Інститут історії України НАН України

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ЖУРНАЛ

ПЕРІОДИЧНІ ТА СЕРІЙНІ ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ

ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ (1936-2015)

ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ: МАТЕРІАЛИ ДО БІБЛІОГРАФІЇ

НОВИНИ З КНИЖКОВОЇ ПОЛИЦІ

RSS-стрічкиRSS
Отримувати новини порталу на e-mail:


Delivered by FeedBurner

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Таким же чином можете повідомити про непрацюючі посилання
Система Orphus

Події за

Матеріали розділу генеруються автоматично на базі серії довідників 'Україна: хроніка подій ХХ століття'. На разі до календаря “підключено” лише частину хронікального масиву. Робота над наповненням бази календаря триває.


3 липня (20 червня)   1913   (середа)  -  У м. Миколаєві відбувся економічний страйк робітників кораблебудівного заводу товариства Миколаївських заводів та корабелень з вимогою підвищити розцінки на 50%, звільнити 2 інженерів. Разом з локаутом страйк продовжувався 45 днів і завершився поразкою.

3 липня (20 червня)   1918   (середа)  -  На засіданні Ради міністрів Української Держави були заслухані повідомлення голови Уряду Ф.Лизогуба і міністра внутрішніх справ про обставини, за яких майно військово-історичного музею було винесене з Маріїнського палацу і певний час перебувало на подвір’ї палацу. Міністр юстиції доповів про хід робіт комісії, утвореної відповідно до постанови Ради міністрів від 28 травня 1918 р. для розробки заходів, які мали забезпечити дотримання при усякого роду арештах вимог законів. Зазначилося, що представники німецької комендатури в жодному засіданні не брали участі. Заслухано доповідь губернського старости Холмщини О.Скоропис – Йолтуховського, але дані обговорення не публікувались. Далі Рада міністрів схвалила законопроект про випуск білетів Державного казначейства та про випуск розмінних марок.

3 липня (20 червня)   1918   (середа)  -  Департамент державної варти видав циркуляр з настановами губернським старостам та градоначальникам про те, що в разі неможливості довести факти антидержавної діяльності тих чи інших осіб, їх все ж таки слід затримувати і передавати німецьким властям відповідно до наказу Г.Ейхгорна.

3–5 лютого   1919   (понеділок–середа)  -  Одеська обласна конференція КП(б)У, на якій 27 делегатів представляли близько 2 тис. членів партії, ухвалила розпочати повстання за відновлення радянської влади у найближчих до фронту районах.

3 липня   1919   (четвер)  -  У Катеринодарі головнокомандуючий Збройними силами півдня Росії А.Денікін видав т. зв. “Московську директиву”, за якою білі армії розпочинали загальний наступ на Москву. Добровольчій армії генерала В.Май–Маєвського належало вийти на лінію річок Дніпра і Десни, захопити Київ та забезпечити напрямок Курськ—Орел—Тула. Третій корпус генерала М.Шіллінга мав взяти під контроль південь України.

3 липня   1919   (четвер)  -  Білими було відкрите залізничне сполучення по лінії Харків—Севастополь. Російський державний військовий архів (далі —

3 липня   1919   (четвер)  -  Київ. Повідомлення про створення театральною секцією Київської губнаросвіти чотирьох мандрівних театральних колективів, які виїхали на фронт.

3 липня   1920   (субота)  -  Кам’янець-Подільський. РНМ УНР ухвалила призначення професора В. Біднова та приват-доцента Є. Сіцінського членами Ради міністра ісповідань.

3 – 4 липня   1920   (субота – неділя)  -  Львів. Конференція УСДП, на якій ухвалено резолюцію в справі поточного моменту: партія виступала за створення незалежної, об’єднаної, суверенної соціалістичної республіки; відкидались “політичні кроки українського дрібноміщанства, що суперечать ідеї суверенності українського народу, а також всі умови уряду С. Петлюри”.

3 липня   1920   (субота)  -  Львів. Товариство українських робітників “Воля” влаштувало святковий вечір пам’яті у 4-річницю смерті І. Франка.

3-4 червня   1921   (п'ятниця – субота)  -  Львів, Польща. Відбувся з’їзд українських партій. Брали участь українські посли колишнього австрійського парламенту, посли колишнього польського сейму, а також представники Українських трудової, радикальної (така назва у джерелі – Авт.), християнсько-суспільної партій, українських економічних та студентських організацій. Порядок денний: про становище Східної Галичини, Холмщини та Волині; про національне виховання; про гноблення української школи та інші питання.

3 липня   1922   (понеділок)  -  Миколаїв. За добу зареєстровано 150 випадків захворювання на холеру.

3 липня   1923   (вівторок)  -  Луцьк. У будинку “Просвіти” відбувся з’їзд українського студентства Волині за участю студентів з Холмщини, Полісся і Підляшшя.

3 липня   1923   (вівторок)  -  Харків. Держплан УСРР постановив створити змішані акціонерні товариства за участю іноземного капіталу для експорту хліба.

3 липня   1923   (вівторок)  -  Харків. Наркомзем УСРР постановив преміювати селян, які вчасно сплачували єдиний сільськогосподарський податок. Премія надавалась у розмірі 10-40 % від ставки оподаткування. В середньому по кожній губернії розмір скидки з загальногубернської суми податку не мав перевищувати 1%.

