ГУРИСТРИМБА Василь Васильович (1899, с. Волоське Катеринослав. губернії – 25.10.1937, м. Київ) – дослідник історії України початку ХХ ст., історії партії. Член ВКП(б) з 1925. 1934 закінчив відділення історії народів СРСР Ін-ту червоної професури при ВЦВК СРСР у Москві. 1934–36 – с. н. с., вчений секретар Ін-ту історії ВУАМЛІН. 1935 захистив канд. дис. У квітні 1936 брав участь у конференції молодих учених УСРР, де виступив із доповіддю «КП(б)У в боротьбі з денікінщиною». 1936–37 – с. н. с. Ін-ту історії України АН УРСР. Одночасно 1936–37 працював у Партвидаві при ЦК КП(б)У у відділі по виданню творів В. І. Леніна, готував коментарі до українського видання творів В. І. Леніна. Брав участь у підготовці підручника «Історія України» (не опубл.). Арештований 05.09.1937 і звинувачений в участі в «контрреволюційній троцькістській терористичній антирадянській націоналістичній організації». За вироком Військової колегії Верховного суду СРСР розстріляний. Реабілітований у 1960.
Основні праці: . Про роботу Інституту історії УАМЛІН // Під марксистсько-ленінським прапором. – 1935. – № 4.. Другий похід Антанти [Оброблений матеріал до розділів підготовлюваного до друку ІІІ-го тому курсу з історії України] // Під марксистсько-ленінським прапором. – 1935. – № 6..
Література: Документи про створення і перші роки діяльності Інституту історії України АН УРСР. 1936–1941 / Упоряд. О. В. Юркова. – К., 2001.. Дзеніс О. На соціально-економічній секції // Вісті. – 1936. – 29 березня..
|