Інститут історії України НАН України

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ЖУРНАЛ

ПЕРІОДИЧНІ ТА СЕРІЙНІ ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ

ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ (1936-2015)

ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ: МАТЕРІАЛИ ДО БІБЛІОГРАФІЇ

НОВИНИ З КНИЖКОВОЇ ПОЛИЦІ

RSS-стрічкиRSS
Отримувати новини порталу на e-mail:


Delivered by FeedBurner

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Таким же чином можете повідомити про непрацюючі посилання
Система Orphus

Події за

Матеріали розділу генеруються автоматично на базі серії довідників 'Україна: хроніка подій ХХ століття'. На разі до календаря “підключено” лише частину хронікального масиву. Робота над наповненням бази календаря триває.


6 липня (23 червня)   1918   (субота)  -  Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь голови мирної делегації на переговорах з РСФРР С.Шелухіна про її роботу. Рада міністрів повторно розглянула законопроект про земельно-ліквідаційні комісії.. Міністр сповідань у доповіді порушив питання про межі влади патріарха відносно затвердження і благословіння вищих церковних ієрархів.

6 липня (23 червня)   1918   (субота)  -  Поширена відозва Всеукраїнського центрального військово-революційного комітету до робітників і селян України із закликом утворювати бойові одиниці і усім як один підійматися на боротьбу за встановлення влади рад.

6 липня   1918   (субота)  -  Київ. На пленарному засіданні Всеукраїнського православного церковного собору виступив гетьман Павло Скоропадський. Він рішуче висловився за самостійну автокефальну українську церкву, підкресливши, що “державні справи вимагають, аби всі церковні справи вирішувалися тут, на Україні”. Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. –Т.IV. –Ч.1. – С.46

6 липня   1919   (неділя)  -  Українські війська залишили Проскурів.

6 липня   1919   (неділя)  -  Київ. Позашкільний відділ наркомосу УСРР звернувся до українських письменників та діячів культури з пропозицією взяти участь у складанні збірників з історії українського народу, української літератури, які планувалося видати в якості посібників для навчання.

6-10 липня   1919   (неділя-четвер)  -  І губернський з'їзд профспілок у Чернігові.

6-11 липня   1919   (неділя-п'ятниця)  -  Кам'янець-Подільський. Нарада членів Трудового конгресу. у якій взяли участь 50 депутатів, член Директорії Ф.Швець, голова уряду Б.Мартос, більшість міністрів. Нарада обговорила питання тогочасного становища УНР, її оборони, налагодження державного апарату.

6 липня   1920   (вівторок)  -  Львів. Відбувся перший концерт музичного товарства “Бандурист”.

6 липня   1920   (вівторок)  -  Безпартійна конференція робітничої молоді Волчанського повіту, Харківської губернії.

6 липня   1920   (вівторок)  -  Харків. Постанова РНК УСРР про допуск до прискореного випуску усіх студентів останнього курсу сільськогосподарських і ветеринарних інститутів, факультетів та відділів через нестачу висококваліфікованих фахівців у всіх галузях сільського господарства і ветеринарії.

6 липня   1920   (вівторок)  -  Кам’янець-Подільський. РНМ УНР постановила асигнувати з державної скарбниці 5 млн. карбованців для допомоги Українському Червоному Хресту. Кошти призначалися на організацію лікарської допомоги на фронті та евакуацію поранених до базових шпиталів.

6 – 7 липня   1920   (вівторок– середа)  -  ІІ Донецька губернська конференція КП(б)У.

6 – 11 липня   1920   (вівторок–неділя)  -  Відступ 6-ї стрілецька дивізії Дієвої армії УНР до р. Стир у район м. Рафалівка.

6 липня   1920   (вівторок)  -  Кам’янець-Подільський. Засідання РНМ УНР, на якому призначено уповноваженим по евакуації Є. Архипенка та ухвалено створити при ньому дорадчий орган з представників міністерств внутрішніх справ, військового і головноуповноваженого уряду УНР; для вирішення питань щодо оборони внутрішнього порядку і зв’язку з Дієвою армією УНР ухвалено утворити нараду під головуванням голови Ради народних міністрів.

6 липня   1920   (вівторок)  -  Харків. Відкриття курсів вивчення іноземних мов, організованих Народним комісаріатом освіти.

6 липня   1921   (середа)  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про вибори до міських рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів”. Встановлено склад та повноваження виборчих комісій; окреслено коло осіб, яким надавалися виборчі права, та тих, які цих прав позбавлялися; визначено норми представництва у міських радах від робітників, селян та червоноармійців; накреслено порядок їх виборів до міськрад.

6 липня   1921   (середа)  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про відділи управління виконкомів”. Визначено структуру, організацію управління та склад їхніх відділів.

