Інститут історії України НАН України

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ЖУРНАЛ

ПЕРІОДИЧНІ ТА СЕРІЙНІ ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ

ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ (1936-2016)

АВТОРЕФЕРАТИ. ДИСЕРТАЦІЇ

ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ: МАТЕРІАЛИ ДО БІБЛІОГРАФІЇ

НОВИНИ З КНИЖКОВОЇ ПОЛИЦІ

FaceBook Інститут у FaceBook

RSS-стрічкиRSS
Отримувати новини порталу на e-mail:


Delivered by FeedBurner

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Таким же чином можете повідомити про непрацюючі посилання
Система Orphus

Події за

Матеріали розділу генеруються автоматично на базі серії довідників 'Україна: хроніка подій ХХ століття'. На разі до календаря “підключено” лише частину хронікального масиву. Робота над наповненням бази календаря триває.


13 лютого (31 січня)   1916   (неділя)  -  На станції Користівка (Єлисаветградська губ.) відбулося зіткнення двох поїздів, внаслідок чого загинуло 10 осіб, ще 80 важко поранено.

13 лютого (31 січня)   1918   (середа)  -  В Житомирі на засіданні РНК УНР у зв’язку з загрозливим становищем на фронті в районі Бердичева і Кременця, де зосередились значні більшовицькі сили частин Південно-Західного фронту та місцевих червоногвардійців, ухвалено рішення про негайний від’їзд уряду з Житомира.

13 лютого (31 січня)   1918   (середа)  -  Київ. Делегація українських учительських організацій зустрілася з народним секретарем освіти В.Затонським. На зустрічі обговорювалися питання майбутнього української освіти. Вчителів запевнили, що українська школа буде існувати, лише перебуватиме не у віданні земств, а під керівництвом шкільних комісій місцевих рад робітничих і селянських депутатів. Статусу державної мови не існуватиме, оскільки усі мови – рівноправні.

13 лютого   1919   (четвер)  -  Вінниця. Призначення Директорією нового складу Ради народних міністрів, до якого увійшли соціалісти–федералісти, соціалісти–самостійники, народні республіканці та безпартійні: С.Остапенко (голова), О.Шаповал, Г.Чижевський, С.Федак, І.Фещенко–Чопівський, Є.Архипенко, К.Мацієвич, Д.Маркович, П.Пилипчук, І.Огієнко, І.Липа, О.Корчак–Чепурківський, М.Бєлінський, А.Ревуцький, О.Назарук, Д.Симонів, М.Корчинський.

13 лютого   1919   (четвер)  -  Вінниця. Повідомлення про звернення ЦК Української народно–республіканської партії (УНРП), яка рішучо стояла за зміни в політиці уряду, до Головного комітету УПСФ з пропозицією про спільні дії у зазначеному напрямку. У випадку переходу влади до поміркованих партій, ЦК УНРП заявляв про готовність взяти участь у формування кабінету.

13 лютого   1919   (четвер)  -  Харків. Публікація декрету Ради народних комісарів УСРР про вибори делегатів на ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. У декреті визначалося представництво на з’їзді від різних верств населення: селяни — 1 делегат від кожної волості; робітники — 1 делегат від 10 тис. міського населення; червоноармійці — 1 делегат від кожного полку або окремої військової частини.

13 лютого   1919   (четвер)  -  Засідання Київської ради робітничих депутатів, в якому взяли участь члени радянського уряду України. З промовою про наступний Всеукраїнський з’їзд рад виступив Х.Раковський.

13 лютого   1919   (четвер)  -  Харків. Публікація декрету РНК УСРР про права і обов’язки іноземців. За цим декретом відбулось зрівняння в правах та обов’язках громадян усіх радянських республік (Росія, Литва, Латвія, Естляндія) з громадянами України.

13 лютого   1919   (четвер)  -  Харків. Опубліковано декрет РНК УСРР про карність агітації, спрямованої на розпалювання національної ворожнечі. За таку агітацію декретом передбачався арешт та тюремне ув’язнення терміном до 5 років. За агітацію і прямий заклик до насильницьких дій, в разі якщо ці дії були спровоковані закликом — розстріл.

13 лютого   1919   (четвер)  -  Станіславів. Сесія УНРади прийняла закон “Про основи шкільництва в ЗОУНР”.

13 лютого   1920   (п’ятниця)  -  Балта, Балтського повіту, Одеської губернії. Організація повітового ревкому.

13 лютого   1920   (п’ятниця)  -  Переправа армії УНР на лівий берег Дніпра у районі Топилине – Погоріле. Вступ кінноти Волинської дивізії до м. Жовнине.

13 – 15 лютого   1920   (п’ятниця – неділя)  -  Бої кінного полку Чорних Запорожців з частинами Червоної армії за Золотоношу. Б. Монкевич подає дату лише 15 лютого.

13 лютого   1921   (неділя)  -  Львів. Відбувся крайовий з’їзд представників окружних відділів Товариства „Взаємна поміч українського народного учительства.” Прибуло 200 делегатів. Порядок денний: про сучасний стан народного учительства і школи.

