Інститут історії України НАН України

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ЖУРНАЛ

ПЕРІОДИЧНІ ТА СЕРІЙНІ ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ

ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ (1936-2015)

ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ: МАТЕРІАЛИ ДО БІБЛІОГРАФІЇ

НОВИНИ З КНИЖКОВОЇ ПОЛИЦІ

RSS-стрічкиRSS
Отримувати новини порталу на e-mail:


Delivered by FeedBurner

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Таким же чином можете повідомити про непрацюючі посилання
Система Orphus

Події за

Матеріали розділу генеруються автоматично на базі серії довідників 'Україна: хроніка подій ХХ століття'. На разі до календаря “підключено” лише частину хронікального масиву. Робота над наповненням бази календаря триває.


26 (13) квітня   1913   (п’ятниця)  -  У м. Києві до міської управи було подано проект В.Тимченка про проведення трамваю сполученням Київ – Житомир.

26 (13) квітня   1913   (п’ятниця)  -  У м. Керчі в приміщенні міського театру розпочалась постановка оперети "Наталка Полтавка". Головну роль виконувала актриса Є.П.Орлицька.

26 (13) квітня   1913   (п’ятниця)  -  У м. Керчі на Керченському заводі Таганрозького металургійного товариства було встановлено нові розцінки наймання робочої сили – 1 руб. 50 коп. в день. За понаднормові роботи – 15 коп. за годину.

26 (13) квітня   1916   (середа)  -  У Києві розпочав роботу з’їзд педагогів.

26 (13) квітня   1918   (п’ятниця)  -  На засіданні Ради народних міністрів було прийнято кілька законопроектів: про громадянство Української Народної Республіки; про порядок ліквідації військово-технічних установ та розрахування з їхніми співробітниками; про політично-правове становище військових, який був ухвалений з деякими поправками; про нові функції педагогічних рад середніх державних шкіл України; тимчасового закону про Державного контролера теж з доповненням та поправками; про утворення тимчасових ревізійних комісій Румунського і Південно-Західного фронтів. Всі ці законопроекти рекомендовано передати на розгляд у Центральну раду.

26 (13) квітня   1918   (п’ятниця)  -  Рада народних міністрів ухвалила ряд асигнувань на потреби міністерств.

26 (13) квітня   1918   (п’ятниця)  -  Фінансово-економічна нарада при міністерстві фінансів згідно з постановою Ради народних міністрів приступила до вироблення умов випуску внутрішньої залізничної позики на суму у 750 млн. карбованців. Підкреслювалося, що за час війни вперше надавалася позика не на озброєння, а на відродження такої важливої галузі господарства, як транспорт.

26 (13) квітня   1918   (п’ятниця)  -  Вільгельм ІІ телеграфував про згоду на обрання П.Скоропадського гетьманом України за умови, що він “дасть зобов’язання неухильно виконувати наші поради”.

Ніч з 26(13) на 27(14) квітня   1918   (З п’ятниці на суботу)  -  Німецькі війська у Києві обеззброїли першу Українську дивізію, т.зв. “сірожупанників”, яка складалася з колишніх військовополонених –українців у Німеччині.

26-28 (13-15) квітня   1918   (п’ятниця-неділя)  -  У Києві працював 1-й Всеукраїнський національно-професіональний з’їзд українських організацій Південно-Західних залізниць. Він порушив питання про об’єднання роботи з IV-м делегатським з’їздом залізничників, який зібрався у ці ж дні.

26-28 (13-15) квітня   1918   (п’ятниця-неділя)  -  На цьому з’їзді серйозної критики зазнала діяльність Головного комітету, яку визнало непланомірною і надто політизованою. Кращими в плані захисту інтересів виявилися дії Тимчасового комітету, обраного після розкладу Головного комітету. Проти таких висновків рішуче протестувала українська фракція цього зібрання, яка твердила, що й Тимчасовий комітет займався переважно політикою. Щодо об’єднання з IV-м делегатським з’їздом залізничників розгорнулися гострі дебати і лише 28 квітня вирішили направити на його засідання двох представників “для інформації”.

26 квітня   1919   (субота)  -  Київ. З’явилась інформація, що Московська Рада робітничих депутатів, бажаючи краще задовольнити потреби московської людності, ухвалила розпочати заготовку на Україні продуктів, на які не розповсюджується державна монополія, через власних агентів.

26 квітня   1919   (субота)  -  Київ. Опубліковано декрет РНК УСРР про святкування 1 травня.

26–27 квітня   1919   (субота–неділя)  -  Київ. З’їзд учителів–комуністів та співчуваючих Київщини. З більш ніж 50 делегатів 6–8 складала фракція комуністів, 47 — фракція боротьбистів. Резолюція ухвалила запровадження єдиної трудової радянської соціалістичної школи.

26–29 квітня   1919   (субота вівторок)  -  Біла Церква. З’їзд рад Васильківського повіту Київської губернії, на якому було представлено 20 волостей з 24, усього 160 делегатів. За інформацією з радянських джерел, спочатку велика група безпартійних селян була налаштована проти радянської влади. Але після виступів комуністів та боротьбистів вона змінила думку. До повітового виконкому було обрано лише комуністів і співчуваючих..

26 квітня   1920   (понеділок)  -  Москва (Росія). Засідання Політбюро ЦК РКП(б), на якому вирішено доручити Польовому штабу Реввійськради посилити Південно-Західний фронт і прискорити перекинення запасних армій на Україну.