6 липня   1921   (середа)  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про створення Жмеринського повіту Подільської губернії” в складі Браїловської, Станіславчікської, Овсянецької, Межирівської, Ялтушківської, Чемерісо-Волоської, Мар’янівської, Китай-Городської, Комаринецької, Молчанської, Пеньковської, Краснянської волостей.

6 липня   1921   (середа)  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про місцеві органи Уповзовнішторгу” при губернських та повітових виконкомах рад. Визначено завдання діяльності та склад цих органів.

6 липня   1921   (середа)  -  Юзівка Донецької губернії. На металургійному заводі пущено першу доменну піч.

6 липня   1922   (четвер)  -  Харків. Оргбюро ЦК прийняло постанову про позакошторисне кредитування волосних працівників. Секретаріату КП(б)У доручалося остаточно встановити щомісячну суму на утримання волосних організаторів і розглянути план створення всеукраїнської мережі волорганізаторів.

6 липня   1922   (четвер)  -  Харків. Оргбюро ЦК розглянуло питання про фонд взаємодопомоги комуністів. Секретарю ЦК КП(б)У Д. Мануїльському доручалося скликати представників економічних комісаріатів для додаткової розробки питання про створення цього фонду. Для організації допомоги військовим партпрацівникам пропонувалося виокремлювати певний відсоток із загального фонду допомоги партпрацівникам за рахунок коштів, отриманих з підприємств, створених разом з військовими органами.

6-13 липня   1922   (четвер - четвер)  -  Харків. Відкрилася Всеукраїнська нарада губернських продовольчих комісарів і начальників податкових відділів губернських продовольчих комітетів. Порядок денний: про продподаткову кампанію 1922/23 р.; про фінансове становище Наркомпроду; про завдання і перспективи заготівельного управління Наркомпроду; поточні справи.

6-13 липня   1922   (четвер - четвер)  -  Вінниця. Відбудовано суперфосфатний завод.

6-13 липня   1922   (четвер - четвер)  -  Київ. Зареєстровано статут промислово-технічного кооперативного товариства „Технобанк”. Мета товариства – об’єднання технічних сил для відбудови та розвитку промисловості.

6-13 липня   1922   (четвер - четвер)  -  Київське бюро Всеукраїнського наукового комітету організувало випуск наукового часопису, який друкував наукові статті і реферати про наукові досліди.

6 липня   1923   (п’ятниця)  -  Москва. ЦВК СРСР увів у дію договір і декларацію про створення СРСР (Конституцію СРСР).

6 липня   1923   (п’ятниця)  -  Прага. На вимогу представництва УСРР ліквідовано надзвичайну дипломатичну місію УНР.

6 липня   1923   (п’ятниця)  -  Сідней. З ініціативи української громади поставлено пам’ятник Т. Шевченку.

6 липня   1923   (п’ятниця)  -  Харків. ЦК КСМУ постановив провести у міжнародний день молоді (першу неділю вересня) всеукраїнську спартакіаду.

6 липня   1923   (п’ятниця)  -  Харків. Головполітосвіта приступила до художнього видання творів Т. Шевченка.

6 липня   1923   (п’ятниця)  -  Харків. Наркомос УСРР заборонив вивіз за кордон музейних цінностей і предметів художньої старовини.

6 липня   1924   (неділя)  -  Київ. Повідомлялося про швидке зростання членів Всеукраїнського товариства друзів хімічної оборони (Укрдоброхім). Деякі трудові колективи вступали до організації колективно. Поряд з певними пільгами, його члени отримали право на „газове хрещення” – окурювання удушливим газом у масці.

6 липня   1924   (неділя)  -  Харків. Головпрофос встановив броню в вишах республіки для абітурієнтів – представників національних меншин. Броня визначалася в розмірі 2% від загальної кількості студентів першокурсників.

6 липня   1924   (неділя)  -  Харків. Наркомат охорони здоров’я УСРР поставив за обов’язок Харківському губернському відділу охорони здоров’я терміново відкрити протималярійну станцію в столиці. Робмеду (відділу робітничих медицини – Авт.) та лікувальному відділу губернського відділу охорони здоров’я надіслано розпорядження про обов’язкове надання невідкладної медичної допомоги хворим на малярію не тільки на станції, а й в усіх амбулаторіях і клініках.

6 липня   1924   (неділя)  -  На території східної України протягом місяця тривала надзвичайна спека, якої не спостерігалося 35 років. Температура вдень доходила до 41 градуса, а вночі – до 30. В західній частині республіки було дещо холодніше, температура не піднімалася вище 33 градусів. Дощових днів у червні було дуже мало, на сході та півдні випало лише 2 дощі.

