Інститут історії України НАН України
Національна Академія Наук України
Інститут Історії України
Цей день в історії XXст.:
28 (15) листопада   1913  -  У м. Петербурзі Міністерство торгівлі та промисловості видало циркуляр про встановлення для адміністрації терміну надання допомоги хворим робітникам, котрі перебували членами лікарняних кас.          28 листопада   1921  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про вироки. Враховуючи наявність центральних органів в УСРР, як ЦК КП(б)У та ВУЧК, ухвалено прохати ЦК РКП(б) не застосовувати щодо України нового положення про вироки, позбавляючи центральні органи України винесення самостійних рішень.          28 листопада   1921  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про економічне шпигунство. ВУЧК (особисто Артемонову) пропонувалося зайнятися виявленням економічного шпигунства та регулярно повідомити центральні економічні органи про випадки шпигунства, що мали місце.          28 листопада   1921  -  Харків. ВУЦВК прийняв постанову про „Про приєднання УСРР до міжнародної конвенції Червоного Хреста” з метою активізації допомоги жертвам Першої світової та громадянської воєн.          28 листопада   1919  -  Львів. Нарада за участю членів Директорії УНР Ф.Швеця та А.Макаренка, міністрів А.Лівицького, М.Ковалевського та В.Старосольського. Було обговорено хід переговорів, що їх вела делегація УНР на чолі з А.Лівицьким з урядом Польської держави. Визнано, що хоч умови, які висуває Польща, тяжкі для Української держави (кордон між Польщею та УНР по рр. Збручу і Стирі; галичанам надається право обговорити з поляками внутрішній устрій Галичини), державні інтереси вимагають якнайшвидшого укладення українсько-польського мирного договору.          
       

Пошук по сайту:
UKR ENG
        
Національна академія наук України
Український національний
комітет істориків
LIKБЕЗ
ИСТОРИЧЕСКИЙ ФРОНТ
Архіви
України
Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського
Український інститут національної пам'яті
Інститут української археографії
та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського НАН України

НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ

кім. 521, 523, 527, тел.+38044 279 8432



НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ


Науково-інформаційний відділ Інституту історії України НАНУ був створений у квітні 2003 р. на базі наукової бібліотеки, що є одним із найстарших структурних підрозділів Інституту. Вже 22 грудня 1936 року було зроблено перший запис в інвентарній книзі, що поклав початок функціонуванню цього важливого для науково-дослідного інституту підрозділу.

На 1 січня 1937 р. у бібліотеці налічувалося лише 79 книг. Однак дані на 1 січня 1938 р. вже зафіксували наявність 16.471 одиниці зберігання. Отже, цілком очевидним було надзвичайно швидке нагромадження книг у фондах бібліотеки. Квитанції на їх придбання, а також записи до реєстраційних журналів кінця 1930-х рр. показують, що надходження були з Політичного видавництва республіки, крамниць книгокультторгу, Всесоюзної книжкової палати, обласного колектора та ін.

Значну частину надбаного становили унікальні старі, дорадянські видання. Документально ж оформлених на належному рівні паперів про джерела поповнень бібліотеки також не збереглося. Правда, частково роз’яснити цей аспект можуть самі книги, а, точніше, екслібриси або штампи на них, дарчі підписи, що дозволяють прослідкувати «шлях» видання від друкарні через різних власників до бібліотеки Інституту історії України.

Зокрема, велика кількість друкованої продукції поступила в різний час з приватних бібліотек В. Б. Антоновича, М. С. Грушевського, П. Я. Дорошенка, П. Г. Житецького, А. П. Ковалівського, М. М. Кордуби, І. Г. Турцевича 1 й інших відомих учених, екслібриси яких проставлено на титульних сторінках. Багато видань було надіслано з різних регіонів України і Росії до бібліотеки Всеукраїнської Асоціації марксистсько-ленінських інститутів, а вже звідти передано до новоствореного Інституту історії України. Окремі примірники «пройшли» тернистий шлях, поки потрапили до читача. Наприклад, «Очерк истории Киевской земли» М. С. Грушевського 1891 р. видання було куплено у Московському книжковому магазині в Києві. Потім книга опинилася на полицях Публічної бібліотеки Золотоніського земства, а вже звідти «помандрувала» до бібліотеки ВУАМЛІН.