26 квітня   1920   (понеділок)  -  Наказ військам XIV армії про охорону узбережжя Чорного моря (від м. Маяки до вустя Дніпра) та розподіл запілля Південного-Західного фронту на чотири райони для боротьби з бандитизмом.

26 квітня   1920   (понеділок)  -  Житомир, Коростишів, Волинської губернії. Вступ до міст польських військ.

26 квітня   1920   (понеділок)  -  Коростень, Волинської губернії. Вступ до міста частин польського війська.

26 квітня   1920   (понеділок)  -  Харків. Постанова ЦК КП(б)У про мобілізацію комуністів на боротьбу з “панською” Польщею.

26 квітня   1920   (понеділок)  -  Луганськ, Донецької губернії. Організаційне засідання Донецького губернського виконавчого комітету, якому губревком передав всі справи. Головою президіума губвиконкому обрано Артема (Ф.А. Сергєєва ).

26 квітня   1921   (вівторок)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило циркуляр про ЄКП. ЄКП вказано, що боротьба з єврейською секцією КП(б)У є неприпустимою, як боротьба проти КП(б)У та РКП(б). Зважаючи на це, політику ЄКП визнано шкідливою, а органам КП(б)У запропоновано відмовитися від підтримки цієї партії.

26 квітня   1921   (вівторок)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про висилку з сіл “підозрілих елементів”. Президії ВУЦВК запропоновано звернутися з інструкцією до КНС про те, що виступи, скоєні раніше проти радянської влади, не могли ставитися в провину селянам, які розкаялися в них, й тому таких селян пропонувалося урівняти в правах з іншими громадянами.

26 квітня   1921   (вівторок)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про звільнення від робіт про прибиранню міста працівників комісії ЦК КП(б)У по обстеженню наркоматів.

26 квітня   1921   (вівторок)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про М. Грушевського та інших українських соціалістів-революціонерів. Визнано несвоєчасним їх приїзд в УСРР.

26 квітня   1921   (вівторок)  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про заходи підвищення працездатності залізничного та водного Транспорту”.

26 квітня   1921   (вівторок)  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про Всеукраїнське статистичне управління”. Визначено склад та повноваження діяльності цього органу.

26 квітня   1921   (вівторок)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про демобілізацію Донецької трудової армії та вільний перехід робітників з підприємств вугільної промисловості на іншу роботу. Ухвалено просити ЦК КП(б) та Революційну військову раду республіки про залишення “возрастов” у цій армії, не переводячи їх на службу до РСЧА, а також скоротити строк демобілізації на рік й дати поповнення до трудової армії. Крім того, запропоновано порушити питання про неприпустимість вільного переходу робітників із вугільної промисловості , зважаючи на брак робочої сили в цій галузі.

26 квітня   1921   (вівторок)  -  Харків. РНК УСРР прийняв постанову про викладання в усіх вузах республіки обов’язкового наукового мінімуму з природничих і суспільних наук. З суспільних наук вводилося обов’язкове вивчення таких дисциплін: розвиток суспільних форм, історичний матеріалізм, пролетарська революція, політичний устрій РСФРР та УСРР, план електрифікації РСФРР і УСРР.

26 квітня   1922   (середа)  -  Повідомлялося, що газета “Херсонский коммунар” надрукувала заяву місцевих лідерів меншовиків про їх намір вступити до КП(б)У.

26 квітня   1922   (середа)  -  Харків. Держплан прийняв постанову про необхідність залучення іноземного капіталу до експлуатації комунальних господарств і благоустрою міст.

26 квітня   1922   (середа)  -  Коломия, Польща. Розпочав видаватися двотижневик української молоді “Молода громада”. Редактор – С. Ткачук.

26 квітня   1922   (середа)  -  Харків. З метою збільшення фінансування заходів охорони здоров’я Держплан постановив ввести санітарний податок і платність медичного обслуговування у державних і комунальних медичних закладах, залишивши безкоштовність медичних послуг для незаможників і заразнохворих.

26 квітня   1922   (середа)  -  Харків. З метою зняття з бюджету міст витрат по санітарно-лікуальній справі Держплан постановив передати справу боротьби з пранками Товариству боротьби з венеричним хворобами, а з туберкульозом – Лізі боротьби з туберкульозом. Справу охорони материнства і дитинства вирішено тимчасово передати товариству „Крапля молока”.

26 квітня   1922   (середа)  -  Харків. Планова комісія губвиконкому постановила залишити право безкоштовного користування аптеками за утриманцями закладів Нарокомосу, соцзабезу і за працівниками міліції. Для хворих, які лікувались у туберкульозному диспансері, вирішено безкоштовно відпускати ліки лише за довідками санітарних комісій. Питання про забезпечення ліками незаможного населення і втікачів мало розглядатися окремо.

26 квітня   1923   (четвер)  -  8. Подільська губернська організація КСМУ вирішила організувати на Міжнародний день солідарності трудящих 1 Травня демонстрації протесту проти польської окупації Східної Галичини, а також приурочити до цього свята кампанію відновлення лісу.

26 квітня   1923   (четвер)  -  Катеринослав. На металургійному заводі пущена мартенівська піч №1.

26 квітня   1923   (четвер)  -  Запоріжжя. Виїзна сесія ревтрибуналу закінчила слухання карної справи про канібалізм та продаж людського м’яса на ринку міста під час голоду. Трьох обвинувачених, двох жінок і чоловіка, які вбили 10 осіб, засуджено із застосуванням амністії до 6 років і 8 місяців ув’язнення.