6 липня   1925   (понеділок)  -  Харків. Відбувся урочистий пленум міськради, присвячений святкуванню Дня Конституції СРСР.

6 липня   1928   (субота)  -  Харків, м. Відбулося засідання політбюро ЦК КП(б)У. Учасники обговорили питання про хід хлібозаготівель.

6 липня   1928   (субота)  -  Харків, м. НКСЗ УСРР видав постанову „Про увільнення від медичного обстеження осіб похилого віку, що подають заяви про соціальне забезпечення з причин втрати годувальника”.

6 липня   1929   (субота)  -  УСРР. Відбулися урочистості з нагоди 10-ї річниці ВЛКСМ. У столиці України днем відбувся “зоряний пробіг фізкультурників”, а надвечір – “комсомольський карнавал”.

Липень, 6   1932   (середа)  -  Лист Л. Кагановича та В. Молотова до Й. Сталіна. Зважаючи на те, що на ІІІ Всеукраїнській конференції мала розгорнутися критика роботи ЦК КП(б)У за спричинення «тяжкого [продовольчого] становища в деяких районах», ставилося питання про те, як подати цю критику в засобах масової інформації, щоб «не дати привід іноземній пресі». Висувалася пропозиція висловити її «в стриманих тонах, без публікації фактів про становище в поганих районах». Висловлювалося прохання до Сталіна повідомити свою думку з цього приводу до Харкова

Липень, 6   1932   (середа)  -  Лист Л. Кагановича та В. Молотова до Й. Сталіна. Повідомляли про обговорення в ЦК КП(б)У проекту резолюції і питання про проведення ІІІ Всеукраїнської конференції КП(б)У. Зазначили, що представники з центру вказали на неприпустимість проекту резолюції як такого, що слабо критикував керівництво ЦК КП(б)У щодо села, який не ставив тверді завдання виконання хлібозаготівельного плану і подолання демобілізаційних настроїв у цій справі. Висвітлювалася одностайна позиція членів політбюро ЦК КП(б)У, у тому числі наркома освіти УСРР М. Скрипника, які просили зниження плану, враховуючи недосів зернових – 2,2 млн га і загибель озимих – 0,8 млн га. Підкреслювалося, що представники політбюро ЦК ВКП(б) категорично відхилили перегляд плану, вимагаючи мобілізації партії для боротьби з втратами і збитками хліба. Повідомлялося, що генеральний секретар ЦК КП(б)У С. Косіор у доповіді на конференції, на відміну від заяви на політбюро, захищав позицію обов’язкового виконання плану. Ставилося питання про необхідність записати до резолюції конференції вказівку на незадовільне керівництво ЦК КП(б)У селом за останній час

Липень, 6   1932   (середа)  -  Харків. Постанова політбюро ЦК КП(б)У про план хлібозаготiвель по селянському сектору. Визнано правильним і прийнято до безумовного виконання план хлібозаготівель по селянському сектору, встановлений ЦК ВКП(б) в обсязі 356 млн пудів

Липень, 6   1932   (середа)  -  Харків. Резолюція ІІІ Всеукраїнської конференції КП(б)У «Про підсумки весняної посівної кампанії, про хлібозаготівельну та збиральну кампанії і завдання організаційно-господарського зміцнення колгоспів». Визначено заходи щодо виконання плану хлібозаготівель по селянському сектору. Вказано на необхідність поліпшення партійного керівництва роботою районних і сільських партійних організацій. Поставлено завдання боротьби з саботажниками хлібозаготівель. Засуджено тогорічну практику зрівняльного розподілу плану хлібозаготівель між районами і колгоспами. Зауважено на необхідності здачі хліба одноосібними господарствами в розмірах не менших, ніж сусідні колгоспи, але без надання одноосібникам нездійсненних завдань. Накреслено заходи збереження врожаю під час збиральної кампанії. Запропоновано поширити практику організації польових бригад, закріпивши за ними певні ділянки і поля та встановивши конкретні завдання щодо збирання врожаю з кожної з них. У разі перевиконання завдань встановлено надбавки на трудодень, а за їх невиконання – штраф. Вказано на неприпустимість затримки грошової оплати колгоспам хліба, зданого державі, та на проведення з цього хліба відрахувань на різні платежі без відома колгоспів. Заборонено застосовувати примусові заходи щодо одноосібників під час збирання врожаю («червоні токи», примусові супряги). Надано вказівку про обов’язкове відведення одноосібникам земельних ділянок під посів озимини не пізніше 15 липня. Зауважено на необхідності дотримання постанови ЦК КП(б)У про заборону вільної торгівлі хлібом до завершення хлібозаготівель

Липень, 6   1933   (четвер)  -  Книга запису смерті Мокиївської сільради Чорнухинського району Харківської області. Померла «від параліча серця» 5-річна дівчинка П. Бойко

Липень, 6   1933   (четвер)  -  Книги запису цивільного стану Граденицької сільської ради Одеського району. Помер від «гострого виснаження» 48-річний чоловік Ф. Величко

6 липня   1939   (четвер)  -  Район р. Халхин-Гол. 6-12 липня відбулися бойові сутички частин РСЧА з японо-манчьжурськими військами. Радянське командування повідомило про захоплення 254 полонених, 4 гармат, 4 танків, 15 бронемашин, 70 кулеметів.

