Інститут історії України НАН України
Національна Академія Наук України
Інститут Історії України
Цей день в історії XXст.:
31 січня   1921  -  Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У підтримало клопотання ЦК КСМУ про надання права дорадчого голосу на Х з’їзді РКП(б) одному представнику від кожного губкому КСМУ та двом членам ЦК КСМУ. Таке ж рішення було прийняте щодо надання права дорадчого голосу представникам губкомів КП(б)У на губернських та повітових з’їздах КП(б)У.          31 січня   1921  -  Харків. Оргбюро прийняло постанову про проведення Всеукраїнського з’їзду КСМУ не пізніше першої половини квітня.          31 січня   1921  -  Харків. Завершив роботу з’їзд керівників хімічної промисловості УСРР, скликаний хімічним відділом Української ради народного господарства за участю представників хімічних відділів губернських рад народного господарства, районних управлінь, заводських управлінь, найбільших заводів хімічної промисловості і профспілки хіміків. Прибуло 100 делегатів. Порядок денний: доповіді губернських відділів і районних управлінь про роботу на місцях; про роботу хімічного відділу Української ради народного господарства; організаційні питання; виробничі завдання профспілок та їх зв’язки з господарськими органами; про постачання промислових підприємств сировиною; про культурно-освітню роботу профспілок; про професійно-технічну освіту і виробничу пропаганду; нормування та преміювання праці.          31 січня   1921  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про трудове дезертирство та про органи боротьби з ним”. Завдання боротьби з трудовим дезертирством та всіма способами затаювання дизертирів, сприяння та під’юджування до дезертирства покладалося на Всеукраїнський комітет праці та його місцеві органи, що мали діяти за сприянням профспілок, органів Робітничо-Селянської інспекції органів примусової праці НКВС, Цупнадзвичкому (Центральне управління надзвичайних комісій по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і злочинами по посаді), органів військового відомства та боротьби з трудовим дезертирством, а також органів міліції. Всеукраїнському комітету праці надавалося право накладати на труддезертирів та їх приховувачів такі кари: арешт строком до двох тижнів або передання їх у штрафні частини строком на півмісяця, а у випадку злісного дезертирства – передавати їх до суду Революційних трибуналів.          31 січня   1921  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про забезпечення сільськогосподарських установ Наркомзему необхідними умовами правильної праці”. Накреслено заходи відбудови дослідних сільськогосподарських установ.          
       

Пошук по сайту:
UKR ENG
        
Національна академія наук України
Український національний
комітет істориків
LIKБЕЗ
ИСТОРИЧЕСКИЙ ФРОНТ
Архіви
України
Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського
Український інститут національної пам'яті
Інститут української археографії
та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського НАН України
Події за

Матеріали розділу генеруються автоматично на базі серії довідників 'Україна: хроніка подій ХХ століття'. На разі до календаря “підключено” лише частину хронікального масиву. Робота над наповненням бази календаря триває.


31(18) січня   1918   (четвер)  -  На ранок повсталі в Києві домоглися значних успіхів: під їх контроль перейшла значна частина Подолу, Лук’янівки, Шулявки, Деміївки, Печерська. Червоногвардійці Подолу захопили телеграф. По Великій Житомирській підійшли українські підрозділи, зав’язався жорстокий бій, але повстанці отримали допомогу з боку Трьохсвятительської вулиці. Вони зайняли Старокиївський район, більшу частину Володимирської вулиці і підійшли до готелю “Прага” – від будинку Центральної Ради їх відділяло два квартали. Почався безпосередній обстріл Педагогічного музею. Та УЦР підтягла сюди додаткові сили, броньовики і відкинула революційні загони до Софіївської площі. Напружені бої велись біля будинку Управління Південно-Західної залізниці та на Пушкінській вулиці. Залізничники не пропустили у місто український кінний підрозділ, що наступав з боку Кадетського шосе. Але головні сили УЦР продовжували атакувати завод “Арсенал”, по якому вівся шквальний вогонь з важких гармат, наступаючих вояків підтримували броньовики. 8-м годин тривали безперервні атаки, але зламати опір робітників не вдалося. Бої точилися і на Шулявці. Надвечір до сил УЦР підійшли нові поповнення.

31(18) січня   1918   (четвер)  -  Київ. Зранку в Центральній Раді відбувались наради фракцій, на яких обговорювався земельний закон та формування кабінету народних міністрів. М.Грушевський запропонував зборам без обговорення затвердити внесений напередодні земельний закон в цілому, а потрібні поправки доручити зробити Малій раді. Центральна Рада одноголосно прийняла земельний закон при одному, що утримався. М.Грушевський повідомив, що В.Винниченко 29(16) січня подав заяву про відставку свого кабінету. Фракція українських есерів ухвалила доручити формування нового кабінету народних міністрів В.Голубовичу, який на запит депутатів виклав програму майбутнього уряду, дав характеристики деяким кандидатам. Центральна Рада під звуки розбитого кулями скла на даху будинку затвердила склад нового кабінету міністрів при 1 голосі проти і 22, що утрималися (“Бунд”, меншовики і самостійники). До складу Ради народних міністрів увійшли: голова та міністр торгівлі й промисловості – В.Голубович, міністр військових справ – І.Немоловський, внутрішніх справ – П.Христюк, фінансів – С.Перепелиця, шляхів – Є.Сокович, освіти – Н.Григоріїв, земельних справ – А.Терниченко, юстиції – М.Ткаченко, морський – Д.Антонович, харчових справ – М.Ковалевський.

31(18) січня   1918   (четвер)  -  Українська Центральна Рада затвердила тимчасовий земельний закон, згідно якого право власності на всі землі з їх водами, надземними і підземними багатствами в УНР скасовувалося, вони ставали добром всього народу. Верховне порядкування всіма землями належало УЦР до скликання Українських Установчих зборів. В законі визначались основні засади користування землями.

31(18) січня   1918   (четвер)  -  Особий комендант м.Києва М.Ковенко розпорядився в зв’язку з оголошенням Києва на осадному становищі про необхідність отримати зброю у його штабі (Лютеранська, 18) для оборони Української Республіки. У разі невиконання наказу винні каралися за законом воєнного часу.