3 липня   1923   (вівторок)  -  Одеса. Голова Вищої церковної ради митрополит Євдоким закликав усіх священнослужителів припинити боротьбу з “Живою церквою” та об’єднатися з нею.

3 липня   1924   (четвер)  -  Львів. Відбулась конференція Української соціал-демократичної партії, на якій відбувся розкол. Права група на чолі з Ганкевичем запропонувала об’єднатися з ППС проти червоного та білого терору. Група центру під керівництвом Галикевича висловила прихильність до комунізму, але незгоду щодо керівництва Москви.

3 липня   1924   (четвер)  -  Надзвичайна сесія Подільського губернського суду ухвалила вирок над громадянами, звинуваченими в економічно-військовому шпигунстві на користь Польщі, що входили до агентури, створеної колишнім поручиком царської армії Наглицьким. 20 з них було засуджено до розстрілу, 6 – до позбавлення волі строком від 5 до 10 років.

3 липня   1924   (четвер)  -  Харків. Відбулась перша виробнича нарада робітників і службовців Південної залізниці. Правлінню дороги запропоновано вжити заходів до підвищення заробітної плати, особливо робітників нижчих розрядів, поліпшити охорону праці й розширити житлове будівництво для робітників.

3 липня   1924   (четвер)  -  Київ та Харків. На засадах індивідуального та колективного членства утворено групу сценаристів Всеукраїнського кіно-фото управління. До її складу, поряд з окремими авторами і групами, увійшли організації „Пролеткульт”, „Потоки”, „Комункульт”, „Леф”, „Гарт”, а також кінофакультет і кіностудія.

3 липня   1924   (четвер)  -  Група художньої студії „Гарт” під керівництвом О. Довженка провела в кінолабораторії Всеукраїнського кіно-фото управління експерименти по створенню штрихових кінокартин. Досліди дали позитивні результати.

3 липня   1924   (четвер)  -  Харків. Губвиконком затвердив проект організації санітарних комісій. На комісії покладалися завдання проведення санітарно-освітніх і протиепідемічних заходів і, насамперед, поліпшення санітарного стану дитячих закладів та боротьба з соціальними хворобами. Комісії утворювалися з делегатів трудового населення Харкова від кожної вулиці. Організація комісій доручалася організаційним бюро, обраним з членів секції охорони здоров’я губвиконкому.

3 липня   1924   (четвер)  -  Москва. РНК СРСР затвердила угоду про вирішення прикордонних конфліктів між Польщею та СРСР. Усі дрібні прикордонні, а також господарські конфлікти мали вирішуватися на місцях – з радянської сторони – начальниками прикордонних відділень і державного політичного управління, а з польської – повітовими старостами. У випадках недосягнення між ними угоди розгляд конфлікту переносився до центральних органів.

3 липня   1924   (четвер)  -  Харків. На заводі „Серп і молот” відбулася пожежа.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло до відома та керівництва постанову політбюро ЦК РКП(б) від 2 липня про недоцільність проведення показових процесів в справах про вбивства робкорів та сількорів.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У дозволило відкрити на сторінках „Комуніста” обговорення питання про комнезами, зважаючи на постановку цього питання в порядку денному наступного пленуму ЦК КП(б)У.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поширити на членів політбюро ЦК КП(б)У директиву політбюро ЦК РКП(б) про необхідність утримуватися в усних та друкованих виступах від афішування ролі виконавчого комітету Комуністичного Інтернаціоналу та РКП(б) в китайському революційному русі.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У підтримало протест ради Міжнародної організації допомоги борцям революції (МОДР) від 22 червня про опротестування перед ЦК РКП(б) постанови союзного з’їзду МОДР стосовно обмеження прав національних центрів щодо керівництва організаціями МОДР.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову по доповіді Особкому про роботу по наданню допомоги недорідним районам. Ухвалено роботу Особкому. Запропоновано порушити перед центральними союзними органами питання про несвоєчасність асигнування коштів на боротьбу з наслідками недороду, а перед РНК УСРР про помилки ЦСУ у визначенні врожайності 1924 р. Українській економічній раді доручено вжити заходи по реалізації продукції тваринництва на зовнішньому та внутрішньому ринках. Визначено необхідним посилити допомогу маломіцним селянським господарствам, зокрема, подовжити відстрочку повернення насіннєвих позик. Рекомендовано створити державний та місцеві резервні насіннєві фонди і організувати агрономічну та технічну допомогу селянським господарствам посушливого району. Наркомфіну УСРР при стяганні сільськогосподарського податку в неврожайних районах запропоновано, у місцевостях, де пашня не повернула насіння, звільнити селян від сплатити цього податку та повернення насіннєвих позик; там, де селяни могли отримати прибутки від врожаю садовини та винограду, - стягати податок з площ виноградників та садів; при частковому недороді польових культур – зменшити розміри податку, допускаючи для окремих сіл відстрочку в його виплаті. Роботу по виявленню розмірів врожаю в Могилівському, Кам’янець-Подільському Одеському та Тульчинському округах, а також АМССР рекомендовано завершити до 15 серпня. Насіннєву позику для населення неврожайних округів запропоновано встановити в розмірі для засіву 150 тис. десятин, а продовольчу – для 200 тис. осіб. Укрсільбанку доручено розробити питання про форми кредитування бідноти, забезпечивши кредитування кооперативів та радгоспів. Сільбанку задля збільшення основного капіталу до розміру 20 млн. крб. було поставлено за обов’язок залучити кошти переробної сільськогосподарської промисловості. Крім того, визнано доцільним встановити кредитування з боку Держбанку в розмірі основного капіталу Сільгоспбанку. Накреслено заходи зміцнення системи кредитуван