6 липня   1939   (четвер)  -  Київ. Почалося спорудження корпусу Київського заводу друкарських машинок “Радянська Україна”. На будівництво асигновано 750 тис. руб. З введенням у дію об’єкту заплановано збільшити виробництво друкованих машинок з 1200 до 2400 шт. на рік.

6 липня   1939   (четвер)  -  Київ. 6-18 липня у Київському театрі музикальної комедії відбувся другий республіканський огляд робітничо-колгоспних театрів. Майстерність демонстрували 18 творчих колективів. До журі обрано відомих артистів А.Бучму, Г.Юру, заслуженого діяча мистецтв К.Хохлова, секретаря ЦК ЛКСМУ Ф.Насєдкіна, завідувача відділу агітації і пропаганди ЦК КПУ І.Лисенка та ін. Переможцем огляду визнано колектив Харківського російського театру ім. Горького за постановку п’єси М.Горького “Фальшива монета”. Призами також відзначено 45 акторів, режисерів і художників різних театральних колективів.

6 липня   1940   (субота)  -  Президія Верховної ради СРСР прийняла Указ Про зміну пунктів «а» –«г» ст.193 Уголовного кодексу РСФРР (Про заходи боротьби з дезертирством і самовільними відлучками військовослужбовців Червоної армії).

6 липня   1940   (субота)  -  Комітет у справах вищої школи при Раднаркомі СРСР вирішив запровадити у вузах курс політичної економії для студентів прийому 19381939 навчального року, які закінчили навчання «Основ марксизму ленінізму». Для студентів історичних і літературних факультетів прийому навчання двох останніх років запроваджується викладання курсу діалектичного та історичного матеріалізму. В 189 найбільших вищих навчальних закладів країни створюються самостійні кафедри політичної економії і діалектичного та історичного матеріалізму. Крім того, кафедра політичної економії організуєтьсяв 18економічних і юридичних вузах. В 13 університетах — Москви, Ленінграду, Саратова Києва, Дніпропетровська, Одеси, Харкова, Львова Мінська, Тбілісі, Єревана, Баку, Ташкента і 12 інших вузів створюються кафедри філософії.

6 липня   1940   (субота)  -  Київ. Видавництво «Радянська школа» розпочало підготовку до видання фізичної і адміністративної карти України. На картах будуть нанесені нові кордони республіки, які включать Бессарабію і Північну Буковину. Масштаб карт 1:1 000 000.

6 липня   1940   (субота)  -  Чернігів. Чернігівський обласний суд розглянув справу наклепника Кузьменка, який протягом 1938-1939 рр. «наводнив слідчі органи Чернігівщини брехливими наклепницькими заявами на цілий ряд колгоспників і радянських працівників сіл Макошина Тупичівського району і Седнєва Чернігівського району. Він називав чесних радянських людей членами вигаданої ним контрреволюційної організації, обвинувачуючи їх в підготовці терористичних контрреволюційних актів, розповсюдженні контрреволюційних листівок тощо». До своїх заяв він додавав ці листівки, сфабриковані ним самим. У такій спосіб він очернив до 20 осіб. Суд визнав, щоКузьменко «взагалі вороже наставлений до радянської влади, діяв з контрреволюційною метою». Суд, визнавши велику соціальну небезпеку вчинків Кузьменка, присудив його до вищої кари — розстрілу.

6 липня   1940   (субота)  -  Київ. Київський музей російського мистецтва придбав 4 невідомих досі малюнки знаменитого російського художника І.Ю.Репіна. Серед них начерки чоловіка і жінки — українців, зроблений художником у 1980-х рр. в селі Качанівці Чернігівської області, прекрасно виконаний портрет К.М.Богуславської, що належить до 1916 р., малюнок дерев’яної церкви.

6 липня   1940   (субота)  -  Ленінград. В архівах Всесоюзного географічного товариства науковими працівниками виявлено понад 20 цікавих рукописних праць про Бессарабію і Північну Буковину. В числі рукописів — праця, яка відноситься до 1847 року «Про простори і населення Бессарабії», а також «Аккерманські українці», «Опис міст Бессарабії і Сорокського повіту», «Фізикогеографічний опис Бессарабії». До праці Н.Нестеровського «Бессарабські русини» додана збірка пісень, прислів’їв, загадок тощо. Є також «Опис костюмів русинських мужиків», зроблений А.Вознесенським, збірка галицьких пісень з нотами тощо.