31(18) січня   1918   (четвер)  -  В Ніжин вступили частини 2-ї революційної армії під командуванням Р.Берзіна. У цей день обрано тимчасовий Військово-революційний комітет, якому була передана вся повнота влади до обрання членів ради.

31(18) січня   1918   (четвер)  -  Газета “ Голос пролетария ” сповістила про встановлення радянської влади в Одесі. Увечері відбулося засідання об’єднаних президій рад, на якому розглядалось питання про організацію влади в місті. Були затверджені комісаріати і обрані тимчасові комісари. Відбулось і перше засідання народних комісарів м.Одеси.

31(18) січня   1918   (четвер)  -  Єлисаветградська рада робітничих, солдатських і селянських депутатів перетворила свій виконком у військово-революційний комітет, готуючись до встановлення радянської влади в місті. В Єлисаветграді перебував український полк гайдамаків і кінна сотня ім. І.Гонти, а рада могла розраховувати тільки на червоногвардійців та 9-у автороту, солдати якої стояли за передачу влади раді.

31 січня   1919   (п’ятниця)  -  Київ. Директорія видала наказ про відставку в повному складі Ради народних міністрів на чолі з головою В.Чехівським і доручила С.Остапенку сформувати новий її склад. Але уряду довелося працювати ще два тижні у попередньому складі та провести евакуацію державного апарату до Вінниці.

31 січня   1919   (п’ятниця)  -  У Харкові пройшли мітинги за темою “Хай живе Комуністичний Інтернаціонал!” У них взяли участь представники ЦК КП(б)У, члени РНК та Харківської ради робітничих і селянських депутатів.

31 січня   1919   (п’ятниця)  -  На Харківському паровозобудівному заводі (ХПЗ) відбувся мітинг з нагоди націоналізації заводу. Робітники ухвалили провести вибори до правління заводу за партійними списками.

31 січня   1919   (п’ятниця)  -  Повідомлення, що заходами інформаційного бюро армії УНР у місті Лубни Полтавської губ. було прочитано кілька безплатних лекцій археологом Г.Стеллецьким для військових і місцевих жителів на тему “Боротьба українського народу за незалежність і волю за старих часів”.

31 січня   1919   (п’ятниця)  -  Київ. Від’їзд надзвичайної дипломатичної місії УНР до Польщі.

31 січня   1919   (п’ятниця)  -  Лондон. Посольство США у Великій Британії переслало до Вашингтона копію меморандуму “Ситуація в Україні”, підготовленого розвідкою британського міністерства закордонних справ. У документі стверджувалося, що “жодних надій не можна покладати на сепаратистський рух Петлюри і що будь–яка допомога цьому рухові закінчиться поразкою... Справжньою небезпекою в Україні є більшовизм і його можна перемогти лише підтримуючи російську Добровольчу армію генерала Денікіна”.

31 січня   1920   (субота)  -  Волчанський повіт, Харківської губернії. Безпартійна селянська конференція, на якій ухвалено резолюції про підтримку радянської влади, про постачання хлібом Червоної армії.

31 січня   1920   (субота)  -  Ямпіль, Подільської губернії. Повітовий з’їзд представників державних повітових інституцій УНР, народної управи і війська, на якому обрано найвищий орган управління повітом – Ямпільську повiтову виконавчу раду УНР.

31 січня   1920   (субота)  -  Перехід залізниці Цвітково – Христинівка полком Чорних Запорожців армії УНР.

31 січня   1920   (субота)  -  Район м. Одеси. Створення за ініціативою командування УГА двох українських піших полків (1-го Чорноморського та 2-го Запорозького) з колишніх військовополонених армії УНР. В кінці лютого деякі сотні було розформовано й влито до більшовицьких частин, а з решти утворено 361-й український радянський стрілецький полк при 41-й більшовицькій дивізії зі штабом у Тирасполі.

31 січня   1920   (субота)  -  Район м. Умані. Уповноваженим від уряду УНР політичним референтом Чубуком відновлено демократичну владу, місцеву охорону, розвинено інформаційно-агітаційну діяльність газети “Україна”. Повітовим комісаром призначено Дерещука.

31 січня   1920   (субота)  -  Львів. Для узгодження й активізації методів боротьби проти польського окупаційного режиму, сформування єдиного національного фронту засновано координаційний центр – Міжпартійну раду. До її складу увійшли представники Української трудової, Української радикальної, Української соціал-демократичної та Української християнсько-суспільної партій. Головою ради обрано професора Львівського університету К. Студинського (1868 – 1941), секретарем – голову УНТП В. Бачинського (1880 – 1927). Рада підтримувала постійні зв’язки з урядом Є. Петрушевича.

31 січня   1921   (понеділок)  -  Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У підтримало клопотання ЦК КСМУ про надання права дорадчого голосу на Х з’їзді РКП(б) одному представнику від кожного губкому КСМУ та двом членам ЦК КСМУ. Таке ж рішення було прийняте щодо надання права дорадчого голосу представникам губкомів КП(б)У на губернських та повітових з’їздах КП(б)У.

31 січня   1921   (понеділок)  -  Харків. Оргбюро прийняло постанову про проведення Всеукраїнського з’їзду КСМУ не пізніше першої половини квітня.

31 січня   1921   (понеділок)  -  Харків. Завершив роботу з’їзд керівників хімічної промисловості УСРР, скликаний хімічним відділом Української ради народного господарства за участю представників хімічних відділів губернських рад народного господарства, районних управлінь, заводських управлінь, найбільших заводів хімічної промисловості і профспілки хіміків. Прибуло 100 делегатів. Порядок денний: доповіді губернських відділів і районних управлінь про роботу на місцях; про роботу хімічного відділу Української ради народного господарства; організаційні питання; виробничі завдання профспілок та їх зв’язки з господарськими органами; про постачання промислових підприємств сировиною; про культурно-освітню роботу профспілок; про професійно-технічну освіту і виробничу пропаганду; нормування та преміювання праці.