13 лютого   1921   (неділя)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про створення українських частин та, зокрема, шкіл червоних старшин. М. Фрунзе було доручено провести роботу по підготовці формування “міцних” українських частин у розмірі дивізії, яку можна було б використовувати й для внутрішнього фронту. Порядок її формування доручалося встановити в залежності від наявності коштів.

13 лютого   1921   (неділя)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про КСМУ. Зважаючи на суперечки з організаційних питань, що малися в КСМУ, було ухвалено позицію її ЦК, по-перше, щодо неприпустимості створення безпартійних колективів робітничої молоді як основи спілкової організації та перехідної форми; по-друге, про необхідність обережного прийому до спілки молоді з інтелігенції (за умовою кандидатського стажу); та, по-третє, про важливість політичної та організаційної роботи серед учнівської молоді. Для подолання ідеологічних суперечок, що малися, пропонувалося висвітлювати перед членами спілки різні точки зору з організаційного питання, проводячи їх обговорення на засадах свободи критики, вільного публічного усного та письмового викладення своїх поглядів. Здійснюючи керівництво ходом дискусії, ЦК КСМУ було введено за обов’язок обережно ставитися до нижчих інстанцій, допускаючи організаційне втручання лише у виключних випадках. В той же час ЦК КП(б)У пропонувалося надавати всіляку підтримку ЦК КСМУ в проведенні ідейної боротьби та подоланні ідеологічних ухилів.

13 лютого   1921   (неділя)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про комісію з історії КП(б)У. Було ухвалено створити комісію з історії партії з моменту її заснування на території сучасної України у складі М. Скрипника, Г. Петровського, Гальперіна, С. Косіора, Ковальова. Питання про взаємини комісії та Вукопісу відкласти до наступного засідання після розгляду доповіді Г. Гринька про Вукопіс та необхідність її розформування.

13 лютого   1921   (неділя)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про роботу серед українців за кордоном. Визнано необхідним утворення при виконкомі Комінтерну Українського бюро, яке мало підтримувати зв’язки з українськими комуністичними групами за кордоном. Причому представника України до Комінтерну пропонувалося провести через затвердження ЦК РКП(б). При першій можливості також пропонувалося надіслати українського представника до Америки, який зміг би об’єднати українців-комуністів та керувати роботою серед них. План сприяння роботі комуністів за кордоном, як і план перекидання українців-комуністів з Америки до України та навпаки, доручалося розробити В. Молотову та Ладану. На Ладана також покладався обов’язок скласти аналогічний письмовий звіт про роботу комуністів та про становище українських робітників за кордоном, який пропонувалося використати для публікації в пресі. Було ухвалено надати можливість Ладану ознайомитися зі становищем в Україні, залишивши його на певний час на її території.

13 лютого   1922   (понеділок)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про акціонерне будівництво. Визнавалося необхідним залучення України до участі в господарських підприємствах загально федеративного масштабу, визначаючи частку Української РСР в кожному конкретному тресті або акціонерному товаристві залежно від її фактичної участі в ньому. Для вирішення цього питання доручалося створити комісію в складі М. Володимирова (голова), В. Ксандрова та Брона. Також пропонувалося підтримати перед ЦК РКП(б) пропозицію Брона про надання українському Зовнішторгу одного мільйона безгрошових та одного мільйона грошових акцій, а також одного місця в правлінні акціонерного товариства „Шкірсировина”. Було ухвалено не заперечувати проти поїздки Брона до Москви для розв’язання питань про участь України в експортній та імпортній торгівлі загально-федеративного значення, домагаючись її частки в розмірі від однієї третини до однієї чверті.

13 лютого   1922   (понеділок)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про розбронювання губерній для товарообміну. Зважаючи на те, що розбронювання губерній заважатиме успішному завершенню збору продподатку, пропонувалося звернутися з клопотанням до ЦК РКП(б) про відстрочування розбронювання губерній до 1 березня.

13 лютого   1922   (понеділок)  -  Харків. З огляду на видання декрету про недоїмки продподатку, політбюро ЦК КП(б)У скасувало постанову від 4 січні 1921 р. про заміну натурального податку грошовим у голодуючих губерніях.

13 лютого   1922   (понеділок)  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про відповідальність за невиконання трудгужподатку”. Для осіб, що ухилялися від виконання цієї повинності, було встановлено такі міри покарання: підвищення до подвійного розміру норми виконання податку; арешт на термін не більше 2 тижнів; штраф у розмірі, що мав перевищувати п’ятикратну вартість робіт по ринкових цінах.

13 лютого   1922   (понеділок)  -  Київ. Спільне зібрання ВУАН заборонило окремим інституціям академії обирати собі почесних членів, зауваживши, що таке право належало виключно Спільному зібранню, крім того, обирати можна було тільки на почесних членів цілої академії.

13 лютого   1922   (понеділок)  -  Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало проф. А. Лободу на дійсного академіка по кафедрі етнографії і фольклору.