26 квітня   1925   (неділя)  -  Одеса. Делегатське зібрання робітників міста взяло шефство над угорською робітницею Яцко Джолля, яку було засуджено угорськими властями до 10 років тюремного ув’язнення за революційну діяльність.

26 квітня   1925   (неділя)  -  Харків. Відкрито Українсько-Східну торговельну палату.

26 квітня   1925   (неділя)  -  Для надання допомоги голодуючим дітям неврожайних районів Катеринославської губернії асигновано 237 тис. крб. Ці кошти мали забезпечити харчування дітей до нового врожаю.

26 квітня   1928   (п’ятниця)  -  Москва, м. Л.Каганович направив записку Й.Сталіну про слідство по „економічній контрреволюції у Донбасі”. Наголошувалося на „встановленні” розгалуженої мережі „контрреволюційної організації”, її організаційний зв’язок з польським і французьким посольствами у Москві, Польським генеральним консульством у Харкові, французьким військовим міністерством, бюро політичної поліції у Берліні, деякими урядовими колами у Німеччині. „Організація, – підсумовував Каганович, – активно готувалася до інтервенції і практично намічала зовсім реальні заходи для вибуху тилу зсередини”. Містилася пропозиція посилити роль ДПУ у крупних трестах.

26 квітня   1928   (п’ятниця)  -  Харків, м. РНК УСРР видала постанову “Про Концесійний комітет при раді народних комісарів УСРР”.

26 квітня   1928   (п’ятниця)  -  Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про заходи для сприяння винахідництву».

26 квітня   1928   (п’ятниця)  -  Москва, м. РПО СРСР видала «Положення про комітет для регулювання постачання сільськогосподарськими машинами, тракторами, мінеральними добривами, засобами і приладами для боротьби з шкідниками сільського господарства». Комітет існував при НКВЗТ СРСР, завдання його діяльності були такими: складання і подання на затвердження РПО планів постачання вищезазначеної продукції; узгодження з потребами сільського господарства виробничих програм державних і кооперативних підприємств, що її виробляють, а також планів імпорту цієї продукції; встановлення строків подання у Комітет органами СРСР та союзних республік річних планів постачання та планів виробництва, встановлення календарних строків виконання промисловістю замовлень торговельних організацій на вказану вище продукцію, розподіл її між союзними республіками відповідно до планів постачання, затверджених РПО СРСР та ін. Постанови Комітету належало приймати більшістю голосів (до його складу входили: голова (за призначенням НКЗВТ СРСР), два заступники (один – призначений за погодженням з НКЗС РСФРР, УСРР, БСРР, УзСРР, Турк СРР, Грузії, Арменії, Азербайджану, інший – за поданням ВРНГ СРСР), а також сім членів (призначені: один – Економічною радою РСФРР, один – НКЗВТ СРСР, один – ВРНГ СРСР, один – НКФ СРСР, один – по узгодженню з Наркомземами республік, один – по узгодженню між республіканськими центрами сільськогосподарської кооперації тих самих республік і один – Центральним сільськогосподарським банком СРСР).

26 квітня   1928   (п’ятниця)  -  Харків, м. Наказом ВРНГ УСРР № 286 оголошено „Інструкцію про порядок стягання орендної платні за надра в 27/28 році”.

26 квітня   1929   (п’ятниця)  -  Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про соціальне страхування підлітків, зайнятих в учбово-виробничих майстернях і на підприємствах комісій з поліпшення життя дітей і товариств „Друг Дітей”. Встановлювався порядок поширення на вищезазначені категорії підлітків у віці до 18 років дії постанови ЦВК і РНК СРСР від 7 вересня 1927 р. про соціальне страхування учнів, які працюють у кустарів, ремісників, у промисловій кооперації та трудових артілях.

Квітень, 26   1932   (вівторок)  -  Москва. Лист Й. Сталіна до секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора. Зазначив, після ознайомлення з матеріалами ЦК КП(б)У про становище в Україні, що «у деяких пунктах УСРР радянська влада перестала існувати», перепитав: «Невже це правда? Невже така погана справа з селом на Україні? Де органи ДПУ, що вони роблять?» Просив С. Косіора перевірити ситуацію і доповісти в ЦК ВКП(б) про вжиті заходи

Квітень, 26   1932   (вівторок)  -  Харків. Лист С. Косіора до Й. Сталіна про економічне, продовольче та політичне становище у степових районах України. Повідомлялося про наявність 10–15 районів, у яких голодували селяни. Заперечував факт голоду в Україні загалом, інформував про розгортання посівної кампанії в степу, незважаючи на низку труднощів: загибель чверті робочої худоби, її виснаження внаслідок масових перевезень, недостатнє використання тракторів, брак кормів для худоби та хліба для селян. Писав про складну ситуацію в Київській області, особливо в Білоцерківському та Уманському районах, де бракувало хліба

Квітень, 26   1932   (вівторок)  -  Доповідна записка завідувача сектора інформації Вінницького обкому КП(б)У про «волинки» та терористичні акти в районах області. Повідомлялося про численні факти нападу голодуючих селян на колгоспні зерносховища та відмову від виходу на роботу у зв’язку з голодом, що мали місце з 15 по 26 квітня

Квітень, 26   1933   (середа)  -  Довідка НКОЗ УСРР про обслуговування «тяжких районів». Повідомлялося, що в Харківській області яслами охоплено 113,7 тис. дітей, в Київській – 127,9 тис. дітей, у Дніпропетровській – 149,3 тис. дітей, у Одеській – 133,2 тис. дітей, у Вінницькій – 26 тис. дітей, в Донецькій – 30,2 тис. дітей, в АМСРР – 6,3 тис. дітей

Квітень, 26   1933   (середа)  -  РНК СРСР виділив для колгоспів і «трудящих одноосібників» України для загущення посіву буряків 850 тис. пудів продовольчого жита, з них 120 тис. пудів для радгоспів, а також 1800 пудів «фуражної допомоги», але на правах процентної позики з поверненням восени 1933 р.