31 січня   1921   (понеділок)  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про трудове дезертирство та про органи боротьби з ним”. Завдання боротьби з трудовим дезертирством та всіма способами затаювання дизертирів, сприяння та під’юджування до дезертирства покладалося на Всеукраїнський комітет праці та його місцеві органи, що мали діяти за сприянням профспілок, органів Робітничо-Селянської інспекції органів примусової праці НКВС, Цупнадзвичкому (Центральне управління надзвичайних комісій по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і злочинами по посаді), органів військового відомства та боротьби з трудовим дезертирством, а також органів міліції. Всеукраїнському комітету праці надавалося право накладати на труддезертирів та їх приховувачів такі кари: арешт строком до двох тижнів або передання їх у штрафні частини строком на півмісяця, а у випадку злісного дезертирства – передавати їх до суду Революційних трибуналів.

31 січня   1921   (понеділок)  -  Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про забезпечення сільськогосподарських установ Наркомзему необхідними умовами правильної праці”. Накреслено заходи відбудови дослідних сільськогосподарських установ.

31 січня   1921   (понеділок)  -  Київ. Спільне засідання УАН вирішило заснувати бібліотеку-читальню для обслуговування академіків, наукових співробітників та службовців академії.

31 січня   1921   (понеділок)  -  Москва. Підписано договір між УСРР і ГСРР про визнання незалежності і суверенітету. З боку української сторони договір підписав Ю Коцюбинський, а з боку грузинської – Махарадзе.

31 січня   1922   (вівторок)  -  Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про профспілкові з’їзди. Було ухвалено заборонити в Україні з’їзди окремих профспілок до пленуму ВЦРПС.

31 січня   1922   (вівторок)  -  Одеса. Колегія губернської політосвіти постановила зняти з державного постачання студії образотворчого мистецтва, театр „Масодрам” і „Український державний театр студію”. Вирішено перевести їх на самоокупність за умовою надання певних пільг – на безкоштовне користування театральними приміщеннями, декораціями і костюмами, а також на постачання паливом і електрикою.

31 січня   1923   (середа)  -  Богодухів Харківської губ. Завершено будівництво малопотужної електричної станції.

31 січня   1923   (середа)  -  Харків. Почала роботу третя Всеукраїнська нарада губернських відділів соціального забезпечення. Порядок денний: виступи з місць; доповіді про міські і сільські комітети взаємодопомоги; про інвалідну кооперацію.

31 січня   1924   (четвер)  -  Харків. РНК УСРР затвердила статут Житлово-будівельного кооперативного товариства “Червоний Жовтень”, створеного для поліпшення житлових умов залізничників Харківського відділення Південної залізниці.

31 січня   1924   (четвер)  -  Повідомлялося, що на Буковині після чотиримісячної перерви, зумовленої переслідуваннями румунського уряду та недостатнім фінансуванням з боку української громади, поновлено випуск української преси. Почали виходити нові газети: щотижневики “Зоря” (ред. В. Русак) і “Хліборобське слово” (ред К. Кракалія). Перша –– соціалістичного, а друга –– соціал-демократичного спрямування (орган хліборобської партії).

31 січня – 1 лютого   1925   (субота – неділя)  -  Харків. У помешканні клубу ім. Варинського відбулася І позапартійна конференція працюючих поляків міста. Порядок денний: про міжнародне та внутрішнє становище СРСР; про національну політику радянської влади; про ситуацію в Польщі; трудящі маси та релігія.

31 січня – 1 лютого   1925   (субота – неділя)  -  Харків. У клубі 3-го Інтернаціоналу відбулася ІІ позапартійна єврейська конференція. Прибуло 200 делегатів від різних єврейських організацій та установ. Порядок денний: рік без Леніна; про освіту рідною мовою; про національну політику радянської влади; про перехід євреїв до хліборобства; про боротьбу з дрібнобуржуазними течіями.

31 січня   1929   (четвер)  -  Харків, м. Президія ВУЦВК заслухала звіт Робітничо-селянської міліції УСРР з нагоди її 10-ти річного ювілею.

Січень, 31   1933   (вівторок)  -  Постанова політбюро ЦК ВКП(б) про те, що пленум Харківського обкому обрав П. Постишева таємно і «не розгорнув критики недоліків в роботі обкому»

Січень, 31   1933   (вівторок)  -  Протягом січня скоєно 150 «терористичних актів», з них «фiзичний терор» становив 80,9 % випадків, а в селах арештовано 37 797 осіб. Серед арештованих із «політминулим» – 8145 осіб, 1471 голова колгоспу, 388 голів сільських рад, 1335 голів правлінь колгоспів, 1820 завгоспів та комірників, 7906 колгоспників. Розглянуто 12 076 справ звинувачених, із них до розстрілу засуджено 719, до концтаборів – 8003, до виселення – 2533, до примусових робіт – 281

31 січня   1939   (вівторок)  -  Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило надрукувати тези доповіді В.Молотова на ХVІІІ з’їзді ВКП(б) накладом 70 тис. примірників українською, 30 тис. примірників російською мовами.

31 січня   1939   (вівторок)  -  Київ. РНК УРСР і ЦК КП(б)У видали постанову “Про обов’язкову поставку м’яса державі”. Ухвалено порядок, строки, норми здачі м’яса і колгоспами, колгоспними дворами та одноосібними господарствами. Встановлені норми м’ясопоставок: 15 кг з кожної голови для колгоспів і 32 кг. – для одноосібників.

31 січня   1939   (вівторок)  -  Київ. РНК УРСР і ЦК КП(б)У видали постанову “Про обов’язкову поставку вовни державі”. Ухвалено порядок, строки, норми здачі вовни колгоспами, колгоспними дворами та одноосібними господарствами. Встановлені норми м’ясопоставок: 15 кг з кожної голови для колгоспів і 32 кг. – для одноосібників.

31 січня   1939   (вівторок)  -  Київ. РНК УРСР і ЦК КП(б)У видали постанову “Про обов’язкову поставку молока і масла державі в 1939 році”. Ухвалено порядок, строки, норми здачі молока і масла колгоспами, колгоспними дворами та одноосібними господарствами.

31 січня   1939   (вівторок)  -  Хуст. Після гастролів по великих містах Карпатької України (Ясіні, Рахова, та Великого Бичкова) до міста повернувся колектив театру “Нова сцена”. У складі творчого колективу працювали 30 акторів під проводом директора театру А.Шерегія та шефа-режисера – хореографа В.Лібовицького. Репертуар театру складали: “Часи минають” Ю.Грома – “драматичні образи на три дії з життя Карпатської України”, драма поета О.Олеся “Над Дніпром”, казка-оперета “Місяць і зорі” (лібрето М.Чирського, музика М.Аркаса), “Отаман Хмара” – п’єса “з революційного життя на східноукраїнських землях”та ін.

