Інститут історії України НАН України

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ЖУРНАЛ

ПЕРІОДИЧНІ ТА СЕРІЙНІ ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ

ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ (1936-2015)

ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ: МАТЕРІАЛИ ДО БІБЛІОГРАФІЇ

НОВИНИ З КНИЖКОВОЇ ПОЛИЦІ

RSS-стрічкиRSS
Отримувати новини порталу на e-mail:


Delivered by FeedBurner

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Таким же чином можете повідомити про непрацюючі посилання
Система Orphus

Події за

Матеріали розділу генеруються автоматично на базі серії довідників 'Україна: хроніка подій ХХ століття'. На разі до календаря “підключено” лише частину хронікального масиву. Робота над наповненням бази календаря триває.


4 березня (19 лютого)   1918   (понеділок)  -  В Житомирі Мала рада УНР ухвалила “Закон про реєстрацію громадянства Української Народної Республіки”, за яким приналежність до громадянства України мала реєструватись в спеціальних книгах при волосних та міських управах протягом одного місяця.

4 березня (19 лютого)   1918   (понеділок)  -  Мала рада прийняла запрос, внесений фракцією УСДРП до Ради народних міністрів, яка підтримала інтерпеляцію Бунду щодо населення м.Бердичева, якому загрожували у наказах розстрілами і іншими карами, а також незаконною вимогою сплатити конрибуцію у 5 млн. крб. за “доброзичливе ставлення до більшовиків”. Фракція прохала РНМ позбавити м.Бердичів від незаслужених репресій.

4 березня (19 лютого)   1918   (понеділок)  -  У Харкові створено Надзвичайний штаб по організації оборони для зосередження керівництва всіма збройними силами Донецько-Криворізького басейну. Очолив його нарком у військових справах Донецько-Криворізької республіки М.Рухимович. Головний штаб по боротьбі з контрреволюцією був ліквідований.

4 березня (19 лютого)   1918   (понеділок)  -  В Одесі ради і ЦВК Рад Румчероду ухвалили утворити Надзвичайний штаб оборони для оперативного керівництва обороною міста і приведення у бойову готовність своїх збройних сил, мобілізації чоловіків.

4 березня (19 лютого)   1918   (понеділок)  -  Київ. Відкриття естрадного театру малих форм “Нового театру “Дім інтермедій” під керівництвом відомого режисера театру та кіно, журналіста і літератора М.Бонч-Томашевського. Театр відкрився великим концертом з п’єс-мініатюр “Біля води”, “Бал у чиновників”, “Старовинний дует” тощо.

4-5 березня (19-20 лютого)   1918   (понеділок-вівторок)  -  Надзвичайне земське зібрання Остерського повіту Чернігівщини констатувало невизначеність становища центральної влади в УНР у Києві. Його учасники зазначили, що Українські Установчі збори не змогли зібратися у визначений термін, а вибори до них в ряді місцевостей не завершилися через наступ більшовиків, а деінде відбулися під тиском останніх. Обрана в повіті Народна рада вважала найкращим шляхом для організації державної влади в УНР негайне скликання Українських Установчих зборів за участю вже обраних делегатів або призначення нових виборів, а може варто було просити Центральну Раду виробити Конституцію Республіки і призначити вибори до парламенту України. Враховуючи, що нові вибори можуть затягнутися до серпня 1918 р., збори заявили, що необхідно якнайшвидше скликати Установчі збори у складі вже обраних делегатів і доручити їм створення Конституції та вироблення основних законів. Зрештою ухвалили негайно направити до Центральної Ради клопотання про скликання скоріше Установчих зборів.

4 березня   1919   (вівторок)  -  Вінниця. Державна нарада за участю членів Директорії, уряду, комісій Трудового конгресу, представників українських партій і громадських організацій обговорила та відкинула домагання Антанти змінити склад Директорії (відставка С.Петлюри та О.Андрієвського). Одночасно нарада декларувала бажання УНР продовжувати пошуки можливостей спільної боротьби проти більшовизму

4 березня   1919   (вівторок)  -  Кам’янець–Подільський. Створення за ініціативою української інтелігенції Товариства дошкільного виховання ім. Песталоцці. Його очолив А.Животко, почесним головою стала С.Русова..

4 березня   1919   (вівторок)  -  Харків. Народний комісаріат освіти УСРР оголосив постанову, за якою населенню на місцях надавалося право самому вирішувати питання про те, якою мовою повинно провадитись викладання в школі.

4 березня   1919   (вівторок)  -  Харківський губвиконком видав наказ про націоналізацію театрів у м. Харкові.

4 березня   1919   (вівторок)  -  Харків. Публікація декретів РНК УСРР про допомогу жертвам контрреволюції та про націоналізацію усіх благодійних установ.

4 березня   1920   (четвер)  -  Прибуття білогвардійських частин під проводом генерала Н. Бредова до Нової Ушиці та Кам’янця-Подільського, зайнятих польським військом. Ці частини були інтерновані польською владою.

4 березня   1920   (четвер)  -  Бухарешт (Угорщина). Нота дипломатичної місії УНР у Румунії голові Ради міністрів румунського уряду з вимогою визнання незалежності УНР та її уряду, організації армії УНР на території Румунії.

