
| ... у — Німеччина) — самоназва одного з двох найчисленніших субетносів єврейс. народу (ін. субетнос — сефарди — нащадки вихідців з середньовічної Іспанії). Формування субетносу А. бере поч. від 476 р. н. е. на зх.-європ. територіях. Після зруйнування Зх. Рим. імперії в 5—10 ст. у Зх. Європі тривав проце ... |
|---|
| |
|---|
Ашкеназі Шимон
|
|---|
| ... 2.1866—22.06.1935) — польс. історик, дипломат. Н. у м. Завихост біля Сандомира. Навч. у Варшавському, Геттінгенському ун-тах, 1902—14 — проф. Львів. ун-ту, з 1928 — почесний проф. Варшавського ун-ту, чл. Польс. акад. знань (1909), почесний чл. Польс. істор. т-ва (1924). 1920—23 — представник Польщі ... |
|---|
| |
|---|
|
|
|
|
|