31 січня   1939   (вівторок)  -  Москва. Президія Верховної Ради СРСР видала указ про нагородження “за видатні успіхи і досягнення в розвитку радянської художньої літератури” орденом Леніна М.Бажана, О.Корнійчука, П.Тичини; орденом “Трудового Червоного Прапора” – М.Рильського, Ю.Яновського, орденом “Знак Пошани” – А.Головка, Д.Гофштейна, П.Панча, І.Фефера.

31 січня   1940   (середа)  -  Завершився період позиційної війни на радянськофінському фронті, що тривав приблизно з 27 грудня 1939 р.

31 січня   1940   (середа)  -  Москва. РНК СРСР видав постанову «Про відрахування 10% хліба від хлібозакупівель для торгівлі у сільських місцевостях». Встановлювався порядок відрахування з 1 лютого 1940 р.у розпорядження РНК республік, обл(край)виконкомів хліба у розмірі 10% від фактично закупленого і зданого на пункти Заготзерна для продажу у сільських місцевостях.

31 січня   1940   (середа)  -  Подлясок (тепер Польща) народився Ігнатенко Володимир Дмитрович — український співак (тенор), нар. арт. Української РСР (1989 р.).У 1965 р. закінчив Львівську консерваторію (клас М.Шеможка), з 1983р. — її викладач (тепер Вищий музичний інститут ім. М.Лисенка). Дочисла найбільш вдалих партій співака належать: Максим («Золотийобруч» Лятошинського), Микола Задорожний («Украдене щастя» Мейтуса), Тангейзер (однойменна опера Вагнера), Каварадоссі («Тоска» Пучіні), Манріко («Трубадур» Верді) та ін.

31 січня   1940   (середа)  -  Харків. Пішов з життя Мамонтов Яків Андрійович (народився 22 жовтня (3 листопада) 1888 р. на х. Стрілиця, тепер С. Шапошникове Сумської обл.) — український драматург, театрознавець. З 1920 р. викладав у вузах Харкова. Автор п’єс: «Веселий хам»(1921), «Ave Maria», «Коли народ визволяється» («Колнарвиз», обидви –1924), «До третіх півнів» (1925). «Батальйон мертвих» (1926), «Княжна Вікторія» (1929), «Гетьманщина» (19301939)та ін. В 30х рр. написав п’єси для дітей: «Хо» (за мотивами однойменного твору Коцюбинського), «Солом’яний дід» та кіносценарії «Земля українська», «Мурований міст», «Манька з Вовчих ярів», «Архітектор Шалько»; лібрето опер «Золотий обруч» (за повістю «Захар Беркут» Франка). «Гайдамаки» (за однойменним твором Т.Шевченко), «Кармелюк» В.Костенко (1930 у співавторств з М. Верхацьким). Автор праць з історії і теорії драми, полемічних статей про шляхи розвитку українського театру (зібрані у книзі «Театральна публіцистика» (1967).

1940   1940   ()  -  Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.

1940   1940   ()  -  Опубліковане повідомлення про затвердження Президією СРСР постійної музейної комісії для координування музейної роботи, яка ведеться у системі АН СРСР. До складу комісії увійшли І.Орбелі, В.Струве, О.Ярославський, І.Луппол, Ю.Франції та ін.

1940   1940   ()  -  Інститут історії АН СРСР підготував підручник для 5-6-х класів середньої школи «История древнего мира» (під ред.А.В.Мішуліна) — перший підручникз загальної історії, що вийшов після постанови партіїі уряду про викладання історії усередній школі.

1940   1940   ()  -  Президія АН УРСР затвердила комісію з вивчення пролетарських організацій на території України. До складу комісії увійшли академіки А.Я.Орлов, Б.І.Чернишов, А.В.Палладін, К.Д.Покровський та ін..

1940   1940   ()  -  Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.

1940   1940   ()  -  Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».

1940   1940   ()  -  Луцьк. Створено обласний краєзнавчий музей.

1940   1940   ()  -  Станіслав. Створено обласний краєзнавчий музей.

1940   1940   ()  -  Львів. Львівському університету присвоєно ім’я Івана Франка.

1940   1940   ()  -  У Львові на запрошення єврейських письменників зі Спілки Радянських Письменників України перебував радянський єврейський «письменник-орденоносець» Перец Маркиш. Після виступу, що стосувався різних тем, зокрема проблеми збільшення кількості друкованих органів у Львові єврейською мовою, він читав на їдиш розділи зі свого нового твору —«Поеми про Сталіна».

1940   1940   ()  -  Почалося видання республіканської газети «Радянська освіта».

1940   1940   ()  -  Дрогобич. Створено обласний краєзнавчий музей.

1940   1940   ()  -  На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Кубанці». Сценарій А.Яна та А.Маковського; режисери М.Володарський, М.Красій; оператор Ю.Вовченко; композитор П.Козицький; художник М.Симашкевич; звукооператор А.Демиденко; текст пісень В.Сосюри;вролях: О.Антонов — Сергій Захарович Руденко; В.Івашова — Ольга Руденко; Т.Задеріхіна— Катюша Руденко; Д.Мілютенко — дід Макар; С.Шкурат — Ілля Макарович; Г.Петрова — Уляна Григоровна; Б.Безгін — Остап; С.Жайворонок — Стьопка; С.Свашенко — Федір; П.Ткаченко — Ромка; Ф.Левицький — Льонька; І.Рижов — есаул Сорока; М.Братерський — Митри; К.Владко — Фрося; Г.Гравій — Соколов; В.Уральський — командир корпусу; Д.Капка — гармоніст.