4 березня   1920   (четвер)  -  Полтава. Наказ про мобілізацію усіх учительських спілок Полтавщини комітетом по ліквідації безграмотності. Педагогічні ради Полтавського педагогічного інституту, історико-філологічного факультету та гімназій зобов’язувалися подати комітету списки студентів та учнів випускних класів.

4-7 березня   1920   (четвер – неділя)  -  Бої частин Червоної армії з частинами польського війська за Новоград-Волинський.

4 березня   1921   (п’ятниця)  -  Ст. Пологи Катеринославської залізниці. Відкрито залізничний міст через р. Конську.

4 березня   1922   (субота)  -  Харків. Українська економічна рада прийняла постанову “Про сплату позики УСРР на придбання за кордоном насіннєвого матеріалу”. Наркомзему УСРР поставлено за обов’язок весь насіннєвий матеріал, закуплеий за кордоном, продавати селянам, переважно за золоті карбованці.

4 березня   1922   (субота)  -  Харків. Українська економічна рада прийняла постанову “Про продаж за готівку грошовими знаками насіннєвого матеріалу”. Вирішено 40 % насіння із державного фонду продавати селянам; а решту – 60 % видавати у формі натуральної насіннєвої позики.

4 березня   1922   (субота)  -  Харків. Секретаріат ЦК КП(б)У прийняв постанову про забезпечення Всеукраїнського бюро пролеткультів. Зважаючи на те, що бюро було офіційним органом Головполітосвіти, їй пропонувалося задовольняти продовольчі та інші матеріальні потреби Пролеткульту.

4 березня   1922   (субота)  -  Помер І. Кивелюк – суддя, громадський та політичний діяч, заступник голови Української національної ради.

4 березня   1923   (неділя)  -  Одеса. Організовано Товариство розвитку пролетарської авіації та відродження авіатранспорту та авіабудівництва.

4 березня   1923   (неділя)  -  Київ. Відкрилася перша Всеукраїнська виставка друку.

4 березня   1924   (вівторок)  -  У зв’язку з визнанням Польщею Конституції СРСР посольство Польської республіки у Харкові замінено генеральним консульством з дипломатичними правами.

4 березня   1925   (четвер)  -  Харків. Адміністративно-фінансова комісія при РНК УСРР доручила Наркомзему УСРР до 1 жовтня 1925 р. реевакуювати на батьківщину 9,5 тис. утікачів від голоду 1921-1922 рр., що залишалися в Україні.

4 березня   1925   (четвер)  -  Зінов’євськ. Місцева позапартійна інтелігенція оголосила про приєднання до декларацій Одеської і Харківської інтелігенції про підтримку радянської влади.

4 березня   1925   (четвер)  -  Миколаїв. Робітники суднобудівного заводу придбали для селян підшефного с. Богоявленка 4 трактори.

4 березня   1925   (четвер)  -  Одеса. Утворено „Товариство друзів народної музики”.

4 березня   1925   (четвер)  -  Повідомлялося, що Лесь Курбас закінчив зйомку фільму “Арсенал” (по сценарію Г. Тасіна) на Першій державній кінофабриці Всеукраїнського фото-кіно управління в Одесі.

4 березня   1925   (четвер)  -  Почала виходити “Театральна та кіно газета” (Існувала до 15 квітня 1925 р.).

4 березня   1925   (четвер)  -  Харків. У Центральній державній бібліотеці ім. В. Короленка проф. А. Білецький прочитав лекцію “Основні течі течії сучасного театру”.

4 березня   1925   (четвер)  -  Харків. Президія губвиконкому ввела постійний ветеринарний догляд за продажем м’ясних продуктів, а також худоби та птиці, зарізаних не на харківських комунальних різницях. М’ясо без тавра ветеринарної служби продавати заборонялося.

4 березня   1929   (понеділок)  -  Москва, м. РПО СРСР видала постанову „Про зміст і ремонт ділянок шосейних і грунтових доріг загальносоюзного і республіканського значення у межах населених пунктів”. Встановлювався порядок фінансування, утримання та ремонту доріг загальносоюзного і республіканського значення у межах міст, що є центрами країв, областей, губерній, округ – за рахунок міських бюджетів, а при недостатності коштів – частково за рахунок загальносоюзного і республіканського бюджетів.

4 березня   1929   (понеділок)  -  Москва, м. РНК СРСР видав постанову „По доповіді Народного комісаріата праці Союза РСР про виконання законів про найману працю у селянських господарствах”.

4 березня   1929   (понеділок)  -  Полтава, м. До міста прибув голова ВУЦВК Г.Петровський з метою ознайомлення із станом хлібозаготівель та підготовкою до весняної посівної кампанії в окрузі.

4 березня   1929   (понеділок)  -  Горлівка, м. Артемівської окр. На копальні “Марія” Горлівського рудоуправління при спуску робітників до шахти обірвалася канатна кліть: загинуло 30 шахтарів, ДПУ УСРР поінформувало про скупчення біля місця трагедії близько 2 тис. “вельми збуджених” шахтарів.