Завдяки наполегливій праці колишніх працівників Інституту історії України за порівняно короткий термін було зібрано та укомплектовано унікальну за своєю науковою цінністю бібліотеку, яка стала невичерпним джерелом знань для багатьох поколінь фахівців-суспільствознавців.

З початком радянсько-німецької війни після евакуації Інституту до Уфи більшість книжкового фонду залишилася в окупованому німецькими військами Києві. Чимало книжок та періодичних видань тоді загубилося під час евакуації або ж було вивезено до Німеччини.

Після повернення Інституту до Києва фонди бібліотеки значно зменшились: нараховувалось менше 20 тисяч книг (до війни – більше 30 тисяч). На початку 1947 р. завідуючий бібліотеки Ф. І. Чеусов на засіданні вченої ради констатував, що у роки Другої світової війни загинуло багато книг, багато книг було зіпсовано, а книги відділу марксизму-ленінізму були навіть дефіцитними. Для комплектування бібліотеки співробітники звертались до Московського колектору розподілу книг, закупали літературу в магазинах та на букіністичних розкладках, отримували видання АН СРСР та проводили обмін з іншими установами. Певна частина книжного фонду потрапила до бібліотеки Інституту після ліквідації Львівського відділу у 1946 р., коли зі Львову книги були передані до Києва 2. Більше 11 тисяч книжок було передано до бібліотеки після влиття до складу Інституту Комісії з історії Великої Вітчизняної війни АН УРСР. Оскільки всі каталоги під час війни загинули, багато часу співробітники бібліотеки приділяли поновленню каталогів, передусім алфавітного 3. Вже наприкінці 1949 р. книжковий фонд бібліотеки був відновлений 4. У жовтні 1950 р. було створено так званий спецфонд, до якого потрапили книги зарубіжної україністики та окремі видання 1920–1930-х рр. На довгі роки вони стали майже недосяжними для основної маси фахівців. Було проведено й велику науково-допоміжну роботу. На 1963 р. були складені алфавітний та систематичний каталоги на фонди, картотека журнальних і газетних статей, картотека праць співробітників, картотека «УРСР в роки Великої Вітчизняної війни», картотеки-щорічники.

З 1960 р. після переїзду Інституту до будинку по вул. Кірова (нині – М. Грушевського), 4, книжкові фонди постійно зберігаються в п’яти спеціальних книгосховищах. Видання розташовані за тематикою й розподілені за хронологічним принципом. У наявності є велика кількість бібліографічних довідників і покажчиків з історії, енциклопедій, словників, календарів важливих дат, альбомів, атласів тощо. Додатково зібрано літературу з філософії, психології, логіки, політології, яка також має відповідні підрозділи. Досить багато налічується посібників з мовознавства, природничих наук, мистецтвознавства, художньої літератури.

Та найбільшу цінність для науковців, зрозуміло, становлять історичні праці, які в хронологічному порядку розміщено по розділах «Історія України», «Історія СРСР» і «Загальна історія». Поряд з капітальними синтетичними працями вдалося зібрати обширну літературу з методології історії, історіографії, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін, етнографії, археології тощо. Під час творчих пошуків учені часто використовують опубліковані літописи, законодавчі акти, різноманітні збірки документів, яких налічується багато сотень.

Звичайно, не можна не згадати численні комплекти старовинних журналів. Самі назви красномовно розповідають про тематичну спрямованість цих періодичних видань. Зокрема, особливе місце займає часопис «Киевская старина» (1882–1906), переважна більшість чисел якого належала раніше бібліотеці Київської духовної академії. «Университетские известия» сповіщають про минуле з 1861 по 1919 р. Користуються неабияким попитом у дослідників журнали «Русский вестник» (1819–1905), «Отечественные записки» (1846–1884), «Чтения в Императорском Обществе Истории и Древностей Российских» (1846–1848, 1858–1915), «Труды Киевской духовной академии» (1862–1911), «Русская старина» (1870–1907), «Чтения в историческом обществе Нестора-летописца» (1888–1896, 1898–1914), «Записки НТШ» (1892–1937), «Літературно-науковий вісник» (1898–1931) та ін. На зберіганні є і повний комплект «Українського історичного журналу» (з 1957 р.).