6 липня   1940   (субота)  -  Кишинів. Відбувся великий літературний вечір-зустріч інтелігенції і трудящих міста з радянськими письменниками. З доповіддю про досягнення літератури народів Радянського Союзу виступив літературний критик Йоган Альтман. На вечері виступили із читанням своїх творів письменники Радянської України: І. Ле, М.Тардов, І.Фефер, В.Кучер, В. Собко, В.Гордєєв. «Читання творів, присвячених товаришу СталінуіЧервоній армії супроводжувалося захопленими оплесками присутніх».

6 липня   1940   (субота)  -  Київ. Виїздна сесія Народного суду 5-ї дільниці Петрівського району слухала в клубі Київського суднобудівельного заводу ім. Сталіна справу слюсаря Сидоренка, який відмовився від роботи на заводі і 27 червня зовсім не вийшов на роботу. Його, як «дезорганізатора виробництва» було засуджено на 3 місяці тюремного ув’язнення. Прямо в залі Сидоренка було взято під варту.

6 липня   1941   (неділя)  -  Закінчилася Львівсько-Чернівецька стратегічна оборонна операція, під час якої радянські війська , що вели бойові дії впродовж 15 діб на фронті шириною 600-700 км, відійшли в глиб території України на 300-350 км.

6 липня   1941   (неділя)  -  Президія Верховної Ради України, РНК УРСР і ЦК КП(б)У оприлюднили звернення, у якому закликали населення республіки ще тісніше згуртуватися навколо партії більшовиків, мужньо захищати рідну землю від загарбників, активно допомагати Червоної армії, самовіддано трудитися на підприємствах, у шахтах і копальнях, колгоспах і радгоспах, створювати полки народного ополчення, винищувальні батальйони й охоронні дружини, розгорнути широку партизанську боротьбу в тилу ворога, відступаючи нищити все цінне майно.

6 липня   1941   (неділя)  -  Створений штаб оборони Києва, до складу якого ввійшли: секретар Київського обкому КП(б)У М. Мішин, секретарі міськкому партії Т.Шамрило, К.Москалець, голова Київського облвиконкому Т.Костюк, голова виконкому міської ради депутатів трудящих І.Шевцов, полковник О. Чернишов (начальник штабу) і майор М.Чукарев.

6 липня   1941   (неділя)  -  Радянські війська залишили з боями районні центри Базалія, Полонне, Сатанів, Теофіполь, Ямпіль Кам’янець-Подільської області; Березна, Межирічі, Сарни, Тучин Ровенської області; Гримайлів, Гусятин, Збараж, Струсів, Чортків Тернопільської області; Заставна, Кельменці, Кіцмань, Хотин Чернівецької області.

6 липня   1941   (неділя)  -  За даними німецького Верховного головнокомандування загальні втрати німецьких сухопутних військ на Сході на цей день становили 64 312 солдат і офіцерів.

6 липня   1941   (неділя)  -  У Львові на зборах громадян для захисту інтересів українських мешканців було створено Українську раду сеньйорів, яку очолив К.Левицький, а почесним главою став митрополит А.Шептицький.

6 липня   1941   (неділя)  -  З третього липня по цей день щодня на будівництві оборонних рубежів у районі Києва працювало 160 тис. чоловік.

6 липня   1941   (неділя)  -  Президія Верховної Ради СРСР ухвалила Указ “Про відповідальність за поширення у воєнний час помилкових чуток, що збуджують тривогу серед населення”, який вимагав карати винних за вироком військового трибуналу.

6 липня   1941   (неділя)  -  Безповоротні втрати військ Південно-Західного фронту та 18-ї армії Південного фронту у Львівсько-Чернівецькій оборонній операції становили 172.323 особи – 20 відсотків особового складу.

6 липня   1942   (понеділок)  -  Гітлерівці захопили плацдарм на лівому березі Дону й значну частину Воронежа. Подальше його просування зупинили організованим опором радянські війська терміново створеного Воронезького фронту (60, 40, 6-а загальновійськові та 2-а повітряна армії) під командуванням М.Ватутіна. Тим самим був зірваний намір ворога оточити частину з’єднань Брянського фронту на Воронезькому напрямі, а потім і Південно-Західний фронт, проти якого діяли 6-а і 1-а танкова армії.

6 липня   1942   (понеділок)  -  Рейхскомісар України Е.Кох видав розпорядження про заборону службовцям цивільних установ рейхскомісаріату “Україна” відвідувати будь-які культурні заходи, організаторами яких є українці.