1940   1940   ()  -  На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Макар Нечай» («Академіки»). Сценарій Б.Старше ва (Пхора); режисер В.Лебедєв-Шмідтгоф; оператор О.Мішурін; композитор Ю.Мейтус; художники Г.Рогочий, М.Тряскін; звукооператори Н.Мінна, О.Котова; текст пісень А.Малишка; в ролях: І.Садовський — професор Головін; В.Добровольський — Макар Нечай; В.Зайчиков — академік Адамов; В.Івашова —Галя; А.Дунайський — Опанас; Ф.Дубровський — академік Оленін;Г.Кіровський — професор Горський; Н.Алісова — Наташа Стахова;О.Максимов — аспірант Владимиров, секретар парткому.

1940   1940   ()  -  Одеса. На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Небеса». Сценарій В.Витковича, С.Таде; режисер Ю.Тарич; оператори М.Большаков, Є.Борисович; художники В.Каплуновський, К.Урбетіс, С.Худяков; композитор В.СоловйовСєдой; звукооператор Г.Сенчилло; текст пісень М.Свєтлова; в ролях: С.Калінін — голова колгоспу Прокіп Іванович, Л.Карташова — Ганна Микитівна, його дружина, Н.Нікітіна — їх дочка Варя; М.Макаренко — льотчик Олександр Орєшкін; А.Алексєєв — Андрон, осо авіахімовець; В.Гнатюк — Льонька, В.Малаховська — мати Льоньки, І.Чувелєв — льотчик Лапкін, К.Сорокін — Миронов, П.Аржанов — Зайцев.

1940   1940   ()  -  На кіностудії художніх фільмів знято художньо-документальний фільм, присвячений приєднанню Західної України до УРСР. Сценарій О.П.Довженка; режисери О.Довженко, Ю.Солнцева; оператори Ю.Єкельчик, Г.Александров, М.Биков, Ю.Тамарський; художник М.Уманський; композитор Б.Лятошинський; звукооператор О.Бабій.

1940   1940   ()  -  На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «П’ятий океан» («Літаки ідуть на Схід»). Сценарій О.Спєшнєва, О.Філімонова; режисер І.Анненський; оператор В.Окулич; художники С.Зарицкий, В.Хмельова; композитор С.Потоцький; звукооператор А.Прахов; текст пісень Я.Родіонова; у ролях: Є.Гаркуша —Саня, А.Абикосов —Леонтій Широков; І.Новосельцев — Кирилов; А.Гар дер — Наташа; А.Зуєва — Дар’я Єгорівна, її мати; О.Максимов — комісар аероклубу; В.Зайчиков — начальник аероклубу; О.Шахет — Василь Тимофійович, П.Алейников — льотчиккурсант Ковтунов, Д.Капка — гітарист.

1940   1940   ()  -  На кіностудії художніх фільмів знято художньо-документальний фільм «Радянська Буковина». Художній керівник — О.П.Довженко; режисер Ю.Солнцева; оператор — І.Шеккер

1940   1940   ()  -  Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.

1940   1940   ()  -  КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».

1940   1940   ()  -  Одеса. На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Танкер «Дербент». Сценарій О.Файнціммераза повістю Ю.Кримова; режисер О.Файнціммер; оператор С.Іванов; комбіновані зйомки Г.Айзенберга; композитор Г.Попов; художник М.Юферов; звукооператор Л.кан; уролях: О.Красно польський — Басов, А.Горюнов — капітан танкера, К.Михайлов — старший помічник капітана Кабацький, П.Кирилов — помполіт Бредіс, В.Меркур’єв — боцман Догайло, В.Кузнєцов — буфетниця Віра; К.Сорокін, Е.Геллер, П.Гофман, А.Мірошниченко — мотористи; в епізодах: В.Капелян, І.БійБродський, С.кирилов, Л.Кривицький, А.Кулаков, Л.Лариков, О.Маслюков, А.Сова, П.Шпрінгфельд, Г.Станкевич.

1940   1940   ()  -  Софія. Пішов з життя Олексій Васильович Ганзен (народився 2 (14) лютого 1876 р. в Одесі) — російський живописецьмариніст, випускник Петербурзької Академії мистецтв (1903), автор творів «Море» (1898), «Загибель броненосця ПетроПавловськ» (1905), «Перед шквалом» (1909), Околиці Одеси» (1916), «Місячна ніч» (1919) та ін.

1940   1940   ()  -  Пішов з життя Мартинович Володимир (народився 1890) — український драматург. Мав середню освіту; автор драматичних творів: «Перелесник» (1922), «Ніч під св. Андрія» (1927), історичної п’єси «Довбуш» (1926); мелодрами — «Потерчук» (1925), «Міщани» (1928); комедії — «Весілля з приданим» (1923), «Сучасна Ксантипа» (1926), «Гріх молодості» (1927), «Тестамент» (1937); водевілі — «Досиджував посагу», «Трьох до вибору», «З там того світу» (всі — 1928).

1940   1940   ()  -  Пішов з життя Іваницький Кароль Людвігович (народився 6 вересня 1870 р.) — український архітектор. У 1894 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. До числа основних споруд, побудованих архітектором належать: будинок кадетського корпусу у Сумах (1898), житловий будинок на вул. Б.Хмельницького №32 у Києві (1912) та ін.

1940   1940   ()  -  Косів (Івано-Франківська область). Пішов з життя Кошак Петро Григорович (народився 1864 р.) — український майстер кераміки. У 1897 р. закінчив Коломийську гончарну школу. Автор чисельних керамічних кахлів, плесканиць, ваз та скульптур.

1940   1940   ()  -  Пішов з життя Гарін В.М. (Жебенєв Іван Миколайович) — старший майор держбезпеки, у ЧК з 1919 р., у 19261929 рр. — помічник і заступник начальника ОО НКВС УРСР, пізніше обіймав відповідальні чекістські посади в Сибірському краю, наПівнічному Кавказі.

1940   1940   ()  -  Пішов з життя Борін Б.Ю. — капітан держбезпеки, у ЧК з 1921 р., з жовтня 1930 р. — начальник Житомирського міськвідділу НКВС, з серпня 1933 — начальник Сумського міськвідділу НКВС, з вересня 1935 — начальниккомісар харківської школи НКВД.

1940   1940   ()  -  Помер у таборі Бронєвой (Факторович) О.Й. — у ЧК з 1919 р., з квітня 1931 р. — заступник начальника ЕКУ НКВС УРСР, з травня 1933 —перший заступник начальника Харківського облвідділу НКВС, зсерпня 1933 — начальник відділу кадрів НКВС УРСР. Заарештований 22квітня 1938 р. засуджений 29 жовтня 1939 р. на п’ять років таборів.