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про сільськогосподарський кредит. Встановлено обслуговування селян сільськогосподарським кредитом виключно через мережу сільськогосподарських товариств, що входили до основної мережі системи сільськогосподарського кредитування. Інші товариства могли користуватися кредитом для збуто-постачальної роботи та проведення суспільних заходів. Запропоновано розширити кредитування колгоспів та господарств незаможників, незалежно від їх членства в КНС.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про зрівняння заробітків для гірників Південного металургійного тресту та Об’єднання донецької державної кам’яновугільної промисловості (Донвугілля) на рівні ставки, раніше встановленої для І розряду гірників Донвугілля в розмірі 10 крб.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Кременчук Полтавської губернії. Пущено дві махоркові фабрики.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про відрядження селян за кордон для вивчення вдосконалення способів землеробства. Визнано доцільним відрядити до Німеччини, Франції, Америки, Бельгії та Італії селян з агрономами переважно від радгоспів, артілей та кооперативних об’єднань, а також окремих селян, які вели культурне індивідуальне господарство, загальною кількістю 30-40 осіб.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило пропозицію організаційного бюро щодо прийняття до вишів частини студентів останніх та передостанніх курсів, вичищених з вишів під час соціально-академічної перевірки.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову по доповіді Л. Кагановича про стан могили-пам’ятника Т. Шевченка. Ухвалено вилучити охорону та утримання могили з відання місцевого районного радянського апарату та передати її до відання Наркомосу УСРР. Запропоновано звернути увагу на матеріальне забезпечення та благоустрій пам’ятника-могили та обслуговування відвідувачів політосвітньою роботою. Вирішено асигнувати спеціальні кошти, як у вигляді щорічного кредиту, так і одноразового, на приведення могили в ліпший стан.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Закінчено обладнання радіотелефонної станції радіо товариства „Україна”.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Президія Вищої ради фізичної культури затвердила єдиний значок фізкультурника СРСР.

3 липня   1925   (п’ятниця)  -  Савинський район Ізюмського округу Харківської губернії. Трапилася авіакатастрофа літака „Коник-Горбунок”, що опилював лани. Льотчик отримав поранення, а літак – незначні пошкодження.

3 липня   1928   (середа)  -  Москва, м. Постановою РНК СРСР затверджено «Загальні положення про організацію та діяльність товариств сільськогосподарської позики (місцевих сільськогосподарських банків)”.

3 липня   1928   (середа)  -  Харків, м. РНК УСРР видала постанову “Про порядок обрання представника наукових установ УСРР до спеціальної комісії для розгляду кандидатів у дійсні члени Академії наук Союзу РСР”.

3 липня   1929   (середа)  -  Харків, м. Відбувся пленум Всеукраїнського комітету сприяння Дніпрельстану. Обговорювалося питання прискорення будівництва нового Запоріжжя, кількість населення якого за попередніми прогнозами до 1933 р. мала зрости до 230 тис. осіб.

3 липня   1929   (середа)  -  Москва, м. РНК СРСР видав постанову „Про заходи для забезпечення народного господарства кадрами інженерів”. Містилися настанови ВРНГ СРСР, урядам союзних республік вжити заходів для підвищення рівня кваліфікації інжерених кадрів, підготовки нових кадрів технічних спеціалістів, зокрема шляхом розгортання мережі відповідних курсів, відкриття нових вищих технічних навчальних закладів, збільшення вдвічі у 1929/1930 р. порівняно з 1928/1929 р. кількості аспірантів у вищих технічних навчальних закладах; асигнування у 1929/1930 р. на підготовку і перепідготовку кадрів інженерів 156, 5 млн. руб.

3 липня   1929   (середа)  -  Харків, м. При Всеукраїнській академії наук засновано нову кафедру художньої літератури. На керівництво кафедрою запрошені український поет П.Тичина і білоруський поет Я.Купала.

3 липня   1929   (середа)  -  Харків, м. Президією ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про стипендії імені Н.К.Крупської”.

3 липня   1929   (середа)  -  Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про пенсійне забезпечення робітників освіти за вислугу років”. Встановлено право на отримання пенсії після 25 років праці для наступних категорій освітян: учителі шкіл першого ступеню і перших чотирьох груп шкіл підвищеного типу; керівники хат-читалень, бібліотекарі, учителі нижчих сільськогосподарських шкіл, педагогічний персонал дитячих домів у сільській місцевості; учителі старших, починаючи з п’ятої, груп шкіл підвищеного типу (шкіл 2-го ступеню, семирічок), викладачі технікумів, професійно-технічних шкіл, навчально-виробничих майстерень, інструктори виробничого навчання технікумів, професійно-технічних шкіл та навчально-виробничих майстерень; бібліотекарі, педагогічний персонал дитячих домів у містах і поселеннях міського типу, дошкільних установ (дитячих садків, площадок), вчителі установ з ліквідації неписьменності (шкіл, курсів, груп), районні (ділянкові) інспектори народної освіти.