13 лютого   1922   (понеділок)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про автокефалістівУАПЦ. Наркомюсту доручалося розіслати на місця директиву про те, що при вирішенні спорів між автокефалістами і прихильниками російської православної церкви з питання про надання церковних приміщень, кожний випадок пропонувлося розглядати окремо, враховуючи конкретне політичне становище. Причому з метою загострення боротьби, що точилася між різним церквами, рекомендувалося “відкинути принцип більшості, надаючи можливість меншості мати свою церкву, не допускаючи анкетного опитування парафіян”.

13 лютого   1922   (понеділок)  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про забезпечення родин осіб, які призвані до лав Червоної армії і флоту”. Встановлено соціальне забезпечення для певних категорій населення: членів родин червоноармійців і червонофлотців: неповнолітніх дітей до 16 років, а також братів і сестер – круглих сиріт; непрацездатних або жінок, що мали дітей віком до 8 років; непрацездатних батьків, які потребували утримання.

13 лютого   1922   (понеділок)  -  Харків. У навчальному загоні при школі червоних старшин відбулося пропагандистське інсценування – „суд над непом”. Суд тривав три години. Брало участь 400 червоноармійців, які заслухали 10 свідків – найманих працівників, селян, підприємців. Показання орендаря підприємства (колишнього володаря) були зустрінуті стримано, а колишнього поміщика, який заявив про намір взяти в оренду 200 десятин ріллі, викликали сміх. Після виступу обвинувача й оборонця, 11 присяжних засідателів, обраних з числа червоноармійців, було винесено вирок: „Неп виправдати, оскільки, по-перше, тимчасові поступки, зроблені дрібній і середній буржуазії, ніскільки не применшували ідеалу робітників і селян – соціалізму, по-друге, через те, що велика промисловість, торгівля і політична влада були в руках робітників і селян”.

13 лютого   1923   (вівторок)  -  Київ. У Покровському монастирі відкрився Всеукраїнський церковно-обновленський з’їзд. Прибуло 38 делегатів з Київської, Подільської, Харківської, Катеринославської, Чернігівської і Таврійської губ.

13 лютого   1924   (середа)  -  Харків. Відбувся з’їзд гірників Донбасу. Порядок денний: звіти губ- та райвідділів спілки гірників; доповідь Донвугілля.

13 лютого   1925   (п’ятниця)  -  С. Благодатне Первомайського округу Одеської губернії. Напередодні виборів сільради за допомогою сількорів викрито банду, яку очолювали представники сільської влади: голова сільради, його родич голова комнезаму та голова сільськогосподарського товариства. Сільські керівники чинили свавілля й насильства над селянами: розкрадали кошти сільради, організували кубло, куди передали конфісковані у селян самогонні апарати, й навіть ініціювали грабунки з убивствами. Для залякування селян, злочинці позбавили сількорів права голосу як божевільних, а найбільш активного з них – засудили на три місяці позбавлення волі нібито за наклеп, влаштувавши у в’язниці замах на його життя. Іншим селянам, які знали про посадові злочини, напередодні виборів надіслали анонімні листи, в яких погрожували розправою у випадку викриття їх діяльності на сільському сході. Однак селяни відмовилися голосувати за злочинну владу: на вибори прийшло 7% виборців.

13 лютого   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову по доповіді ЦКК про чистку державного апарату. Ухвалено замінити чистки державного апарату системою добору працівників та регулярного спостереження атестаційних комісій з покладанням більшої відповідальності за склад працівників на керівництво закладів. Чистку неперевірених закладів пропонувалося завершити прискореним темпом, рекомендуючи апеляційним та атестаційним комісіям знімати з роботи лише ті категорії колишніх офіцерів, які перебували на обліку в ДПУ та вороже ставилися до радянської влади, свідомо саботуючи роботу в закладах.

13 лютого   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову з питань Молдавського обласного комітету КП(б)У. Визнано доцільним забезпечити представництво Бессарабії на наступному установчому з’їзді рад Молдавії, але „не для органічного зв’язку та роботи, а як демонстрацію”. Це питання для остаточного розв’язання запропоновано поставити на розгляд ЦК РКП(б). Також вирішено терміново передати на затвердження Комінтерном рішення про створення всередині Румунської компартії авторитетного Бессарабського обласного комітету з тим, щоб взаємини між ним та ЦК КП(б)У були аналогічними взаєминам між ЦК КПЗУ та ЦК КП(б)У. До врегулювання цього питання рекомендувалося дозволити Молдавському обкому друкувати літературу за замовленням Румунської компартії молдавською мовою. Ухвалено позицію Молдавського обласного комітету КП(б)У про запровадження молдавської мови на території Молдавської АСРР, у зв’язку з цим визнано доцільним видання латинський шрифтом підручників для молдавських шкіл соціального виховання в наступному року. В той же час запропоновано друкувати газети „Плугар Рош”, листівки, брошури та літературу для лікнепу „кирилицею”. Агітпропу доручено з’ясувати питання про переведення румунського сектору КУНМЗ (тлумачення абревіатури не з’ясовано – Авт.) до Одеси, а Молдавського сектору Одеської губернської партшколи до Балти. Вирішено порушити перед ЦК РКП(б) питання про припинення кампанії, що проводилася проти керівництва АМСРР в румунському секторі КУНМЗ.