6 липня   1943   (вівторок)  -  Миколаївський окружний комісар оголосив про страту 10 радянських громадян за ухилення від виконання обов’язкової праці та втечу з місця роботи.

6 липня   1943   (вівторок)  -  В боях з карателями героїчно загинув начальник обласного штабу партизанського руху та командир Чернігівського партизанського з’єднання М.Попудренко.

6 липня   1943   (вівторок)  -  Миколаївський окружний комісар оголосив про страту 10 радянських громадян за ухилення від виконання обов’язкової праці та втечу з місця роботи.

6 липня   1943   (вівторок)  -  В боях з карателями героїчно загинув начальник обласного штабу партизанського руху та командир Чернігівського партизанського з’єднання М.Попудренко.

6 липня   1944   (четвер)  -  Розпочалось визволення Дрогобицької області.

6 липня   1944   (четвер)  -  Радянські війська оволоділи районним центром Волинської області містом Ковель.

6 липня   1945   (субота)  -  Київ. РНК УРСР прийняла постанову “Про встановлення для осіб, що працюють на виробництві і навчаються в школі робітничої молоді, на час випускних екзаменів додаткових відпусток із збереженням заробітної плати”. Встановлювався термін відпустки для 10-х класів – 20 робочих днів, для 7-х – 15 робочих днів; учні решти класів шкіл робітничої молоді звільняти в дні іспитів від роботи із зарахуванням цих днів при наданні їм чергової відпустки; зобов’язувати керівників підприємств, за бажанням учнів, надавати їм чергової відпустки, пристосовуючи їх до часу екзаменів і іспитів.

6 липня   1952   (неділя)  -  Севастополь. Закладено пам’ятник П.Нахімову, в зв’язку з 150-річчям з дня народження талановитого російського флотоводця. Відбувся багатолюдний мітинг.

6 липня   1953   (понеділок)  -  Львів. Закінчилась науково-методична конференція з питань піднесення культури землеробства в західних областях УРСР і на Поліссі.

6 липня   1953   (понеділок)  -  Вінниця. Відкриття обласної виставки образотворчого мистецтва. На виставці експонувалися 600 творів живопису, графіки і скульптури, художньої вишивки і різьблення по дереву.

6 – 8 липня   1956   (п’ятниця – неділя)  -  Київ. Перебування шахіншаха Ірану Мохаммеда Реза Пехлеві і шахині Сорейї.

6 – 17 липня   1956   (п’ятниця – вівторок)  -  Женева (Швейцарія). Проходила ХІХ Міжнародна конференція по народній освіті, скликана Міжнародним бюро освіти разом з ЮНЕСКО.

6 липня   1958   (неділя)  -  Київ. Відкриття Республіканської виставки передового досвіду в народному господарстві УРСР.

6 липня   1960   (середа)  -  Кіровоградська область. При Олександрійському райкомі партії створено комісію з ідеологічних питань, яка складається з 5 секції: партійної пропаганди та агітації, народної освіти, охорони здоров’я, культосвітньої роботи, фізкультури і спорту.

6 липня   1960   (середа)  -  Київ. Президія ВР УРСР видала указ про утворення Української ради народного господарства.

6 липня   1961   (четвер)  -  У зв’язку з 60-річчям з дня народження та за багаторічну плідну наукову і педагогічну діяльність ректора Київського державного університету імені Тараса Шевченка І.Швеця нагороджено орденом Трудового червоного прапора.

6 липня   1963   (субота)  -  м. Софія (Болгарія). На другому міжнародному конкурсі молодих оперних співаків солістка Київської опери Л.Чконія та соліст Львівської опери О.Врабель завоювали бронзові медалі.

6 липня   1964   (понеділок)  -  На Херсонському суднобудівному заводі здано в експлуатацію суховантажний корабель “Академік Шиманський”.

6 липня   1966   (середа)  -  м. Донецьк. Введено в експлуатацію трикотажну фабрику.

6 липня   1967   (четвер)  -  м. Дніпропетровськ. Зі складального конвеєра заводу радіорелейних приладів зійшов мільйонний домашній холодильник марки “Днепр-3”.

6 липня   1967   (четвер)  -  м. Каховка (Херсонська область). Відкрито пам’ятник полководцю часів громадянської війни В. Блюхеру.

6 липня   1969   (неділя)  -  м. Ташкент. Відбулась демонстрація кримських татар з вимогою звільнити з ув’язнення відомого українського правозахисника, генерала Петра Григоренка.