1940   1940   ()  -  Народився В.Трефілов — уродженець Баку (Азербайджан, пішов з життя 2001 р.), відомий фізик, автор праць з металофізики, фізики міцності та пластичності металів і тугоплавких матеріалів, заслужений діяч науки і техніки України (1994), лауреат Державної премії СРСР (1988), двічі лауреат Державної премії України, автор більш як 700 публікацій, 7 монографій і 15 патентів.

1940   1940   ()  -  Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.

1940   1940   ()  -  Львів. Згідно рішення Раднаркому УРСР засновано Державнийпольський театр, Польський театр мініатюр, відзначено 85річчя з днясмерті А.Міцкевича, у Спілку письменників УРСР прийнято польськихписьменників: В.Василевську, Є.Путрамента, Т.БойЖеленського, А.Важика, А.Рудницького.

1940   1940   ()  -  Журнал «Літературна критика» помістив насвоїх шпальтах ряд критичних матеріалів на нову повість Докії Гуменної «Вірус»: Л.Смульсон (Л.Санов) звинуватив авторку за «викривлення образу радянської людини», а невдовзі передова цього ж часописа скваліфікувала повість як «рецидив не раз викритих нашою громадськістю брудних наклепів на радянську дійсність».

1940   1940   ()  -  Впродовж року зросли повинності колгоспників, які мали доти певніпереваги перед одноосібниками. Починаючи з 1940 р. в СРСР було введений погектарний принцип вирахування обов’язкових поставок з колгоспів. Частково накладання натуральнопродуктових повинностей населянські подвір’я продовжувало існувати: по шкіряній сировині — з 1940р., по зерну (з одноосібних господарств) — з 1940 р., при цьому величинацих обов’язків неодноразово зростала. Приміром, у 1940 р. м’яса колгоспники мали здавати від 32 до 45 кг (одноосібники — до 90 кг.).

1940   1940   ()  -  В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.

1940   1940   ()  -  Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.

31 січня   1941   (п’ятниця)  -  Головне командування сухопутних військ Німеччини (ОКГ) затвердило директиву по стратегічному зосередженню й розгортанню військ у війні проти Радянського Союзу.

31 січня   1941   (п’ятниця)  -  РНК УРСР і ЦК КП(б)У ухвалили постанову “Про організацію в УРСР філіалу Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І.Леніна (ВАСХНИЛ)”.

31 січня   1941   (п’ятниця)  -  У Вінниці розпочався публічний судовий процес над колишнім командиром Армії УНР А.Волинцем. За вироком суду він був засуджений до вищої міри покарання і розстріляний 14 травня 1941 р.

31 січня   1942   (субота)  -  Завершилася Барвінківсько-Лозівська наступальна операція військ Південно-Західного і Південного фронті. Радянським військам не вдалося виконати поставлених перед ними завдань. Протягом тривалих боїв радянська війська розгромили три дивізії ворога. Становище в районі наступу стабілізувалося, і радянські війська були змушені закріпитися у виступі фронту, що утворився, між Балаклеєю та Лозовою і Слов’янськом. Втрати радянських військ в операції склали: безповоротні – близько 12 тис. осіб, санітарні близько 30 тис. осіб. Всього брали участь 204000 особи.

31 січня   1942   (субота)  -  З 20.01.42 по цей день втрати німецьких військ склали: поранені – 598 офіцерів, 21124 унтер-офіцерів та рядових; убито – 210 офіцерів, 6602 унтер-офіцерів та рядових; пропало без вісті – 36 офіцера, 2787 унтер-офіцерів та рядових. Загальні втрати сухопутних військ на цей день від 22.6.41 склали 917985 осіб, тобто 28,69% всіх сил Східного фронту, які становили 3,2 млн. осіб.

31 січня   1942   (субота)  -  РНК СРСР прийняла постанову “Про відновлення роботи Ворошиловградського заводу ім. Жовтневої революції”, основне обладнання якого було евакуйоване вглиб країни.

31 січня   1942   (субота)  -  РНК СРСР прийняла рішення про організацію при Раднаркомах союзних і автономних республік, при обласних і крайових виконкомах відділів з господарського влаштування евакуйованого населення.

31 січня   1943   (неділя)  -  Радянські війська визволили райцентр Нова Астрахань Ворошиловградської області.

31 січня   1943   (неділя)  -  Почався рейд кавалерійського партизанського з’єднання під командуванням М.Наумова по території Курської, Сумської, Полтавської, Кіровоградської, Одеської, Вінницької, Київської та Житомирської областей.

31 січня   1943   (неділя)  -  Після жорстоких катувань повішені 8 та розстріляні 7 членів Новоград-Волинської комсомольсько-молодіжної організації, створеної у 1941 р.

31 січня   1943   (неділя)  -  Радянські війська визволили райцентр Нова Астрахань Ворошиловградської області.

31 січня   1943   (неділя)  -  Почався рейд кавалерійського партизанського з’єднання під командуванням М.Наумова по території Курської, Сумської, Полтавської, Кіровоградської, Одеської, Вінницької, Київської та Житомирської областей.

31 січня   1943   (неділя)  -  Після жорстоких катувань повішені 8 та розстріляні 7 членів Новоград-Волинської комсомольсько-молодіжної організації, створеної у 1941 р.

31 січня   1944   (понеділок)  -  Війська 1-го Українського фронту зайняли м. Костопіль і райцентр Олександрія (Рівненська обл.).

31 січня   1944   (понеділок)  -  Війська 3-го Українського фронту зайняли райцентр і залізничну станцію Лошкарівка (Дніпропетровська обл.).

31 січня   1944   (понеділок)  -  Війська 2-го Українського фронту зайняли райцентр Ротмистрівка (Київська обл.).

31 січня   1944   (понеділок)  -  Німецький каральний загін спалив у січні 120 дворів села Онацьківці Полонського району (Проскурівська обл.), загинуло 29 жителів; 350 дворів села Павлівка (загинуло 66 жителів) Ободівського району, 507 дворів села Пеньківка (загинуло 90 жителів) Літинського району (Вінницька обл.).