13 лютого   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло промфінплан УСРР на 1924/25 р. Зауважувалося на необхідності корегування планових завдань відповідно до змін господарської кон’юнктури, зокрема, Держплану доручалося розглянути можливості зростання української промисловості в І та ІІ кварталах. У зв’язку з цим промисловим трестам пропонувалося домагатися зниження цін на промислові товари за рахунок зменшення їх собівартості, але за умовою збереження реального рівня заробітної плати найманих працівників, а Наркомвнуторгу – шляхом зниження торговельних витрат.

13 лютого   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову по доповіді Укртрестсільмашу (УТСМ). Вищій раді народного господарства пропонувалося розширити плужне виробництво, для чого радянським органам рекомендувалося поставити питання про залишення за УТСМ усіх прибутків для розвитку виробництва. Укрсільбанку ставилося за обов’язок порушити перед Радою праці та оборони клопотання про асигнування для УСРР 25% сум із загальносоюзного кредиту, що призначалися для машинобудування, а також подовжити термін довгострокового цільового кредитування по машинопостачанню з 2 до 3-4 років. Українському тресту сільськогосподарського машинобудування рекомендувалося проводити роботу по зниженню собівартості та поліпшенню якості сільськогосподарських машин. Наркомвнуторгу доручалося спростити систему отримання селянами машин, доводячи до мінімуму всі формальності.

13 лютого   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило Я.Дудника на посаду Наркомзему УСРР.

13 лютого   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Бюро агро-пропаганди при Наркомземі УСРР уклало угоду з Всеукраїнським кіно-фото управлінням про зйомку 8 навчальних кінофільмів по агро-пропаганді.

13 лютого   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило постанову оргбюро ЦК КП(б) від 4 лютого про реорганізацію Наркомосу УСРР, що передбачала збереження за відділами ЦК КП(б)У права на безпосередні ділові зносини з відповідними органами Наркомосу, але за умовою, щоб вони не набули характеру безпосереднього адміністрування. Для цього пропонувалося всі питання, що розглядалися на політбюро, оргбюро, секретаріаті та відділах ЦК КП(б)У стосовно роботи органів Наркомосу, погоджувати з цим наркоматом.

13 лютого   1925   (п’ятниця)  -  Катеринослав. Повідомлялося, що 50 робітників металургійного заводу ім. Г. Петровського виступили ініціаторами будівництва житла на власні кошти: подали заяви до комунального відділу про дозвіл на будівництво 3-4 кімнатних будинків. Місцева влада задовольнила клопотання робітників: виділила їм земельну дільцю та надала кредит і різні пільги для будівництва.

13 лютого   1925   (п’ятниця)  -  Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило Катена повпредом УСРР в Туреччині, а Брикова – у Відні.

13 лютого   1928   (понеділок)  -  Харків, м. Постановою Секретаріату ВУЦВК і НКЮ УСРР затверджено „Інструкцію сільрадам про справляння за виконавчими листами судових установ і неспірним порядком”.

13 лютого   1928   (понеділок)  -  Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило створити Комісію у складі В. Молотова (голова), М. Калініна, Кубяка, Цюрупи, А. Смирнова, Яковлєва, Кузьмина, Анцеловича, доручивши їй: намітити практичні заходи для розгортання роботи у сфері розвитку колективних господарств; протягом тижня визначитися, які асигнування поточного року можна спрямувати на збільшення асигнувань для колгоспів. Рішення прийняте опитуванням членів політбюро (протокол засідання політбюро ЦК ВКП (б) від 16 лютого 1928 р.).

13 лютого   1929   (середа)  -  Москва, м. Президія ЦВК СРСР видала постанову “Про ратифікацію протоколу про введення в дію Положення Паризького договору від 27 серпня 1928 р. про відмову від війни як знаряддя національної політики”.

13 лютого   1929   (середа)  -  Артемівська окр. У ламповому цеху заводу „Світло шахатря” сталася пожежа, внаслідок якої нанесено збитки у розмірі 100 тис. руб.

13 лютого   1929   (середа)  -  Москва, м. ВЦВК і РНК СРСР видали постанову „По операційному плану переселення на фонди загальносоюзного значення в 1928-1929 році”.

13 лютого   1929   (середа)  -  Вінниця, м. Окружна комісія українізації ухвалила звільнити з роботи 38 службовців ряду установ Вінниці за вперте небажання вивчати українську мову.

13 лютого   1929   (середа)  -  Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про систему сільськогосподарської позики”.

13 лютого   1929   (середа)  -  Москва, м. ВЦВК і РНК СРСР видали постанову „Про зміну постанови Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народних Комісарів Союзу РСР від 12 вересня 1924 р. про обкладання відвідувачів публічних видовищ та свят збором на користь товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця союзних республік”. Надавалося право урядам союзних республік запроваджувати вищезазначені збори на дачні поселення та у курорних місцевостях.