26 квітня   1939   (середа)  -  Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило: прийняти пропозицію Президії Верховної Ради УРСР про утворення Полтавського сільського району Полтавської області з центром у м.Полтава шляхом виділення його з Полтавської міської ради; про організацію Полтавського РПК з підпорядкуванням його ОПК та Полтавського РВК з підпорядкуванням його Полтавському ОВК; просити ЦК ВКП(б) затвердити ці рішення.

26 квітня   1939   (середа)  -  Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала Указ про віднесення с.Бориспіль Бориспільського району Київської області до категорії селищ міського типу з перетворенням сільської ради в селищну.

26 квітня   1939   (середа)  -  Київ. Відбулося засідання Шевченківського ювілейного комітету під головуванням О.Є.Корнійчука. Обговорювалося питання підготовки до проведення в Києві Всесоюзного пленуму правління Союзу Радянських письменників СРСР, приуроченого до 125-ї річниці з дня народження В.І.Леніна. Ухвалено влаштувати у будинку Верховної Ради УРСР виставку “Як відзначають ювілей великого поета-революціонера Т.Г.Шевченка народи СРСР”.

26 квітня   1939   (середа)  -  Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала Указ про присвоєння Дитячій єврейській бібліотеці в м.Києві ім’я класика єврейської літератури Шолома-Алейхема.

26 квітня   1939   (середа)  -  Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала Указ про присвоєння ім’я Т.Шевченка Ворошиловградському педагогічному інституту.

26 квітня   1939   (середа)  -  Москва. 26-28 квітня відбулася сесія відділення історії і філософії АН СРСР, присвячена питанню етногенеза народів СРСР. Учасники заслухали доповідь академіка Н.С.Державина про походження південних слов’ян.

26 квітня   1940   (п’ятниця)  -  Берлін - Ванзеє (Німеччина). Редактор гетьманського часопису «Нація в поході» Б.Гомзина написав листа генералхорунжому В.Петріву з пропозицією співпраці та висловленням надії на згуртування національно-державницьких сил. «Время ми переживаємо люте, — писав він, — Треба тісніше ставати рамя до рамені, лікоть до ліктя, інакшебо нас розкладуть і пожеруть. А можливості повторення 1917 р. далеко не виключені. Тричі будемо прокляті, коли ми їх змарнуємо так,як це вже з успіхом ми зробили тому понад20літ. Тоді винуватихне було, боперед 1917 роком не було того, що було перед 1940, а саме сумного досвіду й 20 років на передумування і обмін думок. Тоді не було свідомості ні національної, ні державнонаціональної, тепер цевсе є. Лишається тільки вобличчі невідомого зробити всі висновки та створити щільно замкнену для спроб зназверху її розкласти спільноту.

26 квітня   1942   (неділя)  -  У Ворошиловграді відбувся вседонецький зліт жінок-гірнячок, на який прибуло близько 500 делегатів з різних куточків Донбасу. Вироблене звернення до всіх жінок Донбасу й інших вугільних районів країни з закликом підвищити видобуток вугілля.

26 квітня   1942   (неділя)  -  Керченський міський комітет оборони прийняв постанову про забезпечення побутових потреб населення, що постраждало від нальотів ворожої авіації.

26 квітня   1943   (понеділок)  -  Державний Комітет Оборони видав постанову про забезпечення заходів щодо розвитку партизанського руху в Україні, за якою передбачалося надання літаків (3 літака ЛІ-2 у підпорядкування УШПР), зброї та боєприпасів (переброска літаками), автомашин (4 вантажівки та 1 лігковий автомобіль), засобів зв’язку та лікарів (35 лікарів-хірургів для роботи в партизанських загонах України).

26 квітня   1943   (понеділок)  -  Наркомат освіти УРСР підготував довідку про підготовку музеїв до реевакуації і прийняття експонатів музеїв системи Наркомосу УРСР в м.Уфі.

26 квітня   1943   (понеділок)  -  Нацисти розстріляли близько 700 євреїв з гетто в Тернополі.

26 квітня   1943   (понеділок)  -  Державний Комітет Оборони видав постанову про забезпечення заходів щодо розвитку партизанського руху в Україні, за якою передбачалося надання літаків (3 літака ЛІ-2 у підпорядкування УШПР), зброї та боєприпасів (переброска літаками), автомашин (4 вантажівки та 1 лігковий автомобіль), засобів зв’язку та лікарів (35 лікарів-хірургів для роботи в партизанських загонах України).

26 квітня   1943   (понеділок)  -  Нацисти розстріляли близько 700 євреїв з гетто в Тернополі.

26 квітня   1945   (четвер)  -  Війська 2-го Українського фронту оволоділи великим промисловим центром Чехословаччини м. Брно (Брюн) – важливим вузлом сполучень і оборони німців.

26 квітня   1945   (четвер)  -  Кам’янець Кіровоградської області. Поновлено роботу музею П. Чайковського.