4 березня   1929   (понеділок)  -  Харків, м. Політбюро ЦК КП(б)У заслухало інформацію про аварію на шахті „Марія”. Ухвалено відрядити на місце представників Наркомпраці, Прокуратури УСРР, ВУК гірників і Донвугілля.

Березень, 4   1933   (субота)  -  Постанова РНК УСРР і ЦК КП(б)У «Про заходи для проведення бурякової кампанії 1933 року». Встановлено для України норми здавання буряків: у радгоспах 119,2 ц з га, по МТС – 87,2 ц, по колгоспах – 88,9 ц з га. Для одноосібників не нижче за норму для колгоспів

4 березня   1939   (субота)  -  Київ. У пресі надруковано листа колгоспників артілі ім. Карла Маркса Цюрупинського району Миколаївської округи Ф.Снігур, І.Кореня, Д.Чмира П.Снігура, І.Котова, В.Юрченко, А.Павлова, І.Дудки, К.Котова, М.Накивайла “Спасибі великому Сталіну” про значні досягнення колгоспу за роки “сталінських п’ятирічок”: у 1938 р. загальний дохід села склав 1924366 руб., збудовано театр на 400 осіб, електростанцію, 27 будинків для колгоспників, практично кожний колгоспний двір “має велосипед, а той два”. “Все це, – наголошували колгоспники, – результат того, що партія Леніна-Сталіна, уряд і наш рідний, любимий батько і друг великий Сталін завжди піклуються про колгоспників”.

4 березня   1939   (субота)  -  Кам’янець-Подільський. Завершився судовий процес у справі вбивства робітника Славутського фаянсового заводу, стахановця-комсомольця Р.Вакальчука. На лаві підсудних були робітники того ж заводу, “п’яниці і злісні прогульники, які систематично розвалювали трудову дисципліну в цеху” Г.Осипчук, Т.Семенюк, І.Григорчук та ін. Двоє звинувачених засуджені до смертної кари, інші – до 8 років позбавлення волі.

4 березня   1939   (субота)  -  УРСР. На екрани країни вийшов фільм “Щорс”, знятий на Київській кіностудії художніх фільмів. Сценарій і режисура О.Довженка; оператор Є.Єкельчик; художник М.Уманський; композитор Д.Кабалевський; звукооператор М.Тимарцев; в ролях: Є.Самолов – Щорс; І.Скуратов – Боженко; А.Бучма – генерал Терешкевич; Л.Ляшенко – Черняк і дід Чиж; Д.Кадников – Вурм; О.Хвиля – Савка Троян; М.Комісаров – німецький полковник; Г.Полежаєв – Петлюра; Д.Мілютенко – Винниченко; Я.Вурманський, Р.Чалиш – члени директорії; Р.Чалиш – дід Наливайко та шофер Роман; Г.Юра – отаман Коновалець; С.Шкурат – дід Прокопенко; О.Гречаний – Михайлюк; Г.Борисоглібська – ткачиха; Ф.Іщенко – Петро Чиж; П.Красили – Гавриленко; М.Макаренко – Антонюк; Ю.Тітов – Бурденко; П.Масоха, Ю.Бантиш, П.Титаренко, Д.Костенко – командири; В.Дублер – Тишлер; П.Раденький, Д.Барвінський, Ю.Величко – бійці; П.Киянський – начальник штабу; Н.Нікітіна – Настя; А.Єгорова – баба Олена; С.Шевченко – Борковський; А.Горюнов – гетьманський офіцер; В.Ххалатов, Ю.Лавров, Милославський – інспектори; Ф.Дубровський – Богданкевич; О.Загорський – полковник Федоров; Г.Нелідов – полковник Кучеренко; Т.Яворський – Роговенко; А.Губатенко – Очередько.

4 березня   1939   (субота)  -  УРСР. У пресі опубліковані схвальні оцінки фільму “Щорс”, а також відомості про те, що фільм було знято за порадою Й.В.Сталіна. Кінокритики оцінювали “Щорса” як “високохудожній патріотичний фільм про “Українського Чапаєва”, про героїзм українського народу, який за підтримки братнього російського народу переміг і перемагатиме всіх тих, хто насмілиться посягнути на його землю, на його щастя, на завоювання Великої Жовтневої соціалістичної революції”.

4 березня   1939   (субота)  -  Київ. В Українському драматичному театрі ім. І.Франка відбулася прем’єра п’єси “Богдан Хмельницький” (автор сценарію – О.Є.Корнійчук, постановник – народний артист УРСР Г.Юра, художнє оформлення А.Г.Петрицький). Першими глядачами стали делегати Київської обласної партійної конференції. Критики відзначили успіх “Богдана Хмельницького” як “прекрасного патріотичного спектаклю, що відображає героїчне минуле українського народу, його вікову і непорушну дружбу з великим російським народом”.

4 березня   1939   (субота)  -  Москва. “Держлітвидав” видав накладом 20 тис. примірників “Кобзар” Т.Г.Шевченка. Підготовча робота здійснювалася групою українських та російських письменників і поетів під керівництвом Рильського, М.Ушакова за участі Асєєва, Тихонова, Суркова, Прокоф’єва, Антокольського, Долматовського, Пастернака та ін. Враховуючи на великий попит, видавництво ухвалило додатково випустити 30 тис. примірників “Кобзаря”.