13 лютого   1929   (середа)  -  Харків, м. Президія ВУЦВК затвердила перелік свят та днів відпочинку у 1929 році: 12 березня – День повалення самодержавства; 18 березня – День Паризької комуни; 1 і 2 травня – Дні Інтернаціоналу; 7-8 листопада – роковини Жовтневої революції. Особливими днями відпочинку називалися: 4 травня (Страсна субота), 6 травня (другий день Великодня), 24 червня – (Зелені свята), 6 серпня (Спас), 25-26 грудня (Різдво).

Лютий, 13   1932   (субота)  -  Скарга тракториста Й. Сафронова з с. Гудевичеве Роздільнянського району Одеської області про вилучення заробленого хліба та голодування родини. Зазначалося, що із зароблених 60 пудів зерна він здав податок в обсязі 30 пудів, але після цього сільське керівництво вилучило в нього решту зерна, залишивши для харчування родини 1 пуд

Лютий, 13   1933   (понеділок)  -  Харків. Постанова РНК УСРР «Про весняний засів в одноосібних господарствах і засипку ними насіння порядком самозобов’язань». Зобов’язувала органи влади вручити до 20 лютого під розписку кожному одноосібному господарству обов’язковий план весняного засіву по культурах, провести збір насіння в обсязі 1727,75 тис. ц та передати його на збереження до колгоспів від кожного господарства, використовувати заходи позбавлення одноосібників присадибних дільниць за ухилення від засипки насіннєвих фондів

13 лютого   1941   (четвер)  -  Було опубліковане повідомлення, що в київській артілі “Електросила” освоєні нові види виробів широкого вжитку, зокрема, телевізори і квартирні електродзвінки.

13 лютого   1942   (п’ятниця)  -  Президія Верховної Ради СРСР прийняла постанову “Про мобілізацію на період воєнного часу працездатного міського населення для роботи на виробництві і будівництві”. Мобілізації підлягали чоловіки віком від 16 до 55 років і жінок від 16 до 45 років. До тих, хто ухилявся від мобілізації за вироком суду застосовувалися примусові роботи терміном до 1 року.

13 лютого   1942   (п’ятниця)  -  Окупанти почали акцію вивезення українського населення на примусові роботи в Німеччину.

13 лютого   1942   (п’ятниця)  -  Генеральний комісар Миколаївської округи видав наказ про конфіскацію всього обмолоченого хліба, олійного та іншого насінь, про покарання аж до страти порушників розпорядження. “За конфіскованим насінням слід ретельно доглядати, щоб воно не псувалося”.

13 лютого   1942   (п’ятниця)  -  Виконком Ворошиловградського обласної ради депутатів трудящих і бюро обкому КП(б)У прийняли постанову, що передбачала здійснення заходів для попередження епідемічних захворювань.

13 лютого   1943   (субота)  -  Німецьке командування провело реорганізацію німецької групи армій “Дон” в групу армій “Південь”, яка діяла на ворошиловградсько-дніпропетровському напрямку, у квітні 1944 р. була перейменована в групу армій “Північна Україна”.

13 лютого   1943   (субота)  -  Партизанське з’єднання М.Наумова здійснило наліт на м.Ворожбу Сумської області, внаслідок якого було знищено 70 гітлерівців та визволено близько 2 тис. радянських військовополонених, багато з яких вступили в партизанські загони.

13 лютого   1943   (субота)  -  Дніпропетровська область. Відбувся бій бойових груп павлоградського підпілля з гітлерівськими військами, в бою було вбито 150 гітлерівських солдат і офіцерів.

13 лютого   1943   (субота)  -  Дрогобицька область. Нацисти розстріляли близько 500 євреїв з гетто в Самборі.

13 лютого   1943   (субота)  -  Німецьке командування провело реорганізацію німецької групи армій “Дон” в групу армій “Південь”, яка діяла на ворошиловградсько-дніпропетровському напрямку, у квітні 1944 р. була перейменована в групу армій “Північна Україна”.

13 лютого   1943   (субота)  -  Партизанське з’єднання М.Наумова здійснило наліт на м.Ворожбу Сумської області, внаслідок якого було знищено 70 гітлерівців та визволено близько 2 тис. радянських військовополонених, багато з яких вступили в партизанські загони.

13 лютого   1943   (субота)  -  Дніпропетровська область. Відбувся бій бойових груп павлоградського підпілля з гітлерівськими військами, в бою було вбито 150 гітлерівських солдат і офіцерів.

13 лютого   1943   (субота)  -  Дрогобицька область. Нацисти розстріляли близько 500 євреїв з гетто в Самборі.

13 лютого   1945   (вівторок)  -  Війська 2-го Українського фронту, при сприянні військ 3-го Українського фронту, після півторамісячної облоги і жорстоких боїв, повністю оволоділи столицею Угорщини містом Будапешт – стратегічно важливим вузлом оборони німців на шляху до Відня.

13 лютого   1945   (вівторок)  -  Київ. РНК УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про поновлення роботи Київської хореографічної школи (10-річки)”.