26 квітня   1945   (четвер)  -  Повідомлення НКДБ УРСР ЦК КП(б)У про реагування населення західних земель України на статтю “З хрестом чи ножем” і арешти уніатського духовенства.

26 квітня   1945   (четвер)  -  Київ. Повідомляється, що у Комітеті в справах мистецтв при РНК УРСР було прослухано 3-тю симфонію А. Гозенпуда та 2-у симфонію В.Нахабіна. У обговоренні творів взяли участь представники кафедри історії музики Київської держаної консерваторії та Спілки радянських композиторів України.

26 квітня   1945   (четвер)  -  Київ. Повідомляється про вечір присвячений пам’яті В. Маяковського, що проходив у Інституті літератури АН УРСР.

26 квітня   1945   (четвер)  -  с. Меттен (Німеччина). Помер Павло Скоропадський.

26 квітня   1945   (четвер)  -  Сан-Франциско (США). Уряд УРСР представив конференції ООН заяву про бажання взяти участь в роботі конференції і стати членом міжнародної організації.

26 жовтня – 7 листопада   1945   (п’ятниця – середа)  -  Львів. Відбулися всесоюзні змагання з рукопашного бою й фехтування.

26 квітня   1946   (п’ятниця)  -  Львів. Завершено монтаж й організацію замкненого виробничого циклу першої черги заводу електроприладів.

26 квітня   1947   (субота)  -  Дніпропетровськ. На заводі імені Петровського стала до ладу найбільша на Придніпров’ї мартенівська піч №10. Своєю потужністю вона дорівнювала усьому відновленому на заводі мартенівському виробництву.

26 квітня   1949   (вівторок)  -  Київ. Відбулися відкриті партійні збори Спілки радянських композиторів України. Обговорена робота композиторів і музикантів на селі. У прийнятій резолюції композитори і музикознавці закликані до активної роботи з надання шефської допомоги колгоспному селу, записів радянського фольклору.

26 квітня   1950   (середа)  -  Київ. Президія Верховної Ради УРСР прийняла постанову «Про стан розгляду заяв і скарг трудящих у виконавчих комітетах Сумської і Чернігівської обласних рад депутатів трудящих». Відмічено, що голови виконавчих комітетів Сумської і Чернігівської областей, а також завідувачі відділами цих виконкомів не розглядали заяв і скарг, передоручали їх другорядним працівникам апарату, які у свою чергу пересилали справи низовим організаціям, внаслідок чого з одержаних у 1949 р. 5187 заяв і скарг у виконкомі Чернігівської області було розглянуто 79, а у виконкомі Сумської обласної ради з 4018 заяв – розглянута 241 справа. Зазначалось, що деякі виконавчі комітети місцевих рад пересилали скарги на розгляд тих організацій, на керівників яких населення скаржилося; розслідуючи скарги, уповноважені на це особи не викривали недоліки, а домагалися встановлення осіб скаржників; керівні працівники виконкомів не практикували розгляд заяв у присутності скаржників і попередньо не перевіряли факти порушень на місцях. Особливо незадовільно була поставлена справа з вирішення скарг щодо матеріально-побутового стану військовослужбовців і родин загиблих воїнів Червоної армії; виконкоми усіх рівнів не узагальнювали питань, порушених населенням і не вживали заходів для поліпшення роботи радянських і господарських органів. Президія Верховної Ради УРСР зобов’язала голів виконкомів Сумської і Чернігівської облрад запровадити розгляд усіх скарг населення в найкоротший термін лише особисто головою, заступниками голови та секретарем виконавчого комітету обласної ради; особливо важливі скарги розглядати на засіданнях виконкому облради; встановити постійні дні і години прийому відвідувачів відповідними посадовими особами та оголосити про них населенню; перевірку заяв і скарг доручати не випадковим працівникам, а в кожному окремому випадку спеціально уповноваженим на це виконкомом відповідальним особам. Головам виконкомів Сумської облради В.Шадрину та Чернігівської облради В.Капранову доручено до 15 травня 195

26 квітня   1957   (п’ятниця)  -  Жданів. На металургійному заводі “Азовсталь” ім. Орджонікідзе введено в дію мартенівську піч № 12.

26 квітня   1958   (субота)  -  Нальчик. Закінчилися Всесоюзні змагання легкоатлетів. Новий Всесоюзний рекорд в стрибках у довжину встановив львів’янин, майстер спорту І.Тер-Ованесян.

26 квітня   1959   (неділя)  -  Львів. Повідомляється про всесоюзні змагання із спортивної гімнастики на кубок товариства “Буревісник”. В змаганнях брали участь спортсмени багатьох республік, Москви, Ленінграда. Збірна команда України завоювала приз центральної ради “Буревісника” – перехідний кубок.

26 квітня   1960   (вівторок)  -  Кадіївка Луганської області. На шахті № 12 ім. Дзержинського треста “Кадіїввуголь” включений в роботу перший в світі гідравлічний вугільний комбінат “КГ” виробничістю 100–130 тонн вугілля за годину, призначений для безлюдної виїмки на гідроучастках тонких пластів в 0,7 – 1 м, де особливо складні умови роботи.

26 квітня   1962   (четвер)  -  Верховна Рада УРСР прийняла указ “Про посилення боротьби з бур’янами”. Зважаючи на велику шкоду, яку бур’яни завдавали сільськогосподарському виробництву, Верховна Рада визнавала боротьбу з ними “найважливішим державним заходом і першочерговим обов’язком усіх без винятку землекористувачів”, зобов’язала всіх вести рішучу боротьбу з бур’янами всюди за допомогою агротехнічних, хімічних та інших засобів з урахуванням особливостей різних видів бур’янів. За порушення правил боротьби з бур’янами оголошувалось попередження, за наступне порушення передбачалось покарання штрафом від 5 до 30 рублів.