4 березня   1939   (субота)  -  Москва. РНК СРСР затвердив Художню Раду як дорадчий орган при голові Всесоюзного комітету у справах мистецтв. До складу секції театру і драматургії увійшли В.І.Немирович-Данченко, Б.В.Щукін, А.А.Хорава, С.М.Михоелс, А.М.Бучма, К.А.Теренев, А.Н.Толстой, Н.Ф.Погодин, до секції музики – С.А.Самосуд, Р.М.Глієр, У.Гаджибеков, І.О.Дунаєвський, В.В.Барсова, до секції образотворчих мистецтв – А.М.Герасимов, В.І.Мухіна, Б.В.Йогансон, І.Е.Грабар, В.А.Веснин.

4 березня   1939   (субота)  -  c. Берлин, тепер Львівська область. Народився Романець Богдан Степанович – український скульптор, заслужений художник УРСР з 1991. Закінчив 1968 Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Автор творів: оформлення ресторану „Старе місто” у Харкові (1975), кав’ярні „Кентавр” (1973), бару „Театральний” (1979) – обидва у Львові; декоративні композиції – „Звенигору – 900” (1987, Пустомитівський район Львівської області), „1000-ліття м. Володимира-Волинського”; пам’ятники Т.Г. Шевченку в с. Давидові (1989), с. Межинці (1991) та в м. Бродах (1993) – всі у Львівській області; жертвам більшовицьких репресій у м. Бродах (1993).

4 березня   1940   (понеділок)  -  Фінляндія. 4-8 березня війська 28-го та 10-го стрілецьких корпусів по льоду перейшли Виборзьку затоку і, незважаючи на жорсткий спротив противника, захопили плацдарм на березі Виборга, перерізали шосе Виборг-Хельсинки.

4 березня   1940   (понеділок)  -  Київ. РНК УРСР видав постанову «Про реорганізацію початкових і середніх шкіл на території західних областей України».

4 березня   1940   (понеділок)  -  Ленінград. Штаб Ленінградської військової округи зробив заяву відносно Ноти уряду Фінляндії поданої до Ліги націй, в якій засуджувалися методи ведення СРСР війни. В Ноті йшлося про проведення майже щоденних рейдів радянської авіації проти цивільного населення в яких загинуло 392 особи, про використання радянськими наземними частинами під час атак полонених і цивільних фінів у якості «живого щита», про застосування Червоною армією коматозного газу тощо. Штаб ЛВО заявив, що «не вважає за потрібне спростовувати такі нерозумні заяви» і констатував, що «вся ця «нота» складається з брехливих тверджень, шитих білими нитками».

4 березня   1940   (понеділок)  -  Київ. Закінчився розгляд справи «антирадянської зграї наклепників і провокаторів Мельниченка, Нечипорука, Квятковської і Гріншпона». Пізно ввечері був оголошений вирок Верховного суду УРСР. Всіх чотирьох обвинувачених було визнано винними за статтею 754 Кримінального кодексу УРСР (наклепницька діяльність з контрреволюційною метою). «Підсудні, зазначалося у вироку, маючи на меті вивести рядів будівників соціалістичного суспільства чесних радянських громадян, викликати у них незадоволення радянською владою та послабити роботу ряду культурних закладів, протягом 193738 рр., діючи організовано, подали безліч наклепницьких заяв на працівників багатьох культурних і наукових установ: Київської Державної опери, Управління в справах мистецтв, Інституту фольклору Академії наук УРСР, Українського державного музею, Київської школи майстрів народної творчості і т.д.». Вироком суду обвинувачених було засуджено на строки позбавлення волі від до 15 років з конфіскацією особистого майна.

4 березня   1942   (середа)  -  Попередження фельдкомендатури м. Запоріжжя про застосування жорстких заходів за агітацію проти гітлерівської армії.

4 березня   1942   (середа)  -  Е.Кох підписав розпорядження “Про обмеження зміни місця праці”. Всі без винятку установи та підприємства, приймаючи на роботу українське населення, мали отримати на те дозвіл біржі праці. Звільнений із попереднього місця роботи громадянин, не пізніше наступного дня, мав звернутися в органи трудової повинності для повторного працевлаштування.

4 березня   1942   (середа)  -  Рейхскомісар України Е.Кох офіційно визнав відновлення УАПЦ, проголошене на соборі українських єпископів, який відбувся в Пінську.

4 березня   1942   (середа)  -  В Нововоскресенську Миколаївської області знищено 570 євреїв.

4 березня   1943   (четвер)  -  З’єднання 4-ї німецької танкової армії нанесли удар по 3-й танковій армії, яка обороняла м.Харків. Розпочалася Харківська оборонна операція лівого крила Воронізького фронту (40-а та 60-а армії, 3-я танкова армія), яка продовжувалася до 25 березня 1943 р.

4 березня   1943   (четвер)  -  З’єднання 4-ї німецької танкової армії нанесли удар по 3-й танковій армії, яка обороняла м.Харків. Розпочалася Харківська оборонна операція лівого крила Воронізького фронту (40-а та 60-а армії, 3-я танкова армія), яка продовжувалася до 25 березня 1943 р.