6 липня   1976   (вівторок)  -  В Радянському Союзі здійснено запуск космічного корабля “Союз-21”. У складі екіпажу – командир корабля Герой Радянського Союзу, льотчик-космонавт СРСР полковник Б.Волинов і бортінженер підполковник – інженер В.Жолобов. В програмі польоту – здійснення спільних експериментів з орбітальною науковою станцією “Салют-5”, виведеною на навколоземну орбіту 22 червня 1976 р. В.Жолобов народився у 1937 р. в с.Збур’ївка Голопристанського р-ну Херсонської області.

6 липня   1978   (четвер)  -  Литовська РСР. Закінчилися перші гастролі у Вільнюсі Харківського академічного українського драматичного театру ім. Т.Шевченка. За місяць гастролей театр дав у Литві близько 80 вистав, третина з яких відбулась у сільських будинках культури. На них побувало 30 тис. глядачів.

6 липня   1983   (середа)  -  Повідомлялося, що на Броварському заводі порошкової металургії (Київська область) теплотехнічне обладнання почало діяти на основі нового універсального принципу, який запропонували вчені Інституту газу АН УРСР, створивши метод опалення нагрівальних, хіміко-термічних печей. Здійснюють цей процес високоефективні агрегати так званого опосередкованого радіаційного нагрівання різних матеріалів. При цьому економія палива до 40%.

6 липня   1983   (середа)  -  Київ. Відбулося спільне засідання бюро Відділення математики і кібернетики АН УРСР, бюро Наукової ради АН УРСР по проблемі “Кібернетика” і вченої ради Інституту кібернетики імені В. Глушкова АН УРСР, присвячене 60-річчю від дня народження В. Глушкова. Міністерство зв’язку СРСР в пам’ять про вченого видало художній конверт з його портретом.

6 липня   1983   (середа)  -  Виповнилося 25 років з дня відкриття ВДНГ Української РСР. За час існування вона прийняла близько 34 тис. відвідувачів.

6 липня   1983   (середа)  -  Київ. На запрошення радянсько-партійного керівництва прибув федеральний канцлер ФРН Гельмут Коль. Під час розмови В. Щербицького з Г. Колем було висловлено побажання про підтримання добросусідським відносин між ФРН і Україною на довгочасній основі.

6 липня   1984   (п’ятниця)  -  Одеських відмовників Олександра Предкова та Ігоря Козлика було викликано до КДБ. Від них вимагали припинити писати листи протесту до радянських інстанцій, не зустрічатися з іноземцями.

6 липня   1984   (п’ятниця)  -  В аеропорту м. Хмельницький радянські органи затримали спеціаліста японської фірми “Кокусай коекі” Такасі Куріяму, який займався збиранням відомостей про оборонні об’єкти СРСР.

6 липня   1984   (п’ятниця)  -  50 років тому у м. Ялта Кримської області вийшов перший номер курортної газети “Всесоюзная здравница”, тепер – “Советский Крым”.

6 липня   1984   (п’ятниця)  -  Київ. На будинку Київського університету по бульвару Т. Шевченка, 14 відкрито меморіальну дошку В. Затонському – наркому освіти УРСР.

6 липня   1985   (субота)  -  У м. Київ закінчилися перші Всехсвятські читання, які були присвячені питанням комплексних досліджень комет, астероїдів та інших малих тіл Сонячної системи. Читання названі на честь відомого астронома С. К. Всехсвятського, який вніс великий вклад у науку про комети.

6 липня   1987   (понеділок)  -  Москва. На Червоній та Старій площах відбулася демонстрація кримських татар під гаслом “Поверніть наш народ на батьківщину!”.

6 липня   1989   (четвер)  -  Київ. Повідомлялось про проведення міжнародної конференції “Наука і техніка на службі розвитку: роль урядових та громадських організацій”. Її організаторами були ЮНЕСКО, Академія наук УРСР та ін.

6 липня   1992   (понеділок)  -  У м. Києві відбулася зустріч колишніх співробітників Інституту філософії Академії наук України, які були 1972 р. ув'язнені за антирадянську діяльність, аби відзначити сумну дату.

6 липня   1992   (понеділок)  -  Президент України Л. Кравчук взяв участь у зустрічі Глав держав СНД у Москві. Прийнято рішення розпочати переговори з метою вивільнення від ядерної зброї Білорусі, Казахстану та України.

6 - 9 липня   1993   (вівторок - п'ятниця)  -  Українська парламентська делегація на чолі з Головою Верховної Ради України І. Плющем взяла участь у роботі другої сесії парламентської асамблеї Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ). На сесії обговорювалися питання сприяння утвердженню миру в Європі, розробки механізмів співробітництва і співіснування на європейському контененті, ролі НБСЄ у нормалізації міжнаціональних відносин та розв'язанні економічних проблем в Європі. Сесія прийняла Гельсінську декларацію Парламентської асамблеї НБСЄ.