3 липня   1929   (середа)  -  Запорожець, с. Херсонської обл. Народився Суський Віктор Іванович – український архітектор. У 1957 закінчив Київський художній інститут; автор споруд: Палац спорту (1960), Будинок товариства „Знання” (1975), обидва у співавторстві, Будинок моделей одягу на вул. Шота Руставелі (1978), житлові будинки на вул. Кіквідзе №25, вул. Польовій 8-10, Ушинського №28 (1975-85), житловий район Північна Борщагівка (1985-95, у співавторстві) – все у Києві.

3 липня   1929   (середа)  -  Бердянськ, м. На Державному шкіряному заводі сталася аварія: при перекачці соків у дубильному чані отруїлося 8 робітників, три з них померли.

Липень, 3   1932   (неділя)  -  Робітник шахти № 9 «Паризька комуна» І. Лісицин надіслав заяву до ВУЦВК про свавілля місцевої влади щодо його сім’ї, що мешкала в с. Ящикове Ворошилівського району Донецької області. Повідомлялося, що за відмову здати корову до колгоспу його звільнили з роботи в колгоспі та позбавили пайка, а після цього, незважаючи на брак інших джерел харчування та наявність шести малолітніх дітей, насильно забрали корову до колгоспу Колективізація і голод на Україні: 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 479–480.

Липень, 3   1933   (понеділок)  -  Книги запису цивільного стану Граденицької сільської ради Одеського району. Померла від «виснаження» 2-річна дівчинка М. Баран

3 липня   1939   (понеділок)  -  Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про штати і структуру відділів ЦК КП(б)У. Ухвалено, відповідно до рішення ЦК ВКП(б) від 26 червня 1939 р., встановити штат із 222 відповідальних і 98 технічних працівників; затвердити наступну структуру ЦК КП(б)У: Відділ кадрів з секторами: кадрів партійних організацій, кадрів радянських організацій, кадрів металургійної промисловості, кадрів машинобудівництва, кадрів оборонної промисловості, кадрів топливної промисловості, кадрів транспорту і зв’язку, кадрів легкої і текстильної промисловості, кадрів харчової промисловості, кадрів місцевої промисловості і комунального господарства, кадрів промисловості будматеріалів, кадрів лісної промисловості, кадрів земельних органів, кадрів радгоспів, кадрів заготівельних органів, кадрів НКВС, кадрів оборонних організацій, кадрів судових і прокурорських органів, кадрів торгівлі і кооперації, кадрів культури і наукових підприємств, кадрів освіти, кадрів преси і видавництв, кадрів охорони здоров’я, кадрів комсомольських організацій, кадрів профспілок, обліку кадрів; Відділ пропаганди і агітації у складі секторів: друкованої і усної пропаганди, культурно-освітньої роботи, газет і журналів; Сільськогосподарський відділ; Оргінструкторський відділ; Військовий відділ; Особливий сектор; Управління справами.

3 липня   1939   (понеділок)  -  Київ. Преса повідомила про виданий Президією Верховної Ради УРСР указ про включення до складу Ново-Водолажзької селищної ради території Петровської та Комсомольської селищних рад Ново-Водолажського району Харківської області.

3 липня   1939   (понеділок)  -  Київ. Преса повідомила про виданий Президією Верховної Ради УРСР указ про включення до складу Снігурівського району Миколаївської області Куйбишевську, Молотовську, Єршмайську сільські ради, та вилучення їх з підпорядкування Калініндорфського району.

3 липня   1939   (понеділок)  -  Київ. 3-4 липня відбулася нарада ЦК КП(б)У з питань підбору, вивчення і висування керівних кадрів. Учасники обмінялися першим досвідом роботи відділів кадрів, створюваних в установах відповідно до рішення ХУІІІ з’їзду ВКП(б). Констатувалися позитивні зрушення у справі підбору кадрів: з 1524 попередньо затверджених відділами кадрів секретарів 508 сільських районів України ЦК КП(б)У не схвалив лише 22 особи; відповідно з 508 районних уповноважених “Заготзерна” не затверджено лише 4 особи; схвалені кандидатури усіх 1021 правцівників, спрямованих на керівну роботу в МТС. Керівництво ЦК КП(б)У зобов’язало кадровиків у подальшій роботі “виявляти максимальну пильність, щоб до керівництва не пролізли люди ворожі, ті, які не вкушають політичного довір’я”.

3 липня   1939   (понеділок)  -  Харків. Студенти державного університету ім. О.Горького організували похід за маршрутом Касторна – с.Михайлівське з метою збирання фольклорного матеріалу про бойову діяльність червоної кінноти С.Буденного в роки Громадянської війни.

3 липня   1939   (понеділок)  -  Дніпропетровськ. До сіл України, кишлаків Узбекистану, на Далекий Схід і у північні райони РСФРР відряджені 350 молодих лікарів – випускників вищих учбових закладів.