4 березня   1944   (субота)  -  Війська 1-го Українського фронту, силами п’яти загальновійськових, трьох танкових і однієї повітряної армій розпочали Проскурівсько-Чернівецьку наступальну операцію. Її метою було відрізати шляхи відступу групи армій „Південь”, розгромити 1-шу і 4-ту танкові армії вермахту та вийти до передгір’їв Карпат. В перший день наступу визволено райцентри Антоніни і Базалія (Кам’янець-Подільська обл.).

4 березня   1944   (субота)  -  На засіданні шостої сесії Верховної Ради УРСР серед іншого затверджено закони про створення республіканських наркоматів оборони і закордонних справ. Наркомом закордонних справ призначено О. Корнійчука.

4 березня   1944   (субота)  -  В Чернігівському обкомі КП(б)У відбулась нарада партійно-господарського активу з питань відбудови прмисловості області.

4 березня   1944   (субота)  -  Німецький каральний загін спалив 80 дворів села Караїна Теофіпольського району (Проскурівська обл.), загинуло 92 жителі.

4 березня   1945   (неділя)  -  Бережани Тернопільської області. Повідомляється, що відбулася нарада дружин фронтовиків на яку зібралося 200 жінок. Заслухано доповідь заступника голови виконкому районної Ради депутатів трудящих Шагай про піклування органів радянської влади про родини військовослужбовців та про залучення їх до активної участі в громадському і політичному житті.

4 березня   1945   (неділя)  -  Київ. В залі філармонії відбувся концерт радянської та англо-американської музики у виконанні Державного симфонічного оркестру УРСР під керуванням заслуженого артиста УРСР Н. Рахліна.

4 березня   1947   (вівторок)  -  Київ. Розпочала роботу перша сесія Верховної Рада УРСР.

4 березня   1947   (вівторок)  -  Верховна Рада Української РСР обрала своїм головою О.Корнійчука, заступниками – О.Селіванова і М.Кіх.

4 березня   1947   (вівторок)  -  Помер учений-фольклорист, музикознавець, дійсний член Академії наук УРСР Ф.Колесса.

4 березня   1948   (четвер)  -  “Літературна газета” надрукувала статтю С.Мішура “Шкідлива писанина під маркою наукових досліджень”. Критикується діяльність Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР. Зазначено, що окремі співробітники інституту у своїх працях “сліпо йшли за ворожими” концепціями М.Грушевського; не розкривали “класової природи” явищ українського фольклору, а висували на перший план національні фактори; пропагували “реакційні теорії” про безбуржуазність української нації. Засуджено статті члена-кореспондента АН УРСР П.Попова “Дні і місяці українського селянина” М.О.Максимовича”, заступника директора по науковій частині Ф.Лаврова та інших.

4 березня   1950   (субота)  -  Радянська Україна опублікувала постанову Ради міністрів СРСР про присудження сталінських премій за видатні наукові праці 1949 р.: А.Шайну, академіку, директору Кримської астрофізичної обсерваторії – за видатні дослідження зіркових атмосфер, які завершилися відкриттям у них аномального вмісту важкого ізотопу вуглецю, викладені в серії статей, опублікованих у журналах «Известия Крымской астрофизической обсерватории» і «Доклады Академии наук СССР»; О.Погорєлову, доктору фізико-математичних наук, завідувачу відділом геометрії Науково-дослідного інституту математики й механіки при Харківському державному університеті – за праці з теорії опуклих поверхонь, викладені в статті «Однозначна визначеність опуклих поверхонь» і серії статей опублікованих у журналі «Доклады Академии наук СССР»; М.Корноухову, члену-кореспонденту Академії наук УРСР, завідувачу відділом Інституту будівної механіки АН УРСР – за наукову працю «Міцність і сталість стрижньових систем». Сталінські премії за винаходи і корінні удосконалення методів виробничої роботи присуджені: Б.Патону, завідувачу електротехнічним відділом Інституту електрозварювання Академії наук УРСР імені Є.Патона, Т.Ситникову, головному технологу заводу «Укркабель» – за участь у розробці нового способу і створення автоматів та напівавтоматів шлангового зварювання; Н.Бабаку (директору Харківського заводоуправління будматеріалів), А.Жукову (інженеру) – за участь у розробці технології, організацію масового випуску і впровадження у будівництво порожнистої будівельної та архітектурної кераміки; Г.Кириченку (директору Лебединського державного племінного розподільника), О.Яценку (заступнику директора Українського науково-дослідного інституту тваринництва) – за участь у виведенні нової високопродуктивної лебединської породи великої рогатої худоби.

4 березня   1953   (середа)  -  Відкриття Республіканської наради передовиків бурякосіяння УРСР. Понад 1300 учасників наради обговорили підсумки виконання буряководами соціалістичних зобов’язань за 1952 р. і намітили заходи по підвищенню врожайності цукрових буряків у 1953 р.

4 березня   1956   (неділя)  -  Вінниця. Відкриття виставки образотворчого мистецтва. Представлено 260 творів живопису і графіки.