Із здобуттям Україною незалежності спецфонд бібліотеки був ліквідований, вчені отримали широку можливість використовувати раніше заборонені праці. Таким чином, бібліотека Інституту перетворилася на осередок поглибленого вивчення минулого України.

Новий етап діяльності бібліотеки почався із технічною «революцією» в Інституті, що відбулась на зламі століть. Впровадження комп’ютерних технологій дали можливість органічно поєднати традиційні й нові форми та види інформаційно-бібліографічного обслуговування науковців. Бібліотека перетворилась на справжній науково-інформаційний центр Інституту.

Постійно поповнюється картотека, уточнюються алфавітний та систематичний каталоги, ведеться облік друкованих праць співробітників інституту, авторефератів і дисертацій, журнальних та газетних статей. З’явилися нові тематичні підрозділи, зокрема «Україна незалежна», «Персоналії істориків», «Персоналії діячів України», «Історія окремих народів на території України», «ОУН–УПА» тощо.

З 2003 р. на основі інформаційно-бібліотечної програми «ІРБІС» ведеться електронний каталог, до якого вводяться нові надходження вітчизняної та іноземної літератури, реєструються періодичні видання, ведеться розпис картотеки друкованих праць співробітників Інституту. На середину 2006 р. база даних Інституту налічувала вже більше 7 тисяч записів. В електронний вигляд переведено весь дисертаційний фонд (825 одиниць), ведеться робота над ретрокаталогізацією авторефератів.

Організовуються тематичні книжкові виставки, присвячені ювілеям видатних істориків і пам’ятним датам. Спільно з Державною історичною бібліотекою, Національною парламентською бібліотекою України, Центральним державним архівом вищих органів влади й управління України, Національним університетом «Києво-Могилянська академія» бібліотека проводить вечори пам’яті визначних учених-суспільствознавців, допомагає в організації книжкових виставок під час проведення наукових міжнародних конференцій. Так, її співробітники брали активну участь в урочистостях з нагоди ІІ Всесвітнього форуму українців у Києві в 1997 р.

У читальному залі експонується виставка нових надходжень, щомісячно проводяться зустрічі з читачами, на яких науковці можуть ознайомитися з літературою, що є в бібліотеці.

В Експоцентрі «Наука» НАН України постійно діє виставка «Історія України», де бібліотека регулярно представляє нові видання Інституту історії України.

Завдяки зібранню унікальних і рідкісних книг бібліотека користується великим попитом не тільки серед науковців. Про це, наприклад, свідчать зміни у складі читачів за останні роки. З них питому частку становлять представники інших організацій та установ, студенти вищих навчальних закладів, школярі, пенсіонери.

Співробітники готують письмові та усні бібліографічні довідки. Тематика їх пов’язана з питаннями розвитку української державності, культури нашого народу. Замовниками цих довідок є установи й організації Києва (Адміністрація Президента, Кабінет Міністрів України, Президія НАНУ, кіностудія науково-популярних фільмів, Національне телебачення України, театр ім. І. Франка, Міністерство інформації, кіностудія ім. О. Довженка, Інститут досліджень діаспори, Посольство України у Білорусі та ін.), а також окремі громадяни.

Протягом усього існування бібліотека проводила наукову діяльність, чим неабияк сприяла дослідникам в їх різнопланових творчих пошуках. Зокрема, складалася бібліографія до монографій, виданих Інститутом. Було підготовлено багато праць довідкового характеру. Так, у 1968 р. побачив світ систематичний покажчик «Українського історичного журналу» за 1957–1966 рр.; у 1967 – бібліографічний покажчик «Історія України в збірниках документів і матеріалів», у 1968 – «Українська РСР у міжнародних відносинах у післявоєнний період». У 1970 р. співробітники бібліотеки упорядкували «Бібліографію історії Великої Вітчизняної війни на Україні» та бібліографічний покажчик «Радянські видання документальних матеріалів з історії України (1917–1968)», у 1971 р. – довідники «Публікації співробітників Інституту історії АН УРСР» та «Історична періодика на Україні в радянський час». У 1982 р. опубліковано систематичний покажчик «Українського історичного журналу» за 1967–1976 рр., а в 1987 р. – систематичний покажчик цього ж видання за 1977–1986 рр. У 2004 р. побачив світ систематичний покажчик «Українського історичного журналу» за 1987–2001 рр. Багато бібліографічних матеріалів та списків літератури було підготовлено на допомогу науковцям конкретних підрозділів (відділів) інституту. Працівники наукової бібліотеки Інституту історії України НАНУ на сторінках «Українського історичного журналу» опублікували також кілька бібліографічних покажчиків. У 2002 р. побачила світ ґрунтовна «Бібліографія основних видань Інституту історії України НАН України. 1936–2001», упорядкована І. С. Азарх та Л. Я. Мухою. Нині готується до друку бібліографічний покажчик видань комп’ютерно-видавничого відділу Інституту за 15 років (1988–2002 рр.), постатейно розписуються всі збірники праць.