3 липня   1939   (понеділок)  -  Київ. Наркомат харчової промисловості УСРР поінформував про розробку програми реконструювання млинів у республіці. Ухвалено асигнувати на реалізацію проекту 10,5 млн. руб.

3 липня   1939   (понеділок)  -  Миргород. У керамічному технікумі відбувся урочистий випуск 75 спеціалістів, у тому числі 26 майстрів по художній роботі з фарфором, фаянсом, майолікою.

3 липня   1939   (понеділок)  -  Сталіно. Відкрився великий універмаг з механізованою доставкою товарів на верхні поверхи й щомісячним товарообігом 6 млн. руб. На роботу до магазину прийняті 20 дружин стахановців металургійного заводу ім. Сталіна – колишніх домогосподарок, які пройшли спеціальну підготовку на курсах.

3 липня   1939   (понеділок)  -  Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило провести 12 липня 1939 р. у Києві фізкультурний парад.

3 липня   1940   (середа)  -  Чернівці. О 14.00 відбувся парад частин Червоної армії. Крім наземних військ участь у параді брала і авіація.

3 липня   1940   (середа)  -  Кишинів. Відбувся парад частин Червоної армії. Командував парадом генерал Болдін приймав парад генерал армії Жуков. Після параду пройшла демонстрація на честь визволення Бессарабії і Північної Буковини.

3 липня   1940   (середа)  -  Командуючий військами Південного фронту генерал армії Г.Жуков звернувся з відозвою «До населення зайнятих Червоною армією регіонів» в якій наголошувалося на тому, що «місцеве населення у своїй переважній більшості пов’язане з Радянською Україною, як спільністю історичної долі, так і спільністю мови і національного складу.» Водночас у ній йшлося про повернення цих земель «матерівітчизні СРСР».

3 липня   1940   (середа)  -  Чернівці. До міста прибула група кінопрацівників Київської кіностудії на чолі з режисером О.Довженком. Кінобригада приступає до знімань документального фільму про «визволення від іга румунських бояр» Бессарабії і Північної Буковини. У фільмі має бути відображено «захоплену зустріч населенням частин доблесної Червоної армії».

3 липня   1940   (середа)  -  Київ. По радіо передано привітання сестри Г. Котовського 70-річної Софії Котовської, що живе в с. Ганчешти Кишинівського повіту, його дружині і дітям, які проживають у Києві. Український радіокомітет організував також виступ-відповідь дружини Котовського Ольги Петрівни. «Здійснилася мрія Григорія Івановича, — сказала вона — Бессарабія стала радянською. Ніколи більше не жити нашим сестрам і братам під п’ятою румунських бояр. Ольга Петрівна поздоровила Софію Іванівну, її сім’ю і всіх трудящих визволеної Бессарабії і Північної Буковини «з початком нового щасливого життя в дружній сім’ї народів СРСР».

3 липня   1940   (середа)  -  Київ. В розмові з кореспондентом «Вістей» народний комісар юстиції М.Ф. Бабченко заявив, що за час з 27 червня по 2 липня слідчими органами вже направлені в суд 46 справ, зних 10 по Київській області і 36 по Харківській. Народний суд третьої дільницім. Сміли розглянув справу робітника паровозоремонтного заводу гр. Наумкина, обвинуваченого за прогул. Порушника трудової дисципліни засуджено на 6 місяців примусової праці і відрахування 25% заробітної плати. У Харкові з 36 справ, що поступиливнародні суди, 33 — за прогул і3 за самовільний уход зработи. Всі ці справи призначені для слухання в найближчі дні. На допомогу місцевим судовим органам Наркомюст УРСР відрядив до Харківської, Дніпропетровської, Запорізької. Ворошиловградської та інш. областей ряд відповідальних працівників. Крім того в Києві була проведена нарада народних суддів, на якій обговорювався указ Президії Верховної Ради СРСР.

3 липня   1940   (середа)  -  Київ. У зв’язку з запровадженням у життя Указу Президії Верховної ради від 26 червня Київський міський відділ комунального господарства встановив нові години роботи комунальних підприємстві місцевого транспорту столиці. 20 комунальних перукарень місця працюватимуть з 7. 00 до 23.30, решт — з 8.00 до 21.00. Бані відкриті з 14.00 до 22.00, а в недільні дні — з 10.00 до 18.00. Душі при центральній бані працюють з 8.00 до 22.00. Філії Петровського прального комбінату по прийому білизни для прання функціонують з 12.00 до 20.00. Рух тролейбусів провадиться з 6.00 до2.00.

3 липня   1940   (середа)  -  Фінляндія виявила готовність зберегти демілітаризовану зону на Аландських островах; СРСР запропонував організувати там радянське консульство.

3 липня   1940   (середа)  -  Москва. РНК СРСР видав постанову «Про Всесоюзний день фізкультурника». Ухвалено перенести святкування у 1940 році з 18 на 21 липня.

3 липня   1940   (середа)  -  РНК СРСР видав постанову «Про організаційну структуру Народного комісаріату зв’язку». Визначалися структурні підрозділи наркомату, серед яких передбачалося створення, зокрема, інституту Уповноваженого народного комісаріату зв’язку при РНК Української РСР, а також Кримське, Вінницьке, Волинське, Ворошиловградське, Дніпропетровське, Дрогобичське, Запорізьке, Кам’янецьПодільське, Київське, Кіровоградське, Львівське, Миколаївське, Одеське, Полтавське, Ровенське, Сталінське, Станіславське, Сумське, Тернопільське, Харківське, Чернігівське областні управління зв’язку.