26 квітня   1965   (понеділок)  -  Постановою президії Верховної Ради СРСР день 9 травня оголошено неробочим днем.

26 квітня   1967   (середа)  -  м. Івано-Франківськ. Відкрито Інститут нафти і газу, створений на базі Івано-Франківського філіалу Львівського політехнічного інституту. Прикарпатська

26 квітня   1972   (середа)  -  Президія Верховної Ради УРСР видала постанову “Про роботу місцевих Рад депутатів трудящих Кіровоградської області по виконанню рішень ХХІV з’їзду КПРС і ХХІV з’їзду КПУ”. Відмічалося, що у 1971 р. 11 промислових підприємств не виконали завдань і недодали державі майже на 2,5 млн. руб. продукції; житлові будинки, об’єкти виробничого і культурно-побутового призначення нерідко здавалися в експлуатацію із значними недоробками, деякі місцеві ради не виявляли наполегливості у поліпшенні соціально-побутового обслуговування населення.

26 квітня   1979   (четвер)  -  Відбувся пленум Центрального комітету Комуністичної партії України. Пленум розглянув питання “Про хід виконання рішень ХХV з’їзду КПРС і XXV з’їзду КПУ по поліпшенню торгівельного, комунально-побутового і соціально-культурного обслуговування населення республіки”. З доповіддю виступив член політбюро ЦК КПУ голова Ради міністрів УРСР О. Ляшко. На пленумі виступив член політбюро ЦК КПРС, перший секретар ЦК КПУ В. Щербицький. Пленум увільнив В. Маланчука від обов’язків кандидата в члени політбюро і секретаря ЦК КПУ у зв’язку з переходом на іншу роботу та обрав кандидатом у члени політбюро і секретарем ЦК КПУ О. Капта. Пленум прийняв постанову, в якій зазначалось, що за минулі три роки промислове виробництво в республіці збільшилось на 15,2%. Введено в дію 1200 виробничих об’єктів і комплексів. Національний доход збільшився на 14,3%. Реальні доходи на душу населення зросли на 11,9%. Заробітна середньомісячна плата робітників і службовців збільшилась на 9,4%, колгоспників на 23,8%.

26 квітня   1983   (вівторок)  -  Київ. Відбувся пленум ЦК КПУ, який розглянув питання про хід здійснення республіканських цільових комплексних програм і заходи по підвищенню ролі інститутів Академії наук УРСР і галузевих інститутів у розв’язані завдань науково-технічного прогресу тощо. У постанові пленуму відзначалося, що президія АН УРСР, міністерства і відомства повинні забезпечити поліпшення роботи академічних і галузевих науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів по розв’язанню проблем прискорення науково-технічного прогресу, інтенсифікації економіки.

26 квітня   1984   (четвер)  -  Прийнято указ президії Верховної Ради СРСР про нагородження Київського державного університету ім. Т. Шевченка орденом Жовтневої революції.

26 квітня   1985   (п’ятниця)  -  Київ. Відбулося відкриття Всесоюзної вахти пам’яті, яка традиційно проводилася напередодні свята Перемоги.

26 квітня   1985   (п’ятниця)  -  У Варшаві підписаний “Протокол про продовження строку чинності Договору про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу від 14 травня 1955 року”.

26 квітня   1985   (п’ятниця)  -  Київ. Відбулося засідання підкомісії з питань природничих наук Комісії УРСР у справах ЮНЕСКО. Голова Комісії, заступник міністра закордонних справ України Ю. Кочубей вручив голові Національного комітету УРСР з програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера” віце-президенту АН УРСР К. Ситнику отримані з ЮНЕСКО сертифікати, які засвідчують включення заповідників Чорноморського і “Асканія-Нова” до всесвітньої мережі біосферних заповідників.

26 квітня   1986   (субота 1 год 24 хв)  -  На 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС відбулося два вибухи. Катастрофа сталася у зв’язку з експериментом, який проводився з 25 квітня. Суть його полягала в тому, аби експериментально перевірити, скільки електроенергії видасть турбогенератор у режимі холостого ходу. Вибухи спричинили до руйнування реактора на будівлі 4-го блока і викиду великої кількості радіоактивних речовин у довкілля. Потоки високоактивної лави з розплавленого палива й графіту проникли у приміщення нижньої частини реактора. Із 192 т палива, що знаходилося в реакторі 4-го блоку, близько 4% було викинуто у повітря протягом 10 днів. В основному це були радіоактивний йод, стронцій, плутоній та деякі інші ізотопи. З урахуванням розпаду сумарний випад радіоактивних речовин становив 50 мільйонів кюрі. Гарячий струмінь від реактора піднявся на висоту понад кілометр, впавши пізніше на кількасот метрів. Хмара, що виникла над ЧАЕС, під дією вітру пізніше посунулася на північ, накривши собою українське Полісся, деякі регіони Білорусії і Росії. Незабаром після катастрофи радіоактивні викиди були виявлені на території Швеції та Фінляндії, а згодом – у Польщі, Німеччині, Франції. Всього в Україні забруднено територію площею понад 50 тис. кв. км. у 74 районах 12 областей. На цій площі розташовані 2294 населених пункти. У цілому в Україні потерпілих від Чорнобильської катастрофи налічується понад 3,2 млн. осіб, серед них близько мільйона дітей.