13 лютого   1945   (вівторок)  -  Київ. Президія ВР УРСР ухвалила Указ “Про присвоєння Інституту мовознавства АН УРСР імені професора-лінгвіста О. Потебні”.

13 лютого   1945   (вівторок)  -  Тимчасовий уряд Польщі одностайно схвалив пропозицію Державного репатріаційного управління ПУР про безумовне стягнення з зареєстрованих на виїзд українців усіх повинностей на користь держави, призов їх до війська, ліквідацію збройного підпілля і негайну заборону діяльності українських комітетів у Ярославському і Перемишльському повітах. Це відкрило шлях для збройної акції польських спецслужб проти українського населення і “націоналістичних банд”.

13 лютого   1950   (понеділок)  -  Київ. Президія Верховної Ради УРСР у зв’язку із проведенням виборів у березні 1950 р. до Верховної Ради СРСР перенесла вибори до обласних, окружних, районних, міських, сільських та селищних рад депутатів Української РСР на осінь 1950 р. і продовжила на той же термін повноваження цих рад.

13 – 14 лютого   1950   (понеділок – вівторок)  -  Київ. Відбулася республіканська нарада передовиків радгоспів України. Наголошено, що Міністерство радгоспів УРСР, його управління і трести не проявляли уваги до відстаючих господарств, які безвідповідально ставилися до справи догляду за парами, до лущення стерні, проведення заходів із збереження вологи у ґрунті; не виправляли хиби в справі організації і нормування праці, не закріплювали за ланками і бригадами посівні площі з осені, перекидали робітників без потреби з однієї роботи на іншу. Критикувалися керівники Полтавського тресту радгоспів за неправильну практику планування врожайності, без урахування досвіду передовиків.

13 лютого   1951   (вівторок)  -  Інститут гірничої механіки реорганізовано в Інститут гірничої справи АН УРСР.

13 лютого   1952   (середа)  -  Київ. Закінчився VІІ пленум правління Спілки радянських композиторів України. В роботі пленуму взяли участь композитори Києва, Харкова, Одеси, Сталіно, Львова, Ужгорода, Чернівців. Головою Спілки радянських композиторів України обраний заслужений діяч мистецтв УРСР П.Козицький.

13 лютого   1952   (середа)  -  Київ. Повідомляється про збори фотомитців столиці, скликані редакцією газети “Радянське мистецтво ” і Центральною науково-дослідною фотолабораторією “Укрфото”. Учасники зборів обговорили проблеми мистецтва художньої фотографії в республіці.

13 лютого   1957   (середа)  -  Миколаїв. На території Арбузинського, Братського та Єленецького районів розповсюджено близько 1200 листівок антирадянського змісту.

13 – 14 лютого   1957   (середа – четвер)  -  Москва. Відбувся пленум ЦК КПРС. Пленум прийняв постанову “Про дальше вдосконалення організації управління промисловістю і будівництвом”. Згідно постанови стара система галузевого, вертикального централізованого управління ліквідовувалася. На її місці постала система раднаргоспів, які здійснювали територіальне планування й управління промисловістю та будівництвом у рамках відповідних економічних адміністративних районів. Пленум розглянув також організаційні питання: обрав Ф.Козлова кандидатом у члени президії ЦК КПРС і Д.Шепілова – секретарем ЦК КПРС.

13 – 15 лютого   1957   (середа – п’ятниця)  -  Київ. Відбулася Республіканська нарада директорів та художніх керівників концертних організацій і музичних колективів, скликана Міністерством культури УРСР. Обговорено доповідь “Про стан і завдання роботи концертних установ республіки”.

13 лютого   1960   (субота)  -  Київ. Рада міністрів УРСР прийняла постанову “Про організацію заводів-втузів, а також промислових підприємств і цехів при вищих навчальних закладах”. Згідно постанови, заводи-втузи організовуються при найбільш великих і передових в технічному відношенні промислових підприємствах як самостійні вищі технічні учбові заклади, або як філіали (факультети) стаціонарних (денних або вечірніх) вищих учбових закладів з тим, щоб згодом, в міру створення необхідної матеріально-технічної бази, перетворювати ці філіали, як правило, в самостійні заводи-втузи.

13 лютого   1960   (субота)  -  Львів. Повідомлялося, що на електроламповому заводі конструктори заводу розробили новий кінескоп – електронно-променеву трубку (по діагоналі – 76 см).

13 лютого   1960   (субота)  -  Севастополь. Відкриття Музею історії оборони міста.

13 лютого   1963   (середа)  -  На Євпаторійському грязекурорті відкрито перший в СРСР санаторій для лікування дітей, хворих на хронічний інфекційний поліартрит.

13 лютого   1965   (субота)  -  Повідомлялося, що почалося прокладання газопроводу від Рудківського газопромислу (Львівська область) в ПНР.

13 лютого   1965   (субота)  -  Опубліковано заяву Українського республіканського комітету захисту миру “Ганьба агресорам”, в якій рішуче засуджували “воєнний напад американського імперіалізму на ДРВ”. Керуючись прагненням до збереження миру і безпеки, комітет вимагав виведення всіх американських військ з Південного В’єтнаму.