3 липня   1940   (середа)  -  РНК СРСР видав постанову «Про організаційну структуру Народного комісаріату текстильної промисловості СРСР».

3 липня   1940   (середа)  -  РНК СРСР видав постанову «Про організаційну структуру Народного комісаріату охорони здоров’я СРСР»

3 липня   1940   (середа)  -  РНК СРСР видав постанову «Про підвищення норм виробітку та зниження розцінок у зв’язку з переходом на 7-денний робочий тиждень для робітників і службовців, що мали 8-годинний робочий день». Ухвалено у зв’язку з переходом на 7денний робочий тиждень робітників і службовців, які мали до видання Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 р. 8годинний робочий день, зберегти для них існуючі місячні оклади заробітної плати; збільшити норми виробітку та знизити розцінки пропорційно збільшенню кількості робочих днів у місяць для робітників і службовців здільників, знизити денні тарифні ставки пропорційно збільшенню кількості робочих днів намісяць для почасових робітників і службовців.

3 липня   1941   (четвер)  -  Голова ДКО Й.Сталін уперше після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз виступив по радіо з промовою.

3 липня   1941   (четвер)  -  Радянські війська залишили з боями районні центри Жидачів, Журавне, Миколаїв, Нові Стрілища Дрогобицької області; Янушпіль Житомирської області; Плужне Кам’янець-Подільської області; Поморяни Львівської області; Клевань, Острог Ровенської області; Більшівці, Болехів, Букачівці, Софіївка Станіславської області; Великі Дедеркали, Козова, Ланівці Тернопільської області; Сторожинець Чернівецької області.

3 липня   1941   (четвер)  -  За даними німецького Верховного головнокомандування загальні втрати німецьких армій на східному фронті становили на цей день 54 тис. – 2, 15% від загальної чисельності.

3 липня   1941   (четвер)  -  Дніпропетровський обком КП(б)У ухвалив постанову про створення резервних госпіталів у містах області.

3 липня   1941   (четвер)  -  Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ “Про встановлення на воєнний час тимчасової надбавки до сільськогосподарського прибуткового податку з населення”.

3 липня   1941   (четвер)  -  ЦК КП(б)У і РНК УРСР наказали всім обкомам партії й облвиконкомам, розташованим на Правобережній Україні, евакуювати все цінне майно колгоспів, радгоспів, МТС і промислових підприємств, школи фабрично-заводського навчання і ремісничі училища.

3 липня   1942   (п’ятниця)  -  Записка начальнику ЦШПР в ставку ВГК про стан партизанських загонів на 1 липня, в якій зазначено, що в Україні нараховується 238 загонів з чисельним складом у 12133 особи.

3 липня   1942   (п’ятниця)  -  Київський міський голова наказав позбавити хлібних карток тих неповнолітніх, які ухилялися від обов’язкової фізичної праці і піддати штрафу їхніх батьків.

3 липня   1942   (п’ятниця)  -  РНК Башкирської АРСР прийняла постанову про надання Київському академічному театру опери і балету ім. Т.Шевченка приміщення для постановки спектаклів.

3 липня   1943   (субота)  -  Українське товариство культурних зв’язків із закордоном надіслало листа Раднаркому УРСР про роботу товариства – надсилання літературних матеріалів, газет, книг та брошур та ін.

3 липня   1943   (субота)  -  Українське товариство культурних зв’язків із закордоном надіслало листа Раднаркому УРСР про роботу товариства – надсилання літературних матеріалів, газет, книг та брошур та ін.

3 липня   1944   (понеділок)  -  Завершилася боротьба у ворожому тилу 1-ої партизанської дивізії ім. С. Ковпака.

3 липня   1946   (середа)  -  З метою розгортання науково-дослідної роботи в галузі марксистсько-ленінської філософії, історії суспільної і філософської думки в Росії й Україні та підготовки кваліфікованих філософських кадрів в Україні Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У постановили утворити філософську комісію в складі Відділу суспільних наук Академії наук УРСР. На неї покладено завдання дальшого опрацювання проблем діалектичного та історичного матеріалізму на базі узагальнення досвіду соціалістичного будівництва і Великої вітчизняної війни, вивчення історії суспільної та філософської думки в Росії та Україні, підготовки наукових і педагогічних кадрів з філософії.

3 липня   1946   (середа)  -  Львів. На електростанції введений у дію новий турбогенератор потужністю 12 тис. кВт.

3 липня   1950   (понеділок)  -  Київ. Відкрилася сьома сесія Верховної Ради УРСР.

3 липня   1950   (понеділок)  -  Київ. Відповідно до указу президії Верховної Ради СРСР від 25 лютого 1950 р. «Про утворення Військово-морського міністерства СРСР» президія Верховної Ради Української РСР постановила перейменувати Міністерство збройних сил УРСР на Військове міністерство УРСР.

3 липня   1954   (субота)  -  Київ. Указ президії ВР УРСР “Про ратифікацію Женевських конвенцій” із застереженнями які були зроблені представниками УРСР при підписанні Конвенції в Женеві.