26 квітня   1986   (субота 1 година 30 хвилин)  -  На місце катастрофи на Чорнобильській АЕС прибули підрозділи пожежної охорони ЧАЕС і міста Прип’яті під командуванням лейтенантів В.Кибенка і В.Правика. Вони почали боротьбу з вогнем, що спалахнув на покрівлі, у приміщенні поблизу зруйнованого реактора. Це дозволило запобігти розповсюдженню пожежі у бік 3-го енергоблоку. Незабаром прибули пожежні з Чорнобиля, Києва та інших районів, командування якими очолив майор Л.Телятників. Фактично всі, хто першими включився в боротьбу з пожежею, дістали небезпечні для життя дози опромінення.

26 квітня   1986   (субота До 8 год ранку)  -  Пожежа на Чорнобильській АЕС локалізована. Під час аварії на станції знаходилось близько 200 осіб обслуговуючого персоналу. Дев’ять з них отримали опіки різного ступеня, один помер у лікарні, три - у тяжкому стані. Всього в лікарню доставлено для обслідування 108 осіб, у тому числі 20 працівників пожежної охорони. В ніч на 27 квітня 26 осіб спецрейсовим літаком відправлено у Москву.

26 квітня   1986   (субота 9 год 30 хв)  -  Довідка про вибух на 4-му енергоблоці ЧАЕС була передана в ЦК Компартії України.

26 квітня   1986   (субота 13 год15 хв)  -  Інформація про аварію на ЧАЕС за підписом першого секретаря ЦК Компартії України В.Щербицького була направлена в ЦК КПРС.

26 квітня   1986   (субота 20 год)  -  Урядова комісія прибула на Чорнобильську АЕС.

26 квітня   1986   (субота)  -  Болгарія. Почалися гастролі Державного академічного українського драматичного театру ім. Івана Франка.

26 квітня   1987   (неділя)  -  100-річчя від дня народження Івана Кавалерідзе (01/13/04.1887, хутір Ладанський, тепер Сумської області – 03.12.1978, Київ) - визначного скульптора, кінорежисера, драматурга, народного артиста УРСР, яке, згідно рішення ЮНЕСКО, відзначалося в усьому світі.

26-28 червня   1987   (п’ятниця – неділя)  -  Полтава. Республіканське свято народної творчості України, присвячене 70-річчю Жовтневої революції, відбулося на Співочому полі, яке розташоване на схилах парку Перемоги. З різних областей України приїхало майже 1800 учасників художньої самодіяльності і понад 400 професіональних артистів.

26 квітня   1988   (четвер)  -  Київ. На Хрещатику Український культурологічний клуб організував несанкціоновану демонстрацію у зв’язку з другою річницею аварії на Чорнобильській АЕС, у якій взяло участь 500 осіб. Демонстранти несли транспаранти з надписами: “Геть ядерні станції з України”, “Гласність і демократія до кінця”. Заарештовано 20 осіб.

26 квітня   1989   (середа)  -  Львів. На мітингу-пам’яті Чорнобильської трагедії вперше у місті було піднято синьо-жовтий прапор.

26 квітня   1990   (четвер)  -  Вперше в Україні на офіційному рівні відзначався День Чорнобильської трагедії. Відбулися мітинги-реквієми, молебні в пам’ять жертв аварії на ЧАЕС.

26 квітня   1990   (четвер)  -  Підписаний Президентом СРСР Закон СРСР “Про вільний національний розвиток громадян СРСР, які проживають за межами своїх національно-державних утворень або не мають їх на території СРСР” був покликаний “сприяти гармонізації національних відносин, задоволенню специфічних інтересів кожної національності і національної групи, утвердженню в міжнаціональному спілкуванні взаємної поваги та соціалістичного інтернаціоналізму”.

26 квітня   1990   (четвер)  -  Закон СРСР “Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб’єктами федерації” затвердив повноваження союзних республік – „суверенних радянських соціалістичних держав, які добровільно на основі вільного самовизначення народів і рівноправності об’єдналися в Союз Радянських Соціалістичних Республік”: 1) повноту державної влади на своїй території поза межами повноважень, переданих ними у відання Союзу РСР; 2) право вільного виходу з СРСР; 3) територія союзної республіки не могла бути змінена без їхньої згоди; 4) самостійно вирішувати питання розміщення виробничих і господарських об’єктів, забезпечувати комплексний економічний і соціально-культурний розвиток на своїй території з урахуванням інтересів усіх народів, які проживають на них; 5) вступати у відносини з державами, укладати з ними договори, обмінюватись дипломатичними і консульськими представництвами, здійснювати зовнішньоекономічні зв’язки і брати участь у діяльності міжнародних організацій. Здійснення цього права союзної республіки не могло суперечити законам СРСР і міжнародним зобов’язанням СРСР.

26 квітня   1991   (п’ятниця)  -  Київ. На площі Б.Хмельницького відбувся мітинг пам'яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС.

26 квітня   1992   (неділя)  -  У Києві відкрито перший в Україні музей "Чорнобиль".

26 квітня   1993   (понеділок)  -  Державна комісія завершила прийом конкурсних пропозицій на розпрацювання проекту перетворення об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС в екологічно безпечну систему. У міжнародному конкурсі, який проводили Мінчорнобиль, Академія наук України спільно з українським відділенням Міжнародного центру наукової культури - Всесвітньої лабораторії, взяли участь понад 30 фірм і приватних осіб із США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Австрії, Канади, Італії, та ін. країн.

