МОЙСЄЄВ Олег Володимирович (24.07.1922, м. Астрахань, РФ) – дослідник історії Великої Вітчизняної війни. 1941 закінчив військово-авіаційну школу пілотів. Учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (1946). Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни І ст., орденом Червоної Зірки, 9 бойовими медалями. 1952 закінчив Військово-політичну академію (Москва). До 1957 перебував на військовій службі, 1958–59 – на викладацькій роботі. 1959–61 навчався в аспірантурі по кафедрі історії КПРС Київ. держ. ун-ту. Канд. дис. «Ідейно-політична робота Комуністичної партії по вихованню масового героїзму радянських воїнів при форсуванні Дніпра і визволенні Києва в 1943 р.» (1961). 1961–65 – м. н. с., 1965–70 – с. н. с. відділу історії соціалістичного і комуністичного будівництва Ін-ту історії АН УРСР. Докт. дис. «Визволення Радянської України від німецько-фашистських загарбників (1943–1944 рр.)» (1969). 1970 перейшов на викладацьку роботу до Київ. художнього ін-ту, а згодом переїхав до Москви.
Основні праці: . Герої безсмертні. – К., 1968.. Великая битва на Днепре: Идейно-политическая работа в войсках в период боев за Днепр и Киев. – К., 1963..
Література: Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». – Вип. 1. – К., 1998.. РЕІУ. – Т. 3. – К., 1971.. Руденко Н. М. Захист докторської дисертації О. В. Мойсєєвим // УІЖ. – 1968. – № 8..
|