13 лютого   1968   (вівторок)  -  м. Київ. У столиці України відкрився Центральний державний архів-музей літератури й мистецтва УРСР.

13 лютого   1972   (неділя)  -  м. Вашингтон (США). Відбулася чергова студентська демонстрація в обороні заарештованих в Україні культурних діячів – В.Чорновола, М.Осадчого, І.Світличного, Є.Сверстюка, та ін., яку влаштували українські студентські громади Балтимору й Вашингтону біля музею Коркоран, у якому з 12 січня проходила радянська мистецька виставка.

13 лютого   1973   (вівторок)  -  Президія Верховної Ради Української РСР видала указ “Про підвищення матеріальної відповідальності читачів, які користуються книжковими фондами бібліотек”. Згідно указу особи, які одержали книги в користування з державних або громадських бібліотек і не повернули їх чи зіпсували, несли матеріальну відповідальність у розмірі п’ятикратної вартості неповернутих чи зіпсованих книг.

13 лютого   1974   (середа)  -  Президія Верховної Ради УРСР прийняла постанову “Про роботу сільських і селищних Рад депутатів трудящих республіки по дальшому поліпшенню використання сільськогосподарських угідь”. У постанові рекомендувалося обласним, районним, сільським і селищним радам накреслити конкретні заходи, спрямовані на додаткове залучення у сільськогосподарське виробництво і високопродуктивне використання кожної сотки землі за рахунок освоєння необроблюваних угідь, придорожніх смуг та ділянок вздовж зрошувальних каналів і залізничних колій, розкорчування малопродуктивних садів, чагарників. Вимагалося домагатися забезпечення в усіх господарствах належної густоти посівів, особливо зернових, в тому числі кукурудзи, а також цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур, посилити боротьбу з потравами посівів та бур’янами.

13 лютого   1981   (п’ятниця)  -  Заарештовано Анатолія Корягіна, кандидата медичних наук, лікаря-психіатра з м. Харків, члена Робочої комісії для розслідування використання психіатрії з політичною метою, якого звинуватили за ст. 62 ч.1 КК УРСР.

13 лютого   1981   (п’ятниця)  -  Постанова президії Верховної Ради Української РСР “Про підсумки організаційно-масової роботи місцевих Рад народних депутатів Української РСР за 1980 рік та завдання по її дальшому вдосконаленню”.

13 лютого   1981   (п’ятниця)  -  Постанова президії Верховної Ради Української РСР “Питання місцевих податків і зборів”. Цією постановою доручено Раді міністрів УРСР підготувати проект законодавчого акту та пропозиції щодо розміру, порядку обчислення і збирання разового збору на колгоспних ринках, з організацій туризму, відпочинку та екскурсій, любительського рибальства та мисливства тощо.

13 лютого   1981   (п’ятниця)  -  Постанова президії Верховної Ради Української РСР “Про роботу Рад народних депутатів м. Києва по збільшенню випуску товарів для населення, розширенню їх асортименту та поліпшенню якості”. Постанова констатувала відповідні позитивні досягнення та недоліки в роботі рад народних депутатів м. Києва по збільшенню випуску товарів для населення, розширення їх асортименту та поліпшення якості. Були прийняті відповідні рішення по подоланню недоліків у роботі та прийняття ефективних заходів щодо поліпшення становища.

13 лютого   1983   (неділя)  -  Повідомлялося про 20-річчя першого в СРСР багатогалузевого підприємства побутового обслуговування населення, створеного в Києві, – фірму “Світанок”, яка на сьогодні вже надає 150 видів послуг.

13 лютого   1984   (понеділок)  -  У м. Москва відбувся позачерговий пленум ЦК КПРС. Генеральним секретарем ЦК КПРС обрано К. У. Черненка.

13 лютого   1985   (середа)  -  У Козівському районному будинку культури Тернопільської області відкрився постійний філіал обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.

13 лютого   1986   (четвер)  -  Розпочалися зарубіжні гастролі Державного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г.Верьовки, який протягом місяця знайомив зі своїм мистецтвом жителів Франції, Бельгії, Швейцарії.

13 лютого   1987   (п’ятниця)  -  Опубліковані постанови Ради міністрів СРСР “Про створення кооперативів громадського харчування”, “Про створення кооперативів по побутовому обслуговуванню населення”, “Про створення кооперативів для виробництва товарів народного споживання”.

13-14 лютого   1987   (п’ятниця-субота)  -  Київ. VІ з’їзд Спілки журналістів України. У виступах делегатів в основному увага була зосереджена на питаннях посилення ролі засобів масової інформації республіки у здійсненні партією перебудові всіх сфер суспільного життя, висвітленні на сторінках газет, у передачах телебачення і радіо ключових народногосподарських проблем, вдосконаленні засобів і методів ідейно-виховної роботи. В Україні виходить 19 республіканських, 72 обласні, 111 міських і міськрайонних, 423 районних і 1117 багатотиражних газет, майже 200 журналів і видань журнального типу, діє 26 книжкових видавництв, республіканських і 24 обласних телерадіокомітети, Телеграфне агентство України.