4 березня   1960   (п’ятниця)  -  Київ. Повідомляється про ІІ з’їзд Українського ботанічного товариства, на якому підведено підсумки роботи товариства за три останні роки. Учасники обговорили завдання дальшої діяльності. З’їзд обрав керівні органи Українського ботанічного товариства.

4 березня   1960   (п’ятниця)  -  Севастополь. Повідомлялося, що на Сапун-горі відкрито найбільшу діораму в країні. На ній відображено штурм радянськими військами цієї висоти 9 січня 1944 року.

4 березня   1961   (субота)  -  Повідомлялося, що у м.Бахчисараї Кримської області розпочав роботу Будинок атеїзму. В ньому влаштовано виставку науково-атеїстичної літератури, відбувалися лекції на антирелігійну тематику, демонструвалися науково-популярні фільми.

4 березня   1962   (неділя)  -  м. Кліфтон (поблизу Нью-Йорка, США). На 76 році життя помер Никифор Гірняк – колишній отаман Українських січових стрільців.

4 березня   1963   (понеділок)  -  м. Київ. Постанова секретаріату ЦК КПУ про видання українською мовою “Загальної декларації прав людини”.

4 березня   1964   (середа)  -  Відбулася сесія Відділу суспільних наук, присвячена 150-річчю з дня народження Т.Шевченка. Доповідачі М.Бєльчиков, А.Смирнов, І.Білодід розповіли присутнім про внесок Т.Шевченка у світову культуру, його суспільно-політичну діяльність та майстерність художнього стилю поета.

4 березня   1965   (четвер)  -  На 79 році життя помер інженер В.Рижевський – член-засновник і перший голова Українського технічного товариства у Львові, почесний голова Товариства українських інженерів у США, сотник УГА.

4 березня   1966   (четвер)  -  Рада міністрів УРСР ухвалила постанову “Про організацію Київського торгово-економічного інституту” на базі Київського філіалу Донецького інституту радянської торгівлі Міністерства торгівлі УРСР.

4 березня   1967   (субота)  -  Внаслідок весняного паводка затоплено 15 тис. га сільгоспугідь Берегівського, Виноградівського, Мукачівського, Ужгородського районів Закарпатської області.

4 березня   1969   (вівторок)  -  Указом президії Верховної Ради Української РСР утворено Міністерство радгоспів УРСР.

4 березня   1971   (четвер)  -  Указом президії Верховної Ради УРСР на підставі ст. 21 Конституції УРСР встановлено виборчі округи з виборів до сільських і селищних рад депутатів трудящих за такими нормами: один виборчий округ на кожні 75 чол. населення, однак не менше 35 і не більше 120 виборчих округів.

4 березня   1973   (неділя)  -  м. Мелітополь. Відбулася нарада представників кримськотатарської молоді, ініційована Р.Рамазановим, Е.Куртумеровим, Е.Халіковим та А.Халіловим.

4 березня   1978   (субота)  -  З Києва до Москви відбув після дводенного візиту голова Всесвітньої федерації профспілок Енріке Пасторіно. Його приймав голова Укрпрофради В.Сологуб. Гість взяв участь у зборах профспілкового активу м.Києва, присвячених наступному ІХ Всесвітньому конгресу профспілок.

4 березня   1978   (субота)  -  На Миколаївщині йшли зливи. З берегів вийшла неширока річка Висунь і затопила багато населених пунктів Березнегуватського району. В ніч з 2 на 3 березня вода затопила вулиці райцентру і взяла Березнегувате в кільце, діяла єдина дорога на Миколаїв. Значна кількість людей вивезена.

4 березня   1979   (неділя)  -  Відбулися вибори до Верховної Ради СРСР десятого скликання. До Ради Союзу обрано 750 депутатів, з них 144 – від УРСР. До Ради національностей обрано 750 депутатів, з них 32 – від УРСР. У складі депутатів 522 робітника, або 34,8%, 244 колгоспника, або 16,3%, а всього робітників і колгоспників 766, або 51,1%. Серед депутатів членів і кандидатів у члени КПРС 1075 чол., або 71,7%, безпартійних – 425, або 28,3%, жінок – 487, або 32,5%. Депутатів віком до 30 років – 317, або 21,1%, членів ВЛКСМ – 207, або 13,8%.

4 березня   1980   (вівторок)  -  У Києві відбулися загальні річні збори Південного відділення ВАСГНІЛ, присвячені підсумкам наукових досліджень в УРСР і Молдавській РСР за минулий рік і завданням вчених-аграрників на майбутнє. Господарства республіки у 1979 р. прийняли до впровадження 180 наукових розробок з економічним ефектом, що перевищує 660 млн. руб. У 1979 р. селекційні центри республіки передали у державне сортовипробування 103 нові сорти і гібриди зернових, технологічних, олійних, кормових культур, районували – 35.

4 березня   1981   (середа)  -  Протокольний відділ МЗС УРСР організував для співробітників консульських установ соціалістичних країн у м. Київ відвідання Інституту молекулярної біології і генетики АН УРСР. Директор інституту, член-кореспондент АН УРСР Г. Мацука ознайомив їх з дослідженнями українських вчених, вкладом колективу в розвиток різних галузей народного господарства.