3 липня   1955   (неділя)  -  70-річчя з дня народження і 40-річчя інженерної і науково-педагогічної діяльності Павла Головіна – члена-кореспондента АН УРСР, заслуженого діяча науки і техніки УРСР. Він вніс великий вклад у розвиток хімії і технології цукрового виробництва.

3 липня   1964   (п’ятниця)  -  м. Херсон. На комбайновому заводі ім. Г.Петровського почалося складання нових серійних кукурудзозбиральних комбайнів “Херсонець-6”.

3 липня   1964   (п’ятниця)  -  Повідомлялося, що у м.Палермо, поблизу Торонто, відбувся 8-ми тисячний мітинг з нагоди 150-річчя з дня народження Т.Шевченка. Учасники мітингу виконали “Заповіт” та поклали квіти до пам’ятника поету, відзначили великий внесок Т.Шевченка в українську культуру. Відбувся концерт.

3 липня   1965   (субота)  -  м. Тернопіль. Розпочалося будівництво авторемонтного заводу, пуск якого заплановано на 1967 р.

3 липня   1965   (субота)  -  м. Больцано (Італія). Київський гросмейстер І.Куперман переміг на першому розіграшу кубка Європи з міжнародних шашок.

3-6 липня   1965   (субота-вівторок)  -  м. Київ. Проходила спартакіада школярів України, в якій взяло участь 3300 осіб.

3 липня   1974   (середа)  -  На орбіту штучного супутника Землі виведено космічний корабель “Союз-14”, пілотований екіпажем у складі командира корабля Героя Радянського Союзу, льотчика-космонавта СРСР, полковника П.Поповича (народився у селищі Узин Київської області) та бортінженера підполковника-інженера Ю.Артюхіна.

3 липня   1977   (неділя)  -  Закінчилися дні радянсько-іранської дружби, що проходили в Україні. Гості побували на підприємствах, у колгоспах і радгоспах, навчальних закладах і наукових установах Києва, Кримської і Закарпатської областей.

3 липня   1978   (понеділок)  -  Відкрився черговий пленум Центрального комітету КПРС. З доповіддю “Про дальший розвиток сільського господарства СРСР” виступив Генеральний секретар ЦК КПРС Л.Брежнєв. В обговореннях взяв участь перший секретар ЦК КПУ В.Щербицький.

3 липня   1980   (п’ятниця)  -  У Києві відбувся пленум ЦК КПУ. Пленум розглянув питання про скликання чергового XXVI з’їзду КПУ. З доповіддю по цьому питанні виступив перший секретар ЦК КПУ В.Щербицький. Пленум прийняв постанову про скликання чергового ХХVІ з’їзду КПУ 10 лютого 1981 р.

3 липня   1985   (середа)  -  Постанова Верховної Ради СРСР “Про додержання вимог Законодавства про охорону природи і раціональне використання природних ресурсів”, яка була спрямована на зменшення викиду шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, скорочення викиду з водоймів забруднених стічних вод, збільшення обсягу оборотного і послідовного водопостачання.

3 липня   1988   (неділя)  -  Повідомлялось, що президія правління Музичного товариства УРСР ухвалила утворити комісії з: розвитку та пропаганди симфонічної і камерно-інструментальної музики; відповідно – оперної і камерно-вокальної музики; академічного хорового співу; народного співу і пісенного фольклору; народно-інструментальної; духової; естрадно-інструментальної; джазової музики і радянської пісні; хореографічного; кобзарського мистецтва; естетичного виховання і музичної освіти для дітей та юнацтва; органістів та майстрів-настройщиків; з військово-шефської роботи; лекторів-музикознавців; комісії по пропаганді діяльності музичного товариства і по вивченню музичної спадщини. Аналогічну роботу рекомендовано провести обласним відділенням товариства.

3 липня   1990   (вівторок)  -  Горлівка Донецької області. Повідомлялось про засідання регіонального союзу страйкомів. Представники 23-х шахтарських міст Донецької, Луганської і Дніпропетровської областей виступили за проведення 11 липня одноденного політичного страйку з вимогами відставки уряду СРСР.

3 липня   1991   (середа)  -  Верховна Рада УРСР ухвалила Закон України "Про всеукраїнський та місцевий референдуми".

3 липня   1991   (середа)  -  Батурин (Чернігівська область). Селищна рада дозволила встановити пам'ятний знак на честь гетьмана І.Мазепи.

3 липня   1991   (середа)  -  Верховна Рада УРСР ухвалила Закон УРСР "Про індексацію грошових доходів населення".

3 липня   1991   (середа)  -  Верховна Рада УРСР ухвалила Закон УРСР "Про мінімальний споживчий бюджет".

3 липня   1992   (п’ятниця)  -  Верховна Рада України прийняла постанову "Про участь батальйону Збройних сил України в миротворчих силах ООН у зонах конфліктів на території колишньої Югославії".

3 липня   1992   (п’ятниця)  -  Верховна Рада України прийняла Закон України "Про плату за землю". Закон визначив, що використання землі в Україні є платним, плата справляється у вигляді земельного податку чи орендної плати. Ця дія запроваджується з метою раціонального використання й охорони земель.