Завдяки співробітникам науково-інформаційного відділу в «Українському історичному журналі» відновлена рубрика «Нові книги»: в кожному номері друкуються бібліографічні описи нових надходжень, крім того, щороку публікується список літератури, що видана Інститутом історії України впродовж року.

Наукова бібліотека укомплектовувалася з різною інтенсивністю, про що досить чітко свідчать наступні дані:

Роки - Кількість примірників - - - - - - - Роки - - - - - - - Кількість примірників

1936 - - - - - - -79 - - - - - - - - - - - - - - - - - 1974 - - - - - - - 87.421

1940 - - - - - - -30.050 - - - - - - - - - - - - - - 1979 - - - - - - -92.626

1944 - - - - - - -32.000 - - - - - - - - - - - - - - 1984 - - - - - - -100.057

1949 - - - - - - -41.036 - - - - - - - - - - - - - - 1989 - - - - - - -105.598

1954 - - - - - - -48.706 - - - - - - - - - - - - - - 1996 - - - - - - -110.328

1959 - - - - - - -68.561 - - - - - - - - - - - - - - - 2001 - - - - - - -113.467

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 2005 - - - - - - -більше 130.000

На 1 січня 2006 року фонди бібліотеки, а саме: книги (вітчизняні та іноземні), брошури, журнали, дисертації, автореферати, карти, альбоми досягли більше 130 тисяч примірників. Незважаючи на скрутне матеріальне становище у 1990-х рр., і далі регулярно надходила, хоча й не в повному обсязі, нова література. Комплектування фондів здійснюється через закупівлю книжок у книгарні «Наукова думка», науково-виробничому підприємстві «Ідея», видавництві «Укркнига», ПП «Арістей», на книжкових ринках.

Поряд з традиційними джерелами комплектування бібліотека Інституту використовує різні можливості для придбання літератури, здійснює інтенсивний пошук нових джерел поповнення фондів. Від Бібліотеки Українського Вільного Університету вона отримує книги і журнали. Існує також обмін літературою з Інститутом історії Польської Академії наук, Південно-Східним інститутом у Перемишлі, Інститутом історії Російської АН. Практичну допомогу в комплектуванні фондів надає адміністрація інституту та окремі науковці. Благородну традицію передачі особистих бібліотек і книжкових зібрань було започатковано деякими вченими Інституту. Фонди бібліотеки поповнилися за рахунок книг з особистих зібрань відомих учених І. О. Гуржія, О. К. Касименка, П. М. Калениченка, Ю. Ю. Кондуфора, Ф. П. Шевченка. Вагомий внесок у поповнення найновітнішими виданнями робить директор Інституту історії України В. А. Смолій. Завдяки особистим контактам учених Інституту М. М. Варварцева, В. Ф. Верстюка, С. В. Віднянського, Г. В. Касьянова, С. В. Кульчицького, В. Ф. Репринцева, О. С. Рубльова, Н. О. Терентьєвої, О. П. Толочка та інших дослідників з науковцями Польщі, Угорщини, Словаччини, Німеччини, Італії, Греції, США, Канади до бібліотеки надходять іноземні книжки і журнали. Вони мають велике інформаційне значення і допомагають вітчизняним ученим у дослідженні складних проблем історії України. Бібліотека поповнює також свої фонди за рахунок книгообмінних зв’язків з організаціями та установами близького й далекого зарубіжжя, пропонуючи їм видання Інституту та літературу з обмінних фондів. Протягом десяти років налагоджено книгообмін з міжнародним українсько-американським доброчинним фондом «Сейбр-Світло» (Львів). Лише 1999 р. останній власним коштом передплатив для бібліотеки Інституту 10 найменувань періодичних видань. Міжнародний фонд «Відродження» передав у дарунок останній понад 50 вітчизняних та зарубіжних видань. Лише у 2005 р. до фондів науково-інформаційного відділу надійшло 1530 примірників книг, брошур, журналів, авторефератів та дисертацій.