4 березня   1982   (четвер)  -  Харків. Відбувся суд над баптистами Олегом Перебиковським (вирок – 2 роки таборів) і Харитоном Прутяну (вирок – 3 роки таборів).

4 березня   1982   (четвер)  -  Київ. Відбулися річні збори вчених Південного відділення ВАСГНІЛ, на яких обговорювалися підсумки діяльності наукових установ регіону за 1981 р. і завдання сільськогосподарської науки.

4 березня   1983   (п’ятниця)  -  Київ. Відбувся пленум ЦК ЛКСМУ, який розглянув організаційне питання. Пленум звільнив А. Корнієнка від обов’язків першого секретаря ЦК ЛКСМУ у зв’язку з переходом на іншу роботу. Першим секретарем ЦК ЛКСМУ обрано В. Мироненка. На пленумі обговорено завдання комсомольських організацій України по вихованню у молоді свідомого ставлення до праці, зміцнення трудової дисципліни.

4 березня   1983   (п’ятниця)  -  Інформаційний лист ЦК Компартії України за підписом В. Щербицького до ЦК КПСС про становище, яке склалося на атомних електростанціях України. В ньому вказувалось, що із-за окремих проектних прорахунків, низької надійності частини обладнання, недостатньої кваліфікації обслуговуючого персоналу за останній час тут відбулося кілька великих аварій, які призвели до погіршення радіаційної ситуації і перебоїв в електропостачанні народного господарства.

4 березня   1983   (п’ятниця)  -  У Сумах в родині Лук’янникових народилася п’ята дитина, яка стала 250-тисячним жителем міста над Пслом.

4 березня   1985   (понеділок)  -  Київ. Відбулося засідання Комісії УРСР у справах ЮНЕСКО, на якому розглядалося питання підготовки до відзначення 40-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні тощо.

4 березня   1988   (п’ятниця)  -  Москва. Повідомлялось про розгляд ЦК КПРС питання про дальше вдосконалення порядку відрядження радянських громадянза кордон у службових справах. У центрі і на місцях скорочувалися строки розгляду питань відрядження за кордон, спрощувалося оформлення документів, що подавалися у зв’язку з поїздками. Деякі питання, які раніше вирішувалися центральними організаціями, були передані у відання місцевих органів, керівників виробничих об’єднань і підприємств.

4 березня   1989   (субота)  -  Львів. Проведення радянсько-польської наукової конференції, яка була присвячена 70-річчю створення Комуністичної партії Західної України.

4 березня   1989   (субота)  -  Відкриття Днів України в Індії.

4 березня   1989   (субота)  -  Київ. Республіканська установча конфекція українського історико-просвітницького товариства “Меморіал”, основними завданнями якого було установлення імен людей, які безневинно потерпіли в роки репресій, увіковічення їх пам’яті, подання допомоги тим, хто живий. Головою обрано Леся Танюка.

4 березня   1990   (неділя)  -  Відбулися перші демократичні вибори до рад народних депутатів усіх рівнів на території України. Для проведення виборів утворено 450 виборчих округів. У них балотувалося 2888 кандидатів у народні депутати. Перед голосуванням у 4 округах у виборчих бюлетенях залишилося по одному кандидату, в 34 округах – по 2, у 130 – по 3-4, у 211 від 5 до 9, у 64 – від 10 до 19, у 7 – по 20 і більше кандидатів у народні депутати. У голосуванні взяло участь 31375980 виборців, або 84,55%. Народні депутати УРСР були обрані лише в 112 округах. Склад депутатів оновився на 52,2%. Серед депутатів 17,5% - робітники, 38,9% - колгоспники, 35,5% - жінки, 51,5% - члени і кандидати у члени КПРС, 48,5% - безпартійні, 6,2% - члени ВЛКСМ. 13,2% депутатів – віком до 30 років.

4 березня   1990   (неділя)  -  Відбулися перші демократичні вибори до рад народних депутатів усіх рівнів на території України. Для проведення виборів утворено 450 виборчих округів. У них балотувалося 2888 кандидатів у народні депутати.

4 березня   1992   (середа)  -  Верховна Рада України прийняла Закон "Про приватизацію майна державних підприємств". Закон врегулював правові, економічні та організаційні основи приватизації підприємств загальнодержавної, республіканської та комунальної власності з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки.

4 березня   1992   (середа)  -  Президент України Л. Кравчук видав указ "Про створення Національного інституту стратегічних досліджень". На установу покладалася розробка науково обґрунтованих глобальних стратегій та прогнозів політичного, соціально-економічного, державно-правового та духовного розвитку України, а також координацію досліджень із цих проблем, які здійснюють наукові установи й аналітичні центри державних установ та громадських організацій.

4 березня   1992   (середа)  -  Президент України Л. Кравчук видав указ "Про заснування Академії педагогічних наук України". Визначались організаційні основи її діяльності як державні інституції, основні завдання, чисельність членів, інші заходи.

4 березня   1992   (середа)  -  Президент України Л. Кравчук видав Указ "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна", у якому містився перелік завдань органам влади. Зокрема: підготувати перелік пам'яток, що можуть бути передані релігійним організаціям; організувати відселення з території "Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника" організацій та установ, діяльність яких не пов'язана з виконанням його статутних завдань; проведення інвентаризації культового майна; сприяти релігійним організаціям у зведенні культових будівель.