31 січня   1944   (понеділок)  -  У Львові радянський агент Микола Кузнєцов застрелив підполковника люфтваффе Г. Петерса.

31 січня   1945   (середа)  -  Дрогобицька область. Вночі загін УПА в кількості 50 осіб здійснив напад на с. Корчин Сколівського району. Під час нападу вбито 7 осіб, які неодноразово викликалися в “Смерш” і лояльно ставилися до радянської влади.

31 січня   1945   (середа)  -  Газета “Ле Монд” опублікувала заяву міністра закордонних справ Чехословаччини Г. Ріпки, у якій наголошувалося: “Чутки з приводу незгод чехословацького уряду і Радянського Союзу щодо Закарпатської України абсолютно необґрунтовані”.

31 січня   1945   (середа)  -  Американська газета “Нью-Йорк Таймс” опублікувала матеріал, в якому розкривається стратегія і тактика Кремля в питанні про майбутнє Закарпаття. Автори звертають увагу на те, що Москва тримається осторонь кампанії на користь приєднання Закарпатської України і заявляє, що дана справа цікавить виключно українців і керує цією акцією нарком закордонних справ у Києві.

31 січня   1946   (четвер)  -  Маріуполь. На металургійному заводі “Азовсталь” введена в дію найпотужніша в СРСР мартенівська піч № 2.

31 січня   1949   (понеділок)  -  Міністерство легкої промисловості УРСР і Міністерство текстильної промисловості УРСР об’єднані в союзно-республіканське Міністерство легкої промисловості УРСР.

31 січня   1950   (віворок)  -  Створено Інститут машинознавства і сільськогосподарської механіки Академії наук УРСР.

31 січня   1951   (середа)  -  Вінніпег (Канада). Повідомлялося про створення Товариства українських філателістів.

31 січня   1955   (понеділок)  -  Дніпродзержинськ. На металургійному заводі ім. Дзержинського задуто доменну піч № 11.

31 січня   1955   (понеділок)  -  Київ. Рада міністрів УРСР прийняла постанову “Про впорядкування виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та видачі лікарняних листків”. Для виконання завдань постанови Міністерство охорони здоров’я УРСР було зобов’язане здійснити ряд заходів для поліпшення медичного обслуговування населення (поліпшити експертизу працездатності в лікувальних установах, вжити заходи для дальшого розвитку здоровпунктів, організувати роботу амбулаторно-поліклінічних установ (там, де це необхідно) у вечірні години і в загальні вихідні дні та ін.).

31 січня   1956   (вівторок)  -  Сталіно. Введена в дію вугільна шахта “Хацапетівська – Західна”.

31 січня   1959   (субота)  -  Опубліковане повідомлення ТАРС про виконання рішення Радянського уряду про нове скорочення Збройних сил СРСР на 300 тис. осіб понад уже проведеного в 1955 – 1959 рр. скорочення на 1840 тис. осіб.

31 січня – 4 лютого   1959   (субота – середа)  -  Сталіно. Відбувся виїзний пленум Спілки радянських композиторів України, присвячений ХХІ з’їзду КПРС. В роботі взяли участь композитори і музикознавці К.Данькевич, В.Гомоляка, Ю.Малишев, П.Гайдамака, М.Михайлов та композитори Донбасу. Під час пленуму композитори України прослухали багато творів самодіяльних композиторів Донбасу, а також провели творчі зустрічі з гірниками.

31 січня   1965   (неділя)  -  м. Нью-Йорк (США). Українська громада влаштувала урочисту академію для відзначення 47-х роковин української державності і 46 роковин соборності українських земель. Учасники обговорили визвольну боротьбу українського народу в 1917 – 1921 рр.

31 січня   1965   (неділя)  -  м. Відень (Австрія). Українська громадськість відзначила річницю злуки українських земель урочистим засіданням, під час якого обговорили державницьку боротьбу українського народу. Свято закінчилося співом національного гімну.

31 січня   1966   (понеділок)  -  У Львівській області здано в експлуатацію першу чергу Новостебницького калійного комбінату.

31 січня   1966   (понеділок)  -  Рада міністрів СРСР ухвалила постанову про створення Київського торговельно-економічного інституту.

31 січня   1968   (середа)  -  м. Луганськ. Здано в експлуатацію комбікормовий завод.

31 січня   1968   (середа)  -  Радою міністрів УРСР ухвалено постанову “Про підписання Українською РСР Пактів про права людини”.

31 січня   1969   (п’ятниця)  -  м. Житомир. При Українській дослідній станції хмелярства відкрито музей хмелярства.

31 січня   1978   (вівторок)  -  На Вигодському дослідному лісокомбінаті Івано-Франківської області став до ладу цех оздоблення деревноволокнистих плит. Таких виробництв в Україні ще не було.

31 січня   1978   (вівторок)  -  Відзначалося 50 років дитячому журналу “Барвінок”. Перший номер вийшов в січні 1938 р. в Харкові під назвою “Жовтеня”. З початку 1945 р. відновився журнал під новою назвою “Барвінок”. Авторами його були В.Сосюра, Н.Забіла, А.Малишко, І.Нехода, В.Бичко, гостями дітей були Маршал Радянського Союзу І.Якубовський, тричі Герой Радянського Союзу І.Кожедуб, льотчики-космонавти Г.Береговий, П.Попович та А.Ніколаєв, народний художник СРСР В.Касіян та ін. Тираж українською і російською мовами становить 1600 тис. примірників.

31 січня   1980   (п’ятниця)  -  У Львові відкрито критий велосипедний трек – один з найбільших в СРСР. Він розмістився поруч з найкращим у Європі стрільбищем, з палацем, де тренуються п’ятиборці, з плавальним басейном.

31 січня   1983   (понеділок)  -  Колектив деревообробного цеху Клеванського лісгоспзагу Ровенської області відправив перший вагон штучного і щитового паркету на адресу московських метробудівців.

31 січня   1985   (четвер)  -  Виповнилося 65 років з дня виходу першого номера “Українських вістей” – газети Ліги американських українців.

31 січня   1986   (п’ятниця)  -  Київ. Закінчив роботу V всесоюзний з’їзд біохіміків, у якому взяли участь 1700 учених з СРСР, а також з Болгарії, НДР, Польщі, Чехословаччини і Югославії.