Нагромаджений роками досвід та наявні здобутки переконливо свідчать про широкі можливості роботи науково-інформаційного відділу в майбутньому.

Завідуючими бібліотеки в різний час працювали: О. М. Льозіна (1944), Ф. І. Чеусов (1944–1954), З. М. Храброва (1954–1958), М. М. Яковенко (1958–1978), Є. Г. Кузнєцова (1978–1991).

Нині в науково-інформаційному відділі працюють: завідуюча Л. Я. Муха (очолює бібліотеку з 1991 р.), провідні спеціалісти А. В. Невмержицька, І. В. Рознюк, головний спеціаліст І. Л. Островська.

Л. Я. Муха

Cc.logo.circle.svg Cc-by new.svg Cc-sa.svg
Тексти доступні на умовах ліцензії
"Creative Commons Із зазначенням авторства
— Розповсюдження на тих самих умовах"

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Таким же чином можете повідомити про непрацюючі посилання
Система Orphus

Етичний кодекс
членів Фулбрайтівського
товариства України

Recommendation Rec(2001)15 on history teaching in twenty-first-century Europe.
(переклад з англійської)«Про викладання історії в Європі у ХХІ столітті»

European Parliament resolution of 2 April 2009 on European conscience and totalitarianism
(переклад з англійської)«Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року щодо європейської свідомості та тоталітаризму»

L`association Liberté pour l`histoire
(переклад з англійської)«Блуазьке звернення» Асоціації французьких істориків «Свободу історії!»

Міжнародний комітет
історичних наук (ICHS)

Універсальна декларація архівів

Підтримати

Principles of Access to Archives
Adopted by International Council on Archives
Annual General Meeting on August 24, 2012
Internet Encyclopedia Of Ukraine
The Internet Encyclopedia
of Ukraine

Український історичний
портал
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.
ІЗБОРНИК:
Історія України IX-XVIII ст.
Першоджерела та інтерпретації

Web-бібліографія старої України.1240–1800

Європейська бібліотека:
Ресурси 47 національних бібліотек

Портал Ukrainica

VIFAOST
Віртуальна бібліотека "Східна Європа"

Історія та гуманітарні дисципліни

"Міста та села України"
Багатотомне енциклопедичне видання

Фонд «Osrodka KARTA»

Портал
«Уроки истории»

EuroDocs: Online Sources
for European History

"Відлуння віків"

The History Network for Young Europeans

Military Ukraine
Воєнно-історичний форум

Історія цивілізацій

"Історична правда"

Україна Incognita:
Історичний веб-проект

"Український воєнно-історичний портал"

Історія:
Сумський історичний портал

Historians.in.ua

КРИТИКА
простір незалежної думки

История городов и сел

Фото-Планета.
Фотографії міст,
селищ, сіл.
Україна

АРГУМЕНТ:
История

Старожитності

CEJSH – The Central European Journal of Social Sciences and Humanities

Российский индекс научного цитирования – портал е-Library.ru

Slavic
Humanities Index

___________________________________

Керівник проекту – Валерій Смолій
Концепція проекту – Геннадій Боряк
Редакція і переклад текстів – Ольга Шаленко
Програмування – Олексій Жданович
Макет і редакція сайту – Сергій Балик, Тетяна Водотика, Оксана Ганжа, Наталія Кашеварова,
Олена Ковальчук, Надія Лісунова, Кирило Мачача, Тетяна Омельчук,
Георгій Папакін, Оксана Юркова
Copyright © 2008 – 2011 Інститут історії України Національної академії наук України
Всі права застережені

mobil porn türbanlı porno türk porno hd porno mobil porno xhamster