4 березня   1996   (понеділок)  -  Підписано Конвенцію між Україною й Канадою про уникнення подвійного оподаткування.

4 березня   1996   (понеділок)  -  Кабінет міністрів України прийняв постанову "Про створення Уманської сільськогосподарської академії".

4 березня   1997   (вівторок)  -  У Києві розпочався міжнародний семінар "Перспективи муніципальної реформи в Україні".

4 березня   1997   (вівторок)  -  Президент України Л.Кучма видав указ "Про заходи щодо подальшого розвитку космічних технологій".

4 березня   1998   (середа)  -  Президент України видав указ "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами".

4 березня   1998   (середа)  -  Верховна Рада України ратифікувала Угоду про зустрічні гарантії між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

4 березня   1999   (четвер)  -  Президент Російської Федерації Б.Єльцин підписав ратифікаційну грамоту до Договору про дружбу, партнерство та співробітництво між Російською Федерацією та Україною.

4 березня   1999   (четвер)  -  Ратифiкована угода про грант Всесвiтнього екологiчного траст-фонду (Проект вилучення речовин, що руйнують озоновий шар) між Україною та Мiжнародним банком реконструкцiї та розвитку, що виступає як впроваджувальна установа зазначеного фонду.

4 березня   1999   (четвер)  -  Президент України своїм указом запровадив довiчнi стипендії Президента України видатним дiячам науки та освiти.

4 березня   1999   (четвер)  -  Президент України підписав указ "Про присудження Державних премiй України iменi Тараса Шевченко 1999 року". Лауреатами стали: майстри народного мистецтва БІЛИК І.А., КИТРИШ М.Є., ОМЕЛЯНЕНКО В.О. - за цикли творів опішнянської кераміки; артист БУЙМИСТЕР В.Г. - за концертні програми 1993-1998 років: "Шевченкіана", "Українські композитори сучасності", "Італійська музика", "Німецька музика"; композитор ГАВРИЛЕЦЬ Г.О. - за музично-сценічне дійство "Золотий камінь посіємо"; письменник КРЕМІНЬ Д.Д. - за збірку поезій "Пектораль"; режисер-постановник МЕРЗЛІКІН М.І. та композитор ЩЕРБАКОВ І.В. - за виставу "Пастка для Відьми" у Київському державному музичному театрі для дітей та юнацтва; літературознавець НАЛИВАЙКО Д.С. - за книгу "Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі XI-XVIII ст."; художник ПАТИК В.Й. - за серію робіт "Земля Шевченка" та твори останніх років; скульптор МАЗУР Б.М. - за пам'ятник Сергію Параджанову у м. Києві та пам'ятник "Ангел скорботи" у м. Хмельницькому.

4 березня   1999   (четвер)  -  Громадськість Чернівецької області відзначила 50-річчя від дня народження українського композитора-пісняра В.Івасюка (1949-1979).

4 березня   1999   (четвер)  -  У селищі Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області на базі Першої окремої танкової бригади відбувся 1-й Всеукраїнський зліт солдатських матерів.


Етичний кодекс
членів Фулбрайтівського
товариства України

Recommendation Rec(2001)15 on history teaching in twenty-first-century Europe.
(переклад з англійської)«Про викладання історії в Європі у ХХІ столітті»

European Parliament resolution of 2 April 2009 on European conscience and totalitarianism
(переклад з англійської)«Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року щодо європейської свідомості та тоталітаризму»

L`association Liberté pour l`histoire
(переклад з англійської)«Блуазьке звернення» Асоціації французьких істориків «Свободу історії!»

Міжнародний комітет
історичних наук (ICHS)

Універсальна декларація архівів

Підтримати

Principles of Access to Archives
Adopted by International Council on Archives
Annual General Meeting on August 24, 2012
Internet Encyclopedia Of Ukraine
The Internet Encyclopedia
of Ukraine

Український історичний
портал
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.
ІЗБОРНИК:
Історія України IX-XVIII ст.
Першоджерела та інтерпретації

Web-бібліографія старої України.1240–1800

Європейська бібліотека:
Ресурси 47 національних бібліотек

Портал Ukrainica

VIFAOST
Віртуальна бібліотека "Східна Європа"

Історія та гуманітарні дисципліни

"Міста та села України"
Багатотомне енциклопедичне видання

Фонд «Osrodka KARTA»

Портал
«Уроки истории»

EuroDocs: Online Sources
for European History

"Відлуння віків"

The History Network for Young Europeans

Military Ukraine
Воєнно-історичний форум

Історія цивілізацій

"Історична правда"

Україна Incognita:
Історичний веб-проект

"Український воєнно-історичний портал"

Історія:
Сумський історичний портал

Historians.in.ua

КРИТИКА
простір незалежної думки

История городов и сел

Фото-Планета.
Фотографії міст,
селищ, сіл.
Україна

АРГУМЕНТ:
История

Старожитності

CEJSH – The Central European Journal of Social Sciences and Humanities

Российский индекс научного цитирования – портал е-Library.ru

Slavic
Humanities Index