31 січня   1989   (вівторок)  -  Постанова Ради міністрів УРСР “Про підписання Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин”.

31 січня   1989   (вівторок)  -  Повідомлялось про створення Української республіканської організації по іноземному туризму.

31 січня   1989   (вівторок)  -  Постанова ЦК Компартії України і Ради міністрів УРСР “Про скасування постанов ЦК Компартії України і Ради міністрів УРСР, пов’язаних з увічненням пам’яті А.Жданова”.

31 січня   1990   (середа)  -  Повідомлялось, що на засіданні політбюро ЦК Компартії України було розглянуто питання про першочергові заходи по реалізації в республіці платформи КПРС “Національна політика в сучасних умовах”. Намічено низку заходів щодо регулювання національних відносин. Зокрема, по забезпеченню основних запитів національних груп населення, поліпшення матеріальних та фінансових умов діяльності національно-культурних товариств. Підтримана ідея подальшої розробки законів щодо регулювання міжнаціональних відносин у республіці.

31 січня   1992   (п’ятниця)  -  Президент України Л. Кравчук видав указ "Про заходи щодо стабілізації цін та стримування інфляції", яким вводилось державне регулювання цін і тарифів на продукцію виробничого призначення, товари й послуги, які з 2 січня реалізовувались за вільними цінами.

31 січня   1992   (п’ятниця)  -  Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Про підготовку спортсменів України до зимових і літніх Олімпійських ігор 1992 року".

31 січня   1993   (неділя)  -  У Борисполі Київської області відбулися урочистості, присвячені пам'яті П. Чубинського, автора слів Державного гімну України.

31 січня   1993   (неділя)  -  На шахті "Самарська" об'єднання "Павлоградвугілля" у Дніпропетровській області трапилась аварія, у результаті якої загинуло три шахтарі, десять дістали тяжкі тілесні пошкодження.

31 січня   1995   (вівторок)  -  Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Про спорудження в м. Київ пам'ятника М.С.Грушевському".

31 січня   1996   (середа)  -  Київ. Президент України Л.Кучма провів нараду, на якій обговорювалися невідкладні проблеми шахтарської галузі. Проблема заборгованості зарплати шахтарям розглядалася також на нараді у прем'єр-міністра Є.Марчука.

31 січня   1996   (середа)  -  Президент України Л.Кучма видав указ, у відповідності з яким продовжено повноваження Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим , утвореного указом від 31 березня 1994 року . Постійним представником Президента України в АРК Крим призначено Д.Степанюка.

31 січня - 3 лютого   1999   (неділя - середа)  -  Відбувся візит міністра закордонних справ України Б.Тарасюка до Лондона. Під час переговорів із міністром закордонних справ Великобританії Р.Куком наголошувалось на важливості українсько-британського співробітництва для інтеграції України до європейських та трансатлантичних структур.

31 січня   2000   (понеділок)  -  Затверджена угода між Кабінетом міністрів України і урядом Латвійської Республіки про співробітництво в галузі залізничного транспорту.

31 січня   2000   (понеділок)  -  Указом Президента України міністром екології та природних ресурсів України призначено І.Зайця.


Запрошуємо ознайомитися з Інтернет-проектами:

Сьогодні в історії
МETASEEK:
цей день в історії
Вікіпедія
Проект: Цей_день_в_історії
Ukrainian Media Service
Цей тиждень в історії

Этот день в истории
Історичний Календар
Українського інституту
національної пам'яті
KM.RU:
Хронограф
Історичний
Календар

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Таким же чином можете повідомити про непрацюючі посилання
Система Orphus

Етичний кодекс
членів Фулбрайтівського
товариства України

Recommendation Rec(2001)15 on history teaching in twenty-first-century Europe.
(переклад з англійської)«Про викладання історії в Європі у ХХІ столітті»

European Parliament resolution of 2 April 2009 on European conscience and totalitarianism
(переклад з англійської)«Резолюція Європейського Парламенту від 2 квітня 2009 року щодо європейської свідомості та тоталітаризму»

L`association Liberté pour l`histoire
(переклад з англійської)«Блуазьке звернення» Асоціації французьких істориків «Свободу історії!»

Міжнародний комітет
історичних наук (ICHS)

Універсальна декларація архівів

Підтримати

Principles of Access to Archives
Adopted by International Council on Archives
Annual General Meeting on August 24, 2012
Internet Encyclopedia Of Ukraine
The Internet Encyclopedia
of Ukraine

Український історичний
портал
Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.
ІЗБОРНИК:
Історія України IX-XVIII ст.
Першоджерела та інтерпретації

Web-бібліографія старої України.1240–1800

Європейська бібліотека:
Ресурси 47 національних бібліотек

Портал Ukrainica

VIFAOST
Віртуальна бібліотека "Східна Європа"

Історія та гуманітарні дисципліни

"Міста та села України"
Багатотомне енциклопедичне видання

Фонд «Osrodka KARTA»

Портал
«Уроки истории»

EuroDocs: Online Sources
for European History

"Відлуння віків"

The History Network for Young Europeans

Military Ukraine
Воєнно-історичний форум

Історія цивілізацій

"Історична правда"

Україна Incognita:
Історичний веб-проект

"Український воєнно-історичний портал"

Історія:
Сумський історичний портал

Historians.in.ua

КРИТИКА
простір незалежної думки

История городов и сел

Фото-Планета.
Фотографії міст,
селищ, сіл.
Україна

АРГУМЕНТ:
История

Старожитності

CEJSH – The Central European Journal of Social Sciences and Humanities

Российский индекс научного цитирования – портал е-Library.ru

Slavic
Humanities Index

___________________________________

Керівник проекту – Валерій Смолій
Концепція проекту – Геннадій Боряк
Редакція і переклад текстів – Ольга Шаленко
Програмування – Олексій Жданович
Макет і редакція сайту – Сергій Балик, Тетяна Водотика, Оксана Ганжа, Наталія Кашеварова,
Олена Ковальчук, Надія Лісунова, Кирило Мачача, Тетяна Омельчук,
Георгій Папакін, Оксана Юркова
Copyright © 2008 – 2011 Інститут історії України Національної академії наук України
Всі права застережені