13-28 лютого   1988   (субота – неділя)  -  Калгарі (Канада). ХV зимові Олімпійські ігри. Радянська збірна, у складі якої нараховувалось 117 спортсменів – представники 7 союзних республік, в тому числі УРСР. На змаганнях з 10 видів спорту розігрувалось 46 комплектів олімпійських нагород. Збірна СРСР добилась перемоги у загальнокомандному заліку і завоювала 29 медалей, в т.ч. 11 золотих, 9 срібних і 9 бронзових медалей - найбільший успіх радянських спортсменів в історії їх виступів на зимових олімпіадах. Це був останній виступ збірної Союзу РСР на зимових олімпійських іграх.

13 лютого   1989   (понеділок)  -  Рада міністрів УРСР з метою поліпшення охорони цінних лісових, заплавних і гірських масивів республіки, рідкісних видів рослин і тварин прийняла рішення про створення державних заказників республіканського значення “Гайдамацькі могили” у Вінницькій області, “Гірський карст Криму” і “Плавуча скеля” - у Кримській, “Стариці Дністра” – у Львівській, “Дейманівський” – у Полтавській, “Сокіл” і “Чапля” – у Хмельницькій, а також державного ботанічного саду Української сільськогосподарської академії у м. Києві і Державного дендрологічного парку Березнівського лісового технікуму в Ровенській області.

13 лютого   1991   (середа)  -  Верховна Ради УРСР ратифікувала Договір між УРСР і Білоруською РСР, підписаний у Мінську 29 грудня 1990 р.

13 лютого   1995   (понеділок)  -  Розпочався офіційний візит до Києва голови військового комітету НАТО фельдмаршала Річарда Вінсента. В ході візиту розглядалися питання про зміцнення міжнародної безпеки, розширення співробітництва між Збройними Силами України та Об'єднаними збройними Силами НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру".

13 лютого   1997   (четвер)  -  Головою Верховної Ради АР Крим обраний А.Гриценко.

13-14лютого   1997   (четвер п'ятниця)  -  З офіційним візитом в Україні перебував Президент Грузії Е.Шеварднадзе, в ході якого було підписано Консульську конвенцію між Україною й Грузією та Договір про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання.

13 лютого   1998   (п’ятниця)  -  У Чернівцях відбулася Міжнародна науково-практична конференція "Материнська мова - духовність нашого народу". В роботі конференції взяли участь науковці з Румунії й Молдови.

13-14 лютого   1998   (п'ятниця – субота)  -  Відбувся візит до Києва делегації Сейму Польської Республіки на чолі з головою парламентської комісії з питань зовнішньої політики Чеславом Белецьким. Були обговорені питання міжпарламентського співробітництва як важливої складової українсько-польського стратегічного партнерства, актуальні питання європейської та трансатлантичної інтеграції.


Етичний кодекс
членів Фулбрайтівського
товариства України

Етичний кодекс ученого України

Recommendation Rec(2001)15 on history teaching in twenty-first-century Europe.
(переклад з англійської)«Про викладання історії в Європі у ХХІ столітті»

European Parliament resolution of 2 April 2009 on European conscience and totalitarianism
(переклад з англійської)«Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року щодо європейської свідомості та тоталітаризму»

L`association Liberté pour l`histoire
(переклад з англійської)«Блуазьке звернення» Асоціації французьких істориків «Свободу історії!»

Міжнародний комітет
історичних наук (ICHS)

Універсальна декларація архівів

Підтримати

Principles of Access to Archives
Adopted by International Council on Archives
Annual General Meeting on August 24, 2012
Internet Encyclopedia Of Ukraine
The Internet Encyclopedia
of Ukraine

Український історичний
портал
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.
ІЗБОРНИК:
Історія України IX-XVIII ст.
Першоджерела та інтерпретації

Web-бібліографія старої України.1240–1800

Європейська бібліотека:
Ресурси 47 національних бібліотек

Портал Ukrainica

VIFAOST
Віртуальна бібліотека "Східна Європа"

Історія та гуманітарні дисципліни

"Міста та села України"
Багатотомне енциклопедичне видання

Фонд «Osrodka KARTA»

Портал
«Уроки истории»

EuroDocs: Online Sources
for European History

Europeana

"Відлуння віків"

The History Network for Young Europeans

Military Ukraine
Воєнно-історичний форум

Історія цивілізацій

"Історична правда"

Україна Incognita:
Історичний веб-проект

"Український воєнно-історичний портал"

Історія:
Сумський історичний портал

Historians.in.ua

КРИТИКА
простір незалежної думки

История городов и сел

Фото-Планета.
Фотографії міст,
селищ, сіл.
Україна

АРГУМЕНТ:
История

Старожитності

CEJSH – The Central European Journal of Social Sciences and Humanities

Российский индекс научного цитирования – портал е-Library.ru

Slavic
Humanities Index

Index Copernicus

EBSCO. Journal & e-Package Services