3 липня   1992   (п’ятниця)  -  Президент України Л. Кравчук видав розпорядження "Про участь України у вивченні Антарктиди".

3 - 23 лютого   1993   (середа – вівторок)  -  У Києві пройшов страйк окремих автотранспортних підприємств столиці. Вимоги страйкарів - підвищення мінімальної заробітної плати і розпуск Верховної Ради України.

3 - 7 травня   1993   (понеділок - п'ятниця)  -  У Києві відбулася Європейська конференція клубів ЮНЕСКО. Учасники конференції з 20 країн обговорили проблеми збереження культурної спадщини, охорони навколишнього середовища і питання про європейське співробітництво.

3 липня   1995   (понеділок)  -  Відповідно до указу Президента України Л.Кучми утворено міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

3 липня   1995   (понеділок)  -  Указами Президента України Л.Кучми віце-прем'єр-міністрами України призначено : з питань державної безпеки і надзвичайних ситуацій - В.Дурдинця; з питань промислової політики - А.Кінаха; з питань гуманітарної політики - І.Кураса; з питань агропромислового комплексу - П.Саблука ; з питань економіки - Р.Шпека.

3 липня   1995   (понеділок)  -  Указами Президента України Л.Кучми призначено міністрами України: статистики - М.Борисенка ; фінансів - П.Германчука; економіки - В.Гуреєва ; транспорту - І.Данькевича ; соціального захисту населення - А.Єршова ; освіти - М.Згуровського ; охорони здоров'я - Є.Короленка ; охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки - Ю.Костенка ; внутрішніх справ - Ю. Кравченка ; промисловості - В.Мазура ; зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі - С.Осику ; вугільної промисловості - В.Полтавця ;закордонних справ - Г.Удовенка ; оборони - В.Шмарова ; енергетики й електрифікації - О.Шеберстова ; лісового господарства - В.Самоплавського ; рибного господарства - М.Шведенка ; міністром Кабінету міністрів України - В.Пустовойтенка.

3-6 липня   1995   (понеділок-вівторок-середа-четв)  -  Відбувався офіційний візит Президента України Л.Кучми у Федеративну Республіку Німеччини. Обговорювалися питання розвитку економічного співробітництва двох країн , а також інтеграції України до європейських структур .

3 липня   1996   (середа)  -  Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про рекламу"; схвалено Бюджетну резолюцію.

3 липня   1998   (п’ятниця)  -  Президент України видав указ "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

3 липня   1998   (п’ятниця)  -  Головне контрольно-ревізійне управління України затвердило порядок стягнення коштів та застосування фінансових санкцій органами державної контрольно-ревізійної служби.

3 липня   1999   (субота)  -  В Одесі відбувся рок-фестиваль проти наркотиків та СНІДу.

3 липня   2000   (понеділок)  -  Кабінет Міністрів України прийняв план заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією, на 2000 рік.

3 липня   2000   (понеділок)  -  Президент України Л.Кучма зустрівся з лідерами фракцій, які входять до більшості Верховної Ради України. У зустрічі взяли участь Голова Верховної Ради І.Плющ і Прем'єр-міністр В.Ющенко.


Етичний кодекс
членів Фулбрайтівського
товариства України

Етичний кодекс ученого України

Recommendation Rec(2001)15 on history teaching in twenty-first-century Europe.
(переклад з англійської)«Про викладання історії в Європі у ХХІ столітті»

European Parliament resolution of 2 April 2009 on European conscience and totalitarianism
(переклад з англійської)«Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року щодо європейської свідомості та тоталітаризму»

L`association Liberté pour l`histoire
(переклад з англійської)«Блуазьке звернення» Асоціації французьких істориків «Свободу історії!»

Міжнародний комітет
історичних наук (ICHS)

Універсальна декларація архівів

Підтримати

Principles of Access to Archives
Adopted by International Council on Archives
Annual General Meeting on August 24, 2012
Internet Encyclopedia Of Ukraine
The Internet Encyclopedia
of Ukraine

Український історичний
портал
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.
ІЗБОРНИК:
Історія України IX-XVIII ст.
Першоджерела та інтерпретації

Web-бібліографія старої України.1240–1800

Європейська бібліотека:
Ресурси 47 національних бібліотек

Портал Ukrainica

VIFAOST
Віртуальна бібліотека "Східна Європа"

Історія та гуманітарні дисципліни

"Міста та села України"
Багатотомне енциклопедичне видання

Фонд «Osrodka KARTA»

Портал
«Уроки истории»

EuroDocs: Online Sources
for European History

"Відлуння віків"

The History Network for Young Europeans

Military Ukraine
Воєнно-історичний форум

Історія цивілізацій

"Історична правда"

Україна Incognita:
Історичний веб-проект

"Український воєнно-історичний портал"

Історія:
Сумський історичний портал

Historians.in.ua

КРИТИКА
простір незалежної думки

История городов и сел

Фото-Планета.
Фотографії міст,
селищ, сіл.
Україна

АРГУМЕНТ:
История

Старожитності

CEJSH – The Central European Journal of Social Sciences and Humanities

Российский индекс научного цитирования – портал е-Library.ru

Slavic
Humanities Index

Index Copernicus