26 квітня   1993   (понеділок)  -  Президент України Л. Кравчук видав указ "Про Міністерство України у справах національностей та міграції. Міністерство створювалось на базі Комітету у справах національностей при Кабміні України.

26 квітня   1993   (понеділок)  -  Кабінет міністрів України схвалив Декрет "Про забезпечення єдності вимірювань". Спрямовувався на захист інтересів народного господарства і громадян України,мав на меті сприяти науково - технічному і економічному прогресу на основі використання результатів вимірювань гарантованої точності, виражених у тих одиницях, що допускаються до застосування і створення сприятливих умов для розвитку міждержавних зв'язків.

26 квітня   1993   (понеділок)  -  У Києві в Торгово - промисловій палаті України розпочала роботу виставка нових моделей автомашин японської фірми "Ніссан". Мета виставки - вивчення українського ринку.

26 квітня   1995   (середа)  -  Верховна Рада України прийняла Звернення до парламентів країн Європейського Союзу та "великої сімки" щодо розв'язання проблем ліквідації наслідків Чорнобильської трагедії.

26 квітня   1995   (середа)  -  На території України запроваджуються регіональні (місцеві) графіки початку робочого дня підприємств, установ і організацій усіх форм власності

26 квітня   1995   (середа)  -  Кабінет міністрів України прийняв постанову "Про організацію відпочинку та оздоровлення дітей у 1995 році".

26 квітня   1995   (середа)  -  Київ. З нагоди 9-ї річниці Чорнобильської катастрофи відкрито хірургічний корпус обласної клінічної лікарні №1, оснащений сучасною медтехнікою і розрахований на 210 місць. На мітингу-відкритті виступив Президент України Л.Кучма.

26 квітня   1995   (середа)  -  Київ. Відбувалися переговори Спільної українсько-білоруської комісії щодо делімітації та демаркації державного кордону.

26 квітня   1996   (п’ятниця)  -  Президент України Л.Кучма підписав указ "Про створення Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки , радіоактивних відходів та радіоекології".

26 квітня   1996   (п’ятниця)  -  В Україні відбулися пам'ятні заходи, присвячені 10-річниці Чорнобильської катастрофи. У Києві відбулися пам'ятні заходи на Майдані Незалежності та меморіальний вечір у Національній опері з нагоди 10-ї річниці Чорнобильської катастрофи.

26 квітня   1996   (п’ятниця)  -  Боярка Київської області. До 10-річниці Чорнобильської катастрофи введено в експлуатацію пусковий комплекс обласної дитячої лікарні . На відкритті нової багато профільної лікувальної установи з надання медичної допомоги дітям, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, був присутній прем'єр-міністр України Є.Марчук.

26 квітня   1996   (п’ятниця)  -  До міжнародного аеропорту "Бориспіль" прибув літак АНТ-124 "Руслан", що доставив 80 т гуманітарної допомоги від США з нагоди 10-ї річниці Чорнобильської трагедії (у контейнерах - медичні препарати та устаткування).

26 квiтня   2000   (середа)  -  Президент України видав указ "Про направлення миротворчого персоналу для участi України в тимчасовiй адмiнiстрацiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй у Схiдному Тиморi".

26 квiтня   2000   (середа)  -  У Києві відкрито Центр пересадки кісткового мозку.


Етичний кодекс
членів Фулбрайтівського
товариства України

Етичний кодекс ученого України

Recommendation Rec(2001)15 on history teaching in twenty-first-century Europe.
(переклад з англійської)«Про викладання історії в Європі у ХХІ столітті»

European Parliament resolution of 2 April 2009 on European conscience and totalitarianism
(переклад з англійської)«Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року щодо європейської свідомості та тоталітаризму»

L`association Liberté pour l`histoire
(переклад з англійської)«Блуазьке звернення» Асоціації французьких істориків «Свободу історії!»

Міжнародний комітет
історичних наук (ICHS)

Універсальна декларація архівів

Підтримати

Principles of Access to Archives
Adopted by International Council on Archives
Annual General Meeting on August 24, 2012
Internet Encyclopedia Of Ukraine
The Internet Encyclopedia
of Ukraine

Український історичний
портал
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.
ІЗБОРНИК:
Історія України IX-XVIII ст.
Першоджерела та інтерпретації

Web-бібліографія старої України.1240–1800

Європейська бібліотека:
Ресурси 47 національних бібліотек

Портал Ukrainica

VIFAOST
Віртуальна бібліотека "Східна Європа"

Історія та гуманітарні дисципліни

"Міста та села України"
Багатотомне енциклопедичне видання

Фонд «Osrodka KARTA»

Портал
«Уроки истории»

EuroDocs: Online Sources
for European History

"Відлуння віків"

The History Network for Young Europeans

Military Ukraine
Воєнно-історичний форум

Історія цивілізацій

"Історична правда"

Україна Incognita:
Історичний веб-проект

"Український воєнно-історичний портал"

Історія:
Сумський історичний портал

Historians.in.ua

КРИТИКА
простір незалежної думки

История городов и сел

Фото-Планета.
Фотографії міст,
селищ, сіл.
Україна

АРГУМЕНТ:
История

Старожитності

CEJSH – The Central European Journal of Social Sciences and Humanities

Российский индекс научного цитирования – портал е-Library.ru

Slavic
Humanities Index