ІСТОРИКИ УКРАЇНИ
(матеріали до біобібліографії)


А  Б  В  Г  Д  Е  Є  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Прізвище

ТУРЧЕНКО ЯКІВ ІВАНОВИЧ
адреса сторінки: http://resource.history.org.ua/person/0000449

ПРІЗВИЩЕ
ім'я, по-батькові
 Турченко Яків Іванович
Варіанти імені
TurchenkoY; Турченко

ТУРЧЕНКО Яків Іванович (02.04.1904, с. Жуки Глобинського р-ну Полтав. обл. – ?) – дослідник історії природознавства. 1934 закінчив Харків. інж.-пед. ін-т. 1934–37 – працював в Ін-ті прикладної фіз. хімії (м. Харків); 1937–39 – н. с. Центр. наук.-досл. лабораторії Укрхімтресту (м. Харків); 1939–41 – головний хімік, гол. інженер з-ду «Більшовик» (м. Харків). Учасник Великої Вітчизняної війни. 1941–44 – помічник командира окремого батальйону хімічного захисту на фронті. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями. 1944–47 – нач. відділу наук.-досл. роботи Управління вищої школи при Раді Міністрів УРСР; 1945–48 – доц. Київ. автодорожнього ін-ту; 1948–56 – заст. директора Київ. технологічного ін-ту легкої промисловості. 1951–53 – докторант Ін-ту історії природознавства АН СРСР (м. Москва); 1948–61 – зав. кафедри загальної та неорганічної хімії, 1961–65 – проф. тієї ж кафедри Київ. технологічного ін-ту легкої промисловості. Д. хім. н. (1963). 1965–72 – с. н. с., консультант відділу історії природознавства Ін-ту історії АН УРСР.

Основні праці:
.
Основные пути развития общей неорганической и физической химии на Украине до 1917 г. (1955)..
Н. И. Бекетов (1954)..
Серная кислота (1935)..

Література:
Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». – Вип. 1. – К., 1998..