6 липня   1994   (середа)  -  Президент України Л. Кравчук своїми указами увільнив Г. Пятаченка з посади міністра фінансів України і призначив на цю посаду П. Германчука; прийняв відставку П. Таланчука з посади міністра освіти, Д. Черненка з посади міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України та призначив на цю посаду В. Петрова; призначив В. Самоплавського першим віце-прем'єр-міністром України, А. Дюбу - віце-прем'єр-міністром України, В. Плітіна - віце-прем'єр-міністром України.

6 липня   1994   (середа)  -  У Руані (Франція) відбувся морський парад, присвячений 50-літтю висадки у Франції військ союзників. В урочистостях взяв участь сторожовий корабель ВМС України "Гетьман Сагайдачний".

6 липня   1995   (четвер)  -  Верховна Рада України ратифікувала "Конвенцію про охорону персоналу ООН та зв'язаного з нею персоналу (1994)".

6 липня   1995   (четвер)  -  Верховна Рада України прийняла Закон "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів та контрольно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , що набув чинності з 28 липня 1995 р.

6 липня   1995   (четвер)  -  Головою Верховної Ради АРК обрано Є.Супрунюка.

6 липня   1995   (четвер)  -  Місто Ковель (Волинська обл.) урочисто відзначило 685-річний ювілей.

6-7 липня   1995   (четвер - п'ятниця)  -  Київ. Проходив науково-практичний семінар "Релігія й церква в Україні та актуальні проблеми гармонізації державно-церковних стосунків".

6 липня   1998   (понеділок)  -  Кабінет Міністрів України визначив порядок надання статусу національних всеукраїнським творчим спілкам.

6 липня   1998   (понеділок)  -  Прийнято рішення Конституційного Суду України у справі за поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Указу Президента України від 24 квітня 1997 року № 371 "Про Національне бюро розслідувань України, (справа щодо утворення Національного бюро розслідувань України).

6 липня   1998   (понеділок)  -  Кабінет Міністрів України затвердив порядок надання біженцям грошової допомоги та пенсій.

6 липня   1999   (вівторок)  -  Міністри внутрішніх справ України, Румунії та Молдови обговорили в Кишиневі проблеми регіональної боротьби проти організованої злочинності.

6 липня   1999   (вівторок)  -  Ратифіковано угоду між Кабінетом міністрів України та урядом Республіки Куба про торгово-економічне співробітництво.

6 липня   2000   (четвер)  -  Верховна Рада України ратифікувала угоду між Україною та Аргентинською Республікою з питань міграції

6 липня   2000   (четвер)  -  Верховна Рада України ратифікувала угоду про позику (Проект енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.


Етичний кодекс
членів Фулбрайтівського
товариства України

Етичний кодекс ученого України

Recommendation Rec(2001)15 on history teaching in twenty-first-century Europe.
(переклад з англійської)«Про викладання історії в Європі у ХХІ столітті»

European Parliament resolution of 2 April 2009 on European conscience and totalitarianism
(переклад з англійської)«Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року щодо європейської свідомості та тоталітаризму»

L`association Liberté pour l`histoire
(переклад з англійської)«Блуазьке звернення» Асоціації французьких істориків «Свободу історії!»

Міжнародний комітет
історичних наук (ICHS)

Універсальна декларація архівів

Підтримати

Principles of Access to Archives
Adopted by International Council on Archives
Annual General Meeting on August 24, 2012
Internet Encyclopedia Of Ukraine
The Internet Encyclopedia
of Ukraine

Український історичний
портал
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.
ІЗБОРНИК:
Історія України IX-XVIII ст.
Першоджерела та інтерпретації

Web-бібліографія старої України.1240–1800

Європейська бібліотека:
Ресурси 47 національних бібліотек

Портал Ukrainica

VIFAOST
Віртуальна бібліотека "Східна Європа"

Історія та гуманітарні дисципліни

"Міста та села України"
Багатотомне енциклопедичне видання

Фонд «Osrodka KARTA»

Портал
«Уроки истории»

EuroDocs: Online Sources
for European History

"Відлуння віків"

The History Network for Young Europeans

Military Ukraine
Воєнно-історичний форум

Історія цивілізацій

"Історична правда"

Україна Incognita:
Історичний веб-проект

"Український воєнно-історичний портал"

Історія:
Сумський історичний портал

Historians.in.ua

КРИТИКА
простір незалежної думки

История городов и сел

Фото-Планета.
Фотографії міст,
селищ, сіл.
Україна

АРГУМЕНТ:
История

Старожитності

CEJSH – The Central European Journal of Social Sciences and Humanities

Российский индекс научного цитирования – портал е-Library.ru

Slavic
Humanities Index

Index Copernicus