ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЖИВОТКО АРКАДІЙ ПЕТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Голобуцький П.В. ЖИВОТКО Аркадій Петрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Zhyvotko_A (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЖИВОТКО АРКАДІЙ ПЕТРОВИЧ

ЖИВОТКО Аркадій Петрович (1890 – червень 1948) – громад. та політ. діяч, педагог, дослідник історії укр. преси, книгознавець. Н. на Воронежчині. Закінчив Петерб. ун-т (1917). У цьому ж році став активним діячем Української партії соціалістів-революціонерів, обирається чл. Української Центральної Ради від Воронезької губернії й головою управи м. Острогозьк (нині місто Воронезької обл., РФ). 27 жовт. 1917 на земському зібранні з порядком денним "Питання про приєднання Острогозького повіту до Української Народної Республіки, згідно з III Універсалом Центральної Ради" (див. Універсали Української Центральної Ради), виступає основним доповідачем. 1918 разом з урядом УНР перебуває в м. Кам'янець-Подільськ (нині Кам'янець-Подільський), виконує обов'язки секретаря газети "Життя Поділля". Тоді ж у місц. пресі друкує низку статей, присвячених дитячій літ. Активно співпрацює з міністром освіти УНР, першим ректором Кам'янець-Подільського державного українського університету І.Огієнком .Після 1919 перебуває в м. Кременець на Волині (у той час Волинь була під владою Польщі); викладає в дитячому притулку та працює урядовцем. Від 1923 у Чехословаччині читає лекції в Українському високому педагогічному інституті імені М.Драгоманова на кафедрі педагогіки в Празі (нині столиця Чехії), деякий час мешкав у м. Ужгород; від 1930 знову в Празі – референт Укр. істор. кабінету, а згодом його керівник, активний чл. Т-ва укр. письменників і журналістів, друкує статті літературознавчого, книгознавчого та істор. характеру в періодичних вид.: "Наша культура", "Дзвони", "Краківські вісті" та ін. На межі воєнних 30–40-х рр. працює над своєю головною темою – історією української преси. В Празі виходять його праці "Преса Підкарпатської України" (1940), "Острогожчина: осередок Подоння" (1942), "Подонь. Українська Вороніжчина в культурному житті України" (1943). З наближенням рад. військ до Праги (трав. 1945), щоб не потрапити до рук НКВС, разом з жінкою виїздить до м. Плзень, а в червні 1945 опиняється в таборі для переміщених осіб "Лягарде", який у серп. 1945 був переведений в американську окупаційну зону до нім. м. Ашаффенбург. З початком діяльності в м. Регенсбург переведеного з Праги Українського технічно-господарського інституту читає там курс "Історії української преси".

П. у м. Прага. Дружина Ж. – Олександра Животко-Чернова – автор споминів "Думи мої" (Нью-Йорк, 1971) – після смерті чоловіка перебралась до США, де в 1950–60-х рр. співробітничала з укр. часописами. П. 1968.

дата публікації: 2005 р.

Праці:
  1. Наше рідне. Острогожськ, 1917
  2. Казки і квіти. "Освіта" (Кам'янець-Подільський), 1919, № 3
  3. Промінь. Збірничок для праці з дітьми в дошкільних закладах і родинах. Катеринослав–Лейпциг, 1922
  4. Українське питання в поглядах представників російської суспільної думки XIX ст. "Наша культура" (Варшава), 1935, кн. 8; 1936, кн. 2(11)
  5. С.Петлюра – журналіст. "Українські вісті" (Новий Ульм), 1946, № 4, Ч. 19
  6. Історія української преси. Мюнхен, 1989–1990. К., 1999.
Література:
  1. Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами, Ч. 1. Прага, 1942
  2. Голобуцький П. Українське книгознавство в діаспорі. "Науковий збірник Українського Вільного Університету", серія: Наукові збірники, т. 17. Мюнхен–Львів, 1995
  3. Тимошик М. Аркадій Животко як громадський діяч, журналіст і учений. В кн.: Животко А. Історія української преси. К., 1999.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДЗВОНИ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • НАША КУЛЬТУРА
  • ОГІЄНКО ІВАН ІВАНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА (УЦР)
  • УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (УПСР, УКРАЇНСЬКІ ЕСЕРИ)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВИСОКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ, УКРАЇНСЬКИЙ ВИСОКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ М.ДРАГОМАНОВА
  • УКРАЇНСЬКИЙ ТЕХНІЧНО-ГОСПОДАРСЬКИЙ ІНСТИТУТ
  • УНІВЕРСАЛИ УЦР
  • УЖГОРОД
  • ВОЛИНЬ
  • ЖИТТЯ ПОДІЛЛЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ДЗВІН
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • ТИЩЕНКО ЮРІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА КНИГА
  • УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПРАЗІ
  • УКРАЇНСЬКИЙ СОЦІОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ У ПРАЗІ
  • УКРАЇНІКА АРХІВНА ЗАРУБІЖНА, АРХІВНА УКРАЇНІКА В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
  • УКРАЇНСЬКА ПРЕСА, ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ
  • УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ КАБІНЕТ У ПРАЗІ
  • ЖИТТЯ ПОДІЛЛЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)